Розробка, дослідження системи керування на основі нейронної мережі

Основними вимогами потенційних користувачів є:

1) повнота розглянутої інформації (у роботі мають бути висвітлені основні існуючі напрямки, які можуть використовуватися для розв'язання завдань подібного типу);

2) достовірність і детальність опису та структури розглянутих моделей систем керування;

3) достовірність отриманих результатів моделювання;

4) можливість самостійного моделювання зі зміною параметрів та подальших досліджень на базі готових схем.

Основним регіоном при продажу даної роботи є Луганська та Харківська області, але не виключена можливість продажу й за їхні межі.

Проведемо аналіз сегментації ринку збуту за споживачами. Дані заносимо в таблицю 5.1.

Таблиця 5.1. Аналіз ємності сегментів ринку.

Області використання (сегменти)	Кількість об'єктів, що будуть використовувати продукт	Передбачувана кількість продажів одному об'єкту	Передбачувана ємність сегменту
Промислові підприємства	4	1	4
Лабораторії	5	1	5
Галузеві НДІ	5	1	5
ВНЗ	6	1	6
Загалом ємність ринку:	20		20

Прогнозовані об'єми продажів приведені в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2. Прогноз об'ємів продажу.

Періоди	Об'єм реалізації
Для першого року реалізації
Січень	1
Лютий
Березень	1
Квітень
Травень
Червень
Липень	1
Серпень	1
Вересень
Жовтень
Листопад
Грудень	1
Загалом:	5
Для другого року реалізації
I кв.	2
II кв.	2
III кв.	1
IV кв.	2
Загалом:	7
Для третього року реалізації
Загалом за рік	6

5.3 Конкуренція

По даним, якими володіють розробники, дане дослідження не має повних аналогів, але існують дослідження, що висвітлюють частини питань, розглянутій у даній. Промислові підприємства, що займаються серійним випуском рухомого складу, зазвичай, не ведуть власних наукових розробок та досліджень, замовляючи їх НДІ, лабораторіям та ВУЗам. Перелічені науково-дослідницькі заклади мають ряд подібних робіт, але вони не є повними, бо в них приділяється увага окремим методам вирішення виключних(часто одиничних) задач.

На відміну від вищезгаданих, дана робота поєднує в собі інформацію про всі основні види систем керування, які можуть бути застосовані в дизель-потязі, дозволяє провести розгорнутий порівняльних аналіз та обрати саме той тип системи керування, використання якого максимально доцільно в зв'язку з поставленими задачами.

5.4 Стратегія маркетингу

Схема розповсюдження матиме наступний вигляд: розповсюдження організацією-посередником, але й не виключається можливість розповсюдження автором роботи.

Розрахуємо витрати на науково-дослідницьку роботу, проведену для написання продукту. Ці витрати визначаємо на основі підрахунку трудомісткості виконаних робіт: дослідження опису завдання та його постановка; проведення аналізу літератури, присвяченої даним питанням; побудова математичних моделей розглянутих об'єктів; створення схем систем керування; проведення моделювання, отримання та аналіз значень основних досліджуваних характеристик; складання документації.

Трудомісткість на НДР розраховується о формулі:

Т= Т_оф + Т_а + Т_мм + Т_с + Т_м +Т_д, (5.1)

де Т_оф - трудовитрати на дослідження опису завдання та формулювання його постановки;

Т_а - трудовитрати на проведення аналізу існуючої літератури на задану тематику;

Т_мм - трудовитрати на побудову математичних моделей;

Т_с - трудовитрати на побудову структурних та принципових схем;

Т_м - трудовитрати на моделювання та аналіз отриманих характеристик;

Т_д - трудовитрати на оформлення документації.

Трудовитрати всіх видів визначаються через умовну кількість дій(Q), виконуваних при проведенні дослідження, яка обчислюється за формулою:

, (5.2)

де q - передбачувана кількість сторінок документації;

K - коефіцієнт складності розробки;

p - коефіцієнт корекції роботи;

n - кількість корекцій.

У даній роботі кількість сторінок - 100. Моделювання проводиться в реальному режимі часу, коефіцієнт складності K=1,5. Було проведено 4 корекції, з них одна з коефіцієнтом 0.8 і три - з коефіцієнтом 0.6.

Таким чином Q = 540 (умовних дій).

Трудомісткість на вивчення опису завдання та його постановку визначається по формулі(5.3):

, (5.3)

де V_оф - індекс продуктивності виконавця(дій/годину);

К_кв - коефіцієнт кваліфікації виконавця (приймаємо рівним 1.4);

g - коефіцієнт, що враховує якість опису (приймаємо рівним 1).

Трудовитрати на всі інші види робіт розраховується по формулі:

, (5.4)

де i - вид робіт;

V_i - продуктивність виконавця для і-го виду робіт.

Дані продуктивності виконавця приведені в таблиці 5.3.

Таблиця 5.3. Дані продуктивності виконавця.

Вид робіт	Продуктивність, дій/годину
Дослідження опису завдання та формулювання його постановки	10
Проведення аналізу існуючої літератури на задану тематику	8
Побудова математичних моделей	4
Побудову структурних та принципових схем	4
Моделювання та аналіз отриманих характеристик	6
Оформлення документації	8

Розрахунок трудовитрат, виконаний у відповідності до цих даних, приведений у таблиці 5.4.

Таблиця 5.4. Розрахунок трудовитрат.

Вид робіт	Розрахована кількість трудоднів
Дослідження опису завдання та формулювання його постановки	Тоф = 4.82
Проведення аналізу існуючої літератури на задану тематику	Та =6.027
Побудова математичних моделей	Тмм =12.054
Побудову структурних схем	Тс =12.054
Моделювання та аналіз отриманих характеристик	Тм =8.036
Оформлення документації	Тд =6.027
Загалом:	Т=49,018

Розрахуємо зарплатню дослідника:

, (5.5)

де - середньоденна зарплатня дослідника;

, (5.6)

де З_міс - місячна зарплатня дослідника (5000грн)

Ф - кількість робочих днів (22)

Таким чином

З_зп = (5000/22)·49,018 = 11 140,45 (грн.)

Експлуатаційні витрати:

, (5.7)

де Т_мч - час, необхідний для роботи за ПЕОМ

, (5.8)

тут С_мч - вартість машино-години роботи на ПЕОМ ( приймаємо рівними 10грн/година, у тому числі витрати Internet);

m - витрати машинного часу на виконання однієї умовної дій (приймаємо 10хвилин).

Т_мч = 64,29(годин) Е_мч = 642,9 (грн.)

Усі інші статті витрат приведені в таблиці 5.5.

Таблиця 5.5. Розрахунок витрат на проведення дослідження.

№ з/п	Найменування витрат	Сума, грн
1.	Зарплатня дослідника за період розробки	11 140,45
2.	Відрахування на соціальні заходи, в т.ч.
а)	Відрахування до фонду загального обов'язкового державного соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (1,4% п.1)	155,96
б)	Пенсійний фонд(33,2% п.1)	3698,48
в)	Відрахування до фонду загального обов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (1,6% п.1)	178,24
г)	Відрахування до фонду загального обов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (0,2% п.1)	22,28
3.	Вартість машинного часу(в т.ч. Internet)	642,9
4.	Накладні витрати (50% п.1)	5570,25
5.	Вартість матеріалів
а)	Канцтовари	700
б)	Витратні матеріали(тонер, чорнила)	360
6.	Вартість ПО для проведення дослідження(MS Office, Matlab)	10 600
	Загалом Ев:	33 069

Розрахуємо прибуток П=0,5·33069 = 16524,5

Вартість готового продукту складатиме:

В_max = 1,2·(Е_в+1,3·П) = 65 475,84 (грн.) (5.9)

Отримана вартість є максимальною. Однак у роботі розрахуємо ще й мінімальну вартість, що складається з витрат на тиражування та адаптацію даного продукту споживачем. Витрати на тиражування складаються з ціни носіїв(дисків), машинного часу, необхідного для створення копії, та зарплатні виконавця.

В_min= 1,2·(З_тир + З_ад + 1,3·П), (5.10)

де З_тир - витрати на тиражування

З_тир = С_мч·Т_к + З_диск + З_вик , (5.11)

де Т_к - час копіювання (дорівнює 1 година)

З_диск - вартість носіїв (25грн)

З_вик - зарплатня виконавця (30 грн)

З_тир = 70(грн.).

З_ад - витрати на адаптацію (складають 5% від витрат) = 1653,45 (грн.)

П = 0,5·(1653,45+70) = 861,75 (грн.)

Мінімальна вартість складає:

В_min= 1,2·(70 +1653,45 + 1,3·861,75)=3412,45 (грн.)

Виходячи з отриманих результатів встановлюємо ціну без ПДВ

В_прод = 30 000 грн

5.5 Оцінка ризику та страхування

Для розробленого продукту, який є об'єктом інтелектуальної власності, можливі наступні види ризиків:

1) несанкціоноване копіювання з метою подальшого використання (ймовірність 50%);

2) те саме з метою продажу (з ймовірністю 10%).

Зменшити ступінь ризику можна двома способами: самострахування та страхування за допомогою страхових компаній.

Самострахування передбачає забезпечення контролю за ПЕОМ та систему захисту інформації. Засобами захисту інформації у даному випадку є:

- контроль за доступом до терміналів;

- контроль за доступом до системи та процесів її використання;

- створення архівних копій інформаційних файлів, що зберігаються на ПЕОМ.

Однак реалізація цих заходів викликає певні труднощі. Таким чином доцільно зменшити ступінь ризику за допомогою страхування, враховуючи, що сучасні страхові компанії, маючи ексклюзивні ліцензії, мають можливість проводити всі види захисту об'єктів інтелектуальної власності.

У даному випадку, скористувавшись послугами страхової компанії «Оранта», маємо розмір страхової премії у розмірі 1,5% вартості продукту, тобто 450грн в місяць.

5.6 Фінансовий план

Цей розділ бізнес-плану узагальнює матеріали попередніх розділів та представляє їх у вартісному вигляді, містить наступні документи:

1. Таблицю прибутків та витрат;

2. Графік досягнення беззбитковості.

Цьому попереджує складання карт прогнозів руху наявних грошей для 1, 2, та 3-го років реалізації. Для першого року реалізації карта прогнозів складена на кожен місяць, для другого - по кварталам, для третього - в цілому за рік. У карти прогнозів вноситься графа «Наявні гроші», яка є різницею між прибутками та сумою витрат. За допомогою цих карт будуємо таблицю доходів та витрат, а також графік беззбитковості.

Таблиця 5.6. Карта руху наявних грошей за 1-й рік реалізації.

Доходи та витрати	Сума, грн
	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Загалом
Об'єм продажу	1		1				1	1				1	5
Прибуток від реалізації	30 000		30 000				30 000	30 000				30 000	150 000
Постійні	Зарплатня та податки	5000	5000	5000	5000	5000	5000	5000	5000	5000	5000	5000	5000	60 000
	Накладні витрати	2500	2500	2500	2500	2500	2500	2500	2500	2500	2500	2500	2500	30 000
	Страхові внески	450	450	450	450	450	450	450	450	450	450	450	450	5400
	Загалом:	7950	7950	7950	7950	7950	7950	7950	7950	7950	7950	7950	7950	95 400
Змінні	Витрати на тиражування	70		70				70	70				70	350
	Податки	6000		6000				6000	6000				6000	30 000
	Витрати на адаптацію	1653		1653				1653	1653				1653	8265
	Загалом	7723		7723				7723	7723				7723	38 615
Наявні гроші:	14327	-7950	14327	-7950	-7950	-7950	14327	14327	-7950	-7950	-7950	14327	15985

Таблиця 5.7. Карта руху наявних грошей за 2-й рік реалізації.

Доходи та витрати	Сума, грн	Загалом
	I кв.	II кв.	III кв.	IV кв.
Об'єм продажу	2	2	1	2	7
Прибуток від реалізації	60 000	60 000	30 000	60 000	210 000
Постійні	Зарплатня та податки	15 000	15 000	15 000	15 000	60 000
	Накладні витрати	7 500	7 500	7 500	7 500	30 000
	Страхові внески	1 350	1 350	1 350	1 350	5 400
	Загалом:	23 850	23 850	23 850	23 850	95 400
Змінні	Витрати на тиражування	140	140	70	140	490
	Податки	12 000	12 000	6 000	12 000	42 000
	Витрати на адаптацію	3 306	3 306	1 653	3 306	11 571
	Загалом:	15 446	15 446	7 723	15 446	54 061
Наявні гроші:	20 704	20 704	-1 573	20 704	60 359

Таблиця 5.8. Карта руху наявних грошей за 3-й рік реалізації.

Доходи та витрати	Сума, грн
Об'єм продажу	6
Прибуток від реалізації	180 000
Постійні	Зарплатня та податки	60 000
	Накладні витрати	30 000
	Страхові внески	5 400
	Загалом:	95 400
Змінні	Витрати на тиражування	420
	Податки	36 000
	Витрати на адаптацію	9 918
	Загалом:	46 338
Наявні гроші:	38 262

Таблиця 5.9. Таблиця прибутків та витрат.

Найменування показника	Сума, грн	Загалом
	Початок реалізації	1 рік	2 рік	3 рік
Кількість продажів		5	7	6	18
Прибуток від продажів	0	150 000	210 000	180 000	540 000
Постійні витрати	Витрати на розробку	Зарплатня дослідника	11 140				11 140
		Вартість матеріалів	1060				1060
		Вартість ПО для проведення дослідження	10 600				10 600
		Відрахування на соціальні заходи	4 055				4 055
		Вартість машинного часу(в т.ч. Internet)	642,9				642,9
		Накладні витрати	5570,25				5570,25
	Зарплатня та податки		60 000	60 000	60 000	180 000
	Накладні витрати		30 000	30 000	30 000	90 000
	Страхові внески		5 400	5 400	5 400	16 200
Змінні витрати	Витрати на тиражування		350	490	420	1 260
	Податки		30 000	42 000	36 000	108 000
	Витрати на адаптацію		8 265	11 571	9 918	29 754
Загалом витрат:	33 069	134 015	149 641	141 738	458 463
Чистий прибуток:	-33 069	15 985	60 359	38 262	81 537

Визначимо точку беззбитковості - такий об'єм продажів, при якому виправдаються всі витрати. Аналітично її можна визначити по формулі:

, (5.12)

де З_пост - постійні витрати на строк реалізації, грн.;

З_р - витрати на розробку, грн.;

В_прод - вартість одиниці продукції, грн.;

З_змін - змінні витрати на одиницю продукції, грн..

З_пост та З_р визначаються за таблицею прибутків та витрат.

В_прод = 30 000грн;

З_змін = З_зм/V_прод = 139 014/18 = 7723(грн.);

Виходячи з цих даних визначають точку беззбитковості для кожного року:

Графік беззбитковості приведений на рис.7.1.



Рис. 5.1. Графік беззбитковості.

Таким чином можна зробити висновки, що проведене наукове дослідження є об'єктом інтелектуальної власності. Складений бізнес-план дозволив розрахувати витрати на проведення дослідження та скласти прогноз можливих прибутків: на основі очікуваних об'ємів продажу розраховано загальні витрати для перших трьох років реалізації, очікуваний чистий прибуток та точку беззбитковості, яка знаходиться на рівні 5,5 - 6 екземплярів на рік, що є цілком реальним.

Список використовуваної літератури:

1. Бизнес-план - Ваша путеводная звезда. Для чего он нужен? Как его составлять? Как им пользоваться? Экономика и жизнь.- 1991. - N33.

2. Методические указания по использованию бизнес-плана в дипломном проектировании. Харьковский университет радиоэлектроники. Харьков 1992г. (Левченко Л.В. и др.)

3. Организация, планирование и управление приборостроительным предприятием. / Учебное пособие под ред. В.А.Мищенко и Н.И.Погорелова. Киев, УМК, 1992.

4. О составе затрат и единичных нормах амортизационных отчислений. Из нормативных документов. М.: Финансы и кредит, 1992.

5. Перерва П.Г. Управление промышленным маркетингом. Харьков, Основа, 1993.

6. Современный маркетинг (под ред. Е.К.Хруцкого). - М.: Прогресс, 1991

6. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

6.1 Загальні питання

6.1.1 Загальні питання охорони праці

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Головними задачами та метою охорони праці є зберігання здоров'я та дієспроможності людини, зріст вирбництва труда, зберігання високої якості продукції, що випускається, зменшення кількості нещасних випадків, аварій, а з цим і простоїв на підприємстві, укріпити та створити культуру трудової діяльності.

Виконання та розробка дипломного проекту “ Розробка дослідження системи керування електроприводом змінного струму дизель-потягу з використанням нейронних мереж ” відбувається за допомогою комп'ютера, тому питання охорони праці розглядаються щодо забезпечення здорових і безпечних умов роботи оператора і користувачів при проектуванні або дослідженні даного об'єкта.

6.1.2 Загальна характеристика виробничого приміщення

Розгляд показників виробничого приміщення, в якому безпосередньо велась розробка продукту, наведено у таблиці 5.1.

Таблиця 6.1. - Загальна характеристика виробничого приміщення

Показник	Його призначення	Критерій (обґрунтування вибору)	Регламентуючі документи
1	2	3	4
1. Габарити приміщення, кількість робочих місць	Розміри приміщення 3мЧ4мЧ2.5м. 2 робочих місця - 6 м2 на кожного працівника.	Санітарні норми Комфортні умови праці	ДНАОП 0.00_1.31 [37]
2. Поверх, поверховість будівлі	1 поверх 4_поверхової будівлі		СНіП 31-03 [31]
3. Вид природного освітлення	Бокове одностороннє. Вікна виходять на захід.	Нормоване значення КПО визначається по формулі та має складати не менше 1,5: де - значення КПО для III поясу світлового клімату = 2,5, m - коефіцієнт світлового клімату (для міст України, окрім Криму m=0,9%), c - коефіцієнт сонячності клімату (с=1). =5,5*0,9*1=2,25%	СНіП II-4 32, ДНАОП 0.00._1.31 [37]
4. Вид штучного освітлення, джерела світла	Загальний вид штучного освітлення. передбачено 4 газорозрядні лампи по 75 Вт кожна.	Газорозрядні дають більший світловий потік.	СНіП II-4 32, ДНАОП 0.00._1.31 [37]
5. Клас приміщення по небезпеці ураження еклектичним струмом	Приміщення з підвищеною небезпекою.	Можливе одночасне доторкання людини до металоконструкцій споруд, що мають з'єднання з одного боку з ґрунтом, а з іншого - з металевим корпусом електрообладнання	ПУЭ [33]
6. Категорій по пожежній небезпеці	Пожежонебезпечна	В-категорій: присутність речовин, які продовжуватимуть горіння після видалення джерела запалення.	ОНТП-24 [34]
7. Клас зони по пожежній безпеці	II-IIa	Для захисту від запалення електропроводки передбачені металеві короби.	ПУЭ [33]
8. Ступінь стійкості вогнестійких будівельних конструкцій	Ступінь II		ДБН В.1.1-7 [35]

6.1.3 Загальна характеристика трудового процесу

За характером навколишнього середовища, машинний зал ПЕОМ відноситься до класу нормальних, тому що в ньому відсутні ознаки властиві жарким приміщенням, курним і з хімічно-активним середовищем згідно ГОСТ 12.1.005 [36]. За характером зорової роботи, робота відноситься до середньої точності, розряд зорової роботи IV, підрозряд зорової роботи В, найменший розмір об'єкта розрізнення 0,2-0,25 мм, контраст середній, фон світлий (згідно СНіП II-4 32).

При розробці програмного продукту чи проведенні експерименту зростає нервово-емоційна напруга. Причиною її виникнення може бути відхилення реального результату від запланованого, невідповідність інтенсивності інформаційних потоків індивідуальним можливостям людини, несприятливий вплив виробничого середовища й інших факторів, що викликають негативні емоції. Тому для науково обґрунтованого підходу до оптимізації розумової праці, одержання необхідних даних оптимальних умов праці повинне здійснюватися комплексно з застосуванням знань по промисловій гігієні й ергономіці.

Проведення комп'ютерного моделювання виробляється за допомогою комп'ютера, тому питання охорони праці розглядаються щодо забезпечення здорових і безпечних умов роботи оператора і науковця при проектуванні дослідженні об'єкта.

Режим праці та відпочинку ведеться відповідно до штатного розкладу: з 9-00 до 18-00 з перервою на обід з 13-00 до 14-00.

Продуктивність праці багато в чому залежить від умов на виробництві, таких як: освітлення; склад повітря; шуми; шкідливі випромінювання. Ці параметри по окремості й у комплексі впливають на організм людини, визначаючи його самопочуття. Категорію роботи враховуємо по фізичному навантаженню.

По енерговитратах організму, розробка програмного продукту відноситься до категорії 1а (легкої) тому що робота виробляється сидячи, не вимагає систематичної фізичної напруги підняття і перенесення ваг (витрата енергії при виконанні роботи до 150 ккал/годину).

Таблиця 6.2 - Загальна характеристика трудового процессу.

Показник	Його призначення	Документи, що регламентують.
1	2	3
1.Роботи для виконання	Метою дипломної роботи магістра є проведення дослідження та моделювання системи керування дизель-потягу з використанням засобів нечіткої логіки та нейронних мереж.	Технічне завдання
2.Обладнання, що застосовується	Для виконання роботи виконується ПЕОМ	Технічне завдання
3.Умови зорової роботи: -найменший розмір об'єкта розрізнення -характеристика тла Контраст об'єкта із тлом	Розмір мінімального елемента зображення (пикселя) для монохромних зображень 0,3мм -Яскравість знака (яскравість тла) від 35 до 120 кд/кв. м -Контраст від 3:1 до 1,5:1 (для монохромних зображень)	СНіП II-4-7932, ДНАОП 0.00-1.31[37]
Показник	Його призначення	Документи, що регламентують.
1	2	3
6.Режим роботи та відпочинку	Для підтримки нормальних умов роботи у холодний час передбачена наявність парового опалення з радіаторами, а в теплий час - системи кондиціонування.	Дсанпин 3.3.2.- 007[39]
7. Клас умов роботи за небезпечними та шкідливими виробничими факторами, важкості та напруженості роботи.	Клас умов роботи допустимий - 2.Індекс професійних захворювань < 0.05 Категорія професійного ризику - зневажливо малий(переноси мий ризик).	ДНАОП 0.00-1.31[37], ДНАОП 0.03-8.03 [40]

6.1.4 Загальна характеристика використовуваного виробничого електроустаткування

При живленні електроапаратури в будівлі використовується понижуючий трансформатор з 380 В до 220 В.

Таблиця 6.3 - Загальні характеристики електроапаратури та умов її експлуатації

Показник	Його призначення	Критерій (обґрунтування вибору)	Регламентуючі документи
1	2	3	4
1. Режим живлення : характеристика споживаної енергії - вид - напруга - режим мережі - споживана потужність	Живлення здійснюється від трьох ведучої мережі: фазовий дріт, нульовий робочий дріт, нульовий захисний дріт. Напруга - 220В, Споживана потужність комп'ютером -350Вт.		Експлуатаційно- технічні вимоги, паспорт
2. Кліматичні умови надійно роботи	15єС -35 єС	Утворення водного конденсату на обладнанні при низькій температурі. Нестабільна робота напівпровідникової при підвищених температурах.	Технічний паспорт
3. Ступінь захисту	Захист техніки від впливу виробничого середовища	IP44	ПЭУ [33]
4. Клас за засобом захисту від ураження електричним струмом	Клас II	Захист від ураження електричним струмом здійснюється завдяки застосуванню подвійної ізоляції силових кабелів монітору та комп'ютеру та використанню їхнього занулення із мережею живлення.	ГОСТ 12.2.007.0 [41], ГОСТ 25861 [42], ДНАОП 0.00_1.31 [37]
5. Схемно-конструктивні	Занулення електроприладів на загальну магістраль мережі живлення.	Присутня можливість одночасного дотику людини до металоконструкцій будинків і т.п., які мають з'єднання з землею, з одного боку, і до металевих корпусів електрообладнання - з іншої сторони.	ПУЭ [33], ГОСТ 12.1.030 [43], ДНАОП 0.00_1.31 [37]

6.1.5 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів

При роботі на ПЕОМ на людину впливають ряд шкідливих і небезпечних факторів, що класифікуються відповідно ГОСТ 12.0.003 [38].

Небезпечним фактором називається фактор, що викликає травму або ушкодження організму. Шкідливий фактор - фактор, тривалий вплив якого приводить до патології в організмі - професійним захворюванням. Ці фактори розділяються на фізичні, хімічні, біологічні і психофізичні. Основні з них приведені в таблиці 6.4.

Таблиця 6.4 - Перелік небезпечних і шкідливих факторів.

Найменування	Джерело	Нормовані значення	Регламентуючі документи
1	2	3	4
1 Фізичні
1.1 Підвищений рівень шуму	Освітлювальна система, вентиляційна система, друкуючі пристрої	L=50дБА	ГОСТ 12.1.003 [38], ГОСТ 12.1.029 [44]
1.2 Підвищена іонізація повітря робочої зони	Рентгенівське випромінювання комп'ютера	Кількість легких -позитивних іонів Ф=1500…3000см -негативних іонів Ф=3000…5000см	ДНАОП 0.00-1.31 [37]
1.3 Небезпечна напруга в електричному ланцюгу	Живильна електрична мережа	I=1,6 A	ГОСТ 12.1.038 [45], ГОСТ 12.1.019 [46]
1.4 Підвищений потенціал статичної електрики	Діелектрична поверхня комп'ютера	Нормовані значення E=20 кв/м	ГОСТ 12.1.019 [46], ГОСТ 12.1.045 [47]
1.5 Рентгенівське випромінювання	Комп'ютер (ЕПТ)	На відстані 5 см від екрана рівень випромінювання не повинен перевищувати 0,06 мкР/год, (100 мкР/година)	ДНАОП 0.00-1.31 [37]
1.6 Ультрафіолетове випромінювання	Комп'ютер (ЕПТ)	Щільність потоку ультрафіолетового випромінювання 10Вт/м2	ДНАОП 0.00-1.31 [37]
1.7 Недолік природного освітлення	Невірне розташування комп'ютерів	eIVн =1,5%	СНіП II-4 [32]
1.8 Недолік штучного освітлення	Невірне планування штучної системи освітлення	Е=500 лк	СНіП II-4 [32]
1.9 Відбиті бліки	Невірне розташування комп'ютерів	Повинна бути відсутня у полі зору (P=0)	СНіП II-4 [32]
1.10 Перевищення припустимої величини дискомфорту	Невірне планування штучної системи освітлення	М=5%	СНіП II-4 [32]
1.11 Коефіцієнт пульсації газорозрядних ламп	Неповне розфазування світильників	K.п.=5%	СНіП II-4 [32]
2 Хімічні
2.1 Виробничий пил (аерогелі)	Статична електрика, накопичена на діелектричній поверхні комп'ютера	ПДК = 10 мг/м3	ГОСТ 12.1.005 [36]
3 Нервово-психологічні перевантаження
3.1 Розумове перенаванта-ження	Відповідальність, труднощі виробничого завдання	Категорія роботи: напружена	[48]
3.2 Переванта-ження аналізаторів	Відповідальність, труднощі виробничого завдання	Зниження витривалості до вихідного 40% .. 50%	[48]
3.3 Емоційні пе-ревантаження	Відповідальність, труднощі виробничого завдання	Подовження часу реакції на світло та звук до вихідного 40…50%	[48]
4 Ергонометричні характеристики
4.1 Яскравість екрану	Екран комп'ютера	В=100кд/м2	ДНАОП 0.00-1.31 [37]
4.2 Контрастність зображення ліній фону	Екран комп'ютера	До=(Вф-Во)/Вф=0,9 Вф -яскравість тла В - яскравість об'єкта	ДНАОП 0.00-1.31 [37]

6.2. Виробнича санітарія

6.2.1 Параметри мікроклімату

Метеорологічні умови на виробництві мікроклімат визначають наступні параметри: температура (C), рухливість (м/с), відносна вологість повітря (%) і теплове випромінювання

Оскільки дипломна робота відноситься до легких фізичних робіт, але характеризується напруженою розумовою працею, то, керуючись ГОСТ 12.1.005 [36] застосовують оптимальні параметри мікроклімату для даного приміщення, які приведені у таблиці 6.5.

Таблиця 6.5 - Значення параметрів мікроклімату в робочій зоні.

Категорія робіт	Період року	Температура t 0С (оптимальна)	Відносна вологість, %	Швидкість повітря, м/c
Легка - Iа	Холодний	22 - 24	40 - 60	0,1
Легка - Iа	Теплий	23 - 25	40 - 60	0,1

Місце виконання дипломної роботи оздоблено системами вентиляції, центрального парового опалення та кондиціонування. Функціонування цих систем забезпечує оптимальні параметри мікроклімату.

6.2.2 Освітлення

Особливістю роботи за дисплеєм ЕОМ є постійна і значна напруга функцій зорового аналізатора, обумовленого необхідністю розпізнання самосвітних об'єктів (символів, знаків і т.п.), при наявності відблисків на екрані, рядковій структурі екрана, мельканням зображення, недостатньою чіткістю об'єктів.

Для забезпечення нормального освітлення застосовуються природне і штучне освітлення, а також комбіноване, котрі нормуються СНіП II-4 [32].

6.2.2.1 Природне освітлення

Усі виробничі приміщення, з постійним перебуванням у них людей, відповідно до санітарних норм і правил, мають природне освітлення.

У нашому випадку, як зазначалось вище, використовується однобічне природне освітлення з розташуванням віконних пройомів на захід. Природне освітлення нормується коефіцієнтом природного освітлення (КПО) по СНіП II-4 [32].

Нормовані значення КПО для будинків, розташованих у IV поясі світлового клімату визначаються по наступній формулі:

e^IV_н=e_н^III*m*c, (6.1)

де e_н^III - значення КПО для III пояса світлового клімату складає 2,5

(згідно СНіП II-4 [32]);

m - коефіцієнт світлового клімату (для міст України, окрім Криму m=0,9% згідно СНіП II-4 [32]);

c - коефіцієнт сонячності клімату (для міста України c=1,0 згідно СНіII II-4 [32]).

Таким чином для міста Стаханова згідно (6.1) отримуємо нормоване значення КПО e^IV_н = 2,5*0,9*1= 2,25 %.

6.2.2.2 Штучне освітлення

На робочому місці застосовується загальне штучне освітлення, у темний період доби - комбіноване. Штучне освітлення нормується СНіП II-4 [32]. Для створення комфортних умов зорової роботи середньої точності необхідні наступні дані по нормах освітлення. Дані по нормах освітлення приведені в таблиці 6.6.

Таблиця 6.6 - Норми освітлення.

Характеристика зорової роботи	Найменший розмір об'єкта розпізнавання, мм	Розряд зорової роботи	Підрозряд зорової роботи	Контраст об'єкта розпізнавання із тлом	Характеристика тла	Нормативні значення параметрів освітлення
						Освітлення при штучному освітленні, Лк	КПО енIV при природному боковому освітленні, %
Високої точності	0,2-0,25	IV	в	Середній	Світлий	Е=500	2,25

6.2.3 Випромінювання від екрана

ЭПТ генерує кілька типів випромінювання, у тому числі: гама - , рентгенівське, радіочастотне, мікрохвильове, видиме, ультрафіолетове й інфрачервоне випромінювання. Рівні цих випромінювань не перевищують діючих норм.

Вимоги щодо припустимих значень неіонізуючого електромагнітного випромінювання: напруженість електромагнітного поля на відстані 50см навколо ЭПТ за електричною складовою не повинна перевищувати:

у діапазоні частот 5 Гц - 2 КГц - 25 В/м,

у діапазоні частот 2 КГц - 400 КГц - 2,5 В/м,

Щільність магнітного потоку не повинна перевищувати:

у діапазоні частот 5 Гц - 2 КГц - 250 нТл,

у діапазоні частот 2 КГц - 400 КГц - 25 нТл,

Поверхневий електростатичний потенціал не повинний перевищувати 500 В.

Конструктивне рішення екрана дисплея таке, що рентгенівське випромінювання від екрана на відстані 10см не перевищує 100 мкР/година .

У приміщеннях з дисплеями необхідно контролювати іонізацію. У таблиці 6.7 приведені рівні іонізації повітря робочого місця.

Таблиця 6.7 - Рівні іонізації повітря робочого місця.

Рівні	Кількість іонів на 1 см3 повітря
	n+	n-
Мінімально необхідні	400	600
Оптимальні	1500-3000	3000-5000
Максимально припустимі	50000	50000

Варто враховувати, що м'яке рентгенівське випромінювання, що виникає при напрузі на аноді 20-22 КВ, а також напруга на струмопровідних ділянках схеми викликає іонізацію повітря з утворенням позитивних іонів, що вважаються несприятливими для людини.

6.3 Техніка безпеки

6.3.1 Електробезпека

Зважаючи на той факт що робоче місце, де знаходиться ПЕОМ, є приміщенням з підвищеною небезпекою ураження людини електричним струмом, необхідно передбачити наступні міри електробезпеки:

- конструктивні заходи електробезпеки;

- схемно-конструктивні заходи електробезпеки;

- експлуатаційні заходи електробезпеки.

6.3.1.1 Конструктивні міри електробезпеки

Конструктивні міри безпеки скеровані на вилучення можливості доторкання людини до частин, за якими подається електричний струм.

Для вилучення можливості доторкання оператору до частин, за якими подається електричний струм, всі силові вмикачі розташовані в закритих корпусах. Застосовується блочний монтаж.

Ступінь захисту обладнання відповідає IP44(де 4 - захист від твердих тіл розміром більше 1 мм; 4 - захист від бризок ) згідно з ПУЭ [33] та ГОСТ 14254 [49].

Згідно з ГОСТ 12.2.007.0 [41] приймається І клас захисту від ураження електричним струмом обслуговуючого персоналу тому, що комп'ютер має робочу ізоляцію та елементи захисту.

6.3.1.2 Схемно-конструктивні міри електробезпеки

Схемно-конструктивні міри електробезпеки забезпечують безпеку дотику людини до металевих частин електричних апаратів, що не використовуються для передачі електричного струму, при випадковому пробої їхньої ізоляції та виникнення електричного потенціалу на них.

Живлення здійснюється від трьохдротової мережі: фазовий дріт, нульовий робочий дріт, нульовий захисний дріт.

Зважаючи на той факт, що напруга менше 1000 В, але більше 42 В, тоді згідно з ГОСТ 12.1.030 [43] з метою захисту від ураження електричним струмом застосовується занулення, тому що лабораторія є приміщенням з підвищеною небезпекою ураження людини електричним струмом з тієї причини, що мається можливість одночасного дотику людини до металоконструкцій будівель та т.п., що мають з'єднання із землею, з одного боку, та до металевих корпусів електронного обладнання - з іншого боку.

Занулення - передбачене електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих частин, що не використовуються для передачі електричного струму та можуть опинитися під напругою.

6.3.1.3 Схема занулення та призначення елементів занулення

За засобом захисту від ураження електричним струмом система, що проектується, відноситься до І класу згідно з ГОСТ 12.2.007.0 [41].

Схему занулення наведено на рисунку 5.1.

Рисунок 5.1 - Схема занулення.

Призначення елементів занулення:

R_зн - заземлення точки нейтралі;

R_зн - повторне заземлення;

N_з - нульовий захисний дріт;

N_р- нульовий робочий дріт;

Ш - живильний дріт;

І_кз - струм короткого замикання;

І_пз - струм повторного заземлення;

І_зк - струм замикання на корпус;

1 - прилад; 2 - запобіжник.

Призначення нульового захисного провідника - забезпечити необхідне для відключення установки значення току однофазного короткого замикання шляхом створення для цього струму ланцюгу з малим опором.

Призначення заземлення нейтралі обмоток джерела струму(що живить мережу до 1000В) - зниження напруги занулених корпусі(а, що виходить, нульового захисного провідника) відносно землі до безпечного значення при замиканні фази на землю.

Призначення повторного заземлення нульового захисного провідника - зниження напруги на занулених корпусах в період замикання фази на корпус. Повторне занулення значно зменшує небезпеку ураження струмом, яка виникає в результаті обриву нульового захисного провідника та замикання фази на корпус за місцем обриву, але не може усунути її цілком, тобто не може забезпечити тих умов безпеки, що існували до обриву. Повторне заземлення нульового захисного провідника призначено для зниження напруги відносно землі занулених конструкцій в період замикання фази на корпус як при справній схемі занулення, так і випадку обриву нульового захисного провідника.

6.3.1.4. Експлуатаційні міри електробезпеки

Первинним джерелом живлення ПЕОМ є трьохдротова мережа.: фазовий дріт, нульовий робочий дріт, нульовий захисний дріт. Електроживлення здійснюється від електроустановки (трансформатора ) з регульованою напругою під навантаженням. Напруга мережі подається в розподільну шафу.

В приміщенні прокладена шина повторного заземлення (провідник, яким заземлюють) виконана відповідно до ГОСТ 12.1.030 [43], котра металево з'єднується із заземленою нейтраллю електроустановки.

6.3.2 Ергономічні вимоги до робочого місця

1. Організація робочого місця з обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам відповідно до ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ “Робоче місце при виконанні робот сидячи. Загальні ергономічні вимоги”[51], характеру та особливостей трудової діяльності.

2. Площа, виділена для одного робочого місця з відеотерміналом або персональною ЕОМ, повинна складати не менше 6 кв. м, а обсяг - не менше 20 куб.м.

3. Робочі місця з відеотерміналами відносно світлових прорізів повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

4. При розміщенні робочих місць з відеотерміналами та персональними ЕОМ необхідно дотримуватись таких вимог:

робочі місця з відеотерміналами та персональними ЕОМ розміщуються на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами;

відстань між бічними поверхнями відеотерміналів має бути не меншою за 1,2 м;

відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м;

прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м.

Вимоги цього пункту щодо відстані між бічними поверхнями відеотерміналів та відстані між тильною поверхнею одного відеотерміналу та екраном Іншого враховуються також при розміщенні робочих місць з відеотерміналами та персональними ЕОМ в суміжних приміщеннях, з урахуванням конструктивних особливостей стін та перегородок.

5. Організація робочого місця користувача ЕОМ повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам відповідно до ГОСТ 12.2.032-78, з урахуванням характеру та особливостей трудової діяльності.

6. Конструкція робочого місця користувача відеотерміналу (при роботі сидячи) має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг - на підлозі або на підставці для ніг; стегна - в горизонтальній площині; передпліччя - вертикально; лікті - під кутом 70 - 90 град, до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20 град, відносно горизонтальної площини, нахил голови - 15-20 град, відносно вертикальної площини.

7. Якщо користування відеотерміналом та персональною ЕОМ є основним видом діяльності, то вказане обладнання розміщується на основному робочому столі, як правило, з лівого боку.

8. Якщо використання відеотерміналу та персональної ЕОМ є періодичним, то устаткування, як правило, розміщується на приставному столі, переважно з лівого боку від основного робочого столу. Кут між поздовжніми осями основного та приставного столів має бути 90 - 140 град.

9. Якщо використання відеотерміналу та персональної ЕОМ є періодичним, то дозволяється обладнувати в приміщенні, що відповідає вимогам даних Правил, окремі робочі місця колективного користування з відеотерміналом та персональною ЕОМ.

10. Висота робочої поверхні столу для відеотерміналу має бути в межах 680 - 800 мм, а ширина - забезпечувати можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля.

Рекомендовані розміри столу: висота - 725 мм, ширина - 600 -1400 мм, глибина - 800 -1000 мм.

11. Робочий стіл для відеотерміналу повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги - не менше 650 мм.

12. Робочий стіл для відеотерміналу, як правило, має бути обладнаним підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менше 400 мм, з можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні - в межах 20 град. Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм.

13. Застосування підставки для ніг тими, у кого ноги не дістають до підлоги, коли робоче сидіння знаходиться на висоті, потрібній для забезпечення оптимальної робочої пози відповідно до пункта 4.1.6, є обов'язковим.

14. Робоче сидіння (сидіння, стілець, крісло) користувача відеотерміналу та персональної ЕОМ повинно мати такі основні елементи: сидіння, спинку та стаціонарні або знімні підлоxxxники.

У конструкцію сидіння можуть бути введені додаткові елементи, що не є обов'язковими: підголовник та підставка для ніг.

15. Робоче сидіння користувача відеотерміналу та персональної ЕОМ повинно бути підйомно-поворотним, таким, що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, за відстанню спинки до переднього краю сидіння, висотою підлоxxxників.

16. Регулювання кожного параметра має бути незалежним, плавним або ступінчатим, мати надійну фіксацію.

Хід ступінчатого регулювання елементів сидіння має становити для лінійних розмірів 15 -20 мм, для кутових - 2 - 5 град. Зусилля під час регулювання не повинні перевищувати 20 Н.

17. Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400 - 500 мм, а кут нахилу поверхні - від 15 град, вперед до 5 град, назад.

18. Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - заокругленим.

19. Висота спинки сидіння має становити 300±20 мм, ширина - не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині - 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0-30 град, відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватись у межах 260 - 400 мм.

20. Для зниження статичного напруження м'язів рук необхідно застосовувати стаціонарні або знімні підлоxxxники довжиною не менше 250 мм, шириною - 50 - 70 мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах 230±30 мм та по відстані між підлоxxxниками в межах 350 - 500 мм.

21. Поверхня сидіння, спинки та підлоxxxників має бути напівм'якою, з неслизьким, ненаелектризовуючим, повітронепроникним покриттям та забезпечувати можливість чищення від бруду.

22. Екран відеотермінала та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів.

23. Розташування екрану відеотерміналу має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ±30 град, від лінії зору працівника.

24. Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу або на спеціальній, регульовуваній за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100-300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5-15 град.

25. Робоче місце з відеотерміналом слід оснащувати пюпітром (тримачем) длядокументів, що легко переміщується.

26. Пюпітр (тримач) для документів повинен бути рухомим та встановлюватись вертикально (або з нахилом) на тому ж рівні та відстані від очей користувача ЕОМ, що і відеотермінал.

27. Розміщення принтера або іншого пристрою введення-виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість екрану відеотермінала, зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля: по висоті 900 - 1300 мм, по глибині 400 - 500 мм.

28. Під матричні принтери потрібно підкладати вібраційні килимки для гасіння вібрації та шуму.

29. При потребі високої концентрації уваги під час виконання робіт з високим рівнем напруженості суміжні робочі місця з відеотерміналами та персональними ЕОМ необхідно відділяти одне від одного перегородками висотою 1,5 - 2 м.

30. Організація робочого місця, яке передбачає використання ЕОМ для управління технологічним обладнанням (станки з програмним управлінням, роботизовані технологічні комплекси, обладнання для гнучкого автоматизованого виробництва тощо), повинна передбачати:

достатній простір для людини-оператора;

вільну досяжність органів ручного управління в зоні моторного поля: відстань по висоті - 900 - 1330 мм, по глибині - 400 - 500 мм;

розташування екрана відеотермінала в робочій зоні, яке забезпечувало б зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом плюс-мінус ЗО град, від лінії зору оператора, а також зручність використання відеотермінала під час коригування керуючих програм одночасно з виконанням основних виробничих операцій;

відстань від екрана до ока працівника повинна відповідати вимогам пункту 4.1.22;

можливість повертання екрана відеотермінала навколо горизонтальної та вертикальної осі.

6.4 Пожежна безпека

Пожежна безпека - стан об'єкта при якому із установленою ймовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Причинами, що можуть викликати пожежу в розглянутому приміщенні, є:

- несправність електропроводки і приладів;

- коротке замикання електричних ланцюгів;

- перегрів апаратури;

- блискавка.

Приміщення по пожежній безпеці відноситься до категорії В відповідно до ОНТП-24 [21], тому що в обігу знаходяться тверді спалимі речовини і матеріали. Ступінь вогнестійкості будинку - II відповідно до ДБН В.1.1-7 [35], клас приміщення по пожежній небезпеці П-ІІа, відповідно до ПУЭ [33].

Пожежна безпека відповідно до ГОСТ 12.1.004 [50] забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту, організаційно-технічними заходами.

Система запобігання пожежі:

- контроль і профілактика ізоляції;

- наявність плавких вставок і запобіжників в електричному обладнанні;

- для захисту від статичної напруги використовується заземлення;

- захист від блискавок будівель і обладнання.

Для даного класу будівель і місцевості із середньою грозовою діяльністю 10 і більш грозових годин у рік, тобто для умов м. Стаханова встановлена III категорія захисту від блискавок.

Ступінь захисту відповідному класу помешкання П П-а ІР44 для обладнання і ІР2Х для світильників.

Система пожежного захисту:

- аварійне відключення і переключення апаратури;

- наявність первинних засобів пожежогасіння, вогнегасників ОП-5, тому що вуглекислота має погану електропровідність, або порошкових вогнегасників;

- система оповіщення, світлова і звукова сигналізація;

- захист легкозаймистих частин обладнання, конструкцій захисними матеріалами;

- використання негорючих матеріалів для акустичної обробки стін і стель;

- у помешканнях, де немає робочого персоналу, встановлена автоматична система пожежного захисту.

Для успішної евакуації персоналу при пожежі розміри дверей робочого помешкання повинні бути наступними: - ширина дверей не менше 1,5 м, - висота дверей не менше 2,0 м, - ширина коридору 1,8 м; робоче помешкання повинно мати два виходи; відстань від найбільш віддаленого робочого місця не повинна перевищувати 100 м.

Організаційні заходи пожежної профілактики:

- навчання персоналу правилам пожежної безпеки;

- видання необхідних інструкції і плакатів, плану евакуації персоналу у випадку пожежі.

Приміщення відповідає вимогам пожежної безпеки.

6.5 Охорона навколишнього середовища

Збільшення ефективності виробництва, його інтенсифікація нерозривно зв'язані з створенням здорових та безпечних умов труда.

Охорону праці можна розглядати як систему, яка забезпечує в сфері виробництва оптимальне з точки зору збереження здоров'я та працездатності взаємодії людей з технічними засобами та навколишнім середовищем.

Охорона навколишнього середовища - комплекс заходів, призначених для обмеження негативного впливу людської діяльності на природу.

Такими заходами можуть буди:

1. Обмеження викидів у атмосферу та гідросферу с метою покращення загальної екологічної обстановки.

2. Створення заповідників, національних парків з метою збереження природних комплексів.

3. Обмеження ловлі риби, охоти, з метою збереження конкретних видів.

4. Обмеження несанкціонованих викидів мусору.

При вирішенні технічних задач необхідно приділяти особливу увагу питанні взаємодії виробничої середи з навколишньою природною середою. Результат господарської діяльності людини сказуються вже не тільки в локальному, але й у регіональному, а у ряді випадківі глобальному масштабах. Охорона навколишнього середовища становиться важливою соціальною та економічною проблемою.

Висновки

Під час розробки треба забезпечити всі умови для комфортної та безпечної роботи, спробувати уникнути небезпечних та шкідливих факторів, що мають місце при роботі з комп`ютером, забезпечити природне та штучне освітлення на робочому місці відповідно нормативним значенням, дотримуватись правил електробезпеки та пожежної безпеки.

У процесі роботи за компютером опрератором шкода навколишньому середовищу не наноситься. Відроблений матеріал типу відробленої бумаги, диски та ін. виноситься у спеціально відведені місця.

7. ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА

Вступ

Цивільна оборона - складова частина системи загальнодержавних заходів, проведених з метою захисту населення й об'єктів народного господарства в умовах надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу. Ця мета може бути досягнута завчасним проведенням організаційних, інженерно - технічних і інших заходів, спрямованих на максимальне зниження впливу вражаючих факторів.

Навчання населення захисту від впливу зброї масового ураження й інших засобів нападу супротивника - одна з основних задач Цивільної оборони України. Воно організується і проводиться на підставі вказівок старших начальників ГО і їхніх штабів, а також вказівок і рішень місцевих органів з питань ГО[1].

Ядерна енергія володіє величезною руйнівною і вражаючою силою. Вона здатна викликати великі людські жертви і заподіяти величезний матеріальний збиток. Значні руйнування на об'єктах народного господарства, великі втрати серед населення можуть стати причиною різкого скорочення випуску промислової і сільськогосподарської продукції, викликати необхідність проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відбудовних робіт у зонах ураження. У зв'язку з цим виникає необхідність завчасно уживати відповідні заходи по захисту населення від впливу вражаючих факторів ядерного ураження, забезпеченню стабільної роботи об'єктів народного господарства, що складає суть задач цивільної оборони.

Питаннями захисту і підвищення стійкості роботи об'єктів народного господарства в умовах надзвичайних ситуацій займалися і раніш. Однак так гостро, як зараз, ця проблема ніколи ще не стояла, тому що характер і можливі наслідки ядерних техногенних катастроф або збройного впливу сучасних засобів ураження придбали якісно нові особливості. Саме тому дана тема є актуальною.

В даному розділі розглядається тема «Оцінка радіаційної обстановки після ядерного вибуху на ТОВ «Кристал».

Навчання по ЦО є загальним для всіх громадян. Тому питання навчання населення по цивільній обороні актуальний і донині . Відповідальність за навчання керівного складу ЦО, робітників та службовців по ЦО на підприємстві, а також населення, що проживає у відомчому житловому секторі, покладається на начальника ЦО підприємства. Через штаб ГО об'єкта він організує, забезпечує і керує проведенням навчальних заходів, здійснює постійний контроль за своєчасним і якісним проведенням занять і навчань[53].

Радіаційна обстановка може виникнути при аварії на радіаційно-небезпечному об'єкті (наприклад, атомній електростанції) або при ядерному вибуху.

Під оцінкою радіаційної обстановки розуміють масштаби і ступінь радіаційного зараження (забруднення) місцевості, що робить вплив на життєдіяльність населення і роботу господарських об'єктів.

Оцінка радіаційної обстановки є обов'язковим елементом роботи начальників і штабів цивільної оборони. Проводиться вона для прийняття необхідних заходів по захисту населення, які забезпечують виключення або зменшення радіоактивного опромінювання, а також для визначення найбільш доцільних дні населення і формувань ЦО на зараженій місцевості.