Розрахунок одноківшевого екскаватора

Розрахунок тривалості робочого циклу екскаватора, міцності зубів ковша. Уточнення величини коефіцієнта використання землерийної машини в часі. Визначення глибини, сил різання і копання ґрунту ковшем та оптимального терміну заміни його зношених зубів.

Рубрика Транспорт
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 09.11.2014
Размер файла 1,6 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки

Київський національний університет будівництва і архітектури

Кафедра будівельних машин

Курсовий проект

«Розрахунок одноківшевого екскаватора»

Виконав:

Студент групи БМО - 41

Влад А.В.

Київ 2013

Зміст

Вступ

1. Вибір екскаватора-аналога

2. Опис екскаватора-аналога

3. Розрахунок місткості ковша

3.1 Розрахунок тривалості робочого циклу

3.2 Уточнення величини коефіцієнта використання екскаватора в часі

4. Розрахунок сил різання і копання ґрунту ковшем

4.1 Визначення глибини різання ґрунту зубами ковша

4.2 Розрахунок сил різання і копання ґрунту

5. Розрахунок зубів на міцність

6. Визнанення оптимального терміну заміни зношених зубів

Список літератури

Вступ

Екскаватори з гідравлічним приводом називаються екскаваторами із жорсткою підвіскою робочого органа. Підвіска називається жорсткою, тому що нею можна фіксувати всі елементи робочого обладнання в просторі. В гідравлічних екскаваторах привід робочого, ходового і поворотного обладнання та інших агрегатів виконується за допомогою гідроциліндрів і гідромоторів.

Конструктивно-кінематична схема робочого обладнання гідравлічних екскаваторів забезпечує жорстку передачу зусиль при будь-якому русі ковша, що створює особливі умови для його роботи - точність та можливість зміни швидкості та напрямку руху, недосяжних при канатних системах керування. Завдяки цьому забезпечується безпосередня дія приводу на виконавчі органи екскаватора без застосування складних механічних трансмісій з муфтами, гальмами, редукторами, коробками передач, які потребують складного керування. Всі ці елементи замінюються трубопроводами, які подають від насосів робочу рідину у виконавчі робочі циліндри, штоки яких діють через прості важільні системи на робочі органи. Складне силове керування механічними передачами при цьому замінюється легким керуванням золотниками.

Однак в тих механізмах, в яких необхідно виконувати приведення до рухуведучих коліс і зірочок ходового обладнання, поворотних платформ тощо,частково зберігаються зубчасті передачі, але кількість їх незначна і в останніх моделях екскаваторів зменшується за рахунок застосування мотор-коліс, високомоментних двигунів і т.п. Ще однією із переваг гідравлічних екскаваторів є можливість значного збільшення зусиль на зубах ковша, які в середньому в 3…4 рази перевищують цей показник для механічних екскаваторів такої ж маси і потужності.

Гідравлічні екскаватори, порівняно з механічними, мають значно більшу кількість змінних робочих органів - до двох десятків. Основними робочими органами є пряма і зворотна лопати і грейфер.

1. Вибір екскаватора-аналога

Екскаватор-аналог вибирається за орієнтовною місткістю ковша qор:

де Пзм - продуктивність екскаватора за зміну, м3; tц ор - орієнтовна тривалість робочого циклу екскаватора, с; kр - коефіцієнт розпушення ґрунту; kн - коефіцієнт наповнення ковша; T - тривалість робочої зміни, год; kВор - орієнтовна величина коефіцієнта використання екскаватора протягом зміни.

Вихідні данні:

Пзм = 300 м3;

tц ор = 15 с;

kр = 1,2;

kн = 1,1;

kВор = 0,8;

Т = 8 год.

Як екскаватор-аналог вибираємо одноківшовий екскаватор на пневмоколісному ходу зі зворотньою лопатою моделі ЕО-2621 з місткістю ковша qа = 0,25м3.

2. Опис екскаватора-аналога

Одноківшевий екскаватор - землерийна машина циклічної дії для розробки, навантаження і укладання ґрунту. Робочий орган - ківш, якому надають рухи і зусилля, достатні для відокремлення від масиву, захоплення, перенесення і навантаження (чи укладання) ґрунту в межах зони дії ковша.

Одноківшевий неповноповоротний гідравлічний екскаватор Э0-2621 ,

Екскаватор Э0-2621 призначено для механізації земляних робіт в Грунтах І-ІУ категорій і виконання навантажувальних робіт.

Екскаватор (рис. 1) складається із базового трактора ЮМЗ-6К, обв'язувальної рами з поворотною колонкою, екскаваційного і бульдозерного обладнання.

Рисунок 1 Одноківшовий екскаватор на пневмоколісному ходу зі зворотньою лопатою моделі ЕО-2621

До кістяка трактора кріпиться обв'язувальна рама, яку призначено для розвантаження кістяка і навішування екскаваційного і бульдозерного обладнання.

В задній частині рама кріпиться за допомогою хомутів до задніх напівосей трактора, в передній частині вона фіксується на втулках лонжеронів болтами.

На рамі встановлено поворотну колонку (рис.2) з важільним механізмом повороту, який приводиться до роботи двома гідроциліндрами. Колонка становить металеву конструкцію, яка обертається на осях відносно рами екскаватора. Колонка повертається двома гідроциліндрами, які закріплено у каретці за допомогою цапф. В транспортному положенні колонка фіксується пальцем в отворі С. При роботі екскаватора палець встановлюється в отвір В.

На поворотну колонку навішано екскаваторне обладнання, яке складається зі стріли, рукоятки і ковша.

Бульдозерне обладнання розташоване в передній частині трактора, Крім засилання траншей, планувальних та інших подібних робіт відвал виконує функцію противаги і забезпечує стійкість екскаватора при пересуванні і в роботі. Для підвищення стійкості екскаватора в робочому режимі до рами кріпляться відкидні опори.

Рис. 2. Механізм повороту екскаватора: 1 - гідроциліндри; 2 - рама; З - цапфа; 4- вісь; 5 - палець; 6 - поворотна колонка

Робочі рухи екскаватора здійснюються за допомогою гідроприводу. На екскаваторі застосовані дві самостійні гідросистеми (тракторна і екскаваторна) із загальним гідробаком.

Гідросистема трактора забезпечує подачу робочої рідини від насоса через тризолотниковий гідророзподільник до гідроциліндрів відкидних опорних башмаків і до гідроциліндра бульдозерного відвалу, оснащених гідрозамками, які виключають довільне переміщення опорних башмаків і відвалу під час роботи екскаваторного обладнання і в транспортному положенні. Від насоса через тризолотниковий гідророзподільник здійснюється подача робочої рідини до гідроциліндрів повороту робочого обладнання. Екскаваторна гідросистема здійснює подачу робочої рідини до гідроциліндрів стріли, рукоятки і ковша від насоса через тризолотниковий гідророзподільник. Поршневі порожнини гідроциліндрів стріли і ковша оснащено розвантажувальними клапанами, а штокову порожнину гідроциліндра стріли додатково оснащено дроселем, який забезпечує плавне опускання стріли.

Наявність двох гідросистем забезпечує незалежне суміщення операцій повороту з будь-яким рухом елементів робочого обладнання.

Керування екскаватором і трактором здійснюється з двох пультів, розташованих в кабіні. На передньому пульті знаходяться важелі керування трактором, бульдозером і опорними башмаками, на задньому важелі керування робочим обладнанням екскаватора. Залежно від роботи, що виконується, поворотне сидіння встановлюється у потрібному положенні.

Екскаватор складається з пневмоколісного ходового обладнання, поворотної, платформи з розташованими на ній механізмами та робочого обладнання. Поворотна платформа спирається на раму ходового механізму через роликовий опорно-поворотний пристрій.

Як змінні робочі органи на екскаваторі застосовуються ковші прямої і зворотної лопат, ківш вузький і спеціальний для вузьких траншей під кабель, профільний ківш для меліоративних робіт, розпушник, крюкова підвіска, грейфер тощо.

3. Розрахунок місткості ковша

Для визначення уточненого значення місткості ковша q , яке відповідає заданій продуктивності, необхідно розрахувати уточнені величини тривалості робочого циклу екскаватора tц і коефіцієнта використання екскаватора в часі kв , які при виборі екскаватора-аналога приймалися орієнтовними.

3.1 Розрахунок тривалості робочого циклу

Тривалість робочого циклу tц екскаватора визначається за формулою

tц = tк + tпз + tр + tпп , с,

де к tк - час копання ґрунту, с; tпз - час повороту платформи екскаватора із завантаженим ковшем, с; tр - час розвантаження ковша, с; tпз - час повороту екскаватора із порожнім ковшем, с.

В розрахунках приймається, що

tпз = tпп = tп;

Час копання визначається за емпіричною залежністю

tк = 3 + 4qор , с,

де qор дається в м3.

tк = 3 + 4 • 0,25 = 4с.

Час розвантаження ковша приймається рівним 2…3 с.

Для визначення часу повороту платформи необхідно знати величину кута повороту платформи на вивантаження бп. Цей кут знаходиться графічним способом, для чого будується схема забою екскаватора.

Глибина траншеї Нт = 2 м, її ширина по дну Вт = 0,8м, кут відкосу стінок ш = 85.

Для запобігання обвалення ґрунту в траншею підошва відвалу розташовується на відстані приблизно 0,3 м від верхньої точки траншеї. Кут природного укосу ґрунту приймається 45о. Геометричні розміри відвалу (ширина Bвд і висота Hвд ) у цьому випадку визначаються наступним чином:

Спочатку розраховується площа перерізу траншеї Fт :

Рисунок 3.1. Схема торцевого забою екскаватора із зворотною лопатою з розвантаженням ґрунту у відвал трикутного перерізу

Ширина траншеї на поверхні масиву Ат знаходиться графічним способом або розрахунком.

Ат = 1,34 м;

Висота відвалу Нвд:

,

де Fвд - площа перерізу відвалу.

Ця площа визначається із врахування розпушення ґрунту:

Fвд = kр • Fт , м,

де kр - коефіцієнт розпушення ґрунту.

Fвд = 1,2 • 2,14 = 2,58м;

Нвд = 1,3 м.

Ширина відвалу Ввд:

Ввд = 2Нвд =1,3•2= 2,6м.

Кут повороту бп знаходиться як кут між віссю траншеї і прямою, що з'єднує точку О з точкою С перетину дуги окружності радіусом Rр = 2,65 м з

віссю одного із відвалів.

бп = 58о.

tц = tк + 2tп + tр = 4 + 2•5+2 = 16 c.

3.2 Уточнення величини коефіцієнта використання екскаватора в часі

Уточнене значення коефіцієнта використання екскаватора в часі kв розраховується за сумарним часом позациклових операцій і часом зупинок екскаватора протягом зміни.

Об'єм елемента забою Vе.з розраховується із врахуванням площі поперечного перерізу траншеї Fт і довжини робочого пересування екскаватора lп =1,3 м:

Vе.з. = Fт . lп = 2,14 . 1,3 = 2,782 м3.

Кількість робочих циклів nк екскаватора за час розробки елемента забою (кількість ковшів ґрунту, що містяться в елементі забою). Отриманий результат округлюється до цілого числа у менший бік.

Тривалість циклу розробки елемента забою tе.з розраховується із врахуванням часу на розробку ґрунту в елементі забою, тривалості пересування екскаватора на нову стоянку tп і часу відпочинку екскаваторника tв

Кількість елементів забою nе.з , які розроблюються протягом зміни:

tз.з - час на передавання екскаватора в кінці зміни наступній бригаді (приймається, що tз.з = 900 с).

Для розробки частини елемента забою, що залишилась (дробова частина в останній формулі), екскаватор виконає ще кілька робочих циклів. При цьому буде додатково розроблено n?к ковшів ґрунту

Сумарний час позациклових операцій і зупинок екскаватора протягом зміни tпз

Уточнене значення коефіцієнта використання екскаватора в часі kв

Уточнені значення тривалості робочого циклу екскаватора tц і коефіцієнта використання екскаватора в часі kв підставляються у формулу для визначення місткості ковша екскаватора q без зміни всіх інших величин

Отримана величина q є остаточною і надалі використовується в розрахунках.

Габаритна ширина ковша B

Кількість зубів на ковші приймається такою, як і на ковші екскаватора-аналога. Ширина зуба b розраховується з урахуванням ширини зуба ковша екскаватора-аналога:

де Bа = 0,69 м - ширина ковша екскаватора-аналога, bа = 0,08 м - ширина зуба ковша екскаватора-аналога.

Зуби розміщуються на козирку ковша симетрично, відстань між зубами d розраховується і дорівнює 0,2 м.

Рисунок 3.2. Схема розміщення зубів на ковші.

4. Розрахунок сил різання і копання ґрунту ковшем

4.1 Визначення глибини різання ґрунту зубами ковша

Розрахунок починається із визначення орієнтовної площі перерізу зрізу в ґрунті , який утворюється при русі ковша (рис. 4.1).

Рисунок 4.1. Схема до визначення площі перерізу зрізу в ґрунті ковшем екскаватора

В першому наближенні приймається, що ківш утворює зріз прямокутного перерізу (не враховується наявність на ковші зубів):

Значення коефіцієнтів наповнення ковша kн і розпушення ґрунту kр відомі. Довжина шляху копання Lк (шляху, який проходить ківш в ґрунтовому масиві) приймається рівною глибині траншеї Hт.

Орієнтовна величина глибини різання ґрунту зубами ковша

Далі необхідно визначити площу перерізу зрізу в ґрунті із врахуванням наявності на ковші зубів (рис. 4.2).

Вихідними даними є орієнтовна глибина різання hор , кут бокових розширень прорізу г і коефіцієнт бокових розширень прорізу kбок. Також відома конструкція різальної частини ковша: ширина B, кількість n і ширина b зубів, відстань між зубами d (рис. 3.2).

Послідовність побудови перерізу зрізу:

1. Будується переріз зрізу в ґрунті після першого проходу ковша. Для цього різальні кромки зубів заглиблюються в ґрунт на глибину hор і будуються сліди поверхонь бокових розширень прорізу від кожного зуба. Ці сліди від крайніх зубів виходять на поверхню ґрунту, а між зубами перетинаються.

2. Будується переріз зрізу в ґрунті від другого проходу ковша. При цьому ківш розміщується таким чином, щоб відстань між крайнім правим зубом при першому проході і крайнім лівим зубом при другому проході дорівнювала відстані між зубами d. В результаті цих побудов маємо переріз зрізу в ґрунті після двох паралельних проходів ковша.

3. Перші два зрізи, які отримано при розробці ґрунту з поверхні, не є типовими, тому що копання з поверхні має місце тільки на початку роботи екскаватора. Розрахунки сил різання і копання ґрунту ковшем треба виконувати для типового зрізу, тобто для випадку, коли ґрунт вже розроблено з поверхні і з одного боку від ковша. Для цього ківш встановлюється приблизно в середній частині перерізу зрізу від двох перших проходів, причому зуби розміщуються “слід в слід” відносно попередніх зрізів. Потім зуби заглиблюються на глибину hор відносно різальної кромки верхніх зубів і будуються бокові розширення прорізу від кожного зуба. Отриманий переріз є типовим. Далі визначається дійсна площа перерізу зрізу Fзр. Площа перерізу перед передніми гранями зубів Fв в даному випадку дорівнює

Fв = n . F1 = n . hор . b = 4 . 0,0794 . 0,214= 0,068 м2.

Для розрахунку площі бокових розширень перерізу зрізу Fбок вся ця площа поділяється на правильні геометричні фігури. Для наведеного прикладу це 8 паралелограмів F1.

Fбок = 8F1 м2.

Fбок=8•0,065•0,12=0,075 м2

Дійсна площа перерізу зрізу

Fзр = Fв + Fбок = 0,068 + 0,075 = 0,143 м2.

Різниця між розрахованою раніше орієнтовною площею перерізу зрізу і дійсною площею перерізу зріз у Fзр знаходиться у межах 15%, отже глибина різання hор приймається як розрахункова.

4.2 Розрахунок сил різання і копання ґрунту

1. Сила різання, що прикладається до передніх граней зубів, Pп.г

Значення питомої сили різання для подолання опорів ґрунту перед передньою гранню зуба mв = 0,05 МПа. Значення коефіцієнта ц = 0,74, що характеризує вплив кута різання д = 35о. Величини коефіцієнтів збок і збок.зр , які характеризують співвідношення між питомими силами різання в бокових розширеннях прорізу і для подолання опорів ґрунту зрізуванню боковими ребрами зуба і питомою силою різання mв, визначаються за графіками залежностей цих коефіцієнтів від величини коефіцієнта бокових розширень і дорівнюють 0,58 і 0,08 відповідно.

Величини площ Fв і Fбок приймаються такими, які відповідають розрахунковій глибині різання. Сумарна величина ліній бокового зрізу Lбок.зр визначається за формулою

Lбок.зр = 2nh(1- kбок) = 2 . 4 . 0,166 . 0,17 = 0,292 м.

2. Сила різання, що прикладається до площадок зносу на зубах, Рпл

Коефіцієнт , що характеризує співвідношення між питомою силою, яка діє на площадку зносу, і питомою силою mв , залежить від глибини різання і дорівнює 17. Ширина площадки зносу a приймається 0,03 м.

3. Сумарна сила різання, що прикладається до зубів, P

Р = Рп.г + Рпл = 5,9 + 1,4 = 8,26 кН

4. Нормальна сила різання, що прикладається до передніх граней зубів, Nп.г

м = 20о - кут тертя ґрунту по сталі;

д = 35о - кут різання.

5. Нормальна сила різання, що діє на площадки зносу на зубах, Nпл

Nпл = Pпл . ctg(), кН.

Величина кута нахилу площадки зносу до траєкторії різання приймається д1 =10о

Nпл = 1,4 . ctg(10 + 20) = 2,42кН

6. Сумарна нормальна сила різання, що діє на зуби N

N = Nп.г - Nпл = 4,2 - 2,42 = 1,78 , кН.

7. Середня сила різання Pсер

Pсер = Pп.г . kе + Pпл , кН.

Значення коефіцієнта енергоємності kе = 0,87

Pсер = 5,9 . 0,87 + 1,4 = 6,53 кН

8. Середня нормальна сила різання Nсер

Nсер = Pпл . kе - Nпл = 5,9•0,87 ctg55= 3,6 кН

9. Середня питома сила різання

10. Коефіцієнт питомої сили різання kріз (коефіцієнт, що зв'язує силу копання ґрунту ковшем із середньою силою різання)

11. Середньомаксимальна сила копання ґрунту ковшем Ркоп

12. Середня сила копання ґрунту ковшем

13. Середньомаксимальна нормальна сила копання ґрунту ковшем Nкоп

Nкоп = N + (Ркоп - Р) ctg60о = 1,78 + (13,5 - 8,26) ctg60о = 4,8 кН

14. Середня нормальна сила копання ґрунту ковшем

5. Розрахунок зубів на міцність

Розрахунок на міцність виконується для стану зубів, коли ще нема їх укорочення внаслідок зношування і відсутня площадка зносу. Це найбільш несприятливий випадок, тому що зуби мають найбільший виліт відносно місця закріплення на ковші, а нормальна сила від площадки зносу не компенсує відповідну силу на передній грані зуба. Схему до розрахунку наведено на рисунку 5.1.

Довжина робочої частини зуба екскаватора-аналога lр = 166 мм.

Кут загострення зуба бз = 17о.

Розміри bн і cн при небезпечному перерізі АБ = 60 і 60 мм.

Рисунок 5.1. Схема до розрахунку зуба на міцність

Небезпечним перерізом, в якому може відбутися руйнування зуба, є переріз АБ (переріз, де зуб кріпиться на козирку ковша).

Зуб навантажується двома силами - дотичною Pн і нормальною Nн , які визначаються за формулами

де Pп.г і Nп.г - відповідно дотична і нормальна сили, що діють на передні грані зубів. Ці сили визначено в попередньому розділі; n - кількість зубів на ковші.

Плече l1 сили Рн відносно центра небезпечного перерізу О дорівнює

, м.

Плече сили

, м.

Згинальний момент в небезпечному перерізі АБ

, кНм.

= 1,48 . 0,08 + 1,05. 0,161 = 0,287 кНм.

Момент опору перерізу

, м3.

Напруження в небезпечному перерізі

, кПа.

Допустиме значення напруження для матеріалу зуба кПа. Якщо , то міцність зуба забезпечено.

6. Визнанення оптимального терміну заміни зношених зубів

Термін заміни зношених зубів відповідає такому об'єму розробленого ґрунту, після екскавації якого додаткові витрати , обумовлені зменшенням продуктивності екскаватора внаслідок роботи зношеними зубами, стають рівними вартості комплекту нових зубів :

.

Методика розрахунку полягає у визначенні додаткових витрат після розробки 10, 20 і 30 тис. м3 ґрунту у порівнянні їх з вартістю комплекту нових зубів.

1. Розраховується коефіцієнт збільшення тривалості робочого циклу екскаватора б:

, с/тис. м3,

де = 1с максимальне збільшення тривалості робочого циклу екскаватора внаслідок зношування зубів; = 180 мм довжина робочої частини зубів; = 1 мм/тис.м3 коефіцієнт зношування (укорочення) зубів.

2. Визначається тривалість робочого циклу екскаватора після розробки розрахункових об'ємів ґрунту:

- для умов роботи гострими зубами тривалість циклу дорівнює розрахунковій ;

- після розробки 10 тис. м3 ґрунту

, с;

tц1 = 16 + 0,011 . 10 = 16,11 с

- після розробки 20 тис. м3 ґрунту

, с ;

tц2 = 16 + 0,011 . 20 = 16,22 с

- після розробки 30 тис. м3 ґрунту

, с.

tц3 = 16 + 0,011 . 30 = 16,33 с

3. Розраховується змінна продуктивність екскаватора за умов роботи гострими зубами, і після розробки розрахункових об'ємів ґрунту:

- продуктивність екскаватора із гострими зубами дорівнює заданій =350м3/зм;

- після розробки 10 тис. м3 ґрунту

, м3/зм;

м3/зм

- після розробки 20 тис. м3 ґрунту

, м3/зм;

м3/зм;

- після розробки 30 тис. м3 ґрунту

, м3/зм.

м3/зм;

4. Розраховується собівартість розробки ґрунту гострими зубами і після розробки розрахункових об'ємів ґрунту:

- при гострих зубах

, грн/тис. м3;

грн/тис. м3;

- після розробки 10 тис. м3 ґрунту

, грн/тис. м3;

грн/тис. м3;

- після розробки 20 тис. м3 ґрунту

, грн/тис. м3;

грн/тис. м3;

- після розробки 30 тис. м3 ґрунту

, грн/тис. м3.

грн/тис. м3;

5. Визначається середня собівартість розробки ґрунту в кожному розрахованому інтервалі:

, грн/тис. м3;

грн/тис. м3;

, грн/тис. м3;

грн/тис. м3;

, грн/тис. м3.

грн/тис. м3;

6. Розраховуються додаткові витрати, які відповідають кожному розрахунковому об'єму розробленого ґрунту:

, грн;

, грн;

, грн.

7. Визначаються сумарні додаткові витрати після розробки кожного розрахункового об'єма ґрунту:

, грн;

, грн;

, грн.

За отриманими даними будується графік залежності додаткових сумарних витрат від об'єма розробленого ґрунту. На цей графік наноситься пряма з ординатою, рівною вартості комплекту нових зубів . Точка перетину кривої і прямої відповідає об'єму ґрунту , після розробки якого необхідно замінювати зношені зуби.

Рис. 6.1. Графік визначення оптимального терміну заміни зношених зубів

Далі визначається середнє укорочення зубів на час їх заміни:

, мм.

екскаватор землерийний грунт зуб

Список літератури

1. Машини для земляних робіт / В.Л. Баладінський, О.М. Гаркавенко, С.В. Кравець, І.В. Русан, А.В. Фомін. - Рівне: РДТУ, 2000. - 288 с.

2. Машины для земляных работ / Ю.А. Ветров, А.А. Кархов, А.С. Кондра, В.П. Станевский. - К.: Выща шк., 1981. - 348 с.

3. Вєтров Ю.О., Власов В.В. Машини для земляних робіт. Приклади розрахунку: Навчальний посібник. - К.: ІСДО, 1996. - 304 с.

4. Строительные машины: справочник: в 2-х т. / под ред. В.А. Баумана и Ф.А. Лапира. - М.: Машиностроение, 1976. - Т.1. - 502 с.

5. Конструкція будівельних і меліоративних машин для земляних робіт: навчальний посібник / А.В. Фомін, О.О. Костенюк, О.А. Тетерятник, Г.І. Боковня:- К.: КНУБА, 2005. - 96 с.

6. Машини для земляних і дорожніх робіт: методичні вказівки до виконання курсового проекту / Уклад.: А.В. Фомін, О.О. Костенюк, О.А. Тетерятник, Г.І. Боковня:- К.: КНУБА, 2007. - 36 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Огляд конструкції машини і технології виконання робіт. Розрахунок екскаватора ЕО-4321 з робочим обладнанням захват. Об'ємний гідропривід екскаватора. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори на робочому місці. Розрахунок річного економічного ефекту.

    дипломная работа [1,8 M], добавлен 28.11.2008

  • Визначення лінійних розмірів та мас вузлів екскаватора. Сутність дотичних зусиль в нерухомих гідроциліндрах та максимальних навантажень на робоче обладнання. Аналіз продуктивності і собівартості розробки. Вибір привідного двигуна та насосної установки.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 07.01.2014

  • Розрахунок річних режимів роботи машини. Визначення величини простоїв через організаційні (непередбачені) причини. Розрахунок річної кількості і трудомісткості робіт технічного обслуговування та ремонту. Види стаціонарних і пересувних засобів ремонту.

    курсовая работа [159,7 K], добавлен 01.04.2009

  • Загальна будова та призначення одноківшового екскаватора. Основні особливості його конструкції. Опис основних вузлів і механізмів - робочого обладнання прямої лопати, драглайна або крана, поворотної платформи з механізмами та пневматичної системи.

    реферат [354,6 K], добавлен 30.03.2014

  • Конструктивні особливості двигуна MAN B/W 7S70МС-С. Схема паливної системи для роботи дизеля на важкому паливі. Пускова система стисненого повітря. Розрахунок робочого циклу двигуна та процесу наповнення. Визначення індикаторних показників циклу.

    курсовая работа [4,4 M], добавлен 13.05.2015

  • Ознайомлення із будовою та принципом дії механізму повороту екскаватора ЕО-5123 та роликового опорно-поворотного кола. Розгляд конструкції та напрямків застосування механізму пересування машини. Розрахунок економічної ефективності будівельних машин.

    реферат [5,1 M], добавлен 04.09.2010

  • Конструктивні особливості, загальна будова та технічні характеристики екскаватора, його робочий цикл та обладнання. Поворотна платформа з механізмами. Лебідка підйому стріли. Ходовий та поворотний механізм. Охорона праці при роботі в екскаваторі.

    дипломная работа [645,3 K], добавлен 01.03.2014

  • Розрахунок парової компресійної, одноступеневого стиснення холодильної машини з одноступеневим стисненням, яка працює на холодоагенті R134а. Розрахунок трубопроводів. Розрахунок і конструювання конденсатора, визначення площі теплопередавальної поверхні.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 06.06.2010

  • Розрахунок та побудова зовнішньої швидкісної характеристики двигуна, тягової характеристики та динамічного паспорту скрепера. Визначення параметрів руху машини за допомогою паспорта, показників стійкості машини, незанесення при русі по схилу й у повороті.

    курсовая работа [127,6 K], добавлен 22.09.2011

  • Визначення площі теплопередавальних поверхонь огорожі кузова вагона. Розрахунок зведеного коефіцієнта теплопередачі огорожі кузова вагона. Опис прийнятої холодильної машини та системи охолодження. Розрахунок основних параметрів поршневого компресора.

    курсовая работа [467,3 K], добавлен 06.06.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.