Особливості занять атлетичною гімнастикою юнаків 17-20 років

1. Метод скороченого підйому, іншими словами, неповний підйом. Ставиться гранична вага і підіймається на скільки можна. Закінчити рух допомагають партнери. Особливо ефективний цей метод при жимі лежачи, жимі із-за голови і присіданнях. М'язи поступово звикають до великої ваги, і за короткий строк можна підняти вагу на всю амплітуду.

2. За допомогою партнерів підняття із стійок вагу на 5 кг більше граничної і самостійно в поступаючому режимі опускати її на груди. Потім партнери допомагають повернути штангу на стійки.

3. Уникнення амортизації від грудей, при яких навіть зафіксована вага на змаганнях не зараховується, корисно видавлювати вагу (на 15-20 кг) менше граничного із затримкою в декілька секунд на грудях. Необхідно при цьому підібрати вагу, з якою можна виконати 3-4 рухи.

Для забезпечення належного ефекту силового тренування і управління тренувальним процесом можна виділити допоміжну групу вправ, в яку входять: фізичні вправи, супутні силовому розвитку (на гнучкість, спритність, швидкість), для рухового перемикання і активного відпочинку, на розтягнення і розслаблення.

Станова тяга - це підсумкова завершальна вправа в змаганнях по пауерліфтингу, в яке справжній спортсмен вкладає всі зусилля, аби поліпшити свій результат і спробувати вирватися вперед.

Вправу необхідно виконувати на межі, з легкою штангою тут працювати марно. Пам'ятати: перш, ніж приступити до великої ваги, треба освоїти техніку руху і підготувати хорошу силову основу. Без цього на максимальні ваги краще не замахуватися. При правильному виконанні підготовленим атлетом станова тяга сповна безпечна. При виконанні вправи включаються всі групи м'язів від шиї до кінчиків пальців. Найбільше навантаження випробовують спина і ноги. Той, хто вперше добре попрацює над становою тягою, на інший день взагалі насилу може поворушитися. І не тому, що розтягнув або пошкодив щось: просто багато груп м'язів у нього вперше отримали навантаження.

Перед виконанням станової тяги корисно додатково розігріти себе, виконавши (раз 20) розгинання тулуба лежачи на лаві; або нахили з малою вагою з штангою на плечах. Можна також кілька разів узяти штангу невеликої ваги на груди або виконати тягу до підборіддя.

Прослідкуємо етапи правильного виконання станової тяги. Стати як можна ближче до грифа - гомілки майже повинні його торкатися. Чим далі від грифа, тим важче піднімати. Ноги на ширині плечей або дещо вужче, носки поставлені прямо вперед. Потім експериментально підібрати оптимальне положення постановки ніг. Хват має бути дещо ширше, ніж положення ніг, на тренуваннях потрібно як можна рідше користуватися різнохватом, оскільки це дає велике навантаження на поперек. Також враховується, що на багатократній тязі максимальних вагів є ризик розірвати біцепс або потягнути сухожилля. Освоїти різнохват - справа нехитра. Користуватися різнохватом потрібно лише в передзмагальний період або на змаганнях, коли потрібно підняти рекордну вагу. [28, 32]

Отже, закріпити руки на грифові, правильно поставити ноги, випрямити спину і ледве сісти. Відвести плечі назад, аби зійшлися лопатки. Це зафіксує верх спини і не дозволить їй округлятися. У деяких спортсменів навіть на міжнародних змаганнях під час тяги можна побачити спину колесом і жодних травм. Але ще раз настійно раджу: тримайте спину прямо. Положення тазу перед початком вправи не має значення. Перед початком тяги підборіддя припідняте. Це допомагає тримати спину прямо. Переконатися, що стійка правильна, і дельти на розведених плечах виступають за лінію грифа. Руки повинні залишатися прямими. Згинання рук порушує стійку. На початку підйому уявити собі, що не штангу треба піднімати, а, навпаки, «втопити» ноги в підлогу. Це допоможе правильно утримати стійку і правильно почати рух. Головне - відірвати від підлоги, далі буде легко. Відірвавши штангу від підлоги, прагнути тримати її ближче до ніг: спочатку до гомілки, до колін, а потім до стегон. Коли штанга пройде коліна, потрібно подати стегна трохи вперед, це допоможе тримати штангу ближче до тіла.

Для фіксації штанги на змаганнях спортсмен відхиляється назад, аби показати судді, що вага узята. На тренуваннях це робити необов'язково, оскільки поперек отримує при відхиленні велике навантаження. Тягнути штангу треба плавно, без ривків.

Окрім класичного виконання станової тяги деякі атлети використовують для тяги так звану «тягу сумо». Така тяга відрізняється від класичної украй широкою постановкою ніг, що дозволяє зменшити навантаження на поперек при надважких вагах. Тяга сумо виконується хватом на ширині плечей, при цьому ноги розставлені так, що коліна виявляються за межами лінії рук. Носки ледве нарізно. Спина спочатку може бути злегка вигнута. Така тяга дає навантаження на верхню частину торсу, особливо завантажені верх спини, трапеції і задні пучки дельт.

Виконуючи підходи, потрібно пам'ятати, що опускати штангу треба повільно під контролем. При дуже швидкому опусканні штанги поперек округляється, що може привести до травми. Можуть травмуватися також лікоть і плечовий суглоб. Не потрібно тягнути штангу вгору відразу після повторення, обов'язково робіть маленьку паузу. М'язи рук здають швидше, ніж спина. Тому, працюючи над тягою, робиться стільки повторень, скільки здатні витримати кисті, прямим хватом і без ремнів. А коли кисті втомлені, використати кистьові ремні і продовжувати «гойданням» спини.

Роблячи декілька повторів станової тяги з великою вагою, потрібно повністю опускати штангу в кінці кожного руху, не випускаючи її з рук, не скорочувати траєкторію руху. Починаючи новий рух, зосередитися і зробити маленьку фазу відпочинку після попереднього руху. Кожен повтор повинен виглядати як одиночний рух, інакше можна ослабити себе в початковий момент.

Приступаючи до виконання станової тяги, відразу з'ясувати, яка частина вправи дається важче всього: відрив від підлоги, сам підйом або його завершення.

Якщо найважче дається початок вправи, то треба підкачати низ спини. Для цього виконуємо:

- розгинання тулуба лежачи на лаві (гіперекстензії). Працювати треба інтенсивно, але не за рахунок збільшення ваги (вага достатня до 15 кг), а за рахунок кількості повторень.

- тягу на прямих ногах: ноги можуть бути трохи зігнуті в колінах. Для зміцнення попереку досить піднімати штангу по коліна. Можна виконувати цю вправу, якщо вам дозволяє гнучкість, стоячи на підставці заввишки до 10 см. Великою вагою при тязі з підставки захоплюватися не варто. Спочатку треба робити по 15-20 повторень в підході, а потім збільшити число підходів, скоротивши число повторень до 8-10.

- тягу штанги до грудей. Взявши гриф широким хватом і різким вибуховим зусиллям підтягується штанга високо до грудей. Вперше доведеться відірвати штангу від підлоги, але в подальших повтореннях штанга братиме старт від стегон. Рух потрібно робити силою м'язів спини, а не рук. Для цього з положення стоячи ви потрібно злегка нахилитися вперед. Далі силою спини і плечей вирвати штангу догори.

- нахили з штангою малої ваги на плечах.

- відмінно розробляють поперек розгинання лежачи на широкій лаві обличчям вниз так, щоб нижня частина тіла звисала. Піднімайте ноги паралельно підлозі в 2-3 підходах по 15-20 разів. До ніг можна укріпити вантаж.

Якщо складності в середній частині вправи попрацювати над тягою до поясу в нахилі з штангою або тягою гантелі (гирі) в нахилі однією рукою.

Тяга штанги до поясу: хват звичайний на ширині плечей. Рух знову таки потрібно виконувати силоміць м'язів спини і плечей. Хоча амплітуда в цій вправі мала, але інтенсивність залишається украй високою за рахунок більшої ваги штанги.

Як працювати над штангою, аби досягти значного результату? Це справа суто індивідуальна. Зупинюся на загальних рекомендаціях. Поки відбувається освоюєння з навантаженням і технікою - робити станову тягу можна раз на тиждень або навіть рідше. Якщо цього навантаження видається мало, можна спину довантажити іншими вправами. Спочатку робити 5-6 підходів з вагою не більше 75% від максимального, чергуючи число повторень в підході від 3 до 15 залежно від ваги.

Через декілька місяців станову тягу треба буде робити один раз в 2 тижні, оскільки можливості мають зрости і лише так удасться викладатися на кожному тренуванні. На інших тренуваннях укріплювати і нарощувати свою базу допоміжними вправами.

Кількість підходів збільшити до 8, а число повторень зменшити, виконуючи в підході 2-8 рухів. Надалі можна виконувати останній підхід на 10 повторень з легшою вагою. Відносно легка вага дозволить зосередити увагу на техніці, а також додасть навантаження на м'язи спини без надмірного перенапруження.

Готуючи себе до фіксації в становій тязі великої ваги можна використовувати наступний спосіб.

Встановити штангу на високі плинти (підставки) і виконувати тягу з них.

Шлях пройдений штангою при підніманні до верхнього положення складе 10-25 см. Працювати даним чином треба з великими вагами.

Використовуючи плинти, можна підняти на 10-25 кг більше свого кращого результату в тязі. Це дозволяє здолати психологічну боязнь великої ваги (яка є в деяких) і дає упевненість в тому, що можна підняти велику вагу.

Крім того можна перевірити: чи здатні м'язи рук витримувати підвищене навантаження, чи не розгинаються пальці. Якщо хват слабкий і пальці розгинаються, то потрібно звернути більше уваги на збільшення сили кистей. Приблизно 20% спортсменів терплять невдачу в становій тязі на змагання через слабкості м'язів рук. Фізичні дані у таких спортсменів дозволяють підняти їм більшу вагу, але кисті не витримують ваги.

Для зміцнення м'язів рук можна застосовувати, наприклад, наступні вправи:

- вис на щаблині з додатковою вагою, укріпленому на поясі;

- утримання штанги повністю після фіксації в становій тязі з вагою 50-80% від граничного. Хват рук однобічний, кисті не повинні тримати гриф штанги в замок. Всі 5 пальців бажано розташовувати на одну сторону від грифа, що сприяє більшому розвитку чіпкості.

- накручування мотузка з вантажем, що висить на ній, на горизонтально розташовану круглу палицю.

- відрив від підлоги важкої розбірної гантелі, що стоїть вертикально, захоплюючи її (зверху) п'ятьма пальцями за верхній млинець і утримуючи її деякий час підтятою від підлоги.

- відрив і утримання млинця вагою 15-25 кг, утримуючи його пальцями за край.

Після того, як з'ясується, яку вагу можна підняти з плинтом, то на подальших тренуваннях можна ускладнити вправу, підкладаючи під ноги гумові килимки або підставки. Поступово тяга з рекордною вагою буде виконана з повною амплітудою.

У період передзмагання треба на тренуванні поступово збільшувати вагу, але не більше 5 кг за заняття. Кількість повторень в підходах скоротити.

Із значною вагою 1-2-3 рухом. У цей період треба реально оцінити свої можливості, прикинути який результат можна зафіксувати на змаганні і підправити виявлені недоліки в підготовці.

3.3 Самоконтроль занять атлетичною гімнастикою юнаків 17-20 років

Кожен юнак, який займається атлетичною гімнастикою повинен приділяти велику увагу регулярному спостереженню за станом свого здоров'я і фізичного розвитку, використовуючи для цього прості методи. Самоконтроль має найважливіше значення, коли юнаки тренуються з максимальними навантаженнями. Він допомагає оцінювати реакцію організму на ці навантаження. Крім того, систематичне самоспостереження виховує свідоме відношення до спортивного тренування, до дотримання особистої гігієни.[7]

Зростання досягнень спортсмена можливе лише при покращенні функціонального стану організму. Самоконтроль сприяє рішенню цієї задачі, проте він може лише доповнювати (але не замінити і тим більше не виключити) лікарське спостереження за спортсменами.

Кожен спортсмен повинен вести щоденник самоконтролю, в якому записуються результати тренування, суб'єктивні і об'єктивні показники.

Поважно використовувати дані, отримані за допомогою використання різних приладів і простих методів (частоту пульсу і дихання, артеріальний тиск, вага, спортивні результати і ін.). Заповнювати щоденник краще всього увечері перед сном, коли можна дати оцінку тих або інших показників за добу. А необхідні позначки для цього робляться і в процесі тренування.

Спортсмен приступає до самоконтролю відразу ж після сну. Він відзначає, яким був сон: глибокий, спокійний або переривистий, з сновидіннями; чи приніс він свіжість, бадьорість або, навпаки, спостерігаються безсоння і в'ялість. Підрахунок пульсу (прийнято підраховувати пульс на променевій артерії, нащупуючи її кінчиками другого, третього і четвертого пальців) - кількість ударів в одну хвилину - відбувається лежачи в ліжку. При цьому слід звертати увагу на характер наповнення, ритм пульсу, на швидкість підйому пульсової хвилі. У спокої у юнака 17-20 років частота пульсу рівна 50-70 ударів у хвилину (кожному треба знати свою, індивідуальну, частоту пульсу). Серце здорової людини працює ритмічно: скорочення і паузи чергуються через строго певний час.

Порушення цього ритму може свідчити про захворювання серця, нервової системи. Для здорових людей характерне хороше наповнення артерій. Після великого фізичного навантаження воно слабшає, але після відпочинку знов повертається до вихідної величини.

На стані організму відбивається, перш за все, функціональний стан центральної нервової системи. Гарний настрій, бадьорість, бажання працювати, тренуватися говорить про хороше самопочуття. Одним з показників самопочуття є апетит. Він може бути хорошим, задовільним, підвищеним, поганим або зовсім бути відсутнім. При хорошому апетиті в організмі виділяються травні соки, і травні залози «налаштовуються» на майбутнє переварювання їжі, сприяючи хорошому її засвоєнню. Поганий апетит або відсутність його буває при різних захворюваннях або стомленні.

Відсутність апетиту часто супроводжується при перетренованості.

Велика втрата рідини на занятті (за рахунок потовиділення) також знижує апетит. Крім того, слід звертати увагу і на такі ознаки порушення норми, як печія, відрижка і сильне бурчання в кишечнику і рясне виділення газів.[30]

Важливий показник самоконтролю - працездатність, тісно пов'язана із станом здоров'я спортсмена. Стомлення, що залишилося від виробничого і спортивного навантажень, впливає на загальну працездатність, від якої багато в чому залежить бажання тренуватися. У щоденнику відзначають стан працездатності: підвищена, звичайна, знижена.

Юнакам 17-20 років дуже важливо контролювати свою вагу, оскільки кожен спортсмен повинен виступати на змаганнях в визначеній ваговій категорії.

Особи, що ніколи не займалися спортом, які починають займатися регулярними заняттями атлетичною гімнастикою, на початку, як правило, декілька втрачають у вазі. Це відбувається в результаті віддачі надлишкової кількості води і «згорання» жиру. Завдяки регулярним тренуванням вага підтримується на певному рівні (з невеликими коливаннями в ту або іншу сторону) приблизно близько місяця, але надалі починає зростати. Тенденція до збільшення ваги при регулярних заняттях атлетичною гімнастикою - показник правильної пристосовної реакції організму на силове навантаження. Дані про спостереження за вагою тіла слід регулярно вносити до щоденника самоконтролю.[25]

Висновки до розділу ІІІ

Отже, основу методики занять атлетичною гімнастикою складає силове тренування, яке має певні закономірності (об'єм і маса м'язів, швидкість їх скорочення і тривалість зусилля, відповідного підкріплення при виконанні, індивідуальні і мотиваційні особливості юнаків,що займаються, перевага віддається «долаючому режиму», важливісь тестування початкового рівня підготовленості, врахування чинників для створення запасу енергії, забезпечення обміну речовин і відповідна рівновага в організмі, а також додаткові стимулюючі засоби відновлення: масаж, теплові процедури та інше

Особливістю заняття повинен бути широкий діапазон регламентуючих параметрів залежно від умов проведення і індивідуальних можливостей тих, хто займається. Людям, які лише приступають до занять атлетичною гімнастикою варто пам'ятати, що при регулярних тренуваннях, три рази на тиждень за три місяці може збільшити коло біцепса приблизно на 2 см.

Кожне заняття атлетичною гімнастикою повинно починатися з розминки. Після цього виконуються не важкі вправи, що розвивають всі м'язові групи.

Спеціальна силова підготовка забезпечується вправами з гантелями, гирями, штангою.

Для забезпечення належного ефекту силового тренування і управління тренувальним процесом потрібно застосовувати допоміжну групу вправ для рухового перемикання і активного відпочинку, на розтягнення і розслаблення.

Кількість підходів в різних вправах не повинна бути однаковою.

При виконанні техніки основних силових вправ, в першу чергу, місце повинне мати попередження травматизму на занятті. Пам'ятати: перш, ніж приступити до великої ваги, треба освоїти техніку руху і підготувати хорошу силову основу.

Юнаки, які займаються атлетичною гімнастикою повинні приділяти велику увагу регулярному спостереженню за своїм станом здоров'я і фізичним розвитком, використовуючи для цього певні методи. Такий контроль вони повинні вести на протязі цілого дня - як тільки проснулись і до того коли лягають спати.

Розділ IV. Вплив занять атлетичною гімнастикою на фізичний розвиток юнаків 17 - 20 років

З метою дослідження методичних особливостей занять атлетичною гімнастикою юнаків 17-20 років, групи ПСМ з атлетичної гімнастики інституту фізичної культури та здоров'я Волинського національного університету ім. Лесі Українки, ми визначили їх рівень розвитку фізичних якостей.

Спочатку тестування було проведено восени 2009 року. Результати тестування наведені в таблицях 4.1., 4.2,… 4.6., і 4.7.

Особисті результати тестування юнаків були математично оброблені, в результаті чого отримані середньо статистичні показники групи. (табл. 4.1.).

Персональні результати тестування фізичної підготовленості хлопців 14-15 років, які проживають у зоні з радіоактивним забрудненням

	Швидкість	Витривалість	Гнучкість	Сила	Спритність	Швидкісно-
П., ім'я	Біг 30м (с)	Біг 2 км (хв)	Нахил тулуба (см)	підтягування	Човн. Біг 4х9 м (с)	Стрибок у довжину з.м. (см)
Б.Володимир Б. Сергій В. Сергій Л. Олександр О. Михайло П. Сергій С. Богдан Я.Володимир	4,8 5,1 5 5,2 6,6 5,3 4,8 4,8	9 9,3 9,7 9,8 10,5 9,4 9,4 9,4	8 11 8 7 6 7 7 7	10 8 10 7 5 7 8 7	9,5 9,7 9,7 9,7 10,3 9,8 9,6 9,6	2,15 2 1,90 2,2 1,7 1,95 2,01 1,95

Результати тестування юнаків також піддавалися математичній обробці. Середньо статистичні показники групи наведені в таблиці 4.1.

Середні результати тестування фізичної підготовленості хлопців 14-15 років, які проживають у зоні з радіоактивним забрудненням

Показники	Біг 30м (с)	Біг 2 км (хв)	Нахил тулуба (см)	підтягування	Човн. Біг 4х9 м (с)	Стрибок у довжину з.м. (м)
Х	5,0	9,5	7,4	8,6	10,3	2,15
S	0,6	0,5	1,8	1,8	0,3	0,2
Sх	0,36	0,18	0,63	0,63	0,1	0,07

Порівняльний аналіз середніх показників фізичного розвитку юнаків 17 - 20 років, які займаються атлетичною гімнастикою, з антропометричними віковими стандартами.

Показник	Експериментальна група юнаків, які займаються атлетичною гімнастикою	Віковий стандарт *	Р	Різниця або %
Зріст	172,0±8,74	179,0±5,68	>0,05
Вага	69,4±10,71	65,6±5,06	>0,05
Індекс Кетле	403,5	350,1-375,0	>0,05
Обхват грудної клітки	90,9±4,38	88,4±5,53
Індекс Еріксмана	4,9	>0

Результати тестування юнаків піддавалися математичній обробці. Середньо статистичні показники групи наведені в таблиці 4.1.

При порівняльному аналізі середніх показників фізичного розвитку юнаків 17 - 20 років, які займаються атлетичною гімнастикою, з антропометричними віковими стандартами бачимо, що зріст юнаків експериментальної групи (172см), дещо нижчий від вікового стандарту (179см) при більшому (8,74см) середньоквадратичному відхиленні (5,68 см в стандартній групі).

Середня вага учасників експериментальної групи (69,4 кг) вища за антропометричні вікові стандарти на 5,65 кг при значному середньоквадратичному відхилені - 10,71 кг (5,06 в стандартній групі).

Після розрахунку ваго- зростового індексу Кетле ми бачимо, що група відноситься до високого рівня фізичного розвитку - 403,5.

Обхват грудної клітки в учасників експериментальної групи більший на 2,5 см від вікового стандарту (90,9 см порівняно з 88,4 см у вікового стандарту).

Розрахунок індексу Ерісмана (4,9) свідчить про нормальну ширину грудної клітки в учасників експериментальної групи.

Порівняльний аналіз індивідуальних показників обхватних розмірів шиї юнаків 17 - 20 років, які займаються атлетичною гімнастикою ( середній стандарт розвитку).

Показники № учасника	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	x	S	Sx
Реальний обхват	38,0	37,5	40,0	38,5	37,0	39,0	36,5	40,0	37,5	39,0	38,3	1,36	0,43
Середній стандарт обхвату **	33,5	35,0	35,0	36,8	32,5	34,1	33,3	35,8	32,9	31,2	34,0	1,82	0,58
Різниця в см	+4,5	+2,5	+5,0	+1,7	+4,5	+4,9	+3,2	+4,2	+4,6	+7,8	+4,3	1,98	0,63
Різниця у %	+13,4	+7,1	+14,2	+4,6	+13,8	+14,4	+9,6	+11,7	+13,9	+12,5	+12,8	3,18	1,01

Примітка: “**”- [№ 35, Круцевич Т. Ю., Воробьев М. И Контроль в физическом воспитании детей, подростков и юношей. - Киев, 2005.- 28 с.]

Порівняльний аналіз індивідуальних показників обхватних розмірів грудної клітки юнаків 17 - 20 років, які займаються атлетичною гімнастикою ( середній стандарт розвитку)

Показники / № учасника	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	x	S	Sx
Реальний обхват	89,5	87,5	96,0	92,5	85,0	99,5	86,5	88,5	100,0	84,0	90,9	5,2	1,7
Середній стандарт обхвату	90,5	94,4	94,4	99,3	87,7	92,1	89,9	96,6	88,8	84,4	91,8	4,8	1,5
Різниця в см	-1,5	-6,9	+1,6	-6,8	-2,7	+7,4	-3,4	-8,1	+11,2	-0,6	-1,0	6,3	2,0
Різниця у %	-1,1	-7,8	+1,7	-7,4	-3,1	+8,0	-3,9	-9,1	+12,6	-0,4	-1,1	7,05	2,23

Порівняльний аналіз індивідуальних показників обхватних розмірів талії юнаків 17 - 20 років, які займаються атлетичною гімнастикою ( середній стандарт розвитку).

Показники / № учасника	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	x	S	Sx
Реальний обхват	77,0	63,5	84,0	76,0	71,5	78,5	72,0	78,0	80,5	71,5	75,3	5,52	1,75
Середній стандарт обхвату	68,5	71,4	71,4	75,2	66,4	69,7	68,0	73,1	67,2	63,8	69,5	3,70	1,17
Різниця в см	+8,5	-7,9	+12,3	+0,8	+5,1	+8,8	+4,0	+4,9	+13,3	+7,7	+5,75	6,88	2,18
Різниця у %	+12,4	-12,4	+17,6	+1,1	+7,6	+15,4	+5,9	+6,7	+19,8	+12,1	+8,3	10,5	3,37

Порівняльний аналіз індивідуальних показників обхватних розмірів стегна юнаків 17 - 20 років, які займаються атлетичною гімнастикою ( середній стандарт розвитку).

Показники / № учасника	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	x	S	Sx
Реальний обхват	49,0	41,5	46,0	51,5	43,0	48,5	43,0	46,5	47,5	44,5	46,1	3,3	1,0
Середній стандарт обхвату	48,5	50,6	50,6	53,3	47,0	49,4	48,2	51,8	47,6	45,2	49,2	2,63	0,83
Різниця в см	+0,5	-9,1	-4,6	-1,8	-4,0	-0,9	-5,2	-5,3	-0,1	-0,7	-3,12	3,12	0,99
Різниця у %	+1,0	-21,9	-1,1	-3,5	-9.3	-1,9	-12.1	-11,4	-0,2	-1,6	-6,7	7,44	2,42

Порівняльний аналіз індивідуальних показників обхватних розмірів гомілки юнаків 17 - 20 років, які займаються атлетичною гімнастикою ( середній стандарт розвитку).

Показники / № учасника	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	x	S	Sx
Реальний обхват	33,5	31,0	35,5	36,2	34,0	37,0	33,0	36,0	36,0	33,0	34,5	1,95	0,62
Середній стандарт обхвату	32,4	33,7	33,7	35,5	31,4	33,0	32,2	34,5	31,8	30,2	32,8	1,72	0,54
Різниця в см	+1,1	-2,7	+1,8	+0,7	+2,6	+4,0	+0,8	+1,5	+4,2	+2,8	+1,7	2,24	0,70
Різниця у %	+3,4	-8,7	+5,3	+1,9	+8,3	+12,1	+2,5	+4,3	+13,2	+9,3	+5,2	7,11	2,25

Після проведення тестування, ми побачили, що в більшості студентів вище середнього рівень фізичної підготовленості. У деяких юнаків спостерігається погані результати в розвитку обхватних розмірів тіла, а саме стегна та грудної клітки. Водночас позитивні показники в них показані в розвитку обхватних розмірів шиї, талії та гомілки .

Висновки до розділу ІV

Отже проаналізувавши всі тести, зробили висновки, щодо фізичної підготовленості юнаків 17 - 20 років. Аналіз свідчить, що більшість студентів має достатню фізичну підготовку.

Відомо, що здоров'я залежить від способу життя, обсягу рухової активності відповідно до її психофізичних особливостей.

Загальні висновки

Головне, що робить основну гімнастику найбільш пригідною для занять атлетизмом - це:

1. За допомогою гімнастичних вправ можна здійснити вибіркову (локальну) дію на м'язи.

2. Гімнастичні вправи дозволяють легко дозувати навантаження за рахунок зміни кількості повторень режиму м'язової роботи (швидко, повільно), а також вибору варіанту виконання вправи (простий, складний), залежно від підготовленості і самопочуття тих, що займаються.

3. Є можливість використовувати власну вагу, як обтяження.

4. При труднощах в освоєнні вправ можливе розчленовування їх на простіші складові елементи.

5. Освоїти фізично або технічно складну гімнастичну вправу, що представляє інтерес для атлета, можна, використовуючи проводку по руху, допомога в найбільш важких частинах руху.

Атлетична гімнастика, система різносторонніх силових вправ, направлених на розвиток сили формування пропорційної фігури і укріплення здоров'я. Атлетична гімнастика укріплює здоров'я, позбавляє від багатьох фізичних вад (сутулість, запалі груди, неправильна постава, слаборозвинені м'язи і ін.). Режим вправ у поєднанні з раціональним харчуванням дозволяє позбавитися від зайвих жирових відкладень або додати у вазі в тих випадках, коли це необхідно. Система вправ тренує серцево-судинну (м'язову масу нерідко називають другим серцем) і інші життєво важливі системи організму, через розвиток мускулатури активно і благотворно впливає на роботу внутрішніх органів, робить тіло м'язистим і красивим, дозволяє направлено управляти своєю статурою з гантелями, гирями, штангою, власною вагою (віджимання, підтягування на турніку), на спеціальних тренажерах, сприяє досягненню високого рівня сили, розвитку витривалості, зміцненню нервової системи, виключенню або різкому зниженню шкідливої дії на організм так званих чинників ризику.

Гімнастикою вирішують питання дозвілля молоді, відволікають від шкідливих звичок, прищеплюють самодисципліну, вона є засобом активного відпочинку і формування здорового способу життя.

Позитивний вплив атлетичної гімнастики помножується, якщо поєднувати силові вправи з вправами на витривалість (біг, лижі, плавання, велосипед).

Заняття з гантелями у поєднанні з іншими оздоровчо-фізкультурними заходами допомагають підтримувати свій життєвий тонус, не дозволяють м'язам слабшати. Гантелі можна використовувати в будь-якому приміщенні, елементарно просто різноманітити виконувані вправи, впливаючи практично на кожен м'яз всього тіла.

Список літературних джерел

1.Алексеева Т.И. Антропология в медицине. - М.: Изд-во МГУ, 1989. - С. 14-20.

2.Антонщук А. А. Тренинг мышц рук / Антонщук А. А. // Спорт. жизнь России. - 1990. - № A. - С 35.

3.Бальсевич В.К. Физическая культура для всех и каждого. -М.: ФиС, 1988.-208с.

4.Бельский В. Особениости и методика атлетической гімнастики в режиме свободного времеии студентов : дис. канд. пед. наук : 13.00.04 / Бельский И. В. - Минск, 1989. - 173 с.

5.Бодибилдинг для начинающих: Основы силовой тренировки.-М.:РИПОЛ классик, 2005.-320с.

6.Вавилов Ю.Н., Вавилов К.Ю. Спортивно - оздоровча програма //Теорія й практика фізичної культури, - 1997, - № 6. - с. 8-12.

7.Вайнбаум Я.С. Дозирование физических нагрузок школьников. -М.: Просвещение, 1991.-64с.

8.Вейдер Д., Строительство тела по системе Джо Вейдера.- М. Физкультура и спорт, 1992.-112 с.

9.Величко Е. "Золотой щит" (брюшной пресс) / Величко Е. // Физкультура и спорт. -1987. -N9- 10. - С. 34.

10.Величко Е. Кладовые силы (бедра, грудь) / Величко Е.// Физкультура и спорт. - 1988. - № 1. - С. 34.

11.Верхошанский Ю. В. Осноы специальной силовой подготовки в спорт / Верхошанский Ю. В. - 2-е изд., перераб. и доб. - М.: ФиС, 1988.- 215 с.

12.Весповуцький A. В. Фiзичнi вправи з обтяженням / Весповуцький A. В. - K. : Здоров'я, 1984. - 104 с.

13.Вілмор Д.Х., Костілл Д.Л. Фізіологія спорту. - К.: Олімпійська література, 2003. - С. 35-44.

14.Власов Ю. Атлетизм - это увлекательно / Власов Ю. // Сов. спорт. - 1987. - 4 октября.

15.Властовский В.Г. Пропорции тела // Морфология человека. - М.: Изд-во МГУ, 1990. - С. 54-58.

16. Волков Л.В. Спортивная подготовка детей и подростков. - К.: Вежа, 1998. - С. 176-190.

17.Гайдук І. Атлетична гімнастики в системі фізичного виховання дітей старшого шкільного вiкy / Гайдук I. // Молода спортивна наука України : зб. наук пр. з галузі фiз-ри i спорту. Вип. 10 : у 4 Т. -Л. : HBФ "Українські тexнoлoгii", 2006. - T. 1. - C. 141-144.

18.Ґанонґ В.Ф. Фізіологія людини: Підручник / Пер. з англ.. Наук. ред. перекл. М.Гжегоцький та ін.. - Львів: Бак, 2002. - С. 68-76.

19.Гирьовий спорт / Авт. сост. A.M. Горбів. - М.: ACT; Донецьк: Сталкер, 2005,-191 с.

20.Гусев И. Е. Полный курс бодибилдинга от начинающих профессионалов / Гусев И. Е. - МО. : Хариест, 2003. - 120 с.

21.Дворкин Л. С. Развитие силы юных атлетов в изокинетическом режиме / Л. С. Дворкин, С. В. Новаковский, С. В. Степанов // Физ. культура. - 2004. -№ 4. - С. 32.

22.Дворкин Л.С. Силові єдиноборства: Атлетизм, культуризм, пауерліфтинг, гирьовий спорт. - Ростов- на- Дону: Фенікс, 2001.

23.Демінський, Олексій Цезарійович Оптимізація навчально-тренувального процесу: Навч.-метод. посіб.- Херсон: Айлант, 2002.- 296с.

24.Дикуль В. И., 3иновьева А. А. Как стать сильным / В. И. Дикуль, А. А. 3иновьева. - М.: 3нание, 1990. - 211 с.

25.Дубровский В. И. Реабилитация в спорте / Дубровский В. И. - М.: Физкультура и спорт, 1991.

26.Єднак Валерій Особливості використання засобів атлетичної гімнастики для розвитку сили учнів старших класів(на прикладі гирьового спорту) .// Збірник наукових праць Волинського державного університету ім. Лесі Українки. -Луцьк, 2005. -С.224.

27.Єрмольєв В.О., Шипіцина О.В., Яцик Н.В. Особливості формування маси тіла та її компонентів, як показників фізичного розвитку // Вісник морфології. - Вінниця, 1999. - С. 93-94.

28.3айберт В. Бодібілдинг: ідеальне тренування: Путівник по сучасному бодібілдингу / Пер. з А.В. Волкова. - М.: ТОВ «Видавництво Астрель», 2004, - 144 с.

29.Завацький В.І. Фізіологічна характеристика розвитку організму школярів. - Луцьк: Надстир'я,1994. -152с.

30. 3апорожанов В. А. Контроль в спортивной тренировке / 3апорожанов В. А. - Киев: 3доровья, 1988.

31. 3ахаров Е. Энциклоледия физической подготовки / A. 3ахаров, А. Карасев, А. Сафонов. - М.: Лептос, 1994. - С. 17-21.

32.Зотов А.В., Терещенко В.І., Атлетична гімнастика: Навч. Посібник.- К.: КНЕУ,2004. -161с.

33.Кеннеди Р. Базовые программы для массивных мышц. - М.: Терра-спорт, 2000.- 124с.

34.Керони С., Ренпен Э. Формирование тела со свободными отягощениями. - М.: Терра-спорт, 2000.- 98с.

35.Клопов, Роман Вікторович Деякі практичні аспекти оздоровчого силового тренування: Метод. рекоменд. для студ. фак-тів фіз.вих. та інс-ту фіз.культури / Р.В.Клопов, Г.І.Кушнір.- Запоріжжя: ЗДУ, 2004.- 36с.

36.Козіброцький, Сергій Петрович Програмно-нормативні основи фізичного виховання студентів: Спец. 24.00.02. Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. наук з фізич. вихов. і спорту.- Львів, 2002.- 16с.

37.Козлов В. Н. Атлетическая гимнастика. Тренировка базовых упражнений пауэрлифтинга : метод. указания / Козлов В. Н. - Самара : Изд-во "Самарский университет", 2002. - 12 с.

38.Кот С. И. Технология современного культуризма : Кто? Что? Как? / Кот С. И. - 3апорожье : РИП "Видавець" ; Фирма "3РГ - ЛТД", 1992. - 63 с.

39.Кофман Л. Б. Педагогические принципы и модели организации фискультурно-спортивной деятельности детей и молодежи: Автореф. дис…д-ра пед. наук. - М.,1998.- 72с.

40.Круцевич Т. Ю., Воробьев М. И Контроль в физическом воспитании детей, подростков и юношей. - Киев, 2005.-С.21-24,28-29.

41.Культуризм по-нашому чи секрети "Качалки" / серія "Xiт сезону". - Ростов н/Д : Вид-во "Фенікс", 2002. - 256 с.

42.Лапутин А. Н. Атлетическая гимнастика / ЛапутинА. Н. - Киев: Здоровье, 1990.- 176с.

43.Линець М.Н. Основи методики і розвитку рухових якостей.-Львів:Штабар, 1997.- 108 с.

44.Матвеев Л.П. Теория и методика физической культуры. - М.: ФиС, 1991.

45.Ментцер М. Реалізуй свій м'язовий потенціал за рік // Залізна людина. - К., 2000, - № 8. - С. 54-59.

46.Мильнер Е. Г. Медико-биологические основы оздоровительной физической культуры / Мильнер Е. Г. - М. : Физкультура и спорт, 1991. - 112 с.

47.Мяков А. Конкурсы атлетического телосложения. Из истории атлетизма / Маяков А.// Атлетизм. - 1991.- № 1, 2. - С. 65.

48.Ніколаєв С. Ю. Атлетична гімнастика: теорія та методика викладання. - Луцьк, 2009.- С.20 -23.

49.Очкуренко О. М., Федотов О. В. Анатомія людини / О. М. Очкуренко, О. В. Федотов. - К.: Вища шк.., 1992. - 334с.

50.Олешко В. A. Силові види спорту : підруч. для студ. вузів фіз. вих. i спорту // Олешко В. Г. - K. : Олімп. л-ра, 1999. - 287с.

51.Остапенко Л. А. Тренинг мышц бедра / Остапенко Л. А. // Спорт. жизнь России. - 1990. -№ 2. - С. 19.

52.Переверзева И. В., Ларин Н. Д. Элементы гиревого спорта в силовой подготовке студентов / И.В. Переверзєва, Н. Д. Ларин. - Ульяновск : Улиту, 2004. - 60с.

53.Петров В. К. Ваш помочник тренажер / Петров В. К. - М. : Сов. Спорт, 1991. - 45с.

54.Платонов В. М., Булатова М. М. Фізична підготовка спортсмена / В. М. Платонов, М. М. Булатова. - К. : Олімп. л-ра, 1995. - 320 с.

55.Плехов В. Н. Атлетизм для вас. / Плехов В. Н. - Киев : Тв-во "Знание",Украина, 1990. - 80с.

56.Пуцов О. І. Атлетизм : навч. Посіб. /О. І. Пуцов, І. О. Капко, В. Г. Олешко - К. : Київ. Ун-т, 2007. - 130с.

57.Рибковський, Анатолій Георгійович Системна організація рухової активності людини: Монографія/ А.Г.Рибковський, С.М.Канішевський.- Донецьк: ДонНу, 2003.- 236с.

58.Семенович Сергій Вплив засобів атлетичної гімнастики на серцево - судинну систему юнаків15 -17 років.// Збірник наукових праць Волинського державного університету ім. Лесі Українки. -Луцьк, 2005. - С. 358-361.

59.Сергієнко Л.П. Тестування рухових здібностей школярів. -К.: Олімпійська література, 2001. - 439с.

60.Сичов С.О. Атлетизм. -К.; 1997.- 64с.

61.Скальмо С. І., Казмірчук І. В. Гирьовий спорт : метод. рек. Для самост. занять / С. І. Скальмо, І. В. Каз мірчук - Т. :ТДПУ, 2004. - 39с.

62.Суслов Ф. П. Методическое руководство по наращиванию мышечного обьема и силы / Суслов Ф. П. - М. : ГЦОЛИФК, 1990. - 42с.

63.Сухарев А. Г. Здоровье и физическое воспитание детей и юношей. - М.: Медицина, 1991. - 144 с.

64.Сущенко Людмила Петрівна Методика викладання основних понять фізкультурної освіти.- Запоріжжя: ЗДУ, 2001.- 70с.

65.Травин Ю.Г. и др. Атлетическая гимнастика для старших школьников и студентов: Метод. рекомендации для студентов академии. - М., 2001.-150с.

66.Уайдер Д. Бодибилдинг - фундаментальный курс / Уайдер Д. - М.: ФиС, 1992. - 216с.

67.Фалеев А. В. Силовые тренировки / Фалеев А. В. - М. : НКЦ "Март", 2006. - 304 с.

68.Фомин Н.А., Вавилов Ю.Н. Физиологические основы двигательной активности. -М.: ФиС, 1991.-224с.

69.Фохтин В. Г. Атлетическая гимнастика без снарядов / Фохтин В. Г. - М.: Физкультура и спорт, 1991.

70.Черных А.С. Вольные упражнения атлетов// Спортивная жизнь России, 1988.-№3.

71.Шварценегер А., Доббинс Б. Энциклопедия современного бодибилдинга. Т. І. / А. Шварценегер, Б. Доббинс ; пер. С нем. - М.: Фізкультура и спорт, 1993. - 326 с.

72.Шевченко А. А. Методичні вказівки до спеціального курсу занять атлетичною гімнастикою / ОН України, КЛУБА : Шевченко А. А. - К. :[б. в.], 2001. - 31с.

73.Шиян Б.М. Методика фізичного виховання школярів. -Львів: Світ, 1993.- 184с.

74.Ягодин В.В. Атлетическая гимнастика для подростков. Екатеринбург: изд-во Урал Гос. пед. Ун-т. 2005.- 111 с.

Размещено на Allbest.ru