Розробка проекту ремонту чотирьохвісних критих вагонів

Призначення і структура системи технічного обслуговування та ремонту вагонів. Спеціалізація запроектованого вагонного депо. Методи та обладнання неруйнівного контролю автозчіпного пристрою. Пошкодження та несправності автозчіпних пристроїв в експлуатації.

Рубрика Транспорт
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 24.07.2010
Размер файла 198,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

чол.

Приймаємо 7 чоловік.

Облікову кількість робітників розраховуємо по формулі (2.53)

чол.

Приймаємо 9 чоловік.

Таблиця 2.6 - Штатна відомість робітників автогальмового відділення

Професія

Кіл-ть чоловік

1

2

1 Бригадир АКП

1

2 Слюсар по ремонту:

а)повітророзподілювачів

3

б)авторегуляторів

2

в)сполучної арматури

1

3. Робітник відділення

2

РАЗОМ

9

Устаткування автогальмового відділення приймаємо згідно типового технологічного процесу і зводимо в таблицю 2.7.

Таблиця 2.7- Найменування устаткування автогальмового відділення

Найменування устаткування

Кіл -ть

Займаємо площа,

мІ

1

2

3

1 Мийна машина

1

5

2 Стенд для ремонту й іспиту автогальм

1

8

3 Стенд для ремонту й іспиту повітророзподілювачів

1

8

4 Стенд для ремонту й іспиту гальмівних рукавів

1

4

5 Стелаж для повітророзподілювачів

2

4

6 Верстат слюсарний

2

8

7 Стелаж для деталей

2

4

8 Шафа для інструментів

2

6

9 Стенд для ремонту гальмівних циліндрів

1

6

10 Верстат для притирання деталей

1

8

РАЗОМ

14

77

Визначаємо площу автогальмового відділення з обліком проходів і проїздів по формулі (2.54)

2.9 Слюсарно-механічне відділення

Слюсарно-механічне відділення призначене для обробки продукції ковальського і електрогазозварювального відділення, а також для виготовлення нових деталей для виробничих і господарських нестатків депо.

Устаткування слюсарно-механічного відділення приймаємо згідно типового технологічного процесу і зводимо в таблицю 2.8.

Таблиця 2.8- Перелік устаткування в слюсарно-механічному відділенні

Найменування устаткування

Кіл-ть

Займаєма

площа, мІ

1

2

3

1 Токарно-гвинторізний верстат

3

5

2 Верстат револьверний

1

6

3 Верстат свердлильний

2

5

4 Верстат фрезерний

2

4

5 Верстат болторізний і гайконарізний

1

2

6 Стілаж для деталей

2

2

РАЗОМ

11

45

Визначаємо площу слюсарно-механічного відділення з урахуванням проходів і проїздів по формулі (2.54)

де k-коефіцієнт урахування проходів і проїздів для слюсарно-механічного відділення,k=3,5.

Приймаємо 158 мІ

Кількість робочих відділень визначаємо по кількості верстатного устаткування і зводимо в таблицю (2.9).

Таблиця 2.9- Штатна відомість слюсарно-механічного відділення

Професія

Кіл-ть чоловік

1 Майстер

1

2 Токар

3

3 Свердлувальник

2

4 Фрезерувальник

2

5 Слюсар

5

6 Болторізчик-гайкорізчик

1

РАЗОМ

14

Облікова кількість робітників визначаємо по формулі (2.53)

чол.

Приймаємо 16 чоловік.

2.10 Ковальсько-ресорне відділення

Ковальсько-ресорне відділення призначене для виготовлення кувань, штампів, пристосувань, а також для ремонту й іспиту пружин ресор.

Кількість устаткування ковальсько-ресорного відділення залежить від планованої річної програми ремонтного кування і вартовий продуктивності ковальських агрегатів.

Програма відділення визначається потребою у відремонтованих ресорах депо і ПТО. Нормами передбачено, що на один вантажний вагон деповського ремонту потрібно ремонт 1,2 ресор, а на поточний відчіпний ремонт 0,4 і безвідчіпний - 0,0015 ресори на 1000 вагоно-вісі.км [21].

Перелік устаткування зводимо в таблицю (2.10).

Таблиця 2.10- Перелік устаткування в ковальсько-ресорному відділенні

Найменування устаткування

Кіл-ть

Займаємо площа,

мІ

1 Молот

1

2,23

2 Піч нагрівальна

1

8

3 Горн

1

1

5 Стелаж для деталей

2

2

6 Шафа для інструмента

1

3

7 Верстат слюсарний

1

2

РАЗОМ

7

20,23

Визначаємо площу ковальсько-ресорного відділення з урахуванням проходів і проїздів по формулі (2.54)

де k- коефіцієнт урахування проходів і проїздів ковальсько-ресорного відділення, k=6.

Штат робітників ковальсько-ресорного відділення [згідно типового технологічного процесу] зводимо в таблицю (2.11).

Таблиця 2.11 - Штатна відомість робітників ковальсько-ресорного відділення

Професія

Кіл-ть чоловік

1 Ковалі

2

2 Молотобійці

2

3 Машиніст молота

1

4 Підсобний робітник

1

РАЗОМ

6

Облікова кількість робітників визначається по формулі (2.53):

чол.Приймаємо 7 чоловік.

2.11 Електрогазозварювальне відділення

Відділення призначене для виготовлення нескладних конструкцій і відновлення деталей вагонів.

Устаткування електрогазозварювального відділення приймаємо згідно типового технологічного процесу і зводимо в таблицю 2.14

Апарати розподілимо по наступним дільницям та відділенням депо і ПТО у складальному-5; у візковому-3; у електрогазозварювальному-1; в інших ділянках і відділеннях депо-1.

Перелік устаткування електрогазозварювального відділення зводимо в таблицю (2.12).

Таблиця 2.12 - Перелік устаткування електрогазозварювального відділення

Найменування устаткування

Кіл-ть

Займаємо площа, мІ

1 Зварювальні кабіни

1

4

2 Газозварювальні кабіни

1

8

3 Стелаж

3

8

РАЗОМ

5

28

Визначаємо площу електрогазозварювального відділення з урахуванням проходів і проїздів по формулі (2.54)

Штат робітників електрогазозварювального відділення передбачає кількість устаткування, яку зводимо в таблицю (2.13).

Таблиця 2.13- Штатна відомість електрогазозварювального відділення

Професія

Кіл-ть чоловік

1 Електрозварювач

1

2 Газозварювач

1

РАЗОМ

2

Облікова кількість працівників визначаємо по формулі (2.53)

чол. Приймаємо 3 чоловіка.

2.12 Інструментальне відділення

Відділення призначене для ремонту устаткування і пристроїв депо, для часткового виготовлення, термічної обробки, заточення, ремонту, роздачі інструменту, шаблонів і спеціальних пристосувань.

Відділення має приміщення для збереження і видачі інструменту і для його ремонту, термічної обробки і централізованого заточення.

Перше приміщення обладнується полично-клітинними стелажами, шафами, столом і пірамідами для інструменту. В другому встановлюють токарно-гвинторізний, вертикально-свердлильний, і універсально-заточувальні верстати, а також верстат для заточення різців, електропіч, слюсарний верстат, правильну плиту та ін. Перелік устаткування відділення зводимо в таблицю 2.16

Таблиця 2.14- Перелік устаткування інструментального відділення

Найменування устаткування

Кіл-ть

Займаєма

площа,

мІ

1 Верстат токарно-гвинторізний

2

5

2 Верстат вертикально-свердлильний

1

6

3 Верстат для заточення різців

1

4

4 Верстат слюсарний

2

4

5 Правильна плита

1

4

6 Шафа для інструментів

2

4

7 Електропіч

1

2

8 Стелаж для інструментів

2

8

9 Стіл для інструментів

1

2

РАЗОМ

15

60

Визначаємо площу інструментального відділення з урахуванням проходів і проїздів по формулі (2.54):

Визначаємо явочну кількість робітників інструментального відділення по формулі (2.52):

чол.

Приймаємо 8 чоловік.

Облікову кількість робітників визначаємо по формулі (2.53):

чол.

Приймаємо 10 чоловік.

Штат робітників інструментального відділення зводимо в таблицю (2.15):

Таблиця 2.15 - Штатна відомість робітників інструментального відділення

Професія

Кіл-ть чоловік

1 Майстер

1

2 Бригадир

1

3 Слюсар-інструментальник

2

4 Електромонтер

2

5 Слюсар по ремонту устаткування

2

6 Інструментальник роздавальної

1

7 Електрогазозварювач

1

8 Слюсар водопровідник

1

РАЗОМ

10

2.13 Малярне відділення

Малярне відділення призначене для фарбування і сушіння зовнішніх і внутрішніх поверхонь вагона.

Розміри малярного відділення згідно з нормами технологічного проектування дорівнюють: довжина-22м; ширина-24м.

Так як для фарбування торців вагонів необхідна участь фарбувальної установки, то вона повинна ставати по торцях вагона з двох сторін. Добавляємо ще 6 м. до довжини цеха. Товщина тамбур-шлюзу дорівнює 6м. Тоді загальна довжина малярного відділення дорівнює 34 м.

Складаємо перелік устаткування малярного відділення і зводимо в таблицю (2.16).

Таблиця 2.16 - Перелік устаткування малярного відділення

Найменування устаткування

Кіл-ть

Займаємо площа, мІ

1 Машина для готування фарб

1

1

2 Стелаж для фарб

2

8

3 Стіл для фарб

2

4

4 Шафа для інструмента

1

4

5 Компресор для пістолета розпилювача

1

1

6 Фарбувальна установка

3

3

РАЗОМ

10

21

Визначаємо площу малярського відділення з урахуванням проходів по формулі (2.54):

де k-коефіцієнт урахування проходів малярного відділення, k=3

Штат малярного відділення зводимо в таблицю (2.17)

Таблиця 2.17 - Штатна відомість робітників малярного відділення.

Професія

Кіл-ть чоловік

1 Маляр

6

РАЗОМ

6

Облікова кількість робітників визначаємо по формулі (2.39)

чол. Приймаємо 7 чоловік.

2.14 Деревообробна дільниця

Дільниця призначена для обробки деревини для потреб депо.

Сушіння і готування деревини проводиться в сушильних камерах. Після цього матеріали подаються для подальшої обробки.

Устаткування деревообробної дільниці приймаємо згідно типового

технологічного процесу і зводимо в таблицю 2.18.

Таблиця 2.18 - Перелік устаткування деревообробної дільниці

Найменування устаткування

Кіл-ть

Займаємо площа, мІ

1 Строгальний чотирибічний верстат

1

36

2 Фрезерний верстат

1

34

3 Кругопильний верстат

1

30

4 Рейсмусовий верстат

1

34

5 Лентопильний верстат

1

25

6 Шафа для інструментів

1

4

РАЗОМ

6

163

Визначаємо площу деревообробної дільниці з урахуванням проходів і проїздів по формулі (2.54):

Штат деревообробної дільниці зводимо в таблицю (2.19).

Таблиця 2.19 - Штат робітників дільниці

Професія

Кіл-ть чоловік

1 Бригадир

1

2 Верстатник

6

3 Підсобний робітник

1

РАЗОМ

8

Облікову кількість робітників визначаємо по формулі (2.53):

чол.

Приймаємо 9 чоловік.

2.15 Комора депо

Комора депо забезпечує видачу і прийом деталей вагонів відремонтованих у депо, постачання дільниць і відділень новими запасними частинами і матеріалами.

Приміщення комори обладнано стелажами для збереження запасних частин і матеріалів.

Штат робітників комори зводимо в таблицю (2.20):

Таблиця 2.20- Штатна відомість робітників комори

Професія

Кіл-ть чоловік

1 Комірник

2

2 Підсобний робітник

6

РАЗОМ

8

Площу комори приймаємо 56м2.

2.16 Транспортне відділення

Транспортне відділення виконує операції по переміщенню ремонтуємих вагонів, навантаженню, розвантаженню сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива, готової продукції та ін.

Для виконання цих операцій приймаємо наступні транспортні засоби, і зводимо в таблицю (2.21).

Таблиця 2.21- Перелік транспортних засобів

Транспортний засіб

Кількість

1 Маневровий тепловоз

1

2 Автомобіль

2

3 Електрокар

2

4 Автонавантажувач

1

5 Трактор

1

РАЗОМ

7

Штат працівників транспортного відділення зводимо в таблицю (2.22).

Таблиця 2.22- Штатна відомість робітників транспортного відділення

Професія

Кількість

чоловік

1 Машиніст тепловоза

2

2 Укладач

2

3 Шофер

2

4 Водій автонавантажувача

1

5 Водій автокара

2

6 Тракторист

1

РАЗОМ

10

Облікову кількість працівників визначаємо по формулі (2.53)

чол.

Приймаємо 12 чоловік.

2.17 Візкова дільниця

Візкова дільниця призначена для ремонту візків вагонів. На дільниці виконується їхнє повне розбирання, ремонт, збірка, перевірка і фарбування.

Річна програма візкової дільниці знаходиться в повній залежності від річної програми деповського ремонту вагонів, а також вагонів поточного

відчіпного ремонту.

Річна програма ремонту візкової дільниці складе:

,

де кількість візків, що надходять в ремонт з під вагонів деповського ремонту;

кількість візків які поступають в ремонт із поточного відчіпного ремонту, 20%.

візків.

Перш ніж надійти в ремонт, візки проходять через мийну машину. Для ремонту візків передбачають поточно-конвеєрну лінію. Керує роботою цеху майстер.

Визначимо фронт роботи потокової лінії візкової дільниці за формулою [16,с.19]:

(2.55)

де tкр -час у ремонті одного візка, tкр=1,45 год.[21];

Fріч - річний фонд часу, Fріч=2011 год.;

тзм - 2 число змін.

Тоді:

? 3 візка

Такт роботи конвеєра визначається за формулою [16,с.15]:

(2.56)

де tпер - час пересування, tпер=1,5 хв.; Рм - кількість технологічних позицій, Рм = 6. 16 хв=0,27 год.

Визначимо проектний ритм за формулою [16,с.19]:

(2.57)

Визначимо проектну потужність КМПЛ за формулою [16,с.25]:

(2.58)

візків

Приймаємо потокову лінію з 6 технологічними позиціями

Ширина дільниці приймається 18 м, а довжина 40 м [7,с.242]:

Площа вікової дільниці 720 м2 [7,с.242]:

Визначаємо явочну кількість робітників по формулі (2.52).

чол. Приймаємо 29 чоловік.

Кількість робітників по професіях візкової дільниці зводимо в таблицю (2.23).

Таблиця 2.23- Штатна відомість робітників візкової дільниці

Професія

Кіл-ть

1 Майстер

1

2 Бригадир

2

3 Слюсар по ремонту візків

8

4 Слюсар по ремонту тріангелів

4

5 Електрозварювач

4

6 Оператор

2

7 Мийник візків

2

8 Токар-фрезерувальник

2

РАЗОМ

25

Устаткування візкової дільниці приймаємо відповідно до типового технологічного процесу і зводимо в таблицю (2.24).

Таблиця 2.24- Перелік устаткування візкової дільниці

Найменування устаткування

Кіл-ть

займаємо площа, мІ

1 Конвеєр для ремонту візків

1

127

2 Потокова лінія по ремонту тріангелів

1

24

3 Електрозварювальне відділення з установкою для наплавлення деталей

1

10

4 Токарно-гвинторізний верстат

1

12

5 Фрезерний верстат

2

10

6 Стелаж для деталей

3

10

7 Шафа для інструментів

2

4

8 Верстат для розсверлування

1

2

9 Кран-балка

1

2

10 Камера фарбування і сушіння

1

5

11 Установка для наплавлення похилих площин КТ-008

1

6

12 Установка для фрезерування похилих площин КТ-031

1

4

13 Установка для наплавлення підп'ятникового місця над ресорної балки

1

6

14 Установка для фрезерування підп'ятникового місця над ресорної балки

1

6

15 Установка для наплавлення фрикційних клинів ВІН-1

1

4

16 Установка для відновлення бокових рам наплавленням

1

6

17 Установка для фрезерування бокових рам наплавленням

1

6

РАЗОМ

21

244

Визначаємо площу візкової дільниці з урахуванням проходів і проїздів по формулі (2.54):

2.18 Відділення по ремонту автозчеплень

Основним призначенням відділення є ремонт і комплектовка автозчеплень і поглинальних апаратів.

Програма ремонту відділення визначається проектною програмою ремонту депо і 14% від загальної кількості вагонів відчіпного поточного ремонту по одному автозчепленню.

Звідси

Nдеп = 2011*2+0,14*1000*2 =4302 автозчеплень.

З огляду на 5% негідних автозчеплень, що поступають в ремонт, маємо:

N = 4302 -(0,05*4302) = 4087 автозчеплень.

Перш ніж надійти в ремонт автозчіпний пристрій очищається від бруду та старої фарби. Для ремонту автозчеплень передбачають потоково-конвеєрну лінію. Керує роботою дільниці майстер.

Визначимо фронт роботи потокової лінії дільниці по ремонту автозчеплень за формулою [7,с.19]:

Fавт = (2.59)

Де tкр - час у ремонті одного авто зчіпного пристрою, tкр=1,65 год (за даними базового депо);

Fріч - річний фонд часу, Fріч = 2011 год;

тзм - число змін, тзм = 2.

Тоді:

Fавт = автозчепа

Такт роботи конвеэра визначаэться за формулою [7,с.15]:

Ч = (2.60)

tпер - час пересування, tпер=1 хв.;

Рт - кількість технологічних позицій, Рт=6.

Ч = 18 хв=0,3 год.

Визначимо проектний ритм за формулою [7,с.19]:

Rпркмпл = (2.61)

Rпркмпл =

Визначимо проектну потужність КМПЛ за формулою [7,с.25]:

Н = (2.62)

Н =

Приймаємо потокову лінію з 6 технологічними позиціями.

Ширина дільниці 24 м довжина 36 м.

Площа дільниці з ремонту автозчепу 864 м2.

Явочна кількість робітників, що необхідна для виконання програми ремонту, визначається по формулі (2.33), з огляду на те, що Н=2,7 люд-год (на основі даних базового депо):

Rяв=чол. Облікову кількість робітників визначаємо по формулі (2.34):

Rсп = 15*1,15 = 17,25 чол.

Остаточно приймаємо 17 чоловік.

Розподіляємо робітників по професіях і складаємо таблицю 2.24, устаткування відділення автозчеплення подано в таблиці 2.25.

Таблиця 2.25- Штатна відомість робочих відділення автозчеплення

Професія

Кіл-ть

чоловік

1 Майстер

1

2 Бригадир

1

3 Слюсар

4

4 Електрозварювач

4

5 Стругальник

2

6 Дефектоскопіст

1

7 Підсобний робітник

2

РАЗОМ

15

Таблиця 2.26 - Устаткування відділення автозчеплення

Найменування устаткування

Кількість

Площа, м3

Кран-балка Q = 1т

1

-

Конвейєр з ремонту автозчеплень

1

95

Фрезерний верстат

1

6

Стругальний верстат

1

5

Стенд ремонту поглинаючих апаратів

1

8

Стелаж для деталей автозчеплень

1

6

Верстат слюсарний

1

6

Стелаж для пристосувань

1

4

Настільний свердлильний верстат

1

4

Стелаж для інструмента

1

3,5

Пресс для зняття поглинаючих апаратів

1

3,5

Нагрівальна піч

1

3,5

Гідропрес для правки хвостовика

1

3,5

Установка для наплавлення

2

8

Верстат заточувальний

1

4

Разом:

161

160

Визначаємо площу відділення по ремонту автозчіплювального устрою з урахуванням проїздів і проходів по формулі (2.37)

Sавт = 160*5,4 = 864 м2.

2.18.1 Проектування дільниці по ремонту автозчеплень в об'ємі технічного проекту

На дільниці по ремонту проводиться розбирання, ремонт та складання автозчепів. Робота дільниці організовується на принципах заміни автозчепів раніше відремонтованими, чого створюється оборотний їх запас, що забезпечує своєчасну подачу справних автозчепів на позицію вагоноскладальної дільниці.

Деталі автозчіпного пристрою, які поступають в ремонт для повного огляду, очищаються від бруду та старої краски.

Після очищення деталей автозчепного пристрою піддають на конвеєрну лінію для розбирання, ремонту та складання. Всі ці операції виконують автоматично по заданій програмі.

Конверна дільниця проектуючої дільниці має вигляд металевої рами зварювальної конструкції, яка обладнана ланцюжним транспортером з електричним приводом. Лінія приводиться в робочій стан з автоматичного пульту. Всі операції виконуються на шести позиціях, на яких встановлено відповідне обладнання.

На першій позиції проводиться розбирання автозчепного пристрою потім деталі подаються на позиції де їх ремонтують, обстежують контролюють та проводять неруйнівний контроль та розробка дефектних місць.

На другій позиції проводяться зварювальні роботи. Заварювання вертикальних тріщин в зіву зверху та знизу. Заварювання тріщин в кутах вікон для замка та замкоутримувача. Заварювання тріщин перемичок між отворами для сигнального відростка замка та отвором для направляючого зуба замка. Заварювання тріщин в місцях переходу від голови до хвостовика. Постановка та приварювання нової полочки для верхнього плеча запобіжника. Приварювання нового шипа. Приварювання шайби в кармані корпусу зі сторони меншого отвору для валика підйомника. Поставнока та приварювання серповидного прилива.

На третій позиції проводиться наплавлення зношених стінок двох отворів для валика підйомника. Наплавлення опори шийки замкоутримувача на корпусі з внутрішньої сторони. Наплавлення нижньої перемички в вікні для замка та задньої похилої частини дна карману в місці опори замка. Наплавлення зношених поверхонь хвостовика, які соприкасаються з тяговим хомутом, центруючої балочки та стінами ударної розетки. Наплавлення зношених торцевих поверхонь хвостовика. Наплавлення зношених стінок овального отвору хвостовика по ширині та довжині. Наплавлення перемичок хвостовика. Наплавлення зношених тягових поверхонь малого та більшого зуба корпуса, ударної поверхні зіву. Наплавлення зношених поверхонь центруючої балочоки, маятникової підвіски, тягового хомута, упорної плити.

На четвертій позиції проводиться механічне оброблення наплавлених поверхонь деталей автозчипного пристрою. Оброблення ударних та тягових поверхонь малого та більшого зуба. Оброблення овального отвору перемичок хвостовика, стінок отвору для валика підйомника. Зачищення корпуса автозчепу після станочного оброблення, зварних швів в зіві, напливи на торці швостовика. Перевірка всіх контролюємих параметрів. Постановка клейм.

На п'ятій позиції проводиться підігрів та виправлення корпусу автозчепу та подача в камеру для подальшого остигання.

На шостій позиції проводиться неруйнівний контоль наплавлених поверхонь та складання відремонтованих частин автозчіпного пристрою.

При проектуванні дільниці по ремонту автозчіпного обладнання необхідно знати фронт роботи дільниці, такт роботи конвеєра, кількість технологічних позицій, ритм і потужність потокової лінії. В проектуючій дільниці приймаємо потокову лінію з шістьма позиціями, фронт роботи дільниці 6 автозчепів, такт роботи конвеєра 0,3 години, ритм лінії 3,3 авт/години, потужність потокової лінії 13407 автозчепів.

Згідно переліку обладнання, яке необхідне для ремонту автозчіпного обладнання визначаєио площу дільниці яка дорівнює 864 м2.

Явочна чисельність робітників дільниці 15 чоловік, а облікова 17 чоловіка, згідно розрахунку.

Робота на дільниці в 2 зміни. Згідно розрахунку крім майстра та двох бригадирів, будуть працювати 2 слюсарів по ремонту автозчепу, 2 токарів які мають право працювати на заточних, фрезерних, строгальних та токарних верстатах, 4 електрозварників,1 дефектоскопіст та 2 підсобних робітника.

Дільниця з ремонту автозчіпного обладнання, згідно норм типового технологічного процесу забезпечена слідуючим обладнанням:

ь Кран-балка Q = 1т

ь Конвейєр з ремонту автозчеплень

ь Фрезерний верстат

ь Стругальний верстат

ь Стенд ремонту поглинаючих апаратів

ь Стелаж для деталей автозчеплень

ь Верстат слюсарний

ь Стелаж для пристосувань

ь Настільний свердлильний верстат

ь Стелаж для інструмента

ь Пресс для зняття поглинаючих апаратів

ь Нагрівальна піч

ь Гідропрес для правки хвостовика

ь Установка для наплавлення

ь Верстат заточувальний

2.18.2 Опис роботи нестандартного устаткування

Півавтомат А-1197 для наплавлення деталей автозчіпного пристрою

Півавтомат А-1197 призначений для наплавлення постійним током в середовищі захисних газів та порошковій проволоці.

Півавтомат А-1197 складається з механізму подачи електродного дроту та шафи керування. Комплектується для зварювання:

в вуглекисломі газі - утримувачем та газовою апаратурою;

відкритою дугою - утримувачем;

під флюсом - утримувачем та бункером для флюсу.

Півавтомат комплектується візком та фігуркою для більшої кількості дроту (стаціонарний варіант), кронштейном та катушкою для меншої кількості електродного дроту (переносний варіант).

Швидкість подачи змінюється ступінчато.

Комплектується перетворювачем ПСГ-500 або випрямлечем ВС-600.

Технічна характеристика

Напруга живлячої мережі380 В

Номінальний зварювальний струм500 А

Номінальна тривалість включень (ПВ)60 %

Швидкість подачі електродного дроту580-582м/год

Діаметр електродного дроту:

Суцільної1,6-2,0 мм

Порошкової1,6-3,0 мм

Габаритні розміри:

Візка з механізмом подачи та фігуркою для

Електродного дроту:

Довжина 960 мм

Ширина 660 мм

Висота 560 мм

Кронштейна з механізмом подачі та катушкою для

Електродного дроту:

Довжина550 мм

Ширина360 мм

Висота 200 мм

Маса візка з механізмом подачі та фігуркою для

Електродного дроду35 кг

Маса кронштейна з механізмом подачі та

катушкою для електродного дроту23 кг.

Всі зварювальні і наплавлювальні роботи при ремонті автозчіпного пристрою виконуються відповідно до вимог „Інструкції по зварюванню і наплавленні при ремонті вантажних вагонів і контейнерів” ЦВ-0019.

Прес для виправлення корпусу ватозчепу

Для правлення корпусів застосовуються гідравличні преси. Прес складається з рами на якому закріплені гідравличні цілиндри, які створюють сусилля 500 кН, та горизонтальний зусиллям 250 кН. На штоках вказаних циліндрів шарнірно закріплені натисні елементи, які мають окреслення, які відповідають конструкції корпуса автозчепу в зоні виправляємих місць. Подача робочої жидкості в циліндри та виконується насосом. Резервуар служить як компенсатор для розміщення жидкості.

При правленні вигнутого корпусу автозчепу його встановлюють на профільну опору та включають насос гідропривода. Жидкость подається в вертикальний циліндр, який призначений для виправлення вигинів хвостовика в горизонтальній площині і для стискання розшириного зіву або в циліндр, який призначений для вигинів хвостовика в вертикальній площині корпусу автозчепу. Прес дозволяє проводити правлення корпусу одночасно в двох площинах в залежності від характера деформації. Після виправлення натисні елементи гідравличних циліндрів встановлюються в первинне положення, і корпус з допомогою маніпулятора виймається з пресу. При стисканні розшириного зіву між малим та великим зубом корпусу встановлюється спеціальний обмежувач.

Вигнуті деталі автозчепного пристрою перед правкою попередньо підігрівають а потім правять до розмірів, які передбачені відповідними кресленнями або шадлонами. Підігрівають корпуса автозчепу до температури 800-850 0С в газових або нафтових печах, обладнаних приборами для контролю температури. Щоби оберегти поверхню корпусу автозчепу від окислення (виникнення окалини), атмосферу в пічі підтримують відновлювальної та нейтральної. В момент закінчення робіт температура корпусу повинна бути не менше 650 0С, що визначається з допомогою оптичного прибору.

Стенд для зварювальних робіт на корпусі автозчепу

Стенд для ручної, автоматичної та півавтоматичної наплавки корпусу атозчепу складається з нерухомої рами, яка виповнена у вигляді двох вертикальних зв'язаних між собою стойок, та рухомої рами, яка складається з двох кронштейнів, які мають з однієї сторони поворотну обойму, а з другої-гайку ходового гвинта. Обертання на гвинт передається від електродвигуна через зубчату та червячну передачу. Корпус автозчепу встановлюється хвостовиком в прямокутний отвір диску поворотної рамки та закріпляються. На такому стенді можливо встановлювати корпус на необхідній висоті за допомогою електродвигуна, обертати його в вертикальній площині та навколо власної продольної осі, а також обертати на деякий кут в площині, яка приходиться через вісь кріплення поворотної рамки. Це позволяє встановлювати корпуса автозчепу в любому потрібному положенні для удобного виконання робіт. Особливо це важно при автоматичній або півавтоматичній наплавці, коли необхідно точно дотримуватися передбачених технологією кути нахилу наплавлюємих поверхонь.

Розглядуємий стенд дозволяє встановлювати корпус в поворотному диску при відсутності в кабіні зварювальника підйомноо пристрою. Корпус встановлюють вертикально хвостовиком вверх, на нього опускають рамку так, щоб хвостовик ввійшов в отвір диска та закріпляють в цьому положенні, після чого піднімають на потрібну висоту.

2.19 Відділення по ремонту дверей та завантажувальних люків 4-х вісного критого вагону

Програма відділення визначається з умови надходження в ремонт 30% дверей та 20 % завантажувальних люків. Розрахунок проводимо за умови надходження в ремонт 50% критих вагонів з 2 дверми та 50% з 4 дверми.

Nд шт.

Nд=2011*4*0,2=1609 шт.

Визначимо явочну кількість робітників за формулою, де Нт=0,7 чол-год- середня трудомісткість ремонту дверей та люків на основі базового депо.

, приймаємо 2 чоловіка.

Облікова кількість робітників визначаємо по формулі:

Rоб=2*1,15=2,3приймаємо 3 чоловіка.

Таблиця 2.27- Штатна відомість відділення по ремонту дверей та завантажувальних люків 4-х вісного критого вагону

Професія

Кіл-ть чоловік

1 Слюсар

1

2 Електрозварювач

1

3 Газорізчик

1

РАЗОМ

3

Таблиця 2.28 - Перелік устаткування відділення

Найменування устаткування

Кількість

Займаємо площа, м2

1. Прес для виправлення деталей

1

15

2. Прес-ножиці

1

10

3. Апарат зварювальний

1

4

4. Верстат слюсарний

1

10

5. Прес для виправлення люків

1

5

6. Прес для правлення дверей

1

10

Разом:

6

54

2.20 Зведений розрахунок загальної чисельності працівників депо

Загальну чисельність працівників депо зводимо в таблицю 2.29.

Таблиця 2.29 - Загальна чисельність робітників депо.

Найменування дільниці

Явочна кількість робітників

Списочна кількість робітників

1

2

3

1 Вагонозбиральна дільниця

69

79

2 Візкове відділення

25

29

3 Колісно-роликове відділення

24

28

4 Ресорно-ковальське відділення

6

7

5 Електрогазозварювальне відділення

2

3

6 Відділення ремонту автозчеплень

15

17

7 Автогальмове відділення

18

21

8 Інструментальне відділення

22

25

9 Деревообробна дільниця

8

9

10 Малярське відділення

6

7

11 Слюсарно-механічне відділення

14

16

12 Кладова депо

8

8

РАЗОМ

227

262

Чисельність адміністративно-управлінських працівників не повинна перевищувати 4% від загальної чисельності основних виробничих робітників.

чол.

Чисельність інженерно-технічних працівників, включаючи майстрів, повинна бути 6% від основних виробничих робітників.

чол.

Чисельність робітників, що обслуговують устаткування, приймаємо 6% від кількості основних робітників.

чол.

Чисельність лічильно-конторського персоналу приймаємо в розмірі 2% від основних виробничих робітників [4.ст. 266.ваг.]

чол.

Чисельність молодшого обслуговуючого персоналу визначаємо з розрахунку 2% від основних робітників.

чол.

2.21 Розрахунок санітарно-побутових і службових приміщень

Розрахунок приміщень робимо по сумарній кількості працюючих з обліком 0,3 м2 на одну людину. Гардеробні визначаємо з розрахунку кількості жінок і чоловіків. Чоловіки складають 90% від загальної кількості робітників. Звідси маємо: чол.

Жінки складають 10% від загальної кількості робітників. Звідси маємо: чол. Визначаємо площу гардеробних для чоловіків: м2.

З урахуванням проходів і місць для перевдягання площу чоловічої гардеробної приймаємо рівної, м2,

м2.

Визначаємо площу гардеробної для жінок:

м2

З урахуванням проходів і місць перевдягання приймаємо,м2,

м2.

Загальна площа гардеробної складе 90 м2.

Душові розміщені в приміщеннях суміжних з гардеробними. Розрахунок душових робимо з розрахунку установки в душових одній лейки на 10 чоловік, розмірами 0,9 м2 з урахуванням проходу через душові однієї зміни.

Чоловічі душові:

Число кабін приймаємо з розрахунку працюючих в одну зміну;

м2.

З урахуванням проходів площа чоловічих душових приймаємо, м2,

м2.

Жіночі душові:

м2.

З урахуванням проходів площа жіночих душових приймаємо, м2,

м2.

Площу туалетних приймаємо з розрахунку 1 кабіна на 25 чоловік для чоловіків і 20 для жінок. Площа однієї кабіни складає 3,5 м2.

Для чоловіків: м2.

Для жінок:

м2.

З обліком 2-х умивальників загальна площа туалетних складе 24 м2.

Площа службових приміщень приймаємо відповідно до санітарних норм проектування будівельних підприємств.

Площа службових приміщень зводимо в таблицю 2.30

Таблиця 2.30 - Площа службових приміщень

НАЙМЕНУВАННЯ ПРИМІЩЕННЯ

ПЛОЩА, М2

1

2

1 Кабінет начальника депо

30

2 Кабінет головного інженера

15

3 Кабінет заступника начальника депо

20

4 Приймальня

10

5 Кабінет голови профкому

15

6 Кабінет головного механіка

15

7 Технічний відділ

45

8 Бухгалтерія

30

9 Кабінет приймальника вагонів

15

10 Відділ кадрів

35

11 Актовий зал

160

12 Кабінет охорони праці

50

13 Медичний пункт

25

РАЗОМ

465

3. Розрахунок собівартості деповського ремонту критого вагонУ

Прямі витрати

Річний фонд заробітної плати деповського ремонту визначаємо по формулі:

, (3.1)

де середній тарифний коефіцієнт,;

річна програма ремонту вагонів;

трудомісткість ремонту одного критого вагона, чол-ч;

-годинна тарифна ставка робітника 4-го розряду, (за даними базового депо).

грн.

Додаткова заробітна плата виробничих робітників приймається в розмірі 16% від основної:

грн.

Загальна заробітна плата виробничих робітників складе:

,(3.2)

грн.

Річний фонд заробітної плати поточного ремонту складе:

грн.

Додаткову заробітну плату робітників поточного ремонту приймаємо в розмірі 20 % від основної. Вона складе:

грн.

Загальна заробітна плата робітників поточного ремонту складе:

грн.

Оплата чергових відпусток і додаткова оплата за роботу у святкові дні приймається в розмірі 7% від основної заробітної плати. Звідси маємо:

грн.

грн.

грн.

Нарахування на зарплату по соцстраху - 2,1%, в пенсійний фонд - 32,3 %, у фонд зайнятості -1,6 %, від нещасних випадків - 1,7%, від загального фонду заробітної плати відчислення складуть 37,7% (за даними базового депо)

грн.

грн.

Загальний фонд заробітної плати складе:

,(3.3)

грн.

,(3.4)

грн.

Звідси основна заробітна плата всіх робітників складе:

грн.

Вартість матеріалів, напівфабрикатів і запасних частин приймаємо згідно з даними базового депо.

Таблиця 3.1 - Норми витрат і вартість матеріалів, запасних частин і напівфабрикатів

Назва

Одиниця виміру

Вартість за одиницю, грн

Норма витрат на одиницю

Витрата на рік, шт

Вартість річна, грн

1

2

3

4

5

6

1. Кільце лабіринтне

1 шт

95,6

0,03

176

16825

2. Гайка торцева

1 шт

39,2

0,05

294

11525

3. Корпус букси

1 шт

678

0,007

41

27798

4. Кришка оглядова

1 шт

141,3

0,04

235

33205

5. Кришка скріплювальна

1 шт

417

0,03

176

73395

6. Прокладка гумова

1 шт

5,76

1

5878

33857

7. Кільце гумове

1 шт

3,06

2

11756

35973

8. Автозчепка в зборі

1 шт

2787

0,03

176

490512

9. Клинок візка

1 шт

107,34

0,015

88

9446

10. Клин тягового хомута

1 шт

159,6

0,02

118

18833

11. Колодка гальмівна

1 шт

36

10

58780

2116080

12. Кран роз'єднувальний

1 шт

153,3

0,07

411

63006

13. З'єднувальний рукав

1 шт

99,6

0,5

2939

292724

14. Башмак гальмовий

1 шт

77,1

0,13

764

58904

15. Повітророзподілювач

1 шт

3897

0,06

353

1375641

16. Підвіска башмака

1 шт

86,1

0,2

1176

101512

17.Тяговий хомут

1 шт

55,5

0,05

294

163170

18. Підвіска маятникова

1 шт

36,3

0,4

2351

85341

19. Накречник триангеля

1 шт

15,78

0,08

470

7417

20. Кран кінцевий

1 шт

130,5

0,02

118

15399

21. Чека гальм. колодки

1 шт

4,61

4

14695

55547

Разом:

5086107

Матеріали

22. Сталь середньосортова

К2

2,79

10

58780

163996

23. Сталь дрібносортова

К2

3,3

6

35268

116384

24. Сталь крупносортова

К2

3,6

10

58780

211608

25. Сталь товстолистова

К2

3,82

12

70536

269448

26. Труба газова

К2

4,1

0,8

4702

19278

27. Електрод зварювальний

К2

5,2

5,2

30566

158943

28. Оліфа

К2

4,4

2,5

14695

64658

29. Фарба коричнева

К2

7,5

0,7

4115

30863

30. Фарба чорна

К2

8,33

5

29390

244819

31. Білина

К2

7,87

0,4

2351

18502

32. Балка і швелер

К2

5,25

1,9

11168

58632

Разом:

1357131

Всього:

6443238

Річна вартість основних запасних частин і матеріалів складе 6443238 грн., вартість допоміжних запчастин і матеріалів, напівфабрикатів, необхідних для потокового ремонту й облаштування підприємства, приймаємо рівним 3,5% від вартості основних [8].

Тоді:

грн.

Загальна вартість матеріалів складе:

грн.

Загально-виробничі витрати

Заробітна плата робочих, обслуговуючих устаткування.

Згідно з даними базового підприємства приймаємо, що більшість робітників, що обслуговують устаткування складає 6% від облікового складу основних виробничих робітників. Звідси маємо:

чол.

Складаємо облікову відомість робітників по обслуговуванню устаткування в депо і зводимо в таблицю.

Таблиця 3.2 - Штатна відомість робітників по обслуговуванню устаткування

Професія

Кількість робітників

Розряд робітника

Годинна тарифна ставка

Зарплата по Тарифах

Розмір доплати

Загальна зарплата

1 Слюсар по ремонту механічного устаткування

8

4

4,76

75970

11395

87365

2 Електромонтер

4

5

5,45

43491

6524

50015

3 Електрозварювач

4

4

4,76

37985

5698

43683

РАЗОМ

16

-

-

157446

23617

181063

Фонд робочого часу одного робітника в 2006 році FH =1995 годин (згідно статі в газеті “Робоче слово”).

Нарахування на зарплату по соцстраху - 2,1%, в пенсійний фонд - 32,3%, в фонд зайнятості - 1,6%, від нещасних випадків - 1,7%.

грн.

Розрахунок амортизаційних відрахувань на устаткування, пристосувань і інструмента робимо вартістю понад 500 грн. за одиницю.

Розрахунок витрат на створення амортизаційного фонду проводиться по нормах, встановлених і затверджених постановою Ради Міністрів України. Загальна вартість обладнання складе 7036000 грн. (за даними базового депо).

Сума амортизаційних відрахувань за даними базового депо складає: 7036000*0,096= 675456 (грн.)

Витрати на матеріали для утримання приймаємо в розмірі 0,5% від вартості (за даними базового депо). 7036000*0,005=35180 (грн.)

Витрати на утримання обладнання складуть 5% від вартості обладнання (за даними базового депо). 7036000*0,05= 351800(грн.)

Витрати на інструменти складатимуть 5% від вартості обладнання (за даними базового депо). 7036000*0,05= 351800(грн.)

Вартість енергоносіїв

Середня річна витрата електроенергії, що доводиться на один критий вагон деповського ремонту, визначаємо по формулі:

,(3.5)

декоефіцієнт енергоємності ремонту вагонів;

число ремонтуємих вагонів у приведених одиницях, визначаємо по формулі:

,(3.6)

де число ремонтуємих вагонів за рік.

ваг.

Звідси маємо:

квт-год/ваг.

Витрата електроенергії для деповського ремонту 5985 вагонів у рік визначаємо по формулі:

,(3.7)

квт-год/рік.

При вартості електроенергії 0,37 грн. за 1 квт-год. вартість електроенергії на ремонт вагонів складе:

грн.

Витрата електроенергії на освітлення визначаємо по нормі споживання 0,011 кВт, на 1 м2 будівлі депо, річній кількості годин освітлювального навантаження (при двозмінній роботі 2400 годин) і коефіцієнту попиту 0,8.

,(3.8)

де норма споживання електроенергії на 1 м2 площі, квт/м2;

площа приміщень, м2, м2;

освітлювальне навантаження, годин;

вартість електроенергії;

коефіцієнт попиту, .

квт/год.

Загальна вартість електроенергії по депо складе:

грн.

Витрати і вартість кисню

При деповському ремонті на один критий вагон витрачається в середньому 1,1 м3 кисню. Загальні витрати кисню складають: м3.

При вартості кисню 2,45 грн., сума на виконання програми ремонту складе: грн.

Витрати та вартість води на виробничі нестатки на підставі даних базового підприємства складе:

для обмивки вагонів - 6200 м3;

для обмивки візків - 3000 м3;

для обмивки колісних пар - 1900 м3;

Загальна витрата води складе 11100 м3.

Вартість води складає 3 грн. за 1 м3, тоді вартість води на виробничі нестатки складе:

грн.

Витрати та вартість пари на виробничі потреби, згідно даним базового підприємства, складе:

для обмивки одного вагона - 7 кг;

для обмивки одного візка - 5 кг;

для обмивки однієї колісної пари - 1,2 кг;

для обмивки букс - 1,3 кг.

Тоді витрата пари складе:

для обмивки вагонів

кг.

для обмивки візків

кг.

для обмивки колісних пар

кг.

для обмивки букс

кг.

Витрата пару для інших потреб приймаємо 48800 кг (за даними базового депо). Тоді загальна витрата пару на виробничі потреби складе:

кг.

Витрати та вартість мазуту

Для виробітку однієї тонни пару необхідно спалити 1 кг толочного мазуту. Звідси загальна витрата толочного мазуту складе:

кг.

Вартість однієї тонни толочного мазуту за даними базового підприємства 1068,1 грн. Тоді загальна вартість толочного мазуту, яка витрачається на виробничі потреби, складе:

грн./т.

Витрати та вартість газу

При деповському ремонті на один критий вагон витрачається в середньому 1 м3 газу. Звідси загальна витрата газу складе:

м3.

При вартості газу 3,1 грн. за 1 м3, вартість газу на виконання програми ремонту складе:

грн.

Витрата і вартість енергоресурсів на виробничі потреби заносимо в таблицю 3.3

Таблиця 3.3 - Витрата і вартість енергоресурсів

Найменування енергоресурсів

Витрата, кг

Вартість, грн.

1 Електроенергія, квт-г.

365216

185142

2 Вода, м3

11100

33300

3 Кисень, м3

6584

14663

4 Мазут толочний, т

241517

257964

5 Газ, м3

5985

18554

РАЗОМ

509623

Амортизаційні відрахування на виробничі будівлі і споруди

За даними базового підприємства вартість виробничих та допоміжних будівель складає 5000510 грн. (на 1.01.2006)

Амортизаційні відрахування на будівлі складає 6,25% від вартості будівлі. Звідси маємо: грн.

Витрати по охороні праці і промислової санітарії
Приймаємо з розрахунку 100 грн. на одного працюючого. Звідси маємо: грн.
Витрати на поточний ремонт будівель

Витрати на поточний ремонт будівель складають 5% від їхньої вартості. Звідси маємо: грн.

Розрахунок заробітної плати ІТП, АУР, ЛКП, допоміжних робітників

Річний фонд заробітної плати ІТП беремо за даними базового підприємства. Дані зводимо в таблицю 3.4

Таблиця 3.4 - Заробітна плата інженерно-технічних працівників

Посада

Кількість чоловік

Місячний оклад, грн

Річний фонд зарплати, грн

1 Старший майстер

1

1426

17112

2 Майстер

5

1300

15600

3 Інженер 1 категорії

2

1282

15384

4 Інженер 2 категорії

4

1185

14220

5 Інженер по нормуванню праці

1

1397

16764

6 Економіст провідний

1

1397

16764

7 Начальник сектора охорони праці

1

1397

16764

8 Інженер по охороні праці

1

1282

15384

РАЗОМ

16

-

127992

Нарахування на зарплату по соцстраху - 2,1%, в пенсійний фонд - 32,3%, в фонд зайнятості - 1,6%, від нещасних випадків - 1,7%.

Звідси маємо:

грн.

Річний фонд заробітної плати адміністративно-управлінського персоналу приймаємо за даними базового депо і зводимо в таблицю 3.5.

Таблиця 3.5 - Заробітна плата адміністративно-управлінських робітників

Посада

Кількість чоловік.

Місячний оклад, грн.

Річний фонд зарплати, грн.

1 Начальник депо

1

1961

23532

2 Головний інженер

1

1760

21120

3 Заступник начальника по ремонту

1

1754

21048

4 Заступник начальника з експлуатації

1

1754

21048

5 Начальник технічного відділу

1

1478

17736

6 Начальник відділу кадрів

1

1564

18768

7 Головний механік

1

1449

17388

8 Головний технолог

1

1478

17736

9 Помічник начальника по безпеці руху

1

1369

16428

10 Начальник гальмівно-випробувального вагону

1

1305

15660

11 Секретар

1

799

9588

РАЗОМ

11

-

200052

Аналогічно проводимо розрахунок фонду заробітної плати бухгалтерії персона. Дані зводимо в таблицю 3.6.

Таблиця 3.6 - Заробітна плата лічильно-конторського персоналу

Посада.

Кількість чоловік.

Місячний оклад, грн.

Річний фонд зарплати, грн.

1 Головний бухгалтер

1

1754

21048

2 Заступник головного бухгалтера

1

1495

17940

3 Бухгалтер 1 категорії

1

1282

15384

4 Бухгалтер 2 категорії

1

1185

14220

5 Касир старший

1

926

11112

РАЗОМ

5

-

79704

Проводимо розрахунок річного фонду заробітної плати допоміжних робітників (за даними базового депо). Дані зводимо в таблицю 3.7.

Таблиця 3.7- Заробітна плата допоміжних робітників

Професія

Кількість Чоловік

Розряд

Годинна тарифна ставка, грн.

Місячна ставка, грн.

Річний фонд зарплати, грн.

1 Слюсар інструментальник

2

6

6,40

2128

25536

2 Слюсар сантехник

2

3

4,40

1463

17556

3 Комірник

2

-

-

620

14880

4 Машиніст тепловоза

1

6

6,4

1064

12768

5 Шофер

1

-

-

780

9360

6 Машиніст крана

2

4

4,80

1596

19152

7 Водій електрокара

2

2

3,60

1197

14364

8 Електрозварювач

2

4

4,80

1596

19152

9 Столяр

2

4

4,80

1596

19152

РАЗОМ

16

-

-

12040

151920

Розраховуємо річний фонд заробітної плати для молодшого обслуговуючого персоналу. Дані зводимо в таблицю 3.8

Таблиця 3.8- Заробітна плата молодшого обслуговуючого персоналу

Професія

Кількість чоловік

Місячна ставка, грн.

Річний фонд зарплати, грн.

1 Сторож

2

650

15600

2 Прибиральниця

3

650

23400

РАЗОМ

5

39000

Нарахування на зарплату по соцстраху - 2,1%, в пенсійний фонд - 32,3%, в фонд зайнятості - 1,6%, від нещасних випадків - 1,7%.

Звідси маємо: грн.

Звідси загальний річний фонд заробітної плати ЛКП складе: грн.

Нарахування на зарплату по соцстраху - 2,1%, в пенсійний фонд - 32,3%, в фонд зайнятості - 1,6%, від нещасних випадків - 1,7%.

Звідси маємо: грн.

Загальний фонд заробітної плати АУР складе:

грн.

Розраховуємо суму відрахувань на соціальне страхування для допоміжних робітників. Нарахування на зарплату по соцстраху - 2,1%, в пенсійний фонд - 32,3%, в фонд зайнятості - 1,6%, від нещасних випадків - 1,7%.

Звідси маємо:

грн.

Загальний річний фонд заробітної плати допоміжних робітників складе:

грн.

Розраховуємо суму відрахувань на соціальне страхування для МОП. Нарахування на зарплату по соцстраху - 2,1%, в пенсійний фонд - 32,3%, в фонд зайнятості - 1,6%, від нещасних випадків - 1,7%.

Звідси маємо:

грн.

Загальної річної заробітної плати МОП складе:

грн.

Складаємо кошторис виробничих витрат і зводимо в таблицю 3.9.

Таблиця 3.9 - Кошторис виробничих витрат

Найменування витрат

Сума витрат, грн.

1

2

1 Заробітна плата виробничих робітників

1909352

2 Відрахування на соціальні потреби

719826

3 Вартість матеріалів і запасних частин

6443238

Всього:

9072416

Загально-виробничі витрати

1 Заробітна плата робочих обслуговуючих устаткування

68261

2 Амортизаційні відрахування

675456

3 Витрати матеріалу для утримування устаткування

35180

4 Витрати на ремонт виробничого устаткування

351800

5 Витрати на матеріали

351800

6 Вартість енергоносіїв

509623

Всього:

1992120

Загально-виробничі витрати не залежні від виробництва

1 Заробітна плата ІТП; АУР; СКП; МОП; допоміжних робітників

615172

2 Нарахування на соціальне страхування

231920

3 Амортизаційні відрахування на будівлі

312532

4 Вартість виробничих допоміжних будівель

5000510

5 Витрати по охороні праці

31500

6 Витрати на поточний ремонт будівель

250026

Всього:

6441660

Разом:

17506196

Собівартість ремонту вагонів

По знайдених вище даних розраховуємо собівартість ремонту вагонів. Дані заносимо в таблицю 3.10.

Таблиця 3.10 - Собівартість деповського ремонту вагонів

Найменування продукції

Річна програма ремонту вагонів

Эксплуатаційні витрати

Собівартість ремонту, грн.

Фонд Зарплати, грн.

Матеріали і запчастини, грн.

Критий вагон

5985

2524524

14981672

17506196

Найменування продукції

Річна програма ремонту вагонів

Эксплуатаційні витрати

Собівартість ремонту, грн.

Фонд Зарплати, грн.

Матеріали і запчастини, грн.

Критий вагон

5985

422

2503

2925

Далі розраховуємо прибуток, що одержить наше підприємство від ремонту вагонів. Відділення дороги планує прибуток вагонному депо в розмірі 15,5 % від експлуатаційних витрат. Звідси маємо: грн.

Далі розраховуємо вартість основних фондів і оборотних коштів, що рівні вартості устаткування і будівель: грн.

Вартість оборотних коштів складає 20% від вартості основних фондів. Звідси маємо:

грн.

Далі розраховуємо рентабельність проектованого депо. Рівень загальної рентабельності розраховуємо по формулі:

,(3.9)

.

Усі приведені вище розрахунки дозволяють говорити про те, що проектоване вагонне депо є прибутковим і рентабельним підприємством на залізниці.

4. Розрахунок економічної ефективності впровадження розроблених пропозицій

Розрахуємо економічний ефект від впровадження стенду для зварювальних робіт на корпусі автозчепу.

До впровадження стенду для зварювальних робіт на корпусі автозчепу зварювальні роботи проводили на стенді, який мав гірші технічні показники в зв'язку з цим витрачувалося набагато більше часу на виконання зварювальних робіт.

Розрахуємо економічний ефект від впровадження стенду для зварювальних робіт на корпусі автозчепу по формулі (2.41-2.43).

Такт роботи конвеєра визначається за формулою [7,с.15]:

Ч =

Де tкрі - час у ремонті одного авто зчіпного пристрою,

tкр=1,65 год після впровадження стенду,

tкр=2,0 год до впровадження стенду, (за даними базового депо); tпері - час пересування ковеєра, tпер=1 хв. після впровадженні стенду;

tпер=1,5 хв. при до впровадження стенду

Рт - кількість технологічних позицій, Рт=6.

До впровадження стенду: Ч = 22 хв=0,37 год.

Після впровадження стенду: Ч = 18 хв=0,3 год.

Визначимо проектну потужність ПКЛ за формулою (2.43), [7,с.25]:

До впровадження стенду: Н до =

Після впровадження стенду: Н після =

Визначимо економічний ефект за формулою:

Є=Nпісля*С-Nдо*С, (4.1)

де С-прибуток від ремонту одного автозчепу, С=360 грн.

Тоді:

Є=13300*100-10784*100=251600 грн.

Виходячи з розрахунку бачимо, що економічний ефект від впровадження стенду для зварювальних робіт на корпусі автозчепу складає 251600 грн.

5. Методи та обладнання неруйнівного контролю автозчіпного прИстрою

Деталі автозчіпного пристрою в процесі експлуатації сприймають різні навантаження. Тому при плановому виді ремонту крім перевірки геометричних розмірів деталей автозчіпного пристрою необхідно проводити неруйнівний контроль деталей автозчіпного пристрою а саме:

ь корпусу автозчепу;

ь клину тягового хомута;

ь тягового хомута;

ь стяжного болта поглинального апарату;

ь маятникової підвіски.

Неруйнівний контроль виконується магнітним та вихрострумовим методом.

При магнітному неруйнівному контролі корпусу автозчепу, клина тягового хомута, тягового хомута, стяжного болта поглинального апарату та маятникової підвіски застосовується магнітний дефектоскоп МД-12ПШ, МД-12ПС при вихрострумовому ВД-12НФ або ВД-30НК.

6. Пошкодження та несправності автозчіпних пристроїв в експлуатації

Огляд та перевірка авто зчіпного пристрою при перемичному ремонті рухомого складу гарантує надійний роботу в міжремонтні строки. Отже в експлуатації можливі випадки пошкодження. Крізь мірного зносу деталей, проявлення дефектів виготовлення, які можуть визвати порушення нормальної дії авто зчіпного пристрою, а при визначних несприятливих умовах привести до саморозчепу автозчепу або злому окремих деталей. Саморозчеп на шляху слідування інколи приводить до набігання відчепленої частини рухомого складу, а злом-до падіння на колії, в слідстві чого можливий сход рухомого складу з рельс.

Найбільш частіше зустрічається несправність це недіючий запобіжник від саморозчепу. Надійність дій запобіжника від саморозчепу визначається розміром вертикального зачеплення противовісом верхнього плеча запобіжника в зчепленому стані.

Велику роль для надійної дії автозчепу має зазор між торцями верхнього плеча запобіжника та прововісами замкоутримувача, визначаючий вільне переміщення замка при включеному запобіжнику. Цей зазор характеризує роботу механізма автозчепу при зчепленні. Зноси торця верхнього плеча запобіжника та торця противовіса, отвору запобіжника та шипа замка, а також вигини замкоутримувача та запобіжника приводить до збільшення зазору. Це може визвати опереження включення запобіжника. В такому випадку відбудеться вигин або злом деталей запобіжника пристрою і, як слідство, саморозчеп в результаті часткової або повної втрати вертикального зачеплення.

В експлуатації також зустрічаються випадки зносу шипа (на конус) для навішування замкоутримувача. Тоді замкоутримувач, спада з шипа, притискається до замка, останній втрачає рухомість і замкоутримувач приймає положення, при якому противовага буде піднятий вище полочки для запобіжника. В процесі зчеплення відбудеться опереження включення запобіжника.

Саморозчепи автозчепів можуть виникати не тільки в наслідок несправності деталей, та і по іншим причинам. Так коротка ціп розчіпного приводу при стисканні поглинального апарату, а також при значному боковому відхиленні автозчепу на кривій повертає валик підйомника. Підйомник який знаходиться на квадратній частині валика, широким пальцем піднімає нижне плече запобіжника в результаті чого верхне плече вище противоваги замкоутримувача, тобто запобіжник від саморозчепу виключиться.

7. Вентиляція і освітлення виробничих об'єктів

Розглянемо види вентиляції і освітлення які використовують на залізничному транспорті і які ми можемо застосувати у відділенні по ремонту візків для даного дипломного проекту.

Призначення і класифікація промислової вентиляції

Промислову вентиляцію застосовують для технічних цілей у різних технологічних процесах і для забезпечення встановлених санітарними нормами метеорологічних параметрів і чистоти повітря в приміщеннях.


Подобные документы

  • Призначення і структура системи технічного обслуговування та ремонту вагонів. Структура та система управління депо. Робота сортувальної станції. Устрій та робота верстата. Технологія ремонту візків. Розрахунок надресорної з’єднувальної балки на міцність.

    дипломная работа [1,9 M], добавлен 25.06.2015

  • Визначення місця розташування депо на одній із станцій полігона за умови забезпечення об’єктами ремонту. Розрахунок фондів робочого часу. Опис технології ремонту візків та перелік відповідного обладнання. Слюсарно-механічне та ковальське відділення.

    дипломная работа [2,3 M], добавлен 07.04.2014

  • Призначення ПТО його обладнання та характеристика. Технологічний процес огляду і поточного безвідчіпного ремонту вагонів у парках сортувальної станції. Заповнення технічної документації, розрахунок експлуатаційних витрат на обслуговування одного вагону.

    курсовая работа [370,4 K], добавлен 12.10.2010

  • Розміщення вагонного депо на сортувальній станції, його призначення та склад дільниць. Розрахунок фондів робочого часу, виробничих підрозділів, устаткування та працівників. Технологія ремонту платформ, візків, колісних пар та гальмового обладнання.

    дипломная работа [519,0 K], добавлен 10.01.2012

  • Призначення, програма та виробнича структура управління дільницею, режим її роботи та фонди робочого часу. Вибір методу ремонту вагонів та їх вузлів. Розрахунок параметрів потокових ліній, механізація та автоматизація робіт, аналіз потенційних небезпек.

    курсовая работа [137,1 K], добавлен 27.02.2010

  • Структура основних параметрів вагонів та їх призначення. Вантажопідйомність, пасажиромісткість, тара, осність. Використання нових технологій з поліпшення парку вагонного господарства. Технологія лазерного зміцнення поверхні катання коліс вагонів.

    реферат [31,5 K], добавлен 20.11.2015

  • Особливості призначення та класифікації виробничих підрозділів по технічному обслуговуванню вантажних вагонів. Розрахунок вагонопотоку на сортувальній станції та її характеристика. Встановлення потреби вагонів у ремонті. Охорона праці і техніка безпеки.

    курсовая работа [867,6 K], добавлен 01.03.2010

  • Вивчення будови, принципу дії та обслуговування системи живлення і ходової частини автомобіля Mitsubishi Lancer. Основи його експлуатації, технічного обслуговування та ремонту. Правила технічної безпеки і заходи з охорони навколишнього середовища.

    курсовая работа [7,6 M], добавлен 20.05.2011

  • Характеристика та призначення цеху правки платформ, його виробнича структура і управління. Вибір та обґрунтування методу організації ремонту вагонів. Планування цеху та вибір необхідної кількості обладнання. Синхронізація технологічного процесу ремонту.

    курсовая работа [5,4 M], добавлен 27.02.2010

  • Організація ремонту рухомого складу на вагоноремонтних підприємствах. Розрахунок параметрів поточно-конвеєрних ліній. Технологічний процес складання напіввагона. Вибір та розрахунок кількості обладнання вагоноскладального цеха. Методи ремонту вагонів.

    курсовая работа [221,3 K], добавлен 06.06.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.