Організація і проведення рятувальних робіт на об`єктах із сильнодіючими отруйними речовинами
Аналіз основ організації та проведення РІНР на об`єкті, послідовність проведення та залучення сил та засобів. Характеристика найбільш поширених видів СДОР, витікання яких можливе при аварії на хімічно-небезпечних обкатах. Засоби захисту при аваріях.
| Рубрика | Военное дело и гражданская оборона |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.10.2010 |
| Размер файла | 45,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Особовий склад сил ЦО, що вводиться у ВХУ, забезпечується ЗІЗ органів дихання і шкіри, антидотами, індивідуальними протихімічними пакетами.
Перед уведенням сил в ОХП розвідка проводить виявлення хімічної обстановки: установлюються засоби застосування ХЗ і тип використаної ОР, визначаються межі вогнищ і зон зараження. Ці дані дозволяють оцінити глибину поширення зараженого повітря; стійкість аміаку на місцевості і техніці; припустимий час перебування людей у засобах захисту шкіри; можливі ураження людей, зараження споруд, техніки і майна. На підставі оцінки хімічної обстановки вживаються заходи щодо захисту людей, розробляються і реалізуються заходи щодо ведення рятувальних робіт в умовах зараження, ліквідації наслідків зараження, відновлення виробничої діяльності ОГ і забезпечення життєдіяльності населення.
Першими у ВХУ для надання допомоги ураженим уводяться медичні підрозділи військових частин і формування медичної служби ЦО, а також підрозділи хімічного захисту та формування протирадіаційного і протихімічного захисту. Основні завдання цих сил - надання негайної медичної допомоги ураженим, їх евакуація на незаражену місцевість і проведення дегазації території, споруд і техніки. У першу чергу евакуюють людей, які не мають засобів захисту органів дихання, потім тих, хто має протигази і вже одержали першу медичну допомогу; в останню чергу евакуюють людей, укритих в обладнаних фільтровентиляційними установками сховищах. Евакуація уражених та іншого населення з ВХУ - основний обсяг робіт - вимагає великої кількості засобів пересування. Для пошуку, винесення і посадки уражених на транспорт залучаються формування різного призначення. Евакуація неураженого населення здійснюється як пішим порядком по пророблених проходах, так і на будь-якому виді транспорту, якщо така можливість є.
При проведенні рятувальних робіт у вторинному вогнищі ураження основні зусилля спрямовуються на локалізацію джерел отруйної речовини і запобігання її подальшого надходження на місцевість і в повітря. Речовини, що потрапили на місцевість, дегазуються (нейтралізуються) знезаражуючими розчинами чи великою кількістю води за допомогою спеціальних дегазаційних або інших придатних для цієї мети машин. Одночасно ведуться роботи з нейтралізації отруйних речовин у закритих приміщеннях. Для зниження концентрацій ОР у хмарі зараженого повітря за допомогою дегазаційних і пожежних машин на його шляху можуть ставитися вертикальні водні завіси чи завіси зі спеціальних розчинів.
Підрозділи хімічного захисту і формування протирадіаційного та протихімічного захисту в період проведення рятувальних робіт у ВХУ дегазують ділянки місцевості і доріг, будинки і споруди, проводять санітарну обробку особового складу військових частин, формувань і населення, знезаражують їх засоби захисту й одяг. Черговість проведення цих робіт визначається начальником ЦО, виходячи з конкретної обстановки [11].
Для санітарної обробки населення, яке евакуюється з ВХУ, і дегазації транспортних засобів поблизу маршрутів евакуації на незараженій місцевості підрозділами хімічного захисту частин ЦО розгортаються пункти спеціальної обробки (ПуСО). З цією ж метою можуть використовуватися санітарні обмивальні пункти (СОП) і станції знезаражування транспорту (СЗТ) ОГ, які знаходяться на зараженій території. Санітарна обробка уражених проводиться в процесі надання їм медичної допомоги. Заражені одяг і ЗІЗ направляються для дегазації на станції знезаражування одягу (СЗО) чи на ПуСО.
Проведення контролю на зараженість продовольства і джерел води покладається на медичну службу ЦО, а фуражу - на службу захисту тварин і рослин.
РІНР у ВХУ виконуються в протигазах і засобах захисту шкіри. Тривалість роботи змін у ВХУ залежить, головним чином, від припустимого часу безупинного перебування в ЗІЗ. Щоб уникнути перегріву і виходу його з ладу через теплові удари застосовують спеціальні комбінезони, що екранують, і поливання захисних костюмів водою.
Роботи проводяться з максимальною інтенсивністю до повного їх завершення в найкоротший термін, із залученням необхідної кількості сил і засобів та з дотриманням заходів безпеки. Заміна формувань здійснюється за рахунок резервів і залучення додаткових спеціальних формувань. У залежності від хімічної обстановки у вогнищах РІНР можуть проводитися послідовно (спочатку в окремих, найбільш важливих місцях) або одночасне на всій території ВХУ. Вогнища вважаються ліквідованими, коли перебування людей без засобів захисту в них стає безпечним. На період проведення робіт вогнище ураження оточується, встановлюється комендантська служба й організовується охорона громадського порядку.
3.3 Прилади хімічного контролю: їх застосування та принцип дії
На території ТОВ «Ратибор» смт. Куликівка при виникненні аварії з витоком аміаку застосовуються прилади хімічного контролю. Визначення отруйних речовин у повітрі, на місцевості, техніці проводиться приладами хімічної розвідки і газосигналізаторами або шляхом проб і наступного їх аналізу в хімічних лабораторіях.
Принцип визначення отруйних речовин приладами хімічної розвідки заснований на зміні кольору індикаторів при взаємодії з отруйними речовинами. В залежності від того, який було взято індикатор і як він змінив колір, визначають тип отруйної речовини, а порівняння інтенсивності отриманого кольору з кольоровим еталоном дозволяє судити про приблизну концентрацію отруйної речовини в повітрі або щільність зараження об'єкту. Для визначення отруйних речовин на території аварії застосовуються такі засоби хімічної розвідки: військовий прилад хімічної розвідки - ВПХР, прилад хімічної розвідки - ПХР, універсальний газосигналізатор, напівавтоматичний прилад хімічної розвідки - НГІХР та інші.
Всі роботи з приладами хімічної розвідки по визначенню отруйних речовин проводяться в засобах індивідуального захисту органів дихання та шкіри (в протигазах, в табельному захисному одязі, в гумових чоботях і рукавицях) [11].
Військовий прилад хімічної розвідки
ВПХР використовується для виявлення і визначення отруйних речовин у повітрі, на місцевості, техніці.
ВПХР складається з корпусу з кришкою і розміщених у ньому ручного насосу, насадки до насосу, паперових касет з індикаторними трубками, захисних ковпачків, протидимних фільтрів. Крім того, в комплект приладу входить лопатка для взяття проб, плечовий ремінь і пам'ятка по роботі з приладом. Маса приладу 2,3 кг.
Захисні ковпачки служать для захисту внутрішньої поверхні лійки насадки від зараження краплинами ОР і для розміщення проб землі та інших сипучих матеріалів при визначенні в них отруйних речовин.
Протидимні фільтри використовують для визначення ОР в димі, малих кількостей ОР в ґрунті та сипучих матеріалах, а також при взятті проб диму. Вони складаються з одного шару фільтруючого матеріалу (картон) і кількох шарів капронової тканини.
Грілка служить для підігріву індикаторних трубок при низькій температурі повітря від - 40 °С до +10 °С. Вона складається з пластмасового корпусу з двома отворами, в які вставляється штир для проколу патрона нагрівання. В корпусі грілки є чотири металеві трубки: три малого діаметру для індикаторних трубок і одна більшого діаметру - для патрона. Перед експлуатацією приладу необхідно підготувати його до роботи: провести зовнішній огляд, перевірити наявність в ньому, всіх деталей комплекту, впевнитись у їх справності, розмістити касети з індикаторними трубками в такому порядку: зверху - трубки з червоною маркіровкою, потім з зеленою, а внизу - з жовтою. Зняти з протидимного фільтру поліетиленовий чохол, вийняти інструкцію по експлуатації, закріпити прилад на грудях. При наявності отруйних речовин в повітрі негайно одягнути протигаз та індикаторними трубками дослідити повітря. Дослідження проводять в такій послідовності: спочатку використовують трубку з червоними кільцями і крапкою, потім - трубку з трьома зеленими кільцями, в кінці - трубку з зеленими кільцями [1].
Наявність отруйних речовин в ґрунті та сипучих матеріалах визначають в такій послідовності: виймають з приладу насос, підготовляють необхідну, індикаторну трубку і вставляють її в гніздо насосу. Накручують насадку і надягають на лійку захисний ковпачок. Беруть лопаткою пробу верхнього шару фунту (снігу) або сипучого матеріалу в найбільш зараженому місці і засипають його у лійку насадки доверху. Потім лійку накривають протидимним фільтром і закріплюють притискним кільцем. Через трубку прокачують повітря, роблячи 120 помпувань. Відкинувши притискне кільце, викинувши пробу і протидимний фільтр, відкручують насадку, виймають із насосу індикаторну трубку і визначають наявність отруйної речовини.
Для визначення нестійких отруйних речовин необхідно використовувати індикаторні трубки з трьома зеленими кільцями.
Військовий прилад хімічної розвідки ВПХР (крім реактивів, які замерзають) можна зберігати в неопалюваних приміщеннях або на розвідувальних машинах.
Реактиви зберігають в приміщенні, яке опалюється при температурі. не вище 200С.
Напівавтоматичний прилад хімічної розвідки НПХР
НПХР призначений для визначення в повітрі пари отруйних речовин, а також для орієнтовного встановлення наявності ОР на місцевості та різних предметах. Цим приладом оснащуються хімічні розвідувальні машини.
Універсальний газосигналізатор УГ_2
Універсальний газосигналізатор призначений для визначення в повітрі сильнодіючих отруйних речовин (СДОР): хлору, аміаку, сірководню, сірчаного ангідриду, окису вуглецю, окисів азоту, бензолу, толуолу, ксилолу, ацетону, ацетилену, етилового ефіру, бензину, вуглеводнів нафти (гасу, уайт-спіриту та ін.). Принцип його роботи базується на просмоктуванні повітряно-забірним пристроєм зараженого повітря через індикаторну трубку. Якщо в повітрі є отруйні речовини, то наповнювач індикаторної трубки змінює колір. Вимірявши довжину забарвленого стовпчика наповнювача на шкалі, яка відградуйована в міліграмах на літр (мг/л), визначають концентрацію аналізованої СДОР в повітрі.
Висновок
РІНР мають різний зміст, але організовуються і проводяться, як правило, одночасно, як єдиний комплекс. При цьому обов'язково враховується, що кожному виду стихійних лих властиві свої специфічні особливості, з яких випливають певні вимоги до складу сил, що залучаються, їх технічного оснащення і способів дій.
Рятувальні та інші невідкладні роботи (РіНР) проводяться з метою порятунку людей та надання допомоги ураженим, локалізації аварій та усунення пошкоджень, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт. При проведенні РіНР великого значення має дотримання певних умов. Такими умовами є: своєчасне створення угруповань, сил, що залучаються для проведення РіНР, своєчасне ведення розвідки, швидкий рух і введення сил у осередок ураження, безперервне проведення РіНР до їх повного завершення, тверде й оперативне управління силами, що залучаються до проведення РіНР, і всебічне забезпечення їх діяльності.
Для проведення рятувальних робіт залучаються невоєнізовані формування - ЦО, військові частини і підрозділи, медорганізації тощо. Проводити рятувальні роботи на об'єкті залучаються невоєнізовані формування.
На території об'єкта існує можливість виникнення аварії на території холодильного цеху з витоком СДОР таких як аміак та фреон.
На території ТОВ «Ратибор» смт. Куликівка на випадок виникнення аварії з витоком аміаку або фреону досить чітко розроблений план проведення рятувальних робіт персоналу та населення, яке знаходиться поблизу об'єкта. На об`єкті для хімічної розвідки використовуються такі прилади: військовий прилад хімічної розвідки, універсальний газосигналізатор, напівавтоматичний прилад хімічної розвідки.
Список використаної літератури
Атаманюк В.Г. Гражданская оборона. - М.: Высш. шк., 1986.
Безопасность жизнедеятельности. Учебник / Под ред. Э.А. Арустамова. - М., 2000.
Безпека життєдіяльності. Підручник/ За ред. Я. Бедрія. - Львів: Афіша, 1998.
Желібо Е.П. Безпека життєдіяльності.: Навчальний посібник. - К.: Каравела, 2001. - 320 с.
Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини: Навчальний посібник. - Л., 2000. - 186 с.
Максимов М.Т. Защита от сильнодействующих ядовитых веществ. - М.: Энергоиздат, 1983.
Пістун І.П. та інші. Безпека життєдіяльності. - Львів, 1995.
Шоботов В.М. Защита населения в чрезвычайных ситуациях. - ПГТУ, 2000.
Шоботов В.М. Действие производственного персонала и населения в чрезвычайных ситуациях. - ПГТУ, 1999.
Шоботов В.М. Оценка обстановки при чрезвычайных ситуаціях. - ПГТУ, 1999.
Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 439 с.
Подобные документы
Прогнозування масштабів зараження сильнодіючими отруйними речовинами при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах. Еквівалентна кількість речовини в первинній та вторинній хмарі. Глибина зони зараження. Площа зони зараження первинною (вторинною) хмарою.
лабораторная работа [78,8 K], добавлен 23.08.2012Прогнозування масштабів зараження отруйними речовинами при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах. Визначення рівня радіоактивного зараження місцевості; розрахунок дози радіації. Оцінка вогнища ураження при вибухах паливно-повітряних і газових середовищ.
контрольная работа [3,0 M], добавлен 14.01.2013Уражаючі фактори ядерного вибуху, їх характеристика. Заходи захисту особового складу та військової техніки від їх впливу. Аварії на хімічно небезпечних об`єктах, на ядерних енергетичних установках. Засоби індивідуального захисту шкіри та органів дихання.
методичка [108,0 K], добавлен 15.08.2009Двоокис азоту як летуча рідина червоно-бурого кольору. Окисли азоту - надзвичайно отрутні продукти. Надходження азоту до організму людини через дихальні шляхи, шкірні покриви. Порядок проведення евакуаційних та аварійно-відновлюючих робіт на місці аварії.
реферат [28,7 K], добавлен 06.12.2010Оцінка інженерного захисту робітників промислового об’єкта. Підвищення стійкості промислового об‘єкта в умовах надзвичайних ситуацій. Організація проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єкті командиром зведеної рятувальної команди.
практическая работа [52,7 K], добавлен 17.04.2007Отруйні речовини, що виділяються внаслідок аварії на хімічно небезпечному об’єкті. Можлива хімічна обстановка в районі виконання завдань з охорони громадської безпеки ротою внутрішніх військ. Особливості роботи командира роти в умовах хімічного зараження.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 20.10.2011Мета цивільного захисту на об'єктах господарської діяльності (державних і приватних). Структура керівництва цивільного захисту на об'єкті. Обов'язки начальника цивільного захисту і його заступників. Документи, які розробляються на об'єкті у сфері захисту.
курсовая работа [572,3 K], добавлен 25.10.2010Дії по захисту робочих та населення внаслідок аварії на своєму або іншому хімічно небезпечному об'єкті. Розрахунки площі зараження, часу підходу зараженого повітря до об'єкту, часу вражаючої дії та можливих втрат людей в епіцентрі хімічного враження.
курсовая работа [28,0 K], добавлен 30.10.2009Надзвичайні ситуації природного, техногенного та соціально-політичного характеру. Нормативно-правова база цивільного захисту. Структура єдиної державної системи цивільного захисту України. Порядок проведення аварійно-рятувальних робіт в зоні лиха.
презентация [6,9 M], добавлен 09.11.2014Рекомендації щодо проведення допідготовки водіїв автомобільної служби. Перелік керівних документів, організаційні вказівки. Планування та організація допідготовки. Особливості організації та проведення підготовки до маршів на 70, 90 та 250 кілометрів.
методичка [46,8 K], добавлен 17.08.2009
