Природно-рекреаційні ресурси Бойківщини у межах Львівської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Актуальність теми. Бойківська етнографічна група українського народу в особливих історичних, соціально-економічних та природно-географічних умовах створила самобутню культуру, яка є невід'ємною частиною національної культури.

Більшість сучасних етнографічних і географічних праць присвячені вузькогалузевим проблемам і дають уяву лише про окремі аспекти життя бойків. Бойківщина є дуже цікавою в плані туристичного освоєння, проте недостатньо вивченою, саме тому необхідною є комплексна оцінка туристсько-рекреаційних ресурсів Бойківщини, можливості використання їх в туризмі, основні проблеми рекреаційного освоєння району Бойківщина.

Стан теоретичного дослідження. Виходячи з актуальності теми даної роботи ми бачимо, що питання туристсько-рекреаційних ресурсів Бойківщини є мало дослідженим. Тому ця проблематика вимагає подальшого вивчення і опрацювання.

Свого часу над дослідженням туризму на Бойківщині займалися такі науковці: П. Юрченко, М. Зубрицький, Юрій Кміт, Володимир Охримович, Костянтин Багрянородний.

Об'єктом дослідження є етногеографічний район Бойківщина.

Предметом дослідження є туристсько-рекреаційні ресурси Бойківщини.

Метою дослідження є вивчення туристичних можливостей Бойківщини, а також стан і можливості розвитку туристичної галузі в регіоні.

Відповідно до окресленої мети було поставлено такі завдання:

- з'ясувати особливості територіальної організації життєдіяльності бойків;

- дослідити походження назви “бойки”, особливості їх суспільної організації;

- дати характеристику фізико-географічного положення та туристсько-рекреаційних ресурсів краю;

- вивчити стан, проблеми і перспективи розвитку туризму на Бойківщині, основні туристичні маршрути, пропоновані до послуг туристів.

Методологічна основа і методи дослідження. В основу методології покладено дослідження провідних українських та зарубіжних етногеографів, економіко- і соціогеографів та визначних національно-культурних діячів.

Наукова новизна одержаних результатів.

- вперше проведено комплексний аналіз туристсько-рекреаційних ресурсів Бойківщини, подано їх детальну характеристику по окремих групах ресурсів;

- на основі аналізу вивчено основні місця, об'єкти, пам'ятки, що можуть бути використаними при організації туризму на Бойківщині;

- вивчено стан сільського зеленого туризму в регіоні, основні туристичні маршрути, а також перспективи розвитку туристичної галузі на досліджуваній території.

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи розвитку туризму в Львівські області

1.1 Розвиток туристичної галузі в Львівській області

туризм бойківщина велосипедний похід

Туристично-рекреаційна галузь проголошена стратегічним напрямом розвитку економіки Львівщини і є важливим чинником стабільного й динамічного збільшення надходжень до бюджету, істотного позитивного впливу на стан справ у багатьох галузях економіки. Об'єктивно регіон має всі передумови для інтенсивного розвитку внутрішнього та іноземного туризму.

Роль туризму в господарстві краю зростає з кожним роком. У багатьох районах і містах області туристична галузь починає відігравати провідну роль у місцевому економічному житті, сприяючи розвитку місцевих громад та поглиблюючи взаєморозуміння у середині громад. Туризм сприяє підвищенню зайнятості населення, розвитку ринкових відносин, міжнародному співробітництву, збереженню екологічної рівноваги.

Розвиток туризму поліпшує інвестиційне середовище, стає джерелом поповнення державного та місцевих бюджетів, сприяє розвитку пов'язаних із туризмом галузей економіки. Він так само відіграє значну роль у збільшенні валютних надходжень і споживчого попиту, поліпшенні структури економіки, зміцненні економічного співробітництва між регіонами, підвищенні якості життя.

З огляду на можливості просування національного і регіонального туристичного продукту на європейському ринку, залучення до інформаційного простору, передового досвіду організації туристичної діяльності, посилення євроінтеграційних процесів у нашій державі та регіоні надзвичайно важливим є розвиток співробітництва з Європейським Союзом. Адже за своїм туристично-рекреаційним потенціалом Україна, та й Галичина, має всі можливості стати одним з провідних європейських туристичних центрів.

За наявністю рекреаційних ресурсів Львівська область займає одне з провідній місць в державі. Природні рекреаційні ресурси Львівщини представлені лікувальними мінеральними водами, лікувальними грязями, озокеритом, кліматичними, водними, лісовими. Частка природно-рекреаційного потенціалу Львівщини у сумарному природно-ресурсному потенціалі України складає 5.377%о. Серед карпатських областей за сумарним потенціалом природних рекреаційних ресурсів вона поступається лише Закарпаттю (7,036%о). В структурі рекреаційних ресурсів області 70% припадає на ресурси відпочинку і туризму і 30% - на ресурси санаторно-курортного лікування [1, с. 103]. У сумарному природно-ресурсному потенціалі Львівської області природні рекреаційні ресурси становлять 14 3%, що значно вище відповідного показника по Україні (9,5%) [1, с. 124].

Протягом останніх років туристична галузь в області динамічно розвивається. Існуюча база санаторно-курортних та оздоровчих закладів усіх форм власності (131 одиниць на 13,5 тисячі місць) дає можливість нарощувати лікувально-оздоровчі, туристичні, спортивні послуги, в тому числі й для іноземних туристів.

Зростає інтерес населення щодо зайняття туристичною діяльністю. Якщо кількість ліцензованих туристичних підприємств області у 2005 році складала 50, з них 14 туристичних операторів та 36 туристичних агенти, то станом на 01 жовтня 2006 року - туристичні послуги надавали 80 ліцензованих туристичних підприємств, з них 19 туроператорів, 61 турагент, а 2005 рік ліцензованими туристичними підприємствами області надано послуг 147 581 туристам, що у 3,5 рази більше, ніж за 2002 рік. В Івано- Франківській області за останні п'ять років спостерігається зростання кількості туристів, особливо туристичного потоку з-закордону. Однак, частка внутрішніх туристів (90,1%) значно переважає частку іноземних туристів в області (5,9%).

Таблиця 1.1. - Динаміка кількості туристів за період 2001 - 2005 роки тис. осіб

Назва показника	2001	2002	2003	2004	2005
Кількість обслужених туристів	30,4	44,4	54,1	56,3	147,6
в тому числі: іноземні туристи (в'їзний туризм)	3,1	3,5	4,3	2,3	8,7
громадяни України, що виїжджали за кордон (виїзний туризм)	2,0	3,8	3,0	3,1	5,1
туристи, охоплені внутрішнім туризмом (внутрішній туризм)	25,4	37,1	46,8	50,9	133,8
Кількість обслужених екскурсантів	86,7	90,0	94,0	37,5	43,4

У 2005 році кількість обслужених екскурсантів тільки туристичними підприємствами області склала 43,4 тисяч осіб, що на 15,7% більше ніж у 2004 році, але менше на 49,9 % ніж у 2001 році.

В зв'язку із зростанням кількості туристів у 2005 році порівняно з попередніми роками зросли обсяги реалізації наданих туристичних послуг, а також витрати, пов'язані з наданням таких послуг.

Консолідований обсяг туристичних послуг у 2005 році склав 28,971 тис. грн., що більше у порівнянні з 2004 роком у 1,9 рази та з 2002 роком - у 2,6 рази. Середньооблікова кількість працівників туристичних фірм за 2005 рік склала 527 осіб, що на 17,4% більше, ніж за 2004 рік.

Покращуються показники роботи туристичних підприємств. У 2001 р. в області 189 підприємств володіли ліцензіями на організаді* іноземного, зарубіжного, внутрішнього, масового і оздоровчо-спортивного вида туризму, а також проведення екскурсійної діяльності. Протягом 2001 р. послугам* туристичних фірм скористались 110.3 тис. осіб, у т.ч. 25,8 тис. громадян Україні що виїжджали за кордон (23%), 27.6 тис. іноземців (25%), включаючи країн СНД, та 56.9 тис. осіб (52%), охоплених внутрішнім туризмом.

Все більшого розвитку набувають альтернативні форми туризму: екстремальний, конгресовий, елітарний, зелений. Найбільшу популярність серед них у Львівській області отримав зелений туризм, який розвивається у традиційних туристичних зонах - Карпати, Передкарпаття, Розточчя. В області діє Львівський осередок спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму. Згідно його даних, на Львівщині нараховується понад 200 власників агроосель.

У 2001 р. в області діяло 65 підприємств готельного господарства (47 готелів, 6 мотелів, 2 кемпінги, 5 гуртожитків для приїжджих, 5 молодіжних баз та гірських притулків), послугами яких скористались 146.8 тис. осіб, з них іноземців - 35.3 тис. осіб.

Станом на 1.04.2002 р. у Львівській області сертифіковано 10 готелів, в тому числі: чотиризіркові - "Гранд-готель", "Дністер", "Женева" (Трускавець); тризіркові - "Супутник", "Еней", "Гетьман"; двозіркові - "Жорж", "НТОН". Позитивною тенденцією протягом останніх років є формування цілої мережі великих комфортабельних закладів розміщення туристів (готелі "НТОН", "Еней", "Валентина", "Олена", мотелі "Вікінг", "Святослав" та ін.).

Обсяг реалізації в області санаторно-курортних (оздоровчих) та відпочинкових послуг у 2001 році становив 232.3 млн. грн., а їх частка у загальному обсязі платних послуг населенню склала 14,5%. Загальний обсяг реалізації послуг ліцензованими туристичними підприємствами області за аналогічний період склав 36,1 млн. грн., у тому числі іноземним туристам - 14,9 млн. грн., туристам, які виїжджали за межі України - 5,9 млн. грн. Доходи від надання місць для приживання у підприємствах готельного господарства Львівщини склали у 2001 році 26,4 млн. грн. Окрім того, 6,1 млн. грн. одержано від надання послуг структурними підрозділами у готельних закладах та 1.4 млн. грн. - від оренди готельних приміщень.

z

Рис. 1.1 - Структура туристів за країнами походження у 2005 році

Найбільша кількість туристів приїхала з Росії (1666 осіб), Італії (960 осіб), Молдови (919 осіб), Польщі (687 осіб), Німеччини (683 особи), США (595 осіб), Китаю (367 особи), Канади (333 особи) (див. мал.1.1).

Таблиця 1.2 - Динаміка відвідувань туристами з-за кордону, осіб

Назва країни	2003 р.	2004 р.	2005 р.
Польща	1799	505	687
Італія	142	137	960
Австрія	116	55	84
Великобританія	91	48	100
Туреччина	18	68	75
Німеччина	326	250	683
Угорщина	85	50	75
Чехія	64	62	289
Румунія	45	46	31
Країни Прибалтики	23	32	65
Інші країни Європи	406	482	471
Росія	184	82	1666
Молдова	22	43	919
Інші держави СНД	31	62	144
Канада	389	76	333
США	185	71	595
Китай	61	10	367
Інші країни світу	283	117	1156
Разом	4270	2196	8700

За результатами статистичних показників, найбільша кількість туристів приїжджає з метою службової, ділової поїздки, бізнесу та навчання. У 2005 році ця частка туристів склала 66,3% до загальної кількості обслужених туристів (29,8% загальної кількості).

Рис. 1.2 - Структура обслуговування туристів за метою приїзду у 2005 р., %

Серед іноземних туристів переважали ті, хто приїхав на Львівщину з метою дозвілля та відпочинку (90,8% від загальної кількості туристів) та незначна їх кількість перебувала у службовій, діловій поїздці, у бізнесових цілях, або навчання (див. мал. 1.3).

Рис. 1.3 - Структура обслуговування іноземних туристів за метою приїзду у 2005 році, %

У внутрішньому туризмі переважна більшість туристів в 2005 році приїхали в область у справах, з метою бізнесу та навчання (72,2% від загальної кількості туристів, охоплених внутрішнім туризмом) (див. мал. 1.4).

2001 рік 2002 рік 2003 рік 2004 рік 2005 рік

Рис. 1.4 - Динаміка та структура обслуговування внутрішніх туристів за метою відвідування за 2001-2005 роки, тис. осіб

Динаміка та розподіл туристів за віковими категоріями наведена на рисунку 2.7. Як свідчать дані обласного управління статистики, серед туристів переважають особи у віці старше 28 років (82,4% до загальної кількості). Дітиу віці до 14 років становлять 14,4%, підлітки від 15 до 17 років - 1,2% та молодь у віці від 18 до 28 років - 2,0%.

У внутрішньому туризмі переважають туристи у віці старші 28 років та їх питома частка ще більша, ніж серед загальної кількості обслужених туристів (81%) Наведені дані стосуються лише результатів діяльності ліцензованих туристичних підприємств. На 2005 рік, як і на 2004 рік, припадає запровадження Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про туризм”, з чим відповідно пов'язаний початок ліцензування тур операторської та турагентської діяльності. У результаті цього змінилась база статистичного обліку за формою № 1-ТУР „Звіт про діяльність туристичної організації”.

Починаючи з 2004 року, статистичну звітність за формою № 1-ТУР не надають санаторно-курортні заклади, заклади розміщення, суб'єкти, що спеціалізуються тільки на екскурсійній діяльності.

Отже, наведені в аналізі показники, які ґрунтуються на даних статистичної звітності, не можна вважати повними, оскільки в області є ще понад 100 закладів для розміщення туристів з більш як на 10 тис. місць, що здійснюють обслуговування туристів (санаторії, санаторії-профілакторій, лікувально- оздоровчі комплекси, пансіонати, бази і будинки відпочинку, готелі, дитячі оздоровчі заклади). Це надає можливість нарощувати лікувально-оздоровчі, туристичні, спортивні послуги, в тому числі й для іноземних туристів. Названі заклади щороку приймають близько 150-200 тис. осіб, більшість з яких є внутрішніми туристами.[10,с.22-29]

1.2 Основні положення стратегії розвитку туризму в Львівській області до 2015 року

Принциповим моментом формування стратегії розвитку рекреації в області є питання офіційного визнання місця і ролі цієї галузі в економічній структурі і. відповідно, визначення курсу практичних дій на різних рівнях державної влади. З метою вироблення науково обґрунтованих підходів та здійснення цілісної стратегії щодо розвитку рекреаційної сфери рішенням колегії Львівської обласної державної адміністрації від 1 лютого 2002 року схвалено Концепцію розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області.

В якості основних мотивів необхідності та доцільності активізації розвитку Рекреаційної індустрії на Львівщині можна навести наступні аргументи.

Наявність потужного природного та історико-культурного рекреаційного потенціалу, рівень освоєння якого, за оцінками спеціалістів, не перевищує 10%. Прискорене освоєння рекреаційного потенціалу території з орієнтацією на сучасні тенденції розвитку рекреації в світі неминуче викликає позитивні зрушення в інших сферах (інфраструктура, сільське господарство, екологія) і,:"І самим, створює сприятливі передумови для вирішення соціальних проблем, знищення життєвого рівня населення, формування нормального ринкового середовища. Регіон стає привабливим для іноземних інвестицій. Державний і місцевий бюджети отримують надійне джерело грошових надходжень. Розвиток рекреаційного комплексу є ефективним засобом структурної трансформації господарства в сторону його соціальної орієнтації. В цьому плані рекреація може дати відчутний соціальний ефект в першу чергу за рахунок розширення зайнятості населення.

Високорозвинутий ринок рекреаційних послуг є вагомим фактором прискорення інтеграції України в європейський економічний простір.

Рекреаційна політика та механізм й реалізації. Інструментом практичної реалізації стратегії освоєння рекреаційного потенціалу на середньострокову перспективу є Програма розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області на 2003-2007 роки. Програма розроблена Інститутом регіональних досліджень НАН України разом з Львівською облдержадміністрацією та з участю спеціалістів ряду наукових установ і вузів області, фахівців-практиків.

Мета Програми - забезпечити комплексне вирішення пріоритетних проблем розвитку курортів та основних туристичних центрів області, покращити якість та розширити асортимент рекреаційних послуг, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності рекреаційної сфери Львівщини на вітчизняному і світовому ринку рекреаційних послуг.

Програма представляє собою взаємопов'язаних за ресурсним забезпеченням виконавцями і термінами реалізації комплекс науково-дослідних, матеріально-технічних, соціально-економічних, екологічних, організаційно-господарських, нормативно-правових та інших заходів, спрямованих на вирішення основних завдань розвитку рекреації в регіоні:

Забезпечити раціональне та ефективне використання природних та історико-культурних рекреаційних ресурсів.

Розробити генеральні плани та схеми забудови курортів і туристичних центрів.

Провести науково обґрунтоване зонування території області за показниками рекреаційної місткості відповідно до норм антропогенного навантаження на ландшафт.

Здійснити реконструкцію та модернізацію санаторно-курортних, відпочинкових і туристичних закладів, створити матеріально-технічну базу для розвитку зимових видів спорту та туризму в гірській частині області, реконструкцію агроосель для розвитку сільського (зеленого) туризму тощо.

Підвищити якість та розширити асортимент рекреаційних послуг.

Провести реконструкцію існуючих і будівництво нових автомобільних доріг до рекреаційно-туристичних центрів, створити інфраструктуру розвитку автотуризму (зокрема, об'єктів автосервісу), яка б за рівнем функціонування наближалася до міжнародних стандартів.

Піднести на якісно вищий рівень стан інфраструктури і сервісної мережі в курортно-туристичних центрах.

Створити сприятливі економіко-правові та організаційні умови для залучення приватного сектора в сферу рекреаційного обслуговування.

Здійснити систему заходів щодо науково-організаційного забезпечення розвитку рекреаційно-туристичного комплексу області.

Створити сприятливі умови для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в розвиток рекреаційної сфери.

Створити інформаційну базу даних щодо наявних рекреаційно-туристичних об'єктів, природно-рекреаційних ресурсів та історико-культурних пам'яток області.

Забезпечити популяризацію рекреаційного продукту області на вітчизняному та світовому ринку рекреаційних послуг.

Провести сертифікацію закладів розміщення та діючих в них об'єктів харчування.

Впровадити стандартизацію і сертифікацію основних видів туристичних послуг.

Налагодити систему підготовки висококваліфікованих кадрів для рекреаційної сфери, забезпечити систематичну перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників сфери рекреації та туризму (тренінги, курси, семінари, стажування, учбово-рекламні поїздки тощо).

Активізувати міжнародну співпрацю в сфері рекреації і туризму.

Реалізація передбачених Програмою заходів щодо розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області на 2003-2007 роки в повному обсязі вимагатиме фінансування у 319,8 млн. грн., яке передбачається здійснити за рахунок: коштів Державного бюджету України; коштів місцевих бюджетів (обласного, районних); власних коштів підприємств, установ, організацій; іноземних інвестицій; зовнішніх і внутрішніх запозичень; грантів міжнародних організацій, благодійних внесків, коштів міжнародних програм; інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

Найбільше коштів потребують заходи, спрямовані на модернізацію матеріально-технічної бази санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку -135,9 млн. грн. (42,5%);

збереження, відновлення і раціональне використання рекреаційних ресурсів - 86,2 млн. грн. (27%);

екологічне оздоровлення рекреаційних територій - 71,3 млн. грн. (22,3%).

Програмою передбачена реконструкція ЗО і будівництво 13 нових рекреаційних об'єктів. У просторовому відношенні чітко вимальовується основний центр рекреаційно-туристичного розвитку області - Дрогобицький район, і, зокрема, курортна зона Трускавець-Східниця. Загалом сюди необхідно спрямувати 192,7 млн. грн., що складає 60,2% від загальної вартості Програми. З цих коштів 81,3 млн. грн. припадає на Трускавець, 38,3 млн. грн. - на Східницю. Іншим центром спрямування інвестицій є Жовківський район -61,6 млн. грн., з яких 60 млн. грн. становить фінансування Програми комплексного відновлення історичної території м. Жовкви.

Механізм реалізації Програми. Успішність Програми багато в чому залежатиме від розробки і впровадження дієвого механізму її реалізації. Ефективність організаційно-управлінської складової механізму реалізації Програми забезпечується, насамперед, узгодженою взаємодією відповідних структур (переважно різновідомчих) на рівні області, координацією проведена усіх компонентів рекреаційної політики між державними виконавчими органам обласного та національного рівнів. Необхідно також сприяти формуванню нових та підтримувати існуючі регіональні інституції, зацікавлені в інтенсифікації соціально-економічного розвитку курортних, туристичних та рекреаційних територій: господарські товариства, школи управління та бізнесу, центри підтримки підприємництва, агентства та фонди сприяння локальним ініціативам та ін.

У результаті реалізації Програми можна очікувати: в соціальній сфері - більш повне задоволення потреб населення у санаторно-курортному лікуванні та відпочинку; збереження та відновлення історико-культурної спадщини; створення нових робочих місць; в економічній сфері - збільшення щорічного потоку туристів на 5.5 - 6 %, який в 2007 році має досягти 720-750 тис осіб; ріст доходів від обслуговування туристів і відпочиваючих до 370-390 млн. грн. в рік; зростання бюджетних надходжень - до 85 - 90 млн. грн. в рік; в екологічній сфері - загальне покращення стану довкілля; збільшення чисельності основних видів мисливської фауни; збереження рідкісних видів флори та фауни, які перебувають на межі зникнення.

Розділ 2. Природно-рекреаційні ресурси Бойківщини у межах Львівської області

2.1 Ландшафт Бойківщини

У Турківському регіоні територія Бойківщини у географічній зоні Українських Карпат обмежується висотами 500-1400 м н.р.м. Поверхню утворюють гірські масиви: низькі - Верхньодністровські Бескиди (у верхній течії Дністра) та Турківська Верховина, середні - Сколівські Бескиди і Верховинський Вододільний хребет, на якому неподалік від села Верхнє Гусне є найвища вершина Бещад - Пікуй (1408 м н. р. м.).

Рельєф Сколівського району гористий. Всю його центральну частину займають Сколівські бескиди, що складаються з ряду хребтів: сколівського, парашки, манмальстальського, зелем'янського та ін. Висота хребтів 900-1000 м. окремі вершини досягають 1300 м (парашка - 1271 м, тростян - 1235 м, писана - 1236 м).

На південний захід від лінії Турка - Славське ландшафт Скибових Карпат помітно міняється-переходять у низькогірну лісо-лучну зону. Ця центральна знижена частина гірської системи Карпат простягається від сапсько-ужоцької до лімницько-тересвовської вододільних меж. На заході вона пайширша і звужується в південно-східному напрямку. Центральну, найвищу смугу бойківської Верховини становить вододільний хребет, що розділяє річкові системи басейнів Дністра і Тиси, а на заході, при витоку ріки Сан,- ще й басейну Балтики. [1, с.-30]

Бойківській частині гірської системи Карпат властива особливо чітко виражена смугова будоване мовним структурним елементом бойківських Карпат є фліш - потужні осадові товщі мілководних морських відкладів, що утворилися протягом мільйонів років в умовах безперервних коливних рухів морського дна. Вони складені ритмічним перешаруванням пісковиків, глин, мертелів і рідше грубоуламкових порід - конгломератів. Пісковики в багатьох місцевостях Бойківщини виступають і на поверхню у вигляді імпозантних скельних масивів.

2.2 Водні ресурси Бойківщини

Важливим орографічним компонентом є багата річкова система бойківської частини Карпат. Русла рік, річок і численних потоків пролягають уздовж і впоперек гірських хребтів. Протікає ряд таких річок, найбільшими з яких є Дністер, Опір, Стрий, Сян.

Дністер - річка на південному заході України та у Молдові (частково на кордоні обох країн). Виток річки - на північних схилах Українських Карпат (гора Розлуч біля села Вовчого Турківського району Львівської області), на висоті близько 1 000 м над рівнем моря. При впадінні в Чорне море утворює Дністровський лиман. Одна з найбільших річок України У верхній частині - типова гірська річка, з V-подібною глибокою (80-100 м) долиною, ширина річища до 40 м. Пробивається на північ між стрімкими скелястими берегами. Вийшовши на рівнинні простори, нижче міста Галич, спочатку тече заболоченою долиною, шириною до 13 км, а потім врізається в Подільське плато. У нижній течії ріка має рівнинний характер. Довжина ріки - 1 362 кілометри. У середній течії долина Дністра неширока, звивиста, багата на мальовничі краєвиди. Заплава Дністра розчленована численними протоками і старицями, у гирлі заросла очеретом (Дністровські плавні), ширина долини біля гирла - 16-22 км.

Гірська й передгірська частини басейну Дністра займають 9% його площі. Тут найгустіша річкова мережа з переважанням правих приток (Бистриця, Стрий, Свіча, Лімниця тощо). Живлення Дністра - мішане, з переважанням снігового. Характерні весняна повінь і осінні дощові паводки. Льодовий режим нестійкий.

Опір - річка в Україні, в межах Сколівського району Львівської області. Права притока Стрию (басейн Дністра). Довжина 58 км. Площа сточища 843 кмІ. Середній похил річки 10,4 м/км. Долина V-подібна, в нижній течії завширшки 150-300 м. Заплава двобічна, іноді однобічна, завширшки від 30-80 до 425 м. Береги круті, зрідка заболочені. Річище кам'янисте, завширшки від 10-30 до 80 м, завглибшки від 0,2 до 1,2 м. Дно, як правило, вистелене галькою карпатських пісковиків. Використовується на водопостачання населених пунктів й зрошення сільськогосподарських земель.

Опір бере початок на східному схилі гори Великий Яворник (Вододільний хребет), на південь від села Опорець. Тече між горами Сколівських Бескидів переважно на північний схід та північ. Впадає до Стрию між смт Верхнє Синьовидне та селом Межиброди.

У річку впадає 8 невеликих річок і 31 потічок загальною довжиною 94,3 км, площею 21,9 га. Праві: Кам'янка, Чудилів, Павлів, Гребеновець, Зелем'янка, Цигла, Рожанка, Славка, Хоминський, Писарівна, Опорець. Ліві: Закути, Лавочанка, Дубрівка, Орява, Яхистів, Головчанка, Ровина.

Стрий - річка в Україні, в межах Сколівського, Турківського, Дрогобицького, Стрийського та Жидачівського районів Львівської області. Права притока Дністра (басей Чорного моря). Довжина річки 232 км, площа басейну 3060 км2. Похил річки 3,2 м/км. Річище дуже звивисте, часто розгалужене, на кам'янистих ділянках порожисте. Ширина річища від 10-30 м у верхній течії і до 150 м у пониззі. Пересічна глибина 0,5-1 м, максимальна - 2,5-2,8 м. У Карпатах річка має гірський характер і вузьку долину, береги заліснені хвойними і мішаними лісами; у Передкарпатті річка носить частково рівнинний характер. Заплава в середній та нижній течії двобічна, у пониззі подекуди заболочена.

Живлення дощове та снігове. Для річки характерні весняна повінь та літньо-осінні паводки (іноді взимку). Середня витрата води за 17 км від гирла - 45,2 м3/сек, максимальна - 890 м3/сек. Льодостав переважно з кінця листопада до середини березня. Стрий бере початок в Українських Карпатах, між північно-західними схилами г. Явірник, що на Верховинському Вододільному хребті, та південно-східною частиною хребта Бердо. Тече спершу на захід, далі - на північ, північний схід, схід та південний схід, у середній та нижній течії - переважно на північний схід, у пригирловій ділянці - на схід. Впадає у Дністер за 10 км на схід від Жидачева. Найбільша притока - Опір; інші притоки - Сможанка, Гуснянка, Либохора, Гнила, Ропа, Завадка, Яблунька, Ясінка, Східничанка, Рибник, Крушельниця, Велика Річка, Стинавка, Жижава, Тейсарівка. Місце злиття річок Стрий (зліва) та Дністер (справа) на захід від міста Ходорова. Вздовж річки - багато населених пунктів, у тому числі міста: Турка, Стрий, Жидачів.

Сян - найбільша карпатська притока Вісли. Довжина 444 км, сточище - 16 780 км.2. Прикордонний знак номер 224 нa українсько-польському кордоні з інформаційною табличкою, що повідомляє про витоки Сяну (49°00?10? пн. ш. 22°52?30? сх. д. (G)Координати: 49°00?10? пн. ш. 22°52?30? сх. д. (G)) Починається на межі Високого і Середнього Бескиду біля Ужоцького перевалу на висоті 843 м, далі перетинає Середній Бескид (творить кілька повздовжніх долин і закрутів), Сяніцьку улоговину і підгір'я, змінює напрям з північного на східний і після Перемишля тече на північний захід у широкій долині по Надсянській низовині; нижче Сандомира впадає до Вісли. Спадок від 8‰ в джерельній частині до 0,5‰ на передгір'ї і 0,25% на Надсянській низовині. Живлення головним чином снігове та дощове. У пониззі (90 км) судноплавний. Головні притоки: Солинка, Ослава, Віслок (ліві); Вігор, Вишня, Шкло, Любачівка, Танва (праві). У гірській частині на Сяні збудовані водоймища - Солинське і Мичковське та ГЕС.

2.3 Бальнеологічні ресурси Бойківщини

Води, які знаходяться нижче земної поверхні, відносяться до підземних вод. За хімічним складом, мінералізацією, вмістом специфічних компонентів та іншими ознаками серед підземних вод області виділяються - підземні води питного призначення, мінеральні води, природні розсоли, промислові води.

На Бойківщині виявлено багато родовищ і проявів лікувально-столових вод без специфічних компонентів, які за своїм хімічним складом та мінералізацією рекомендуються для лікування широкого спектру хвороб.

Поблизу Корчина на базі свердловин № 10 і № 19 мінеральної води типу «Нафтуся» розташований завод з розливу мінеральної води. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів від 28 грудня 1996 село відноситься до курортних. Враховуючи географічне положення, наявність значних запасів різноманітних мінеральних вод та вже діючу мережу туристичних баз і закладів відпочинку, район має значний рекреаційний потенціал.

У Турківському районі є багато різноманітних мінеральних джерел з водами типу "Нафтуся", "Боржомі", сірководневих та інших, район має великі можливості для розвитку санаторно-курортної мережі. Природним джерелам лікувальної "Нафтусі" характерне особливе поєднання розчинених органічних речовин і мікроелементів. Процентний вміст органічних речовин у водах різних відомих європейських курортів набагато менший, ніж у лікувальній "Нафтусі". Для порівняння - декілька цифр: середня густина органічних речовин у мінеральних водах Баден-Бадена - 0,6 г/л., Вісбадена - 1,2 г/л., Бад Кіссінгена - 3,1 г/л., Ціхосінека - 5,7 г/л. А середня густина органічних речовин нафтового походження "Нафтусі" - 23,1 г/л.

Східницьке родовще мінеральних вод - родовище мінеральних вод, розташоване Львівської області навколо та у смт. Східниця, що адміністративно підпорядковується Бориславській міській раді. Більшість джерел знаходяться на території Національного природного парку «Сколівські Бескиди». Тектонічна диспозиція родовища - Орівська скиба Скибової зони Українських Карпат. У Східницькому родовищі мінеральних вод налічується 38 джерел та 17 свердловин, з яких 10 джерел та 3 свердловини відкриті для відвідувачів.

2.4 Природно-заповідний фонд Бойківщини

Згідно Закону України "Про природно-заповідний фонд України" заповідними вважаються ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторінгу навколишнього природного середовища.

Природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання із встановленням особливого режиму охорони, відтворення і використання. Він розглядається як складова частина світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.

До природно-заповідного фонду належать:

природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища;

штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва

Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення. [8, с.33]

Гордістю Сколівщини є національний природничий парк «Сколівські Бескиди», ландшафтний заказник «Бердо», державний історико-культурний заповідник «Тустань», 64 джерела мінеральних вод, що використовуються у харчовій промисловості.

Національний природний парк «Сколівські Бескиди» - національний природний парк в Українських Карпатах. Розташований у південній частині Львівської області, в межах Сколівського і (частково) Турківського та Дрогобицького районів. Парк охоплює частини басейнів річок Стрий та Опір і займає площу 35 261 га, з яких 24 639,3 га передані парку в постійне користування.

Парк розташований в межах моноклінально-брилового низькогір'я Сколівських Бескидів і займає його північну частину. Абсолютні висоти на території парку - від 600 до 1260 м. Найвища точка - гора Парашка (1268 м). Переважають ландшафтні комплекси крутосхилого ерозійно-денудаційного лісистого низькогір'я. На території парку на річці Велика Річка розташований водоспад Гуркало, а на річці Кам'янці - Кам'янецький водоспад. На території парку розташований державний історико-культурний заповідник «Тустань», а також Східницьке родовище мінеральних вод. Пам'ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні.

Державних заповідників на території Бойківщини Львівської області немає, але потреба в їх організації є. Справа за науковцями-природниками, які мусять визначити відповідну територію,- обгрунтувати необхідність її заповідання і звернутися з клопотанням у відповідні державні органи.

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Бердо", загальною площею 1085,0га, оголошено Постановою РМ України від 02.11.1984р. № 434. Ландшафтний заказник "Бердо" створено з метою збереження унікального гірського ландшафту з цінними видами субальпійської рослинності, а також всього комплексу рослинного і тваринного світу.

Основними завданнями Заказника є:

- збереження цінного природного гірського ландшафту на макросхилах хребта Бердо, а також фрагментів природних ялинників на гребені хребта, майже повністю відсутніх у Стрийсько-Сянській Верховині;

- охорона букових пралісів, що майже не зазнали антропогенного впливу як еталони корінних лісів;

- збереження видів рослин, занесених до Червоної Книги України: цибулі ведмежої, лунарії оживаючої, шафрану Гейфеля, білоцвіту весняного, підсніжника білосніжного, а також рідкісних рослинних угруповань;

- збереження всього комплексу тваринного світу, де зустрічаються види тварин, занесені до Червоної книги України: кіт лісовий, рись, саламандра плямиста, тритон карпатський, а також інші рідкісні види: бурий ведмідь, олень благородний, дикий кабан;

- підтримка загального екологічного балансу в регіоні.

На території заказника знаходяться вікові букові праліси, вільхово-букове криволісся на верхній межі лісу з полонинами, різними типами лісу з участю бука, смереки, ялиці. В трав'яному вкритті наявна значна кількість рослин, занесених у Червону книгу України.

Регіонамльний ландшамфтний парк «Верхньодністромвські Бескимди» - об'єкт природно-заповідного фонду України, розташований у південно-східній частині Львівської області, біля кордону з Польщею. Парк перебуває у однойменній частині гірського масиву Східні Бескиди. Створений з метою збереження у верхів'ї басейну Дністра природних територіальних комплексів, цінних у науково-природничому, рекреаційному й туристичному напрямках. Дирекція ландшафтного парку перебуває у місті Старий Самбір, на вулиці Дрогобицькій, 2.

Площа природоохоронної території - 8356 га. Створений 8 жовтня 1997. Рельєф місцевості гірський, парк розташований у межах висот 600-1022 метрів над рівнем моря. Територія пролягає Магурським (730 м), Оровим (762 м), Магуро-Лімнянським (1022 м) хребтами. Їхня протяжність складає біля 10 кілометрів. Гребені хребтів хвилясті, крутизна схилів 15-25?. Найбільшої висоти сягає гора Магура-Лімнянська - 1022 м. над рівнем моря.

Хребти поміж собою розділені поздовжніми долинами річок Лінинка, Мшанка, Тисовиця. Переважаючі ґрунти - дерново-підзолисті та гірсько-підзолисті.

Панівними типами рослинності в ландшафтному парку є листяні, хвойно-листяні ліси та післялісові луки. Завдяки «дощовій тіні» у верхів'ї басейну Дністра існують сприятливі екологічні умови для росту ялиці, яка формує змішані з буком, а іноді й чисті деревостани. У районі ландшафтного парку традиційно розвивалося гірське тваринництво. Через нестачу кормової бази букові ліси часто трансформувалися у післялісові луки та пасовища. У місцях припинення випасу луки заростають березою, ялівцем звичайним, вербою козячою та іншими піонерськими видами. Загалом тутешня флора налічує приблизно 600 видів судинних рослин. У лісах природного походження трапляються такі рідкісні види, занесені до Червоної книги України, як лілія лісова, беладонна звичайна, цибуля ведмежа, плаун колючий.

У лісах парку поширені характерні для Верхньодністровських Бескидів види тварин: гадюка звичайна, мідянка, саламандра плямиста. З рідкісних птахів поширені підорлик малий, пугач, лелеки білий та зрідка чорний. Серед великих ссавців у ландшафтному парку трапляються олень благородний та козуля європейська. Зрідка - вовк і куниця лісова.

У Трускавці відомо близько 19 санаторіїв і 20 пансіонатів, які можуть одночасно оздоровлювати до 15 тисяч осіб. А фахівці стверджують, що ці курорти розраховані на 340 тисяч осіб щорічно. Для прикладу: в 1990-1995 роках у цьому курортному містечку відпочивало 412-414 тисяч осіб. Нині ж ця цифра зменшилася до 165-180 тисяч. Вартість путівок у санаторії Трускавця різноманітна; скажімо, ціна найдешевшої сягає від 260 гривень, а от найдорожча обійдеться в 2,5 тисячі гривень.

Крім санаторіїв та пансіонатів місто-курорт Трускавець має 2 бювети мінеральних вод, 2 курортні поліклініки, 2 бальнеозокеритолікарні. Функціонують також міські лікарня та поліклініка. Працює ряд науководослідних лабораторій, зокрема: лабораторія експериментальної бальнеології Інституту фізіології ім. О. Богомольця НАН України, кафедра реабілітації та нетрадиційної медицини Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, курортний науковий реабілітаційний центр «Карпати Чорнобилю», реабілітаційний центр хворих на ДЦП «Еліта».

2.5 Клімат Бойківщини

Клімат Бойківщини, як і всіх Українських Карпат,- помірно-континентальний. Водночас йому притаманні і певні локальні особливості, оскільки, як відомо, різні гірські місцевості відзначаються помітною диференціацією кліматичних режимів, залежною від висотної зональності, рельєфу, умов атмосферної циркуляції тощо.

Для Бойківщини на території Львівської області властивий помірно континентальний клімат. Середня температура січня ?5 °C, липня від +18 °C у центральній частині області та до +12 °C в горах. Кількість опадів становить 750-1000 мм. [1, с.-31]

Розділ 3. Організація туристичного походу

3.1 Довідкові відомості про район походу

Львів - місто обласного підпорядкування в Україні, адміністративний центр Львівської області, національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається столицею Галичини та Західної України. За чисельністю населення - сьоме місто країни (станом на 1 лютого 2012 року у Львові проживало 757 795 осіб[1]).

Львів заснований королем Данилом Романовичем в середині 13 століття. Близько 1272 року місто стало столицею Галицько-Волинського князівства. В добу Середньовіччя Львів був важливим торгівельним центром. За австрійського панування місто стає осередком українського та польського національно-визвольних рухів. Після розпаду Австро-Угорщини був столицею Західноукраїнської народної республіки. До Другої світової війни належав Польщі, за Пактом Молотова - Ріббентропа анексований Радянським Союзом.

Історичний центр Львова занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. У місті знаходиться найбільша кількість пам'яток архітектури в Україні[2]. У 2009 році Львову надано звання Культурної столиці України[3]. Місто періодично посідає чільні місця в рейтингах туристичної та інвестиційної привабливості.

Стрий - місто обласного значення в Україні, центр Стрийського району Львівської області, один із найголовніших та найбільших транспортних вузлів Західної України, важливий економічний та культурний центр Львівської області. Місто розташоване в галицькому Передкарпатті, на лівому березі ріки Стрий. Населення міста - 60 154 осіб (лютий 2012)[2], площа - 16,95 км.І. Місто є четвертим містом за населенням в області.

Перша згадка про місто датується 1385 роком, проте цілком очевидно, що місто є старішим, ніж офіційно вважається. Вже тоді місто згадується як центр волості. У 1431 році місто одним із перших серед українських міст отримує Магдебурзьке право. Майже всю свою історію Стрий був важливим торговим, оборонним та військовим центром. Відігравав значну роль у багатьох національно-визвольних змаганнях. Найбільше зростання Стрия відбувалося у другій половині XVII століття, сприяв розвиткові міста колишній стрийський староста, а відтак король Речі Посполитої Ян Собєський. У ті часи місто носило титул «Вільного королівського міста». Після Першого поділу Польщі відійшов до Імперії Габсбургів, пізніше Австро-Угорська імперія. З початком Першої світової війни Стрий стає місцем народження легіону «Українських січових стрільців». Під час українсько-польської війни 1919 року у Стрию був постій командування III Корпусу УГА. У 1920-1930-их pоках Стрий був одним із найактивніших осередків УВО й ОУН. В середині XIX століття місто перетворилося на значний залізничний та газовий центр, що сприяло швидкому розвитку міста. У міжвоєнній Польщі був центром повіту Львівського воєводства. За Пактом Молотова - Ріббентропа 1939 року відійшов до Радянського Союзу. Під час Холодної війни місто було важливим військовим центром Радянського союзу.

14 березня 1990 року (за СРСР) у Стрию, першому з українських міст, підняли національний символ - прапор України.

Дрогомбич - місто обласного підпорядкування в Україні, друге за населенням та економічним розвитком місто Львівської області, адміністративний центр Дрогобицького району (в який не входить). У 1939-1941 і 1944-1959 роках - центр Дрогобицької області.

Місто засноване наприкінці 11 століття. У 1340 році стало центром староства Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського, згодом - Речі Посполитої Обох Народів. З 15 століття місто розвивалося, як, передовсім, ярмарковий і солеварний центр. Після Першого поділу Польщі відійшов до Імперії Габсбургів. В середині 19 століття перетворився на найбільший у Європі нафтовий центр, що сприяло швидкому розвитку міста. У міжвоєнній Польщі був центром повіту Львівського воєводства[3]. За Пактом Молотова - Ріббентропа 1939 року відійшов до Радянського Союзу.

Сьогодні місто відоме, як мала батьківщина Юрія Дрогобича, Івана Франка і Бруно Шульца. У місті діють численні нафтопереробні і солеварні підприємства.

Борислав - місто обласного підпорядкування Львівської області. Розташоване на півдні центральної частини Дрогобицького району, на річці Тисмениця. На сході межує з містом Трускавець, на півночі - з селом Попелі, та на заході - з селом Опака. До складу Бориславської міської ради входить також бальнеологічний курорт смт Східниця.

Стрілки - село в Україні, Стрийському районі Львівської області. Населення становить 1301 осіб. Орган місцевого самоврядування - Стрілківська cільська рада.

Самбір - місто обласного значення, районний центр Львівської області. Самбір лежить на лівому березі Дністра (через місто також протікає невелика річка Млинівка). Місто розташоване на перехрестi дорiг Львів-Ужгород і Дрогобич-Перемишль. Відстань до обласного центру Львівської області залізницею 78 км., автошляхами 76 км. Протяжність міста з південного заходу на північний схід - 10,5 км., а з північного заходу на південний схід - 4,5 км.

Площа міста становить 24 кв. км. Центр мiста (площа Ринок) розташований на висоті 305,96 м над рiвнем моря. В цілому географічне розташування Самбору є вигідним, оскільки через нього пролягали важливі дороги, що сполучали Східну та Західну Європу, Північну із Південною. Через місто Самбір проходить електрифіковані залізничні шляхи, магістральні ЛЕП і трубопроводи.

Технологічна карта маршруту

Рис. 3.1

Паспорт маршруту

Вид туризму: велосипедний

Категорія складності: перша

Маршрут походу: м.Львів - м.Стрий - м.Дрогобич - м.Борислав - с.Стрілки - м.Самбір

Кількість учасників: 3

Терміни проведення: 1 - 10 травня 2012 р.

Довжина маршруту - 217 км.

Кількість днів - 10.

Організатор: туристичний клуб "Глобус"

Керівник - Леньо Х. М.

Учасники - Рабик Н.І, Тимків Т.І.

Дні	Дата	Ділянка маршруту	Відстань, км	Метео-умови
1	01.05.2012	м.Львів- м.Стрий	73,6 км	Сонячно, тепло
2	02.05.2012	м.Стрий-м.Дрогобич	29,5 км	Сонячно, потім мінлива хмарність
3	03.05.2012	м.Дрогобич- м.Борислав	69,7 км	Мінлива хмарність, іноді дощик
4	04.05.2012	м.Борислав- с.Стрілки	35,1 км	Сонячно, вдень хмарно
5	05.05.2012	С.Стрілки- м.Самбір	8,4 км	Сонячно, мінлива хмарність

Висновки

На основі проведених досліджень, можемо зробити висновки, що етнографічний район Бойківщина вирізняється багатством туристсько-рекреаційних ресурсів, що дає потужні можливості для розвитку тут туризму.

За сучасним адміністративно-територіальним поділом Бойківщина охоплює південно-західну частину Рожнятівського і майже весь Долинський (за винятком його північної окраїни) райони Івано-Франківської області, Сколівський, Турківський, південну частину Стрийського, Дрогобицького, Самбірського та більшу частину Старосамбірського районів Львівської області, північну частину Міжгірського і Великоберезнянського та весь Воловецький райони Закарпатської області. Вона займає територію близько 8 тис. кв.км.

Бойківщина у межах Львівської області володіє всіма складовими туристсько-рекреаціних ресурсів. Важливим орографічним компонентом є багата річкова система бойківської частини Карпат. Русла рік, річок і численних потоків пролягають уздовж і впоперек гірських хребтів. Протікає ряд таких річок, найбільшими з яких є Дністер, Опір, Стрий, Сян. Виявлено багато родовищ і проявів лікувально-столових вод без специфічних компонентів, які за своїм хімічним складом та мінералізацією рекомендуються для лікування широкого спектру хвороб. Відомі свердловин мінеральної води типу «Нафтуся» та «Боржомі». Природно-заповідний фонд Бойківщини у межах Львівської області охороняється як національне надбання із встановленням особливого режиму охорони, відтворення і використання, розглядається як складова частина світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.

Наявність ресурсів сприяє розвитку туристичної галузі в регіоні. На території Бойківщини у межах Львівської області є всі можливості для розвитку таких видів туризму: спортивний, релігійний, водний, екологічний, сільський. На жаль, недостатньо розвинений діловий туризм, поганий стан молодіжного туризму, та й ті види, які мають біль-менш стійкі показники розвитку, немають підтримки з боку держави, а також фінансування.

Проте, розвиток галузі гальмують недостатня підтримка з боку держави, зокрема, недосконалість законодавчої системи в галузі туризму, недостатнє фінансування, результатом чого є часто незадовільний стан туристичної інфраструктури та ін.

Отже, Бойківщина - багатий самобутній край, де можливо, і потрібно розвивати туристичну галузь, яка має всі перспекти стати пріоритетною галуззю розвитку краю.

Список використаної літератури

1. Бойківщина: іст.-етнографічне дослідження. - К.: Наук. думка, 1983. - 303 с.

2. Гори Гоцульщини. Путівник, який об'єднує. Анджей Вельоха. Центральний осередок гірського туризму ПТТК.: Краків. - 2006, 224 с.

3. Івано-Франківщина туристична. Бойківщина. Гуцульщина. Опілля. Покуття. Головн. упр.туризму і культури ОДА - Івано-Франківськ, 2007.

4. Краєзнавство і туризм: навчальний посібник. Друге видання / Т.З. Маланюк.: Івано-Франківськ, 2010. - 200 с.

5. Прикарпаття: спадщина віків: Пам'ятки природи, історії, культури, етнографії / ред. М. Кугутяк; ПНУ ім. В. Стефаника. - Л.: Манускрипт-Львів, 2006. - 567с

6. Рожнятівщина край Бойківський, чарівний. - Рожнятів, 2001.-96с

7. Статистичний збірник „Івано-Франківщина, Україна, Світ за 2005 рік, Головне управління статистики в Івано-Франківській області, 2006. -613 с.

Додаток

Карта Бойківщини

Размещено на Allbest.ru