Спеціальні силові якості дзюдоїстів на етапі спеціалізованої базової підготовки

Найефективнійші з них: Uchiki-taoshi, o-soto-otoshi (задня підніжка) 10,13%; O-uchi-gari (зачеп з середини) 9,81%; Uchimata (підхоплення з середини) 8,67%; Harai-goshi, hane-makikomi (підхоплення під одну, дві ноги, підхоплення гомілкою) 8,17%.

Чоловіки найчастіше застосовують: De-asi-barai (бокове підсікання) 5,5%; Harai-goshi, hane-makikomi (підхоплення під одну, дві ноги, підхоплення гомілкою) 6,55%; Ko-uchi-gari (підсікання з середини) 4,4%; O-soto-otosi (зачеп за одноіменну ногу ззовні) 6,97%; O-uchi-gari (зачеп з середини) 8,65%; Seoi-nage, ippon-seoi-nage (кидок через спину) 6,97%; Sumi-gaeshi (кидок підсадом гомілкою сідаючи) 6,12%; Tai-otoshi, yki-waza (передня підніжка) 8,25%; Tani-otoshi (посадка під дві ноги) 6,76%; Te-guruma (боковий переворот) 5,92%; Uchiki-taoshi, o-soto-otoshi (задня підніжка) 9,91%; Uchimata (підхоплення з середини) 6,97%, Uchimata-sukashi (контрприйом на підхоплення з середини) 4,64%; Ura-nage (кидок через груди) 6,34%; Yoko-otoshi (бокова посадка “бичок”) 6,12%.

Най ефективнійші з них: Uchimata (підхоплення з середини) 9,17%; Uchiki-taoshi, o-soto-otoshi (задня підніжка) 8,94%; Harai-goshi, hane-makikomi (підхоплення під одну, дві ноги, підхоплення гомілкою) 8,79%; O-uchi-gari (зачеп з середини) 8,01%.

Таблиця 3.6 - Кількість застосування змагальних технічних дій (жінки)

№	Назва технічної дії	IPO (10)	WAZ (7)	YUK (5)	KOK (4)	Всього	% Всього
1	Harai-curikimi-asi	2	5	7	14	28	6.16
2	Harai-goshi, hane-makikomi	11	10	7	0	28	6.16
3	Kibucu-gaeshi	3	5	8	11	27	5.94
4	Ko-soto-gake	4	5	8	13	30	6.6
5	Ko-soto-gari	6	7	5	8	26	5.7
6	O-goshi	7	8	10	6	31	6.8
7	O-uchi-gari	8	8	15	15	46	10.1
8	Seoi-nage, ippon-seoi-nage	10	9	7	4	30	6.6
9	Soto-makikomi	2	2	5	5	14	3.05
10	Tai-otoshi, yki-waza	6	8	10	12	36	7.92
11	Tani-otoshi	0	5	8	16	29	6.38
12	Uchiki-taoshi, o-soto-otoshi	8	10	12	18	48	10.55
13	Uchimata	15	9	3	0	27	5.94
14	Uchimata-sukashi	4	7	6	5	22	4.84
15	Yoko-otoshi	5	8	7	13	33	7.26
	Всього	91	106	118	140	455	100
№	Назва технічної дії	IPO (10)	WAZ (7)	YUK (5)	KOK (3)	Всього	% Всього
1	Harai-curikimi-asi	20	35	35	42	132	4.85
2	Harai-goshi, hane-makikomi	110	70	35	0	215	8.17
3	Kibucu-gaeshi	30	35	40	33	138	5.09
4	Ko-soto-gake	40	35	40	39	154	5.73
5	Ko-soto-gari	60	49	25	24	158	5.89
6	O-goshi	70	56	50	18	194	7.33
7	O-uchi-gari	80	56	75	45	256	9.81
8	Seoi-nage, ippon-seoi-nage	100	63	35	12	210	7.97
9	Soto-makikomi	20	14	25	15	74	2.53
10	Tai-otoshi, yki-waza	60	56	50	36	202	7.65
11	Tani-otoshi	0	35	40	48	123	4.49
12	Uchiki-taoshi, o-soto-otoshi	80	70	60	54	264	10.13
13	Uchimata	150	63	15	0	228	8.67
14	Uchimata-sukashi	40	49	30	15	134	4.92
15	Yoko-otoshi	50	56	35	39	180	6.77
	Всього	910	742	590	420	2662	100

Мал. 3.3 - Кількість та ефективність виконання змагальних технічних дій (жінки)

Примітка:

кількість технічних дій,%

ефективність технічних дій,%

Таблиця 3.7 - Кількість застосування змагальних технічних дій (чоловіки)

№	Назва технічної дії	IPO (10)	WAZ (7)	YUK (5)	KOK (3)	Всього	% Всього
1	De-asi-barai	5	7	5	8	25	5.5
2	Harai-goshi, hane-makikomi	13	10	7	0	30	6.55
3	Ko-uchi-gari	3	5	7	5	20	4.4
4	O-soto-otosi	4	5	8	15	32	6.97
5	O-uchi-gari	6	8	10	16	40	8.65
6	Seoi-nage, ippon-seoi-nage	7	10	8	7	32	6.97
7	Sumi-gaeshi	3	8	7	10	28	6.12
8	Tai-otoshi, yki-waza	7	8	9	14	38	8.25
9	Tani-otoshi	0	6	9	16	31	6.76
10	Te-guruma	6	5	8	8	27	5.92
11	Uchiki-taoshi, o-soto-otoshi	5	9	15	17	46	9.91
12	Uchimata	13	10	9	0	32	6.97
13	Uchimata-sukashi	3	7	6	5	21	4.64
14	Ura-nage	9	9	7	4	29	6.34
15	Yoko-otoshi	1	7	7	13	28	6.12
	Всього	85	114	122	138	459	100

Таблиця 3.8 - Ефективність застосування змагальних технічних дій (чоловіки)

№	Назва технічної дії	IPO (10)	WAZ (7)	YUK (5)	KOK (3)	Всього	% Всього
1	De-asi-barai	50	49	25	24	103	5,54
2	Harai-goshi, hane-makikomi	130	70	35	0	235	8,79
3	Ko-uchi-gari	30	35	35	15	115	4,30
4	O-soto-otosi	40	35	40	45	160	5,99
5	O-uchi-gari	60	56	50	48	214	8,01
6	Seoi-nage, ippon-seoi-nage	70	70	40	21	201	7,52
7	Sumi-gaeshi	30	56	35	30	151	5,65
8	Tai-otoshi, yki-waza	70	56	45	42	213	7,97
9	Tani-otoshi	0	42	45	48	135	5,05
10	Te-guruma	60	35	40	24	159	5,95
11	Uchiki-taoshi, o-soto-otoshi	50	63	75	51	239	8,94
12	Uchimata	130	70	45	0	245	9,17
13	Uchimata-sukashi	30	49	30	15	124	4,64
14	Ura-nage	90	63	35	12	200	7,49
15	Yoko-otoshi	10	49	35	39	133	4,98
	Всього	850	798	610	414	2672	100

Мал. 3.4 - Кількість та ефективність виконання змагальних технічних дій (чоловіки)

Примітка:

кількість технічних дій, %

ефективність технічних дій, %

Аналіз змагальних технічних дій показав, що арсенал змагальних технічних дій чоловіків та жінок дещо відрізняється. В складі змагальних технічних дій чоловіків, які найчастіше використовуються, є прийоми, для виконання яких необхідні значні м'язові зусилля: Te-guruma (боковий переворот), Ura-nage (кидок через груди). Ці технічні дії жінками використовуються рідше, що можна пояснити фізіологічними особливостями організму.

Серед змагальних технічних дій, які найчастіше використовуються, є багато прийомів, які застосовують як чоловіки, так і жінки. На малюнку 3.3.3. показана ефективність виконання жінками та чоловіками 9 змагальних технічних дій, які найчастіше використовуються і є актуальними і для чоловіків і для жінок. Отже, Harai-goshi, hane-makikomi (підхоплення під одну, дві ноги, підхоплення гомілкою) ефективність виконання: чоловіки-8,79%, жінки-8,17%; O-uchi-gari (зачеп з середини) ефективність виконання: чоловіки-8,01%, жінки-9,81%; Seoi-nage, ippon-seoi-nage (кидок через спину) ефективність виконання: чоловіки-7,52%, жінки-7,79%; Tai-otoshi, yki-waza (передня підніжка) ефективність виконання: чоловіки-7,97%, жінки-7,65%; Tani-otoshi (посадка під дві ноги) ефективність виконання: чоловіки-5,05%, жінки-4,49%; Uchiki-taoshi, o-soto-otoshi (задня підніжка) ефективність виконання: чоловіки-8,94%, жінки-10,13%; Uchimata (підхоплення з середини) ефективність виконання: чоловіки-9,17%, жінки-8,67%; Uchimata-sukashi (контрприйом на підхоплення з середини) ефективність виконання: чоловіки-4,64%, жінки-4,92%; Yoko-otoshi (бокова посадка “бичок”) ефективність виконання: чоловіки-4,98%, жінки-6,77% (мал.3.3.3). Ефективність виконання спільних для чоловіків і жінок змагальних технічних дій суттєво не відрізняється, тобто ці технічні дії використовуються майже однаково чоловіками та жінками. Це доводить їх актуальність і для чоловіків і для жінок.



Мал. 3.5 - Ефективність виконання змагальних технічних дій, які є актуальними для чоловіків та жінок

Примітка:

жінки, %

чоловіки, %

В арсеналі змагальної техніки чоловіків і жінок є технічні дії, які входять до програми техніки чорного та коричневого поясів.

У жінок - Soto-makikomi (зовнішнє скручування через спину з захватом руки під плече) кількість застосування 3,05%, ефективність застосування 2,53%; Tai-otoshi, yuki-waza (передня підніжка) кількість застосування 7,92%, ефективність застосування 7,65%; Uchimata-sukashi кількісь застосування 4,84%, ефективність застосування 4,84%.

Технічні дії, які входять у програму чорного та коричневого поясів, становлять 15,81% у складі актуальних змагальних технічних дій жінок. Ефективність технічних дій, які входять до програми коричневого та чорного поясів становить 15,10% від загальної кількості змагальних технічних дій жінок.

Мал. 3.6 - Ефективність застосування змагальних технічних дій (жінки)

Примітка:

1. Soto-makikomi (зовнішнє скручування через спину з захватом руки під плече) входить в програму чорного та коричневого поясів.

2. Tai-otoshi, yuki-waza (передня підніжка) входить в програму чорного та коричневого поясів.

3. Uchimata-sukashi входить в програму чорного та коричневого поясів.



Мал.. 3.7 - Кількість застосування змагальних технічних дій (жінки)

Змагальні технічні дії, які не входять в програму чорного та коричневого поясів.

Примітка:

1. Soto-makikomi (зовнішнє скручування через спину з захватом руки під плече) входить в програму чорного та коричневого поясів.

2. Tai-otoshi, yuki-waza (передня підніжка) входить в програму чорного та коричневого поясів.

3. Uchimata-sukashi входить в програму чорного та коричневого поясів.

Змагальні технічні дії, які не входять в програму чорного та коричневого поясів.

В арсеналі змагальної технічних дій чоловіків було виділено змагальні технічні дії, які входять до програми техніки чорного та коричневого поясів. Це - Tai-otoshi, yuki-waza (передня підніжка) кількісь застосування 8,25%, ефективність застосування 7,97%; Te-guruma (боковий переворот) кількісь застосування 5,92%, ефективність застосування 5,95%; Uchimata-sukashi (контрприйом від підхвату з середини) кількісь застосування 4,64%, ефективність застосування 4,64%; Ura-nage (через груди) кількісь застосування 6,34%, ефективність застосування 7,49.

Технічні дії, які входять у програму чорного та коричневого поясів, становлять 25,15% у складі актуальних змагальних технічних дій жінок (мал.3.3.6. Ефективність технічних дій, які входять до програми коричневого та чорного поясів становить 26,02% від загальної кількості змагальних технічних дій жінок.

Мал. 3.8 - Кількість застосування змагальних технічних дій (чоловіки)

Примітка:

1. Tai-otoshi, yuki-waza (передня підніжка) входить в програму чорного та коричневого поясів.

2. Te-guruma (боковий переворот) входить в програму чорного та коричневого поясів.

3. Uchimata-sukashi (контрприйом від підхвату з середини) входить в програму чорного та коричневого поясів.

4. Ura-nage (через груди) входить в програму чорного та коричневого поясів.

Мал. 3.9 - Ефективність застосування змагальних технічних дій (чоловіки)

Змагальні технічні дії, які не входять в програму чорного та коричневого поясів.

Примітка:

1.Tai-otoshi, yuki-waza (передня підніжка) входить в програму чорного та коричневого поясів.

2.Te-guruma (боковий переворот) входить в програму чорного та коричневого поясів.

3. Uchimata-sukashi (контрприйом від підхвату з середини) входить в програму чорного та коричневого поясів.

4. Ura-nage (через груди) входить в програму чорного та коричневого поясів.

Змагальні технічні дії, які не входять в програму чорного та коричневого поясів.

Отже, в склад змагальних технічних дій чоловіків та жінок входять технічні дії, які належать до програми техніки чорного та коричневого поясів. У жінок вони досягають 15,81% від загальної кількості, а в чоловіків - 25,15% від загальної кількості змагальних технічних дій. Ефективність використання змагальних технічних дій, що входять до програми техніки чорного та коричневого поясів, у жінок становить 15,10%, а в чоловіків - 26,02%. Звідси випливає, що чоловіки частіше (на 9,34%) та ефективніше (на 10,92%) використовують технічні дії, які входять до програми техніки чорного та коричневого поясів. Це пояснюється тим, що для виконання цих технічних дій потрібний прояв значних м'язових зусиль.

На основі викладеного вище можна зробити наступні висновки:

1. Склад технічних дій в дзюдо на етапі спеціалізованої базової підготовки за навчальною програмою вивчення техніки дзюдо за системою кольорових поясів визначається програмою коричневого і чорного поясів, що складається з 12 базових кидків в стійці (таб. 3.1.1, 3.1.2), які належать до трьох груп: група кидків “прогином”, група кидків “нахилом” та група кидків “відворотом” (табл.3.2.3, табл.3.2.4, табл.3.2.5).

2. За допомогою аналізу рухової структури технічний дій програми коричневого та чорного поясів, визначено основні групи м'язів, які найбільш задіяні при виконанні техніки кидків за програмою коричневого і чорного поясів (табл. 3.2.1; 3.2.2): розгиначі тулуба, стегна та гомілки. Інші групи м'язів, такі як тильні згиначі стопи, згиначі стегна та гомілки є “неспецифічними”. З метою усунення дисгармонії в розвитку м'язів згиначів та розгиначів, яка може сприяти підвищенню ризику спортивних травм, до програми силової підготовки необхідно включати вправи для неспецифічних груп м'язів.

3. Аналіз змісту змагальної діяльності висококваліфікованих дзюдоїстів свідчить, що жінки і чоловіки переважно застосовують по 15 технічних дій. Жінки найчастіше застосовують: Harai-curikimi-asi (переднє підсікання); Harai-goshi, hane-makikomi (підхоплення під одну, дві ноги, підхоплення гомілкою); Kibucu-gaeshi (кидок з захватом ноги під п'яту); Ko-soto-gake (зачеп ззовні); Ko-soto-gari (підсікання під п'яту); O-goshi (кидок через стегно); O-uchi-gari (зачеп зсередини); Seoi-nage, ippon-seoi-nage (кидок через спину); Soto-makikomi (зовнішнє скручування через спину з захватом руки під плече); Tai-otoshi, yki-waza (передня підніжка); Tani-otoshi (посадка під дві ноги); Uchiki-taoshi, o-soto-otoshi (задня підніжка); Uchimata (підхоплення зсередини), Uchimata-sukashi (контрприйом на підхоплення зсередини); Yoko-otoshi (бокова посадка “бичок”). Чоловіки найчастіше застосовують: De-asi-barai (бокове підсікання); Harai-goshi, hane-makikomi (підхоплення під одну, дві ноги, підхоплення гомілкою); Ko-uchi-gari (підсікання зсередини); O-soto-otosi (зачеп за одноіменну ногу ззовні); O-uchi-gari (зачеп зсередини); Seoi-nage, ippon-seoi-nage (кидок через спину); Sumi-gaeshi (кидок підсадом гомілкою сідаючи); Tai-otoshi, yki-waza (передня підніжка); Tani-otoshi (посадка під дві ноги); Te-guruma (боковий переворот); Uchiki-taoshi, o-soto-otoshi (задня підніжка); Uchimata (підхоплення зсередини), Uchimata-sukashi (контрприйом на підхоплення зсередини); Ura-nage (кидок через груди); Yoko-otoshi (бокова посадка “бичок”). Дев'ять із них з високою ефективністю застосовують у змагальних поєдинках і чоловіки і жінки: Harai-goshi, hane-makikomi (підхоплення під одну, дві ноги, підхоплення гомілкою); O-uchi-gari (зачеп зсередини); Seoi-nage, ippon-seoi-nage (кидок через спину); Tai-otoshi, yki-waza (передня підніжка); Tani-otoshi (посадка під дві ноги); Uchiki-taoshi, o-soto-otoshi (задня підніжка); Uchimata (підхоплення зсередини); Uchimata-sukashi (контрприйом на підхоплення зсередини); Yoko-otoshi (бокова посадка “бичок”).

Арсенал змагальних технічних дій чоловіків та жінок дещо відрізняється. В складі змагальних технічних дій чоловіків, які найчастійше використовуються, є прийоми, для виконання яких необхідні значні м'язеві зусилля: Te-guruma (боковий переворот), Ura-nage (кидок через груди). Ці технічні дії жінками використовуються рідше, що можна пояснити фізіологічними особливостями організму.

4. До складу змагальних технічних дій чоловіків та жінок входять технічні дії, які входять до програми техніки чорного та коричневого поясів. У жінок вони складають 15,81% від загальної кількості, а в чоловіків - 25,15% від загальної кількості змагальних технічних дій. Ефективність використання змагальних технічних дій, що входять до програми техніки чорного та коричневого поясів, у жінок становить 15,10%, а в чоловіків - 26,02%. Звідси випливає, що чоловіки частіше (на 9,34%) та ефективніше (на 10,92%) використовують технічні дії, які входять до програми техніки чорного та коричневого поясів. Це пояснюється тим, що для виконання цих технічних дій потрібний прояв значних м'язевих зусиль.

Розділ 4. ЗМІСТ СПЕЦІАЛЬНОЇ-СИЛОВОЇ ПІДГОТОВКИ ДЗЮДОЇСТІВ

4.1 Зміст спеціальної силової підготовки дзюдоїстів у передзмагальному періоді

З метою визначення особливостей побудови тренувального процесу та змісту ССП в умовах безпосередньої підготовки до змагань нами виконані педспостереження за навчально-тренувальним збором в м. Львові при підготовці до Європейського турніру класу “А” членів збірної команди України, у склад якої входила група молодих спортсменів, що активно засвоюють техніку прийомів за програмою кольорових поясів.

На цьому етапі дослідження ставилися такі завдання: вивчити фактичні особливості побудови передзмагального мезоциклу українських спортсменів та визначити місце в ньому спеціальної фізичної підготовки; порівняти результати досліджень з показниками провідних спортсменів світу.

Спостереження провелося за групою спортсменів, яка налічувала 19 осіб (10 чоловіків, 9 жінок). Був проведений оперативний і поточний контроль за інтенсивністю і обсягом навантаження за допомогою пульсометрії. Показники ЧСС знімалися за 10 секунд. З метою визначення зони інтенсивності і розрахунку обсягу проведеної роботи в умовних одиницях, результат вимірів збільшувався в 6 разів, оцінювався за допомогою шкали навантажень, множився на величину часу виконання роботи в даній зоні і, таким чином, отримували результат загального навантаження.

Контроль ЧСС проводився в наступному порядку:

до початку тренування, після розминання, після виконаної роботи, в інтервалі відпочинку, до і після змагальних сутичок, після закінчення тренування.

По показникам ЧСС прослідковують реакцію організму на навантаження, яку для зручності використання розділяють на 5 зон інтенсивності [8]:

1 - зона - “мале” тренувальне навантаження;

2 - зона - “середнє” тренувальне навантаження;

3 - зона - “велике” тренувальне навантаження;

4 - зона - “субмаксимальне” тренувальне навантаження;

5 - зона - “максимальне” змагальне навантаження.

При підведенні спортсменів до піку спортивної форми враховувалося, що організм починає функціонувати в режимі економії (ЧСС знижується), що в першу чергу виражається в зміні ЧСС на стандартне навантаження і розрахунок обсягу навантажень за методикою В.І. Ситника і Е.А. Матвєєвої дає похибку до 30%. Тому була необхідність застосування нових шкал (Г.М. Арзютов, 1997):

Шкала А - для поточного тренувального процесу;

Шкала В - для передзмагального періоду

Слід зазначити, що порівняння ЧСС у різних спортсменів не дозволяє робити певних висновків, оскільки реакція організму на навантаження індивідуальна і залежить від біоритмів спортсменів, антропометричних і генетичних особливостей організму. В наслідок чого фіксовані показники ЧСС несуть корисну інформацію тільки для кожного спортсмена окремо і грає важливу роль в його індивідуальному оперативному і поточному контролі.

Таблиця 4.1 - Інтенсивність навантаження в умовних одиницях (у.о.) [8] Поточний тренувальний процес (Шкала А)

Зони інтенсивності	Оцінка в балах зони інтенсивності	Пульс за 10 секунд	Пульс за 1 хвилину
Мале тренувальне навантаження	1 2	18-19 20-21	108-114 120-126
Середнє тренувальне навантаження	3 4	22-23 24-25	132-138 144-150
Велике тренувальне навантаження	5 6	26-27 28-29	156-162 168-174
Субмаксимальне тренувальне навантаження	7 8	30-31 32	180-186 192
Максимальне змагальне навантаження	9 10 11 12	33 34 35 36	198 204 210 216

Таблиця 4.2 - Інтенсивність навантаження в умовних одиницях (у.о.) [8]. Передзмагальний тренувальний процес (Шкала В)

Зони інтенсивності	Оцінка в балах зони інтенсивності	Пульс за 10 секунд	Пульс за 1 хвилину
Мале тренувальне навантаження	1 2	6-10 10-14	36-60 60-84
Середнє тренувальне навантаження	3 4	14-17 17-20	84-102 102-120
Велике тренувальне навантаження	5 6	20-22 22-25	120-132 132-150
Субмаксимальне тренувальне навантаження	7 8	25-27 27-30	150-162 162-180
Максимальне змагальне навантаження	9 10 11-12	30-33 33-35 35-37	180-198 198-210 210-222

Навчально-тренувальний збір тривав 27 днів і включав в себе ударний, підвідний та змагальний мікро цикли.

Під час спостереження за тренувальним процесом фіксувалися ЧСС спортсменів, час виконання роботи, режим роботи, зміст тренувальних завдань та заплановане розрахункове навантаження в умовних одиницях. За допомогою проведених спостережень визначалася величина фактично виконаного навантаження та порівнювалася з розрахунковим навантаженням.

Нижче приводиться детальний опис тренувальних зборів та зроблених спостережень (додаток 1).

Приклад визначення фактично виконаного навантаження для чоловіків одного дня тренування подається в табл. 4.3.

Таблиця 4.3 - Показники навантаження на тренуванні ССП (Чоловіки)

№ п/п	Прізвище, ім'я спортсмена	ЧСС 1 коло	ЧСС 2 коло	ЧСС 3 коло	Після швидкісного накидування	Після 5 хв відновлення	Навантаження в ум. од.
1	М-о	21/2	21/2	20/2	23/3	17/1	150
2	Г-ь	26/5	25/4	25/4	30/7	20/2	375
3	Б-д	25/4	26/5	25/4	27/5	17/1	300
4	Д-о	23/3	22/3	22/3	27/5	18/1	225
5	А-в	26/5	24/4	23/3	28/6	11/1	375
6	К-к	25/4	25/4	24/4	28/6	14/1	300
7	Б-н	21/2	21/2	21/2	30/7	18/1	150
8	Л-о	27/5	27/5	28/6	29/6	22/3	375
9	А-о	29/6	29/6	31/7	30/7	20/2	450
10	Ч-и	29/6	29/6	30/7	34/10	22/3	450
11	П-о	26/5	27/5	26/5	27/5	12/1	375
Середне значення: 320

Показники фактично виконаного навантаження чоловіками і жінками кожного тренування занесені в таблиці (додаток 1). Для проведення загального аналізу по показниках фактично виконаного навантаження визначалася середня величина фактично виконаного навантаження для всіх спортсменів на кожному тренуванні. Це дозволило аналізувати роботу кожного спортсмена індивідуально, а також узагальнювати результати роботи команди вцілому.

Для загального аналізу проведення навчально-тренувального збору вказувався тип мікроциклу, середнє значення фактично виконаного навантаження спортменами та заплановане розрахунковане навантаження, загальне середнє значення фактично виконаного навантаження на протязі навчально-тренувального збору (табл. 4.4). це дозволило зробити висновки про виконану роботу на протязі навчально-тренувального збору длч кожного спортсмена індивідуально та для команди вцілому, а також співставити величини запланованого розрахункового навантаження та фактично виконаного навантаження.

Таблиця 4.4 - Аналіз проведення навчально-тренувального збору з підготовки до турніру класу “А”

№	Мікроцикл	Тип тренування, к-сть днів	План середнього навантаження у.о.	Фактичне середнє навантаження (Ч) у.о.	Фактичне середнє навантаження (Ж) у.о.
1	Ударний	5 ССП, ЗФП, МЗ	1925	1265	1422
2	Ударний	7 ТТП, ССП, ЗФП, МЗ	2550	2767	2407
3	Змагальний	6 ТТП, ЗФП, Змаг.	1250	1639	1468
4	Підвідний	3 ТТП,ЗФП, МЗ	1200	1000	800
5	Змагальний	5 Змаг., ЗФП	1500	950	870
	Разом	27	8425	7621	6967

На основі показників суми середнього значення запланованого навантаження 8425 у.о. та суми показників фактично виконаного навантаження (чоловіки - 7621, жінки - 6967) можна зробити висновок, що спортсмени не виконали запланованого загального навантаження на навчально-тренувальних зборах.

Співставлення показників запланованого і фактично виконаного навантаження в у.о. показало, що спортсмени іноді значно перевищують заплановане навантаження або не виконують його (низький та середній показник фактично виконаного навантаження в у.о.) (табл.4.1.4). тому в подальшому аналізі вважалося за доцільне враховувати тільки показники фактично виконаного навантаження.

В програму навчально-тренувального збору входили такі типи підготовки: спеціальна силова підготовка (ССП), техніко-тактична підготовка (ТТП), загальна фізична підготовка (ЗФП), моделювання змагань. Що стосується розкладу видів робіт у складі навчально-тренувального збору, то він має наступний вигляд (табл. 4.5).

Таблиця 4.5 - Розклад видів роботи на НТЗ

Вид роботи	ССП	ЗФП	ТТП	МЗ
	Ч	Ж	Ч	Ж	Ч	Ж	Ч	Ж
Середнє фактичне навантаження, у.о.	586	595	1330	1561	2461	2036	2628	2266

На тренуваннях спрямованих на спеціальну силову підготовку сума середніх значень фактично виконаного навантаження в у.о. становить у чоловіків - 586; у жінок - 595; сума середніх значень фактично виконаного навантаження в у.о. у загальній фізичній підготовці становить у чоловіків - 1330; у жінок - 1561; на тренуваннях спрямованих на техніко-тактичну підготовку сума середніх значень фактично виконаного навантаження в у.о. становить у чоловіків - 2461; у жінок - 2036; сума середніх значень фактично виконаного навантаження в у.о. у моделюванні змагань становить у чоловіків - 2628; у жінок - 2266 (табл.4.1).



Мал. 4.1

Відсоткове співвідношення середніх показників фактично виконаного навантаження всіх видів підготовки показує, що у чоловіків на тренуваннях по спеціальній фізичній підготовці становить 8% від загальної суми, на тренуваннях загальної фізичної підготовки 19%, моделювання змагань 35%, техніко-тактична підготовка 38%.

Примітка:

1-Спеціальна силова підготовка (8%),

2-Загальна фізична підготвка (19 %),

3- Тактико-технічна і технико-тактична підготовка (38%),

4-Моделювання змагань (35%)

Відсоткове співвідношення середніх показників фактично виконаного навантаження всіх видів підготовки показує, що у жінок на тренуваннях по спеціальній фізичній підготовці становить 9% від загальної суми, на тренуваннях загальної фізичної підготовки 24%, моделювання змагань 32%, техніко-тактична підготовка 35% (мал. 4.2).



Мал. 4.2

Примітка:

1-Спеціальна силова підготовка (9%),

2-Загальна фізична підготовка (24%),

3- Тактико-технічна і техніко-тактична підготовка (35%),

4-Моделювання змагань (32%)

Отже, середні показники фактично виконаного навантаження на тренуваннях по спеціальній силовій підготовці у передзмагальному мезоциклі становлять у чоловіків 586 у.о. (8%), у жінок 595 у.о. (9%). Середні показники ЗФП становлять у чоловіків 19%, у жінок 24%, що перевищує середні показники ССП майже в три рази. Це пояснюється тим, що до розділу ЗФП відносилися засоби відновлення, які займають велику частину у передзмагальному мезоциклі. Основна увага у передзмагальному мезоциклі приділяється моделюванню змагань: чоловіки 35%, жінки 32%; та тактико-технічній підготовці чоловіки 38%, жінки 35%.

Аналіз літературних джерел показує, що показники навантаження ССП спортсменів світового рівня в передзмагальному періоді становлять - 1000 у.о. (японські дзюдоїсти), 760 у.о. (В.Невзоров, В.Двойніков, 1976р.) [8].

Порівняльний аналіз показників навантаження ССП в передзмагальному періоді українських дзюдоїстів і дзюдоїстів світового рівня показує, що українські дзюдоїсти виконують менший об'єм роботи по ССП на 400 у.о., але перевищують рівень запланованого розрахункового навантаження по ССП.

Аналіз проведеного матеріалу показує, що показники напруженості тренувального процесу в членів збірної команди України в 1998р. відстають від показників напруженості тренувального процесу В. Невзорова і В. Двойнікова 1976р. [8],[9] і від показників лідерів світового дзюдо- японських спортсменів [8],[9].

Однак, слід зазначити, що це є середні значення і тому вони не враховують індивідуальні показники деяких українських дзюдоїстів, що успішно виступають на світовій арені.

Отже, для того, щоб успішно конкурувати з лідерами світового дзюдо, необхідно підвищити напруженість навчально-тренувального процесу. Можливо доцільно збільшити обсяг навантажень з ССП до 15%, але тренування проводити не традиційними методами, а будувати методику ССП відповідно до індивідуальної техніки борців.

На основі викладеного в розділі 4 можна зробити наступні висновки:

Аналіз навчально-тренувального збору показав, що середні показники фактично виконаного навантаження на тренуваннях по спеціальній силовій підготовці у передзмагальному мезоциклі становлять у чоловіків 586 у.о. (8%), у жінок 595 у.о. (9%). Середні показники ЗФП становлять у чоловіків 19%, у жінок 24%, що перевищує середні показники ССП майже в три рази. Це пояснюється тим, що до розділу ЗФП відносилися засоби відновлення, які займають велику частину у передзмагальному мезоциклі. Основна увага у передзмагальному мезоциклі приділяється моделюванню змагань: чоловіки 35%, жінки 32%; та тактико-технічній підготовці чоловіки 38%, жінки 35%.

Показники напруженості тренувального процесу в членів збірної команди України в 1998р. поступаються показникам напруженості тренувального процесу В. Невзорова і В. Двойнікова 1976р. [8],[9] і показникам лідерів світового дзюдо - японських спортсменів [8],[9]. Однак, слід зазначити, що це є середні значення і тому вони не враховують індивідуальні показники деяких українських дзюдоїстів, що успішно виступають на світовій арені. Отже, для того, щоб успішно конкурувати з лідерами світового дзюдо, необхідно підвищити напруженість навчально-тренувального процесу. Можливо доцільно збільшити обсяг навантажень з ССП до 15%, але тренування проводити не традиційними методами, а будувати методику ССП відповідно до індивідуальної техніки борців.

Розділ 5. ВДОСКОНАЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ СИЛОВИХ ЯКОСТЕЙ ДЗЮДОЇСТІВ НА ЕТАПІ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ БАЗОВОЇ ПІДГОТОВКИ

5.1 Методика спеціальної силової підготовки дзюдоїстів на етапі спеціалізованої базової підготовки в змагальному періоді річного циклу тренувань

Тренувальний процес, як відомо, поділяють на три принципово різних по задачах, характеру й обсягу тренувальної роботи періоди - підготовчий, змагальний і перехідний. На початку підготовчого періоду необхідно відновити рівень раніше досягнутих силових показників і тільки після цього переходити до подальшого розвитку якісно нових силових можливостей спортсмена. У змагальному періоді ставиться завдання - протягом усього періоду втримати найвищі показники силового розвитку, досягнуті в підготовчому періоді. Ціль перехідного періоду тренування - зберегти на досить високому рівні розвитку найменш стійкі параметри силових якостей. Таким чином, для силової підготовки спортсменів вищих розрядів характерні три моменти - розвиток м'язової сили, утримання визначеного рівня її розвитку і відновлення [48, 102].

У цій роботі розглядається змагальний період в річному циклі тренувань. Кожний змагальний цикл поділяється на етапи: 1) загальнопідготовчий (базовий мезоцикл); 2) попередньої передзмагальної підготовки (базовий мезоцикл); 3) етап безпосередньої підготовки до змагань (передзмагальний мезоцикл); 4) змагальний етап, який включає сам турнір; 5) післязмагальний або відновлюючий етап.

Програма спеціальної силової підготовки входила в 1) загальнопідготовчий базовий мезоцикл (8 тренувань); 2) попередньої передзмагальної підготовки базовий мезоцикл (10 тренувань); 3) передзмагальний мезоцикл (2 тренування).

Змагальний період річного циклу тренувань

Загальнопідготовчий базовий мезоцикл 4 тижні

Попередньої передзмагальної підготовки (базовий мезоцикл) 5 тижнів

Передзмагальний мезоцикл 3 тижні

І І мкц

ІІІ мкц

ІІІ мкц

IІV мкц

ІІ мкц

ІІІ мкц

ІІІІ мкц

IІV мкц

V V мкц

І І мкц

ІІІ мкц

ІІІІ мкц

IІV мкц

2 трен. ССП

2 трен. ССП

2 трен. ССП

2 трен. ССП

2 трен. ССП

2 трен. ССП

2 трен. ССП

2 трен. ССП

2 трен. ССП

1 трен. ССП

1 трен. ССП

Мал. 5.1 - Схема планування ССП в змагальному періоді річного циклу тренувань

Найбільший обсяг тренувальної роботи запланований на етапах базової підготовки. В передзмагальному етапі навантаження та обсяг тренувальної роботи знижуються (розділ 4.1.). У змагальному етапі та відновлюючому або післязмагальному мезоциклі тренування ССП не плануємо. Після змагань планується спад навантажень (7-10 днів активного відпочинку) )[48, 100, 101, 102, 120, 122].

Спортсмени контрольної групи тренувалися за нижче приведеною методикою: 1-2 рази в тиждень, використовуючи метод кругового тренування. Використовувалися два комплекси вправ.

І Комплекс вправ кругового тренування:

накидування манекена

згинання, розгинання рук в упорі лежачи

стрибки через гімнастичну лаву

згинання, розгинання рук в упорі на брусах

жим штанги лежачи ( вага 50% від макс.)

“маятник” зі штангою ( вага 50% від макс)

підтягування на перекладині

згинання, розгинання тулуба на гімнастичному коні

обертання гирі над головою

лазіння по канату

ІІ Комплекс вправ кругового тренування:

2.1. стрибки з диском від штанги (10-20 кг)

2.2. присідання з підніманням гирі або диску від штанги вгору (10-20 кг)

2.3. жим штанги за голову ( вага 50% від макс.)

2.4. присідання

2.5. тяга штанги до підборіддя (вага 50% від макс.)

2.6. стрибки через гімнастичну лаву

2.7. присідання з грифом від штанги (20 кг)

2.8. жим штанги лежачи (вага 50% від макс.)

2.9. підтягування на перекладині

2.10. “маятник” зі штангою (вага 50% від макс.)

Виконання вправ - 20 сек., перехід між станціями - 20 сек., відпочинок між серіями пасивний - 5 хв. На одному тренуванні виконувалось 3-4 серії.

При створенні методики спеціальної силової підготовки спортсменів експериментальної групи керувалися принципами:

- вдосконалення міжм'язевої координації при виконанні технічних дій;

відповідності вправи руховій структурі технічної дії;

відповідності режиму роботи м'язів змагальній вправі.

До спеціального силового тренування ставляться наступні вимоги:

* у першу чергу варто навантажувати і розвивати м'язові групи і їхні антагоністи, що безпосередньо беруть участь у спортивній роботі;

* необхідно брати до уваги змагальний рух у просторі (підбирати такі спеціальні вправи, що за структурою, чи цілком частково, збігаються з змагальною вправою);

* враховувати зусилля, які затрачуються на подолання опору;

* швидкісно-силова характеристика тренувальної вправи повинна збігатися з характеристикою змагального руху (наприклад, вибухова стартова швидкість руху в борців);

* режим роботи нервово-м'язової системи, характерний для змагального руху, повинний підтримуватися і при виконанні спеціальних вправ (важкоатлети і борці - у динамічному і статичному режимі роботи);

* тривалість дії подразників, тобто компонент витривалості повинний відповідати змагальним умовам (спортсмени - представники видів спорту, де переважно потрібно максимальна чи швидкісна сила, виконують вправи протягом короткого часу, але з затраченням середніх і максимальних зусиль);

* необхідно враховувати стан організму, при якому в процесі змагань виконуються спеціальні рухи (важкоатлети, стрибуни у висоту і довжину, метальники диска і списа на змаганнях виконують дії, що вимагають витрат максимальної і швидкісної сили, коли їхній організм знаходиться у відновленому стані, у той час, як футболісти, гандболісти, волейболісти, а також борці і боксери часто змушені виконувати ці дії в стані стомлення).

Нами було створено 5 комплексів ССП з трьох груп вправ:

1 - вправи для розвитку м'язів (ніг, рук, тулубу);

2 - вправи, які за структурою наближені до технічних дій;

3 - вправи, які найбільш повно відповідають рухам технічних дій.

Комплекс І

1 група: Вправи для розвитку розгиначів тулуба пов'язані з диференціацією проявів швидкісно-силових якостей:

Тяга штанги в нахилі широким хватом (широкий м'яз спини, дельтовидний м'яз) Величина обтяження 50-60% від мах., швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання до 20 сек.

Заведення гирі по діагоналі від лівої ноги до правого вуха і навпаки (прогином). Хват гирі двома руками. Швидкість виконання 90-100% від мах., час виконання 6-8 сек.

Впр. 1.2. з кидком гирі у кінцевій фазі (прогином). Швидкість виконання 90-100% від мах., час виконання 6-8 сек.

Накручування гирі через вісь обертання лівою рукою, правою, двома одночасно. Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання 25 сек.

Згинання тулуба в положенні сидячи на підлозі. Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання 25 сек.

Впр. 1.5. з диском від штанги на потилиці. Величина обтяження 70-80% від мах., швидкість виконання 70-100% від мах., 3-4 повтори.

група: Вправи, які за структурою наближені до технічних дій, які виконуються прогином (Ura-nage, Joko-guruma)

Підбив тазом манекена різної ваги. Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання 25 сек.

група: Вправи, які найбільш повно відповідають технічним діям, які виконуються прогином (Ura-nage, Joko-guruma)

Накидування манекена (Ura-nage, Joko-guruma). Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання 25 сек.

Накидування партнерів важчої категорії (Ura-nage, Joko-guruma). швидкість виконання 70-100% від мах., 3-4 повтори.

В одній серії виконуються 3 підходи. В тренуванні 2-3 серії, 3-4 серії (залежно від запланованого обсягу тренувального навантаження). Інтервал відпочинку між підходами- екстремальний (доцільно орієнтуватися на відчуття суб'єктивної готовності людини до наступного підходу), характер відпочинку між підходами - активний. Між серіями характер відпочинку комбінований, інтервал відпочинку - повний 3-6 хвилин. В наступному тренуванні величина обтяжень змінювалась.

Комплекс ІІ

1 група: Вправи для розвитку розгиначів плеча пов'язані з диференціацією проявів швидкісно-силових якостей:

Підтягування на перекладині. Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання 25 сек.

Впр. 1.1. з обтяженням. Величина обтяження 70-80% від мах., швидкість виконання 70-100% від мах., 3-4 повтори.

Згинання руки до плеча з гирею. Швидківсть виконання 90-100% від мах., час виконання 6-8 сек.

Згинання рук до плечей з штангою, хват штанги на ширині плечей. Величина обтяження 70-80%, час виконання 10сек., 4-5 повторів.

Згинання рук в упорі лежачи, лікті в сторони. Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання 25 сек.

Впр. 1.5. з обтяженням. Величина обтяження 70-80% від мах., швидкість виконання 70-100% від мах., 3-4 повтори.

2 група: Вправи, які за структурою наближені до технічних дій, які виконуються нахилом (Kata-guruma, Te-guruma, Kuzure-te-guruma)

Гумовий джгут (діам. 10 см., довжина повинна перевищувати амплідуду руху в 3-4 рази) закріплений до гімнастичної стінки. Згинання руки (правої, лівої) з виведенням ліктя вверх. Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання 25 сек.

Імітація прийому Kata-guruma з гумовим джгутом (діам. 10 см., довжина повинна перевищувати амплідуду руху в 3-4 рази) Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання 25 сек.

Імітація прийому Te-guruma з гумовим джгутом (діам. 10 см., довжина повинна перевищувати амплідуду руху в 3-4 рази). Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання 25 сек.

Імітація прийому Kuzure-te-guruma з гумовим джгутом. Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання 25 сек.

3 група: Вправи, які найбільш повно відповідають технічним діям, які виконуються нахилом (Kata-guruma, Te-guruma, Kuzure-te-guruma)

Накидування партнерів важчої категорії (Kata-guruma), швидкість виконання 70-100% від мах., 3-4 повтори.

Накидування партнерів важчої категорії (Te-guruma), швидкість виконання 70-100% від мах., 3-4 повтори.

Накидування партнерів важчої категорії (Kuzure-te-guruma), швидкість виконання 70-100% від мах., 3-4 повтори.

В одній серії виконуються 3 підходи. В тренуванні 2-3 серії, 3-4 серії (залежно від запланованого обсягу тренувального навантаження). Інтервал відпочинку між підходами- екстремальний (доцільно орієнтуватися на відчуття суб'єктивної готовності людини до наступного підходу), характер відпочинку між підходами - активний. Між серіями характер відпочинку комбінований, інтервал відпочинку - повний 3-6 хвилин. В наступному тренуванні величина обтяжень змінювалась.

Комплекс ІІІ

1 група: Вправи для розвитку розгиначів тулуба, згиначів плеча пов'язані з диференціацією проявів швидкісно-силових якостей:

Піднімання гирі однією рукою (права, ліва) знизу до плеча з розгином спини, лікоть вверх. Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання 25 сек.

Штанга перед грудьми, руки зігнуті, шорокий хват, ? - рух штангою (руки випрямляти). Величина обтяження 50-60% від мах., швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання до 20 сек.

Жим штанги з-за голови. Хват штанги на ширині плечей. Величина обтяження 50-60% від мах., швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання до 20 сек.

Лазання по канату. Швидкість виконання 70-100% від мах.

Вправа 1.3. з обтяженням. Швидкість виконання 70-100% від мах.

2 група: Вправи, які за структурою наближені до технічних дій, які виконуються відворотом (Soto-makikomi, Uchimata-sukashi)

Мах ногою по діагоналі-назад з обтяженням. Величина обтяження 50-60% від мах., швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання до 20 сек.

Відведення стегна назад в одну лінію з опорною ногою з обтяженням. Величина обтяження 50-60% від мах., швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання до 20 сек.

Вправа з гумовим джгутом (діам. 10 см., довжина повинна перевищувати амплідуду руху в 3-4 рази), закріпленим до гімнастичної стінки, прикріпленим до ноги. Відведення ноги назад з розворотом тулуба. Швидкість виконання 70-100% від мах., 5-6 повторів.

Імітація прийому Soto-makikomi з гумовим джгутом. Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання 25 сек.

3 група: Вправи, які найбільш повно відповідають технічним діям, які виконуються відворотом (Soto-makikomi, Uchimata-sukashi)

Накидування партнерів важчої категорії (Soto-makikomi) швидкість виконання 70-100% від мах., 3-4 повтори.

Накидування партнерів важчої категорії (Uchimata-sukashi) швидкість виконання 70-100% від мах., 3-4 повтори.

В одній серії виконуються 3 підходи. В тренуванні 2-3 серії, 3-4 серії (залежно від запланованого обсягу тренувального навантаження). Інтервал відпочинку між підходами - екстремальний (доцільно орієнтуватися на відчуття суб'єктивної готовності людини до наступного підходу), характер відпочинку між підходами - активний. Між серіями характер відпочинку комбінований, інтервал відпочинку - повний 3-6 хвилин. В наступному тренуванні величина обтяжень змінювалась.

Комплекс IV

1 група: Вправи для розвитку м'язів ніг пов'язані з диференціацією проявів швидкісно-силових якостей:

Присідання зі штангою на плечах. Величина обтяження 70-80% від мах., швидкість виконання 70-100% від мах., 3-4 повтори.

Присідання з гирею в руках. Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання до 20 сек.

Присідання “пістолет”. Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання до 20 сек. на одній нозі.

2 група: Вправи, які за структурою наближені до технічних дій, які виконуються відворотом (Yuki-waza, Joko-wakare)

Імітація прийому Yuki-waza з гумовим джгутом (діам. 10 см., довжина повинна перевищувати амплідуду руху в 3-4 рази). Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання 25 сек.

Імітація прийому Joko-wakare з гумовим джгутом (діам. 10 см., довжина повинна перевищувати амплідуду руху в 3-4 рази). Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання 25 сек.

3 група: Вправи, які найбільш повно відповідають технічним діям, які виконуються відворотом (Yuki-waza, Joko-wakare)

Накидування партнерів важчої категорії (Yuki-waza) швидкість виконання 70-100% від мах., 3-4 повтори.

Накидування партнерів важчої категорії (Joko-wakare) швидкість виконання 70-100% від мах., 3-4 повтори.

В одній серії виконуються 3 підходи. В тренуванні 2-3 серії, 3-4 серії (залежно від запланованого обсягу тренувального навантаження). Інтервал відпочинку між підходами- екстремальний (доцільно орієнтуватися на відчуття суб'єктивної готовності людини до наступного підходу), характер відпочинку між підходами - активний. Між серіями характер відпочинку комбінований, інтервал відпочинку - повний 3-6 хвилин. В наступному тренуванні величина обтяжень змінювалась.

Комплекс V.

1 група: Вправи для розвитку м'язів ніг пов'язані з диференціацією проявів швидкісно-силових якостей:

Стрибки в глубину з гімнастичного козла з подальшим вистрибуванням вверх 5-6 стрибків.

Впр. 1.1. з подальшим вистрибуванням в довжину 5-6 стрибків.

Присідання, штанга на плечах, з вистрибуванням вверх. Величина обтяження 70-80% від мах., швидкість виконання 70-100% від мах., 3-4 повтори.

Присідання з партнером важчої категорії на плечах. Швидкість виконання 70-100% від мах., 3-4 повтори.

2 група: Вправи, які за структурою наближені до технічних дій, які виконуються відворотом (Cubon)

Імітація техніки Cubon з партнером важчої категорії (виведення з рівноваги). Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання 25 сек.

3 група: Вправи, які найбільш повно відповідають технічним діям, які виконуються відворотом (Cubon)

Накидування партнерів важчої категорії (Cubon). Швидкість виконання 70-100% від мах., 3-4 повтори.

Накидування партнерів важчої категорії (Cubon). Швидкість виконання 70-90% від мах., час виконання 20 сек.

В одній серії виконуються 3 підходи. В тренуванні 2-3 серії, 3-4 серії (залежно від запланованого обсягу тренувального навантаження). Інтервал відпочинку між підходами- екстремальний (доцільно орієнтуватися на відчуття суб'єктивної готовності людини до наступного підходу), характер відпочинку між підходами - активний. Між серіями характер відпочинку комбінований, інтервал відпочинку - повний 3-6 хвилин. В наступному тренуванні величина обтяжень змінювалась. Вправи, які спрямовані на розвиток вибухової сили необхідно здійснювати на початку основної частини заняття. При перших ознаках втоми і зниженні якості виконання вправ слід збільшити інтервали відпочинку або припинити їх виконання [95].

Виходячи з викладеного вище нами побудувана схема тренувань спеціальної силової підготовки у змагальному періоді на етапі спеціалізованої базової підготовки, яка враховує програму техніки чорного та коричневого поясів (мал. 5.1.2).

Комплекс вправ	Номера тренувань з спеціальної силової підготовки
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
І
ІІ
ІІІ
IV
V
	І мезоцикл (мц)	ІІ мезоцикл (мц)	ІІІ мц

Мал. 5.2 - Схема тренувань спеціальної силової підготовки в змагальному періоді річного циклу тренувань

Отже, нами створена методика спеціальної силової підготовки, на етапі спеціалізованої базової підготовки в змагальному періоді річного циклу тенувань. Вона охоплює 10 тижневих мікроциклів: 4 мікроцикли загальнопідготовчого базового мезоциклу; 5 мікроциклів попередньої передзмагальної підготовки (базовий мезоцикл); 2 мікроцикли в передзмагальному мезоциклі. Заплановані по два тренування ССП в мікроциклах базових мезоциклів. У системі тренувань навантаження швидкісно-силового характеру недоцільно застосовувати частіше 2-3 разів на тиждень. Це пов'язано з характером відновлення нервово-м'язового апарату. У 2 мікроциклах передзмагального мезоциклу заплановано по 1 заняттю ССП. Це пов'язано з особливостями побудови передзмагального мезоциклу (розділ 4.1). У базових мезоциклах на тренуваннях більший обсяг навантаження 4-5 серій запропонованих комплексів вправ, у передзмагальному мезоциклі обсяг навантаження 3-4 серії запропонованих комплексів вправ.

5.2 Аналіз результатів застосування методики спеціальної силової підготовки дзюдоїстів

З метою оцінки ефективності запропонованої методики спеціальної силової підготовки, яка приведена вище, нами було проведений педагогічний експеримент. Педагогічний експеримент проводився на двох групах (“А” експериментальна група - 12 осіб і “Б” контрольна група - 12 осіб) членів спортивного клубу з дзюдо “Український Кодокан” м. Київ. В експерименті було задіяно 6 кандидатів в майстри спорту України і 18 спортсменів I спортивного розряду. Середній вік випробуваних - 17,4 років, середній стаж занять боротьбою - 4 роки. Педагогічний експеримент проводився з 4 листопада 2000р. по 14 січня 2001р. і складався з 10 тижневих мікроциклів та 1 контрольного, у якому проводилися тестування.

Основною метою експерименту, було підвищення загального рівня спеціальної-силової підготовленості випробуваних і перевірка гіпотези про покращання ефективності освоєння техніки дзюдо під впливом спеціальної силової підготовки.

Аналіз результатів застосування методики спеціальної силової підготовки (динамометрія)

Для перевірки ефективності запропонованої методики ССП використовувався метод динамометрії. Для виміру сили тяги в борців застосовувались пружинні динамометри, у яких механічна тяга забезпечує індикацію максимальних величин. Вимірювання сили проводилось в характерних позах борців, в яких вони показували максимальне зусиль при виконанні кидків. Так для вимірювання сили м'язових груп при виконанні кидка “передня підніжка” борець тягнув лямку. Лямка прикріплювалась до динамометра, який був закріплений до міцної основи (стіна, стовб). При цьому борець приймав зручне положення для виконання кидка.

Показники динамометрії вимірялися до і після експерименту. Дзюдоїсти виконували техніку кидків за програмою коричневого і чорного поясу. При виконанні підвороту на кожен кидок реєструвалася сила тяги борців, і показники вносилася в таблиці (додаток 2). Зареєстровані результати показали, яке зусилля прикладають борці контрольної та експериментальної груп при виконанні технічних дій за програмою техніки чорного та коричневого поясів до і після експерименту.

Для розрахунків і обробки результатів використовувалися методи математичної статистики. За їх допомогою визначались показники середнього значення зусилля при виконанні технічної дії до експерименту, середнього значення зусилля при виконанні технічної дії після експерименту, середнього коефіцієнту росту, середнього абсолютного приросту %. Достовірність приросту результатів в контрольній та експериментальній групі визначався за t-критерієм Стьюдента при р<0,05.

Математичний аналіз показників динамометрії контрольної групи при виконанні програми техніки чорного та коричневого поясів показав, середнє значення зусилля при виконанні технічних дій до експерименту - 57,01 середнє значення зусилля при виконанні технічної дії після експерименту - 61,12; t розрахункове - 4,59 при р<0,05.

Математичний аналіз показників динамометрії експериментальної групи при виконанні програми техніки чорного та коричневого поясів показав, що середнє значення зусилля при виконанні технічної дії до експерименту - 57,00 середнє значення зусилля при виконанні технічних дій після експерименту - 69,25; t розрахункове - 14,07 при р<0,05.



Мал. 5.3 - Зусилля (кгс) при виконані прграми техніки чорного та коричневого поясів (контрольна група)

Мал. 5.4 - Зусилля (кгс) при виконані програми техніки чорного та коричневого поясів (експериментальна група)

Розрахунки показників динамометрії до експерименту (експериментальна група)

Середнє значення Хі	Середнє значення по групі Хс	?Хі-Хс)	?Хі-Хс)2
57,83		0,83	0,69
55,00		-2,00	4,00
57,75		0,75	0,56
58,50		1,50	2,25
56,58		-0,42	0,17
54,83	57,00	-2,17	4,69
55,92		-1,08	1,17
58,25		1,25	1,56
55,42		-1,58	2,51
57,50		0,50	0,25
59,42		2,42	5,84
57,00		0,00	0,00
?684		?0,00	?23,71

Dx=??Хі-Хс)2 /n-1= 2,16

Розрахунки показників динамометрії після експерименту (експериментальна група)

Середнє значення Yі	Середнє значення по групі Yс	?Yі-Yс)	?Yі-Yс)2
69,50		0,25	0,06
61,83		-7,42	55,01
71,83		2,58	6,67
70,75		1,50	2,25
70,00		0,75	0,56
68,58	69,25	-0,67	0,44
69,67		0,42	0,17
71,17		1,92	3,67
67,50		-1,75	3,06
70,75		1,50	2,25
70,67		1,42	2,01
68,75		-0,50	0,25
?831		?0,00	?76,42

Dy=??Yі-Yс)2 /n-1= 6,95

SXc-Yc=0,87; ta розрахункове=14,07

Розрахунки показників динамометрії до експерименту (контрольна група)

Середнє значення Хі	Середнє значення по групі Хс	?Хі-Хс)	?Хі-Хс)2
56,67		-0,34	0,12
55,00		-2,01	4,03
54,17		-2,84	8,07
57,58		0,58	0,33
57,83		0,83	0,68
56,58	57,01	-0,42	0,18
61,33		4,33	18,72
56,17		-0,84	0,71
53,42		-3,59	12,89
58,42		1,41	1,99
56,17		-0,84	0,71
60,75		3,74	14,01
?684		?0,00	?3,97

Dx=??Хі-Хс)2 /n-1= 5,67

Розрахунки показників динамометрії після експерименту (контрольна група)

Середнє значення Yі	Середнє значення по групі Yс	?Yі-Yс)	?Yі-Yс)2
62,08		0,97	0,93
59,08		-2,03	4,14
59,58		-1,53	2,36
62,17		1,05	1,10
61,75		0,63	0,40
59,83	61,12	-1,28	1,65
63,50		2,38	5,67
59,58		-1,53	2,36
58,67		-2,45	6,01
63,58		2,47	6,08
59,33		-1,78	3,19
64,25		3,13	9,81
?733,42		?0,00	?43,69

Dy=??Yі-Yс)2 /n-1= 3,97

SXc-Yc=0,90; ta розрахункове=4,59

Мал. 5.5 - Зусилля (кгс) при виконанні програми техніки чорного та коричневого поясів (контрольна та експериментальна групи)

Порівняння показників математичного аналізу динамометрії контрольної та експериментальної групи при виконанні програми техніки коричневого та чорного поясів показало, що середні значення зусиль при виконанні технічної дії до експерименту в контрольній групі 57,1 кгс а в експериментальній 57,00 кгс; середнє значення зусиль при виконанні технічних дій після експерименту в контрольній групі 61,12 кгс а в експериментальній 69,25 кгс; в контрольній групі tа роз. - 4,49 в експериментальній tа роз.-14,07 при р<0,05.

Отже, порівняння показників математичного аналізу динамометрії показало, що до експерименту показники середнього значення зусиль при виконанні технічних дій суттєво не відрізнялися. Ці показники після експерименту збільшилися в експериментальній групі на 8, 13 кгс.