Унікальні і цінні можливості рекреаційної сфери регіону та розвинута мережа різнопрофільних лікувально-оздоровчих і санаторно-курортних закладів, які щороку готові прийняти 3,5 тис. осіб, є широковідомими не лише в Україні, а й за кордоном та країнах пострадянського простору. Велика концентрація санаторіїв, пансіонатів, баз і таборів відпочинку, в тому числі дитячих, у таких районах як Броварський, Києво-Святошинський, Миронівський, Обухівський, Переяслав-Хмельницький. Великим попитом, у тому числі і за кордоном, користуються лікувально-оздоровчі заклади Боярки, Бучі, Ворзеля, Ірпеня, Миронівни.

На сьогодні в туристичній галузі спостерігаються цілком позитивні тенденції щодо перспектив її розвитку. Нинішня інфраструктурна сфера туризму і курортів характеризується інтенсивними процесами розбудови і модернізації мережі закладів розміщення туристів, різноманітних закладів розваг і відпочинку, спортивно-оздоровчих баз та ігрових майданчиків, місць масового відпочинку і культурних закладів. Лише у 2007 році на туристичному ринку з'явилось понад 20 нових туристичних підприємств та об'єктів інфраструктури, які пропонують широкий спектр різноманітних послуг як в'їзного, так і міжнародного туризму. Курортні і санаторно-профілактичні заклади області інтенсивно інвестують кошти в ремонти, модернізацію та переоснащення основного фонду.

На сьогодні політика Київської облдержадміністрації в галузі туризму спрямована, в першу чергу, на розробку і впровадження ефективних та дієвих методів і шляхів популяризації та просування туристичного продукту Київщини на національному і міжнародному ринках, зокрема, активізацію інформаційно-рекламної, презентаційної та виставкової діяльності, сприяння підвищенню конкурентоздатності туристичного продукту та якості туристичного сервісу в області, налагодження механізмів співпраці державних органів влади із суб'єктами туристичної діяльності усіх форм власності, раціоналізацію використання і збереження туристично-рекреаційного та історико-культурного потенціалу, інтенсифікацію і насищення туристичних потоків у районах і містах регіону, організацію загальнодоступного і повноцінного відпочинку і оздоровлення населення, створення сприятливого інвестиційного клімату, оптимізацію ефективності фінансування і кредитування її туристично-рекреаційної галузі.

Щодо перспективного розвитку природно-заповідного фонду Київщини, планується подальше надання статусу нових заповідних територій та об'єктів загальнодержавного та місцевого значення, а саме:

1. Загальнодержавного значення:

створення Національного природного парку на базі Білоозерського мисливського господарства спеціалізованого лісогосподарського підприємства „Регіон" загальною площею - 26,4 тис. га в адміністративних межах Переяслав-Хмельницького району;

створення Національного природного парку на базі Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства загальною площею 30,6 тис. га, в адміністративних межах Вишгородського та Іванківського районів;

створення Національного природного парку “Голосіївський” в адміністративних межах міста Києва та Київської області (Києво-Святошинський, Обухівський та частина Бориспільського районів) з включенням до його складу ландшафтних заказників місцевого значення “Заплавний” і “Обухівський” та ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Козинський”, а також о. Дикого, о. Безіменного, урочище “Домаха" та заплави р. Дніпро від о. Жукова до м. Українка Обухівського району;

створення Національного природного парку „Трахтемирів” на базі Регіонального ландшафтного парку „Трахтемирів” у Київській та Черкаській області;

створення Національного природного парку „Подесіння” в адміністративних межах Вишгородського та Броварського районів.

2. Створення нових територій та об'єктів ПЗФ місцевого значення. В перспективі планується створити більше 40 природно-заповідних об'єктів (Перелік та схема додаються).

Схвалено Мінприродою України клопотання щодо створення гідрологічного заказника загальнодержавного значення „Болото Перевід" загальною площею 1100 га у заплаві річки Перевід Згурівського району. Проводяться відповідні роботи щодо створення природно-заповідної території. Підготовлені листи-клопотання до відповідних сільських рад щодо погодження створення заповідної території в запропонованих межах.

Специфічною особливістю розвитку територій Київської області є те, що вони до кінця XX ст. були складовою єдиного Київського регіону, що з часів Київської Русі був центром економічного, політичного та культурного життя українських земель. Безпосередня наближеність до столиці, включеність у єдину з м. Києвом соціально-економічну та політико-адміністративну систему позначалися на кількісних і якісних параметрах соціально-економічного та культурного розвитку регіону.

Відтак нині Київська область є одним із лідерів серед регіонів України за темпами економічного розвитку, активністю політичних процесів, насиченістю культурного життя, рівнем вирішення соціальних проблем.

Перспективи розвитку регіону значною мірою пов'язані з перспективами включення області до єдиного з містом Києвом мегаполісу. Причому ці перспективи сьогодні є досить реальними - адже вони існують не лише у вигляді побажань окремих можновладців. Майбутнє об'єднання м. Києва та територій (принаймні частково) Київської області у цілісний адміністративний, господарський та соціально-економічний організм є об'єктивною потребою подальшого розвитку як міста, так і області - адже нині столиця розвивається надзвичайно швидкими темпами, і нові території є важливою передумовою її подальшого розвитку. З іншого боку, Київська область дуже щільно включена в економічні, соціально-політичні та культурні процеси регіону. Наприклад, більша частина населення таких міст області, як Вишневе, Бровари, Бориспіль, Вишгород, працює в столиці, зміцнюючи економічний потенціал Києва і наповнюючи податками його бюджет, а соціальний захист, розвиток споживчої інфраструктури має нижчий, аніж у столиці. Отже, надання області формального статусу столичного регіону дозволило б вирішити багато соціальних проблем, зробити взаємини міста і області більш "симетричними".

Для позитивного вирішення питання злиття м. Києва і Київської області в єдиний мегаполіс потрібна не лише згода київської міської та київської обласної влад, але й спеціальне рішення Верховної Ради України. На жаль, це питання є дуже заполітизованим, що може значно загальмувати перспективу його вирішення. Але перші кроки робляться - необхідність адміністративного об'єднання Києва та області поступово актуалізується в свідомості населення, розширення міста за рахунок територій області вже передбачено Генеральним планом розвитку столиці на період з 2002 по 2020 рік, розробляються й проекти відповідних законів для ухвалення їх Верховною Радою.

Список використанної літератури