Оцінка транспортно-експлуатаційних властивостей ділянки автомобільної дороги ІІ категорії в Івано-Франківській області

Заходи з комплексного снігозахисту здійснюють дорожні, лісові та сільськогосподарські організації за єдиним планом. Дорожні організації забезпечують улаштування снігозахисних придорожніх лісосмуг та установку в полі тимчасових снігозатримувальних засобів, лісові організації влаштовують захисні лісосмуги в полі, сільськогосподарські організації ущільнюють сніговий покрив на полях у поєднанні з улаштуванням снігових валів та траншей, під час збирання врожаю зберігають в полі уздовж дороги куліси високостебелевих рослин (соняшник, кукурудза, сорго) при відстані між ними 15-25 м, висаджують сади уздовж дороги.

За даними різних дослідників, затримання снігу на полях підвищує врожай зернових культур в середньому на 4,5 центнера з гектара, городніх та баштанових культур - на 50-75 %, кормових трав -- на 100-200 %, порівняно з урожаями у відкритому степу без снігозатримання.

На І ділянці я пропоную праворуч посадити лісосмугу та поставити щит, а ліворуч маємо посадити також лісосмугу на відстані 30 м від бровки земляного полотна.

На ІІ ділянці маємо посадити ліворуч лісосмугу на відстані 50 м від бровки земляного полотна і поставити щит, а праворуч пропоную посадити лісосмугу і поставити щит.

На ІІІ ділянці пропоную ліворуч посадити лісосмугу і поставити щит, а праворуч маємо поставити щит і посадити лісосмугу на відстані 25 м від бровки земляного полотна.

4.3 Технологія та організація снігоочищення

Снігозахист істотно зменшує об'єм снігових відкладень на проїжджій частині доріг під час хуртовин. Проте сніг все одно попадає на проїжджу частину під час снігопадів, верхових та загальних хуртовин. Тому одним з найважливіших видів робіт з зимового утримання автомобільних доріг є очищення їх від снігу. Види робіт з очищення доріг від снігу залежать від характеру відкладень снігу. Розрізняють патрульне снігоочищення, видалення сніжних валів, розчищення снігових заметів та лавинних завалів.

Патрульне снігоочищення виконують в період снігопаду або хуртовини для запобігання ущільненню снігу колесами автомобілів та формуванню сніжно-льодового накату.

Найбільший ефект досягається за роботи загону плужно-щіткових снігоочисників на ділянках довжиною 10-15 км зі швидкістю 30-40 км/год. Схеми снігоочищення вибирають виходячи з умови мінімуму переміщень снігу з урахуванням напрямку вітру при хуртовинах. Як правило, снігоочисники, розташовані в плані, виступають на половині ширини земляного полотна з інтервалом не менше 40 м, переміщують сніг від осі дороги за межу проїжджої частини та узбіч. Найближчий до узбіччя снігоочисник повинен бути обладнаний боковим крилом для зсування снігу за брівку земляного полотна.

Ділянки доріг, що йдуть косогорами, очищають послідовними проходами снігоочисників від верхового укосу до низового.

Повне снігоочищення на дорогах загального користування здійснюється після закінчення снігопаду або хуртовини і відповідно до ДСТУ 3587-97 не повинно перевищувати 8 годин, крім випадків катастрофічних снігопадів та хуртовин, що віднесені до стихійного лиха.

Сніжні вали видаляють за межі земляного полотна за допомогою роторних снігоочисників. Роторні снігоочисники на гусеничному ходу можуть видаляти сніжні вали за будь-якого їх розміщення. Роторні снігоочисники на колісному ходу не можуть самостійно видаляти вали, що розміщені над кюветом або в безпосередній близькості до нього. В цьому випадку вал спочатку пересувають автогрейдером або бульдозером на проїжджу частину, а потім роторний снігоочисник відкидає сніг в від бік дороги на 15-20 метрів. Снігові замети найефективніше розчищати за допомогою спеціальних снігоочисних та дорожніх машин загального призначення з причіпним обладнанням.

За товщини снігових відкладень до 0,2 м очищення виконують плужними снігоочисниками на базі автомобілів, що переміщують сніг у вали, які прибирають роторними снігоочисниками.

За товщини снігових відкладень до 1,2 м заноси розчищають

двовідвальними плужними снігоочисниками на базі тракторів типу К-700 (К-701А) або бульдозерами спільно з фрезерно-роторними снігоочисниками.

Для розчистки снігових заметів висотою понад 1,2 м застосовують важку високопродуктивну техніку: бульдозери, фрезерно-роторні та фрезерні снігоочисники.

При роботі снігоочисної техніки на гусеничному ходу для захисту покриття рекомендується залишати шар снігу товщиною до 10 см, що потім видаляється снігоочисниками на пневмоходу або автогрейдерами.

Залишати дорогу нерозчищеною під час хуртовин небажано, оскільки це може викликати перерви в русі транспорту, а окремі автомобілі можуть потрапити в "сніговий полон". Але можливість розчищення дороги під час хуртовин залежить від багатьох чинників: інтенсивності переносу снігу, яка може бути такою великою, що повністю відсутня видимість; кількості снігоочисників; складу снігоочисної техніки. Якщо видимість дозволяє виконувати роботи, а снігоочисників в дорожній організації достатньо для швидкого видалення снігу за межі земляного полотна, то розчищати сніг під час хуртовин треба обов'язково. Якщо машин мало або немає роторних снігоочисників для відкидання снігу, щоб своєчасно видаляти вали та зрізати вертикальні стінки, що утворюються в процесі снігоочищення, то робота в таких умовах може дати негативний результат, буде сприяти снігонакопиченню та прискореному утворенню снігових заметів. За таких умов виконувати снігоочищення під час хуртовин неможливо. Особливо часто негативний вплив снігоочищення в процесі хуртовин за недостачі техніки спостерігається на дорогах І категорії.

Лавинні завали розчищають фрезерно-роторними снігоочисниками на гусеничному ходу. За значної довжини завалу снігоочисник працює, знімаючи сніг по обгортуючій. В кінці завалу машина розвертається та веде розробку в зворотному напрямку. За довжини завалу до 50 м розвороти робити необов'язково. Перевага першої схеми - відсутність холостих проходів, перевага другої - відсутність розворотів.

Час проходження снігоочищувачів при патрульному снігоочищенні визначають за формулою:

, (4.1)

Де - час між проходженням снігоочищувачів, год.;

- щільність снігу на покритті, Г (см; =0,07…0,25 г/см);

- максимально допустима товщина лужого снігу, мм;

- щільність води; =1 г/сь;

- інтенсивність снігопада, мм/год, яка вимірюється товщиною шару води, що утворюється після розтавання снігу (для сильного снігопаду = 5…10 мм/год; для середнього - = 3…5 мм/год; для слабкого - = 1…2 мм/год.)

(год.)

Я предлагаю для уборки снега машину КДМ 15 222 с пескоразбрасывающим, плужным и сменным самосвалом кузовом. В зимнее время года вместо самосвального кузова устанавливается пескоразбрасывающее и лужное оборудование, предназначенное для содержания дорог путем разбрасывания инертных материалов и антигололедных реагентов, очистки дорог от свежевыпавшего снега. Управление работой оборудования осуществляется из кабины водителя.

Конструкция машины позволяет в условиях эксплуатирующих организовующих оперативно производить монтаж/демонтаж любого комплекта оборудования, поставляемого с машиной.

5. Контроль якості виконання робіт

Контроль є невід'ємною частиною технології, він спрямований на забезпечення високої якості робіт, дотримання технологічних норм і правил, забезпечення мінімальних витрат ресурсів. Контроль супроводить кожну технологічну операцію.

Основні етапи контролю: контроль проектної документації, в тому числі робочих креслень, технологічних карт, проектів виробництва та організації робіт; контроль початкових матеріалів, напівфабрикатів і конструкцій, щебеню, гравію, органічних та неорганічних в'яжучих, асфальтового бетону, контроль технології провадження робіт, режимів роботи машин і механізмів, кількості компонентів, товщини шарів; контроль якості готової продукції, її відповідальність проекту і технічним правилам.

По методу організації контроль розділяються на попередній, оперативний або технологічний; проміжний та остаточний.

Попередній контроль виробляється інженерно-технічними працівниками проектних організацій, будівельних організацій, а також представниками замовника до початку будівництва. При цьому перевіряється якість проектної документації, розділяється на перевірочний (вибірковий) і безперервний.

При перевірочному контролі вибірково перевіряють окремі зразки продукції або матеріалів. Однак завжди є небезпека того, що в продукції, що залишилася неперевіреною можуть зустрітися відхилення від норм. Для зменшення такої ймовірності необхідне число вимірювань повинно визначатися методом математичної статистики, який дає можливість встановити та обґрунтувати величину допусків, критерії оцінки якості продукції і варіації, що допускаються.

Більш надійний безперервний контроль, коли контролюється вся продукція або весь хід технологічного процесу або окремої операції. Однак такий метод вимагає наявності спеціального обладнання, в ряді випадків більше коштує і тому застосовується рідше, ніж вибірковий.

Методи контролю тісно пов'язані з методами випробувань матеріалів та конструкцій. Випробування ведуться руйнуючим та не руйнуючим методами. Найбільш ефективно застосування не руйнуючих методів випробування матеріалів та конструкцій, які засновані на використанні радіометричних, ультразвукових та електричних приладів.

Контроль повинен бути тісно пов'язаний з питаннями оцінки якості дорожньо-будівельїгах робіт. До останнього часу оцінки якості приділялася властивості початкових матеріалів, відповідність проекту і прийнятої в ньому технології діючим нормам і правилам.

Оперативний або технологічний контроль здійснюється систематично в ході провадження робіт безпосередньо виконробами, працівниками лабораторії, майстрами, бригадирами, робочими. Контроль здійснюється на основі правил та вказівок по провадженню робіт, робочих креслень, технологічних карт і норм. Оперативний контроль є найважливішим виглядом контролю, оскільки він найбільш поширений та охоплює всі технологічні процеси і операції.

Проміжний контроль здійснюється при прийманні прихованих робіт, повністю закінчених окремих видів робіт або конструктивних елементів та робіт для фінансування. Цей вигляд контролю здійснює інженерно-технічний персонал будівництва: старші виконроби, головні інженери дорожньо-будівельних управлінь, начальники лабораторій, виробничо-технічних відділів, причому, як правило спільно з представниками замовника.

Остаточний контроль виробляється при здачі готових об'єктів державними або відомчими приймальними комісіями спільно з представниками будівельної організації і замовника. Цей вигляд контролю найбільш загальний і в значній мірі базується на результатах проміжного контролю. По методам контроль недостатня увага. Зараз, в зв'язку з переходом на нову систему планування і економічного стимулювання вона придбає особливе значення.

Нормативні відхилення від розрахункових при оцінці якості визначаються тимчасовими правилами приймання робіт по будівництві доріг та мостів. При оцінці якості робіт виділяють основні та додаткові показники.

Тимчасове рекомендується при оцінці окремих видів робіт враховувати всю сукупність показників, а також при значенні відхилення, що гранично допускається давати оцінки: відмінно, якщо не менше за 75 % всіх відхилень не перевищують 0,25 норми (кожне); добре, якщо не менше за 50 % всіх відхилень не перевищують 0,50 норми; задовільно , якщо всі відхилення в межах норми.

Роботи, виконані з порушенням загальних вимог або з перевищенням допусків, є браком і підлягають переробці.

Таблиця 5.1 Карта операційного контролю якості робіт при улаштуванні асфальтного покриття

Операції	Склад контролю	Хто контролює	Спосіб контролю	Час контролю
Улаштування бічних упорів	Положення бічних упорів у плані та профілю, надійність їх кріплення	Майстер	Нівелір, мережа, стрічка	У процесі виробництва робіт
Підготування нажитої основи	Щільність, рівність, поперечні ухили , чистота поверхні основи	Майстер	3-х метрова рейка, нівелір	У процесі виробництва робіт
Улаштування під ґрунтовки основи	Температура С в'яжучого, рівномірний розподіл в'яжучого	Майстер	Термометр, візуально	У процесі виробництва робіт
Приймання та укладка а/б суміші	Наявність паспорту суміші температура С суміші, товщину шару до укатки, рівність поверхні, ухили, якість стиків	Майстер	Термометр, щит 3-х метрова рейка, нівелір	У процесі виробництва, робіт. Після 2-3 походжень катку
Ущільнення суміші	Якість спряжень та стиків, рівність та фактору поверхні, ухили. Товщини шару після укатки	Майстер	3-х метрова рейка, нівелір шаблон	Після укатки

Таблиця 5.2. - Основні контрольовані параметри та величини допускаємих відхилень при виробництві робіт по улаштуванню асфальтованих покриттів.

Параметри	Величини припустимих відхилень ( )	обґрунтування
Висотні відмітки по вісі дороги	50 мм	ДБН В 2.3-4-2000
Ширина основи	10 см	ДБН В 2.3-4-2000
Товщина шару	5 %, але не менше 10 мм	ДБН В 2.3-4-2000
Поперечні ухили	0,005	ДБН В 2.3-4-2000
Просвіт (відхилення) під рейкою довжиною 3 м	5 мм	ДБН В 2.3-4-2000

6. Охорона праці

Загальні положення.

До робіт з устрою та ремонту доріг, тротуарів та основи під покритя можуть допускатися люди, які пройшли медичний огляд для професій та видів робіт, встановлених переліком Міністерства Охорони Здоров'я України, вступний (загальний) інструктаж з техніки безпеки та виробничої санітарії, первинний інструктаж з техніки безпеки безпосередньо на робочому місці. Робітники комплексних бригад повинні бути проінструктовані та навчатися безпечним прийомам з усіх видів праці, які виконуються ними.

Повторний інструктаж повинен проводитися для всіх робітників не рідше одного раз у три місяці.

Не пізніше трьох місяців з дня вступу дорожніх робітників на будівництво, вони повинні навчатись безпечним методам та прийомам робіт за програмою, ствердженою головним інженером дорожньої служби (організації). Після закінчення навчання й подальше повинна щорічно проводитись перевірка знань робітниками посвідчень. До виконання робіт, до яких поставлені додаткові підвищенні вимоги за технікою безпеки, можуть бути допущені особи, які пройшли курсове навчання за типовими програмами, які здали екзамени і які мають посвідчення на право виробництва доріг. До проходження навчання ці особи до самостійної праці не допускаються.

При порушенні робітниками вимог дійсних норм, правил та інструкцій з охорони праці, роботи необхідно припинити та провести позачерговий інструктаж, який проводиться також при зміні умов праці.

Усі види інструктажу реєструються в журналі та картах встановленої форми.

До установлення бетонних плит, реєю-форм, за допомогою крану допускаються особи, які мають посвідчення на право виконання стропильних робіт.

До роботи з електроінструментом припускаються особи, які досягли 18 років, які пройшли спеціальне навчання й мають І кваліфікаційну групу з техніки безпеки. Під час роботи слід дотримуватись заходів безпеки.

До роботи з пневноінструментом припускаються особи, якім виповнилось 18 років, мають посвідчення на право роботи з інструментом.

Під час праці дорожні робітники повинні користуватись засобами індивідуального захисту'у відповідності з типовими галузевими нормами та сигнальними жилетами.

Тривалість робочого дня й режим праці при від'ємній температурі повітря встановлюється у відповідності з типовими постановами місцевих органів виконавчої влади.

Забороняється працювати в темний період доби без освітлення або при недостатньому освітленні. Забороняється також працювати під час туману, сильного дощу та снігопаду.

При виконанні робіт на високих та крутих відкосах та на височині більш 1.0 м, црп неможливості або недоцільності улаштування настилів із загородженням робочих місць. Робітники повинні користуватись запобіжними поясами. Місце закріплення карабіну запобіжного поясу повинно бути заздалегідь вказане майстром або виробником робіт.

На запобіжному поясі повинен бути надпис або бірка із зазначенням номеру та дати випробування. Пояс без бірки або з простроченим строком випробування використовувати забороняється.

Порядок та засоби організації руху у місцях виробництва дорожніх робітників та транспортних засобів, визначає „Інструктаж по загородженню місць праці та розміщенню дорожніх знаків при будівництві, ремонті й реконструкції автомобільних доріг".

Допуск сторонніх осіб в нетверезому стані у зону дорожніх робіт забороняється.

Порушення дорожніми робітниками вимог теперішньої інструкції тягне за собою відповідальність за встановленим порядком.

Запобіжні заходи безпеки перед початком роботи.

Перед початком роботи всі робітники (машиністи, водії та дорожні робочі) повинні бути проінструктовані о застосуванні умовної сигналізації, подаваємої жестами, прапорцями, о порядку руху, маневрування дорожніх машин та транспортних засобів, місцях розвороту, в'їзду та з'їзду, місця складання матеріалів та зберігання інвентарю.

Особливо небезпечні місця (траншеї, котловини, ями) на ділянці роботи повинні бути загороджені щитами (заборами) з сигнальними ліхтарями, які засвідчуються після наставання темноти.

До виконання дорожніх робіт дозволяється приступати після повного об устрою місця робіт всіма необхідними дорожніми знаками та загородженнями.

Заходи безпеки під час роботи.

Дорожні робочі, які зайняті на укріплюючи роботах, для пересування по поверхні відкосів та конусів повинні застосовувати переносні дерев'яні трапи та підмостки.

Забороняється приступати до укріплюючи робіт на мокрій або мерзлій поверхні відкосу.

При улаштуванні дорожніх покриттів та основ комплексом машин дорожнім робочим, обслуговуючим ці машини, забороняється:

а) при роботі грунтозмішувальної машини знаходяться у радіусі 15 м від від працюючої машини;

б) під час роботи розподільника знаходитися поблизу його бічних стінок;

в) при роботі автогрудронатора під час розливу знаходитися ближче 10 м від розподільних труб;

г) при завантаженні бункера асфальтоукладчика гарчою суміш'ю знаходитися поблизу його бічних стінок;

д) очищувати бункер під час роботи укладчика або розподільника;

є) під час роботи машин регулювати товщину розподіляє мого або укладає мого шару, а також регулювати віброплити щебеноукладчику, поправляти або міняти ремні вібраторів. Правильно встановлені рельс-форми слід укріплювати повним комплектом стандартних штирів;

ж) підніматися у кузов автомобілі-самоскидка при утрудненому вивантаженню суміші. Застрявшую у кузові автомобіля-самоскидка суміш дозволяється вивантажувати тільки за допомогою спеціальних скребачок або лопатою з ручкою довжиною не менш 2 м, стоячи на землі.

Дорожні робочі, які обслуговують автоцементовози, розподільники цементу, автомобілі-самоскиди, використовувані для доставки та розподілення цементу, вапна або зол виносу, при виконанні робіт на укріплюваної смузі повинні знаходитися з навітряного боку від працюючих машин.

Шви у свіжоукладаному бетоні слід нарізати з дотриманням наступних заходів безпеки:

а) при пересуванні наріжчику не повинно бути робочих на робочому мостику; віброніж дозволяється тільки при зупиненні машині;

б) забороняється ставати на віброніж або класти вантаж для підсилення віброножу.

При улаштуванні зборних бетонних покриттів плити' необхідно укладати від себе у напрямку покриття, що будується. При цьому кран повинен знаходитися на укладених в покриття плитах. Робочим забороняється ставати на плиту під час її укладання основу та знаходитися під вивішеною плитою під час її огляду.

При ущільнюванні суміші котком при улаштуванні дорожніх покриттів та основ слід додержуватися наступні заходи безпеки:

а) перед початком роботи машиніст котку повинен перевірити справність пристроїв для автоматичного змазування вальців. Змазувати їх вручну забороняється;

б) перед початком руху котку або переміни напрямки руху повинен подаватися сигнал. При цьому робочі повинні відійти у бік на 5м;

в) при роботі одночасно декількох котків дистанція між ними повинна бути не менше 10 м. Дорожнім робочим забороняється проходити між працюючими машинами.

Дорожнім робочим забороняється відпочивати у зоні працюючих машин, лежати та сидіти на проїзної частині дороги та неподалік від місць руху машин.

Забороняється виходити за встановленні огородження робочої зони будівельної ділянки на відкриту смугу руху транспортних засобів. У випадку необхідності слід улаштувати охороняє мий перехід.

Заходи безпеки при ремонті та утриманні автомобільних доріг.

Матеріали, вивезенні на лінію для ремонту дороги слід складати на обрізі або узбіччі, прилеглої до ремонтованого боку дороги. При складанні матеріалів на узбіччі неогородженої ділянки дороги необхідно встановити перед ними на відстані 5-10 м по ходу руху переносного типу бар'єр та дорожній попереджаючий знак „Ремонтні роботи".

Складірувати матеріали на обрізі дороги, що проходить у виїмці, дозволяється не ближче 1 м від бровки виїмки.

Забороняється складирування на відкосах насипів та виїмок.

При використанні кирковщика перед початком роботи слід перевірити надійність закріплення кирок у гніздах.

Під час роботи бетоновому робоча зона повітряного молоту повинна бути огороджена висячими ланцюгами або металевими сітками для захисту від оскалків розбиває мого бетону.

При роботі з відбійним молотком робочий повинен:

а) стежити за тим, щоб буртик піки завжди прижимався до буксів;

б) не заглиблювати піку у дорожнє покриття до упору кінцевої пружини;

в) при необхідності відвалу пікою вирублених кусків дорожніх покриттів зупиняти відбійний молоток, виключаючи подачу стисненого повітря.

При необхідності вирубання дорожніх покриттів із застосуванням кувалди, зубила, клинів, сокир необхідно зберігати інтервал між працюючими, який забезпечує безпеку виробництва робіт.

При прогрохотці щебеню, гравію та інших матеріалів грохоти повинні встановлюватися з повітряного боку від працюючих на такої відстані, щоб пил не падав на працюючих.

При виробництві ремонтних робіт з використанням пересувних (ручних) бітним котлів та гудронаторів необхідно дотримуватись наступних вимог:

а) котел слід встановлювати не ближче 50 м від місця роботи з урахуванням з урахуванням переважного напрямку вітру;

б) котел слід завантажувати з боку, протилежного топки;

в) завантажувати котел слід поступово та обережно, не кидаючи кусків бітуму та підігрітий матеріал, щоб уникнути опіків бризками бітуму, не дозволяється завантажувати котел більш чим на У* його об'єму;

г) для припинення вскіпування бітуму слід застосовувати спеціальний препарат СКТГІ-1 в кількості двох-трьох капель.

Якщо при досягненні бітумом температури 100-150 С буде спостерігатися вскіпування, слід повторно увести препарат;

д)при запаленні бітуму у котлі слід швидко та щільно закрипити кришку;

є) забор бітуму з котлу необхідно виробляти за допомогою ручного причіпного гудронатору; забороняється наповнювати гудронатор ковшами, ведрами та іншими посудинами;

ж) при розливі бітуму із розподільного шлангу необхідно спостерігати за тим, щоб у зоні, де виробляється розлив, нікого не було; під час перерви сопло розподільної труби треба опустити.

У випадку необхідності ручного розливу гарячого бітуму (наприклад, лейками) при дрібному ямовому ремонті набирати бітум з котлу слід черпаками з рукояткою довжиною не менш 1 м, наповнюючи ківш на % його ємності. Ємність ручних поливальниць не повинна перевищувати 10-12 л.

Забороняться вимірювати температуру асфальтобетонної суміші у кузові до повної зупинки автомобіля.

При розвантаженні суміші з автомобілю-самоскиду робочі повинні знаходитися у боці, протилежному перекиданню кузову. Розноска гарячої сафальтобетонної суміші до місця укладання на відстанні більш 8 м. Забороняється перебрасувати гарячу суміш.

При необхідності подачі гарячої асфальтобетонної суміші до місця укладання на відстані більш 8 м, слід застосовувати тачки та носилки.

Розподіляти та розрівнювати асфальтобетонну суміш необхідно у спеціальному взутті та рукавицях, перебуваючи поза смугою гарячої суміші.

Навантажувати бордюрні камені слід за допомогою підйомних механізмів, обладнаних спеціальними захватами (кліщами).

Переносити бордюрні камні повинні одночасно четверо робочих за подомогою кліщей. Забороняється переміщувати бардюрний камінь волоком.

Бортові брусся, що встановлюються на рівні старого покриття, повинні бути міцно закріплені сталевим Г - одноразними штирями перед укладанням бетонної суміші.

При ущільненні бетонної суміші забороняється ставати на вібратор або обважнювати його вантажом.

Особиста гігієна та заходи безпеки по закінченню роботи.

По закінченню роботи дорожні робочі повинні дотримуватись наступних заходів безпеки:

а) прибрати інструменти у відведене місце;

б) згасити вогонь у топці бітумного казана;

в) здати засоби індивідуального захисту у комору;

г) вимити руки та обличчя з милом або прийняти теплий душ.

Бітум, що попав на шкіру, слід відділяти чистим шматтям, змоченим бензином або часом, а потім змити теплою водою з милом.

Для змивання токсичних розчинителів, у випадку попадання їх на шкіру, слід користуватись розчинителями (оцетона або спиртом-сирцем), чистою водою та нейтральним милом.

При роботі з кислотами, що застосовуються у якості отвердітелей карбалоїдних смол, у доповнення до перелічених засобів також слід користуватися двуглекисловою питною содою для нейтралізації кислот, які попали на шкіру (5-10 %-вий розчин) або очі (2-3%-вий).

7. Охорона навколишнього середовища

За площиною земляних угідь дороги виділяються з інших інженерних споруд. Тільки на будівництво 1 км сучасної автомобільної магістралі потрібно до 10 га площини. Додаткова територія потрібна для розміщення глибоких виїмок та високих насипів, транспортних розв'язок, споруд обслуговування руху та будівель дорожньої та автотранспортної служби, снігозахисних устроїв, струменеспрямовуючих дамб та траверсів, нагірних каналів, зрізок грунту та виробок лісу для забезпечення видимості; автобусних зупинок із павільйонами.

На період будівництва відводяться землі, необхідні для розміщення тимчасових споруд, відвалів рослинного грунту та проїзду транспортних засобів. Багато місця потрібно для бічних резервів, які не допускається улаштовувати на ниві, зрошуваних або осушуваних землях, на земельних ділянках з багатолітніми плодовими насадженнями та виноградниками. Вилучення з сільського господарського використання земельної площини -- найбільш важливий фактор впливу доріг на навколишнє середовище. Зайвого відвода земель слід уникати й тому, що вони служать розсадниками бур'янів.

Поміж власне земляним полотном дороги та сільськогосподарськими угіддями або лісом не повинно бути занехаяної перехідної зони.

Збереження при будівництві дороги сільськогосподарських угідь та заповідних місць досягається у першу чергу ретельним трасуванням та обходом їхніх меж. Зменшити розміри площини відводу можна шляхом вибору раціональних рішень-скорочення протягу та висоти насипів, зменшення числа транспортних розв'язок.

Землі, відводимі на період будівельних робіт під резерви, тимчасові споруди, під'їзні путі, підлягають землекористувачам тільки після їх рекультивації.

Побудова дороги завжди змінює усталену екологічну рівновагу місцевості. Особливо грубі порушення навколишнього середовища відбуваються, якщо проектні рішення не ураховують місцеві кліматичні умови району.

У лісостепових та степових районах негативний вплив на навколишнє середовище має прояв в основному у порушенні принципів ландшафтної композиції дороги, тобто розміщення траси поміж лісовими масивами, цінність яких для ландшафту тим вище, чим рідше вони зустрічаються. Прорізання дорогою невеликих гаїв або розчищення підліска у їх узліссів порушує установленні в них мікроклімат та може привести до засихання дерев, межуючи з дорогою.,

У степових та лісостепових районах дороги можуть стати причиною розвитку процесів ерозії-зливу ґрунтового шару та утворення ярів у місць зосередженого скидання води з дороги. Забруднення води мулом внаслідок ерозії грунтів до такого ступеню замутняє води, що водні рослини та планктон гибнуть у результаті їх узліссів порушує установлений в них мікроклімат та може привести до засихання дерев, межующих з дорогою.

У степових та лісостепових районнах дороги можуть стати причиною розвитку процесів ерозії-змиву ґрунтового шару та утворення ярів у місцьзасередженого скидання води з дороги. Забруднення води мулом внаслідок ерозії грунтів до такого ступеню замутняє воду, що водні рослини та планктон гибнуть у результаті їхньої неспроможності в цих умов до фотосинтезу органічної їжі, а це, в свою чергу, знижують рівень утримання кисню у воді та приводить до масової загибелі промислової риби та інших організмів, які служать для них їжою. Там, де у смузі прокладання дороги, є ставки, їх слід зберігати. Для цього траса сполучається з існуючою греблею або ставок перетинається естакадою, щоб не змінити побутових умов. При

перетиненні дорогою водотоку або суходолу вище ставка або водосховища у проекті водопропускної споруди передбачаються заходи проти замулювання ставка. У верхньому б'єфі споруди улаштовуються грати та намулоуловлювачи у вигляді приярків перед входом у трубу.

Дороги слід включати у комплексну з сільським господарством систему протиерозійних заходів з улаштуванням придорожніх водосховищ, які загачують ландшафт та які використовуються, для відпочинку та сільськогосподарських цілей.

У засушливих піщаних пустелях побутова автомобільної дороги часто викликає перенос пісків, слабо закріплених убогою рослинністю, яка знищується на придорожній смузі при будівництві. Продумані проектні рішення можуть сприяти закріпленню піщаного рел'єфу.

Для дорожнього будівництва охорона навколишнього середовища особливо актуальна, тому, що зі здачею дороги в експлуатацію місця, які раніше приваблювали до себе тільки малочисленних мешканців прилеглих населених пунктів, стають доступними мільйонами людей. Це потребує відображення у проектах доріг принципах технічної естетики -- створення прийнятих, активізуючи працездатність, умов сприйняття дороги та придорожньої обстановки водіями та пасажирами, а також заходи по захисту придорожньої смуги від усіх порушень, які можливі при зосередженні на ній великої кількості людей.

Важливим завданням охорони навколишнього середовища є віддалення стічних вод з проїзної частини та її очищення.

Дощовий, талий, поливомийний стій забруден речовинами неорганічного та органічного походження: нафтопродуктами, твердими частинками з відпрацьованих газів, пртиожеледними солями, пилом, маслами, частинками грунту, що переносяться на кузові або колесах автомобілів з оточуючої водоймища оточуючим дорогу землям, у які він усмоктується. Для очищення води, що скидається з площинок та стоянок та стоянок автомобілів через зливову каналізацію у систему водостоків, улаштовують грязьові пастки та відстійники. їх проектують у воохоронних зонах поблизу АЗС, СТО, стоянок автомобілів, мийок та в інших місцях, де є сток з підвищенним вмістом шкідливих домішок.

Побудова дороги позначається і на умовах життя тваринного світу. Дорога, перетинаючи ліс, порушує звичайні шляхи пересування тварин до місць годівлі та водопою. У результаті сворюється небезпечність тяжких подій при наїздах на несподівано вибігающих на дорогу тварин, а при пересіканні заповідників, крім того, порушуються необхідні для розведення тварин природні умови їх мешкання. Тому для збереження єдності пересікає мого масиву передбачаються огородження дороги, заміна труб мостами та переходи під насипами.

Таким чином, до комплексу проблем захисту навколишнього середовища належить охорона ландшафту, рослинного та тваринного світу, пам'ятків історії та культури народів; боротьба з шумом, забруднення повітря, грунтів, поверхні їх та ґрунтових вод; попередження ерозії, зниження потреби у грунті для спорурудження насипів; повнота обслуговування руху з найменшою у той же час шкодою для навколишнього середовища, а також облаштування придорожньої смуги. Одним з основних способів охорони середовища і в той же час підвищення якості доріг стає архітектурно-ландшафтне проектування, покликане упорядкування взаємозв'язок елементів ландшафту. Його основне направлення -- просторове клотоїдне трасування, уписування дороги у ландшафт та зорове фієнтування. Питання охорони навколишнього середовища необхідно розглядати на всіх етапах складання проекту дороги: від трасування до проектування окремих конструктивних елементів.

Література

В.М. Сидоренко, С.И. Михович „Експлуатация автомобильних дорог. - М.: Транспорт, 1976 - 288 с

А.А. Васильев, В.М. Сидоренко. Експлуатация автомобильних дорог и организация дорожного движения - М: Транспорт, 1990-304 с.

И.Е. Евгеньев, В.В. Савин. Защита природной средьі при строительстве, ремонте и содержании автомобильних дорог. -М.: Транспорт, 1989-239 с.

Климатические характеристики районов строительства автомобильньїх дорог (Сост: В.Н. Зинченко, В.П. Исань - Харьков: ХАДИ, 1989 - 29 с.

Методические рекомендации по дорожному районированию НСР (Сост.: В.М.Сиденко, В.П.Анфимов, М.Н.Гудзинский - Харьков, 1974- 14 с.

Ремонт и содержание автомобильньїх дорог. Справочник инженера - дорожника. (Под ред. Л.П. Васльева. - М. Транспорт, 1989-287 с.

ДБН.В. 2.3.-4-2000. Автомобільні дороги - Київ; Держбуд України, 2000-115 с.

Технічні правила ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України - Київ, 1997 - 183 с.

ВСН 24 - 88. Технические правила ремонта и содержания автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. - Київ, 1997-19 с.

Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Транспортно-експлуатаційні властивості автомобільних доріг» / Сост: Є.І. Рідкозубова - Х: ХАДТ, 2004. -24ст.

Размещено на Allbest.ru