Оцінка потенціалу природно-лікувальних ресурсів дає підстави розраховувати, що Україна має перспективу пожвавлення санаторно-курортного лікування та оздоровлення. Це могутній потенціал розвитку міжнародного і вітчизняного оздоровлення і туризму, які є прибутковими галузями в економіці багатьох країн.

Розвиток санаторно-курортних послуг тісно пов'язаний з раціональним використанням природних територій курортів, які мають мінеральні та термальні води, лікувальні грязі та озокерит, ропу лиманів та озер, акваторію моря, кліматичні, ландшафтні та інші умови, сприятливі для організації відпочинку та оздоровлення, лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань. З метою розв'язання зазначених завдань необхідно провести медико-біологічну оцінку якості природних лікувальних ресурсів, а також еколого-економічну оцінку природних територій курортів як складової частини національного багатства країни для:

· формування ринку природних лікувальних ресурсів;

· реалізації платного природокористування;

· порівняння ефективності рекреаційного та нерекреаційного використання території курорту;

· залучення інвестицій тощо.

Більшість курортів має гідромінеральну базу на підставі затверджених запасів. Втім існує значна кількість санаторно-курортних закладів, які використовують природні лікувальні ресурси, стосовно яких не проводилися геологорозвідувальні роботи. З метою оцінки та затвердження запасів гідромінеральних ресурсів для санаторно-курортних закладів, що використовують природні лікувальні ресурси з незатвердженими запасами, необхідно здійснити геологорозвідувальні роботи та провести пошуки інших гідромінеральних ресурсів для розширення профілактичних та лікувальних послуг.

Дієтичне харчування працюючих організовують у дієтичних їдальнях та дієтичних відділеннях загальних їдалень. У їдальнях при промислових підприємствах для цього виділяється близько 20 % від загальної кількості місць, при навчальних закладах - 10 %, у відкритій міській мережі - 5 %.

На формування потреб у дієтичному харчуванні впливають умови праці. Однак в усіх контингентів споживачів найбільшу питому вагу займає дієтичне харчування, яке рекомендується при захворюваннях органів травлення.

Раціональна організація дієтичного харчування повинна передбачати організацію харчування за абонементами, приймання попередніх замовлень на обід, доставку їжі до робочих місць, придбання напівфабрикатів, доставку дієтичного харчування додому. Для розширення обсягів дієтичного харчування важливе значення має також підвищення якості обслуговування та зниження вартості харчування.

Дієтичне харчування в їдальнях має бути організоване не менш як двічі на добу. Меню дієтичних їдалень повинно мати декілька варіантів раціонів харчування різного призначення для забезпечення раціональної структури і повноцінності харчування працюючих.

У загальнодоступних дієтичних їдальнях у меню включають страви 5-6 основних дієт, у дієтичних їдальнях або відділеннях при виробничих підприємствах, вищих навчальних закладах - не менше трьох. Поряд з дієтичними стравами необхідно включати фруктово-овочеві та овочеві соки, вітамінні напої, мінеральні води, настої трав.

Дієтичні їдальні повинні в першу чергу забезпечуватися молоком, молочнокислими продуктами, сиром, вершковою і рослинною олією, нежирними сортами м'яса, птицею, свіжою рибою, овочами, фруктами та ін. Виробничі цехи цих їдалень мають бути оснащені усіма видами устаткування й обов'язково спеціальними його видами для приготування дієтичних страв - пароварними котлами, протиральними і збивальними машинами, жаровими шафами тощо.

Крім приміщень, які мають усі їдальні, дієтична повинна мати кімнату відпочинку і кабінет лікаря. Для обслуговування хворих на туберкульоз мають бути виділені окремі зали, мийна столового посуду зі спеціальним устаткуванням для кип'ятіння посуду і столових наборів; окремі умивальники для споживачів; спеціальні маркіровані тарілки, чашки, столові набори; окремий приймач для відходів, збору і дезінфекції залишків їжі. Дієтичні їдальні (відділення) повинні бути укомплектовані кваліфікованими кухарями, які мають відповідну підготовку з дієтичного харчування.

Режим роботи дієтичних їдалень (відділень), які обслуговують робітників, службовців, колгоспників, студентів, необхідно погодити з керівництвом і профспілковою організацією підприємства, навчального закладу. У таких їдальнях в основному застосовується метод самообслуговування, рідше - обслуговування офіціантами.

Важливе значення має попередній продаж абонементів і путівок на дієтичне харчування. Для забезпечення працюючих дієтичним харчуванням між адміністрацією їдальні та відповідною профспілковою організацією укладається договір про порядок і умови організації дієтичного харчування.

Працівники, зайняті на виробництві зі шкідливими умовами праці, мають право на безкоштовне одержання молока або інших рівноцінних харчових продуктів. Перелік цих професій і робіт визначається керівниками підприємства за погодженням з профспілковими організаціями відповідно до медичних показань, розроблених міністерством охорони здоров'я.

Право на одержання лікувально-профілактичних продуктів харчування мають також працівники, які тимчасово працюють на даному виробництві. Таким же правом користуються учні професійно-технічних училищ, студенти й аспіранти. Роздача молока здійснюється в розфасованому вигляді. Для його зберігання використовують холодильні камери і холодильники, для підігрівання (у зимовий період) - теплове устаткування (електрокотли, електротермостати).

На великих промислових комбінатах створені нічні санаторії-профілакторії загальнотерапевтичного профілю, де здійснюється медичне спостереження за хворими і комплексне їх лікування. У профілакторії робітники проводять свій вільний час, одержують повний раціон харчування і медичну допомогу. При організації дієтичного харчування необхідно враховувати виробничі умови працюючих, зайнятих на безперервних процесах, що передбачають доставку дієтичного харчування до робочих місць.

Для успішного вирішення цього питання необхідно постійно вивчати попит споживачів на дієтичне харчування, удосконалювати форми його доставки. Особливо це важливо для тих, хто одержує і доставляє його до робочих місць самостійно: шахтарі, машиністи локомотивно-поїздних бригад, їхні помічники та ін. Локомотивні бригади можуть одержувати лікувальне дієтичне харчування за єдиним дорожнім абонементом в будь-якій цілодобовій їдальні. У разі, якщо час споживання їжі збігається з часом перебування машиніста в дорозі, організовують видачу дієтичних наборів продуктів, що зберігаються в стаціонарних холодильниках на електровозах і холодильниках-термостатах тепловозів. Однак за нормами раціонального харчування дієтичний набір продуктів не рівноцінний гарячому дієтичному харчуванню. У зв'язку з цим працівникам необхідно використовувати спеціальний набір термосів для транспортування гарячих страв.

Для поліпшення обслуговування хворих, що потребують дієтичного харчування, організовують також магазини з реалізації дієтичних продуктів, продаж напівфабрикатів і кулінарних виробів через буфети в їдальнях і магазини кулінарії, а також відпускання дієтичних обідів додому.

Медичне керівництво в дієтичних їдальнях (відділеннях) здійснює сестра з дієтичного харчування. Вона зобов'язана щодня разом із завідувачем виробництва складати меню, контролювати якість продукції, слідкувати за правильною постановкою дієтичного харчування в їдальні, виконанням санітарних правил, встановлених для підприємств ресторанного господарства. Крім того, здійснювати контроль за відповідністю кулінарної обробки їжі установленим дієтам, брати участь у бракеражі всіх партій готової продукції, підготовленої для реалізації, вести бракераж-ний журнал, організовувати санітарно-просвітню роботу серед тих, хто харчується, і працівників їдальні, використовуючи при цьому популярні й наочні матеріали (літературу, пам'ятки, плакати, виставки та ін.). Роботою дієтичних сестер керує лі-кар-дієтолог, посада якого передбачається у штаті однієї з їдалень.

Нерівномірний розподіл водовідбору за ділянками і технічна недосконалість свердловин призводять до нераціонального використання мінеральних вод на окремих родовищах.

Відбувається і протилежний процес, коли для вивчення родовищ мінеральних вод та затвердження запасів щодо них витрачено значні кошти, а родовища використовуються не в повному обсязі.

Значна частина родовищ мінеральних вод експлуатується лише для промислового розливу у пляшки. Необхідно вирішити питання щодо обмеження використання пластикової тари для розливу мінеральної води. Деякі фасовані мінеральні води доцільно використовувати в санаторно-курортних закладах місцевостей, або у закладах практичної охорони здоров'я регіонів, де згідно з медичним зонуванням існує необхідність їх вживання та профілактичного застосування за нозологічними показниками (наприклад у зонах радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи).

Оцінка сучасного використання мінеральних вод, лікувальних грязей, інших природних лікувальних ресурсів може бути проведена на підставі моніторингу цих корисних копалин. Результати досліджень дадуть змогу створити кадастр природних лікувальних ресурсів. Це, у свою чергу, буде базисним матеріалом опрацювання прогнозних оцінок перспективності природних лікувальних ресурсів .

Розвиток інфраструктури курортів (транспорт, зв'язок, комунальне господарство) потребує розв'язання територіальних, соціально-економічних, і завдань, які пов'язані з розподілом і визначенням пріоритетних напрямів використання природних лікувальних ресурсів і пошуками шляхів збалансування міжгалузевих інтересів, вирішенням питань розміщення курортного, житлового, соціального, інженерно-транспортного, комунального та інших видів будівництва, відтворення культурно-історичної спадщини, охорони та збагачення природного середовища курортів.

Розвиток виробництва на курортних територіях призвів до виникнення на них індустріальних зон. Надмірна концентрація у деяких місцевостях санаторно-курортних закладів, велика питома вага промислового та сільськогосподарського виробництва, інтенсивний рух автотранспорту на загальному фоні недосконалої інфраструктури (водо- та теплопостачання, енергозабезпечення, комунальне господарство, транспорт), низький рівень комфортності оздоровниць створюють надмірне антропогенне навантаження, знижують престижність курортів та ставлять під загрозу існування сировинної бази найбільш популярних курортів.

Розвиток курортів багато в чому залежить від витрат на паливно-енергетичні ресурси, збереження яких є предметом державної політики. Залежно від умов розвитку більшість курортів не має традиційних джерел енергії. Тому виникає необхідність ширшого впровадження на курортних територіях нетрадиційних видів енергетики. Передбачається ліквідація енергетичного дефіциту курортів за рахунок застосування енергозберігаючих технологій, відтворюваних і нетрадиційних джерел енергії, встановлення лічильників обліку тепла, гарячої та холодної води, газу. Це в свою чергу сприятиме підвищенню якості екологічного стану курортів.

Розвиток і поетапне становлення курортів, конкурентоспроможних на світовому ринку, неможливий за існуючого режиму водопостачання. Для розв'язання проблем водозабезпечення необхідно здійснити комплекс таких заходів:

· реконструкція існуючих і будівництво нових об'єктів водогосподарського комплексу;

· впровадження сучасних технологій очищення води та залучення додаткових джерел водопостачання;

· ремонт та реконструкція існуючих аварійних мереж водопостачання і водовідводу, створення системи автоматизації та диспетчеризації водопостачання курортних об'єктів незалежно від форми власності та підпорядкування;

· розвідування нових запасів підземних вод для питного водопостачання та раціональне використання існуючих місцевих джерел;

· створення замкнутих систем водозабезпечення як частини безвідходних технологій;

· реконструкція існуючих та будівництво нових каналізаційних споруд.

Для сталого функціонування курорту необхідне створення відповідної нормативної бази, яка складається із системи стандартів та інших нормативних документів, моніторингу ресурсного потенціалу та нормативно-правових актів. Що стосується санаторію «Авангард», то крім оздоровчої діяльності одним із напрямків розвитку функціонування закладу є розширення сфери його діяльності.

ВИСНОВОК

Наявність унікальних природних лікувальних ресурсів, відомостей щодо їх сучасного стану, розвинутої інфраструктури, санаторно-лікувальних закладів становлять той базовий потенціал, на основі якого має формуватись державне ставлення до раціонального використання рекреаційних можливостей курортних територій, що обумовить подальший розвиток курортної галузі України.

Для сучасної оцінки природного потенціалу курортів і забезпечення сталого розвитку курортів необхідно, перш за все, державне зведення даних про природні лікувальні ресурси й об'єкти курортної інфраструктури, що є головним завданням Державних кадастрів природних територій курортів і природних лікувальних ресурсів. Крім того, при оголошенні природної території курортною та застосуванні спеціальних економічних заходів мають бути враховані результати екологічно-економічної соціально-економічної

У центрі, окрім класичного санаторне - курортного лікування, яке проводиться з постійною корекцією і лікарським контролем, пропонують сучасні методи реабілітації різних захворювань, профілактичні і загально-зміцнюючі лікувальні програми які базуються на поєднанні лікувальних природних факторів (радонові води, бішофіт полтавський, пелобішофіт, озокерит, мінеральна вода для внутрішнього приймання і т.і.) з високими медичними технологіями і ефективними методами традиційної і нетрадиційної медицини.

Керівництво санаторію прагне поєднати два напрями стратегії розвитку оздоровниці: лікування та відпочинок.

Отже, головною особливістю курортних ресурсів є універсальність сполучення різних природних лікувальних факторів, які формуються природним шляхом при мінімальній участі людини. Багато з цих факторів формуються тисячі і мільйони років і їх запаси зовсім не безмежні. Вплив господарської діяльності людини порушує складену рівновагу природних факторів і може привести до незворотної втрати цілого комплексу лікувальних ресурсів.

Збереження природних лікувальних ресурсів повинно бути засновано, насамперед, на охороні курортно-рекреацйних зон. Незважаючи на очевидну економічну і потребу в розвитку оздоровчо-рекреаційного комплексу, на сьогодні в Україні, за незначними винятками, не встановлені межі охоронних зон усіх видів, майже не визначені показники резервних територій для розвитку курортів навіть на найближчу перспективу. Тому особливої уваги потребує комплекс питань з санітарної охорони курортів та родовищ природних лікувальних ресурсів.

Дієтичне харчування працюючих організовують у дієтичних їдальнях та дієтичних відділеннях загальних їдалень. У їдальнях при промислових підприємствах для цього виділяється близько 20 % від загальної кількості місць, при навчальних закладах - 10 %, у відкритій міській мережі - 5 %.

На формування потреб у дієтичному харчуванні впливають умови праці. Однак в усіх контингентів споживачів найбільшу питому вагу займає дієтичне харчування, яке рекомендується при захворюваннях органів травлення.

Раціональна організація дієтичного харчування повинна передбачати організацію харчування за абонементами, приймання попередніх замовлень на обід, доставку їжі до робочих місць, придбання напівфабрикатів, доставку дієтичного харчування додому. Для розширення обсягів дієтичного харчування важливе значення має також підвищення якості обслуговування та зниження вартості харчування.

Дієтичне харчування в їдальнях має бути організоване не менш як двічі на добу. Меню дієтичних їдалень повинно мати декілька варіантів раціонів харчування різного призначення для забезпечення раціональної структури і повноцінності харчування працюючих.

Список використаної літератури

1. Бабкин А.В. Специальные виды туризма. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2008. - 252 с.

2. Бальнеологічні курорти та мінеральні води країн Карпатського регіону. // Довідник 2000. - Ужгород, 2000. - 84 с.

3. Викова Л.М. Курорти Закарпаття. - К.: Здоров'я, 1985. - 80 с.

4. Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм: сучасні концепції менеджменту і маркетингу. Навчальний посібник. - К.: Альтерпрес, 2004. - 192 с.

5. Дорогунцов С.И., Куценко В.И., Ольшевский В.И., Гаврилюк Л.Ф. Перспективы рационального использования рекреационных ресурсов Украины в целях массового оздоровления населения. // (г. Южный, 19-21 октября 1994 г.). - Одесса, 1994. - С. 9-11.

6. Жук М.В., Круль Г.Я. Менеджмент готельно-курортного і туристичного сервісу. Конспект лекцій. Частина 1. - Чернівці: Рута, 2004. - 88 с.

7. Квартальнов В.А. Туризм. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 320 с.

8. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. - Чернівці: Книги-ХХІ, 2003. - 300 с.

9. Курортно-рекреаційні зони Закарпаття. // Довідник 2000. - Ужгород, 2000. - 235 с.

10. Курортні ресурси України. / Під ред. проф. М.В. Лободи. - К.: Укрпрофоздоровниця, «Тамед», 1999. - 334 с.

11. http://sanatoriy-avangard.com/ua_uk/istoriya

12. http://tourlib.net/books_history/fedorchenko631.htm

13. Інформаційно-аналітичні матеріали Кабінету Міністрів України для проведення парламентських слухань "Проблеми у сфері забезпечення охорони здоров'я і медичного обслуговування громадян України та шляхи їх розв'язання" від 29 березня 2005 р. № 2254/ 0/2-05.

14. Міжгалузева комплексна програма "Здоров'я нації"": Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 10 січ. 2002 р. № 4. - К., 2002.

15. Москаленко В.Ф. Основні здобутки у сфері охорони здоров'я за роки незалежно-сті України // Охорона здоров'я України. - 2001. - № 3. - С. 4-12.

16. Москаленко В.Ф., Понамаренко В.М. Реформа системи охорони здоров'я України // Військ, медицина України. - 2001. - № 2. - Т. 1. - С. 121-126.

17. Аракелова Л.Л., Тамбовцева Л.Б. Спелеогалотерапія / Удосконалення санаторно-курортної сфери в сучасних умовах: Матеріали 1-ї науково-практичної конференції. - 2003. - С.93-96.

18. "Менеджмент гостиничного и ресторанного обслуживания", навчальний посібник, Москва, 2004 р.

19. "Організація ресторанного господарства", навчальний посібник, Архіпов, Київ

20. Turlib.ua

ДОДАТКИ

Додаток А

Лікувальний профіль санаторію «Авангард»

Показання для лікування:

Хвороби системи кровообігу:

1. Ішемічна хвороба серця (стабільна стенокардія напруги не вище 3-го функціонального класу).

2. Кардіосклероз.

3. Гіпертонічна хвороба не вище II Б стадії, при доброякісному перебігу.

4. Гіпотонічна хвороба і симптоматична гіпотонія.

5. Кардіоміопатія

6. Облітеруючі захворювання судин кінцівок.

7. Стан після операції з приводу облітеруючих захворювань артерій.

8. Варикозне розширення вен, хронічні тромбофлебіти..

Хвороби органів дихання:

1. Стан після гострого запалення трахеї, бронхів, легенів.

2. Хронічні неспецифічні захворювання легенів.

3. Бронхіальна астма у фазі ремісії.

Хвороби нервової системи:

1. Неврити, поліневрити, плексити, радикуліти.

2. Пошкодження нервових корінців, сплетінь і нервів.

3. Неврологічні прояви остеохондрозу хребта.

4. Хвороба Рейно.

5. Неврози.

Хвороби кістково-м'язової системи:

1. Хронічні артрити в фазі ремісії.

2. Остеохондроз хребта.

3. Хронічні бурсити, синовіїти, тендовагініти.

4. Міозит.

Хвороби шкіри:

1. Нейродерміт.

2. Псоріаз.

3. Трофічні виразки.

Хвороби системи травлення:

1. Хронічний холецистит, холангіт, гепатит, жовчно-кам'яна хвороба, дискінезія жовчовивідних шляхів, стан після холецистектомії.

2. Хронічні гастрити зі зниженою секреторною функцією у фазі ремісії.

Хвороби ендокринної системи:

1. Ожиріння I-II ст.

2. Цукровий діабет у легкій формі.

3. Сечокислий діатез.

Хвороби репродуктивної сфери:

1. Порушення оваріо-менструального циклу.

2. Хронічне запалення матки і придатків.

3. Чоловіче та жіноче безпліддя.

4. Ендометріоз.

5. Невиношування вагітності.

6. Цисталгії.

7. Міома матки, якщо показано консервативне лікування.

Хвороби органів зору:

1. Стан після операцій з приводу вродженої і набутої глаукоми, після хірургічного лікування катаракти, після хірургічних операцій на рогівці, після операцій при патології сітківки, скловидного тіла (через 4-6 місяців після операції).

2. Стабільна компенсована глаукома.

3. Пігментна дегенерація сітківки.

4. Вікова макулодистрофія, суха форма.

5. Наслідки перенесених запальних захворювань судинної та сітчастої оболонки

6. Дистрофії рогівки.

7. Помутніння рогівки(після перенесених вірусного чи бактеріального кератиту, травми).

8. Діабетична ретинопатія (непроліферативна, препроліферативна).

9. Порушення рефракції і акомодації: короткозорість, далекозорість, астигматизм, спазм акомодації.

10. Амбліопія.

Медико-реабілітаційні відділення:

- для опікових хворих

1. Опікові контрактури і деформації будь-яких локалізацій, які розповсюджуються на протязі 1,5 років після одержання опіків;

2. Післяопікові рубці, які достигають та самостійно загоюються, ділянки опіків ІІІ-А ступені не в зоні суглобів (на протязі першого року після загоювання опікових ран);

3. Достигаючі ділянки вільної пересадки шкіри, не в зоні суглобів (на протязі першого року після пересадки шкіри);

4. Гіпертрофічні та келоїдні рубці після оперативного лікування або самостійного загоювання опікових ран (на протязі перших 1,5 років після загоєння);

5. Перенесені термічні ураження шляхів дихання (інгаляційні ураження) - на протязі першого року після опіку;

6. Перенесені опікові пневмонії (на протязі першого року після ураження);

7. Перенесені токсичні гепатіти, ентеріти (ураження кишкового тракту);

8. Післяопіковий піеліт, піелонефріт (на протязі першого року);

9. Післяопікові міокардіти (на протязі першого року).

- для жінок з патологією вагітності:

1. Нормальний перебіг вагітності в строки від 12 до 35 тижнів (враховуючи час перебування у відділенні лікувально-оздоровчого закладу);

2. Анемія вагітних (залізодефіцитна) без супутніх захворювань;

3. Звичне переривання вагітності;

4. Ревматизм, неактивна фаза;

5. Компенсовані ревматичні і вроджені вади серця;

6. Хронічні неспецифічні захворювання легенів у фазі стійкої ремісії;

7. Гіпертонічна хвороба І стадії;

8. Міокардіосклероз і міокардіодистрофія без недостатності кровообігу і порушень ритму серця;

9. Ожиріння;

10. Цукровий діабет (легка форма);

11. Тиреотоксикоз (легка форма).

- для хворих з хронічними неспецифічними захворюваннями легень:

1. Бронхіальна астма атонічної, інфекційної та змішаної етіології в стадії легкого та середнього ступеню важкості;

2. Хронічний обструктивний бронхіт з ознаками дихальної недостатності І-ІІ ст.;

3. Хронічний необструктивний бронхіт з ознаками дихальної недостатності І-ІІ ст.;

4. Гостра пневмонія з затягнутим перебігом більше 8 тижнів;

5. Гостра пневмонія з обструктивним синдромом з затягнутим перебігом більше 8 тижнів;

6. Гостра пневмонія з супутніми алергічними хворобами з затягнутим перебігом більше 8 тижнів;

7. Особи, що часто хворіють на гострий бронхіт, гострі респіраторні захворювання, що працюють в умовах підвищеної загазованості та (або) запиленості;

8. Особи з ознаками гіперреактивності бронхів, що виникла після перенесених грипу, гострих респіраторних захворювань, гострого бронхіту, вірусної та бактеріальної етіології.

- з ендокринною патологією:

1. Ожиріння первинне, аліментарно-конституційне, І-ІІІ ступенів, без явищ декомпенсації кровообігу;

2. Цукровий діабет, вперше виявлений, латентний, явний, І-ІІ типу, легкого та середнього ступеню в фазі стабільної компенсації;

3.Тиреотоксикоз, первинного і вторинного генезу, легкого середнього ступеню, без виражених ускладнень, достатньої корекції гормональних порушень;

4. Гіпотиреоз, нетяжкі форми, які супроводжуються тиреогенним ожирінням, дистрофічними змінами в суглобах та хребті;

5. Патологія репродуктивної сфери ендокринного генезу.

Додаток Б

Санаторно-курортну путівку можна придбати на будь-яку кількість днів.

Повний курс лікування - 18-21 день, для реабілітаційних путівок - 24 дні. Науково доведено, що найсприятливіший ефект досягається при курсі санаторно-курортного лікування строком в 21 день. Зниження 14-денного терміну прибування знижує ефективність лікування. Адже є багато методів лікування, несумісних в один день, відповідно знижується число процедур і в результаті лікування стає неповним і в потрібній мірі не відповідає стандартам.

У вартість санаторно-курортної путівки входить:

Проживання в санаторії відповідно до категорії (ціною) путівки.

Харчування (4-разове для дорослих та 5-разове для дітей в обідніх залах або в залі ресторанного харчування (відповідно до категорії номера і ціни путівки).

Лікування (комплекс медичних процедур, вид і кількість яких визначаються лікарем на підставі основного діагнозу, віку відпочиваючого, стандартів санаторно-курортного лікування, з урахуванням супутньої патології, в межах коштів, відведених на лікування із загальної вартості путівки).

Перелік медичних процедур, які не входять у вартість путівки:

1. УЗД

2. Діагностика по Фолю

3. Лікувальний басейн

4. Інфрачервона сауна

5. Кріосауна

6. Солярій

7. Пневмопресингтерапія

8. Підводне витягування хребта

9.Індивідуальні заняття на профілакторі Євмінова

10. Заняття в тренажерному залі

11. Плазмаферез

12. Голкорефлексотерапія

13. Біорезонансна стимуляція

14. Гірудотерапія

Додаток В

Басейн санаторію Авангард

Дитячий відпочинок

Бізнес та відпочинок

Додаток Г

ПРЕЙСКУРАНТ

На медичні послуги

Назва послуги	Одиниця виміру	Вартість за одиницю, гривень
Комп'ютерна реоенцефалографія	1 обстеження	25,00
Комп'ютерна реовазографія кінцівок	1 обстеження	25,00
Комп'ютерна трасторакольна реографія	1 обстеження	25,00
Комп'ютерна реоенцефалографія	1 обстеження	25,00
Комп'ютерна реовазографія кінцівок	1 обстеження	20,00
Комп'ютерна трасторакольна реографія	1 обстеження	12,50
Комп'ютерна кардіограма	1 обстеження	35,00
Голкорефлексотерапія	1 процедура	50,00
Пневмопресінгтерапія	1 процедура	50,00
Біорезонансна стимуляція	1 процедура	10,00
Комбінована біорезонансна стимуляція	1 процедура	5,00
ЛФК	1 процедура	10,00
Консультація лікаря	1 процедура	3,00
Консультативний прийом лікарем-гастроентерологом	1 процедура	20,00
Інгаляції, СКТ	1 процедура	20,00
Галокамера, аромотерапія, фітотерапія	1 процедура	20,00
Гірудотерапія	1 процедура	16,00
Ін`єкції лікувальні	1 процедура	10,00
Фізпроцедури	1 процедура	12,00
Вани лікувальні: морські	1 процедура	10,00
УЗД	1 процедура	50,00
Душ лікувальний	1 процедура	10,00
Біохімічний аналіз на аналізаторі «Рефлотрон Плюс»	1 відвідування	60,00

Додаток Д

Прейскурант на проживання

Часткові зручності	1 доба	40,00
2-місні кімнати з усіма зручностями	1 доба	80,00
2-місні кімнати з усіма зручностями (покращені)	1 доба	100,00
1-місні кімнати з усіма зручностями	1 доба	100,00
«Напівлюкс» 1-кімнатні 1-місні; 2-кімнатні 2-місні	1 доба	135,00
«Люкс» 2-кімнатні 2-місні	1 доба	240,00
«Напівлюкс» 1-кімнатні 2-місні	1 доба	95,00
«Люкс» 1-кімнатні 1-місні	1 доба	155,00
«Люкс» 2-кімнатні 1-місні	1 доба	325,00

Прейскурант на харчування

Харчування: 3-х разове	1 чол./день	118,00
Сніданок	1 чол./день	31,70
Обід	1 чол./день	54,60
Вечеря	1 чол./день	31,70
Доплата до ресторанного харчування	1 чол./день	25,00

Размещено на Allbest.ru