Подальше проведення конкурсів по інших районах було припинено у зв'язку зі вступом в дію нової редакції Закону України «Про здійснення державних закупівель» (червень 2010 р.), що зобов'язало житлово - експлуатуючі організації проводити тендерні процедури на закупівлю послуг з вивезення побутових відходів. Дані про розподіл перевізників між районами м. Києва, які підпорядковуються підприємству, наведені у табл.4.1.



Рис.4.2. Об'єм ресурсоцінних компонентів побутових відходів, що збираються роздільним методом, 2013 рік (м³)

Таблиця 4.1. Підприємства-перевізники районів підпорядкованих підприємству

№ з/п	Район міста	Перевізник відходів
1.	Голосіївський	ПАТ «Київспецранс» ТОВ «Селтік»
2.	Дніпровський	ТОВ «Селтік» ДП «Фірма Альтфатер Київ»
3.	Печерський	ЗАТ «Спецкомунтехніка»
4.	Святошинський.	ПАТ «Київспецтранс» ТОВ «Крамар-Рисайклінг»
5.	Деснянський	ТОВ «Селтік»

Підприємство проводить роз'яснювальну роботу в п'яти районах Києва, де працюють ПАТ «Київспецтранс» та ТОВ «Селтік». На рис.4.3. зображено кількість проведених роз'яснювальних робіт.

Рис.4.3. Кількість роз'яснювальних робіт, 2013 рік

Основними перевізниками в Дніпровському районі на сьогодні являються: ТОВ «Селтік», ТОВ «Грінко-Київ» та ДП «Фірма Альтфатер Київ». Існуюча структура системи санітарного очищення населених пунктів є недосконалою, її фрагментарність, роз'єднаність та різнорідність за відсутності взаємодії з органами державної санітарно-епідеміологічної служби та охорони навколишнього природного середовища не забезпечує достатнього контролю за санітарним станом територій, а також збиранням, вивезенням, знешкодженням та захороненням побутових відходів. Система збору та утилізації ТПВ потребує вдосконалення, а саме збільшити об'єм роздільного поводження з відходами.

Отже, КП «Київкомунсервіс» виступає як суб'єкт господарювання, що забезпечує надання послуг з вивезення відходів. Існують певні правила надання послуг із вивезення побутових відходів затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 року №1070 та визначають механізми надання суб'єктами господарювання, незалежно від форми їх власності.

4.2 Оцінка підприємств-перевізників за еколого-економічними критеріями

Перевізник відіграє дуже важливу роль у процесі кругообігу відходів, тому не доцільно обирати таке підприємство виходячи тільки з економічності чи фінансової заінтересованості. Метою розробки будь-яких заходів поводження з твердими побутовими відходами насамперед є збереження навколишнього середовища та мінімізація негативного впливу на нього.

У попередньому розділі були розглянуті методики вибору перевізників, однією з яких є метод аналізу ієрархій. Розрахунки проводились за даними, які були надані ВКП «Київкомунсервіс», але більшість з критеріїв оцінки кожного підприємства-перевізника мали економічний характер.

Найбільш розповсюдженим завданням в логістичній системі є вибір логістичних посередників. Вибір здійснюється на релейних, кількісних і якісних показниках. До релейних показників відносяться такі, що мають лише два показники: «так» або «ні».

За завданням треба обрати одного перевізника (одне транспортне підприємство) серед трьох. Транспортні засоби на кожному з підприємств мають однакові характеристики. Вибирати перевізника пропонується на основі експертних оцінок за наступними критеріями:

1. Релейні - наявність сертифікату.

2. Кількісні - надійність (вірогідність доставки «точно вчасно»), тариф, загальний час (можливість відхилення від планової тривалості перевезення,%), фінансова стабільність.

3. Якісні - частота сервісу, збереженість, кваліфікація персоналу, готовність до переговорів.

Головна задача - вибір перевізника з урахуванням екологічних та економічних критеріїв. Екологічні показники мають більш статистичний характер. Через відсутність достовірної інформації, критерії обираються у відсотковому співвідношенні або за середньостатистичними даними притаманними для такого процесу. На першому етапі розв'язання задачі необхідно задати параметри, по яким аналізуються підприємства-перевізники. Для повного аналізу потрібно врахувати екологічні показники підприємств, які наведені в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2. Екологічні показники роботи підприємств-первізників

№	Критерій обчислень	ТОВ «Селтік»	ЗАТ «Спецкомунтехніка»	ДП «Фірма Альтфатер Київ»
1.	Наявність сортувальної станції	Наявна	Відсутня	Наявна
2.	Частота виникнення ДТП при перевезенні відходів	Майже ніколи	Дуже рідко	Рідко
3.	Рівень шуму при роботі сміттєвозів, дБА	60-65	65-70	65-75
4.	Забруднення атмосферного повітря при транспортуванні	Помірне	Не значне	Помірне
5.	Забруднення води під час експлуатації транспорту підприємства	Не значне	Помірне	Надмірне

Параметри та розрахунки перевіряються на адекватність за допомогою індексу узгодженості (І_у), який становить 0,116<0,2, що свідчить про правильну побудову завдання та експертного аналізу. Ієрархія, зображена на рис. 2.5, об'єднує два показника: екологічний та економічний, та дає можливість спостерігати, як змінюється відносна вага кожного підприємства враховуючи два фактори.

Фактори:

1. Екологічний: Вага - 0.833

2. Економічний: Вага - 0.167

Матриця парних порівнянь двох факторів оцінки підприємства показує перевагу екологічного над економічним. Це можна пояснити тим, що усі заходи та методики, що розробляються стосовно поводження з побутовими відходами стосуються покращення стану навколишнього середовища.

Проаналізувавши усі екологічні та економічні критерії отримали нормовані показники значимості кожного з них, наведені в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3. Вагомі показники факторів оцінки підприємств

Екологічний фактор	Економічний фактор
Критерії	Вага	Критерії	Вага
Сортувальна станція	0,098	Сортувальна станція	0,098
Рівень ДТП	0,226	Досвід	0,006
Шум	0,085	Автопарк	0,026
Атмосферне заб-ня	0,339	Тариф	0,039
Забруднення води	0,103	Персонал	0,010
		Контейнерний парк	0,069

Дані результати були отримані в результаті формування матриць парних порівнянь окремо кожного фактора. Відповідно екологічні критерії мають матрицю 5-го порядку, а економічні 6-го порядку (в залежності від кількості оцінюючих критеріїв).

На другому етапі, коли сформовані усі зв'язки та визначені пріоритети, аналізуються безпосередньо показники діяльності підприємств, та складаються матриці порівнянь кожного критерію окремо по усім перевізникам. Результат розрахунків зображений на рис. 4.4.

Рис. 4.4. Результати розрахунків вибору перевізника

Отже, проаналізувавши економічні показники роботи підприємств та їх вплив на навколишнє середовище, визначили що серед трьох перевізників провідне місце належить ТОВ «Селтік», що має вагомий коефіцієнт - 0,468. Це можна пояснити тим, що підприємство має оптимальні екологічні показники, та чинить найменший вплив на навколишнє середовище.

Для оцінки впливу окремих факторів конкурентного середовища доцільно використовувати 3-х бальну шкалу. Так, перевага конкурента ТОВ «Селтік» над конкурентом ТОВ «Грінко-Київ» оцінюється в 50%, а перевага ТОВ «Селтік» над конкурентом ЗАТ «Спецкомунтехніка» становить 20%.

Таблиця 4.4. Оцінка відносної цінності перевізників КП «Київкомунсервіс»

Критерій вибору	Вага	Оцінка конкуруючих пропозицій	Оцінка * Вага
		ТОВ «Селтік»	ТОВ «Грінко-Київ»	ЗАТ «Спецкомунтехніка»	ТОВ «Селтік»	ТОВ «Грінко-Київ»	ЗАТ «Спецкомунтехніка»
Економічний критерій	30	1	2	3	30	60	90
Ціна, кінцева вартість, повна вартість, строк служби, умови кредиту, експлуатаційні витрати, гарантії, витрати на ремонт та інше
Технічний критерій	40	3	1	2	120	40	80
Робочі характеристики (якість і надійність), характеристики базової, додаткових функцій і зручності, дизайну, якості матеріалів та інше
Інтегративний критерій	20	3	2	1	60	40	20
Технічне обслуговування, збутова підтримка, персональні зв'язки тощо
Адаптивний критерій	10	3	2	1	30	20	10
Імідж і репутація підприємства, після продажне обслуговування, ремонтні служби, строки гарантії, виробничі спроможності тощо
	100				240	160	200

Якщо фірма пропонує ринку товар із кращими технічними чи економічними параметрами або гіршими, ніж у конкурента, то вона встановлює ціну за рівнем конкурентоспроможності.

Оцінка переваги конкурента перевізника ТОВ «Селтік»:

Над конкурентом ТОВ «Грінко-Київ» = 240: 160 = 1,5 (перевага 50%).

Над конкурентом ЗАТ «Спецкомунтехніка»= 240: 200 = 1,2 (перевага 20%).

Таблиця 4.5. Матриця конкурентного профілю перевізників КП «Київкомунсервіс»

Ключові фактори успіху	Оцінка фактора	Підприємство ТОВ «Селтік»	Підприємство ТОВ «Грінко-Київ»	Підприємство ЗАТ «Спецкомунтехніка»
		Рейтинг	Загальна оцінка	Рейтинг	Загальна оцінка	Рейтинг	Загальна оцінка
1.Частка ринку	0,15	4	0,6	3	0,45	1	0,15
2.Можливість цінового маневрування	0,20	1	0,2	1	0,2	1	0,2
3.Фінансові можливості підприємства	0,10	1	0,1	3	0,3	2	0,2
4. Якість послуги	0,40	4	1,6	3	1,2	3	1,2
5. Дисципліна перевезення	0,15	1	0,15	1	0,15	1	0,15
Усього	1		2,65		2,3		1,9

Аналізуючи табл.4.5. стає зрозумілим, що перевагами «Селтік» та ключовими факторами успіху є частка підприємства на ринку та якість наданих послуг.

Переваги підприємства «Селтік» як перевізника відходів:

- Можливість встановлення для клієнтів необхідної кількості нових контейнерів євро стандарту об'ємом 1,1 м³ (металеві і пластикові);

- Зручний для клієнтів графік вивозу ТПВ (6 днів на тиждень);

- Закріплення за клієнтом менеджера, який відповідає за належне виконання контракту;

- Обслуговування новими сміттєвозами 2010-2012 років випуску, на базі шасі Mersedes-benz Axor, які відповідають міжнародному стандарту «Євро-2», з плановим терміном експлуатації 10 років. В умовах морозних зим, автомобілі «Селтік» продовжують безвідмовну роботу;

- Можливість впровадження системи контролю, зручної для клієнта, наприклад, збір підписів в журналі клієнта;

- Наявність на кожному автомобілі GPS датчика, який дозволяє прослідити рух і зупинки автомобіля будь який період;

- Можливість введення роздільного збору відходів, що дозволяє клієнтові значно економити засоби і робити власний внесок в поліпшення стану природного довкілля.

Для підвищення вірогідності результатів оцінки конкурентоспроможності необхідно комплексний підхід з урахуванням усіх критеріїв, що визначають конкурентоспроможність товарів. Метод визначення комплексного показника конкурентоспроможності, розрахунок здійснюється кількома послідовними операціями.

Таблиця 4.6. Конкурентна карта ринку

Класифікація за темпом зростання ринкової частки	Класифікація за розміром ринкової частки
	Лідер	Сильна конкурентна позиція	Слабка конкурентна позиція	Аутсайдер
Швидке покращення конкурентної позиції		ЗАТ «Спецкомунтехніка»	ТОВ «Крамар-Рисайклінг»
Покращення конкурентної позиції	ПАТ «Київспецтранс» ТОВ «Київміськвторресурси»	ТОВ «Селтік» ДП Фірма «Альтфатер- Київ»		ТОВ Компанія «Ніколсан»
Погіршення конкурентної позиції			ТОВ «Грінко-Київ»

Отже, сьогодні «Селтік» є яскраво вираженим прикладом соціально орієнтованої компанії перевізником ТПВ в Дніпровському районі. Серед реалізованих проектів, направлених на поліпшення життя соціуму, найбільш важлива робота компанії над зміною суспільної свідомості в питаннях управління відходами, зокрема, в рамках впровадження системи роздільного збору твердих побутових відходів. Прихильність інноваціям і оптимальному використанню ресурсів (природних, тимчасових, трудових) - одна з найхарактерніших меж «Селтік-груп». Компанія послідовно керується цими принципами на всіх етапах своєї діяльності - від управління внутрішніми бізнес-процесами до представлення свого кінцевого продукту - якісного обслуговування клієнта.

4.2 Вимоги до розробки маршруту перевезення відходів

Аналіз літературних джерел [1] дає підстави стверджувати, що зростання міст супроводжується збільшенням кількості твердих побутових відходів (ТПВ), що, в свою чергу, негативно позначається на екологічному стані приміських і міських територій і призводить до деградації екосистем. Сучасна практика поводження з відходами орієнтована на їх переробку або розміщення в навколишньому середовищі. Скоротити потік відходів на об'єктах їх захоронення і спалювання можна лише одним способом - масштабним і своєчасним видаленням із ТПВ ресурсів, придатних для вторинного використання.

Мережа пунктів збирання ТПВ у м. Києві є складною системою, що характеризується: великою розмірністю; відмінністю кількості контейнерів у кожному пункті; відмінністю місткості контейнерів, які використовуються для збирання ТПВ; непередбачу- ваністю накопиченого об'єму ТПВ; різною частотою вивезення ТПВ із пунктів збору відходів; складністю в плануванні, організації й оперативному управлінні процесами вивезення ТПВ. Процес обслуговування мережі пунктів збирання ТПВ на підприємстві організовано таким чином: усі пункти діляться на маршрути, кожен із яких, у свою чергу, ділиться на рейси. Надалі зібрані дані всіх маршрутів були оброблені статистично. Аналіз планових характеристик маршрутів показує нез'ясовану відмінність планових завдань для однотипних сміттєвозів (рис. 1). На деяких маршрутах є істотна відмінність у планових завданнях по кількості контейнерів, що вивозяться в різні дні тижня. Це призводить до нерівномірності за днями тижня планової кількості контейнерів для всієї мережі пунктів збирання ТПВ.

Рис. 4.5. Основні проблеми які постають на шляху впровадження роздільного збору та які потребують нагального вирішення

У середньому за планом щодня обслуговуються лише 79% від загального числа контейнерів. Це пояснюється тим, що деякі пункти обслуговуються з періодичністю більш, ніж один раз на день, наприклад, раз у два дні, раз на тиждень або навіть раз на місяць. Є пункти збирання ТПВ, що обслуговуються сезонно, наприклад, тільки влітку. Все це ускладнює процес планування та організації вивезення ТПВ. Аналогічний аналіз кожного маршруту показує істотну різницю між загальною і середньою кількістю контейнерів. Недоліки в плануванні видно при зіставленні планових показників по кількості контейнерів на маршруті, а також за об'ємом ТПВ. Це можна пояснити безвідповідальністю обслуговуючого персоналу за маршрути.

Після формування таблиці шляхів запускається алгоритм пошуку маршрутів (рис. 4.6). Алгоритм починає свою роботу зі знаходження най- віддаленіших від місця збирання сміття контейнерних майданчиків [2]. На наступному кроці відбувається перевірка: чи поміститься об'єм ТПВ із контейнерів у бункер сміттєвоза.

Рис. 4.6. Блок-схема алгоритму пошуку маршрутів

Одним із можливих напрямків ефективного управління поводженням з відходами є процес їх утилізації, що дає змогу знизити негативний вплив відходів на навколишнє середовище внаслідок зменшення їх кількості, залучити в господарський обіг додаткові енергетичні чи матеріальні ресурси, мінімізувати витрати на зберігання відходів. Але для того, щоб процес утилізації ефективно функціонував у загальній системі управління відходами, необхідно мати чітку уяву про систему утворення відходів та можливі шляхи поводження з ними. Для вирішення екологічних проблем підприємствам транспортної галузі необхідно впровадження реверсивної екологічної логістики, тобто логістичних підходів до оптимізації руху відходів. Отже, вирішення проблеми управління відходами за допомогою екологічної логістики в системі рециклінгу призведе до зменшення забруднення навколишнього середовища та скорочення обсягів використовуваних природних ресурсів.

Існуючі системи поводження з відходами автотранспортних підприємств включають організацію збирання і переробки відходів, враховуючи здачу відходів на вторинну сировину, передачу токсичних відходів на переробку чи захоронення, вивіз відходів на полігони і, найчастіше, не передбачають використання відходів як вторинних матеріальних ресурсів. Аналіз системи рециклінгу відходів із застосуванням логістичного підходу визначає її як логістичну систему - динамічну, відкриту, стохастичну, адаптивну складну систему із зворотнім зв'язком, яка виконує ті чи інші логістичні функції.

Основні функції логістики відходів на транспортному підприємстві включають:

- організація збору відходів окремих виробничих відділень;

- організація перевезення відходів;

- організація зберігання відходів, а при необхідності - їх обробка;

- організація процесу рециклінгу відходів;

- управління процесом рециклінгу відходів;

- організація знищення, знешкодження і захоронення відходів, які не підлягають утилізації;

- контроль впливу на навколишнє середовище і здоров'я людини відходів і пов'язані з ними процеси управління.

Логістична система, як правило, складається із декількох підсистем і має розвинуті зв'язки з зовнішнім середовищем. Мета логістичної системи рециклінгу відходів транспортного підприємства - утилізація відходів з максимізацію ресурсозбереження при мінімізації забруднення навколишнього середовища при обмеженнях, що визначаються нормами природоохоронного законодавства України та міжнародних договорів.

Приклади логістичних підсистем в системі рециклінгу відходів транспортного підприємства наведено в табл. 4.7.

Таблиця 4.7. Логістичні підсистеми системи рециклінгу відходів транспортного підприємства

	Назва підсистеми	Основна задача функціонування підсистеми	Приклади технологічних процесів, що входять до системи
Внутрішні виробничі підсистеми рециклінгу відходів
1	Підсистема утворення відходів у виробничих відділеннях	Мінімізація відходів на місці їх утворення	Утворення відходів свинцю внаслідок заміни акумуляторних батарей в акумуляторному відділенні.
2	Підсистема складування відходів на території підприємства	Оптимізація кількості відходів з точки зору складування та подальшого транспортування	Складування металевого брухту, що утворився в результаті ремонту двигунів у моторному відділенні. Складування залишків чорних та кольорових металів, що утворилися в результаті ремонту кузовів автомобіля в кузовному відділенні
3	Підсистема транспортування відходів	Мінімізація транспортних витрат	Транспортування відпрацьованих шин внаслідок заміни шин автомобілів в шино-монтажному відділенні.
4	Підсистема пакування відходів	Мінімізація витрат на пакування відходів	Зберігання в спеціальній тарі залишків сірчаної кислоти при заміні акумуляторних батарей в акумуляторному відділенні
5	Підсистема управління процедурами	Забезпечення контролю ефективності системи	Розробка та затвердження документації, розробка процедур поточного обліку і звітності поводження з відходами
Зовнішні підсистеми рециклінгу відходів
6	Підсистема транспортування	Мінімізація транспортних витрат	Транспортування відходів на звалища
7	Підсистема узгодження цілей	Мінімізація негативного впливу на навколишнє середовище	Передача відходів на безпечне зберігання в навколишньому середовищі.
8	Підсистема обслуговування споживачів	Перетворення відходів в товарний продукт	Продаж відпрацьованих шин, акумуляторних батарей як сировини для інших підприємств

Важливим елементом побудови логістичної системи поводження з відходами є узгодженість та взаємодія всіх мікрологістичних підсистем. Наприклад, зниження витрат, пов'язаних із сортуванням відходів, можна досягти внаслідок попередньої сегрегації відходів вже на робочому місці, де вони виникають (металевий брухт, що виникає в результаті ремонту двигунів, сортувати безпосередньо у моторному відділенні). Однак у цьому випадку зростають витрати внутрішнього транспорту - кожна фракція тоді транспортується окремо. Проте, оптимізуючи цикли прийому відходів з робочих місць, можна ці витрати знизити.

Отже, ефективне поводження з відходами підприємства може бути забезпечене з використанням логістичних підходів. Визначені основні логістичні підсистеми в системі рециклінгу відходів автотранспортного підприємства. Запропоновані етапи формування системи рециклінгу відходів підприємства на основі логістичного підходу.

4.3 Розробка раціонального маршруту перевезення твердих побутових відходів

«Селтік» - транспортна компанія з вивозу та знешкодження твердих побутових відходів у місті Києві. Компанія «Селтік» розпочала діяльність у квітні 2005 року і на даний час забезпечує вивіз відходів у 5-ти адміністративних районах Києва (Шевченківський, Печерський, Дніпровський, Подольський та Дарницький), Київській області (Конча-Заспа, Пирогово, Острів Водників, с. Козин та ін.).

ТОВ «Селтік» - важлива структурна ланка системи замкнутого циклу управління відходами в Україні, який упроваджується «Селтік Груп». Технічний парк компанії складається з 19 спеціалізованих сміттєвозів «Mercedes Axor», а також понад 4 000 контейнерів європейського стандарту.

Всі процеси підприємства обслуговують 150 дослідних професіоналів. Філософія бізнесу компанії «Селтік» - створення індивідуальних логістичних рішень під конкретні потреби клієнтів.

Переваги підприємства «Селтік» як перевізника відходів:

- Можливість встановлення для клієнтів необхідної кількості нових контейнерів євро стандарту об'ємом 1,1 м³ (металеві і пластикові);

- Зручний для клієнтів графік вивозу ТПВ (6 днів на тиждень);

- Закріплення за клієнтом менеджера, який відповідає за належне виконання контракту;

- Обслуговування новими сміттєвозами 2005-2007 років випуску, на базі шасі Mersedes-benz Axor, які відповідають міжнародному стандарту «Євро-2», з плановим терміном експлуатації 10 років. В умовах морозних зим, автомобілі «Селтік» продовжують безвідмовну роботу;

- Можливість впровадження системи контролю, зручної для клієнта, наприклад, збір підписів в журналі клієнта;

- Наявність на кожному автомобілі GPS датчика, який дозволяє прослідити рух і зупинки автомобіля будь який період;

- Можливість введення роздільного збору відходів, що дозволяє клієнтові значно економити засоби і робити власний внесок в поліпшення стану природного довкілля.

«Селтік Груп» - інноваційна компанія, яка з 2003 року надає на ринку України комплексні послуги європейського рівня із збору, транспортування і утилізації твердих побутових відходів. На сьогоднішній день «Селтік Груп» є національним лідером впровадження інноваційних технологій у сфері управління твердими побутовими відходами. Компанія є першою в Україні компанією, яка займається втіленням комплексної програми по формуванню нової культури поводження з відходами, об'єднуючої їх транспортування, сортування з подальшим постачанням корисних компонентів на ринок вторсировини і безпечну утилізацію залишків, що не підлягають переробці.

«Селтік» є яскраво вираженим прикладом соціально орієнтованої компанії. Серед реалізованих проектів, направлених на поліпшення життя соціуму, найбільш важлива робота компанії над зміною суспільної свідомості в питаннях управління відходами, зокрема, в рамках впровадження системи роздільного збору твердих побутових відходів. Прихильність інноваціям і оптимальному використанню ресурсів (природних, тимчасових, трудових) - одна з найхарактерніших меж «Селтік-груп». Компанія послідовно керується цими принципами на всіх етапах своєї діяльності - від управління внутрішніми бізнес-процесами до представлення свого кінцевого продукту - якісного обслуговування клієнта.

«Селтік» пропонує цілий ряд послуг, що спрямовані на вирішення проблеми відходів комерційних, державних, житлово-комунальних установ та приватних господарств,а саме:

1) Комплексні рішення по управлінню відходами в районах міста Києва (в тому числі впровадження роздільного збору твердих побутових відходів).

2) Регулярний вивіз твердих відходів (в тому числі на підставі річної угоди) з щомісячною оплатою згідно з фактичним об'ємом виконаних робіт. При цьому тариф для комерційних підприємств встановлюється індивідуально, на основі аналізу господарської діяльності клієнта по ряду параметрів.

3) Одноразовий вивіз будь-яких видів твердих відходів.

4) Вивіз великогабаритних відходів.

5) Вивіз листя.

6) Надання в оренду та продаж сучасних контейнерів європейського зразка, пристосованих для роботи зі стандартними сміттєвозами.

Фахівці «Селтік» пропонують своїм клієнтам оптимальні рішення, логістично обґрунтовані та зроблені на основі індивідуальних потреб клієнтів. Нераціонально розраховані маршрути переміщення матеріальних ресурсів по місту, що зумовлює постійні зупинки та рушання з місця, під час яких двигун внутрішнього згорання працює у максимально неекономічному режимі. Тому проведемо розробку раціонального маршруту перевезення твердих побутових відходів було проведено шляхзом аналізу між двома маршрутами

Перший маршрут від Дніпровського району до Полігону №5 та другий маршрут від Дніпровського району до заводу «Енергія». В таблицях 4.8- 4.10. представлено кілометраж маршруту перевезення ТПВ від Дніпровського району до Полігону №5

Таблиця 4.8. Маршрут по вулицям від т. Б до т. А в Дніпровському районі

Вулиця	Відстань, км
вул. Березняківська	1,9
просп. Возєднання	1,6
	1,4
Сума	4,9
Вулиця	Відстань, км
вул. Тичини	0,40
	0,36
просп. Возєднання	0,84
Сума	1,6
Вулиця	Відстань, км
вул. Ю.Шумського	0,31
вул. Тичини	0,86
	0,36
просп. Возєднання	0,84
Сума	2,37

Таблиця 4.9. Маршрут по вулицям від Дніпровського району (т. А) до Полігону №5 (т. Б)

Вулиця	Відстань, км
просп. Возєднання	0,28
	0,034
	1,7
	0,027
Надніпрянське шосе	0,048
	0,52
вул. Столичне шосе	7,3
Продовження таблиці 4.8
	0,44
Дніпропетровське шосе	10
вул. Боровкова	0,96
вул. Лугова	1,1
вул. Гагаріна	0,36
с. Підгірці	0,072
У	23
Всього по маршруту	25,957

Рис. 4.8. Маршрут до Полігону №5

Маршрут перевезення ТПВ від Дніпровського району до сміттєспалювального заводу «Енергія»

Рис. 4.8. Маршрут до заводу «Енергія»

Таблиця 4.10. Маршрут по вулицям від Дніпровського району (т. А) до заводу «Енергія» (т. Б)

Вулиця	Відстань, км
просп. Возєднання	0,28
	0,034
	1,7
	0,027
Надніпрянське шосе	0,048
	0,52
	0,21
просп. Возєднання	0,11
	1,9
	0,24
Ленінградська пл.	0,28
просп. Миру	0,21
	0,15
Південний міст	2,8
просп. Миколи Бажана	1
	0,35
вул. Єлизавети Чавдар	0,81
вул. Софії Русової	0,61
Коллекторна вул.	1,1
У	19
Всього по маршруту	21,957

4.4 Еколого-економічний аналіз розробленого маршруту

Для маршруту Дніпровський район Полігон №5

m = 239300 осіб

м³/добу

шт.

l₀ = 18 км

t_н = 0,12 * 25 = 3 год.

t_р = 20 хв. = 0,02 год.

рейси

м³ шт.

Розраховуємо максимальне утворення ТПВ, кількість рейсів і відстань яку проїжджають дані автомобілі за тиждень, місяць і рік.

- Утворення ТПВ:

м³/добу

м³/добу

м³/добу

м³/добу

- Кількість рейсів:

n_д = 3 * 41 = 123 рейси

n_т = 6 * 123 = 738 рейси

n_м = 21 * 123 = 2583 рейси

n_р = 317 * 123 = 38991 рейси

- Відстань:

L_д = 25,957 * 123 = 3192,711 км

L_т = 25,957 * 738 = 19156,266 км

L_м = 25,957 * 2583 = 67046,931 км

L_р = 25,957 * 38991 = 1012089,4 км

Визначення економічної доцільності даного маршруту визначається за наступними параметрами:

Витрата палива розраховується за формулою:

(4.1)

де: L_k - відстань, пройдена автомобілями, км;

G_i - витрата палива на 100 км пробігу автомобіля (29л/100км).

Економічний збиток розраховується за формулою:

 (4.2)

де: G - витрата палива;

p - ціна за 1 л відповідного палива, грн. (10,3 грн./л).

- Витрата палива:

л

л

л

л

- Економічний збиток:

грн.

грн.

грн.

грн.

Для маршруту Дніпровський район Завод «Енергія»

Полігон №5

Розраховуємо максимальне утворення ТПВ, кількість рейсів, відстань яку проїжджають дані автомобілі, витрату палива і економічні збитки, якщо 20% ТПВ відвозиться на завод «Енергія» і 80% на Полігон №5 (за пропорцією).

Таблиця 4.11. Кількість утвореного ТПВ, що відправляється на «Енергію» та Полігон №5

Часовий проміжок	20% від загальної кількості, м3/добу	80% від загальної кількості, м3/добу
	462,9	1851,59
	2777,4	11109,54
	9720,9	38883,39
	146739,3	586954,03

Розраховуємо кількість сміттєвозів, яка буде перевозити 20% ТПВ і яка - 80% відповідно (за пропорцією).

Таблиця 4.12. Кількість рейсів, що здійснюється на «Енергію» та Полігон №5

Часовий проміжок	20% від загальної кількості рейсів	80% від загальної кількості рейсів
nд	24	99
nт	144	594
nм	504	2079
nр	7608	31383

Таблиця 4.13. Відстань яку проїжджають дані автомобілі до заводу «Енергія» та Полігону №5

Часовий проміжок	20% від загальної відстані, км	80% від загальної відстані, км
Lд	526,968	2173,743
Lт	3161,808	13042,458
Lм	11066,328	45648,603
Lр	167048,856	689076,531

Таблиця 4.14. Витрата палива для автомобілів які відправляються на завод «Енергія» та Полігону №5

Часовий проміжок	20% від загальної витрата палива, л	80% від загальної витрата палива, л
	152,82	630,39
	916,92	3782,31
	3209,24	13238,10
	48444,17	199832,19

Таблиця 4.15. Економічні збитки для автомобілів які відправляються на завод «Енергія» та Полігону №5

Часовий проміжок	20% від загальної кількості економічних збитків, грн.	80% від загальної кількості економічних збитків, грн.
Ед	1574,05	6492,97
Ет	9444,32	38957,82
Ем	33055,12	136352,38
Ер	498974,93	2058271,60

Сумарні економічні збитки по маршруту:

Е_д = 1574,05 + 6492,97 = 8067,02 грн.

Е_т = 9444,32 + 38957,82 = 48402,14 грн.

Е_м = 33055,12 + 136352,38 = 169407,5 грн.

Е_р = 498974,93 + 2058271,60 = 2557247,53 грн.

Рис. 4.9. Діаграма порівняння двох маршрутів за витратою палива

Рис. 4.10. Діаграма порівняння двох маршрутів за економічними збитками

Оскільки даний автомобільний парк відноситься до дизелів за масою більше 7,5 т і екологічним класом «Євро-2», то розраховуємо викиди таких шкідливих речовин як: СО, С_mH_n, NO_x, SO₂ та ТЧ.

кг

кг

кг

кг

кг

кг

кг

кг

кг

кг

кг

кг

кг

кг

г

кг

кг

кг

кг

кг

Розраховуємо викиди шкідливих речовин для другого маршруту:

Таблиця 4.16. Викиди шкідливих речовин від автомобілів, що відправляються на завод «Енергія»

Часовий проміжок	, г	, г	, г	, г	, г
доба	1,26	1,37	2,53	0,49	0,17
тиждень	7,56	8,22	15,18	2,94	1,02
місяць	26,46	28,77	53,13	10,29	3,57
рік	399,42	434,29	802,01	155,33	53,89

Таблиця 4.17. Викиди шкідливих речовин від автомобілів, що відправляються на Полігон №5

Часовий проміжок	, г	, г	, г	, г	, г
доба	6,17	6,68	12,33	2,37	0,82
тиждень	37,02	40,08	73,98	14,22	4,92
місяць	129,57	140,28	258,93	49,77	17,22
рік	1955,89	2117,56	3908,61	751,29	259,94

Таблиця 4.18. Загальна кількість викидів шкідливих речовин від автомобілів по другому маршруту

Часовий проміжок	, г	, г	, г	, г	, г
доба	7,43	8,05	14,86	2,86	0,99
тиждень	44,58	48,3	89,16	17,16	5,94
місяць	156,03	169,05	312,06	60,06	20,79
рік	2355,31	2551,85	4710,62	906,62	313,83

Отже, можна зробити висновок, що другий маршрут є більш екологічно доцільним, тому що викиди по першому маршруту перевищують викиди по другому. Наглядно це можна побачити на рис. 4.11-4.15.

Рис. 4.11. Діаграма порівняння двох маршрутів за викидами СО

Рис. 4.12. Діаграма порівняння двох маршрутів за викидами C_mH_n



Рис. 4.13. Діаграма порівняння двох маршрутів за викидами NO_x

Рис. 4.14. Діаграма порівняння двох маршрутів за викидами SO₂



Рис. 4.15. Діаграма порівняння двох маршрутів за викидами ТЧ

Розроблена теорія і методика формування маршрутів перевезень ТПВ, що дає змогу на основі допустимого плану, ітераційними методами формувати раціональні маршрути пе ревезень. Для реалізації методики створено програмне забезпечення, яке прискорює обробку значних об'ємів даних на етапах введення початкових даних і при отриманні результату у вигляді маршрутного графіку.

На базі балансу матеріальних потоків запропонована методика планування та управління процесами перевезень ТПВ на території Дніпровського району, що дає можливість знизити пробіг сміттєвозів, їх кількість, час вантаження, чисельність працюючих - усе це забезпечує зменшення річних витрат підприємств-перевізників.

Висновки

Аналіз поводження з побутовими відходами свідчить про різносторонність та актуальність цієї проблеми. Утворення побутових відходів щодня збільшується, тим самим несе за собою негативні наслідки як для здоров'я людей так для навколишнього середовища в цілому. Тому, процес утворення відходів повинен контролюватися упродовж усього життєвого циклу, та на кожному рівні потрібно вживати відповідних заходів по зменшенню їх шкідливої дії на середовище. Відомо, що це питання особливо загострене в Україні і потребує постійного вдосконалення. Влада, волонтери, громадські організації, комунальні підприємства прикладають усі зусилля на врегулювання питання поводження з відходами, але існує ряд недоліків у існуючій системі управління. Для вирішення проблеми по утворенню відходів потрібно також контролювати і окремі підрівні загальної системи, тобто на регіональному, місцевому, локальному рівнях.

Не існує універсального методу поводження з відходами, який би задовольняв сучасні вимоги екології, економіки, ресурсозбереження та ринку. Цим вимогам, тенденціям розвитку світової практики найбільшою мірою відповідає впровадження комплексної системи збирання та утилізації ТПВ, яка забезпечує використання відходів як джерела вторинної сировини. Проте така система буде раціональнішою при використанні управлінських методів та методик. Тому управління являється дуже важливим фактором у вирішенні багатьох питань, особливо тих, що пов'язані з негативним впливом на навколишнє середовище. Так створення різного характеру методик допомагає дотримуватись певних стандартів при виконанні якогось процесу чи процедури.

Існує багато способів оцінки того чи іншого процесу, важливо лише визначити мету чи поставити правильно запитання. Системи управління відходами в місті Києві постійно вдосконалюється, тим самим виводить Україну на новий рівень розвитку. Встановлюються нові вимоги по управлінню побутовими відходами, запроваджуються нові технології та розробляються проекти спрямовані на регулювання відходоутворення та вирішення проблем, пов'язаних з вивозом та накопиченням відходів в усіх районах міста Києва. Для обслуговування кожного району м. Києва визначається підприємство з оптимальними показниками роботи, характерними для даної інфраструктури. Існує багато методик, що дозволять науковим, експертним чи математичним методом визначити перевізника-лідера.

Проаналізувавши систему поводження з побутовими відходами у м. Києві, можна сказати що проблемою залишається недосконалість механізму управління у цій сфері. Це обумовлено недостатнім фінансуванням, неузгодженістю управлінських органів, а насамперед неусвідомленістю цієї проблеми самим населенням. Пріоритетним залишається і завдання регулювання діяльності підприємств-перевізників відходів та створення конкурентного середовища між ними, що дозволить покращити показники їх роботи.

Для обслуговування кожного району м. Києва визначається підприємство з оптимальними показниками роботи, характерними для даної інфраструктури. Існує багато методик, що дозволять науковим, експертним чи математичним методом визначити перевізника-лідера.

Пріоритетними методами управління залишаються методи контролю усіх процесів поводження з відходами, а в останній час вдосконалюється метод еколого-економічного стимулювання.

В даній роботі було досліджено стан поводження з відходами у м. Києві, а саме в Дніпровському районі, де функціонують перевізники «Київспецтранс», «Грінко» та «Селтік».

Аналіз діяльності КП “Київкомунсервіс” дозволив прослідкувати динаміку зростання рівня впровадження роздільного збору побутових відходів, покращення рівня обізнаності населення у питанні поводження з побутовими відходами та процес створення конкурентного середовища для підприємств-перевізників відходів. В результаті чого виявлено, що кількість перевізників значно зменшилась, через низький рівень матеріального та технічного забезпечення.

Розробка раціонального маршруту перевезення твердих побутових відходів був проведено шляхзом аналізу між двома маршрутами

Перший маршрут від Дніпровського району до Полігону №5 та другий маршрут від Дніпровського району до заводу «Енергія»

Економічний аналіз розроблених маршрутів показав, що з економічної точки зору роздільний маршрут більш вигідний, тому що згідно першого маршруту економічні збитки за рік становлять 3,23 мільйони грн., а по другому 2,56 мільйони грн. Це можна наглядно побачити на рис.

Під час порівння маршрутів було розраховано максимальне утворення ТПВ, кількість рейсів, відстань яку проїжджають дані автомобілі, витрату палива і економічні збитки, якщо 20% ТПВ відвозиться на завод «Енергія» і 80% на Полігон №5 (за пропорцією).

На базі балансу матеріальних потоків запропонована методика планування та управління процесами перевезень ТПВ на території Дніпровського району, що дає можливість знизити пробіг сміттєвозів, їх кількість, час вантаження, чисельність працюючих - усе це забезпечує зменшення річних витрат підприємств-перевізників.

Отже, можна зробити висновок, що другий маршрут є більш екологічно доцільним, тому що викиди по першому маршруту перевищують викиди по другому

Завдяки методу раціонального маршруту було визначено оптимальний маршрут перевезення твердих побутових відходів, опираючись на критерії, що були виокремлені опираючись на інтереси учасників, що беруть участь у ланцюгу перевезень відходів. Як результат, кращим перевізником є ТОВ «Селтік». Згідно розрахунків перевізник «Селтік» чинить менше навантаження на навколишнє середовище та менші викиди забруднюючих речовин.

Розробка раціонального маршруту перевезення твердих побутових відходів був проведено шляхом аналізу між двома маршрутами:

1ий маршрут від Дніпровського району до Полігону №5

2ий маршрут від Дніпровського району до заводу «Енергія»

Проаналізувавши маршрути руху перевізників, беручи до уваги їхню організацію перевезення відходів, можна дійти висновку, що найвагомішим недоліком системи є відсутність чіткого графіку роботи автотранспорту.

Економічний аналіз розроблених маршрутів показав, що з економічної точки зору роздільний маршрут більш вигідний, тому що згідно першого маршруту економічні збитки за рік становлять 3,23 мільйони грн., а по другому 2,56 мільйони грн. Другий маршрут є більш екологічно доцільним, тому що викиди по першому маршруту перевищують викиди по другому

Отже, для удосконалення існуючих методів управління відходами потрібно звернути увагу як на усунення недоліків існуючої системи, так і на впровадження нової, за рахунок світового досвіду розвинутих країн у сфері поводження з побутовими відходами, та раціонального використання інформаційних, фінансових, матеріальних та природних ресурсів.

Список використаних джерел

1. Про відходи: Закон України, 5 берез. 1998 р. №187/98-ВР // Офіційний вісник України. - 1998. - № 13. - С. 23-41.

2. Про внесення змін до Закону України «Про відходи»: Закон України, 6 лип. 2012 р. №5179-VI // Офіційний вісник України. - 2012. - № 58. - С. 44.

3. Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів: постанова Кабінету Міністрів України від 3 серп. 1998 р. №1218 // Урядовий кур'єр. - 1998. - 3 верес. - С. 4-5.

4. Про затвердження Статуту Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини та складу її наглядової ради: постанова Кабінету Міністрів України від 17 верес. 2002 р. №1393 // Офіційний вісник України. - 2002. - № 38. - С. 75.

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 30 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору».

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 червня 1995 р. № 44 «Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів».

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998р. №121 «Про затвердження порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів».

8. Рішення Київської міської ради від 15 липня 2004 року №460/1870 «Про створення комунального підприємства «Київкомунагросервіс».

9. Технічний регламент щодо контейнерів для зберігання та захоронення радіоактивних відходів: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 18 лип. 2007 р. №939 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 53. - С. 83-92.

10. Технічний регламент щодо пакувальних комплектів для зберігання та захоронення радіоактивних відходів: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 18 лип. 2007 р. №939 (у ред. постанови... від 24 жовт. 2012 р. №1099) // Офіційний вісник України. - 2012. - № 91. - С. 48-52.

11. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2002 р. №1393: постанова Кабінету Міністрів України від 24 січ. 2011 р. №51 // Офіційний вісник України. - 2011. - № 6. - С. 22. - Щодо Статуту Державного підприємства з питань поводження з відходами.

12. Про внесення змін до Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів: постанова Кабінету Міністрів України від 11 квіт. 2012 р. №289 // Офіційний вісник України. - 2012. - № 28. - С. 44. - Наведено Зміни.

13. Деякі питання заготівлі та утилізації відходів, що утворюються внаслідок втрати транспортними засобами своїх споживчих властивостей: постанова Кабінету Міністрів України від 3 верес. 2012 р. №843 // Офіційний вісник України. - 2012. - № 69. - С. 16. - Наведено граничні ціни за послуги.

14. Деякі питання підготовки до реалізації національного проекту «Чисте місто» - система комплексів з переробки твердих побутових відходів»: розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 серп. 2012 р. №695-р // Урядовий кур'єр. - 2012. - 28 верес. - С. 13

15. Брік, Г. Б. Шляхи підвищення ефективності переробки нехарчових відходів м'ясопереробної галузі / Г. Б. Брік, Д. М. Ткаченко // Мясное дело. - 2012. - № 10. - С. 24-25.

16. Бунчак, О. М. Новітня розробка технології переробки органічних відходів шкіряного виробництва / О. М. Бунчак // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. - 2010. - № 6. - С. 55-58.

17. Вербицкий, С. Б. Оборудование для переработки вторичного мясного сырья: вчера, сегодня и завтра / С. Б. Вербицкий // Мясной бизнес. - 2012. - № 4. - С. 66-70.

18. Верех-Білоусова, К. Й. Багатотоннажні відходи вугільної промисловості. Дослідження можливості використання як техногенноутворених джерел алюмінієвої сировини / К. Й. Верех-Білоусова // Хімічна промисловість України. - 2011. - № 1. - С. 20-23.

19. Вороніна Р.М. Логістика рециклінгу // Логістика. - Л.: Вид-во Нац.ун-ту "Львів. політехніка", 2008. -С.28-33.

20. Горлицкий, Б. А. Социально-экономические составляющие целесообразного обращения с отходами / Б. А. Горлицкий // Экология и промышленность. - 2011. - № 1. - С. 69-73.

21. Горлицький, Б. О. Базові положення еколого-економічної оцінки пріоритетів використання відходів / Б. О. Горлицький // Екологічний вісник. - 2011. - № 2. - С. 18-20.

22. Дейкун, І. М. Використання пероцтової целюлози із соломи ріпаку в композиціях паперу та картону / І. М. Дейкун, В. В. Пойда, В. А. Барбаш // Упаковка. - 2010. - № 3. - С. 13-15.

23. Дейкун, І. М. Дослідження паперотворних властивостей пероцтової целюлози із соломи ріпаку / І. М. Дейкун, В. В. Пойда, В. А. Барбаш // Упаковка. - 2010. - № 2. - С. 32-34.

24. Дригулич, П. Г. Перспективи вдосконалення законодавства у сфері поводження з відходами у нафтогазовому комплексі України / П. Г. Дригулич, А. В. Пукіш, М. П. Шпек // Нафтова і газова промисловість. - 2012. - № 3. - С. 55-58.

25. Євсєєва Г.В. Формування логістичної системи на підприємствах легкої промисловості: Автореф. дис.... канд. економ. наук: 08.00.04/Київський національний університет технологій та дизайну.-К.:, 2007.-18 С.

26. Єремєєв, І. С. Ризики у технологіях перетворення ТПВ на енергію: [науковці пропонують отримувати енергію із твердих побутових відходів] / І. С. Єремєєв, П. В. Сігорський // Міське господарство України. - 2012. - № 3. - С. 33-35.

27. Зеленько, Ю. В. Щодо концепції розробки технологій раціонального використання нафтовмісних відходів із метою повернення їх у сировинну базу / Ю. В. Зеленько, С. В. Бойченко // Нафтова і газова промисловість. - 2012. - № 2. - С. 51-54.

28. Исследования рецептурных компонентов биоразлагаемых полимерных материалов / В. С. Бураков [и др.] // Упаковка. - 2012. - № 6. - С. 16-21.

29. Карлов, А. Г. Упаковочный материал из отходов ПЭТФ, риса и кукурузы / А. Г. Карлов // Упаковка. - 2012. - № 3. - С. 24-26. - Переработка отходов из полиэтилентерефталата.

30. Касимов, А. М. О необходимости корректировки системы классификации промышленных отходов / А. М. Касимов, Н. Г. Щербань // Экология и промышленность. - 2010. - № 3. - С. 86-89.

31. Касимов, А. М. Проблемы образования и накопления промышленных отходов в Украине / А. М. Касимов, Е. Е. Решта // Экология и промышленность. - 2011. - № 1. - С. 65-69.

32. Качан, Ю. Г. Эффективность технологии анаэробного получения биоэнергетического топлива / Ю. Г. Качан, Ю. В. Курис, И. Н. Левицкая // Энерготехнологии и ресурсосбережение. - 2011. - № 1. - С. 12-16.

33. Клименко, М. А. Перспективы обработки естественным холодом осадка сточных вод для утилизации в цементном производстве / М. А. Клименко, Н. А. Черная // Энерготехнологии и ресурсосбережение. - 2013. - № 1. - С. 35-41.

34. Крикавський Є.В. Логістика. Основи теорії: Підручник - Львів: Національний університет "Львівська політехніка", "Інтелект-Захід", 2004. - 416 с.

35. Литовкин, В. В. Обращение с твердыми отходами угольных ТЭС - состояние дел и перспективы / В. В. Литовкин, А. В. Литовкин // Енергетика та електрифікація. - 2012. - № 10. - С. 29-32.

36. Майдукова, С. С. Остаточный энергетический потенциал низкокалорийных отходов угольного производства: критерии оценки / С. С. Майдукова // Економіка промисловості. - 2010. - № 3. - С. 101-106.

37. Міщенко, В. С. Удосконалення системи класифікації відходів і засади українського List of Wastes / В. С. Міщенко // Экология и промышленность. - 2011. - № 2. - С. 107-111..

38. Петухов, І. С. Вторсировина - важливий матеріальний ресурс країни: зібрати відходи - лише початок. Що далі з ними робити - питання серйозніше / І. С. Петухов, О. Й. Шекель // Міське господарство України. - 2011. - № 4. - С. 27-31.

39. Структура образования и рециклинг технологических отходов на металлургических предприятиях полного цикла / Л. Ю. Назюта [и др.] // Энерготехнологии и ресурсосбережение. - 2011. - № 4. - С. 44-53.

40. Третьяков, А. О. Рециклинг ПЭТФ в Украине / А. О. Третьяков // Упаковка. - 2012. - № 2. - С. 63-66.

41. Аналіз стану сфери поводження з побутовими відходами в Україні за 2011 рік. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. [Електроний ресурс]. Режим доступу:http://minregion.gov.ua/.

42. Міністерство екології та природних ресурсів України// [Електроний ресурс]. Режим доступу:http://menr.gov.ua.

43. Муніципальна програма врядування та сталого розвитку. [Електроний ресурс]. Режим доступу: http://msdp.undp.org.ua/.

44. Роздільний збір ТПВ - крок у майбутнє!// [Електроний ресурс]. Режим доступу: http://greenco.com.ua.

Размещено на Allbest.ru