Дослідження та проектування механізмів транспортної енергетичної установки з двигуном внутрішнього згорання

Розробка кривошипно-повзунного механізму повітряного компресора, прямозубої циліндричної зубчатої передачі та синтез кулачкового механізму. Дослідження механізмів транспортної енергетичної установки з двигуном внутрішнього згорання. Силовий розрахунок.

Рубрика Транспорт
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 02.08.2012
Размер файла 113,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження та проектування механізмів транспортної енергетичної установки з двигуном внутрішнього згорання

Зміст

Вступ

1. Дослідження механізмів транспортної енергетичної установки з двигуном внутрішнього згорання

1.1Вихідні дані

1.2 Структурний аналіз механізму

1.3 Кінематичний аналіз механізму

1.4 Силовий розрахунок

2. Проектування прямозубої циліндричної передачі

3. Синтез кулачкового механізму

Список літератури

Вступ

Курсовий проект є комплексним і включає розділи з дослідження важільних механізмів та проектування механізмів з вищими кінематичними парами.

«Теорія машин і механізмів»(ТММ)- це наука, що вивчає загальні методи структурного та динамічного аналізу і синтезу різних механізмів, механіку машин. Вона є важливою складовою циклу загально-інженерних дисциплін, що забезпечують підготовку спеціалістів залізничного транспорту з основ проектування машин , які містять знання сучасних методів оцінки функціональних можливостей механізмів і машин розрахунки динамічних і кінематичних параметрів руху, критеріїв якості передачі руху , синтезу типових для транспортних технічних засобів механізмів.

Важливо підкреслити, що викладені в теорії машин і механізмів методи придатні для проектування будь-якого механізму і не залежить від його механічного призначення, а також фізичної природи робочого процесу машини.

Дисципліна Теорія механізмів і машин дозволяє визначення функціональних можливостей механізмів, шляхом проведення структурного і кінематичного аналізу, а також включає проектування механізмів з вищими кінематичними парами.

А також дисципліна розробляє основи динамічного удосконалення механізмів і машин.

В курсовому проекті реалізуються сучасні компютерно-активізовані технології навчання, які передбачають багатопланове застосування ЕОМ на всіх етапах курсового проектування.

В курсовому проекті виконується розробка кривошипно-повзунного механізму повітряного компресора, прямозубої циліндричної зубчатої передачі та синтез кулачкового механізму.

1. Дослідження механізмів транспортної енергетичної установки з двигуном внутрішнього згорання

1.1 Вихідні дані

До основних розділів дослідження важільних механізмів відносяться: структурний аналіз,кінематичний аналіз та силовий розрахунок.

Початкові дані:

· Частота обертання початкової ланки, n1=5100 хв-1 ;

· Довжина початкової ланки (радіус кривошипа), lOA=0,042 м;

· Співвідношення довжин ланок, lАВ/lОА=3,5;

· Вага шатуна, G2=4,6 Н;

· Вага поршня, G3=3,6 Н;

· Положення центра ваги шатуна, lАS2/lАВ=0,5;

· Максимальна тиск у циліндрі, Рмах=3,2 Мпа;

· Координата розрахункового положення механізму,=30?.

1.2 Структурний аналіз

Головним завданням структурного аналізу механізмів є визначення числа його рухомих ланок,числа і класу кінематичних пар,ступеня рухомості механізму,виявлення кількості класу структурних груп,нашарування яких цей механізм утворений,а також визначення класу і порядку механізму.

Структурний аналіз передує і дозволяє встановити послідовність кінематичного та силового дослідження механізму.

Як приклад розглянемо структурний аналіз кривошипно-шатунного механізму ( рисунок 1 ). До складу механізму входять 3 рухомі ланки:1-кривошип ОА;2-шатун АВ;3-повзун;одна не рухома ланка 4-стояк та 4 кінематичні пари 4-1;1-2;2-3;3-4. Всі кінематичні пари належать до5-го класу. Ступінь рухомості механізму визначається за формулою Чебишева:

W=3n-2p5-p4 (1.1)

Для досліджуваного механізму число рухомих ланок n=3;число кінематичних пар 5-го класу p5=4; число кінеатичних пар 4-го класу p4 =0 :

W=3*3-2*4-0=1.

Досліджуваний механізму створений шляхом нашарування до механізму 1-го класу ( стояк-кривошип ОА) структурної групи ( шатун 2-повзун 3 ) другого класу, другого порядку, другого виду. Тому механізм, що розглядається, є механізмом 2-го класу 2-го порядку.

1.3 Кінематичний аналіз

Метою кінематичного дослідження є побудова планів і траєкторій, що описують точки ланок, а також визначення швидкостей та прискорень точок і ланок механізму.

Для визначення швидкостей та прискорень використовуємо графоаналітичний метод або метод планів.

Визначаємо швидкість точки А кривошипа:

VA=lOA ; (1.2)

VA=0,042533,8=22,4 м/c,

де кутова швидкість кривошипа дорівнює

=n1 ; (1.3)

=(3,145100)/30=533,8 рад/с.

Визначаємо масштаб коефіцієнта МL:

МL = l0A/lОА ;

МL =0,052/52=0,001 м/мм.

Від полюса плану швидкостей PV відкладаємо вектор , перпендикулярний до кривошипа в даному положенні і направлений в сторону його обертання. Масштаб плану швидкостей:

V=VA/PV a (1.4)

V=22,4/100=0,22 мc/мм

Вектор приймаємо 100 мм

Далі переходимо до структурної групи 2-3. Для визначення швидкості точки B скористаємось векторними рівняннями

Для визначення дійсних значень швидкостей необхідно довжини відповідних векторів у міліметрах, взятих з плану швидкостей, помножити на масштаб V.

VB=V (1.5)

VBA=V (1.6)

VS2=V (1.7)

Визначаємо кутову швидкість шатуна:

2=VBA/LBA (1.8)

Напрямок 2 визначаємо шляхом переносу вектора ВА відносної швидкості VBA у точку В і розглядаючи рух точки В відносно А у напрямку VBA .

Отримані результати розрахунку швидкостей шатуна зведено в таблиці 1.1

Визначення лінійних прискорень виконуємо у тій же послідовності, що і визначення лінійних швидкостей. Прискорення точки А кривошипа ОА , що здійснює рівномірний обертальний рух , включає тільки нормальну складову:

аА=lOA (1.9)

Прискорення аА зобразимо вектором PBA, де PA -полюс плану прискорень. Вектор PAa направлений по ланці ОА до центра обертання, тобто до точки О. Масштаб плану прискорень:

а = аА/ (1.10)

а=11967,6/100?119,67(м/c2)/мм.

Вектор РА а приймаємо 100 мм.

Для визначення прискорення точки В складаємо векторні рівняння

; аВ3-4 (1.11)

Таблиця 1.1 - Швидкості руху шатуна

,?

S2, мм

VS2, м/с

VB, м/с

VBA, м/с

2 -1

0

0

0

11

0

0,22

152,4

1

30

7

15,69

13,86

19,14

130,2

2

60

26

21,3

22,4

11,11

75,6

3

90

48

11

22,4

0

0

4

120

68

19,14

17,09

10,25

69,3

5

150

80

15,5

11,79

16,96

115,4

6

180

84

11

0

0,22

152,4

7

210

80

15,5

11,79

16,96

115,4

8

240

68

19,4

17,09

10,25

69,3

9

270

48

11

22,4

0

0

10

300

26

21,3

22,4

11,11

75,6

11

330

7

15,69

13,86

19,14

130,2

12

360

0

11

0

0,22

152,4

Нормальна складова прискорення:

а=lAB (1.12)

а=152,420,147=3114,2 м/c2

Вектор направлений уздовж ланки АВ від точки В до А. Вектор направлений перпендикулярно ланці АВ, а - вертикально (за напрямком руху повзуна). Для розв'язання векторних рівнянь (визначення модулів векторів та ) з точки РА плану прискорень паралельно АВ у напрямку від точки В до точки А відкладаємо вектор ,що зображає прискорення . Довжина цього вектора:

= /а (1.13)

Через точку п2 проводимо пряму перпендикулярно АВ (напрямок вектора ), а через полюс плану прискорень проводимо вертикальну пряму. Ці прямі перетнуться у точці b. Зєднаємо на плані прискорень точки а і b.

Дійсні значення прискорень визначаються як добуток довжин відповідних векторів, взятих з плану прискорень, на масштаб плану прискорень. Для робочого положення (1=120°) отримуємо наступні значення:

аВ=а (1.14)

аS2= а (1.15)

а=а (1.16)

Визначаємо кутове прискорення шатуна:

Е2=а/lAB (1.17)

Напрямок Е2 визначаємо шляхом переносу вектора а2b прискорення а у точку В ланки 2.

Розрахунки лінійних прискорень руху наведені в таблиці 1.2

Таблиця 1.2 - Прискорення шатуна

,?

, м/с2

an ,м/с2

аВ, мм

а ,м/с2

Е2 -2

0

0

3114,2

26,02

11967

0

0

1

30

2491,9

20,8

11967

2,7

5684,5

2

60

840,2

7,02

4200,42

5

10489,1

3

90

0

0

3566,2

6

12481,6

4

120

705,97

5,9

7874,3

5,2

10530,96

5

150

1957,6

16,36

9250,5

2,8

5780,1

6

180

3414,2

26,02

9250,5

0

0

7

210

1957,6

16,36

9250,5

2,8

5780,1

8

240

705,97

5,9

7874,3

5,2

10530,96

9

270

0

0

3566,2

6

12481,6

10

300

840,2

7,02

4200

5

10489,1

11

330

2491,9

20,8

11967

2,7

5684,3

12

360

3114,2

26,02

11967

0

0

1.4 Силовий розрахунок

циліндричний передача кулачковий зубчатий

Основним завданням силового розрахунку механізму є визначення реакцій у кінематичних парах та зрівноважувальної сили або зрівноважувального моменту. У першому наближенні силовий розрахунок виконується без урахування сили тертя. Силовий розрахунок механізму, що розглядається, виконується кінетостатичним методом, в основі якого лежить принцип Д'Аламбера: якщо до зовнішніх сил, що діють на механічну систему, умовно додати сили інерції,то таку механічну систему можливо розглядати як таку,що знаходиться у стані умовної рівноваги. Цей метод є формальним математичним прийомом,що дозволяє записати рівняння рівноваги для визначення невідомих реакцій у кінематичних парах механізму. В загальному випадку, якщо ланка здійснює плоско-паралельний рух, сили інерції зводяться до головного вектора сил інерції Fi, прикладеного у центрі мас ланки і головного моменту сил інерції Мі.

Головний вектор сил інерції Fi має напрямок,протилежний вектору прискорення центра мас аs.

,(1.18)

де m=G/g- маса ланки;

G - вага ланки,

g - прискорення вільного падіння, g=9,81 м/с2

Головний момент сил інерції обчислюємо наступним чином:

, (1.19)

деIS - момент інерції ланки відносно центра мас.

Для ланок з постійним поперечним перерізом:

IS2=ml /12 (1.20)

деl - довжина ланки.

Визначаємо інерційні навантаження для ланок кривошипно-шатунного механізму.

m2=G2/g (1.21)

m2= 4,6/9,81 = 0,47 кг

Відповідно для ланки 3 отримуємо:

m3= 3,6/9,81 = 0,367 кг

(1.22)

IS2 = (0,47*0,1472)/12=0,00085 кгм2

Fi2=m2aS2 (1.23)

Fi3=m3aB (1.24)

Mi2=IS2E2 (1.25)

(1.26)

Силовий розрахунок починаємо зі структурної групи 2-3. Для цього будуємо у масштабі план групи і прикладаємо до ланок групи сили ваги , сили і момент сил інерції Дію відкинутих ланок замінюємо реакціями і . Реакцію розкладаємо на нормальну R, що направлена по ланці АВ і тангенційну R, направлену перпендикулярно ланці АВ, складові.

Для визначення складової R складаємо рівняння рівноваги :

(1.27)

Плечі сил визначаємо шляхом вимірювання на кресленні в міліметрах.

Для спрощення подальших розрахунків рекомендується при побудові плану сил досліджуваної групи спочатку відкладати вектори сил, що діють на ланку 2, а потім на ланку 3.При складанні рівняння рівноваги необхідно починати і закінчувати невідомими складовими. З урахуванням вищезгаданого рівняння рівноваги сил, що діють на групу 2-3, запишемо в такому вигляді:

=0(1.28)

У відповідності до наведеного рівняння будуємо план сил, починаючи з відомої складової послідовно відкладаючи усі сили в масштабі =81,9 Н/мм

Повну реакцію в шарнірі А отримаємо шляхом геометричного складання нормальної і тангенційної складових

Переходимо до силового розрахунку початкової ланки. На ланку діють дві реакції = та .

З умов рівноваги =. Реакції і утворюють пару, момент якої повинен бути зрівноваженим моментом Мзр, що прикладений з боку робочої машини, тому що привод робочої машини у відповідності до завдання здійснюється через муфту. Таким чином,

Отримані результати силового розрахунку зведені в таблиці 1.3

, (1.29)

де - плече пари сил, взяте з рисунка в натуральну величину в метрах.

Мзр = 3816,730*0,23 = 877,8 Нм.

Таблиця 1.3 - Силовий розрахунок механізму

Позначення

Значення, Н

Довжина, мм

1

1698,1

20,7

2

G2

4,6

0,06

3

G3

3,6

0,044

4

Fi3

5433,2

66,34

5

Fi2

4391,9

53,6

6

12226,4

149,3

7

3415,23

41,7

8

638,82

7,8

9

3816,7

46,6

2. Синтез зубчатого зачеплення

Розділ курсового проекту, в якому розв'язується задача проектування прямозубої передачі, передбачає виконання таких робіт:

- проведення проектувального розрахунку для визначення основних параметрів зубчатих коліс, зубчатої передачі і показників якості зубчатої передачі;

- аналіз умов роботи зубчатої передачі за одержаними значеннями показників якості;

- побудування схеми з відображенням трьох зубців кожного зубчатого колеса, що знаходяться в зачепленні, та основних елементів геометрії евольвентного зачеплення (теоретичної та робочої лінії зачеплення, робочого профілю зубця, початкових дуг зачеплення).

Об'єктом проектування є додатна зубчата передача.

В курсовому проектуванні приймається нарізання прямозубих коліс червячними фрезами з рейковим вихідним контуром, який має такі параметри: модуль зубців за завданням; кут похилу профілю зубця вхідного контуру 0=200, коефіцієнт висоту зубця ha=1,0; коефіцієнт радіального зазору с=0,25.

Вихідні дані:

Вихідний контур зубонарізного інструменту - рейковий.

Модуль зубців m = 4 мм.

Кут вихідного контуру б0 = 20о.

Коефіцієнт висоти голівки зуба h*а = 1,00.

Коефіцієнт радіального зазору с* = 0,25.

Число зубів зубчатих коліс: Z1 = 19; Z2=29.

Геометричний розрахунок:

Вибираються коефіцієнти зміщення: Х1 = 0,997; Х2 = 0,578.

Для заданих вихідних даних визначимо кут зачеплення передачі за величиною його інволюти.

Для 0о = invб0 = 0,014904.

inv бw = invб0 + (2.1)

inv бw = 0,014904 + 2Ч1,575Ч0,364/50= 0,03784.

бw = 26о55/

Ділильна міжосьова відстань, мм:

а = (2.2)

а = 4Ч48/2= 120 мм.

Міжосьову відстань, мм:

aw= a (2.3)

aw= 120 Ч = 125,5 мм.

Коефіцієнт зміщення:

y = (2.4)

y = (125,5-120)/4 = 1,1.

Визначити коефіцієнт зрівняльного зміщення:

y = x - y (2.5)

y = 1,575 - 1,1 = 0,475.

Обчислити радіуси ділильних кіл, мм :

r1,2= (2.6)

r1= 5Ч19/2 = 47,5 мм;

r2= 5Ч29/2 = 72,5 мм.

Визначити радіуси основних кіл, мм:

rb 1,2 = (2.7)

rb 1 = 5Ч19/20,9397= 44,6мм;

rb 2= 5Ч29/2Ч0,9397= 68,2 мм.

Визначити радіуси початкових кіл, мм:

r w 1,2 = (2.8)

rw 1 = 5Ч19/2Ч0,9397/0,8988= 49,7 мм;

rw 2 = 5Ч29/2Ч0,9397/0,8988= 75,8 мм.

Визначити радіуси кіл вершин, мм:

ra 1,2 = ()m (2.9)

ra 1 = (19/2+1,0+0,997-0,475)4 = 55,1 мм;

ra 2 = (29/2+1,0+0,578-0,475)4 = 78 мм.

Визначити висоту зуба, мм:

rf 1,2 = ()m (2.10)

rf 1 = (19/2+1,0+0,997-0,25)4 = 46,2 мм;

rf 2 = (29/2+1,0+0,578-0,25)4 = 69,14 мм.

Висота зуба:

h = (2) m (2.11)

h = (21 +0,25-0,475)5 = 8,9 мм.

Перевірити розрахунок за формулою:

h1,2 = ra 1,2 - rf 1,2 (2.12)

h1=55,1 - 46,2 = 8,9мм;

h2 =78 - 69,14 = 8,9 мм.

Знайти коловий ділильний крок:

p = (2.13)

p = 3,14? 5= 15,7.

Товщина зубців за дугою кола вершин:

S1, 2 = ()m (2.14)

S1 = (3,14/2+2Ч0,997Ч0,364)5= 11,48 мм ;

S2 = (3,14/2+2Ч0,578Ч0,364)5 = 9,95 мм.

Значення евольвентних функцій відносно кута :

cos= (2.15)

cos = 44,6/55,1= 0,805, = 35°57, inv = 0,096698;

cos = 68,2/78= 0,874, = 29°03, inv= 0,05478.

Товщина зуба:

Sa1,2 = m (2.16)

Sa1 = 5 0,9397/0,8[1,57+2Ч0,997Ч0,364-19(0,09669-0,014904)] = 2,6 мм;

Sa2 = 50,9397/0,8[1,57+2Ч0,578Ч0,364-29(0,05473-0,014904] =4,1 мм.

Перевірити на відсутність загострення зубців Sa 1, 2 0,2 m виконується (0,2m = 0,8 мм).

Товщина зубців за дугою початкового кола:

Sw1,2 = m (2.17)

Sw1=50,9397/0,8988[1,57+2Ч0,997Ч0,364-19(0,03784-0,014904)] = 9,7мм;

Sw2 = 50,9397/0,8988[1,57+2Ч0,578Ч0,364-29(0,03784-0,014904] = 6,9 мм.

Товщина зубців за дугою основного кола:

Sb1,2 = m (2.18)

Sb1 = 50,9397[1,57+2Ч0,997Ч0,364+19Ч0,014904] = 12,1 мм;

Sb2 = 50,9397 [1,57+2Ч0,578Ч0,364+29Ч0,014904] = 11,4 мм.

Розрахунок коефіцієнта перекриття:

(2.19)

1,1 1,2,

= 19/6,28(0,78-0,495)+29/6,28(0,559-0,495)= 1,1494.

На вільному місці схеми будується діаграма питомих ковзань на зубцях першого 1 і другого 2 коліс для різних точок ліній зачеплення N1 N2.

Значення 1 і 2 можна визначити за формулами

(2.20)

(2.21)

де передаточне відношення зубчатої передачі, ,

Таблиця 1.4 - Значення питомих ковзань на зубцях

Х

1

0

- ?

1

2

5,5985

-5

0,9

3

11,197

-1,68

0,82

4

16,7955

-0,56

0,71

5

22,394

0

0,64

6

27,9925

0,33

0,52

7

33,591

0,55

0,4

8

39,1895

0,7

0,35

9

44,788

0,83

0,21

10

50,7865

0,93

0,1

11

55,985

1

0

3. Проектування кулачкового механізму

Метою даного розділу у рамках курсового проекту є одержання профілю кулачка, який би забезпечив потрібні закони поступального руху роликового штовхача.

До складу кулачкового механізму входять чотири рухомі ланки: 1-кулачок, 2-ролик, 3-штовхач, 4-стояк, які утворюють чотири кінематичні пари (рисунок 2).

Рисунок 2 - План кулачкового механізму

При чому кінематичні пари І,ІІ,ІІІє нижчими парами 5 класу, а кінематична пара ІVвищою парою 4 класу.

Таким чином, кількість рухомих ланок n=3, кількість кінематичних пар 5 класу Р5=3, кількість кінематичних пар 4 класу Р4=1.Ступінь рухомості визначається за формулою Чебишева.

W=3*3-2*3-1=2 (3.1)

При чому один ступінь рухомості основний (рух штовхача за стояком), а другий - місцевий (обертання ролика відносно осі), який не впливає на основний рух.

Згідно робочого завдання, закон прискорень штовхача є синусоїдним, який обуновлює безударний характер роботи механізму.

Розрахунок кінематичних параметрів виконано за такими формулами:

a=b· sin (kц)щІ, м/сІ (3.2)

v=b/k[1- cos(kц)]щІ, м/с (3.3)

s=b/kІ[ц-1/k·sin(kц)]·1000, мм (3.4)

де щ - кутова швидкість обертання кулачка; коефіцієнти k=2р/цв, b=Smax·k/1000цвв

Підставляючи у наведені формули поточні значення кута оберту кулачка з певним кроком змінення Дц ( рекомендація Дц=5°), виконано розрахунок відповідних значень кінематичних характеристик кута віддалення цв. При цьому всі кутові величини у всіх формулах враховані в радіанах.

Визначення геометричних параметрів кулачкового механізму (радіусу початкового кола теоретичного профілю кулачка Ro, радіусу ролика штовхача с) виконано з урахуванням обмеження за найбільшим кутом тиску вmax. При цьому для синусоїдального закону

Ro=2000S max( 2/tgв maxцв-0,5), мм ( 3.5 )

Список використаної літератури

1 Теория механизмов и машин/Под. ред.К. В. Фролов. - М.: Высшая школа, 1987.-496с.

2 Методичне забеспечення синтезу зубчатих та кулачкових механізмів у курсовому проектуванні з дисциплін “Теория механізмів і машин” і “Прикладна механіка ” для студентів всіх форм навчання/ В.І. Мороз, О.В. Братченко,В.К.Євтушенко. - Харків: УкрДАЗТ, 2000.-38с.

3 Методичне забеспечення синтезу важільних механізмів у курсовому проектуванні з дисциплін “Теория механізмів і машин” і “Прикладна механіка ” для студентів всіх форм навчання/ В.І. Мороз, О.В. Братченко,В.К.Євтушенко. - Харків: УкрДАЗТ, 2003.-30с

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Газорозподільний механізм як механізм розподілу впускання горючої суміші і випуску відпрацьованих газів в циліндрах двигуна внутрішнього згорання. Призначення, класифікація і несправності газорозподільних механізмів. Дотримання у роботі техніки безпеки.

    контрольная работа [675,0 K], добавлен 17.11.2010

  • Загальна характеристика теплових двигунів. Розгляд параметрів процесу наповнення двигуна внутрішнього згорання. Розрахунок паливного насоса високого тиску. Обґрунтування вибору матеріалу деталей. Використання уніфікованих та стандартних елементів.

    курсовая работа [153,0 K], добавлен 30.03.2014

  • Термодинамічний і дійсний цикли поршневих двигунів внутрішнього згорання (ДВЗ). Дослідження, кінематика та динаміка кривошипно-шатунного механізма двигуна ВАЗ-2106. Шлях поршня, його швидкість та прискорення. Дійсний цикл поршневих ДВЗ. Сили тиску газів.

    дипломная работа [1,0 M], добавлен 24.09.2010

  • Поняття енергетичної установки, її розташування на судні. Проектування комплектуючого устаткування: двигуна, передач, муфти, валопроводів, електростанції, котельних та опріснювальних установок. Режими роботи судна і установки; розрахунок потоків енергії.

    дипломная работа [109,7 K], добавлен 13.08.2014

  • Загальна будова та технічні характеристики двигуна внутрішнього згорання прототипу. Методика теплового розрахунку двигунів з іскровим запалюванням. Основні розміри двигуна та побудова зовнішньої швидкісної характеристики. Побудова індикаторної діаграми.

    курсовая работа [3,5 M], добавлен 02.06.2019

  • Призначення, загальна будова та принцип роботи двигуна внутрішнього згорання, його класифікація на одно- та двоциліндровий. Методика та етапи проведення технічного обслуговування механізмів двигуна, виявлення та усунення його характерних несправностей.

    методичка [28,6 K], добавлен 14.08.2009

  • Визначення призначення та опис видів двигунів внутрішнього згорання, основні причини їх несправностей. Організація цеху по ремонту двигунів внутрішнього згорання. Обґрунтування розробки проекту стенду призначеного для ремонту автомобільних двигунів.

    курсовая работа [499,3 K], добавлен 24.02.2015

  • Тиск газів над поршнем у процесі впуску. Розрахунок параметрів процесу згорання. Побудова індикаторної діаграми робочого циклу двигуна внутрішнього згорання. Сила тиску газів на поршень. Побудова графіка сил. Механічна характеристика дизеля А-41.

    курсовая работа [90,3 K], добавлен 15.12.2013

  • Загальні відомості про системи керування дизельними двигунами внутрішнього згорання, їх порівняльна характеристика з бензиновими двигунами з експлуатаційних показників. Склад і елементи системи. Принцип дії, влаштування та призначення її датчиків.

    реферат [26,8 K], добавлен 11.10.2010

  • Дослідження структури транспорту Великобританії: морського, повітряного, автомобільного та залізничного. Вплив транспортної системи на розвиток внутрішнього і зовнішнього туризму в країні. Митний контроль в державі; продукція, заборонена для ввезення.

    практическая работа [13,6 K], добавлен 25.10.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.