Розробка проекту вузькоспеціалізованого складу

39

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет транспортних та інформаційних технологій

Кафедра «Транспортні технології»

Курсовий проект

з навчальної дисципліни

Проектування транспортно-складських комплексів

Тема проекту

Розробка проекту вузькоспеціалізованого складу

Виконав:

Барабаш Вячеслав Сергійович

Київ 2012

Вступ

склад вантаж механізація

Переміщення матеріальних потоків неможливе без концентрації у визначених місцях необхідної кількості запасів (матеріально-технічних ресурсів, готової продукції, товарів, тощо), для збереження яких використовуються різноманітні термінали. Організація процесу зберігання необхідна насамперед тому, що цикли виробництва і споживання рідко збігаються у часі.

У забезпеченні необхідним транспортно-складським обладнанням та розвитку термінальних систем зацікавлені зарубіжні компанії, зокрема при виконанні транзитних перевезень через територію України, але на території України транспортно-складські комплекси, такі як термінали, розвинені не на достатньому рівні. На даному етапі відбувається розвиток універсальних терміналів, що займаються транспортно-складськими роботами, зберіганням вантажу та іншими логістичними послугами.

При міжнародних перевезеннях на термінали завозять вантажі, котрі потребують виконання митних формальностей, угруповання, збереження. Необхідність виконання тих чи інших операцій визначається видом вантажу, розміром відправки, відстанню перевезень, часом вантажопереробки та ін. Для більш ефективного сортування, комплектування необхідне обладнання терміналу автоматизованою технікою.

Характерною тенденцією останнього часу діяльності та розвитку терміналів є уніфікація технологічних процесів перевантажувальних і сортувальних робіт з урахуванням логістичних систем.

Сучасний транспортно-складський комплекс - це складна технічна споруда, яка складається із взаємопов'язаних елементів та взаємодіє із транспортом, а також має певну структуру та виконує ряд функцій з перетворення матеріальних потоків, а також накопичення переробки та розподілу вантажів між споживачами.

До основних функцій ТСК належать:

- перетворення виробничого асортименту вантажів у споживчий асортимент відповідно до попиту;

- приймання, складування та зберігання матеріальних цінностей;

- унітизація та транспортування вантажів;

- надання різноманітних послуг: підготовка товарів до продажу (фасування продукції, заповнення контейнерів, розпакування, перепакування та ін.); контроль за функціонуванням пристроїв та обладнання, монтаж; надання товарного вигляду продукції, необхідна обробка; надання транспортно-експедиційних послуг та ін.

Складський комплекс відіграє велику роль у роботі сучасної дистриб`юторської мережі. Ефективність роботи і розвинена інфраструктура складського комплексу безпосередньо впливає на успішну збутову політику підприємства, його конкурентоспроможність на ринку. Будь-якому підприємству доводиться зберігати товар до моменту його продажу. Організовувати зберігання необхідно тому, що цикл виробництва і споживання рідко збігаються. Виробництво багатьох сільськогосподарських товарів є сезонним, хоч попит на них існує постійно.

Організація складського зберігання продукції дає змогу уникнути цих суперечностей. Раціональна організація складського господарства безпосередньо впливає на економіку підприємств, оскільки втрати матеріалів під час зберігання, витрати на вантажно-розвантажувальні роботи та складські операції збільшують собівартість продукції.

Складські системи сприяють:

- Збереження якості продукції, матеріалів, сировини;

- Підвищенню ритмічності і організованості виробництва і роботи транспорту;

- Поліпшення використання території підприємств і фірм;

- Зниження простоїв транспортних засобів і транспортних витрат;

- Вивільненню робітників від непродуктивних вантажно-розвантажувальних робіт для використання їх в основному виробництві.

Розділ 1. Розрахунки технологічних параметрів механізованих складських комплексів

1.1 Аналіз і структура вантажопотоків

В загальному обсязі добової вантажопереробки виділяють такі потоки:

- вхідний;

- внутрішній;

- вихідний.

Матеріальний потік - вантажі, деталі, товарно-матеріальні цінності, що розглядаються у процесі виконання різних операцій (навантаження, розвантаження, транспортування, пакування, сортування та інші) та віднесені до певного часового інтервалу.

Вхідний матеріальний потік - матеріальний потік, що потрапляє на склад ззовні.

Внутрішній матеріальний потік - матеріальний потік, що утворюється у результаті здійснення операцій на складі.

Вихідний матеріальний потік - матеріальний потік, що потрапляє зі складу споживачеві.

Структура вантажопотоків буває:

- галузевою (залежно від належності вантажу до галузі народного господарства, наприклад продукція нафтопереробної, харчової промисловості та ін.);

- груповою (залежно від належності вантажу до певної групи, наприклад продовольчі товари, будівельні вантажі та ін.);

- родовою (залежно від розподілу вантажів за властивостями, притаманними тільки їм, наприклад зернові культури, молочні продукти, залізобетонні вироби та ін.).

Для перевезення та складування маємо заданий вантаж - какао порошок упакований в поліетиленові упаковки.

Правила зберігання

Какао-порошок - це тонкоподрібнений продукт з какао жми-ха. Використовують для приготування напоїв, при виготовлені кондитерських виробів і деяких інших продуктів.

Зберігати какао-порошок потрібно за температури (18 ± 5)°С і відносної вологості повітря не вище як 75 %. У разі дотримання цих умов строк зберігання какао-порошку з часу виготовлення може досягати: 1 рік - для фасованого в металеві банки і полімерну герметичну тару; 6 міс. - для фасованого в інші види тари.

За час зберігання какао-порошок втрачає частину ароматичних речовин, внаслідок чого погіршуються його органолептичні властивості. В умовах високої відносної вологості повітря він со-рбує вологу і може пліснявіти.

Правила транспортування

Фасують какао-порошок у пачки і банки масою нетто не більш як 250 г, а для підприємств громадського харчування - у пакети паперові чи з полімерних плівок масою нетто до 5 кг.

Маркування на споживчій тарі, крім звичайних повідомлень, повинно також включати рекомендований спосіб приготування напою, масову частку жиру. На транспортній тарі наносяться попереджувальні знаки "Боїться вологи", "Боїться нагрівання".

Какао сприймає вологу й сторонні запахи, тому при розміщенні її в кузовах транспортних засобів слід керуватися тими самими правилами укладання та заходами забезпечення збереження в дорозі, що й при перевезенні чаю: допускається перевезення з іншими вантажами, що не виділяють вологу і запах..

Наводимо приклад штрих-кодування заданого виду вантажу.



Рис. 1.1. Штрих-код.

Далі розраховуємо контрольну цифру:

1) Додаємо числа, які стоять на парних місцях: 8+3+2+0+3 = 16

2) Отриману суму множимо на 3: 16*3 = 48

3) Додаємо цифри що стоять на непарних місцях окрім контрольної цифри: 7+9+8+0+0+9 = 33

4) Додаємо числа отримані в пунктах 2 і 3: 48+33 = 81

5) Відкидаємо десятки: 1

6) Від числа 10 віднімаємо отримане у пункті 5: 10-1 = 9

Отриманий результат співпадає з контрольною цифрою.

Наводимо приклад маркування:

	15/24
	Торгова фірма «Світанок», Адреса: вул. Деребасівська., 34, Одеса, Україна
	Одеський морський торговельний порт
		Плантація Кука. Адреса: м. Макасар, Індонезія
500х400х300 мм	30 кг	Порт Макасар, Індонезія
0,072 м3	200 г	Індонезія

Рис. 1.2. Маркування.

1.2 Визначення типу складу для зберігання заданого вантажу

Загальна класифікація складів

Для вивчення складського господарства, аналізу стану його розвитку необхідна класифікація складів. Це дає змогу охарактеризувати мережу складів, окремі їх види, дає уявлення про те, як створюються ці види, яка їхня роль у процесі товароруху. Склад є спеціальним стаціонарним чи пересувним приміщенням або іншим місцем зосередження матеріальних цінностей. Він забезпечує необхідний ступінь їх збереження, як правило, обладнаний власними чи обслуговується залученими засобами механізації (автоматизації) робіт. Складську мережу класифікують за різними ознаками.

Однією з основних ознак класифікації складів є характер виконуваних ними функцій. Залежно від цього склади поділяються на сортувально-розподільчі, транзитно-перевалочні, накопичувальні. Найпоширенішим видом складів є сортувально-розподільчі, які мають значну питому вагу у складському товарообороті. На таких складах здійснюється приймання товарів від місцевих та позамісцевих постачальників, а також їх сортування, комплектування партій товарів відповідно до замовлень роздрібних торговельних організацій. На сортувально-розподільчих складах, як правило, зосереджуються поточні товарні запаси, які зберігаються відносно недовгий час. Тому функція зберігання товарів для цих складів не є характерною.

Транзитно-перевалочні склади в основному призначені для переправлення товарів з районів виробництва до пунктів споживання різними видами транспорту. Ці склади виконують роль перевалочних пунктів, забезпечуючи вивантаження товарів, що прибули на одному з видів транспорту, приймання їх за масою та кількістю місць, сортування згідно з місцем призначення та навантаження на інший вид транспорту.

Накопичувальні склади існують для сезонного та тривалого зберігання товарів. Оскільки вони забезпечують накопичення та відносно тривале зберігання товарів, великого значення набуває також контроль за якістю зберігання товарів. Накопичувальні склади зосереджені здебільшого в оптовій ланці. Разом з основними функціями накопичення та зберігання товарів ці склади виконують допоміжні технологічні операції, пов'язані з прийманням та відпуском товарів оптовим покупцям. Ідеться про їх перепакування, сортування тощо. Залежно від товарної специфікації, обумовленої асортиментом товарів, які підлягають зберіганню, розрізняють універсальні, спеціалізовані, вузькоспеціалізовані, комбіновані, неспеціалізовані склади та склади змішаного зберігання.

Універсальні склади використовуються для зберігання й складської обробки однієї з груп товарів.

Вузькоспеціалізовані склади використовують для зберігання товарів одного виду, як правило, простого асортименту, але таких, які вимагають особливого режиму зберігання на комбінованих складах.

Неспеціалізовані склади на відміну від попередніх видів призначені для зберігання й проведення різних технологічних операцій з кількома групами товарів, не пов'язаних між собою єдністю споживчого призначення (склади гастрономічних, м'ясних, рибних та інших товарів).

На складах змішаного зберігання складські операції виконують з основними видами продовольчих та непродовольчих товарів.

Важливою ознакою класифікації складів є їх технічна побудова, що визначає режим зберігання товарів. За цією ознакою склади поділяються на загальнотоварні та спеціальні.

Загальнотоварні склади призначені для зберігання й складської обробки товарів, які не потребують дотримання спеціальних умов зберігання.

Спеціальні склади призначені для зберігання товарів, фізико-хімічні особливості яких потребують створення спеціальних конструкцій будівель чи технологічних пристроїв. Як правило, спеціалізовані склади поділяються на такі основні типи: немеханізовані, механізовані, комплексно-механізовані, автоматизовані, автоматичні.

Немеханізованими є склади з ручною вантажопереробкою, механізовані ж є складами, що мають дільниці з локально механізованими технологічними операціями за умов ручного укладання та комплектування продукції.

Комплексно-механізованими є склади з механізованою вантажопереробкою, що відбувається протягом усього технологічного циклу.

Автоматизованими є комплексно-механізовані склади чи їх дільниці, що мають автоматизовану систему пошуку та розміщення вантажів (АСПРВ), програмно-керований працетехнічний чи автооперативний комплекс (ПКРАК), експлуатований у максимальному режимі, чи комплекс устаткування з локальними системами автоматизованого управління, оснащений електронною автоматикою.

Автоматичні склади є програмно керованими автоматизованими складами, що експлуатуються в автоматизованій системі управління технологічним процесом (АСУПТ) за допомогою ЕОМ без безпосередньої участі людини, тобто склади-автомати з технологією, що не потребує участі людини.

Важливим елементом класифікації складів є їх поверхневість та висота приміщень. Відповідно до цього розрізняють одноповерхові низьковисотні склади (їх робоча висота сягає 7,2 м), середньовисотні (їх висота становить від 7,2 до 12,6 м), висотні (їх висота -- понад 12,6 м) та багатоповерхові склади. Залежно від транспортних умов, зокрема, враховуючи розміщення поблизу залізничних чи водних шляхів, склади відповідно називають прирейковими (розташовані біля магістральних залізничних шляхів або мають під'їзні шляхи), склади при пристанях (розташовані на річкових пристанях, які мають причали), портові (розташовані у морських портах), неприрейкові (внутрішньоміські) склади (безпосередньо не зв'язані з транспортними шляхами).

Залежно від конструктивних особливостей складські будівлі бувають закритими, напівзакритими, відкритими. Закриті склади є основним видом складських будівель. Вони, як правило, розподіляються у певній послідовності на окремі приміщення, призначені для виконання різних видів робіт (приймання, зберігання, фасування, комплектування партій товару тощо).

Закриті склади розрізняють за утепленістю, кількістю поверхів, матеріалів стін, за ступенем вогнестійкості (неспалимі, важкоспалимі, спалимі).

До напівзакритих належать різного типу навіси. За конструкцією вони можуть бути або зовсім без стін, або мати одну, дві, три стіни. Висота їх досягає 4--6 м. Довжина може бути різною, але не більше 180 м. Фундаменти навісів асфальтують чи бетонують.

Відкриті склади є рівними майданчиками з незначним схилом до країв для стоку дощової та талої води. На них зберігаються матеріальні цінності, яким не загрожує температурний чи атмосферний вплив.

Залежно від температурного режиму чи утепленості закриті склади поділяються на неутеплені (неопалювані), утеплені (опалювані) та склади-холодильники.

Неутеплені (неопалювані) склади використовують в основному для зберігання товарів у скляній, м'якій чи іншій тарі. Ці склади будують без горищного покриття, утепленої підлоги та дверних тамбурів.

Утеплені (опалювані) склади мають горище чи з'єднані з утепленим дахом, а також мають дверні тамбури, утеплені підлоги. На таких складах створюються умови для захисту товарів від зовнішньотемпературних перепадів та вологості повітря.

Склади-холодильники обладнані пристроями для підтримання від'ємного рівня температури у камерах зберігання швидкопсувних товарів.

Залежно від форми використання розрізняють склади індивідуального, спільного та загального користування.

Склад індивідуального користування є власністю однієї торговельної організації чи підприємства, які використовують його площу для обладнання за власним розсудом, однак він може бути й орендованим приміщенням.

Серед складів спільного користування виділяють два різновиди: кооперативні та об'єднані.

Кооперативні склади належать торговельним організаціям, які об'єднали капітал для будівництва великого складського комплексу й користуються ним спільно.

Об'єднані склади належать одній торговельній організації, але використовують їх декілька установ чи підприємств.

До складів загального користування належать спеціально споруджені складські будівлі, приміщення яких здаються у тимчасову експлуатацію будь-якій торговельній організації, яка потребує складської площі. Такі склади перебувають у власності транспортно-експедиційних та контейнерних служб залізничного транспорту, а також автотранспортних підприємств.

Важливою ознакою класифікації складів є форма власності, яка в Україні визначається Законом «Про власність» від 7.02.1991. Згідно з цим Законом склади можуть бути державними, колективними, приватними та спільними. Зараз склади в основному є державною та колективною власністю підприємств та організацій. Основу оптової торгівлі у перспективі становитимуть склади, що є власністю трудового колективу. Певну їх частку мають становити приватні складські підприємства, що є невеликими складами, викупленими здебільшого зі складського фонду роздрібної торгівлі чи збудовані на власні кошти приватних осіб. Набули розвитку і спільні складські підприємства, основою яких є змішана форма власності -- державна, колективна, приватна юридичних і фізичних осіб України та інших держав. Поступово, з втіленням Програми приватизації у життя, питома вага державної складської мережі буде зменшуватися.

Класифікація АВСD

Складський комплекс класу А+

Сучасна одноповерхова складська будівля з легких металоконструкцій і сандвіч панелей переважно прямокутної форми. Обов'язкова умова - будівля повинна бути без колон або з кроком колон не менше 12 м і відстанню між прольотами не менше 24 м.

Вимоги до складу класу А+:

- Обов'язкова наявність абсолютно плоских бетонних підлог з антипиловим покриттям, з високою проектної навантаженням на поверхню не менше 5 тонн / кв.м, на рівні 1,2 м від землі.

- Обов'язкова наявність стель заввишки не менше 13 м, що дозволяють установку багаторівневого стелажного обладнання (6-7 ярусів).

- Обов'язкова наявність регульованого температурного режиму та вологості.

- Обов'язкова наявність пожежної сигналізації та автоматичної системи пожежогасіння (сплінкерне або порошкове).

- Обов'язкова наявність системи вентиляції та кондиціонування.

- Обов'язкова наявність систем охоронної сигналізації та відео спостереження.

- Обов'язкова наявність автономної електропідстанції, теплового вузла і системи водопостачання.

- Обов'язкова наявність достатньої кількості автоматичних воріт докового типу з вантажно-розвантажувальними майданчиками регульованої висоти.

- Обов'язкова наявність майданчиків для відстою великовантажних автомобілів і паркування легкових машин.

- Обов'язкова наявність майданчиків для маневрування великовантажного автотранспорту.

- Обов'язкова наявність при складі офісних приміщень.

- Обов'язкова наявність при складі допоміжних приміщень (туалети, душові, підсобні приміщення, роздягальні й кімнати відпочинку для персоналу).

- Обов'язкова наявність системи обліку та контролю доступу співробітників.

- Обов'язкова наявність оптоволоконних ліній зв'язку.

- Обов'язкова наявність обгородженої освітленої і упорядкованої території, яка цілодобово охороняється.

- Обов'язкове розташування поблизу центральних автомагістралей, що забезпечує зручний під'їзд.

- Обов'язкова наявність професійної системи управління.

- Досвідчений девелопер - обов'язково.

- Бажаною є наявність залізничної вітки.

Складський комплекс класу А

Сучасна одноповерхова складська будівля з легких металоконструкцій і сандвіч панелей переважно прямокутної форми. Обов'язкова умова - будівля повинна бути без колон або з кроком колон не менше 9 м і відстанню між прольотами не менше 24 м.

Вимоги до складу класу А:

- Обов'язкова наявність абсолютно плоских бетонних підлог з антипиловим покриттям, з високою проектної навантаженням на поверхню не менше 5 тонн / кв.м, на рівні 1,2 м від землі.

- Обов'язкова наявність стель заввишки не менше 10 м, що дозволяють установку багаторівневого стелажного обладнання.

- Обов'язкова наявність регульованого температурного режиму та вологості.

- Обов'язкова наявність пожежної сигналізації та автоматичної системи пожежогасіння (сплінкерне або порошкове).

- Обов'язкова наявність системи вентиляції та кондиціонування.

- Обов'язкова наявність систем охоронної сигналізації та відео спостереження.

- Обов'язкова наявність достатньої кількості автоматичних воріт докового типу з вантажно-розвантажувальними майданчиками регульованої висоти.

- Обов'язкова наявність майданчиків для відстою великовантажних автомобілів і паркування легкових машин.

- Обов'язкова наявність майданчиків для маневрування великовантажного автотранспорту.

- Обов'язкова наявність при складі офісних приміщень.

- Обов'язкова наявність при складі допоміжних приміщень (туалети, душові, підсобні приміщення, роздягальні й кімнати відпочинку для персоналу).

- Обов'язкова наявність оптоволоконних ліній зв'язку.

- Обов'язкова наявність обгородженої освітленій і упорядкованій території, що цілодобово охороняється.

- Обов'язкове розташування поблизу центральних автомагістралей, що забезпечує зручний під'їзд.

- Обов'язкова наявність професійної системи управління.

- Досвідчений девелопер - обов'язково.

- Бажана наявність системи обліку та контролю доступу співробітників.

- Бажана наявність автономної електропідстанції та теплового вузла.

- Бажана наявність залізничної вітки.

Складський комплекс класу В+

Одноповерхова складська будівля, переважно прямокутної форми (новозбудована або реконструйована).

Вимоги:

- Обов'язкова наявність абсолютно плоских бетонних підлог з антипиловим покриттям, з високою проектної навантаженням на поверхню не менше 5 тонн / кв.м, на рівні 1,2 м від землі.

- Обов'язкова наявність стель заввишки від 8 м.

- Обов'язкова наявність регульованого температурного режиму.

- Обов'язкова наявність пожежної сигналізації та автоматичної системи пожежогасіння.

- Обов'язкова наявність достатньої кількості автоматичних воріт докового типу з вантажно-розвантажувальними майданчиками регульованої висоти.

- Обов'язкова наявність системи вентиляції.

- Обов'язкова наявність систем охоронної сигналізації та відео спостереження.

- Обов'язкова наявність пандуса для розвантаження автотранспорту.

- Обов'язкова наявність майданчиків для маневрування великовантажного автотранспорту.

- Обов'язкова наявність при складі офісних приміщень.

- Обов'язкова наявність при складі допоміжних приміщень (туалети, душові, підсобні приміщення, роздягальні й кімнати відпочинку для персоналу).

- Обов'язкова наявність оптоволоконних ліній зв'язку.

- Обов'язкова наявність обгородженої освітленої і упорядкованої території, яка цілодобово охороняється.

- Обов'язкове розташування поблизу центральних автомагістралей, що забезпечує зручний під'їзд.

- Обов'язкова наявність професійної системи управління.

- Досвідчений девелопер - обов'язково.

- Бажаною є наявність системи обліку та контролю доступу співробітників.

- Бажаною є наявність автономної електропідстанції та теплового вузла.

- Бажаною є наявність залізничної вітки.

Складські приміщення класу В

Одно-, двоповерхова складська будівля, переважно прямокутної форми (новозбудована або реконструйована).

У разі двоповерхової будівлі обов'язкова наявність достатньої кількості вантажних ліфтів / підйомників, вантажопідйомністю не менше 3-х тонн, бажано не менше 1 на 2000 кв.м.

Вимоги:

- Обов'язкова наявність стель заввишки від 6 м.

- Підлога - асфальт або бетон без покриття.

- Обов'язкова наявність системи опалення.

- Обов'язкова наявність пандуса для розвантаження автотранспорту.

- Обов'язкова наявність майданчиків для маневрування великовантажного автотранспорту.

- Обов'язкова наявність охорони по периметру території.

- Обов'язкова наявність телекомунікаційних мереж.

- Обов'язкова наявність систем охоронної сигналізації та відео спостереження.

- Обов'язкова наявність при складі допоміжних приміщень.

- Бажано наявність системи вентиляції.

- Бажано наявність при складі офісних приміщень.

- Бажано наявність системи обліку та контролю доступу співробітників.

- Бажано наявність автономної електропідстанції та теплового вузла.

- Бажано наявність залізничної вітки.

Складські приміщення класу С:

Капітальне виробниче приміщення або утеплений ангар.

Вимоги:

- Обов'язкова наявність стель заввишки від 4 м.

- У разі багатоповерхового будови бажано наявність вантажних ліфтів або підйомників.

- Підлога - асфальт, бетонна плитка або бетон без покриття.

- Бажано наявність при складі допоміжних приміщень.

- Бажано наявність воріт на нульовій позначці.

- Бажано наявність майданчиків для маневрування великовантажного автотранспорту.

- Бажано наявність пандуса для розвантаження автотранспорту.

- Бажано наявність системи вентиляції.

- Бажано наявність системи опалення.

- Бажано наявність пожежної сигналізації та системи пожежогасіння.

- Бажано наявність охорони по периметру території.

- Бажано наявність телекомунікаційних мереж.

- Бажано наявність при складі офісних приміщень.

- Бажано наявність залізничної вітки.

Складські приміщення класу D.

Підвальні приміщення або об'єкти ГО, неопалювальні виробничі приміщення або ангари.

- Бажано наявність майданчиків для маневрування великовантажного автотранспорту.

- Бажано наявність системи вентиляції.

- Бажано наявність системи опалення.

- Бажано наявність пожежної сигналізації та системи пожежогасіння.

- Бажано наявність телекомунікаційних мереж.

Бажано наявність при складі офісних приміщень.

- Бажано наявність охорони по периметру території.

- Бажано наявність залізничної вітки.

Отже, для зберігання такого виду вантажу, як кавові зерна смажені, нам потрібен склад: спеціальний, механізований, одноповерховий середньовисотний, закритий, склад-холодильник. Або за класифікацією АВСD склад типу А або А+. Такий вибір можна легко обґрунтувати правилами зберіганні кавових зерен та їх товарною специфікою.

1.3 Визначення коефіцієнта нерівномірності надходження вантажопотоку на склад

1.3.1 Визначаємо мінімальне значення річної величини вантажообігу за формулою, т/рік:

(1.1)

т/рік

1.3.2 Визначаємо величину інтервалу значень вантажопотоку, т/рік:

(1.2)

Де - кількість інтервалів, =10.

т/рік

1.3.3 Визначаємо початкову величину кожного і-того інтервалу, т/рік:

(1.3)

де - початкова величина кожного попереднього і-того інтервалу, т/рік;

==42127,424 т/рік

=42127,424+3000,858=45128,282 т/рік

=45128,282+3000,858=48129,14 т/рік

=48129,14+3000,858=51129,998 т/рік

=51129,998+3000,858=54130,856 т/рік

=54130,856+3000,858=57131,714 т/рік

=57131,714+3000,858=60132,572 т/рік

=60132,572+3000,858=63133,43 т/рік

=63133,43+3000,858=66134,288 т/рік

=66134,288+3000,858=69135,146 т/рік

1.3.4 Визначаємо кінцеву величину кожного і-того інтервалу, т/рік:

(1.4)

=42127,424+3000,858=45128,282 т/рік

=45128,282+3000,858=48129,14 т/рік

=48129,14+3000,858=51129,998 т/рік

=51129,998+3000,858=54130,856 т/рік

=54130,856+3000,858=57131,714 т/рік

=57131,714+3000,858=60132,572 т/рік

=60132,572+3000,858=63133,43 т/рік

=63133,43+3000,858=66134,288 т/рік

=66134,288+3000,858=69135,146 т/рік

=69135,146+3000,858=72136,004 т/рік

1.3.5 Знайдемо середню величину інтервалу, т/рік

(1.5)

т/рік

т/рік

т/рік

т/рік

т/рік

т/рік

т/рік

т/рік

т/рік

т/рік

1.3.6 Заповнюємо таблицю

Таблиця 1.1.До визначення коефіцієнту нерівномірності вантажопотоку

№ інтервалу				Частота попадання в інтервал,	Відносна частота попадання в інтервал,
1	42127,424	45128,285	43627,855	13	0,165
2	45128,285	48129,143	46628,714	12	0,152
3	48129,143	51130,001	49629,572	11	0,139
4	51130,001	54130,859	52630,43	10	0,127
5	54130,859	57131,717	55631,288	9	0,114
6	57131,717	60132,575	58632,146	8	0,101
7	60132,575	63133,433	61633,004	7	0,087
8	63133,433	66134,291	64633,862	4	0,051
9	66134,291	69135,149	67634,72	3	0,038
10	69135,149	72136,007	70635,578	2	0,025
				79	1

1.3.7 Визначаємо математичне очікування вантажопотоку

(1.6)

43627,855*0,165+46628,714*0,152+49629,572*0,139+52630,43*0,127 +55631,288*0,114+58632,146*0,101+61633,004*0,087+64633,862*0,051+

+67634,72*0,038+70635,578*0,025 = 53126,357

1.3.8 Визначаємо дисперсію середньої величини вантажопотоку

(1.7)

(43627,855-53126,957)²*0,165+(46628,714-53126,957)²*0,152+(49629,572-53126,957)²*0,139+(52630,43-53126,957)²*0,127+(55631,288-53126,957)²*0,114+(58632,146-53126,957)²*0,101+(61633,004-53126,957)²*0,087+(64633,862-53126,957)²*0,051+(67634,72-53126,957)²*0,038+(70635,578-53126,957)²*0,025 = 55523870,11

1.3.9 Середньоквадратичне відхилення вантажопотоку

(1.8)

1.3.10 Визначаємо коефіцієнт варіації вантажопотоку

(1.9)

1.3.11 Визначаємо коефіцієнт нерівномірності надходження вантажу на склад:

(1.10)

1.4 Розрахунки технологічних площ складів

При проектуванні вантажних складів підлягають розрахункам такі технологічні площі:

S_роб - площа, зайнята безпосередньо вантажем, що зберігається;

S_дод - площа, необхідна для здійснення операції по прийманню та видачі вантажу (експедиція відправлення та приймання);

S_доп - площа, зайнята проїздами і проходами;

S_сл - площа, зайнята під службові приміщення.

Загальна площа складу розраховується за формулою:

S_заг = S_роб + S_дод + S_доп + S_сл (1.11)

На складах дуже широко використовуються системи стелажного зберігання. Завдяки використанню стелажного зберігання, можна працювати з різноманітними групами товарів, так як стелажне зберігання дозволяє отримати доступ практично до кожної окремо коробці. При стелажному способі укладання товарів на зберігання, розпаковані товари, а також товари у зовнішній тарі різними способами (рядами, десятками і т.д.) укладаються на стелажі. Найбільш ефективно стелажне зберігання товарів і цінностей, покладених на піддони, що забезпечує широке застосування підйомно-транспортних механізмів, і що дає хороші умови для повсякденного оперативного обліку товарів. Стелажне зберігання товарів дозволяє більш раціонально використовувати місткість складу: при незмінній площі, місткість складу можна збільшити підвищенням висоти стелажів (згідно БНІП 31-04-2001 висотне стелажне зберігання - зберігання на стелажах з висотою складування понад 5, 5 м). Штабельне (напільне) зберігання здійснюється, коли потрібно зберігати затарені або штучні товари. При цьому формують штабель з урахуванням тиску, котре створюють верхні матеріали. Цей спосіб оптимальний при зберіганні вантажів великих кількостей і невеликої номенклатури. Перевага штабельного зберігання в максимальному використанні площ та об'ємів. Крім цього, цей вид зберігання спрощує облік матеріалів та контроль за їх рухом. Недолік у тому, що він може використовуватись тільки при обмеженні номенклатури вантажів, а також у незручності виймання їх зі штабеля і неможливості автоматизації складських процесів. Надалі приймаємо, що у нас стелажне зберігання вантажів.

1.4.1 Розрахунок робочої площі вантажного складу

Розрахунок вантажомісткості складу Е_с проводимо за формулою:

(1.12)

- середня тривалість збереження вантажів на складі, діб (=1,5);

Добова продуктивність складу Р_доб, т/добу:

(1.13)

т/добу

Е_с = 568*1,14*1,5 = 971,28 т

Коефіцієнт використання місткості складу:

(1.14)

При визначенні необхідної робочої площі для вантажів, складованих на стелажах, за основу розрахунку приймається обсяг робочої комірки стелажа, м²:

(1.15)

де l - довжина комірки, м

b - ширина комірки, м;

h - висота комірки, м.

м²

Вагова місткість комірки стелажа (т) розраховується за формулою:

(1.16)

де - об'ємна вага складованого вантажу, т/м³;

К_звповн - коефіцієнт заповнення комірки вантажем (=0,8 - 1,0).

т

Кількість робочих комірок стелажів що необхідна для розміщення вагової ємності складованого вантажу, визначається за формулою:

(1.17)

Кількість ярусів стелажів визначається за формулою:

(1.18)

де Р^стел - питоме навантаження, що допускається на 1м² площі складу стелажного збереження, т/м² (=4,5);

F_яч - площа однієї комірки.

Розраховуємо число робочих комірок у нижньому ярусі стелажів за формулою:

 (1.19)

Сумарна робоча площа складу, призначеного для збереження вантажів на стелажах, розраховується по формулі:

(1.20)

де - ширина прорізів між суміжними комірками, м (=0,1).

м²

1.4.2 Розрахунок додаткової площі складу

Площа ділянки приймання, комплектування, приймальної та відправної експедиції розраховується по наступній формулі, м²:

(1.21)

де Р^* - навантаження на 1м² на ділянці приймання і комплектації, т/м² (=1,2); t_зб - термін збереження вантажів на ділянці приймання і комплектації, діб; h_у - висота укладання продукції на ділянках, м (=1,30);

К_Н - коефіцієнт, що враховує нерівномірність надходження вантажів на склад протягом різних сезонів і місяців року.

м²

Частка площі приймальної та відправної експедиції розраховується за формулою:

 (1.22)

м²

1.4.3 Розрахунок допоміжної площі складу

Орієнтовний підрахунок площі, зайнятої проїздами і проходами, може бути виконаний по формулі, м²:

(1.23)

де К_пр - коефіцієнт, що враховує потребу в допоміжній площі всередині складу, зайнятої проїздами та проходами (=0,8).

м²

1.4.4 Розрахунок службової площі вантажного складу.

Службова площа розраховується по формулі:

(1.24)

де n - кількість працівників на складі, чол. (=6)

S_норм - нормативна площа на 1 чоловіка, м² (=3,5).

м²

Тоді загальна площа складу становитиме:

м²

1.5 Розрахунок фронту навантажувально-розвантажувальних робіт

1.5.1 Вибір транспортного засобу для обслуговування складу

а) Визначаємо вантажопідйомність автомобіля:

Вантажність автомобіля задана рядом q₁, q₂,…q_j,…q_m.

q₁ = g_p - 2 = 5,68 - 2 = 3,68 т;

q₂ = g_p - 1 = 5,68 - 1 = 4,68 т;

q₃ = g_p = 5,68 т;

q₄ = g_p + 2 = 5,68 + 1 = 6,68 т;

q₅ = g_p + 2 = 5,68 + 2 = 7,68 т.

б) Розраховуємо час простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням:

(1.25)

год.

год.

год.

год.

год.

в) Визначаємо середній час простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням, год.:

 (1.26)

год.

г) Визначаємо час обслуговування одного автомобіля:

(1.27)

год.

д) Визначаємо середню вантажопідйомність автомобілів:

(1.28)

т

1.5.2 Розрахунок оптимального числа місць приймання вантажів

Оптимальне число місць приймання і чисельність комплектів машин та устаткування для забезпечення вантажно-розвантажувальних робіт і операцій, пов'язаних з прийманням і оформленням вантажів, розраховується за формулою:

(1.29)

де Р_зап - ймовірність того, що пункти приймання будуть зайняті і чергова автомашина з вантажем чекатиме своєї черги на розвантаження (=0,95);

- ймовірність того, що час простою машин у чеканні розвантаження може бути більше заданої (=0,05);

- середній час очікування машини з вантажем у черзі на розвантаження, визначається:

(1.30)

год.

- інтенсивність обслуговування одного відправника вантажу (обернено пропорційна середньому часу обслуговування одного відправника вантажу), од./год.:

(1.31)

од./год.

- інтенсивність вхідного потоку автомашин, може бути розрахована за формулою:

(1.32)

де Т_р - час роботи складу протягом доби з приймання та відправлення вантажів зі складу, годин/добу.

год./добу

, приймаємо 14 місць.

1.5.3 Розрахунок необхідної довжини фронту вантажно-розвантажувальних робіт

Необхідна довжина фронту вантажно-розвантажувальних робіт розраховується за формулою:

(1.33)

де - ширина транспортного засобу найбільшої вантажопідйомності, м;

- запасна відстань між суміжними машинами, встановленими біля завантажувальної рампи (=2 м).

Максимальної вантажопідйомності у нас автомобіль МАЗ 533702-240, його ширина 2,44 м.

м

При цьому місця приймання і відправки будуть розташовані наступним чином: 7 з одного боку складу та 7 з іншого.

1.6 Визначення габаритів вантажного складу

Визначення габаритів виконується з умов заданої загальної площі. Як правило при проектуванні складів задаються їх шириною В_скл, що за будівельними вимогами застосовується кратної 3 та складає 12, 18, 24, 36 чи 48 м. Також при визначенні габаритів складу враховують довжину фронту навантажувально-розвантажувальних робіт.

Довжина складу визначається за формулою:

(1.34)

м

Розділ 2. Технологічний процес обробки вантажів на складі

Транспортно-технологічна схема роботи складу - важливий елемент визначення технології переміщення вантажів. Кожна транспортно-технологічна схема може бути представлена у вигляді набору типових операцій, сформованих у блоки. Із цих блоків формується весь технологічний процес.

Рис. 2.1. Технологічна схема обробки вантажів на складі.

2.1 Комплектування товару і відпуск їх зі складу

Комплектування партій товару і підготовка їх до відпуску здійснюється на основі заявок оптових покупців, які можуть подаватися:

* по товарах простого асортименту - по телефону, через водіїв автомобіля, що доставили товар споживачу, роз'їзних торгових представників постачальників або поштою.

* по товарах складного асортименту - заявку складають після особистого відбирання товарів представником роздрібного торговельного підприємства на складі або в залі товарних зразків чи після ознайомлення з товарною пропозицією постачальника по каталогах.

Товар на складі відбирається індивідуальним або комплексним (груповим) способами.

2.1.1 Формування вантажних одиниць

а) Обираємо ЗЗВМ - євро піддон з габаритними розмірами 800х1200х150 мм.

б) Вказуємо розміри і вагу вантажу: коробка з какао має габаритні розміри: 500х400х300 мм. Вага 1 коробки () - 30 кг.

в) Вага нетто ЗЗВМ () становить 17 кг.

г) Визначаємо показники кратності упакованого в тару вантажу на ЗЗВМ:

(2.1)

(2.2)

(2.3)

д) Визначаємо кількість упаковок на ЗЗВМ:

(2.4)

коробок

е) Визначаємо вагу одного завантаженого ЗЗВМ:

(2.5)

кг

Схематичне зображення розташування товару на ЗЗВМ на міліметровому папері наводиться у додатках.

2.1.2 Визначення кількості об'єднаних партій товару

Кожна партія вантажу має певну кількість сформованих ЗЗВМ:

(2.6)

Кількість об'єднаних партій вантажу, необхідних для задоволення одноденної потреби обслуговування споживачів у товарах розраховується за формулою:

(2.7)



Зважаючи на випадковий характер попиту на товар середній розмір партії вантажу змінюється. Тому розрахуємо кількість партій вантажу для :

- = 0,8*5680 = 4544 т

- = 1*5680 = 5680 т

- = 1,2*5680 = 6816 т

- = 1,4*5680 = 7952 т

Апроксимуємо залежність :

Рис. 2.2. Графік апроксимації.

2.2 Розрахунок числа засобів механізації

У вантажному комплексі для обробки вантажів всередині складу передбачені електронавантажувачі.

2.2.1 Вибір транспортного засобу для обробки вантажопотоків на складі

Для здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт обираємо електронавантажувач Toyota 7FBE15. Приведемо його коротку технічну характеристику:

- вантажопідйомність 1,5 т;

- висота підйому вантажу 3 м;

- габаритні розміри: 1075х1875х1980 мм;

- зовнішній радіус повороту 1515 мм;

- найменша ширина проїзду 1680 мм;

- базова ширина проїзду 1865 мм.

Рис. 2.3. Електронавантажувач Toyota 7FBE15.

2.2.2 Розрахунок кількості електронавантажувачів

Для обробки вантажів всередині складу розрахуємо необхідну кількість електронавантажувачів за формулою:

(2.8)

де К_в.н.ч. - коефіцієнт використання навантажувального механізму в часі;

П_год - годинна продуктивність електронавантажувача, т/год. Визначається як:

(2.9)

де - вантажопідйомність електронавантажувача, т;

К_вв - коефіцієнт використання вантажопідйомності електронавантажувача (=0,8);

- кількість робочих циклів електронавантажувача протягом години, розраховується за формулою:

(2.10)

де Т_год - тривалість години (60 хв.);

Т_ц - тривалість одного робочого циклу роботи електронавантажувача (=4 хв.)

т/год.

приймаємо 4.

Размещено на Allbest.ru