Використання структурованої води у відновній діяльності спортсмена

Види енергії, якими ми користуємося завжди, але цього не усвідомлюємо:

1. Базова енергія тіла й душі;

2. Оперативна енергія душі та тіла;

3. Зовнішня енергія - енергетичне поле, в якому ми живемо й діємо постійно.

Базова енергія - заряд тіла, який ми одержуємо в генотипі, щоб:

1. Підтримувати стан особистісної й природної гармонії;

2. Лагодити гармонію природи, яка ушкоджена;

3. Створювати нові форми гармонії, яких ще не було.

4. Створити себе своїми силами, а потім виконувати своє природне призначення.

Оперативна енергія - енергія, яку людина витрачає чи заробляє, діючи розумом та тілом. Вона спроможна не лише відновлюватися до попереднього рівня, але нагромаджуватися з надлишком. Цей процес нагромадження заробленої енергії практично безмежний [27].

Людина енергію черпає з природи, розв'язуючи енергоємні задачі, із творів мистецтва, в які генії й таланти вклали свою енергію, із спілкування з людьми. Енергія, як й інформація, сприймається не завжди усвідомлено. Переважно енергія та інформація минають свідомість і залягають там, де виникає потреба людини.

Тут працює закон обміну енергії та інформації: із більшого обсягу (природи, ноосфери, взаємин між людьми, із дій) енергія й інформація здатні самостійно перетікати у менший (у людину та її механізми) й вирівнюватися.

Уміле, свідоме користування зовнішньою енергією означає, що людина, діючи, заробляє, одержує енергетичний прибуток. Що це за прибуток? Яка кількість енергії, що перевершує витрати? Тут теж існує свій закон: що більше людина витрачає енергії, то більший її прибуток і тим багатшою вона стає. За цих умов людина - не лише збирач: а й добувач енергії та її акумулятор; що більше енергії, то більшу здатність виявляє вона до творчості.

Енергія, в загальному розумінні, визначає рівень стану життєдіяльності, пов'язаної з готовністю людини до праці, а тонічна активність м'язів тіла - це прояв енергії, тонусу та його досить точного виміру. Він вимірює та визначає стан людини у широкому діапазоні.

Цей тест дає можливість визначити свій дійсний стан, знайти людину в тій частині шкали «оптимальний стан - перевтома», в якій вона перебуває. Здобутими результатами випробування скористуємось для здійснення контролю й регуляції стану людини, від якого залежить продуктивність праці.

Випробування стосується розпізнавання якості функцій трьох механізмів мислячого тіла людини, які забезпечують кращий чи гірший обмін енергії та інформації у діяльності.

Перший - механізм витрачання енергії - регулюється волею людини; другий - відновлення витраченого - регулюється силою післядії; третій - нагромадження енергії понад витрачену кількість - антиентропійними процесами, які були збуджені витрачанням, підсилювачем процесів відновлення енергії. При цьому нагромадження зумовлюється самозростанням енергії внаслідок роботи мудрості тіла.

Механізми обміну енергії регулюються різними способами. Механізм витрачання енергії примушують працювати навіть тоді, коли людина працювати вже не здатна - утомилася. На механізм відновлення впливаємо - побічно, часом відпочинку, а нагромадження енергії регулюється не лише часом відпочинку, але й організацією дозвілля, яке заряджає його додатковою енергією, підвищує готовність до наступної діяльності, або зменшує її. Комплексно діючи, вони стають дійовими засобами та способами уникання станів перевтоми, а ще гіршого - хвороб через виснаження оперативної енергії.

Для того щоб виміряти енергію тіла треба взяти елемент довкілля й випробувати, як ми з ним взаємодіємо. Зрозуміло, що дія має бути відміряна, тоді й наша енергія здобуде міру. Вимірювання зробимо тестом «Тонічна активність м'язової системи». Візьміть пасок і годинник із показником секунд. Вправа на випробування виконується, стоячи. Двома руками беремо пасок обхватом зверху на ширині плечей - руки внизу. За командою «Руш!» палицю розтягуємо в різні боки із силою приблизно 90% від максимально можливого. Дію виконуємо протягом 30 с. Після чого подається команда «Стій». Через кожні 10 с. три рази виконавцеві повідомляємо, скільки часу лишилося до кінця дії - ізометричної напруги м'язів рук.

Завершуючи випробування, треба розтулити пальці й відпустити палицю. Руки вільні, розслаблені, розташовані внизу й торкаються стегон. Цей момент найвідповідальніший.

Навіть коли руки почнуть рухатися, їх треба розслабити. Дати їм волю, незважаючи на те, що відбуватиметься з ними. Якщо руки рухатимуться самі, - не заважайте їм це робити. Основне ваше завдання спостерігати все, що з ними відбувається. Під час випробування треба заплющити очі аж до остаточного припинення руху рук.

Руки на якусь мить опустяться до стегон. Потім відчуєте, що руки стають легшими й легшими, ніби якась сила розводить їх у сторони, здіймає вгору. Піднімає в тому напрямку, куди було спрямовано м'язове зусилля. Якщо в перші секунди ви відчуваєте стан розпачу й навіть страх, що зумовлюється внутрішнім опором, то потім підкоряєтеся цій силі із задоволенням.

Причина здивування зрозуміла. Руки втрачають «вагу» і, одержимі якоюсь «магічною силою», мимовільно прямують угору. Ви потрапляєте в невідомий вам стан - роздвоєння свого «Я». Виникає подив. Одне «Я» - свідомо бездіяльне, а друге нібито не-Я, як предмет вашого спостереження - діє самостійно. Це робота придбаної енергії, яку використовує смисловий образ попередньої дії. Образ, підсилений нагромадженою тілом енергією, в післядії реалізується рухами рук. Нереалізована в попередній дії думка, керує поза вашою волею вільними рухами рук. Від того, що рух здійснюється поза волею й свідомістю виконавця, і породжується почуття вдоволення й подиву, який іноді лякає піддослідного новизною.

У спортсменів високої кваліфікації в період найкращої спортивної форми тривалість тонічної активності рук сягає від 2 хв. 30 с. до 11-12 хв. До того ж, за період тренувального заняття, якщо воно раціональне, енергія збільшується та в кінці заняття енергопотенціал більший, ніж на його початку. Приріст тонічної активності м'язів при цьому перебуває в межах від 10 до 20 с. Тренування - не витрачання енергії, а навпаки - нагромадження її порівняно з витратами.

Сигнали стомленості, природно, автоматично зупиняють діяльність людини, і вона миттю переходить у стан спокою - знаходить паузи для відпочинку, які швидко поновлюють сили.

Стан норми, коли руки також прямують угору, завмирають, утримуються на рівні плечей, або нижче, не більше 1 хвилини. Якщо у вас така тонічна активність, то це непогано, проте й не дуже добре. Уважно вивчіть режим життя й звільніть гальма, які обмежують ваші можливості.

Буває, коли руки не утримуються тією силою менше 1 хвилини, або піднімаються не досить високо - падають вниз, або не рухаються зовсім. Це означає, що особи, які мають такі показники, перебувають чи невдовзі перебуватимуть у стані втоми або ще гірше - перевтоми.

Особливе ставлення організму людини до хвороб. Тіло одразу відповідає своєю зміною на прихований період хвороби. Якщо потенціал енергії стрімко знижується, то за 2-3 дні, й навіть триваліше, виявляться зовнішні симптоми хвороби, зокрема, стале підвищення температури тіла.

Отже, зміна тонічної активності м'язів відбиває стан працездатності та слугуює створенню прогнозу, на підставі дійсного стану на багато днів уперед.

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Методи дослідження

Для вирішення поставлених завдань був проведений педагогічний експеримент, в процесі якого використовувалися такі методи дослідження:

1. Аналіз та узагальнення літературних джерел;

2. Визначення стану спортсмена за даними вимірювання pH слини і тесту “Тонічна активність м'язової системи”;

3. Педагогічний експеримент;

4. Хронометраж прийому структурованої води;

5. Педагогічний аналіз методики прийому структурованої води;

6. Методи математичної статистики.

До складу тесту «Тонічна активність м'язової системи» входять:

1. Мисляче тіло людини - перший з вимірювальних приладів. Діючи - воно вимірює, вимірюючи - діє.

2. Пасок - елемент із довкілля.

3. Післядії випробування - результат вияву здатності до перетворення енергії та інформації.

Для виконання тесту “Тонічна активність м'язової системи” візьміть пасок та годинник із показником секунд. Вправа на випробування виконується стоячи. Двома руками беремо пасок обхватом зверху на ширині плечей: руки внизу. За командою «Руш!» палицю розтягуємо в різні боки із силою приблизно 90% від максимально можливого. Дію виконуємо протягом 30 с. Після чого подається команда «Стій». Через кожні 10 с. (три рази) виконавцеві повідомляємо, скільки часу лишилося до кінця дії - ізометричної напруги м'язів рук. Завершуючи випробування, треба розтулити пальці й відпустити палицю. Руки вільні, розслаблені, розташовані внизу й торкаються стегон. Цей момент найвідповідальніший. Навіть коли руки почнуть рухатися, їх треба розслабити. Дати їм волю, незважаючи на те, що відбуватиметься з ними. Потрібно виключити волю, довіритися тілу - нехай воно діє природно. І чекайте. Якщо руки рухатимуться самі, - не заважати їм це робити. Основне завдання: спостерігати за всім, що з ними відбувається.

Сила, яка рухає руками, буває різної потужності. Вона вимірюється амплітудою підйому рук та тривалістю їх активності. Спостерігається три типи амплітуди руху рук, викликаних дією енергією послідовного моторного образу:

1. Руки піднімаються через сторони угору, але не до рівня плечей;

2. Розмах руху рук закінчується на рівні плечей, після чого вони опускаються до стегон;

3. Руки здійснюють повну амплітуду й утримуються в положенні руки вгорі.

Рано чи пізно руки опустяться вниз, до стегон. Тому важливим покажчиком фізичної працездатності людини стає тривалість тонічної активності. Час руху рук відраховується від початку активності до моменту, коли руки припинять рух й опиняться в положенні «руки внизу», біля стегон.

Оптимальний час роботи - 30 секунд. За цей час умикаються в активність всі три механізми обміну енергії в організмі людини:

1. Фосфагенний, що працює на високоенергетичних сполуках перші 6 секунд від початку напруження;

2. Гліколітичний використовує вуглеводне «пальне» й це триває до 20-25 с після чого неминуче виключається;

3. Окисний механізм, що забезпечує роботу енергією від розщеплення жирів та жирних кислот, яким притаманна значно більша енергетична ємність.

Дані тесту репрезентативні за показниками:

1. Амплітуди підйому рук.

2. Часу їх утримання тонічною активністю.

3. Здатності до розвитку [27].

Водневий показник pH можна визначити за допомогою індикаторів, які змінюють свій колір залежно від кислотності середовища або за допомогою портативних електроприладів. При цьому найбільш відомі лакмусові тести. Вони змінюють свій колір, який порівнюють з кольором рН-шкали, де кожен колір відповідає певному значенню рН.

Для більш точних вимірювань рН використовують спеціальні прилади - pH-метр або іономер, які вимірюють рН більш точно (до 0,01 одиниці). Спосіб відрізняється зручністю і високою точністю, дозволяє вимірювати pH непрозорих і кольорових розчинів і тому широко використовується.

рН слини - один з найбільш не підлягаючий впливу факторів. рН слини у здорової людини лежить в межах 6,0-7,9. Значення менше 6,0 говорять про окислення організму. Вимірювання рН слини слід проводити так: наберіть більше слини і покладіть лакмусовий папірець під язик приблизно на 1 хвилину, потім порівняйте колір індикатора з колірною шкалою.

Технічні характеристики електроактиватора води АП - 1:

1. Напруга живлення, В / Гц. 220/50;

2. Сила струму електролізу. А 0,2-0,7;

3. Час активації, хв, не більше 40;

4. Об'єм активованої води:

· Аноліта, л 0,2-0,3;

· Католіта, л 0,9-1,0

5. Споживана потужність. ВА, не більше 70;

6. Маса (без активованої води), кг. не більше 2,0.

Примітка: у процесі електрохімічної активації відбувається деяке зменшення обсягу аноліта в керамічній склянці за рахунок перетікання іонів води від анода до катода і відповідне збільшення обсягу католіта.

Пристрій і принцип роботи:

Електроактиватор складається з чотирьох основних частин (рис. 2.1):

1. Блоку живлення (поз.1);

2. Основної ємності (поз.2);

3. Керамічного склянки (поз.3), що вставляється в основну ємність;

4. Знімною верхньої кришки (поз.4) з електродами.

Блок живлення (поз. 1) являє собою трансформаторне джерело постійного струму з захистом від перевантаження по первинній та вторинній ланцюгах.

Основна ємність (поз. 2) виготовлена ??з харчової пластмаси. У процесі електролізу в ній утворюється католіт - «жива» вода.

Керамічний стакан (поз. 3) виконує функцію діафрагми між катодом і анодом. У ньому утворюється аноліт - «мертва» вода.

У нижній частині кришки (поз. 4) на підставі з ізоляційного матеріалу встановлені електроди - два анода зі спеціальним хімічно стійким покриттям (чорні) і два катода з титану марки ВТ - 1 - 0 (світлі). Електроди в процесі експлуатації, завдяки використання спеціальних матеріалів, які довго не псуються і не піддаються електрохімічному руйнування.

На бічній поверхні знімною верхньої кришки електроактиватора встановлені стрілочний індикатор струму електроактивації (поз. 7) і утримувач з плавкою вставкою (поз. 5) на 1А (запобіжник), а на верхній поверхні - світловий індикатор (поз. 6) наявності напруження на електродах.

Загальний вигляд електроактиватора:

Рис. 2.1.

А - аноліт - «мертва» вода; К - католіт - «жива» вода.

Принцип роботи електроактиватора води АП-1 заснований на мембранному електролізу. В якості мембрани використовується конструкція у вигляді пористого керамічного стакана. Електроліз води - це хімічна реакція розкладання води на позитивні і негативні іони при пропущенні через неї струму від джерела постійної напруги. Природу аномальної реакційної здатності води пов'язана з унікальною сукупністю утворюючих при електролізі високоактивних метастабільних частинок, і з особливими фізичними умовами, що виникають в електрохімічному реакторі. При цьому змінюється вся система міжмолекулярних взаємодій, в тому числі і фізична структура води.

У процесі електролізу близько біля анода вода набуває кислотні властивості, а у катода-лужні.

З 1985 року активовану воду стали називати більш офіційно: кислотну «мертву» - анолітом, (від слова «анод») препарат А, який володіє бактерицидними властивостями.

Лужну «живу» - католітом (від слова «катод») препаратом К, який володіє стимулюючими властивостями.

Порядок роботи:

1. Знімаємо верхню кришку з електродами.

2. Встановлюємо керамічну склянку по центру основної ємності.

3. Заливаємо воду в керамічну склянку до повного наповнення.

4. Заливаємо воду в основну ємність таким чином, щоб її рівень був на 10-15 мм нижче верхнього краю керамічного стакана.

5. Встановлюємо верхню кришку на основну ємність так, щоб стрілки-покажчики (поз. 1 рис. 2.2), розташовані на бічних поверхнях верхньої кришки та основної ємності, виявилися один навпроти одного, при цьому чорні аноди повинні бути всередині керамічного склянки, а світлі катоди - зовні його. Обережно закрийте верхню кришку на основну ємність до упору.

6. Вмикаємо вилку шнура блоку живлення в розетку -220 В. Уважно запам'ятовуємо час включення. Про роботу електроактиватора сигналізує світіння індикатора напруги на електродах (поз.6 рис 2.1). Далі переконуємось візуально, що виділення бульбашок газу спостерігається на обох катодах.



Рис. 2.2.

Розташування стрілок-покажчиків при установці верхньої кришки на основну ємність.

поз. 1 - стрілка-покажчик.

7. Контролюємо процес електроактивації за показаннями індикатора струму:

Зелена зона свідчить про нормальний струм електроактивації.

Жовта зона - струм електроактивації менше необхідного для нормального процесу. Потрібно виявити і усунути причину. Як правило досить замінити склянку, або збільшити час активації до 40 хвилин. При застосуванні бутильованої води може спостерігати ся низький струм електроактивації. Це свідчить про низький ступень мінералізації залитої в ємності води. В цьому випадку застосовуємо воду з іншого джерела.

Червона зона - має місце великий струм електроактивації. У цьому випадку потрібно провести кілька циклів електроактивації для оптимізації роботи керамічного склянки, або взяти воду з іншого джерела. Не потрібно заливати в ємності мінеральну воду та додавати в неї сіль. Час електроактивації скорочується і може становити 20 хвилин.

8. Для отримання необхідної концентрації аноліта і католіта достатньо 30-40 хвилин роботи електроактиватора. Контролюємо роботу приладу АП-1, щоб визначити, скільки часу потрібно електроактиватору для приготування «живої» та «мертвої» води.

9. Після закінчення необхідного часу електроактивації спочатку відключаємо вилку з розетки, потім обережно знімаємо верхню кришку з електродами, не допускається її перевертання, виймаємо керамічну склянку і зливаємо з нього аноліт («мертву» воду) в приготовлену ємність. Після чого переливаємо в іншу ємність католіт («живу» воду).

Додадкові рекомендації по роботі з електроактиватором:

1. Не рекомендовано робота електроактиватора понад 30-40 хвилин, так як показники рН готових розчинів далі практично не змінюються, але відбувається непотрібний нагрів як розчинів, так і блоку живлення. Після закінчення цього часу електроактиватор слід відключити від мережі.

2. Перед черговим циклом електроактивації витримувати паузу порядку 1/2 тривалості попереднього циклу.

3. Основними причинами малого струму електроактивації є наявність відкладень солей жорсткості в порах керамічного склянки або незначна мінералізація залитої в ємності води. У зв'язку з цим необхідно провести відповідно ретельне відмивання керамічної склянки (див. примітку 7) або застосувати воду з іншого джерела, що має більш високу ступінь мінералізації. Допускається в керамічний склянку заливати слабкий (1г на 1 л води, не більше) розчин кухонної солі КаС1, одержуваний шляхом розчинення 1г солі (використовується мірка на 1 грам кухонної солі тонкого помелу) у скляній однолітровії банці. При цьому час електроактивації зменшується приблизно вдвічі (див. таблицю 2.2).

4. Основною причиною великого струму електроактивації є надмірно висока ступінь мінералізації залитої в ємність води. У зв'язку з цим забороняється використовувати (заливати в дві ємкості) воду з добавкою солі або мінеральну воду.

У цьому випадку для електроактивації слід застосовувати чисту питну воду, а якщо вона поганої якості - кип'ячену воду, охолоджену до кімнатної температури.

За наявності великого струму електроактивації рекомендується провести кілька циклів роботи АП-1. Якщо склянка не має тріщин, то показання стрілочного індикатора вже через 1-2 хвилини значно знижується, стрілка перемішається в зелену зону.

5. Світіння індикатора напруги на верхній кришці відсутнє у разі недостатнього (не до упору) закриття її на основну ємність і припиняється в разі перегоряння плавкої вставки (запобіжника).

6. Після 40-60 хвилин відстою в католіті на дні ємності може спостерігатися білий осад солей жорсткості, які виділяються з водопровідної води в процесі електроактивації. Після використання католіта осад слід видалити (злити в каналізацію).

7. У процесі роботи на катодах (світлі електроди) і керамічній склянці утворюється білий наліт солей, який періодично (після 300 ... 400 хвилин загального напрацювання, не рідше) необхідно видаляти столовим оцтом (допускається застосування 10% розчину соляної кислоти) наступним чином:

а) електроди очищають, поміщаючи їх в оцет, заливають в основну ємність. Важкодоступні місця очищають м'яким пензликом, змочуючи її в оцті;

б) керамічну склянку занурюють на годину в оцет. Після процедури відмивання залишки оцту ретельно змити теплою водою під краном.

Відпрацьований оцет використовується багаторазово.

8. Аноди (чорні електроди) в процесі роботи самоочищаються. Забороняється механічний вплив на поверхню анодів щоб уникнути їх пошкодження.

9. По закінченні циклу електроактивації забороняється тривале знаходження (зберігання) електродів в приготованих розчинах.

10. По закінченні роботи електроди, банку, керамічну склянку просушити, зберігати прилад в сухому місці.

Застосування електроактивованої води:

Кількісна характеристика кислотності або лужності води є водний показник рН; який визначається активністю іонів водню. Дистильована вода нейтральна, має рН = 7. Чим менше одиниць рН, тим вода кисліші, чим більше-тим вона лужніше. Для аноліта рекомендується значення рН від 3.0 до 5,5 одиниць, а для католіта - від 8,5 до 10 одиниць.

Нижче наведені орієнтовні дані, що показують зміну показника рН по одержанню розчинів залежно від тривалості процесу електроактивації води:

- Вихідна вода має показник 7,7рН і заливається в обидві ємності (таблиця 2.1):

- Вихідна вода має показник 7,7рН і заливається в основну ємність, а в керамічний склянку заливається слабкий (1г на 1л) розчин кухонної солі МаС1 (таблиця 2.2).

Залежно від керамічної склянки, джерела води і ступеня її мінералізації показник рН аноліта і католіта у споживача можуть значно відрізнятися від вказаних. На результат впливає також ступінь забруднення пір керамічного склянки відкладеннями солей.

Таблиця 2.1.

Зміна показників рН по одержанню розчинів залежно від тривалості процесу електроактивації води

Час активації, хв.	Водневий показник, рН
	Аноліт	Католіт
10	6,2	9,4
20	3,1	9,7
30	2,9	10,0

Таблиця 2.2.

Зміна показників рН по одержанню розчинів залежно від тривалості процесу електроактивації води

Час активації, хв.	Водневий показник, рН
	Аноліт	Католіт
5	6,2	9,5
10	3,5	10,0
15	2,7	10,5
20	2,4	11,0

Опис pH-метра моделі PH-200:

Прилад PH-200 призначений для вимірювання рівня кислотності води (концентрації вільних іонів водню, водневий показник) і температури. Галузі і варіанти застосування pH-метрів: гідропоніка, акваріум істика, системи водопідготовки й очистки води, басейни і СПА, нагрівальні котли, наукові лабораторії, екологія, харчова промисловість, ресторанний бізнес, клінінг.

Величина pH - один із найважливіших показників якості води для визначення її стабільності, накипоутворювальних та корозійних властивостей, прогнозування хімічних і біологічних процесів, що відбуваються у природних водах.

1. функція вимірювання рівня кислотності pH і температури води;

2. напівавтоматичне калібрування по 3 точках;

3. діапазон вимірювання кислотності: 0-14 pH;

4. діапазон вимірювання температури: 0-80 °C (32-176 °F) ;

5. захисний ковпачок для зберігання електродів у розчині pH 4,01;

6. вологозахисний корпус, виконаний по класу захисту IP67;

7. функція автовимкнення;

8. функція Hold (утримання результатів вимірювання) ;

9. функція індикації розрядки акумулятора;

10. LCD-дисплей;

11. калібрування в заводських умовах по 3 точках із використанням буферних розчинів 4,7,10 Ph.

Технічні характеристики:

1. діапазон вимірювання: pH 0-14;

2. діапазон вимірювання температури: 0-80 °C; 32-150 °F;

3. ціна поділки: 0,01 pH, 0,1 °C/F;

4. похибка: ±0,02 % повної шкали;

5. температура вимірюваного середовища: від 0 до 100 °C;

6. змінний скляний електрод;

7. автоматична компенсація температури (ATC): від 0 до 80 °C;

8. живлення: батареї 3x1,5 V у комплекті;

9. тривалість роботи від комплекту батарей: понад 1000 годин безперервного використання;

10. клас захисту: IP67;

11. розміри: 185x34x34 мм;

12. вага: 96,4 г.

Воду залежно від рН (водневий показник) раціонально ділити на сім груп

Таблиця 2.3.

Таблиця класифікації вод за рН:

Група води	Значення pH
Сильнокисла	до 3,0
Кисла	від 3,0 до 5,0
Слабкокисла	від 5,0 до 6,5
Нейтральна	від 6,5 до 7,5
Слабколужна	від 7,5 до 8,5
Лужна	від 8,5 до 9,5
Сильнолужна	понад 9,5

Для математичного порівняльного аналізу показників визначаються наступні значення:

ч - середнє арифметичне значення величини показника;

д - середнє квадратичне відхилення значення показника;

m - помилка середнього арифметичного.

1. ,

де - знак підсумовування;

V - отримані в дослідженні значення (варіанти);

n - число варіант.

2. ,

де У (xi - ч)2 - сума різниці квадратів між кожним показником і середньої арифметичної величиною;

n - число варіант.

3. ,

де д - середнє квадратичне відхилення значення показника;

n - число варіант.

2.2 Організація дослідження

Особисті дослідження по відновленню працездатності спортсмена проведені, як авторський експеримент. Така форма дослідження була обрана тому, що автор роботи активно займається спортивною діяльністю.

Авторський експеримент розпочався з 22.05 по 31.05 та проводився двічі на день зранку(з 8 по 9:30) і ввечері (з 19 по 20:30).

Спочатку вимірювався рН води (бутильованої), далі заливаємо у побутовий електроактиватор АП-1 води, в кількості приблизно до 1200-1300 мл. Далі чекаємо 30хв поки вода структурується, тобто відбувається електроліз. Після чого отримуємо «живу» і «мертву» воду у об'ємі: аноліта 200-300 мл, а католіту 800-1000 мл. Поки «готується» вода вимірюємо частоту серцевих скорочень за 15 сек. Далі проводимо тест «Тонічна активність м'язової системи» де вимірюємо: час, кількість підйомів та кут підйомів рук. Потім вимірюємо рН слини приладом-вимірювачом PH-200 та температуру ртутним термометром за 4-5хв. Коли час електролізу завершився отримуємо 800-1000 мл «живої» та 200-300 мл «мертвої» води, далі переливаємо їх у дві скляні ємності та вимірюємо рН «живої» води. Потім приймаємо 200-250мг структурованої води і через 20 хв вимірюємо рН слини та температури.

Щоденний прийом «живої» води становив 800-1000 мл, тобто 200-300 мл зранку та ввечері і на протязі дня. Дані заносимо до таблиці.

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

3.1 Програма відновлення працездатності спортсменів за допомогою структурованої води

Головною особливостю цієї магістерської роботи є побудований та проведений авторський експеримент. Він представляє собою реалізацію сформованої методики відновлення працездатності спортсмена за допомогою структурованої води. Специфічність цього дослідження заключається в тому, що автор на самому собі перевірив дану методику.

Автоексперимент відбувався протягом десяти днів. Під час досліду автор-спортсмен вимірював показники та аналізував їх зміни до та після прийому структурованої води. Вимірювання відбувалося зранку та ввечері, тобто перед тренуванням та після (тренування відбувалось згідно плану тренування). Курс прийому структурованої води націлений не тільки на відновлення кислотно-лужного балансу, але й на підвищення працездатності спортсмена.

Важливе місце в побудові тренувань спортсмена займає дотримання раціонального питного режиму. Безладне, у великій кількості пиття часто недостатньо вгамовує спрагу. Надмірне вживання води приводить до стану водної інтоксикації, надмірного навантаження на серце і нирки. Постійне переповнення шлунка водою рефлекторно підвищує діяльність потових залоз, посилює потовиділення. При цьому травлення їжі у шлунку погіршується. Тому спортсмену необхідно стримуватися від надмірного і частого пиття.

Важливий показник якості води це кислотність рН або водневий показник. Він пов'язаний з концентрацією іонів водню в середовищі, вимірюється за допомогою простого приладу «рН -метра» і дає нам поняття про кислотні або лужні властивості води. Водневий показник є важливим методом контролю за станом внутрішнього середовища організму спортсмена. Тобто, кислотно-лужний стан являє собою гомеостатичну властивість внутрішнього середовища організму спортсмена, що характеризується відносною сталістю співвідношення водневих і гідроксильних іонів і визначає оптимальний характер обмінних процесів і фізіологічних функцій в процесі тренувально-змагальної діяльності.

3.2 Вплив структурованої води на організм спортсмена

Всі вимірювання функціонального стану відображені в таблицях, які показують виявлені особливості впливу структурованої води на спортсмена в період відновлення.

Таблиця 3.1.

Показники функціонального стану експериментатора під час прийому структурованої води

1 день	Показники
	Частота серцевих скорочень (уд/хв)	Тонічна активність м'язової системи	рН слини	t° тіла	рН води
Зранку		Час утримання	Амплітуда підйомів рук	Кількість підйомів рук	до	після	до	після	до	після
	72	7 хв.	64 - 180° 2 - 45°	66	6,50	6,78	36,6	36,2	7,08	10,50
Ввечері	68	7 хв. 50 сек	84 - 180° 1 - 90°	85	7,00	7,50	36,3	36	Вимір тієї ж води
									10,00

Таблиця 3.2.

Показники функціонального стану експериментатора під час прийому структурованої води

2 день	Показники
	Частота серцевих скорочень (уд/хв)	Тонічна активність м'язової системи	рН слини	t° тіла	рН води
Зранку		Час утримання	Амплітуда підйомів рук	Кількість підйомів рук	до	після	до	після	до	після
	60	6 хв. 15 сек	63 - 180° 2 - 45°	65	6,50	7,00	36	35,8	7,08	10,40
Ввечері	64	3 хв 10 сек	35 - 180° 3 - 45°	38	6,80	7,00	36,5	36,2	Вимір тієї ж води
									10,00

Таблиця 3.3.

Показники функціонального стану експериментатора під час прийому структурованої води

3 день	Показники
	Частота серцевих скорочень (уд/хв)	Тонічна активність м'язової системи	рН слини	t° тіла	рН води
Зранку		Час утримання	Амплітуда підйомів рук	Кількість підйомів рук	до	після	до	після	до	після
	60	4 хв 44 сек	39 - 180° 5 - 90°	44	7,30	7,50	36,1	35,8	7,08	10,20
Ввечері	60	4 хв 40 сек	44- 180° 2 - 45°	46	7,20	7,30	36,3	36,1	Вимір тієї ж води
									9,70

Таблиця 3.4.

Показники функціонального стану експериментатора під час прийому структурованої води

4 день	Показники
	Частота серцевих скорочень (уд/хв)	Тонічна активність м'язової системи	рН слини	t° тіла	рН води
Зранку		Час утримання	Амплітуда підйомів рук	Кількість підйомів рук	до	після	до	після	до	після
	60	3 хв 05 сек	26 - 180° 1 - 45°	27	6,58	7,00	35,8	35,6	7,08	10,10
Ввечері	68	5 хв 37 сек	43 - 180° 1 - 90°	44	7,10	7,00	36	36,2	Вимір тієї ж води
									9,48

Таблиця 3.5.

Показники функціонального стану експериментатора під час прийому структурованої води

5 день	Показники
	Частота серцевих скорочень (уд/хв)	Тонічна активність м'язової системи	рН слини	t° тіла	рН води
Зранку		Час утримання	Амплітуда підйомів рук	Кількість підйомів рук	до	після	до	після	до	після
	64	5 хв	45 - 180° 1 - 30°	46	6,85	7,40	35,4	35,7	7,08	10,45
Ввечері	68	7 хв 50 сек	57 - 180° 1 - 45° 3 - 30°	61	6,60	7,00	36,5	36,2	Вимір тієї ж води
									9,51

Таблиця 3.6.

Показники функціонального стану експериментатора під час прийому структурованої води

6 день	Показники
	Частота серцевих скорочень (уд/хв)	Тонічна активність м'язової системи	рН слини	t° тіла	рН води
Зранку		Час утримання	Амплітуда підйомів рук	Кількість підйомів рук	до	після	до	після	до	після
	60	3 хв 40 сек	31 - 180° 3 - 45°	34	6,90	7,57	35,7	35,6	7,08	10,20
Ввечері	60	5 хв 47 сек	50 - 180° 7 - 45°	57	7,12	7,00	36,6	36,5	Вимір тієї ж води
									9,70

Таблиця 3.7.

Показники функціонального стану експериментатора під час прийому структурованої води

7 день	Показники
	Частота серцевих скорочень (уд/хв)	Тонічна активність м'язової системи	рН слини	t° тіла	рН води
Зранку		Час утримання	Амплітуда підйомів рук	Кількість підйомів рук	до	після	до	після	до	після
	60	3 хв 05 сек	34 - 180° 2 - 45°	36	7,06	7,20	35,6	35,7	7,08	10,00
Ввечері	64	5 хв 38 сек	55 - 180°	55	6,80	6,75	36,2	35,9	Вимір тієї ж води
									9,30

Таблиця 3.8.

Показники функціонального стану експериментатора під час прийому структурованої води

8 день	Показники
	Частота серцевих скорочень (уд/хв)	Тонічна активність м'язової системи	рН слини	t° тіла	рН води
Зранку		Час утримання	Амплітуда підйомів рук	Кількість підйомів рук	до	після	до	після	до	після
	60	5 хв 30 сек	47 - 180°	47	6,83	7,04	35,9	35,9	7,08	9,90
Ввечері	68	22 хв	234 - 180° 21 - 45°	255	7,05	7,10	36,3	36,5	Вимір тієї ж води
									9,60

Таблиця 3.9.

Показники функціонального стану експериментатора під час прийому структурованої води

9 день	Показники
	Частота серцевих скорочень (уд/хв)	Тонічна активність м'язової системи	рН слини	t° тіла	рН води
Зранку		Час утримання	Амплітуда підйомів рук	Кількість підйомів рук	до	після	до	після	до	після
	60	6 хв 37 сек	73 - 180° 7 - 45°	80	6,58	7,58	35,7	36,1	7,08	10,00
Ввечері	56	6 хв 10 сек	84 - 180° 6 - 45°	90	6,45	6,75	36,3	36,2	Вимір тієї ж води
									9,30

Таблиця 3.10.

Показники функціонального стану експериментатора під час прийому структурованої води

10 день	Показники
	Частота серцевих скорочень (уд/хв)	Тонічна активність м'язової системи	рН слини	t° тіла	рН води
Зранку		Час утримання	Амплітуда підйомів рук	Кількість підйомів рук	до	після	до	після	до	після
	56	5 хв 04 сек	60 - 180° 3 - 45°	63	7,42	7,47	35,6	35,6	7,08	9,70
Ввечері	68	6 хв	63 - 180° 4 - 45°	67	6,80	7,00	36,5	36,6	Вимір тієї ж води
									9,10

Таблиця 3.11.

Аналіз показників після курсу прийому структурованої води методами математичної статистики

M	Показники
	Частота серцевих скорочень (уд/хв)	Тонічна активність м'язової системи	рН слини	t° тіла	рН води
Зранку		Час утримання	Амплітуда підйомів рук	Кількість підйомів рук	до	після	до	після	до	після
	61	5 хв	48	51	6,8	7,2	35,8	35,8	7,0	10,1
Ввечері	64	7 хв 24 сек	75	80	6,9	7,0	36,3	36,2	Вимір тієї ж води
									9,6

За період проведення авторського експерименту спостерігались такі зміни показників функціонального стану:

1. Збільшення кількості підйомів рук та часу (у тесті «Тонічна активність м'язової системи» припадає на вечір);

2. Покращення показників рH зранку;

3. Зменшена кількість серцевих скорочень (найчастіше спостерігається зранку);

4. Поки що незрозуміла бадьорість тіла;

5. Слина стала більш розрідженою.

Аналізуючи середні показники після десятиденного курсу прийому структурованої води можна спостерігати нехарактерні зміни у тесті «Тонічна активність м'язової системи». Здавалось би, що фізична діяльність спортсмена на протязі дня повинна була негативно вплинути на результат у тесті «Тонічна активність м'язової системи», але все ж таки ми бачимо протилежне.

Спостерігається значна різниця середніх показників між ранком та ввечером: час - 2 хв 24 сек, кількість підйомів рук - майже 30. Але після вживання структурованої води, середні показники рH слини чомусь кращі на 0,2 зранку аніж ввечері. Тож не виключно, що всім змінам показників можна завдячувати «живій» воді.

Щодо вражаючого явища (важко знайти інше визначення), що проявилося у кількості підйомів рук ввечері на 8 день авторського експерименту (нагадаємо: кількість підйомів рук склало 255 разів!) можна припустити, що в процесі виконання рухів - підйомів рук - йдуть паралельно і відновні процеси.

Після проведеного експерименту постає дуже багато не зрозумілих досі запитань, але можна сподіватися, що в подальших дослідженнях «занавіса» невідомості буде привідкрита.

Тому перспектива подальших наукових досліджень досить велика, зокрема, вивчення можливості розвитку фізичних якостей (швидкості, витривалості, сили) при певних показниках кислотно-лужного балансу організму спортсменів; можливі зміни цього показника при різних травмах опорно-рухового апарату та реабілітація після цих травм вживанням структурованої води разом з іншими методами фізичної реабілітації.

ВИСНОВКИ

1. Проаналізувавши літературні джерела щодо особливостей процесу відновлення спортсмена можна сказати, що відновні процеси - найважливіша ланка працездатності спортсмена. Здатність до відновлення при м'язовій діяльності є природною властивістю організму, який істотно визначає його тренованість. Тому швидкість і характер відновлення різних функцій після фізичних навантажень є одним з критеріїв оцінки функціональної підготовленості спортсменів.

При характеристиці відновних процесів слід виходити з того, що процеси виснаження і відновлення в організмі (діяльному органі) тісно пов'язані між собою і з процесами збудження і гальмування в центральній нервовій системі.

Після закінчення фізичних навантажень в організмі людини деякий час зберігаються функціональні зміни, властиві періоду спортивної діяльності, і лише потім починають здійснюватися основні відновні процеси, які носять неоднорідний характер. При цьому важливо підкреслити, що внаслідок функціональних і структурних перебудов, що здійснюються в процесі відновлення, функціональні резерви організму розширюються і настає надвідновлення (суперкомпенсація).

2. Характеризуючи особливості води як засобу відновлення працездатності спортсмена можна виділити такі складові:

а) для попередження зневоднення організму при спортивній діяльності необхідно своєчасне заповнення запасів води відповідно її втрат. При визначенні кількості доповнючої рідини під час тривалої роботи слід виходити з величини потовиділення, яке варіюється залежно від інтенсивності роботи, температури навколишнього середовища та маси тіла спортсмена;

б) у спортсменів не завжди виникає відчуття спраги при реальній необхідності відшкодування рідини. Тому кількість необхідної води спортсмен може визначити шляхом зважування: втрата 0,5 кг маси тіла відповідає втраті 378 мл води;

в) за добу спортсмен в середньому втрачає з сечею 1000-1500 мл води, з потом 500-1000 мл, із повітрям, що видихається - 350 мл, із калом - 100-150 мл. При важкій фізичній роботі, спортивних вправах, при високій температурі навколишнього середовища втрата води різко зростає (до 5000-8000 мл та більше на день);

г) потреба спортсмена у воді визначається умовами навколишнього середовища, рівнем обмінних процесів в організмі, м'язовою роботою, кількістю і якістю спожитої їжі;

д) у нормальних умовах потреба дорослої людини у воді становить у межах 40 г/кг, дитини грудного віку - 120-150 г/кг. Добова потреба в рідині дорослої людини в умовах нормальної температури при помірному фізичному навантаженні складає в середньому 1750-2200 мл, однак у чистому вигляді (вода, чай, компот) її необхідно в середньому лише 800-1000 мл. Решту кількості води людина отримує з першими стравами - 250-500 мл, другими стравами та іншими продуктами харчування - 600-700 мл. Крім того, в самому організмі за рахунок процесів біохімічного окислення утвориться 300-400 г води.

3. Розроблений десятиденний курс відновлення працездатності спортсмена за допомогою структурованої води в цілому позитивно вплинув на організм автора експерименту.

За період проведення авторського експерименту спостерігались такі зміни: збільшення кількість підйомів рук та часу, у тесті «Тонічна активність м'язової системи» припадає на вечір; покращення показників рН зранку; зменшенння кількість серцевих скорочень (найчастіше спостерігалось зранку); поки що не зрозуміла бадьорість тіла; слина стає більш розрідженою.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

В результаті дослідження пропонується використання структурованої для спортсменів, таким чином:

1. Приймати активовану «живу» воду у кількості 800-1000 мл на добу;

2. Структурувати воду електроактиватором АП-1 в якому встановлені електроди - два анода зі спеціальним хімічно стійким покриттям (чорні) і два катода з титану марки ВТ - 1 - 0 (світлі). Електроди зроблені зі спеціальних матеріалів, які в процесі використання не піддаються електрохімічному руйнування.

3. Для більш ефективного відновлення спортивної працездатності рекомендується вживати активовану «живу» воду на протязі десяти тренувальних днів.

Також для попередження зниження працездатності потрібно дотримуватись раціонального питного режиму. Спортсмен втрачає приблизно з сечею 1000-1500 мл води, з потом 500-1000 мл, із повітрям - 350 мл, із калом - 100-150 мл. Також при високій температурі навколишнього середовища втрата води різко зростає до 5000-8000 мл та більше на день. Тому необхідно, якщо немає можливості виготовляти структуровану воду або вживати звичайну воду у межах 40 г/кг. При помірному фізичному навантаженні потрібно в середньому 1750-2200 мл, однак у чистому вигляді її необхідно в середньому лише 800-1000 мл.

Показник pH визначається за допомогою індикаторів, які змінюють свій колір залежно від кислотності середовища або за допомогою портативних електроприладів. Таким індикатором є лакмусові тести, які змінюють свій колір, який порівнюють з кольором рН-шкали, де кожен колір відповідає певному значенню рН.

Дистильована вода нейтральна, має рН = 7. Чим менше одиниць рН, тим вода кисліші, чим більше-тим вона лужніше. Для аноліта рекомендується значення рН від 3.0 до 5,5 одиниць, а для католіта - від 8,5 до 10 одиниць.

Також використовують спеціальний прилад - pH-метр, який вимірює рН більш точно (до 0,01 одиниці). Спосіб відрізняється зручністю і високою точністю. Наприклад, прилад PH-200 призначений для вимірювання рівня кислотності води (концентрації вільних іонів водню, водневий показник) і температури.

Вимірювання рН слини слід проводити так: наберіть більше слини і покладіть лакмусовий папірець під язик приблизно на 1 хвилину, потім порівняйте колір індикатора з колірною шкалою. Тобто, величина pH - один із найважливіших показників якості та властивості води.

Отже, автор проведених досліджень рекомендує дану методику відновлення працездатності спортсменів за допомогою структурованої води, так як сам перевірив та переконався в дієвості даної методики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ахманов М. Вода, которою мы пьем. Качество питьевой воды и ее очистка с помощью бытовых фильтров [Текст]: монография / М. Ахманов. - СПб.: «Невский проспект», 2002. - 192 с. (Серия «Качество жизни»). - ISBN 5-94371-183-Х.

2. Ачкасов Е. Е. Врачебный контроль в физической культуре [Текст]: Учеб. пособ. для студ. / С. Д. Руненко, Е. Е. Ачкасов, Е. А. Таламбур [и др.]. - М. : Триада - X, 2012. - 130 c. - (Библиотека журнала «Спортивная медицина: наука и практика»). - ISBN 978-5-8249-0171-9.

3. Ачкасов Е. Е. Исследование и оценка функционального состояния спортсменов [Текст]: Учеб. пособ. для студ. / С. Д. Руненко, Е. А. Таламбур, Е. Е. Ачкасов. - М. : Профиль - 2С, 2010. - 72 c. - ISBN 978-5-903950-06-5.

4. Ашбах Д. С. Живая и мертвая вода - новейшее лекарство современности [Текст]: монография / Д.С. Ашбах. - СПб. : Питер, 2008. - 150 с.: ил. - ISBN 978-5-388-00190-0.

5. Батмангхелидж Ф. Ваше тело просит воды [Текст]: руководство / Фирейдон Батмангхелидж; Пер. с англ. Е. А. Бакушева. - Мн. :ООО «Попурри», 2004. - 208 с. : ил. - Серия - «Здоровья в любом возрасте»). - ISBN 985-483-209-0.

6. Батмангхелидж Ф. Вода для здоровья [Текст]: монография / Фирейдон Батмангхелидж. - 3-е изд. - Мн. : ООО «Попурри», 2005. - 288 с.: ил. - (Серия - «Здоровья в любом возрасте»). - ISBN 985-483-371-2.

7. Білошицький С. В. Залежність води від ХАДО [Текст]: Теза / С. В. Білошицький // Молодь: освіта, наука, духовність: тези доповідей. - Ч.ІІ. - К.: Університет "Україна", 2013 - C. 163-165.

8. Білошицький С. В., Семенов А. М. Тонічна активність м'язової системи як показник стану людини [Текст]: Теза / С. В. Білошицький, А. М. Семенов // Молодь: освіта, наука, духовність: тези доповідей. - Ч.ІІ. - К.: Університет "Україна", 2013 - C. 159-161.

9. Білошицький С. В., Семенов А. М. Вплив масажу на тонічну активність м'язової системи [Текст]: Теза / С. В. Білошицький, А. М. Семенов // Молодь: освіта, наука, духовність: тези доповідей. - Ч.ІІ. - К.: Університет "Україна", 2013 - C. 165-167.

10. Вайнбаум Я. С. Гигиена физического воспитания и спорта [Текст]: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / Я. С. Вайнбаум, В. И. Коваль, T. А. Родионова. - М. : Издательский центр «Академия», 2002. - 240 с. - ISBN 5-7695-0723-3.

11. Васильков А. А. Теория и методика физического воспитания [Текст]: Учебник / А. А. Васильков. - Ростов н/Д.: Феникс, 2008. - 381 c.: ил. - (Высшее образование). - ISBN 978-5-222-14231-8.

12. Відновлювальні засоби у фізичній культурі і спорті [Текст]: Навчальний посібник / Ю. Б. Ячнюк [та ін.]. - Чернівці.: ЧНУ, 2011. - 387 c. - ISBN 978-966-2147-42-1.

13. Волков Н. И. Биохимия мышечной деятельности [Текст]: Учебник / Н. И. Волков, Э. Н. Несен, А. А. Осипенко, С. Н. Корсун. - К. : Олимпийская литература, 2000. - 504 c.: ил. - ISBN 966-7133-29-X.

14. Ганонг В. Ф. Фізіологія людини [Текст]: Підручник / В. Ф. Ганонг; переклад з анг. - Л. : БаК, 2002. - 784 c.: іл. - ISBN 966-7065-38-3.

15. Друзяк Н. Г. Вода здоровья и долголетия [Текст]: монография / Н. Г. Друзяк. - Од. : «Издательство КП ОГТ», 2005. - 196 с. - ISBN 966-8128-72-9.

16. Друзяк Н. Г. Вода здоровья и долголетия [Текст]: монография / Н. Г. Друзяк. - СПб. : Издательство «Крылов», 2009. - 256 с.: ил. - (Серия «Золотой фонд»). - ISBN 978-5-9717-0720-2.

17. Дубровский В. И. Все о массаже [Текст]: Учебное пособие / В. И. Дубровский. - М. : Физкультура и спорт, 1993. - 256 c.: ил. - ISBN 5-278-00530-0.

18. Дубровский В. И. Лечебная физическая культура. Кинезотерапия [Текст]: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений / В. И. Дубровский. - 3-е изд., испр. и доп. - М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2004. - 624 c.: ил. - (Учебник для ВУЗов). - ISBN 5-691-00769-6.

19. Дубровский В. И. Спортивная физиология [Текст]: Учеб. для студ. сред. и высш. учеб. заведений / В. И. Дубровский. - М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2005. - 462 c.: ил. - (Учебник для ВУЗов). - ISBN 5-691-01449-8.

20. Дубровский В. И. Спортивный массаж [Текст]: Учеб. пособ. для высш. и сред. учеб. заведений по физ. культ. / В. И. Дубровский. - М. : ШАГ, 1994. - 448 c.: ил. - ISBN 978-5-86001-004-8.

21. Дубровский В. И. Физиология физического воспитания и спорта [Текст]: Учеб. для студ. сред. и высш. учеб. заведений / В. И. Дубровский, В. М. Смирнов. - М. : ВЛАДОС-ПРЕСС, 2002. - 608 c.: ил. - (Учебник для ВУЗов). - ISBN 5-305-00034-3.

22. Дубровский В. И. Физическая реабилитация инвалидов и лиц с отклонениями в состоянии здоровья [Текст]: Учебник / В. И. Дубровский, А. В. Дубровская. - М. : БИНОМ, 2010. - 448 c.: ил. - ISBN 978-5-9518-0343-6.

23. Зацепина Г. Н. Свойства и структура воды [Текст]: монография / Г. Н. Зацепина. - М.: Издательство московского университета, 1974. - 168 с.

24. Зотов В. П. Восстановление работоспособности в спорте [Текст]: монография / В. П. Зотов. - К. : Здоровья, 1990. - 200 с.: ил. - ISBN 5-311-00549-1.

25. Клименко В. В. Психология физического воспитания и спорта [Текст]: Учебное пособие / Н. П. Гуменюк, В. В. Клименко. - К. : Вища школа, Головное издательство. - 1985. - 311 c.: ил.

26. Клименко В. В. Психологія спорту [Текст]: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. В. Клименко. - К. : МАУП, 2007. - 432 c.: іл. - Бібліогр.: с. 423-424. - ISBN 966-608-542-9.

27. Клименко В. В. Психологія творчості [Текст]: Навчальний посібник / В. В. Клименко. - К. : Центр навчальної літератури, 2006. - 480 c. - ISBN 966-364-321-8.

28. Клименко В. В. Психомоторные способности юного спортсмена [Текст]: Монография / В. В. Клименко. - К. : Здоровья, 1987. - 169 c.

29. Кородецкий А. Живая и мертвая вода - совершенное лекарство [Текст]: монография / Александр Кородецкий. - СПб. : Питер, 2011. - 160 с.: ил. - (Серия «Без таблеток.ru»). - ISBN 978-5-459-00738-1.

30. Лаппо Е. А. Почему мы так мало живем? Совершенно секретно [Текст]: монография / Е. А. Лаппо. - СПб. : «Издательство «ДИЛЯ», 2011. - 192 с. - ISBN 978-5-88503-812-6.

31. Мазнев Н. И. Чудо - целитель вода. 365 рецептов от всех болезней [Текст]: монография / Н.И. Мазнев. - М: ДОМ. ХХI век, РИПОЛ классик, 2009 - 189 с. - ISBN 978-5-386-00947-2.

32. Макарова Г. А. Спортивная медицина [Текст]: Учебник / Г. А. Макарова. - М. : Советский спорт, 2003. - 480 c.: ил. - ISBN 5-85009-765-1.

33. Марченко О. К. Основы физической реабилитации [Текст]: Учебник для студентов вузов / О. К. Марченко. - К. : Олимпийская литература, 2012. - 528 c. - Библиогр.: с. 519-527. - ISBN 978-966-8708-49-7.

34. Мейеровиц С. Вода - лучшее лекарство [Текст]: монография / С. Мейеровиц; Пер. с англ. О. Г. Белошеев. - 4-е изд. - Минск: «Попурри», 2009. - 144 с.: ил. - (Серия «Здоровья и альтернативная медицина»). - ISBN 978-985-15-0524-7.

35. Михайлов С. С. Спортивная биохимия [Текст]: Учебник / С. С. Михайлов. - 2-е изд. доп. - М. : Советский спорт, 2004. - 220 c.: ил. - ISBN 5-85009-876-3.

36. Мухін В. М. Фізична реабілітація [Текст]: Підручник / В. М. Мухін. - 3-тє вид., переробл. та доповн. - К. : Олімпійська література, 2009. - 488 c.: іл. - Библиогр.: с. 481-485. - ISBN 978-966-870-13-8.

37. Осипенко Г. А. Основи біохімії м'язової діяльності [Текст]: Навч. посіб. / Г. А. Осипенко. - К. : Олімпійська література, 2007. - 199 c. - Бібліогр.: с. 194-195. - ISBN 966-7133-85-0.

38. Порада А. М. Основи фізичної реабілітації [Текст]: Навчальний посібник / А. М. Порада, О. В. Солодовник, Н. Є. Прокопчук. - 2-е вид. - К. : Медицина, 2008. - 248 c. - ISBN 978-966-8144-91-2. - ISBN 966-8144-26-0.

39. Порада А. М. Основи фізичної реабілітації [Текст]: Навчальний посібник / А. М. Порада, О. В. Солодовник, Н. Є. Прокопчук. - 2-е вид. - К. : Медицина, 2008. - 248 c. - ISBN 978-966-8144-91-2. - ISBN 966-8144-26-0.

40. Присяжнюк С. І. Фізичне виховання [Текст]: Навчальний посібник / С. І. Присяжнюк. - К. : Центр учбової літератури, 2008. - 504 c. - ISBN 978-966-364-682-4.

41. Романова О. Лечение «живой» и «мертвой» водой [Текст]: монография / Ольга Романова - СПб. : Вектор, 2010.- 96 с. - (Целебник. Лечит природа). - ISBN 978-5-9684-0852-5.

42. Саркизов-Серазини И. М. Основы закаливания. С избранными разделами физиотерапи / И. М. Саркизов-Серазини. 4-е изд. - М. : Физкультура и спорт, 1953. - 240 c.

43. Соколовський В. С. Лікувальна фізична культура [Текст]: Підручник / В. С. Соколовський, Н. О. Романова, О. Г. Юшковська; за ред. В. С. Соколовського. - Одеса. : Одес. держ. мед. ун-т., 2005. - 234 c.: іл. 17. - Бібліогр.: 41 назва. - (Бібліотека студента-медика). - ISBN 966-7733-77-7.

44. Солодков А. С. Физиология человека. Общая. Спортивная. Возрастная [Текст]: Учебник / А. С. Солодков, Е. Б. Сологуб. - Изд. 2-е, испр. и доп. - М. : Олимпия Пресс, 2005. - 528 c.: ил. - ISBN 5-94299-037-9.

45. Спортивная физиология [Текст]: Учеб. для ин-тов физ. культ. / Под ред. Я. М. Коца. - М. : Физкультура и спорт, 1986. - 240 c.: ил.

Т. 1. - 424 c.: ил. - ISBN 966-7133-59-1.

Т. 2. - 392 c.: ил. - ISBN 966-7133-59-1.

46. Теория и методика физического воспитания [Текст]: Учебник / Под ред. Т. Ю. Круцевич. - К. : Олимпийская литература, 2003.

47. Физиология мышечной деятельности [Текст]: Учеб. для ин-тов физ. культ. / Под ред. Я. М. Коца. - М. : Физкультура и спорт, 1982. - 347 с.: ил.

48. Физиология человека [Текст]: Учеб. для ин-тов физ. культ. / Под ред. Н. В. Зимкина. - 5-е изд. перераб. и доп. - М. : Физкультура и спорт, 1975. - 496 c.: ил.

49. Физическая культура студента [Текст]: Учебник / Под ред. В. И. Ильинича. - М. : Гардарики, 2001. - 448 c. - ISBN 5-8297-0010-7.

50. Физическая реабилитация [Текст]: Учебник / [А. А. Бирюков, Н. М. Валеев, Т. C. Гарасева и др.]; под ред. С. Н. Попова. - 4-е изд. - Ростов н/Д: Феникс, 2006. - 608 c.: ил. - (Высшее образование). - ISBN 5-222-10079-0.

51. Фізіологія людини [Текст]: Підручник / М. Р. Гжегоцький [та ін.]. - К. : Книга плюс, 2005. - 446 c.: іл. - ISBN 966-7619-65-6.

52. Хорошуха М. Ф. Валеологія [Текст]: Навчальний посібник / М. Ф. Хорошуха, В. П. Мурза, М. П. Пушкар. - К. : Університет «Україна», 2006. - 620 c. - ISBN 966-388-060-0.

53. Хорошуха М. Ф. Основи здоров'я [Текст]: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М. Ф. Хорошуха, О. О. Приймаков, В. Г. Ткачук. - К. : Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2009. - 373 c. - ISBN 978-966-660-504-0.

54. Хорошуха М. Ф. Спортивна медицина [Текст]: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М. Ф. Хорошуха, О. О. Приймаков. - К. : Вид-во Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, 2009. - 309 c. - ISBN 978-966-660-491-3.

55. Хорошуха М. Ф. Функціональна діагностика [Текст]: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М. Ф. Хорошуха, В. П. Мурза, М. П. Пушкар. - К. : Університет «Україна», 2007. - 308 c. - ISBN 966-388-119-4.