Главная База знаний "Allbest" Военное дело и гражданская оборона Прогнозування масштабів радіоактивного зараження

Прогнозування масштабів радіоактивного зараження

Прогнозування масштабів зараження сильнодіючими отруйними речовинами при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах. Еквівалентна кількість речовини в первинній та вторинній хмарі. Глибина зони зараження. Площа зони зараження первинною (вторинною) хмарою.

Рубрика Военное дело и гражданская оборона
Вид лабораторная работа
Язык украинский
Дата добавления 23.08.2012
Размер файла 78,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розрахункове завдання №1

Прогнозування масштабів зараження сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР) при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах.

1. На складі хімічних речовин стався вибух, в результаті якого стався витік 120 т соляної кислоти (конц.). Кількість робітників - 48 чол. Забезпеченість протигазами - 100%. Метеоумови: інверсія, швидкість вітру - 2 м/с, напрямок вітру - Пд-С, t - 150С. Оцінити хімічну обстановку, яка може скластися внаслідок аварії на 3 год. після аварії. Запровадити заходи з організації сповіщення і евакуації населення прилеглих районів, надання першої медичної допомоги.

розв'язування завдання №1.

1. Визначити еквівалентну кількість речовини в первинній хмарі:

(т)

де К1 - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання СДОР (табл.1). Для стиснутих газів К1 = 1.

К3 - коефіцієнт, який дорівнює відношенню порогової токсодози хлору до порогової дози інших СДОР (табл.1).

К5 - коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря (інверсія - 1, ізотермія - 0,23, конвекція - 0,08).

К7 - коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря (табл.1). (Для стиснутих газів К7 = 1).

Q0 - кількість викинутого (розлитого) СДОР, т.

К1 = 0, К3= 0,3, К5= 1, К7 = 1

0,3*1*1*120=36 т

2. Визначити еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі:

, (т)

де К2 - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР (табл.1);

K4 - коефіцієнт, який враховує швидкість повітря (табл.3);

K6 - коефіцієнт, який залежить від часу N, що минув від початку аварії;

K6 = N0.8 при N<T;

K6 = T0.8 при N>T, де T - тривалість випаровування речовини, год.;

d - густина СДОР, т/м3 (табл.1);

h - товщина шару СДОР, м.

- що вільно розлилася на підстилаючій поверхні приймається

h=0,05 м;

- при розливі із ємності, яка має піддон h = H - 0,2 м,

де Н - висота піддону (обваловки), м.

Визначити тривалість дії СДОР (час випаровування з площі розливу).

, год.

К1 = 0; К2 = 0,021; К3= 0,3; К4 =1,33; К5= 1; К7 = 1

N= 3 год. Q0=120 т h= 0,05 м

= 2,14

3>2,14; N>T; К6=Т08=2,1408=1,84

=30,89

3. Визначити глибину зони зараження первинною Г1 (вторинною - Г2) хмарою, в залежності від еквівалентної кількості речовини і швидкості повітря. По табл.2 визначити глибину зони можливого зараження СДОР Г1 для Q1 та Г2 для Q2. Якщо значення Q1 і Q2 не співпадають зі значенням в таблиці 2, то глибини Г1 та Г2 визначаємо інтерполіруванням за формулою:

де

Qм - менше, а Qб - більше граничне значення проміжку, в якому знаходиться значення Q1 або Q2, Гм - менше, а Гб - більше значення глибини зони можливого зараження СДОР, які відповідають граничним значенням проміжку Qб - Qм для конкретної швидкості вітру.

=42,45

=38,75

4. Визначити повну глибину зони зараження Г`п (км):

, км

де Г1 (2) - найбільший із розмірів Г1 і Г2, Г2 (1) - найменший із розмірів Г1 і Г2. Отримане значення Г`п порівняти з максимально можливим значенням глибини перенесення повітряних мас, яка визначається за формулою:

, км,

де N - час від початку аварії, год.;

V - швидкість переносу попереднього фронту зараженого повітря, км/год. (табл.4). За кінцеву величину приймаємо менше значення Гп або Г // п.

N=3 год;

V= 10 км/год

Г'n= 42,45+0,5*38,75=61,825 км

Г"n=3*10=30 км

Приймаємо Г'n=30 км

5. Визначити площу зони можливого зараження первинною (вторинною) хмарою:

км2,

де f - кутові розміри зони можливого зараження, град.

- при швидкості вітру по прогнозу V< 0,5 м/с - f =360?;

- при швидкості вітру по прогнозу V = 0,6 - 1 м/с - f=180?;

- при швидкості вітру по прогнозу V= 1,1 - 2 м/с - f=90?;

- при швидкості вітру по прогнозу V>2 м/с - f =45?;

- f = 90°

Sм= 8,72*10-3*302*90=706,3 км

6. Визначити площу фактичного зараження Sf:

, км2,

Кв - коефіцієнт, який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря: інверсія - 0,081; ізотермія - 0,133; конвекція - 0,235.

=90,81 км2

7. Нанести на карту №1, згідно розрахунків, зону хімічного зараження. Для цього від об'єкту, де відбулася аварія, в напряму повітря провести лінію. Ця лінія є бісектрисою кута f. Відкласти на лінії відстань Гп з врахуванням масштабу. Отримуємо зону хімічного зараження, яка обмежена колом, півколом, сектором, що мають кутові розміри f і радіус, який дорівнює глибині зараження Гп.

8. Для своєчасного прийняття заходів профілактики, рятування людей дуже важливо знати, коли підійде до даного населеного пункту, об'єкта (певного рубежу) хмара зараженого повітря для того, щоб своєчасно попередити їх про небезпеку, яка їм загрожує. Тому своєчасно складається графік сповіщення міст, селищ, районів. При цьому потрібно враховувати, щоб час сповіщення (tсп) і час прийняття заходів безпеки (tзб) були менше часу підходу зараженого повітря t, тобто

Як тільки сталася аварія, необхідно зразу вести роботи по ліквідації аварії, порятунку людей в зоні застосування хімічної зброї або вибуху, розливу СДОР. В цей період необхідно знати час (tур) вражаючої дії речовини. Отримані дані по часу вражаючої дії СДОР передаються в центр (штаб) координації рятувальних робіт, де уточнюється графік сповіщення, розробляються заходи профілактики по зниженню ураження людей, встановлюється матеріальне забезпечення рятувальних робіт, засобів індивідуального і колективного захисту людей.

Для оповіщення санаторію:

2,3>0,95+0,85

Для оповіщення Долини:

3,35>1,3+1,2

Для оповіщення м. Високе:

5,4>2,1+2,3

Для оповіщення водозабірної станції:

4,2>1,8+2,0

Для оповіщення м. Калуж:

5,95>2,5+2,7

9. Час підходу зараженого повітря до об'єктів, які попадають в зону зараження визначити за формулою:

ti = Li / V, год.,

де Li - відстань від і-го об'єкта, де відбулася аварія до найближчих населених пунктів в напряму розповсюдження хмари, км (провести вимірювання по карті №1 з врахуванням масштабу); V - швидкість переносу попереднього фронту хмари зараженого повітря, км/год (табл.4).

Від складу до Санаторію:

Відстань L= 23 км

V= 10 км/год

t1=23/10 = 2,3 год

Від складу до Долини:

Відстань L= 33,5 км

V= 10 км/год

t1=33,5/10 = 3,35 год

Від складу до м. Високе:

Відстань L= 54 км

V= 10 км/год

t1=54/10 = 5,4 год

Від складу до водозабірної станції:

Відстань L= 42 км

V= 10 км/год

t1=42/10 = 4,2 год

Від складу до м. Калуж:

Відстань L= 59,5 км

V= 10 км/год

t1=59,5/10 = 5,95 год

10. Для задач № 1-6 визначити можливі втрати робітників і службовців на аварійному об'єкті в залежності від умов перебування і забезпечення засобами індивідуального захисту. Для цього за табл.5 визначити відсоток можливих втрат працівників, які знаходяться в простих укріпленнях будинку, в залежності від забезпеченості людей протигазами. Враховуючі кількість працівників, визначити кількість потерпілих людей в осередку ураження. При кількості більше 10 визначити орієнтовну структуру втрати людей:

- в легкому ступені - 25%;

- в середньому і важкому ступенях (з виходом з ладу не менше ніж на 2-3 тижні і з потребою госпіталізації) - 40%;

- зі смертельними випадками - 35%.

Відсоток можливих втрат становить 4%

Можливість потерпілих 1,92 чол. ?2 чол.

11. Якщо в результаті аварії утворюється зона хімічного ураження, визначити можливі втрати цивільного населення пунктів, що попадають в цю зону (табл.5). Оскільки не враховується детальний план населених пунктів, кількість населення, яке попадає в зону хімічного ураження приймається орієнтовно в залежності від населеного пункту: Калуж - 180 тис., Баргузін - 120 тис., Велич - 100 тис., Семенівка - 90 тис., Суневе - 12 тис., Глобино - 18 тис., Червоне - 8 тис., Високе - 15 тис., Сороки - 10 тис., Долина - 14 тис., Піщане - 12 тис., Санаторій - 1 тис. Люди знаходяться в будинках без ЗІЗ. Визначити орієнтовну структуру втрати людей.

Орієнтовна втрата людей становить:

(180+14+15) *50%=104,5 тис.

12. З метою запобігання перегріву тіла встановити гранично допустимі терміни перебування (безперервної праці) в захисній одежі ізолюючого типу. Час перебування людей в засобах індивідуального захисту (ЗІЗ) шкіри залежить від температури зовнішнього повітря (приміщення, де працюють) і визначається за табл.6.

Якщо температура повітря становить близько 15°С, то гранично допустимий термін перебування у ЗІЗ становить 2 години.

13. За результатами оцінки хімічної обстановки зробити висновки і намітити необхідні заходи по організації сповіщення робітників, службовців, населення прилеглих районів, розробити заходи з організації евакуації людей, надання медичної допомоги, проведення дегазації, санітарної обробки.

Висновки

Якщо виникла аварія чи є загроза її виникнення, необхідно негайно, відповідно до діючих планів, здійснюється оповіщення працюючого персоналу і населення, що проживає поблизу. Населенню даються вказівки про порядок поводження. Про аварію керівник об'єкта або черговий диспетчер доповідає начальнику ЦО міста, області.

Обслуговуючий персонал, відповідно до діючих на об'єкті інструкцій, вживає заходи захисту з ліквідації чи локалізації аварії. У міру прибуття до цих робіт беруться підрозділи рятувальних служб і спеціалізовані невоєнізовані формування.

за сигналом оповіщення:

населення вдягає засоби захисту органів дихання (табельні або найпростіші) і виходить із зони зараження в зазначений район;

о. с. органів керування збирається у пунктах керування;

о. с. підрозділів рятувальних служб прибуває до місця аварії.

У першочерговому порядку організовується розвідка, що встановлює місце аварії, вид СДОР, ступінь зараження нею території і повітря, стан людей у зоні зараження, межі зон зараження, напрямок і швидкість вітру, напрямок поширення забруднення. Розвідка ведеться розвідувальними підрозділами газорятувальної служби і спеціалізованих формувань.

Після проведення розвідки й ухвалення рішення починається організоване ведення рятувальних робіт.

На виході із зон зараження організовується санітарна обробка населення і о. с. формувань, дегазація транспорту та майна. ці роботи проводяться ПуСО, СОП і СЗТ. Заражений одяг збирається для дегазації чи знищення.

Робітники та службовці, почувши сигнал оповіщення, повинні негайно надягти ЗІЗ, насамперед ізолюючі та промислові протигази. Потім персонал укривається в підготовлених сховищах або виходить із зони зараження.

Люди, що проживають поблизу ХНО, за сигналом оповіщення повинні вдягти дітей, надіти протигази, закрити вікна, відключити електронагрівальні і побутові прилади, газ, погасити вогонь у печах, взяти необхідне та теплий одяг (триденний запас продуктів, що не псуються), попередити сусідів, швидко, але без паніки вийти із житлового масиву у вказаному напрямку чи в бік перпендикулярний до напрямку вітру, на відстань не менше 1,5 км від попереднього місця перебування, де і чекати подальших розпоряджень.

зона зараження отруйна речовина

Розрахункове завдання 2

Прогнозування масштабів радіоактивного зараження місцевості

Комплексне завдання по оцінці радіаційної обстановки на машинобудівному заводі

Машинобудівний завод розташований на північно-східній окраїні м. Дністровська і відноситься до підприємств, які продовжують свою діяльність у воєнний час. За характером технологічного процесу працює цілодобово. Загальна кількість працівників та службовців дорівнює N1 чол.

На території заводу є шість сховищ промислового типу із загальною місткістю N2, в тому числі:

- під будинком заводоуправління на N3 чол.;

- під будинком ливарного цеху на N4 чол.;

- під будинком механічного цеху на N5 чол.;

- окремо в районі котельної на N6 чол.;

- окремо між електро- і механічними цехами на N7 чол.;

- окремо в районі цеху деревообробки на N8 чол.

Усі сховища мають коефіцієнт послаблення радіації Кпосл = 1000. крім того, на території заводу є три підвали під промисловими будівлями, які пристосовані під протирадіаційні сховища і мають Кпосл = 50, загальна їх місткість N9 чол., в тому числі:

- під будівлею гаражу на N10 чол;

- під будівлею електроцеху на N11 чол.;

- під будівлею цеху деревообробки на N12.

Усі цехи заводу - одноповерхові будівлі промислового типу, а заводоуправління і конструкторське бюро - триповерхові цегляні будинки.

Тактична обстановка. В час Т у результаті нанесення противником ядерного удару або ядерного вибуху на АЕС відбулося радіоактивне зараження міста, території заводу та місцевості. Будівлі заводу отримали середні і частково слабкі руйнування. Є окремі вогнища пожеж. Рівні радіації вказані на планах 2-3 у відповідних точках, перераховані на 1 год. після вибуху.

розв'язування:

1. Проставляємо на карті № 2 біля відповідних точок 1-15 рівні радіації згідно варіанта №5.

2. Розбиваємо територію підприємства на 3 ділянки так, щоб рівні радіації в точках ділянки відрізнялися одна від одної не більше ніж на 20-30 Р/год. Поділення території підприємства на ділянки заключається в тому, що той чи інший об'єкт (цех, сховище та ін.) повинен бути віднесений до відповідної ділянки. Це необхідно для того, щоб при вводі формувань рятувальної служби на територію підприємства для рятування працівників, люди не отримали дозу радіації більш встановлених допустимих значень. Тому введення формувань буде проводиться в чітко встановлений час відповідно графіку вводу формувань на територію підприємства.

3. Розраховуємо середній рівень радіації на ділянці:

Роі - рівень радіації у відповідній точці і ділянки, n1 - кількість точок на ділянці, j - номер ділянки

= = 50

= = 142

= = 156

Радіоактивне зараження території об'єкта в осередку ядерного ураження може серйозно вплинути на організацію та проведення рятувальних та невідкладних аварійно-відновлювальних робіт. З одного боку, передбачене введення формувань в зони сильного та небезпечного зараження може призвести до ураження особового складу. З другого боку, переоцінка ступеня небезпеки радіоактивного зараження призведе до того, що допомога, на яку будуть чекати працівники та службовці у завалених сховищах, може бути несвоєчасною.

Очевидно, що при оцінці впливу радіоактивного зараження на проведення рятувальних робіт необхідно спочатку виходити з інтересів виконуваного завдання і одночасно вживати усіх необхідних заходів по забезпеченню безпеки особового складу формувань. До таких заходів слід віднести позмінну організацію робіт, суворий контроль за отриманими дозами опромінення, використання засобів індивідуального захисту та захисних властивостей будинків, споруд, транспортних засобів, які уціліли, своєчасне проведення санітарної обробки людей і спеціальної обробки техніки.

Час введення формувань на об'єкти для проведення рятувальних робіт залежить не тільки від рівнів та встановленої дози опромінення, але й від тривалості роботи зміни.

У кожному конкретному випадку начальник цивільної оборони та його штаб встановлюють тривалість роботи першої та наступних змін, їх склад не тільки на основі оцінки рівнів радіації, але й урахуванням умов перебування працівників та службовців, які знаходяться у завалених сховищах і в інтересах рятування яких вводяться сили цивільної оборони в осередок ураження.

4. Розробляємо графік вводу та позмінної роботи формувань на кожну ділянку території підприємства по табл.8 з врахуванням . Треба перетворити проміжок часу в долях години в астрономічний час (в годинах та хвилинах) шляхом переведення часу, який наведено в табл.2 в долях години в час в годинах та хвилинах, враховуючи що 0,1 години = 6 хв. та додаванням до цього часу вибуху Т.

Т = 6,45

Цей графік буде мати вигляд наступної таблиці:

Ділянка

Рj0сер

Зміни

1

2

3

4

5

6

7

8

№ 1

129

1715

1915

2145

0051

0445

939

1557

№ 2

142

0130

2157

0021

0309

0623

1039

1439

2133

№ 3

156

1957

2157

0021

0309

0623

1039

1439

2133

5. Визначимо кількість працівників, які знаходяться на ділянці окремо у підвалах або ПРС (протирадіаційних сховищах). Якщо при поділення території підприємства на ділянки на якісь з них знаходяться декілька підвалів або ПРС, визначається сума людей в усіх підвалах або ПРС. Кількість людей в кожному підвалі або ПРС вказана відповідно до варіанту №2.

NІ =300+300=600 чол.

NІІ =300+300+300+1200 чол.

NІІ =100+50 чол.

NІІІ =1000 чол.

NІІІ =50 чол.

6. Визначимо дозу радіації, яку отримують працівники підприємства під час знаходження у ПРС Д1 окремо для людей які знаходяться у підвалах та ПРС, з врахуванням Кпосл по кожній ділянці, за формулою:

,

де - рівень радіації на поверхні (на території підприємства), який діє на працівників під час їх знаходження у сховищах. Враховує нелінійний характер зниження рівня радіації на поверхні.

t1 - час знаходження людей в сховищах (проміжок часу від моменту аварії Т до моменту виходу людей зі сховища та посадки у транспортний засіб).

Кпосл - коефіцієнт послаблення радіаційного випромінювання: для ПРС Кпосл =1000, для підвалів, обладнаних під сховище Кпосл =50.

i - індекс, який означає де знаходились працівники в ПРС i = 1000 або підвалах i = 50.

k - номер ділянки.

РІmax=129/2=64,5 tІ=10,5

РІІmax=142/2=71 tІІ=13,2

РІІІmax=156/2=78 tІІІ =13,2

64,5 * 10,5

Д10001-І= =0,677

1000

71 * 13,2

Д10001-ІІ= =0,937

1000

78 * 13,2

Д10001-ІІІ= =1,029

1000

71*13,2

Д501-ІІ= =18,74

50

78*13,2

Д501-ІІІ= =20,59

50

7. У ряді випадків при вирішенні подібного роду завдань необхідно розраховувати дози опромінювання, які отримають люди при пересуванні із сховищ до транспортних засобів. Це слід зробити тоді, коли транспортні засоби не можуть підійти безпосередньо до сховищ і пересування на відкритій місцевості займає декілька хвилин і більше.

Визначити дозу радіації Д2, яку отримують працівники під час посадки у транспортний засіб, по кожній ділянці одночасно для усіх працівників, які знаходяться у підвалах та ПРС на ділянці (під час виходу зі сховища в момент знаходження на відкритій місцевості - Кпосп = 1).

де Pt - рівень радіації на місцевості на момент виходу працівників з ПРС.

У наслідок розпаду радіоактивних речовин з часом відбувається зменшення рівнів радіації. Рівні радіації, які були виміряні в різні проміжки часу після ядерного вибуху, перешкоджають вирішенню завдань по оцінці радіаційного стану. Тому у багатьох випадках виникає необхідність перерахування значень рівнів радіації з одного часу на інший.

К1 - коефіцієнт перерахування, який показує в скільки разів зменшується рівень радіації за визначений проміжок часу, який минув після аварії - час t1 для відповідної ділянки підприємства та часу скінчення роботи відповідної зміни рятувальної служби чисельник дробі в стовпчику відповідної зміни.

t2 - 1\12 год - час посадки людей у транспортний засіб.

КІ=17,77, КІІ = 23,73, КІІІ = 23,73

РІ t= 129/17,77=7,25

РІІ t= 142/23,73=5,98

РІІІt= 156/23,73=6,57

Д2-І= 7,25*1/12=0,60

Д2-ІІ= 5,98*1/12=0,49

Д2-ІІІ= 6,57*1/12=0,55

8. Визначимо дозу радіації, яку отримують працівники під час переміщення в транспортних засобах по зараженій місцевості Д3 за формулою:

де Кпосл - коефіцієнт послаблення радіації транспортними засобами, які використовуються для евакуації працівників. Кпосл = 2 - для автомобілів та автобусів.

t3 = S/v - час проїзду транспортних засобів по зараженій місцевості.

S - шлях руху транспортних засобів по вибраній наймеш зараженій ділянці (відповідно наведеним рівням радіації в точках А-0 та населених пунктах в табл.9 на карті № 3).

S = n3 ·10км + 50.80км

n3 - кількість відрізків довжиною 1 см, відкладених по карті від м. Дністровськ до краю карти у виїзду з території по вибраному найменш зараженому шляху, пересування транспортної колони.

v = 40 км/год. - середня швидкість руху транспортної колони з працівниками.

- рівень радіації на місцевості на момент проїзду транспортною колонною середини шляху. tcep = t3/2 + час виїзду колони з території підприємства м. Дністровськ з відповідної ділянки (графік вводу формувань)

К2 - коефіцієнт перерахування радіації (табл.7), який показує в скільки разів зменшується рівень радіації за час, який минув з моменту аварії Т до моменту проїзду колоною середини шляху tсер.

- рівні радіації у точках А-0 та населених пунктах на вибраному шляху пересування транспортної колони.

n2 - кількість точок та населених пунктів на шляху перевезення.

S =21*10+80=290 км

t3 = 290/40= 7,25

tсерІ = t3/2=7,25/2+33,2=36,83

tсерІІ = t3/2=7,25/2+38=41,63

tсерІІІ = t3/2=7,25/2+38=41,63

=203,33

К2 І = 76,17; К2 ІІ = 88,69; К2 ІІІ = 88,69

= 2,67

= 2,29

= 2,29

Д3-І = 2,67*7,25/2=9,68

Д3-ІІ = 2,29*7,25/2=8,3

Д3-ІІІ = 2,29*7,25/2=8,3

9. Усі розрахункові дози Д1, Д2 та Д3 занесемо у зведеній таблиці та розрахуємо сумарну дозу ?Д.

№

ділянки

Д1

Д2

Д3

?Д

1

0,677

0,6

9,68

10,957

2

0,937/18,74

0,49

8,3

9,727/27,53

3

1,029/20,59

0,55

8,3

9,879/29,44

Висновки

Променева хвороба в результаті такого вибуху ні в кого не виникне, так як доза випромінювання досить мала. Найменше постраждають ті люди, які знаходилися у протирадіаційних сховищах, а не ті, що перебували у підвалах.

Найважливішим напрямком у підвищенні надійності захисту є завчасне розгортання будівництва захисних споруд. У місцях можливого радіаційного ураження необхідно збудувати більше протирадіаційних сховищ, а також збільшити тривалість роботи першої та наступних змін або збільшити їх склад.

Література

1. Гостюшин А.В. Энциклопедия экстремальных ситуаций. - М., 1996.

2. Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни "Цивільна оборона" / Укл. О.С. Кожем'якін, В.Л. Цікановський О.В. Бикова. - Черкаси: ЧДТУ, 2005. - 23 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены