Особливості розвитку туризму в Нідерландах
Загальні відомості про країну, її природно-рекреаційні та історико-культурні ресурси. Етапи розвитку туризму в Нідерландах. Засоби розміщення (готелі). Туристичні центри країни. Поліцейські, паспортні, митні та візові формальності в Нідерландах.
Рубрика | Спорт и туризм |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 01.03.2014 |
Размер файла | 5,0 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Голандія входить в число учасників Шенгенської угоди, тому отримавши візу для поїздки в Амстердам Ви маєте право відвідати і інші країни, що входять до цієї угоди. Але якщо в вашій візовій історії траплялися відмови, то отримання візи до Нідерландів може затягнутися і супроводжуватися додатковими перевірками і співбесідами. Будь- які помилки і виправлення в документах, які подавалися для оформлення візи, відразу ж тягнуть за собою відмову.
2.4 Митні формальності в Нідерландах
туризм нідерланди ресурс готель
Митні формальності - процедури пов'язані з необхідністю дотримання особами, що перетинають кордон, правил та умов ввозу та вивозу речей. Здійснення митних формальностей покладається на митну службу в прикордонних пунктах.
До в'їзду до країни потрібно заповнити митну декларацію.
Митна декларація - заява особи до митниці про кількість вантажу, його вагу, ціну тощо; документ, що видається митними службами, який містить відомості про багаж, наявність валюти в туриста і який заповнюється туристом при перетині кордону.
Вивезення голландських квіткових цибулин з країни допускається тільки при наявності свідоцтва про стан здоров'я, виданого фітопатологічної охорони рослин службою Нідерландів.
При покупці цибулин квітів не забудьте поцікавитися у продавця, чи зможете ви безпроблемно вивезти ці цибулини з країни.
Особам у віці понад 17 років, що прибувають з країн, що не входять у митну зону ЄС, дозволено безмитне ввезення до 200 сигарет або 100 сигарил, або 50 сигар, або 250 г тютюну; до 1 л міцних спиртних напоїв (вміст алкоголю понад 22%) або до 2 л міцних або десертних вин (вміст алкоголю менше 22%); столового вина - до 2 л; не більше 500 г кави або 200 г кавового екстракту; до 100 г чаю або 40 г чайного екстракту; 50 мл духів і 250 мл туалетної води, а також товарів особистого використання з розрахунку 175 євро на одного дорослого і 90 євро на дитину у віці до 15 років.
При в'їзді з території держав - членів ЄС особам у віці понад 17 років дозволено безмитне ввезення до 10 л міцних алкогольних напоїв (вміст алкоголю понад 22%) або 20 л кріпленого вина, або 90 л столового вина (але не більше 60 л ігристого вина), або 110 л пива; до 800 сигарет або 400 сигарил, або 200 сигар і до 1 кг тютюну. Без відповідного дозволу заборонено ввезення наркотиків і наркомістких препаратів, медпрепаратів, вогнепальної зброї і боєприпасів, вибухових речовин, деяких харчових продуктів, рослин з грунтом, тварин і птахів (особливо домашніх птахів з країн Південно-Східної Азії), а також галантерейної та сувенірної продукції, виготовленої із зникаючих видів рослин і тварин.
C 1 травня 2009 року на територію країн Євросоюзу заборонено ввозити продукти, що містять м'ясо або молоко, в тому числі ковбасу, консерви, сало і навіть шоколадні цукерки. Заборона не поширюється на дитяче харчування і спеціальні препарати, необхідні для людей з певними хронічними захворюваннями (у цьому випадку продукти повинні бути ретельно упаковані, а їх вага не повинен перевищувати 2 кілограмів). У разі виявлення м'ясомолочних продуктів вони будуть конфісковані, а пасажирові доведеться сплатити штраф.
Рослини, тварини та продукти рослинного походження повинні бути пред'явлені чиновникам карантинної служби. Домашні тварини повинні мати довідку про щеплення, а також ветеринарне свідоцтво, видане не раніше ніж за 10 днів до від'їзду. При ввезенні медикаментів для персонального користування не потрібно ніякого дозволу, але на багато медпрепарати необхідно мати рецепт, виданий лікарем і завірений нотаріусом. Заборонений вивіз предметів і речей, що представляють історичну або художню цінність.
2.5 Валютні формальності в Нідерландах
Валютний контроль - державна служба у прикордонних пунктах країни, що контролює перевезення через кордон іноземної та національної валюти.
Митні правила Нідерландів не забороняють ввозити в Голландію і вивозити з неї будь-які суми валюти. Однак суми понад 10 тисяч євро потрібно задекларувати на кордоні.
Митна декларація - це документ, що подається до митних органів при ввезенні, вивезенні чи транзиті товарів через митний кордон і містить дані про ці товари, на підставі якого стягується мито.
2.6 Медико-санітарні формальності
Під медико-санітарними формальностями розуміють процедури, пов'язані з перевіркою дотримання особами, які перетинають кордон, вимог з вакцинації, щеплення та інших спеціальних вимог (медико-санітарних, епідеміологічних, ветеринарних тощо).
Серйозних небезпек для здоров'я туристів у великих містах Нідерландів немає. Щеплення для поїздки в Нідерланди Санітарно-епідеміологічна обстановка в Нідерландах спокійна, спалахів інфекції не спостерігається. Тому обов'язкових щеплень для поїздки в цю країну не потрібно. Але для повної безпеки Всесвітня організація охорони здоров'я рекомендує зробити щеплення від дифтерії і правця. Вакцинацію необхідно зробити за 10-15 днів до від'їзду. Таке щеплення робиться один раз в 10 років.
Комахи. А от якщо ви вирішили прогулятися по лісах Фрісландії або по Національному парку Де-Хоге-Велюве, варто остерігатися укусів кліщів. Вони можуть бути переносниками хвороби Лайма, яка дуже поширена в північній півкулі. Першими ознаками можуть бути жар, головний біль, втому і шкірний висип. Щоб цього уникнути, носіть захисний одяг з довгими рукавами і використовуйте засоби проти комах. Після прогулянки по лісах огляньте уважно з ліхтариком своє тіло. У разі виявлення кліща на шкірі постарайтеся повільно видалити з допомогою пінцета. Його не можна розчавлювати, потрібно витягнути його цілком, щоб шкіру не потрапила інфекція.
Питна вода у Нидерландах. Основними постачальниками прісної води є річка Рейн (близько 20%) і водосховище Biesbosch ( поповнюється з сезонної річки Мез). В резервуарах її очищають за допомогою самих передових методів і технологій. В результаті останніх досліджень, проведених ЄС, було доведено, що питна вода в Голландії є найчистішою в Європі. Так що якщо вас мучить спрага, можете спокійно вживати водопровідну воду і брати її з собою в дорогу.
2.7 Формальності безпеки у Нідерландах
В Нідерландах легкі наркотики купувати можна тільки в спеціальних магазинах і Coffeshop. За цим, незаконним в інших країнах, «Забороненим плодом» сюди приїжджають тисячі туристів щороку. Але за один раз більше 5 грам на людину продавати не дозволяється. Володіння і продаж таких сильнодіючих наркотиків, як екстазі та кокаїн, є незаконним. Дозволений голландський наркотик є натуральним сильнодіючим препаратом, який не тільки курять, але і додають у випічку. Якщо ви вирішили поласувати кексиком з гашишем те, з'ївши невеликий шматочок, поспостерігайте за реакцією вашого організму на цей препарат. У разі передозування наркотиків слід відразу звернутися в лікарню. Місцеві лікарі вже звикли до подібних пацієнтам, навіть не повідомляють про це в поліцію. У Нідерландах діють дуже суворі закони проти вживання спиртних напоїв у громадських місцях і на терасах ресторанів чи кафе. П'яного чоловіка на вулиці відразу забирають у відділок і оформляють штраф від 18 євро за пляшку пива і від 90 євро за міцні напої. Також куріння в громадських місцях заборонено. Палити можна тільки в спеціально відведених для цього місцях. Не дивлячись на такі вільні звичаї Нідерланди є безпечною для туристів країною. Народ тут дуже доброзичливий і привітний. Тільки в таких містах,як Амстердам, Роттердам і Гаага, можна стати жертвою кишенькових злодіїв і викрадачів велосипедів. У цій країні краще не носити одяг і взуття з натуральної шкіри, так як тут живуть найактивніші захисники тварин.
2.8 Страхові формальності у Нідерландах
Договір страхування - письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику чи іншій особі визначеній у договорі, а страховик зобов'язаний сплачувати страхові платежі.
Також при перетині кордонів цієї країни є обов'язковим медичний поліс з мінімальною сумою страхування в 30 тисяч євро.
Страхування від невиїзду. Страхування скасування поїздки є додатковим і дуже важливим для туриста видом страхування. Поліс можна оформити після придбання туру і дорожніх квитків. Причини відмови від поїздки: раптове захворювання або госпіталізація Застрахованої особи, погіршення здоров'я близьких родичів, смерть Застрахованої особи повна або часткова втрата житлового приміщення, участь у судових розглядів, строковий призов на військову службу, скасування вильоту із-за погіршення погодних умов, дострокове повернення Застрахованої особи у зв'язку з хворобою чи смертю одного з близьких родичів.
Страхування скасування поїздки - Туристична послуга підлягає страхуванню «Страхування від невиїзду», на суму, яка не перевищує % від загальної вартості туру чи авіаквитка. Страхування авіаквитків 4%. Страхування турів 4%. При страхуванні скасування поїздки, ліміт відповідальності страхових компаній становить 85% від застрахованої суми (вартості туру або авіаквитка).
Навіщо потрібна страховка Медичне страхування є важливим аспектом при виїзді за кордон, так як у разі екстреної ситуації страхова компанія візьме на себе організацію першої допомоги і подальше лікування в місцевому госпіталі.
Рівень медицини у Нідерландах. Медицина в Нідерландах є однією з найкращих у Європі. Хоча тут прийнято негласне правило для всіх: "організм повинен сам впоратися з хворобою".
РОЗДІЛ ІІІ. БЕЗПЕКА ТУРИСТИЧНОЇ ПОДОРОЖІ
3.1 Чинники ризику при поїздці до Нідерландів
Відправляючись у подорож, турист зіштовхується з низкою проблем, що при збігові обставин можуть призвести до несприятливих наслідків для його здоров'я і майна, зробити туристичну поїздку неможливою або негативно вплинути на туристичне враження.
Турист постійно перебуває під впливом обставин підвищеної небезпеки в незнайомому довкіллі, яке відмінне від звичайного довкілля його проживання. Він не знає досконало звичаїв, мови, традицій, типових побутових небезпек, не має імунітету до хвороб, поширених у цій місцевості тощо.
У проектуванні туру і туристичних послуг потрібно уважно вивчити усі можливі чинники ризику та їхні джерела, дослідити можливість і ймовірність вияву джерела на небезпечному для людині рівні, схильність людини до впливу джерел небезпеки і передбачити комплекс заходів для захисту здоров'я і життя туриста та його майна.
Шкідливі чинники (чинники ризику) у туризмі можна класифікувати так:
- небезпека травмування;
- вплив довкілля;
- пожежонебезпека;
- біологічні впливи;
- психофізіологічні навантаження;
- небезпека випромінювань;
- хімічні впливи;
- етап перевезення;
- підвищена запиленість і загазованість;
- специфічні чинники ризику;
- інші чинники.
Різні несприятливі чинники мають різноманітну ймовірність настання та інтенсивність впливу і важкість наслідків.
3.1.1 Небезпека травмування
Небезпека травмування може виникнути в результаті переміщення механізмів і предметів, тіл, складного рельєфу місцевості, переміщення гірських порід (каменепадів, селів, лавин), несприятливих ергономічних характеристик туристського спорядження й інвентарю, що спричиняють травми (незручне взуття - потертості шкірних покривів у туристів тощо), небезпечних атмосферних та інших природних явищ.
Небезпеку травмування можна знизити:
- захисними пристроями й огородженнями рухомих механізмів, предметів, небезпечних ділянок території (підйомників, канатних доріг, ділянок осипів у горах, біля водоймищ, гірськолижних трас тощо);
- використанням засобів індивідуального захисту (страхувальних мотузок, обв'язок при перетинанні складних ділянок туристського маршруту, головних шоломів, льодорубів, «карабінів» та іншого страхувального спорядження);
- дотриманням ергономічних вимог до туристського спорядження й інвентарю;
- дотриманням вимог будівельних норм, правил до житлових і громадських будинків, вимог відповідних нормативних документів до технічного стану транспортних засобів, що використовуються для перевезень туристів (екскурсійних автобусів, плавзасобів тощо);
- попереджувальним інформуванням туристів про чинники ризику і заходи із запобігання травмам. Туристи повинні бути інформовані про те, як уникнути можливих травм, яких заходів вжити і що зробити у випадку одержання травми.
3.1.2 Вплив довкілля
Вплив довкілля зумовлений підвищенням або зниженням температури, вологістю і рухом повітряних мас, опадами в зоні обслуговування туристів, різкими перепадами барометричного тиску. Показники мікроклімату в приміщеннях обслуговування туристів, а також у транспортних засобах мусять відповідати встановленим санітарно-гігієнічним вимогам.
Шкідливим впливам цих чинників ризику можна запобігти:
- вибором сприятливої пори року, часу доби для проведення туристського заходу;
- раціональним проектуванням траси туристського маршруту;
- врахуванням погодних умов району;
- спорудженням на трасах туристських маршрутів укриттів від негоди;
- оснащенням приміщень і транспортних засобів кондиціонерами, засобами
дезодорації повітря, опалення, автоматичного контролю і сигналізації;
- забезпеченням відповідного екіпірування туристів, включаючи засоби індивідуального захисту;
- своєчасним інформуванням туристів про реальні й прогнозовані умови на маршруті (про кліматичні умови, перепади висот на маршрутах).
Особливо небезпечні чинники виявляються при переміщенні в інший часовий пояс та кліматичні умови, що різко відрізняються від звичних. Оскільки туристська подорож короткочасна, то організм туриста не завжди може швидко пристосуватися до зміни цих умов. Потрапляючи у спекотний клімат, організм піддається підвищеному тепловому впливу. Тому програма туру завжди має бути старанно відпрацьована з урахуванням фізичного стану туриста, не бути зайво напруженою, давати туристам час на адаптацію до місцевих умов і відпочинку.
У проектуванні туру і туристичних послуг потрібно враховувати реальну спроможність людей сприймати інформаційні потоки, надавати їм вільний час для відпочинку і самостійного ознайомлення з туристичними ресурсами. Варто старанно до хвилини планувати програму, графік переміщення, проведення заходів, а також потрібні і достатні тимчасові проміжки для забезпечення нормальної життєдіяльності людини. визначаючи складність екскурсійної програми, слід враховувати і підготовку туристів, їхній інтелектуальний рівень, психофізіологічні особливості групи туристів, а також їхні традиції, звичаї, релігію.
3.1.3 Пожежонебезпека
Туристові слід точно дотримуватися вимог нормативних документів пожежної безпеки (Правил пожежної безпеки), засобів розміщення, щоби захистити туристів від впливу чинників ризику цієї групи.
3.1.4 Біологічні впливи
Біологічні чинники (патогенні мікроорганізми і продукти їхньої життєдіяльності, мікроорганізми, а також отруйні рослини, плазуни, комахи і тварини, що є переносниками інфекційних захворювань, викликають опіки, алергійні та інші токсичні реакції).
Щоб запобігти впливу цих чинників ризику на туристів, слід:
- дотримуватися установлених санітарних норм і правил обслуговування;
- застосовувати устаткування і препарати для дезінфекції, дезінсекції, стерилізації, дератизації, автоматизації виробничих процесів;
- використовувати знаки безпеки та маркування на предметах оснащення і спорудах, що використовуються в обслуговуванні туристів (посуду, кухонного інвентарю, у т.ч. для приготування їжі у поході, місць водозабору, колодязів та ін.);
- проводити попередні й періодичні медичні огляди персоналу обслуги;
- інформувати туристів про небезпечних тварин, плазунів, риб, рослин, ареали поширення яких збігаються з туристичним маршрутом, про те, як уникнути небажаних контактів, яких невідкладних заходів слід вжити, що зробити у випадку одержання травми (контакту).
У країнах тропічного поясу туристи, які прибувають з інших кліматичних зон, ще не мають належного імунітету до місцевих небезпечних інфекційних захворювань. В цих випадках необхідно робити щеплення. До особливо небезпечних карантинних захворювань у міжнародному масштабі належать: чума, віспа, холера, жовта лихоманка і малярія.
3.1.5 Психофізіологічні навантаження
Психофізіологічні чинники ризику: фізичні та нервово-психічні перенавантаження.
Вилучення або зниження впливу психофізіологічних чинників ризику досягається:
- раціональною побудовою програми обслуговування туристів, графіків переміщення за маршрутом, що передбачають належні умови для нормальної життєдіяльності людини (сну, приймання їжі, задоволення санітарних і побутових потреб);
- врахуванням психофізіологічних особливостей туристів під час формування туристської групи;
- дотриманням ергономічних вимог до туристського спорядження й інвентарю, що використовується, транспортних засобів, меблів.
На відпочинку організм піддається перенавантаженням (за умови, якщо це не оздоровлювальний тур під спостереженням лікарів і з дотриманням особливого режиму). Багато екскурсій, наприклад, похід у гори, морські й тривалі автобусні екскурсії, розраховані на фізично здорових людей, спроможних витримати короткочасні перенавантаження. Людям похилого віку, дітям, людям з ослабленим організмом, хронічними захворюваннями, тим, хто боїться висоти або не переносить морської хитавиці, варто порадитися з лікарем і, можливо, відмовитися від участі в таких походах і турах. Для окремих турів варто вимагати від туристів медичної довідки від лікаря, що підтверджує можливість здійснювати таку подорож.
У проектуванні маршруту варто враховувати реальну спроможність людей сприймати інформаційні потоки, надавати їм вільний час для відпочинку і самостійного ознайомлення з туристичними ресурсами. Варто старанно до хвилин планувати програму, графік переміщення, проведення заходів, а також потрібні та достатні тимчасові проміжки для забезпечення нормальної життєдіяльності людини. Визначаючи складність екскурсійної програми, слід враховувати і підготовку туристів, їхній інтелектуальний рівень, психофізичні особливості групи туристів, а також їхні традиції, звичаї, релігію.
3.1.6 Небезпека випромінювання
Небезпечними випромінюваннями є: підвищений рівень ультрафіолетового та радіологічного випромінювання.
Запобігти небезпеці ультрафіолетової радіації на туристських маршрутах можна, якщо:
- інформувати туристів про вплив ультрафіолетового випромінювання на людину (сонячний опік, тепловий удар);
- використовувати засоби індивідуального захисту (захисні маски, креми, одяг, що закриває тіло, руки, ноги туристів, сонцезахисні окуляри).
Слід враховувати дію цього чинника ризику у плануванні графіка руху за маршрутом (відкритими, незатіненими ділянками маршруту в гірських, водних, лижних та інших походах).
Туристські маршрути можна прокладати й експлуатувати тільки в місцевостях із сприятливими характеристиками радіологічного стану.
3.1.7 Хімічні впливи
Хімічні чинники: токсичні, подразнювальні (дратівливі), сенсибілізуючі.
Запобігати дії цих чинників ризику в обслуговуванні туристів можна, якщо:
- регулярно контролювати вміст шкідливих хімічних речовин у повітрі, воді, ґрунті, продуктах харчування й інших біологічних середовищ;
- будувати і розміщувати об'єкти для обслуговування туристів у сприятливому щодо дії хімічних чинників ризику, середовищі;
- застосовувати препарати для дезінфекції і дезінсекції згідно з інструкцією щодо використання, усунувши можливість контакту туристів з цими засобами.
3.1.8 Етап перевезення
Транспортні засоби є джерелом підвищеної небезпеки, незважаючи на те, що безпека - один із найважливіших моментів в усіх варіантах перевезення, значна частина несприятливих подій відбувається саме на етапі перевезення. Причини катастроф здебільшого мають технічний або природний характер, але нерідко це роблять і терористи.
На кожному виді транспорту діють свої правила перевезення пасажирів й інститут страхування пасажирів та їхнього багажу. Прийнято міжнародні Конвенції про повітряні, морські, автомобільні та залізничні перевезення, у котрих правила безпеки займають центральне місце.
3.1.9 Специфічні чинники ризику
Специфічні чинники ризику в туризмі зумовлені:
- можливістю виникнення природних і техногенних катастроф у зоні розміщення туристського підприємства або маршруту, а також інших надзвичайних ситуацій (також пов'язаних зі станом громадського порядку в районі обслуговування туристів);
- технічним станом використовуваних об'єктів матеріально-технічної бази (туристських готелів, баз, кемпінгів, канатних доріг і бугельних підйомників, туристських трас, серед них гірсько-пішохідних, лижних, гірськолижних, водних, верхових і в'ючних тварин, різноманітних транспортних засобів, велосипедів, маломірних і гребних суден, архітектурних, природних пам'яток);
- складним рельєфом місцевості (річковими порогами, гірськими схилами, скельними, льодовими ділянками туристських трас тощо);
- рівнем професійної підготовленості персоналу (інструкторів, екскурсоводів тощо);
- підготовкою туристів до пересування за маршрутом певного виду і категорії складності (інструктаж, екіпірування тощо);
- інформаційним забезпеченням (гідрометеорологічні прогнози, маркування трас туристських маршрутів).
При виникненні надзвичайних ситуацій (стихійні лиха: виверження вулканів, шторми, урагани, зливи і повені, землетруси, спалахи небезпечних інфекційних захворювань) спеціальні національні та міжнародні органи і служби вживають негайних заходів з порятунку людей, зокрема туристів, і вивезення їх із небезпечних районів, спрямовують особливі рятувальні загони або бригади швидкого реагування.
В своїй практичній діяльності туристичне підприємство повинно керуватись комплексом нормативних документів по забезпеченню безпеки туристів. Туристичні підприємства повинні знайомити туристів з елементами ризику кожної конкретної послуги (розміщення, харчування, транспорту та ін.) і мірам по його попередженню. Інформація, що необхідна для туристів з метою охорони їх життя та здоров'я, повинна надаватись як заздалегідь, до початку відпочинку, так і в процесі обслуговування.
В рекламно-інформаційних матеріалах і тексті інформаційного листка до туристичної путівки також повинна бути інформація, що характеризує природні особливості та складності туристичної траси, необхідний рівень особистої підготовки туриста, особливості індивідуального екіпірування.
Висновок
Отже, Нідерланди - єдина у своєму роді, унікальна країна. Потрапляючи в ліберально - соціалістичні Нідерланди, забуваєш про расових, політичних, статевих, сексуальних і взагалі яких би то не було забобонах. Чарівна дія Нідерландів, специфічний дух неможливо описати словами. Побувавши тут, людина закохується в цю маленьку, але таку велику (в сенсі культурного і соціального прогресу) країну, в киплячий життям і веселощами Амстердам, у якому панує атмосфера божевільного щастя, свободи і рівності, в «законно - розпусний» Роттердам, столицю повій, в строго - ділову, культурну Гаагу, в маленькі і такі затишні містечка та села і в насичено - блакитне небо, в чисте, солодке голландське повітря, в привітних і милих жителів, настільки глибоко й ніжно люблячий свій прекрасний зелений край.
Нідерланди - країна контрастів, що вабить до себе туристів з різних країн. Найпоширеніші асоціації, що виникають при слові Нідерланди, старовинні млини, яскраві тюльпани, «лігалайз» марихуани, вулиці «червоних ліхтарів» і забавні дерев'яні черевики. Насправді Нідерланди - набагато більше, ніж перераховані стереотипи. Це одне з наймальовничіших держав Західної Європи з незвичайною природою, безліччю замків і стародавніми містами. Незважаючи на те, що тури в Голландію недешеві, досить дороге розміщення - готелі в Амстердамі дуже часто переповнені. Туди їде чимало людей середнього віку - від 30 років і старше. Плюс багата молодь, у якої Нідерланди незмінно користуються високою популярністю - адже ця країна асоціюється у них із запахом свободи, втім, дуже схожим на запах «травички».
Про Нідерланди сказано багато захоплених слів - і повторювати їх не має сенсу, краще один раз приїхати сюди для того, щоб неодноразово повертатися знову і знову.
Список використаних джерел
1. Бусигін А.В., «Нідерланди», Думка, М. - 1988.
2. Гуляєв В. Г.Туристские перевезення (документи, правила, формуляри, технологія). - М.: Фінанси і статистика, 2001.
3. Добрец А. Експорт послуг й міжнародний туризм журнал Економіка життя й №46. - 2000 р. 8.
4. Енциклопедія Кругосвет. Нідерланди. М., 2007
5. Короткий географічний довідник «Країни Рад і народи»., М.: - 1992 р.
6. Квартальнов В.А. Іноземний туризм: Підручник - М. Фінанси і статистика, 2002 р.
Додаток А
Туристичні центри
місто Амстерадам місто Гаага
місто Утрехт місто Маастрихт
Додаток В
Державна символіка
Державний прапор Нідерландів
Державний герб
Додаток С
Плантації квітів - "візитна картка" Голландії
Поля тюльпанів у Нідерландах
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Загальні відомості про країну, її соціально-економічні умови, природно-рекреаційні та історико-культурні ресурси. Туристичні райони та центри країни. Формальності безпеки в туризмі, чинники ризику: психофізіологічні навантаження, біологічні впливи.
дипломная работа [714,3 K], добавлен 02.10.2014Основні тенденції розвитку туризму в Греції: загальні відомості про країну, її природно-рекреаційні та історико-культурні ресурси. Особливості туристичного районування. Опис основних екскурсійних маршрутів Греції: Акрополь, Храм Зевса Олімпійського.
дипломная работа [126,5 K], добавлен 22.07.2011Розвиток міжнародного туризму на сучасному етапі. Загальні відомості про Португалію, її природно-рекреаційні та історико-культурні ресурси. Соціально-економічні умови країни. Туристичне районування її території. Характеристика екскурсійних об’єктів.
курсовая работа [201,2 K], добавлен 12.01.2011Законодавче регулювання і динаміка розвитку туризму в Україні. Географічного положення, історико-культурні ресурси, архітектурні і сакральні пам’ятки Волині. Аналіз сучасного стану та перспективи розвитку туристично-рекреаційного комплексу регіону.
курсовая работа [55,6 K], добавлен 13.10.2014Опис географічного положення та загальна характеристика регіону, сучасний стан та перспективи розвитку туризму. Природні, інфраструктурні та історико-культурні туристичні ресурси, підприємства сфери дозвілля. Проблеми і перспективи розвитку туризму.
контрольная работа [30,5 K], добавлен 04.12.2014Поняття туристичних ресурсів в географії туризму, підходи до їх класифікації. Історико-архітектурні, етнокультурні, природно-рекреаційні та природно-антропогенні ресурси, їх складові, напрями освоєння, їх безпосередній вплив на розвиток туризму Ірландії.
курсовая работа [148,2 K], добавлен 13.03.2017Аналіз розвитку історико-культурного туризму, встановлення туристичного потенціалу Хмельницької області. Культурні пам'ятки, історичні місця, музеї, музейні комплекси, туристичні маршрути. Проблеми і перспективи розвитку історико-культурного туризму.
курсовая работа [90,5 K], добавлен 07.05.2012Географічне і економіко-географічне положення Кіпру. Природні та історико-культурні ресурси, природоохоронні території, соціально-економічні умови країни. Розвиток рекреаційного господарства і туризму. Туристичні і курортні центри, їх характеристика.
курсовая работа [43,1 K], добавлен 20.05.2014Фізико-географічна характеристика Швейцарії та її державно-адміністративний устрій. Природно-рекреаційні та історико-культурні ресурси країни. Проведення державної політики, що сприяє розвитку територіальної структури туристичних ресурсів держави.
реферат [515,1 K], добавлен 19.09.2012Загальні передумови розвитку туризму. Особливості природного середовища, історико-культурного та економічного розвитку Чехії. Ресурси оздоровчо-лікувального та пізнавально-екскурсійного туризму країни. Характеристика туристичної галузі Республіки Чехія.
реферат [104,5 K], добавлен 25.10.2012