Сучасний стан та перспективи розвитку рекреаційного господарства Київської області

Вплив на рекреаційне господарство. Характеристика рекреаційних ресурсів, показники їх оцінки. Передумови формування рекреаційного господарства Київської області. Природні та історико-культурні ресурси, природоохоронні об’єкти. Основні види туризму.

Рубрика Спорт и туризм
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 29.03.2012
Размер файла 211,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Туризм дає людям змогу не тільки ознайомитися з життям один одного, а й порівняти різні економічні системи. Поряд із зростанням туристських потоків до найрозвинутіших районів туризму, підвищується інтерес до нових і малоосвоєних районів, незважаючи на високі транспортні витрати і дещо обмежені можливості туристського сервісу.

Київська область у силу свого географічного положення та особливостей історичного розвитку має всі необхідні ресурси для розвитку туризму. Сприятливі кліматичні умови, наявність численних водних об'єктів, а також джерел мінеральних вод, багатство культурно-історичних пам'яток визначають роль Київської області як важливого рекреаційного регіону.

Для області перспективними є сімейний відпочинок, пізнавальний туризм.

Столична область є новим регіоном сільського зеленого туризму. розташування Київщини і помірному кліматичному поясі сприяє створенню комфортних умов як для літнього, так і для зимового відпочинку. В області розвинені народні промисли, туристичні маршрути, сільське господарство з виробництва екологічно чистої продукції. Береги Дніпра мало поступаються ландшафтами полонинам Прикарпаття, а джерела мінеральних вод конкурують за своїми цілющими якостями з кращими мінеральними водами України.

3.2 Проблеми і перспективи розвитку рекреаційного господарства Київської області

Унікальні і цінні можливості рекреаційної сфери регіону та розвинута мережа різнопрофільних лікувально-оздоровчих і санаторно-курортних закладів, які щороку готові прийняти 3,5 тис. осіб, є широковідомими не лише в Україні, а й за кордоном та країнах пострадянського простору. Велика концентрація санаторіїв, пансіонатів, баз і таборів відпочинку, в тому числі дитячих, у таких районах як Броварський, Києво-Святошинський, Миронівський, Обухівський, Переяслав-Хмельницький. Великим попитом, у тому числі і за кордоном, користуються лікувально-оздоровчі заклади Боярки, Бучі, Ворзеля, Ірпеня, Миронівни.

На сьогодні в туристичній галузі спостерігаються цілком позитивні тенденції щодо перспектив її розвитку. Нинішня інфраструктурна сфера туризму і курортів характеризується інтенсивними процесами розбудови і модернізації мережі закладів розміщення туристів, різноманітних закладів розваг і відпочинку, спортивно-оздоровчих баз та ігрових майданчиків, місць масового відпочинку і культурних закладів. Лише у 2007 році на туристичному ринку з'явилось понад 20 нових туристичних підприємств та об'єктів інфраструктури, які пропонують широкий спектр різноманітних послуг як в'їзного, так і міжнародного туризму. Курортні і санаторно-профілактичні заклади області інтенсивно інвестують кошти в ремонти, модернізацію та переоснащення основного фонду.

На сьогодні політика Київської облдержадміністрації в галузі туризму спрямована, в першу чергу, на розробку і впровадження ефективних та дієвих методів і шляхів популяризації та просування туристичного продукту Київщини на національному і міжнародному ринках, зокрема, активізацію інформаційно-рекламної, презентаційної та виставкової діяльності, сприяння підвищенню конкурентоздатності туристичного продукту та якості туристичного сервісу в області, налагодження механізмів співпраці державних органів влади із суб'єктами туристичної діяльності усіх форм власності, раціоналізацію використання і збереження туристично-рекреаційного та історико-культурного потенціалу, інтенсифікацію і насищення туристичних потоків у районах і містах регіону, організацію загальнодоступного і повноцінного відпочинку і оздоровлення населення, створення сприятливого інвестиційного клімату, оптимізацію ефективності фінансування і кредитування її туристично-рекреаційної галузі.

Щодо перспективного розвитку природно-заповідного фонду Київщини, планується подальше надання статусу нових заповідних територій та об'єктів загальнодержавного та місцевого значення, а саме:

1. Загальнодержавного значення:

створення Національного природного парку на базі Білоозерського мисливського господарства спеціалізованого лісогосподарського підприємства „Регіон" загальною площею - 26,4 тис. га в адміністративних межах Переяслав-Хмельницького району;

створення Національного природного парку на базі Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства загальною площею 30,6 тис. га, в адміністративних межах Вишгородського та Іванківського районів;

створення Національного природного парку “Голосіївський” в адміністративних межах міста Києва та Київської області (Києво-Святошинський, Обухівський та частина Бориспільського районів) з включенням до його складу ландшафтних заказників місцевого значення “Заплавний” і “Обухівський” та ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Козинський”, а також о. Дикого, о. Безіменного, урочище “Домаха" та заплави р. Дніпро від о. Жукова до м. Українка Обухівського району;

створення Національного природного парку „Трахтемирів” на базі Регіонального ландшафтного парку „Трахтемирів” у Київській та Черкаській області;

створення Національного природного парку „Подесіння” в адміністративних межах Вишгородського та Броварського районів.

2. Створення нових територій та об'єктів ПЗФ місцевого значення. В перспективі планується створити більше 40 природно-заповідних об'єктів (Перелік та схема додаються).

Схвалено Мінприродою України клопотання щодо створення гідрологічного заказника загальнодержавного значення „Болото Перевід" загальною площею 1100 га у заплаві річки Перевід Згурівського району. Проводяться відповідні роботи щодо створення природно-заповідної території. Підготовлені листи-клопотання до відповідних сільських рад щодо погодження створення заповідної території в запропонованих межах.

Першочерговими заходами щодо перспективного розвитку ПЗФ Київської області, покращення роботи із забезпеченням охорони, захисту, використання та відтворення природно-заповідних території, формування екологічної мережі в 2008 році Держуправління вважає такими:

подальше надання статусу заповідним територіям багатим на біорізноманіття, особливо водно-болотним заплавним ландшафтам;

винесення в натуру меж заказників місцевого значення, що передані під охорону сільським, селищним та міським радам;

організація робіт щодо надання статусу природно-заповідних радіоактивно забрудненим землям зони відчуження та безумовного відселення, які не використовуються та підлягають окремій охороні;

видання реєстру природно-заповідних об'єктів та територій Київської області;

підготовка та затвердження сесією обласної ради Порядку щодо надання дозволів на використання природних ресурсів на територіях та об'єктах ПЗФ місцевого значення.

Висновок

Специфічною особливістю розвитку територій Київської області є те, що вони до кінця XX ст. були складовою єдиного Київського регіону, що з часів Київської Русі був центром економічного, політичного та культурного життя українських земель. Безпосередня наближеність до столиці, включеність у єдину з м. Києвом соціально-економічну та політико-адміністративну систему позначалися на кількісних і якісних параметрах соціально-економічного та культурного розвитку регіону.

Відтак нині Київська область є одним із лідерів серед регіонів України за темпами економічного розвитку, активністю політичних процесів, насиченістю культурного життя, рівнем вирішення соціальних проблем.

Перспективи розвитку регіону значною мірою пов'язані з перспективами включення області до єдиного з містом Києвом мегаполісу. Причому ці перспективи сьогодні є досить реальними - адже вони існують не лише у вигляді побажань окремих можновладців. Майбутнє об'єднання м. Києва та територій (принаймні частково) Київської області у цілісний адміністративний, господарський та соціально-економічний організм є об'єктивною потребою подальшого розвитку як міста, так і області - адже нині столиця розвивається надзвичайно швидкими темпами, і нові території є важливою передумовою її подальшого розвитку. З іншого боку, Київська область дуже щільно включена в економічні, соціально-політичні та культурні процеси регіону. Наприклад, більша частина населення таких міст області, як Вишневе, Бровари, Бориспіль, Вишгород, працює в столиці, зміцнюючи економічний потенціал Києва і наповнюючи податками його бюджет, а соціальний захист, розвиток споживчої інфраструктури має нижчий, аніж у столиці. Отже, надання області формального статусу столичного регіону дозволило б вирішити багато соціальних проблем, зробити взаємини міста і області більш "симетричними".

Для позитивного вирішення питання злиття м. Києва і Київської області в єдиний мегаполіс потрібна не лише згода київської міської та київської обласної влад, але й спеціальне рішення Верховної Ради України. На жаль, це питання є дуже заполітизованим, що може значно загальмувати перспективу його вирішення. Але перші кроки робляться - необхідність адміністративного об'єднання Києва та області поступово актуалізується в свідомості населення, розширення міста за рахунок територій області вже передбачено Генеральним планом розвитку столиці на період з 2002 по 2020 рік, розробляються й проекти відповідних законів для ухвалення їх Верховною Радою.

Список використанної літератури

1) Биржаков М.Б. Введение в ТУРИЗМ. - СПб., 2002.

2) Генсірук І. Історія лісництва в Україні // Львів. Світ. 1990

3) Гринюк Т.А. Рекреаційні системи Київщини (географічний аналіз) // туристичні ресурси України: Збірник наукових статей. - К.: ФПУ, 1996.

4) Грисюк М.М., Дерій I.Г., Антонов М.М., Олійник М.П. Дендрологічний заповідник "Олександрія". - К., вид-во АН УРСР, 1961.

5) Державний музей-заповідник "Битва за Київ у 1943 році" / Інф. // Музеї України. - 2005. - № 3. - С.25.

6) Дмитрук О.Ю. Урбаністична географія. Ландшафтний підхід. Методика ландшафтного аналізу урбанізованих територій. - К., 1998.

7) Заставний Ф.Д. Географія України: У двох книгах. - Львів: Світ, 1994.

8) Злобін Ю.А. Основи екології. - Київ, 1998

9) Іванух Р., Жученко В. Стратегічні проблеми розвитку рекреаційно-туристичного комплексу України. “Економіка України" № 1,1997.

10) Історія міст і сіл Української РСР. Головна редакція Української Радянської енциклопедії. Київ.

11) Калъницкий М. Б, Григорук А.А. Прогулка по Киеву: Путеводитель. - К., 2002.

12) Київська область // Географічна енциклопедія України. Т.2. - К.: УРЕ, 1980.

13) Київська область // Україна: Путівник. - К.: Смолоскип, 1995.;

14) Туристичні ресурси України: Збірник наукових статей. - К.: ФПУ, 1996.

15) Київська область // Географічна енциклопедія України. Т.2. - К.: УРЕ, 1980.

16) Колотило Д.М. Екологія і економіка: Навчальний посібник - К.: КНЕУ, 1999.

17) Конох Анатолій Петрович, Товстопятко Федір Федорович, Некрасов Сергій Андрійович Туризм. - Запоріжжя: ЗНУ, 2005.

18) Коротун ЇМ. Природні ресурси України: Навч. пос. - Рівне, 2000.

19) Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні.: - К.: Видавництво Раєвського, 1998.

20) Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. - К.: Знання, 1998.

21) Попович С.І. Туристично-екскурсійні ресурси України: Вступ до проблеми // Туристичні ресурси України: Збірник наукових статей. - К.: ФПУ, 1996.

22) Природные национальные парки Украины. - Львов, 1987.

23) Природні заповідники України. - К., 1994.

24) Природоохоронні території України/. Є.В. Качаловський, К.М. Ситник; за редакцією Д.Й. Проценка. - К.: Урожай, 1997р.

25) Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. - Львів, 1998.

26) Рыбаков М. Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва. - К, 1997.

27) Сади і парки в Україні. - К: Будівельник, - 1985.

28) Сікорський М.І., Шимченко Д.К. "Переялавські музеї просто неба", "Переялавська земля та її місце в розвитку української нації, державності й культури".

29) Справочник по курортологии / Под. ред. Ю.Е. Данилова, О.Г. Царфиса. - М.: Медицина, 1973.

30) Старостенко Г.Г. Соціально-географічна та демографічна база рекреаційної діяльності (на прикладі Київської області) // Туристичні ресурси України: Збірник наукових статей. - К.: ФПУ, 1996.

31) Шаблій О. "Економічна географія" // Львів. Світ. 1994.

32) Юрківський В.М. Країни світу: Довідник. - К., 1999.

33) http://uk. wikipedia.org/wiki/Київська_область

34) http://www.ko-tourism.gov.ua.

35) kyiv-obl.gov.ua

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Теоретико-методологічні основи дослідження рекреаційного господарства. Природні рекреаційні, історико-культурні та інфраструктурні ресурси Київської області. Основні види рекреаційної діяльності в області, проблеми і перспективи розвитку господарства.

    курсовая работа [62,8 K], добавлен 16.08.2011

  • Загальна характеристика Київської області. Особливості природно-рекреаційних і кліматичних ресурсів Київщини. Історико-культурний та туристично-екскурсійний потенціал краю. Сучасний стан та перспективи розвитку туризму на території досліджуваної області.

    курсовая работа [51,1 K], добавлен 10.02.2011

  • Передумови розвитку рекреаційного комплексу Карпат. Кліматолікувальні, ландшафтні, соціально-економічні, бальнеологічні рекреаційні ресурси. Становище сучасної екологічної ситуації. Ступінь розвитку транспортної системи та курортно-рекреаційних об'єктів.

    курсовая работа [43,0 K], добавлен 06.11.2011

  • Опис географічного положення та загальна характеристика регіону, сучасний стан та перспективи розвитку туризму. Природні, інфраструктурні та історико-культурні туристичні ресурси, підприємства сфери дозвілля. Проблеми і перспективи розвитку туризму.

    контрольная работа [30,5 K], добавлен 04.12.2014

  • Наукові підходи до вивчення туристично-рекреаційних ресурсів. Суспільно-географічна оцінка туристичних ресурсів Полтавської області. Видатні історико-культурні пам’ятки, природно-рекреаційні ресурси. Особливості розвитку рекреаційного комплексу.

    курсовая работа [105,4 K], добавлен 29.12.2010

  • Кліматичні, водні ландшафтні, бальнеологічні та лісові ресурси Миколаївської області. Історичні пам’ятки та архітектурна спадщина. Етнографічні особливості території. Музеї, театри та розважальні заклади області. Транспортна система та засоби гостинності.

    курсовая работа [4,6 M], добавлен 13.04.2012

  • Географічне і економіко-географічне положення Кіпру. Природні та історико-культурні ресурси, природоохоронні території, соціально-економічні умови країни. Розвиток рекреаційного господарства і туризму. Туристичні і курортні центри, їх характеристика.

    курсовая работа [43,1 K], добавлен 20.05.2014

  • Фізико-географічні умови розташування, географія та використання ресурсів області. Природні, кліматичні, бальнеологічні, водні, рельєфні, біотичні рекреаційні ресурси. Рекреаційні ресурси природно-заповідного фонду та історико-культурні ресурси області.

    курсовая работа [198,6 K], добавлен 21.04.2010

  • Поняття "рекреаційна система" та підходи до їх вивчення, рекреаційно-туристичні ресурси як основні передумови розвитку. Бальнеологічні ресурси та методи їх оцінки. Головні проблеми та перспективи розвитку бальнеологічних ресурсів Закарпатської області.

    курсовая работа [121,7 K], добавлен 26.05.2014

  • Природні умови та ресурси для розвитку туризму в Закарпатті. Основні туристичні потоки. Забезпеченість області місцями проживання для туристів. Основні пам'ятки природи Закарпатської області та її історико-культурні ресурси, туристично-рекреаційна сфера.

    реферат [6,4 M], добавлен 16.11.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.