Цивільний захист

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

Кафедра організації і технології будівництва та охорони праці

Розрахунково-графічна робота

Цивільний захист

Виконав: студент групи 501-ТСм

Коваленко Олександр Миколайович

Перевірив: Петраш Олександр Васильович

Полтава 2014



Вступ

Інженерний захист працівників об'єкта - це захист з використанням інженерних споруд: сховищ, протирадіаційних укриттів (ПРУ). Він досягається завчасним проведенням інженерних заходів щодо будівництва й обладнання захисних споруд з урахуванням умов розташування об'єкта і вимог будівельних норм та правил.

Оцінка інженерного захисту працівників об'єкта полягає у визначенні показників, які характеризують здатність інженерних споруд забезпечити на випадок НС надійний захист людей, що можливо при виконанні наступних умов:

• загальна місткість захисних споруд дозволяє укрити найбільшу працюючу зміну;

• захисні споруди мають всі необхідні приміщення для забезпечення життєдіяльності людей;

• захисні властивості споруд відповідають нормативним значенням(забезпечують захист людей від надлишкового тиску ударної хвилі та іонізуючих випромінювань);

• системи життєзабезпечення захисних споруд забезпечують перебування в них людей протягом встановленого терміну.



1. Оцінка інженерного захисту працівників об'єкта на випадок надзвичайної ситуації (НС)

зараження вибух паливний хімічний

На балансі потенційно-небезпечного об'єкта знаходиться сховище, котре на даний момент перебуває в занедбаному стані. Необхідно оцінити ступінь інженерного захисту працівників об'єкта на випадок надзвичайної ситуації при наступних даних:

• Площа основного приміщення сховища Sосн = 640 м2

• Чисельність найбільшої працюючої зміни Nзм = 1295чол.

• Кількість наявних входів(виходів) у сховищі: 4+1 аварійний

• Розташування нар - двохярусне

• Процентне співвідношення чоловіків і жінок - 50:50

• Товщина бетонного перекриття сховища - 40 см.

• Товщина шару грунту на перекритті - 45 см.

• Сховище знаходиться в промисловому районі міста Тернопіль

• Кількість будівель, розташованих поруч зі сховищем - 3

• Щільність забудови - 30%

• Матеріал стін наземної частини будівлі - цегляна кладка

• Товщина стін наземної частини будівлі - 51 см.

• Площа прорізів в огороджуючих конструкціях будівлі - 20%

• Для системи вентиляції передбачені 3 вентелятори ЕРВ-600/300 і 7 ЕРВ-72.3

• Дослідження об'ємно-планувального рішення сховища

Згідно п. 2.1 ДБН В 22.5-97 у сховищі мають бути передбачені такі приміщення:

основні:

• приміщення для розташування людей;

• пункт управління;

• медичний пункт;

допоміжні:

• фільтровентеляційне приміщення;

• приміщення для захисної ДЕС;

• санвузли;

• приміщення для зберігання продовольства;

• тамбури-щлюзи;

• тамбури.

Розглянемо наявність цих приміщень у сховищі і відповідність їх нормативним вимогам.

• Приміщення для розташування людей.

Згідно з п. 2.2 ДБН норматив площі приміщення при двухярусному розташуванні нар складає 0,5 м2/люд. Тоді у сховищі можна розмістити:

N = Sосн/0,5 = 640/0,5 =1280<1295 осіб.

Отже,люди з найбільш чисельної зміни зможуть розміститися в даному сховищі в повному складі. Не поміститься лише 15 чоловік.

• Пункт управління.

Згідно з п. 2.6* ДБН він передбачається для N>600 осіб. При нормативі 2 м2/люд. і максимальної кількості управлінців 10 чол. Площа пункту управління складає:

Sпу = 2 • 10 = 20 м2

• Медичний пункт.

Згідно п. 1.4* ДБН площа медпункту має бути:

Sмп =9+((1280-1200)/100)=9,81 м2

Крім того, в основному приміщенні, де перераховуються працівники об'єкта, мають бути передбачені 1280/500?2,5

санітарні пости загальною площею: 2,56 • 2 ? 6 м2.

• Фільтровентеляційне приміщення(ФВП).

Згідно з п. 2.8* ДБН ФВП має бути розташоване біля зовнішніх стін сховища. Один стандартний фільтровентеляційний комплект (ФВК) забезпечує чистим повітрям 150 осіб і займає площу 10 м2. Тому пропорційно збільшуємо площу ФВП:

Sфвп = (N/150)*10=(1280/150)*10=85,33 м2

• Приміщення для ДЕС.

З урахуванням габаритів установленого обладнання і вимог до його експлуатації площа приміщення для захищеної ДЕС має бути:

SДЕС = 30 + 0,04(N - 900) = 30 + 0,04(1280- 900) = 155 м2

• Санвузли.

Згідно з п. 2.9 ДБН санвузли проектують роздільними для чоловіків і жінок. Кількість санітарних приладів приймається із розрахунку 1 унітаз на 75 жінок і 1 унітаз з пісуаром на 150 чоловіків. З урахуванням проходів до кабінок і тамбура, де встановлений умивальник, на 1 прилад припадає 3 м2. Тоді:

м2

• Станція перекачки фекальних вод.

Вона передбачається у випадку, коли магістральна каналізація знаходиться вище рівня підлоги сховища (сховище дуже заглиблене). Її стандартна площа:

Sпер = 1,5 • 2,5 = 3,75 м2



Згідно з п. 2.10б* станцію перекачки розташовують за межею зони герметизації сховища.

• Приміщення для зберігання продуктів згідно п. 2.10а* ДБН має бути:

м2

• Кількість входів у сховище

Згідно з п. 2.11 ДБН кількість входів має бути не менше двох. Кількість входів залежить також від пропускної спроможності дверей. В розрахунках приймається, що при нормативному часі заповнення сховища 8 хв. Стандартні двері шириною 0,8 м можуть пропустити 200 осіб, а двері шириною 1,2 м - 300 осіб.

Отже, для даного сховища має бути передбачено входів з шириною дверей 1,2 м.

• Аварійний вихід

Згідно вимог п. 2.18* ДБН при N > 600 один із входів у сховище обладнується як аварійний (евакуаційний) вихід у вигляді тунелю з внутрішнім розміром 1,2*2 м. При цьому вхід зі сховища в тунель слід передбачити крізь тамбур, обладнаний герметичними дверима розміром 0,8*1,8 м.

• Тамбури-шлюзи

Згідно з п. 2.15 ДБН для сховищомісткості більше 600 осіб слід передбачати на двох із входів влаштування однокамерних тамбурів-шлюзів. Площа кожного має бути 10 м2 (оскільки двері шириною 1,2 м). Таким чином:

Sтш = 2 • 10 = 20 м2



• Тамбури

Згідно з п. 2.16 ДБН всі входи у сховище, крім тих, що обладнані тамбурами-шлюзами, повинні облаштовуватися тамбурами. Стандартна площа одного тамбура 3,25 м2

St = 3.25*3=9.75 м2

• Визначаємо загальну площу зони герметизації

Sгерм = Sосн + Sпу + Sфвп + Sсв + Sпр + Sт + Sмп =

=640+20+85,33+38,8+27,59+9,75+9,81=831,28м2

• Визначаємо внутрішній об'єм сховища (згідно п. 2.2. ДБН):

V = 1280 • 1,5 = 1920 м3

• Визначити мінімальну висоту приміщень зони герметизації, яка згідно з п. 2.3* ДБН при двохярусному розташуванні нар має бути в межах від 2,15 до 2,9 м

м

• Визначаємо загальну площу сховища:

Sсх = Sгерм + Sдес + Sсп + Sтш = 831,28+155+3.75+20=1010,03 м2

• Розрахунок протирадіаційного захисту сховища

Згідно з п. 6.1 ДБН огороджуючі конструкції сховища повинні забезпечувані ослаблення радіаційного впливу до допустимих норм.

Ступінь ослаблення радіаційного впливу виступаючими над поверхнею землі стінами. і перекриттями сховища визначається за формулою:

де А - потрібна ступінь ослаблення відповідно до класу сховища.

Сховища 1 класу послабляють радіаційний вплив не менше ніж у 5000 разів, сховища 2 класу - не менше ніж у 3000 разів, сховища 3 класу - не менше ніж у 2000 разів, сховища 4 класу - не менше ніж у 1000 разів.

- коефіцієнт ослаблення дози гама-випромінювання перешкодою із i- шарів матеріалу, дорівнює добутку значень К, для кожного шару;

- коефіцієнт ослаблення дози нейтронів перешкодою із і-шарів матеріалу, що дорівнює добутку значень А, для кожного шару;

- коефіцієнт умов розташування сховища. що враховує зниження дози проникаючої радіації в забудові і послаблення радіації наземною частиною будівлі.

Оскільки товщина бетонного перекриття сховища 40 см, а шару грунту на ньому 450 см, то за табл. 26 ДБН:

• для бетону: Ку = 32 , Кn = 47 ;

• для ґрунту:Ку = 25, Кn = 470.

Тоді Ку = 32*25 = 800, Кп = 47*470 =22090 .

Коефіцієнт умов розташування сховища за табл.27 і 27а складає:

Отже:



Таким чином, за своїми захисними властивостями сховище належить до 1 класу.

2. Аналіз хімічної обстановки і розрахунок можливих втрат населення у зоні зараження території сильно діючими ядучими речовинами(СДЯР)

.

.

Напрям вітру Сх.

m = 25 т.

Речовина - аміак, місцевість - щільність населення81ос/км2

Розв'язання

1) Визначаємо СВСП (ступінь вертикальної стійкості повітря) обчислюючи:

За вказаної умови СВСП характеризується як інверсія.

2) За даними таблиці 3, визначаємо глибину Г поширення хмари зараженого повітря із ураж. концентрацією СДЯР при швидкості вітру



та з урахуванням поправочного коефіцієнта

D = 6,5*0,6=3,9км.

3) Обчислюємо площу зони можливого зараження первинною або вторинною хмарою СДЯР, при цьому значення множника беремо рівним у відповідності із данними табл.1:

км2

4) Обчислюємо площу зони прогнозованого (фактичного) зараження, при цьому поширення зараженого повітря беремо як найбільше при такого роду прогнозування t=4години, коеф. К=0,081 із таблиці 2 для СВСП - інверсія.

км2

5) Наносимо зону можливого зараження на план місцевості, враховуючи, що при швидкості вітру від 0 м/с до 2 м/с вона має вигляд кола (кут ), радіус кола дорівнює D = 3,9км, а зона фактичного зараження має форму еліпса, витягнутого за напрямом вітру із зх. На сх. Точка О - місце знаходження джерела зараження.



Рис. 1. Зона можливого та фактичного зараження

6) Розрахуємо можливі втрати місцевого населення. Користуючись таблицею 8. За умови, що люди знаходяться на відкритій місцевості та не мають засобів хім.захисту. Можливі втрати 90..100%, зі щільністью 81 особа на кв.км.

осіб

7) Згідно із приміткою до таблиці 8, структура втрат місцевого населення при ураженні СДЯР виглядає так:

• Ураження легкого ступеня отримають 29…32 осіб (25% уражених)

• Ураження середнього і важкого ступеня 47…54 осіб (40% уражених)

• Ураження не сумісні із життям отримають 41…45 осіб (35% уражені)

8) Час вражаючої дії СДЯР Т, розраховується за емпіричною формулою

години

Це саме той час, протягом якого збережеться хімічна небезпека.

3. Прогнозування обстановки при вибухах повітряно-паливних речовин

Внаслідок аварії на підприємстві стався вибух ємкості, що містить Q=220 тонн вибухонебезпечної речовини. Визначити ступінь руйнування об'єкту А (двоповерхова цегляна будівля), який розташований на відстані L=800 м. від ємкості. Враховуючи параметри осередку ураження при пожежі рослин, столярних виробів та незахищених людей (світловий імпульс людини qлюдини=100кДж/м2). Рідина -бутилен.

• Визначення радіусу зони детонаційної хвилі

м

• Визначення радіусу зони дії продуктів вибуху

м

• Отже, об'єкт знаходиться поза зонами детонаційної хвилі або дії продуктів вибуху, тому що L>r1 та L>r2. Але об'єкт може потрапити в зону дії повітряної ударної хвилі.

• Знаходимо надлишковий тиск на відстані L, приймаючи r3= L=900 м.



кПа

5) Отже, оцінюючи отриманий результат за нормативними таблицями можемо сказати, що досліджуваний об'єкт одержить сильні руйнування. Це виявиться у незначних деформаціях несучих конструкцій та руйнуванні частини перекриття, стін та обладнання.

6) У випадку згорання рідини з ємності утвориться вогняний шар радіусом:

м

Тривалість цього горіння становитиме:

секунд

При цьому виділиться енергія:

кВт

7) Розраховуємо осередок ураження при пожежі:

- в радіусі м. (світловий імпульс рослин qрослин=1670кДж/ м2) загорятимуться дерева та інша рослинність.

- в радіусі м. (світловий імпульс дерева qдерева=210кДж/ м2) загорятимуться дерев'яні шибки у будинку.

- в радіусі м. (світловий імпульс людини qлюдини=100кДж/м2) загорятимуться люди.

8) Виходячи з цього можемо сказати, що для зменшення ступеню руйнування будівель і споруд поблизу ємностей з вибухонебезпечними речовинами, останні слід обваловувати або розташовувати на безпечній відстані від об'єктів.



Список використаної літератури

• Алексєєв Н. А. Стихійні явища в природі. - М.: Просвещение, 1988.

• Миценко, І. М. Цивільна оборона [Текст] : навч. посіб. для студ. ВНЗ / І. М. Миценко, О. М. Мезенцева. - Чернівці : Книги - ХХІ, 2004. - 404 с.

• Нежиховський Р. А. Повені на річках і озерах. - М.: Гідрометіздат, 1998.

• Про правові засади цивільного захисту [Текст]. : Закон України від 24 червня 2004 року №1859-IV // Відом. Верховної Ради України. - 2004.

• Про цивільну оборону України [Текст]. : Закон України №2974-XII // Відом. Верховної Ради України. - 1993.

Рязаков І. А. Великі катастрофи в історії Землі. - М.: Наука, 1984

Размещено на Allbest.ur