Фізичне виховання дітей підготовчих та спеціальної медичних груп

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Здоров'я - це благо та щастя для кожної людини. Але за останні роки здоров'я різних груп населення та особливо дітей погіршилось, збільшилась кількість дітей з хронічними захворюваннями, «помолодшали» захворювання, такі як остеохондроз та захворювання серцево-судинної системи. Це пояснюється тим, що на протязі багатьох років не приділялось достатньо уваги роботі щодо формування здорового способу життя, боротьбі з шкідливими звичками, введенню масових форм фізичної культури.

Особливості сьогоднішніх умов життя, швидкі темпи розвитку техніки, модернізація навчання, зростання інформації вимагають від організму учнів високої затрати енергії. Пластичність функціональних систем здорової дитини та підлітка сприяє порівняно швидкій їх адаптації до різних впливів зовнішнього середовища. Та навпаки, незначне відхилення в стані здоров'я дітей та підлітків призводить до того, що їх організм не завжди адекватно реагує на навчальні перенавантаження. Досить часте перебування за комп'ютером, недостатня рухлива активність призводить до функціональних порушень, а після і до хронічних захворювань.

Здоров'я дітей та підлітків послаблено ще й тому, що вони не привчені про нього піклуватися. Оскільки в шкільний період триває розвиток скелету, суглобів та ще не завершилося окостеніння хребта, грудної клітки, тазу, тому за несприятливих умов, можливе їх викривлення. Неправильна поза під час сидіння за партою чи комп'ютером призводить до порушення дихання й кровообігу, зокрема, нормального припливу крові до головного мозку, а це може позначитися на розумовій діяльності та працездатності дитини.

В школах недостатньо активно проводяться фізкультурно-оздоровчі заходи серед учнів, які мають відхилення у стані здоров'я, тобто віднесені до спеціальної медичної групи, і вони ,переважно, на уроках фізичної культури не займаються, тим самим шкодять своєму здоров'ю, дають можливість прогресувати своїм захворюванням. Фізичне та розумове навантаження повинно відповідати віковим та функціональним можливостям підлітків, які мають відхилення у стані здоров'я, а відпочинок - забезпечувати найбільш ефективне відновлення працездатності. Тільки тоді режим дня буде сприяти гармонійному розвитку та зміцненню здоров'я школярів.

Крім того, з кожним роком збільшується кількість трагічних випадків на уроках фізичного виховання. Для того, щоб уникнути їх, учителю необхідно мати високий рівень теоретичних і методичних знань, сформоване чітке уявлення про особливості дітей різних медичних груп, глибоке переконання в необхідності строгого контролю за станом здоров'я учнів.

Об'єкт дослідження: навчальний процес, школярі.

Предмет дослідження: види гімнастичних вправ.

Мета дослідження: обгрунтування теоретичних передумов занять гімнастикою із школярами підготовчої та спеціальної медичних груп; виявлення особливостей цього процесу; розробка відповідних вправ для збереження здоров'я учнів спеціальної та підготовчої медичних груп; теоретичне обгрунтування та т експериментальна перевірка ефективності їх використання.

Завдання:

1.Провести теоретичний аналіз психолого-педагогічної, медичної та методичної літератури.

2.Розкрити зміст поняття “гімнастика”.

3.Визначити педагогічні умови гімнастики.

4.Розробити критерії, показники та рівні досліджуваного явища.

5.Підібрати методику дослідження та адаптувати її до визначених умов.

6.Експерементально перевірити ефективність форм та методів роботи.

7.Розробити методичні рекомендації для проведення занять гімнастикою з школярами підготовчої та спеціальної медичних груп.

Методи дослідження:

теоретичні: аналіз, порівняння, класифікація, синтез, конкретизація;

емпіричні: спостереження, бесіда, інтерв'ю, вивчення шкільної документації, вивчення педагогічного досвіду, статистичні методи обробки даних.

Теоретичне значення: доповнено уточнити поняття “гімнастика”, визначити шляхи підвищення ефективності проведення уроку, систематизувати. Обгрунтувати критерії, показники і рівні досліджуваного явища.

Практичне значення: розроблені рекомендації можуть використовуватись практично при проведенні уроку, а також при створенні методичних матеріалів.

I. Організація проведення занять з фізичного виховання для учнів з відхиленнями в стані здоров'я

Останнім часом в Україні значно збільшилась кількість дітей, яким рекомендовано займатися фізичною культурою в підготовчій і спеціальних медичних групах. Така ситуація вимагає від педагога глибоких знань, методики, організації проведення занять в залежності від хвороби учня. Ефективність проведення занять з фізичного виховання учнів, віднесених за станом здоров'я до підготовчої та спеціальної медичних груп, всеціло відзначаються методикою та організацією занять, раціонально використовуються оздоровчі системи фізичних вправ. Від того, які засоби фізичного виховання застосовуються в заняттях, яка методика їх використання та як організований процес фізичного виховання, залежить і оздоровчий результат.

Для досягнення максимального оздоровчого ефекту потрібно застосовувати строго диференційований метод занять. По цій причині і недопустиме об'єднання однієї медичної групи з іншою. Важливо також знати, що організм учнів, які віднесені за станом здоров'я до спеціальної медичної групи, потребує рухову активність не менше, а більше, ніж організм здорових дітей та підлітків, але йому потрібна якісно інша рухова активність.

Учні зі слабким здоров'ям повинні отримувати щоденно дозоване фізичне навантаження. Для цього потрібно використовувати ранкову гімнастику, фізкультурні паузи та хвилинки , прогулянки та інше.

Щоб підготовити учнів до самостійних занять фізичними вправами дома, їх потрібно навчити правильному диханню та вмінню розслабляти м'язи, простим прийомам самоконтролю та ознайомити з необхідними положеннями та вправами комплексу ранкової гімнастики.

Вчитель фізичної культури на уроках повинен періодично перевіряти пульс та частоту дихання в учнів, вести систематичні спостереження за підготовленістю та функціональним станом і на цій основі здійснювати індивідуальний підхід до кожного учня. Учні спеціальної медичної групи повинні вести щоденник самоконтролю.

У відповідності з особливостями контингенту учнів, що складають СМГ, певних особливостей набувають мета і завдання фізичного виховання цих школярів.

Метою фізичного виховання учнів, які за станом здоров'я віднесені до СМГ, є прискорення ліквідації патологічних процесів, відновлення і зміцнення здоров'я, досягнення максимально-можливого для даного індивіда рівня фізичного розвитку, психологічної і рухової підготовленості. Кінцева мета - виховання навичок здорового способу життя, та потреб до самостійних систематичних занять фізичною культурою.

У відповідності з метою, основними завданнями фізичного виховання учнів, віднесених до СМГ є:

1. Підвищення функціональної активності органів і систем організму дітей, ослаблених хворобою;

2. Загартування організму. Ця обставина набуває вирішального значення за наявності в групі дітей із серцево-судинними захворюваннями, хронічною пневмонією, бронхіальною астмою та ін. Водночас при проведенні уроків на відкритому повітрі, діти нерідко переохолоджуються, що призводить до рецидивів захворювань. З огляду на це, в прохолодну погоду перед виходом із приміщення необхідно повідомити завдання уроків; не допускати тривалих простоїв; нагадати про особливості дихання в прохолодну погоду; урок можна скорочувати до 15-20 хв.; вибирати затишні місця, тощо.

3. Розвинути фізичні здібності і оволодіти руховими навичками, які компенсують існуючі недоліки організму; гнучкість - порушення постави, координація - парези і паралічі, сила - серцево-судинна, дихальна.

4. Вироблення активного ставлення учнів до переборення своєї фізичної не повносправності; (через виховання мотивації, пояснення впливу фізичного виховання на організм; перші зрушення активної стимуляції).

5. Забезпечити учнів необхідними методичними знаннями про причини хвороби і відставання в розвитку, про оздоровчі засоби і методи, які компенсують недоліки організму; навчити їх методиці самоконтролю;

6. Сформувати стійку систему звичок до систематичних занять оздоровчо-лікувальною фізкультурою;

7. Прищеплення навичок та виховання звичок особистої та громадської гігієни, необхідних у побуті та навчанні. Поруч із зазначеними завданнями не втрачають своєї актуальності і загальні завдання, що стосуються всіх школярів, наприклад: засвоєння життєво важливих рухових умінь та навичок; підвищення фізичної і розумової працездатності; формування постави та профілактика і корекція плоскостопості; виховання культури рухів, тощо.

Мета роботи з учнями спеціальної медичної групи:

- спланувати шляхи виходу з хвороби тимчасового або довготривалого характеру;

- через засоби фізичної культури підвищити життєву активність органів і систем учнів, добитися індивідуально - стійкого поліпшення самопочуття;

- використати потенційні можливості учнів для повноцінного входження в доросле життя.

Завдання, які реалізуються в роботі спеціальної медичної групи:

1.Знайомство з методами усунення можливих функціональних змін в організмі під впливом хвороби (формування постави, загартування, самомасажу, вивчення різновидів дихання тощо.)

2.Зміцнення здоров'я та корекція фізичного розвитку.

3.Засвоєння основних життєво важливих рухових умінь, передбачених чинною програмою.

4.Підвищення фізичної та інтелектуальної працездатності учнів.

5.Формування знань у сфері особистої гігієни та здорового способу життя.

Фізичне виховання дітей та підлітків з послабленим здоров'ям - це лікувально-педагогічний процес, направлений на вирішення гігієнічних, освітніх та виховних завдань шляхом застосування системи фізичних вправ.

Основні засоби фізичного виховання:

фізичні вправи, природні фактори та особиста гігієна.

У відповідності з державною програмою з фізичної культури для дітей підготовчої та спеціальної медичних груп, розробленої та діючої з 1997 року, діти, що мають відхилення у стані здоров'я, обов'язково відвідують уроки фізичної культури, беруть участь у підготовчій та заключній частинах, а під час основної виконують вправи, вивчені на заняттях у підготовчій та спеціальній групі.

1.1 Вплив фізичних вправ на організм дітей. Механізм лікувальної дії фізичних вправ

Наукові дослідження показали, що під впливом фізичних вправ та ігор діти швидше і краще ростуть. Це легко пояснити. Дякуючи посиленню обміну речовин, кров?ю транспортується більше «будівельного матеріалу», і кістки швидше ростуть, як в довжину, так і в ширину. Ще помітніше збільшується об?єм м'язів. Також одночасно збільшуються і розвиваються в результаті занять та ігор всі внутрішні органи.

Серце підлітка потребує постійного навантаження, інакше його м?язова система обростає жиром, стає в?ялою, рихлою. Нездатною до сильніх скорочень, погано забезпечує тканини, особливо периферичних органів киснем. Регулярні заняття фізичними вправами та іграми зміцнюють м'язи людини, в тому числі і серцеві м?язи. Серцеві м?язи натринованої людиніи посилають в кров?яні сосудини значно більше крові, чим у осіб, які не займаються фізичними вправами та іграми.

Кров омиває тканини всього тіла і добре забезпечує їх киснем в проміжку між двома сильними скороченнями серце довше відпочиває. Таким чином, воно працює більш економно, менше втомлюється, стає витривалішим. Чим краще треноване серце, тим рідше б?ється пульс. Треноване серце добре справляється з тривалою тяжкою працею, і, навпаки, серце людини, яка веде малорухливий образ життя, погано забезпечує переферичні органи, особливо тканини кінцівок кров?ю. М?язи не отримують необхідної кількості кисню і швидше втомлюються. Людина, з дитячих років, яка веде малорухливий спосіб життя, послаблює свою серцево-судинну систему, тому важко переносить фізичні навантаження.

Вплив фізичних вправ та ігор на легені також є позитивним явищем, особливо, якщо заняття проводяться на чистому повітрі: організм при цьому потребує великої кількості кисню, дитина на повні груди вдихає повітря і також глибоко видихає, відчуває необхідність звільнитися від вуглекислого газу, виробляючи клітинами, і поповнюючи легені свіжим повітрям.

Це особливо важливо. Коли людина знаходиться без руху, вона не дихає на повні груди, повітря встигає наповнити лише серцеву частину легень і відразу же видихається. Верхівки легень працюють не достатньо. Ось чому важливі фізичні вправи та ігри. Посилюючи дихання, вони добре вентилюють легені і застерігають від хвороб легенів, особливо від туберкульозу. Крім того, у підлітків під впливом фізичних вправ та ігор змінюється об?єм грудної клітки. Груди стають ширшими, ребра стають біль рухомими, зміцнюються дихальні м?язи. Це призводить до збільшення об?єма легенів. Поліпшується також склад крові. Дякуючи великому притоку життєдайного кисню і живильних речовин збільшується кількість червоних тілець, що попереджує малокров?я.

Фізичні вправи дуже сильно впливають і на стравохід. Із шлунка і кишечника всмоктується лише та кількість поживних речовин, які потрібно організму. Дякуючи фізичним вправам розвиваються м?язи живота. Ці м?язи мають велике значення для здоров'я. Вони приймають участь в диханні,сприяють більш глибокому вдоху та видоху. Крім того, напруження м'язів живота сприяють спорожненню кишечника.

Фізичні вправи добре впливають й на нервову систему. Нервові клітини отримують більше поживних речовин, кисня,краще розвиваються і енергічніше працюють.

Поступово шляхом вправ набуваються навички точного виконання вправ. Команди поступають саме тим м?язам, які найбільш спритно виконують данний рух, а всі останні м?язи залишаються в стані спокою, розслаблення. Дякуючи цьому, рухи дитини стають більш вільними, граційними, та економними. Шляхом фізичних вправ розвивається швидкість реакції, ця здатність нервової системи в найкоротший період передати імпульси м?язам і тим самим змусити їх швидко скорочуватись. Ця якість має в сучасній праці велике значення. Якщо швидкість реакції достатня, то праця іде без напруги, якщо реакція недостатньо швидка, то нервова система не швидко віддає накази м'язам та перенапружується. В результаті настає нервове втомлення. Заняття фізичними вправами виробляє почуття ритму, тобто вміння виробляти ряд рухів в однакові проміжки часу. Нарешті, систематичні зайняття фізичними вправами та іграми, катання на велосипеді, регулярні прогулянки розвивають витривалість, що є дуже необхідним в процесі трудової діяльності. Підвищення рівня фізичного розвитку, зміцнення здоров?я і ріст фізичної працездатності сприяє поліпшенню розумової працездатності. Великий вплив здійснює активний режим на стійкість розумової працездатності школярів протягом навчального року. Об?єм рухової діяльності повинен відповідати потребам дитячого організму, це допомогає зберегти працездатність до кінця уроків в школі, до кінця всього дня, неділі, навчального року. Короткочасні фізичні вправи в процесі уроків і виконання домашнього завдання, а також в процесі праці сприяють підтриманню активної уваги і підвищують працездатність на заняттях які ідуть після занять фізичною культурою, успішність вища ніж на уроках, які перед заняттями фізичною культурою. Прогулянки, фізичні вправи та ігри після закінчення уроків є добрими засобами відновлення розумової працездатності.

Правильно поставлене фізичне виховання дітей і підлітків - основа здорового способу життя, успіхів в різних галузях загальної діяльності .

Фізичні вправи можуть мати специфічний і неспецифічний вплив на організм людини. Загальний неспецифічний тонізуючий вплив на організм чинять елементарні гімнастичні й дихальні вправи, які стимулюють серцево-судинну й дихальну системи, підвищують опірність організму до змін навколишнього середовища. Специфічна дія фізичних вправ визначається спеціальним підбором груп вправ для безпосереднього впливу на травмований орган і систему з метою відновлення втраченої функції. Цілюща дія фізичних вправ на організм здійснюється шляхом взаємодії нервової і гуморальної систем, моторно-вісцеральними рефлексами. Будь-яке скорочення м'язів подразнює закладені в них численні нервові закінчення і потік імпульсів з них, а також з пропріорецепторів інших утворень опорно-рухового апарату, спрямовуються у ЦНС. Вони змінюють її функціональний стан і через вегетативні центри забезпечують регуляцію і перебудову діяльності внутрішніх органів. Одночасно у цьому процесі регуляції бере участь і гуморальна система, у якій продукти обміну речовин, що виникають у м'язах, потрапляють у кров і діють на нервову систему (безпосередньо на центри і через хеморецептори) і залози внутрішньої секреції, викликаючи виділення гормонів. Таким чином, інформація про роботу м'язів по нервових і гуморальних шляхах надходить у ЦНС і центр ендокринної системи (гіпоталамус), інтегрується, а потім ці системи регулюють функцію і трофіку внутрішніх органів. Розрізняють чотири основних механізми лікувальної дії фізичних вправ на організм людини: тонізуюча, трофічна (trophe -- живлення) дія, формування компенсацій і нормалізація функцій. Тонізуюча дія фізичних вправ.

Спеціально дібрані вправи здатні посилювати процеси гальмування чи збудження у ЦНС і тим самим сприяють відновленню нормальної рухливості та врівноваженості нервових процесів. Це покращує регулюючі властивості, активізує діяльність ендокринних залоз і стимулює вегетативні функції та обмін речовин за механізмом моторно-вісцеральних рефлексів. Тонізуючий вплив фізичних вправ тим більший, чим більше м'язів залучається у рухову діяльність і чим вище м'язове зусилля. В осіб, які займаються фізичними вправами, виникають позитивні емоції, створюється піднесений настрій і з'являється впевненість у швидкому одужанні. Трофічна дія фізичних вправ.

У процесі руху виникають пропріоцептивні імпульси, що йдуть у вищі відділи нервової системи та вегетативні центри і перебудовують їх функціональний стан, що сприяє покращанню трофіки внутрішніх органів та тканин за механізмом моторно-вісцеральних рефлексів. М'язова діяльність стимулює обмінні, окисно-відновні та регенеративні процеси в організмі. У працюючому м'язі відбувається розширення та збільшення кількості функціонуючих капілярів, посилюється приплив насиченої киснем артеріальної та відтік венозної крові, підвищується швидкість кровотоку, покращується лімфообіг. За рахунок цього швидше розсмоктуються продукти запалення, попереджається утворення спайок та розвиток атрофій. Формування компенсацій.

Фізичні вправи сприяють як найшвидшому відновленню або заміщенню порушеної хворобою функції органа або системи. Формування компенсації зумовлене рефлекторними механізмами. Фізичні вправи сприяють збільшенню розмірів сегмента тіла або парного органа, підвищуючи їх функції та ураженої системи в цілому. Вони залучають до роботи м'язи, які раніше не брали участі у виконанні не властивих для них рухів. Залежно від характеру захворювання компенсації можуть бути тимчасовими або постійними. Перші виникають під час хвороби та зникають після одужання, а другі -- у разі безповоротної втрати або обмеженні функції. Нормалізація функцій.

Нормалізація функцій організму, відновлення здоров'я й працездатності після травми або хвороби досягаються за допомогою фізичних вправ. Відновлення анатомічної цілісності органа або тканин, відсутність після лікування ознак захворювання ще не є свідченням функціонального одужання хворого. Нормалізація функцій виникає під впливом постійно зростаючого фізичного навантаження, внаслідок чого поступово вдосконалюються регуляторні процеси в організмі, усуваються тимчасові компенсації, відновлюються моторно-вісцеральні зв'язки та рухові якості людини. Усі названі вище механізми лікувальної дії фізичних вправ дозволяють визначати лікувальну фізичну культуру як: * метод неспецифічної терапії, що втягує у відповідну реакцію організм на усіх його рівнях;

Лікувальна дія фізичних вправ у клініці нервових хвороб ґрунтується на фізіологічних закономірностях формування рухів і керування ними. Рухова активність регулюється нервовими центрами, що розташовані на різних рівнях ЦНС, і забезпечується суворою координацією тонусу й скорочення м'язів. Завдяки великій пластичності нервових процесів при систематичному використанні фізичних вправ можна цілеспрямовано впливати на різні функції організму. Наприклад, фізичні вправи вдосконалюють адаптаційні процеси серцево-судинної системи, що полягають у посиленні енергетичних і регенеративних механізмів, поліпшують трофічні процеси в тканинах і системах, збільшують кровопостачання серця й легенів, чинять загальний тонізуючий вплив, поліпшують функції всіх органів і систем, попереджують ускладнення, активізують захисні сили організму й прискорюють видужання. При травмах і захворюваннях нервової системи психіка людини часто пригнічена й загальмована. Під впливом фізичних вправ гальмування зменшується, відбувається стимуляція рухових центрів, у результаті систематичного тренування поліпшується функція провідних нервових шляхів і периферичних рецепторів. Порушення функцій нервово-м'язового апарату позначаються на діяльності внутрішніх органів. М'язова система, її рецепція, а також ЦНС є найважливішими регуляторами вегетативних функцій. У свою чергу вегетативна нервова система при фізичному навантаженні іннервує м'язову тканину, регулює в ній обмін речовин, пристосовуючи її до функціональної діяльності. Постійний вплив фізичних вправ удосконалює гіпофізарно-адренокортикотропічний механізм регуляції, що сприяє відновленню функції руху й працездатності всього організму

1.2 Розподіл дітей та підлітків на медичні групи відповідно до критеріїв оцінки здоров'я

У підлітковий період дуже важливо своєчасно виявити учнів, які мають відхилення у стані здоров'я та направити зусилля на ліквідування цих відхилень, які знижують функціональні можливості та працездатність дитячого організму, затримують його оптимальний розвиток. Правильний розподіл учнів по медичним групам для занять фізичною культурою є важливим розділом роботи медичних працівників та вчителів фізичної культури.

Загальне керівництво організацією лікарського контролю за здоров'ям учнів, які займаються фізичною культурою і спортом здійснюється органами охорони здоров я відповідно до діючих інструкцій та Положень про роботу медичного персоналу в учбовому закладі.

Медичне обслуговування учнів здійснюється спеціально закріпленими за учбовим закладом лікарями та іншим медичним персоналом.

Висновок про стан здоров'я і всі лікарські вказівки про допустимі навантаження для кожного учня записуються у лікарську-контрольну карту і обов'язково доводяться до відома учителя фізичної культури або особи, яка проводить заняття з учням. Учні, які не пройшли медичний огляд до уроків фізичної культури не допускаються. На підставі даних про стан здоров'я і фізичний розвиток, учні розподіляються на три медичні групи. А саме: основна, підготовча та спеціальна. Допустиме фізичне навантаження для кожної групи учнів повинно відповідати медичній характеристиці.

ОСНОВНА МЕДИЧНА ГРУПА

Складають учні без відхилень у стані здоров'я ,з добрим фізичним розвитком, навчаються за навчальними програмами фізичного виховання в певному обсязі учні можуть займатись в одній із спортивних секцій, брати участь у змаганнях.

ПІДГОТОВЧА МЕДИЧНА ГРУПА

Складається з учнів, які мають незначне відхилення у стані здоров'я, з недостатнім фізичним роз витком, навчаються за навчальною програмою з фізичного виховання при умові більш поступового освоєння комплексу рухових навичок та умінь. Цій групі рекомендується також додаткові заняття для удосконалення рівня фізичного розвитку.

СПЕЦІАЛЬНА МЕДИЧНА ГРУПА

Віднесені учні з відхиленням у стані здоров'я постійного або тимчасового характеру, що вимагають обмеження фізичних навантажень, допущені до виконання навчальної та виробничої роботи, займаються за спеціальними навчальними програмами, та підлягають поглибленому медичному огляду.

Учні, які тимчасово звільнені від занять фізичними вправами, зобов'язані бути присутніми на уроках фізичної культури , при цьому учитель може їх залучати до підготовки занять. Дозвіл на тимчасове звільнення від занять фізичними вправами дає лікар або медичний персонал учбового закладу.

1.3 Лікарсько-педагогічний контроль за уроками фізичного виховання

Успішне вирішення завдань з фізичного виховання дітей значною мірою залежить від якості лікарсько-педагогічного контролю.

У навчальному закладі він здійснюється за такими напрямками:

-систематичне проведення медичних оглядів і оцінка стану здоров'я, нервово- психічного та фізичного розвитку;

-функціональних можливостей та динаміки розвитку рухів дітей;

-спостереження за проведенням різних організаційних форм фізичного виховання, контроль за змістом, методикою проведення фізичних вправ, відповідність їх анатомо-фізіологічним можливостям дитячого організму, організація рухового режиму; систематичне спостереження за санітарно-гігієнічним станом місць занять з фізичної культури, ранкової гімнастики, рухливих ігор, вправ спортивного характеру, загартовуючих процедур;

-постійний контроль за дотриманням режиму дня та організацією раціонального харчування у дошкільному закладі.

Лікарський та педагогічний контроль за фізичним вихованням дітей тісно пов'язані одне з одним і обумовлені спільною роботою медичних працівників та педагогів Під час медичного огляду визначається стан здоров'я дитини, її фізичний розвиток (довжина та маса тіла, окружність грудної клітки), стан з поставою та склепінням стоп. Обмін думками між лікарем та вихователем дає можливість накреслити конкретні шляхи, спрямовані на оздоровлення дітей. Про наслідки поглибленого медичного огляду лікар доповідає на педагогічній раді з аналізом змін, що відбулися при порівнянні їх з попередніми даними. Це дає змогу встановити певні тенденції покращання або погіршення показників фізичного розвитку та стану здоров'я дітей. При обстеженні фізичного розвитку враховуються антропоетричні показники: довжина та маса тіла, окружність грудної клітки та голови (малюки першого року життя). Отримані дані порівнюються з оціночними таблицями фізичного розвитку дітей (стандартами для даного регіону). Поглиблене медичне обстеження обов'язково містить докладну характеристику опорно-рухового апарата дитини. Перш за все обстежується стан кісткової системи - наявність деформацій та їх ступінь. У кожної дитини оглядають поставу, форму ніг та стоп. У дошкільному віці порушення постави та деформація стоп частіше за все мають функціональний характер і визначаються в основному недостатнім розвитком м'язів та зв'язок. Систематичне виконання фізичних вправ зміцнює опорно-руховий апарат дитини і сприяє профілактиці порушень постави та плоскостопості.

гімнастика медичний лікувальний школяр

II. Особливості проведення занять з гімнастики із школярами різних медичних груп

2.1 Фізичні вправи

Фізичні вправи, що використовуються у фізичному вихованні з дітьми з відхиленнями у стані здоров'я, діляться на гімнастичні, ігрові, прикладні. Гімнастичні вправи - це спеціально розроблені форми рухів анатомічного характеру, штучно придумані для удосконалення природних життєвих сил та рухових здібностей. Цей вид вправ найбільш широко представлений у програмі фізичного виховання учнів підготовчої та спеціальної медичних груп у зв'язку з тим, що вони дозволяють відносно чітко дозувати фізичне навантаження, вибірково впливати на окремі м'язові групи та суглоби, формувати навички та вміння, сприяти розвиткові основних рухових якостей, виправляти дефекти постави, відновлювати функції порушених систем організму.

До гімнастичних вправ належать:

- вправи на рівновагу

- координацію

- ідеомоторні вправи

- корегуючі

Рівновага. Життєво важлива навичка - це збереження рівноваги при виконанні різних побутових, виробничих та спортивних рухів. Вправи на рівновагу активують вестибулярні, тонічні та статистичні рефлекси. Ці вправи застосовуються для здолання дизкоординації між руховими та вегетативними функціями, таких як головокружіння, нудоти, пітливість, уповільнення пульсу. Застосовуються вправи в порядку наростання важкості: ходьба по прямій лінії, ходьба на носках, стійка на одній нозі, хода на помірній площині (лаві, колоді ), ходьба із закритими очима.

Вправи для вестибулярного апарату: повороти та нахили голови та тулуба, обертання та нахили голови та тулуба у сполученні з довільним диханням.

Вправи на координацію. Координованість - це здатність людини швидко та точно відтворити раніше незнайомий йому складний рух. Ці вправи характеризуються різноманітністю по структурі сполучення рухів. Від повноцінності координації залежить відповідність м'язових зусиль до виконання вправ по напрямку, швидкості та амплітуді. Досягається координованість шляхом поступового ускладнення рухових дій. Для визначення ступеню розвитку використовують різні контрольні вправи.

Ідеомоторні вправи. Це уявне виконання вправ під час яких підвищується електрозбуджування м'язів, активується дихання та кровообіг. Цей вид вправ слід починати використовувати прийнявши вихідне положення лежачи або сидячи в кріслі із закритими очима. Спочатку слід виконувати уявно прості , а після складні фізичні вправи, звертаючи увагу на послідовність фаз, техніку та механізм даної вправи. Вони підвищують загальний тонус організму, зберігають умонорефлекторні зв'язки, які необхідні для виконання рухових якостей ( кидки м'яча в ціль, стрибки з місця, ведення м'яча, кидки в корзину ).

Коригуючі вправи. Це вправи які безпосередньо зміцнюють м'язи тулуба, вигинають поперек в протилежному напрямку паталогічного викривлення, та сприяють розвитку статистичних та динамічних функцій попереку та грудної клітини. Вони застосовуються для вирівняння тонусу м'язів, зміцненню послаблених м'язів шляхом розтягнення скорочених та зміцнення ослаблених м'язів та всіх м'язових груп. Завданням корегуючи вправ є проти водія деформуванням, виховання правильної постави і сприяння гармонійному фізичному розвитку учнів. Ці вправи застосовуються при слабкому фізичному розвитку, порушеннях постави, викривлення спини, деформації грудної

Ранкова гігієнічна гімнастика сприяє більш швидкому приведенню організму в робочий стан після пробудження, підтримці високого рівня працездатності протягом трудового дня, вдосконаленню координації руху, діяльності серцево-судинної і дихальної систем. Під час ранкової гімнастики і подальших водних процедур активізується діяльність шкіряних і м'язових рецепторів, вестибулярного апарату, підвищується збудливість ЦНС, що сприяє поліпшенню функцій опорно-рухового апарату і внутрішніх органів.

У ранковій гімнастиці важлива послідовність виконання вправ. Спочатку виконується ходьба, яка сприяє покращенню кровообігу, посиленню дихання. Слідуюча вправа на потягування, при якій покращується кровообіг в м'язах верхніх кінцівок та дихання, нахили тулуба; махові вправи - які збільшують рухливість в суглобах; підскоки, зміцнюючи м'язи та суглоби нижніх кінцівок, підвищуючи обмінні процеси в організмі; дихальні вправи, регулюючі та знижуючі інтенсивність дихання та кровообігу.

При виконанні вправ зарядки дихання повинно бути вільним з акцентом на видих, так як правильний глибокий видих рефлекторно викликає вдих.

Серед єдиної системи засобів та методів фізичного виховання, гімнастика являється основною. Велике значення гімнастики визначається як і тим , що вже історично склалося, так і притаманними лише їй завданнями, які найбільш повно відповідають фізичному розвитку людини.

Гімнастика являє собою єдину систему спеціально підібраних фізичних вправ та науково розроблених методичних прийомів, направлених на рішення задач всебічного фізичного розвитку, вдосконалення рухових навиків та оздоровленню учнів.

Я вважаю, що заняття гімнастикою - це передусім робота над собою, виховання сили волі та впертості у досягненні визначених результатів і як дяка за старання - здоров'я та краса, молодість душі та тіла, довголіття та загартування організму, - якості що так необхідні для нашого сучасного стрімкого життя, чого не купиш ні за які гроші.

На уроках фізичного виховання в школах гімнастичним вправам треба приділяти особливу увагу та виділяти достатньо часу, пам'ятаючи, що саме гімнастика - "королева фізичної культури".

2.2 Вимоги до організації та проведення занять з учнями спеціальної медичної групи

Ефективність фізичного виховання учнів, віднесених за станом здоров'я до спеціальної медичної групи, всеціло відзначаються методикою та організацією занять, раціонально використовуються оздоровчі системи фізичних вправ. Від того, які засоби фізичного виховання застосовуються в заняттях, яка методика їх використання та як організований процес фізичного виховання, залежить і оздоровчий результат.

Ті фізичні вправи, до яких організм погано адаптується, можуть бути цінними при строгому дозуванні. Любі вправи можуть бути виключені тільки на деякий час, після чого вони повинні поступово застосовуватися. Заборона виконання яких-небудь вправ за медичними показниками, тобто, якщо вони погано засвоюються, може застосовуватися тільки до вправ, які не мають прикладного значення, наприклад, деякі гімнастичні вправи типу «шпагат». Ні одна фізична вправа прикладного характеру взагалі не може бути протипоказаною.

Для досягнення максимального оздоровчого ефекту потрібно застосовувати строго диференційований метод занять. По цій причині і недопустиме об'єднання однієї медичної групи з іншою. Важливо також знати, що організм учнів, які віднесені за станом здоров'я до спеціальної медичної групи, потребує рухову активність не менше, а частіше ще більше, ніж організм здорових дітей та підлітків, але йому потрібна якісно інша рухова активність. Для цього використовуються комплексне застосування різних форм та занять фізичними вправами: уроки фізичної культури, ранкова гігієнічна гімнастика, ввідна та виробнича гімнастика, фізкультурні паузи та фізкультурні хвилинки.

Для учнів, віднесених до спеціальної медичної групи, професійно-прикладна фізична підготовка має велике значення, тому що учням, які перенесли серйозні захворювання, не можна розраховувати на те, що їх організм самостійно пристосуються до вимог виробничої діяльності за рахунок вроджених здібностей, та процес такого пристосування пройде сам по собі.

Важливо виховати в учнів потребу активного відпочинку, використовуючи на протязі навчального процесу ввідну гімнастику, фізкультурні паузи та хвилинки, а також застосування лікувальної гімнастики.. Привити смак та любов до систематичних занять фізичними вправами.

Учні зі слабким здоров'ям повинні отримувати щоденно дозоване фізичне навантаження. Для цього потрібно використовувати ранкову гімнастику, фізкультурні паузи та хвилинки , прогулянки та інше.

Щоб підготовити учнів до самостійних занять фізичними вправами дома, їх потрібно навчити правильному диханню та вмінню розслабляти м'язи, простим прийомам самоконтролю та ознайомити з необхідними положеннями та вправами комплексу ранкової гімнастики.

Вчитель фізичної культури на уроках повинен періодично провіряти пульс та частоту дихання у учнів, вести систематичні спостереження за підготовленістю та функціональним станом і на цій основі здійснювати індивідуальний підхід до кожного учня. Учні спеціальної медичної групи повинні вести щоденник фізичного розвитку та фізичної підготовленості.

2.3 Організація та особливості занять з учнями підготовчої групи

Особливості організації фізкультурно-оздоровчих занять учнів підготовчої і спеціальної медичної груп. Останнім часом в Україні значно збільшилася кількість дітей, яким рекомендовано займатись фізичною культурою у підготовчих і спеціальних медичних групах. Така ситуація вимагає від педагога глибоких знань методики, організації проведення занять в залежності від хвороби учня. Як Ви вже знаєте із попередньої лекції основними вихідними критеріями стану здоров'я дітей і підлітків є: Наявність або відсутність на момент обстеження хронічних захворювань; Рівень функціонального стану основних систем організму; Ступінь опірності організму впливові несприятливих чинників довкілля; Рівень досягнутого фізичного і нервово-психічного розвитку і ступінь його гармонійності. Аналіз і врахування даних критеріїв покладені в основу поділу дітей за станом здоров'я на п'ять груп. І група. Здорові діти та підлітки, які не мають хронічних захворювань, з нормальним фізичним розвитком і нормальними функціональними показниками основних фізіологічних систем. ІІ група. Школярі, які мають деякі морфофункціональні відхилення, не пов'язані з патологією залоз внутрішньої секреції: зміни постави, слабо виражена плоскостопість, короткозорість, тощо; діти і підлітки, які швидко стомлюються, з частим головним болем, схильністю до гострих хронічних захворювань. ІІІ група. Діти і підлітки, хворі на хронічні захворювання (хронічне запалення мигдаликів, неактивна фаза ревматизму, хронічне запалення жовчного міхура тощо) в стадії компенсації - без помітних порушень загального стану організму. ІV група. Школярі, хворі на хронічні хвороби в стадії субкомпенсації - з частковими порушеннями загального стану організму, без значних змін самопочуття. V група. Діти та підлітки, хворі на хронічні хвороби в стадії декомпенсації, які за станом здоров'я не можуть відвідувати загальноосвітню школу. Дані масових медоглядів використовують для планування профілактичних, медичних і педагогічних заходів, зокрема щодо учнів ІІ групи, які за певних умов можуть поповнювати ІІІ групу. Учнів, як і членів первинних колективів фізкультури, які навчаються за державними програмами фізичного виховання за станом здоров'я, фізичним розвитком і рівнем фізичної підготовленості розподіляють на три медичні групи - основну, підготовчу та спеціальну. Основна медична група. До неї входять близько 90% учнів, які за станом здоров'я віднесені до І та ІІ груп, без відхилення стану здоров'я, а також особи, що мають незначні відхилення стану здоров'я, добрим фізичним розвитком і достатньою фізичною підготовкою. Їм дозволяються заняття за навчальними програмами фізвиховання у повному навчальному обсязі, складання нормативних вимог, заняття в одній із спортивних секцій, участь у змаганнях. Підготовча медична група. (5-15% учнів) - особи з незначним відхиленням стану здоров'я, з недостатнім фізичним розвитком і недостатньою фізичною підготовкою. З учнями, які віднесені до цієї медичної групи, проводять заняття за навчальними програмами фізичного виховання у повному обсязі. За умови наступного засвоєння програмного матеріалу, їм рекомендуються додаткові заняття для підвищення рівня загальної фізичної підготовки. До спеціальної медичної групи належать учні, що мають значні відхилення стану здоров'я (постійного чи тимчасового характеру) і фізичного розвитку. З учнями спеціальної медичної групи заняття проводять за спеціальними програмами під постійним наглядом медичного працівника. Учні основної медичної групи проходять медичний догляд не рідше, ніж один раз протягом навчального року; учні підготовчої групи - не рідше одного разу протягом навчальної чверті; учні спеціальної медичної групи - не рідше одного разу на чотири місяці, а також після короткочасного захворювання. В кінці навчального року проводять поглиблений медичний огляд. Учні, тимчасово звільнені від занять фізичними вправами, зобов'язані бути присутніми на уроках фізвиховання. Тимчасове звільнення від занять фізкультурою допускається з дозволу медперсоналу школи. Особливості методики проведення занять із учнями підготовчої медичної групи полягають у наступному: 1) займаються разом із дітьми основної медичної групи за типовою програмою; 2) величина фізичних навантажень менша за рахунок меншої кількості повторень вправи і більш тривалих пауз для відпочинку, особливо це необхідно у разі виконання вправ спрямованих на розвиток швидкості, сили і витривалості, а загальнорозвиваючі вправи виконуються у зручному для учнів темпі; 3) в основній частині уроку використовує вчитель більшу кількість підвідних та підготовчих вправ, кількість повторень визначається реакцією організму на фізичне навантаження і залежить від рівня засвоєння матеріалу, а в заключній частині уроку підготовча і основна групи об'єднуються і виконують разом заплановані завдання. Заняття з учнями спеціальної медичної групи проводяться в позаурочний час окремо від учнів основної і підготовчої груп, тричі на тиждень. Тривалість заняття - 40-50 хвилин, кількість учнів у групі до 15 осіб. В залежності від характеру захворювання учні поділяються на дві підгрупи. Підгрупа А - відхилення у стані здоров'я, що мають зворотний характер. Підгрупа Б - школярі, котрі мають важкі захворювання, які носять незворотній характер діяльності органів і систем.

Слід зауважити те, що деякі спеціалісти радять поділяти дітей на групи із урахуванням типу хвороби. Так, окремо формують групу „А” - школярі із захворюваннями серцево-судинної системи; групу „Б” - школярі із захворюваннями внутрішніх органів, порушеннями зору; „В” - школярі із захворюваннями опорно-рухового апарату. Фізичні навантаження для учнів спеціальної медичної групи, відхилення у стані здоров'я яких носять зворотній характер, група „А”, мають становити за ЧСС у межах від 120 до 130 уд/хв. та поступово збільшуватись до 140-150 уд/хв. Фізичні навантаження для учнів спеціальної медичної групи, котрі мають тяжкі, незворотні зміни в діяльності органів і систем, група „Б”, мають становити за ЧСС не більше 130 уд/хв. Учні спеціальної медичної групи обов'язково відвідують уроки фізкультури, беруть участь у підготовчій і заключній частинах, а під час основної частини уроку виконують вправи, засвоєні на заняттях в позаурочний час. Робота з учнями спеціальної медичної групи здійснюється на підставі „Програм з фізичної культури для спеціальної медичної групи 1-9 класів середньої загальноосвітньої школи” (Київ, 1997). До програми включені теоретичні відомості з фізичної культури, дихальні вправи, вправи для загального розвитку, вправи для виховання правильної пози при сидінні за партою та формування постави, профілактики та корекції плоскостопості. Зміст основних розділів: загальна і художня гімнастика, елементи спортивних ігор, легка атлетика, лижна і ковзанярська підготовка, рухливі ігри, вправи на розслаблення. Обов'язковим для кожного уроку є розділ дихальних вправ. Програмою передбачено проведення максимальної кількості уроків на відкритому повітрі. Особливості („Програма з фізичної культури для спеціальної медичної групи 1-9 класів середньої загальноосвітньої школи” (Київ, 1997)), полягають у вимогах, щодо обмеження використання вправ на силу, швидкість, витривалість, вимогах, щодо зменшення дистанцій ходьби і бігу, зменшенні нормативних вимог, а також у виключенні з розділу „Гімнастика” лазіння по канату, акробатичних вправ, силових вправ з натужуванням, затримкою дихання, а з розділу „Спортивні ігри” залишений баскетбол. Основними завданнями фізичного виховання учнів спеціальної медичної групи є: зміцнення здоров'я, сприяння правильному фізичному розвитку і загартування організму, підвищення фізіологічної активності органів і систем організму, підвищення розумової і фізичної працездатності, формування основних рухових умінь і навичок, прищеплення навичок і виховання звичок особистої та громадської гігієни, виховання вольових і моральних якостей, виховання культури поведінки.

2.4 Структура та обов'язкові компоненти уроку гімнастики в підготовчій та спеціальній медичній групах

Які ж є методичні особливості проведення уроку гімнастики в підготовчій та спеціальній медичній групі? По-перше, урок фізичної культури із дітьми відповідної медичної групи складається із чотирьох частин, а саме: вступна, підготовча, основна, заключна. Давайте розглянемо кожну із них. Вступна частина уроку фізичної культури у підготовчій та спеціальній медичній групах передбачає підрахунок ЧСС та виконання спеціальних дихальних вправ, а тривалість вступної частини уроку має становити 3-5 хв. Змістом підготовчої частини уроку будуть вправи на поставу, дихальні вправи, ходіння босоніж, загально-розвиваючі вправи без предметів та з предметами, дихальні вправи під час руху, вправи на формування психофізіологічних здібностей. Вправи спочатку проводять у повільному темпі із поступовим його збільшенням до середнього. Тривалість підготовчої частини уроку складає 10-15 хв. Зміст основної частини заняття будуть складати вправи спрямовані на вдосконалення фізіологічних механізмів моторно вісцеральних рефлексів, загальної адаптації, навчання одного із основних видів рухів, ігри малої та середньої інтенсивності. У першій половині основної частини уроку всі разом повторюють комплекс спеціальних вправ, вивчених на попередніх уроках, у другій - виконують завдання у підгрупах згідно плану заняття. Тривалість основної частини уроку складає 20-25 хв., а для молодшої вікової групи вона має бути меншою. Змістом заключної частини уроку будуть повільна ходьба, вправи на розслаблення, переключення уваги, зміни положення тіла, вправи аутогенного тренування, дихальні вправи, перевірка ЧСС, частоти дихання. Завдання даної частини уроку полягають у зниженні навантаження і приведення організму до відносно спокійного стану, підведення підсумків, завдання додому. Тривалість заключної частини уроку складає 5-10 хв. Важливими критеріями оцінки занять фізичними вправами можуть бути показники рухової активності (фізичної підготовленості) школярів. В залежності від виду захворювання необхідно виконувати фізичні вправи із дотриманням деяких методичних положень. Основним змістом занять у спеціальній медичній групі дітей із відхиленнями у діяльності серцево-судинної системи будуть гімнастичні вправи. Обов'язковими є дихальні вправи.

Показники ЧСС у початковій період занять мають становити 100-110 уд/хв., згодом, по мірі покращення адаптації апарату кровообігу до навантажень, ЧСС може становити до 130-140 уд/хв. Школярам із підлітковою гіпертонією протипоказані різкі нахили голови, різка зміна положень тіла, вправи з натужуванням, затримкою дихання, виси до низу головою, перекиди. Для зниження підвищеного тонусу артеріальних судин використовуються вправи на розслаблення та дихальні вправи. Основним змістом занять у спеціальній медичній групі дітей із захворюваннями органів дихання будуть вправи на витривалість (біг, ходьба, плавання) із дозуванням інтенсивності за ЧСС 100-110 уд/хв., також необхідно включати елементи спортивних ігор, дихальні вправи які мають бути спрямовані на навчання дітей змінювати ритм, глибину та частоту дихальних рухів.

Основним змістом занять у спеціальній медичній групі дітей із захворюваннями суглобів та периферійної нервової системи будуть вправи на гнучкість, спрямовані на збільшення рухливості у суглобах та зміцнення м'язів та зв'язок. Основним змістом занять у спеціальній медичній групі дітей із порушеннями постави будуть вправи на гнучкість, спрямовані на збільшення рухливості у кульшових суглобах та зміцнення м'язів та зв'язок, вправи на розвантаження і вигинання хребта, вправи для м'язів черевного пресу, дихальні вправи, вправи для зміцнення м'язів хребта, вправи на закріплення навички правильної постави, вправи з лежання випуклою частиною хребта на твердій опорі.

Основним змістом занять у спеціальній медичній групі дітей із сколіотичною хворобою хребта будуть вправи спрямовані на розвантаження хребта із вихідних положень лежачи та стоячи в партері, вправи на витягнення хребта (потягування, виси на гімнастичній стінці, підвішування на похилій площині), вправи спрямовані на мобілізацію хребта (збільшення рухливості в зоні патологічного викривлення), вправи спрямовані на гіперкорекцію хребта (вигинання його в напрямку, протилежному патологічному викривленню), вправи спрямовані на розвиток сили м'язів тулуба, дихальні вправи, які спрямовані на розвиток навичок правильного дихання. Також, слід зазначити те, що викладачу необхідно уважно стежити за об'єктивними зовнішніми ознаками втоми, і в залежності від ступені стомленості змінювати по ходу заняття параметри фізичного навантаження - для усієї групи або для окремих учнів.

Комплекс вправ лікувальної гімнастики

Вправа 1.

Ходьба, легкий біг 30-40 с, ходьба 20 с.

Вправа 2.

В. п. - о. с.; руки зігнуті до плечей.

1-2 - праву руку вгору;

3-4 - ліву руку вгору;

Виконувати з ходьбою на місці у середньому темпі

Вправа 3.

В. п. - о. с.; руки на поясі.

1-2 - навприсядки, руки вниз, у сторони;

3-4 - в. п.

Виконати 4-7 разів, темп середній

Вправа 4.

В. п. - стійка, ноги нарізно, руки за голову.

1-2 - напівприсід, поворот тулуба вправо, руки в сторони;

3-4 - в. п.;

Виконати 4-7 разів, темп середній

Вправа 5.

В. п. - о. с..

1-2 - пружинні нахили вправо, ліву руку вгору, праву - вниз, вздовж тулуба;

3-4 - пружинні нахили вліво, праву руку вгору, ліву вниз, уздовж тулуба

Виконати 4-6 разів, темп середній

Вправа 6.

В. п. - сидячи на підлозі, руки на поясі, ноги разом, носки відтягнуті.

1-2 зігнути ноги,

3-4 - в. п.

Виконати 5-7 разів, темп середній

Вправа 7.

В. п. - лежачи на спині, руки вгору.

1-4 - підтягнути зігнуті в колінах ноги до грудей, руками взятися за гомілку;

5-8 - в. п. - розслабитися

Виконати 4-6 разів, темп середній

Вправа 8.

В. п. - о. с.

1 -- стрибок на правій нозі, ліва нога вперед - вгору, оплеск руками під лівою ногою;

2 - в. п.;

З - стрибок на лівій нозі, права -- вперед, угору, оплеск під правою ногою;

Виконати 4-7 разів з великою амплітудою у середньому темпі

Вправа 9.

Легкий біг, 30 секунд, темп середній

Вправа 10.

Ходьба

1 - 4 - руки дугами вперед-угору, в сторони, вдих;

5 - 8 - руки через сторони у в. п., видих

30 секунд, темп середній

Комплекс гімнастичних вправ на свіжому повітрі

Вправа 1.

Ходьба на місці з високим підніманням стегон, дихати довільно, вперед не нахилятись .

Виконувати 1 хвилину у швидкому темпі

Вправа 2.

В. п. -- о. с.

1--2--дугами назовні руки вгору, піднятися на носки - вдих;

3--4--в. п., видих.

Дивитися на кисті рук. Виконати 8--10 разів у середньому темпі

Вправа З.

В. п.-- стойка ноги нарізно, руки за голову, лікті відвести назад.

1 -- поворот тулуба ліворуч, руки в сторони долонями вгору (дивитись на ліву руку);

2--в. п.;

З -- нахил вперед, руки в сторони (голову підняти, прогнутися в попереку, ноги не згинати),

4 -- в. п. Те саме праворуч.

Дихання довільне. Виконати по 5--6 разів у кожний бік.

Вправа 4.

В. п.-- о. с.

1 -- мах правою ногою назад, руки вгору, піднятися на носок (вдих);

2--в. п., видих;

3--4--те саме лівою ногою.