Оцінка інженерного захисту робочої зміни працівників виробничої дільниці

Загальна характеристика об'єкту інженерного захисту робочої зміни працівників виробничої дільниці, оцінка споруд і відповідність їх нормам. Розрахунок максимального значення параметру вражаючого фактора. Головні завдання й організація рятувальної команди.

Рубрика Военное дело и гражданская оборона
Вид практическая работа
Язык русский
Дата добавления 07.05.2011
Размер файла 147,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

1

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАВДАННЯ І

Дайте оцінку інженерного захисту робочої зміни працівників виробничої дільниці №1 машинобудівного заводу, до складу якої входять: столярний, шліфувальний, механічний цехи і конструкторське бюро з комендатурою.

План машинобудівного заводу (ділянка № 1) наведений у додатку № 1.

РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

1.1 Оцінка захисних споруд за місткістю

ВИХІДНІ ДАНІ

На об'єкті дільниці № 1 є такі захисні споруди: два сховища і одне протирадіаційне укриття (ПРУ), а із виробничих приміщень -- столярний, шліфувальний, механічний цехи і конструкторське бюро з комендатурою.

а. Чисельність найбільшої робочої зміни

Цех

Робоча зміна, чоловік

столярний

100

шліфувальний

250

механічний

300

конструкторське бюро з комендатурою

34

Найбільша сумарна чисельність робочої зміни

684

б. Характеристика захисних споруд

Приміщення для людей, які укриваються

Площа, м2

ПРУ

22

сховище № 8

177

сховище № 12

177

висота

24

Допоміжні приміщення для людей, які укриваються

Площа, м2

ПРУ

5

сховище № 8

61

сховище № 12

61

Тамбури та аварійні виходи

є

РОЗВ'ЯЗОК

1. Виявляємо наявність основних і допоміжних приміщень, відповідність їх нормам об'ємнопланових рішень і визначаємо потрібні площі приміщень, яких не вистачає.

а) ПРУ -- задовольняє;

б) сховище № 8 -- задовольняє;

в) сховище № 12 -- задовольняє.

Примітка. Площа для продуктів дорівнює 8 м2 , площа допоміжних приміщень (ФВП і санвузли) -- по 0,12 м2/чол.: 436•0,12=52,32 м2. виділяється 2 м2 на санітарний пост.

2. Визначаємо розрахункову місткість захисних споруд за площею до і після дообладнання їх.

ПРУ: МПРУ =

сховище № 8: Мсх8 =

сховище № 12: Мсх12 =

3. Визначаємо розрахункову місткість захисних споруд за об'ємом до і після дообладнання їх.

ПРУ: МПРУ =

сховище № 8: Мсх8 =

сховище № 12: Мсх12 =

Фактична розрахункова місткість приймається за площею приміщень (менше за значенням):

МПРУ = 40 чол., Мсх8 = 350 чол., Мсх12 = 350 чол.

4. Визначаємо загальну розрахункову місткість усіх захисних споруд:

МЗ=43+380+380=803 чол.

5. Визначаємо коефіцієнт місткості: Квм =

ВИСНОВКИ

Захисні споруди, що є на дільниці № 1, вимогам СНІП відповідають, дозволяють укрити всіх робітників найбільшої зміни за наявності резервних місць на 119 чоловік (803684=119).

1.2 Оцінка захисних споруд за захисними властивостями

ВИХІДНІ ДАНІ

Віддалення об'єкта від точки прицілювання

2,2 км

Очікувана потужність вибуху

50 кТ

Вид вибуху

наземний

Ймовірне максимальне відхилення від точки прицілювання

0,7 км

Допустима доза випромінювання за 4 доби

50 Р

Швидкість середнього вітру

25 км/год

Коефіцієнт послаблення радіації ПРУ

200

Коефіцієнт послаблення радіації сховища № 8

1 100

Коефіцієнт послаблення радіації сховища № 12

1 000

Витримує надмірний тиск ПРУ

30 кПа

Витримує надмірний тиск сховище № 8

200 кПа

Витримує надмірний тиск сховище № 12

200 кПа

РОЗВ'ЯЗОК

1. Визначаємо потрібні захисні властивості споруд:

а) за ударною хвилею розраховуємо Рфмах, що очікується на об'єкті при ядерному вибуху:

При Rх = 1,5 км, q = 50 кТ для наземного вибуху з додатка № 1 визначаємо Рфмах = Рфпотр = 50 кПа.

б) за іонізуючим випромінюванням визначаємо потрібні коефіцієнти послаблення радіації:

,

де Дпр = 500 Р (за додатком 3)

Ддоп = 50 Р

,

де РІмах = 8 500 Р/год (максимальний рівень радіації, очікуваний на об'єкті при Vсв = 25 км/год, Rx = 1,5 км, q = 50 кТ (за додатком № 2)),

tн =

tк = tн+96 = 1,06+96=96,06 год

2. Визначаємо захисні властивості захисних споруд:

а) від ударної хвилі відповідно вихідних даних:

Рфмах ПРУ = 30 кПа

Рфмах сх8 = 200 кПа

Рфмах сх12 = 200 кПа

б) від радіоактивного зараження відповідно вихідних даних:

Косл ПРУ = 200

Косл сх8 = 1 100

Косл сх12 = 1 000

3. Порівнюємо захисні властивості захисних споруд з потрібними:

а) за ударною хвилею:

Рфмах ПРУ < Рфпотр

Рфмах сх8 > Рфпотр

Рфмах сх12 > Рфпотр

б) за іонізуючим випромінюванням:

Косл ПРУ < Косл потр

Косл сх8 > Косл потр

Косл сх12 > Косл потр

4. Визначаємо показник, який характеризує інженерний захист робітників і службовців за захисними властивостями:

,

тобто забезпечується 100 % захист найбільшої робочої зміни.

ВИСНОВКИ

ПРУ не забезпечує потрібного захисту людей і з подальшої оцінки виключається. Захисні властивості сховищ № 8 і № 12 відповідають потрібним нормам і забезпечують потрібний захист 100 %.

1.3 Оцінка систем життєзабезпечення захисних споруд

Для забезпечення життєдіяльності людей захисні споруди обладнуються системами повітро, водо, електропостачання, опалення, зв'язку, санітарнотехнічною системою.

Проведемо оцінку найбільш важливих систем: повітро та водопостачання. Оцінка зводиться до визначення кількості людей, які укриваються, що можуть бути забезпечені повітрям і водою за існуючими нормами на протязі встановленого строку і потім порівнюються з потрібною кількістю.

ВИХІДНІ ДАНІ

Кількість і тип ФВК ПРУ

немає

Кількість і тип ФВК сховища 8

2 ФВК1

Кількість і тип ФВК сховища 12

2 ФВК1

Кліматична зона

1

Тривалість укриття

3 доби

Зараження території чадним газом

не очікується

Ємкості аварійного запасу води ПРУ

немає

Ємкості аварійного запасу води сховища 8

2 100 л

Ємкості аварійного запасу води сховища 12

2 100 л

РОЗВ'ЯЗОК

А) оцінка системи повітропостачання.

1. Визначаємо, які режими роботи повинна забезпечувати система повітропостачання. Оскільки на об'єкті не очікується зараження атмосфери чадним газом, то система повітропостачання повинна забезпечити роботу в двох режимах: "Чистої вентиляції" (режим І) та "Фільтровентиляції" (режим ІІ). Норма подавання повітря у режимі І -- 8 м3/год (для зони І), у режимі ІІ -- 2 м3/год (для зони І) на людину.

2. Визначаємо можливості системи

а) у режимі І "Чистої вентиляції":

у сх. 8:

у сх. 12:

б) у режимі ІІ "Фільтровентиляції":

у сх. 8:

у сх. 12:

3. Визначаємо показник, який характеризує захисні споруди за повітрозабезпеченням людей в режимі І "Чистої вентиляції" (за найменшими можливостями):

ВИСНОВКИ

Система повітрозабезпечення сховищ № 8 і № 12 забезпечує потреби у подаванні повітря в обох режимах для двох сховищ у повному об'ємі.

Б) оцінка системи водопостачання.

1. норма запасу води на одну людину за добу дорівнює W1 = 3 л;

2. визначаємо можливості системи по забезпеченню водою в аварійній ситуації

у сховищі № 8:

у сховищі № 12:

3. визначаємо показник життєзабезпечення водою:

ВИСНОВКИ

1. Водою аварійного запасу забезпечується 68 % людей, що укриваються у сховищах.

2. Необхідно встановити додаткові ємкості запасу води

у сховищі № 8:

у сховищі № 12:

3. Загальний показник по життєзабезпеченню Кжо=0,68.

1.4 Оцінка захисних споруд за своєчасним укриттям робітників і службовців

Оцінка зводиться до визначення потрібного часу на укриття робітників у сховищах за сигналами цивільної оборони (tукр) і порівняти його із встановленим часом укриття людей (tвст).

ВИХІДНІ ДАНІ

Час безаварійного зупинення виробництва

3 хв.

Час заповнення сховища (ПРУ)

2 хв.

Швидкість руху людей

80 м/хв

Встановлений час для укриття людей

9 хв.

Відстань від КБ до ПРУ

0 м

Відстань від КБ до сховища № 8

400 м

Відстань від механічного цеху до сховища № 8

0 м

Відстань від шліфувального цеху до сховища № 12

0 м

Відстань від столярного цеху до сховища № 12

280 м

РОЗВ'ЯЗОК

1. Визначаємо час руху людей до захисних споруд

у сховище № 8 КБ: tруху КБ = ;

у сховище № 12 столярного цеху: tруху ст. цеху = .

2. Визначаємо потрібний час на укриття людей в захисних спорудах:

tукр = to+ tруху + tз

сховище № 8: механічний цех

tукр = 3+2+0 = 5 хв.

КБ tукр = 3+5,5+2 = 10,5 хв.

сховище № 12: шліфувальний цех

tукр = 3+0+2 = 5 хв.

столярний цех

tукр = 3+3,5+2 = 8,5 хв.

3. Порівнюємо максимальний потрібний час на укриття зі встановленим:

сховище № 8: tукр > tвст

сховище № 12: tукр < tвст

4. Показник своєчасності укриття:

.

ВИСНОВКИ

Розташування сховищ на ділянці № 1 дозволяє своєчасно укрити 93 % робітників і службовців при такому розподілі їх по захисним спорудам:

у сховище № 8 -- механічний цех і конструкторське бюро,

у сховище № 12 -- шліфувальний і столярний цехи.

Можливості інженерного захисту в цілому характеризуються мінімальним показником, тобто Кнад.зах. = 0,68.

Під час оцінки інженерного захисту робітників і службовців на ділянці № 1 отримані такі показники:

Таблиця 1.1. Оцінка інженерного захисту робітників і службовців на ділянці № 1

Назва захисної споруди

Забезпечуються захистом, чоловік

Відповідність об'ємноплановим рішенням

За місткістю

За захисними властивостями

За життєзабезпеченням

За своєчасністю укриття

ПРУІ

43

200

сховище № 8

380

1 100

233

334

крім ЖО, СУ

сховище №12

380

1 000

233

350

крім ЖО

ВСЬОГО

803

2 300

466

684

Показники

1,17

1,02

0,68

0,93

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. На ділянці № 1 надійним інженерним захистом забезпечуються 68 % робітників і службовців.

2. Можливості інженерного захисту обмежуються малими об'ємами аварійного запасу води.

3. Оскільки ПРУ не має необхідних захисних властивостей, не забезпечене запасом води, його використання як захисної споруди при ядерному вибусі не бажане.

4. Для забезпечення надійного інженерного захисту робітників і службовців необхідно:

а) встановити додаткові ємкості для аварійного запасу води: у сховищі № 8 -- 909 л, у сховищі № 12 -- 1 053 л;

б) бажано підвищити рівень фізичної підготовки складу КБ з метою зменшення часу їх укриття у сховищі.

5. Об'єктивний час захисту відображений у "Плані укриття". На плані вказане місце знаходження усіх захисних споруд, їх характеристики на підставі розрахунків, розподіл працівників по спорудах та маршрути руху до них (див. додаток 1).

ЗАВДАННЯ ІІ

Визначте максимальне значення параметру вражаючого фактора, що очікується в районі цеху, надмірний тиск ударної хвилі, рівні радіації, визначте розміри і площу зони хімічного зараження, оцініть стійкість роботи цеху, за результатами роботи зробіть висновки і запропонуйте заходи щодо підвищення стійкості цеху.

РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

2.1 Підвищення стійкості роботи промислового об'єкта в умовах надзвичайних ситуацій

Під стійкістю роботи промислового об'єкта розуміють його здатність в умовах надзвичайних ситуацій випускати продукцію в запланованому об'ємі і номенклатурі, а при слабкому і середньому руйнуванні, пожежі, повені, зараженні місцевості, а також при порушенні зв'язків по кооперації і постачанню -- відновлювати виробництво в найкоротші терміни.

Критерієм стійкості об'єкта до впливу ударної хвилі приймають таке граничне значення надлишкового тиску Рфгр., при якому будівлі, споруди і обладнання об'єкта не руйнуються, або отримують не, чим середнє руйнування.

Якщо Рфгр. Рфмах, то об'єкт стійкий до ударної хвилі; якщо ж Рфгр. Рфмах, то об'єкт нестійкий.

ВИХІДНІ ДАНІ

Відстань від центру до сховища

0,8 км

Цех розташований до сховища по азимуту

00

Тип вуглеводневого продукту

пропан

Маса продукту

300 т

Характеристика механічного цеху

Будівлі

легкий металевий каркас

Верстати

середні

Трубопроводи

на металевих естакадах

Кабельні мережі

наземні

РОЗВ'ЯЗОК

Надмірний тиск на відстані R, що очікується на об'єкті в разі вибуху газоповітряної суміші вуглеводневих продуктів (ГПС), буде максимальним значенням надмірного тиску Рфмах і визначається розрахунковим шляхом виходячи з того, що у разі вибуху газоповітряної суміші (ГПС) формуються три фізичні зони (мал. 2.1.).

а) ЗОНА І -- зона детонаційної хвилі. Вона знаходиться в межах хмари вибуху. Радіус цієї зони можна розрахувати за формулою:

В межах цієї зони надмірний тиск складає Р1 = 1 700 кПа.

б) ЗОНА ІІ-- зона дії продуктів вибуху.Ця зона охоплює всю територію,по якій розлетілись продукти ГПС в результаті детонації. Радіус цієї зони складає:

В межах цієї зони надмірний тиск змінюється Р2 = 1 350300 кПа.

Порівнюючи відстань від центру вибуху до цеху (800 м) з знайденими радіусами зони І (116,55 м) і зони ІІ (198,14 м), робимо висновок, що цех знаходиться в зоні ІІІ ударної хвилі. Знаходимо надлишковий тиск на відстані 800 м, використовуючи розрахункову формулу для зони ІІІ і приймаючи R3 = 800 м.

1

Размещено на http://www.allbest.ru/

мал. 2.1. Зони осередку ураження

в) ЗОНА ІІІ -- зона дії повітряної ударної хвилі. Спочатку обчислюється відносна величина

.

При

Таким чином, при вибуху 300 т пропану цех машинобудівного заводу буде під впливом ударної хвилі Р3 = 22 кПа.

Виділяємо основні елементи механічного цеху. Це будівлі з легким металевим каркасом, верстати середні, трубопроводи на металевих естакадах наземні, кабельні мережі наземні. Значення надлишкового тиску, що викликає руйнування елементів цеху, беремо з додатку 2:

Таблиця 2.1. Надлишковий тиск елементів механічного цеху

Елементи цеху

Ступінь руйнувань

слабкий

середній

сильний

повний

Будівлі з легким металевим каркасом

1020

2030

3050

5070

Верстатисередні

1525

2535

3545

--

Трубопроводи

на металевих естакадах наз.

2030

3040

4050

--

Кабельні мережі

наземні

1030

3050

5060

більше 60

За межу стійкості будьякого об'єкта (будівля, споруда, обладнання) приймається мінімальне значення Рфlim, при якому цей елемент отримає середнє руйнування.

Таблиця 2.2. Результати стійкості об'єкту до ударної хвилі

Елементи цеху та їх характеристика

Ступінь руйнування при

Рфмах

Межа стійкості Рфlim

Збитки при Рмах

Примітка

10 20 30 40 50 60 70

Будівлі

з легким металевим каркасом

20

30

Межа стійкості цеху Рфlim = 20 кПа

Верстати

середні

25

10

Трубопроводи

на металевих естакадах наземні

30

10

Кабельні мережі

наземні

30

10

Рмах

Умовні позначення:

Слабкі руйнування

Середні руйнування

Сильні руйнування

Повні руйнування

ВИСНОВКИ

1. Межа стійкості цеху -- 20 кПа.

2. Найуразливіші елементи цеху -- будівлі, верстати.

3. При надлишковому тиску Рмах = 22 кПа будівлі з легким металевим каркасом отримають середні руйнування, верстати середні, трубопроводи на металевих естакадах наземні, кабельні мережі наземні -- слабкі руйнування.

4. Заходи щодо підвищення стійкості:

а) підвищення стійкості несучих конструкцій і перекриттів будівель шляхом установки додаткових колон, ферм, контрфорсів або підкосів;

б) провести заходи по підсиленню кріплення верстатів до фундаменту і установленні над ними захисних конструкцій (кожухів, камер, ін.);

в) прокладання кабельних, комунальноенергетичних і технологічних мереж під землею;

г) збільшення відстані до безпечної між промисловими і вибухонебезпечними об'єктами.

2.2 Підвищення стійкості роботи промислового об'єкта від ударної хвилі при ядерних вибухах

ВИХІДНІ ДАНІ

Відстань від цеху до центра міста

5 км

Цех розташований від центра міста по азимуту

1800

Потужність боєприпасу

500 кт

Вид вибуху

наземний

Ймовірне максимальне відхилення

0,4 км

Характеристика механічного цеху

Будівля

залізобетон

Верстати

легкі

Трубопроводи наземні

на металевих естакадах

Кабельні мережі

наземні

РОЗВ'ЯЗОК

Визначаємо відстань від об'єкту до центру вибуху Rх. Якщо відома відстань віддалення об'єкту від точки прицілювання, то Rх = Rm - rвідх:

Rх = 50,4 = 4,6 км

По додатку 1 знаходимо, що при Rх = 4,6 км, q = 500 кТ Р = 27 кПа.

1

Размещено на http://www.allbest.ru/

мал. 2.1. Визначення мінімальної відстані до ймовірного вибуху

Якщо Рф.гр. Рф.гр., то об'єкт стійкий до ударної хвилі; але якщо Рф.гр. Рф.гр. -- об'єкт не стійкий.

Значення надлишкового тиску, який викликає руйнування елементів цеху, ми беремо з додатку 2:

Таблиця 2.3. Надлишковий тиск елементів механічного цеху

Елементи цеху

Ступінь руйнувань

слабкий

середній

сильний

повний

Будівля залізобетонна

2535

80120

150200

більше 200

Верстати легкі

612

--

1525

--

Трубопроводи на металевих естакадах наз.

2030

3040

4050

--

Кабельні мережі наземні

1030

3050

5060

більше 60

За межу стійкості будьякого об'єкта (будівля, споруда, обладнання) приймається мінімальне значення Рфlim, при якому цей елемент отримає середнє руйнування.

Таблиця 2.4. Результати стійкості об'єкту до ударної хвилі

Елементи цеху та їх характеристика

Ступінь руйнування при

Рфмах

Межа стійкості Рфlim

Збитки при Рмах

Примітка

10 30 50 70 90 130 150 200

Будівля

залізобетонна

35

30

Межа стійкості цеху Рфlim = 12 кПа

Верстати

легкі

12

100

Трубопроводи

на металевих естакадах наземні

30

25

Кабельні мережі

наземні

30

25

Рмах

Умовні позначення:

Слабкі руйнування

Середні руйнування

Сильні руйнування

Повні руйнування

ВИСНОВКИ

1. Межа стійкості цеху -- 12 кПа.

2. Найуразливіші елементи цеху -- верстати легкі, трубопроводи, кабельні мережі наземні.

3. При надлишковому тиску Рмах = 27 кПа будівлі частково отримують легкі руйнування; верстати легкі -- сильні руйнування, частково -- повні; трубопроводи на металевих естакадах наземні -- слабкі та середні руйнування; кабельні мережі наземні -- слабкі та середні руйнування.

4. Заходи щодо підвищення стійкості:

а) провести заходи по підсиленню кріплення верстатів до фундаменту і установленні над ними захисних конструкцій (кожухів, камер, ін.);

б) прокладання кабельних, комунальноенергетичних і технологічних мереж під землею;

5. Для повного аналізу можливої обстановки на об'єкті і в районі його розташування в графічному додатку приведено положення зон можливих руйнувань в можливому осередку ядерного ураження.

2.3 Оцінка стійкості об'єкта в умовах радіаційного зараження при ядерному вибуху

ВИХІДНІ ДАНІ

Відстань від цеху до центра міста

12 км

Тип та умови розташування укриття

окремо в районі забудови

Товщина бетонного перекриття

51 см

Товщина ґрунтового перекриття

24 см

Встановлена доза радіації

15 Р

Азимут середнього вітру

2700

Швидкість середнього вітру

50 км/год

Будівля

одноповерхова

Цех розташований від центра міста по азимуту

900

Потужність боєприпасу

50 кт

Вид вибуху

наземний

Ймовірне максимальне відхилення

0,4 км

РОЗВ'ЯЗОК

За критерій стійкості роботи промислового об'єкта в умовах радіоактивного зараження приймається встановлена доза випромінювання Двст, яку можуть отримати робітники і службовці за час роботи на зараженій місцевості.

1. Визначаємо зону руйнувань, в якій знаходиться об'єкт. Якщо об'єкт знаходиться в зоні повних або сильних руйнувань -- проведення подальшої оцінки недоцільне.

2. Визначаємо відстань від центру вибуху до об'єкта:

Rх = Rm - rвідх = 120,4 = 11,6 км

З додатку 1 бачимо, що Р < 10 кПа (Rх = 11,6 км, q = 50 кт). Це значить, що об'єкт знаходиться за межею слабких руйнувань.

3. Визначаємо максимальну дозу проникаючої радіації Дпр і рівень радіації, що очікується на об'єкті за одну годину після вибуху (РІмах), виходячи з потужності ядерного вибуху, відстані від центру вибуху до об'єкта Rх, швидкості та напряму середнього вітру на об'єкт (додаток 3, 4, 5): РІмах = 560 Р/год, Дпр = 0.

4. Розраховуємо дозу випромінювання, яку можуть отримати робітники і службовці, знаходячись у виробничих будівлях і сховищах під час повної робочої зміни (12 годин):

5. По додатку 6 визначаємо Кпосл виробничої одноповерхової будівлі

від радіаційного зараження: Кпосл = 7,

від проникаючої радіації: Кпосл = 5.

6. По додатках 7, 8 знаходимо Кр в залежності від розташування сховища, типу і площини перекриття: Кр = 2.

Кпосл =

а) від радіаційного зараження:

Кпосл = ;

б) від проникаючої радіації:

Кпосл = .

Для визначення розрахункової дози випромінювання використовуємо Кпосл від радіаційного зараження для виробничих будівель і сховищ.для виробничих будівель:

Р

для сховища: Р

7. Визначаємо межу стійкості об'єкта до радіаційного зараження РІlim, при якому можлива виробнича діяльність повний робочий день двома повними змінами, при цьому персонал не отримає дозу випромінювання більшу за встановлену:

РІlim = Р/год

8. Порівнюємо РІlim з РІмах і визначаємо стан стійкості об'єкту до радіоактивного зараження:

при РІlim РІмах об'єкт стійкий до радіоактивного зараження;

при РІlim РІмах об'єкт не стійкий до радіоактивного зараження.

57,85 Р/год < 560 Р/год -- об'єкт не стійкий до радіоактивного зараження.

Таблиця 2.5. Результати оцінки стійкості цеху машинобудівного заводу до дії проникаючої радіації та радіаційного зараження

Елементи цеху

Характеристика будівель і споруд

Коефіцієнт послаблення радіації

Доза опромінення, Р

Мат. чутливість до радіації

Межа стійкості в умовах РЗ, Р/год

від ПР

від

РЗ

від ПР

від

РЗ

будівля

одноповерхова

5

7

--

145,2

--

57,85

сховище

розташ. окремо в місці забудови

бетон = 51 см

ґрунт = 24 см

216,76

7643,4

--

0,132

--

ВИСНОВКИ

1. Цех машинобудівного заводу знаходиться в Зоні В (небезпечного зараження), де величина РІмах = 560 Р/год.

2. В межах цеху машинобудівного заводу Дпр = 0.

3. Цех машинобудівного заводу не стійкий до радіаційного зараження: встановлена доза радіації -- 15 Р, отримана доза при роботі у виробничих будівлях -- 145,2 Р.

4. При захисті робітників у сховищах на протязі 12 годин отримана доза випромінювання Д = 0,132 Р (встановлена доза радіації -- 15 Р).

5. Чутливих до проникаючої радіації і радіаційного зараження матеріалів і приладів у цеху немає.

6. Заходи щодо підвищення стійкості:

а) підвищити ступінь герметизації цеху, підготувати щити для закриття віконних отворів у разі руйнування стекла;

б) підготувати системи вентиляції до роботи в режимі очищення повітря від радіації;

в) розробити режим радіаційного захисту робітників і службовців;

г) виробничий процес зупиняється, люди укриваються у сховище.

1

Размещено на http://www.allbest.ru/

мал. 2.2. Зони руйнувань і радіоактивного зараження в осередку ядерного ураження

2.4 Оцінка стійкості роботи цеху при аварії на хімічно небезпечному об'єкті

Критерієм стійкості об'єкта до хімічного зараження є мінімальний процент втрат робітників і службовців, при якому об'єкт припиняє або значно знижує випуск кінцевої продукції. Ця величина втрат є межею стійкості об'єкта до хімічного зараження Пlim.

ВИХІДНІ ДАНІ

Відстань від цеху до хімічного заводу

1,2 км

Тип СДОР

хлор

Ступінь вертикальної стійкості об'єкта

конвекція

Азимут середнього вітру

південь

Швидкість приземного вітру

1 м/с

Цех розташований по відношенню до хімзаводу

00

Характер місцевості

відкрита

Характеристика механічного цеху

Наявність протигазів

30 %

Наявність сховища

Відсутнє

Маса СДОР

25 т

РОЗВ'ЯЗОК

1. Визначаємо розміри зони хімічного зараження і напрям поширення СДОР за таблицями 5, 6 (мал. 2.3.):

1

Размещено на http://www.allbest.ru/

мал. 2.3. Схема зони хімічного зараження, утворена розливом СДОР

Гзхз =

R < Гзхз -- цех розташований в зоні хімзараження;

Шзхз = 0,8 Гзхз Шзхз = 0,81,31 = 1,048 км

Sзхз = Sзхз =

2. Визначаємо час підходу СДОР до об'єкту за таблицею 7. Середня швидкість переносу зараженої хмари Vсер.зараж.хмари = 1,5 м/с.

За таблицею 8 визначаємо час вражаючої дії СДОР при умові, що tураж = tвип = 22 год.

3. За таблицею 9 визначаємо можливі втрати робітників і службовців об'єкту Пмож і порівнюємо їх з межею стійкості Пlim. При наявності 30 % протигазів можливі втрати робітників і службовців до 65 % на відкритій місцевості (ураження легкого ступеню -- 25 %, середнього та тяжкого ступеню -- 40 %, зі смертельним наслідком -- 35 %).

Пмож = 35 % коли люди знаходяться в будівлях (цеху),

Пlim = 1020 %.

Пмож > Пlim -- об'єкт нестійкий до хімічного зараження.

Таблиця 2.6. Результати оцінки стійкості об'єкту до хімічного зараження

Розміри ЗХЗ

tпідх,

хв

tпор,

год

% втрат

Г, км

Ш, км

S, км

в укриттях

поза укриттями

1,31

1,048

0,686

13,33

22

35

65

ВИСНОВКИ

1. Об'єкт підпадає в зону хімічного зараження.

2. Умови захисту робітників і службовців не відповідають вимогам, тому необхідно підвищити захисні властивості.

3. Заходи щодо підвищення стійкості:

а) уможливити кращу герметизацію будівель і цехів, де працюють люди;

б) здійснювати накопичення і зберігання засобів захисту (ЗІЗ) безпосередньо в місцях роботи;

в) в місцях, де працюють люди, необхідно будувати сховища для укриття робітників і службовців;

г) необхідно проводити підготовку і проведення евакуаційних заходів;

д) навчати робітників і службовців користуванню ЗІЗ та діям по сигналах оповіщення.

ЗАВДАННЯ ІІІ

Вивчіть основи організації і проведення РіІНР в осередку ураження і завдання, що покладаються на командира ЗРК; зміст і мету проведення занять (зборів) з підготовки командирів ЗРК. В ролі командира ЗРК організуйте проведення РіІНР на машинобудівному заводі, використовуючи формалізовані бланки роботи (з'ясуйте задачу, оцініть обстановку, прийміть рішення і поставте задачі підлеглим підрозділам).

ВИХІДНІ ДАНІ

Характеристика машинобудівного заводу

розташований на південній околиці міста Заріченська, будівлі цехів малоповерхові, цегляні

Загальна чисельність робочих і службовців

3 000 чоловік

Найбільша працююча зміна

1 600 чоловік

Наявні на заводі сховища і ПРУ дозволяють укрити найбільшу працюючу зміну (за додатками 4, 5)

Планом заводу на воєнний час передбачається розміщення робочих, службовців та членів їх сімей в населених пунктах Борисів, Панки, Тальне, Мотіно (додаток 3)

На заводі створено невоєнізовані формування: зведена рятувальна команда (ЗРК), команда знезараження (КО), розвідувальна група (РГ), аварійнотехнічна команда (АТК), команда пожежегасіння (КПГ).

За планом ЦО РГ, АТК, КПГ розташовані на території заводу, особовий склад укривається в сховищі № 6 та ПРУ № 7, 19, техніка в окопах ЗРК і КО розташовані в м. Тальне

ЗРК особовим складом і технікою укомплектована повністю, особовий склад пройшов навчання. В наявності є автомобілі ГАЗ66 для перевезення особового складу та інструментів, автокран і бульдозери на колісному ході

Швидкість пересування колони ЗРК дорівнює 40 км/год (лімітується швидкістю пересування автокрана і бульдозерів)

Дорога ТальнеЗаріченськ -- асфальтоване шосе

Стан погоди: в приземному шарі: ясно, конвекція, вдень t = +180С, вночі t = +100С, вітер північнозахідний, 3 м/с;

в шарі 010 км: середній вітер А = 315, v = 50 км/год

Таблиця 3.1. План і програма зборів командирів невоєнізованих формувань ЦО загального призначення

День перший, 16.05

1.

Характеристика осередків ураження при аваріях, катастрофах і стихійних лихах. Лекція 2 години

2.

Види РіІНР, способи їх проведення, зміст роботи командира ЗРК по організації РіІНР. Лекція 2 години.

3.

Організація видачі робочим та службовцям засобів індивідуального захисту, захист в захисних спорудах. Показове заняття 2 год

4.

Приведення ЗРК у готовність до проведення РіІНР. Показове заняття 2 години

День другий, 17.05

1.

Організація РіІНР командиром ЗРК при аварії на машинобудівному заводі. Самостійна робота 8 годин

День третій, 18.05

1.

Проведення РіІНР в осередку ураження при вибуху пропану в умовах радіоактивного зараження

2.

Санітарна обробка особового складу, дезактивація техніки ЗРК після проведення РіІНР. Показове навчання на обласному полігоні ЦО 6 годин. До навчання залучаються ЗРК та КО машинобудівного заводу. Проведення підсумків зборів 2 години.

ЗАГАЛЬНА ОБСТАНОВКА НА 17.05

800: на Заріченській АЕС (50 км на північний захід від м. Заріченськ)стався вибух з викидом радіоактивних речовин. Радіоактивна хімічна хмара пересувається в напрямку м. Заріченськ.

830: штабом ЦО м. Заріченська було подано сигнал "Увага всім", оголошено про загрозу радіаційного зараження та вказані заходи щодо захисту населення.

845: на машинобудівному заводі було зупинено виробництво, робітники і службовці сховались у захисних спорудах.

900: внаслідок порушення технології виробництва на машинобудівному заводі стався вибух 50 т пропану (60 м на схід від будинку № 21).

910: на хімічному заводі (6 км на північний захід від машинобудівного заводу) розлито 25 т скрапленого хлору (місцевість закрита, ємкості обваловані).

915: начальник ЦО машинобудівного заводу видав наказ невоєнізованим формуванням ЦО на проведення в осередку ураження РіІНР.

НАКАЗ НАЧАЛЬНИКА ЦО МАШИНОБУДІВНОГО ЗАВОДУ

1. Сьогодні о 800 стався викид РР на Заріченській АЕС, о 900 на машинобудівному заводі в районі насосної станції стався вибух 50 т пропану в залізничних цистернах, о 910 на хімічному заводі розлито 25 т хлору.

Внаслідок вибуху пропану на дільниці № 1 (додаток 4), що розташована в західній частині заводу, зруйновані будинки, сталася пожежа в корпусі № 17, завалені сховища № 12 та 18 з робітниками і службовцями, що в них знаходяться. Територія заводу заражена РР, рівень радіації на 900 становить 68 Р/год, кордон зони радіактивного зараження -- південна околиця м. Заріченськ. Хмара хлору переміщується в напрямку машинобудівного заводу.

2. До виконання робіт по ліквідації наслідків вибуху пропану на першій дільниці залучаються НФЦО заводу (РГ, АТК, КПГ, ЗРК, КО), що знаходяться на терторії заводу та в районі м. Тальне.

НАКАЗУЮ

1. РГ на 1000 провести розвідку та оцінити наслідки вибуху 50 т пропану на дільниці № 1 заводу, встановити 2 пости РХспостереження: перший -- 40 м північніше будинку № 31, другий -- в районі управління заводом.

2. КПГ загасити пожежу в будинку № 17 (столярний цех). Роботу почати о 930.

3. АТК локалізувати і ліквідувати аварії на КЕІМ в будівлях № 7, 8, 12 (зняти електричну напругу,відключити подачу газу і води),не допустити затоплення сховищ в будинках № 12, 17; підготувати проїзд для пожежних машин між будинками № 12, 17; підготувати місця для розгортання техніки ЗРК між будинками № 8, 17. Роботи розпочати негайно, закінчити о 1200.

4. ЗРК провести РіІНР на дільниці № 1 заводу та розгорнути пункт збору уражених, основні зусилля зосередити на рятуванні людей, що знаходяться в завалених сховищах № 8 і 12. В район робіт прибути самостійно о 1025, роботи розпочати о 1030, завершити о 1300.

5. КО до 1200 розгорнути пункт санітарної обробки людей та знезараження тех.ніки в районі полігону ЦО (7 км на південний схід від машинобудівного заводу) і провести повну спеціальну обробку КПГ, АТК та ЗРК після ліквідації ними наслідків вибуху на дільниці № 1 заводу.

6. Пункт збору уражених -- біля запасних воріт заводу, уражених вивозити транспортом заводу у загін першої медичної допомоги, що розгорнутий у м. Тальне.

7. Допустима доза опромінення за час роботи -- 25 Р.

8. На маршруті і під час робіт зв'язок по радіо і телефону. Пункт управління ЦО -- сховище № 8. Мій заступник -- головний інженер заводу.

Сигнали оповіщення:

"радіоактивне зараження" -- зелена ракета,

"хімічне зараження" -- червона ракета.

Начальник ЦО машинобудівного заводу

Начальник штабу ЦО по розрахункам і висновкам по кожному етапу роботи командира ЗРК

РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

3.1 З'ясування завдання

захист споруда рятувальна команда

1. Зведена рятувальна команда має завдання у взаємодії з РГ, АТК, КПГ провести рятувальні і інші невідкладні роботи на ділянці № 1 машинобудівного заводу. Основні зусилля зосередити на рятуванні людей в сховищах № 8 і 12.

Висування в осередок ураження здійснити самостійно за маршрутом ТальнеЗаріченськ (завод). В загальній колоні рухається КО.

2. Завдання сусідів: на ділянці № 1 одночасно з ЗРК діють формування КПГ (гасить пожежу в корпусі № 17 (столярний цех)), АТК та РГ. На сусідньому заводі хімічної промисловості діють об'єктові формування ЦО.

3. Зведена рятувальна команда діє в першій зміні,їй відводиться важлива роль у рятуванні робітників і службовців, що знаходяться в завалених сховищах № 8 і 12 на дільниці № 1 заводу.

4. Строки виконання завдання: в район зібрання формувань (північносхідна окраїна м. Тальне) прибути о 940. На об'єкт прибути о 1025, приступити до робіт о 1030. Роботи завершити о 1300 (тривалість робіт -- 2 год 30 хв (1030 1300)).

3.2 Розрахунок часу

Наказ начальника машинобудівного заводу було видано о 915. В район зібрання прибути о 1025. Таким чином, на організацію і проведення РіІНР відводиться 1 год 10 хв. За цей проміжок часу необхідно:

1.

оцінити обстановку і прийняти рішення

915 - 940

2.

довести наказ зведеній рятувальній команді, КО і сформувати колону

940 - 953

3.

здійснити марш в район НС (машинобудівний завод) з населеного пункту Тальне на відстань 21 км. Швидкість руху -- 40 км/год

953 - 1025

ВИСНОВКИ

1. Марш ТальнеЗаріченськ розпочати о 953, прибути о 1025.

2. Наказ видати о 945.

3. Попереднє розпорядження: командирам підрозділів підготувати особовий склад до маршу і проведення РіІНР, перевірити техніку, автотранспорт, наявність інструментів і засобів індивідуального захисту. Заступнику (командиру ІРГ) о 940 вишикувати особовий склад ЗРК, КО для оголошення наказу.

3.2 Оцінка обстановки

Вивчивши загальну обстановку на 17.05, робимо висновки, що:

1. о 800 на Заріченській АЕС (50 км на північний захід від м. Заріченськ) стався вибух з викидом радіоактивних речовин. Радіоактивна хімічна хмара пересувається в напрямку м. Заріченськ;

2. внаслідок порушення технології виробництва на машинобудівному заводі стався вибух 50 т пропану (60 м на схід від будинку № 21);

3. на хімічному заводі (6 км на північний захід від машинобудівного заводу) розлито 25 т скрапленого хлору (місцевість закрита, ємкості обваловані).

Використовуючи план машинобудівного заводу в масштабі, визначаємо відстань розташування цехів машинобудівного заводу до центру вибуху:

центр вибухустолярний цех 240 м

центр вибухушліфувальний цех 360 м

центр вибухумеханічний цех 520 м

центр вибухуконструкторське бюро 620 м

центр вибухукомендатура 680 м.

Визначаємо площу цехів:

площа столярного цеху:

площа шліфувального цеху:

площа механічного цеху:

площа конструкторського бюро:

площа комендатури:

Визначаємо площу території:

площа території:

Проводимо оцінку інженерної та пожежної обстановки на об'єкті.

Стан погоди: в приземному шарі: ясно, конвекція, вдень t = +180С, вночі t = +100С, вітер північнозахідний, 3 м/с;в шарі 010 км: середній вітер А=315,v=50 км/год

Рівень радіації на 900 становить 68 Р/год, кордон зони радіактивного зараження -- південна околиця м. Заріченськ.

Хмара хлору переміщується в напрямку машинобудівного заводу.

Розраховуємо, яка величина надмірного тиску буде в районі будівель машинобудівного заводу:

А) в районі столярного цеху:

.

При

Б) в районі шліфувального цеху:

.

При

В) в районі механічного цеху:

.

При

Г) в районі конструкторського бюро:

.

При

Д) в районі комендатури:

.

При

Значення надлишкового тиску визиває руйнування елементів цеху. Дані беремо з додатку 2.

Елементи цеху

Ступінь руйнувань

слабкий

середній

сильний

повний

Будівля

малоповерхова цегляна

815

1525

2535

3545

Трубопроводи

на металевих естакадах

2030

3040

4050

--

Результати оцінки обстановки наведені в таблицях 3.2. і 3.3.:

Таблиця 3.2. Інженерна обстановка

№ будівлі

Відстань від центру вибуху до будівлі, м

Рф,

кПа

Ступінь руйнування

будівель

КЕС

17

240

63,4

повні

повні

12

360

30,99

сильні

середні

8

520

17,06

середні

--

2

680

11,4

слабкі

--

1

620

13,25

слабкі

--

Таблиця 3.3. Пожежна обстановка

№ будівлі

Ступінь стійкості

Категорія пожежної безпеки

Розміри будівель Д?Ш, м

Площа будівель,

м

17

ІІІ

В

16?120

7 200

12

ІІІ

D

180?100

18 000

8

ІІІ

D

80?180

14 400

2

ІІІ

D

40?60

2 400

1

ІІІ

D

40?60

2 400

Примітка: дані взяті із довідника Демиденко Г.П. "Захист об'єктів народного господарства від зброї масового ураження" (с. 8788).

Щільність забудови:

, де

Sбуд -- загальна площа будівель,

Sт -- площа території, де розташовані будівлі.

Через велике значення надлишкового тиску ударної хвилі в центрі будівлі № 17 (більше 55 кПа), щільності забудови (54 %), виникає ймовірність виникнення суцільних пожеж.

ВИСНОВКИ

(МОЖЛИВІ НАСЛІДКИ)

1. Повні руйнування будівлі № 17.

2. Сильні руйнування будівлі № 12.

3. Середні руйнування будівлі № 8.

4. Слабкі руйнування будівлі № 2.

5. Слабкі руйнування будівлі № 1.

6. Завали проїздів між будівлями № 12 і 17 довжиною 160 м.

7. Завали проїздів між будівлями № 8 і 12 довжиною 200 м.

8. Загорання будівлі № 17, розповсюдження вогню на всю ділянку.

9. Завалені входи в сховища № 8 і 12.

3.3 Оцінка маршруту висунення і місцевості

ВИХІДНІ ДАНІ

Довжина маршруту висунення

21 км

Дорога

асфальтована

Стан дороги

задовільний

Місцевість на маршруті висування та ділянці робіт

рівнинна

Додаткова інформація

міст через залізничну колію, міст через р. Біла

ВИСНОВКИ

1. Пересуватися по дорозі із швидкістю 40 км/год, щоб уникнути аварійних ситуацій.

2. При заданій швидкості на марш буде витрачено 32 хв.

3.4 Оцінка радіаційної обстановки

ВИХІДНІ ДАНІ

Час викиду РР

800

Рівень радіації на дорозі ТальнеЗаріченськ

0 Р

Доза випромінювання, отримана на марші

0 Р

РОЗВ'ЯЗОК

1. Визначаємо дозу опромінення, отриману на заводі:

а) час радіактивної хмари до заводу дорівнює:

,

тобто на 900 рівень радіації становив 68 мР/год. ЗРК розпочала роботу на заводі о 1030. Рівень радіації на цей час становив 4,3 мР/год (відповідно додатку 14 довідника за 1,5 год після випадання РР коефіцієнт перерахунку становить k=1,63. Відповідно,

Р

ВИСНОВКИ

1. Під час маршу для зменшення отриманої дози випромінювання необхідно:

а) при в'їзді на заражену територію надіти протигази (респіратори);

б) закрити вікна в транспорті, зачохлити кузови автомобілів;

в) по можливості швидше проїхати заражену ділянку і приступити до роботи.

2. Ланці зв'язку і розвідки на марші і на об'єкті робіт вести безперервну радіаційну розвідку.

3. Засоби індивідуального захисту вдягти як при бойовому положенні.

4. Доза опромінення, яку отримають робітники під час роботи, не буде перебільшувати допустиму (25 Р). Загальна доза опромінення буде складати близько 2 Р (1,935 Р).

3.5 Оцінка хімічної обстановки

ХЛОР -- 25 т

910 17.05

1

Размещено на http://www.allbest.ru/

мал. 3.1. Схема зони хімічного зараження, створена розливом 25 т хлору

РОЗВ'ЯЗОК

1. Глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря з вражаючою концентрацією:

2. Ширина зони хімічного зараження при конвекції:

3. Площа зони хімічного зараження:

4. Час підходу хмари забрудненого повітря до машинобудівного заводу:

, де

4,5 взято табл. 10.4 довідника.

5. Час вражаючої дії хлору в осередку хімічного зараження:

а) по табл. 10.5 довідника визначаємо час випаровування СДОР: tвип = 22 год;

б) з урахуванням поправочного коефіцієнта 0,55 для швидкості вітру 3 м/с маємо:

в зоні хімічного зараження

ВИСНОВКИ

1. Перша дільниця машинобудівного заводу в зону хімічного зараження не потрапляє, бо глибина хімічного зараження становить 0,298 км, ширина -- 0,24 км, а відстань від хімічного заводу до машинобудівного дорівнює 6 км).

2. Щоб зменшити ймовірність ураження СДОР при проведенні РіІНР, протигази мати в положенні "напоготові".

3.6 Оцінка стану і можливостей ЗРК

1. Укомплектований особовим складом і технікою повністю.

2. До складу ЗРК входять:

рятувальних груп -- 2,

груп механізації -- 1,

санітарних дружин -- 1,

бульдозерів -- 2,

автокранів -- 1,

автомобілів -- 6.

3. Особовий склад навчений.

4. Технічний стан транспортних засобів і інженерної техніки задовільний.

5. За установлений час (2,5 год) ЗРК може виконати наступні види робіт:

обладнання проїздів в завалах шириною 33,5 м довжиною 250 м,

відкопування і відкриття більше 1 сховища (1,25),

витягання зпід завалів потерпілих до 125 чол.,

відмикання в зруйнованих мережах до 2,5 дільниць,

надання першої медичної допомоги до 40 чол.,

влаштування обвідних ліній на водопровідноканалізаційних та газових мережах до 25 м.

3.6 Оцінка пори року, доби, погоди та їх вплив на виконання завдань

1. Завдання виконуються навесні, 16 травня, вдень. Погода ясна, конвекція.

2. Вітер у приземному шарі: азимут 315, швидкість 50 км/год.

3. Температура повітря: tвдень = +180С, tвночі = +100С.

4. Швидкість вітру -- 3 м/с.

ВИСНОВКИ

1. На першій дільниці машинобудівного заводу передбачено виконати роботи:

а) влаштувати проїзди між цехами № 12 і 18 довжиною до 200 м.

б) розібрати завали в сховищах № 8 і 12.

в) локалізувати аварії на комунальноенергетичних мережах в цехах № 8 та 12.

г) надати першу медичну допомогу ураженим в місцях звільнення їх зпід завалів, в подальшому відправляти до місця здору уражених біля запасних воріт заводу.

2. Рух на марші провести з швидкістю 40 км/год, на марш потрібно 32 хв.

3. На ділянці № 1 машинобудівного заводу роботи проводитимуться в умовах радіоактивного зараження місцевості. Отримана доза опромінення під час робіт буде становити 1,935 Р. Всі роботи виконувати в засобах індивідуального захисту (респіраторах, протигазах). Засоби індивідуального захисту одягнути перед зоною РЗ (південна частина м. Заріченськ). При в'їзді в м. Заріченськ видати індивідуальні дозиметри особовому складу ЗРК. Покази дозиметрів знімати кожні 30 хв.

4. Хімічне зараження дільниці не передбачається. Повну санітарну обробку людей та знезараження техніки провести після ліквідації вибуху на дільниці № 1 в районі полігону ЦО (7 км на південний схід від машинобудівного заводу) після 1300.

5. Пора року, доби та стан погоди сприятливі для виконання завдання. При роботі в засобах індивідуального захисту (протигазах, ЗЗК), дотримуватись теплового режиму, не допускати перегрівів, теплових ударів.

6. Склад та можливості ЗРК дозволяють виконати поставлене завдання.

РІШЕННЯ КОМАНДИРА ЗВЕДЕНОЇ РЯТУВАЛЬНОЇ КОМАНДИ

1. Рятувальні та невідкладні роботи проводити одночасно. В першу чергу забезпечити подачу повітря в сховища № 8 і 12. На допомогу рятувальним групам виділити санітарні ланки і техніку.

2. Завдання підрозділам:

а) ланці зв'язку і розвідки установити постійний зв'язок з штабом ЦО і постійно вести радіаційну і хімічну розвідку на марші і об'єкті;

б) 1 РГ разом з РГ, КПГ, АТК, КО провести необхідні роботи в районі сх. № 12;

в) 2 РГ разом з РГ, КПГ, АТК, КО провести необхідні роботи в районі сх. № 8;

г) групі механізації у взаємодії з КО і КПГ прокласти проїзди і розчистити завали на дільниці № 1 заводу, в першу чергу -- між будівлями заводу № 8 і 12, 12 і 17;

д) санітарній дружині (ланки № 3, 4) забезпечити прийом поранених із сховищ, надання їм першої медичної допомоги і транспортування до пункту зібрання уражених біля запасних воріт заводу.

3. Висування в осередок ураження здійснювати у такому порядку:

-- ланка зв'язку і розвідки,

— команда обеззараження,

— група механізації,

— перша рятувальна група,

— друга рятувальна група,

— санітарна дружина.

Вихідний пункт -- північна околиця м. Тальне -- пройти о 953.

4. Управління ЗРК: на марші зв'язок з начальником ЦО по радіо, в районі робіт зв'язок з пункту управління начальником ЗРК з начальником ЦО по радіо та телефоном.

Місце ПУ ЦО -- сховище № 6.

НАКАЗ КОМАНДИРА ЗВЕДЕНОЇ РЯТУВАЛЬНОЇ КОМАНДИ

1. Сьогодні о 900 на території заводу стався вибух 50 т пропану внаслідок порушення технології зупинки виробництва. На дільниці № 1 виникли руйнування будинків № 8, № 17, № 22, завали сховищ № 12, № 8, пожежі будинку № 12, можливе поширення вогню на будинок № 8. Територія заводу заражена радіоактивними речовинами, рівні радіації на 900 становлять 68 мР/год, на початок робіт -- 4,3 мР/год (на 1030).

2. Зведена рятувальна команда має завдання провести РіІНР на дільниці № 1 машинобудівного заводу. Висунення в осередок ураження здійснити за маршрутом ТальнеЗаріченськ.

3. Гасіння пожеж на території заводу, дільниці № 1 здійснюється КПГ;

локалізація і ліквідація аварій на КЕМ сховища № 8 і 12 здійснюється групою механізації.

4. РіІНР вести одночасно на дільниці № 1, основні зусилля зосередити на розчистці завалів між будівлями № 8 і 12 з метою доступу до сховищ № 8 і 12. В першу чергу РіІНР провести в сховищах № 2 і 8.

НАКАЗУЮ:

1. Висування в осередок ураження здійснювати у такому порядку:

-- ланка зв'язку і розвідки,

— команда обеззараження,

— група механізації,

— перша рятувальна група,

— друга рятувальна група,

— санітарна дружина.

Вихідний пункт -- північна околиця м. Тальне -- пройти о 953.

Швидкість руху -- 40 км/год, дистанція між машинами -- 45 м.

В район прибути о 1025.

2. Ланці зв'язку і розвідки установити постійний зв'язок з штабом ЦО і постійно вести радіаційну і хімічну розвідку на марші і об'єкті;

3. 1 РГ з 1030 у взаємодії з РГ, КПГ, АТК, КО і ланкою 1 СД провести рятування людей із сховища № 12;

4. 2 РГ з 1030 у взаємодії з РГ, КПГ, АТК, КО і ланкою 2 СД провести рятування людей із сховища № 8;

5. Групі механізації у взаємодії з КО і КПГ прокласти проїзди і розчистити завали на дільниці № 1 заводу, в першу чергу -- між будівлями заводу № 8 і 12, 12 і 17;

6. Санітарній дружині (ланки № 3, 4, 5) забезпечити прийом поранених із сховищ, надання їм першої медичної допомоги і транспортування до пункту зібрання уражених біля запасних воріт заводу. Уражених вивозити транспортом заводу у загін першої медичної допомоги, що розгорнутий у м. Тальне.

7. Роботу розпочати о 1030, закінчити -- о 1300. Допустима доза опромінення -- 25 Р. Повну санітарну обробку людей і знезараження техніки провести в районі полігону ЦО (7 км на південний схід від машинобудівного заводу).

8. На марші я йду в голові колони. Зв'язок з ПУ начальника ЦО підтримувати на марші і об'єкті по радіо і телефоном. Зв'язок з командирами формувань по радіо. Мій заступник -- командир ІРГ. Управління колоною по радіо.

Сигнали оповіщення:

"радіоактивне зараження" -- зелена ракета,

"хімічне зараження" -- червона ракета.

Командир зведеної рятувальної команди

18.05.2007 р. Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Оцінка інженерного захисту робітників промислового об’єкта. Підвищення стійкості промислового об‘єкта в умовах надзвичайних ситуацій. Організація проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єкті командиром зведеної рятувальної команди.

    практическая работа [52,7 K], добавлен 17.04.2007

  • Методи оцінки здатності інженерних споруд забезпечити захист людей на випадок НС. Аналіз хімічної обстановки і розрахунок втрат населення у зоні зараження території сильнодіючими ядучими речовинами. Прогнозування обстановки при вибухах паливних речовин.

    контрольная работа [84,8 K], добавлен 06.11.2016

  • Оцінка інженерного захисту працівників об’єкта на випадок НС. Аналіз хімічної обстановки і розрахунок можливих втрат населення у зоні зараження території сильно діючими ядучими речовинами. Прогнозування обстановки при вибухах повітряно-паливних речовин.

    контрольная работа [283,8 K], добавлен 06.11.2016

  • Оцінка інженерного захисту об’єкта на випадок надзвичайної ситуації. Аналіз хімічної обстановки і розрахунок витрат населення у зоні зараження території сильно діючими ядучими речовинами. Прогнозування обстановки при вибухах паливно-повітряних речовин.

    контрольная работа [85,5 K], добавлен 05.02.2015

  • Визначення можливих вражаючих факторів ядерних вибухів, їхніх максимальних значень та оптимальних режимів захисту виробничого персоналу. Оцінка інженерного захисту робітників. Обсяги сил та засобів для виконання ремонтних робіт.

    курсовая работа [78,9 K], добавлен 16.06.2007

  • Визначення вражаючих факторів від ядерних вибухів і їх максимальних значень на території судоремонтного заводу. Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу. Визначення заходів щодо підвищення стійкості турбодизельного цеху в особливий період.

    курсовая работа [55,9 K], добавлен 08.06.2011

  • Характеристика небезпечних хімічних речовин, їх типи та властивості, оцінка вибухо- та пожежонебезпечності. Ступіні захисту та принципи дезактивації. Заходи першої допомоги. ступінь вертикальної стійкості повітря. Визначення площі зони зараження.

    контрольная работа [34,0 K], добавлен 19.03.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.