Проблеми та шляхи вдосконалення рекреаційного комплексу Туреччини
Сутність, значення і місце рекреаційного комплексу в світовому господарстві. Передумови розвитку і розміщення рекреаційного комплексу Туреччини. Сучасний рівень розвитку і структура рекреаційного комплексу Туреччини. Розміщення основних закладів туризму.
Рубрика | Спорт и туризм |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 08.02.2011 |
Размер файла | 1,4 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Чаннакале - це місто розташоване біля вузького входу (1,2 км) в затоку Чанаккале, яка розділяє Європу і Азію та з'єднує Мармурове і Егейське моря, між материками регулярно курсують пороми. У місті є археологічний музей, де експонуються вироби з древньої кераміки. В 1451 р. султаном Мехметом ІІ було збудовано дві фортеці на протилежних берегах затоки, з метою контролю кораблів, на даний час в одній із фортець біля містечка Чіменлик знаходиться військовий музей.[1]
Хоча більшість туристів їдуть до Туреччини заради моря і сонця, ця східна країна може запропонувати певні розваги і для тих, хто полюбляє засніжені схили і морозний вітер. Головні гірськолижні курорти Туреччини:
Сарикамиш - великий гірськолижний центр, розташований на сході Туреччини. Розрахований як на досвідчених спортсменів, так і для початківців, сезон триває близько 120 днів на рік, товщина снігового покриву в середньому досягає 1,5 м.
Улудаг - є одним з найбільших центрів гірськолижного туризму в Туреччині, де створені всі необхідні умови для занять слаломом, біатлоном і проведення лижних турів. Національний парк Улудаг розташований за 150 км від Стамбула і за 36 км на південь від Бурси, лижний сезон триває 120 днів у році, найбільш сприятливий період для відпочинку з 20 грудня по 20 березня. Товщина снігового покриву складає 3 м. Зона відпочинку оточена лісовим масивом.
Паландокен - розташований на горі Паландокен за 5 км від м. Ерзурума. На курорті обладнано декілька лижних трас, призначених як для вільного користування, так і для спортивних заходів. [4]
5. Проблеми та напрями розвитку і вдосконалення рекреаційно-туристичного комплексу Туреччини
Аналізуючи передумови розвитку міжнародного туризму, варто зупинитися і на факторах, що стримують його ріст. Цій проблемі була приділена особлива увага на Всесвітній конференції по туризму Маніла, 1980 р. . У доповіді підкреслювалося, що циклічні і структурні кризи, інфляція, ріст безробіття, порушення умов товарообміну, а також відсутність планування використання природних і трудових ресурсів є гальмуючими факторами, що впливають на ріст міжнародного туристського обміну. Крім цих причин, слід зазначити і такі негативні для туризму фактори політичного порядку, як:
- внутрішньополітична нестабільність у чи країні регіоні;
- відсутність між державами добросусідських відносин;
- військові конфлікти.
Як і в будь-якій галузі господарства, так і в рекреаційно-туристичному комплексі залишаються невирішені проблеми.
Спонтанно проведена чи ніким не контрольована господарська діяльність туристичного бізнесу приводить до негативних наслідків, оскільки в цьому випадку не враховуються інтереси місцевого населення, воно не має можливості пристосуватися до змін, що відбуваються. Цей контакт може носити негативний характер, тому що в той час, коли туристи відпочивають, місцеве населення працює. [9, 29]
Важливою умовою розвитку туризму як сфери господарської діяльності є політика попередньої підготовки і контролю. Туристичний рух носить сезонний характер, що накладає відбиток на попит і виробництво, значно впливає на рентабельність усієї туристичної галузі. Особливо позначається це на підприємствах з високої трудо- та капіталоємністю, на сфері послуг. Сезонний спад викликає тимчасове вивільнення робочої сили, яким необхідно шукати на цей період інше застосування.[12]
Однією з проблем розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Туреччини є те, що переважна кількість курортів, які приваблюють увагу туристів, знаходяться на узбережжях різних морів, в той час як центральна частина країни майже не має гідних рекреаційних ресурсів. Звісно, це не може не впливати на зайнятість трудових ресурсів у даній сфері (яка є однією з найголовніших в країні, тобто саме тут має бути зайнята найбільша частина працездатного населення), і, як результат, на всю економіку держави.
Також важливим для розвитку рекреаційного комплексу буде налагодження стосунків з курдами, які борються за свою незалежність. Адже неспокійна внутрішня ситуація в Туреччині навряд чи зможе привабити більшу кількість туристів. Є надзвичайно важливим, щоб влада Туреччини вирішила це питання якнайскоріше.
Неодмінним плюсом для рекреаційного комплексу буде більш активна реклама своїх історичних памяток, а не лише відомих і так дуже добре курортів. Адже майже кожна людина знає, що можна побачити в Анталії, проте далеко не всі знають, чим відомий Стамбул - колишня столиця трьох могутніх держав, що може похвалитися такими пам'ятками, які не снилися жодній європейській столиці. [2]
Економічний вплив туризму трохи диспропорційний по своїх видах. Зокрема, менше виграє приймаюча сторона, більше вигоди приносить відправлення туристів в інші регіони. Однак це відносна диспропорція. При досить розвиненій туристичній індустрії прийому в регіоні туризм здатний приносити великі доходи.
Але разом з тим виникають додаткові транспортні проблеми в сезонні періоди. Крім посиленого пасажирського руху ростуть і товарні перевезення. Ці проблеми можуть зважуватися шляхом розвитку різного роду підсобних господарств, розробки договорів на постачання і т.д. [29]
Розвиток туристичної індустрії має супроводжуватися або розширенням місцевого виробництва, або спрямованим постачанням місцевостей, відвідуваних туристами. У кожнім конкретному випадку ці питання зважуються по-різному, з урахуванням можливостей місцевої промисловості. [8]
Реалізація споживчої продукції місцевої промисловості, що супроводжує туристичному обслуговуванню, у ряді випадків здатна приносити більше прибутку, чим сама вартість туристського обслуговування. Важливим при цьому є питання розміщення готелів, транспортних підприємств, продукція яких буде доповнювати власні туристські послуги.
Витрати в туристичній інфраструктурі відбивають величезний тягар, що несуть державний і регіональний бюджети. Головна проблема складається в затримці за часом витрат із власного бюджету на розвиток інфраструктури й у збільшенні надходжень від туристичного сектора. Вирішення цієї проблеми перекладається на державне чи приватне фінансування з закордонних джерел. Останні стають дорогими через великий відсоток позиції підвищення курсу іноземної валюти. [10]
Через сильну залежність від іноземних фінансів держава іноді прибігає до короткострокових мір для збільшення надходжень від міжнародного туризму, таким, наприклад, як обкладання податками і заборона товарів і послуг, імпортованих спеціально для туристичного сектора; застосування спеціальних податків для міжнародних туристів (наприклад, податків у аеропортах, податків, зв'язаних із тривалістю перебування в країні). Ці міри можуть збільшити резерви іноземної валюти на короткий проміжок часу, але для тривалого періоду вони неефективні, тому що впливають на конкурентноздатність країни і її туристський імідж за рубежем. Це згубно відбивається на розвитку туристської сфери в регіонах.
Крім того, країна може генерувати додатковий дохід від туристів через фіскальну систему, не руйнуючи власну індустрію туризму. Це досягається прямим і непрямим оподатковуванням доходів від туристів. У таких умовах вплив міжнародного туризму на державний бюджет залежить від економічної і фінансової ситуації в країні. При цьому основна складність складається в точному прогнозуванні витрат, необхідних для розвитку інфраструктури, і можливостей країни в одержанні іноземних позик. [5]
Обмін послугами міжнародного туризму між країнами, так само, як і обмін товарами, є частиною міжнародної торгівлі і відчутно впливає на експорт і імпорт країни. Надання першої медичної допомоги туристу в країні перебування є експортом для приймаючої країни, а харчування, що туристи одержують за рубежем, вважається імпортом для країни відправлення цих туристів.
Наслідки переходу до нового постіндустріального суспільства можуть бути і негативними, наприклад, у сфері зайнятості - через перехід великої частини трудових ресурсів з виробничого сектора в сферу послуг. Стримуючі міри дуже різноманітні - від обмежень ввозу і вивозу іноземної валюти, протекціоністських тарифів на перевезення до адміністративного квотування кількості подорожуючих. [9, 10]
Туризм не може розвиватися без взаємодії з навколишнім середовищем. Однак за допомогою керування розвитком туризму і при чіткому плануванні можна зменшити негативний вплив і збільшити позитивне. Тому необхідно шукати шляхи рекреації природних ресурсів, очищення повітря та морського узбережжя, намагатися не забруднювати навколишнє середовище. [11]
Висновки
Зростаюча індустрія туризму потребує кадрового забезпечення, а різноманітність праці створює широкі можливості використання як кваліфікованої, так і некваліфікованої праці. Зазначені характерні ознаки роблять туризм ефективною галуззю господарства, що відіграє дедалі більшу роль як в національних економіках, так і в світовій торгівлі послугами.
В той же час розширення та інтенсифікація туристичної діяльності сприяють залученню нових територій, а технічні можливості дозолять їх освоїти.
Тому сучасний етап розвитку можна охарактеризувати, як етап переосмислення його ролі і значення в людській життєдіяльності.
Важливим чинником розвитку туризму в сучасних умовах є сама глобалізація економічних процесів, яка пов'язана з переходом від індустріальної до постіндустріальної стадії економічного розвитку. В умовах зростаючої взаємозалежності економік різних країн розширюється простір для туристичної діяльності. Адже посилення відкритості національних ринків, поглиблення міжнародного поділу і кооперації праці дає можливість туристичним фірмам залучати до своєї діяльності на конкурентній основі нові туристичні ресурси і як найповніше задовольняти зростаючі потреби в подорожах та екскурсіях.
Розглянувши розвиток туризму на прикладі Туреччини, слід сказати, що він є невід'ємною галуззю народного господарства, який з кожним роком все більше розвивається не лише в межах однієї країни, а й у цілому світі. Важлива роль туризму в розвитку регіональної економіки підтверджується ростом інвестицій у цю галузь з боку іноземного і вітчизняного капіталу. Вони спрямовані на будівництво готелів, мережі підприємств харчування і заправочних станції. Однак для плідної інвестиційної діяльності у визначеному регіоні необхідний сприятливий інвестиційний клімат - більш дешеві кредити і надання гарантій по кредитах.
У результаті аналізу рекреаційних ресурсів Туреччини в даній роботі робиться висновок про те, що на сьогоднішній день ця країна є однією з найбільш відвідуваних країн світу.
Володіє розвиненою індустрією туризму, яка здатна задовольнити потреби туриста у відпочинку, лікуванні, дозвілля та інших видах рекреаційної діяльності.
Туреччина пропонує іноземному туристові широкий спектр різноманітних послуг, таких як:
* пляжно-курортний відпочинок
* спортивний туризм
* екскурсійний туризм
* лікувально-оздоровчий туризм
* програми для дитячого відпочинку
* shop-тури.
Це дозволяє країні поповнювати бюджет іноземною валютою, розвивати інфраструктуру туризму, підтримувати зв'язки з іншими державами і тим самим розвивати економіку країни.
У Приморському краї може бути застосований багатий досвід Туреччини у використанні подібних рекреаційних ресурсів для розвитку внутрішнього туризму, а також для залучення іноземних туристів.
Туризм є життєво необхідною ланкою в сучасному суспільстві, яка у майбутньому має значні перспективи для розвитку.
ДОДАТКИ
Таблиця 1
Найпопулярніші напрямки світового туризму, 2009 рік
№ п/п |
Країна |
Міжнародних туристичних відвідувань, млн |
|
1 |
Франція |
79,3 |
|
2 |
США |
58,0 |
|
3 |
Іспанія |
57,3 |
|
4 |
КНР |
53,0 |
|
5 |
Італія |
42,7 |
|
6 |
Великобританія |
30,1 |
|
7 |
Україна |
25,4 |
|
8 |
Туреччина |
25,0 |
|
9 |
Німеччина |
24,9 |
|
10 |
Мексика |
22,6 |
Джерело:
Таблиця 2
Мета візитів до Туреччини, 2009
Мета візиту |
2009 |
||||
Іноземці |
Частка у % |
Турки на відпочинку |
Частка у % |
||
Загальна кількість |
5 853 318 |
100,0 |
1 075 404 |
100,0 |
|
Туризм, розваги, культурна діяльність |
3 452 171 |
59,0 |
190 844 |
17,7 |
|
Відвідини друзів та родичів |
629 849 |
10,8 |
658 159 |
61,2 |
|
Навчання, тренування (менше ніж на рік) |
51 425 |
0,9 |
2 903 |
0,3 |
|
Лікування |
36 242 |
0,6 |
14 513 |
1,3 |
|
Паломництво |
22 324 |
0,4 |
1 451 |
0,1 |
|
Шопінг |
343 906 |
5,9 |
10 159 |
0,9 |
|
Транзит |
390 972 |
6,7 |
60 228 |
5,6 |
|
Бізнес-туризм |
204 052 |
3,5 |
47 167 |
4,4 |
Джерело:
Таблиця 3
Щомісячні туристичні прибутки і витрати Туреччини, 2009 рік
Місяць |
Дохід від туризму, `дол. |
Кількість туристів |
Середні витрати одного туриста |
Витрати турецьких туристів за кордоном, `дол. |
Кількість турецьких туристів |
Середні витрати одного туриста |
|
Січень |
885.471.907 |
1.172.736 |
755 |
274.058.487 |
352.491 |
777 |
|
Лютий |
800.964.172 |
1.073.986 |
746 |
254.451.447 |
338.170 |
752 |
|
Березень |
1.089.843.262 |
1.478.744 |
737 |
276.855.813 |
374.133 |
740 |
|
Квітень |
1.053.011.064 |
1.677.867 |
628 |
296.878.902 |
427.658 |
694 |
|
Травень |
1.692.014.157 |
?.769.178 |
611 |
320.070.319 |
461.661 |
693 |
|
Червень |
1.948.181.766 |
3.175.128 |
614 |
389.585.837 |
567.063 |
687 |
|
Липень |
3.054.318.835 |
4.138.652 |
738 |
333.771.377 |
437.854 |
762 |
|
Серпень |
3.995.011.064 |
5.298.575 |
754 |
264.061.165 |
348.552 |
758 |
|
Вересень |
?.938.646.647 |
3.917.099 |
750 |
195.375.294 |
262.293 |
745 |
|
Жовтень |
?.262.486.441 |
3.186.698 |
710 |
310.224.994 |
448.433 |
692 |
|
Листопад |
1.269.293.292 |
1.762.312 |
720 |
246.939.379 |
376.187 |
656 |
|
Грудень |
921.721.525 |
1.278.219 |
721 |
344.174.546 |
497.575 |
692 |
|
Всього |
21.910.964.131 |
30.929.192 |
708 |
3.506.447.562 |
4.892.070 |
717 |
Таблиця 4
Щомісячні туристичні прибутки і витрати Туреччини, 2008 рік
Місяць |
Дохід від туризму, дол. |
Кількість туристів |
Середні витрати кожного туриста |
Витрати турецьких туристів за кордоном, дол. |
Кількість турецьких туристів за кордоном |
Середні витрати кожного туриста |
|
Січень |
798.687.484 |
1.151.951 |
693 |
282 105 147 |
378 771 |
745 |
|
Лютий |
722.307.882 |
1.057.976 |
683 |
287 901 482 |
384 447 |
749 |
|
Березень |
945.578.361 |
1.426.537 |
663 |
326 603 863 |
439 320 |
743 |
|
Квітень |
1.021.414.051 |
1.824.721 |
560 |
268.517.511 |
364.114 |
737 |
|
Травень |
1.444.131.880 |
2.656.507 |
544 |
306.746.195 |
413.407 |
742 |
|
Червень |
1.777.999.175 |
3.261.081 |
545 |
361.266.354 |
488.989 |
739 |
|
Липень |
2.906.792.509 |
4.218.369 |
689 |
460.697.012 |
651.212 |
707 |
|
Серпень |
3.813.819.077 |
5.491.275 |
695 |
329.229.786 |
460.934 |
714 |
|
Вересень |
2.805.708.246 |
3.989.011 |
703 |
307.165.477 |
411.943 |
746 |
|
Жовтень |
2.466.201.396 |
3.515.977 |
701 |
374.671.441 |
490.962 |
763 |
|
Листопад |
1.441.776.357 |
1.945.675 |
741 |
393.619.402 |
517.640 |
760 |
|
Грудень |
1.104.920.838 |
1.467.070 |
753 |
447.217.180 |
559.614 |
799 |
|
Всього |
21.249.337.258 |
32.006.149 |
664 |
4.145.740.850 |
5.561.355 |
745 |
Таблиця 5
Розподіл туристів за статевою належністю
Стать |
2008 |
2009 |
|||||||
Кількість туристів, млн |
Частка туристів від загальної кількості, % |
Кількість туристів, млн |
Частка туристів від загальної кількості, % |
||||||
Іноземці |
Місцеві жителі |
Іноземці |
Місцеві жителі |
Іноземці |
Місцеві жителі |
Іноземці |
Місцеві жителі |
||
Заг. |
4 843,0 |
874,0 |
100,0 |
100,0 |
5 342,8 |
985,4 |
100,0 |
100,0 |
|
Чол. |
2 686,3 |
613,3 |
55,5 |
70,2 |
2 760,1 |
656,7 |
51,7 |
66,6 |
|
Жін. |
2 157,5 |
260,6 |
44,5 |
29,8 |
2 582,6 |
328,7 |
48,3 |
33,4 |
Джерело:
Таблиця 6
Витрати туристів в Туреччині, 2008 р. та 2009 р.
Тип витрат |
Розподіл витрат |
||||
2008 |
% |
2009 |
% |
||
Загальна сума індивідуальних витрат |
879 290 478 |
97,5 |
1 151 319 039 |
94,7 |
|
Загальна сума на їжу і напої |
317 760 651 |
35,2 |
445 504 693 |
36,7 |
|
Загальна сума за проживання |
210 564 387 |
23,3 |
287 758 521 |
23,7 |
|
Загальна сума на здоров'я |
6 958 060 |
0,8 |
9 987 240 |
0,8 |
|
Загальна сума на транспорт |
105 865 613 |
11,7 |
124 026 787 |
10,? |
|
Загальна сума на розваги, спорт, культуру |
9 866 797 |
1,1 |
22 689 088 |
1,9 |
|
Загальна сума на послуги турфірми |
1 028 129 |
0,1 |
1 341 593 |
0,1 |
|
Загальна сума на інші товари та послуги |
227 246 840 |
25,2 |
260 011 118 |
21,4 |
|
2.Загальна сума на поїздку |
22 489 084 |
2,5 |
64 188 984 |
5,3 |
|
3.Туристичні витрати |
901 779 562 |
100,0 |
1 215 508 023 |
100,0 |
Джерело:
Таблиця 7
Розподіл туристів за рівнем освіченості
Освітній рівень |
2009 |
||||||
Загальна кількість туристів |
Частка у % |
||||||
Загалом |
Іноземні туристи |
Мешканці міст |
Загалом |
Іноземні туристи |
Мешканці міст |
||
Загалом |
6 328 228 |
5 342 804 |
985 424 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
|
Діти віком до 5 років |
235 302 |
172 171 |
63 131 |
3,7 |
3,2 |
6,4 |
|
Початкова школа |
669 181 |
328 855 |
340 327 |
10,6 |
6,2 |
34,5 |
|
Середня школа |
1 048 208 |
920 494 |
127 713 |
16,6 |
17,2 |
13,0 |
|
Старші школа |
2 050 056 |
1 793 904 |
256 152 |
32,4 |
33,6 |
26,0 |
|
Учні Вузів |
1 725 486 |
1 578 906 |
146 580 |
27,3 |
29,6 |
14,9 |
|
Магістри чи доктори наук |
599 994 |
548 474 |
51 521 |
9,5 |
10,3 |
5,2 |
Джерело:
Таблиця 8
Розподіл туристів за статусом
Статус туриста |
2009 |
||||||
Загальна кількість туристів |
Частка у % |
||||||
Загалом |
Іноземці |
Місцеві жителі |
Загалом |
Іноземці |
Місцеві жителі |
||
Загальна кількість туристів |
6 328 228 |
5 342 804 |
985 424 |
100,0 |
100,0 |
100,0 |
|
Робітник |
2 708 626 |
2 319 681 |
388 945 |
42,8 |
43,4 |
39,5 |
|
Фрілансер |
1 198 339 |
1 078 608 |
119 731 |
18,9 |
20,2 |
12,2 |
|
Безробітний |
262 711 |
227 880 |
34 831 |
4,2 |
4,3 |
3,5 |
|
Студент |
285 525 |
247 792 |
37 733 |
4,5 |
4,6 |
3,8 |
|
На пенсії |
1 150 566 |
884 981 |
265 586 |
18,2 |
16,6 |
27,0 |
|
Домогосподарки |
669 842 |
531 970 |
137 872 |
10,6 |
10,0 |
14,0 |
|
Інші групи |
52 619 |
51 893 |
726 |
0,8 |
1,0 |
0,1 |
Джерело:
Приріст кількості туристів, тис. чол.
Рис. 4
Список використаних джерел
1. Мальська М.П. Туристичне країнознавство. Європа: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл. ] / М.П. Мальська, М.З. Гамкало, О.Ю. Бордун. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 224с.
2. Косолапов А.Б. Туристское страноведение. Европа и Азия: учебно-практическое пособие. - 3-е изд., стер. / А.Б. Косолапов. - М.: КНОРУС, 2008. - 400с.
3. Лукьянова Л.Г., Цыбух В.И. Рекреационные комплексы: Учеб. Пособие / Под общ. ред. В.К. Федорченко. - К.: Вища шк., 2004. - 346с.; ил.
4. Сапожникова Е.Н. Страноведение: Теория и методика туристского изучения стран: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2004. - 240с.
5. Голиков А.П., Дейнека О.Г., Позднякова Л.О., Черномаз П.О. Економіка зарубіжних країн: Навч. посібник
6. Сиротенко Н, Г., Менделєєв В.А. Велика енциклопедія країн. 2-е вид., - М.: ТОВ "Видавництво АСТ"; Харків: ТОВ "Торсинг", 2005, 490 с.
7. Максаковський В.П. Географічна картина світу, Кн. ІІ: Регіональна характеристика світу. - М.: Дрофа, 2004. - 480с.
8. Ващенко Н.П. Рекреаційні комплекси світу./ К.: 2004
9. Кон'юнктура міжнародного ринку готельних і туристичних послуг. Укл. Бойко М.Г./ К.: 2004
10. Александрова А.Ю. Международный туризм. Учебное пособие для Вузов. - М.: Аспект Пресс, 2005. - 314 с
11. Бакуменко В.Д. Основи загальної екології. - К.: Либідь, 2005. - 400 с.
12. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч. посіб. для дистанц. навчання / Чернюк Л.Г., Клиновий Д.В. - К.: Ун-т « Україна», 2005. - 245с.
13. Страны мира / Факты и цифры. - СПб.: "Норинт", 2005.
14. Країни світу: довідник. - К.: Логос, 2006. - 377 с.
15. Воронова Э.Ю. Социально-экономическое значение международного туризма // Бизнес и политика. - 2006. - № 5. - 59 с.
16. http://www. turkey-info.ru
17. http://www.turki.ru
18. http://www.turkey.ru
19. http://www.tournew.ru
20. http://www.yandex.ru
21. http://www.br.com.ua/referats/Geografiya/23538-2.html
22. http://www.ukrstat.gov.ua/
23. http://www.turkstat.gov.tr/Start.do;jsessionid=SnvzLhhDFvy1XvzpRWbn2nKJPZFb7dtLJQXQ8hpXwWq21HDbC1Gz!-2133813880
24. http://www.turkstat.gov.tr/PreTablo.do?tb_id=51&tb_adi=Tourism Statistics&ust_id=14
25. http://www.djerelo.com/index.php?option=com_content&task=view&id=3901&Itemid=72
26. www.tourism.gov.ua/news.
27. http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=27732
28. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0
29. http://www.refine.org.ua/pageid-846-1.html
30. http://tortoise.com.ua/istoriya-turechchyny-v-datax.html
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Природні, історичні, соціально-економічні та демографічні передумови розвитку і розміщення рекреаційного комплексу Туреччини. Характеристика туристичної галузі та її місце в економіці країни. Географічні райони Туреччини та їх екскурсійний потенціал.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 22.07.2011Вивчення природно-рекреаційних, історико-культурних ресурсів Туреччини. Сучасний стан туристичної галузі країни, розміщення і регіональні відмінності рекреаційно-туристичного комплексу. Проблеми та напрями подальшого розвитку туристичної сфери країни.
курсовая работа [59,0 K], добавлен 02.04.2013Сутність рекреаційного туризму та його місце в загальній класифікації туризму. Тенденції розвитку туризму в Індонезії. Характеристика ресурсного потенціалу Індонезії для розвитку рекреаційного туризму. Обґрунтування нового рекреаційного туру в Індонезії.
курсовая работа [3,4 M], добавлен 02.04.2016Передумови розвитку рекреаційного комплексу Карпат. Кліматолікувальні, ландшафтні, соціально-економічні, бальнеологічні рекреаційні ресурси. Становище сучасної екологічної ситуації. Ступінь розвитку транспортної системи та курортно-рекреаційних об'єктів.
курсовая работа [43,0 K], добавлен 06.11.2011Природні, демографічні, соціально-економічні та історичні передумови розвитку і розміщення туристичного комплексу Польщі. Регіональні відмінності розвитку туристичної сфери і розміщення основних закладів туризму в Польщі, напрямки вдосконалення.
курсовая работа [168,4 K], добавлен 05.04.2013Сутність, значення і місце санаторно-курортних закладів у господарстві регіону. Передумови їх розвитку і розміщення у Причорноморському економічному районі. Огляд організації індустрії оздоровлення та відпочинку. Проблеми та напрями подальшого розвитку.
курсовая работа [57,8 K], добавлен 02.04.2013Мандрівництво в Україні як прообраз туризму. Початок організованого туризму. Характеристики і особливості видів туризму. Сучасний стан туристичної галузі. Структура туристсько-рекреаційного комплексу. Місце туризму і краєзнавства в системі освіти.
дипломная работа [134,9 K], добавлен 28.10.2011Законодавче регулювання і динаміка розвитку туризму в Україні. Географічного положення, історико-культурні ресурси, архітектурні і сакральні пам’ятки Волині. Аналіз сучасного стану та перспективи розвитку туристично-рекреаційного комплексу регіону.
курсовая работа [55,6 K], добавлен 13.10.2014Вплив на рекреаційне господарство. Характеристика рекреаційних ресурсів, показники їх оцінки. Передумови формування рекреаційного господарства Київської області. Природні та історико-культурні ресурси, природоохоронні об’єкти. Основні види туризму.
курсовая работа [211,7 K], добавлен 29.03.2012Сутність, значення і місце рекреаційно-туристичного комплексу в господарстві Київської області. Особливості сучасних туристичних послуг. Передумови розвитку і розміщення рекреаційно-туристичного комплексу Київської області. Розвиток готельного фонду.
курсовая работа [700,4 K], добавлен 29.03.2013