Оцінка ефективності використання рухомого складу

2) Темп зростання:

· базисний:

Т _{зр.09.06.09} = 0,9 / 0,89 = 1,0112 - коефіцієнт використання вантажопідйомності збільшилась за 09.06.09 у 1,0112 рази порівняно з 08.06.09.

Т _{зр.10.06.09} = 0,9 / 0,89 = 1,0112 - коефіцієнт використання вантажопідйомності збільшилась за 10.06.09 у 1,0112 рази порівняно з 09.06.09.

Т _{зр.11.06.09} = 0,9 / 0,89 = 1,0112 - коефіцієнт використання вантажопідйомності збільшилась за 11.06.09 у 1,0112 рази порівняно з 10.06.09.

Т _{зр.12.06.09} = 0,9 / 0,89 = 1,0112 - коефіцієнт використання вантажопідйомності збільшилась за 12.06.09 у 1,0112 рази порівняно з 11.06.09.

Т _{зр.13.06.09} = 0,9 / 0,89 = 1,0112 - коефіцієнт використання вантажопідйомності збільшилась за 13.06.09 у 1,0112 рази порівняно з 12.06.09.

Т _{зр.14.06.09} = 0,9 / 0,89 = 1,0112 - коефіцієнт використання вантажопідйомності збільшилась за 14.06.09 у 1,0112 рази порівняно з 13.06.09.

Т _{зр.15.06.09} = 0,9 / 0,89 = 1,0112 - коефіцієнт використання вантажопідйомності збільшилась за 15.06.09 у 1,0112 рази порівняно з 14.06.09.

· ланцюговий:

Т _{зр.09.06.09} = 0,9 / 0,89 = 1,0112 - коефіцієнт використання вантажопідйомності збільшилась за 09.06.09 у 1,0112 рази порівняно з 08.06.09.

Т _{зр.10.06.09} = 0,9 / 0,9 = 1 - коефіцієнт використання вантажопідйомності залишився сталим за 10.06.09 порівняно з 09.06.09.

Т _{зр.11.06.09} = 0,9 / 0,9 = 1 - коефіцієнт використання вантажопідйомності залишився сталим за 11.06.09 порівняно з 10.06.09.

Т _{зр.12.06.09} = 0,9 / 0,9 = 1 - коефіцієнт використання вантажопідйомності залишився сталим за 12.06.09 порівняно з 11.06.09.

Т _{зр.13.06.09} = 0,9 / 0,9 = 1 - коефіцієнт використання вантажопідйомності залишився сталим за 13.06.09 порівняно з 12.06.09.

Т _{зр.14.06.09} = 0,9 / 0,9 = 1 - коефіцієнт використання вантажопідйомності залишився сталим за 14.06.09 порівняно з 13.06.09.

Т _{зр.15.06.09} = 0,9 / 0,9 = 1 - коефіцієнт використання вантажопідйомності залишився сталим за 15.06.09 порівняно з 14.06.09.

3)Темп приросту:

· базисний:

Т _{пр.09.06.09} = 101,12% - 100% = 1,12% - коефіцієнт використання вантажопідйомності збільшився за 09.06.09на 1,12% порівняно з 08.06.09.

Т _{пр.10.06.09} = 101,12% - 100% = 1,12% - коефіцієнт використання вантажопідйомності збільшився за 10.06.09 на 1,12% порівняно з 08.06.09.

Т _{пр.11.06.09} = 101,12% - 100% = 1,12% - коефіцієнт використання вантажопідйомності збільшився за 11.06.09 на 1,12% порівняно з 08.06.09.

Т _{пр.12.06.09} = 101,12% - 100% = 1,12% - коефіцієнт використання вантажопідйомності збільшився за 12.06.09 на 1,12% порівняно з 08.06.09.

Т _{пр.13.06.09} = 101,12% - 100% = 1,12% - коефіцієнт використання вантажопідйомності збільшився за 13.06.09 на 1,12% порівняно з 08.06.09.

Т _{пр.14.06.09} = 101,12% - 100% = 1,12% - коефіцієнт використання вантажопідйомності збільшився за 14.06.09 на 1,12% порівняно з 08.06.09.

Т _{пр.15.06.09} = 101,12% - 100% = 1,12% - коефіцієнт використання вантажопідйомності збільшився за 15.06.09 на 1,12% порівняно з 08.06.09.

· ланцюговий:

Т _{пр.09.06.09} = 101,12% - 100% = 1,12% - коефіцієнт використання вантажопідйомності збільшився за 09.06.09 на 1,12% порівняно з 08.06.09.

Т _{пр.10.06.09} = 100 - 100% = 0% - коефіцієнт використання вантажопідйомності залишився сталим за 10.06.09 порівняно з 09.06.09.

Т _{пр.11.06.09} = 100 - 100% = 0% - коефіцієнт використання вантажопідйомності залишився сталим за 11.06.09 порівняно з 10.06.09.

Т _{пр.12.06.09} = 100 - 100% = 0% - коефіцієнт використання вантажопідйомності залишився сталим за 12.06.09 порівняно з 11.06.09.

Т _{пр.13.06.09} = 100 - 100% = 0% - коефіцієнт використання вантажопідйомності залишився сталим за 13.06.09 порівняно з 12.06.09.

Т _{пр.14.06.09} = 100 - 100% = 0% - коефіцієнт використання вантажопідйомності залишився сталим за 14.06.09 порівняно з 13.06.09.

Т _{пр.15.06.09} = 100 - 100% = 5% - коефіцієнт використання вантажопідйомності залишився сталим за 10.06.09 порівняно з 14.06.09.

4)Абсолютне значення 1% приросту:

А_08.06.09 = 0,89 / 100% = 0,0089 - 1% за 08.06.09 складає 0,0089.

А09.06.09 = 0,9 / 100% = 0,009 - 1% за 09.06.09 складає 0,009.

А10.06.09 = 0,9 / 100% = 0,009 - 1% за 10.06.09 складає 0,009.

А11.06.09 = 0,9 / 100% = 0,009 - 1% за 11.06.09 складає 0,009.

А12.06.09 = 0,9 / 100% = 0,009 - 1% за 12.06.09 складає 0,009.

А13.06.09 = 0,9 / 100% = 0,009 - 1% за 13.06.09 складає 0,009.

А14.06.09 = 0,9 / 100% = 0,009 - 1% за 14.06.09 складає 0,009.

А15.06.09 = 0,9 / 100% = 0,009 - 1% за 15.06.09 складає 0,009.

5) Середньоарифметична проста для рядів динаміки з рівними інтервалами:

У = (0,89 + 0,9 + 0,9 +0,9 +0,9 +0,9 +0,9 +0,9 +0,9) / 8 = 0,9

Середній коефіцієнт використання вантажопідйомності за 1 день становить 0,9.

6) Середній абсолютний приріст:

П=(0,01 + 0,0 + 0,0 + 0,0 + 0,0+ 0,0+ 0,0+ 0,0) /7 = 0,0014 або 0,14%

На 0,0014 у середньому збільшується коефіцієнт використання вантажопідйомності кожного наступного дня.

7) Середній темп зростання:

Т_р= (1,0112 + 1 + 1 + 1 + 1 + 1 + 1)^1/7 = 1,3201 або 132,01%

У 1,3201 рази у середньому збільшується коефіцієнт використання вантажопідйомності кожного наступного дня.

8) Середній темп приросту:

Т_пpt = 1,3201 - 1 = 0,3201 або 32,01%

На 32,01% у середньому збільшується коефіцієнт використання вантажопідйомності кожного наступного дня.

Визначимо показники ряду динаміки по обсягу перевезень. За базовий період приймемо 08.06.09:

1) Абсолютний приріст:

· базисний:

П_09.06.09 = 1606 - 1575 = 31 (т) - розмір обсягу перевезень збільшився за 09.06.09 на 31 т порівняно з 08.06.09.

П_10.06.09 = 1605 - 1575 = 30 (т) - розмір обсягу перевезень збільшився за 10.06.09 на 30 т порівняно з 08.06.09.

П_11.06.09 = 1604 - 1575 = 29 (т) - розмір обсягу перевезень збільшився за 11.06.09 на 29 т порівняно з 08.06.09.

П_12.06.09 = 1611 - 1575 = 36 (т) - розмір обсягу перевезень збільшився за 12.06.09 на 36 т порівняно з 08.06.09.

П_13.06.09 = 1611 - 1575 = 36 (т) - розмір обсягу перевезень збільшився за 13.06.09 на 36 т порівняно з 08.06.09.

П_14.06.09 = 1613 - 1575 = 38 (т) - розмір обсягу перевезень збільшився за 14.06.09 на 38 т порівняно з 08.06.09.

П_15.06.09 = 1607 - 1575 = 32 (т) - розмір обсягу перевезень збільшився за 15.06.09 на 32 т порівняно з 08.06.09.

· ланцюговий:

П_09.06.09 = 1606 - 1575 = 31 (т) - розмір обсягу перевезень збільшився за 09.06.09 на 31 т порівняно з 08.06.09.

П_10.06.09 = 1605 - 1606 = - 1 (т) - розмір обсягу перевезень зменшився за 10.06.09 на 1 т порівняно з 09.06.09.

П_11.06.09 = 1604 - 1605 = - 1 (т) - розмір обсягу перевезень зменшився за 11.06.09 на 1 т порівняно з 10.06.09.

П_12.06.09 = 1611 - 1604 = 7 (т) - розмір обсягу перевезень збільшився за 12.06.09 на 7 т порівняно з 11.06.09.

П_13.06.09 = 1611 - 1611 = 0 (т) - розмір обсягу перевезень залишився сталим за 13.06.09 порівняно з 12.06.09.

П_14.06.09 = 1613 - 1611 = 2 (т) - розмір обсягу перевезень збільшився за 14.06.09 на 2 т порівняно з 13.06.09.

П_15.06.09 = 1607 - 1613 = - 6 (т) - розмір обсягу перевезень зменшився за 15.06.09 на 6 т порівняно з 14.06.09.

2) Темп зростання:

· базисний:

П_09.06.09 = 1606 / 1575 = 1,0197 (т) - розмір обсягу перевезень збільшився за 09.06.09 у 1,0197 т порівняно з 08.06.09.

П_10.06.09 = 1605 / 1575 = 1,0191 (т) - розмір обсягу перевезень збільшився за 10.06.09 у 1,0191 т порівняно з 08.06.09.

П_11.06.09 = 1604 / 1575 = 1,0184 (т) - розмір обсягу перевезень збільшився за 11.06.09 у 1,0184 т порівняно з 08.06.09.

П_12.06.09 = 1611 / 1575 = 1,0229 (т) - розмір обсягу перевезень збільшився за 12.06.09 у 1,0229 т порівняно з 08.06.09.

П_13.06.09 = 1611 / 1575 = 1,0229 (т) - розмір обсягу перевезень збільшився за 13.06.09 у 1,0229 т порівняно з 08.06.09.

П_14.06.09 = 1613 / 1575 = 1,0241 (т) - розмір обсягу перевезень збільшився за 14.06.09 у 1,0241 т порівняно з 08.06.09.

П_15.06.09 = 1607 / 1575 = 1,0203 (т) - розмір обсягу перевезень збільшився за 15.06.09 у 1,0203 т порівняно з 08.06.09.

· ланцюговий:

П_09.06.09 = 1606 / 1575 = 1,0197 (т) - розмір обсягу перевезень збільшився за 09.06.09 у 1,0197 т порівняно з 08.06.09.

П_10.06.09 = 1605 / 1606 = 0,9994 (т) - розмір обсягу перевезень збільшився за 10.06.09 у 0,9994 т порівняно з 09.06.09.

П_11.06.09 = 1604 / 1605 = 0,9994 (т) - розмір обсягу перевезень збільшився за 11.06.09 у 0,9994 т порівняно з 10.06.09.

П_12.06.09 = 1611 / 1604 = 1,0044 (т) - розмір обсягу перевезень збільшився за 12.06.09 у 1,0044 т порівняно з 11.06.09.

П_13.06.09 = 1611 / 1611 = 1 (т) - розмір обсягу перевезень збільшився за 13.06.09 у 1 т порівняно з 12.06.09.

П_14.06.09 = 1613 / 1611 = 1,0012 (т) - розмір обсягу перевезень збільшився за 14.06.09 у 1,0012 т порівняно з 13.06.09.

П_15.06.09 = 1607 / 1613 = 0,9963 (т) - розмір обсягу перевезень збільшився за 15.06.09 у 0,9963 т порівняно з 14.06.09.

3)Темп приросту:

· базисний:

Т _{пр.09.06.09} = 101,97% - 100% = 1,97% - обсяг перевезень збільшився за 09.06.09 на 1,97% порівняно з 08.06.09.

Т _{пр.10.06.09} = 101,91% - 100% = 1,91% - обсяг перевезень збільшився за 10.06.09 на 1,91% порівняно з 08.06.09.

Т _{пр.11.06.09} = 101,84% - 100% = 1,84% - обсяг перевезень збільшився за 11.06.09 на 1,84% порівняно з 08.06.09.

Т _{пр.12.06.09} = 102,29% - 100% = 2,29% - обсяг перевезень збільшився за 12.06.09 на 2,29% порівняно з 08.06.09.

Т _{пр.13.06.09} = 102,29% - 100% = 2,29% - обсяг перевезень збільшився за 13.06.09 на 2,29% порівняно з 08.06.09.

Т _{пр.14.06.09} = 102,41% - 100% = 2,41% - обсяг перевезень збільшився за 14.06.09 на 2,41% порівняно з 08.06.09.

Т _{пр.15.06.09} = 102,03% - 100% = 2,03% - обсяг перевезень збільшився за 15.06.09 на 2,03% порівняно з 08.06.09.

· ланцюговий:

Т _{пр.09.06.09} = 101,97% - 100% = 1,97% - обсяг перевезень збільшився за 09.06.09 на 1,97% порівняно з 08.06.09.

Т _{пр.10.06.09} = 99,94% - 100% = - 0,06% - обсяг перевезень зменшився за 10.06.09 на 0,06% порівняно з 09.06.09.

Т _{пр.11.06.09} = 99,94% - 100% = - 0,06% - обсяг перевезень зменшився за 11.06.09на 0,06% порівняно з 10.06.09.

Т _{пр.12.06.09} = 100,44% - 100% = 0,44% - обсяг перевезень збільшився за 12.06.09на 0,44% порівняно з 11.06.09.

Т _{пр.13.06.09} = 100% - 100% = 0% - обсяг перевезень залишився незмінним 13.06.09 порівняно з 12.06.09.

Т _{пр.14.06.09} = 100,12% - 100% = 0,12% - обсяг перевезень збільшився за 14.06.09на 0,12% порівняно з 13.06.09.

Т _{пр.15.06.09} = 99,63% - 100% = - 0,37% - обсяг перевезень зменшився за 15.06.09 на 0,37% порівняно з 14.06.09.

4)Абсолютне значення 1% приросту:

А08.06.09 = 1575 / 100% = 15,75 - 1% за 08.06.09 складає 15,75.

А09.06.09 = 1606 / 100% = 16,06 - 1% за 09.06.09 складає 16,06.

А10.06.09 = 1605 / 100% = 16,05 - 1% за 10.06.09 складає 16,05.

А11.06.09 = 1604 / 100% = 16,04 - 1% за 11.06.09 складає 16,04.

А12.06.09 = 1611 / 100% = 16,11 - 1% за 12.06.09 складає 16,11.

А13.06.09 = 1611 / 100% = 16,11 - 1% за 13.06.09 складає 16,11.

А14.06.09 = 1613 / 100% = 16,13 - 1% за 14.06.09 складає 16,13.

А15.06.09 = 1607 / 100% = 16,07 - 1% за 15.06.09 складає 16,07.

5) Середньоарифметична проста для рядів динаміки з рівними інтервалами:

У = (1575 + 1606 + 1605 + 1604 + 1611 + 1611 + 1613 + 1607) / 8 = 1604

Середній обсяг перевезень за 1 день становить 1604т.

6) Середній абсолютний приріст:

П=(31 - 1 - 1 + 7 + 0 + 2 - 6) /7 = 4,5714

На 4,5714 у середньому збільшується обсяг перевезень кожного наступного дня.

7) Середній темп зростання:

Т_р= (1,0197 * 0,9994 * 0,9994 * 1,0044 * 1 * 1,0012 * 0,9963)^1/7 = 1,0029

У 1,0029 рази у середньому збільшується обсяг перевезень кожного наступного дня.

8) Середній темп приросту:

Т_пpt = 1,0029 - 1 = 0,0029

На 0,29% у середньому збільшується обсяг перевезень кожного наступного дня.

6. Визначення основної тенденції ряду динаміки

Визначення основної тенденції (тренду) ряду є одним з головних методів аналізу та узагальнення динамічних рядів. Лінія тренду динамічного ряду вказує на зміни досліджуваного явища в часі, без короткочасних відхилень, спричинених різними факторами.

Основна тенденція ряду динаміки - загальне направлення зміни рівнів соціально-економічного явища або процесу, або просто показника. Основна тенденція може бути до зростання, до зниження або сталого.

Ланцюговий абсолютний приріст є показником, за допомогою якого визначають основну тенденцію.

· П_і ?0 - стала тенденція

· П_і> тенденція до зростання

· П_і< тенденція до зниження

На практиці інколи важко визначити основну тенденцію ряду динаміки, а тому для її знаходження застосовують такі методи:

· метод укрупнення інтервалів

· метод ступінчатої середньої

· метод плинної середньої

· аналітичний метод

Метод укрупнення інтервалів:

(для інтервальних рядів динаміки)



Y'=Y₁+Y₂

Y^”=Y₃+Y₄

Y'^”=Y₅+Y₆

де Y₁, Y₂, …Y₆ - рівні ряду динаміки

Метод ступінчатої середньої: (для момент них рядів динаміки)

Y'=(Y₁+Y₂)/2

Y''=(Y₃+Y₄)/2

Y'^”=(Y₅+Y₆)/2

Недоліком цього методу є те, що цей метод графічний.

Метод плинної середньої

Y'=(Y₁+Y₂+Y₃)/3

Y''=(Y₂+Y₃+Y₄)/3

Y'^”=(Y₃+Y₄+Y₅)/3

Недоліком є те, що метод графічний

Аналітичний метод

Аналітичний метод полягає в тому, щоб маючи фактичні дані, підібрати аналітичну функцію, яка найбільше підходитиме фактичним даним.

Критерієм підбору функції є метод найменших квадратів:

? (Y_i -Y)² min

Щоб квадрат відхилень фактичних даних значень від теоретичних був мінімальний.

Для аналітичного методу використовується рівняння Тренда:



у = а_о+а₁*t

де а_о, а₁ - параметри рівняння.

t - час

а₀ - коефіцієнт, який показує теоретичний рівень у тому періоді, який був прийнятий за нульовий,

а₁ - середній абсолютний приріст

Для знаходження параметрів а₀ і а₁ потрібно розв'язати за методом найменших квадратів систему рівнянь:

n*a_o + a₁*t = y

a_o*t + a₁*t² = y*t

де Y - фактичні рівні динамічного ряду

n - число членів ряду динаміки

Дану систему нормальних рівнянь можна легко визначити, якщо відлік часу брати з середини ряду. Таким чином, аби сума часу дорівнювала нулю. При нормальному числі рівнів середину точку приймаємо за нуль, тоді попередні періоди позначають відповідно -1, -2, -3 і т. д.

При парному числі рівнів динамічного ряду два серединних проміжки часу позначають -1 і +1, решту - двома інтервалами, тобто попередні періоди до середини як -3, -5, -7 і т. д., а наступні - відповідно - +3, +5, +7 і т. д.

У разі відліку часу від середини ряду, коли ?t =0, система рівнянь для знаходження параметрів а₀ і а₁ має такий вигляд:

n*a_o = y

a₁*t² = y*t

ao = y/ n

a1 = y*t/t²



За допомогою фактичних та отриманих теоретичних даних будується графік динаміки.

У даній курсовій роботі визначимо основну тенденцію ряду динаміки для ознаки - час у русі, коефіцієнта використання вантажопідйомності та обсягу перевезень за допомогою двох методів: плинної середньої та аналітичного методу.

Метод плинної середньої

· для кількісної ознаки (час у русі)

Y' = (128,4 + 127,6 + 127,4) /3 = 127,8

Y'' = (127,6 + 127,4 + 128,1) /3 = 127,7

Y''' = (127,4 +128,1 + 126,6) /3 = 127,4

Y'^”' = (128,1 + 126,6 + 127,5) /3 = 127,4

Y'^”” = (126,6 + 127,5 + 127,6) /3 = 127,2

Y'^””' = (127,5 + 127,6 + 128,3) /3 = 127,8

Аналітичний метод

· для часу у русі

Для виявлення основної тенденції ряду динаміки використаємо аналітичний метод аналізу і побудуємо допоміжну таблицю для розрахунку. Таблиця 13. Рис. 7. З графіку динаміки доходу простежується тенденція до зростання .

Метод плинної середньої

· для кількісної ознаки (коефіцієнт використання вантажопідйомності)

Y' = (0,89 + 0,9 + 0,9) /3 = 0,897

Y'' = (0,9 + 0,9 + 0,9) /3 = 0,9

Y''' = (0,9 + 0,9 + 0,9) /3 =0,9

Y'''' = (0,9 + 0,9 + 0,9) /3 =0,9

Y''''' = (0,9 + 0,9 + 0,9) /3 =0,9

Y'''''' = (0,9 + 0,9 + 0,9) /3 =0,9

За даними фактичних та отриманих теоретичних даних побудуємо графік динаміки коефіцієнт використання вантажопідйомності. Рис. 8.

З графіку динаміки коефіцієнта використання вантажопідйомності простежується тенденція до зростання.

Аналітичний метод

· для коефіцієнта використання вантажопідйомності

Для виявлення основної тенденції ряду динаміки використовуємо аналітичний метод аналізу і побудуємо допоміжну таблицю для розрахунку.

Результати проведеного аналітичного згладжування ряду динаміки коефіцієнта використання вантажопідйомності за 8 днів і фактичні дані покажемо на графіку.

З графіку динаміки коефіцієнта використання вантажопідйомності простежується тенденція до зростання.

Метод плинної середньої

· для кількісної ознаки (обсяг перевезень)

Y' = (1575 + 1606 + 1605) /3 = 1595,33

Y'' = (1606 + 1605 + 1604) /3 = 1605

Y''' = (1605 + 1604 + 1611) /3 = 1606,67

Y'''' = (1604 + 1611 + 1611) /3 = 1608,67

Y''''' = (1611 + 1611 + 1613) /3 = 1611,67

Y'''''' = (1611 + 1613 + 1607) /3 = 1610,33

Аналітичний метод

· для обсягу перевезень

Для виявлення основної тенденції ряду динаміки використовуємо аналітичний метод аналізу і побудуємо допоміжну таблицю для розрахунку. Табл. 15.

Результати проведеного аналітичного згладжування ряду динаміки обсягу перевезень за 8 днів і фактичні дані покажемо на графіку.

З графіку динаміки обсягу перевезень простежується тенденція до зростання.

Підіб'ємо підсумки: згладжування рядів динаміки відіграє важливу роль в аналізі соціально-економічних процесів, які змінюються в часі. Аналітичний метод використовується також для виявлення членів ряду, на який немає даних, за допомогою інтерполяції та екстраполяції.

Інтерполяцією в статистиці називають знаходження показника всередині ряду динаміки, на якого немає даних. Інтерполяція ґрунтується на принципу, що за певними даними можна визначити характер розвитку явища в цілому.

Екстраполяцією в статистиці називають знаходження рівнів наприкінці або на початку динамічного ряду. Цей прийом полягає в тому, що за знайденими математичними рівняннями передбачують попередній або майбутній розвиток явищ.

7.Визначення взаємозв'язків між факторними та результативними ознаками

Існують такі види зв'язку:

· функціональний - кожному значенню факторної ознаки відповідає одне значення результативної.

· стохастичний - кожному значенню факторної ознаки відповідає множина значень результативної, які утворюють умовний розподіл.

В даній частині курсової роботи буде виявлений зв'язок між кількістю перевезених пасажирів та виручкою, оскільки це основні показники, які характеризують виконання плану.

Існує декілька методів виявлення зв'язка між двома ознаками:

· метод аналітичних групувань;

· метод регресії і кореляції;

· кореляції рангів.

В даній частині курсової роботи буде виявлений зв'язок між кількістю перевезених пасажирів та виручкою за допомогою метода аналітичних групувань та метода регресії та кореляції.

Вимірювання зв'язку методом аналітичних групувань, який складається з 2 етапів:

1. побудова аналітичного групування;

2. визначення щільності зв'язку між факторною та результативною ознакою за формулою:

де -міжгрупова дисперсія,

- загальна дисперсія.

Для того, щоб обчислити загальну дисперсію побудуємо таблицю 16 розподілу часу у русі, який автомобіль перебував у роботі а 8 днів роботи.

Знайдемо значення загальної дисперсії:

= 8374536 / 20 - (12832 / 20)² = 7076,24

Для обчислення між групової дисперсії використаємо формулу:

,

де - середнє значення ознаки по всій сукупності;

- середнє значення ознаки для кожної з груп;

- частоти.

= 43378,13 / 20 = 2168,91

Отже, обчислимо щільність зв'язку між коефіцієнт використання вантажопідйомності та обсягом перевезень:

= 2168,91 / 7076,24 = 0,31

Оскільки = 0,31, то можна сказати, що зв'язок середній, тобто на 31% обсяг перевезень залежить від коефіцієнт використання вантажопідйомності,а на 69% - від впливу інших факторів.

Цей метод дає добрі результати коли використовується велика кількість одиниць сукупності, а недолік - неможливо отримати теоретичну лінію регресії, яка характеризує стохастичний зв'язок.

Цей недолік враховує метод регресії та кореляції, тому визначимо зв'язок між вантажомісткістю та обсягом перевезень за допомогою цього методу.

Задача метода регресії та кореляції полягає у виявленні зв'язку між факторною та результативною ознаками, та виборі рівняння регресії методом найменших квадратів. Це означає, що сума різниць квадратів теоретичних і емпіричних значень повинна бути мінімальною.

(Уі - У)² min

Необхідно знайти параметри рівняння: У = а + b*х

де а - параметр, що показує значення результативної ознаки (у), якщо факторна ознака х=0;

b - параметр, що показує на скільки одиниці змінюється середньому результативна ознака (у), якщо факторну ознаку змінити на одиницю.

Для находження параметрів будується система рівнянь:



n*a + b* x = y

a* x + b* x² = x*y

Для розв'язку системи рівнянь будується допоміжна таблиця. Щоб виявити щільність зв'язку, вимірюють лінійний коефіцієнт кореляції R:

R = (X*Y - X*Y) / (x*y)

Лінійний коефіцієнт кореляції R змінюється в межах - 1 R +1. Він показує напрямок і тісноту зв'язку між ознаками.

Отже,знайдемо взаємозв'язок між факторною ознакою - коефіцієнт використання вантажопідйомності ( Хі ), та результативною ознакою - обсягом перевезень ( Уі ), побудувавши допоміжну таблицю 17.

Припускаючи, що залежність лінійна, знаходимо:

n*a + b* x = y

a* x + b* x² = x*y

a = 355

b = 318

Отже, функція має вигляд:

У = а + b*x =355 +318 *x

Знаходимо середньоквадратичні відхилення, щоб визначити тісноту зв'язку:

_х = (0,1628 /20)^1/2 = 0,008

_у = (141524,80 /20)^1/2 = 7076,24

R = (577,00 - 0,9*641,6) / (0,008* 7076,24) = - 0,008

Графічно представлена залежність між коефіцієнт використання вантажопідйомності за та доходом на рис.12.

Оскільки коефіцієнт R дуже близький до одиниці, то зв'язок між ознаками тісний, а знак “ - ” вказує на те, що зв'язок обернено пропорційний.

Отже взаємозв'язок між факторною ознакою - коефіцієнт використання вантажопідйомності та результативною ознакою - обсяг перевезень носить лінійний характер.



Розділ IV. Аналіз отриманих результатів, висновки та пропозиції

Під час виконання курсової роботи було виконано оцінку використання рухомого складу. З 173 наявних автомобілів було проведено без повторну вибірку з 20 автомобілів.

Було виконано 3 зведення, в яких відображено впорядкування статистичних даних. Це зведення по всім показникам автомобілів за 8 днів, зведення по одному показнику за кожен день, зведення по всім автомобілях за 8 днів. В процесі обробки статистичної інформації були виконані типологічні, структурні та аналітичні групування за кількісними ознаками - коефіцієнт використання вантажопідйомності,вантажопідйомності та доходом, побудовані полігон, гістограми та графіки по результатам групування.

Було визначено відносні величини динаміки, структури та координації за даними таблиць зведення.

Взаємозв'язок між факторною ознакою - коефіцієнтом використання вантажопідйомності та результативною ознакою - доходом носить лінійний характер. Оскільки коефіцієнт R майже рівний 1, то зв'язок між ознаками тісний і прямо пропорційний, тобто із збільшенням коефіцієнта використання вантажопідйомності збільшується дохід.

Для покращення виконання плану автомобільних перевезень можна провести такі заходи, для підвищення результатів праці:

· забезпечення оптимальності та регулярності руху автомобілів з урахуванням можливої найбільшої кількості вантажів;

· збільшити середню експлуатаційну швидкість в тих умовах , де це можливо, без створення ризику для водія, пасажирів, учасників дорожнього руху;

· забезпечення та організація безперебійного технічного сервісу і обслуговування автомобілів;

· оновлювати парк рухомого складу для зменшення простоїв через технічні несправності;

Список літератури

1 А. В. Головач "Статистика" _ К.: Вища школа, 1993.

2 В.Г. Шинкаренко, Н.И. Благоразуменко "Статистика автомобильного транспорта" _ Х.: Вища школа, 1989.

3. Кулінич О.І. «Теорія статистики». - К.: «Вища школа», 1992