Організація ремонту колісних пар в депо та впровадження його поточних методів

витягується чотирма вентиляторами, встановленими відсмоктуючими патрубками на камерах гідродинамічних фільтрів. Труби від нагнітаючих патрубків вентиляторів з'єднані в одну трубу, яка виведена за межі відділення. Під фарбувальною камерою знаходиться котлован, який заповнений водою. Камера котловану призначена для забору води насосною установкою, яка відгороджена від основного котловану фільтрами. При включеній вентиляції витяжне забруднене фарбою повітря очищується через водяну завісу гідродинамічних фільтрів, а частки фарби разом з водою попадають у котлован. При заборі води насосом вона проходить через фільтри і очищується від фарби.

В верхній частині кожної секції камери є віконні отвори, на яких встановлені світильники НОДЛІХ 40-УЗ.

На боковій стіні секції сушильної камери встановлений вентилятор, який відсмоктує з камери частину повітря, насиченого парами розчинника, відвертаючи тим самим пожежнеопасну та вибухонебезпечну концентрацію парів розчинника в камері. Повітря, відсмоктане вентилятором, з'єднується та через фільтри викидається за межі цеху.

Планування відділення по ремонту візків електровозів з застосуванням потокових методів ремонту передбачає раціональне розміщення обладнання, яке забезпечує виконання технологічного процесу з урахуванням максимальної механізації виробничих операцій, покращення умов праці і застосування сучасної оргтехніки.

Планування робочих місць для слюсарів передбачає скорочення нераціональних переміщень, а також забезпечує необхідним механізованим інструментом, які підвищують безпеку праці, роблять його високовиробничим.

6.5 Розрахунок опадової частини стічних вод

В депо та на заводах з ремонту транспортного обладнання використовується оборотна система водопостачання, в якій стічні води після очищення знову використовуються в технологічних процесах. На ремонтних підприємствах зазвичай застосовуються оборотні процеси системи водопостачання окремих відділень та дільниць, стічні води які мають стабільний склад домішок, або двохступінчате очищення, при якому стічні води заздалегідь очищують від домішок в локальних очисних спорудах відділень та дільниць, а потім виконують доочищення в загальнозаводських очисних спорудах.

Метод очищення стічних вод застосовується, по-перше за все, на властивостях цих вод та домішках, що містяться в них.

Очищення вод включає в себе багатозмінні та різноманітні методи визначення домішок, їх нейтралізація та інших видів обробки. В загальному вигляді ці методи можна об'єднати у наступні групи:

- механічні;

- хімічні;

- фізико-хімічні;

- біологічні.

Кожна з цих груп, в свою чергу, включає до себе різноманітні технологічні процеси з використанням різних реагентів і технологічних устаткувань.

Визначаємо витрату від мийки та очищення виробничих вод для мийної машини з обмивки колісних пар:

, (6.1)

де m - питома витрата стічних вод на одну колісну пару, л. Приймаємо m=300л;

N - кількість деталей в мийній машині, шт. Приймаємо N=32шт;

Кс - коефіцієнт добової нерівномірності. Приймаємо Кс=1,15.

л.шт.

Визначаємо обсяг нафтопродуктів які надходять до системи очищення:

(6.2)

де С - вміст нафтопродуктів в стічній воді, г/мі. Приймаємо С=1000;

Ш_н - об'ємна щільність обводненого нафтопродукту,

Ш_н =1 г/м³

n - вміст води в нафтопродуктах, % приймаємо n=60.

м²/доб.

Визначаємо обсяг опадової частини зі стоків:

(6.3)

де м - кількість зважних речовин, г/м² приймаємо м=600;

Ф - час між черговими очищеннями опадової частини. Приймаємо

Ф=7 діб;

г_в - об'ємна щільність зважних речовин, г_в=1500кг/м³

м³/доб.

З розрахунків ми бачимо, що обсяг опадової чостини стічних вод відповідає вимогам з охорони праці [11].

Список використаних джерел

1. Наказ Укрзалізниці від 30.01.2005 №030 Ц „Про вдосконалення системи технічного обслуговування, експлуатації, поточного та капітального ремонтів тягового рухомого складу”.

2. Методичні вказівки по збору статистичної інформації в локомотивних депо. - Харків: ХІІТ, 2001.

3. Тартаковський Э.Д., Подчесов Э.Н. Устенко А.В. Основы автоматизации технического обслуживания, диагностирования и ремонта локомотивов. Учебное пособие - Ч.2. - Харьков: ХИИТ, 1991.

4. Положення з атестації підприємств з обслуговування та ремонту тягового рухомого складу. - Київ, 2002.

5. Поточные линии ремонта локомотивов в депо/ Н.Н. Фильков, Е.Л. Дубинский, М.М. Майзель, И.Б. Стерлин., 2-е изд., перераб и доп. М.: Транспорт, 1983.

6. Находкин В.М., Яковлев Д.В. Черепашенец Р.Г. Ремонт електроподвижного состава. Учеб. для техн. ж.д. тр-та./ Под ред. Находкина. М.: Транспорт, 1989.

7. Галкин В.Г., Парамзин В.П., Четвергов В.А. Надежность тягового подвижного состава. М.: Транспорт, 1981.

8. Алтуков В.Я., Трофименко А.Ф., Зенин А.С. Механизация и автоматизація технического обслуживания и ремонта подвижного состава: Учебник для техникумов. - М.: Транспорт, 1989. - 200 с.

9. Левицкий А.Л. Сибаров Ю.Т. Охрана труда в локомотивном хозяйстве - М.: Транспорт, 1989.

Размещено на Allbest.ru