Екзит-пол як засіб контролю за об’єктивним проведенням виборів

Незважаючи на істотне зростання порівняно з 2006 роком рівня підтримки БЮТ сільським електоратом у цьому регіоні , на парламентських виборах 2007 року Блок Юлії Тимошенко у Центральному регіоні все ж мав більшу підтримку у містах порівняно з селами 48,4% і 43,7%. У Західному і Південному регіонах у різних типах населених пунктів вона була однаковою , у Східному - за нього, як і в 2006 році , дещо частіше голосували сільські жителі :5,7% і 9,6% . У 2007 році за Блок «Наша Україна-Народна самооборона» у Центральному і Східному регіонах дещо частіше голосували сільські жителі , а у Західному і Південному різниці між ними і городянами у голосуванні за НУНС практично відслідковується . За Комуністичну партію у Південному реґіоні дещо частіше голосували сільські жителі , в інших регіонах статистично значущих відмінностей не спостерігається . Що ж до Блоку Литвина , то у Південному і Східному регіонах частіше голосували жителі сіл ; а за Соціалістичну партію частіше сільські жителі голосували у всіх регіонах , крім Східного [5].

Таблиця № 9

Особливості голосування за політичні партії і блоки в залежності від регіону і місця поселення [12.55]

	Західний регіон	Центральний реґіон
	Міста та смт	Села	Міста та смт	Села
Партія Регіонів	6,4	5,9	16,3	15,5
Блок Юлії Тимошенко	52,8	51,9	48 ,4	43,7
Блок «Наша Україна-Народна самооборона»	28,3	30,3	15,5	20,5
Комуністична партія України	1,9	1,5	3,9	4,2
«Блок Литвина»	3,2	3,1	5,2	5,3
Соціалістична партія України	0,8	0,6	1,9	2,8
	Південний регіон	Східний регіон
	Міста та смт	Села	Міста та смт	Села
Партія регіонів	50,9	45,7	71,4	59,4
Блок Юлії Тимошенко	19,5	19,9	5,7	9,6
Блок «Наша Україна-Народна самооборона»	5,8	7,2	2,2	9,7
Комуністична партія України	7,1	9,9	6,7	5,3
«Блок Литвина»	4,3	6,0	1,3	3,9
Соціалістична партія України	2,7	4,5	3,3	2,2

Що стосується відмінностей в електоральних уподобаннях представників різних вікових категорій (табл. №10) можна відзначити вже традиційно вищу популярність Комуністичної партії серед людей старшого віку. Це стосується також і Соціалістичної партії України , хоча ця тенденція є менш виразно . За Блок Литвина найчастіше голосували виборці віком від 40 до 49 років. Також, найстарша вікова група частіше, ніж інші, голосували за Партію регіонів , насамперед це можна відслідкувати у Південному регіоні , а от за Блок Юлії Тимошенко рідше , в усіх регіонах . Молодь голосувала рідше за блок «Наша Україна-Народна самооборона» , ніж середні та старші вікові групи . У Західному регіоні спостерігається те , що чим старший вік опитуваних , тим частіше вони голосували за НУНС , а от електоральна підтримка БЮТ у цьому ж регіоні з віком виборців на оборот зменшувалася ( із 62,3% до 40,7% ) . Порівняно з виборами 2006 року найбільшою мірою підтримка БЮТ у цьому реґіоні зросла серед молоді . Якщо за даними екзит-полу за 2006 рік серед респондентів віком від 18 до 29 років за БЮТ у західних областях голосувало 37,0% , то за даними екзит-полу 2007 року ? 62,3% [12. 54].

Таблиця № 10

Особливості голосування за політичну партію і блок в залежності від віку [12.56].

	18-29 років	30-39 років	40-49років	50-59років	60 і більше
Партія Регіонів	35,4	30,9	32,8	35,5	38,8
Блок Юлії Тимошенко	34,8	35,0	34,5	32,3	34,2
Блок «Наша Україна-Народна самооборона»	11,3	15,1	13,5	13,5	14,7
Комуністична партія України	1,8	2,1	3,8	5,6	10,3
«Блок Литвина»	3,5	4,0	5,0	3,6	3,3
Соціалістична партія України	1,6	2,2	2,4	2,8	2,9

Порівнюючи голосування за різні політичні сили за гендерними ознаками (табл. №11), насамперед потрібно відзначити традиційно вищу підтримку партії регіонів жінками порівняно із чоловіками , що почалась ще з виборів 2004 року коли на президентських виборах В.Янукович отримав найбільшу підтримку від жіночої аудиторії . Також слід відзначити , що чим старша вікова група , тим більшою мірою виявляється відмінність між чоловіками і жінками у голосуванні за партію регіонів ? якщо серед представників молодших і середніх вікових груп ця різниця статистично не значуща 32,6% чол і 33,7% жін , то серед тих , кому 50 років і більше , ? 32,9% і 40,4% . Тобто серед чоловіків із зростанням віку підтримка партії регіонів фактично не змінюється , а от серед жінок зростає . Так як і на виборах 2006 року , різниця між чоловіками і жінками в голосуванні за партію регіонів виявляється лише у Південному і Східному регіонах .

За БЮТ частіше голосували жінки . Найбільш помітними були відмінності у Центральному регіоні ? за «Блок Юлії Тимошенко» тут голосувало 49,1% опитаних жінок і 43,8% , також частіше жінки голосували за цю політичну силу і у Західному регіоні , тоді як на Півдні і на Сході відмінностей в гендерних пріоритетах як таких не прослідковується. Також , гендерні відмінності в електораті БЮТу виявляються також у наймолодшій віковій групі серед жінок ( співвідношення 38,1% жінок і чоловіків 31,2% ) , у всіх інших вікових категоріях суттєвих відмінностей не має. Чоловіки частіше за жінок голосували за Блок «Наша Україна-Народна самооборона» та Комуністичну партію України . Що ж до гендерних відмінностей , у вікових категоріях , то воно було помічено лише у Комуністичної Партії в старшій віковій групі [12.57].

Аналізуючи електоральну поведінку в залежності від освітнього рівня (табл № 12 ) , можна говорити про те , що Партія регіонів має серед людей з вищою освітою меншу підтримку порівняно з іншими групами , що по суті є незмінною тенденцією уже декілька років поспіль . Як і на попередніх виборах , ця закономірність виявлялася лише в Південному і Східному регіонах . Наприклад , якщо у Східному регіоні серед тих , хто має неповну середню освіту , за партію регіонів голосувало 78,1% , то серед тих , хто має вищу освіту , ? 62,4% , а у Південному ? відповідно 58,6% і 42,8% , тоді як у Західному і Центральному регіонах ці відмінності статистично не відрізнялись .

Таблиця № 11

Особливості голосування за політичні партії і блоки в залежності від регіону і статі [12.65].

	Західний регіон	Центральний регіон
	Чоловіки	Жінки	Чоловіки	Жінки
Партія Регіонів	6,0	6,4	15,3	15,8
Юлок Юлії Тимошенко	50,7	54,2	43,8	49,1
Блок «Наша Україна-Народна самооборона»	29,9	28,7	17,8	16,8
Комуністична партія України	1,8	1,5	5,2	2,9
«Блок Литвина»	3,0	3,2	5,4	5,0
Соціалістична партія України	1,3	1,0	2,5	2,0
	Південний регіон	Східний регіон
	Чоловіки	Жінки	Чоловіки	Жінки
Партія Регіонів	48,1	51,5	67,2	71,8
Блок Юлії Тимошенко	18,8	19,9	6,1	6,5
Блок «Наша Україна-Народна самооборона»	6,9	5,5	4,2	2,6
Комуністична партія України	10,1	6,0	7,8	5,3
«Блок Литвина»	4,3	4,9	1,5	1,8
Соціалістична партія України	1,9	2,6	3,5	3,0

Підтримка Блоку Тимошенко дещо зростає разом із зростанням освітнього рівня виборців , що в свою чергу теж стало певною тенденцією , але якщо на попередніх виборах ця тенденція виявлялася в усіх без винятку регіонах , то на останніх була лише в Південному і Східному . У Західному і Центральному регіонах порівняно з попередніми виборами зростання рівня електоральної підтримки БЮТ виборцями з неповною середньою освітою було більш значним , ніж серед виборців із більш високим рівнем освіти , внаслідок чого і відбулося зближення показників голосування за БЮТ представників різних освітніх груп у цих двох регіонах . За Блок «Наша Україна Народна самооборона» в Південному і Східному регіонах дещо частіше , ніж в інших групах , виокремлених за освітнім рівнем , голосували виборці з вищою освітою [12. 61].

Таблиця № 12

Особливості голосування за політичні партії і блоки в залежності від рівня освіти [12.67].

	Неповна середня	Повна середня	Середня спеціальна,	Вища або незакінчена вища
Партія Регіонів	38,9	37,6	36,0	31,5
Блок Юлії Тимошенко	28,8	30,6	33,0	31,8
Блок «Наша Україна-Народна самооборона»	14,1	13,3	12,8	14,6
Комуністична партія України	5,2	5,2	4,5	5,5
«Блок Литвина»	4,3	3,7	3,4	4,2
Соціалістична партія України	2,1	2,7	2,5	2,2

Отже , підсумовуючи соціально-демографічну характеристику партій та блоків , що балотувались у 2007 році слід відзначити , що існують значні відмінності у характері голосування за політичні партії та блоки між регіонами . Насамперед Західним і Центральним , з одного боку , та Південним і Східним ? з іншого , чітко бачимо що тенденція поділу країни на помаранчеві і біло-блакитні пояси зберігає свою міцну позицію. Також слід відзначити , що у південно-східній частині України голосування за Партію регіонів можна співвідносити також з рівнем освіти , а також з типом поселення . Підтримка цієї політичної сили у даній частині країни є набагато більшою , ніж у західних і центральних областях . Підтримка на виборах Блоку Юлії Тимошенко дещо більшою мірою можна співвіднести з віком опитаних у західно-центральній частині країни , ніж у південно-східній , а от за рівнем освіти навпаки ? у південно-східній частині дещо більшою мірою , ніж у Північно-Західній . Уподобання блоку «Наша Україна Народна самооборона» залежить від рівня освіти респондентів лише в Південно-Східному регіоні, а от голосування за Блок Литвина залежить від типу поселення і віком опитаних також лише в Південно-Східному регіоні . Що стосується підтримки Соціалістичної партії України і Комуністичної партії України , то вона найтісніше співставляється з з регіоном проживання а також віковою категоріє виборців , а саме найчастіше це є Схід і Південь , а вікова категорія переважно від 49 років [12.67].

2.2 Соціально-демографічні особливості дослідження електорату в період проведення Президентських виборів 2010 р . Аналіз електорального поля Парламентських виборів 2012 р.

Чергові вибори Президента України у 2010 році відбулись 17 січня. На виборах використовувалась система абсолютної більшості і у разі відсутності кандидата , що набрав абсолютну більшість від числа тих , що взяли участь у виборах, передбачався 2-й тур, у якому змагалися двоє , що набрали найбільше голосів. У 2-му турі для перемоги досить було набрати голосів більше , ніж у суперника . У виборах брили участь 18 кандидатів . Соціально-демографічний аналіз електорату першого туру голосування, я хочу провести на основі 9, претендентів, які набрали доволі не погані результати на виборах.

Як вже традиційно, електоральний аналіз виборів ми почнемо із регіональних відмінностей. Тут незмінною як і на кожних виборах, залишається тенденцією розподілу на помаранчеві і біло-блакитні пояси. Відтак лідируючі позиції у Східному та Південному регіоні займали представники проросійських напрямків - В. Янукович і С. Тігіпка . У Центральній частині країни ці ж кандидати поділяли 2-3є місце , а в Західних регіонах 4-5ту позиції . Тимошенко мала значну перевагу в Західному та Центральному регіонах , і займає треті позиції підтримки на Півдні і Сході . Другим , хто користувався великою підтримкою в Західних регіонах був В. Ющенко займаючи другу позицію , третє місце отримав А. Яценюк . Рівень підтримки П. Симоненка традиційно найнижчий у Західному регіоні , тоді як О. Тягнибок найбільше голосів отримав саме на Заході країни . В. Литвин отримав дещо вищу підтримку у Центральному регіоні , а А. Гриценко на Заході і в Центрі порівняно з Півднем і Сходом[13.33].

Істотні відмінності можна прослідкувати між міськими і сільськими жителями у вираженні підтримки кандидатів , як завжди будемо розглядати їх за окремими регіонами. У Центральному, Південному і Східному регіонах за В. Януковича частіше голосували сільські жителі, ніж міські. За Ю. Тимошенко у Центральному регіоні помітно частіше голосували сільські жителі , тоді як у Південному -- дещо міські , така сама тенденція стосується і А. Яценюка . За С. Тігіпка у всіх регіонах частіше голосували міські жителі, а за В. Ющенка у Західному регіоні частіше голосували сільські виборці , ніж міські. О. Тягнибок і А. Гриценко отримали свою підтримку завдяки міським жителям у Західного і Центрального регіонах. У рівні електоральної підтримки В. Литвина лише у Центральному регіоні спостерігаються відмінності між містом і селом, коли мешканці сілької місцевості частіше віддавали свій голос [13.35].

Що ж до вікової різнорідності, С. Тігіпко виступає єдиним серед кандидатів , чий рейтинг помітно вищий серед молоді порівняно із старшими віковими групами . Також багато тих , хто не віддав свій голос нікому теж відноситься до наймолодшої групи електорату. За В. Януковича, Ю. Тимошенко, В. Ющенка дещо частіше голосували люди старшого віку і помітно частіше -- за П. Симоненка . Жінки частіше порівняно з чоловіками голосували за Ю. Тимошенко і В. Януковича, а за А. Яценюка, П. Симоненка, О. Тягнибока, А. Гриценка, а також проти всіх, частіше голосували чоловіки. Підтримка В. Януковича, Ю. Тимошенко , В. Ющенка, П. Симоненка зростала із зниженням освітнього рівня виборців . Цікаво, що тенденція зниження підтримки цих політиків із зростанням освітнього рівня респондентів проявляється саме в тих регіонах , де вони отримали найбільшу кількість голосів: стосовно В. Януковича і П. Симоненка на Сході і Півдні, стосовно Ю. Тимошенко на Заході і в Центрі, стосовно В. Ющенка -- на Заході країни . Зростання підтримки разом із зростання освітнього рівня має С. Тігіпко , а також частково електорат Гриценка і Тігіпка . Якщо тенденція зростання підтримки С. Тігіпка проявляється у всіх регіонах , то стосовно А. Гриценка і О. Тягнибока , лише у Західному і Центральному регіонах . Серед великих соціально-професійних груп за В. Януковича найбільшою мірою були схильні віддавати свій голос робітники, за С. Тігіпка переважно підприємці , висококваліфіковані фахівці , військовослужбовці та студенти . В електораті П. Симоненка переважно пенсіонери. У рівні голосування за інших політиків відмінності між соціально-професійними групами менш виражені[13.38].

Загалом, підсумовуючи соціально-демографічні особливості електорату проведення пешого туру голосування 2010 року, можна підсумувати , що підтримка виборцями шести з дев'яти кандидатів, які за офіційними результатами виборів набрали більше 1% голосів, найтісніше пов'язано з регіоном проживання . Найбільшою мірою з регіоном пов'язана підтримка В. Януковича , Ю. Тимошенко і В. Ющенка . Підтримка С. Тігіпка приблизно однаковою мірою пов'язана з рівнем освіти, віком, типом поселення і регіоном. Стосовно підтримки А. Гриценка, то тут зіставлення з регіоном роль відіграє і рівень освіти. Голосування за П. Симоненка найбільшою мірою пов'язане не з регіоном, а з віком опитаних. Відмінності у рівні підтримки кандидатів представниками різних соціально-демографічних груп спричиняють відмінності у характеристиках електорату цих політиків.

Якщо брати процентне співвідношенні то серед виборців В. Януковича 76,1% і П. Симоненка 58,8% становлять жителі Південного та Східного регіонів , то серед виборців В. Ющенка 91,3% , Ю. Тимошенко 86,6% , О. Тягнибока 84,7% , А. Гриценка 84,3% , А. Яценюка 78,4% , В. Литвина -- 75,2% становлять жителі Західного і Центрального регіонів. Серед виборців С. Тігіпка 55,4% становлять жителі Заходу і Центру , однак , це дещо менше загальної частки жителів цих вох регіонів у структурі опитаних (58,6%) . Найвужчим ареал електоральної підтримки виявився у В. Ющенка 73,3% тих, хто за нього голосував, жителі Західного регіону . Найбільша частка міського населення серед електорату С. Тігіпка , А. Гриценка , В. Януковича , О. Тягнибока, П. Симоненка. Стосовно В. Януковича і П. Симоненка, то переважання міських жителів в структурі їхніх виборців зумовлене насамперед, вищою часткою міського населення в регіонах, де за них переважно голосували (Схід та Південь). Єдиний з-поміж кандидатів, більшість виборців якого становлять сільські жителі , -- В. Ющенко. Традиційно «найстарший» електорат у П. Симоненка 53,4% тих, хто голосував за нього, мають вік 60 і більше років . Серед виборців А. Гриценка понад половина (53,9%) люди віком від 50 і більше років . Відносно високою є частка молодих людей серед виборців С. Тігіпка (48,6% молодші 40 років) та О. Тягнибока (47,2%). Серед тих , хто голосував проти всіх , 37,9% -- це молоді люди віком менше 30 років . Статистично значуще більша частка чоловіків, ніж жінок, серед тих, хто голосував за О. Тягнибока , А. Гриценка і П. Симоненка. Жінки на статистично значущому рівні переважають чоловіків серед виборців В. Януковича, Ю. Тимошенко, С. Тігіпка, В. Ющенка .Частка осіб з вищою освітою найбільша серед виборців А. Гриценка. Також вищою, ніж у середньому серед виборців, є частка високоосвічених респондентів серед представників електорату С. Тігіпка, О. Тягнибока, а також серед тих, хто голосував за кандидатів-аутсайдерів (які отримали менше 1% голосів) або проти всіх кандидатів[13.46]. Щодо загальної соціально-демографічної характеристики , проведення першого туру президентських виборів 2010 року зведена у таблиці № 13 .

У підсумку голосування першого туру президентських виборів 2010 року, у другий тур вийшли два кандидата В. Янукович і Ю. Тимошенко . Отже , як розподілились соціально-демографічні характеристики між вище зазначеними кандидатами розглянемо далі . Відмінності між регіонами України у рівні підтримки кандидатів збереглися звичайно і в другому турі . В. Янукович отримав підтримку більшості виборців Східного і Південного регіонів (83,2% і 70,4%), за Ю. Тимошенко проголосувало більшість виборців Західного і Центрального регіонів (78,9% і 62,9%). За поселенськими відмінностями , жителі міст віддали перевагу В. Януковичу (52,7%) , а от в селах більше за Тимошенко (56,7%) . Якщо розглядати поселенську диференціацію ще і по регіонах , то у Західному і Південному регіоні за Ю. Тимошенко частіше голосували міські жителі (80,4% і 62,2% ) на відмінну від електорату В. Януковича, за якого навпаки голосували сільські жителі (16,7% і 30,1%) . У Центральному і Східному регіонах немає статистично значущих відмінностей у голосуванні за Ю. Тимошенко і В. Януковича. У Центральному і Південному регіонах міські жителі частіше, ніж сільські, голосували проти обох кандидатів.

Таблиця № 13

Рівні зв'язку розподілу голосів, відданих за кандидатів на пост Президента України у першому турі президентських виборів 2010 року, із соціально-демографічними характеристиками виборців [13.43].

	Соціально-демографічні характеристики
	Регіон проживання	Тип поселення	Вік	Стать	Освіта
В. Янукович	0,496	0,097	0,033	0,028	0,081
Ю. Тимошенко	0,326	0,119	0,036	0,025	0,031
С. Тігіпко	0,100	0,104	0,114	0,006	0,125
А. Яценюк	0,135	0,034	0,036	0,026	0,017
В. Ющенко	0,281	0,099	0,041	0,000	0,032
П. Симоненко	0,074	0,018	0,135	0,026	0,036
В. Литвин	0,070	0,030	0,017	0,002	0,011
О. Тягнибок	0,095	0,013	0,028	0,034	0,033
А. Гриценко	0,070	0,026	0,033	0,028	0,070
Інші кандидати	0,011	0,007	0,027	0,006	0,023
Не підтримали жодного	0,034	0,022	0,088	0,024	0,038

Залежно від віку опитаних , дещо зростає (від 47,0% до 51,7%) частина тих, хто голосував за В. Януковича, тоді як частка тих, хто голосував за Тимошенко, трохи вища у середніх вікових групах порівняно із наймолодшою і найстаршою. Жінки частіше, порівняно з чоловіками, голосували за Ю. Тимошенко, тоді як чоловіки дещо частіше голосували проти обох кандидатів. Респонденти з вищою або незакінченою вищою освітою голосували за В. Януковича рідше, ніж опитані з нижчим освітнім рівнем. При цьому у голосуванні за кандидатів залежно від рівня освіти проявлялися різні тенденції в регіонах . У Західному і Центральному регіонах рівень освіти не впливав на голосування за Ю. Тимошенко, тоді як у Південному і Східному регіонах респонденти з вищою і незакінченою вищою освітою голосували за Ю. Тимошенко частіше, ніж ті, хто має нижчий рівень освіти , а за В. Януковича , навпаки рідше. Незначне зниження рівня голосування за В. Януковича із зростанням рівня освіти спостерігається також у Західному регіоні. Тенденція зростання голосування проти обох кандидатів із зростанням освітнього рівня проявляється у всіх регіонах .

Отже, підсумовуючи електоральні особливості голосування на президентських виборах 2010року, можна констатувати, що підтримка виборцями обох кандидатів найтісніше співвідноситься з регіоном проживання, а голосування проти обох кандидатів найбільше співставляється із віком і рівнем освіти респондентів. Відмінності у рівні підтримки кандидатів представниками різних соціально-демографічних груп спричиняють відмінності у характеристиках електорату цих політиків. Якщо взяти відмінності в «регіональній» структурі електоратів , то у В. Януковича 73,1% становлять жителі Південного та Східного регіонів , то серед виборців Ю. Тимошенко 82,0% -- жителі Західного і Центрального регіонів . Оскільки в Південного та Східного регіонів вищий рівень урбанізації , то це зумовлює вищу, порівняно з виборцями Ю. Тимошенко , частку міського населення серед електорату В. Януковича. Хоча вікові відмінності в структурі електоратів В. Януковича і Ю. Тимошенко є статистично значущими, однак ці відмінності не можна назвати істотними . Дещо вищою серед виборців Ю. Тимошенко , порівняно з електоратом В. Януковича , є частка людей з вищою та незакінченою вищою освітою. Відмінності ж у гендерній структурі електоратів цих політиків відсутні[13.54]. Щодо загальної соціально-демографічної характеристики, проведення другого туру президентських виборів 2010 року зведена у таблиці № 14. Також слід зазначити, що після проведення другого туру президентських виборів, перемогу отримав В. Янукович.

Таблиця № 14

Рівні зв'язку розподілу голосів, відданих за кандидатів на пост Президента України у другому турі президентських виборів 2010 року, із соціально-демографічними характеристиками виборців [13.53].

	Соціально-демографічні характеристики
	Регіон проживання	Тип поселення	Вік	Стать	Освіта
Ю. Тимошенко	0,540	0,147	0,031	0,020	0,028
В. Янукович	0,543	0,136	0,042	0,002	0,056
Не підтримали жодного кандидата	0,041	0,033	0,082	0,030	0,076

Наступними , згідно з законом України про вибори народних депутатів , чергові парламентські вибори відбулись 28 жовтня 2012 року , за змішаним типом виборчої системи і установленим п'ятивідсотковим бар'єром . У виборчих перегонах між собою змагались 22 партії і блоки , хоча за даними попередніх опитувань , подолати 5% бар'єр зможуть лише п'ятеро з них . Загальна кількість дійсних виборців , які прийшли і віддали свій голос за ту чи іншу партію склала 20 797 206 осіб , що становила 57,98 % . Найвища явка була прослідкована в Західних та Центральних регіонах , найнижча на Півдні.

Отож, розпочнемо з регіональних особливостей електорату основних 5 партій , які подолали виборчий 5% бар'єр і отримали місця у Верховній Раді України. Як ми можемо бачити з таблиці 15 , лідируючими партіями на Сході і Півдні нашої держави досі залишаються партія правлячого президента України - регіонів , а також їх соратників Комуністична партія України , маючи підтримку в 51,5% для перших і 18,3% для других від жителів Східних регіонів, а також 38,0 % і 16,3% від Півдня. На заході і в Центральних частинах України, однозначними фаворитами є ВО Батьківщина ( 32,0% 34,6% ) , а також ВО Свобода ( 26,6% і 12,7% ). Що ж до УДАРу Віталія Кличка, то мав велику підтримку не тільки в Західних (18,5%) і Центральних регіонах (18,8%) , але і суттєво пітримувався півднем (14,5% ) [14] .

Якщо взяти до уваги опитування , що проводились напередодні виборів , з метою дізнатись скільки людей були одразу впевнені в своєму майбутньому виборі партії на парламентських виборах , то тут безперечним лідером стала партія регіонів . На попередніх опитуваннях одразу було чітко показано про те , що партія , лідером якої виступає дієвий президент В. Янукович має велику частку стабільного електорату, що дорівнювала 67% від усіх опитуваних по Україні . Слідом за партією Регіонів з 64% була партія ВО «Батьківщина» , яка вже давно складала їй достойну конкуренцію , лідерство якої перебрав на себе Арсеній Яценюк після засуджень в жовтні 2011 року до семи років тюремного ув'язнення за перевищення влади і службових повноважень попереднього лідера - Юлії Тимошенко. Наступними за соціологічними даними в рейтингу тих , хто має доволі стабільний електорат, що не є дивиною для усіх виступає партія Комуністів із 59% підтримкою . На противагу високій цифрі прибічників комуністичних ідей , виступає високий показник підтримки партії Соціал-Національного спрямування , а саме партії яку очолює один з найхаризматичніших лідерів Олег Тягнибок . Високий рейтинг ( 50 % ) цієї партії , можна завдячити завдяки в першу чергу Західним регіонам . Ще одна молода партія яка з'явилась на політичній арені лише з 2010 року , мала доволі не погану підтримку серед електорату , що складала 35% , була партія Український Демократичний Альянс за Реформи «УДАР» Віталія Кличка . Високий рейтинг партії , яка фактично проіснувала 2 роки можна обґрунтувати тим , що вона формувалась навколо одного харизматичного лідера , який мав вже набув великого авторитету в суспільстві завдяки своїм високим досягненням в боксі . Нова партія УДАР , на фоні усіх вже «заїжджених» партій і їхніх членів , що спочатку виступала третьою силою поміж опозиції і провладних парті, була певним оптимальним «спасінням» для народу . Звісно подальше приєднання УДАРУ до опозиційних сил, певним чином також вплинуло на подальший вибір громадян [14].

Беручи до уваги гендерні ознаки електорату ми можемо прослідкувати що в загальному за Партію регіонів (32%) та ВО «Батьківщина» (26,5 %) проголосували більше жіноча половина населення , натомість сильна половина представників людства віддали перевагу УДАРу ( 18% ) і ВО «Свобода» (14%). Натомість підтримка комуністичної партії України складала в гендерній пропорції фактично рівне співвідношення : 12 % чоловіків та 11 % жінок . Якщо ж брати за 100% суто ту частину населення , яка віддала перевагу тій чи іншій партії , то тут будуть такі цифри ( таблиця №15 ) : Партія Регіонів буде мати співвідношення жінки - 59% , чоловіки 41% , що по своїй суті буде подібним до співвідношення гендерної оцінки в ВО «Батьківщина» - 57,5% жінок до 42,5% чоловіків . Схожість в гендерному поділі електорату також є і в УДАРу з ВО «Свобода» , де в першого буде співвідношення 55% чоловіків на 45%жінок , а в іншого 54% сильної статі до 46% прекрасної, і звісно ж співвідношення Комуністичної партії буде становити пів на пів [14].

За типом поселення виборців ми будемо мати наступні цифри , ВО Батьківщина найбільшу підтримку мала серед жителів сільських місцевостей (29%) і трохи меншу в обласних центрах (25%), найменшу підтримку в містах. Партія регіонів меншу підтримку отримала від обласних центрів (22%) зате в містах та селах більше (32% і 30%) . Найбільшої підтримки Комуністична партія зазнала в містах (14%) , менше в обласних центрах (12п%) і найменше по селах (11%) . Свободу ж найбільше підтримали обласних центрах (18%) , а от підтримка в містах і селах складала лише 10 і 9 % , подібної підтримки отримала і партія В. Кличка , де в обласних центрах було 19% підтримки , у містах 13% і в селах 14%. Отже, найбільше сільських жителів прослідковується у електораті ВО Батьківщини , що становлять 39% жителів, 33% становлять жителі обласних центрів , і ще 28% жителі міст. В електораті партії регіонів найбільша підтримка іде від міст 40% , обласні центри 25% , жителі сіл 25 % , що є подібним до електорату Комуністичної партії більшість яких (41%) жителі міст , жителі сіл 30% , а от обласних центрів 29% . Що ж до структури ВО Свободи , то її підтримка переважно іде від жителів обласних центрів (47,5%) , міст - 29% і найменше від жителів сіл, це 23,5% . Переважають жителі обласних центрів і в структурі УДАРу, що станвить 40% , велику частку підтримки отримують від сільських виборців - 31% , і 29% від жителів міст [14].

Враховуючи вікове співвідношення у молодої партії УДАР Віталія Кличка відповідно і найбільша підтримка серед молоді віком до 30 років 26% , хоча доволі великі показники складають також особи середньої і старшої вікової категорії . Зі зростанням вікової категорії , зростає і рейтинг підтримки як партії Регіонів так і Комуністів . До прикладу в партії В. Януковича до 30 років - 24% , 30-39років - 27% , 40-49 років - 29% , 50-59 - 29% , 60 років і старше - 32% , а в партії П. Симоненка вікова категорія до 30 років складає лише 6% , 30-39років - 7% ; віком 40-49 років - 9% , 50-59 років - 14% і 17,5% - серед виборців, старших за 60 років . А от ВО «Свобода» та ВО «Батьківщина» отримали рівномірну підтримку в усіх вікових групах (24% і 25% )[14]. Що ж до рівня освіченості , то на загальнонаціональному рівні найвищий освітній рівень має Свобода , що складає 48% , незакінчену вищу освіту має 6% , середню спеціальну 30% , повну середню 12% і 3%- неповну середню . В електораті УДАРУ переважають також виборці вищою освітою , тут співвідношення буде таким : 38% - виборці з вищою освітою , 9% - з незакінченою вищою , ще 31% - із середньою спеціальною освітою , 17% - із загальною середньою освітою і 5% - із незакінченою середньою. Що ж до електорату таких партій , як Партія Регіонів та Батьківщина, то тут переважають виборці з середньою спеціальною освітою ( в ПР-38% , в Батьківщини 35% ). В Регіонів із неповною середньою - 10%м, загальною середньою - 19%м, вищою - 38% , незакінченою вищою - 5%. В

Батьківщини решту електорату складає 33% - із вищою, 6% - із незакінченою вищою , 18% - із загальною середньою , і 8% - з незакінченою середньою. Найнижчий рівень освіченості електорату має Комуністична партія України : 38% мають середню спеціальну освіту , 26% - вищу і 5% незакінчену вищу освіту , 21% - повну середню і 10% - неповну середню освіту [14].

Таблиця № 15

Загальна соціально-демографічна характеристика електорату за перевагою відання голосів за політичні партії і блоки [14].

Соціально-демографічні категорії	Партія регіонів	ВО Батьківщина	ВО Свобода	УДАР	КПУ
Стать респондентів
Чоловіки	59,0	42,5	46,0	45,0	50,0
Жінки	41,0	37,5	54,0	55,0	50,0
Вікові групи
18-29	14,4	15,0	15,5	29,3	8,6
30-39	15,9	16,4	18,5	23,5	10,0
40-49	18,2	18,5	18,9	18,4	14,6
50-59	21,6	23,0	22,4	16,2	26,8
60 і більше	29,2	27,2	24,7	12,7	40,1
Рівень освіти
Менше повної середньої	9,8	7,7	3,4	5,3	10,3
Повна загальна середня	18,9	17,7	12,2	16,7	20,7
Середня спеціальна	37,7	35,0	30,2	31,1	38,1
Вища (повна чи неповна)	33,6	39,6	54,2	46,9	30,9
Поселенські групи
Місто	40,0	28,0	29,0	29,0	41,0
Обласний центр	25,0	33,0	47,5	40,0	29,0
Село	25,0	39,0	23,5	31,0	30,0
Регіон проживання
Західний	12,2	32,0	26,6	18,5	3,7
Центральний	17,5	34,6	12,7	18,8	8,9
Південний	38,0	17,6	5,8	14,5	16,3
Східний	51,5	10,2	3,4	8,1	18,3

Отже , якщо робити висновок , підтримки партій за таким показником , як рівень освіченості виборців ,то можна побачити , що разом із зростання рівня освіченості рейтинг партії О. Тягнибока буде також зростати . Якщо ж ситуацію змоделювати на оборот , тобто коли рівень освіченості падатиме , то рейтинг буде стрімко зростати в ідеологічно протилежної партії Комуністів або ж їхнім «партнерам» Партії Регіонів . Підтримка партії УДАРу , якщо згадати про той факт , що вона має в своєму електораті найбільш молоду аудиторію віком до 30 років , матиме найбільшу підтримку серед виборців із вищою освітою а також із незакінченою вищою освітою . Батьківщина , буде виступати єдиною партією, яка має рівномірне розподілення в усіх освітніх групах .

2.3 Зміна виборчих преференцій основних соціально-демографічних груп в період з 2004-2012 рік

На основі вище розглянутих преференцій електорату , провідних партій в період з 2004-2012року на території України, вважаю за необхідним здійснити певну порівняльну характеристику. Порівняння особливостей електорату на президентських виборах 2004 і 2010 року я вирішила на прикладі двох кандидатів , які брали участь як у перших так і у других виборах . Отож , як бачимо що не дивлячись на те , що на перших виборах 2004 року, при революційних обставинах переміг В. Ющенко, а при наступних перевага дісталась В. Януковичу , внутрішня структура електорату як в одного так і в іншого залишилась подібною . Як 2004 року так і 2010 в обох кандидатів в електораті знаходяться особистості жіночої статі . За віковою стратифікацією найбільшої підтримки мають найбільше серед старшої вікової групи, трохи менше середньої і найменшої підтримки отримують від наймолодших представників електорату .

В електораті В. Ющенка за місцем поселення спостерігається «перекваліфікація», коли в 2004 році найбільша підтримка йшла від місцевого населення , а от в 2010 році відбулася різка зміна , коли найбільшої підтримки було від жителів сіл, а от в електораті Януковича незмінно переважають жителі міст. Якщо найбільшої підтримки в 2004 році В. Ющенко отримував від наймолодшої групи і виборців в віці 40-49 років , то в 2010 найбільшої підтримки надавалось від найстаршого покоління. В. Янукович в своєму електораті мав як і в першому «раунді» більше представників старшої групи в рамках від 49 років і більше , а в другому , отримав найбільшої підтримки від наймолодших представників вікової групи і найстаріших . Що ж до регіональних розмежувань , то тут збереглась традиційне розмежування Схід-Захід , Південь-Північ , тобто однозначну перевагу на Заході і в Центрі отримав В. Ющенко , на Сході і Півдні - Янукович .

Таблиця № 16

Відмінності між президентськими виборами 2004-го та 2010-го року за соціально демографічними ознаками електорату В. Ющенка та В. Януковича

Соціально-демографічні категорії	В. Ющенко	В. Янукович
	2004рік	2010рік	2004рік	2010рік
Стать респондентів
Чоловіки	48,4	47	47,2	46
Жінки	51,6	53	51,8	54
Вікові групи
18-29	20,5	18	19,6	21
30-39	19,6	15	17,2	16
40-49	22,4	18	20,8	18
50-59	18,8	22	20,6	20
60 і більше	18,5	27	21,7	25
Рівень освіти
Менше повної середньої	10,6	11	10,7	13
Повна загальна середня	21,9	32	21,7	36
Середня спеціальна	35,0	23	38,3	24
Вища (повна чи неповна)	32,4	34	29,4	27
Поселенські групи
Міське населення	60,4	33	78,4	53
Сільське населення	39,6	67	21,6	47
Регіон проживання
Західний	37,4	51,2	4,0	3,1
Центральний	42,6	30,6	11,0	9,8
Південний	14,4	13,1	38,5	39,0
Східний	5,5	5,1	46,4	48,1

Що ж до зміни виборчих преференцій під час парламентських виборів 2006, 2007 і 2012 років , то розпочнемо вже традиційно з регіональних відмінностей . Спершу слід відзначити , що між 2006-2007 роками і 2012 роком розташування політичних сил дещо змінилось , що чітко ми можемо побачити з таблиці №17, де в показниках за 2012 рік в таких партій, як Соціалістична партія України і Наша Україна різко знизились, а от в ВО Свободи на оборот збільшилась . Отож , як ми бачимо ситуації після проводження в Україні трьох парламентських виборів суттєво не змінилась. Традиційно залишається збереженим поділ України на два пояси , тобто партії проросійського напряму зберегли найбільшу підтримку серед Східних і Південних регіонів а саме Партія Регіонів, Соціалістична партія України і партія Комуністів . Партії Європейського спрямування і більш національних ідеологій , залишились провідні місця на Заході і в Центральних регіонах , що в порівняльній таблиці для таких партій як Свобода , Батьківщина , Наша Україна , тощо . Також слід відзначити і нову партію , яка в парламентських виборах брала участь вперше і отримала одразу величезну підтримку серед населення , завоювавши довіру в Західних , Центральних і навіть Південних регіонах

Таблиця №17

Порівняльна характеристика надання переваги політичній партії чи блоку в період парламентських виборів 2006 , 2007 і 2012 років , за регіональним чинником .

	Західний Регіон	Центральний регіон
	2006рік	2007рік	2012рік	2006рік	2007рік	2012рік
Партія Регіонів	6,0	6,2	12,2	10,9	16,0	17,5
Блок Юлії Тимошенко (Батьківщина)	33,3	52,3	32,2	38,9	46,8	34,6
Блок Наша Україна	32,4	29,4	2,6	17,8	17,2	1,1
СПУ	4,8	1,6	0,4	10,2	4,0	0,5
КПУ	3,4	1,2	3,7	3,8	2,2	12,7
ВО Свобода	-	2,7	26,6	-	0,8	18,8
УДАР Віталія Кличка	-	-	18,5	-	-	8,9
	Південний регіон	Східний регіон
	2006рік	2007рік	2012рік	2006рік	2007рік	2012рік
Партія Регіонів	47,6	49,9	38,0	67,8	69,7	51,5
Блок Блії Тимошенко (Батьківщина)	14,1	19,6	17,6	5,9	6,3	10,2
Блок Наша Україна	7,2	6,1	0,6	3,2	3,3	0,5
СПУ	3,8	7,7	0,4	2,5	6,5	0,5
КПУ	4,3	3,0	16,3	4,0	3,1	18,3
ВО Свобода	-	0,1	5,8	-	0,1	3,4
УДАР Віталія Кличка	-	-	14,5	-	-	8,1

Порівнюючи електоральні особливості за місцем поселення , бачимо , що з року в рік також зберігається збереглась тенденція розподілу підтримки політичних сил . Як бачимо з таблиці №18 Партія Регіонів , хоч і має спадаючу тенденцію голосування в містах , та все ж у процентній ставці по зрівняно з селом буде більшою . КПУ з роками змінила свою левову частку електорату з сіл , як було це 2006-2007років а міста , що видно із співвідношення 2012року. Що стосується таких партій , як Батьківщина , Наша Україна , то хоч і була поміченою зниження прихильності від сільського населення , та все ж у співвідношеннях з містом , їхня перевага зберігає свої позиції . Свобода і УДАР має перевагу в містах ніж в селах , з доволі великим відривом .

Таблиця № 18

Порівняльна характеристика надання переваги політичній партії чи блоку в період парламентських виборів 2006 , 2007 і 2012 років , за поселенським чинником .

	Місто та смт	Село
	2006рік	2007рік	2012рік	2006рік	2007рік	2012рік
Партія Регіонів	35,5	40,3	32,0	20,4	22,0	30,0
Блок Юлії Тимошенко (Батьківщина)	24,1	28,7	20,5	25,2	38,0	29,0
Блок Наша Україна	12,6	10,8	1,4	22,2	20,5	1,2
СПУ	4,2	5,3	0,9	9,1	4,4	1,0
КПУ	3,2	2,3	14,0	3,8	2,6	11,0
ВО Свобода	-	0,8	18,0	-	1,0	9,0
УДАР Віталія Кличка	-	-	14,0	-	-	11,0

З року в рік партія регіонів черпає найбільше свою підтримку від жіночої статі , навіть не дивлячись на те , що в процентному відношенні цифра голосуючих зменшується . Також велика підтримка жінками , що збереглась і у ВО Батьківщини , ще з часів , коли її очолювала Юлія Тимошенко . Чоловіки ж , з кожними виборами надають все більшої підтримки таким партіям , як радикальна свобода , партія жорсткої ідеології очолювану Петром Семоненком , а також новоспеченої партії , лідером якої є авторитетний боксер світу Віталій Кличко .

Таблиця №19

Порівняльна характеристика надання переваги політичній партії чи блоку в період парламентських виборів 2006 , 2007 і 2012 років , за гендерними ознаками .

	Чоловіки	Жінки
	2006рік	2007рік	2012рік	2006рік	2007рік	2012рік
Партія Регіонів	28,1	32,7	25,4	32,8	36,8	31,6
Блок Юлії Тимошенко ( Батьківщина)	24,4	30,9	22,4	24,4	32,4	26,5
Блок Наша Україна	15,7	14,7	1,2	15,5	12,7	1,1
СПУ	6,5	6,3	0,4	5,0	4,0	0,4
КПУ	4,2	2,4	12,2	2,7	2,4	10,9
ВО Свобода	-	1,2	14,4	-	0,6	10,6
УДАР Віталія Кличка	-	-	18,0	-	-	13,0

Що ж до вікових особливостей, тут електорат партії Регіонів і Комуністичної партій , а також Соціалістичної партії України ,то з кожними виборам із зростанням віку опитуваних зростає і підтримка вище перечислених партій. Звісно найвища така підтримка була зафіксована в 2007 році , а до 2012 вона була знижена . Найбільш стабільну підтримку у всі роки і серед усіх вікових категорій мала Батьківщина, а популярність серед вікових категорій в рамках 30-49 років користувалась ВО Свобода. Наймолодша аудиторія віддає найбільшу свою підтримку УДАРу , що відобразилось також і на співвідношенні з освітнім фактором , ми можемо побачити далі .

Таблиця №20

Порівняльна характеристика надання переваги політичній партії чи блоку в період парламентських виборів 2006 , 2007 і 2012 років , за віковою ознакою.

	18-29років	30-39років
	2006рік	2007рік	2012рік	2006рік	2007рік	2012рік
Партія Регіонів	31,9	35,4	24,2	27,5	30,9	26,9
Блок Юлії Тимошенко ( Батьківщина)	25,1	34,8	21,6	26,2	35,0	23,8
Блок Наша Україна	14,1	11,3	1,4	17,6	15,1	1,1
СПУ	4,0	1,8	0,3	5,2	2,1	0,4
КПУ	0,9	1,6	5,8	1,1	2,2	6,8
ВО Свобода	-	0,8	11,3	-	1,0	13,5
УДАР Віталія Кличка	-	-	26,4	-	-	21,3
	40-49років	50-59років
	2006рік	2007рік	2012рік	2006рік	2007рік	2012рік
Партія Регіонів	27,7	32,8	29,0	31,6	35,5	28,6
Блок Блії Тимошенко (Батьківщина)	27,9	34,5	25,3	25,8	32,3	26,1
Блок Наша Україна	16,1	13,5	1,2	15,2	13,5	1,2
СПУ	5,3	3,8	0,3	5,8	5,6	0,6
КПУ	2,2	2,4	9,3	3,6	2,8	14,3
ВО Свобода	-	1,0	13,1	-	0,7	12,8
УДАР Віталія Кличка	-	-	15,7	-	-	11,5

Таблиця №21

Порівняльна характеристика надання переваги політичній партії чи блоку в період парламентських виборів 2006 , 2007 і 2012 років , за віковою ознакою .

	60 років і більше
	2006рік	2007рік	2012рік
Партія Регіонів	33,8	38,8	32,4
Блок Юлії Тимошенко ( Батьківщина)	18,8	24,2	25,2
Блок Наша Україна	15,2	14,7	1,0
СПУ	8,0	10,3	0,4
КПУ	8,3	2,9	17,5
ВО Свобода	-	0,7	11,67,4
УДАР Віталія Кличка	-	-

Класифікація за освітнім фактором розподіляє свою прихильність таким чином : серед прихильників партії регіонів переважають (і ця тенденція зберігається) з середньою спеціальною освітою і повною середньою . Найбільшу частину виборців з повною і не закінченою вищою освітою, має в своєму складі ВО Свобода. Батьківщина і Наша Україна мають переважно рівномірний розподіл в електораті за освітнім рівнем , що певним чином пов'язано із рівноцінною прихильністю вікових груп. Комуністи і Соціалісти, можливо і через загальну подібність електоратів з партією Регіонів , також мають перевагу в груп з середньою спеціальною освітою, а також незакінченою вищою.

Таблиця № 22

Порівняльна характеристика надання переваги політичній партії чи блоку в період парламентських виборів 2006 , 2007 і 2012 років , за рівнем освіченості .

	Неповна середня	Повна середня загальна
	2006рік	2007рік	2012рік	2006рік	2007рік	2012рік
Партія Регіонів	32,1	38,9	36,4	32,1	37,6	30,6
Блок Юлії Тимошенко (Батьківщина)	18,4	28,8	24,4	23,8	30,6	24,4
Блок Наша Україна	17,8	14,1	1,5	16,4	13,3	1,3
СПУ	7,4	5,2	0,8	6,2	5,2	0,5
КПУ	6,5	2,1	15,2	3,4	2,7	13,4
ВО Свобода	-	0,4	5,4	-	0,7	8,5
УДАР Віталія Кличка	-	-	10,5	-	-	14,5
	Середня спеціальна	Вища або незакінчена вища
	2006рік	2007рік	2012рік	2006рік	2007рік	2012рік
Партія Регіонів	33,3	36,0	31,3	26,5	31,5	24,0
Блок Юлії Тимошенко (Батьківщина)	25,7	33,0	24,8	25,9	31,8	24,9
Блок Наша Україна	15,1	12,8	1,0	15,0	14,6	0,7
СПУ	5,0	4,5	0,3	5,6	5,5	0,4
КПУ	3,1	2,5	12,7	2,7	2,2	9,3
ВО Свобода	-	0,7	10,7	-	1,2	11,9
УДАР Віталія Кличка	-	-	13,9	-	-	22,1

ВИСНОВОК

Екзит-пол - один з надійних засобів для контролю за чесністю проведення виборів в будь якій країні. Завдяки своїй анонімності, таємності і моментальності опитування після виходу з дільниць, дає змогу дослідити електорат тієї чи іншої політичної сили в залежності від певних соціально-демографічних ознак. Саме завдяки напрацювань таких опитувань, в моїй курсовій роботі я мала можливість відслідкувати як саме змінювалась прихильність до різних політичних партій соціально-демографічних електоральних груп. Отож, прослідкувавши вибори, що відбувались з 2004року в Україні, можу сказати, що в партій, які мають доволі стійкі позиції на політичній арені мають свій вже стійкий електорат. До таких партій ми можемо віднести Партію Регіонів, КПУ і Батьківщина (колишній БЮТ), Свобода . Відслідкувавши особливості їхнього електорального поля, перш за все можна говорити про чіткий поділ між собою за регіонами, що зберігся з помаранчевої революції , коли перші дві партії мають перевагу на проросійському Сході та Півдні , решту двоє на Заході та Центрі.

В загальному , з року в рік в кожної партії зберігалась свої соціально-демографічні особливості , від так , в ПР і КПУ не змінно підтримка зростала разом із віком опитуваних , то в Свободи і Батьківщини переважно рівномірно підтримують у всіх вікових категоріях . Жінки більше схиляються до таких «мирних» політичних чил , як Батьківщина (що певною мірою був зумовлений тим фактом , що на чолі його стояла жінка) і Партія Регіонів, а от Комунітичну партію і Свободу на оборот сильна половина людства , що на мою думку , забезпечується завдяки жорсткості в своїх діях і поглядах. Високий рівень освіченого населення надає більшої переваги Свободі та Батьківщини, а от ПР та КПУ на оборот підтримку здобуває завдяки виборців з середнім півнем освіченості . Як бачимо, кожна політична сила поки що зберігає свій електорат, через що і тримає лідерські позиції.

Список використаної літератури

1. Безкровна Аліна . Помаранчева революція : історичні передумови http://www.ya.org.ua/old/brochure/2005/05.html

2 . Валерий Пилипенко Социологическая наука и электоральные процессы в Украине //Соцыология: теория,методы,маркетинг. - 2009. - №4 http://i-soc.com.ua/journal/N4_1999r_19.pdf

3. В. Степаненко Помаранчева революція : наукова проблема , настрої та поведінка людей . 4-21ст http://i-soc.com.ua/institute/1-stepanenko.pdf

4. Вишняк О. І. Електоральна соціологія : історія , теорія , методи - К.: ін-т соціології НАНУ , 2000.-308 ст.

http://i-soc.com.ua/institute/vishnyak.pdf

5 . Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка : електорально-географічний аналіз підсумків парламентських виборів 2007 року http://papers.univ.kiev.ua/geografija/articles/Electoral_geographical_analysis_of_results_of_parliamentary_elections_in_2007_13587.pdf

6. Валерій Хмелько Динаміка рейтингів і соціальний склад електоратів В. Ющенка та В. Януковича у виборчій кампанії 2004 року . http://kiis.com.ua/materials/articles/khmelko_ratings%20dynamics_2004.pdf

7 . Валерій Хмелько Демографічний склад електоратів В. Ющенка та В. Янковича у пере голосуванні другого туру виборів . http://old.kiis.com.ua/pub/demsklelek.pdf

8. Загальнонаціональні опитування exit-poll : парламентські вибори -1998.Президентські-1998.Парламентські-2002.К.:Заповіт,2002.-120с. http://kiis.com.ua/materials/articles_VIP/Exitpoll_2002.pdf

9. Електоральні дослідження в соціології політики http://textbooks.net.ua/content/view/5316/46/

10. Методичні особливості проведення екзит-полів . Проведення екзит-полів вУкраїні http://www.ekmair.ukma.kiev.ua/bitstream/123456789/1569/1/Paniotto_Metodychni%20osoblyvosti%20provedennia%20ekzyt-poliv.pdf

11 . . Національний екзит-пол: парламентські вибориґ2012. - К.: Центр «Демократичні ініціативи», 2012. - 94 с. http://dif.org.ua/modules/pages/files/1338494369_1691.pdf

12 . Національний екзит-пол: позачергові парламентські вибори'2007. -- К.: Центр «Демократичні ініціативи», 2011. -- 112 с http://dif.org.ua/modules/pages/files/1338493251_1689.pdf

13. Національний екзит-пол'2010: вибори Президента України. Результати опитування виборців / Укладач - Ірина Філіпчук. - К.: Фонд «Демократичні ініціативи» ім. І. Кучеріва, 2010. - 60 с.; 4 с. ил. http://dif.org.ua/modules/pages/files/1338356593_1415.pdf

14 . Результати екзит-полу : хто і як голосував - розподіл електоратів за демографічними показниками . Вибори 2012 : сподіване і несподіване . Думки експертів . http://dif-exitpoll.org.ua/ua/novini/smdfbjofhopikopik.htm

15 . Соціологія виборчого процесу . http://www.biglib.com/book/48_Sociologiya/5738_Tema_19_SOCIOLOGIYa_VIBORChOGO_PROCESY_TA_ELEKTORALNA_SOCIOLOGIYa

16 . Спеціальні та галузеві соціології / За ред. Пилипенка В. Є. - К.: Вища освіта , 2010 http://pidruchniki.ws/15840720/sotsiologiya/spetsialni_ta_galuzevi_sotsiologiyi_-_pilipenko_vye

17 . Фонд демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва : Національний екзит-пол'2004 http://www.dif.org.ua/ua/publications/books/exit_poll_book_2004.htm

Размещено на Allbest.ru