Розрахунок одноківшевого екскаватора

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки

Київський національний університет будівництва і архітектури

Кафедра будівельних машин

Курсовий проект

«Розрахунок одноківшевого екскаватора»

Виконав:

Студент групи БМО - 41

Влад А.В.

Київ 2013

Зміст

Вступ

1. Вибір екскаватора-аналога

2. Опис екскаватора-аналога

3. Розрахунок місткості ковша

3.1 Розрахунок тривалості робочого циклу

3.2 Уточнення величини коефіцієнта використання екскаватора в часі

4. Розрахунок сил різання і копання ґрунту ковшем

4.1 Визначення глибини різання ґрунту зубами ковша

4.2 Розрахунок сил різання і копання ґрунту

5. Розрахунок зубів на міцність

6. Визнанення оптимального терміну заміни зношених зубів

Список літератури

Вступ

Екскаватори з гідравлічним приводом називаються екскаваторами із жорсткою підвіскою робочого органа. Підвіска називається жорсткою, тому що нею можна фіксувати всі елементи робочого обладнання в просторі. В гідравлічних екскаваторах привід робочого, ходового і поворотного обладнання та інших агрегатів виконується за допомогою гідроциліндрів і гідромоторів.

Конструктивно-кінематична схема робочого обладнання гідравлічних екскаваторів забезпечує жорстку передачу зусиль при будь-якому русі ковша, що створює особливі умови для його роботи - точність та можливість зміни швидкості та напрямку руху, недосяжних при канатних системах керування. Завдяки цьому забезпечується безпосередня дія приводу на виконавчі органи екскаватора без застосування складних механічних трансмісій з муфтами, гальмами, редукторами, коробками передач, які потребують складного керування. Всі ці елементи замінюються трубопроводами, які подають від насосів робочу рідину у виконавчі робочі циліндри, штоки яких діють через прості важільні системи на робочі органи. Складне силове керування механічними передачами при цьому замінюється легким керуванням золотниками.

Однак в тих механізмах, в яких необхідно виконувати приведення до рухуведучих коліс і зірочок ходового обладнання, поворотних платформ тощо,частково зберігаються зубчасті передачі, але кількість їх незначна і в останніх моделях екскаваторів зменшується за рахунок застосування мотор-коліс, високомоментних двигунів і т.п. Ще однією із переваг гідравлічних екскаваторів є можливість значного збільшення зусиль на зубах ковша, які в середньому в 3…4 рази перевищують цей показник для механічних екскаваторів такої ж маси і потужності.

Гідравлічні екскаватори, порівняно з механічними, мають значно більшу кількість змінних робочих органів - до двох десятків. Основними робочими органами є пряма і зворотна лопати і грейфер.

1. Вибір екскаватора-аналога

Екскаватор-аналог вибирається за орієнтовною місткістю ковша q_ор:

де П_зм - продуктивність екскаватора за зміну, м³; t_ц ^ор - орієнтовна тривалість робочого циклу екскаватора, с; k_р - коефіцієнт розпушення ґрунту; k_н - коефіцієнт наповнення ковша; T - тривалість робочої зміни, год; k_В^ор - орієнтовна величина коефіцієнта використання екскаватора протягом зміни.

Вихідні данні:

П_зм = 300 м³;

t_ц ^ор = 15 с;

k_р = 1,2;

k_н = 1,1;

k_В^ор = 0,8;

Т = 8 год.

Як екскаватор-аналог вибираємо одноківшовий екскаватор на пневмоколісному ходу зі зворотньою лопатою моделі ЕО-2621 з місткістю ковша q_а = 0,25м³.

2. Опис екскаватора-аналога

Одноківшевий екскаватор - землерийна машина циклічної дії для розробки, навантаження і укладання ґрунту. Робочий орган - ківш, якому надають рухи і зусилля, достатні для відокремлення від масиву, захоплення, перенесення і навантаження (чи укладання) ґрунту в межах зони дії ковша.

Одноківшевий неповноповоротний гідравлічний екскаватор Э0-2621 ,

Екскаватор Э0-2621 призначено для механізації земляних робіт в Грунтах І-ІУ категорій і виконання навантажувальних робіт.

Екскаватор (рис. 1) складається із базового трактора ЮМЗ-6К, обв'язувальної рами з поворотною колонкою, екскаваційного і бульдозерного обладнання.

Рисунок 1 Одноківшовий екскаватор на пневмоколісному ходу зі зворотньою лопатою моделі ЕО-2621

До кістяка трактора кріпиться обв'язувальна рама, яку призначено для розвантаження кістяка і навішування екскаваційного і бульдозерного обладнання.

В задній частині рама кріпиться за допомогою хомутів до задніх напівосей трактора, в передній частині вона фіксується на втулках лонжеронів болтами.

На рамі встановлено поворотну колонку (рис.2) з важільним механізмом повороту, який приводиться до роботи двома гідроциліндрами. Колонка становить металеву конструкцію, яка обертається на осях відносно рами екскаватора. Колонка повертається двома гідроциліндрами, які закріплено у каретці за допомогою цапф. В транспортному положенні колонка фіксується пальцем в отворі С. При роботі екскаватора палець встановлюється в отвір В.

На поворотну колонку навішано екскаваторне обладнання, яке складається зі стріли, рукоятки і ковша.

Бульдозерне обладнання розташоване в передній частині трактора, Крім засилання траншей, планувальних та інших подібних робіт відвал виконує функцію противаги і забезпечує стійкість екскаватора при пересуванні і в роботі. Для підвищення стійкості екскаватора в робочому режимі до рами кріпляться відкидні опори.

Рис. 2. Механізм повороту екскаватора: 1 - гідроциліндри; 2 - рама; З - цапфа; 4- вісь; 5 - палець; 6 - поворотна колонка

Робочі рухи екскаватора здійснюються за допомогою гідроприводу. На екскаваторі застосовані дві самостійні гідросистеми (тракторна і екскаваторна) із загальним гідробаком.

Гідросистема трактора забезпечує подачу робочої рідини від насоса через тризолотниковий гідророзподільник до гідроциліндрів відкидних опорних башмаків і до гідроциліндра бульдозерного відвалу, оснащених гідрозамками, які виключають довільне переміщення опорних башмаків і відвалу під час роботи екскаваторного обладнання і в транспортному положенні. Від насоса через тризолотниковий гідророзподільник здійснюється подача робочої рідини до гідроциліндрів повороту робочого обладнання. Екскаваторна гідросистема здійснює подачу робочої рідини до гідроциліндрів стріли, рукоятки і ковша від насоса через тризолотниковий гідророзподільник. Поршневі порожнини гідроциліндрів стріли і ковша оснащено розвантажувальними клапанами, а штокову порожнину гідроциліндра стріли додатково оснащено дроселем, який забезпечує плавне опускання стріли.

Наявність двох гідросистем забезпечує незалежне суміщення операцій повороту з будь-яким рухом елементів робочого обладнання.

Керування екскаватором і трактором здійснюється з двох пультів, розташованих в кабіні. На передньому пульті знаходяться важелі керування трактором, бульдозером і опорними башмаками, на задньому важелі керування робочим обладнанням екскаватора. Залежно від роботи, що виконується, поворотне сидіння встановлюється у потрібному положенні.

Екскаватор складається з пневмоколісного ходового обладнання, поворотної, платформи з розташованими на ній механізмами та робочого обладнання. Поворотна платформа спирається на раму ходового механізму через роликовий опорно-поворотний пристрій.

Як змінні робочі органи на екскаваторі застосовуються ковші прямої і зворотної лопат, ківш вузький і спеціальний для вузьких траншей під кабель, профільний ківш для меліоративних робіт, розпушник, крюкова підвіска, грейфер тощо.

3. Розрахунок місткості ковша

Для визначення уточненого значення місткості ковша q , яке відповідає заданій продуктивності, необхідно розрахувати уточнені величини тривалості робочого циклу екскаватора t_ц і коефіцієнта використання екскаватора в часі k_в , які при виборі екскаватора-аналога приймалися орієнтовними.

3.1 Розрахунок тривалості робочого циклу

Тривалість робочого циклу tц екскаватора визначається за формулою

t_ц = t_к + t_п^з + t_р + t_п^п , с,

де к t_к - час копання ґрунту, с; t_п^з - час повороту платформи екскаватора із завантаженим ковшем, с; t_р - час розвантаження ковша, с; t_п^з - час повороту екскаватора із порожнім ковшем, с.

В розрахунках приймається, що

t_п^з = t_п^п = t_п;

Час копання визначається за емпіричною залежністю

t_к = 3 + 4q_ор , с,

де q_ор дається в м³.

t_к = 3 + 4 • 0,25 = 4с.

Час розвантаження ковша приймається рівним 2…3 с.

Для визначення часу повороту платформи необхідно знати величину кута повороту платформи на вивантаження б_п. Цей кут знаходиться графічним способом, для чого будується схема забою екскаватора.

Глибина траншеї Н_т = 2 м, її ширина по дну В_т = 0,8м, кут відкосу стінок ш = 85.

Для запобігання обвалення ґрунту в траншею підошва відвалу розташовується на відстані приблизно 0,3 м від верхньої точки траншеї. Кут природного укосу ґрунту приймається 45^о. Геометричні розміри відвалу (ширина B_вд і висота H_вд ) у цьому випадку визначаються наступним чином:

Спочатку розраховується площа перерізу траншеї F_т :

Рисунок 3.1. Схема торцевого забою екскаватора із зворотною лопатою з розвантаженням ґрунту у відвал трикутного перерізу

Ширина траншеї на поверхні масиву А_т знаходиться графічним способом або розрахунком.

А_т = 1,34 м;

Висота відвалу Н_вд:

,

де F_вд - площа перерізу відвалу.

Ця площа визначається із врахування розпушення ґрунту:

F_вд = k_р • F_т , м,

де k_р - коефіцієнт розпушення ґрунту.

F_вд = 1,2 • 2,14 = 2,58м;

Н_вд = 1,3 м.

Ширина відвалу В_вд:

В_вд = 2Н_вд =1,3•2= 2,6м.

Кут повороту б_п знаходиться як кут між віссю траншеї і прямою, що з'єднує точку О з точкою С перетину дуги окружності радіусом R_р = 2,65 м з

віссю одного із відвалів.

б_п = 58^о.

t_ц = t_к + 2t_п + t_р = 4 + 2•5+2 = 16 c.

3.2 Уточнення величини коефіцієнта використання екскаватора в часі

Уточнене значення коефіцієнта використання екскаватора в часі k_в розраховується за сумарним часом позациклових операцій і часом зупинок екскаватора протягом зміни.

Об'єм елемента забою V_е.з розраховується із врахуванням площі поперечного перерізу траншеї F_т і довжини робочого пересування екскаватора l_п =1,3 м:

V_е.з. = F_т ^. l_п = 2,14 ^. 1,3 = 2,782 м³.

Кількість робочих циклів n_к екскаватора за час розробки елемента забою (кількість ковшів ґрунту, що містяться в елементі забою). Отриманий результат округлюється до цілого числа у менший бік.

Тривалість циклу розробки елемента забою t_е.з розраховується із врахуванням часу на розробку ґрунту в елементі забою, тривалості пересування екскаватора на нову стоянку t_п і часу відпочинку екскаваторника t_в



Кількість елементів забою n_е.з , які розроблюються протягом зміни:

t_з.з - час на передавання екскаватора в кінці зміни наступній бригаді (приймається, що t_з.з = 900 с).

Для розробки частини елемента забою, що залишилась (дробова частина в останній формулі), екскаватор виконає ще кілька робочих циклів. При цьому буде додатково розроблено n?_к ковшів ґрунту

Сумарний час позациклових операцій і зупинок екскаватора протягом зміни t_пз

Уточнене значення коефіцієнта використання екскаватора в часі k_в

Уточнені значення тривалості робочого циклу екскаватора t_ц і коефіцієнта використання екскаватора в часі k_в підставляються у формулу для визначення місткості ковша екскаватора q без зміни всіх інших величин

Отримана величина q є остаточною і надалі використовується в розрахунках.

Габаритна ширина ковша B

Кількість зубів на ковші приймається такою, як і на ковші екскаватора-аналога. Ширина зуба b розраховується з урахуванням ширини зуба ковша екскаватора-аналога:

де B_а = 0,69 м - ширина ковша екскаватора-аналога, b_а = 0,08 м - ширина зуба ковша екскаватора-аналога.

Зуби розміщуються на козирку ковша симетрично, відстань між зубами d розраховується і дорівнює 0,2 м.



Рисунок 3.2. Схема розміщення зубів на ковші.

4. Розрахунок сил різання і копання ґрунту ковшем

4.1 Визначення глибини різання ґрунту зубами ковша

Розрахунок починається із визначення орієнтовної площі перерізу зрізу в ґрунті , який утворюється при русі ковша (рис. 4.1).

Рисунок 4.1. Схема до визначення площі перерізу зрізу в ґрунті ковшем екскаватора

В першому наближенні приймається, що ківш утворює зріз прямокутного перерізу (не враховується наявність на ковші зубів):

Значення коефіцієнтів наповнення ковша k_н і розпушення ґрунту k_р відомі. Довжина шляху копання L_к (шляху, який проходить ківш в ґрунтовому масиві) приймається рівною глибині траншеї H_т.

Орієнтовна величина глибини різання ґрунту зубами ковша



Далі необхідно визначити площу перерізу зрізу в ґрунті із врахуванням наявності на ковші зубів (рис. 4.2).

Вихідними даними є орієнтовна глибина різання h_ор , кут бокових розширень прорізу г і коефіцієнт бокових розширень прорізу k_бок. Також відома конструкція різальної частини ковша: ширина B, кількість n і ширина b зубів, відстань між зубами d (рис. 3.2).

Послідовність побудови перерізу зрізу:

1. Будується переріз зрізу в ґрунті після першого проходу ковша. Для цього різальні кромки зубів заглиблюються в ґрунт на глибину h_ор і будуються сліди поверхонь бокових розширень прорізу від кожного зуба. Ці сліди від крайніх зубів виходять на поверхню ґрунту, а між зубами перетинаються.

2. Будується переріз зрізу в ґрунті від другого проходу ковша. При цьому ківш розміщується таким чином, щоб відстань між крайнім правим зубом при першому проході і крайнім лівим зубом при другому проході дорівнювала відстані між зубами d. В результаті цих побудов маємо переріз зрізу в ґрунті після двох паралельних проходів ковша.

3. Перші два зрізи, які отримано при розробці ґрунту з поверхні, не є типовими, тому що копання з поверхні має місце тільки на початку роботи екскаватора. Розрахунки сил різання і копання ґрунту ковшем треба виконувати для типового зрізу, тобто для випадку, коли ґрунт вже розроблено з поверхні і з одного боку від ковша. Для цього ківш встановлюється приблизно в середній частині перерізу зрізу від двох перших проходів, причому зуби розміщуються “слід в слід” відносно попередніх зрізів. Потім зуби заглиблюються на глибину h_ор відносно різальної кромки верхніх зубів і будуються бокові розширення прорізу від кожного зуба. Отриманий переріз є типовим. Далі визначається дійсна площа перерізу зрізу F_зр. Площа перерізу перед передніми гранями зубів F_в в даному випадку дорівнює

F_в = n ^. F₁ = n ^. h_ор ^. b = 4 ^. 0,0794 ^. 0,214= 0,068 м².

Для розрахунку площі бокових розширень перерізу зрізу F_бок вся ця площа поділяється на правильні геометричні фігури. Для наведеного прикладу це 8 паралелограмів F₁.

F_бок = 8F₁ м².

F_бок=8•0,065•0,12=0,075 м²

Дійсна площа перерізу зрізу

F_зр = F_в + F_бок = 0,068 + 0,075 = 0,143 м².

Різниця між розрахованою раніше орієнтовною площею перерізу зрізу і дійсною площею перерізу зріз у F_зр знаходиться у межах 15%, отже глибина різання h_ор приймається як розрахункова.

4.2 Розрахунок сил різання і копання ґрунту

1. Сила різання, що прикладається до передніх граней зубів, P_п.г

Значення питомої сили різання для подолання опорів ґрунту перед передньою гранню зуба m_в = 0,05 МПа. Значення коефіцієнта ц = 0,74, що характеризує вплив кута різання д = 35^о. Величини коефіцієнтів з_бок і з_бок.зр , які характеризують співвідношення між питомими силами різання в бокових розширеннях прорізу і для подолання опорів ґрунту зрізуванню боковими ребрами зуба і питомою силою різання m_в, визначаються за графіками залежностей цих коефіцієнтів від величини коефіцієнта бокових розширень і дорівнюють 0,58 і 0,08 відповідно.

Величини площ F_в і F_бок приймаються такими, які відповідають розрахунковій глибині різання. Сумарна величина ліній бокового зрізу L_бок.зр визначається за формулою

L_бок.зр = 2nh(1- k_бок) = 2 ^. 4 ^. 0,166 ^. 0,17 = 0,292 м.

2. Сила різання, що прикладається до площадок зносу на зубах, Р_пл

Коефіцієнт , що характеризує співвідношення між питомою силою, яка діє на площадку зносу, і питомою силою m_в , залежить від глибини різання і дорівнює 17. Ширина площадки зносу a приймається 0,03 м.

3. Сумарна сила різання, що прикладається до зубів, P

Р = Р_п.г + Р_пл = 5,9 + 1,4 = 8,26 кН

4. Нормальна сила різання, що прикладається до передніх граней зубів, N_п.г

м = 20^о - кут тертя ґрунту по сталі;

д = 35^о - кут різання.

5. Нормальна сила різання, що діє на площадки зносу на зубах, N_пл

N_пл = P_пл ^. ctg(), кН.

Величина кута нахилу площадки зносу до траєкторії різання приймається д₁ =10^о

N_пл = 1,4 ^. ctg(10 + 20) = 2,42кН

6. Сумарна нормальна сила різання, що діє на зуби N

N = N_п.г - N_пл = 4,2 - 2,42 = 1,78 , кН.

7. Середня сила різання P_сер

P_сер = P_п.г ^. k_е + P_пл , кН.

Значення коефіцієнта енергоємності k_е = 0,87

P_сер = 5,9 ^. 0,87 + 1,4 = 6,53 кН

8. Середня нормальна сила різання N_сер

N_сер = P_пл ^. k_е - N_пл = 5,9•0,87 ctg55= 3,6 кН

9. Середня питома сила різання

10. Коефіцієнт питомої сили різання k_різ (коефіцієнт, що зв'язує силу копання ґрунту ковшем із середньою силою різання)

11. Середньомаксимальна сила копання ґрунту ковшем Р_коп

12. Середня сила копання ґрунту ковшем

13. Середньомаксимальна нормальна сила копання ґрунту ковшем N_коп

N_коп = N + (Р_коп - Р) ctg60^о = 1,78 + (13,5 - 8,26) ctg60^о = 4,8 кН

14. Середня нормальна сила копання ґрунту ковшем

5. Розрахунок зубів на міцність

Розрахунок на міцність виконується для стану зубів, коли ще нема їх укорочення внаслідок зношування і відсутня площадка зносу. Це найбільш несприятливий випадок, тому що зуби мають найбільший виліт відносно місця закріплення на ковші, а нормальна сила від площадки зносу не компенсує відповідну силу на передній грані зуба. Схему до розрахунку наведено на рисунку 5.1.

Довжина робочої частини зуба екскаватора-аналога l_р = 166 мм.

Кут загострення зуба б_з = 17^о.

Розміри b_н і c_н при небезпечному перерізі АБ = 60 і 60 мм.

Рисунок 5.1. Схема до розрахунку зуба на міцність

Небезпечним перерізом, в якому може відбутися руйнування зуба, є переріз АБ (переріз, де зуб кріпиться на козирку ковша).

Зуб навантажується двома силами - дотичною P_н і нормальною N_н , які визначаються за формулами

де P_п.г і N_п.г - відповідно дотична і нормальна сили, що діють на передні грані зубів. Ці сили визначено в попередньому розділі; n - кількість зубів на ковші.

Плече l₁ сили Р_н відносно центра небезпечного перерізу О дорівнює

, м.

Плече сили

, м.

Згинальний момент в небезпечному перерізі АБ

, кНм.

= 1,48 ^. 0,08 + 1,05^. 0,161 = 0,287 кНм.

Момент опору перерізу

, м³.

Напруження в небезпечному перерізі

, кПа.

Допустиме значення напруження для матеріалу зуба кПа. Якщо , то міцність зуба забезпечено.

6. Визнанення оптимального терміну заміни зношених зубів

Термін заміни зношених зубів відповідає такому об'єму розробленого ґрунту, після екскавації якого додаткові витрати , обумовлені зменшенням продуктивності екскаватора внаслідок роботи зношеними зубами, стають рівними вартості комплекту нових зубів :

.

Методика розрахунку полягає у визначенні додаткових витрат після розробки 10, 20 і 30 тис. м³ ґрунту у порівнянні їх з вартістю комплекту нових зубів.

1. Розраховується коефіцієнт збільшення тривалості робочого циклу екскаватора б:

, с/тис. м³,

де = 1с максимальне збільшення тривалості робочого циклу екскаватора внаслідок зношування зубів; = 180 мм довжина робочої частини зубів; = 1 мм/тис.м³ коефіцієнт зношування (укорочення) зубів.

2. Визначається тривалість робочого циклу екскаватора після розробки розрахункових об'ємів ґрунту:

- для умов роботи гострими зубами тривалість циклу дорівнює розрахунковій ;

- після розробки 10 тис. м³ ґрунту

, с;

t_ц1 = 16 + 0,011 ^. 10 = 16,11 с

- після розробки 20 тис. м³ ґрунту

, с ;

t_ц2 = 16 + 0,011 ^. 20 = 16,22 с

- після розробки 30 тис. м³ ґрунту

, с.

t_ц3 = 16 + 0,011 ^. 30 = 16,33 с

3. Розраховується змінна продуктивність екскаватора за умов роботи гострими зубами, і після розробки розрахункових об'ємів ґрунту:

- продуктивність екскаватора із гострими зубами дорівнює заданій =350м³/зм;

- після розробки 10 тис. м³ ґрунту

, м³/зм;

м³/зм

- після розробки 20 тис. м³ ґрунту

, м³/зм;

м³/зм;

- після розробки 30 тис. м³ ґрунту

, м³/зм.

м³/зм;

4. Розраховується собівартість розробки ґрунту гострими зубами і після розробки розрахункових об'ємів ґрунту:

- при гострих зубах

, грн/тис. м³;

грн/тис. м³;

- після розробки 10 тис. м³ ґрунту

, грн/тис. м³;

грн/тис. м³;

- після розробки 20 тис. м³ ґрунту

, грн/тис. м³;

грн/тис. м³;

- після розробки 30 тис. м³ ґрунту

, грн/тис. м³.

грн/тис. м³;

5. Визначається середня собівартість розробки ґрунту в кожному розрахованому інтервалі:

, грн/тис. м³;

грн/тис. м³;

, грн/тис. м³;

грн/тис. м³;

, грн/тис. м³.

 грн/тис. м³;

6. Розраховуються додаткові витрати, які відповідають кожному розрахунковому об'єму розробленого ґрунту:

, грн;

, грн;

, грн.

7. Визначаються сумарні додаткові витрати після розробки кожного розрахункового об'єма ґрунту:

, грн;

, грн;

, грн.

За отриманими даними будується графік залежності додаткових сумарних витрат від об'єма розробленого ґрунту. На цей графік наноситься пряма з ординатою, рівною вартості комплекту нових зубів . Точка перетину кривої і прямої відповідає об'єму ґрунту , після розробки якого необхідно замінювати зношені зуби.

Рис. 6.1. Графік визначення оптимального терміну заміни зношених зубів

Далі визначається середнє укорочення зубів на час їх заміни:

, мм.

екскаватор землерийний грунт зуб

Список літератури

1. Машини для земляних робіт / В.Л. Баладінський, О.М. Гаркавенко, С.В. Кравець, І.В. Русан, А.В. Фомін. - Рівне: РДТУ, 2000. - 288 с.

2. Машины для земляных работ / Ю.А. Ветров, А.А. Кархов, А.С. Кондра, В.П. Станевский. - К.: Выща шк., 1981. - 348 с.

3. Вєтров Ю.О., Власов В.В. Машини для земляних робіт. Приклади розрахунку: Навчальний посібник. - К.: ІСДО, 1996. - 304 с.

4. Строительные машины: справочник: в 2-х т. / под ред. В.А. Баумана и Ф.А. Лапира. - М.: Машиностроение, 1976. - Т.1. - 502 с.

5. Конструкція будівельних і меліоративних машин для земляних робіт: навчальний посібник / А.В. Фомін, О.О. Костенюк, О.А. Тетерятник, Г.І. Боковня:- К.: КНУБА, 2005. - 96 с.

6. Машини для земляних і дорожніх робіт: методичні вказівки до виконання курсового проекту / Уклад.: А.В. Фомін, О.О. Костенюк, О.А. Тетерятник, Г.І. Боковня:- К.: КНУБА, 2007. - 36 с.

Размещено на Allbest.ru