Інфраструктура туристичного комплексу "Коруна"

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ВСТУП

Актуальність теми. В сучасних умовах ринкової економіки суспільство здійснює системні перетворення у всіх сферах своєї життєдіяльності - політичної, правової, економічної, соціальної і так далі. Характер ринкових реформ вимагає переосмислення багатьох раніше непорушними поглядів. До числа проблем економічного характеру варто віднести питання розвитку і підтримки готельного і ресторанного бізнесу, що може і повинний стати важливим фактором підйому української економіки.

Туристична інфраструктура - це сукупність штучно створених рекреаційних закладів (санаторії, бази відпочинку, готелі, ресторани та ін.) та супутніх об'єктів, побудованих для загального користування за рахунок державного інвестування (автомобільні та залізничні дороги (шляхи), пункти пропуску, аеропорти, лікарні, школи тощо). Послуги інфраструктури відіграють свого роду роль, яка зв'язує різні сектори туристичної галузі, включаючи кінцевого споживача та початкове визначені процесом становлення індустріального, а згодом - постіндустріального суспільства, адже таке суспільство не може обходитись без них. Саме тому дослідження інфраструктури туристичного комплексу є актуальною темою.

Туристична сфера Західноукраїнського регіону відзначається вигідним географічним положенням, близькістю до кордону з європейськими державами та розмаїтим туристичним потенціалом, що в достатній мірі представлений в усіх областях регіону. Але на сучасному етапі масового туриста цікавить не лише власне наявні туристичні ресурси та пам'ятки, але й звертається суттєва увага комфортність перебування на даній території - тобто, на рівень розвитку туристичної інфраструктури регіону. Водночас, розвиток регіонального туристичного бізнесу в Західноукраїнському регіоні буде сприяти створенню спеціальних малих і середніх підприємств, а також активізації та стимулюванню роботи цілої мережі галузей національного господарства: будівництва, торгівлі, сільського господарства, виробництва товарів масового споживання, транспорту і зв'язку, формуванню сучасної кадрової політики в регіоні і поетапному виходу регіонального туристичного бізнесу як на загальнодержавний, так і на світовий рівень туристичних послуг. У зв'язку з цим постає завдання виявлення сучасного стану та умов формування туристичної інфраструктури в Західноукраїнському регіоні. Саме з цих позицій дана проблематика є своєчасною та актуальною.

Об'єкт дослідження дослідження інфраструктурних особливостей туристичного комплексу «Коруна».

Предметом дослідження є структури інфраструктури туристичного комплексу «Коруна».

Мета дослідження проаналізувати та запропонувати проект удосконалення інфраструктури туристичного комплексу «Коруна».

Завдання дослідження:

дати загальну характеристику туристичної інфраструктури;

здійснити аналіз досліджуваної території;

охарактеризувати рекреаційні ресурси;

охарактеризувати туристичний розвиток досліджуваної території та аналіз існуючої інфраструктури «Коруна»

проаналізувати статистичні показники досліджуваної території та досліджуваного об'єкту;

проаналізувати перспективи розвитку інфраструктури ТК «Коруна»;

проаналізувати пропозиції щодо розвитку інфраструктури ТК «Коруна».

Структура роботи: вступ, 3 розділи, висновок, список використаної літератури.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 Загальна характеристика туристичної інфраструктури

Ідентифікація етапу розвитку туризму визначається значною мірою якісними індикаторами. Зростання рівня задоволення запитів туристів і забезпечення ефективності розвитку та функціонування суб'єктів господарювання на туристичному ринку потребує високого рівня взаємодії усіх без винятку елементів цього ринку та наявності певного механізму, що компенсував би постійно зростаючу з його розвитком різноманітність товарів і послуг, просторову розосередже­ність об'єктів і суб'єктів, невпорядкованість і різнобічність впливів зовнішнього середовища. Системою, що має зазначені якості та створює необхідні умови розвитку ринку туристичних послуг, є його інфраструктура.

Поняття інфраструктури ринку туристичних послуг часто ото­тожнюють з термінами «туристична індустрія» або ж «індустрія гос­тинності». Хоча ці поняття і є тісно пов'язаними, сутність їх різна - слід розрізняти інфраструктуру туризму (туристичну інфраструк­туру), інфраструктуру туристичного ринку, інфраструктуру підприємств туристичної галузі.

У центрі інфраструктури туризму як системи знаходиться людина, а тому інфраструктура туризму - це уся сукупність підприємницьких (комерційних) і непідприємницьких (некомерційних) інституційних структур, а також ресурсний потенціал, які в комплексі створюють умови для здійснення туристської діяльності (туристського руху) і туристичної діяльності (бізнесу).

Ринкова інфраструктура туризму є поняттям дещо вужчим, і охоплює ту частину закладів забезпечення туристичної діяльності, що опосередкована економічними ринковими відносинами (надання платних, тобто комерційних, послуг, а також виробництво та реалізація товарів). Цей термін близький за значенням до поняття «туристична індустрія» - сукупність закладів, основна діяльність яких належить до характерних видів туристичної діяльності. Перелік закладів за видами діяльності, які задовольняють попит туристів на комерційних засадах (незалежно від джерел їх походження і відшкодування - власні кошти громадян чи фонди спеціального призначення) значно ширший [5, c. 65].

Інфраструктура суб'єкта господарювання туристичної галузі охоплює комплекс закладів, які забезпечують виконання туристич­ними підприємствами цільових функцій, тобто це всі контрагенти з фінансово-господарських операцій (банківські установи, комунальні служби, готельні та транспортні підприємства, медичні та страхові організації, консалтингові, юридичні, інформаційні підприємства, представництва МЗС, консульства, МВД та ін.), центральні та місцеві органи виконавчої влади та ін.

Склад туристичної інфраструктури представлений трьома узагальненими групами: виробничою, рекреаційною і соціальною. Він охоплює комплекс суб'єктів господарювання туристичної індустрії, соціальної та рекреаційної сфери діяльності, зокрема, їх ресурсну базу в повному обсязі як факторів виробництва.

Інфраструктура ринку туристичних послуг має внутрішню структуру. З точки зору пропозиції доцільно відокремити поняття загальної від спеціальної інфраструктури туристичного ринку. Загальна інфраструктура - заклади та ресурси, що обслуговують різні сфери економічної діяльності, та доходи яких не повною мірою залежать від туристської діяльності. Такі підприємства й організації призначені для місцевого населення, але можуть надавати послуги також для туристів. Спеціальна інфраструктура - заклади та ресурси, що обслуговують суб'єкти туристичної діяльності, та доходи яких формують за рахунок витрат туристів у зв'язку із задоволенням їхніх (туристів) потреб. Такі підприємства й організації призначені для надання послуг туристам та обслуговування господарських операцій підприємств туристичної галузі. Ними можуть користуватися і місцеві жителі.

До загальної інфраструктури належать: транспортні кому­нікації (автошляхи, залізниця, аеропорти тощо); комунальні служби й інженерні комунікації; інформаційні комунікації; заклади соціальної сфери (охорони здоров'я, зв'язку, парки культури, музеї, бібліотеки, кіно-концерні зали тощо); громадські організації; обслуговуюча інфраструктура підприємницької (господарської) діяльності (банки, консалтингові підприємства, юридичні, інформаційні та ін.); заклади побутового обслуговування, частково - заклади ресторанного госпо­дарства та торгівлі (ресторани, кав'ярні, бари та ін.), а також засоби місцевого транспорту [11, c. 65].

До спеціальної інфраструктури туристичного ринку належать: туристичні оператори, туристичні агентства, екскурсійні бюро; колективні й індивідуальні засоби розміщення (готелі, мотелі, кемпінги тощо); національні парки; заклади дозвілля, спорту та розваг (казино, пляжі, спортивні майданчики, музеї, парки тощо); засоби транспорту (залізничний, авіа, частково автомобільний міжміський та ін.); частково як заклади ресторанного господарства та торгівлі (ресторани, кав'ярні, бари та ін.), так і місцевий транспорт.

Кожна зі складових інфраструктури має власну внутрішню структуру, обумовлену специфікою технології виробничої діяльності, видом туристичного ринку й іншими факторами, що потребує вивчення і наукової систематизації фахівцями відповідних видів економічної діяльності.

Об'єкти спеціальної інфраструктури туристичного ринку можуть бути згруповані за ступенем важливості задоволення потреб людини за ієрархічністю потреб.

За допомогою пірамідальної моделі можна визначати об'єкти, пріоритетні для інвестування, видовий ринок потенційного інвестування та інтен­сивність конкуренції на ньому, формувати механізми міжвідомчого узгодження і регулювання розвитку туристичного бізнесу. Інфраструктура ринку туристичних послуг являє собою своєрідну систему туризму, яка забезпечує узгоджений просторово-часовий оборот капіталу, ресурсів і продукції (послуг) у межах визначеного ринку.

1.2 Аналіз досліджуваної території

Територіальна рекреаційна система (ТРС) -- це система взаємопов'язаних, природних, природно-соціальних, і соціальних компонентів, функціонування яких спрямоване на забезпечення рекреаційного попиту населення. Будь-яка рекреаційна територія є частиною земельного фонду у межах державних кордонів країни, або регіону.

Головною суспільною функцією ТРС є максимальне задоволення потреб населення у відпочинку, оздоровленні, лікуванні та підвищенні фізичного та духовного потенціалу. Центральним об'єктом функціонуючої ТРС є людина, рекреант.

Територія Прикарпатського високогір'я Івано-Франківської області має всі передумови для динамічного розвитку індустрії туризму. Наявність історичних, культурних, архітектурних та археологічних, релігійних та природо ресурсних, соціально-економічних та матеріально-технічних факторів створюють можливість і базу розвитку туризму.

Всього на території міста Яремче у 2017 р. налічується 26 туристично-рекреаційних та спортивних заклади, загальною потужністю 3576 місць. Зростає частка приватного зеленого туризму: послуги з проживання надає 171 садиба на 1680 місць, що дає можливість нарощувати лікувально-оздоровчі, туристичні, спортивні послуги, в тому числі і для іноземних туристів.

Створено інформаційно-туристичного бізнес-інтернет центр на базі Фонду підтримки підприємництва в м. Яремче для отримання інформації про готелі та приватні сектори, заклади торгівлі, харчування, транспортне сполучення, атракційні об'єкти, культурні пам'ятки, гірськолижні траси, туристичні маршрути.

Сьогодні, в Яремчанському районі 1828 осіб, або 28,4% працівників від загальної чисельності штатних працівників малого підприємництва, зайнятих в різних галузях економіки, припадає на галузь рекреації та відпочинку [1].

Для становлення Яремчанського регіону як центру туризму високогір'я слід розвинути місця історичного та етнічного приваблення туристів, а саме:

побудова санаторно-курортного центру «Буркут»;

відновлення і реконструкція історичних пам'яток, зокрема, Австрійської обсерваторії на горі «Піп Іван», «Музею І. Франка»;

побудова національно-культурного музею «Хата-Гражда»;

відновлення і реставрація польських маршрутів, продовження маршрутів пасажирських потягів з Києва та Одеси.

Для успішного просування високогірних регіонів Івано-Франківської області, а разом з ними України, на світовий ринок туристичних послуг необхідно розробити стратегію розвитку туризму. Формування будь-якої стратегії здійснюється шляхом ретельно складених науково обґрунтованих планів розвитку, у змісті котрих в першочерговому порядку повинні висвітлюватись вирішення сучасних проблем туристичної сфери. Характерними для якої є:

розвиток туристичної інфраструктури, особливо доріг;

підвищення якості та культури послуг;

відновлення та збереження пам'яток культури;

підтримка екологічного середовища;

вдосконалення менеджменту та маркетингу в сфері підготовки висококваліфікованих кадрів за туристичними спеціальностями;

створення робочих місць та здійснення заходів щодо охорони прав і безпеки відпочиваючих.

Загалом, реалізація стратегії туристичного розвитку повинна передбачати здійснення державної політики щодо:

прийняття ефективного законодавства «Про захист культурних пам'яток»;

за рахунок скасування гірських доплат створити цільові фонди для фінансування та належного утримання інфраструктури гірських регіонів;

створення ефективної політики щодо підтримки територіальних обрядів і традицій;

організація в закладах освіти спеціалізованих гуртків народного ремесла;

запровадження місцевими органами влади курортного збору для поповнення місцевого бюджету.

Місто Яремче, смт Ворохта, села Татарів, Микуличин, Яблуниця, Вороненко і Поляниця утворюють окрему адміністративну одиницю - Яремчанську міську раду обласного підпорядкування. Це адміністративно-туристичне «серце» Українських Карпат і Карпатського національного природного парку. Ця територіальна рекреаційна система, за нашими підрахунками, притягує до себе в середньому близько 14% сумарного туристичного потоку в Карпатські гори (2000-2004). У ній сконцентровано понад дві третини гірських туркомплексів Івано-Франківщини. На їхній базі формують спектр конкурентних турпродуктів, що поєднують від трьох до семи видів гірського туризму [9, c. 54].

Яремчанська ТРС має дуже вигідне транспортно-рекреаційне положення. Через Яремче проходить головна транскарпатська автомагістраль, а також залізниця Львів- Івано-Франківськ-Яремче-Ворохта-Рахів (прокладена австрійськими інженерами 1894 р. у складних гірських умовах з численними кам'яними мостами і тунелями; є пам'яткою інженерного мистецтва). Відкриті автобусні рейси між містами Яремче та Івано-Франківськом, Львовом, Чернівцями, Хмельницьким, Ужгородом. Через територію міської ради проходять також транзитні автобусні маршрути.

Архітектурними, природними й гостьовими туристичними “перлинами” м. Яремче нині можна назвати дерев'яні гуцульські храми XVII-XVIII ст. (церква Іоанна Милостивого та її дзвіниця в центрі міста, церква Архістратига Михаїла у Дорі), дерев'яний ресторан “Гуцульщина” з вишуканою гуцульською кухнею, водоспад “Пробій”, сувенірно-мистецькі базари міста, що є справжніми експозиціями народного гуцульського мистецтва під відкритим небом, Карпатський крайовий музей визвольних змагань та Музей ім. митрополита А. Шептицького.

У присілку Ямна Яремчанської міської ради виявлено мінеральні води двох типів: слабко-мінералізована гідрокарбонатно-натрієва з підвищеним вмістом органічних речовин (типу “нафтуся”) та хлоридно-карбонатно-натрієва малої мінералізації (типу “брусницька”). Затверджені запаси цих вод, - відповідно, 43,2 і 14,34 м3/добу, - свідчать про перспективність будівництва і реконструкції санаторних закладів. Сьогодні для оздоровчих потреб ці води практично не використовують. Біля санаторію-профілакторію “Яремче” є джерело мінеральної води, хімічний склад якої близький до “моршинської”. На вул. Дачна в м. Яремче також є джерело сірководневої мінеральної води.

Назва міста пов'язана з першопоселенцем Яремою Годованцем, який заклав тут обійстя 1727 р. Як курортне містечко, Яремче почало розвиватися з ХІХ ст., сюди приїжджали відпочиваючі з Відня, Варшави, Кракова, Львова та інших міст. А з кінця ХІХ ст. курорт Яремче - визнаний у Європі кліматологічний центр (лікування хворих на туберкульоз).

У першій половині ХХ ст. польські бізнес-кола вкладали значні інвестиції в розбудову модерної курортної інфраструктури Яремче. У той час збудовано десятки вілл та пансіонатів (“Рай”, “Морське око”, “Троянда”, “Пристань”, “Варшав'янка” та ін). Станом на 1937 р. (коли радянська Україна знемагала від голодомору й репресій) курорт Яремче мав 2 готелі єврокласу, 44 пансіонати, 3 санаторії, 56 вілл та 53 гуцульські хати для відпочивальників. Літній сезон відпочинку у віллах та пансіонатах тривав з 15 травня до 15 жовтня, а зимовий - з 15 грудня до 15 березня. Взимку відпочивальники займалися лижним і санним спортом. На курорті Яремче (разом з Дорою і Ямною) з 1937 р. відпочивало понад 10 000 осіб.

Другий етап розвитку курорту припав на 1950-1980-ті роки, коли у місті була розбудована сучасна рекреаційна інфраструктура. У 1980-ті роки щорічна кількість рекреантів, які відпочивали в межах Яремчанської міської ради, сягала понад 1 млн осіб. Переважна більшість цих туристів приїжджала за профспілковими путівками, тобто край не докладав майже ніяких зусиль щодо промоціювання туристичних послуг та забезпечення їхньої відповідної якості. Проте з 1991 р. кількість туристів різко зменшилась до 20-50 тис. осіб.

Третій - сучасний етап - розпочався з другої половини 1990-х років, коли активізувався розвиток традиційного для Яремче сільського зеленого туризму, з'явилися нові гостьові вілли та приватні пансіонати, розпочато реконструкцію санаторно-відпочинкових закладів. На початку ХХІ ст. Яремчанська міська рада знову вийшла на показник щорічного обсягу відвідувань на рівні 100-120 тис. осіб. За прогнозами, до 2015 р. можна очікувати збільшення туристичних потоків до 400 тис. осіб [16, c. 57].

Нині на території Яремчанської міської ради налічують 58 рекреаційних закладів усіх форм власності, у тім числі 14 туркомплексів, 8 санаторіїв, 3 спортивні бази, 6 дитячих оздоровчих таборів, 49 агросадиб сумарною рекреаційною місткістю 4,6 тис. місць. Медичну допомогу населенню надають дві лікарні на 175 ліжок, а також дві поліклініки і дві амбулаторії. Щорічно тут відпочиває 120-125 тис. туристів. Це становить 1/3 усіх туристичних потоків у Івано-Франківську область.

Туркомплекси Яремче пропонують найширший спектр сервісного обслуговування, що охоплює багату національну кухню, фітобари з коктейлями з карпатських трав, басейн, російську сауну, солярій, конгрес-зал, обмін валют, інтернет-зв'язок, супутникове телебачення, прокат гірського спорядження тощо.

Дедалі більшу конкуренцію великим туркомплексам створює сільський зелений туризм, у якому високий рівень комфорту поєднаний з домашньою гостинністю сільських родин краю та незабутнім етнографічним колоритом відпочинку в гуцульському селі.

До головних переваг відпочинку в приватних агрооселях Карпатського національного природного парку треба зачислити можливість безперешкодного збирання лікарських трав, ягід і грибів у навколишніх лісах, рибальства, набуття навиків власноручного приготування карпатських страв з домашньої сировини, посильна фізична праця й опанування сільськими ремеслами (навики сінокосіння, заготівлі дров, розкладання гуцульської ватри, теслярства тощо).

Висококонкурентним потенційним турпродуктом, який у найближчій перспективі може запропонувати асоціація агроосель Яремчанщини, є транзитний кінний туризм початкового рівня складності (дво-семиденні кінні переходи мальовничим лісистим середньогір'ям Карпатського НПП з ночівлями в комфортабельних агрооселях) та ускладнений гірськими стежками з елементами робінзонади [18, c. 66].

Стаціонарна рекреація на курорті Яремче в літньо-осінній період має насичену туристично-екскурсійну програму. На вибір клієнта пропонують до двох десятків різноманітних туристичних походів та екскурсій. Найбільшою популярністю серед гостей міста-курорту користуються такі:

Комбіновані автобусно-пішохідні екскурсії:

у заповідне ядро Карпатського НПП зі сходженням на найвищу вершину Українських Карпат г. Говерлу (2061 м);

курортами краю з відвіданням дерев'яних гуцульських храмів - пам'яток народної архітектури XVІІІ-ХІХ ст.: церкви Різдва Богородиці 1620 р. з дзвіницею 1785 р. в с. Делятин, церкви Різдва Богородиці (XVII cт.) та Святих Апостолів Петра і Павла (1930-ті роки) у смт Ворохті, церки Св. Димитрія та її дзвіниці (XVIII ст.) у с. Кремінці, церкви Пресвятої Трійці 1868 р. та її дзвіниці у с. Микуличині, церкви св. пророка Іллі (1930-ті роки) та Архистратига Михаїла (XIX ст.) в Дорі, церкви Успення Богородиці в Яремчі (XIX ст.), церкви св. Івана Милостивого з дзвіницею в Ямній (1840), Ганнозачатіївської церкви 1746 р. з дзвіницею 1922 р. та церкви св. Димитрія з дзвіницею 1835 р. в с. Білі Ослави, церкви св. Іоанна Хрестителя 1820 р. з дзвіницею 1720 р. в с. Назавиків, Успенської церкви з дзвіницею 1739 р. в с. Гвізд та церкви св. Юрія з дзвіницею 1924 р. в с. Бистриця; до високогірного Яблуницького перевалу (931 м) через Яблуницький хребет Ґорґан. Через перевал у Західну Європу 1242 р. проходила орда хана Батия, звідки з'явилася друга назва цього прадавнього шляху - Татарський перевал. Екскурсію на перевал традиційно завершують щедрим карпатським обідом у фешенебельному ірському ресторані “Беркут”; неподалік працює сувенірний ринок;

у середньовічний гірський монастир Манявський скит (1611) з оглядом руїн Пнівського замку XІV ст.;

кільцевий маршрут “По Гуцульщині” через Коломию - Косів - Криворівню - Верховину;

кільцевий маршрут “Музеї Гуцульщини” через Яремче (Карпатський крайовий музей визвольних змагань), Надвірну (Історичний музей), Коломию (Музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського, музей “Писанка”), Космач Музей Олекси Довбуша), Косів (Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини) і Криворівню (садиба-музей І.Я. Франка).

Пішохідні походи:

вершинами-двохтисячниками Українських Карпат; до унікальних Ґорґанського і Свидовецького резерватів;

сходження екологічними стежками на наймальовничіші вершини НПП: гори Магура, Хом'як, Синяк, Явірник;

на г. Пожижевську (1822 м) до найвисокогірнішої метеостанції України; маршрут: м. Яремче-г. Синячка (1400 м)-держзаказник “Садки”-г. Довбушанка 1754 м)-с. Паляниця-перевал Яблуницький;

маршрут: м. Яремче-с. Ямна-г. Явірник (1431 м)-г. Синяк (1665 м)-г. Довбушанка 1754 м)-держзаказник “Садки”-г. Синячка (1400 м)-м. Яремче;

маршрут: м. Яремче-г. Синячка (1400 м)-Бердулецький заказник-заказник “Садки”- . Березовачка (1500 м), на вершині якої є легендарний “Бункер ”Грома” - пам'ятка извольних змагань УПА;

екскурсії до “Скель Довбуша”, гірських водоспадів та інших природних і тнографічних атракцій національного парку.

Водний сплав р. Прутом на байдарках, каное, катамаранах, плотах, а також маршрут портивного водного слалому р. Прут-Ямнянський.

Для неорганізованих туристів на території Яремчанської міської ради на початку ХХІ ст. рекреаційно облаштовано зони відпочинку “Воротищі”, “Женець”, “Ребровач”, Говерла”, “Трамплін”. Промарковані й обладнані малими архітектурними формами популярні еколого-пізнавальні стежки: “На гору Говерла”, “На озеро Несамовите”, “На зеро Марічейка”, “Стежка Довбуша”, “Женець-Явірник”, “Женець-Хом'як”, “Женець- Гук” (веде від контори Женецького лісництва до водоспаду Гук висотою 15 м), “На Маковицю” (з Яремче сходження на г. Маковиця), “Наш друг - природа” (від санаторію

“Прикарпаття” до Карпатарію з типовими представниками карпатської флори). Необладнані екостежки ведуть на г. Синячку (1402 м). Туристам радять неодмінно відвідати вольєрне господарство Яремче, в секціях якого розводять оленів, козуль та диких свиней.

Упродовж останніх років Яремчанська міська рада проводить інвестиційну політику, спрямовану на подальший розвиток й модернізацію туристичної інфраструктури з метою зміцнення лідируючих позицій на національному ринку.

Спортивний комплекс передбачатиме надання послуг з катання та організації походів на конях, снігоходах, лижах, ковзанах, санях (взимку); на велосипедах, конях, плотах, човнах та байдарках (влітку). Також у межах лісопаркової зони передбачають архітектурне формування території для таких видів ігор: теніс, волейбол, хокей, футбол, городки, більярд, бадмінтон, гольф, боулінг, пейнтбол, стендова стрільба, стрільба з лука як у закритих приміщеннях, так і на повітрі [12, c. 65].

Серед інших інвестиційно-туристичних проектів подальшої розбудови рекреаційної інфраструктури Яремчанської територіальної рекреаційної системи назвемо ще два: фунікулер на г. Маковиця та “Полонина Рокита”.

У Яремчі затверджено розроблену проектну документацію (в рамках Муніципальної інвестиційної програми розвитку малого підприємництва міста Яремче) для будівництва туристичного фунікулеру протяжністю 5 км з долини р. Прут на гору Маковиця над м. Яремче. З цієї вершини відкривається чудова панорама масиву Чорногори та Покутсько-Буковинських Карпат. Фунікулер із комфортними швидкісними кабінками дасть змогу підніматися на одну з найгарніших карпатських вершин курортникам середнього і похилого віку, родинам з малими дітьми, людям з фізичними вадами та ін.

Мета інвестиційного агропроекту “Полонина Рокита” - створення повного комплексу полонинського господарства на горі Рокита в с. Микуличин. Цей проект передбачає не лише функціонування високопродуктивного замкнутого господарського циклу, більшу частину продукції якого (м'ясо, сири, вовняні вироби) споживатимуть рекреанти, а й активне ознайомлення та залучення туристів у процес полонинського ґаздуваня.

Передбачаю, що проект дасть змогу суттєво збільшити обсяги потоків сільських туристів у межах Яремчанської ТРС, створить понад півсотні нових робочих місць, “Полонина Рокита” щорічно прийматиме до 150 тис. екскурсантів (курортників і транзитних туристів).

Отже, схарактеризований Яремчанський досвід розгортання рекреаційного-господарського комплексу та названі напрями широкої турпродуктної диверсифікації послуг міста-курорту завдяки активізації всіх видів активного гірського туризму, стимулювання розвитку приватного агро-туристичного газдування, впровадження багато-бюджетних інвестиційно-туристичних проектів розбудови рекреаційної інфраструктури м. Яремче - визнаного лідера курортно-туристичного сервісу в Українських Карпатах - надзвичайно актуальний і вартий уваги для запозичення рекреаційних інновацій на інші гірські курортні центри Карпатського регіону.

1.3 Характеристика рекреаційних ресурсів

Територія Яремчанської міської ради -- один з основних рекреаційних районів Карпатського регіону та України. Природними рекреаційними ресурсами даної території є м'який клімат, лісові масиви, водні рекреаційні ресурси, лікувальні мінеральні води, численні природоохоронні об'єкти, історико-культурні пам'ятки. Тут створена потужна матеріально-технічна база рекреаційного обслуговування. Рельєф території та тривалість снігового покриву сприятливі для розвитку різних видів гірськолижного спорту, смт. Ворохта є одним з основних центрів підготовки національних команд зі стрибків з трампліну, біатлону, лижних гонок на часі фрістайлу. В с. Поляниця реалізується потужний проект для зимового відпочинку «Буковель». Генеральним планом забудови м. Яремче передбачено резервування із земель лісового фонду та Карпатського парку трьох територій з рекреаційною метою, а саме: урочища Боярський, Кам'яка, Жонка.

Карпатський регіон завдяки географічному положенню має значні рекреаційні ресурси, до яких належать географічні об'єкти, що використовуються або можуть бути використані з метою відпочинку, туризму, лікування та оздоровлення населення. Рекреаційні ресурси також визначають як об'єкти і явища природного й антропогенного походження, що мають сприятливі для рекреаційної діяльності якісні та кількісні параметри та є матеріальною основою для територіальної організації оздоровлення і лікування людей, формування та спеціалізації рекреаційних центрів і забезпечують їх економічну ефективність.

Ліси Українських Карпат характеризуються високою продуктивністю. Середньорічне нагромадження біомаси лише стовбурової деревини і гілок, без врахування органічної маси кореневих систем, підросту, підліска і трав'яного покриву, становить для окремих деревних порід 5,8-8,2 м3 /га. Лісові насадження Карпат щороку поглинають 12,8 млн. т вуглекислого газу і виділяють 9,8 млн. т кисню. В середньому 1 га лісу поглинає за рік 8 т вуглекислого газу і виділяє 6,1 т кисню. Для порівняння можна відмітити, що в Свердловській області 1 га лісу через значно менше нагромадження органічної маси виділяє за рік близько 2 т кисню, або втричі менше [12, с. 90].

Проте не тільки фізіологічний комфорт важливий для людини. Не менше значення має емоційний і психологічний вплив лісу. При сучасному розвитку науки і техніки деякі санітарно-гігієнічні функції лісу можуть замінити технічні засоби, наприклад, кондиціонер повітря, озонатор (створення штучного мікроклімату тощо). Але нічим не можна замінити позитивного емоційного та психологічного впливу, який одержує людина від спілкування з живою природою [10, с. 142].

З розвитком індустріалізації та урбанізації естетична роль лісових насаджень істотно зростає. Найбільшу цінність мають судинні квіткові рослини - дерева, чагарники, трав'яні рослини, яких налічується близько півтори тисячі видів. Все це - природні ресурси харчових продуктів, лікарської і технічної сировини. Майже 350 видів дикоростучих рослин мають лікувальне значення і широко застосовуються в народній медицині (дещо більше 200 видів офіційно визнані медициною). Близько 20 видів рослин містять дубильні речовини і 18 видів - барвники [2, с. 132]. Карпати мають потужний потенціал для розвитку різних видів туризму. Мальовничі ландшафти, рельєф створюють сприятливий фон для короткотривалого відпочинку.

Природно-ресурсний та історико-культурний потенціал регіону в поєднанні з вигідним географічним положенням в центрі Європи є достатньо вагомою передумовою розвитку системи санаторно-курортного лікування, туризму і відпочинку. Одним з основних рекреаційних ресурсів є клімат, оскільки його особливості сприяють організації санаторно-курортного лікування та інших видів рекреаційної діяльності. Кліматичні умови для рекреації вивчаються з погляду комфортності погоди та клімату для організму здорової людини, яка відпочиває. Тепловий стан людини -- відповідна реакція на комплексну дію погоди. Щодобово організм людини реагує не лише на зміни температури повітря, коливання атмосферного тиску, а й на постійні зміни кількості кисню в атмосфері.

За кліматичними умовами розрізняють два періоди рекреаційної діяльності: холодний (листопад - березень) і теплий (квітень - жовтень)[1, c. 23].

Кліматичні умови Карпатського регіону різноманітні. Клімат рівнинної частини регіону і низькогір'я (до висоти 1000м над рівнем моря) помірно континентальний. В середньогір'ї за показниками річної амплітуди середньомісячних температур повітря (22°С) він близький до морського. Температурний режим в регіоні типовий для територій з різноманітним рельєфом. Із збільшенням абсолютних висот місцевості, як правило, температура повітря знижується. Середньомісячні температури повітря найтеплішого місяця (липня) змінюються від +21,1 °С (Берегове) до +12,4°С (полонина Пожижевська), а найхолоднішого місяця (січня) - відповідно від -3,0°С до -7,6°С. Середня річна температура повітря в Берегове 9,9°С, на Пожижевській - 3,0°С, на Чорній Горі (2023м над рівнем моря) - 0°С. Кількість опадів по вертикалі, зі сходу на захід, збільшується від надлишкової, досягаючи в деяких пунктах 1400-1600мм на рік.

Сприятливий для літнього відпочинку і туризму період триває на Закарпатті і Передкарпатті понад 5 місяців, з травня до другої половини жовтня, в низькогір'ї - до 4 місяців (червень-вересень), а в середньогір'ї - 3 місяці і менше. Близько 80% днів у цей період характеризуються сприятливими, а понад 90% - комфортними типами погоди. За кількістю днів із сприятливими для туризму і відпочинку погодними умовами Прикарпаття належить до найсприятливіших для рекреації регіонів країни.

На Закарпатті річна кількість днів із сприятливими для туризму і відпочинку погодними умовами ще більша (на 8-10%), ніж на Передкарпатті, в Карпатах вона знижується на 20-50%. Зимовому відпочинку і туризму понад усе сприяють кліматичні умови гірської частини регіону. Сніговий покрив у низькогір'ї з'являється в першій половині листопада і сходить до середини квітня. В середньо-гірській частині він зберігається ще довше - до початку травня. Сніговий покрив у горах стає стійким у грудні. Руйнування стійкого снігового покриву відбувається в березні. Сприятливість умов для зимових видів рекреаційної діяльності визначається не тільки наявністю снігового покриву, але і фізіолого-кліматичним показником температурного комфорту - середньою температурою [4, с. 234].

Таким чином, на території Карпатського регіону виділяють три кліматичні рекреаційні зони:

Закарпаття і Передкарпаття, де клімат найбільш сприятливий для літніх видів туризму і відпочинку;

Нижня зона Карпат (абсолютні висоти місцевості до 1000м над рівнем моря) із сприятливими кліматичними умовами як для літніх, так і для зимових видів туризму і відпочинку;

Середньо-гірська зона Карпат, де клімат найсприятливіший для зимових видів туризму і відпочинку.

Для стаціонарного оздоровлення людей у Карпатах функціонують близько 30 санаторіїв-профілакторіїв, понад 50 баз і будинків відпочинку, 75 дитячих таборів та інші заклади, які розташовані в лісах або поблизу них. Вони дають можливість щорічно оздоровлювати більше 100 тис. чоловік. Проте найбільш масовим є нестаціонарний, або самодіяльний відпочинок у лісі. Влітку десятки тисяч людей у вихідні виїжджають у приміські ліси, з якими є добре транспортне сполучення. Як правило, оздоровча рекреація до деякої міри поєднується з утилітарною та пізнавальною. Використання лісів для масового відпочинку населення невпинно зростає. Удосконалення руху громадського транспорту, збільшення кількості транспортних засобів в індивідуальному користуванні, будівництво нових доріг - все це значно розширює можливості нестаціонарної оздоровчої рекреації.

Провідне місце в Карпатах займає спортивно-туристична рекреація, яка поєднує заняття спортом, туризмом, мисливством і рибальством. До послуг спортсменів і туристів 14 спортивних баз і таборів, 36 туристичних баз, їх філій та притулків. Щороку в Карпати приїздить близько двох мільйонів туристів з різних кінців країни. Крупною спортивною базою державного значення є «Україна» у Ворохті. Провідні туристичні бази - «Прикарпаття», «Гуцульщина», «Сріблясті водоспади», «Карпатські зорі» на Івано-Франківщині; «Світанок», «Латориця», «Нарцис», «Трембіта», «Тиса», «Говерла» - на Закарпатті. Туристичні маршрути державного значення проходять через мальовничі гірські ліси до найвищої гори Говерла [4, 287]. Сприятливі умови в Карпатському регіоні для занять мисливством і рибальством, але ці види рекреаційної діяльності до деякої міри обмежені відповідними строками і певними місцями. Найбільш масовою і неорганізованою є утилітарна рекреація, яка поєднує аматорський збір грибів, дикоростучих ягід, горіхів, лікарських рослин і квітів з відпочинком у лісі. Цим видом рекреації охоплені практично всі ліси - від передгірних до високогірних районів. У періоди дозрівання ягід, горіхів, появи грибів десятки тисяч мешканців міст і сіл виїжджають в ліси, нерідко на досить велику відстань від населених пунктів.

Досить поширена в Карпатах пізнавальна рекреація, головна мета якої - духовний розвиток людини, збагачення її знань щодо живої і неживої природи, рослинного і тваринного світу. Вона здійснюється переважно шляхом організованих екскурсій у дендрарії, дендропарки, меморіальні лісопарки, до пам'яток природи, на особливо цінні природні об'єкти і комплекси. Великий інтерес виявляють відпочиваючі до краєзнавства, історичних та архітектурних пам'яток, на які багаті Карпати.

В Івано-Франківській області найбільше значення мають кліматичні санаторно-курортні комплекси Яремче, Ворохта, Косів та бальнеологічно-грязевий курорт Черче.

Отже, оцінка рекреаційного потенціалу території показує, що його якісні і кількісні параметри в поєднанні з географічними і економічними факторами є важливими об'єктивними передумовами розвитку рекреаційного комплексу Карпатського регіону. Рекреаційно-туристичний потенціал будь-якої території характеризується наявністю рекреаційних ресурсів, їх кількістю та різноманітністю. За видами ці ресурси можна поділити на кліматичні, ландшафтні, водні, фауністичні, мінералогічні та культурно-історичні, а функціонально вони забезпечують лікування, відпочинок, пізнання природи і культурно-історичних явищ в конкретному регіоні.

1.4 Характеристика туристичного розвитку досліджуваної території та аналіз існуючої інфраструктури туристичного комплексу «Коруна»

У будь-який час року відпочинок в Карпатах буде цікавим і корисним для тих, хто цінує чудову природу гір. Взимку Ви можете покататися тут на лижах, влітку - цілими днями насолоджуватися чудовим повітрям, співом птахів, прогулянками по гірських стежках, а також ласувати смачними лісовими ягодами. Осінь - звичайно ж - золота пора для грибників. Весна прикрашає гори і долини квітами, які просто вражають уяву своєю чудовою красою. Якщо Ви зібралися в Карпати, зупиніться в готелі «Коруна».

Готель розташований поблизу лижних підйомників і туристичних маршрутів. Саме звідси починається найактивніший, цікавий, корисний і пізнавальний відпочинок в горах.

Кожен корпус - це окремий котедж . Вам сподобаються просторі номери, дизайн яких об'єднав традиції старовини і комфорт сучасності. Тут в каміні горить живий вогонь, а затишний карпатський інтер'єр, де так майстерно продемонстрована краса дерева і каменю, створює непередаване відчуття якогось давнього тепла, яке живе на цій землі, в цих горах і в серцях чудових, вкрай гостинних людей.

Поряд з висококласним сучасним сервісом готель вмістив в себе багато елементів музейного комплексу. На територію перенесені автентичні старовинні гуцульські дерев'яні будинки, вік дерева їх стін більше 100 років. В одному з них розміщується хата-музей. Готель гармонійно виглядає на тлі гірського ландшафту. Тут Ви можете повністю зануритися в природу Карпат, відчути національний колорит цього унікального краю, доторкнутися до його давньої історії, традиціям [7, c. 87].

Універсальний для відпочинку і бізнесу комплекс обладнаний сучасним конференц-залом, який може вмістити до 150 чоловік. Ви можете організувати зустріч, семінар, тренінг чи презентацію. Для серйозних ділових переговорів підійде малий зал на 45 місць. До Ваших послуг сучасне обладнання: проектор, Flip chart, екран, звукова апаратура, wi-fi інтернет.

Ми приділяємо особливу увагу рекреаційного напрямку, тому «Коруна» має назву курорт-готель. В єдиному комплексі об'єднані унікальні оздоровчі природні можливості, спеціальні умови і сучасне обладнання для відновлення сил і здоров'я.

У селі Татарів, 2 км від автотраси H-09 і 15 км до ГК Буковеля.

Зручний під'їзд -- грунтова дорога.

Коли готельно-ресторанний комплекс «Коруна» знаходився на етапі формування, проживала перші роки, культура формувалася природно, без спеціальних зусиль зі сторони керівника. Люди, які приходили сюди, приймалися особисто керівником або ж з його згоди. Працівників не так багато, всіх знають в обличчя, робота організована по командному принципу, всім зрозуміло, що і як робити.

Ніхто не працює безкоштовно, тому завдання готельно-ресторанного комплексу «Коруна» - одержати прибуток. Проте не жертвувати заради цього своєю репутацією професіонала і просто порядної людини. Сприятлива для покупки готельного номеру обстановка створюється і за допомогою принципів культури обслуговування, яких дотримуються у більшості процвітаючих готельних підприємств. Ці принципи такі:

безкоштовна інформація;

створення комфортних умов при покупці;

точність і деталізація інформації з можливостей і варіантів готельного відпочинку та обслуговування;

надійність інформації.

З переходом готелю на наступний етап розвитку - швидкого росту, відбулося розподілення зон відповідальності між працівниками, з'являються спеціалізації, відділи. І тут сформувалися субкультури на основі професіональних цінностей. Ці субкультури починають впливати на первинну, базову культуру. Засобом лідера по підтримці і розвитку корпоративної культури стала якість управління: ясність і чіткість поставлення завдань, контроль результатів, оборотний зв'язок.

Навіть якщо готельно-ресторанний комплекс «Коруна» має відоме ім'я, репутацію, питання досконалості залишається. Що можна робити ще краще? Чи досягла організація відповідної якості в своїй роботі? Чи створилися такі умови, в яких працівники працюють з повною віддачею? В цьому випадку вирішенням стала управлінська команда. Завдання керівників середньої ланки - створити такі відносини з підлеглими, критеріями яких стали чіткі цілі, знання сильних сторін, довіра, піклування про розвиток працівника. А завданням керівника вищої ланки - створення таких же умов для всієї управлінської команди [6, c. 54].

РОЗДІЛ 2. ПРОЕКТНА ЧАСТИНА

2.1 Статистичні показники досліджуваної території та туристичного комплексу «Коруна»

Сучасний стан готельного комплексу «Коруна» дозволяє охарактеризувати культуру не тільки з позитивної точки зору. Опис: 65 номерів -- 23 стандарти (корпус «Корунка»), 32 півлюкси, 6 люксів і 4 апартаменти (в дерев'яних котеджах).

На території -- ресторан з літньою терасою (100 місць), російська лазня, адмінкорпус (рецепція, конференц-зал, сувенірний магазин), паркінг, відкритий басейн, дитячий майданчик, тенісний корт і спортивний майданчик.

Територія освітлюється, працює відеонагляд.

Опалення: автономне водяне, власна котельня; в міжсезоння -- відсутнє, надаються обігрівачі.

Водопостачання: холодна та гаряча постійно.

Економ (мансардного типу) -- двоспальне або 2 односпальні ліжка, телевізор, шафа для одягу, електрочайник, засоби для чищення взуття, санвузол (туалет, умивальник, душова кабіна або ванна, фен, засоби особистої гігієни).

Стандарт -- двоспальне або 2 односпальні ліжка, телевізор, шафа для одягу, електрочайник, засоби для чищення взуття, санвузол (туалет, умивальник, душова кабіна або ванна, фен, засоби особистої гігієни).

Півлюкс -- двоспальне або 2 односпальні ліжка, телевізор, телефон, сейф, шафа для одягу, засоби для чищення взуття, міні-бар, балкон, санвузол (туалет, умивальник, душова кабіна, фен, засоби особистої гігієни, тапочки). Є можливість 1 додаткового місця. В холі на поверсі є м'який куток і камін.

У двох котеджах-музеях «Нусина хата» і «Курник» є ще 8 номерів цієї категорії, в інтер'єрі -- старовинні речі гуцульського побуту.

Люкс -- двокімнатний номер, вітальня з виходом на балкон (телевізор, телефон, міні-бар, сейф, засоби для чищення взуття), спальня (двоспальне ліжко, шафа для одягу), санвузол (ванна, туалет, умивальник, фен, засоби особистої гігієни, халати, тапочки). Додаткові місця -- розкладний куток у вітальні. В холі на поверсі є м'який куток і камін.

Апартаменти -- триповерховий номер в окремих котеджах, в якому:

на першому поверсі -- вітальня з каміном і кухонним куточком (міні-бар, телевізор, телефон, сейф, електрочайник, електрична плита, набір необхідного посуду), шафа для одягу, засоби для чищення взуття, санвузол (умивальник, туалет);

на другому поверсі -- спальня (двоспальне ліжко, шафа для одягу), санвузол (душова кабіна, умивальник, туалет, фен, засоби особистої гігієни, халати, тапочки) [15, c. 87];

на третьому поверсі -- спальня (двоспальне ліжко, шафа для одягу), санвузол (ванна, туалет, умивальник, фен, засоби особистої гігієни, халати, тапочки).

Додаткові місця -- розкладний куточок у вітальні і розкладні дивани у спальнях.

Харчування:

Сніданок в ресторані включено у вартість.

У ресторані пропонуються страви гуцульської та європейської кухні.

В апартаментах можливе самостійне приготування їжі.

Можливе дитяче харчування, обслуговування в номері.

Сервіс, включений у вартість:

Паркування під охороною, зберігання багажу, виклик таксі.

Користування бібліотекою, спортивним майданчиком, басейном.

Інтернет Wi-Fi.

Користування праскою, дошкою для прасування (побутова кімната на поверсі). Щоденне прибирання кімнат та зміна рушників (3 на особу), зміна постелі -- 1 раз на 3 дні.

Сервіс за додаткову оплату:

Прання і прасування одягу, догляд за дітьми, користування мангалом.

Російська лазня до 10 осіб з контрастним басейном і джакузі -- 800 грн за годину (простирадла, рушники, послуги банщика і віники, чаї з трав -- включено у вартість). Масаж, купіль на травах -- за додаткову оплату.

Конференц-зал на 40 місць (проектор, екран, фліп-чарт, можливість синхронного перекладу на англійську та німецьку мови) -- 100 грн за годину.

Конференц-зал на 100 місць -- 350 грн за годину.

Бронювання квитків (авіа-, залізничних та ін.).

Трансфер до готелю з Львова, Івано-Франківська, Яремче та ін. міст України.

Трансфери від готелю до витягів, на екскурсії, оренда автомобіля з водієм.

Спорт, розваги:

Відкритий басейн з підігрівом (10х12 м).

Прокат велосипедів, бадмінтону, DVD і відеофільмів.

Дитячий майданчик.

Оренда тенісного корту, прокат ракеток.

Майданчик для міні-футболу та волейболу.

Прокат снігоходів.

Тренажерний зал і фітнес-зал.

Більярд: «російський» -- 100 грн, «американка» -- 80 грн за годину.

Катання на конях, походи в гори, риболовля, збирання грибів та ягід.

Екскурсії -- джипінг, рафтинг, пікнік в горах та ін.

На території знаходяться музей та господарський двір (хлів).

Ціни за номер за добу:



Номер/Період		01.12- 15.12	16.12- 29.12	30.12 01.01-05.01 07.01-08.01	31.12	06.01	09.01-19.01 27.02-31.03	20.01- 26.02
Економ		620	790	1790	6790*	3790	750	890
стандарт		690	890	1990	6990	3990	830	990
півлюкс		940	1120	2820	7820	4820	1120	1490
Люкс		1260	1590	3780	8780	5780	1590	1990
апартаменти		2240	2890	6590	16590	10590	2890	3490
додаткове місце	дорослий	180	180	390	2890	1390	180	300
	дитина (5-12 р.)	90	90	195	1445	695	90	150

Дитина до 5 років -- безкоштовно (без надання додаткового місця та сніданку).

Знижки для груп -- 5-15%, турагентів -- 10-15%.

Для постійних клієнтів існує система дисконтних карток (знижки 5-20%). 

Можлива оплата картками всіх платіжних систем або по перерахунку.

Центральний вхід готелю обладнаний автоматичними дверцятами, Ідо полегшує переміщення відвідувачів з багажем. Окремо знаходиться службовий вхід для персоналу готелю.

На території готелю розташована відкрита автостоянка з цілодобовою охороною. Навколишня територія і сам готель освітлюється цілодобово. Особливо яскравим є освітлення в період новорічних та Різдвяних свят.

Готель має власну систему водопостачання, автономне опалення, що забезпечує наявність гарячої води цілодобово. Цілодобове кондиціювання повітря в усіх приміщеннях. Внутрішнє радіоповідомлення в кожному номері.

Вертикальне сполучення забезпечується трьома секціями пасажирських ліфтів. Окремо знаходиться вантажний ліфт [9, c. 24].

Готель забезпечує своїх клієнтам внутрішній телефонний зв'язок, міський (через 9) та наявність міжнародного обслуговування зв'язку фірмою «Утел».

До послуг туристів та гостей міста в готелі є інформаційно-туристична агенція, де пропонують організацію групових та індивідуальних поїздок по Карпатському регіону і за кордон. Можна замовити екскурсійне обслуговування, послуги гіда.

З транспортних послуг слід відмітити наявність транспорту, обслуговування екскурсійним автобусом, замовлення квитків на транспорт.

Всі приміщення готелю «Коруна» можна розділити на чотири основні групи: житлові, адміністративні, обслуговуючі, підсобні.

До першої групи відносяться номери всіх категорій і безпосередньо зв'язані з ними побутові приміщення.

До другої групи - вестибюль і прилеглі до нього приміщення та комунікації, контора дирекції і інші адміністративні приміщення.

До третьої групи входять: приміщення загального призначення і загального користування (конференц-зал, вітальні), приміщення підприємств, які надають послуги (перукарня, обмін валют, ресторани, бар, торгові точки).

До четвертої групи відносяться: господарські і складські приміщення (білизняні і пральні, кладові, склади, машинні відділення, бойлерна та ін.).

Адміністративні, житлові приміщення і приміщення загального призначення знаходяться в різних рівнях і однакових об'ємах.

Організаційна складність правильного взаємозв'язку між різними типами приміщень заключається в тому, що проживаючий на поверсі не повинен бачити роботу обслуговуючого персоналу, а тільки користуватися результатами цієї роботи.

Основною частиною готелю являється група житлових приміщень (номерів), а також безпосередньо зв'язані з ними допоміжні і службові приміщення.

До допоміжних приміщень житлової групи готелю відносяться коридори, поверхові холли і вітальні.

Чим вищий рівень комфорту готелю, більша вмістимість, тим більше різних приміщень входить в склад готелю і тим більш складну функціональну структуру має даний готель.

Функціональні схеми є різноманітні. Вони враховують різні складні технологічні процеси, які проходять при експлуатації будівлі, дотримання яких необхідне для правильної експлуатації будівлі.

В готелі «Коруна» існує два функціональні зв'язки: одинарний і зворотній.

Одинарні зв'язки існують між приміщеннями, які не зв'язані між собою, а зворотні - між приміщеннями, які зв'язані між собою.

Знайомство з спорудою готелю починається з вестибюлю, в якому знаходяться різні приміщення громадського призначення по обслуговуванню проживаючих.

Вестибюль є центром, який зв'язує всі основні групи готельних приміщень. Головний вхід в вестибюль має двійний дамбур. Вестибюль готелю «Коруна» є просторим та добре освітленим. Вхід до ресторану - справа, до бару ресторану - зліва. Зліва від входу знаходиться стійка портьє, оснащена комп'ютером. 3 протилежного від входу боку знаходиться гардероб. Поки що в гардеробі відсутня гардеробна стійка. Враховуючи те, що на даний момент в вестибюльній групі приміщень проводиться повна реконструкція, структура приміщень вестибюльної групи не може бути показана в повному об'ємі.

Приміщення вестибюльної групи є монопростором основного технологічного процесу виробництва готельних послуг, їх планувальна організація визначається наявністю одного великого планувального елемента і кількох малих планувальних елементів [15, c. 86].

Монопростір приміщень вестибюльної групи визначається двома робочими зонами: контактною і неконтактною.

Контактна зона визначає умови «зустріч - проводи», що впливають на настрій гостя. Саме ця зона створює перше враження про умови гостинності, в цю зону звертається гість, коли в нього виникають проблеми.

Функції контактної зони включають функції касира (рахунки, обмін валют), портьє (реєстрацію і виписка гостей), інформаційної служби (видача ключів, пошта, інформація).

Функціями неконтактної служби є служби резервування, комутатора, менеджера.

Рівень комфорту характеризується правильною функціональною організацією приміщень вестибюльної групи і оцінюється такими умовами: взаємним розміщенням вертикальних комунікацій і входу; взаємним розміщенням основних зон вестибюля і входу в готель; функціональним зв'язком між зонами і приміщеннями вестибюльної групи, що має виключати перетинання людських потоків.