Дослідження міжособистісних взаємин у курсантських групах

Теоретичні відомості про специфіку відносин між особистостями, індивідом і групою, а також між членами однієї спільноти. Визначення переважаючих типів міжособистісних відносин у колективі навчальної групи за допомогою соціометричного дослідження.

Рубрика Социология и обществознание
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 23.07.2011
Размер файла 66,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

0-8 - відповідальний стосовно людей, делікатний, м'який, добрий, емоційне відношення до людей проявляє в жалі, симпатії, турботі, пещенні, уміє підбадьорити й заспокоїти навколишніх, безкорисливий.

Для визначення тісноти й напрямку кореляційного зв'язку між двома ознаками (соціометричного положення члена групи й переважаючого типу відносин до людей) був використаний коефіцієнт рангової кореляції Спірмена. Якщо дві ознаки зв'язані позитивно, то випробувані, що мають низькі ранги по одному з них, будуть мати низькі ранги й по іншому, а випробувані, що мають високі ранги по одному з ознак, будуть мати також високі ранги й по іншій ознаці. Чим менше різниці між рангами, тим більше буде rs, тим ближче він буде до +1. Якщо кореляція відсутня, то в такому випадку rs виявиться близьким до 0. У випадку негативної кореляції низьким рангам по одній ознаці будуть відповідати високі ранги по іншій ознаці, тим ближче rs до -1. Досліджувалась група, яка складається з 22 членів. За обсягом досліджуваної вибірки за критерієм Спірмена rs=0,43 р=0,05; rs=0,54 р=0,01.

2.2 Соціометричне дослідження колективу навчальної групи

У навчальній групі (22 чоловіка) для виявлення лідерів і відкинутих було задане питання, відповіді на яке випробувані давали, писав прізвища своїх одногрупників, які, на їхню думку, більш підходять для завдання, освітлюваного у питанні (кількість виборів 4 чоловіка). Для виявлення лідерів, відкинутих та членів групи, які займають середнє положення, було задане питання: "З ким би ви хотіли відзначити Новий рік? " й "З ким би ви не хотіли відзначити Новий рік?". Результати обстеження представлені в соціоматриці (Таблиця 2.3.1).

Розраховується індекс соціометричного статусу кожного члена групи по формулі:

де Сi -- соціометричний статус i-члена, Ri -- отриманні i-членом вибори, - знак підсумовування числа отриманих виборів i-члена, N - число членів групи. Результати розрахунків соціометричного статусу кожного члена групи представлені в таблиці 2.3.2

Згідно з соціоматрицею "Виявлення лідерів, відкинутих та членів групи, які займають середнє положення" (Таблиця 2.3.1.) були розраховані соціометричні статуси членів групи, які представлені в таблиці 2.3.2.

Таблиця 2.3.1. Виявлення лідерів, відкинутих та членів групи, які займають середнє положення

П.І.П.

Барсукова

Боброва А.

Боброва Ю.

Бурковская

Воронова

Дроздова

Ивкова

Калиниченко

Копиця

Куц

Лавриненко

Локшина

Ломака

Мала

Маслий

Нечволод

Пройдисвет

Савина

Сыч

Склярова

Симонова

Урсова

+ Сделанные - выборы

Всего

1

Барсукова

+

+

-

+

-

+

-

4

3

7

2

Боброва А.

-

-

+

+

+

-

3

3

6

3

Боброва Ю.

+

+

+

+

-

4

1

5

4

Бурковская

-

+

+

-

-

+

+

4

3

7

5

Воронова

-

-

+

-

+

+

-

+

4

4

8

6

Дроздова

+

+

+

-

3

1

4

7

Ивкова

-

+

-

-

-

+

+

+

4

4

8

8

Калиниченко

+

+

-

+

-

-

3

3

6

9

Копиця

-

+

+

+

+

4

1

5

10

Куц

+

-

+

+

+

-

-

-

4

4

8

11

Лавриненко

+

-

+

+

+

-

-

-

4

4

8

12

Локшина

+

-

+

+

-

+

-

-

4

4

8

13

Ломака

-

+

+

-

-

+

+

-

4

4

8

14

Мала

+

-

+

+

-

-

3

3

6

15

Маслий

+

-

-

+

+

+

-

-

4

4

8

16

Нечволод

-

+

+

+

+

-

-

4

3

7

17

Пройдисвет

-

+

+

-

+

+

-

-

4

4

8

18

Савина

-

+

+

-

-

+

+

-

4

4

8

19

Сыч

-

-

+

+

+

-

3

3

6

20

Склярова

-

+

+

+

-

+

-

-

4

4

8

21

Симонова

+

-

+

+

-

-

3

3

8

22

Урсова

+

+

+

-

+

-

-

4

3

7

Получ. +

1

4

6

7

6

4

2

0

0

3

2

15

4

4

6

0

10

1

5

0

2

0

Получ. -

7

4

1

0

1

1

3

9

5

1

1

0

1

0

1

5

1

5

1

5

7

11

Таблиця 2.3.2. Соціометричні статуси членів групи по соціоматриці "Виявлення лідерів, відкинутих та членів групи, які займають середнє положення"

№ члена групи

1

1

7

-0,29

2

4

4

0

3

6

1

0,24

4

7

0

0,33

5

6

1

0,24

6

4

1

0,14

7

2

3

-0,04

8

0

9

-0,43

9

0

5

-0,24

10

3

1

0,09

11

2

1

0,05

12

15

0

0,71

13

4

1

0,14

14

4

0

0,19

15

6

1

0,24

16

0

5

-0,24

17

10

1

0,42

18

1

5

-0,19

19

5

1

0,19

20

0

5

-0,24

21

2

7

-0,24

22

0

11

-0,52

Відповідно до таблиці 2.3.2. до членів групи, які мають найвищій соціометричний статус належать № 12 та № 17. Це свідчить про те, що ці члени групи є лідерами цієї учбової групи. До членів групи, які мають невисокий, але позитивний соціометричний статус належать № 2, 3,4, 5, 6, 10, 11, 13, 14, 15, 19. Це свідчить про те, що ці члени групи займають середнє положення. До членів групи, які мають негативний соціометричний статус належать № 1, 7, 8, 9, 16, 18, 20, 21, 22. Це свідчить про те, що ці члени групи є відкинутими.

2.3 Визначення переважаючих типів відносин до людей у членів навчальної групи

Для діагностики виявлення переважаючого типу відносин до людей у самооцінці була використана методика Лірі. З переліку рис членам навчальної групи було запропоновано обрати ті, які найбільш характеризують їх відношення до людей. Опросник містить 128 оцінних суджень, з яких у кожному з 8 типів відносин утворюються 16 пунктів, упорядкованих по висхідній інтенсивності. У таблиці 2.3.1. представлені результати кожного члена групи за 8 тенденціями:

1. Авторитарність

2. Егоїстичність

3. Агресивність

4. Підозрілість

5. Покірність

6. Залежність

7. Дружелюбність

8. Альтруїстичність

А також підрахована частота прояву кожної тенденції за ступенями виразності у процентах.

Таблиця 2.3.1. Визначення переважаючих типів відносин до людей у членів навчальної групи

П.І.П.

Тенденції

1

2

3

4

5

6

7

8

Барсукова

9

8

6

1

6

7

11

12

Боброва А.

4

3

2

5

1

3

2

3

Боброва Ю.

7

6

5

4

3

4

6

6

Бурковская

5

4

3

4

2

4

8

9

Воронова

9

9

4

6

2

2

4

2

Дроздова

6

8

8

8

4

2

6

5

Ивкова

9

10

4

4

4

5

6

8

Калиниченко

8

4

4

7

5

7

6

7

Копиця

6

11

9

7

4

3

8

9

Куц

1

1

1

1

3

1

4

1

Лавриненко

6

3

4

2

1

5

6

6

Локшина

4

5

2

4

1

1

5

2

Ломака

8

5

3

7

6

6

9

8

Мала

9

6

5

5

2

5

11

6

Маслий

7

6

4

5

4

6

8

8

Нечволод

4

1

5

4

4

8

7

2

Пройдисвет

8

8

3

5

4

5

10

5

Савина

3

5

6

4

3

2

3

3

Сыч

8

8

4

6

2

3

11

10

Склярова

8

6

6

8

5

6

11

10

Симонова

7

6

9

7

4

8

5

3

Урсова

6

6

7

11

5

6

5

6

Рівні (%)

Низький

23

27

54

40

77

46

18

31

Помірний

60

60

36

54

23

54

54

46

Високий

17

13

10

6

0

0

28

23

Згідно до таблиці 2.3.1. по першій тенденції (Авторитарність) більшість членів групи мають адаптивний помірний рівень виразності (60 %). Це свідчить про те що ці члени групи упевнені у собі, але не прагнуть бути лідерами, завзяті і наполегливі на стільки, на скільки цього вимагають обставини. Низький адаптивний рівень має низьку частоту прояву (23 %). Високий, рівень екстремальної поведінки за першою тенденцією також має низьку частоту прояву (17 %). Це свідчить про те що ці члени групи люблять домінувати, вони енергійні, компетентні прагнуть бути лідерами, успішні у справах, люблять давати ради, вимагають до себе поваги.

Дані таблиці 2.3.1. свідчать про те, що за другою тенденцією (Егоїстичність) більшість членів групи мають адаптивний помірний рівень виразності (60 %). Це свідчить про те що ці члени групи проявляють орієнтацію на себе у схильності до суперництва. Низький адаптивний рівень має низьку частоту прояву (27 %). Це свідчить про те що ці члени групи проявляють егоїстичні риси в ситуаціях, в яких посягають на їхню гідність. Високий, рівень екстремальної поведінки за другою тенденцією також має низьку частоту прояву (13 %). Це свідчить про те що ці члени групи труднощі перекладають на навколишніх, але самі ставляться до них трохи уникаючи, хвалькуваті, самовдоволені, зарозумілі.

Згідно до таблиці 2.3.1. по третій тенденції (Агресивність) більшість членів групи мають адаптивний низький рівень виразності (54 %). Це свідчить про те що ці члени групи наполегливі й енергійні на стільки, на скільки цього вимагають обставини. Помірний адаптивний рівень має низьку частоту прояву (36 %). Це свідчить про те що ці члени групи в залежності від обставин можуть проявляти упертість та завзятість. Високий, рівень екстремальної поведінки за третьою тенденцією також має низьку частоту прояву (10 %). Це свідчить про те що ці члени групи вимогливі, прямолінійні, відверті, суворі і ризькі в оцінці інших, непримиренні, схильний у всьому обвинувачувати навколишніх, глузливі, іронічні, дратівливі.

Дані таблиці 2.3.1. свідчать про те, що за четвертою тенденцією (Підозрілість) більшість членів групи мають адаптивний помірний (54 %) та низький рівень виразності (40 %). Це свідчить про те що ці члени групи мають адекватний рівень критичності стосовно всіх соціальних явищ й оточуючих людей. Високий рівень екстремальної поведінки за четвертою тенденцією має низьку частоту прояву (6 %). Це свідчить про те що ці члени групи критичні, нетовариські, зазнають труднощів в спілкуванні через підозрілість й острах поганого ставлення. Такі люди замкнуті, скептичні, розчаровані у людях, потайливі, свій негативізм проявляють у вербальних агресіях.

Згідно до таблиці 2.3.1. по п'ятій тенденції (Покірність) більшість членів групи мають низький адаптивний рівень виразності (77 %). Це свідчить про те що у цих членів групи покірність проявляється в здатності слухняно й чесно виконувати свої обов'язки, але вони не слабовільні, не схильні уступати всім і у всьому. Помірний рівень адаптивної поведінки за четвертою тенденцією має низьку частоту прояву (23 %). Це свідчить про те що ці члени групи більш скромні поступливі та емоційно стримані. Високий рівень екстремальної поведінки за цією тенденцією не було виявлено у членів цієї групи.

Дані таблиці 2.3.1. свідчать про те, що за шостою тенденцією (Залежність) члени групи мають адаптивний помірний (54 %) та низький рівень виразності (46 %). Це свідчить про те що члени цієї групи ввічливі, але не мають відчуття тривожності та незалежні від чужої думки. Високий рівень екстремальної поведінки за цією тенденцією не було виявлено у членів цієї групи.

Згідно до таблиці 2.3.1. по сьомій тенденції (Дружелюбність) більшість членів групи мають адаптивний помірний рівень виразності (54 %). Це свідчить про те що ці члени групи схильні до співробітництва, кооперації, гнучкі і компромісні при рішенні проблем й у конфліктних ситуаціях, ентузіасти у досягненні цілей групи, прагнуть допомагати, хочуть почувати себе в центрі уваги, заслужити визнання й любові, товариські, проявляють теплоту й дружелюбність у відносинах. Низький адаптивний рівень має низьку частоту прояву (18 %). Високий, рівень екстремальної поведінки за сьомою тенденцією також має низьку частоту прояву (28 %). Це свідчить про те що ці члени групи дружелюбні і люб'язні з усіма, орієнтовані на прийняття й соціальне схвалення, прагнуть задовольнити вимоги всіх, бути гарними для всіх без обліку ситуації.

Дані таблиці 2.3.1. свідчать про те, що за восьмою тенденцією (Альтруїстичність) більшість членів групи мають адаптивний помірний рівень виразності (46 %). Це свідчить про те що ці члени групи відповідальні стосовно людей, делікатні, м'який, добрі, емоційне відношення до людей проявляють в жалі, симпатії, турботі, уміють підбадьорити й заспокоїти навколишніх, безкорисливі. Низький адаптивний рівень має низьку частоту прояву (31 %). Високий, рівень екстремальної поведінки за восьмою тенденцією також має низьку частоту прояву (23 %). Це свідчить про те що ці члени групи гіпервідповідальні, завжди приносять у жертву свої інтереси, прагнуть допомогти й співчувати всім, нав'язливі у своїй допомозі й занадто активні стосовно навколишніх.

2.4 Взаємозв'язок соціометричного положення члена групи й переважаючого типу відносин до людей

Дані дослідження показали, що з соціометричним положенням члена групи виявилися пов'язані такі тенденції у відносинах до людей як агресивність, покірність та залежність (див. табл. 2.4.1.).

Таблиця 2.4.1. Особливості взаємозв'язку соціометричного положення члена групи й переважаючого типу відносин до людей

Тенденції

rs

Р

Авторитарність

-0,05

-

Егоїстичність

0,03

-

Агресивність

-0,56

0,01

Підозрілість

-0,32

-

Покірність

-0,56

0,01

Залежність

-0,54

0,01

Дружелюбність

-0,07

-

Альтруїстичність

0,20

-

Згідно до таблиці 2.4.1. авторитарність як переважаюча тенденція у відносинах до людей, що передбачає домінантність, любов давати ради, вимагати до себе поваги, прагнути всіх наставляти та повчати, не пов'язана з соціометричним положенням члена групи (rs=-0,05). Егоїстичність, що характеризує самозакоханих, розважливих самовдоволених та зарозумілих людей, які перекладають свої труднощі на навколишніх, але самі ставляться до них уникаючи, також не пов'язана з соціометричним положенням члена групи (rs=0,03).

Як видно з таблиці 2.4.1. агресивність як переважаюча тенденція у відносинах до людей пов'язана негативним зв'язком з соціометричним положенням члена групи (rs=-0,56 р=0,01). Тобто, якщо людина проявляє твердість і ворожість, різкість та вимогливість стосовно навколишніх, прямолінійність в оцінці інших, схильність у всьому обвинувачувати інших, то вона не буде мати високий соціометричний статус у групі.

Дані таблиці 2.4.1. свідчать про те, що підозрілість як переважаюча тенденція у відносинах до людей, яка передбачає в людині такі якості як уразливість, схильність до сумніву у всьому, злопам'ятство, високий рівень критичності, замкнутість, не пов'язана з соціометричним положенням члена групи (rs=-0,32).

Покірність як переважаюча тенденція у відносинах до людей пов'язана негативним зв'язком з соціометричним положенням члена групи (rs=-0,56 р=0,01). Тобто, якщо людина слабовільна, схильна уступати всім і у всьому, завжди ставить себе на останнє місце й засуджує себе, приписує собі провини, вона пасивна й прагне знайти опору в кому-небудь більш сильному, то вона не буде мати високий соціометричний статус у групі. Залежність як переважаюча тенденція у відносинах до людей також пов'язана негативним зв'язком з соціометричним положенням члена групи (rs=-0,54 р=0,01). Тобто, якщо людина різко невпевнена у собі, тривожиться з будь-якого приводу, залежить від інших та їхньої думки, то вона не буде мати високий соціометричний статус у групі.

Згідно до таблиці 2.4.1. дружелюбність як переважаюча тенденція у відносинах до людей, що передбачає люб'язність з усіма, орієнтованість на прийняття й соціальне схвалення, прагнення задовольнити вимоги всіх, бути гарним для всіх без обліку ситуації, не пов'язана з соціометричним положенням члена групи (rs=-0,07). Альтруїстичність як переважаюча тенденція у відносинах до людей, що характеризується гіпервідповідальністю, схильністю приносити у жертву свої інтереси, прагненням допомогти й співчувати всім, також не пов'язана з соціометричним положенням члена групи (rs=0,20).

Таким чином з соціометричним положенням члена групи виявилися пов'язані негативним зв'язком такі переважаючі тенденції у відносинах до людей як: агресивність, покірність та залежність.

Висновок

Метою дослідження було вивчити взаємозв'язок соціометричного положення члена групи та переважаючого типу відносин до людей. Після аналізу літературних джерел можна підвести підсумки: статус, що привласнюється члену групи іншими її членами, визначається впливом норм, які визнані у групі, на індивіда. Норми - це прийняті зразки поведінки усередині групи, які повинні виконуватися всіма її членами, саме вони роблять найбільш істотний вплив на взаємини в колективі й ефективність його роботи. Для того щоб бути прийнятим у групу й почувати її підтримку, необхідно вміти пристосовуватися до її норм. Тобто, чим більше індивід дотримується тих зразків поведінки, що підтримуються у групі, тим більший у нього буде статус у цій групі.

Для досягнення поставленої цілі було проведене соціометричне дослідження колективу навчальної групи, яке визначило соціометричне положення кожного члена групи. Аналізуючи результати соціометричного дослідження, можна зробити висновок що найвищій соціометричний статус мають два члена групи, які є лідерами цієї учбової групи. Одинадцять членів групи мають невисокий, але позитивний соціометричний статус належать, вони займають середнє положення. Дев'ять членів групи мають негативний соціометричний статус, вони є відкинутими.

Також в роботі були визначені переважаючі типи відносин до людей у членів навчальної групи. Дані дослідження свідчать про те, що більшість членів групи мають помірний рівень виразності авторитарності, егоїстичності підозрілості, дружелюбності та альтруїстичності, а також низький рівень виразності агресивності та покірності, рівень виразності залежності спостерігається у однаковій кількості членів групи на помірному та низькому рівнях.

Після дослідження взаємозв'язку соціометричного положення членів групи й переважаючого типу відносин до людей можна зробити висновок, що в досліджуваному колективі на соціометричне положення членів групи впливав їх рівень агресивності, покірності та залежності. Якщо член групи має високі показники за тенденцією агресивності, яка проявляється у твердості і ворожості, різкості та вимогливості стосовно навколишніх, прямолінійності в оцінці інших, схильності у всьому обвинувачувати інших, то він не буде мати високий соціометричний статус у групі. Якщо член групи має високі показники за тенденцією покірності, яка характеризується слабовіллям, схильністю уступати всім і у всьому, завжди ставити себе на останнє місце й засуджувати себе, приписувати собі провини, пасивністю й прагненням знайти опору в кому-небудь більш сильному, то він не буде мати високий соціометричний статус у групі. Якщо член групи має високі показники за тенденцією залежності, яка передбачає невпевненість у собі, тривожність з будь-якого приводу, залежність від інших та їхньої думки, то він не буде мати високий соціометричний статус у групі

Список використовуваної літератури

1. Аргайл М. Психологія міжособистісного поводження. М., 2000.

2. Агєєв В.С. Психологія межгрупповых відносин. М., 1983.

3. Андрєєва Г.М. Соціальна психологія, -М.: Видавництво Московського Університету, 1988р.

4. Битянова Н.Р. Соціальна психологія. М., 1994.

5. Глуханюк Н.С.. Семенова С.Л., Печеркина А.А. Загальна психологія: Навчальний посібник для вузів. М., 2005.

6. Донцов А.И. Психологія колективу, -М.: Видавництво Московського Університету, 1984р.

7. Єлисєєв О.П. Практикум по психології особистості. 2-і видання., Питер 2003р.

8. Короткий психологічний словник/Сост. Л.А. Карпенко; під общ. Ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. -М.

9. Кричевский Р.Л. Психологія малої групи. М., 1981.

10. Крилов А.А., С.А. Маничев. Практикум по загальній, експериментальній і прикладній психології. 2-і видання., Питер 2003р.

11. Кузьмін Е.С., Семенов В.Е. Методи соціальної психології, -Ленінград: Видавництво ленінградського університету, 1977р.

12. Немов Р.С. Психологія. Підручник для студентів вищих навчальних закладів в 3 кн. Кн. 1 Загальні основи психології - 2-і изд. -М. : Освіта: ВЛАДОС, 1995р.

13. Петровский В.В., Шпалинский В.В. Соціальна психологія колективу, Навчальний посібник для студентів педагогічних інститутів, -М.: "Освіта", 1978р.

14. Петровский А.В., Абраменкова В.В., Зеленова М.Е., під ред. Петровского А.В. Соціальна психологія: навчальний посібник для студентів педагогічних інститутів, -М.: "Освіта", 1987р.

15. Реан А.А., Коломинский Я.Л. Соціально педагогічна психологія. М., 1999.

16. Робер М.-А., Ф. Тильман., Психологія індивіда й групи, Пер. с фр./ Передмова А.В. Толстих, -М.: "Прогрес", 1988р.

17. Рогів Е.И. Настільна книга практичного психолога в утворенні: Навчальний посібник. М.: ВЛАДОС, 1996р.

18. Руденский Е.В., Соціальна психологія. Курс лекцій. Москва - Новосибірськ, 1999р.

19. Столяренко А.М. Психологія й педагогіка. М., 2001.

20. Сушков И. Психологія взаємин. М., 1999.

21. Столяренко Л.Д. Основи психології. Фенікс, 2002.

22. Соціальна психологія/Під ред. В.Е. Семенова, Кузьміна Е.С. й ін. -БРЕШУ. 1974р.

23. Чуфаровский Ю.В. Психологія спілкування в становленні й формуванні особистості. М., 2002р.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Поняття товариської групи; психологічні характеристики представників різних колективів, їх співпадіння у індивідів з однієї групи: міжособистісне сприймання, мотивація. Емпіричні дослідження, вибір соціометричних критеріїв формування соціальних ролей.

    дипломная работа [84,4 K], добавлен 12.01.2011

  • Теоретичні основи проблеми міграції. Визначення соціологічного об’єкту та предмету соціологічного дослідження. Мета та завдання соціологічного дослідження. Операціоналізація понять та попередній системний аналіз об’єкту соціологічного дослідження.

    курсовая работа [28,0 K], добавлен 12.06.2010

  • Дослідження поняття особистості, з точки зору соціології, яка розкриває механізми її становлення під впливом соціальних факторів, її участь у змінах та розвитку суспільних відносин, вивчає зв’язки особистості і соціальних груп, особистості і суспільства.

    реферат [33,1 K], добавлен 23.09.2010

  • Особливості розробки методологічного розділу програми соціологічного дослідження щодо ставлення людини до вивчення іноземної мови. Визначення основних понять за темою дослідження. Обґрунтування вибірки дослідження, розробка і логічний аналіз анкети.

    курсовая работа [125,1 K], добавлен 24.02.2010

  • Обґрунтування проблеми соціологічного дослідження, його мета та завдання. Визначення понять програми соціологічного дослідження за темою дослідження. Види та репрезентативність вибірок в соціологічному дослідженні, структура та логічний аналіз анкети.

    курсовая работа [29,8 K], добавлен 06.03.2010

  • Соціологічні дослідження і суспільна практика. Поняття, структура програми соціологічного дослідження. Практичні поради, визначення мети і завдань соціологічного дослідження. Методи соціологічних досліджень. Класифікація видів соціологічного експерименту.

    курсовая работа [68,4 K], добавлен 19.01.2011

  • Соціологічне дослідження стосовно ставлення молоді (студентства) до системи освіти на сучасному етапі. Дослідження важливості здобуття освіти для студентів 1-го курсу. Визначення готовності студентів до змін та реформ в системі сучасної освіти.

    практическая работа [2,4 M], добавлен 26.05.2010

  • Історія дослідження специфіки соціальної роботи з сім’ями, які виховують прийомних дітей. Особливості підтримки прийомної сім'ї. Моніторинг опіки дітей у таких сім'ях. Специфіка діяльності соціального працівника. Визначення внутрішньо сімейних відносин.

    курсовая работа [49,0 K], добавлен 09.05.2014

  • Зміст емпіричного соціологічного дослідження і визначення місця в соціологічному аналізі. Опитування, спостереження, соціальний експеримент і аналіз документів як методи соціологічного дослідження. Технології і структура програм соціологічних дослідження.

    реферат [253,3 K], добавлен 17.02.2013

  • Вибір відповідного методу дослідження та визначення способу його застосування при вирішенні дослідницької проблеми. Суперечності між технікою та інструментарієм у процесі соціологічних досліджень. Пілотажний, описовий та аналітичний види досліджень.

    реферат [29,5 K], добавлен 27.02.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.