Туристичні об’єкти на берегах Дніпра в українському туристичному бізнесі

Здається, береговий туризм має всі передумови для розвитку, адже саме Україна з давніх часів славилася красою та мальовничістю своїх пейзажів.

Отже в нашій країні існують всі передумови для розвитку туризму на берегах Дніпра: історичні, географічні, природні, економічні, соціально-демографічні. Відповідно, причинами нестабільності є ряд проблем, які сповільнюють розвиток туризму у цьому регіоні і гальмують розвиток туристичної індустрії.У першу чергу, в засобах масової інформації населення активно проводиться реклама міжнародного туризму і майже відсутня реклама внутрішнього туризму, за винятком загальновідомих зон туризму та рекреації (Криму і Карпат).По-друге, відсутні коштів на реконструкцію пам'яток історії та архітектурного мистецтва, розміщених на берегах Дніпра, а залучення інвестицій гальмується через неврегульовану нормативно-законодавчу базу країни. А як відомо, значна кількість населених пунктів на берегах Дніпра, що мають пам'ятки архітектури ХVІІ-ХVІІІ століття потребують капіталовкладень для відновлення.По-третє, в Україні взагалі не розвинений сектор туристичної індустрії. В жодному місті України не роздаються безкоштовні буклети-путівники історико-культурних пам'яток міста. Крім того, не у всіх містах є такі путівники, що обумовлено вузьким тлумаченням туризму та малою обізнаністю про різноманіття туристичних послуг.По-четверте, різноманіттям туристичних послуг, можуть похвалитися переважно міста-мільйонери, міста загальновизнаних зон рекреації та туризму (Крим, Карпати), деякі історичні та культурні центри. У той час коли, в більшості міст України можна розвивати промисловий, оздоровчий та інші види туризму. Але для цього ж знову потрібні інвестиції для створення центрів бізнесу, рекреаційних зон відпочинку, які поєднували в собі пасивні та активні види відпочинку.Наявні проблеми гальмують розвиток туризму та туристичної індустрії в Україні. Рішення розглянутих проблем вплине, як на поліпшення економічного, так і соціального розвитку країни.

Розділ 2. Туристичні об'єкти на берегах Дніпра в українському туристичному бізнесі

2.1 Характеристика туристичних об'єктів на берегах Дніпра

Якщо говорити, про характеристику туристичних об'єктів на берегах Дніпра, по-перше, треба вказати про можливості Києва та області.Ідея туристичного освоєння регіону Дніпра виникла ще в 70-і роки минулого століття. Результати копіткої, багаторічної роботи фахівців Головного управління іноземним туризмом при Раді Міністрів УРСР, інших міністерств і відомств склали три товстих томи. Проект спочатку мав назву «Давньоруське намисто» і був задуманий як своєрідний аналог російського «Золотого кільця». Система «Намисто» включала кілька маршрутів по князівських містах, палацово-паркові комплекси Чернігівської, Сумської, Полтавської областей та м. Києва. Українська туристична система мала ряд переваг перед своїм прообразом - всі його маршрути були замкнуті, і, це означало не тільки їх велику туристичну привабливість, емоційну насиченість, але і велику економічну ефективність. Пізніше, з ідеологічних міркувань, назва була змінена на «Намисто Славутича». В даний час система туристичних маршрутів «Намисто Славутича» охоплює дванадцять областей України: Дніпропетровську, Житомирську, Запорізьку, Київську, Кіровоградську, Миколаївську, Одеську, Полтавську, Сумську, Херсонську, Черкаську, Чернігівську та місто Київ. У перспективі планується розширення системи туристсько-екскурсійних маршрутів «Намисто Славутича» та створення транснаціональної системи під тією ж назвою з включенням території сусідніх держав Білорусі та Росії, де несе свої води Дніпро-Славутич.Природно-рекреаційні ресурси, їх розміщення грають провідну роль в організації туризму і рекреації. У залежності від видів відпочинку їх підрозділяють на природні ресурси, які можна використовувати: - Для щоденного та періодичного відпочинку (ліси, пляжі, водойми, лісо-, гідропарки тощо); - Для туризму (цікаві видовищні ландшафти, природні екскурсійні об'єкти тощо); - Для довгострокового відпочинку та організації лікування (сприятливий клімат, мінеральні джерела, бруду і т.д.). Природно-рекреаційні ресурс, які використовуються у туристичній діяльності використовуються по-різному: на одних територіях плануються і розміщуються стаціонарні туристичні та лікувальні установи, інші можливі тільки для організації окремих видів туризму та рекреації - риболовлі, катання на лижах і ковзанах, водного, повітряного, спелеотуризму. Оптимальне використання природних ресурсів обумовлено об'єктивною оцінкою їх потенційних можливостей. Чим повніше здійснюється така оцінка, тим краще використовуються можливості природних ресурсів. Регіон Дніпра займає частково північну, центральну і південну частини території Україні. Населення по території розміщено нерівномірно і характеризується високою чисельністю і густотою міського населення, яке є основним споживачем туристичних послуг [1]. Вигідне розташування регіону в південно-західній частині Східноєвропейської рівнини сприяє розвитку туристичних зв'язків і транзитному туризму. На півночі регіон межує з Російською Федерацією і Республікою Білорусь, а на півдні омивається Чорним і Азовським морями, за якими здійснюється вихід в басейн Дунаю і Середземного моря. З точки зору на сприятливі кліматичні умови регіон «Намисто Славутича» є перспективним для організації відпочинку та оздоровлення населення не тільки Україні, але й інших країн. Характерними рисами рельєфу регіону «Намисто Славутича» обумовлені його розташуванням у межах Східноєвропейської рівнини - більшість його територій становлять низини: Поліська, Придніпровська, Причорноморська. Пагорби представлені в регіоні Придніпровської і відрогами Приазовської височин [2]. Одним з найважливіших факторів, що впливають на організацію туристичної діяльності, є клімат. Клімат регіону переважно помірно-континентальний, з деякими істотними відмінностями на окремих територіях, що обумовлено різною віддаленістю від океану. Загалом, безморозний період тривати 150-180 днів; період з температурами + 10 -15 0 від 90 до 130-140 днів, що є сприятливим для розвитку практично всіх видів туризму.

Водні ресурси регіону «Намисто Славутича» становлять річки, озера, водосховища, ставки і болота. Переважна більшість рік розташоване в басейнах Чорного та Азовського морів. Найбільшими річками є Дніпро, Десна, південний Буг, Сула, Псел, Рось, Сейм. На території регіону знаходяться численні озера. Найбільша кількість їх у Поліссі (Чернігівська область), в нижній течії Дунаю і на Азовсько-Чорноморському узбережжі. Багато штучних водойм різного розміру. Більшість їх знаходиться в Київській, Черкаській та Полтавській областях. Численні водойми дають широкі можливості для організації самодіяльних, планових, спортивних маршрутів на надувних човнах, байдарках і веслових човнах, а на великих водоймах - ходіння під вітрилом. Рослинний світ регіону «Намисто Славутича», як і всієї України різноманітний і багатий, незважаючи на те, що піддається негативному антропогенному впливу. Особливе значення для туризму мають ліси. Лісистість різних територій регіону нерівномірна і зменшується з заходу і півночі до сходу і півдня. Ліси регіону багаті на ягоди, гриби, плоди дикорослих плодових дерев і на лікарські рослини, з яких 150 використовуються в науковій медицині. Як і водні ресурси, ліси в основному задовольняють потреби населення у відпочинку та туризмі [3]. Тваринний світ України, і зокрема регіону «Намисто Славутича» багатий і налічує понад 44 тисяч видів тварин. Особливо важливим для туризму є наявність і поширеність копитних тварин і пернатої дичини, дозволених для заняття полюванням. Важливу роль у розвитку туристичної діяльності відіграють об'єкти природно-заповідного фонду. До них відносяться заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, ботанічні сади, дендрологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, урочища, зоопарки, пам'ятки природи. Природно-заповідний фонд України - національне надбання і використання його строго регулюється статтями Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (1992). У регіоні розташовано вісім заповідників [4]. Враховуючи строгу охорону та спеціальне використання природно-заповідного фонду, тут можлива організація лише окремих туристичних стежок або екскурсій. Наявність заповідників значно підвищує інтерес до цих територій, що повністю відноситься і до регіону «Намисто Славутича». У регіоні «Намисто Славутича» нараховується велика кількість заказників державного значення різного профілю: ландшафтних, ботанічних, лісових, загальнозоологічних, орнітологічних, гідрологічних і геологічних. Особливо багаті на заказники Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська і Сумська область. Національні природні парки є формою існування природно-заповідних об'єктів, вони найбільш вдало поєднують в собі функції охорони природних комплексів та просвітницької діяльності. На території всіх національних парків (їх всього 7) представлені унікальні природні комплекси, які мають високу екологічну, історичну та естетичну цінність, і хоча вимагають охорони, можуть бути використані для організації туристсько-рекреаційної діяльності [5].

Заказники - об'єкти природно-заповідного фонду, які тимчасово, але без визначення строку, виділяються державою для відновлення природних комплексів. Вони поділяються на ландшафтні, лісові, гідрологічні та геологічні, біологічні, ботанічні, зоологічні [6]. У регіоні «Намисто Славутича» створено понад 150 заказників державного значення різного профілю. Частина заказників, там, де дозволяє режим, використовується в туристсько-рекреаційної діяльності. Ботанічні сади, розташовані в регіоні «Намисто Славутича» широко використовуються для наукової і просвітницької роботи. Їх використовують як екскурсійні об'єкти, а також для організації щоденного відпочинку місцевих жителів та гостей. Дендрологічні парки - об'єкти природно-заповідного фонду, які відповідно до своїх можливостей і функціями більш за все використовуються в туристичної та екскурсійної діяльності. У західному та східному районах регіону «Намисто Славутича» 12 дендрологічних парків державного значення. Пам'ятки природи - об'єкти природно-заповідного фонду, створені для збереження в природному стані окремих природних об'єктів. У регіоні «Намисто Славутича» 75 пам'яток природи державного значення. Окремі з них широко використовуються для туристичної діяльності. Це перш за все, карстові печери, озера з лікувальними грязями, каньйони [7]. Частина природно-рекреаційних територій не внесені до природно-заповідного фонду, але мають значну площу і використовуються при організації короткочасного та довготривалого відпочинку. Такими територіями є лісові, лугові, гідрологічні парки. Лісопарки - найбільш популярна форма організації приміських лісових масивів, які використовуються для відпочинку. Це природні лісові комплекси, що об'єднують рекреаційну, декоративно-естетичну, санітарно-гігієнічну, пізнавальну і лісогосподарську функції. На цих територіях організовуються різні види туризму і відпочинку: маршрути вихідного дня, лижні та пішохідні прогулянки та походи, походи за збором ягід, грибів, а при наявності водойм - водного відпочинку та водних видів туризму [8]. Лугопарки - менш відомі зони відпочинку і туризму, ніж лісопарки. Це в основному, приміські території в затоках річок. Типовим для лугопарків є організація відпочинку на відкритих місцевостях, де для туристів організовують спортивні майданчики, надають на прокат спортивний інвентар, човни та ін. Перспективним вважається розробка в регіоні лугопарків на великих Дніпровських островах в межах м. Києва, а також у містах Чернігові, Полтаві та ін.Гідропарки - найбільш привабливі для короткочасного відпочинку, особливо в містах. Гідропарки створюються на базі штучних і природних водоймищ, на намивних територіях. Найбільша рекреаційне навантаження припадає на водні простори і прибережні смуги - найбільш активні зони відпочинку. Основними спорудами гідропарків є спортивні об'єкти, атракціони, пункти прокату, підприємства громадського харчування, установи культури.Розміщуються гідропарки, як правило, на територіях, які періодично затоплюються. Зразком вдалого створення рекреаційних зон такого типу є гідропарки в м. Києві та Дніпропетровську, де на основі сприятливих для відпочинку природно-кліматичних умов, впроваджена відповідна інфраструктура обслуговування відпочиваючих, споруджені оздоровчі та спортивні бази. У регіоні можливе створення гідропарків у містах Чернігові, Житомирі та ін. [9] Важливими екскурсійно-туристичними об'єктами в регіоні є численні і різноманітні історико-культурні пам'ятки: археології, історії, архітектури, мистецтва, також палацово-паркові ансамблі, музеї та картинні галереї. Пам'ятки археології представлені в регіоні досить широко. Це залишки древніх городищ, курганів, селищ, укріплень. Найбільш відомі з них - заповідники «Кам'яні могили» в Запорізькій області та «Ольвія» у Миколаївській. Історико-археологічний музей-заповідник «Кам'яні могили» розташований на площі 15 га і являє собою унікальну історико-культурну та природну пам'ятку. У гротах і печерах комплексу зосереджена велика кількість петрогліфів. На степових ділянках заповідника представлені реліктові та ендемічні рослини. У складі заповідника функціонує музей «Первісне мистецтво і лапідарій - курган «Кам'яна могила», де експонується понад 3 тисячі зображень, виконаних древнім людиною. У фондах музею зберігаються вироби з каменю, посуд та інші побутові предмети давніх жителів Північного Причорномор'я [10]. Пам'ятки історії - місця, де відбувалися певні історичні події, а також пам'ятники, монументи і меморіали, створені в ознаменування цих подій. Вони відображають багатовікову історію України, її окремих населених пунктів: Києва, Чернігова, Канева, Білої Церкви, Путивля та інші, які збереглися з часів Київської Русі. Епоха Київської Русі відображена в пам'ятниках і монументах, таких, наприклад, як пам'ятник Володимиру Хрестителю та пам'ятний знак на честь заснування Києва (м.Київ); меморіал «Слово о полку Ігоревім» (м. Новгород-Сіверський) і багато інших [11] . Значними віхами в історії України була доба козацтва та період визвольної війни українського народу XVII ст. Історія українського козацтва широко представлена в регіоні «Намисто Славутича». Значним туристичним об'єктом є острів Хортиця, де в 50-ті роки XVI ст. український магнат, князь Дмитро Вишневецький заснував фортеці, яка довгі роки була опорним пунктом і столицею козацтва. Експозиції музеїв Києва, Чернігова, Переяслав-Хмельницького, Новгрод-Сіверського, Полтави, Ніжина, Білої Церкви висвітлюють героїчну боротьбу українських козаків з польсько-шляхетним військами. Туристичні маршрути прокладені по місцях, пов'язаних з життям і діяльністю прославлених героїв-гетьманів України: Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Петра Сагайдачного, Івана Виговського, Петра Дорошенка та ін, а також їхніх соратників-С. Наливайка, І. Богуна, М. Кривоноса, Д. Нечая та ін (міста Київ, Чернігів, Чигирин, Переяслав-Хмельницький, Корсунь-Шевченківський, Черкаси, Полтава та ін.) Туристські маршрути проходять по місцях, де прокотилося гайдамацький рух, на чолі якого стояв Максим Залізняк. Похід, який розпочався на Черкащині, пройшов через Жаботин, Смілу, Черкаси, Корсунь, Богуслав, Лисянку, Умань. Пройти цими дорогами - означає краще дізнатися славне минуле України, віддати шану і повагу її героям. [12] Найбагатший історико-культурний потенціал регіону покликаний відігравати вагому роль у відродженні духовності та історичної пам'яті українського народу, відродження його культури та вікових традицій. Глибокий слід в історії України залишила Велика Вітчизняна війна. Численні пам'ятники, монументи, меморіали, музеї розповідають про оборону Києва, Корсунь-Шевченківську битву; бої за Київ, Запоріжжя, Житомир, Коростень, розкривають інші сторінки героїчної боротьби та звільнення України від німецько-фашистських загарбників. У регіоні створені величні меморіальні ансамблі: комплекс пам'ятних знаків на місці, де відбувалася Корсунь-Шевченківська битва, парк Вічної Слави в місті Києві; діорама «Битва за Київ, Лютіцкій плацдарм» у селі Нові Петрівці Київської області; Пояс Слави та обеліск Невідомому матросу в м. Одесі; пам'ятник легендарному командиру партизанського загону С. Ковпаку в м. Путивлі Сумської області та багато інших. Про історичне минуле розповідають також численні краєзнавчі, історичні і військово-історичні музеї, включені в систему екскурсійно-туристичних маршрутів берегів Дніпра. Пам'ятники архітектури різних часів і стилів - культові, оборонні, інженерні, житлові та громадські споруди - кам`яний літопис історії України, в якій відображена художня геніальність українського народу. Регіон берегів Дніпра - серцевина таких пам'яток. Багатющими з них, в архітектурному відношенні, є міста Київ, Чернігів, Одеса, Ніжин. Всесвітню популярність мають давньоруські храми Софія Київська, Києво-Печерська лавра, неповторні архітектурні ансамблі міст, створені народними майстрами. Це велике культурна спадщина - важлива складова туристичних ресурсів регіону. Найбільш цінними в регіоні є пам'ятки давньоруської архітектури. Це збережений фундамент Десятинної церкви, будівлі Х століття, Софіївський собор, Золоті ворота, руїни Успенського собору, Ближні та Дальні печери Києво-Печерської лаври (ХІ ст.), Церква Спаса на Берестові і Кирилівська церква XII ст Києві; Спаський, Борисоглібський і Успенський собори Єлецького монастиря, Антонієви печери (ХІ-ХVIII ст.) у Чернігові: храми і церкви в містах Каневі, Переяславі-Хмельницькому, Овручі, Новгороді-Сіверському. Наявність цих пам'яток у регіоні надає широкі можливості для розвитку туристичної діяльності [13]. Шедеврами національної культури є пам'ятки, спорудження другої половини XVII - початку XVIII ст. в стилі українського бароко. Це переважно храми та громадські споруди (колегіуми, магістрати, бурси, ратуші, будівлі канцелярій та ін), розташовані в містах Києві, Миколаєві, Ніжині. Широко представлені спорудження і більш пізніх періодів історії України. Найбільш багатими на такі споруди є міста Київ, Полтава, Дніпропетровськ, Миргород, Одеса. Характерними рисами таких пам'яток, є їх яскрава декоративність, пластичність, динамізм і патетичність образів [14]. Ці пам'ятки - цікаві екскурсійно-туристичні об'єкти системи маршрутів «Намисто Славутича». Рідкісними пам'ятками культури в Україні є палацово-паркові ансамблі, які своєрідно поєднують архітектуру та паркове мистецтво. Найбільш примітним в цьому плані туристичним об'єктом регіону є палацово-паркові ансамблі в селах Качанівка і Сокиринці. Пам'ятки мистецтва в регіоні «Намисто Славутича» - це, перш за все, шедеври монументального образного мистецтва, що створюють гармонію та витонченість архітектурних ансамблів: давньоруські фрески та мозаїки Софії Київської, фрагменти фресок і мозаїк Михайлівського Золотоверхого собору, фрески Кирилівської церкви, монументальні розписи Володимирського собору в Києві, створені художниками В. Васнєцовим, М. Врубелем, М. Нестеровим. Дзеркалом душі українського народу є вічно живе народне мистецтво. Воно широко представлено в музеях Вінниці, Полтави, Миргорода, Василькова та Києва. Доповнюють об'єкти історико-культурного потенціалу регіону «Намисто Славутича» численні художні музеї і картинні галереї. Так, знайомство з експозиціями музею в м. Тульчині, знайомить туристів з історією розвитку такого промислу як килимарство. Характерним для вироблених тут килимів були геометричні та рослинні орнаменти, а переважна колірна гамма - чорний, білий, сірий, малиновий. Побутове і ритуальне значення в Україну завжди мала народна вишивка. Своїми вишиванками, рушниками, полотнами славиться село Ольгопіль (Вінницька область), яка включена в систему туристичних маршрутів «Намисто Україна». Численні меморіальні пам'ятки регіону пов'язані з іменами видатних людей України: поетів, письменників, вчених, педагогів, політичних діячів, акторів. Таких, наприклад, як Т. Шевченко, М. Гоголь, О. Довженка, М. Заньковецька, І. Козловський, С. Корольов, А. Макаренко, Є. Патон, і багато інших. Система туристсько-екскурсійних маршрутів «Намисто Славутича», передбачає вичерпну презентацію історико-культурного потенціалу регіону під час туристичних подорожей, і з цією метою складений детальний перелік історико-культурних пам'яток регіону за географічним принципом - відомості про наявність зазначених об'єктів надаються у населених пунктах, включених в систему «Намисто Славутича». Аналіз літературно-інформаційного матеріалу про природно-рекреаційному та історико-культурний потенціал регіону «Намисто Славутича» наочно демонструє найбільші можливості для надання туристичних послуг практично для будь-якої категорії туристів і практично в будь-який час року, надає можливості для подальшого розвитку екскурсійно-туристичних маршрутів даного регіону .Кільцевій, автобусний, індивідуально-групової туристичний маршрут «По давньоруських містах» включає: Київ - Овруч - Любеч - Чернігів - Новгород-Сіверський - Путивль - Переяслав-Хмельницький - Канів - Київ. Київ - одне з найдавніших європейських міст, адміністративний, економічний, науковий і культурний центр України, зосереджує значний туристичний потенціал і володіє всіма необхідними ресурсами для розвитку ділового, культурно-пізнавального, релігійного туризму, а також туризму за інтересами (відвідування театрів, музеїв, фестивалів мистецтв, спортивних заходів) [15]. Згідно з археологічними та письмовими даними, Київ виник на рубежі V-VI ст. У 882 році князь Олег об'єднав Північну Русь з центром у Новгороді та Південну Русь, центром якої був Київ. На початку Х століття в його підпорядкуванні були вже практично всі східнослов'янські племена.

Основна цінність Києва як туристичного центру країни - історико-культурні пам'ятки, яких у місті налічується 3850, дві з них - Софіївський та Києво-Печерські заповідники - занесені до реєстру пам'яток ЮНЕСКО. Софіївський собор побудовано у 1037 р. (назва походить від грецького слова «мудрість») був головним храмом Київської Русі, її суспільно-політичним і культурним центром, де відбувалися церемонії посади князів на київський престол, приймалися посли іноземних держав, велося літописання і де була створена перша на Русі бібліотека. Головний урочистий вхід в Стародавній Київ - Золоті ворота, які були споруджені одночасно з Софіївським собором. Проїжджа частина воріт становила в висоту 12 м і завширшки 6,4 м. До пам'яток Київської держави відносяться: православний монастир Києво-Печерська лавра, Успенський собор, Троїцька надбрамна церква, Михайлівська церква, Церква Спаса на Берестові, Кирилівська церква. Всі ці пам'ятки були споруджені за часів правління київських князів [16]. Древній Овруч славиться Василівською церквою, яка споруджена в кінці 90-х років ХІІ ст. як палацова у вотчині князя Рюрика Ростиславовича.Старовинний Любеч вперше згадується в літописах 882 року. Він знаходився на важливому водному шляху «із варяг у греки» (з Балтійського у Чорне море) і грав важливу роль в житті давньоруської держави. У 1097р. в княжому замку Любича відбулися збори князя, що мали на меті - припинити міжусобні війни. Протягом багатьох століть Любеч був одним з економічних і політичних центрів Київської Русі, найважливішою фортецею за західному кордоні Чернігово-Сіверської землі. Чернігів як місто почало формуватися в кінці VII ст. і був центром поселення східнослов'янських племен сіверян. Пізніше ввійшов до складу Київської Русі і був центром політичного та економічного життя Чернігівського князівства. Чернігів багатий на стародавні церковні споруди Спаський, Борисоглібський, Успенський собори і ряд церков будівлі XII-XIII століть [17].

Новгород-Сіверський за археологічними даними виникає у кінці Х століття з давньоруської прикордонної Фортеця. Вперше місто згадується в «Повчанні Володимира Мономаха своїм дітям», де описується поразка половецького загону біля міста. В кінці XI ст. Новгород-Сіверський стає столицею Сіверського князівства.Історія міста тісно пов'язана з діяльністю київської династії Ольговичів і Давидовичів. Так Ігор Святославович, відомий тим, що розбив половецьких князів Кончака та Кобяка, в 1185 р. зазнав поразки і потрапив у полон, з якого через рік утік. Розповідь про невдалий похід князя Ігоря став сюжетом шедевра давньоруської літератури «Слово о полку Ігоревім». У Новгород-Сіверському створено історико-культурний музей-заповідник «Слово о полку Ігоревім». У музейний комплекс входять стародавні пам'ятники: давньоруському співакові Бояну, князю Ігорю, Ярославні [18]. Стародавнє місто Путивль вперше згадується в літописі 1146г. У Путивлі перебувала Ярославна, дружина новгород-сіверського князя Ігоря. Плач Ярославни під час походу Ігоря проти половців - один з найпоетичніших епізодів «Слова о полку Ігоревім». Інтерес представляють і ряд церковних споруд періоду Київської Русі. До найстарішим містах відноситься Переяслав-Хмельницький. Переяслав - Хмельницький (до 1943р. Переяслав) вперше згадано в договорі між Руссю і Візантією, датованому 907р., Де він згадується, як один з найбільш великих міст-фортець Київської Русі. Архітектурні пам'ятки періоду Київської Русі в місті не збереглися. Цікавими екскурсійними об'єктами є церковні споруди та сама історія міста. Що входить до системи туристичного маршруту «По давньоруських містах» м. Канів розташований на горах: Княжій, Московці, Піпенковой. Тут поселення існувало ще в епоху бронзи. Перша згадка датується 1144г. За часів Київської Русі Канів був форпостом на її південних кордонах. Багато місць в дніпровському регіоні пов'язане з історією українського козацтва. Туристичний маршрут «До витоків українського козацтва» (Переяслав-Хмельницький - Канів-Черкаси, - Чигирин - Субботін - Запоріжжя - острів Хортиця) проходить по місцях, які зіграли велику роль у формуванні українського козацтва. Складовими маршруту «Козацькими шляхами» є пішохідні, велосипедні та водні маршрути: 1) м. Канів - с. Маслівка - с. Зеленьки - м. Миронівка - м. Богуслав - м. Канів; 2) водний маршрут по р.. Рось від Богуслава до Корсунь-Шевченківського; 3) пішохідно-водний маршрут: м. Переяслав-Хмельницький - с. Ташань - с. Капустинці м. Яготин - с.Сулімовка - с. Згурівка - смт. Баришівка - смт. Березань - м. Переяслав-Хмельницький) від Березані до Переяслава-Хмельницького водний маршрут по р.. Трубіж). Маршрут «Козацькими шляхами» Чернігівської області охоплює пункти: Чернігів - Седнів - Березна - Мена - Сосниця - Батурин - Борзна - Ніжин - Ічня - Монастирище - Прилуки - Нова Босань - Козелець - Остер - Чернігів. У маршрути козаче тематики входять також тури в Черкаській області Черкаси - Чигирин - Суботін - Медведівка - Мельники); по національному заповіднику «Хортиця (м. Запоріжжя; по місцях розташування козацьких січей на Дніпропетровщині та Херсонщині; по місцях боїв під Жовтими Водами (м. Дніпропетровськ); до могили кошового отамана Сірка (с. Капулевка Нікопольського району Дніпропетровської області) та ін. Черкаси - найважливіший козацький форпост, з початку XVI ст. - Центр Черкаського старостства. Велика частина населення міста були козаки, які брали активну участь у національно-визвольній боротьбі проти Польщі.

З Черкас завдяки організації для туристів автобусних радіальних екскурсій можна здійснювати огляд найважливіших пам `ятних місць в Черкаській області: у Каневі, Смілі, Золотоноші, Суботін, Чигирині. Особливий інтерес представляє для туристів м. Чигирин, відомий як укріплений козацький зимівник. У 1648-1657р .- місто було резиденцією Богдана Хмельницького і гетьманською столицею. У 1989 р. на базі численних історико-культурних пам'яток козацької доби в Чигирині створено історико-культурний заповідник, якому надано статус національного. Тісно з життям і діяльністю козаків пов'язаний м. Запоріжжя, до складу якого входить знаменитий острів Хортиця, який довгий час був опорним пунктом оборони запорозьких козаків від нападу кримських татар. Острів Хортиця - центр пам'яток про козацтво. У 1965 р. острів отримав статус державного історико-культурного заповідника. Він розташований на одному з найбільших островів Дніпра. Тут знаходиться 129 курганів часів бронзового і скіфського періоду. Тут знаходиться музей історії запорізьких козаків і створений кінний етнографічний театр «Запорізькі козаки», функціонують готель і корчма, споруджені в козацьких традиціях. Туристичні екскурсії по місцях козацької слави проходять не тільки по великих відомим містах, але смт і селах. Так, у селі Капулівка Нікопольського району Черкаської області знаходиться могила славного козацького ватажка, національного героя України, отамана Низового Війська Запорізького - Івана Сірка (помер у 1680г.). А село Старі Кодаки славиться таким спорудженням як стара фортеция, яка була відбудована поляками, але неодноразово бралася штурмом і руйнувалася українськими козаками. Пов'язаний з історією козацтва ще один тематичний туристичний маршрут - це «Гетьманські столиці», що включає міста: Чигирин - Батурин - Глухів. Маршрут лінійний, автобусний, індивідуально-груповий. Особливо багатий на пам'ятки, пов'язані з козацтвом м. Батурин (Бахмацький район Чернігівської області). У різні роки Батурин був резиденцією гетьманів Лівобережної України. Зберігся будинок В. Кочубея, палац К.Г. Розумовського, Воскресенська церква часів гетьманщини. Після того, як за указом Петра І (після переходу І. Мазепи на бік Карла ХІІ) Батурин був зруйнований, адміністративним центром Лівобережної України став м. Глухів, де збереглися зведені в гетьманські часи споруди: Миколаївська, Спасо-Преображенська церкви, і Тріумфальна арка , споруджена у стилі класицизму на честь імператриці Єлизавети, яка проїжджала через місто в 1744р. [19]Тематичне спрямування «Монастирські комплекси Середнього Придніпров'я» включає міста: Київ - Переяслав-Хмельницький - Черкаси - Дніпропетровськ-Лубни - Прилуки - Путивль - Новгород-Сіверський-Чернігів - Київ. Маршрут радіально-кільцевої; автобусний; індивідуально-групової. У м. Києві в маршрут включено: Києво-Печерська лавра. Православний монастир, заснований у 1051 р. монахами Антонієм і Феодосієм у печерах в околицях Києва. В ХІ ст. Монастир став центром поширення й утвердження християнства в Київській Русі. У ХІІ ст. Отримав титул Лаври - головного великого монастиря. У Києво-Печерській лаврі працювали відомі літописці (Нестор, Никон, Сильвестр). На території Лаври проводилося велике будівництво. Зокрема споруджені: Успенський собор, Троїцька надбрамна церква, оборонні мури навколо монастиря, келії монахів, ансамблі Дальніх і Ближніх печер, які створюють архітектурний ансамбль і відтворюють найкращі традиції давньоруської архітектури. У систему туристичних маршрутів «Намисто Славутича» включені Видубицький монастир, розташований на південній околиці Києва, Флоренський діючий жіночий монастир. У цьому місті монастирі представлені Ансамблем Вознесенського монастиря, розташованим, в центрі м. Переяслава-Хмельницького і який почав формуватися в 1695 році і сьогодні складається з Вознесенського собору, дзвіниці і колегіуму. Ансамбль є одним з кращих зразків української архітектури, кожна споруда якого представляє собою історичну цінність.

Матронінскій монастир (1568г.) у м. Черкаси заснований в 1576г. в лісовому урочищі Холодний Яр на місці давньоруського городища. У середині XVII ст. Він став одним з центрів боротьби проти церковної унії. Монастир пов'язаний з історією гайдамацького руху, очоленого М. Залізняком, яке увійшло в історію під ім'ям «Коліївщина». Архітектурною домінантою є Троїцька церква, побудована в стилі бароко в 1801г. У тематику маршрутів «Монастирські комплекси входить Самарський монастир, розташований на березі річки Самари в м. Новомосковську Дніпропетровської області.Мгарський чоловічий монастир в м. Лубни Полтавської області (1624г.). У розписах монастиря брав участь відомий український художник Іван Максимович. У 1663 р. в Мгар перебував в ченцях під ім'ям Гедеона син Богдана Хмельницького Юрій. На території монастиря поховані відомі константинопольські патріархи, російські архієпископи і митрополити [20]. У м. Прилуки туристи можуть познайомитися з унікальним архітектурним комплексом періоду бароко Густинському монастирі. Заснований на початку XVII ст. серед дубових лісів (звідси й назва), тривалий час Густинський монастир був неофіційним центром зв'язків між Україною, Росією і Молдавією. Свого часу в ньому побував Т. Шевченка, який написав там три акварелі, про цих малюнках поет згадує у повістях «Музикант» і «Наймичка». Г. Путивль надає туристам можливість знайомства з Молчанівським монастирем, заснованим в 1579г. Ансамбль є найбільш раннім прикладом поєднання різних архітектурних шкіл і належить до оригінальних і найбільш цінним пам'ятників архітектурних пам'яток України.

Новгород-Сіверський по праву пишається своїм Спасо-Преображенським монастирем, заснованим ще на початку ХІ століття. У 1674 році, ставши архієпископ Лазар Баранович організував у Спасо-Преображенському монастирі друкарню. У наступні роки на території монастиря знаходилася бурса учнів Слов'яно-латинської школи, працював скрипторій, де виготовлялися рукописні книги. Під час другої світової війни монастир був розграбований і частково зруйнований. Гітлерівцями тут був організований табір для військовополонених. У повоєнні роки монастир частково відремонтовано, а до святкування 1000 міста Переялав-Хмельницький і 800-річчя «Слова о полку Ігоревім» у монастирі проведено реставраційні роботи і в 1989 р. встановлена ??скульптура Ярославни [21]. «Намисто Славутича» надає туристам можливість ознайомитися відразу з двома найстарішими на Україну монастирями: Єлецьким Успенським, заснованим у 604 р. і Троїцько-Іллінським, закладеним, згідно з літописом в 1069г.Туристичний маршрут зазначеного напрямку включає міста Умань - Білу Церкву - Качанівку - Тростянець - Сокиринці. Маршрут радіальний (з Києва); автобусний, індивідуально-груповий. Дендропарк «Софіївка» (м.Умань) є комплексом паркових споруд. Будівництво парку розпочалося в 1796 р. на замовлення польського магната С.Щенского-Потоцького бельгійським інженером Л. Метцеля і садівниками-декораторами Зарембою та Ферре .. У 1800 р. відбулося його урочисте відкриття. На цей час були створені: Великий водоспад із залізним містком, амстердамський шлюз, Верхній і Нижній ставки; підземна ріка Стікс; споруджені гроти Громовий і Венери; басейн Рибки, джерело Гіппокрени та ін. Неповторність декоративного вигляду парку створюється майстерним використанням в його композиціях особливостей рельєфу з виходом гранітів і спорудженням своєрідних гідротехнічних споруд - штучних ставків, водоспадів, каналів. На території парку виділяються п'ять архітектурно-спланованих зон.

Перша зона включає головну алею з прилеглими до неї схилами від входу до павільйону Флори. Вона обсаджена кінськими каштанами, з неї відкриває мальовничі краєвиди на кам'янисте русло р.. Кам'янки. Павільйон Флори представляє собою композицію з двох напівкруглих відкритих приміщень, об'єднаних двома портиками, увінчаних трикутними фронтонами. Витонченість павільйону підкреслює фриз, декорований ліпним орнаментом. береговий туризм дніпро маршрут

Друга зона - центральна частина парку близько Нижнього ставка, на берегах якого розташовані різного виду оглядові майданчики. З них відкривається вид на дзеркальну поверхню водойми та великого фонтану «Змій». Третя зона розташована між Нижнім і Верхнім ставками і являє собою замкнутий простір, з Єлисейськими полями в центрі. Ділянка насичений численними малими архітектурними формами. Серед них - Левиний грот, грот Венери, Три сльози, Малий каскад. Всі вони чудові зразки декоративно-паркової архітектури. Четверта зона включає ділянку Англійського парку з партерним амфітеатром. П'ята зона зберігає природний пейзаж, характерний для Центральної України. У парку виділяються також зони Дубинка з Китайською альтанкою, мала Швейцарія, Грибок і Звіринець. Для створення архітектурного ансамблю в парку широко застосовувався природний матеріал. Парк має численні скульптурні роботи кращих майстрів того часу. За своєю художньою закінченості і гармонійним поєднанням в єдиний ансамбль зелених насаджень, рельєфу, водних об'єктів, архітектурних споруд і скульптур парк «Софіївка» є видатним творінням садово-паркового мистецтва романтичного стилю [22]. До перлин паркового мистецтва відносять дендропарк «Олександрія», розташований у м. Біла Церква Київської області. У науковій літературі існує думка, що автором генерального плану дендропарку був французький архітектор Мюффо. Згідно з існуючими документами, в розбитті парку брали участь італійські архітектори і садівники. «Олександрія» - зразок пейзажного парку. Його композиція зумовлена природними особливостями витягнутого уздовж річки Рось ділянки, порослого дубовим лісом, пересеченного ярами і природними джерелами.

У центральній частині парку сконцентровані основні архітектурні споруди, декоративні скульптури та екзотичні породи дерев. Місцеву рослинність (дуби, сосни, тополі) доповнюють 600 видів декоративних дерев. У парку розпланована система ставків з оригінальними містками (аркові місток, Китайський місток). До складу парку входить розарій та фруктовий сад.

У різні часи парк «Олександрію» відвідали багато видатних діячів літератури і мистецтва. Тут побували Державін, Пушкін, Шевченко [23]. Нині «Олександрія» - державний дендрологічний парк Національної академії наук України. Парковий ансамбль "Олександрія" є одним із значних зразків садово-паркового мистецтва кінця XVIII-першої половини XIXстолетій і зіграв велику роль у розвитку пейзажного паркобудівництва в Україну.

Пам'яткою садово-паркового мистецтва державного значення і складовою частиною Державного історико-культурного заповідника «Качанівка», є один з найстаріших парків Україні - Качанівський парк. Перші відомості про Качанівку належать до 1742 р., Коли ніжинський грек Федір Болгарин продав, заснований ним хутір придворному співаку Ф.І. Качанівському (звідси і пішла назва). Пізніше садибу придбав російський полководець, генерал-губернатор Малоросії П.А. Румянцев-Задунайський, який власне і розпочав будівництво в Качанівці садово-палацового комплексу. Парк пройшов п'ять будівельних періодів, які змінювали один одного разом зі зміною власника. Архітектурна композиція парку створювалася палацовими спорудами і малими архітектурними формами. Велика роль у створенні образу парку належить огорож, зимового саду, меблів, предметів побутового мистецтва з бронзи та кришталю. Різними власниками садиби Качанівка зібрана багатюща колекція картин, серед яких були полотна А. Ван-Дейка, К. Брюлова, О. Кіпренського, І. Айвазовського та ін У різні роки садибу відвідували М. Глінка, С.Гулак-Артемовський, М. Костомаров, М. Врубель. Неодноразово в Качанівці бував Т. Шевченко, який залишив господарям картини і малюнки. У Качанівці М. Гоголь уперше прочитав перед уважними слухачами «Тараса Бульбу»; садовим оркестром тут були вперше зіграні окремі частини опери М. Глінки «Руслан і Людмила» [24]. Качанівський парк за всіма параметрами витриманий в європейських традиціях садово-паркового мистецтва. Тут є алеї, складна система доріг і стежок, «давні руїни», озера, острови, мости, скульптури.

2.2 Використання об'єктів, розташованих на берегах Дніпра, у туризмі

Сьогодні багато хто вже наситився Шарм Ель Шейхом, Таїландом, Іспанією і Італією...Але пригодницький туризм сьогодні на зльоті, і дніпровський береговий туризм може запропонувати багато цікавого . Тут можна організувати відпочинок на плоту або катамарані, активні сплави на байдарках, можна спуститися по річці на човні і поставити на привалі наметове містечко, розпалити багаття і спробувати справжню дніпровську юшку, половити річкову рибу.Доступні прогулянки на конях. Можливість організації активного відпочинку на базі відпочинку або за межами міста, де турист зможе в компанії друзів або сім'ї покататися на конях, покататися на яхті, де він зможе розміститися в комфортабельному будиночку на березі. На сьогоднішній день на берегах Дніпра розроблені наступні тури:- тур «Піша прогулянка по заповіднику». Програма: дводенний похід в регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський». Піша прогулянка по заповіднику, відео-, фотозйомки фауни і флори - тварин, птахів, лісових кольорів, рідкісних видів дерев і кущів. Сплав на човнах по річці Дніпро.- Тур «На бронетранспортері». Програма: екстремальна поїздка по лісі і по річці Десна на бойовому плаваючому бронетранспортері в умовах бездоріжжя. Бронетранспортер здатний рухатися по дорозі зі швидкістю 110 км/год і по воді зі швидкістю 10 км/год. Всередині салон бронетранспортери виготовлений з натурального дуба, машина обладнана сучасним музичним центром і пристосована для комфортного перебування в ній, в салоні може поміститися до 8 осіб. Спеціальна конструкція даху дозволяє милуватися мальовничою місцевістю і здійснювати тривалі екскурсії.- Тур «Сплави по р. Дніпро». Програма: активний відпочинок туристів в екологічно чистих природних умовах. Туристи беруть участь у сплаві (веслування веслами і управління плотом); грають у спортивні ігри (волейбол, футбол, бадмінтон і т.д.); збирають лугові трави, ягоди і гриби (по сезону); навчаються навичкам екологічної культури в умовах дикої природи; вирішують питання психологічної сумісності команди сплаву; зустрічаються з місцевими мешканцями; беруть участь у культурній програмі (пісні біля вогнища та розповіді про надзвичайні пригоди в походах); займаються ловом риби, катанням на човнах або байдарках і т.д.- Тур "Смак живої природи". Програма: сплав на плотах з Свердлівки до пристані Вишеньки Коропського району Чернігівської області, ознайомлення з палацом графа, генерал-фельдмаршала Румянцева-Задунайського, відпочинок та обід на базі відпочинку "Сузір'я" на мальовничій річці Десна в селі Вишеньки Коропського району Чернігівської області. - Тур «Водна подорож історичними маршрутами Древньої Русі». Програма: подорож на плотах по історичним маршрутами Древньої Русі: Мурашки-Камінь-Пушкарі - княжий некрополь Новгород-Сіверський.- Тур «Сплави на байдарках». Романтична наметового містечка, вечірніх посиденьок біля багаття, ранішній рибалки. Відвідування історичних місць Київщини та Чернігівщини: археологічних і краєзнавчих музеїв, стародавніх церков і монастирів, природних заповідників. Ці маршрути детально розроблені, що робить їх проходження нескладним навіть для непідготовлених туристів. Чітку злагодженість дій при цьому забезпечують два досвідчених що супроводжують групи.На мальовничих берегах Дніпра жили люди ще в кам'яному столітті (15 тисяч років до нашої ери). При розкопках були знайдені сліди поселень бронзового і залізного століть, трипільської культури. В результаті археологічних досліджень, які інтенсивно проводяться на території регіону, знаходять унікальні знахідки, які розповідають і доповнюють невідомі раніше сторінки історії, збагачують її новими фактами. - Археологічний тур в Шестовицу, де знаходиться археологічний об'єкт Коровель (близько 50 га), на території якого залишки однієї з найбільших у Східній Європі табору вікінгів ІХ-ХІ ст., за часів Київської Русі.- Археологічний тур в Мезін. Мезінська стоянка (близько 15 тисяч років до нашої ери) є піздньопалеологічним поселенням на правому березі Десни. На території Мезинської стоянки знаходяться залишки невеликих поселень з обкладеними стінами кістками тварин, ями-льоху з кістками тварин (мамонта, північного оленя, коня, вівцебика, вовка, песця, ведмедя). Велика кількість виробів представлені різними шкребками, проколками та іншими інструментами.- Тур "Життя печерних людей". Програма: виїзд на Мезінську стоянку предків і до музею-заповіднику у Коропському районі Чернігівської області, якому налічується 15-30 тисяч років до нашої ери. Тут можна відвідати зруйнований храм у місцевому монастирі, прогулятися віковий алеєю оливу до озера і печер, почути захоплюючу історію створення печер. Відпочинок в тихій сільській садибі "Монастирська хата", обід в національному українському стилі.- Тур «На Кемпінг Блакитних озерах». Програма: участь в екстремальних видах туризму - "тарзанка" на канатах і по деревах, велосипедний подорож лісом, виїзд на гумових човнах по озерах, стрибки з дерева на так званих "вуса", скелелазіння, ігри з елементами альпінізму.- Тур "Кемпінг заповідник "Качанівка". Програма: виїзд в національний історико-культурний заповідник Качанівка, який є єдиним в Україні ансамблем, збереженим у всьому його обсязі, де туристи зможуть насолодитися живою природою, влаштувати пікнік на березі річки і розташуватися з наметами в заповіднику на ніч.

- Тур "Відпочинок в Мисливському будиночку". Програма: елітний активний і екстремальний відпочинок на базі відпочинку міні-готелю "Мисливський будиночок", перегони на конях, квадроциклах, риболовля, полювання, відвідування сауни, басейну, тренажерного залу. Рибалка.- Тур "На землях гетьмана Скоропадського". Програма: дивовижна подорож до Тростянецького дендропарку із зупинкою в садибі зеленого туризму "Мисливська паланка" в селі Тростянець Ічнянського району.- Тур "Ковбої по-українськи". Програма: відпочинок в мальовничому місці сільського туризму на ранчо "Стара підкова", де на туристів буде чекати відвідування російської лазні, катання на конях, полювання на зайців і диких звірів з хортами собаками. Дегустація давніх страв української національної кухні.- Тур "Відпустка в паланці". Програма: вітальня зустріч господарем паланки в національному костюмі з сіллю+чарка, розміщення в затишних кімнатах, прогулянка в парку, на території паланки. Екскурсія в етнографічний музей на паланці. Вечеря біля вогню (вариться куліш).Отже, регіон має великий потенціал. Але для подальшого розвитку пізнавального туризму передбачається використання багатого культурно-історичної спадщини краю.Для цього необхідно:- створення умов для формування туристично-екскурсійних маршрутів для різних категорій населення по місцях важливих історичних подій і діяльності видатних історичних особистостей народів, які проживають на території регіону;- більш ефективне використання наявних можливостей туристських ресурсів для організації ностальгічних турів для вихідців з України та їх нащадків, які проживають зараз в інших країнах;- більш активне залучення молоді до подорожей по рідному краю з метою виховання поваги до історичного минулого.Передбачаються такі напрями розвитку:- створення туристських сіл з традиційної народної архітектурою на основі існуючих сільських поселень, розташованих в мальовничій місцевості;- активізація використання резервів сільського населення за допомогою організації сільських турів з проживанням та харчуванням у сільських будинках, садибах;- створення комплексів на базі сільськогосподарських виробничих кооперативів;- створення умов для ознайомлення з природним потенціалом берегової зони Дніпра, активного відпочинку на природі, в тому числі:- організація туристичних походів з проживанням у наметах, приготуванням їжі на багатті;- організація еколого-освітніх, еколого-просвітніх турів для різних вікових і соціальних груп населення, в тому числі груп, спеціалізованих за інтересами (унікальні ландшафти, цінні водно-болотні або лісові угіддя, знайомство з флорою і фауною, рідкісними і зникаючим видами рослин і тварин і т.д.);- фотополювання на представників тваринного і рослинного світу, що знаходяться в природних умовах.Береговий туризм тісно сполучений із водним. Даний вид туризму може бути реалізований у вигляді короткострокових прогулянок на пасажирських суднах, включених в комбіновані багатоденні туристські маршрути і подорожі українських та іноземних туристів на комфортабельних судах. - Організація і проведення водних маршрутів на спортивних судах типу "байдарка", малогабаритних веслових човнах. - Створення пунктів прокату з флотом (прогулянкові човни, похідні, каное, байдарки, водні велосипеди), груповим і особистим туристським спорядженням, необхідним інвентарем для активного відпочинку. Необхідно передбачити будівництво пасажирських суден і плавальних засобів відповідного класу і рівня комфортності, створення берегової і плавучої інфраструктури в опорних точках маршрутів.

Зростання популярності здорового способу життя, спортивні традиції, доступність використання наявної інфраструктури визначили два основних напрямки розвитку спортивного туризму береговою зоною Дніпра:- організація спортивних походів та інших туристично-спортивних заходів, у яких туристи є учасниками;- відвідини великих спортивних змагань, де туристи є глядачами.Розвиток цих напрямків спортивного туризму передбачено здійснювати як для українців, так і для іноземних туристів. Розвиток активних форм туризму, пов'язаних із значними фізичними навантаженнями, орієнтований на молодь і фізично здорових людей середнього віку. Основою для розвитку рекреаційного та оздоровчого туризму є ефективне і раціональне використання природних ресурсів і наявної інфраструктури туризму. У зв'язку з цим передбачається:- більш широке використання в туристичних цілях наявною санаторно-курортній бази;- оновлення наявною і створення нової інфраструктури в санаторно-курортних і оздоровчих установах із розширенням спектру пропонованих туристичних послуг;- створення літніх туристично-оздоровчих таборів, кемпінгів, обладнаних стоянок для відпочинку;- розширення географії пропонованих іноземним туристам санаторно-курортних установ;- раціональне використання природних ресурсів, що володіють лікувальними властивостями, таких, як мінеральні води, торфогрязі, сапропели, типи торфів та ін.Зростання ділової активності, розширення міжнародних контактів є серйозною передумовою для розвитку ділового туризму. Основну увагу треба приділити:- розвитку туристично-екскурсійних послуг для учасників міжнародних конгресів, конференцій, симпозіумів;- організації міжнародних торгових виставок, ярмарків;- створення умов для надання туристично-екскурсійних послуг при проведенні міжнародних оглядів науково-технічних досягнень на базі великих наукових центрів і промислових організацій у містах, розташованих на берегах Дніпра.

Розділ 3. Проблеми використання туристичних об'єктів на берегах Дніпра

3.1 Проблеми ринку туристичних послуг на берегах Дніпра

Величезне зростання інтересу до України в Європі та світі, а також несприятливі тенденції для туризму в країнах Азії створюють відмінні передумови для прориву в лідери міжнародного туризму.