Організація транспортного та митного обслуговування експортно-імпортного вантажопотоку

Беручи до уваги згаданий вище факт, визначимо площу та довжину критого складу як складової одиниці вантажного митного комплексу, що знаходиться у пункті взаємодії залізничного й автомобільного транспорту і використовується для зберігання тарно-штучних вантажів. Установимо довжину вантажно-розвантажувального фронту з боку залізничного та автомобільного транспорту.

Площу складу для переробки та зберігання тарно-штучних вантажів визначимо за формулою:

, м2, (4.1.1)

де - розрахунковий вантажопотік, що надходить на склад за добу, т/добу ();

- строк зберігання вантажів (доби);

- коефіцієнт, що враховує розміри додаткової площі, необхідної для проходів, проїздів тощо ();

- питоме навантаження на 1 м2 площі складу, т/м2();

- частка вантажу, що перевантажується за прямим варіантом із залізничного на автомобільний транспорт ().

Вагони на вантажний митний комплекс надходять протягом доби нерівномірно.

Їх коливання описуються нормальним законом розподілу, тобто:

, (4.1.2)

де - середньодобова кількість вагонів, що надходять на вантажний фронт;

- середнє квадратичне відхилення.

Для розрахунку потрібної площі складу необхідно знати розподіл коливань вантажів, що надходять на вантажний пункт протягом періоду тривалістю . Дослідження показали, що з довірчою ймовірністю Р за період на склад надійде:

, т (4.1.3)

де - технічна норма завантаження вагона (), т;

- коефіцієнт, що залежить від рівня довірчої ймовірності; за рівня довірчої ймовірності 0,90, 0,92, 0,95, 0,98 коефіцієнт відповідно дорівнює 1,64, 1,75, 1,96, 2,32. Рівень довірчої ймовірності приймається згідно із завданням.

Середнє квадратичне відхилення визначимо так:

, (4.1.4)

де - емпіричні коефіцієнти, значення яких для основних вантажопотоків наведено в табл. 4.1.1.

Середньодобову кількість вагонів, що надходять на ВМК, розрахуємо так:

ваг. (4.1.5)

.

Таблиця 4.1.1

Значення емпіричних коефіцієнтів a та b для основних вантажопотоків

Коефіцієнт	Нафтові	Руда	Чорні метали	Лісові	Мінерально-будівельні	Хлібні	Інші
a	1,26	1,293	1,249	1,232	1,393	1,42	1,302
b	0,658	0,657	0,652	0,676	0,653	0,662	0,701

З урахуванням (4.1.3) формула для розрахунку площі складу набуде вигляду:

, м2 (4.1.6)

де - частка вантажу, що перевантажується за прямим варіантом із залізничного на автомобільний транспорт ( ).

При виборі критого складу типова ширина його прольотів В має дорівнювати 18, 24, 30 м (В=24 м).

Корисна ширина складу становитиме:

м (4.1.7)

де - габарит наближення будівель, під час уведення залізничної колії до складу = 4,68 м.

Мінімальна довжина складу визначається з умови:

м (4.1.8)

Крім того, довжина складу має бути кратною 12 м.

Приймаючи довжину складу м, визначимо потрібну кількість прирейкових складів:

складів (4.1.9)

Далі розрахуємо необхідну для роботи на складі кількість вантажно-розвантажувальних машин.

Визначимо сумарну перероблювальну спроможність вантажно-розвантажувальних машин і пристроїв за кількістю вантажу, що надходить на вантажний митний комплекс, і за обсягом вантажних операцій, які проводяться з ним, тобто:

, т/добу (4.1.10)

де - коефіцієнт нерівномірності, що враховує відхилення в надходженні вантажу ();

- коефіцієнт, що враховує кількість вантажно-розвантажувальних операцій з даним вантажем ();

- плановий річний вантажопотік.

Кількість вантажно-розвантажувальних машин або комплектів (якщо в перевантажувальному процесі послідовно працює комплект машин) визначають, виходячи зі змінної норми виробітки, яка встановлена Єдиними нормами виробітки (ЕНВ), або за формулою:

, т (4.1.11)

де - час робочої зміни, год ();

- коефіцієнт використання машин за часом і вантажопідйомністю протягом робочої зміни ();

- технічна продуктивність машини, т/год.

Технічну продуктивність машин періодичної дії знаходять за формулою:

, т (4.1.12)

де - кількість вантажу, що переміщується за один цикл (див. завдання), т;

- кількість циклів, що робить машина протягом 1 години безперервної роботи ().

Отже, кількість вантажно-розвантажувальних машин визначимо так:

, машин (4.1.13)

де - число змін роботи машини протягом доби ();

- регламентований час простою кожної машини протягом року, діб.

Регламентовані простої включають час, необхідний для технічного обслуговування машин та їхнього ремонту, відповідно до чинних інструкцій і правил (табл. 4.1.2) і обчислюються за формулою:

, діб (4.1.14)

де - періодичність і-го виду технічного обслуговування і ремонту, діб;

- тривалість і-го виду технічного обслуговування та ремонту, діб.

Таблиця 4.1.2

Періодичність та норми часу на технічне обслуговування і ремонт

Найменування технічного обслуговування, ремонту	Періодичність технічного обслуговування та ремонту, діб	Тривалість технічного обслуговування та ремонту, діб
ТО-1	15	0,3
ТО-2	90	1
ПР	270	4
КР	1095	16

Далі визначимо оптимальну кількість подач вагонів на вантажний митний комплекс:

вантаж тара транспортний перевезення

, подач (4.1.15)

де - коефіцієнт, що враховує характер накопичення вантажів ();

- технічна продуктивність вантажно-розвантажувальної машини, т/год;

- вартість 1 вагоно-години, грн.

- вартість 1 локомотиво-години, грн.;

- норматив часу на подачу вагонів з вантажної станції на вантажний митний комплекс, год.

Довжина фронту вантажно-розвантажувальних робіт з боку залізничного транспорту, необхідна для операцій одночасно з усіма вагонами подачі з імовірністю Р, не перевищить:

, м (4.1.16)

де - довжина фронту, що займає один вагон, з урахуванням проміжків при розміщенні вагонів біля дверей складу, яка визначається за процентним співвідношенням вагонів (родом та числом осей) у подачі; для орієнтовних розрахунків м;

- кількість груп, на які поділяють окремі подачі вагонів перед установленням на вантажний фронт ().

Довжину фронту з боку автомобільного транспорту визначимо так:

, м (4.1.17)

де - коефіцієнт добової нерівномірності вивозу вантажу автомобільним транспортом ( );

- фронт, необхідний для встановлення одного автомобіля біля складу, м;

- кількість груп, на які поділяють подачі автомобілів перед установленням на вантажний фронт ().

При встановленні автомобілів перпендикулярно складу:

, (4.1.18)

де - ширина автомобіля, м;

- відстань між поруч установленими автомобілями (1,5 - 1,7 м).

4.2.1 Визначення параметрів контейнерної площадки

Необхідно розрахувати місткість Ек, довжину Lк та ширину Вк контейнерної площадки і визначити необхідну кількість вантажно-розвантажувальної техніки.

Середньодобове навантаження та вивантаження розраховується за формулою:

конт. , конт. (4.2.1)

де , - кількість контейнерів, що вивантажуються (навантажуються) на контейнерному майданчику за добу, контейнерів;

, - річний обсяг вантажів у контейнерах, що прибуває (відправляється), т/рік;

- середня завантаженість одного контейнера, т;

365 - кількість днів у році;

, - коефіцієнти нерівномірності прибуття (відправлення) контейнерів.

конт. конт.

Кількість платформ для відправлення контейнерів за добу розраховується за формулою:

вагонів, (4.2.2)

де - кількість контейнерів, що завантажуються на одну платформу.

вагонів

Місткість контейнерного майданчика розраховується за формулою:

до 10 вагонів: конт. -місць,

більше 10 вагонів: конт. -місць,

Ширину контейнерного майданчика розраховують за формулою:

м, (4.2.3)

де Lпр - проліт крану, м;

в - габарит наближення контейнера до вісі підкранової колії (в = 0,7 м).

Довжина контейнерного майданчика розраховується за формулою:

м, (4.2.4)

де ?F - площа елементарної площадки, м2

м

Кількість контейнеро-операцій за добу визначається за формулою:

конт. - опер., (4.2.5)

 конт. - опер./добу, (4.2.6)

де - тривалість одного циклу перевантаження контейнерів, сек.;

- коефіцієнт використання крана за зміну (0,7 - 0,8);

- тривалість зміни (7 годин), год.

конт. - опер./добу

Необхідну кількість кранів розраховуємо за формулою:

крана (4.2.7)

де - кількість контейнеро-операцій за добу, конт. - опер.;

- експлуатаційна (добова) продуктивність одного крана, конт. - опер./добу,

- кількість змін роботи крана.

кран

Площу для стоянки автомобілів перед в'їздом на вантажний митний комплекс визначимо за формулою:

, м2 (4.2.8)

де - площа, необхідна для стоянки одного автомобіля, м2;

- час стоянки автомобіля (= 0,5), год.

м2

5. Техніка безпеки під час митного огляду та контролю вантажних поїздів

Огляд залізничних транспортних засобів і вантажів повинен проводитись на майданчиках, які достатньо освітлені, а в зимовий період очищені від снігу та посипані піском.

На постах мають бути розташовані аптечки, первинні засоби пожежогасіння, плани евакуації співробітників та пасажирів.

Ями для огляду вагонів повинні мати переходи.

Працівники митниці, які з'явились на роботу і заявляють про незадовільний стан здоров'я, направляються на обстеження до медичного закладу.

До самостійної роботи по огляду залізничного транспорту допускаються особи не молодше 18 років.

Вони повинні:

Ш щорічно проходити медичне обстеження для визначення їхньої придатності до виконання відповідної роботи;

Ш добре знати інструкцію з техніки безпеки;

Ш вміти правильно користуватися захисними та запобіжними приладами, які необхідні в процесі роботи;

Ш вміти надавати першу допомогу у разі нещасного випадку, знати й дотримуватися правил особистої гігієни.

Допуск до роботи усіх працівників провадиться тільки після проходження інструктажу з питань охорони праці.

Перевірка знань з техніки безпеки здійснюється щоквартально у всього особового складу митниці, що бере участь в огляді поїздів із складанням відповідних письмових документів.

Перед початком огляду залізничного транспорту старший оглядового наряду має отримати інформацію про властивості вантажу й провести інструктаж на робочому місці про заходи щодо безпечності виконуваних робіт, призначення попереджувальних знаків і надписів з усіма працівниками, включеними до складу огляді того наряду.

При виконанні службових обов'язків працівники митниці повинні:

Ш бути уважними і не відволікатися на сторонні справи;

Ш носити форму або спецодяг залежно від виду виконуваних робіт;

Ш під час проведення огляду користуватися справними технічними засобами та запобіжними пристроями;

Ш провадити огляд в застьобнутому одязі, зручному взутті;

Ш не оглядати незнайомі речовини та предмети для запобігання отруєння, опіків, вибухів і ін.;

Ш про випадки травмування, несправності обладнання, пристроїв та інструмента інформувати старшого зміни, начальника відділу, начальника митного поста;

Ш палити дозволяється лише у спеціально відведених для цього місцях, забезпечених засобами пожежогасіння, урнами, скринями з піском та бочками з водою; місця для паління мають бути позначені відповідними знаками безпеки.

Працівники митниці повинні знати значення діючих звукових та світлових сигналів, встановлених на місцях митного оформлення транспортних засобів і передбачених інструкцією про сигналізацію на залізницях, призначення попереджуючих знаків і надписів при роботі у небезпечних місцях.

Починати митний огляд поїзда можна лише тільки при повній його готовності до відправки в присутності біля составу головного кондуктора поїзда або члена локомотивної бригади.

Працівники митниці повинні бути ознайомлені зі схемами маршрутів службового проходу працівників по території станції до службових та допоміжних будівель і приміщень, робочих місць, а також до пасажирських платформ та інших зупинок транспорту.

Під час огляду пасажирських та спеціальних вагонів забороняється:

Ш Нюхати і куштувати на смак речовини, які підозрюються як наркотики.

Ш Розливати речовини, які легко спалахують.

Ш Торкатися виявлених вибухаючих приладів.

Ш Самостійно відкривати й оглядати силові щити у вагонах (тільки в присутності поїзного електромеханіка).

Ш Торкатися до електроприладів і електропроводу, що знаходяться під напруженням, безпосередньо або будь-якими предметами.

При роботі з оглядовими дротяними щупами в міжстелевих просторах вагонів, де проходить електропроводка, необхідно, щоб ручки щупів мали ізоляційну (гумову) оболонку, яка забезпечує безпечність оглядової роботи.

Під час огляду затемнених місць слід користуватися акумуляторними ліхтарями.

Під час огляду небезпечних вантажів (вибухових, радіоактивних, отруйних, їдких, легкоспалахуючих) необхідно виконувати наступні вимоги:

Усі місця з небезпечними вантажами мають попереджуючу маркіровку, яка включає заводське тавро, знаки небезпеки та попереджуючі значки. Оглядати такі місця дозволяється після отримання повної інформації про вантажі в присутності спеціаліста;

Контейнери, в яких перевозять токсичні речовини, до початку огляду повинні бути ретельно перевірені. Вхід у такі приміщення дозволяється тільки при умові страховки іншою особою.

Особа, що входить, повинна надіти запобіжний пояс з лямками і страхувальним кінцем, другий кінець якого повинен знаходитися у особи, що спостерігає. Запобіжний пояс і лямки повинні щільно облягати тіло.

У разі термінової необхідності вхід до вказаних приміщень без їх провітрювання дозволяється в автономних засобах індивідуального захисту органів дихання або у шлангових протигазах з подачею повітря при дотриманні вказаних вище вимог. Особи, які знаходяться у вказаних приміщеннях та спостерігають, для зв'язку між собою повинні користуватися встановленою системою сигналів. Перед входом і здійсненням робіт у вказаних приміщеннях старший наряду повинен впевнитися, що той, хто працює, і той, хто спостерігає, добре знають систему сигналів.

Забороняється палити та працювати з відкритим вогнем і переносними електричними світильниками, які живляться від електромережі, користуватися предметами та приладами, які можуть дати іскру в місцях зберігання пальних рідин і матеріалів.

Під час огляду вибухових речовин забороняється користуватися взуттям, в якому є металеві цвяхи та підкови. У кишенях одягу не повинно бути сірників, запальничок і металевих предметів. Забороняється користуватися металевими щупами, які можуть дати іскру.

Якщо в процесі огляду буде виявлено порушення правил перевезення небезпечних вантажів або пошкоджена тара, розлиті або розсипані небезпечні речовини, пошкоджені балони з газом або отруйними речовинами, то в такому випадку митний огляд повинен бути негайно припинений до усунення відповідною транспортною організацією виявлених дефектів.

Митний огляд їдких і отруйних речовин повинен провадитись в комбінезонах і рукавичках. Якщо під час огляду одяг забрудниться цими речовинами, то його необхідно зняти і передати у спеціальну обробку.

Особливу обережність працівник митниці повинен проявити під час огляду вагонів, які перевозять радіоактивні речовини. Здійснювати огляд дозволяється тільки при наявності дозиметра.

У випадку виявлення радіоактивного випромінювання, яке перевищує санітарні норми, або радіоактивних вантажів з дефектами упаковки огляд слід негайно припинити до усунення дефектів.

Якщо є підозра, що працівник митниці міг бути опромінений, його негайно треба відправити у медичну установу.

При забрудненні радіоактивними речовинами спецодягу він здається на дезактивацію. Забруднення рук та інших відкритих ділянок тіла змивається спеціальними обмивочними засобами (розчин трилона Б, ОП-10, каолінова паста, паста Рахманова).

Перед входом до вагону, що містить навалочні вантажі, здатні затягувати (льняне насіння, просо та ін.) людина повинна одягнути запобіжний пояс із страхувальним кінцем, який має бути в руках у спостерігача, що знаходиться біля входу. При цьому обов'язково треба покласти на вантаж настил (поміст) для проходу. Перед оглядом зернових вантажів треба з'ясувати в адміністрації, чи не оброблявся вантаж препаратами на основі фосфіну. У разі обробки зерна цим препаратом огляд дозволяється тільки після огляду цього вантажу фумігаційним загоном.

Під час роботи по огляду контейнерів працівникам митниці забороняється знаходитися в місцях, під якими переносяться контейнери.

Для огляду контейнери повинні виставлятися в безпечному місці, щоб уникнути травм у разі випадіння предметів з контейнера; Огляд ящиків повинен провадитися тільки при повному зйомі кришок.

При відкриванні дверей контейнерів і товарних вагонів працівники митниці повинні знаходитись за дверним отвором на безпечній відстані від дверей, які відчиняються, щоб уникнути ушибу вантажем, що може випасти з вагону.

При відкриванні й закриванні дверей вагонів не дозволяється тримати руки на нижній направляючій дверної рейки, по якій ходить рухомий ролик.

Холодильні установки рефрижераторних вагонів розкривають тільки після відкачки холодагента з тієї частини установки, що розкривається. Витік холодагента у фреонових установках визначають галоїдною лампою або електронним точешукачем, а витік аміаку в аміачних установках - лакмусовим папером (або за запахом).

При роботі в охолоджених приміщеннях необхідно одягати теплий одяг для запобігання простудних захворювань.

У разі необхідності розкриття і демонтажу механізмів, ємкостей, систем, трубопроводу на іншого устаткування, ця робота здійснюється особами, що відповідають заданий об'єкт за штатним розкладом.

При розбиранні паливних трубопроводів і розкритті цистерн, у яких перевозять легкозаймисті речовини, треба додержуватись заходів вибухо- та пожежобезпечності, необхідно уникати різких ударів кришкою по люку цистерн при їх закритті. Перед оглядом цистерни повинні бути ретельно пропарені і провентильовані.

Забороняється відкривати і закривати вентилі і крани ударами молотка або інших предметів.

Усі інструменти у працюючого на висоті повинні бути прив'язані до пояса.

Підйом на високо розташовані місця без запобіжного пояса заборонено. До початку огляду пояс треба закріпити карабіном до міцних конструкцій.

Роботи по огляду дахів локомотивів, вагонів і контейнерів при обмерзанні дозволяється проводити тільки після того, як лід буде сколото та прибрано, або вжиті інші заходи для того, щоб уникнути сковзання працюючих.

При огляді акумуляторних відсіків необхідно користуватися інструментом, що має ізольовані ручки, застосовувати переносні лампи з захисним корпусом.

Користуватися відкритим вогнем (факелом, свічкою), запалювати сірники і палити забороняється. Забороняється торкатися акумуляторів голими руками з подряпинами і саднами.

Огляд радіотехнічних пристроїв, приладів управління дозволяється лише в присутності кваліфікованих спеціалістів, що відповідають за експлуатацію цих приладів.

У разі необхідності в процесі огляду розбирання електрообладнання цю роботу здійснює особа, яка відповідає за даний об'єкт за штатним розкладом.

Перед початком огляду електрообладнання, радіотехнічних пристроїв, приладів управління збезточують усі електричні ланцюги - відключають рубильник акумуляторної батареї і вимикачі тягових електродвигунів, випускають повітря і перекривають крани пневматичної системи електроапаратів. У разі необхідності огляду окремих апаратів, крім того, виймають запобіжники.

Перед початком усіх видів робіт в електромережах із зняттям напруження необхідно повісити позначки безпеки і встановити тимчасові загороди, після чого необхідно перевірити відсутність напруження на ділянці роботи.

При огляді рухомого составу на електрифікованих ділянках залізничних колій необхідно постійно пам'ятати, що контактні проводи і безпосередньо приєднані до них троси і деталі, а також електрообладнання електропроводів, знаходяться під напругою.

Висновок

Під час виконання цього курсового проекту, у першому розділі я ознайомився з технічним та інформаційним забезпеченням перевезення вантажу. До цього забезпечення можна віднести транспортну характеристику вантажу, схему маршруту, відповідні документи, необхідні для перевезення, а також технічна характеристика вантажу.

У другому розділі я розглянув техніко-експлуатаційну характеристику вантажної станції.

У третьому розділі я ознайомився з організацією митного контролю під час переміщення через митний кодон України товарів залізничними поїздами та проаналізував вимоги до основних об'єктів транспортно-митної інфраструктури.

У четвертому розділі я підрахував технічні характеристики вантажного митного комплексу.

П'ятий розділ представлений у вигляді основних вимог до працівників митної служби під час проведення митного огляду вантажів, що переміщуються через митний кордон України.

Література

1. Вільковський Є. К., Бакуліч О. О. Вантажознавство. - Львів, 2005.

2. Дьомін Ю. В. Залізнична техніка міжнародних транспортних систем. - К., 2001.

3. Левковець П. Р. Міжнародні перевезення та транспортне право. - К., 2004.

4. Назаренко В. М., Назаренко К. С. Транспортное обеспечение внешнеэкономической деятельности. - М., 2000.

5. Голубков В.В., Бриллиантов С.Н. Механизация погрузочно-разгрузочных работ и грузовые устройства. - М., 1974.

6. Ветухов Е.А. Перегрузочные станции. - М., 1966.

7. Проектирование железнодорожных станций и узлов. Под ред. А.М. Козлова. - М.,1981.

8. Типова технологічна інструкція щодо митного контролю. - Луганськ, 1998.

9. Управление грузовой и комерческой работой на железнодорожном транспорте. Под ред. А. А. Смехова. - М., 1990.

10. Лист ДМСУ від 28.09.2002 р. № 11/4-19-8775-ЕП „Щодо проекту угоди про співробітництво між митницею та вантажним митним комплексом”.

11. Наказ ДМСУ від 20.10.2003 р. № 703 „Про затвердження Порядку відкриття вантажного митного комплексу, автопорту, автотермінала”.

12. Повідомлення ДМСУ від 19.02.2003 р. № 11/4-09-2452-ЕП „Щодо діяльності вантажних митних комплексів (автопортів, автотерміналів)”.

13. Постанова КМУ від 7 квітня 2003 року № 476 „Про затвердження вимог, яким повинен відповідати вантажний митний комплекс, автопорт, автотермінал”.

14. Наказ ДМСУ від 31.12.1996 р. № 592 „Про затвердження Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів”.

Размещено на Allbest.ru