Формування сценаріїв розвитку морегосподарського комплексу України

Застосування сценарних методів у транспортному менеджменті. Аналіз морегосподарського комплексу України в системі міжнародних зв’язків. Сучасні напрями реалізації сценаріїв розвитку морегосподарського комплексу. Впровадження заходів щодо його розвитку.

Рубрика Транспорт
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 24.05.2017
Размер файла 1,8 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ И НАУКИ УКРАЇНИ

АЗОВСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ

НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ «ОДЕСЬКОЇ МОРСЬКОЇ АКАДЕМІЇ»

Допустити до захисту

Завідувач кафедрою

_________________

«___» _________ 20___ р.

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему: «Формування сценаріїв розвитку морегосподарського комплексу України»

Дипломник __________________________________________________

(П.І.Б.)

Науковий керівник ____________________________________________

(П.І.Б.)

Рецензент ____________________________________________________

(П.І.Б.)

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи визначення сутності сценаріїв та підходів управління морегосподарським комплексом України

1.1 Сутнісна характеристика сценаріїв

1.2 Застосування сценарних методів у транспортному менеджменті

1.3 Особливості сценарного аналізу в морегосподарському комплексі

Висновки до розділу 1

2. Дослідження тенденцій економічного розвитку морегосподарського

комплексу України

2.1 Аналіз морегосподарського комплексу в системі міжнародних зв'язків

2.2 Дослідження стану морегосподарського комплексу

2.3 Проблеми та перспективи розвитку ключових об'єктів морегосподарського комплексу

Висновки до розділу 2

3. Формування сценаріїв розвитку сучасного море господарського комплексу України

3.1 Сучасні напрями реалізації сценаріїв розвитку морегосподарського комплексу

3.2 Обґрунтування заходів щодо розширення і створення умов розвитку морегосподарського комплексу

3.3 Впровадження заходів щодо розвитку морегосподарського комплексу

Висновки до розділу 3

Висновки

Список використаних джерел

Додаток А

Вступ

У нинішніх економічних умовах зовнішнє та внутрішнє середовище українських компаній стає більш нестабільним, що викликано різноманітними економічними, політичними процесами і подіями. Розвиток морегосподарського комплексу також не відрізняється стабільністю функціонування, він характеризується складністю розв'язуваних управлінських і виробничих завдань.

З урахуванням складності завдань управління підприємствами морегосподарського комплексу необхідне використання різних сценаріїв при структуруванні, перестроюванні процесів підприємства і його частин відповідно до вимог ринку, а також при прийнятті різних управлінських рішень на тактичному і стратегічному рівнях. Це вимагає необхідності використання новітніх методів управління підприємствами, які повинні визначати тактику їх поведінки, програмувати їх стратегію, створювати необхідні умови для своєчасного і адекватного реагування на процеси, що впливають на стан морегосподарського комплексу.

На сьогоднішній день особливо виділяється новий для українських підприємств метод - метод сценарного планування, головне завдання якого пов'язане з проектуванням різних варіантів перспективного розвитку, формуванням ефективного і адаптивного середовища діяльності на рику, різних правдоподібних варіантів, що описують розвиток господарюючого суб'єкта.

Метою дипломної роботи є формування сценаріїв розвитку морегосподарського комплексу України.

Досягнення поставленої мети відбувалося за допомогою послідовного вирішення таких завдань:

розгляд теоретичних основ визначення сутності сценаріїв та підходів управління морегосподарським комплексом України;

вивчення сутнісної характеристики сценаріїв;

ѕ визначення особливостей сценарного аналізу в морегосподарському комплексі;

дослідження тенденцій економічного розвитку морегосподарського комплексу України;

аналіз морегосподарського комплексу в системі міжнародних зв'язків;

оцінка фінансового стану та з'ясування сучасних тенденцій розвитку морських портів України;

аналіз проблем та перспектив розвитку вітчизняних морських портів;

формування сучасних напрямів реалізації сценаріїв розвитку морегосподарського комплексу;

обґрунтування заходів щодо розширення і створення умов розвитку морегосподарського комплексу;

впровадження заходів щодо розвитку морегосподарського комплексу.

Об'єкт дослідження - напрями реалізації сценаріїв розвитку ключових об'єктів морегосподарського комплексу, їх фінансово-економічне становище, визначення заходів щодо створення умов розвитку морегосподарського комплексу.

Предметом дослідження є методи та підходи створення сценаріїв розвитку морегосподарьского комплексу.

I. Розділ теоретичні основи визначення сутності сценарїїв та підходів управління морегосподарським комплексом України

1.1 Сутнісна характеристика сценаріїв

На сьогоднішній день макроекономічна ситуація в країні досить нестабільна, що суттєво впливає на ріст інфляції та поглиблення кризи неплатежів, внаслідок чого постає необхідність у вивченні новітніх методів стратегічного планування, серед яких особливо виділяється новий для українських підприємств метод - метод сценарного планування. Так як передбачити або спрогнозувати яку-небудь ситуацію на підставі тенденцій минулих років стає практично неможливо, майбутнє стає все більш невизначеним. І саме сценарний підхід дозволяє керівникам позбутися «вузького бачення» та занадто впевненого погляду на те, що відбувається в світі.

Сучасний сценарний підхід має в своєму арсеналі низку методів, що здатні використовувати методологію сценарного планування. Однак, в Україні ці підходи є не до кінця оформленими та потребують удосконалення і адаптування до певних прикладних задач. Саме визначення ключового поняття - «сценарію» - досі викликає питання.

Слово «сценарій» походить від латинського слова «scaena», що означає «сцена». У ХХ столітті провідний аналітик корпорації RAND Герман Кан (Herman Kahn) [1] адаптував цей термін для застосування його до написання можливих історій розвитку подій в майбутньому. Олівер Сперроу (Oliver Sparrow), один з основоположників сценарного підходу в корпорації «Royal Dutch Shell», виділяє три сучасні трактування цього терміна [2]:

- «аналіз чутливості» в таких сферах як управління фінансовими потоками, оцінювання ризиків, менеджмент проектів;

- синонім поняття «надзвичайний план» в військовому чи цивільному плануванні позаштатних синонім «надзвичайного плану» в корпоративній або державній політиці;

- в розумінні «логічно узгоджене припущення про майбутнє» при прийнятті рішень і формуванні стратегії.

Стосовно до стратегічного планування під сценарієм доцільно розуміти логічно вибудуваний ланцюг послідовних подій, який відображає розвиток ключових рушійних сил, що впливають на організацію.

Сценарій є переважно якісний опис можливих варіантів розвитку досліджуваного об'єкта при різних поєднаннях певних умов. Він не призначений для «передбачення» майбутнього, а лише в розгорнутій формі показує можливі варіанти розвитку подій для їх подальшого аналізу і вибору найбільш реального та сприятливого [3].

Вперше визначення терміну «сценарій» з'явилося в книзі Дж. Фон Неймана «До теорії стратегічних ігор» в 1928 р З точки зору теорії ігор: сценарій - це «упорядкована в часі і призначена для освітлення гіпотетичної майбутньої ситуації послідовність епізодів, логічно пов'язаних один з одним причинно-наслідковими зв'язками » [4].

Сценарій - це інструмент аналізу з метою вироблення політики, який дає опис можливої сукупності майбутніх умов розвитку, рушійних сил, подій, тенденцій [5].

У контексті сценарного методу під сценарієм розуміється гіпотетична картина послідовного розвитку в часі і просторі подій, що становлять у сукупності еволюцію досліджуваної системи в зацікавленому дослідника розрізі. У сценарії в явному вигляді фіксуються причинно-наслідкові залежності, що визначають можливу в майбутньому динаміку зміни стану системи, і умови, в яких ці зміни будуть відбуватися.

З даного визначення випливає, що процес побудови сценарію реалізує всі основні функції наукового дослідження - описову, пояснювальну прогнозуючу - і в кінцевому підсумку відбиває досягнутий рівень емпіричних і теоретичних знань у прогнозованій системі.

Сценарій є деякою відносною, умовною оцінкою можливого розвитку системи, так як завжди будується в рамках припущень о майбутніх умовах розвитку, які найчастіше принципово непередбачувані, іншими словами, сценарій відображає прогностичні можливості науки [6].

Поняття «сценарій» співвідносять як з поняттям «прогноз», так і «бачення». У книзі «Сценарне планування. Зв'язок між майбутнім і стратегією »Матс Ліндгрен і Ханс Бандхольд досить повно характеризують відмінності між вищезгаданими поняттями (табл.1.1).

Таблиця 1.1.

Відмінності між сценарієм, прогнозом і баченням [6;7]

Сценарій

Прогноз

Бачення

Можливі, найбільш ймовірні варіанти майбутнього

Вірогідні варіанти майбутнього

Бажаний варіант майбутнього

Ґрунтується на невизначеності

Ґрунтується на певних зв'язках

Засноване на цінності

Показує ризики

Приховує ризики

Приховує ризики

Якісний або кількісний

Кількісний

Зазвичай якісне

Необхідний, щоб знати, яке рішення прийняти

Необхідний, щоб наважитися прийняти рішення

Спонукає до дії

Рідко застосовується

Застосовується щодня

Застосовується досить часто

Ефективний в довгостроковій перспективі, при середньому або високому ступені невизначеності

Ефективний в короткостроковій перспективі і при низькому ступені невизначеності

Грає роль пускових механізмів для свідомих перетворень

Таким чином, сценарій - це попередня інформація, на основі якої проводиться подальша робота по прогнозуванню. За допомогою сценарного методу створюється декілька варіантів майбутнього, що складаються з послідовних кроків та взаємопов'язаних подій, які ведуть до певного прогнозованого кінцевого стану. Як правило, у сценаріях використовується якісний опис подій, хоча досить деталізований, що містить окремі кількісні оцінки. Цим сценарії і відрізняються від звичайних прогнозів, в більшості яких акцент робиться на кількісні показники та чіткі розрахунки. Бачення описує майбутнє, то до чого необхідно прагнути. Але, як і прогноз, бачення приховує ризики. При здійсненні сценарних проектів прогнози можуть використовуватися в якості вихідної інформації. У той же час скориговане стратегічне бачення часто є одним з результатів процесу сценарного планування.

За допомогою сценаріїв відбувається розгляд можливих варіантів поведінки системи в результаті змін зовнішнього середовища або змін, що відбулися всередині самої системи. Звідти, можна зробити висновок, що метою написання сценарію є не передбачення майбутнього, а бажання зрозуміти тенденції розвитку об'єкта дослідження в часі і обрати той напрямок, у якому необхідно рухатися компанії.

Робота зі створення сценарію ведеться систематично, з урахуванням основоположного принципу стратегічного управління - альтернативності вибору. Тому розроблюється не один сценарій, а кілька варіантів, що дозволяє дослідникам бачити можливі наслідки вибору того чи іншого напрямку розвитку [3].

Сценарій спонукає дослідника займатися деталями та процесами, які він міг би легко втратити, через ізольоване використання окремих методів прогнозування та аналізу. Слід чітко відрізняти сценарій від прогнозу. Прогноз "передбачає" специфічну ситуацію яка має бути прийнята або відкинута на базі її переваг та недоліків. Сценарій же є інструментом, який дозволяє визначити, які види прогнозів необхідно використати, щоб майбутня ситуація була описана найбільш повно, з урахуванням всіх факторів, які впливають на об'єкт дослідження. Як із зовнішньої так із внутрішньої середи.

Методологія застосування сценарних методів передбачає створення на підприємстві групи фахівців, які займатимуться аналізом середовища, прогнозуванням, розробкою алгоритмів створення сценаріїв та ін. Але як показує світовий досвід, більшість підприємств віддає перевагу сценаріям, що розробляються окремими консалтинговими та аналітичними фірмами.

Історія успішного застосування сценарного підходу низкою великих корпорацій, а також зростання його популярності у державному стратегічному плануванні робить сценарний підхід досить цікавим для розгляду.

Сценарний підхід як науковий метод почали застосовувати після Другої світової війни при розробці військових стратегій. У США цю техніку розробляли в RAND Corporation, у Франції в DATAR (Dйlйgation interministйrielle а l'Amйnagement du Te rritoire et а l'Attractivitй Rйgionale (фр.) - Представництво з територіального планування і регіональних питань).

У 1960-х рр. корпорації «General Electric» і «Royal Dutch Shell» успішно застосували сценарний підхід в корпоративному плануванні, а в 1970-х рр. сценарний підхід отримав визнання в сфері вивчення майбутнього суспільства, економіки і навколишнього середовища [8].

Популярність сценарного підходу багато в чому обумовлена тим, що в середині XX ст. почали відбуватися події, які не вкладалися в стандартний хід речей, не могли бути спрогнозовані, виходячи з минулих тенденцій, але мали колосальний вплив на майбутнє в глобальному масштабі. Однією з таких подій була нафтова криза 1973р. Успішний вихід корпорації «Royal Dutch Shell» з цієї кризи, завдяки застосуванню сценарного підходу під керівництвом П'єра Века (Pierre Wack) [9] і став стимулом для його широкого поширення.

Аналітики компанії займалися розглядом різних сценаріїв розвитку глобального зовнішнього оточення, з огляду на можливість підвищення цін на нафту країнами ОПЕК. Дослідження дозволили Shell передбачити перша нафтова криза і підготуватися до нього. В результаті компанія, яка не входила в десятку найбільших нафтових компаній світу, після виходу ринку з кризи виявилася в п'ятірці найсильніших. Дослідження представників Стенфордського дослідницького інституту і успіх компанії Shell створили основу для розвитку сценарного планування в 1980-х роках.

У 1983 році дослідження Диффенбаха (Diffenbach) показали, що метод побудови сценаріїв увійшов до трійки найбільш популярних методів довгострокового планування і використовується 68% великих компаній. Белл (Bell, 1982), Меркхофер і Кіней (Merkhofer, Keeney, 1987) розглядали можливість використання сценаріїв як основу при розробці стратегічних рішень. Канеман і Тверські (Kahn eman, Tversky, 1982) досліджували психологічні аспекти сценаріїв. Портер (Porter, 1985) вивчав використання сценаріїв з позиції створення економічної перспективи розвитку організації, Раубітчек (Raubitschek, 1988) - з позиції бізнес - планування; Хасс (Huss, 1988) - з точки зору прогнозування [10].

В кінці ХХ століття він знайшов більш розвинутою в працях Г. Кана, О. Хелмера, Х. Озбекхана, І. Лаурі, Р. Акоффа, Б. де Жувенель, К. Фрімена, С. Коула і ін. В Росії дослідженнями цієї проблеми займалися А. Баваро в, І. Бестужев - Лада, Б. Кузик, Ю. Сидельников, К. Феофанов, В. Цигічко, Ю. Яковець та ін. Кожна з цих теорій відображає свої аспекти методу сценарного планування, які лежать в основі його сьогоднішнього розумінні.

Сьогодні відомий ряд успішних застосувань сценарного підходу в різних областях найрізноманітнішими організаціями - від малих і середніх підприємств до міжнародних корпорацій і держав [11]. З моменту розповсюдження сценарного підходу і придбання їм популярності в самих різних сферах, склалися різні школи сценаристів. Історично сильні школи сценаристів сформувалися в США (вихідці з корпорації RAND), у Франції (G. Berger, F. Roubelat, M. Godet), також можна виділити сценарні школи Голландії і Швеції (Ph. Van Notten, T.J.B.M. Postma). Для сценарних шкіл Швеції і Голландії характерні якісні підходи при проведенні сценарних досліджень, де велика роль віддається роботі з експертами, проведення мозкових штурмів та інших методів організації обговорень. Для французької школи «La prospective» характерне поєднання якісних і кількісних підходів. Також відомі спроби будувати сценарії, спираючись виключно на точні моделі і кількісні підходи, але вони вимагають сильних спрощень і зазвичай не дозволяють врахувати безліч якісних чинників, характерних для соціальних систем.

У 90-і рр. багато західних підприємства звернулися до сценарного планування як до джерела стратегічного мислення, що дозволяє знайти джерело вартості і зростання в корпораціях, а також наданню їм гнучкості в управлінні. Сьогодні сценарне планування широко використовується на промислових підприємствах в Європі і США [12]:

1) Американська компанія «Леві-Страус» (Lйvi-Strauss) активно використовує інструмент сценарного планування в своєму бізнесі. Ця компанія використовує планування сценаріїв як спосіб розгляду різних варіантів прийнятих рішень. До числа розглянутих питань відносяться такі крайні ситуації, як вичерпання світових запасів бавовни і як можливі наслідки - дерегулювання в галузі, що виробляє бавовняні тканини в США.

2) У національній системі медичного обслуговування Великобританії було проведено досвід використання сценаріїв (так звані «Хемінгфордскі сценарії») для планування змін всередині системи, а також як засіб, що сприяє навчанню та вироблення стратегічного мислення.

3) Компанія «Кроун» (KRONE) скористалася сценарним мисленням для переорієнтації своєї лінії продуктів, коли на зміну мідному кабелю прийшли інші види телекомунікаційного зв'язку.

4) Компанія «Глаксоу» (Glaxo) використовувала сценарії, щоб ініціювати обговорення порівняльних характеристик двох можливих напрямків подальшого розвитку фармацевтичної промисловості - засобів діагностики або ліків, які виписуються за рецептом лікаря.

Що ж стосується України, то сценарний метод планування тільки починає розвиток в нашій країні. Поки цей інструмент використовують на самому верхньому рівні управління, особливо при стратегічному плануванні міст, регіонів і країни в цілому. Прикладами використання сценарних методів на Україні можуть послужити [13-17]:

- Стратегія національної модернізації до 2020, в якій сформовані сценарії розвитку української економіки на період до 2020 року;

- Довгострокова стратегія розвитку культури України до 2025 року;

- Стратегія розвитку міста Харків до 2020 року;

- Стратегія розвитку міста Дрогобич;

- Стратегія економічного та соціального розвитку Кіровоградської області на 2013-2020 роки і та ін.

Сценарний підхід, який отримав широке визнання і фактично зайняв центральне місце в методології вибудовування стратегії поведінки в економічній сфері, починає поступово поширюватися на інші сфери діяльності. Техніка розробки сценаріїв досить широко застосовується і в менеджменті, в результаті чого було сформовано нове явище - сценарний менеджмент.

Враховуючи вищенаведене слід узагальнити, що класичний менеджмент передбачає управління за допомогою виконання певних функцій, таких як, прогнозування, планування, створення організаційних структур, командування, координація, стимулювання (мотивація) діяльності, контроль і аналіз. На відміну від класичного, сценарний менеджмент використовується в умовах невизначеності і мінливості умов. Із застосуванням ряду формальних методів, які сприятимуть підвищенню достовірності та обґрунтованості отриманих результатів, а значить і зростанню ефективності його застосування в стратегічному управлінні складними соціальними системами.

1.2 Застосування сценарних методів у транспортному менеджменті

морегосподарський комплекс україна

На сьогоднішній день зовнішнє середовище українських компаній стає більш нестабільним. У даних умовах виграють ті компанії, які виявляються готовими до цих непередбачуваних змін. Сучасний керівник повинен мати «в запасі »набір стратегій, або сценаріїв, які оптимізують реакцію компанії на зміни середовища. Одним з інструментів, що дозволяє якщо не нівелювати, то значно пом'якшити наслідки невизначеності, є сценарний підхід.

Сценарний підхід - досить новий феномен не тільки в українській, а й у світовій науці управління. Однак в останні роки цей термін з'являється все частіше, оскільки у сучасному світі відстежується поступове нарощення темпів глобалізації економіки, інформатизації і «інтернетизація» бізнесу та повсякденного життя, прискорення комунікації та скорочення часу для прийняття рішень.

Сценарний підхід може застосовуватися в самих різних сферах управління, у тому числі у транспортному менеджменті. Сучасному транспортному підприємцю доводиться стикатися з великим обсягом робіт, обробляти значну кількість неструктурованої інформації, за умовах постійно змінюваного середовища, тому для керівника видається економічно доцільним бути готовим до того, що умови діяльності його компанії можуть істотно змінитися в будь-який момент, а стратегії, які є ефективними сьогодні, можуть перестати бути такими завтра. У ситуації, коли многофакторність сучасних управлінських процесів неухильно зростає, підвищується практична користь сценаріїв у сфері транспортного менеджменту, яка обумовлена необхідністю розробки стратегії і визначення основних пріоритетів розвитку. Реалізація сценарних методів може внести в управління додаткову гнучкість і сприятиме розробці альтернативних планів, системи швидкого реагування на зміни зовнішнього середовища і можливостей транспортного підприємства.

Оскільки тема cценарного менеджменту недостатньо розроблена як в світовій, так і в українській науці, є важливим зрозуміти, що становить зміст поняття «сценарний менеджмент» та на яких принципах він базується.

Сценарний менеджмент - це управління в умовах невизначеності і мінливості умов (зовнішнього середовища), при якому виділяються якісно різні можливі варіанти зміни середовища, і для кожного варіанту розробляється найбільш ефективна стратегія (сценарій діяльності). Ключовою умовою сценарного менеджменту є не різноманітність наслідків, а наявність і різноманітність умов.

Сценарний менеджмент базується на трьох принципах рис.1.1 [18,19]:

- системному мисленні - розгляд розвитку поведінки складних систем;

- стратегічному мисленні - виявлення майбутніх потенціалів успіху в якості основи для розробки і реалізації концептуальних стратегій;

- відкритості майбутньому - визначення напрямів альтернативного розвитку та інтеграції в процес прийняття рішень.

Рис.1.1 - Основні принципи сценарного менеджменту

На перетині трьох сфер і знаходиться «сценарний менеджмент», як поєднання методів трьох типів мислення і менеджменту.

Сценарний менеджмент набув широкого поширення в середовищі менеджерів почасти завдяки відсутності точного регламенту його реалізації. Він залишає стільки свободи в діях, скільки потрібно практикам. Єдиним обмеженням, яке допускається звичайною процедурою, є обмеження в часі.

На рисунку 1.2 показані різні управлінські ситуації, в яких можуть бути застосовані сценарії.

Рис.1.2 - Різні ситуації в процесі управління, в яких можна застосовувати сценарії [20]

Для реалізації методу сценаріїв повинна бути сформована група кваліфікованих професіоналів. Завданням даної групи є розробка алгоритму реалізації сценарію, складання планів, бюджетів сценарію, визначення областей науки, техніки, економіки та ін., які не повинні бути втрачені при постановці та вирішенні проблеми.

Різні розділи сценарію зазвичай пишуть різні групи людей. У цих сценаріях представлений ймовірний перебіг подій у часі. Використання різних професіоналів дозволяє простежити його розгалуження, взаємозв'язок з іншими проблемами і та ін. З одного боку, професійно розроблені сценарії дозволяють більш повно і чітко визначити перспективи розвитку ситуації як при наявності різних управляючих впливів, так і при їх відсутності. З іншого - сценарії очікуваного розвитку ситуації дозволяють своєчасно усвідомити небезпеки, якими чреваті невдалі управлінські впливи або несприятливий розвиток подій [21].

Сценарний підхід довів свою ефективність, дозволяючи:

- краще зрозуміти ринкову ситуацію, її еволюцію з минулого в сьогодення і в можливе майбутнє;

- виявити загрози і можливості компанії при різних сценаріях майбутнього;

- визначити чутливість факторів, що характеризують компанію, до змін у зовнішньому середовищі, які відбуваються або можуть відбуватися в майбутньому;

- проаналізувати можливі напрямки своїх дій і виділити серед них оптимальні;

- виробити більш узгоджену точку зору управлінської команди на ситуацію, в якій знаходиться фірма;

- підвищити рівень довіри менеджерів один до одного через краще розуміння, хто і чим займається в фірмі;

- поліпшити розуміння менеджерів структури фірми, що сприяє налагодженню горизонтальних зв'язків;

- сформувати у менеджерів почуття відповідальності за долю фірми через розуміння важливості власної ролі в процесі реалізації прийнятих рішень.

- структурувати (розбити на етапи, окремі процеси, виявити вплив найбільш значущих детермінант та ін.), детально представити можливі варіанти розвитку подій;

- забезпечити посилення мотивації людини до цілеоріентованого перетворення його поведінки і діяльності;

- вдосконалити і впровадити раціональні прийоми організації праці;

- налаштувати людину на формування установки на результат і т. п. [22].

Мета сценарного дослідження - інтерпретувати дії, здійснювані в даний час, в світлі майбутніх подій, а також виробити дії, що дозволяють уникнути небезпек в майбутньому, і наблизиться до бажаної стратегічної мети.

Специфіка сценарного підходу полягає в тому, що він дозволяє прояснити і осмислити дії, що вживаються в даний час, в світлі майбутніх подій, дозволяє вивчити різноманітне і невизначене майбутнє. Застосування системного підходу в сценарних дослідженнях; дозволяє врахувати якісні дані і стратегії всіх зацікавлених осіб; нагадує, що інформація і передбачення ніколи не бувають нейтрального характеру і завжди відображають чиїсь інтереси. Найчастіше сценарний підхід передбачає використання різних методів; а також ставить під сумнів упереджені передбачення і прогнози.

Гнучкість сценарного підходу дозволяє пристосовувати його для самих різних галузей, використовувати на різних рівнях - від локального до глобального. Залежно від вимог, які ставляться перед результатами сценарного дослідження, воно може містити як менш формальні методи, так і навпаки складатися з строгих аналітичних методів. Процес розробки сценаріїв досить трудомісткий і передбачає планування і проведення сценарного дослідження з подальшим аналізом результатів і формуванням рекомендацій для осіб які приймають рішення. Тому сценарні дослідження зазвичай проводяться з строго заданої метою і чітко поставленими завданнями, щоб витрачені на його реалізацію ресурси були виправдані. Також не існує чіткої методики розробки сценаріїв. Процес розробки сценарію заснований на врахуванні рекомендацій, які узагальнюють досвід застосування даного методу.

Запропоновується наступна послідовність кроків реалізації сценарного методу [7].

Рис. 1.3 - Етапи створення сценаріїв

Згідно с рисунком 1.3, розробка сценаріїв передбачає проходження наступних етапів:

1. Визначення об'єкта сценарного дослідження (світова економіка, країна, регіон, компанія, галузь та інше), мети його існування та стратегічні цілі.

2. Встановлення часових рамок сценарію. Ці рамки визначаються цілою низкою чинників: масштабом розробки стратегічного плану, тривалістю реалізації інвестиційних проектів, тривалістю життєвого циклу продуктів, термінами якихось подій в майбутньому (майбутніми виборами та ін.).

3. Аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища об'єкта дослідження.

Сьогодні все більше фахівців розглядають підприємство як відкриту систему, головні передумови ефективної діяльності якої знаходяться не всередині, а поза ним. Ефективність функціонування, таким чином, залежить від того, наскільки вдало компанія пристосована до свого зовнішнього оточення, вона повинна знати і розуміти, які зміни її чекають, вміти розпізнати загрози і не впустити що відкриваються перед нею. А дослідження внутрішнього середовища підприємства дає керівництву можливість оцінити внутрішні ресурси і можливості. Виявляючи сильні і слабкі сторони підприємства, керівництво має можливість розширювати і зміцнювати конкурентні переваги і, відповідно, попередити виникнення можливих проблем.

Внутрішнє середовище є джерелом, що забезпечує організацію ресурсами, необхідними для підтримки її внутрішнього потенціалу на належному рівні. Організація знаходиться в стані постійного обміну з зовнішнім середовищем, забезпечуючи тим самим собі можливість виживання. Саме тому, ці моменти повинні бути предметом пильної уваги з боку керівництва.

4. Формування варіантів сценаріїв.

Існують певні критерії, яким повинен відповідати якісний набір сценаріїв, складений зі стратегічними цілями:

- Потенціал для прийняття рішення. Кожен сценарій з набору і весь набір в цілому повинні надавати ідеї, корисні для розглянутого питання.

- Реалістичність. Сформовані сценарії повинні відображати такі події майбутнього, які дійсно можуть відбутися.

- Альтернативи. Кожен сценарій повинен бути, принаймні до певної міри, імовірним, хоча і немає необхідності точно розраховувати його ймовірність.

- Відсутність внутрішніх протиріч. Кожен сценарій повинен бути внутрішньо узгоджений, без чого йому не можна слідувати.

- Диференціація. Сценарії повинні якісно або структурно відрізнятися один від одного.

- Перевірка. Останній критерій - реальна перевірка за допомогою сценарію інформації про майбутнє, отриманої організацією.

Далі відбувається ранжування сценаріїв на основі ймовірностей їх реалізації, що виводяться з оцінок реалізації окремих груп чинників. Найбільш ймовірний варіант сценарію вибирається в якості базового сценарію.

5. Обгрунтування напрямів розвитку сценаріїв із використанням методології PEST- та SWOT- аналізу.

6. Впровадження заходів щодо нівелювання негативних факторів впливу.

Таким чином, сценарний метод створює передумови застосування безперервного багатоваріантного планування.

Даний метод, має низку важливих переваг, у зв'язку з тим, що майбутнє ніколи не може бути повністю виміряне та кероване, має низку важливих переваг:

1) перш за все, він загострює увагу дослідника на невизначеності, яка характеризує будь-яку ринкову ситуацію; управління у змінюваному середовищі має на увазі здатність передбачати еволюцію цього середовища, що з'являються в ній можливості і загрози;

2) метод сценаріїв полегшує інтеграцію даних, отриманих різними методами, якісними або кількісними, з метою виявлення можливих, найбільш доцільних стратегій розвитку, напрямків діяльності організації;

3) реалізація цього методу вносить в управління додаткову гнучкість і сприяє розробці альтернативних планів і системи швидкого реагування на зміни зовнішнього середовища і можливостей організації.

Таким чином, метод сценаріїв дозволяє підвищити здатність до передбачення і розвинути гнучкість і адаптивність об'єкта дослідження до змін.

До числа недоліків методу сценаріїв можна віднести наступне:

1) досить висока складність методу, що вимагає залучення великої кількості висококласних фахівців різного профілю. Сценарій високої якості неможливо розробити силами одних маркетологів; необхідно залучати фахівців з інших підрозділів організації-конкурента, запрошувати зовнішніх експертів;

2) відсутність достатнього чіткого алгоритму, методики розробки сценарію;

3) вірогідність наявності помилок через невизначеність майбутнього.

В силу того, що метод сценаріїв, хоча і не дає можливості представити точну картину майбутнього, але він сприяє прийняттю більш вдалих рішень сьогодні. Основною передумовою ефективного застосування сценарного підходу на українських транспортних підприємствах виступають закладені в ньому можливості розробки стратегії розвитку, якісного довгострокового визначення напрямків розвитку, що стосується сфери, засобів і форми діяльності, системи внутрішніх і зовнішніх взаємин.

У такій ситуації можна стверджувати, що якісно новий рівень розвитку підприємств морського транспорту і транспортної галузі в цілому не може бути досягнутий без ефективного використання новітніх методів сценарного планування.

1.3 Особливості сценарного аналізу в морегосподарському комплексі

На сучасному етапі становлення України, як незалежної держави, морегосподарська діяльність стає однією з важливих умов забезпечення економічної та зовнішньоекономічної незалежності, екологічної, стратегічної і в цілому національної безпеки.

Зростання економіки України та входження українського господарського комплексу до європейського та світового економічного простору ґрунтується, зокрема, на підвищенні ефективності функціонування морегосподарського комплексу, у зв'язку з чим обумовлюється необхідність визначення дефініції «морегосподарський комплекс» та окреслення функціональної структури сучасного морегосподарського комплексу в Україні.

Особливості теоретичних поглядів науковців на тлумачення терміну морегосподарьского комплексу розглянуті у роботах О. П. Подцерковного, Ю. З. Драпайло, В. В. Ковалевської, Ю. В. Сєднєва, С. Б. Савєльєва та ін. ( додаток А ).

У широкому розумінні, морегосподарський комплекс - це сукупність функціонально відокремлених галузей і об'єктів, умовою для функціонування яких є обов'язкова наявність морського та приморського середовища.

Сучасні підходи сценарного аналізу в морегосподарьскому комплексі мають специфічний характер та розповсюджуються на широке коло об'єктів (рис. 1.4)

Сценарний аналіз керується баченням, що морегосподарський комплекс - це цілісна сукупність господарюючих суб'єктів, які прямо або побічно пов'язані із господарською діяльність морських та рибних портів, суднобудівельною та судноремонтною діяльністю, морським транспортом, рекреаційною, мінерально-видобувною, будівельною індустрією та ін., та існують з метою задоволення потреб населення та суспільного виробництва в продукції та послугах морського транспорту за допомогою використання природних, інтелектуально-професійних і створених людиною засобів.

Рис. 1.4 - Основні об'єкти морегосподарського комплексу

В рамках системи морегосподарського комплексу розглядають дві складові (рис. 1.5):

- морська, що безпосередньо пов'язана з морською діяльністю, а саме: морський транспорт, рибальство, добуток морських мінеральних ресурсів, морські круїзи та суднобудування;

- прибережна, яка пов'язана з розвитком прибережних територій та забезпеченням морської діяльності.

Морегосподарський комплекс являє собою складну систему взаємопов'язаних та взаємовпливових суб'єктів господарювання, на кожен з яких можливо застосувати сценарні методи. Але в силу того що морегосподарський комплекс розвивається стихійно, не є доцільним одночасно проводити аналіз всіх підприємств у його структурі. Виходячи з цього судження у роботі буде проведений вибірковий аналіз ключових об'єктів морегосподарського комплексу - морських торгівельних портів.

Рис. 1.5 - Складові морегосподарьского комплексу

Методологія сценарного аналізу передбачає визначення головної мети існування порту та його стратегічних цілей. Мета визначається з урахуванням інтересів численних зацікавлених сторін, серед яких слід відзначити власників та інвесторів підприємства, вантажовласників, судновласників, різних посередників, підприємства інших видів транспорту, державні органи різного рівня, учасників портових співтовариств, працівників підприємства, постачальників факторів виробництва та ін.

Постановка цілей - найбільш важливий момент у визначенні призначення системи. Реалізація загальної мети пов'язана з досягненням ряду внутрішніх цілей системи.

Першим впорядковуючим інструментом для створення сценаріїв розвитку порту стає дерево цілей (рис. 1.6), який вважається одним із найефективніших інструментів у плануванні.

Рис. 1.6 - Дерево цілей морського торгівельного порту

Загальна мета розвитку морського торгового порту полягає у підвищенні фінансової стійкості підприємства шляхом покращення його конкурентоспроможності, досягненні високого рівня розвитку, що забезпечує його функціонування в міжнародній транспортній системі, а також задоволення потреб економки України в експортно-імпортних операціях.

Для визначення критеріїв оцінки портового господарства для сценарного аналізу необхідно сформувати основні напрями, що забезпечують основний внесок на шляху досягнення вищенаведених стратегічних цілей підприємства.

Діяльність морського порту доцільно розглядати в рамках чотирьох напрямків:

- фінанси - розглядається ефективність діяльності підприємства;

- клієнти - проводиться оцінка якості послуг компаній з погляду кінцевих споживачів, визначається оптимальне задоволення клієнтів з урахуванням цінової чутливості, рівень підтримки іміджу портового підприємства;

- внутрішня операційна ефективність організації - відображає забезпечення рівня ефективності організації господарської діяльності портового підприємства, ріст інвестиційної привабливості;

- інновації та навчання, тобто здатність організації до сприйняття нових ідей, її гнучкість, орієнтація на постійні поліпшення. Включає в себе навчання співробітників та розвиток культури підприємства, як в індивідуальному плані, так і на рівні порту в цілому. Наявність кваліфікованих працівників дозволяє безперервно підтримувати високу якість послуг при мінімальних витратах на витратні матеріали, значення має і наявність висококваліфікованого менеджменту.

Виходячи з вищенаведеного, визначено основні критерії оцінки морських торгівельних портів для сценарного аналізу (рис. 1.7)

Рис. 1.7 - Критерії оцінки для сценарного аналізу морського портового господарства

Отже, необхідно кожен критерій доповнити набором показників відповідно до напрямків, які їх характеризують ( Рис. 1.8).

Рис. 1.8 - Показники оцінки морського портового господарства для сценарного аналізу

Таким чином, обрані показники відповідають таким вимогам:

- відповідають цілям і задачам підприємства;

- дають якісну оцінку виробничого потенціалу;

- забезпечують комплексність оцінки оптимальності планів розвитку виробничого підприємства.

Для обгрунтування сценаріїв розвитку портового господарства використовують результати PEST- та SWOT- аналізу.

Метою динамічного аналізу PEST є оцінка впливу найбільш значущих чинників макрооточення на діяльність підприємства і можливостей зміни їх впливу з часом. При цьому слід враховувати фактори, які є незначними зараз, але здатні в значній мірі вплинути на діяльність організації в даній часовій перспективі [23].

Оскільки PEST-аналіз зачіпає зовнішні чинники, що впливають на роботу порту, розподіл зовнішнього середовища проводиться за певною схемою. У ній виділяється:

- макросередовище (включає загальні фактори, які не стосуються прямо короткострокової діяльності підприємства, але можуть впливати на його довгострокові рішення ).

- мікросередовище (включає всі зацікавлені групи, які прямо впливають або перебувають під безпосереднім впливом основної діяльності підприємства, це постачальники, акціонери, покупці, кредитори, профспілки, конкуренти).

При проведенні аналізу PEST виділяють політичні, економічні, соціокультурні та технологічні чинники впливу (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Чотирикутна матриця PEST-аналізу [24]

Політико-правові чинники

Економічні чинники

-урядова стабільність

- податкова політика та законодавство;

- антимонопольне законодавство

- закони з охорони природного середовища

- регулювання зайнятості населення

- зовнішньоекономічне законодавство

- позиція держави по відношенню до іноземного капіталу

- профспілки та інші групи тиску (політичного, економічного)

- тенденції валового національного продукту

- стадія ділового циклу

- процентна ставка і курс національної валюти

- кількість грошей в обігу; рівень інфляції

- рівень безробіття

- контроль над цінами і заробітною платою

- ціни на енергоресурси

- інвестиційна політика

Соціокультурні фактори

Технологічні фактори

- демографічна структура населення;

- стиль життя; звичаї і звички

- соціальна мобільність населення;

- активність споживачів

- витрати на НДДКР з різних джерел;

- захист інтелектуальної власності

- державна політика в області НТП

- нові продукти (джерела ідей, швидкість оновлення)

Останнім часом у зв'язку з кращим розумінням проблеми забруднення навколишнього середовища в чинники впливу стали включати і екологічний фактор.

Основне призначення зовнішнього і внутрішнього аналізу - визначити і зрозуміти можливості і загрози в сьогоденні і майбутньому, а також визначити альтернативи розвитку об'єкта дослідження.

Внутрішній аналіз є частиною SWOT-аналізу. Методологія SWOT-аналізу передбачає спочатку виявлення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, після цього встановлення зв'язків між ними, які в подальшому можуть бути використані для формулювання стратегії підприємства [25].

Згідно із рисунком 1.9, поле «СіМ» означає сильні сторони організації, які відкривають перед нею певні стратегічні можливості, поле «СіЗ» означає використання сильних сторін організації для зменшення загроз, поле «СлМ» показує віз можливості організації за наявності у неї значного числа слабких сторін, поле «СлЗ» показує вразливі слабкі сторони організації в умовах загроз [26].

Рис. 1.9 - Матриця SWOT-аналізу

SWOT і PEST-аналіз відрізняються один від одного тим, що PEST-аналіз допомагає вивчити весь ринок, відбувається деталізований розгляд зовнішнього середовища, в той час як SWOT-аналіз розглядає, в якому становищі знаходиться підприємство в умовах ринкового середовища, яка концепція або ідея є у того чи іншого продукту чи послуги, тобто відбувається вивчення впливу факторів на безпосередню діяльність підприємства.

Таким чином, дана система дасть керівництву порту абсолютно новий інструмент управління, який дозволить оцінити критичні фактори не тільки поточного, але і майбутнього розвитку.

Висновок до розділу 1

На сьогоднішній день, фахівцями прийнято розглядати транспортне підприємство як відкриту систему, головні передумови ефективної діяльності якої знаходяться не всередині, а поза ним. Таким чином, ефективність функціонування підприємства залежить від того, наскільки вдало воно пристосоване до свого зовнішнього оточення, наскільки керівництво знає і розуміє, які зміни їх очікують, вміють розпізнати загрози і не упустити відкриваються перед ними можливості.

Такий підхід призвів до широкого використання методів сценарного планування, що не тільки забезпечують можливість гнучкого управління бюджетами, а й дозволяють сформувати альтернативні плани дій в залежності від того, який із сценаріїв реалізується на практиці.

Під сценарієм розуміється переважно якісний опис можливих варіантів розвитку досліджуваного об'єкта при різних поєднаннях певних умов. Він не призначений для «передбачення» майбутнього, а лише в розгорнутій формі показує можливі варіанти розвитку подій для їх подальшого аналізу і вибору найбільш реального та сприятливого. Гнучкість сценарного підходу дозволяє пристосовувати його для самих різних галузей, використовувати на різних рівнях - від локального до глобального.

Транспортна галузь не відрізняється стабільністю діяльності, а розвивається стихійно, методи сценарного планування знайшли своє застосування і при дослідженні таких складних систем як морегосподарський комплекс.

У контексті сценарного методу морегосподарський комплекс розглядається, як складна, багатокомпонентна керована система, структура якої складається із господарської діяльності морських та рибних портів, суднобудівельною та судноремонтною діяльності, морського транспорту, рекреаційною, мінерально-видобувною, будівельною індустрії та ін.

Морегосподарський комплекс являє собою дуже складну систему взаємопов'язаних та взаємовпливових суб'єктів господарювання, тому не є доцільним одночасно проводити аналіз всіх підприємств у його структурі. Аналіз ключових об'єктів морегосподарського комплексу - морських торгівельних портів, може бути наглядним прикладом застосування сценарних методів на кожен з об'єктів морегосподарьского комплексу.

Згідно із методикою сценарного планування були визначені головні напрями діяльності морського порту, які можна розглядати в рамках чотирьох напрямків: «Фінанси», «Клієнти», «Внутрішня операційна ефективність організації», «Інновації й навчання». Також були визначені основні критерії оцінки морських торгівельних портів для сценарного аналізу, кожен критерій доповнювався набором показників відповідно до напрямків, які його характеризують.

Таким чином, створена система дозволить визначити чутливість факторів, що характеризують компанію, до змін у зовнішньому середовищі, які відбуваються або можуть відбуватися в майбутньому.

2. Дослідження тенденцій економічного розвитку морегосподарського комплексу України

2.1 Аналіз морегосподарського комплексу в системі міжнародних зв'язків

Україна здобула статус морської держави завдяки географічному положенню з виходом в океан, довжині морських кордонів та площі водного простору, вагомому внеску у вивчення Світового океану та розвиток судноплавства, а також місця й ролі в глобальній та регіональній системах міжнародних відносин. Проте в зв'язку з суттєвим зниженням рівня конкурентоспроможності її морегосподарського комплексу Україна практично втратила первісні позиції. Причиною цього виявилася недооцінка ролі держави у демократичних перетвореннях, притаманних переходу до ринкових відносин, і ролі морської політики у процесі підтримки і розвитку економічної могутності держави, зміцнення її міжнародного авторитету.

У світі сьогодні неможливо уявити країну, що має вихід до моря, без пріоритетного розвитку морського сектору і впровадження зваженої та дієвої морської політики, які формують основу заможного суспільства та ефективної конкурентоспроможної економіки країни. Навіть ті країни, що не мають морських кордонів, намагаються долучитися до освоєння ресурсів Світового океану та організації раціональних і безпечних транспортно-логістичних мереж доставки вантажів, вироблених в рамках міжнародного поділу праці.

Необхідність у високорозвиненій транспортній системі посилюється, коли вона стає базою при інтеграції країни в європейську та світову економіку. Вона є невід'ємною складовою ефективного входження України в світове співтовариство і обіймання в ньому місця, яке відповідатиме рівню високорозвиненої держави. Нарощення темпів інтеграції в Україні призведе до зростання товарообмінних операцій між співпрацюючими державами.

Завдяки зручному географічному розташуванню Україна є вигідним мостом для транзитних перевезень товарів і пасажирів між країнами Європи, Азії і Близького Сходу. Оскільки, у ринкових умовах до транспортної системи ставляться високі вимоги щодо якості, надійності та регулярності транспортних зв'язків, термінів і вартості доставки, схоронності вантажів і безпеки перевезення пасажирів стан транспортних комунікацій України має відповідати вимогам європейської інтеграції.

Провідною ланкою логістичного ланцюга експортоорієнтованих галузей економіки та імпортозалежних підприємств країни є морські торговельні порти України. З огляду на їх розташування на напрямках міжнародних транспортних коридорів, порти за техніко-економічним рівнем виробничого потенціалу і організації виробництва повинні бути адекватні параметрам міжнародного торгового судноплавства.

За даними Міністерства інфрраструктури України [27] по вантажному потенціалу морської торгівлі Україна входить в число 20 провідних країн світу, поряд з КНР, США, Японією, Великобританією та Австралією та іншими розвиненими морськими країнами (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Місце України за рейтингом вантажного потенціалу морської торгівлі

Вантажообіг портів

Країни

Понад 1 млрд. т / рік

Китай, США

Від 500 до 1000 млн. т / рік

Японія, Великобританія, Австралія, Росія

Від 300 до 500 млн. т / рік

Італія, Нідерланди, Сінгапур, Іспанія, Франція, Індія, Бразилія

Від 100 до 300 млн. т / рік

Німеччина, Норвегія, ПАР, Туреччина, Бельгія, Швеція, Данія, Греція, Україна, Мексика, Саудівська Аравія

Від 50 до 100 млн. т / рік

Канада, Фінляндія, Ірландія, Португалія, Польща, Латвія, Естонія, Аргентина, Чилі, Колумбія

За роки незалежності України в морській галузі відбулися істотні зміни, основним напрямком яких стало зниження більшості показників, що характеризують роботу торговельних портів країни. Подібні тенденції зберігаються і в даний час, що показує недостатню ефективність вжитих державою спроб реформування галузі. Крім того, в умовах сучасної політичної та економічної ситуації в Україні в розвитку морського вантажного транспорту з'являється фактор невизначеності, що ускладнює подальшу оптимізацію його функціонування.

Аналізуючи динаміку зміни вантажопотоку в Україні за період 2010-2016 років (рис. 2.1, 2.2), можна зробити висновок, що результатом морських грузоперевезень є значне скорочення об'ємів перевалки.

Рис. 2.1 - Динаміка вантажообігу в морських портах України в 2010-2016 рр., млн. т. (побудовано автором за [28-39])

За останні 6 років цей низхідний тренд був перерваний тільки в 2011 р. (рис. 2.1), коли портам вдалося наростити вантажопотік на 4,7% (в основному за рахунок зростання експорту навалювальних вантажів, зокрема руди і вугілля, а також приросту транзиту). Тоді об'єм перевалки портів і терміналів усіх форм власності склав 162,26 млн. т.

На ситуацію з вантажною базою значною мірою вплинула не тільки відсутність у нашої країни власного флоту, а й економічна криза, яка охопила світову економіку, включаючи країни Євросоюзу, зниження попиту у найбільших споживачів ринку на продукцію гірничо-металургійних комбінатів України, недостатньо продумана тарифна політика.

Рис. 2.2 - Зміна структури експорту, імпорту та транзиту вантажів в морських портах України в 2010-2016 рр., млн. т. (побудовано автором за [40-45])

Структура експорту, імпорту та транзиту вантажів (рис. 2.2) характеризує стан зовнішньоекономічної діяльності морських портів України. На тлі загального зниження транзиту зросли потоки експортних і каботажних вантажів в портах, в результаті чого питома вага імпорту та транзиту у 2015 р. була майже на одному рівні (17,95% і 16,9% відповідно). За даними АМПУ у 2016 р., перевалка експортних вантажів скоротилася на 3,3% - до 100 млн 395 тис. т., імпортних - скоротилася на 10,8%, до 16 млн 13 тис. т. Перевалка транзитних вантажів знизилася на 35% і склала 10 млн 370 тис. т., каботажних - знизилася на 23,7%, до 5, 220 тис. т. Серед причин тенденції до спаду імпорту вантажів протягом останніх років виділяють:

- тривалий конфлікт в індустріальній частині країни, який спричинив припинення роботи цілого ряду підприємств важкої промисловості;

- коливання курсу долара США, внаслідок чого імпорт товарів часто стає нерентабельним і збитковим.

У сфері імпорту переважають енергоресурси, які утворюють чверть загального товарного імпорту та складаються переважно із природного газу, нафти та нафтопродуктів. До 2014 р. Росія залишалася практично єдиним постачальником газу в Україну, але після зміни влади та внаслідок конфлікту з Росією новим урядом України було прийнято рішення про збільшення імпорту газу з ЄС та поставлено мету досягти повної незалежності від Росії в газовій сфері в середньостроковій перспективі.

Зростання каботажних перевезень - результат виникнення нового логістичного маршруту доставки вантажів. Для металургійних комбінатів в Маріуполі стали поставляти з Бердянська аглоруди і залізорудний концентрат морським шляхом, оскільки доставка їх по залізниці стала неможливою в результаті руйнування залізничного полотна в ході бойових дій на Донбасі.


Подобные документы

  • Транспортно-термінальні комплекси і їх роль в мультимодальних схемах доставки вантажів. Вимоги до авіаційних вантажних терміналів. Оцінка ефективності діяльності транспортного комплексу. Перспективи розвитку львівського мудьтимодального авіатерміналу.

    курсовая работа [9,6 M], добавлен 23.04.2023

  • Рівень розвитку та територіальне розміщення залізничного, морського, річкового, автомобільного, трубопровідного, повітряного і пасажирського транпорту. Перспективи розвитку транспортної системи України, порівняльна характеристика з іншими країнами.

    курсовая работа [80,0 K], добавлен 09.12.2010

  • Аналіз структури вантажопотоку і обґрунтування вантажного комплексу аеропорту. Завантажувальні характеристики повітряних суден. Технічні характеристики стандартних засобів пакетування. Організаційна структура служби поштово-вантажного обслуговування.

    курсовая работа [1,6 M], добавлен 31.10.2014

  • Виникнення, етапи розвитку і управління трубопровідним транспортом. Класифікація і характеристика трубопровідного транспорту України як важливої складової енергетичної системи Європи. Стан і перспективи розвитку трубопровідного транспорту України.

    реферат [589,3 K], добавлен 15.12.2010

  • Аналіз і оцінка сучасного стану транспортного флоту України. Практичні рекомендації по розширенню участі України в світових інтеграційних процесах через удосконалення діяльності морських торгівельних суден і портів в системі міжнародних перевезень.

    курсовая работа [699,9 K], добавлен 06.01.2011

  • Морський транспорт як важливий чинник інтеграції України до світової економічної системи. Комплексне використання біологічних ресурсів Світового океану та розвиток промислового флоту. Розробки морських сировинних ресурсів у Азово-Чорноморському басейні.

    курсовая работа [35,3 K], добавлен 02.11.2014

  • Залізничний транспорт як галузь економіки, його переваги та недоліки. Історія розвитку залізничних доріг України. Порівняльна характеристика залізниць світу та України. Складові залізниці, її функції. Принципи організації руху поїздів на залізницях.

    контрольная работа [1,2 M], добавлен 20.12.2015

  • Аналіз виробничої діяльності підприємства на прикладі Харківського автотранспортного підприємства № 16363. Оновлення рухомого складу, пошук та впровадження неординарних методів перевезень. Станція технічного обслуговування автомобілів, сервісна станція.

    отчет по практике [748,2 K], добавлен 17.03.2015

  • Регулювання діяльності щодо впровадження нових міських та приміських пасажирських маршрутів загального користування суб'єктами господарської діяльності. Можливості виникнення правових суперечок між суб'єктами господарської діяльності - перевізниками.

    статья [57,7 K], добавлен 31.08.2017

  • Схеми хвостового оперення. Вибір конструктивно-силової схеми кіля. Особливості побудови епюр. Розрахунок лонжеронів. Виключення небезпек під час експлуатації кіля регіонального літака шляхом застосування комплексу технічних, організаційних заходів.

    дипломная работа [4,4 M], добавлен 22.04.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.