Туристичні ресурси Львівської області

Гірські вершини Львівщини покриті снігом близько 5 місяців протягом року. Є місця для катання на лижах - лижні бази, санаторії звичайно розташовані в місцях, придатних для катання на лижах і сноубордах.

Найбільшим гірськолижним курортом Львівщини є Славське. На його території площею 64 кв. км мешкає 3,7 тис. населення, розташовано 25 туристичних баз та баз відпочинку. Взимку Славсько - це просто рай для лижників Славсько - один із самих популярних гірськолижних курортів українських Карпат. У Славському прокладено кілька гірськолижних трас європейського значення, функціонують крісельні і бугельні підйомники.

Для гірськолижного відпочинку використовуються гори Тростян, Погар, Менчул і Політехнік. Гора Тростян, висотою близько 1236 м, по складності гірськолижних трас цілком може суперничати з відомими Альпійськими горами. Гора Тростян знаходиться на відстані 2 км від центра села Славско. До нижньої станції крісельної дороги, довжиною 2750 м., туристи можуть доїхати на таксі.

Гора Політехнік розташована при в'їзді в Славско. Ухил гори, довжиною від 600 до 1000 м., шириною - 100-150 м., з перепадом висот - 150-200 м., досить положистий, без різких перепадів. До послуг аматорів-гірськолижників - два бугельних підйомники довжиною 600 і 1000 м. чеського виробництва.

З загальної території області 21,8 тис. км2 більше однієї третини належить до карпатської зони. У свій час ця територія була покрита суцільними лісами середньоєвропейського типу з домінуванням ялиці білої та бука. Для їх розвитку в пізньому голоцені настали сприятливі кліматичні умови. Тепер для гірських районів найбільш характерні букові, ялицево-букові та буково-ялицеві ліси. Смереково-ялицево-букові ліси природного походження трапляються зрідка і не мають зонального поширення. Збільшення участі смереки за останні століття зв'язане з господарським впливом.

Характерною геоморфологічною особливістю території Львівщини є те, що тут проходить частина європейського вододілу між Балтійським та Чорноморським басейнами. Між селами Міховою і Лопушницею Старосамбірського району з правого боку вододілу річка Стривігор -- притока Дністра -- впадає в Чорне море, а з лівого -- річка Вирва належить до басейну Сану -- притоки Вісли, що вливається в Балтійське море. На вододільному хребті захисні ліси виконують важливу гідрологічну функцію, їх потрібно старанно охороняти. У гірській частині області беруть початок численні притоки Дністра. В Дністровському басейні за останні сторіччя відбулися небажані зміни в структурі природних угідь, зменшення площі лісів, що призвело до порушення екологічної стабільності гірських ландшафтів. Тому питання відтворення екологічної рівноваги Верхньодністровських і Сколівських Бескидів, а також Стрийсько-Санської Верховини вимагає особливої уваги.[15]

2.4 Ресурси розвитку подієвого туризму

Суттєвим фактором у приверненні уваги до туристичних можливостей Львівщини є представлення її в експозиціях спеціалізованих туристичних виставок в Україні та за кордоном, організація різноманітних обласних та всеукраїнських пісенних, танцювальних та інших конкурсів, проведення всіляких спортивних змагань та інше.

Туристично привабливі акції є необхідним атрибутами для проведення цікавих туристичних маршрутів. Участь та проведення різноманітних фестивалів і акцій підвищує рівень поінформованості про область та його туристичні можливості, що сприяє збільшенню туристичних потоків.

Так, Львівська облдержадміністрація взяла участь у міжнародних туристичних виставках: Міжнародному спеціалізованому форумі “Україна: відпочино, індустрія гостинності” та IX міжнародній виставці-ярмарку “ТурЕКСПО-2008” у м. Львів; Міжнародній туристичній виставці “ Україна, подорожі, туризм ” та XV міжнародному туристичному салоні “ Україна-2008” у м. Київ; VI міжнародній асамблеї туристичного бізнесу в м. Одеса; VII Міжнародній туристичній виставці-ярмарку “ Тур'євроцентр-Закарпаття 2008” у м. Ужгород; VI Всеукраїнській виставці-ярмарку сільського зеленого туризму “ Українське село запрошує ” в Пирогово; міжнародній туристичній виставці в м. Супрасль(Республіка Польща); Ягелонському ярмарку в м. Люблін (Республіка Польща); туристичному ярмарку в м. Пшеворськ (Республіка Польща); Західноукраїнській туристичній виставці-фестивалі в м. Тернопіль та ін.

За останні роки Львівщина поступово утверджує імідж фестивального регіону. Активно розвиваються цільові туристичні поїздки на міжнародні фестивалі: етнофестивалі “ Підкамінь ” , “Белзька земля ”, “Буг”, “ Звенигород”, “ Верхобуж ” трьох культур; джазові фестивалі “ Джаз без... ” та “ Флюгери Львова ”; фестиваль мистецтв “ Фортмісія ”; театральний фестиваль “ Золотий лев”; фестиваль класичної музики “ Віртуози ”; фестиваль симфонічної музики “ Контрасти ”; фестиваль ковалів “ Замкові брами ”; фольклорні фестивалі хорового мистецтва, фестивалі пива. За часи незалежності України великої популярності серед туристів набули святкування Різдва та Великодня. [10]

2.5 Ресурси розвитку релігійного туризму

Львівщина є релігійним центром всеукраїнського значення. У ньому перебуває управлінський центр Римо-Католицької Церкви в Україні.

Львівщина посідає перше місце за кількістю релігійних організацій в Україні. На Львівщині 2913 релігійних організацій з юридичним статусом, 18 духовних закладів, 1113 недільних шкіл, 23 церковних засобів масової інформації. На території області 999 церков і дзвіниць, з них 398 - національного значення, 601 - місцевого значення.[16]

Найбільш значимими та туристично привабливими є наступні храми:

1) Лаврівський Святоонуфріївський монастир заснований у середині XIII ст. у селі Лаврові. Він є важливою архітектурною та мистецькою пам'яткою. Церква була однією з перших триконхових церков України, орієнтованих на візантійсько-атонські зразки. Церква характерна центричністю споруди, хрестоподібним планом і розміщенням куполу на точці "золотого перетину". В різні часи поєднувала ознаки стилів: романського, ґотики, ренесансу, бароко, класицизму. На початку XX ст. при монастирі був створений церковний музей, який з роками придбав чималу колекцію ікон ХV-ХVIII століть (у тому числі Білинську чудотворну ікону).

2) Архикатедральний собор Святого Юра у Львові. З 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне собор є частиною комплексу: бароковий собору (1745--1770) з дзвіницею (дзвін з 1341), рококової з класицистичними портиками митрополичої палати (1761--1762), будинків капітули, тераси з двораменними сходами, ажурної огорожі довкола соборового подвір'я з двома брамами в подвір'ї (1771) та мурів, що обводять капітульні будинки і владичий сад (1772).

3) Успенська (Волоська) церква у Львові. У церкві збереглися пам'ятки мистецтва XVII-XVIII ст. Найцінніші з них -- ікони страсного циклу, які залишилися від первісного Успенського іконостаса 1630--1638, виконаного львівськими митцями Федором Сеньковичем, 1630 (згорів) та Миколою Петрахновичем, 1638 (тепер у церкві с. Великі Грибовичі біля Львова), який у 19 ст. замінено іконостасом М. Яблонського.

4) Храм Святого великомученика Пантелеймона (Св. Параскевії) у Сколе. Це старовинна бойківська дерев'яна церква.

5) Церква Архістратига Михаїла у селі Підберізці, Пустомитівський район. Збудована у 1891--1910 роках у так званому «неовізантійському» стилі відомим архітектором Іваном Левинським. З нею пов'язані ряд яскравих імен видатних діячів української Церкви, культури, мистецтва і героїв визвольних змагань за українську державність. Храм освячено 1892 року Митрополитом Сильвестром Сембратовичем.

6) Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Самборі. Релiквiєю церкви є мощi Святого Валентина, автентичнiсть яких підтверджує документ Папи Римського з 1759 року.

7) Церква Святого Миколая у Львові. Це найдавніша пам'ятка архітектури міста: будувалася, очевидно, як родинна усипальниця галицьких князів, чим зумовлена планово-просторова композиція.

Також відомим фактом є те, що чотири дерев'яні храми у Львівській області підготовлено до внесення у список всесвітньої культурної та природної спадщини ЮНЕСКО: церква Святої Трійці у Жовкві (1720 р.), церква Святого Юра в Дрогобичі (кінець XV-XVI ст.), церква Святого Духа в селі Потелич Жовківського району (1502 р.) та церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у селі Матків Турківського району (кінець XVIII ст.).

2.6 Ресурси розвиту зеленого (сільського) туризму

В Львівській області існують сприятливі соціально-економічні передумови організації і розвитку агротуризму на базі сільських дворів та фермерських господарств (функціонують 5 громадських об'єднань власників агроосель, які сприяють розвитку сільського туризму, у тому числі Громадське об'єднання “ Асоціація курорт Сколівський ”, Львівська асоціація розвитку сільського зеленого туризму, Асоціація гірських провідників “ Ровінь ”). Аналіз рекреаційної інфраструктури дає підстави для високої оцінки перспективності та економічної доцільності розвитку сільського туризму й перетворення Львівщини у туристично-оздоровчий регіон загальноєвропейського значення.

На території Львівської області визначені сприятливі райони розвитку сільського зеленого туризму (агротуризму):

1) Сколівський (Сколівщина має чимало об'єктів, які мають значну перспективу для розвитку сільського туризму: місто Сколє, села Синьовидне, Гребенів, Коростів, Орявчик. Задля цього Центр організував інформаційний тур “Зимове село запрошує”. База сільського зеленого туризму налічує більш ніж 100 агроосель. Загальна ліжкомістка база регіону на даний час становить близько 7000 ліжкомісць. Взагалі, Сколівщина є тим мальовничим куточком Бойківського краю, де славна історія, культура, традиції, приманюють туристів, а розвиток сільського зеленого туризму набуває важливого пріоритетного значення.)

2) Турківський (пілотними територіями для розвитку сільського туризму є села Розлуч, Явора, Завадівка, Вовче, Лімна, Гусне, Кривка, Ластівка, смт.Бориня. В 2009 році на території району було впорядковано лісопаркові зони, заказники, зони відпочинку біля витоку річок, потічків, вершин, джерел мінеральних вод, пам`ятних місць та створено мережу туристичних вказівників, щитів туристичних маршрутів та спеціально обладнаних місць відпочинку).

3) Жовківський (Жовківський осередок нараховує 40 сільських садиб. В районі дуже популярні такі села як Крехів та Жовква. Район пропонує відпочинок у господарствах сільського зеленого туризму поряд із заповідною горбистою місцевістю, Розточчям, цікавої архітектурними пам'ятками, культовими місцями, скелями і гротами).

4) Дрогобицький (гірські села району дійсно є потенційним клондайком для зеленого туризму. Тут запроваджено кінні розваги, маршрути по лісі, піші прогулянки, відпочинок біля вогнища, створено продукти національної кухні, як ото - сир, бринза, будз і багато іншого)

5) Яворівський (Наявні матеріально-технічні ресурси заповідника „Розточчя” і Національного природного парку «Яворівський» дають можливість використовувати фітотерапевтичні форми оздоровлення і лікування людей в сільській місцевості. Багатство мінеральних вод з лікувальними властивостями типу «Нафтуся», Миргородська (Анна), які зосереджені в районі селищ Шкло і Немирів та природних лікувальних речовин (пелоїдів) сприяли створенню в цих місцях центрів зеленого сільського туризму в районі)

Рішенням Львівської обласної ради від 01.07.2008 р. №632 [1] затвердженно Програму розвитку сільського зеленого туризму в гірських населених пунктах Львівської області у 2008-2009 роках, в рамка якої проведена інформаційно-промоційні акції сільського зеленого туризму в засобах масової інформації, здійснено моніторинг агроосель , проведено семінари-тренінги, взято участь у туристичних заходах, зокрема VI Всеукраїнській виставці-ярмарку сільського зеленого туризму “ Українське село запрошує ” в Пирогово, впорядковано зони відпочинку, випущено інформаційно-рекламні листівки, буклети, путівники, виготовлено туристичні вказівники, щити із зазначенням туристичних маршрутів, проведено закування трас, розміщено інформацію на Інтернет-сторінці про власників агроосель та запропоновані ними послуги.

2.7 Ресурси розвитку екологічного туризму

Для Львівщини характерна різноманітність природних умов і багатство еколого-рекреаційних ресурсів.

Загалом у Львівській області нараховують 1 природний заповідник “ Розточчя ” (площею у 2084.50 га); 2 національних природних парки - “ Яворівський ” (7078.600 га) та “ Сколівські Бескиди ” (35684 га); 3 регіональних ландшафтних парки - “ Верхньодністровські Бескиди ” (8536 га), “ Надсянський ” (19428 га) та “ Знесіння ” (312.100 га); 37 заказники; 176 пам'ятки природи; 48 заповідних урочищ; 261 парк-пам'яток садово-паркового мистецтва; 3 ботанічні сади та 1 зоологічний парк. Це все створює чудові умови для розвитку в області екологічного туризму.[19]

Безумовно, головним екологічним фактором, що приваблює туристів, являється наявність ПЗ ,ННП та РЛП:

1) ПЗ “ Розточчя ” - заповідник створено з метою збереження у природному стані території з унікальним поєднанням природних комплексів Західноукраїнської лісостепової фізико-географічної провінції та забезпечення їх наукового вивчення.

2) НПП “ Яворівський ” - метою створення парку є збереження, відтворення та раціональне використання типових і унікальних лісостепових ландшафтів та інших природних комплексів в межах Головного Європейського вододілу. У західній частині парку протікає річка Верещиця, яка впадає у Дністер. У межах парку беруть свій початок ліві притоки Верещиці - річки Ставчанка і Стара Ріка. На півночі знаходяться витоки річок Дерев'янки і Свині.

3) НПП “ Сколівські Бескиди ” - парк створено з метою збереження, відтворення і раціонального використання ландшафтів західної частини Українських Карпат з типовими та унікальними природними комплексами, що мають важливе природоохоронне, екологічне, естетичне, освітнє та рекреаційне значення. Парк створено у басейнах р. Стрий та її притоки р. Опір.

4) РЛП “ Верхньодністровські Бескиди ” - переважає низькогірний рельєф з куполоподібними вершинами хребтів, розчленованих притоками Дністра, Стривігору, Стрию та ін. Складається з флішу.Є поклади нафти, озокериту, кам'яної солі, джерела мінеральних вод (Трускавець, Борислав, Східниця та ін.). Вкриті хвойно-широколистяними лісами.

5) РЛП “ Надсянський ” - парк розташований у гірській місцевості із сприятливими кліматичними умовами. РЛП є складовою частиною першого у світі тристороннього біосферного резервату "Східні Карпати". Надсянський ландшафтний парк створено для того щоб сформувався однорідний природний комплекс. Цей комплекс спрямований на утримання природного гідрологічного режиму річки Сян - притоки Вісли.

6) РЛП “ Знесіння ” - створений для збереження та відновлення унікального природно-історичного комплексу гряди Знесіння і прилеглих територій давніх поселень Знесіння і Кривчиць. Парк розташований на лісистому узгір'ї Розточчя, в місцевості Кайзервальд.



Рис. 2.1. Туристичні ресурси Львівської області

РОЗДІЛ III

ТУРИСТИЧНА ІНДУСТРІЯ ОБЛАСТІ

Сучасна індустрія туризму - одна із галузей, яка швидко прогресує. Швидкі темпи розвитку галузі можна обґрунтувати тим, що наприкінці XX - на початкуXXI ст. посилювалися інтеграційні процеси, зростали доходи пересічних громадян у країнах Західної Європи та США, підвищувався загальний рівень грамотності громадян (зростав рівень культури та освіти). Крім того, значний вплив мали і досягнення науково-технічного розвитку, а саме - розвиток транспорту та інформаційних технологій.

3.1 Туристичний ринок

Львів став одним з найбільш популярних туристичних міст України. Місто відвідую щорічно туристи із 120 країн світу. Найчастіше - громадяни Польщі, Німеччини, Російської Федерації, США, Австрії, Італії, Великої Британії, Білорусі, Угорщини, Канади, Франції, Ізраїлю.

Туристичні послуги надають 160 львівських туроператорів та турагентів. Екскурсійні маршрути обслуговують близько 200 кваліфікованих екскурсоводів та гідів-перекладачів. Готельні послуги надають понад 40 готельних підприємств, одноразова місткість яких становить майже 5 000 місць.

Місто Львів поступово стає відомим туристичним ринком Європи.

Річний обсяг туристичних потоків з 2000 року коливався в межах 90-100 тис. осіб - це тільки тих, хто обслуговувався суб'єктами туристичної діяльності. Однак динаміка обсягу окремих категорій туристів не може бути оцінена однозначно. Наприклад, можна радіти тому факту, що кількість туристів-громадян України, які виїжджають за кордон за період 2000-2007 рр. зросла вдвічі, але ж ця категорія туристів інвестує Україну тільки частково, основна ж частина суми потрачених ними коштів - це інвестиції в економіку тих країн, куди українці виїжджали. З іншого боку, - чому стабільно не розвивається внутрішньоукраїнський туризм, чому до 2003-2004 рр. йшло нарощування потоків цієї категорії туристів, а після цього періоду - різке падіння (у 2005 проти 2003 рр. - в 1,84 рази, тобто майже вдвічі)?[3]

Таблиця 3.1

Туристичні потоки у Львівській області (2000-2007 рр.)

Роки	Кількість туристів, обслуговуваних суб'єктами туристичної діяльності України - усього	Із загальної кількості туристів	Кількість екскурсантів
		Іноземні туристи	Туристи-громадяни України, які виїжджали за кордон	Внутрішні туристи
2000	118811	23759	28547	66505	64913
2001	110433	27690	25883	56860	61611
2002	115060	31767	23911	59382	62859
2003	142607	34591	26145	81871	82734
2004	128563	32020	28616	67927	96647
2005	90756	11233	35068	44455	112450
2006	93553	8427	40171	44409	140680
2007	117242	9478	58250	49514	79320

(за даними головного управління статистики у Львівській області)

Рис. 3.1. Розподіл туристів за категоріями, у % до підсумку

3.2 Санаторно-курортне господарство

Принциповим моментом формування стратегії розвитку рекреації в області є питання офіційного визнання місця і ролі санаторно-курортного господарства в економічній структурі і, відповідно, визначення курсу практичних дій на різних рівнях державної влади. З метою вироблення науково обґрунтованих підходів та здійснення цілісної стратегії щодо розвитку рекреаційної сфери рішенням колегії Львівської обласної державної адміністрації від 1 лютого 2002 року схвалено Концепцію розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області.

На Львівщині санаторно-курортна справа є одним з найдавніших видів рекреації. Перші заклади в Україні, які почали функціонувати, використовуючи мінеральну воду для лікування, виникли у Шклі (1576), Трускавці (1827), Моршині (1877). Родовища сульфідних мінеральних вод заходу України широко використовуються курортами Немирів, Шкло, Любень Великий.

На Львівщині діє 118 санаторіїв та закладів відпочинку на 19,9 тис. місць. Із загальної кількості санаторно-курортних закладів: 50 санаторіїв, 16 пансіонатів з лікуванням, 7 санаторіїв-профілакторіїв, курортна поліклініка, 3 бальнеологічні лікарні та грязелікарні, 9 пансіонатів відпочинку та 32 бази відпочинку. У галузі відпочинку та оздоровлення перевага належить санаторно-курортному обслуговуванню - 66 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням (55,9% від усіх санаторно-курортних установ).[17]

Впродовж 2006 року у санаторно-курортних закладах Львівщини було оздоровлено близько 230 тис. осіб, що на 6,5% більше ніж у 2005 році, на 6,9% зросла загальна сума платежів, сплачених до бюджетів усіх рівнів (39 млн. грн.). Санаторно-курортні заклади реалізували путівок на суму близько 361 млн. грн., що на 21% більше ніж у 2005 році. Сума коштів з власного бюджету санаторно-курортних закладів, виділена на розвиток інфраструктури населених пунктів територіальних громад, становить більше півмільйона грн., що на 47,9% більше в порівнянні з попереднім періодом .

Система санаторно-курортних закладів розвивалась в межах державної системи охорони здоров`я, її послуги були соціально орієнтованими і достатньо дешевими для громадян (за рахунок фонду соціального страхування та інших джерел фінансування). Але недостатньо розвинена матеріально-технічна база галузі, її низька пропускна спроможність і застаріле обладнання, навіть при високій кваліфікації персоналу і досконалості методик профілактики та лікування, робила санаторно-курортні заклади важкодоступними для більшості населення. Тому в період розвитку масового туризму в країні (60-80-ті роки ХХ ст.) курорти, особливо кліматичні, заповнювались неорганізованими відпочиваючими, які користувались переважно приватним житлом. Така традиція масової рекреації сформувала в основних курортно-рекреаційних зонах достатньо розвинений ринок пропозиції послуг розміщення на основі приватного житла.

В ринкових умовах сьогодення санаторно-курортна справа на Львівщині зазнає структурних змін. В першу чергу вони торкнулися організаційно-управлінських засад: зростаюча комерціалізація діяльності, вихід на ринок санаторно-курортної пропозиції, подальша сегментація даного ринку відповідно до змін попиту обумовили зміну форм власності (зокрема, розширилась колективна та приватна складові) та управлінської структури.

За унікальністю та цінністю природно-лікувальних ресурсів та рівнем облаштованості виділяються курорти державного та місцевого значення. Підставою для визначення території як курорту є наявність природних лікувальних ресурсів, необхідної інфраструктури для їх експлуатації та організації лікувально-профілактичної діяльності.

Розвиток санаторно-курортної справи на Львівщині потребує підтримки, узгодженого розвитку в межах всієї індустрії туризму країни. Курортно-лікувальний туризм є одним з пріоритетних напрямків розвитку внутрішнього та іноземного туризму в країні, одним з найбільш сталих видових туристичних ринків. Наявні та потенційні запаси лікувальних ресурсів, з огляду на їх якісні та кількісні характеристики, можуть бути основою створення інноваційного туристського продукту. Але існуюча матеріально-технічна база потребує значних капіталовкладень у розвиток та реконструкцію діючих курортів, у розвідку та облаштування нових курортів, чому повинні сприяти інвестиційні проекти, розраховані не тільки на зарубіжного, а й на вітчизняного інвестора. Потребують пильної уваги питання забудови курортів, розробка генеральних планів їх розвитку, економічне та фінансове забезпечення функціонування, процеси приватизації.

Рис. 3.2.Кількість осіб, які були оздоровлені у санаторно-курортних(оздоровчих)закладах у 2007 році, за курортами області

Рис. 3.3.Динаміка кількості осіб, які оздоровлені (відпочивали) у санаторно-курортних(оздоровчих) закладах Львівської області та к-ті місць у них

Таблиця3.2

Реалізація послуг санаторно-курортними (оздоровчими) закладами

	2002	2003	2004	2005	2006	2007
	тисяч гривень
Всього	224777,3	273341,2	325882,3	391639,1	468975,9	542912,0
м. Львів	1707,8	1104,2	563,3	1732,2	-	-
м. Борислав	1840,8	2690,1	2188,6	3075,4	3452,6	4113,4
м. Дрогобич	1037,9	1478,2	1478,2	2101,8	2226,9	2433,3
м. Моршин	…	55289,6	66915,3	74387,8	97660,8	110643,0
м. Стрий	-	292,6	-	102,0	539,0	734,4
м. Трускавець	162890,1	192321,4	229851,4	274044,0	320932,6	360090,2
Городоцький	2972,2	3054,6	3345,1	4474,8	3960,5	8252,6
Дрогобицький	7157,8	12888,3	12063,6	15569,2	20422,2	28876,2
Сколівський	211,4	526,0	728,5	1131,0	1256,6	1576,8
Сокальський	-	204,0	2306,4	2653,8	3916,6	4530,8
Стрийський	44617,3	541,0	785,4	1192,1	2424,4	3459,1
Турківський	96,4	257,8	247,3	145,4	132,7	285,3
Яворівський	2245,6	2693,4	5409,2	9029,6	12051,0	17916,9

(За даними Головного управління статистики у Львівській області)

3.3 Готельне господарство

За 2000-2007 роки за кількістю діючих підприємств готельного господарства Львівщина перемістилася з дев'ятого місця на перше серед інших регіонів Укрвїни

Якщо за період з 2000 по 2004 роки на Львівщині збудовано приміщень для готельних закладів на 415 місць, то у 2005-2007 роках - на 2487 місць, з них 599 місць - у 2007 році. Торік в області збудовано шосту частину усіх готелів, введених в експлуатацію в Україні. Серед об'єктів, введених у 2007 році, - 15готелів на 454 місця, 5 мотелів на 125 місць та 1 пансіонат на 20 місць. Треба зазначити, 11 об'єктів з 21 збудовані підприємцями-фізичними особами.[3]

Послуги з тимчасового проживання у 2007 році надавали 71 готель, 6 мотелів, 20 молодіжних турбаз, 5 гуртожитків для приїжджих, 5 студентських літніх таборів та 21 інший заклад для тимчасового проживання. У 2007 році розпочали діяльність 9 нових готелів, серед них чотиризірковий “Швейцарський”, тризірковий “Наталія 18”, “Леополіс” .

Останнім часом поряд з традиційними підприємствами готельного господарства все більше з'являється літніх будиночків, котеджів, кімнат відпочинку тощо. На долю цих закладів у 2007 році припало 16,4% загальної кількості підприємств готельного господарства області. Поштовхом для подальшого розвитку готельного бізнесу області є також значне зростання (у 10 разів порівняно з 2000 роком) кількості туристичних баз та гірських притулків.

Збільшення кількості готельних закладів призвело до зростання порівняно з 2000 роком майже вдвічі їх місткості, станом на 1 січня 2008 року вона склала 9780 місць.

У 2007 році у готельному господарстві області працювало 3,1 тис. осіб, що на 34,6% більше, ніж у попередньому році.

Таблиця 3.3

Основні показники закладів для тимчасового проживання

	2000	2002	2004	2005	2006	2007
	Всього
Кіл-ть закладів,одиниць	55	78	82	100	110	128
з них категорованих	8	11	13	16	22	30
Загальна площа, тис. кв. м	122,4	138,0	149,9	220,8	235,0	237,7
Житлова площа, тис. кв. м	40,9	46,7	55,7	77,1	84,2	91,2
Одноразова місткість, місць	4893	6236	6751	8701	9438	9780
Кіл-ть номерів на кінець року, одиниць	2526	2941	3034	3927	406	4463
Залишкова вартість основних засобів, млн.. грн.	64,3	65,4	71,2	98,7	153,8	244,6
У міських поселеннях
Кіл-ть закладів, одиниць	50	63	60	73	80	95
Загальна площа, тис. кв. м	116,6	128,2	129,3	193,2	202,7	201,5
Житлова площа, тис. кв. м	38,1	40,6	45,1	63,9	68,6	74,6
Одноразова місткість, місць	4706	5193	4973	6445	6894	7236
Кіл-ть номерів на кінець року, одиниць	2434	2590	2462	3194	3453	3565
Залишкова вартість основних засобів, млн.. грн.	59,9	61,4	65,1	77,9	115,8	208,3
У сільській місцевості
Кіл-ть закладів, одиниць	5	15	22	27	30	33
Загальна площа, тис. кв. м	5,8	9,9	20,6	27,6	32,3	36,2
Житлова площа, тис. кв. м	2,8	6,1	10,7	13,2	15,6	16,6
Одноразова місткість, місць	187	1043	1778	2256	2554	2544
Кіл-ть номерів на кінець року, одиниць	92	351	572	733	853	898
Залишкова вартість основних засобів, млн.. грн.	4,4	4,0	6,1	20,8	38,0	36,4

(За даними Головного управління статистики у Львівській області)

3.4 Ресторанне господарство

Львів - велике місто, живе й динамічне. Тут щодня щось відбувається: відкриваються нові заклади чи змінюються старі.

Та, не дивлячись на безмежну кількість закладів харчування, переважно всі вони відповідають європейським стандартам. Якщо й трапляються часом “невдахи”, то одразу ж губляться серед кращих.

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств торгівлі та ресторанного господарства за вісім місяців 2008 року становив 8,1 млрд. грн. і збільшився відносно аналогічного періоду 2007 року за порівнянними цінами на 15,3%. Підприємства торгівлі-юридичні особи забезпечили 60,1% від загального обсягу продажу споживчих товарів.

Оборот ресторанного господарства становив 552,6 млн.грн. і збільшився проти січня-серпня 2007 року за порівнянними цінами на 13,9%. У загальному обсязі продажу споживчих товарів оборот ресторанного господарства займав 4,1%.[3]

У 2009 році оборот ресторанного господарства Львівської області зменшився проти 2008р. за порівнянними цінами на 12,4% і становив 895,6 млн.грн.[2]

У загальному обсязі продажу споживчих товарів оборот ресторанного господарства займав 4,1%.

За вісім місяців 2008 року населенню було продано споживчих товарів на 13,4 млрд. грн., що за порівнянними цінами більше, ніж у відповідному періоді 2007 року, на 18,1%.

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств торгівлі та ресторанного господарства за вісім місяців 2008 року становив 8,1 млрд. грн. і збільшився відносно аналогічного періоду 2007 року за порівнянними цінами на 15,3%. Підприємства торгівлі-юридичні особи забезпечили 60,1% від загального обсягу продажу споживчих товарів.

Оборот ресторанного господарства становив 552,6 млн.грн. і збільшився проти січня-серпня 2007 року за порівнянними цінами на 13,9%. У загальному обсязі продажу споживчих товарів оборот ресторанного господарства займав 4,1%.

Майже третина обсягу продажу споживчих товарів (32,7%) сформувалась за рахунок обороту підприємців-фізичних осіб.

У задоволенні потреб населення у товарах значне місце належить ринкам. За рахунок організованих ринків сформувалось близько чверті (23,2%) продажу споживчих товарів. За вісім місяців 2008 року у розрахунку на одну особу реалізовано товарів на 5239 грн., що на 18,5% більше проти відповідного періоду 2007 року.

Заклади харчування області багатопрофільні. Кожен знайде щось для себе. Починаючи з всіляких екзотичних кухонь, типу азіатська кухня чи кухня південної Африки, і закінчуючи рідною українською чи російської кухнями. Також, не вийняток венгерська чи угорська кухні. Популярними, як і в більшості інших регіонів України, є італійська, іспанська французька, подекуди німецька та польська кухні.

Ціни, зазвичай лояльні. Мають виключення лише фешенебельні ресторани та заклади високого класу. По області існує також мережа закладів, де за ціну зазвичай прийнято вести торги з власником. Це, по-перше, являється дуже вигідним маркетинговим ходом, а, по-друге, приваблює туристів. Завжди цікаво, так би мовити, “поборотися за їжу”.

Ще одним приємним фактом є те, що багато закладів харчування різних профілей розміщуються на трасах, які пролягають через чисельні туристичні маршрути. Це дуже зручно для планування всілякого роду привалів в дорозі.

3.5 Розважальні заклади

Ринок розважальних послуг у Львові динамічно зростає, що обумовлено стабілізацією економічної ситуації, зростанням рівня доходів населення і його потребою в активних видах розваг та відпочинку.

Мешканці Львівщини щороку витрачають на індустрію розваг близько 689,9 млн. грн. (136,6 млн. $).

Кількість потенційних споживачів розважальних центрів у місті оцінюється приблизно в 200 тис. осіб. З них близько 130 тис. осіб можна вважати активними споживачами послуг. Через велику кількість потенційних споживачів послуг на ринку розваг майже відсутні сезонні коливання. В той же час мають місце коливання попиту в залежності від дня тижня (в вихідні дні і на свята завантаженість клубів становить 80 - 100 %, в робочі дні завантаженість не перевищує 30 - 40 %). На думку молодіжного сегменту мешканців міста на сьогодні у Львові не вистачає розважальних закладів.

Таблиця 3.4

Основні клуби Львову

Назва	Казино	Більярд	Боулінг	Ресторан	VIP зал
Beat	-	-	-	+	-
Галактика	-	+	-	+	+
Софія	+	-	-	+	+
ZanZibaRclub	-	-	-	+	-
Космо	-	-	-	-	-
Королева ночі	-	-	-	+	-
Княжий Келих	-	-	-	+	-
Лєрой	-	-	-	+	-
Лялька	-	+	-	-	-
Мачо	-	-	-	-	-
Мillennium		+	-	+	+
Мі100	-	+	+	+	+
NEON	-	-	-	-	-
Одневсе	-	-	-	-	-
Папілон	-	+	-	+	+
Picasso	-	-	-	-	+
Red Bull	-	-	-	-	-
Романтик	-	+	-	-	-
S.Dali	-	-	-	-	-
Сплiт	+	-	-	+	+
Спліт-Карпати	-	+	-	+	+
Евро	-	-	-	+	+
Юкатан	-	-	-	-	-

(За даними Головного управління статистики у Львівській області)

Велика ємність ринку спонукає розвиток конкуренції. Щороку у місті з'являється 1 - 2 нових клуби. На сьогодні у Львові послуги з розваг пропонують 23 розважальних центри, що позиціонуються як нічні клуби. Основною послугою всіх клубів виступає дискотека та фуд-корт (як правило, кафе або бар при дискотеці). Додаткові послуги відрізняються в залежності від позиціонування клубу, але достатньо великим колом послуг відрізняється лише клуб Мі100. Більшість існуючих розважальних центрів міста зорієнтовані на надання послуг молоді і зорієнтовані на один сегмент ринку. На сьогодні практично кожний існуючий клуб у місті має сформований контингент постійних споживачів.

За даними операторів ринку, послугами розважальних центрів користується населення Львову віком від 16 до 40 років. За даними дослідження компанії "GfK-USM" структура ринку поділяється наступним чином:

· 16 - 19 років - 30 % - за даними операторів ринку, переважна кількість споживачів в даному сегменті в віці 18 - 19 років (частка групи до 18 років становить близько 10 % ринку). Перевага надається дешевим демократичним клубам;

· 20 - 25 років - 20 % - даний сегмент, в залежності від рівня доходів в домогосподарстві, виступає споживачем практично всіх типів клубів. Найбільш привабливий сегмент для клубів чітко сегментованих за музичним напрямком.

· 26 - 44 років - 50 % - в даному сегменті перевага надається елітним клубам з рестораном і додатковими послугами. Ціна не виступає основним фактором при прийнятті рішення. Менше значення має стиль музики та відомість діджеїв, але більше уваги приділяється клубній атмосфері, наявності шоу програм, оточуючому середовищу (відповідність відвідувачів даному сегменту).

Оператори ринку оцінюють своїх споживачів, як молодих осіб віком від 18 до 30 років.

В той же час існує значна диференціація споживачів за рівнем доходів, основна частина відвідувачів припадає на споживачів із середнім рівнем доходів.

Близько 60 - 65 % відвідувачів розважальних центрів становлять жінки. Більшість відвідувачів клубів становлять студенти (близько половини) та молоді робітники приватних підприємств.

Близько 60 - 65 % відвідувачів розважальних центрів становлять жінки. Більшість відвідувачів клубів становлять студенти (близько половини) та молоді робітники приватних підприємств.

туристичний ресурс львів

Таблиця 3.5

Заклади культури та мистецтва Львівщини

	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Кількість професійних театрів (включаючи театри студії)	10	11	11	11	11	11
Кількість відвідувань театрів, тис. осіб	395,6	380,8	393,8	391,9	399,2	430,6
Кількість концертних організацій	7	11	11	11	13	13
Кількість відвідувань концертних організацій, тис. осіб	189,8	209,1	220,7	151,6	172,1	308,0
Кількість музеїв, одиниць	17	17	17	17	17	17
Кількість відвідувань музеїв1, тис. осіб	1080,1	1048,6	1005,5	1044,5	1323,0	1480,5
Кількість демонстраторів фільмів	113	171	63	63	81	111
Кіл-ть відвідувань кіносеансів,тис	100,6	128,5	121,2	125,3	125,5	122,2
Кількість цирків	1	1	1	1	1	1
Кількість відвідувань цирку, тис. осіб	120,1	110,6	115,9	120,0	119,3	127,1

(За даними Головного управління статистики у Львівській області)

Рис. 3.4. Кількість осіб, які відвідали заклади культури та мистецтва

3.6 Транспортне забезпечення

Львів має надзвичайно зручне географічне розташування - знаходиться на відстані 80 км до кордону з ЄС, крізь місто проходять два Європейські коридори та станом на сьогодні місто може похвалитися 15 міжнародними та 2 внутрішніми авіасполученнями.

Загальна довжина залізниць -- 1309 км, автошляхів -- 8,0 тис. км, у тому числі з твердим покриттям -- 7,4 тис. км. Найбільші залізничні вузли -- Львів, Красне, Стрий. Область має одну з найбільш розвинутих в державі транспортних мереж. Через її територію проходять важливі залізничні, автомобільні, трубопровідні та електричні магістралі, що з'єднують Україну з країнами Центральної Європи. Найважливіші залізничні магістралі: Київ -- Львів -- Прага (Будапешт), Варшава -- Перемишль -- Львів -- Бухарест. Найважливіші залізничні вузли -- Львів та Стрий. Головні автомагістралі: Львів -- Рівне -- Київ, Львів -- Тернопіль -- Вінниця -- Київ, Львів -- Івано-Франківськ -- Чернівці, Львів -- Ужгород.[8]

Протягом останніх півроку до Львова було відкрито три нових міжнародних рейси, що з'єднали місто з Лондоном, Дортмундом та нещодавно, за посередництвом німецької Люфтганзи, з Мюнхеном. Львів справді знаходиться в межах 2 годинного авіапольоту до більшості європейських міст.

На сьогодні у Львівській області діє 4 пункти перетину кордону, до 2012 року їх кількість збільшиться до семи, а їх розташування та пропускна здатність відповідатиме вимогам ЄС.

У 2008 році було реконструйовано 5-ий транспортний коридор, а цього року розпочинається реконструкція доріг, що ведуть від існуючих та планованих пунктів перетину кордону. Також на цей рік заплановано будівництво швидкісної траси від кордону до Києва, що пролягатиме через Львів.

Львівська залiзниця має добре оснащену мережу медичних закладiв, якi постiйно знаходяться в центрi її уваги i пiдтримуються матерiально. Незважаючи на складне фiнансове становище, 18 лiкарень i 17 полiклiнiчних вiддiлень, що безпосередньо функцiонують на магiстралi, не тiльки збережено, а й розширено. Так, в Ужгороді та Чернiвцях за кошти залiзницi збудували полiклiнiки, в Ковелi - оздоровчий комплекс при вузловiй лiкарнi, багато з лікарень оснастили сучасним медичним обладнанням. А в 1999 р. у Чопi здали в експлуатацiю вузлову лiкарню, яка за своїм комфортом і сучасним медичним обладнанням вважається однiєю з найкращих.

Львів розташований приблизно рівно віддалено до таких європейських міст як Варшава, Будапешт та Бухарест - менше 6 годин їзди авто. Така ж відстань від Львова до столиці України - Києва

Львiвська залiзниця є важливим центром у транспортних перевезеннях мiж Сходом та Захiдною Європою, оскільки межує з Польщею, Угорщиною, Румунією, Словаччиною. Це спонукає не лише до полiпшення органiзацiї перевезень, пiдвищення швидкостi передачi вагонiв, але й вiдкриття нових прикордонних переходiв, розширення i реконструкцiї розвантажувально-перевантажувальних пунктiв.

Таблиця 3.6

“Автомобільні дороги загального користування за типами покриття”

	2000	2002	2004	2005	2006	2007
	кілометрів
Всього	8303,5	8311,2	8328,6	8334,4	8336,8,5	8350
у тому числі
з твердим покриттям	8109,8	8127,2	8152,3	8161,8	8168,7	8187,2
з них за типами покриття
цементнобетонне	115,9	115,9	116,1	114,8	114,0	114,0
асфальтобетонне	1821,7	1823,8	1832,5	1836,8	1846,3	1856,0
чорне шосе	3412,5	3419,1	3438,0	3447,3	3444,7	3447,8
біле шосе	2740,1	2748,8	2748,6	2745,8	2746,6	2752,3
бруківка, булижне	19,6	19,6	17,1	17,1	17,1	17,1
грунтові дороги	19,6	19,6	17,1	17,1	17,1	17,1
Дороги з твердим покриттям
з однією проїзною частиною	8081,3	8098,7	8122,6	8132,1	8139,0	8157,5
з двома проїзними частинами	28,5	28,5	29,7	29,7	29,7	29,7

(За даними Головного управління статистики у Львівській області)

Рис. 3.5. Заклади тимчасового проживання

Рис. 3.6. Туристична індустрія Львівської області

РОЗДІЛ IV

РОЗРОБКА ТУРИСТИЧНИХ ПРОПОЗИЦІЙ

4.1 Лікувально-оздоровчий тур

Львівська область являється однією з найбільш привабливих та масштабних здравниць всієї України. За кількістю санаторно-курортних закладів Львівщина поступається хіба що Автономній Республіці Крим(+Севастополь), посідаючи відповідно друге місце. Це й не дивно! Область завжди була відома своїми курортами, зокрема, такими, як: Трукавець, Немирів, Шкло, Східниця,Сколе, Моршин,Славське. На території цієї області функціонує велика кількість лікувально-оздоровчих закладів, що в основному спеціалізуються на лікуванні хвороб пов'язаних з проблемами шлунково-кишкового тракту. Ці заклади створюються на базі джерел з цілющими мінеральними водами або покладами озокериту.

Я пропоную відвідати пансіонат “Зелений Бір” (Львівська обл., смт.Східниця) знаходиться на висоті 630 метрів над рівнем моря і розріджене цілюще повітря сприяє лікуванню. Поблизу "Зеленого Бору" знаходяться два джерела типу "Нафтуся"-№25 та №26.

Проживання:

Люкс А (дерев'ний котедж,3-х кімнатний чотирьохмісний номер , загальна площа - 48-60 м.кв.) - двоспальне ліжко або 2 односпальні ліжка, диван, 2 кабельні ТБ, холодильник, електрочайник, столовий та чайний сервізи, санвузол (душова кабіна, унітаз, умивальник, кількість рушників - 3 на особу).

Люкс В (двокімнатний, двомісний номер в котеджі, загальна площа - 30-40 м.кв.) - двоспальне ліжко або 2 односпальні ліжка, диван, кабельне ТБ, холодильник, електрочайник, столовий та чайний сервізи, санвузол (душова кабіна або ванна, унітаз, умивальник, кількість рушників - 3 на особу).

Напівлюкс (однокімнатний, двомісний номер в котеджі, загальна площа - 25-35 м.кв.) - двоспальне ліжко або 2 односпальні ліжка, диван, кабельне ТБ, холодильник, електрочайник, столовий та чайний сервізи, санвузол (душова кабіна або ванна, унітаз, умивальник, кількість рушників - 3 на особу).

Стандарт (однокімнатний, двомісний номер в котеджі, загальна площа - 20-25 м.кв.) - двоспальне ліжко або 2 односпальні ліжка, кабельне ТБ, холодильник, електрочайник, столовий та чайний сервізи, санвузол (душова кабіна або ванна, унітаз, умивальник, кількість рушників - 3 на особу).

Сімейний (двокімнатний, чотиримісний номер в котеджі, загальна площа - 30 м.кв.) - 2 двоспальні ліжка, 2 кабельні ТБ, холодильник, електрочайник, столовий та чайний сервізи, санвузол (душова кабіна, унітаз, умивальник, кількість рушників - 2 на особу).

Суміжний (однокімнатний, двомісний номер в котеджі, загальна площа - 30 м.кв.) - 2 односпальні ліжка , кабельне ТБ, холодильник, електрочайник, столовий та чайний сервізи, санвузол на 2 номери (душова кабіна, унітаз, умивальник, кількість рушників - 2 на особу).

Номер 2 категорії (однокімнатний, 2-3 місний номер в корпусі, загальна площа - 18 м.кв.) - 2-3 односпальні ліжка , кабельне ТБ, холодильник, електрочайник, санвузол (унітаз, умивальник, кількість рушників - 2 на особу).

Номер 5 категорії (однокімнатний, 2-4 місний номер в корпусі, загальна площа - 16-18 м.кв.) - 2-4 односпальні ліжка , загальна відпочинкова кімната (телевізор, холодильник), санвузол на поверсі (унітаз, умивальник, кількість рушників - 2 на особу).

аструктура:

Лікувальний центр, їдальня (160 місць), спортивна площадка, дитяча площадка, альтанки, автостоянка, продовольчий кіоск.

Додаткові послуги які входять у вартість проживання - вечора відпочинку,дитяча площадка,настільний теніс.

Додаткові платні послуги: трансфер(Львів,Трускавець);організація екскурсій, автосоянка,прокат велосипедів.

Харчування: сніданок (9.00), обід (14.00), вечеря (19.00).

Медичні покази для лікування:

захворювання кишково-шлункового тракту

цукровий діабет

хронічні холецистити, жовчокам'яна хвороба

хронічні гепатити, холангіт

захворювання сечовидільної системи

захворювання нирок

Лікування проводиться слідуючими методами:

озекеритолікування

водні процедури(підводний душ-масаж, перлинні і йодо-бромні ванни)

фізіотерапія(УВЧ, солюкс, ампліпульс, електрофорез, магнітер)

масаж

прийняття мінеральни вод

Вартість послуг ПП "Зелений Бір" на 2009 р.:

У вартість послуг входить лікування, проживання, трьохразове дієтичне харчування .

Діти до 5 років без надання місця та харчування розміщуються безкоштовно.

Діти віком 5 - 12 років з наданням окремого місця, харчування, лікування - 75 % вартості путівки.

За додаткове місце оплата становить - 45 грн.

Харчування - 75 грн.

Лікування - 30 грн.

Ціни надані станом на 01.10.09

4.2 Пізнавальний тур

Львів - старовинне українське місто, один з найбільших культурних центрів України.

Львів займає перше місце в Україні за кількістю історико-архітектурних пам'яток. Львів завжди виділявся не лише серед міст України, але й усієї Центрально-Східної Європи свою неповторною красою, унікальними пам'ятками, мозаїкою архітектурних стилів.

Але, на мою думку, найбільш привабливими є замки Львівщини. Особливо якщо ви любите середньовічну замкову архітектуру, вам варто виділити не один день для того щоб відвідати замки Львівської області - це Олеський замок, замок в Золочеві, Підгорецький замок і багато інших.

Отже, я пропоную дводенну екскурсію туристичним маршрутом „Дорогами лицарів”, відвідавши яку супервихідні у замках Львівщини Вам гарантовані!

Маршрут екскурсії:

Субота.

Приїзд до Львова. Зустріч групи з гостинним висококваліфікованим гідом.

Одразу від вокзалу вирушаємо до собору святого Юра - однієї з найвеличніших пам'яток в стилі бароко. Після відвідання собору та переїзду центральними проспектами прямуємо до старовинного Олеського замку, де нас чекає цікава незабутня екскурсія залами та унікальним парком; Підгорецький замок неодмінно вразить розмірами та красою, який не раз можна побачити у художніх кінофільмах; в Золочівському замку, відвідаємо єдиний в Україні Китайський палацик, занурившись у світ минулих століть. Прямо в замку на нас чекає обід в кав'ярні „Равелін”.

Далі - приїзд до Львова, розміщення в готелі. Вечеря організується за додаткову оплату або самостійно в будь-якій з багато численних львівських кав'ярень, які знаходяться неподалік готелю.

Ввечері пропонується відвідати Аквапарк „Пляж” - найбільший закритий водний парк України. В розважальній зоні Аквапарку функціонують 9 екстремальних гірок різної довжини та рівня складності, джакузі, гейзери.

Незабутнім буде відвідання незвичайних Львівських кав'ярень: екзотичне кафе „У Мазоха”, в якому подаються страви з афродизіаками; веселу єврейську кнайпу „Під Золотою Розою”, особливістю якої є відсутність цін, за кожну страву доведеться торгуватися з офіціантом, „Золотий Дукат”, де Ви зустрінетеся з привидами або кнайпу «Гасова лампа», яка знаходиться у вірменському квартальчику Львова (У 1853 р. у Львові винайдено першу у світі гасову (керосинову) лампу), Пивний дім Домса здивує Вас живим пивом та джазовою музикою, а на любителів солодощів та кави чекають знамениті львівські „Цукерня”, „Вероніка” та „Дім кави”

Неділя

9.00 - сніданок.

10.00 - пішохідна екскурсія по території Львівського історико-архітектурного заповідника, який охороняється ЮНЕСКО. Від Оперного театру планується маршрут вузькими середньовічними вуличками до центральної площі Ринок, де знаходяться унікальні пам'ятки архітектури XIV-XVII ст.: Латинський, Вірменський собори та Успенську церкву. Дорогою можна випити кави в Італійському дворику. Також відвідаємо Королівські зали польського короля Яна III Собеського.

Обід в центрі міста, в одній з затишних кав'ярень.

14.00 - екскурсія „Львів Австро-Угорський”, під час якої оглянемо будови львівських університетів (Львівський національний університет - 1661 р., Львівська політехніка - 1844 р....), Палац графів Потоцьких, будову унікальної бібліотеки „Осолінеум”, сецесійні будови проспекту Шевченка та пройдемо вулицею Пекарською до Личаківського кладовища - одного з найкрасивіших пантеонів Європи. На кладовищі знаходяться могили Івана Франка, Маркіяна Шашкевича, Соломії Крушельницької, Володимира Івасюка й багатьох інших видатних діячів культури України, Польщі та Австрії.

Прощальна вечеря за додаткову оплату або самостійно.

Після вечері від'їзд міським транспортом на вокзал.

Вартість програми(на одну особу):

Група	2-місні номери з вигодами на поверсі	2-місні номери з вигодами в номері
“30+2”	304 грн. + ПДВ (30 грн) /ос.	343 грн. + ПДВ (30 грн) /ос.
“40+2”	277грн. + ПДВ (28 грн.) /ос.	317 грн. + ПДВ (28 грн.) /ос.

У вартість входить:

· розміщення в готелі категорії 2* (центр міста);

· 1 сніданок, 2 обіди;

· автотранспортне обслуговування;

· екскурсії, гід-екскурсовод.

У вартість не входить:

· вхідні квитки в музеї:

· Олеський замок - 5 грн;

· Золочівський замок + Китайський палац - 7 грн;

· Личаківське кладовище - 10 грн;

· Королівські зали Істричного музею - 5 грн./2грн. - 25 грн. - екскурсовод;

· Музей-Аптека ( підземелля) - 3 грн./2 грн;

· Оглядовий майданчик Ратуші - 3 грн.

· Музей зброї „Арсенал” - 5 грн./2грн., 30 грн - екскурсовод.

· Латинский костел - 2 грн.

· Вірменська церква - 2 грн.

· Вечері (35 грн./ос.).

Розміщення:

Готель „Львів” - розташований в самому центрі міста. На вибір - кімнати 2-місні з вигодами на поверсі або кімнати з вигодами в номері.

4.3 Активний тур

Природа Львівщини, її неповторні ландшафти, глибоководні ріки та озера, дрімучі праліси завжди приваблювала людей з різних регіонів України своєю надзвичайною красою. Різні види рельєфу земної поверхні Львівщини викликали велику різнорідність краєвиду, що дозволяє виділити краєвидні одиниці, які належать до трьох географічних країн: Розточчя, Побужжя і Львівська височина. Також територія багата водоймами. Головні річки -- Дністер із притоками, Західний Буг із притокам, Вишня і Шкло. Місто Львів розташоване на р.Полтва.

Тобто, можливостей для розвитку активного туризму хоч відбавляй. Оцінивши всю туристичну привабливість Львівської області в плані активного відпочинку, я пропоную здійснити п'ятиденний тур через гору Парашка на водоспад Гуркало, що знаходяться у власності Національного природного парку «Сколівські Бескиди»

Гора Парашка - одна з найвищих та найгарніших гір даної місцевості. Це перший гірський хребет, який простягається вздовж основної рівнинної частини Карпат. Вершина гори - легкодоступна, тому Ви зможете подолати її, не маючи попереднього досвіду. Основна частина маршруту пролягає через відкриту рівнину, тож Ви зможете милуватися краєвидами сусідніх хребтів з одного боку і 30 кілометровою рівниною з іншого, проте найгарніший вид буде чекати на Вас на вершині гори. Довжина маршруту складає близько 20 км.

Таблиця 4.1.

“Маршрут активного туристичного походу”

День 1	– збір усієї групи в м. Львів – остаточна перевірка всього оснащення та відправлення групи до м. Жидачів (59 км.) на спеціальноснащених спортивних велосипедах – привал – обід - полуденок – розиття табору- вечеря – ночівля
День 2	– сніданок – збір табору – відправлення до смт. Верхнє Синьовидне на спеціально оснащених човнах(54 км.) – привал – обід - полуденок – виїзд до м. Сколе на велосипедах (9 км.) – розбиття табору, вечеря – ночівля
День 3	– сніданок – перехід: м. Сколе - схили г. Парашка, 12 км. – обід - полуденок – розбиття табору, вечеря – ночівля
День 4	- сніданок - збір табору - сходження на гору Парашка (1268 м.) - висока вершина Сколівських Бескидів, місце трагічної загибелі красуні княгині Парашки - перехід схилів г. Парашка - с. Корчин, 13 км. - обід - полуденок на водопаді Гуркало поблизу с.Корчин - розбиття табору, вечеря – ночівля
День 5	– сніданок – збір табору – відправлення до м. Львів на спеціально оснащених велосипедах(103 км.) – привал – обід, полуденок – привал – вечеря

Таблиця 4.2.

Особисте спорядження під час походу

Рюкзак	Самопочуття в поході, в першу чергу, залежатиме від рюкзака. Слід повністю відмовитися від різного роду брезентових рюкзаків типа "колобок", а користуватися анатомічними моделями - дотримуйтеся загального правила пакування рюкзаків: знизу - щось м'яке (спальний мішок - добре водонепроникний), щоб не псувати дно рюкзака, далі важкі речі до спини, під верхом повинна знаходитися фляга з теплим напоєм, теплий одяг, окуляри від сонця, дощовик, їжа - для походів тривалістю від 4 до 10 днів оптимальний рюкзак об'ємом 60-80 л. Також потрібно, щоб у нього були бічні стягування для кріплення речей - не забувайте, що у вашому рюкзаку може залишитися місце для загальних речей (намету, сокири ....) - вага рюкзака на 6 днів для 1 туриста приблизно формується так: продукти - 0.8 кг*6 днів = 5 кг, особисте спорядження і одяг - 10 кг, загальне спорядження - 3-4 кг Таким чином, якщо ви не візьмете багато зайвого (але і не забувайте нічого), то ваш рюкзак приблизно важитиме - 18-19 кг.
Спальний мішок	Спальний мішок потрібно добре захистити від потрапляння в середину нього води. Сухий спальник - хороше самопочуття і хороший відпочинок - для літніх походів в Карпатах достатнім буде температурний комфорт спальника - 0-5 "З - вага вашого спальника може вагатися в рамках від 1 до 2 кг.

Подобные документы

• Рекреаційно-туристичні ресурси Донецької області

  Аналіз та оцінка рекреаційно-туристичних ресурсів Донецької області. Коротка історія формування території області. Географічні аспекти формування рекреаційно-туристичних ресурсів області. Архітектурно-історичні, подійні, рекреаційно-туристичні ресурси.
  
  курсовая работа [68,5 K], добавлен 24.03.2011
  

• Ресурси мінеральних вод Львівської області

  Загальна характеристика джерел мінеральних вод Львівської області. Характеристика родовищ вод без специфічних компонентів і властивостей. Загальний огляд вод з підвищеним вмістом органічних речовин. Хімічний склад мінеральних природних столових вод.
  
  статья [18,5 K], добавлен 09.11.2010
  

• Туристичні ресурси Київської області

  Загальна характеристика Київської області. Особливості природно-рекреаційних і кліматичних ресурсів Київщини. Історико-культурний та туристично-екскурсійний потенціал краю. Сучасний стан та перспективи розвитку туризму на території досліджуваної області.
  
  курсовая работа [51,1 K], добавлен 10.02.2011
  

• Формування туристичних послуг в Запорізькій області

  Визначення умов життєвого циклу туристичного продукту. Формування цінової політики туристичного підприємства. Зміст туристичних послуг Запорізької області. Природно-кліматичні, оздоровчі, історико-культурні, пізнавальні та побутові ресурси території.
  
  контрольная работа [31,0 K], добавлен 21.10.2013
  

• Туристично-рекреаційні ресурси Полтавської області

  Наукові підходи до вивчення туристично-рекреаційних ресурсів. Суспільно-географічна оцінка туристичних ресурсів Полтавської області. Видатні історико-культурні пам’ятки, природно-рекреаційні ресурси. Особливості розвитку рекреаційного комплексу.
  
  курсовая работа [105,4 K], добавлен 29.12.2010
  

• Туристичні ресурси Івано-Франківської області

  Загальна характеристика Івано-Франківської області, природно-ресурсний потенціал. Історико-культурні ресурси Івано-Франківської області. Аналіз сучасного стану туристських маршрутів та перспективи розвитку туристичної галузі на Івано-Франківщині.
  
  курсовая работа [61,0 K], добавлен 22.02.2008
  

• Природно-рекреаційні ресурси Бойківщини у межах Львівської області

  Теоретико-методологічні основи розвитку туризму в Львівській області. Ландшафт, водні ресурси, бальнеологічні ресурси, природно-заповідний фонд, кліматичні ресурси Бойківщини. Особливості організації велосипедного походу першого ступеня складності.
  
  курсовая работа [2,3 M], добавлен 16.12.2012
  

• Природні ресурси Миколаївської області

  Загальна характеристика Миколаївської області, її географічне положення, особливості клімату, рослинний та тваринний світ. Природно-рекреаційні ресурси Миколаївської області. Аналіз сучасного стану та оцінка перспектив розвитку туризму в даному регіоні.
  
  курсовая работа [41,3 K], добавлен 27.03.2011
  

• Характеристика туристського потенціалу Київської області. Розробка велосипедного походу I категорії

  Характеристика і особливості використання природних туристських ресурсів Київської області. Огляд визначних історико-культурних ресурсів. Розробка туристсько-спортивного маршруту велосипедного походу в Київській області та пропозиції з його впровадження.
  
  курсовая работа [3,8 M], добавлен 06.12.2021
  

• Рекреаційне освоєння Закарпатської області

  Фізико-географічні умови розташування, географія та використання ресурсів області. Природні, кліматичні, бальнеологічні, водні, рельєфні, біотичні рекреаційні ресурси. Рекреаційні ресурси природно-заповідного фонду та історико-культурні ресурси області.
  
  курсовая работа [198,6 K], добавлен 21.04.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам