Главная База знаний "Allbest" Спорт и туризм Розвиток силових якостей кваліфікованих боксерів на етапі спеціальної базової підготовки

Розвиток силових якостей кваліфікованих боксерів на етапі спеціальної базової підготовки

Аналіз проявів силових якостей боксерів. Підвищення ефективності засвоєння техніки боксу на основі розробки концентрованої системи спеціальної силової підготовки на етапі спеціалізованої базової підготовки в змагальному періоді річного циклу тренувань.

Рубрика Спорт и туризм
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 20.03.2012
Размер файла 139,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

В основі всіх методів, які використовуються в сучасному спортивному тренуванні, визначаються ті, в яких регламентується величина опору [14, 44, 61]. До них можна віднести: 1) метод максимальних (короткочасних) зусиль (подолання граничних і біля граничних опорів); 2) метод повторний (динамічних) зусиль: а) подолання опору “до відмови”; б) подолання опору з граничною швидкістю; 3) метод статичних (ізометричних) зусиль.

Досвід свідчить, що проблеми розвитку силових якостей в різних видах спорту вирішуються на основі використання різних фізичних вправ. Серед них найбільший ефект мають ті, які виконуються в динамічному режимі з визначеним опором. В сучасній методиці тренування використовуються два методи: а) метод максимальних зусиль; б) метод повторних зусиль “до відмови”. Метод максимальних (короткочасних) зусиль характеризується використанням опору, який може долатися 1-3 рази. Як свідчать дані теорії і практики, цей метод сприяє для розвитку максимальної м'язевої сили, він дозволяє координувати діяльність нервово-м'язевого апарату, синхронізувати роботу окремих рухових одиниць. Але з практики спортивного тренування відомо, що збільшення силових можливостей пов'язане не тільки з названими змінами, але з фундаментальною перебудовою нервово-м'язевого апарату, що більш ефективно досягається при використанні метода навантаження “до відмови”, який сприяє підвищенню рівня силової витривалості, за допомогою більшої тривалості таких вправ.

Отже, роблячи висновок, можна стверджувати, що при розвитку силових якостей найбільш раціонально використовувати достатньо високе і тривале напруження м'язів, які тренуються.

1.3 Особливості побудови тренувального процесу на етапі спеціалізованої базової підготовки боксерів

Прогрес сучасного спорту пов'язаний з удосконаленням методики підготовки висококваліфікованих спортсменів та забезпеченням рівня їх підготовленості у відповідності з вимогами змагальної діяльності [72]. Тривалість і структура довготривалої підготовки спортсменів залежить від багатьох факторів. Вони визначають загальну тривалість багаторічної підготовки, час для досягнення високих спортивних результатів, вікові зони, в яких ці результати показуються [72,122,125]. Згідно до загальної теорії підготовки спортсменів [120] довготривала спортивна підготовка в олімпійському спорті поділяється на п'ять етапів: 1) початкової підготовки, 2) попередньої базової підготовки, 3) спеціалізованої базової підготовки, 4) максимальної реалізації індивідуальних можливостей, 5) збереження високих досягнень. Кожний етап багаторічної підготовки має достатньо строго окреслені мету, задачі і зміст. При побудові багаторічної підготовки повинна забезпечуватися така організація тренувального процесу, яка дозволила б помітно ускладнювати тренувальну програму від одного етапу підготовки до іншого. Лише в цьому випадку можна досягти росту фізичних і технічних здібностей спортсмена, підвищення функціональних можливостей організму. Тому потрібно чітко визначати напрями, за якими повинна відбуватися інтенсифікація тренувального процесу протягом всього шляху спортивного вдосконалення. До основних з них належать:

- планомірне збільшення сумарного обсягу тренувальної роботи, яка виконується протягом окремого тренувального року або макроциклу;

- своєчасна вузька спортивна спеціалізація;

- планомірне, з року в рік, збільшення загальної кількості тренувальних занять в мікроциклах;

- планомірне збільшення тренувального навантаження в мікроциклах;

- планомірне збільшення занять з вибірковим напрямом, які викликають глибоку мобілізацію функціональних можливостей організму;

- широке використання жорстких тренувальних режимів, розширення тренувальної практики;

- збільшення загальної кількості основних змагань;

- збільшення обсягу тактико-технічної підготовки в умовах, максимально наближених до змагальної діяльності;

- планомірне збільшення психічної напруги в тренувальному процесі, створення мікроклімату змагань і жорсткої конкуренції.

Таким чином, потрібно поступово протягом багатьох років, підводити спортсменів до параметрів тренувальної роботи, характерним для етапу максимальної реалізації індивідуальних можливостей. На жаль, це правило ігнорується на практиці. Мета багатьох тренерів - будь-якими шляхами добитися високих результатів у юних спортсменів в угоду рішенню різних задач. Це приводить до того, що спортсмени, починаючи з 11-15 років, виступають в змаганнях, до яких повинна організовуватися спеціальна підготовка. Задовго до досягнення оптимальної вікової зони для демонстрації високих результатів юні спортсмени починають копіювати методику тренування найсильніших спортсменів світу з характерним для неї арсеналом засобів і методів. Кінцевим результатом такого тренування є бурхливий ріст спортивних результатів в підлітковому і юнацькому віці. Спортсмени за короткий час виконують нормативи майстрів спорту, роблять певні досягнення на великих змаганнях в межах своєї країни, іноді успішно виступають на міжнародних юнацьких змаганнях. Застосування в тренуваннях юних спортсменів потужних тренувальних стимулів призводить до швидкої адаптації до цих засобів і до вичерпання можливостей юного організму. Із-за цього вже в наступному тренувальному циклі або тренувальному році спортсмен слабо реагує на такі ж дії. Але, головне, він перестає реагувати і на більш легкі навантаження, які могли б бути ефективними як би тренер не застосовував раніше самих жорстких режимів. Правильна побудова моделі багаторічної підготовки спортсменів та визначення цілей на кожному з етапів полегшить побудову тренувального процесу спортсменів.

Особливості етапу спеціалізованої базової підготовки боксерів:

Етап спецілізованої базової підготовки або поглибленої спецпідготовки (16-20 років). До кінця цього етапу повинен закінчуватися відбір боксерів для подальшого вдосконалення. На цьому етапі збільшується обсяг тренувань з використанням засобів власне боксу переважно в анаеробному режимі і велика увага приділяється вдосконаленню спеціальної витривалості з акцентом на швидкісно-силовий її компонент. Цей період характеризується великою кількісттю змагань [48]. Потрібно розглядати участь у змаганнях як невід'ємну частину підготовки.

Аналіз літературних джерел дозволяє стверджувати, що в періоді спеціалізованої базової підготовки спортсмени часто беруть участь у змаганнях різних рангів [48, 103, 147, 148]. Максимально високих результатів в річному циклі можна досягнути лише два-три рази на рік. Тому тренер планує від двох до трьох основних змагань, з якими будуються змагальні цикли. Кожний змагальний цикл поділяється на кілька етапів: загальнопідготовчий (базовий 15-18 днів); передзмагальної підготовки (базовий мезоцикл 3-5 тижнів), безпосередньої підготовки до змагань (17-20 днів), змагальний (самі змагання), відновлюючий (7-10 днів) [48, 102].

Постійна участь спортсменів у змаганнях доводить важливість правильної побудови тренувального процесу у змагальному періоді. Аналіз літературних джерел показав, що спеціальна силова підготовка боксерів в період підготовки до змагань на етапі спеціалізованої базової підготовки практично не розглядалася.

Підсумовуючи дані науково-методичної літератури, можна стверджувати, що фізичні можливості спортсменів визначаються рівнем розвитку їх м'язевої сили і силової витривалості, розвиток яких є єдиним процесом, який має свої особливості.

Теоретичні положення про фактори, які обумовлюють прояв силових якостей і відповідної перебудови організму спортсменів при їх тренуванні, порівняно добре розроблені в спеціальній літературі. Методика розвитку сили і силової витривалості визначаються рядом основних напрямків. В ній визначено кілька взаємопов'язаних і взаємообумовлених методичних положень. З цього питання накопичені значні теоретичні знання і практичний досвід. Правильне їх використання визначає цілеспрямованість тренувального процесу. При цьому необхідною умовою підвищення рівня м'язевої сили і силової витривалості є високий ступінь напруження і достатній час роботи.

Важливим фактором реалізації вказаного положення, на думку більшості авторів, є вибір величини зовнішнього опору, як фізіологічного подразника визначеної сили. Стосовно конкретної величини опору існують різні думки. Але багато авторів визначають його найбільшу ефективність в межах від 70% до 100% від максимальних можливостей групи м'язів, яка тренується. Внаслідок того виділяються два методи, які складають основу силової підготовки - метод максимальних зусиль і метод повторних зусиль (“до відмови”). Характерною особливістю методу максимальних зусиль є використання порівняно великих м'язевих напружень за відносно короткі часові інтервали. При їх застосуванні, на думку деяких спеціалістів, створюються сприятливі умови для координації діяльності нервово-м'язевого апарату і утворення нових часових зв'язків. Але короткочасність виконання вправ, на їх думку, не достатньо забезпечує весь комплекс перебудови організму, який тренується. Метод повторних зусиль (“до відмови”) відрізняється більшою протяжністю навантаження (застосування менших опорів) і достатньо високою напругою роботи на останньому етапі виконання вправи. Він сприяє закріпленню часових зв'язків, більш фундаментальній перебудові нервово-м'язевого апарату і підвищує рівень силової витривалості. Але на перших етапах виконання вправи при використанні даного методу з позицій оптимальності фізичних навантажень, не зовсім оправдуються надлишкові енерговитрати організму.

Враховуючи все викладене вище можна зробити висновок про те, що більшість авторів не враховують той факт, що ці можливості в практиці змагальної діяльності спортсменів повинні покращитися переважно під час реалізації технічних дій. Власне цей фактор накладає суттєві обмеження на методику розвитку силових якостей. Практика показує, що для ефективного засвоєння спортсменами тих чи інших технічних дій важливим є те, яким чином вони сформували свій силовий потенціал. Характер методики силової підготовки дуже суттєво відбивається на біомеханічних характеристиках скелетних м'язів. Тому при використанні тої чи іншої методики силової підготовки потрібно здійснювати постійний контроль за станом скелетних м'язів спортсменів. Але, як показує аналіз літератури, технологія і засоби такого контролю в практиці боксерів, на жаль, не достатньо відпрацьовані. Накопичений практичний досвід показує, що в залежності від якості і рівня спеціальної силової підготовки боксерів і ступеня засвоєності ними технічних дій, як правило, визначається їх результативністю на важливих змаганнях.

Етап спеціалізованої базової підготовки характеризується частими виступами спортсменів на змаганнях. Методика підготовки в передзмагальному періоді є одною з основних складових підготовки спортсменів на цьому етапі. Аналіз літературних джерел дозволив з'ясувати, що спеціальна силова підготовка боксерів у передзмагальному періоді, яка б відповідала техніці виконання змагальних вправ, практично не розглядалася.

Викладене в цьому розділі дає підставу для визнання актуальності проведення досліджень в даному напрямку пошуку шляхів і засобів вдосконалення спеціальної силової підготовки боксерів.

боксер силовий тренування

РОЗДІЛ II

МЕТОДИ І ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1 Загальна характеристика методів досліджень

Рішення поставлених задач здійснювалося за допомогою наступних методів дослідження:

Теоретичний аналіз, аналіз літературних джерел.

Педагогічне спостереження.

Педагогічний експеримент.

Пульсометрія.

Метод динамометрії.

Методи математичної статистики.

Теоретичний аналіз, аналіз літературних даних

У процесі роботи вивчені і проаналізовані 153 літературних джерел. На їх основі розкриваются проблеми теорії і методики спортивного тренування, біомеханічні особливості моторики, теоретичні основи і методичні особливості побудови тренувального процесу і використання фізичних вправ на різних етапах підготовки спортсменів, а також вплив фізичних вправ на біомеханічні властивості скелетних м'язів.

Педагогічне спостереження

Педагогічні спостереження проводилися на першому етапі дослідження за навчально-тренувальними зборами збірної команди України. Були проведені педагогічні спостереження навчально-тренувального збору в ДП «Олімпійський навчально-спортивний центр» Конче-Заспа м. Київ при підготовці до Міжнародного ліцензійного турніру членів збірної команди України як чоловічої так і юнацької, з метою з'ясування особливостей спеціальної силової підготовки в передзмагальному періоді.

Пульсометрія

Метод пульсометрії використовувався на першому етапі досліджень при педагогічних спостереженнях за членами збірної команди України на навчально-тренувальних зборах при підготовці до міжнародних змагань. Метод використовувався з метою визначення рівня навантаження, в збірній команді України і порівняння його з рівнем навантаження у лідерів Європи, світу та рівнем навантаження при проведенні навчально-тренувальних зборів в Європі. Показники ЧСС знімалися за 10 секунд. Для визначення зони інтенсивності і розрахунку об'єму проведеної роботи в умовних одиницях результат вимірів збільшувався в 6 разів, оцінювався за шкалою навантажень, множився на час виконання роботи в даній зоні і отримували результат загального навантаження. Контроль ЧСС здійснювався в наступному порядку: до початку тренування, після розминання, після відробки, в інтервалі відпочинку, до і після змагальних боїв, по закінченню тренування.

Метод динамометрії

Для перевірки ефективності запропонованої методики ССП використовувався метод динамометрії. Для виміру сили ударів у боксерів застосовувались пружинні динамометри, у яких механічна тяга забезпечує індикацію максимальних величин (Б. И. Оноприенко, В. Мостерд і ін.). Вимірювання сили проводилось в характерних стійках боксерів, в яких вони показували максимум зусиль при виконанні ударів. Так, для вимірювання сили м'язевих груп при виконанні імітованого удару боксер тягнув лямку, прикріплену до динамометра, який був закріплений до міцної основи (стіна, стовб). При цьому боксер приймав зручне положення для виконання удару. Показники динамометрії вимірювалися до і після експерименту.

Методи математичної статистики

У процесі статистичної обробки результатів дослідження обчислювались такі статистичні характеристики: середнє арифметичне Хс, Yc, стандартна похибка різниці середніх арифметичних S (Xc-Yc) . Достовірність приросту результатів в контрольній та експериментальній групах визначалася за t-критерієм Стьюдента при р<0,05. Розрахунки виконані на ПК, з використанням програмного забезпечення “Excel-97”.

2.2 Організація досліджень

Дослідження виконувалися у відділенні боксу ШВСМ м. Полтава і на навчально-тренувальних зборах ДП «Олімпійський навчально-спортивний центр» Конче-Заспа м.Київ.

Робота включала чотири етапи досліджень, проведених протягом 2007-2008 навчального року. Послідовність постановки і вирішення задач диктувалася логікою дослідницького процесу й одержуваних результатів.

На першому етапі досліджень для вирішення поставлених задач використовувався метод аналізу літературних даних. У процесі роботи над магістерською роботою було вивчено 153 літературних джерел, що розкривають проблеми теорії і методики спортивного тренування, біомеханічні особливості моторики, теоретичні основи і методичні особливості побудови тренувального процесу і використання фізичних вправ на різних етапах підготовки спортсменів, а також вплив фізичних вправ на біомеханічні властивості скелетних м'язів.

На другому етапі досліджень були проведені педагогічне спостереження за навчально-тренувальним збором в м. Київ при підготовці до Міжнародного ліцензійного турніру членів збірної команди України, як чоловічої так і юнацької всьго 19 осіб. Метою було - виявити особливості спеціальної силової підготовки в передзмагальному періоді.

На третьому етапі досліджень проводився аналіз сучасної змагальної техніки ведення бою.

На четвертому етапі досліджень розроблена методика силової підготовки боксерів віком 16-20 років на етапі спеціалізованої базової підготовки в змагальному періоді річного циклу тренувань.

Для перевірки ефективності запропонованої методики спеціальної силової підготовки проводився педагогічний експеримент. Педагогічний експеримент проводився на двох групах ( експериментальна група - 12 осіб і контрольна група - 12 осіб) членів відділення боксу Обласної ШВСМ м. Полтава. В експерименті було зайнято 6 кандидатів в майстри спорту України і 18 спортсменів I спортивного розряду. Середній вік випробуваних - 17,4 років, середній стаж занять боксом - 4 роки.

Основна мета експерименту - підвищення загального рівня спеціальної-силової підготовленості усіх випробуваних і перевірка гіпотези про покращання ефективності засвоєння техніки боксу під впливом спеціальної силової підготовки.

На цьому етапі використовувались методи динамометрії та методи математичної статистики.

РОЗДІЛ ІІІ

ЗМІСТ СПЕЦІАЛЬНОЇ-СИЛОВОЇ ПІДГОТОВКИ БОКСЕРІВ

3.1 Зміст спеціальної силової підготовки боксерів у передзмагальному періоді

З метою визначення особливостей побудови тренувального процесу та змісту спеціальної силової підготовки в умовах безпосередньої підготовки до змагань нами виконані педагогічне спостереження за навчально-тренувальним збором ДП «Олімпійський навчально-спортивний центр» Конче-Заспа м..Київ при підготовці до міжнародного ліцензіонного турніру членів збірної команди України, як чоловічої та і юнацької.

На цьому етапі дослідження ставилися такі завдання: вивчити фактичні особливості побудови передзмагального мезоциклу українських спортсменів та визначити місце в ньому спеціальної фізичної підготовки; порівняти результати досліджень з показниками провідних спортсменів світу.

Спостереження провелося за групою спортсменів, яка налічувала 19 осіб (10 чоловіків, 9 юнаків). Був проведений оперативний і поточний контроль за інтенсивністю і обсягом навантаження за допомогою пульсометрії. Показники частоти серцевих скорочень знімалися за 10 секунд. З метою визначення зони інтенсивності і розрахунку обсягу проведеної роботи в умовних одиницях, результат вимірів збільшувався в 6 разів, оцінювався за допомогою шкали навантажень, множився на величину часу виконання роботи і, таким чином, отримували результат загального навантаження (табл. 3.1.).

Контроль ЧСС проводився в наступному порядку: до початку тренування, після розминання, після виконаної роботи, в інтервалі відпочинку, до і після змагального бою, після закінчення тренування.

По показникам ЧСС прослідковують реакцію організму на навантаження, яку для зручності використання розділяють на 5 зон інтенсивності:

1 - зона - “мале” тренувальне навантаження;

2 - зона - “середнє” тренувальне навантаження;

3 - зона - “велике” тренувальне навантаження;

4 - зона - “субмаксимальне” тренувальне навантаження;

5 - зона - “максимальне” змагальне навантаження.

При підведенні спортсменів до піку спортивної форми враховувалося, що організм починає функціонувати в режимі економії (ЧСС знижується), що в першу чергу виражається в зміні ЧСС на стандартне навантаження і розрахунок обсягу навантажень за методикою В.І. Ситника і Е.А. Матвєєвої дає похибку до 30%. Тому була необхідність застосування нових шкал (Г.М. Арзютов, 1997):

Шкала А - для поточного тренувального процесу;

Шкала В - для передзмагального періоду (табл. 3.1, 3.2).

Таблиця 3.1

Інтенсивність навантаження в умовних одиницях (у.о.)

Поточний тренувальний процес (Шкала А)

Зони інтенсивності

Оцінка в балах зони інтенсивності

Пульс за 10 секунд

Пульс за 1 хвилину

Мале тренувальне навантаження

1

2

18-19

20-21

108-114

120-126

Середнє тренувальне навантаження

3

4

22-23

24-25

132-138

144-150

Велике тренувальне навантаження

5

6

26-27

28-29

156-162

168-174

Субмаксимальне тренувальне навантаження

7

8

30-31

32

180-186

192

Максимальне змагальне навантаження

9

10

11

12

33

34

35

36

198

204

210

216

Слід зазначити, що порівняння ЧСС у різних спортсменів не дозволяє робити певних висновків, оскільки реакція організму на навантаження індивідуальна і залежить від біоритмів спортсменів, антропометричних і генетичних особливостей організму. В наслідок чого фіксовані показники ЧСС несуть корисну інформацію тільки для кожного спортмена окремо і грає важливу роль в його індивідуальному оперативному і поточному контролі

Таблиця 3.2

Інтенсивність навантаження в умовних одиницях (у.о.)

Передзмагальний тренувальний процес (Шкала В)

Зони інтенсивності

Оцінка в балах зони інтенсивності

Пульс за 10 секунд

Пульс за 1 хвилину

Мале тренувальне навантаження

1

2

6-10

10-14

36-60

60-84

Середнє тренувальне навантаження

3

4

14-17

17-20

84-102

102-120

Велике тренувальне навантаження

5

6

20-22

22-25

120-132

132-150

Субмаксимальне тренувальне навантаження

7

8

25-27

27-30

150-162

162-180

Максимальне змагальне навантаження

9

10

11-12

30-33

33-35

35-37

180-198

198-210

210-222

Навчально-тренувальний збір тривав 27 днів і включав в себе ударний, підвідний та змагальний мікроцикли (Мал. 3.1)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

ССП

ЗФП, МЗ

МЗ

МЗ

ЗФП

ТТП

ССП, ТТП

ТТП, ЗФП

ЗФП, МЗ

МЗ

МЗ

ЗФП

ТТП

ЗФП

ТТП

ЗФП

З

ЗФП

ТТП

ТТП

ЗФП, МЗ

З

З

З

ЗФП

ЗФП

ЗФП

І мікроцикл

ІІ мікроцикл

ІІІ мікроцикл

ІV мікроцик

V мікроцикл

Мал. 3.1 Схема побудови змагального мезоциклу на навчально-тренувальному зборі

Під час спостереження за тренувальним процесом фіксувалися ЧСС спортсменів, час виконання роботи, режим роботи, зміст тренувальних завдань та заплановане розрахункове навантаження в умовних одиницях. За допомогою проведених спостережень визначалася величина фактично виконаного навантаження та порівнювалася з розрахунковим навантаженням.

Приклад визначення фактично виконаного навантаження для чоловіків одного дня тренування подається в табл. 3.3.

Таблиця 3.3

Показники навантаження на тренуванні спеціальної силової підготовки (Чоловіки)

№

п/п

Прізвище, ім'я спортсмена

ЧСС

1 коло

ЧСС

2 коло

ЧСС

3 коло

Після

швидкісного

ведення бою

Після 5 хв

відновлення

Навантаження в ум. од.

1

Чигаев Г.

21/2

21/2

20/2

23/3

17/1

150

2

Волков В.

26/5

25/4

25/4

30/7

20/2

375

3

Третяк М.

25/4

26/5

25/4

27/5

17/1

300

4

Буленков Д.

23/3

22/3

22/3

27/5

18/1

225

5

Ключко О.

26/5

24/4

23/3

28/6

11/1

375

6

Семеняга Н.

25/4

25/4

24/4

28/6

14/1

300

7

Стрецкий О

21/2

21/2

21/2

30/7

18/1

150

8

Деревянч-о

27/5

27/5

28/6

29/6

22/3

375

9

Силах И.

29/6

29/6

31/7

30/7

20/2

450

10

Пояцика Д.

29/6

29/6

30/7

34/10

22/3

450

11

Глазков В.

26/5

27/5

26/5

27/5

12/1

375

Середне значення: 320

Показники фактично виконаного навантаження чоловіками і юнаками кожного тренування занесені в таблиці. Для проведення загального аналізу по показниках фактично виконаного навантаження визначалася середня величина фактично виконаного навантаження для всіх спортсменів на кожному тренуванні. Це дозволило аналізувати роботу кожного спортсмена індивідуально, а також узагальнювати результати роботи команди вцілому.

Для загального аналізу проведення навчально-тренувального збору вказувався тип мікроциклу, середнє значення фактично виконаного навантаження спортменами та заплановане розрахунковане навантаження, загальне середнє значення фактично виконаного навантаження протягом навчально-тренувального збору (табл. 3.4), це дозволило зробити висновки про виконану роботу на протязі навчально-тренувального збору для кожного спортсмена індивідуально та для команди вцілому, а також співставити величини запланованого розрахункового навантаження та фактично виконаного навантаження.

Таблиця 3.4

Аналіз проведення навчально-тренувального збору з підготовки до Міжнародного ліцензійного турніру

№

Мікроцикл

Тип тренування, к-сть днів

План середнього навантаження у.о.

Фактичне середнє навантаження (Ч) у.о.

Фактичне середнє навантаження (Ж) у.о.

1

Ударний

5

ССП, ЗФП, МЗ

1925

1265

1422

2

Ударний

7

ТТП, ССП, ЗФП, МЗ

2550

2767

2407

3

Змагальний

6

ТТП, ЗФП,

Змаг.

1250

1639

1468

4

Підвідний

3

ТТП,ЗФП, МЗ

1200

1000

800

5

Змагальний

5

Змаг., ЗФП

1500

950

870

Разом

27

8425

7621

6967

На основі показників суми середнього значення запланованого навантажнння 8425 у.о. та суми показників фактично виконаного навантаження (чоловіки - 7621) можна зробити висновок, що спортсмени

не виконали запланованого загального навантаження на навчально-тренувальних зборах.

Співставлення показників запланованого і фактично виконаного навантаження в у.о. показало, що спортсмени іноді значно перевищують заплановане навантаження або не виконують його (низький та середній показник фактично виконаного навантаження в у.о.) (табл.3.4). тому в подальшому аналізі вважалося за доцільне враховувати тільки показники фактично виконаного навантаження.

В програму навчально-тренувального збору входили такі типи підготовки: спеціальна силова підготовка (ССП), техніко-тактична підготовка (ТТП), загальна фізична підготовка (ЗФП), моделювання змагань (МЗ). Що стосується розкладу видів робіт у складі навчально-тренувального збору, то він має наступний вигляд (табл. 3.5).

Таблиця 3..5

Розклад видів роботи на НТЗ

Вид роботи

ССП

ЗФП

ТТП

МЗ

Ч

Ю

Ч

Ю

Ч

Ю

Ч

Ю

Середнє фактичне навантаження, у.о.

586

595

1330

1561

2461

2036

2628

2266

На тренуваннях спрямованих на спеціальну силову підготовку сума середніх значень фактично виконаного навантаження в у.о. становить у чоловіків - 586; у юнаків - 595; сума середніх значень фактично виконаного навантаження в у.о. у загальній фізичній підготовці становить у чоловіків - 1330; у юнаків - 1561; на тренуваннях спрямованих на техніко-тактичну підготовку сума середніх значень фактично виконаного навантаження в у.о. становить у чоловіків - 2461; у юнаків - 2036; сума середніх значень фактично виконаного навантаження в у.о. у моделюванні змагань становить у чоловіків - 2628; у юнаків - 2266 (табл.3.5).

Відсоткове співвідношення середніх показників фактично виконаного навантаження всіх видів підготовки показує, що у чоловіків на тренуваннях по спеціальній фізичній підготовці становить 8% від загальної суми, на тренуваннях загальної фізичної підготовки 19%, моделювання змагань 35%, техніко-тактична підготовка 38% (Рис. 3..2).

Рис. 3.2 Фактично виконане навантаження за всіма видами підготовки на навчально-тренувальних зборах (чоловіки)

Примітка:

1-Спеціальна силова підготовка (8%),

2-Загальна фізична підготвка (19 %),

3- Тактико-технічна і технико-тактична підготовка (38%),

4-Моделювання змагань (35%)

Відсоткове співвідношення середніх показників фактично виконаного навантаження всіх видів підготовки показує, що у юнаків на тренуваннях по спеціальній фізичній підготовці становить 9% від загальної суми, на тренуваннях загальної фізичної підготовки 24%, моделювання змагань 32%, техніко-тактична підготовка 35% (рис. 3.3).

Рис. 3.3 Фактично виконане навантаження за всіма видами підготовки на навчально-тренувальних зборах (юнаки)

Примітка:

1-Спеціальна силова підготовка (9%),

2-Загальна фізична підготовка (24%),

3- Тактико-технічна і технико-тактична підготовка (35%),

4-Моделювання змагань (32%)

Отже, середні показники фактично виконаного навантаження на тренуваннях по спеціальній силовій підготовці у передзмагальному мезоциклі становлять у чоловіків 586 у.о. (8%), у юнаків 595 у.о. (9%). Середні показники загальної фізичної підготовки становлять у чоловіків 19%, у юнаків 24%, що перевищує середні показники спеціально-силової підготовки майже в три рази. Це пояснюється тим, що до розділу загальної фізичної підготовки відносилися засоби відновлення, які займають велику частину у передзмагальному мезоциклі. Основна увага у передзмагальному мезоциклі приділяється моделюванню змагань: чоловіки 35%, юнаки 32%; та тактико-технічній підготовці чоловіки 38%, юнаки 35%.

Аналіз літературних джерел показує, що показники навантаження спеціальної-спортивної підготовки спортсменів світового рівня в передзмагальному періоді становлять - 1000 у.о. (амеріканськи боксери), 760 у.о.

Порівняльний аналіз показників навантаження спеціальної силової підготовки в передзмагальному періоді українських боксерів і боксерів світового рівня показує, що українські спортсмени виконують менший об'єм роботи по спеціальній силовій підготовці на 400 у.о., але перевищують рівень запланованого розрахункового навантаження по спеціальній силовій підготовці.

Однак, слід зазначити, що це є середні значення і тому вони не враховують індивідуальні показники деяких українських боксерів, що успішно виступають на світовій арені.

Отже, для того, щоб успішно конкурувати з лідерами світового боксу, необхідно підвищити напруженість навчально-тренувального процесу. Можливо доцільно збільшити обсяг навантажень з ССП до 15%, але тренування проводити не традиційними методами, а будувати методику ССП відповідно до індивідуальної техніки боксерів.

Аналіз навчально-тренувального збору показав, що середні показники фактично виконаного навантаження на тренуваннях по спеціальній силовій підготовці у передзмагальному мезоциклі становлять у чоловіків 586 у.о. (8%), у юнаків 595 у.о. (9%). Середні показники ЗФП становлять у чоловіків 19%, у юнаків 24%, що перевищує середні показники спеціальної-силової підготовки майже в три рази. Це пояснюється тим, що до розділу загальної фізичної підготовки відносилися засоби відновлення, які займають велику частину у передзмагальному мезоциклі. Основна увага у передзмагальному мезоциклі приділяється моделюванню змагань: чоловіки 35%, юнаки 32%; та тактико-технічній підготовці чоловіки 38%, юнаки 35%. Отже, для того, щоб успішно конкурувати з лідерами світового боксу, необхідно підвищити напруженість навчально-тренувального процесу.

РОЗДІЛ ІV

ВДОСКОНАЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ СИЛОВИХ ЯКОСТЕЙ БОКСЕРІВ НА ЕТАПІ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ

4.1 Методика спеціальної силової підготовки боксерів на етапі спеціалізованої базової підготовки в змагальному періоді річного циклу тренувань

Тренувальний процес, як відомо, поділяють на три принципово різних по завданнях, характеру й обсягу тренувальної роботи періоди - підготовчий, змагальний і перехідний. На початку підготовчого періоду необхідно відновити рівень раніше досягнутих силових показників і тільки після цього переходити до подальшого розвитку якісно нових силових можливостей спортсмена. У змагальному періоді ставиться завдання - протягом усього періоду втримати найвищі показники силового розвитку, досягнуті в підготовчому періоді. Ціль перехідного періоду тренування - зберегти на досить високому рівні розвитку найменш стійкі параметри силових якостей. Таким чином, для силової підготовки спортсменів вищих розрядів характерні три моменти - розвиток м'язової сили, утримання визначеного рівня її розвитку і відновлення [48, 102].

У цій роботі розглядається змагальний період в річному циклі тренувань. Кожний змагальний цикл поділяється на етапи: 1) загальнопідготовчий (базовий мезоцикл); 2) попередньої передзмагальної підготовки (базовий мезоцикл); 3) етап безпосередньої підготовки до змагань (передзмагальний мезоцикл); 4) змагальний етап, який включає сам турнір; 5) післязмагальний або відновлюючий етап.

Програма спеціальної силової підготовки входила в 1) загальнопідготовчий базовий мезоцикл (8 тренувань); 2) попередньої передзмагальної підготовки базовий мезоцикл (10 тренувань); 3) передзмагальний мезоцикл (2 тренування).

Змагальний період річного циклу тренувань

Загальнопідготовчий базовий мезоцикл 4 тижні

Попередньої передзмагальної підготовки (базовий мезоцикл) 5 тижнів

Передзмагальний мезоцикл 3 тижні

І І мкц

ІІІ мкц

ІІІ мкц

IІV мкц

ІІ мкц

ІІІ мкц

ІІІІ мкц

IІV мкц

V V мкц

І І мкц

ІІІ мкц

ІІІІ мкц

IІV мкц

2 трен. ССП

2 трен. ССП

2 трен. ССП

2 трен. ССП

2 трен. ССП

2 трен. ССП

2 трен. ССП

2 трен. ССП

2 трен. ССП

1 трен. ССП

1 трен. ССП

Рис. 4.1 Схема планування ССП в змагальному періоді річного циклу тренувань

Найбільший обсяг тренувальної роботи запланований на етапах базової підготовки. В передзмагальному етапі навантаження та обсяг тренувальної роботи знижуються. У змагальному етапі та відновлюючому або післязмагальному мезоциклі тренування спеціальну -спортивну підготовку не плануємо. Після змагань планується спад навантажень (7-10 днів активного відпочинку) [48, 100, 101, 102, 120, 122].

Спортсмени контрольної групи тренувалися за нижче приведеною методикою: 1-2 рази в тиждень, використовуючи метод кругового тренування. Використовувалися два комплекси вправ.

І Комплекс вправ кругового тренування:

1.1. робота з боксерською грушею, манекеном.

1.2. згинання, розгинання рук в упорі лежачи

1.3. стрибки через гімнастичну лаву

1.4. згинання, розгинання рук в упорі на брусах

1.5. жим штанги лежачи ( вага 50% від макс.)

1.6. “маятник” зі штангою ( вага 50% від.макс)

1.7. підтягування на перекладині

1.8. згинання, розгинання тулуба на гімнастичному коні

1.9. обертання гирі над головою

1.10. лазіння по канату

ІІ Комплекс вправ кругового тренування:

2.1. стрибки з диском від штанги (10-20 кг)

2.2. присідання з підніманням гирі або диску від штанги вгору (10-20 кг)

2.3. жим штанги за голову ( вага 40% від макс.)

2.4. присідання

2.5. тяга штанги до підборіддя (вага 40% від макс.)

2.6. стрибки через гімнастичну лаву

2.7. присідання з грифом від штанги (20 кг)

2.8. жим штанги лежачи (вага 40% від макс.)

2.9. підтягування на перекладині

2.10. “маятник” зі штангою (вага 40% від макс.)

Виконання вправ - 20 сек., перехід між станціями - 20 сек., відпочинок між серіями пасивний - 5 хв. На одному тренуванні виконувалось 3-4 серії.

При створенні методики спеціальної силової підготовки спортсменів експериментальної групи керувалися принципами:

- вдосконалення міжм'язевої координації при виконанні технічних дій;

відповідності вправи руховій структурі технічної дії;

відповідності режиму роботи м'язів змагальній вправі.

До спеціального силового тренування ставляться наступні вимоги:

- у першу чергу варто навантажувати і розвивати м'язові групи і їхні антагоністи, що безпосередньо беруть участь у спортивній роботі;

- необхідно брати до уваги змагальний рух на ринзі (підбирати такі спеціальні вправи, що за структурою, чи цілком частково, збігаються з змагальною вправою);

- враховувати зусилля, які затрачуються на подолання атакуючих дій суперника;

- швидкісно-силова характеристика тренувальної вправи повинна збігатися з характеристикою змагального руху;

- режим роботи нервово-м'язової системи, характерний для змагального руху, повинний підтримуватися і при виконанні спеціальних вправ (у динамічному і статичному режимі роботи);

- тривалість дії подразників, тобто компонент витривалості повинний відповідати змагальним умовам (спортсмени - представники видів спорту, де переважно потрібно максимальна чи швидкісна сила, виконують вправи протягом короткого часу, але з затраченням середніх і максимальних зусиль);

- необхідно враховувати стан організму, при якому в процесі змагань виконуються спеціальні рухи (важкоатлети, стрибуни у висоту і довжину, метальники диска і списа на змаганнях виконують дії, що вимагають витрат максимальної і швидкісної сили, коли їхній організм знаходиться у відновленому стані, у той час, як футболісти, гандболісти, волейболісти, а також борці і боксери часто змушені виконувати ці дії в стані стомлення).

Нами було створено 5 комплексів спеціальної-силової підготовки з трьох груп вправ:

1 - вправи для розвитку м'язів (рук, ніг, тулубу);

2 - вправи, які за структурою наближені до технічних дій;

3 - вправи, які найбільш повно відповідають рухам технічних дій.

Комплекс І

1 група: Вправи для розвитку розгиначів рук пов'язані з диференціацією проявів швидкісно-силових якостей:

1.1. Жим штанги від грудей широким хватом. Величина обтяження 40-50% від мах., швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання до 20 сек.

1.2. Заведення гирі по діагоналі від лівої ноги до правого вуха і навпаки. Хват гирі двома руками. Швидкість виконання 90-100% від мах., час виконання 6-8 сек.

1.3. Накручування гирі через вісь обертання лівою рукою, правою, двома одночасно. Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання 25 сек.

1.4. Згинання тулуба в положенні сидячи на підлозі. Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання 25 сек.

1.5. Впр. 1.5. з диском від штанги на потилиці. Величина обтяження 70-80% від мах., швидкість виконання 70-100% від мах., 3-4 повтори.

2 група: Вправи, які за структурою наближені до технічних дій.

2.1. Прямий удар лівою, правою за допомогою партнера, манікена. Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання 25 сек.

3 група: Вправи, які найбільш повно відповідають технічним діям.

3.1. Боковий удар лівою, правою. Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання 25 сек.

3.2. Робота в ринзі з боксерами важчої категорії. швидкість виконання 70-100% від мах., 3-4 повтори.

В одній серії виконуються 3 підходи. В тренуванні 2-3 серії, 3-4 серії (залежно від запланованого обсягу тренувального навантаження). Інтервал відпочинку між підходами- екстремальний (доцільно орієнтуватися на відчуття суб'єктивної готовності людини до наступного підходу), характер відпочинку між підходами - активний. Між серіями характер відпочинку комбінований, інтервал відпочинку - повний 3-6 хвилин. В наступному тренуванні величина обтяжень змінювалась.

Комплекс ІІ

1 група: Вправи для розвитку розгиначів плеча пов'язані з диференціацією проявів швидкісно-силових якостей:

1.1. Підтягування на перекладині. Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання 25 сек.

1.2. Впр. 1.1. з обтяженням. Величина обтяження 70-80% від мах., швидкість виконання 70-100% від мах., 3-4 повтори.

1.3. Згинання руки до плеча з гирею. Швидківсть виконання 90-100% від мах., час виконання 6-8 сек.

1.4. Згинання рук до плечей з штангою, хват штанги на ширині плечей. Величина обтяження 70-80%, час виконання 10сек., 4-5 повторів.

1.5. Згинання рук в упорі лежачи, лікті в сторони. Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання 25 сек.

1.6. Впр. 1.5. з обтяженням. Величина обтяження 70-80% від мах., швидкість виконання 70-100% від мах., 3-4 повтори.

2 група: Вправи, які за структурою наближені до технічних дій.

2.1. Гумовий джгут (діам. 10 см., довжина повинна перевищувати амплідуду руху в 3-4 рази) закріплений до гімнастичної стінки. Згинання руки (правої, лівої) з виведенням ліктя вверх. Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання 25 сек.

2.2. Імітація прямих ударів з гумовим джгутом. Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання 25 сек.

2.3. Імітація бокових ударів, ударів з низу з гумовим джгутом. Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання 25 сек.

2.4. Імітація серії ударів з гумовим джгутом. Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання 25 сек.

3 група: Вправи, які найбільш повно відповідають технічним діям.

3.1. Робота в ринзі с партнером важчої категорії, швидкість виконання 70-100% від мах., 3-4 повтори.

3.2. Робота в ринзі с партнером равної категорії, швидкість виконання 70-100% від мах., 3-4 повтори.

3.3. Робота в ринзі с партнером легшої категорії, швидкість виконання 70-100% від мах., 3-4 повтори.

В одній серії виконуються 3 підходи. В тренуванні 2-3 серії, 3-4 серії (залежно від запланованого обсягу тренувального навантаження). Інтервал відпочинку між підходами - екстремальний (доцільно орієнтуватися на відчуття суб'єктивної готовності людини до наступного підходу), характер відпочинку між підходами - активний. Між серіями характер відпочинку комбінований, інтервал відпочинку - повний 3-6 хвилин. В наступному тренуванні величина обтяжень змінювалась.

Комплекс ІІІ

1 група: Вправи для розвитку розгиначів тулуба, згиначів плеча пов'язані з диференціацією проявів швидкісно-силових якостей:

1.1. Піднімання гирі однією рукою (права, ліва) знизу до плеча з розгином спини, лікоть вверх. Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання 25 сек.

1.2. Штанга перед грудьми, руки зігнуті, шорокий хват, ? - рух штангою (руки випрямляти). Величина обтяження 40-50% від мах., швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання до 20 сек.

1.3. Жим штанги з-за голови. Хват штанги на ширині плечей. Величина обтяження 40-50% від мах., швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання до 20 сек.

1.4. Лазання по канату. Швидкість виконання 70-100% від мах.

1.5. Вправа 1.3. з обтяженням. Швидкість виконання 70-100% від мах.

2 група: Вправи, які за структурою наближені до технічних дій.

2.1. Стрибки через лаву швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання до 20 сек.

2.2. Стрибки швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання до 20 сек.

2.3. Робота в ринзі з двома суперниками. Захісні дії. Швидкість виконання 70-100% від мах., 5-6 повторів.

2.4. Імітація атакуючих ударів з гумовим джгутом. Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання 25 сек.

3 група: Вправи, які найбільш повно відповідають технічним діям.

3.1. Бій в ринзі з партнером важчої категорії швидкість виконання 70-100% від мах., 3-4 повтори.

3.2. Робота в ринзі з партнером легшої категорії швидкість виконання 70-100% від мах., 3-4 повтори.

В одній серії виконуються 3 підходи. В тренуванні 2-3 серії, 3-4 серії (залежно від запланованого обсягу тренувального навантаження). Інтервал відпочинку між підходами - екстремальний (доцільно орієнтуватися на відчуття суб'єктивної готовності людини до наступного підходу), характер відпочинку між підходами - активний. Між серіями характер відпочинку комбінований, інтервал відпочинку - повний 3-6 хвилин. В наступному тренуванні величина обтяжень змінювалась.

Комплекс IV

1 група: Вправи для розвитку м'язів ніг пов'язані з диференціацією проявів швидкісно-силових якостей:

1.1. Присідання зі штангою на плечах. Величина обтяження 50-60% від мах., швидкість виконання 70-100% від мах., 3-4 повтори.

1.2. Присідання з гирею в руках. Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання до 20 сек.

1.3. Присідання “пістолет”. Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання до 20 сек. на одній нозі.

2 група: Вправи, які за структурою наближені до технічних дій.

2.1. Імітація атакуючих ударів з гумовим джгутом (діам. 10 см., довжина повинна перевищувати амплідуду руху в 3-4 рази). Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання 25 сек.

2.2. Імітація серії атакуючих ударів з гумовим джгутом (діам. 10 см., довжина повинна перевищувати амплідуду руху в 3-4 рази). Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання 25 сек.

3 група: Вправи, які найбільш повно відповідають технічним діям.

3.1. Бій в ринзі з партнером важчої категорії швидкість виконання 70-100% від мах., 3-4 повтори.

3.2. Бій в ринзі з партнером легшої категорії категорії швидкість виконання 70-100% від мах., 3-4 повтори.

В одній серії виконуються 3 підходи. В тренуванні 2-3 серії, 3-4 серії (залежно від запланованого обсягу тренувального навантаження). Інтервал відпочинку між підходами - екстремальний (доцільно орієнтуватися на відчуття суб'єктивної готовності людини до наступного підходу), характер відпочинку між підходами - активний. Між серіями характер відпочинку комбінований, інтервал відпочинку - повний 3-6 хвилин. В наступному тренуванні величина обтяжень змінювалась.

Комплекс V.

1 група: Вправи для розвитку м'язів ніг пов'язані з диференціацією проявів швидкісно-силових якостей:

1.1. Стрибки в глубину з гімнастичного козла з подальшим вистрибуванням вверх 5-6 стрибків.

1.2. Впр. 1.1. з подальшим вистрибуванням в довжину 5-6 стрибків.

1.3. Присідання, штанга на плечах, з вистрибуванням вверх. Величина обтяження 70-80% від мах., швидкість виконання 70-100% від мах., 3-4 повтори.

1.4. Присідання з партнером важчої категорії на плечах. Швидкість виконання 70-100% від мах., 3-4 повтори.

2 група: Вправи, які за структурою наближені до технічних дій.

2.1. Відпрацювання ударів в ринзі з партнером важчої категорії. Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання 25 сек.

3 група: Вправи, які найбільш повно відповідають технічним діям, які виконуються відворотом (Cubon)

3.1. Відпрацювання ударів в ринзі з партнером важчої категорії. Швидкість виконання 70-100% від мах., 3-4 повтори.

3.2. Відпрацювання ударів в ринзі з партнером легшої категорії. Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання 20 сек.

В одній серії виконуються 3 підходи. В тренуванні 2-3 серії, 3-4 серії (залежно від запланованого обсягу тренувального навантаження). Інтервал відпочинку між підходами- екстремальний (доцільно орієнтуватися на відчуття суб'єктивної готовності людини до наступного підходу), характер відпочинку між підходами - активний. Між серіями характер відпочинку комбінований, інтервал відпочинку - повний 3-6 хвилин. В наступному тренуванні величина обтяжень змінювалась. Вправи, які спрямовані на розвиток вибухової сили необхідно здійснювати на початку основної частини заняття. При перших ознаках втоми і зниженні якості виконання вправ слід збільшити інтервали відпочинку або припинити їх виконання [95].

Виходячи з викладеного вище нами побудувана схема тренувань спеціальної силової підготовки у змагальному періоді на етапі спеціалізованої базової підготовки боксерів високого класу (рис. 4.2).

Комплекс вправ

Номера тренувань з спеціальної силової підготовки

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

І

ІІ

ІІІ

IV

V

І мезоцикл (мц)

ІІ мезоцикл (мц)

ІІІ мц

Рис. 4.2. Схема тренувань спеціальної силової підготовки в змагальному періоді річного циклу тренувань

Отже, нами створена методика спеціальної силової підготовки, на етапі спеціалізованої базової підготовки в змагальному періоді річного циклу тенувань. Вона охоплює 10 тижневих мікроциклів: 4 мікроцикли загальнопідготовчого базового мезоциклу; 5 мікроциклів попередньої передзмагальної підготовки (базовий мезоцикл); 2 мікроцикли в передзмагальному мезоциклі. Заплановані по два тренування ССП в мікроциклах базових мезоциклів. У системі тренувань навантаження швидкісно-силового характеру недоцільно застосовувати частіше 2-3 разів на тиждень. Це пов'язано з характером відновлення нервово-м'язового апарату. У 2 мікроциклах передзмагального мезоциклу заплановано по 1 заняттю ССП. Це пов'язано з особливостями побудови передзмагального мезоциклу. У базових мезоциклах на тренуваннях більший обсяг навантаження 4-5 серій запропонованих комплексів вправ, у передзмагальному мезоциклі обсяг навантаження 3-4 серії запропонованих комплексів вправ.

4.2 Аналіз результатів застосування методики спеціальної силової підготовки боксерів

З метою оцінки ефективності запропонованої методики спеціальної силової підготовки, яка приведена вище, нами було проведений педагогічний експеримент. Педагогічний експеримент проводився на двох групах (“А” експериментальна група - 12 осіб і “Б” контрольна група - 12 осіб) вихованців відділення з боксу ШВСМ м. Полтава. В експерименті було задіяно 6 кандидатів в майстри спорту України і 18 спортсменів I спортивного розряду. Середній вік випробуваних - 17,4 років, середній стаж занять боксом - 4 роки. Педагогічний експеримент складався з 10 тижневих мікроциклів та 1 контрольного, у якому проводилися тестування.

Основною метою експерименту, було підвищення загального рівня спеціальної-силової підготовленості випробуваних і перевірка гіпотези про покращання ефективності освоєння техніки ударів в боксі під впливом спеціальної силової підготовки.

4.2.1 Аналіз результатів застосування методики спеціальної силової підготовки (динамометрія)

Для перевірки ефективності запропонованої методики спеціальної-силової підготовки використовувався метод динамометрії. Для виміру сили удару у боксерів застосовувались пружинні динамометри, у яких механічна тяга забезпечує індикацію максимальних величин (Б.И. Оноприенко, 1961; В. Мостерд, 1964; Т. М. Абсалямов, 1966; і ін.). Вимірювання сили проводилось в характерних стійках боксерів, в яких вони показували максимум зусиль при виконанні прямого удару. Так для вімірювання сили м'язевих груп при імітації прямого удару боксер тягнув лямку. Лямка прикріплювалась до динамометра, який був закріплений до міцної основи (стіна, стовб). При цьому борець приймав зручне положення для виконання удару.

Показники динамометрії вимірялися до і після експерименту. При виконанні удару на кожну руку реєструвалася сила удару боксера, і показники вносилася в таблиці. Зареєстровані результати показали, яке зусилля прикладають боксери контрольної та експериментальної груп при виконанні технічних дій до і після експерименту.

Для розрахунків і обробки результатів використовувалися методи математичної статистики. За їх допомогою визначались показники середнього значення зусилля при виконанні технічної дії до експерименту, середнього значення зусилля при виконанні технічної дії після експерименту, середнього коефіцієнту росту, середнього абсолютного приросту %. Достовірність приросту результатів в контрольній та експерименталній групі визначався за t-критерієм Стьюдента при р<0,05.

Математичний аналіз показників динамометрії контрольної групи при виконанні ударів показав, середнє значення зусилля при виконанні технічних дій до експерименту - 57,01 середнє значення зусилля при виконанні технічної дії після експерименту - 61,12; t розрахункове - 4,59 при р<0,05.

Математичний аналіз показників динамометрії експериментальної групи при виконанні ударів показав, що середнє значення зусилля при виконанні технічної дії до експерименту - 57,00 середнє значення зусилля при виконанні технічних дій після експерименту - 69,25; t розрахункове - 14,07 при р<0,05.

Розрахунки показників динамометрії до експерименту (експериментальна група)

Середнє значення Хі

Середнє значення по групі Хс

(Хі-Хс)

(Хі-Хс)2

57,83

0,83

0,69

55,00

-2,00

4,00

57,75

0,75

0,56

58,50

1,50

2,25

56,58

-0,42

0,17

54,83

57,00

-2,17

4,69

55,92

-1,08

1,17

58,25

1,25

1,56

55,42

-1,58

2,51

57,50

0,50

0,25

59,42

2,42

5,84

57,00

0,00

0,00

?684

?0,00

?23,71

Dx=??Хі-Хс)2 /n-1= 2,16

Розрахунки показників динамометрії після експерименту (експериментальна група)

Середнє значення Yі

Середнє значення по групі Yс

(Yі-Yс)

(Yі-Yс)2

69,50

0,25

0,06

61,83

-7,42

55,01

71,83

2,58

6,67

70,75

1,50

2,25

70,00

0,75

0,56

68,58

69,25

-0,67

0,44

69,67

0,42

0,17

71,17

1,92

3,67

67,50

-1,75

3,06

70,75

1,50

2,25

70,67

1,42

2,01

68,75

-0,50

0,25

?831

?0,00

?76,42

Dy=??Yі-Yс)2 /n-1= 6,95

SXc-Yc=0,87; ta розрахункове=14,07

Розрахунки показників динамометрії до експерименту (контрольна група)

Середнє значення Хі

Середнє значення по групі Хс

(Хі-Хс)

(Хі-Хс)2

56,67

-0,34

0,12

55,00

-2,01

4,03

54,17

-2,84

8,07

57,58

0,58

0,33

57,83

0,83

0,68

56,58

57,01

-0,42

0,18

61,33

4,33

18,72

56,17

-0,84

0,71

53,42

-3,59

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены