Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

• Вступ
• 1. Визначення можливих вражаючих факторів від ядерних вибухів і їхніх максимальних значень на території СРЗ
• 1.1 Визначення розміру надмірного тиску у фронті ударної хвилі (ДРф)
• 1.2 Визначення величини світлового імпульсу
• 1.3 Визначення масштабів і ступеня радіоактивного зараження
• 1.4 Визначення впливу електромагнітного імпульсу
• 2. Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу судноремонтного заводу
• 2.1 Оцінка захисту робітників та службовців по місткості захисних приміщень
• 2.2 Оцінка своєчасності укриття робітників та службовців у приміщеннях СРЗ
• 2.3 Оцінка сховища СРЗ за захисними властивостями
• 2.4 Оцінка систем життєзабезпечення вбудованого сховища ТДЦ
• 3. Визначення необхідних обсягів, сил і засобів щодо виконання ремонтних та відбудовних робіт на ОГД
• 4. Визначення заходів щодо підвищення стійкості турбодизельного цеху СРЗ в особливий період
• Література

ВСТУП

Однією з основних задач Цивільної оборони є проведення заходів, спрямованих на підвищення стійкості роботи об'єктів господарчої діяльності (ОГД) в умовах НС.

Стійкість роботи промислового об'єкта - здатність його в умовах воєнного часу випускати продукцію в запланованому обсязі і номенклатурі, а при одержанні слабких і середніх руйнувань чи порушенні зв'язків з постачанням - відновлювати виробництво в мінімальний термін.

Підвищення стійкості роботи ОГД у воєнний час досягається завчасним дослідженням і проведенням комплексу інженерно-технічних, технологічних і організаційних заходів, спрямованих на максимальне зниження впливу вражаючих факторів НС, у тому числі зброї масового ураження (ЗМУ), та створення умов для швидкої ліквідації їх наслідків. Дослідження стійкості роботи ОГД складається з усебічного вивчення умов, які можуть виникнути у НС, з визначенням їх впливу на виробничу діяльність і життєзабезпеченість робітників та службовців.

Мета дослідження полягає у виявленні вразливих місць у роботі об'єкта в НС та розробленні ефективних рекомендацій, які спрямовані на підвищення його стійкості.

Дослідження стійкості проводиться силами інженерно-технічного персоналу ОГД з залученням фахівців науково-дослідних та проектних організацій, що співпрацюють з даним підприємством. Організовує та очолює дослідження керівник підприємства - начальник ЦО об'єкта.

Процес планування та проведення дослідження поділяється на три етапи:

1. Підготовчий (розробляються провідні документи).

2. Оцінка стійкості роботи об'єкта в умовах НС.

3. Розробка заходів, що підвищують стійкість об'єкта (підбиваються підсумки проведених досліджень).

Згідно з результатами дослідження розробляється план заходів щодо підвищення стійкості роботи об'єкта в НС. Визначаються вартість провадження заходів, джерела фінансування, сили та кошти, необхідні матеріали, терміни виконання та відповідальні особи.

На кожному підприємстві, залежно від його призначення, розташування та специфіки виробництва, заходи щодо підвищення стійкості можуть бути різними.

В даній курсовій роботі як об'єкт економіки розглядається судноремонтний завод (СРЗ) з його провідним елементом - турбодизельним цехом (ТДЦ).

1. Визначення можливих вражаючих факторів від ядерних вибухів і їхніх максимальних значень на території СРЗ

На підставі вихідних даних визначаємо:

1. Можлива мінімальна відстань від СРЗ до епіцентру повітряного ядерного вибуху, нанесеного по місту (мал.1 - Схема розташування об'єктів). При нанесенні по місту одного ядерного удару за точку прицілювання приймається геометричний центр міста.

R_min = R_г - r_відх, де

R_min - мінімальна відстань від СРЗ до епіцентру вибуху, км

R_г = 7.4 км - відстань від геометричного центра міста до СРЗ, км

r_відх = 0.6 км - радіус відхилення боєприпасу від точки прицілювання, км

R_min = 7.4 - 0.6 = 6.8 км

Размещено на http://www.allbest.ru/

Малюнок 1 - Схема розташування об'єктів

2. Які вражаючі фактори і чому можуть впливати на СРЗ від повітряного вибуху, нанесеного по місту.

1) Ударна хвиля. При нанесенні удару потужність вибуху складає 2000 кт. Зона дії ударної хвилі складе 18 км (т.1 линiйки), тобто СРЗ попадає в зону впливу.

2) Світлове випромінювання (при нанесенні удару потужність вибуху складає 2000 кт. Зона дії світлового випромінювання складе 12 км (т.8 линiйки), тобто СРЗ попадає в зону впливу.

3) Проникаюча радіація (по довіднику Демиденко (додаток №9) визначимо, що проникаюча радіація впливати на об'єкт не буде).

4) Радіаційне зараження місцевості (практично відсутнє, тому що радіоактивні продукти вибуху піднімаються разом з вогненною кулею, не змішуючи з частками ґрунту).

5) Електромагнітне випромінювання (ЕМВ), (при нанесенні удару потужність вибуху складає 2000 кт. Тому що ЕМВ може поширятися по лініях комунікацій, то напруга, що наводиться, передане по антенах, повітряній і підземній неекранованій кабельній лініям складе більш 10 кВ.

3. Які вражаючі фактори і чому можуть впливати на СРЗ від наземного ядерного вибуху, нанесеного по об'єкті "Б"?

Від наземного ядерного вибуху на СРЗ будуть впливати тільки два фактори - це радіаційне зараження місцевості, що завжди виникає при нанесенні наземного ядерного удару й електромагнітний імпульс, що може, поширяться по лініях електро- та телекомунікації.

1.1 Визначення розміру надмірного тиску у фронті ударної хвилі (ДРф)

а) По розрахунковій лінійці ГО (т.1) визначимо можливий максимальний розмір надмірного тиску ДРф на території СРЗ, виходячи з потужності вибуху (q_в=2000 кТ) і мінімальної відстані до СРЗ (R_min= 6.8 км).

Для вище наведених даних маємо ДРф=30 кПа

б) Визначимо в якій зоні руйнувань осередку ядерного враження може опинитися СРЗ та які руйнування виробничих будівель і захисних споруд можливо очікувати на об'єкті..

Об'єкт знаходиться на зовнішній границі зони сильних руйнувань з надлишковим тиском у фронті ударної хвилі 30 кПа, на відстані 6.8 км від осередку ядерного враження. При вищевказаному тиску на об'єкті будинки і споруди одержать наступні руйнування (т.2 линiйки):

Промислові спорудження з важким металевим каркасом одержать середні руйнування.

Промислові спорудження з легким металевим каркасом -- сильні..

Бетонні і залізобетонні будинки, а також антисейсмічні конструкції -- слабкі руйнування.

Цегельні і дерев'яні будинки, промислові спорудження без каркасу одержать повні руйнування.

Висновок: Укриття зберігаються. Але під будинками, що мають повне і сильне руйнування, з'являються завали. Необхідно зробити дослідження з оцінки стійкості СРЗ до впливу ударної хвилі і провести спеціальні заходи щодо удосконалюванню захисних властивостей основних виробничих і не основних будинків.

1.2 Визначення величини світлового імпульсу

а) По розрахунковій лінійці ГО, знаючи величини q і R_min, визначимо можливу максимальну величину світлового імпульсу на території СРЗ.

При нанесенні ядерного удару потужністю 2000 кт і відстані до СРЗ 6.8 км величина світлового імпульсу буде складати 74 Кл/см² (т.7 линiйки).

б) По величині світлового імпульсу визначимо можливість загоряння різних матеріалів (т.6 линiйки):

При величині світлового імпульсу в 74 Кл/см²:

Горять усі метеріали окрiм: дошок пофарбованих у білий колір.

в) Визначимо вплив щільності забудови на поширення пожеж на території СРЗ.

Під щільністю забудови (Щ) розуміють відношення сумарної площі, займаної всіма будівлями, (S_б) до площі території об'єкта (S_т):

ядерний вибух захист персонал

Примітки:

при П < 7% - пожежі практично не поширюються

при П = 7...20% - можуть поширюватися окремі пожежі

при П > 20% - виникають суцільні пожежі.

Щ = 24,5%, що більше 20%, тобто можливе утворення суцільних пожеж на всій території.

Висновок: Оскільки на об'єкті можуть виникати суцільні пожежі, то варто провести комплекс протипожежних заходів. При цьому варто пам'ятати, що при ушкодженні будинків відбувається більш інтенсивний розвиток пожежі, ніж у неушкоджених будинках. Окремі і суцільні пожежі також можуть виникати на об'єкті в тому випадку, якщо збережуться будинки і спорудження, тобто, при їх слабких і сильних руйнуваннях. Якщо ж вони будуть чи цілком сильно зруйновані, то можливі лише окремі вогнища тління і горіння в завалах. Підвищенню стійкості об'єкта сприяє заміна легкозаймистих матеріалів конструкцій будинків матеріалами, що воспламеняються при більш високому світловому імпульсі і тим самим до підвищення їхньої теплостійкості до доцільної межі. Цією межею є величина світлового імпульсу на такій відстані від центра ядерного вибуху, на якому надлишковий тиск ударної хвилі дорівнює межі стійкості даних будинків і споруджень по ударній хвилі.

1.3 Визначення масштабів і ступеня радіоактивного зараження

а) За потужністю наземного ядерного вибуху, відстанню від центру вибуху до СРЗ та швидкістю середнього вітру по розрахунковій линійці ГО визначити розміри зон радіоактивного зараження.

При потужності наземного ядерного удару по об'єкту "Б" у 500 кт та швидкості вітру 50км/год розміри зон зараження будуть наступними:

Зона	Довжина сліду, км	Ширина сліду, км
Зона А	300	25
Зона Б	125	12
Зона В	78	7.7
Зона Г	38	3.8

Размещено на http://www.allbest.ru/

Малюнок 1а - Зони радіоактивного зараження

б) Визначимо в якій зоні й у якій крапці зони радіоактивного зараження може виявитися СРЗ.

Так як відстань від об'єкта "Б" до СРЗ - 100км, то СРЗ буде знаходитись у зоні Б.

в) Визначимо можливу потужність дози (рівень радіації) на території заводу:

При вибуху ядерного заряду потужністю 500 кт і відстанню до СРЗ 100км рівень радіації на 10 годин після вибуху - Р₁₀ = 10 Р/год, тоді на одну годину після вибуху - Р₁ = 160 Р/год.

г) Визначимо можливу максимальну дозу опромінення виробничого персоналу при перебуванні його на відкритій місцевості за час від моменту випадіння радіоактивних опадів до повного розпаду радіоактивних речовин.

t = R_об / V_вітру = 100/50 = 2 год.

Р₂ = 70 Р/год.

D = 5 * P_t * t = 5 * 70 * 2 = 700 Р

Доза опромінення персоналу ОГД за 12 годин (термін зміни у воєнний час):

D₁₂ = D * 0.4 = 700 * 0.4 = 280 Р.

Порівняємо отриману дозу і припустиму.

D₁₂ / D_доп = 280 / 50 = 5.6

Висновок: тому що реальна доза опромінення перевищує припустиму, необхідно скоротити час роботи виробничого персоналу об'єкта в зоні зараження до мінімально можливого значення і вжити додаткових заходів по захисту (спец. одяг і т.п.).

1.4 Визначення впливу електромагнітного імпульсу

Оцінюючи вплив ЕМІ на електричні мережі, лінії зв'язку та інші струмопровідні елементи устаткування об'єкта необхідно враховувати, що ЕМІ характеризується величиною горизонтальної і вертикальний складових напруженості електричного поля. Основну небезпеку при наземних і повітряних ядерних вибухах представляє вертикальна складова, котра перевершує горизонтальну в сотні разів.

Тому, визначивши величину вертикальної складової напруженості електричного поля, можна оцінити стійкість роботи об'єкта до впливу ЕМІ.

а) За потужністю повітряного ядерного вибуху і мінімальною відстанню від епіцентру вибуху до СРЗ визначимо очікувану на об'єкті вертикальну складову напруженості електричного поля.

Е_в - вертикальна складова напруженості, В/м;

К - коефіцієнт асиметрії відносно наземного вибуху, що враховує вплив кривизни поверхні землі. - для даних умов приймемо рівним 0,5.

Е_в = 5 * 10³ * 0.5 * ((1 + 2*6.8) / 6.8³ ) * lg(14.5 * 2000) = 518 В.

б) Визначимо максимальну очікувану напругу, що наведена у вертикальних частинах електричних ліній, які підводять живлення до електродвигунів обладнання турбодизельного цеху.

U_в - напруга наведень, В

L_в - довжина вертикальної ділянки провідника, м

з - коэф. екранування електричної лінії (кабелю).

U_в = 518 * 2 / 2 = 518 В.

Висновок: Робоча напруга електричної мережі на об'єкті складає 380В. Однак допускаються можливі коливання напруги в межах 20%, тобто максимально можлива напруга в мережі 456В. Таким чином, робимо висновок, що проводка такої напруги (518 В) не витримає, а це означає, що робота в турбодизельному цеху буде припинена.

2. Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу судноремонтного заводу

2.1 Оцінка захисту робітників та службовців по місткості захисних приміщень

а) Визначимо кількість робітників та службовців більшої працюючої зміни:

З переходом об'єкта у режим роботи воєнного часу, завод працює у дві зміни.

на заводі - 1607 чол.;

у ТДЦ - 249 чол.

б) Визначимо місткість сховищ СРЗ:

На заводі маються захисні спорудження:

1. Що стоять окремо, місткістю 480 ч.

2. Вбудовані (під будинками цехів) місткістю 370 ч.

3. Пристосовані під сховища підвальні приміщення цехів і інших споруджень із загальною площею приміщень для розміщення тих, що переховуються 245 мІ, у т.ч. під турбодизельним цехом площею 50 м².

Для заводу в цілому можливо, укрити 1340 чоловік (480ч.+370ч.+(245м² / 0,5 м²/ч)). Загальна чисельність працюючих у найбільшу працюючу зміну 1607 чоловік. Отже, неможливо укрити в притулках 267 чоловік (1886ч. - 1340ч.). У т.ч., у ТДЦ можуть укритися 100 чоловік (50 м² / 0,5 м²/ч). У найбільшу зміну працює 249 чоловік, тобто неможливо укрити 149 чоловік (249ч. - 100ч.).

г) У випадку неможливості укриття всієї найбільшої працюючої зміни турбодизельного цеху визначимо об'ємно-планувальні рішення для спорудження додаткового приміщення.

Необхідно побудувати ще одне сховище на 149 чоловік з пунктом управління на 5 чол.

Клас приміщення буде А-IV, з Р_ф = 100 кПа і Кз = 1000. Обрано цей клас приміщення тому, що воно відноситься до швидкозводимих.

По типу приміщення буде відноситися до малих, тому що будується на 149 чоловік.

Сховище будуємо окремо. Мінімальна відстань до найближчого будинку складає 30м. Дані отримані з урахуванням висоти будинку ТДЦ, що складає 30м, тому щоб уникнути завалів притулок повинний бути розташований на відстані висоти будинку.

Приміщення в сховищі поділяються на основні й допоміжні. До основних приміщень відносяться: відсік для тих, хто вкривається, пункт управління та медпункт. До допоміжних приміщень відносяться: комора для продуктів, фільтровентиляційне приміщення, балонна (тому що об'єкт знаходиться в зоні можливих суцільних пожеж з можливим сильним задимленням і загазованістю повітря, і передбачає три режими вентиляції), сан вузол, два тамбури (у т.ч., аварійний вихід сполучений з одним із входів).

Визначаємо загальну площу сховища:

S_сх = S_осн + S_доп ,

де S_сх - загальна площа сховища

S_осн - площа основних приміщень

S_доп - площа допоміжних приміщень

S_осн = S_п + S_пу + S_сп ,

де S_п - площа приміщень для тих, хто вкривається

S_пу - площа пункту управління

S_сп - площа санітарного поста

S_п = 149ч * 0,5 м²/ч = 74.5 м²

S_пу = 5ч * 2м² = 10м²

S_сп = 2 м²

S_осн = 74.5м² + 10м² + 2м² = 86.5 м²

S_доп = S_пр + S_ін м² ,

де S_пр - площа приміщень для зберігання продуктів

S_ін - площа інших допоміжних приміщень.

S_пр = 5 + (N_п - 150) / 50 = 5 + (154 - 150) / 50 = 5.1 м²

S_ін = 0,18 * 154 = 27.7 м²

S_доп = 5.1 + 27.7 = 32,8 м²

S_сх = 86,5 м² + 32.8 м² = 119.3 мІ

Об'єм приміщень сховища:

V_сх = N_п * n = 154 *1.5 = 231 м³

Висота приміщень сховища:

h_сх = V_сх / S_сх = 231 / 119.3 = 1.94 м

Розрахована висота приміщень сховища становить 1.94 м, а необхідно 2.15-2.9 м. Виходячи з цього зробимо висновок про те, що площа допоміжних приміщень більше ніж необхідно для даної кількості людей, що переховуються в даному сховищі..

Визначимо кількість ярусів нар і також місць для сидіння і лежання тих, хто вкривається. На місця для лежання приділяється по нормі 20% місць від загальної кількості, що переховуються, і 80% складають місця для сидіння.

М_л = 0.2 * 149 = 30

М_с = 0.8 * 149 = 119

Схема сховища, для якого проводилися розрахунки зображена на малюнку 2.

Малюнок 2 - Схема сховища

На малюнку 2 позначено:

1 - приміщення для тих, хто переховується;

2 - лавки-нари;

3 - санітарний пост;

4 - пункт управління;

5 - приміщення для зберігання продуктів;

6 - фільтровентиляційна камера;

7 - тамбур;

8 - вхід №1;

9 - приміщення ДЕС;

10 - склад пального і мастильних матеріалів;

11 - електрощитова;

2.2 Оцінка своєчасності укриття робітників та службовців у сховищах СРЗ

Відповідно до існуючих норм сховище повинно бути розташовано від місця роботи на відстані не більш ніж 500м. А з додатку 1 ми бачимо - споруди, що стоять окремо від будівель мають радіус відстані 30-50 м і ще одне сховище розташоване на відстані 370 м.

Висновок: таким чином, відповідно до умов, робітники та службовці зможуть вчасно укритися в сховищах СРЗ.

2.3 Визначення захисних властивостей притулків СРЗ до впливу проникаючої радіації

а) Визначити коефіцієнт захисту К_з від дії проникаючої радіації для сховища №2.

Розраховувати будемо за формулою:

Окремо розташоване сховище має перекриття з бетону і ґрунту товщиною h_б/h_гр=60/28 см. Відповідно з додатку 2 товщина захисного прошарку половинного ослаблення проникної радіації: d_б/d_гр=10/14.4 см

К_з = П₁ * П₂, де П₁ = 2 ^hб/dб , П₂, = 2 ^hгр/dгр

К_з = 2 ^5,6 * 2 ^2,1 = 2 ^7,7 = 208

б) Зробимо розрахунок на підвищення коефіцієнта захисту до К_з2 = 2048 = 2¹¹ шляхом насипки додаткового шару ґрунту на перекритті сховища №2.

К_доп = К_з2 / К_з = 2¹¹ / 2 ^7,7 = 2 ^3,3

h_гр/d_гр= h_гр / 14.4 = 3.3 h_гр = 3.3 * 14.4 = 47.52 см.

в) Проведемо аналіз стійкості сховищ до дії проникної радіації та ударної хвилі.

На СРЗ існують окремо розташовані сховища, розраховані на тиск від ударної хвилі у 300 кПа. Також є вбудовані сховища, що витримують тиск 300 кПа. Приміщення пристосовані під ТДЦ розраховані на тиск 250 кПа, а інші на 150 кПа. Оскільки тиск у фронті ударної хвилі очікується рівним 30 кПа, то жодне з цих сховищ не постраждає і не буде зруйновано.

Висновок: СРЗ відноситься до першої категорії ОГД, його сховища класу А-IV. Для них тиск складає Р_ф = 100кПа, а К_з = 1000. Таким чином усі притулки на об'єкті відповідають заданим нормам, окрім сховища №2, у якого по нашим розрахункам К_з = 208. Так от, щоб привести сховище №2 до відповідних норм, необхідно створити додатковий прошарок ґрунту або іншого захисного матеріалу на перекритті цього сховища.

2.4 Оцінка систем життєзабезпечення вбудованого сховища ТДЦ

Знаючи існуючі норми, зробити інженерну оцінку систем життєзабезпечення притулку ТДЦ:

а) повітропостачання для ТДЦ

I режим вентиляції.

Виходячи з норм подачі повітря на одну людину для II кліматичної зони - 10 м³/чол. Подача в режимі чистої вентиляції повинна бути: Q_I = n_п * N_п = 10 * 154 = 1540 м³;

З додатку 1 ми знаємо, що для постачання повітря встановлено один ФВК-1 має подачу у режимі чистої вентиляції 1200 мі/чол. та два ЕРВ-600/300 (удвох складають-1200 мі/чол.). З цього бачимо, що постачання повітря у режимі I достатнє для даної кількості людей.

II режим вентиляції

Q_II=Q_п+Q_в ;

Q_п=N_п n_п =154 2 = 308 м³;

Q_в= N_в n_в=4 10 = 40 м³;

Q_II = 308 + 40 = 348 м³

Один ФВК-1 має подачу у II режимі вентиляції 300 мі/чол. та два ЕРВ-600/300 (удвох складають-300 мі/чол.). З цього бачимо, що постачання повітря у режимі II достатнє для даної кількості людей.

III режим вентиляції

Тому що на території СРЗ можливі суцільні пожежі, то необхідно забезпечити III режим системи вентиляції за допомогою додаткової установки РУ і фільтра ФГ-70 та теплообмінники, що призначені для очищення повітря від окису вуглецю, подаваємої зовні для створення підпору повітря.

Система повітропостачання може забезпечувати усіх укриваючихся повітрям у тому випадку, якщо буде встановлені РУ-150/6 , фільтр ФГ-70 і теплообмінники.

б) водопостачання для ТДЦ

Система водопостачання повинна відповідати наступним вимогам ДБН: повинна мати не менш двох джерел живлення; закільцьованість системи і заглибленість трубопроводів у ґрунт не менш 1,2 м; мати ємності для аварійного запасу води.

За умовами задачі запас води складає 730 літрів. Розрахуємо необхідну потребу у воді для тих, що вкриваються: Vв = Nп * n * t , де n = 5 л - норма аварійного запасу води на людину за добу, t = 2 - мінімальний термін життєзабезпечення людини сховищем.

Vем = 154 * 5 * 2 = 1540л

Існуючої кількості води запасом у 730 літрів не вистачить на всіх що вкриваються, тому треба зробити додатковий запас води на 810 літрів.

Перша вимога дотримана, тому що водопостачання заводу здійснюється від міської мережі, а також мається можливість подачі води для нестатків заводу з ріки, отже, мається два незалежних джерела водопостачання.

Дотримано другу вимогу, тому що магістраль покладена, відповідно до норм, на глибині 1,2м.

Третя вимога дотримана частково, тому що водогінна мережа закільцьована, але запас води створений в обсязі 730 л не відповідає потребам згідно з розрахунками. Необхідно збільшити запас води на 810 літрів. Також потрібно установити системи відключення (перекриття) води.

в) електропостачання для ТДЦ

Система електропостачання сховища повинна відповідати наступним вимогам: 1) мати не менш двох незалежних джерел енергії; 2) мати закільцьовану систему і заглибленість не менш 0,7м; 3) мати автоматичне відключення; 4) мати автономне аварійне джерело енергії; 5) мати місцеві засоби освітлення.

Перша вимога дотримана, тому що сховище забезпечується електроенергією від заводської мережі і від ДЭС. Дотримується друга вимога - електромережі підземні, покладені на глибину 0,7м і закільцьовані.. Інші вимоги ДБН не дотримані, тому необхідно установити автономне аварійне джерело енергії, пристрій автоматичного відключення, забезпечити сховище аварійними засобами освітлення (велогенератори, ліхтарі).

г) каналізація для ТДЦ

Відповідно до вимог ДБН каналізаційна система повинна мати: 1) не менш двох роздільних сполучень із зовнішніми мережами; 2) мати станцію перекачування стічних вод; 3) заглибленість трубопроводів не менш 1,2 м; 4) мати аварійний резервуар для збору стоків.

V_рез = N_п * n_ст * t, л -

де n_ст - норма стоків на людину 2 л/(доба*чол);

t - мінімальний термін перебування в сховищі, діб.

Система каналізації відповідає тільки одній вимозі: вона складається з двох незалежних мереж (господарсько-фекальної і зливовий).

Необхідно заглибити систему на глибину 1,2м, для запобігання руйнування. І виготовити аварійний резервуар для санвузла на: Vрез = 154 * 2 * 2 = 616 л

Необхідно підготувати запасні ємності для збору нечистот.

Висновок: У цілому, при дотриманні приведених зауважень відхилення від вимог ДБН, і усунення недоліків, вбудоване сховище для ТДЦ може використовуватися для укриття робітників при НС.

3. Визначення заходів щодо підвищення стійкості роботи турбодизельного цеху СРЗ в особливий період

№	Назва заходу	Час проведення
1	Побудувати на території СРЗ сховище для турбодизельного цеху місткістю 149 чоловік.	“МЧ”
2	Спорудження додаткового ПРУ на 503 ч.	“МЧ”
3	Забезпечити протигазами робітників та службовців: 448 шт., членів їхніх родин: 302 шт.	“МЧ”
4	Розмістити коштовне й унікальне обладнання в міцних, заглиблених чи підземних спорудженнях.	“МЧ”
5	Запасні балони з киснем, ацетиленом, а також ємності з гасом зберігати на безпечній відстані від об'єкта.	“МЧ”
6	Створити запас дезактивуючих, дегазуючих і дезінфікуючих речовин і підготувати технічні засоби для їхнього застосування.	“МЧ”
7	Пристосувати душову для режиму спец обробки.	“МЧ”
8	Пофарбувати в білий колір усі дерев'яні зовнішні двері, віконні плетіння і рами.	“МЧ”
9	Встановити пристрій для автоматичного відключення мереж.	“МЧ”
10	Зробити розведення електромережі усередині будівлі під підлогою.	“МЧ”
11	Кабелі питання двигунів верстатів екранувати, збільшивши коефіцієнт екранування до 3-х	“МЧ”
12	Розібрати дерев'яну прибудову.	“МЧ”
13	Обладнати в цеху фільтровентиляційну систему.	“МЧ”
14	Насипати на уб.№2 доп. шар ґрунту товщиною 47.52 см.	“МЧ”
15	Прибрати територію біля цеху від порожньої тари і сміття.	“МЧ”
16	Доукомплектувати щити з протипожежним інвентарем.	“МЧ”
17	Установити в сховище ТДЦ ємності збору стічних вод місткістю 616л.	“МЧ”
18	Установити в сховище ТДЦ ємності запасу питної води місткістю 810л.	“МЧ”
19	Виготовити для коштовного й унікального обладнання переносні індивідуальні захисні пристрої у виді кожухів, наметів, камер, і підготувати їх до використання.	“МЧ”
20	Створити запас найбільш пошкоджуваних деталей, вузлів і агрегатів.	“МЧ”
21	Забезпечити невоєнізовані формування ГО табельною технікою і майном ще на 30%.	“МЧ”
22	Забезпечити можливість герметизації приміщення цеху та інших приміщень (закриття дверей, вікон вентиляційних шахт і т.п.).	“МЧ”
23	Забезпечити аварійне відключення водопостачання	“МЧ”
24	Забезпечити пристрій стопорних (закріпляючих) засобів для цехового підйомно-кранового устаткування.	“МЧ”
25	Забезпечити автоматичний перехід живлення електроенергії з основного на аварійне без припинення її подачі.	“МЧ”
26	Забезпечити можливість передачі води з виробничих у комунальні системи з дотриманням установлених санітарних норм.	“МЧ”
27	Навчання засобам захисту, умінню діяти в НС усіх робітників, службовців і членів їхніх родин.	“МЧ”
28	Підготувати додаткове висвітлення притулку від акумуляторів	“МЧ”
29	Приведення до готовності захисних споруд об'єкта	“ЗН”
30	Укриття робітників та службовців у сховищі (ПРУ)	“ПТ”

Література

Конспект лекцій.

Михайлюк В.О. Пінін В.Г. Штейн П.В. Методичні вказівки до виконання курсової роботи “Дослідження стійкості роботи об'єктів економіки в особливий період”. Миколаїв. УДМТУ, 2002р. - 48 с.

Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения: Справочник под ред. Демиденко - К: вища шк. 1989р. - 287 с.

Размещено на Allbest.ru