Проблеми та шляхи вдосконалення рекреаційного комплексу Туреччини

Сутність, значення і місце рекреаційного комплексу в світовому господарстві. Передумови розвитку і розміщення рекреаційного комплексу Туреччини. Сучасний рівень розвитку і структура рекреаційного комплексу Туреччини. Розміщення основних закладів туризму.

Рубрика Спорт и туризм
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 08.02.2011
Размер файла 1,4 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Чаннакале - це місто розташоване біля вузького входу (1,2 км) в затоку Чанаккале, яка розділяє Європу і Азію та з'єднує Мармурове і Егейське моря, між материками регулярно курсують пороми. У місті є археологічний музей, де експонуються вироби з древньої кераміки. В 1451 р. султаном Мехметом ІІ було збудовано дві фортеці на протилежних берегах затоки, з метою контролю кораблів, на даний час в одній із фортець біля містечка Чіменлик знаходиться військовий музей.[1]

Хоча більшість туристів їдуть до Туреччини заради моря і сонця, ця східна країна може запропонувати певні розваги і для тих, хто полюбляє засніжені схили і морозний вітер. Головні гірськолижні курорти Туреччини:

Сарикамиш - великий гірськолижний центр, розташований на сході Туреччини. Розрахований як на досвідчених спортсменів, так і для початківців, сезон триває близько 120 днів на рік, товщина снігового покриву в середньому досягає 1,5 м.

Улудаг - є одним з найбільших центрів гірськолижного туризму в Туреччині, де створені всі необхідні умови для занять слаломом, біатлоном і проведення лижних турів. Національний парк Улудаг розташований за 150 км від Стамбула і за 36 км на південь від Бурси, лижний сезон триває 120 днів у році, найбільш сприятливий період для відпочинку з 20 грудня по 20 березня. Товщина снігового покриву складає 3 м. Зона відпочинку оточена лісовим масивом.

Паландокен - розташований на горі Паландокен за 5 км від м. Ерзурума. На курорті обладнано декілька лижних трас, призначених як для вільного користування, так і для спортивних заходів. [4]

5. Проблеми та напрями розвитку і вдосконалення рекреаційно-туристичного комплексу Туреччини

Аналізуючи передумови розвитку міжнародного туризму, варто зупинитися і на факторах, що стримують його ріст. Цій проблемі була приділена особлива увага на Всесвітній конференції по туризму Маніла, 1980 р. . У доповіді підкреслювалося, що циклічні і структурні кризи, інфляція, ріст безробіття, порушення умов товарообміну, а також відсутність планування використання природних і трудових ресурсів є гальмуючими факторами, що впливають на ріст міжнародного туристського обміну. Крім цих причин, слід зазначити і такі негативні для туризму фактори політичного порядку, як:

- внутрішньополітична нестабільність у чи країні регіоні;

- відсутність між державами добросусідських відносин;

- військові конфлікти.

Як і в будь-якій галузі господарства, так і в рекреаційно-туристичному комплексі залишаються невирішені проблеми.

Спонтанно проведена чи ніким не контрольована господарська діяльність туристичного бізнесу приводить до негативних наслідків, оскільки в цьому випадку не враховуються інтереси місцевого населення, воно не має можливості пристосуватися до змін, що відбуваються. Цей контакт може носити негативний характер, тому що в той час, коли туристи відпочивають, місцеве населення працює. [9, 29]

Важливою умовою розвитку туризму як сфери господарської діяльності є політика попередньої підготовки і контролю. Туристичний рух носить сезонний характер, що накладає відбиток на попит і виробництво, значно впливає на рентабельність усієї туристичної галузі. Особливо позначається це на підприємствах з високої трудо- та капіталоємністю, на сфері послуг. Сезонний спад викликає тимчасове вивільнення робочої сили, яким необхідно шукати на цей період інше застосування.[12]

Однією з проблем розвитку рекреаційно-туристичного комплексу Туреччини є те, що переважна кількість курортів, які приваблюють увагу туристів, знаходяться на узбережжях різних морів, в той час як центральна частина країни майже не має гідних рекреаційних ресурсів. Звісно, це не може не впливати на зайнятість трудових ресурсів у даній сфері (яка є однією з найголовніших в країні, тобто саме тут має бути зайнята найбільша частина працездатного населення), і, як результат, на всю економіку держави.

Також важливим для розвитку рекреаційного комплексу буде налагодження стосунків з курдами, які борються за свою незалежність. Адже неспокійна внутрішня ситуація в Туреччині навряд чи зможе привабити більшу кількість туристів. Є надзвичайно важливим, щоб влада Туреччини вирішила це питання якнайскоріше.

Неодмінним плюсом для рекреаційного комплексу буде більш активна реклама своїх історичних памяток, а не лише відомих і так дуже добре курортів. Адже майже кожна людина знає, що можна побачити в Анталії, проте далеко не всі знають, чим відомий Стамбул - колишня столиця трьох могутніх держав, що може похвалитися такими пам'ятками, які не снилися жодній європейській столиці. [2]

Економічний вплив туризму трохи диспропорційний по своїх видах. Зокрема, менше виграє приймаюча сторона, більше вигоди приносить відправлення туристів в інші регіони. Однак це відносна диспропорція. При досить розвиненій туристичній індустрії прийому в регіоні туризм здатний приносити великі доходи.

Але разом з тим виникають додаткові транспортні проблеми в сезонні періоди. Крім посиленого пасажирського руху ростуть і товарні перевезення. Ці проблеми можуть зважуватися шляхом розвитку різного роду підсобних господарств, розробки договорів на постачання і т.д. [29]

Розвиток туристичної індустрії має супроводжуватися або розширенням місцевого виробництва, або спрямованим постачанням місцевостей, відвідуваних туристами. У кожнім конкретному випадку ці питання зважуються по-різному, з урахуванням можливостей місцевої промисловості. [8]

Реалізація споживчої продукції місцевої промисловості, що супроводжує туристичному обслуговуванню, у ряді випадків здатна приносити більше прибутку, чим сама вартість туристського обслуговування. Важливим при цьому є питання розміщення готелів, транспортних підприємств, продукція яких буде доповнювати власні туристські послуги.

Витрати в туристичній інфраструктурі відбивають величезний тягар, що несуть державний і регіональний бюджети. Головна проблема складається в затримці за часом витрат із власного бюджету на розвиток інфраструктури й у збільшенні надходжень від туристичного сектора. Вирішення цієї проблеми перекладається на державне чи приватне фінансування з закордонних джерел. Останні стають дорогими через великий відсоток позиції підвищення курсу іноземної валюти. [10]

Через сильну залежність від іноземних фінансів держава іноді прибігає до короткострокових мір для збільшення надходжень від міжнародного туризму, таким, наприклад, як обкладання податками і заборона товарів і послуг, імпортованих спеціально для туристичного сектора; застосування спеціальних податків для міжнародних туристів (наприклад, податків у аеропортах, податків, зв'язаних із тривалістю перебування в країні). Ці міри можуть збільшити резерви іноземної валюти на короткий проміжок часу, але для тривалого періоду вони неефективні, тому що впливають на конкурентноздатність країни і її туристський імідж за рубежем. Це згубно відбивається на розвитку туристської сфери в регіонах.

Крім того, країна може генерувати додатковий дохід від туристів через фіскальну систему, не руйнуючи власну індустрію туризму. Це досягається прямим і непрямим оподатковуванням доходів від туристів. У таких умовах вплив міжнародного туризму на державний бюджет залежить від економічної і фінансової ситуації в країні. При цьому основна складність складається в точному прогнозуванні витрат, необхідних для розвитку інфраструктури, і можливостей країни в одержанні іноземних позик. [5]

Обмін послугами міжнародного туризму між країнами, так само, як і обмін товарами, є частиною міжнародної торгівлі і відчутно впливає на експорт і імпорт країни. Надання першої медичної допомоги туристу в країні перебування є експортом для приймаючої країни, а харчування, що туристи одержують за рубежем, вважається імпортом для країни відправлення цих туристів.

Наслідки переходу до нового постіндустріального суспільства можуть бути і негативними, наприклад, у сфері зайнятості - через перехід великої частини трудових ресурсів з виробничого сектора в сферу послуг. Стримуючі міри дуже різноманітні - від обмежень ввозу і вивозу іноземної валюти, протекціоністських тарифів на перевезення до адміністративного квотування кількості подорожуючих. [9, 10]

Туризм не може розвиватися без взаємодії з навколишнім середовищем. Однак за допомогою керування розвитком туризму і при чіткому плануванні можна зменшити негативний вплив і збільшити позитивне. Тому необхідно шукати шляхи рекреації природних ресурсів, очищення повітря та морського узбережжя, намагатися не забруднювати навколишнє середовище. [11]

Висновки

Зростаюча індустрія туризму потребує кадрового забезпечення, а різноманітність праці створює широкі можливості використання як кваліфікованої, так і некваліфікованої праці. Зазначені характерні ознаки роблять туризм ефективною галуззю господарства, що відіграє дедалі більшу роль як в національних економіках, так і в світовій торгівлі послугами.

В той же час розширення та інтенсифікація туристичної діяльності сприяють залученню нових територій, а технічні можливості дозолять їх освоїти.

Тому сучасний етап розвитку можна охарактеризувати, як етап переосмислення його ролі і значення в людській життєдіяльності.

Важливим чинником розвитку туризму в сучасних умовах є сама глобалізація економічних процесів, яка пов'язана з переходом від індустріальної до постіндустріальної стадії економічного розвитку. В умовах зростаючої взаємозалежності економік різних країн розширюється простір для туристичної діяльності. Адже посилення відкритості національних ринків, поглиблення міжнародного поділу і кооперації праці дає можливість туристичним фірмам залучати до своєї діяльності на конкурентній основі нові туристичні ресурси і як найповніше задовольняти зростаючі потреби в подорожах та екскурсіях.

Розглянувши розвиток туризму на прикладі Туреччини, слід сказати, що він є невід'ємною галуззю народного господарства, який з кожним роком все більше розвивається не лише в межах однієї країни, а й у цілому світі. Важлива роль туризму в розвитку регіональної економіки підтверджується ростом інвестицій у цю галузь з боку іноземного і вітчизняного капіталу. Вони спрямовані на будівництво готелів, мережі підприємств харчування і заправочних станції. Однак для плідної інвестиційної діяльності у визначеному регіоні необхідний сприятливий інвестиційний клімат - більш дешеві кредити і надання гарантій по кредитах.

У результаті аналізу рекреаційних ресурсів Туреччини в даній роботі робиться висновок про те, що на сьогоднішній день ця країна є однією з найбільш відвідуваних країн світу.

Володіє розвиненою індустрією туризму, яка здатна задовольнити потреби туриста у відпочинку, лікуванні, дозвілля та інших видах рекреаційної діяльності.

Туреччина пропонує іноземному туристові широкий спектр різноманітних послуг, таких як:

* пляжно-курортний відпочинок

* спортивний туризм

* екскурсійний туризм

* лікувально-оздоровчий туризм

* програми для дитячого відпочинку

* shop-тури.

Це дозволяє країні поповнювати бюджет іноземною валютою, розвивати інфраструктуру туризму, підтримувати зв'язки з іншими державами і тим самим розвивати економіку країни.

У Приморському краї може бути застосований багатий досвід Туреччини у використанні подібних рекреаційних ресурсів для розвитку внутрішнього туризму, а також для залучення іноземних туристів.

Туризм є життєво необхідною ланкою в сучасному суспільстві, яка у майбутньому має значні перспективи для розвитку.

ДОДАТКИ

Таблиця 1

Найпопулярніші напрямки світового туризму, 2009 рік

№ п/п

Країна

Міжнародних туристичних відвідувань, млн

1

Франція

79,3

2

США

58,0

3

Іспанія

57,3

4

КНР

53,0

5

Італія

42,7

6

Великобританія

30,1

7

Україна

25,4

8

Туреччина

25,0

9

Німеччина

24,9

10

Мексика

22,6

Джерело:

Таблиця 2

Мета візитів до Туреччини, 2009

Мета візиту

2009

Іноземці

Частка у %

Турки на відпочинку

Частка у %

Загальна кількість

5 853 318

100,0

1 075 404

100,0

Туризм, розваги, культурна діяльність

3 452 171

59,0

190 844

17,7

Відвідини друзів та родичів

629 849

10,8

658 159

61,2

Навчання, тренування (менше ніж на рік)

51 425

0,9

2 903

0,3

Лікування

36 242

0,6

14 513

1,3

Паломництво

22 324

0,4

1 451

0,1

Шопінг

343 906

5,9

10 159

0,9

Транзит

390 972

6,7

60 228

5,6

Бізнес-туризм

204 052

3,5

47 167

4,4

Джерело:

Таблиця 3

Щомісячні туристичні прибутки і витрати Туреччини, 2009 рік

Місяць

Дохід від туризму, `дол.

Кількість туристів

Середні витрати одного туриста

Витрати турецьких туристів за кордоном, `дол.

Кількість турецьких туристів

Середні витрати одного туриста

Січень

885.471.907

1.172.736

755

274.058.487

352.491

777

Лютий

800.964.172

1.073.986

746

254.451.447

338.170

752

Березень

1.089.843.262

1.478.744

737

276.855.813

374.133

740

Квітень

1.053.011.064

1.677.867

628

296.878.902

427.658

694

Травень

1.692.014.157

?.769.178

611

320.070.319

461.661

693

Червень

1.948.181.766

3.175.128

614

389.585.837

567.063

687

Липень

3.054.318.835

4.138.652

738

333.771.377

437.854

762

Серпень

3.995.011.064

5.298.575

754

264.061.165

348.552

758

Вересень

?.938.646.647

3.917.099

750

195.375.294

262.293

745

Жовтень

?.262.486.441

3.186.698

710

310.224.994

448.433

692

Листопад

1.269.293.292

1.762.312

720

246.939.379

376.187

656

Грудень

921.721.525

1.278.219

721

344.174.546

497.575

692

Всього

21.910.964.131

30.929.192

708

3.506.447.562

4.892.070

717

Таблиця 4

Щомісячні туристичні прибутки і витрати Туреччини, 2008 рік

Місяць

Дохід від туризму, дол.

Кількість туристів

Середні витрати кожного туриста

Витрати турецьких туристів за кордоном, дол.

Кількість турецьких туристів за кордоном

Середні витрати кожного туриста

Січень

798.687.484

1.151.951

693

282 105 147

378 771

745

Лютий

722.307.882

1.057.976

683

287 901 482

384 447

749

Березень

945.578.361

1.426.537

663

326 603 863

439 320

743

Квітень

1.021.414.051

1.824.721

560

268.517.511

364.114

737

Травень

1.444.131.880

2.656.507

544

306.746.195

413.407

742

Червень

1.777.999.175

3.261.081

545

361.266.354

488.989

739

Липень

2.906.792.509

4.218.369

689

460.697.012

651.212

707

Серпень

3.813.819.077

5.491.275

695

329.229.786

460.934

714

Вересень

2.805.708.246

3.989.011

703

307.165.477

411.943

746

Жовтень

2.466.201.396

3.515.977

701

374.671.441

490.962

763

Листопад

1.441.776.357

1.945.675

741

393.619.402

517.640

760

Грудень

1.104.920.838

1.467.070

753

447.217.180

559.614

799

Всього

21.249.337.258

32.006.149

664

4.145.740.850

5.561.355

745

Таблиця 5

Розподіл туристів за статевою належністю

Стать

2008

2009

Кількість туристів, млн

Частка туристів від загальної кількості, %

Кількість туристів, млн

Частка туристів від загальної кількості, %

Іноземці

Місцеві жителі

Іноземці

Місцеві жителі

Іноземці

Місцеві жителі

Іноземці

Місцеві жителі

Заг.

4 843,0

874,0

100,0

100,0

5 342,8

985,4

100,0

100,0

Чол.

2 686,3

613,3

55,5

70,2

2 760,1

656,7

51,7

66,6

Жін.

2 157,5

260,6

44,5

29,8

2 582,6

328,7

48,3

33,4

Джерело:

Таблиця 6

Витрати туристів в Туреччині, 2008 р. та 2009 р.

Тип витрат

Розподіл витрат

2008

%

2009

%

Загальна сума індивідуальних витрат

879 290 478

97,5

1 151 319 039

94,7

Загальна сума на їжу і напої

317 760 651

35,2

445 504 693

36,7

Загальна сума за проживання

210 564 387

23,3

287 758 521

23,7

Загальна сума на здоров'я

6 958 060

0,8

9 987 240

0,8

Загальна сума на транспорт

105 865 613

11,7

124 026 787

10,?

Загальна сума на розваги, спорт, культуру

9 866 797

1,1

22 689 088

1,9

Загальна сума на послуги турфірми

1 028 129

0,1

1 341 593

0,1

Загальна сума на інші товари та послуги

227 246 840

25,2

260 011 118

21,4

2.Загальна сума на поїздку

22 489 084

2,5

64 188 984

5,3

3.Туристичні витрати

901 779 562

100,0

1 215 508 023

100,0

Джерело:

Таблиця 7

Розподіл туристів за рівнем освіченості

Освітній рівень

2009

Загальна кількість туристів

Частка у %

Загалом

Іноземні туристи

Мешканці міст

Загалом

Іноземні туристи

Мешканці міст

Загалом

6 328 228

5 342 804

985 424

100,0

100,0

100,0

Діти віком до 5 років

235 302

172 171

63 131

3,7

3,2

6,4

Початкова школа

669 181

328 855

340 327

10,6

6,2

34,5

Середня школа

1 048 208

920 494

127 713

16,6

17,2

13,0

Старші школа

2 050 056

1 793 904

256 152

32,4

33,6

26,0

Учні Вузів

1 725 486

1 578 906

146 580

27,3

29,6

14,9

Магістри чи доктори наук

599 994

548 474

51 521

9,5

10,3

5,2

Джерело:

Таблиця 8

Розподіл туристів за статусом

Статус туриста

2009

Загальна кількість туристів

Частка у %

Загалом

Іноземці

Місцеві жителі

Загалом

Іноземці

Місцеві жителі

Загальна кількість туристів

6 328 228

5 342 804

985 424

100,0

100,0

100,0

Робітник

2 708 626

2 319 681

388 945

42,8

43,4

39,5

Фрілансер

1 198 339

1 078 608

119 731

18,9

20,2

12,2

Безробітний

262 711

227 880

34 831

4,2

4,3

3,5

Студент

285 525

247 792

37 733

4,5

4,6

3,8

На пенсії

1 150 566

884 981

265 586

18,2

16,6

27,0

Домогосподарки

669 842

531 970

137 872

10,6

10,0

14,0

Інші групи

52 619

51 893

726

0,8

1,0

0,1

Джерело:

Приріст кількості туристів, тис. чол.

Рис. 4

Список використаних джерел

1. Мальська М.П. Туристичне країнознавство. Європа: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл. ] / М.П. Мальська, М.З. Гамкало, О.Ю. Бордун. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 224с.

2. Косолапов А.Б. Туристское страноведение. Европа и Азия: учебно-практическое пособие. - 3-е изд., стер. / А.Б. Косолапов. - М.: КНОРУС, 2008. - 400с.

3. Лукьянова Л.Г., Цыбух В.И. Рекреационные комплексы: Учеб. Пособие / Под общ. ред. В.К. Федорченко. - К.: Вища шк., 2004. - 346с.; ил.

4. Сапожникова Е.Н. Страноведение: Теория и методика туристского изучения стран: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2004. - 240с.

5. Голиков А.П., Дейнека О.Г., Позднякова Л.О., Черномаз П.О. Економіка зарубіжних країн: Навч. посібник

6. Сиротенко Н, Г., Менделєєв В.А. Велика енциклопедія країн. 2-е вид., - М.: ТОВ "Видавництво АСТ"; Харків: ТОВ "Торсинг", 2005, 490 с.

7. Максаковський В.П. Географічна картина світу, Кн. ІІ: Регіональна характеристика світу. - М.: Дрофа, 2004. - 480с.

8. Ващенко Н.П. Рекреаційні комплекси світу./ К.: 2004

9. Кон'юнктура міжнародного ринку готельних і туристичних послуг. Укл. Бойко М.Г./ К.: 2004

10. Александрова А.Ю. Международный туризм. Учебное пособие для Вузов. - М.: Аспект Пресс, 2005. - 314 с

11. Бакуменко В.Д. Основи загальної екології. - К.: Либідь, 2005. - 400 с.

12. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч. посіб. для дистанц. навчання / Чернюк Л.Г., Клиновий Д.В. - К.: Ун-т « Україна», 2005. - 245с.

13. Страны мира / Факты и цифры. - СПб.: "Норинт", 2005.

14. Країни світу: довідник. - К.: Логос, 2006. - 377 с.

15. Воронова Э.Ю. Социально-экономическое значение международного туризма // Бизнес и политика. - 2006. - № 5. - 59 с.

16. http://www. turkey-info.ru

17. http://www.turki.ru

18. http://www.turkey.ru

19. http://www.tournew.ru

20. http://www.yandex.ru

21. http://www.br.com.ua/referats/Geografiya/23538-2.html

22. http://www.ukrstat.gov.ua/

23. http://www.turkstat.gov.tr/Start.do;jsessionid=SnvzLhhDFvy1XvzpRWbn2nKJPZFb7dtLJQXQ8hpXwWq21HDbC1Gz!-2133813880

24. http://www.turkstat.gov.tr/PreTablo.do?tb_id=51&tb_adi=Tourism Statistics&ust_id=14

25. http://www.djerelo.com/index.php?option=com_content&task=view&id=3901&Itemid=72

26. www.tourism.gov.ua/news.

27. http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=27732

28. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0

29. http://www.refine.org.ua/pageid-846-1.html

30. http://tortoise.com.ua/istoriya-turechchyny-v-datax.html

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Природні, історичні, соціально-економічні та демографічні передумови розвитку і розміщення рекреаційного комплексу Туреччини. Характеристика туристичної галузі та її місце в економіці країни. Географічні райони Туреччини та їх екскурсійний потенціал.

    дипломная работа [1,7 M], добавлен 22.07.2011

  • Вивчення природно-рекреаційних, історико-культурних ресурсів Туреччини. Сучасний стан туристичної галузі країни, розміщення і регіональні відмінності рекреаційно-туристичного комплексу. Проблеми та напрями подальшого розвитку туристичної сфери країни.

    курсовая работа [59,0 K], добавлен 02.04.2013

  • Сутність рекреаційного туризму та його місце в загальній класифікації туризму. Тенденції розвитку туризму в Індонезії. Характеристика ресурсного потенціалу Індонезії для розвитку рекреаційного туризму. Обґрунтування нового рекреаційного туру в Індонезії.

    курсовая работа [3,4 M], добавлен 02.04.2016

  • Передумови розвитку рекреаційного комплексу Карпат. Кліматолікувальні, ландшафтні, соціально-економічні, бальнеологічні рекреаційні ресурси. Становище сучасної екологічної ситуації. Ступінь розвитку транспортної системи та курортно-рекреаційних об'єктів.

    курсовая работа [43,0 K], добавлен 06.11.2011

  • Природні, демографічні, соціально-економічні та історичні передумови розвитку і розміщення туристичного комплексу Польщі. Регіональні відмінності розвитку туристичної сфери і розміщення основних закладів туризму в Польщі, напрямки вдосконалення.

    курсовая работа [168,4 K], добавлен 05.04.2013

  • Сутність, значення і місце санаторно-курортних закладів у господарстві регіону. Передумови їх розвитку і розміщення у Причорноморському економічному районі. Огляд організації індустрії оздоровлення та відпочинку. Проблеми та напрями подальшого розвитку.

    курсовая работа [57,8 K], добавлен 02.04.2013

  • Мандрівництво в Україні як прообраз туризму. Початок організованого туризму. Характеристики і особливості видів туризму. Сучасний стан туристичної галузі. Структура туристсько-рекреаційного комплексу. Місце туризму і краєзнавства в системі освіти.

    дипломная работа [134,9 K], добавлен 28.10.2011

  • Законодавче регулювання і динаміка розвитку туризму в Україні. Географічного положення, історико-культурні ресурси, архітектурні і сакральні пам’ятки Волині. Аналіз сучасного стану та перспективи розвитку туристично-рекреаційного комплексу регіону.

    курсовая работа [55,6 K], добавлен 13.10.2014

  • Вплив на рекреаційне господарство. Характеристика рекреаційних ресурсів, показники їх оцінки. Передумови формування рекреаційного господарства Київської області. Природні та історико-культурні ресурси, природоохоронні об’єкти. Основні види туризму.

    курсовая работа [211,7 K], добавлен 29.03.2012

  • Сутність, значення і місце рекреаційно-туристичного комплексу в господарстві Київської області. Особливості сучасних туристичних послуг. Передумови розвитку і розміщення рекреаційно-туристичного комплексу Київської області. Розвиток готельного фонду.

    курсовая работа [700,4 K], добавлен 29.03.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.