Реконструкції автомобільної дороги
Прогноз руху на ділянці дороги. Визначення інтенсивності руху транспортних засобів. Відповідність технічного стану дороги вимогам руху. Геометричні параметри і влаштування розширення земляного полотна. Розрахунок обсягів земляних мас та дорожнього одягу.
Рубрика | Транспорт |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 03.07.2015 |
Размер файла | 223,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
1. Вихідні дані
2. Обґрунтування номенклатури робіт з реконструкції автомобільної дороги
2.1 Прогноз руху на ділянці дороги
2.2 Відповідність технічного стану дороги вимогам руху
3. Обґрунтування технічних рішень і обсяг робіт з реконструкції автомобільної дороги
3.1 Геометричні параметри і земляне полотно
3.2 Дорожній одяг
4. Розробка технологічних карт і схем
Список використаної літератури
1. Вихідні дані
Інтенсивність, авт/д 940
Склад руху, %:
· легкові 45
· вантажні легкі (до 4т) 25
· вантажні середні (до 8т) 14
· вантажні важкі 7
· причепи 4
· автобуси 5
Термін виконання реконструкції, р 1
Ширина проїзної частини, м
· а 6,0
· б 7,0
· в 6,5
Ширина узбіччя, м
· а 1,75
· б 2,0
· в 2,0
Кут повороту траси, 0
8
16
27
Радіус кривої в плані, м
100
250
150
Поздовжній похил, 0/00
60
70
Радіус увігнутих кривих, м
Р1 1500
Р3 2500
Радіус опуклих кривих, м
Р2 3000
Р4 5000
Коефіцієнт запасу міцності ДО:
· а 1,08
· б 0,91
· в 1,24
2. Обґрунтування номенклатури робіт з реконструкції автомобільної дороги
Реконструкцію автомобільної дороги виконують в тому випадку, коли її стан не відповідає вимогам руху автомобільного транспорту.
В цьому розділі передбачається визначення номенклатури робіт, які необхідно виконати при реконструкції конкретної ділянки дороги для зведення її транспортних якостей у відповідність до вимог руху.
Визначення видів робіт з реконструкції дороги здійснюють на основі аналізу і прогнозу руху на ній, оцінці її технічного рівня і експлуатаційного стану, аналізу безпеки руху.
2.1 Прогноз руху на ділянці дороги
Для встановлення відповідності геометричних елементів дороги вимогам руху необхідно встановити категорію дороги.
Вихідними умовами для визначення категорії дороги є інтенсивність руху транспортних засобів на двадцятирічну перспективу, яку можна визначити за формулою:
де - перспективна інтенсивність руху, авт/д; - інтенсивність руху на поточний рік; - щорічний приріст інтенсивності; - розрахунковий строк проектування.
Визначаємо приведену інтенсивність руху на поточний рік:
Для даної автомобільної дороги наявною є інтенсивність 1569 авт/д, яка відповідає ІII категорії, швидкість 100 км/год.
Визначаємо перспективну інтенсивність руху:
Таблиця 1
Вид автотранспорту |
Процентний вміст від сумарної інтенсивності |
Коефіцієнт приведення |
Кількість приведених автомобілів |
|
Легкові |
45 |
1 |
423 |
|
Вантажні (до 4т) |
25 |
1,5 |
352 |
|
Вантажні (до 8т) |
14 |
2,5 |
329 |
|
Вантажні важкі |
7 |
3,5 |
230 |
|
Причепи |
4 |
2,5 |
94 |
|
Автобус |
5 |
3 |
141 |
|
Сума: |
1569 |
Перспективна інтенсивність відповідає автомобільній дорозі II категорії, швидкість 120 км/год
2.2 Відповідність технічного стану дороги вимогам руху
Результати порівнянь фактичних технічних параметрів дороги з нормативними зведемо в таблицю:
Таблиця 2
№ з/п |
Параметри і показники дороги |
Одиниця |
Числові значення |
||
Фактичні |
Нормативні |
||||
1 |
Категорія дороги |
||||
а (ПК0-ПК30) |
IV |
II |
|||
б (ПК30-ПК72) |
ІІI |
II |
|||
в (ПК72-ПК100) |
ІV |
II |
|||
2 |
Розрахункова інтенсивність руху |
авт/добу |
1569 |
4163 |
|
3 |
Розрахункова швидкість |
км/год |
100 |
120 |
|
4 |
Число смуг руху |
||||
а (ПК0-ПК30) |
2 |
2 |
|||
б (ПК30-ПК72) |
2 |
2 |
|||
в (ПК72-ПК100) |
2 |
2 |
|||
5 |
Ширина смуги руху |
||||
а (ПК0-ПК30) |
м |
3,0 |
3,75 |
||
б (ПК30-ПК72) |
м |
3,5 |
3,75 |
||
в (ПК72-ПК100) |
м |
3,25 |
3,75 |
||
6 |
Ширина земляного полотна |
||||
аа1 (ПК0-ПК25) |
м |
9,5 |
15 |
||
а1б (ПК25-ПК30) |
м |
10 |
15 |
||
бб1 (ПК30-ПК60) |
м |
11 |
15 |
||
б1в (ПК60-ПК72) |
м |
11 |
15 |
||
в (ПК72-ПК100) |
м |
10,5 |
15 |
||
7 |
Ширина проїзної частини |
||||
а (ПК0-ПК30) |
м |
6,0 |
7,5 |
||
б (ПК30-ПК72) |
м |
7,0 |
7,5 |
||
в (ПК72-ПК100) |
м |
6,5 |
7,5 |
||
8 |
Ширина узбіччя |
||||
а (ПК0-ПК25) |
м |
1,75 |
3,75 |
||
б (ПК25-ПК60) |
м |
2,0 |
3,75 |
||
в (ПК60-ПК100) |
м |
2,0 |
3,75 |
||
9 |
Найменший радіус кривої в плані |
||||
р1 |
м |
100 |
800 |
||
р2 |
м |
250 |
800 |
||
р3 |
м |
100 |
800 |
||
Найбільший похил |
|||||
і1 |
‰ |
60 |
40 |
||
і2 |
‰ |
70 |
40 |
||
Радіус кривої в профілі |
|||||
опуклої |
|||||
р1 |
м |
3000 |
15000 |
||
р2 |
м |
5000 |
15000 |
||
ввігнутої |
|||||
р1 |
м |
1500 |
5000 |
||
р2 |
м |
2500 |
5000 |
||
Поперечний похил |
‰ |
20 |
25 |
||
Поперечний похил узбіччя |
‰ |
60 |
40 |
Встановлюється відповідність дорожнього одягу умовам вантажного режиму на дорозі.
Для цього фактичний коефіцієнт запасу міцності дорожнього одягу Км (дано в завданні) порівнюємо з мінімально допустимим Км.доп.
а 1,08>0,95
б 0.91<0,95
в 1.24>0,95
Очікуваний коефіцієнт запасу міцності дорожнього одягу визначають у такій послідовності: визначають фактичний модуль пружності дорожнього одягу . Для цього за даними про інтенсивність і склад руху в базовому році за інструкцією ВБН В.2.3 - 218-186-2004 визначають потрібний модуль пружності .
За даними про фактичний коефіцієнт міцності і потрібний модуль пружності в базовому році визначають Еф
Приведена інтенсивність руху до розрахункового навантаження 115кН для розрахунку дорожнього одягу становить:
Таблиця 3
Вид автотранспорту |
Інтенсивність руху кожного типу в транспортних одиницях |
Коефіцієнт приведення |
Кількість приведених автомобілів |
|
Легкові |
423 |
- |
- |
|
Вантажні (до 4т) |
235 |
0.00132 |
0,31 |
|
Вантажні (до 8т) |
131,6 |
0.06502 |
8,55 |
|
Вантажні важкі |
65,8 |
1.15248 |
75,83 |
|
Причепи |
37,6 |
0.71242 |
26,78 |
|
Автобус |
47 |
1.11255 |
52,29 |
|
Сума: |
163,75 |
Визначаємо фактичний модуль пружності в поточному році для інтенсивності 163,75 авт/д. Для цього визначаємо сумарну кількість проїздів розрахункового навантаження за термін служби дорожнього одягу за виразом:
,авт/д
де: Nр - приведена інтенсивність; Кс - коефіцієнт суми, що визначається за виразом:
Тсл - розрахунковий строк служби (11 років); q - показник змін інтенсивності руху даного автомобіля за роками, встановлюється по результатам техніко-економічних вишукувань (1.015); Трдр - кількість розрахункових діб за рік відповідно до стану деформативності конструкції (135); Кn - коефіцієнт, що враховує ймовірність відхилення сумарного руху від середнього, що очікується (1,49).
а
б
в
Обчислюємо потрібний модуль пружності Епотр. на перспективу. При цьому склад руху беремо незмінним.
171847 авт/д
Визначають очікуваний коефіцієнт запасу міцності дорожнього одягу на останній рік служби перед капітальним ремонтом і порівнюють з мінімально допустимим Км.доп . При виконанні умови Км ? Км.доп призначають підсилення дорожнього одягу на ділянці дороги.
а >0,95 - підсилення непотрібне;
б <0,95 - необхідне підсилення;
в >0,95 - підсилення непотрібне.
транспортний рух дорога земляний
3. Обґрунтування технічних рішень і обсяг робіт з реконструкції автомобільної дороги
Цей розділ передбачає розробку конкретних заходів щодо ліквідації невідповідностей дороги вимогам руху транспорту. В розділі робимо необхідні обчислення щодо обґрунтування рішень на виконання робіт, підраховують обсяги основних видів робіт.
3.1 Геометричні параметри і земляне полотно
Необхідно виконати обчислення, пов'язані з ліквідацією звивистості дороги в плані, а також зменшення значних похилів у поздовжньому профілі.
Для збільшення радіусів кривих в плані необхідно встановити пікетажне положення початку і кінця кривої, визначити тангенси, криві, бісектриси і доміри для існуючих кутів повороту траси. Елементи кривої в плані пов'язані між собою простими тригонометричними співвідношеннями і можуть бути визначені за формулами:
Результати обчислень подаємо в табличній формі
Таблиця 4
До реконструкції |
||||||||||||||
Полож |
Кути |
Криві |
Прямі |
|||||||||||
точки |
пікет |
+ |
Qл |
Qпр |
R |
T |
K |
Б |
Д |
Почат крив |
Кінець крив. |
S |
P |
|
ПТ |
0 |
0 |
||||||||||||
ВК1 |
2500 |
8 |
100 |
6,99 |
13,96 |
0,24 |
0,02 |
2493 |
2507 |
2500 |
2493,9 |
|||
ВК2 |
5000 |
16 |
250 |
35,12 |
69,77 |
2,43 |
0,46 |
4964,9 |
5034,9 |
2500 |
2457,9 |
|||
ВК3 |
8000 |
27 |
150 |
35,99 |
70,65 |
4,16 |
1,34 |
7963,5 |
8034,8 |
3000 |
2928,9 |
|||
КТ |
9998 |
2000 |
1964 |
|||||||||||
Перевірки |
||||||||||||||
?P= |
9844 |
?S= |
10000 |
|||||||||||
?K= |
154,4 |
?Д= |
1,82 |
|||||||||||
?P+?K= |
9998 |
?S-?Д= |
9998 |
Після реконструкції |
||||||||||||||
Полож |
Кути |
Криві |
Прямі |
|||||||||||
точки |
пікет |
+ |
Qл |
Qпр |
R |
T |
K |
Б |
Д |
Почат крив |
Кінець крив. |
S |
P |
|
ПТ |
0 |
0 |
||||||||||||
ВК1 |
2500 |
8 |
800 |
55,91 |
111,64 |
1,95 |
0,18 |
2444,09 |
2555,73 |
2500 |
2444,09 |
|||
ВК2 |
4999,81 |
16 |
800 |
112,37 |
223,29 |
7,79 |
1,46 |
4887,44 |
5110,73 |
2500 |
2331,71 |
|||
ВК3 |
7998,36 |
27 |
800 |
191,96 |
376,8 |
22,18 |
7,12 |
7806,39 |
8183,19 |
3000 |
2695,66 |
|||
КТ |
9991,23 |
2000 |
1808,03 |
|||||||||||
Перевірки |
||||||||||||||
?P= |
8666,22 |
?S= |
10004,57 |
|||||||||||
?K= |
1319,47 |
?Д= |
18,88 |
|||||||||||
?P+?K= |
9985,69 |
?S-?Д= |
9985,69 |
Уточнення фактичних об'ємів земляних робіт
Для обчислення обсягів земляних мас використовують таблиці або формули:
де F1= (В + mН1)Н1 ; F2 = (B + mH2)H2; L - довжина ділянки, м; B - ширина земляного полотна по верху; m - коефіцієнт закладення укосу; H1, H2 - висота насипу, чи глибина виїмки відповідно початку ділянки і її кінця, м.
Спочатку розрахунки виконують для існуючого земляного полотна, а потім для запропонованого. Необхідний об'єм земляних робіт визначають як різницю об'ємів.
Обсяги робіт і необхідність у матеріалах подаються у табличній формі.
Рис. 1 Графік робочих об'ємів земляних робіт
Рис. 2 Інтегральна крива розподілу земляних мас
Будуємо графік робочих об'ємів земляних робіт.
Розбиваємо дорогу на ділянки.
Враховуючи роботи, які потрібно провести при реконструкції отримаємо наступні ділянки:
Таблиця 5
Об'єм |
||||
1 |
ПК0-ПК2 |
розширення на 5,5 м |
2347 |
|
2 |
ПК2-ПК3+70 |
Виїмка+розширення на 5,5 |
26326 |
|
3 |
ПК3+70-ПК30+00 |
Виїмка + розширення |
11125,3 |
|
4 |
ПК30-ПК65 |
розширення на 4 м |
36838,7 |
|
5 |
ПК65-ПК93+20 |
Виїмка + розширення |
42106,2 |
|
6 |
ПК91-ПК99 |
Виїмка + розширення на 4,5 м |
63441 |
|
7 |
ПК98-ПК100 |
розширення на 4,5 м |
746,2 |
Визначення технологічних параметрів процесів:
Для розширення земполотна на ділянках 1,4,7 будемо використовувати бульдозер та автосамоскиди.
Для розробки ґрунту на ділянках 2 та 5 будемо використовувати скрепер, оскільки на ній ми маємо баланс земляних мас і ґрунт з виїмки переміщаємо в насип.
На ділянках 3 та 6 використаємо екскаватор, оскільки тут проходитиме нове будівництво у виїмці.
Визначаємо мінімальний змінний об'єм на ділянках екскаваторних робіт:
Визначаємо мінімальний змінний об'єм на ділянках 2,5:
Визначаємо мінімальний змінний об'єм на ділянках 1,4,7:
Для робіт на 3 та 6 ділянках призначаємо екскаватор місткістю ковша 1м3 з нормою часу 25,5 маш-год, (1-17-2), та продуктивністю П=313,7 м3/зм.
Визначаємо необхідну кількість екскаваторів n=621/313=2.
Визначаємо норму часу для бульдозера при розробці і переміщенні ґрунту. Вибираємо бульдозер потужністю 132 кВт, норма часу якого 5,95 маш-год (1-26-2) та продуктивністю П= 1344,5 м3/зм.
Визначаємо необхідну кількість бульдозерів
приймаємо 1 бульдозер.
Визначаємо норму часу на першу ділянку для самохідного скрепера при переміщенні грунту місткістю ковша 15 м3 на відстань до 3 км. Нч=24,65+2,81((2630-300)/100)=90,12 маш-год. Продуктивністю П=88,76. Призначаємо ланку скреперів на першу ділянку n=570/88,76=7 скреперів.
Визначаємо норму часу на другу ділянку для самохідного скрепера при переміщенні грунту місткістю ковша 15 м3 на відстань до 3 км. Нч=24,65+2,81((2820-300)/100)=95,46 маш-год. Продуктивністю П=83,8. Призначаємо ланку скреперів на першу ділянку n=570/83,8=7 скреперів.
3.2 Дорожній одяг
Необхідно запроектувати і розрахувати конструкцію дорожнього одягу для ділянок де необхідне підсилення і розширення проїзної частини.
Конструкція дорожнього одягу відповідає вимогам надійності і міцності за критерієм пружного прогину, якщо:
де: Кміц= 1,47 - коефіцієнт міцності дорожнього одягу; Езаг - загальний модуль пружності конструкції; Епотр=300МПа - потрібний модуль пружності конструкції з урахуванням капітальності одягу, типу покриття й інтенсивності дії навантаження.
При розрахунку одягів потрібний модуль пружності слід визначати за графіком (рисунок 3.2 ВБН В.2.3-218-186-2004), побудованим за результатами статистичної обробки експериментальних даних.
Конструкцію дорожнього одягу на автомобільних дорогах слід розраховувати під розрахункове навантаження І-II категорій доріг: гр. А1 - 115кН; ІІІ-IV категорій: гр. А2 - 100кН; V категорії: гр. Б - 60кН. Незалежно від даних, отриманих за графіком (див. рисунок 3.2), потрібні модулі пружності для доріг загальної мережі не повинні бути менше зазначеного в таблиці 3.7. Маючи значення потрібного модуля пружності, можна пошарово розрахувати одяг за допомогою номограми (рисунок 3.3).
Ця номограма зв'язує відношення Е2/Е1 модулів пружності нижнього і верхнього шарів, відносну товщину h/D верхнього шару і відношення Езаг/Е1 загального модуля пружності на поверхні двошарової системи до модуля пружності верхнього шару. Для визначення Езаг на номограмі проводиться вертикаль із точки на горизонтальній осі, що відповідає значенню h/D і горизонтальна пряма з точки на вертикальній осі, що відповідає відношенню Е2/E1. Точка перетину цих прямих дає шукане значення Езаг/Е1. Знаючи величину Е1, обчислюють Езаг.
Пошаровий розрахунок багатошарової конструкції можна вести знизу нагору, починаючи з ґрунту, що підстилає одяг, коли треба визначити загальний модуль пружності конструкції, чи зверху вниз, коли задані потрібний модуль і коефіцієнт Кміц міцності дорожнього одягу. Визначаємо товщину шару підсилення з асфальтобетону щільного, І - ІІ марка БНД 130/200 (Е=2600МПа) за номограмою 3.8 ВБН В.2.3-218-186-2004. Визначення товщини шару підсилення виконується за номограмою (рисунок 3.8), виходячи з визначеного фактичного модуля пружності Еф (вісь ординат) та розрахованого потрібного модуля пружності Епотр (вісь абсцис). Від осі ординат проводимо горизонтальну лінію до перетинання з лінією, проведеною вертикально від осі абсцис. Точка перетину даних ліній дасть відношення h / D. Прийнявши розрахунковий діаметр сліду колеса автомобіля відповідно до розрахункового навантаження, визначаємо товщину шару підсилення, що коригуємо, виходячи з призначеного матеріалу шару підсилення і його розрахункового модуля пружності Ер, шляхом підняття чи опускання призначеної точки на похилій лінії, яка позначає відношення h / D до перетинання з похилою лінією, що характеризує розрахунковий модуль пружності матеріалу шару підсилення Ер. Після цього проводимо від отриманої точки горизонтальну лінію вправо і визначаємо поправочний коефіцієнт Кп.
h/D = 0,27
D = 34,5см (розрахункове навантаження - А1).
h = 9,3см
поправочний коефіцієнт Кп =1,08.
Помноживши отриману раніше товщину шару підсилення на поправочний коефіцієнт, що враховує розрахунковий модуль пружності матеріалу шару підсилення, визначаємо остаточно товщину шару підсилення.
9,3*1,08=10 см.
Враховуючи роботи, які потрібно провести при реконструкції отримаємо наступні ділянки:
Таблиця 6
1 |
ПК0-ПК2 |
Розширення на 1,5+2*0,75 |
|
2 |
ПК2-ПК8 |
Нове будівництво (7.5+2*0,75м) |
|
3 |
ПК8-ПК30 |
Розширення на 1,5+2*0,75 |
|
4 |
ПК30-ПК72 |
Підсилення + розширення на 2*0,25м+2*0,75 |
|
5 |
ПК72-ПК90 |
Розширення на 2*0,5м+2*0,75 |
|
6 |
ПК90-ПК99 |
Нове будівництво (7.5+2*0,75м) |
|
7 |
ПК99-ПК100 |
Розширення на 2*0,5м+2*0,75 |
4. Розробка технологічних карт і схем
Технологічна карта влаштування розширення земляного полотна.
Сфера застосування.
Технологічна карта розроблена на влаштування розширення земполотна існуючої автомобільної дороги відповідно до проекту. Як ведучий механізм використовується бульдозер Т-170.
В склад робіт входять:
зняття рослинного шару ґрунту;
- влаштування основи земполотна;
- нарізка уступів;
- пошарове відсипання земполотна з пошаровим ущільненням;
- планування верху земляного полотна та відкосів;
- нарізка кюветів.
Організація і технологія виконання робіт
До початку виробництва робіт по влаштуванню розширення земполотна необхідно:
- відновити трасу дороги;
- виконати детальне розбиття земполотна;
- очистити територію в межах смуги відведення від лісу, пнів, чагарників і валунів;
виконати перенесення інженерних комунікацій;
- виконати тимчасовий водовідвід (при необхідності).
Влаштування розширення земполотна ведеться поетапно справа і зліва від осі дороги, не створюючи перешкод для руху транспортних засобів по протилежній смузі дороги. Роботи на кожному етапі виконуються потоковим методом на трьох захватках загальною протяжністю 300-600 м.
На першій захватці виконуються наступні роботи:
- зрізка рослинного шару бульдозером;
- вирівнювання основи розширення земполотна, нарізка уступів висотою 1-1,5 м-кодів і шириною 1,5-2 м при висоті насипу більше 2 м бульдозером Т-170;
- ущільнення основи земполотна котком DYNAPAC СС-222 7,5 т;
- розрихлювання укосів старого насипу.
Товщина шару, що зрізається, призначається проектом. У карті прийнята товщина 15 см. Грунт зрізають бульдозером Т-170 (або екскаватором САТЕRPILLAR, (HITACHI), переміщають до кордону смуги відведення або вивозять у відведені для цього місця для складування і обваловують. В подальшому його використовують для укріплення відкосів.
Перекриття слідів від попередніх проходів бульдозера і зрізу грунту повинно складати 0,25-0,3 м.
На другій захватці виконуються наступні технологічні операції:
- розрівнювання ґрунту на насипі шарами по 0,3 м бульдозером Т-17О;
- ущільнення шару ґрунту самохідним катком DYNAPAK СС-422 10 т. Відсипання земполотна ведеться від країв до середини насипу.
Піщаний грунт доставляється автомобілями-самоскидами вантажопідйомністю до 13т.
Самоскиди для вивантаження розвертаються на існуючому насипі і подаються до місця вивантаження ґрунту по обладнаному з'їзду заднім ходом. При малих об'ємах відсипання можливо вивантаження ґрунту вести з узбіччя існуючої дороги. При цьому ретельно забезпечувати безпеку руху транспортних засобів.
Переміщення і розрівнювання ґрунту на насипі виконують човниковими проходами бульдозера Т-170 на другій робочій швидкості.
Кожен шар слід розрівнювати, дотримуючись проектного подовжнього і поперечного ухилу.
Повернення бульдозера на початок захватки здійснюється заднім ходом з опущеним відвалом, яким бульдозер частково ущільнює грунт.
Для належного ущільнення грунту в краєвих частинах насипу ширина відсипання має бути більше проектного контура насипу на 0,3-0,5 м з кожного боку. Надлишок грунту забирається на завершуючому етапі зведення насипу при плануванні. Ущільнення слід виконувати при оптимальній вологості грунту.
Перед початком роботи виробник робіт спільно з лаборантом встановлює раціональний режим роботи ущільнюючих засобів пробним ущільненням.
У карті передбачено ущільнення ґрунту виконувати катком DYNAPAC СС-422 за десять проходів по одному сліду за човниковою схемою.
Перший прохід виконують на відстані не менше 2 м від бровки насипу, після чого, зміщуючи каток при кожному подальшому проході на 1/3 ширини сліду у бік бровки, накочують краї насипу. Потім ущільнення продовжують човниковими проходами з переміщенням смуг ущільнення від країв насипу до її середини з перекриттям слідів на 1/3.
Кожен наступний прохід по одиному і тому ж сліду починають після перекриття попередніми проходами всієї ширини земляного полотна. Перший і останній проходи котка на смузі укочування виконують на малій швидкості (2-2,5 км/год), проміжні - на швидкості 8-10 км/год. Відсипання кожного наступного шару можна виконувати лише після розрівнювання і ущільнення попереднього з дотриманням подовжнього і поперечного ухилів.
На третій захватці виконуються такі технологічні операції:
- зріз грунту з укосів автогрейдером (екскаватором-планувальником Uds-114);
- планування верху земляного полотна автогрейдером;
- планування укосів земляного полотна автогрейдером (екскаватором-планувальником Uds-114);
- остаточне ущільнення земляного полотна катком DYNAPAC СС-422;
- нарізка кюветов, канав.
Технологічною картою передбачено планувальні роботи виконувати автогрейдером ДЗ-180 і екскаватором-планувальником Uds-114.
Перед початком планування необхідно перевірити і відновити положення осі і бровок земляного полотна в плані на прямих, перехідних і основних кривих, а також в подовжньому профілі.
Планування верху земляного полотна виконують автогрейдером ДЗ-180 за чотири проходи по одному сліду. Роботи організовують за човниковою схемою без повороту відвала в кінці захватки із заднім холостим ходом автогрейдера. Спочатку планування слід виконувати короткими проходами для усунення нерівностей, видимих оком, а потім поверхню вирівнюють наскрізними проходами по всій довжині захватки.
Кут захвату ножа автогрейдера має бути 35-70°, а кут нахилу -- залежно від проектного поперечного профілю. Перекриття слідів при плануванні верху земляного полотна 0,4-0,5 м.
Укоси виїмки планують автогрейдером ДЗ-180, обладнаним подовжувачем, за три проходи. Планування слід починати у верхній частині укосу при русі автогрейдера по брівці виїмки; потім планується нижня частина.
Кювети глибиною до 0,7 м нарізують автогрейдером ДЗ-180 за чотири проходи по довжині захватки. Глибина кювета-- не менше 0,3 м. При більшій глибині кювети і канави відривають екскаватором-планувальником Uds-114. Водовідвідні канави і кювети укріплюють відразу після їх влаштування. Ущільнення верху земляного полотна виконується котком на пневмошинах СР-132 (ДУ-16В, DYNAPAC СС-422 за чотири проходи по одному сліду по човниковій схемі із зсувом смуг ущільнення від країв полотна до його осі і перекриттям слідів на 1/3.
Роботи по зведенню земляного полотна виконує бригада чисельністю 7 чол.:
Машиніст екскаватора 6 разр
Машиніст бульдозера 6 разр
Машиніст автогрейдера 6 разр
Машиніст екскаватора-планувальника Uds-114
Машиніст катка 6 разр
Тракторист 5 разр
Потреба комплексної механізованої бригади в машинах, устаткуванні і пристроях визначена з розрахунку оптимального їх завантаження:
Екскаватор САterpillar (HITACHI)
Бульдозер Т-170
Автогрейдер ДЗ-180
екскаватор-планувальник Uds-114
Каток напівпричіпний на пневмошинах ДУ-29 (DYNAPAC СС-422)
автомобіль-самоскид КАМАЗ-5511 Вантажопідйомністю - 13 т 14
Список використаної літератури
1. ДБН В 2.3.4-2007 «Автомобільні дороги».
2. ДБН Д 2.2-27-99 «Автомобільні дороги».
3. ДБН Д 2.2-1-99 «Земляні роботи».
4. В.Я. Савенко, О.С. Славінська «Технологія будівництва автомобільних доріг в прикладах» навчально-наочний посібник.
5. Методичні вказівки 053-79.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Природно–географічна характеристика Рівненської області. Технічні нормативи на проектування автомобільної дороги. Траса автомобільної дороги. Послідовність проектування повздовжнього профілю. Об'єми земляних робіт. Розрахунок конструкції дорожнього одягу.
курсовая работа [96,8 K], добавлен 20.09.2012Характеристика району перехрестя. Прогнозований ріст інтенсивності на 10 років і визначення необхідної кількості смуг руху. Аналіз дорожньо-транспортних пригод. Розрахунок циклу світлофорної сигналізації. Огляд існуючої схеми організації дорожнього руху.
курсовая работа [304,9 K], добавлен 19.10.2013Аналіз природно-кліматичних умов експлуатації автомобільної дороги. Розрахунки обсягів робіт по ремонту дорожнього одягу. Весняне, літнє та осіннє утримання дороги. Розрахунки об'ємів снігоперенесення. Проектування снігозахисту і технологія снігоочищення.
курсовая работа [110,5 K], добавлен 13.06.2014Природньо-кліматична і адміністративно-господарська характеристика району. Значення автомобільної дороги. Технологічна послідовність процесів спорудження земляного полотна, шарів дорожнього покриття. Техніка безпеки та охорона навколишнього середовища.
курсовая работа [83,1 K], добавлен 30.05.2009Основні вимоги та розробка заходів з підвищення ефективності й безпеки на маршрутах міського пасажирського транспорту. Розрахунок пропускної можливості дороги, вплив розміщення зупиночних пунктів на безпеку дорожнього руху та організація його пріоритету.
курсовая работа [3,4 M], добавлен 14.06.2009Методи дослідження дорожнього руху на вулично-дорожніх мережах. Характеристика показників транспортних потоків, інтенсивність руху. Технічні засоби регулювання дорожнього руху, їх загальна характеристика. Конфліктологія на вулично-дорожніх мережах.
курсовая работа [3,3 M], добавлен 11.12.2012Аналіз природно-кліматичних умов району експлуатації. Весняне, літнє та осіннє утримання дороги. Організація снігоочищення дороги та боротьби із зимовою слизькістю. Технологічний розрахунок середнього та капітального ремонту дорожнього покриття.
дипломная работа [295,8 K], добавлен 16.12.2011Аналіз заходів з організації дорожнього руху. Розрахунок вартості втрат часу транспортними засобами, пасажирами суспільного та особистого автомобільного транспорту і пішоходами на перехресті. Оцінка матеріальних збитків від дорожньо-транспортних пригод.
курсовая работа [26,3 K], добавлен 02.01.2014Аналіз методів організації дорожнього руху. Схема транспортної мережі. Особливості транспортного району, об’єкти транспортного тяжіння, маршрути. Характеристики технічних засобів регулювання дорожнього руху. Критерії вводу світлофорної сигналізації.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 15.01.2013Метод організації будівництва автомобільної дороги. Засоби механізації для улаштування земельного полотна. Розрахунок виробничої програми по ремонту дорожніх машин. Проектування стенду для балансування коліс будівельної техніки, вантажних автомобілів.
дипломная работа [569,8 K], добавлен 20.08.2011