Соціально-демографічна ситуація в Україні

Сучасний стан соціально-демографічної ситуації в Україні. Умови та чинники розміщення населення України. Фактори впливу на соціально-демографічну ситуацію в Україні. Основні напрямки державної політики щодо вирішення соціально-демографічної ситуації.

Рубрика Социология и обществознание
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 07.01.2012
Размер файла 43,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Актуальність даної роботи полягає у тому, що країна знаходиться в умовах економічної кризи, в свою чергу уряд намагається застосувати всі можливі дії щодо усунення нестабільності, але на превеликий жаль він забуває про набагато страшнішу проблему, яку переживає українська нація. Населення України продовжує скорочуватись, в період з 1 грудня 2008 року по 1 січня 2009 року його чисельність зменшилась на 20 тисяч чоловік до 46,14 млн. осіб. Статистика свідчить, що на одного новонародженого приходиться двоє вмерлих. Ці страшні цифри змушують задуматись. За останнє десятиліття смертність серед молоді зросла на 21%. В 2008 році кількісний показник розлучень зменшилось на 20%, а кількість укладання шлюбів знизився на 30%. Україна втратила свою традицію багатодітних сімей. Згідно з соціальними даними 70% молоді відмовляються народжувати, 35% через те, що не впевнені в завтрашньому дні, 32% через відсутність нормальної заробітної плати. Нині в Україні третя частина молоді безробітні. В результаті зниження народжуваності, населення країни, старішає (біля 30% пенсіонерів). Кількість хворих на СНІД за останні чотири роки зросла на 53%, а смертність серед молоді через нього на 10,5%. Значною мірою піднялось число самогубств близько на 37%, лише серед підлітків ця цифра зросла на 17%. Дитяча смертність прогресує з надзвичайними темпами. Наприклад у 2009 р було народжено 4111 дітей, з них мертвонароджених 1633 особи. Стрімко зросло число дітей народжених з вадами серця на 1000 малюків 6-8 хворих. Ці показники входять у першу сумну десятку показників для європейських країн. Статистичні порівняння подальшого розвитку країни важко передбачити. За основними показниками природних змін населення - народжуваності, смертності, природного приросту - Україна стоїть не тільки після країн Заходу, але й республік колишнього СРСР. За рівнем народжуваності (9,6%) вона посідає передостаннє місце серед них та країн Європи, за смертністю населення (15,4%) друге місце серед країн континенту, за очікуваною тривалістю життя (67 років) - 109 місце у світі, коли ще в 1994 р. посідала 87 місце.

Метою роботи є вивчення соціально-демографічної ситуації в Україні та встановлення можливих шляхів її вирішення.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

· проаналізувати сучасний стан соціально-демографічної ситуації;

· з'ясувати умови та чинники розміщення населення України;

· встановити фактори впливу на соціально-демографічну ситуацію в Україні;

· визначити основні напрямки державної політики щодо вирішення соціально - демографічної ситуації;

Об'єктом роботи являється демографічна ситуація в Україні.

Предметом роботи є особливості сучасного стану соціально-демографічної ситуації України.

демографічний населення політика державний

1. Сучасний стан соціально-демографічної ситуації в Україні

Соціально - демографічна ситуація характеризує відтворення населення за його основними структурними елементами у просторовій і часовій визначеності. Забезпечення умов розвитку народонаселення в Концепції (основах державної політики) національної безпеки України розглядається як один з її пріоритетних національних інтересів.

Результати досліджень, проведених у ряді країн, свідчать, що внутрішня негативна соціально-демографічна ситуація,
зокрема, той чи інший режим відтворення населення кількісний та якісний його склад може стимулювати чи гальмувати виникнення й розвиток внутрішніх і зовнішніх конфліктів, бути каталізатором сепаратистських прагнень частини населення, тобто здійснювати деструктивний вплив на стан безпеки держави навіть за стабільної міжнародної ситуації. Як свідчить досвід, проведення тієї чи іншої соціально-демографічної політики, зокрема щодо національних меншин, емігрантів та біженців, дозвіл чи заборона використання тих чи інших засобів планування сім'ї тощо можуть бути причиною приходу до влади або відставки урядів, слугувати показником розвитку демократії.

Отже, демографічний чинник є одним із визначальних для забезпечення стабільного й безпечного розвитку держави, а проблеми оптимального демографічного розвитку слід розглядати як першочергові інтереси держави, як фактор і водночас як результат її функціонування. Від демографічних характеристик працездатного населення і показників демографічного розвитку залежить розвиток трудового потенціалу і, як результат, величина сукупного національного доходу.

Демографічний чинник поряд з іншими соціально-демографічними факторами впливає на рівень трудової активності населення. Соціально-демографічна ситуація в державі формується залежно від розвитку процесів відтворення населення та міграційних процесів. Аналіз сучасної демографічної ситуації, а також її динаміки протягом останніх років свідчить про наявність в Україні поряд із соціально-економічними проблемами глибокої демографічної кризи [4, с. 129-130]. Цей стан можна кваліфікувати не лише тому, що депопуляція поєднується із значним погіршенням здоров'я населення та інших його якісних характеристик, а й тому, що за певних умов криза може перетворитися на демографічну катастрофу.

Для сучасної демографічної ситуації в Україні характерні:

Ш різке зменшення народжуваності, збільшення смертності і відсутність природного приросту;

Ш старіння населення, збільшення «навантаження» на працездатну його частину;

Ш скорочення тривалості життя як чоловіків, так і жінок;

Ш погіршення здоров'я нації;

Ш інтенсифікація міграційних процесів, вплив яких на демографічні та соціально-економічні показники суперечливий і нерідко негативний.

Колишній президент України, Віктор Ющенко, своїм Указом від 29.09.2009 р. №1124/2009 ввів у дію рішення Ради національної безпеки і охорони України від 29.12.2009 «Про стан соціально-демографічного розвитку, охорони здоров'я і ринку праці в Україні» [1].

Розглянувши комплекс проблем щодо соціально-демографічної ситуації, охорони здоров'я і ринку праці в державі, Рада національної безпеки і оборони України відзначає зростання загрозливих явищ та системних недоліків у цих сферах.

Проявом демографічної кризи стало погіршення майже всіх демографічних показників. Унаслідок зростання депопуляції, що триває з 1991 року, чисельність населення України скоротилася більш як на 6 млн. осіб.

Основними проблемами погіршення демографічної ситуації в Україні є зниження показника народжуваності і збільшення показника смертності, скорочення тривалості життя і загальне старіння населення. Названі тенденції вплинули на кількісно-якісний склад трудового потенціалу, продуктивність суспільної праці. Економічні та соціальні проблеми спричинили безробіття, поширення нелегальної трудової діяльності, зниження національного інтелектуального та освітнього потенціалу, значне розшарування населення за рівнем доходів.

Стан здоров'я населення України характеризується значною поширеністю хронічних хвороб та соціально небезпечних захворювань. Високими залишаються рівні інвалідності та смертності при короткій середній тривалості життя. На здоров'я і відтворення населення негативно впливають якісні показники життя, забруднення довкілля, незадовільні умови праці, поширення інфекційних і паразитарних захворювань, криза галузі медичного обслуговування, недостатній контроль за якістю та вживанням лікарських засобів і біологічно активних домішок, тютюнокуріння.

До погіршення стану здоров'я населення, збільшення нещасних випадків у побуті та на виробництві, руйнування сімей, духовної, моральної і фізичної деградації суспільства призводить надмірне вживання алкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, що згубно позначається й на демографічній ситуації.

Не сприяє розв'язанню проблем у сфері охорони здоров'я й відсутність належного моніторингу за станом генофонду, рівнем популяційного імунітету населення, циркуляцією збудників інфекційних хвороб. Сучасна система охорони здоров'я в Україні спрямована більше на лікування, ніж на профілактику захворювань і пропаганду здорового способу життя. Як наслідок, за останні п'ять років кількість захворювань і смертність у більшості класів хвороб зростають.

На ринку праці протягом четвертого кварталу 2008 року та першого півріччя 2009 року спостерігалися такі негативні процеси, як вивільнення працівників, вимушене застосування на певний період роботи на умовах неповного робочого часу, часткове безробіття. Посилюється дисбаланс між попитом та пропозицією робочої сили у зв'язку зі скороченням кількості робочих місць.

Під впливом світової фінансової кризи рівень безробіття серед економічно активного населення у першому півріччі 2009 року зріс до 9,9 відсотка проти 6,4 відсотка у 2008 році. Чисельність незайнятих громадян, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості, та які скористаються її послугами до кінця 2009 року, може збільшитися до 3,2 млн. осіб.

Наростання кризових явищ на національному ринку праці відбувається в результаті погіршення макроекономічної ситуації, скорочення обсягів вітчизняного виробництва, обумовлених впливом структурної, кон'юнктурної та інституційної кризи, звуженням можливостей створення нових робочих місць.

2. Аналіз показників та перспективи розвитку соціально-демографічної ситуації

На 1 грудня 2010 р. в Україні, за оцінкою, проживало 45795,9 тис. осіб. Упродовж січня-листопада 2010 р. чисельність населення зменшилася на 167,0 тис. осіб, що в розрахунку на 1000 жителів становило 4,0 особи [2].

Зменшення чисельності населення країни відбулося виключно за рахунок природного скорочення - 181,5 тис. осіб, водночас зафіксовано міграційний приріст населення - 14,5 тис. осіб.

Порівняно з січнем-листопадом 2009 р. обсяг природного скорочення збільшився на 8,9 тис. осіб, або з 4,1 до 4,3 особи в розрахунку на 1000 жителів. Природне скорочення населення спостерігалося у 23 регіонах країни, і тільки в Закарпатській області, м. Києві, Рівненській та Волинській областях зареєстровано природний приріст населення (відповідно 3240, 3115, 2111 і 692 особи).

Природний рух населення у січні-листопаді 2010 р. характеризувався зниженням народжуваності та суттєвим перевищенням кількості померлих над кількістю живонароджених: на 100 померлих припадало 72 народжені дитини. усього, тис.

січень-листопад 2010 р. у% до січня-листопада 2009 р.

січень-листопад 2010 р.

січень-листопад 2009 р.

січень-листопад 2010 р.

січень-листопад 2009 р.

Кількість народжених живими

456,9

471,4

96,9

10,9

11,2

крім того, кількість мертвонароджених

30152

30462

99,0

6,63

6,4300

Кількість померлих

638,4

644,0

99,1

15,2

15,3

у т.ч. дітей віком до 1 року

41982

43952

95,5

9,14

9,24

Природне скорочення населення

181,5

172,6

105,2

4,3

4,1

Кількість шлюбів

290,6

302,5

96,0

6,9

7,2

Кількість розлучень

119,45

132,2

х

2,85

3,1

Серед регіонів України спостерігалася значна диференціація рівня народжуваності: від 8,8 народжених на 1000 жителів у Сумській області до 14,9 ‰ у Рівненській, про що свідчать дані, наведені в таблиці.

Кількість народжених на 1000 жителів, ‰

Регіони з відповідними показниками народжуваності

10,9

Україна

До 9,9

Сумська, Луганська, Чернігівська, Донецька, Полтавська, Харківська, Черкаська

9,9-10,8

Запорізька, Кіровоградська, Вінницька, Дніпропетровська

10,9-11,8

Миколаївська, Хмельницька, Севастополь (міськрада), Тернопільська, Львівська, Херсонська, Житомирська, Київська, м. Київ, Автономна Республіка Крим

11,9-12,8

Івано-Франківська, Одеська, Чернівецька

Понад 12,8

Волинська, Закарпатська, Рівненська

Рівень смертності зменшився з 15,3 померлих на 1000 населення у січні-листопаді 2009 р. до 15,2 - у січні-листопаді 2010 р. Найвищий рівень смертності зафіксовано в Чернігівській області (19,5 ‰), найнижчий - у м. Києві (10,3 ‰).

Кількість померлих на 1000 жителів, ‰

Регіони з відповідними показниками смертності

15,2

Україна

До 14,3

м. Київ, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Чернівецька, Волинська

14,3-15,2

Тернопільська, Автономна Республіка Крим, Севастополь (міськрада), Херсонська, Одеська

15,3-16,2

Харківська, Хмельницька, Миколаївська, Запорізька, Вінницька

16,3-17,2

Дніпропетровська, Житомирська, Київська, Донецька, Черкаська, Луганська, Сумська

Понад 17,2

Кіровоградська, Полтавська, Чернігівська

У січні-листопаді 2010 р. було зареєстровано 3015 випадків мертво-народжень, що на 31 менше порівняно з відповідним періодом минулого року. Кількість дітей, померлих у віці до 1 року, зменшилася на 197 осіб.

Основними причинами смерті дітей віком до 1 року були: окремі стани, що виникають у перинатальному періоді; природжені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії; зовнішні причини смерті; хвороби нервової системи; хвороби органів дихання; деякі інфекційні та паразитарні хвороби, що ілюструє наведена нижче діаграма. Залишається значною частка немовлят, причина смерті яких медичними працівниками не була встановлена, - 4,4%.

Структура причин смерті дітей віком до 1 року

Осіб

У% до підсумку

На 100 тис. осіб

січень 2010 р.

січень 2009 р.

січень 2010 р.

січень 2009 р.

січень 2010 р.

січень 2009 р.

Усього померлих

63895

70788

100,0

100,0

1637,2

1806,8

у т.ч. від хвороб системи кровообігу

43204

47103

67,6

66,5

1107,0

1202,2

новоутворень

7060

7460

11,1

10,5

180,9

190,4

зовнішніх причин смерті

3892

5319

6,1

7,5

99,7

135,8

із них від транспортних нещасних випадків

365

421

0,6

0,6

9,4

10,7

випадкових утоплень та занурень у воду

44

72

0,1

0,1

1,1

1,8

випадкових отруєнь та дії алкоголю

502

885

0,8

1,3

12,9

22,6

Навмисних само ушкоджень

542

697

0,8

1,0

13,9

17,8

наслідків нападу з метою вбивства чи нанесення ушкодження

261

284

0,4

0,4

6,7

7,2

Серед причин смерті населення України у січні-листопаді 2010 р., як і у відповідному періоді 2009 р., перше місце посідали хвороби системи кровообігу, друге - новоутворення, третє - зовнішні причини смерті.

У січні-листопаді 2010 р. в Україні міграційний приріст населення збільшився порівняно з відповідним періодом 2009 р. на 2,7 тис. осіб. Міграційний приріст зафіксовано у 10 регіонах, у 17 регіонах - міграційне скорочення.

Міграційний рух населення України станом на 2009-2010 рр.

Усього, тис.

Січень 2010 р. у% до січня 2009 р.

На 1000 осіб

січень 2010 р.

січень 2009 р.

січень 2010 р.

січень 2009 р.

Усі потоки міграції

число прибулих

33,9

35,8

94,7

8,7

9,1

число вибулих

32,4

34,8

93,1

8,3

8,8

міграційний приріст (скорочення)

1,5

1,0

151,0

0,4

0,3

Внутрішня міграція

число прибулих

31,5

33,4

94,3

8,1

8,5

число вибулих

31,5

33,4

94,3

8,1

8,5

міграційний приріст (скорочення)

х

х

х

х

х

Зовнішня міграція

число прибулих

2,4

2,4

100,8

0,6

0,6

число вибулих

0,9

1,4

64,4

0,2

0,3

міграційний приріст (скорочення)

1,5

1

151

0,4

0,3

Майже половина прибулих в Україну зареєстрували своє місце проживання у 5 регіонах: Одеській області, м. Києві, Автономній Республіці Крим, Донецькій та Дніпропетровській областях.

Серед прибулих в Україну упродовж січня-листопада 2010 р. іммігранти з країн СНД становили 77,4%, з інших країн - 22,6%. Серед вибулих з України 50,8% виїхали до країн СНД і 49,2% - до інших країн.

3. Густота населення в Україні (на 01.01.2010)

На 1 січня 2010 року густота населення України склала 76.1 чол. на 1 км2. За густотою населення окремі території України також істотно відрізняються. Найгустіше заселена Донецька область, найменше - Чернігівська область. Досить низька густота населення в поліських і степових областях України. Дуже нерівномірно розміщене населення на територіях таких областей, як Луганська, Запорізька, Закарпатська, Чернівецька, а також Автономна Республіка Крим.

Певний вплив на густоту населення мають природні показники. Так, у наш час найменша густота населення характерна для північних районів країни, де найвищий коефіцієнт лісистості території, значна заболоченість, ґрунти мають низьку родючість. До таких регіонів належать північні частини Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської та Сумської областей.

Природні умови визначають низьку густоту населення також у високогірних районах Карпатських і Кримських гір. Це стосується окремих частин Закарпатської, Львівської, Чернівецької областей та Автономної Республіки Крим.

Низькі показники густоти населення і в посушливих районах степових областей. Найнижчі вони в Херсонській області - 38.4 осіб на 1 км2, а також в окремих частинах Одеської, Миколаївської, Запорізької, Кіровоградської областей.

Найкращі природні умови для життя і виробничої діяльності населення в нашій країні склалися в лісостеповій зоні. Тут спостерігається найвища густота населення.

З другої половини XX століття на розміщення населення України все більший вплив мало поступове загострення екологічної кризи і особливо чорнобильська катастрофа. Так, у 1986 р. були повністю відселені мешканці міст і сіл 30-кілометрової зони навколо Чорнобильської АЕС. Пізніше було визначено й інші території безумовного (обов'язкового) відселення та гарантованого добровільного відселення. Населення залишає й інші зони екологічної біди, які займають близько 15% території України.

Густота населення регіонів України (на 1 січня 2010 року)

Область

Площа (км2)

Густота населення (чол/км2)

1

Донецька

26 517

168.6

2

Львівська

21 833

117.0

3

Чернівецька

8 097

111.6

4

Дніпропетровська

31 914

105.2

5

Івано-Франківська

13 928

99.3

6

Закарпатська

12 777

97.3

7

Харківська

31 415

88.2

8

Луганська

26 684

86.6

9

Тернопільська

13 823

78.9

10

АРК

26 081

75.3

11

Одеська

33 310

71.8

12

Запорізька

27 180

66.6

13

Хмельницька

20 629

64.8

14

Вінницька

26 513

62.3

15

Черкаська

20 900

62.0

16

Київська

28 131

61.3

17

Рівненська

20 047

57.3

18

Полтавська

28 748

52.1

19

Волинська

20 143

51.3

20

Сумська

23 834

49.2

21

Миколаївська

24 598

48.4

22

Житомирська

29 832

43.0

23

Кіровоградська

24 588

41.4

24

Херсонська

28 461

38.4

25

Чернігівська

31 865

34.8

м. Київ

839

3319.6

м. Севастополь

1 079

352.6

Україна

603 628

76.1

Віковий склад населення України (на 1 січня 2010 року)

Область

У віці, молодшому за працездатний

У працездатному віці

У віці, старшому за працездатний

Автономна Республіка Крим

293 117

1 190 487

472 946

Вінницька область

264 688

947 281

431 554

Волинська область

205 728

614 073

214 136

Дніпропетровська область

484 608

2 028 085

839 479

Донецька область

581 615

2 684 805

1 187 435

Житомирська область

217 975

747 910

320 733

Закарпатська область

249 476

758 482

234 037

Запорізька область

253 337

1 094 698

462 840

Івано-Франківська область

250 666

829 337

297 987

Київська область

265 411

1 029 503

421 071

Кіровоградська область

154 366

587 334

269 667

Луганська область

294 933

1 407 199

604 888

Львівська область

428 068

1 539 942

563 237

Миколаївська область

184 191

720 431

284 179

Одеська область

377 271

1 447 525

555 166

Полтавська область

210 999

882 721

398 009

Рівненська область

237 892

684 856

227 816

Сумська область

160 099

700 247

309 779

Тернопільська область

185 606

642 554

257 454

Харківська область

359 073

1 702 740

691 640

Херсонська область

174 409

659 890

257 700

Хмельницька область

215 286

775 282

340 226

Черкаська область

188 057

751 422

352 110

Чернівецька область

162 257

541 271

197 778

Чернігівська область

151 225

631 172

318 808

Місто Київ

379 995

1 772 812

591 017

Севастополь (міськрада)

52 241

229 471

96 781

З огляду на наведене та враховуючи, що відповідно до статті 8 Закону України «Про основи національної безпеки України» збереження та зміцнення демографічного і трудоресурсного потенціалу країни, подолання кризових демографічних процесів, створення ефективної системи відновлення фізичного і духовного здоров'я людини, реальне підвищення життєвого рівня населення, зокрема на основі зниження рівня безробіття, є одними з основних напрямів державної політики з питань національної безпеки, Рада національної безпеки і оборони України в и р і ш и л а [1]:

Кабінету Міністрів України:

1) забезпечити належне фінансування програм розвитку пріоритетних видів економічної діяльності;

2) сприяти створенню умов для дальшого розвитку малого і середнього підприємництва та вдосконалення законодавства з метою зменшення надмірного державного втручання у сферу підприємництва;

3) запровадити на основі щорічних вибіркових обстежень моніторинг внутрішньої трудової міграції та мобільності робочої сили;

4) розробити за участю Національної академії наук України прогнозні показники ринку праці за секторами економіки;

5) опрацювати питання щодо впровадження «сімейних» принципів оподаткування доходів фізичних осіб, надання сім'ям з двома і більше дітьми податкових пільг, розмір яких повинен збільшуватись з появою кожної наступної дитини;

6) забезпечити з урахуванням потреб регіональних ринків праці ефективну роботу щодо професійної орієнтації випускників загальноосвітніх навчальних закладів;

7) опрацювати питання щодо вдосконалення механізмів:

· ліцензування діяльності з надання освітніх послуг, зокрема під час визначення ліцензованих обсягів навчальних закладів, з метою забезпечення оперативного реагування на потреби ринку праці;

· працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням. Розробити систему державних гарантій щодо надання таким випускникам першого робочого місця та забезпечити реалізацію цих гарантій;

8) забезпечити здійснення в установленому порядку заходів щодо оптимізації мережі професійно-технічних навчальних закладів відповідно до потреб ринку праці у кваліфікованих робітничих кадрах;

9) удосконалити систему стимулювання роботодавців щодо забезпечення молоді першим робочим місцем;

10) посилити контроль за додержанням роботодавцями законодавства про працю при вивільненні працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, а також при застосуванні умов режимів неповної зайнятості;

11) опрацювати питання щодо врегулювання діяльності посередницьких структур, які надають послуги з працевлаштування населення на внутрішньому ринку праці;

12) забезпечити дальше вдосконалення системи інформування громадян про стан ринку праці, можливості працевлаштування, вільні робочі місця (вакантні посади) та вимоги роботодавців до претендентів на заміщення вільних робочих місць (вакантних посад);

13) забезпечувати постійне оновлення медичних стандартів та клінічних протоколів надання медичної допомоги на основі доказової медицини;

14) забезпечувати через засоби масової інформації популяризацію сімейного способу життя, підвищення престижу материнства і батьківства;

15) протягом 2010 року:

· впроваджувати разом із соціальними партнерами антикризові заходи, спрямовані на збереження існуючих та створення нових робочих місць;

· забезпечити проведення консультацій з громадськістю з питань дальшого реформування системи охорони здоров'я та з урахуванням результатів таких консультацій розробити заходи щодо впровадження ефективної системи охорони здоров'я;

· забезпечити проведення функціональної інвентаризації мережі державних лікувально-профілактичних закладів, у тому числі відомчого підпорядкування, з метою оптимізації використання їх потужностей відповідно до потреб населення, сприяти розвитку закладів охорони здоров'я різних форм власності;

· розробити механізм взаємодії закладів охорони здоров'я з питань надання спеціалізованої медичної допомоги населенню;

· вивчити питання щодо доцільності підпорядкування сільських амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів центральним районним та районним лікарням з метою поліпшення якості надання медичних послуг та фінансового забезпечення;

· розобити засади державної політики у сфері новітніх біотехнологій, зокрема нанобіотехнологій, нанотоксикології, наномедицини, генної інженерії;

· вжити заходів щодо створення науково-виробничих підприємств із виробництва сучасних імунобіологічних препаратів нового покоління;

· забезпечити розроблення та затвердити єдиний класифікатор медичних послуг, забезпечити його впровадження в практичну діяльність закладів охорони здоров'я;

· розробити концепцію розвитку медичного забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, осіб начальницького та рядового складу правоохоронних органів, органів і підрозділів цивільного захисту, а також осіб, звільнених з їх числа, та ветеранів війни;

· вжити заходів, спрямованих на підвищення рівня соціальної захищеності самотніх людей похилого віку, забезпечення їх необхідними засобами для підтримки активного способу життя і збереження здоров'я, удосконалення відповідної соціальної інфраструктури, орієнтованої на обслуговування таких людей;

· розробити ефективні критерії відбору лікарських засобів, медичної техніки та виробів медичного призначення для закупівлі за державні кошти, впровадити дієвий механізм контролю за розподілом, застосуванням і рекламою таких засобів, техніки та виробів;

· забезпечити вирішення питання щодо комплектування закладів охорони здоров'я, які надають первинну лікувально-профілактичну допомогу, перш за все у сільській місцевості, лікарями загальної практики/сімейними лікарями, а також щодо створення для них належних житлово-побутових умов;

· забезпечити розроблення механізму державного стимулювання участі роботодавців в освітніх і наукових процесах, зокрема, оновленні навчально-матеріальної бази вищих та професійно-технічних навчальних закладів, організації стажування педагогічних працівників на виробництві та проходження практичного навчання учнів, слухачів і студентів;

· забезпечити опрацювання та внесення на розгляд Президентові України пропозицій щодо ратифікації Конвенції про правовий статус трудящих - мігрантів та членів їхніх сімей держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав;

· підготувати та внести в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроекти про:

· внесення змін до Закону України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного та соціального розвитку» (1602-14) (нова редакція);

· загальнодержавну програму збереження і розвитку трудового потенціалу України до 2017 року;

· професійний розвиток працівників;

· захист прав пацієнтів;

· вироби медичного призначення;

· внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» (123/96-ВР) щодо вдосконалення державного управління фармацевтичною галуззю та уточнення повноважень посадових осіб органів державного контролю за якістю лікарських засобів;

· внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» (803-12) щодо розширення переліку сфер, у яких можуть виконуватися загальнодержавні оплачувані громадські роботи;

16) відновити з 2010 року генетичний моніторинг в Україні;

17) розробити та затвердити до 1 квітня 2010 року Національний план дій з гігієни довкілля на 2010-2015 роки;

18) розробити до 1 липня 2010 року за участю Національної академії наук України систему прогнозу трудових ресурсів у державі та регіонах на період до 2020 року;

19) забезпечити за участю Академії медичних наук України проведення у 2010-2011 роках науково-дослідних робіт із вивчення причин смертності населення з урахуванням впливу регіональних аспектів;

20) забезпечити до 2011 року вдосконалення міжвідомчої інтегрованої мережі лабораторій для моніторингу і контролю за можливими загрозами біологічного та хімічного походження;

21) протягом 2010-2012 років:

· забезпечити збалансування ринку освітніх послуг, зокрема щодо підготовки фахівців з вищою освітою за державним замовленням, з потребами регіональних ринків праці;

· вжити заходів щодо вдосконалення кадрової політики у сфері охорони здоров'я, забезпечення дитячих закладів охорони здоров'я кваліфікованими кадрами, насамперед педіатрами, неонатологами, дитячими анестезіологами.

Висновки

Наростання кризових явищ на національному ринку праці відбувається в результаті погіршення макроекономічної ситуації, скорочення обсягів вітчизняного виробництва, обумовлених впливом структурної, кон'юнктурної та інституційної кризи, звуженням можливостей створення нових робочих місць.

На ринку праці протягом четвертого кварталу 2008 року та першого півріччя 2009 року спостерігалися такі негативні процеси, як вивільнення працівників, вимушене застосування на певний період роботи на умовах неповного робочого часу, часткове безробіття.

Під впливом світової фінансової кризи рівень безробіття серед економічно активного населення у першому півріччі 2009 року зріс до 9,9 відсотка проти 6,4 відсотка у 2008 році. Чисельність незайнятих громадян, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості, та які скористаються її послугами до кінця 2009 року, може збільшитися до 3,2 млн. осіб.

Основними проблемами погіршення демографічної ситуації в Україні є також зниження показника народжуваності і збільшення показника смертності, скорочення тривалості життя і загальне старіння населення. Названі тенденції вплинули на кількісно-якісний склад трудового потенціалу, продуктивність суспільної праці. Економічні та соціальні проблеми спричинили безробіття, поширення нелегальної трудової діяльності, зниження національного інтелектуального та освітнього потенціалу, значне розшарування населення за рівнем доходів.

Список літератури

1) Електронний ресурс / Режим доступу: www.rainbow.gov.ua/news/index.php

2) Електронний ресурс / Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua

3) Лехан В.М., Лакіза-Сачук Н.М. Стратегічні напрямки розвитку охорони здоров'я в Україні. - К.: Сфера, 2008. - 169 с.

4) Стешенко В.С. Деякі демографічні наслідки кризи в Україні / В.С. Стешенко // Демоекономічне дослідження. - К.: Знання, 2008. - 470 с.

5) Шевчук П. Є. Україна: мультирегіональна модель народжуваності / П. Є. Шевчук // Регіональна економіка, 2008. - №2. - 128 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Аналіз демографічної ситуації в Україні. Проблеми розміщення населення країни. Причини демографічної кризи. Характеристика факторів, що впливають на демографічну ситуацію: природний та механічний рух населення, економічне забезпечення охорони здоров’я.

    курсовая работа [416,0 K], добавлен 16.01.2011

  • Демографічна ситуація в Україні та її регіональні особливості. Особливості населення та його вплив на розвиток розміщення продуктивних сил. Фактори, що впливають на відтворення населення. Значення демографічних умов у розміщенні продуктивних сил.

    реферат [32,8 K], добавлен 07.05.2013

  • Аналіз демографічної ситуації в Україні та по областях. Темпи приросту населення, зумовлені міграцією; істотні відмінності густоти в географічному розміщенні. Причини скорочення кількості населення, вплив екології на захворюваність та рівень смертності.

    реферат [33,3 K], добавлен 13.11.2010

  • Демографічна ситуація в Україні та її регіональні особливості. Особливості населення та його вплив на розвиток РПС. Значення демографічної ситуації у розміщенні продуктивних сил. Природне переміщення зайнятості з виробничої сфери в сферу обслуговування.

    курсовая работа [39,2 K], добавлен 24.12.2010

  • Населення, як соціально-економічна категорія. Передумови та фактори, що впливають на відтворення населення. Демографічна ситуація в Україні та її регіональні особливості. Проблеми відтворення населення в сучасних умовах. Демографічна політика держави.

    курсовая работа [532,5 K], добавлен 18.10.2010

  • Аналіз валового внутрішнього продукту, динаміки розвитку промисловості, сільського господарства, демографічної ситуації з метою визначення сучасного соціально-економічного становища України. Розгляд диспропорційного характеру регіонального розвитку.

    курсовая работа [701,0 K], добавлен 26.05.2010

  • Демографічна політика України. Громадянство, національний склад населення. Всеукраїнський перепис населення. Густота розміщення населення територією країни. Статевий й віковий склад. Сучасні тенденції. Демографічна ситуація в Україні поліпшується.

    реферат [22,3 K], добавлен 02.02.2008

  • Демографічна ситуація в Харківському регіоні. Наслідки падіння народжуваності. Вивчення тенденцій і факторів демографічних процесів. Розробка демографічних прогнозів та заходів демографічної політики. Склад населення найбільш чисельних національностей.

    реферат [44,2 K], добавлен 20.01.2011

  • Зародження та еволюція соціології релігії. Соціологічний підхід до визначення релігії як суспільного явища. Дослідження ставлення різних соціальних і національних спільностей до релігійного світорозуміння. Соціально-релігійна ситуація в Україні.

    реферат [40,3 K], добавлен 20.01.2010

  • Бідність як соціально-економічне явище. Особливості методики вимірювання бідності населення. Оцінка ефективності заходів державної політики щодо боротьби з даним соціальним явищем. Світовий досвід розв’язання проблеми бідності, шляхи подолання в Україні.

    курсовая работа [266,1 K], добавлен 08.05.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.