Оцінка хімічної обстановки та прийняття рішення щодо організації захисту працюючого персоналу після аварії на об’єкті з виливом (викидом) НХР

Характеристика небезпечних хімічних речовин, їх типи та властивості, оцінка вибухо- та пожежонебезпечності. Ступіні захисту та принципи дезактивації. Заходи першої допомоги. ступінь вертикальної стійкості повітря. Визначення площі зони зараження.

Рубрика Военное дело и гражданская оборона
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 19.03.2014
Размер файла 34,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка хімічної обстановки та прийняття рішення щодо організації захисту працюючого персоналу після аварії на об'єкті з виливом (викидом) НХР

Вихідні дані

НХР - хлор

Кількість, т - 70

Напрям вітру, град - 45

Швидкість вітру V, м/с - 1

?Т, 0С - +40

Дані прогнозу погоди - день, напівясно

Чисельність робітників, осіб - 1230

Забезпеченість ЗІЗ, % - 80

Час після аварії, год. - 2,5

Місце розташування людей (робітників) - просте укриття

Місце аварії - Алупка

Населений пункт - Ялта

Характер розливу НХР - вільно

Висота обвалування - не обваловано

1.Теоретична частина

1. Характеристика НХР хлор

Клас небезпеки - 2 («високонебезпечні»).

Група токсичності - до 2 («високотоксичні»).

Група за характером токсичності - «припікаючі».

1.1 Основні властивості

хімічний зараження дезактивація

Хлор (латинська назва Chlorum) Cl - хімічний елемент головної підгрупи VII групи періодичної системи Менделєєва, атомний номер 17, атомна маса 35,453; хімічна формула: Cl2, молекулярна маса: 70,91.

Належить до сімейства галогенів. За своїми окисними властивостями хлор поступається лише перед фтором і приблизно рівноцінний кисню. Хімічно хлор дуже активний, безпосередньо з'єднується майже з усіма металами (із деякими тільки в присутності вологи або при нагріванні) і з неметалами (крім вуглецю, азоту, кисню, інертних газів), утворюючи відповідні хлориди. Причому з багатьма металами він реагує дуже енергійно з виділенням тепла і світла.

При нормальних умовах знаходиться в газоподібному стані. Газоподібний хлор - зеленувато-жовтий газ з характерним різким задушливим подразнюючим запахом. Колір рідкого хлору залежить від температури і змінюється від темно-зеленувато-жовтого при звичайній температурі до оранжево-жовтого при низькій температурі. Хлор важчий за повітря, при викиді в атмосферу димить.

1 кг рідкого хлору утворює 35 л газів. Густина сухого газоподібного хлору при нормальних умовах становить 3,214 кг/м3 (при 0 0С і 101,3 кПа), тобто він, приблизно, в 2,5 рази важчий за повітря і тому накопичується в низьких ділянках місцевості, підвалах, криницях, тунелях тощо. Хлор проявляє хорошу проникаючу здатність в негерметичних спорудах. При атмосферному тиску хлор твердне при -102,4°С, перетворюючись в жовтувату кристалічну масу і зріджується у жовту важку рідину при -34°С (отже, навіть зимою, хлор знаходиться в газоподібному стані). Густина хлору в зрідженому стані 1560 кг/м3. У воді хлор розчиняється помірно добре. В одному об'ємі води при звичайній температурі розчиняється понад два об'єми хлору. Розчин хлору в воді називають хлорною водою. В результаті охолодження розчину хлору у воді (хлорної води) нижче 100 С утворюються жовті кристали гідрату хлору.

При аварії та розливі рідкий хлор випаровується і димить, а з'єднуючись з водяною парою у повітрі стелиться над землею у вигляді туману зеленувато-білого кольору. Витікання хлору в зрідженому стані супроводжується закипанням рідини, особливо бурхливим, якщо температура навколишнього середовища значно вища за температуру кипіння хлору. З посиленням швидкості вітру прискорюється процес випаровування, за умов штилю випаровування рідини відбувається повільніше. Подавання води на поверхню рідкого хлору може призвести до його інтенсивного закипання, посилення випаровування та утворення великої кількості газоподібного хлору у вигляді хмари.

Більша частина рідкого хлору збирається в низькому місці у вигляді калюжі і залишається там за температури кипіння хлору (мінус 34 0С). При цьому відбувається його випаровування під дією тепла ґрунту, сонячних променів і вітру з утворенням хмари.

В забудованій місцевості і на території промислових майданів хмара рухатиметься вздовж доріг і вулиць, відхиляючись від напрямку вітру; в міру нагрівання напрямок пересування хмари буде збігатися з напрямком вітру.

Розчиняючись у воді, забруднює водойми, усе живе у водоймах гине.

Потрапляння води у місце витікання (щілина, отвір), прискорює корозію металу ємкості, при цьому збільшується розмір отвору, посилюється витікання рідини.

На металевих поверхнях засобів захисту, приладів контролю, озброєння тощо, які мали контакт з хлором, можуть утворюватися раковини та інші корозійні пошкодження. Хлор пошкоджує деякі гумові матеріали.

Наявність хлору в повітрі призводить до зупинки двигунів внутрішнього згоряння та їх пошкодження.

1.2 Вибухо - та пожежонебезпечність

Чистий хлор - негорюча і вибухобезпечна, але пожежонебезпечна речовина (він підтримує горіння багатьох органічних речовин).

Газоподібні суміші хлору з воднем (7-89 об.%), вуглеводнями та їх похідними здатні до горіння і вибухів. Домішки СО, НСl, N2, CО2 в цих сумішах знижують їх вибухонебезпеку.

Вибухопожежонебезпечними є такі суміші газів: пари ацетону + хлор; водень + хлор (реагує на світлі, суміш здатна до детонаційного горіння); оксид азоту (NO) + хлор (реагує в присутності пари води); оксид вуглецю (СО) + хлор (реагує на світлі); вуглеводні (аліфатичні) + хлор (реагує на світлі); етилен + хлор. Усі кисневі сполуки хлору утворюють вибухонебезпечні суміші з речовинами, що легко окислюються. Оксиди хлору малостійкі й можуть самовільно вибухати, гіпохлорити при зберіганні повільно розкладаються, хлорати й перхлорати можуть вибухати під впливом ініціаторів.

Рідкий хлор, що містить більше 5% (мас.) трихлориду азоту, вибухонебезпечний. Ємність з рідким хлором може вибухнути при нагріві до високої температури (допускається не більше 30С), сильному ударі, терті, попаданні всередину ємності води.

1.3 Небезпека для людини

Хлор - сильнодіюча отруйна речовина, яка характеризується високотоксичною і подразнювальною дією, а також викликає хімічні опіки. Потрапляє в організм людини через органи дихання і шкіру. За ступенем дії на організм людини хлор належить до шкідливих речовин 2 класу небезпеки («високонебезпечні»), за ступенем токсичності - до 2 групи («високотоксичні»), за характером токсичності - до групи «припікаючі».

Найбільш небезпечний чинник - дія парів хлору через органи дихання. Він діє як на місці аварії, так і на великих відстанях від джерела викиду і розповсюджується із швидкістю вітрового перенесення хлору. Хлор у хмарі має смертельну концентрацію навіть у разі знаходження на значних відстанях від місця її утворення. Тому необхідно враховувати, що у напрямку поширення хлорної хмари створюється зона високої концентрації хлору, в якій настає миттєва задуха.

Небезпечні концентрації хлору в атмосфері можуть триматися від декількох годин до декількох діб, а зараження місцевості і води - ще більш тривалий час.

Граничнодопустима концентрація в повітрі робочої зони 1 мг/м3, в повітрі території підприємства 0,3 мг/м3, в повітрі населених пунктів 0,1 мг/м3. Дія хлору на людину протягом однієї хвилини за концентрації 3000 мг/м3 - смертельна, 300 мг/м3 - небезпечна, 30 мг/м3 - викликає задушливий кашель, 0,3 - 3,8 мг/м3 - визначається на запах, 0,9 - 8,7 мг/м3 - межа подразнюючої дії. Вражаюча концентрація - 0,01 мг/л; смертельна токсична доза - 0,1-0,2 мг/л.

Дія хлору протягом 30 - 60 хвилин у межах 100 - 200 мг/м3 - небезпечна для життя, вища концентрація миттєво викликає смерть. Наявність хлору в повітрі та його концентрацію можна визначити за допомогою універсального аналізатора типу УГ-2, а також приладами хімічної розвідки. Для визначення хлору можуть бути використані і такі види індикаторного паперу: йодокрохмальний, флуоресцеїновий та толуїдиновий.

Хлор викликає різке подразнення слизових оболонок очей, верхніх і глибоких дихальних шляхів і легенів. Пари діють на слизову оболонку шкіри, що викликає опіки слизової дихальних шляхів, шкіри та очей.

Гостре отруєння розвивається майже відразу. Летальний результат залежить від токсичної дози і може наставати як миттєво (блискавична форма) після декількох вдихів протягом однієї хвилини від ураження дихального і серцево-судинного центрів, а також спазму голосової щілини. Миттєва смерть може статися при концентрації хлору у повітрі понад 0,2 мг/л. При менших концентраціях смерть наступає протягом 20-30 хвилин унаслідок хімічного опіку та набряку легенів і асфіксії. Навіть при короткочасній дії хлору можливе набрякання легень. При вдиханні середніх і низьких концентрацій хлору з'являються тиск і біль у грудях, сухий кашель, прискорене дихання, різь в очах, сльозотеча, блювота, порушення координації, підвищення вмісту лейкоцитів у крові, підвищення температури тіла, можливі токсичне набрякання легенів, токсикогенний шок і метгемоглобінемія. Отруєння дуже малими концентраціями супроводжуються почервонінням кон'юнктиви, м'якого піднебіння і глотки, бронхітом (зазвичай астмоідного характеру), невеликою емфіземою легенів, легкою задишкою, охриплістю, відчуттям тиску в грудях, часто блювотою. До первинних запальних змін зазвичай додається вторинна інфекція Можливі бронхопневмонія, токсичний набряк легень, депресивний стан, судороги У легких випадках одужання настає через 3-7 діб. Як віддалені наслідки спостерігаються катари верхніх дихальних шляхів, рецидивний бронхіт, пневмосклероз, можлива активізація туберкульозу легень.

У разі хронічного отруєння хлором виникають втрата апетиту, безсоння, швидка втомлюваність, судомний біль у кінцівках, головний біль, емоційна неврівноваженість, поліневрит, кашель, подразнення в горлі, відчуття важкості та біль за грудниною, часті хронічні захворювання органів дихання, хронічні трахеїт, бронхіт, бронхіоліт, запалення легенів. У разі подальшої дії хлору та його сполук спостерігаються захворювання внутрішніх органів - гастрит, гепатит, коліт, зміни серцево-судинної системи.

При тривалому вдиханні невеликих концентрацій хлору спостерігаються аналогічні, але уповільнені форми захворювання.

Хлор є алергеном, який призводить до захворювання шкірного покриву у вигляді дерматиту або екземи.

При потраплянні хлору на шкіру виникають опіки.

1.4 Ступінь захисту

Необхідно використовувати ізолюючий захисний дихальний апарат, ізолюючий протигаз, фільтруючі протигази марок А, БКФ, В, Е, Г, військові протигази, протигази ГП-5, ГП-7 і дитячі протигази, захисний одяг: прогумовані костюми, гумові чоботи та рукавиці.

Для захисту від уражаючої дії газоподібного хлору рекомендується використовувати ізолюючи костюми КІ-АР «Іній», КІ-К «Юпітер», КІ-К - М «Юпітер-М», КІ-К-3 «Юпітер-3», КІ-ТГЗХ «Меркурій» (ДержНДІТБХВ м.Сєвєродонецьк, Україна), а також аналоги провідних закордонних фірм: Еленборг (Швеція), Есідмастер (США). Запас кисню (повітря) в ізолюючому захисному дихальному апараті визначається з урахуванням даних прогнозу поширення хлорної хмари.

Найкраще використовувати ізолюючий протигаз, кисневий ізолюючий прилад, спеціальний захисний костюм, гумові чоботи, рукавиці. За відсутності індивідуальних засобів у нагоді може стати одяг з цупкої тканини, протигаз з активованим вугіллям. А якщо і цього немає, то слід вдихати повітря через хустинку, змочену розчином соди чи антихлору (розчин фітофіксину з содою). Можна також вмочити тканину сечею, яка частково знешкоджує хлор, або простою водою. Слід пам'ятати, що хлор накопичується у низинах, тому треба підніматися догори.

При роботі у костюмах, які не передбачають захист ізолюючих протигазів, враховуючи високі агресивні властивості хлору, необхідно забезпечити постійний контроль над засобами індивідуального захисту, приладами тощо. В разі просочування газу під маску, з'явленні слідів корозії на поверхні елементів засобів захисту, приладів, пошкодження окремих елементів тощо, слід негайно припинити роботу, направити рятувальника із зони зараження до медчастини, засіб захисту передати на дегазацію і обстеження відповідальній особі.

1.5 Дезактивація

Місце розливу залити водою, аміачної водою, вапняним молоком, розчином питної або каустичної соди.

Обмеження поширення газоподібного хлору (хлорної хмари) забезпечується:

- розвіюванням димовими (вогневими) завісами;

- розвіюванням за допомогою вітрових машин ВМВ-3, автомобілів газоводяного гасіння АГВГ-100 (без подавання води);

- дегазацією хлорної хмари поглинаючими лужними розчинами;

- створенням водяних завіс за допомогою стаціонарних та переносних розсіювачів (уникати потрапляння води на поверхню витікання, у місце витікання (отвори, щілини тощо)).

Часткова дегазація евакуйованих і рятувальників після проведення робіт у забрудненій хлором зоні повинна проводитись у такій послідовності:

- виводяться на спеціально призначений майданчик, який розташований за межами об'єкта з навітряної сторони;

- вишиковується в шеренгу обличчям до вітру;

- забруднені прилади, обладнання, особисті речі тощо кладуться на ґрунт поза собою;

- звільняються від забрудненого одягу (засобів захисту шкіри), які покласти на ґрунт поза собою;

- в останню чергу зняти засоби індивідуального захисту органів дихання.

Повна дегазація повинна проводитися у приміщеннях з температурним режимом, що задовольняє санітарно-гігієнічним нормам, установленим для приміщень гігієни. З цією метою виконуються такі операції:

- шкіряний покрив обмивають проточною теплою водою з використанням мийних засобів;

- спеціальний одяг піддається дегазації шляхом промивання зовнішньої сторони проточною водою, а внутрішньої - продуванням теплим повітрям.

Після цього евакуйовані і рятувальники повинні бути направлені до медчастини на обстеження стану здоров'я.

Техніку, яка знаходилась у забрудненій зоні, необхідно обмити під струменем води, продути повітрям.

Навіть у разі короткочасної роботи техніки у зараженій зоні необхідно провести заміну мастила у двигуні.

Обладнання та інструмент, які перебували у контакті з рідким хлором або водяним розчином хлору (з утвореними кислотами), слід негайно дегазувати нейтралізуючими розчинами лугів, промити водою, обтерти і продути стисненим повітрям, а в разі необхідності протерти мастилом.

1.6 Заходи першої допомоги

а) долікарська

У разі отруєння газоподібним хлором слід вивести потерпілого із зараженої зони, пересуватися повільно і спокійно проти вітру (бігти не рекомендується), уникати низин; за відсутності засобів захисту дихання затримувати, рот і ніс прикрити зволоженою хусткою (шарфом, шапкою тощо).

У випадку легкого отруєння хлором у разі вдиханні його протягом нетривалого часу в невеликій кількості необхідно після виходу із зараженої зони трохи перепочити. Суворо заборонено курити і вживати алкогольні напої. Про отруєння слід повідомити своєму керівнику і звернутись до медпункту. Прийняти теплий душ і переодягнутися у чистий одяг.

У випадку тяжкого отруєння хлором потерпілого треба негайно винести із зараженої зони на ношах (за наявності). Потерпілого покласти так, щоб верхня частина тіла була трохи піднята. У випадку відсутності індивідуальних засобів захисту органів дихання захистити йому рот і ніс зволоженою тканиною (шапкою, шарфом тощо), захистити від охолодження, зігрівати потерпілого грілками (накрити хоча б спецодягом). Якомога швидше відправити до медчастини тільки в лежачому стані. У разі неможливості доставки потерпілого до медчастини слід викликати лікаря і до його прибуття покласти хворого, заборонити робити різкі рухи, розмовляти. Одяг, який має запах хлору, замінити на інший; забезпечити чисте повітря, повний спокій, тепло, темне приміщення, надіти темні окуляри. Потерпілому необхідно пити тепле молоко з боржомом або питною содою, каву, обличчя обмити водою. Якомога швидше потрібні киснева інгаляція, госпіталізація. Не слід робити штучне дихання, за винятком випадків зупинки дихання. Рекомендується змочувати марлеву серветку розчином тіосульфату натрію або питної соди і прикладати через кожні 2-3 хвилини до носа і рота до прибуття лікаря.

У разі потрапляння рідкого хлору на людину:

- звільнити ділянки тіла (зняти одяг, засоби захисту, білизну), на які потрапив хлор;

- промити забруднені ділянки тіла великою кількістю мильної води, потім змити мильну воду струменем чистої теплої води протягом 10-15 хвилин;

- обережно видалити вологу з уражених ділянок тіла за допомогою м'якого чистого рушника тощо;

- в разі виявлення опіку (почервоніння шкіри, пухирі) слід негайно відправити потерпілого до медпункту, лікарні тощо.

б) лікарська

Очі, ніс і рот слід промити розчином питної соди (2% розчином гідрокарбонату натрію) або 2% розчином гідросульфату натрію. Після ретельного промивання очей ввести в кон'юнктивальний мішок 1-2 краплини 1% розчину новокаїну або 0,5% розчину дикаїну з адреналіном (1:1000), 30% розчин альбуциду, преднізолонову мазь. В разі подразнення верхніх дихальних шляхів рекомендується вдихання розпиленого 2% розчину бікарбонату натрію, у середину кодеїн 0,015 або діопін 0,02. При задишці - підшкірно 0,1%-ний розчин атропіну в дозі 1 мл, 1-% розчин димедролу в дозі 1 мл, знеболювальні засоби, тепло на шию, теплі лужні інгаляції Сечогінні засоби - внутрішньовенно 2-%-ний розчин лазиксу в дозі 2-4 мл.

Опіки на шкірі оброблюються спирто-лужним розчином, 2% розчином новокаїну.

2. Практична частина

Завдання.

На хімічно небезпечному об'єкті (населений пункт) відбулася аварія. В результаті аварії викинуто в атмосферу небезпечна хімічна речовина (НХР). Від зруйнованої ємності на відстані Х знаходиться населений пункт, який може потрапити в зону хімічного зараження (ЗХЗ).

Під час аварії виникла хмара НХР. Вона складається з повітря, зараженого внаслідок його випаровування з площі розлиття.

2.1 Визначити ступінь вертикальної стійкості повітря

За умовами завдання:

Швидкість вітру - 3 м/с;

Дані прогнозу погоди - ніч, ясно.

Розв'язання:

Враховуючи данні прогнозу погоди та швидкість вітру, згідно таблиці1на момент аварії ступінь вертикальної стійкості повітря буде характеризуватися інверсією.

Відповідь: ступінь вертикальної стійкості повітря буде характеризуватися інверсією.

2.2 Визначити еквівалентну кількість речовини

Еквівалентна кількість речовини по первинній хмарі.

Еквівалентна кількість речовини по первинній хмарі визначається за формулою:

Qe1 1ЧК3Ч К5Ч К7ЧQ0

де К1 - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання НХР;

К3 - коефіцієнт граничної токсодози НХР (табл. 3);

К5 - коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря (табл. 2);

К7 - коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря;

Q0 - кількість викинутої (розлитої) при аварії НХР (т).

Згідно умов завдання:

К1 = 0,18 (табл. 3)

К3 = 1.0 (табл. 3)

К5 = 0,081 (табл. 2)

К7 = 1 (табл. 3)

Q0 = 70 т.

Розв'язання:

Qe1 =0,18 Ч 1,0 Ч 0,081Ч 1 Ч70 = 1,0206

Відповідь: Еквівалентна кількість хлору по первинній хмарі буде дорівнювати 1,0206 т.

Еквівалентна кількість речовини по вторинній хмарі.

Еквівалентна кількість речовини по вторинній хмарі визначається за формулою:

Qe2 =(1-К1) ЧК2 ЧК3 ЧК4 ЧК5 ЧК6 ЧК7 ЧQ0/(h-d)

де К2 - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей НХР (табл. 3);

К4 - коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (табл. 4);

К6 - коефіцієнт, який залежить від часу, що пройшов після початку аварії N;

К7 - коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря;

Q0 - кількість викинутої (розлитої) при аварії НХР (т);

d - питома вага НХР (т/м3) (табл. 3):

h - товщина шару розливу НХР (м).

Значення К6 визначається після розрахунку тривалості випаровування речовини Т за формулою:

К6 = N0,8

При Т< 1 години К6 приймається для 1 години.

Тривалість випаровування речовини розраховується за формулою:

Т= h Ч d/К2ЧК4ЧК7

Згідно умов завдання:

h = 0,05 (табл. 14)

d = 1,558 т/м3 (табл. 3)

К2 = 0,052 (табл. 3)

К4 = 1, 67 (табл. 4)

К7 = 1 (табл. 3)

Розрахунок Т:

Т= 0,05Ч1,558/0,052Ч1,67Ч1 =0,078/0,087 = 0,896

Розрахунок К6:

К6 = N0,8

У зв'язку з тим, що Т< 1, N для розрахунку К6 приймається за 1.

К6 = 10,8 =1

Згідно умов завдання:

К1 = 0,18 (табл. 3)

К2 = 0,052 (табл. 3)

К3 = 1.0 (табл. 3)

К4 = 1, 67 (табл. 4)

К5 = 0,081 (табл. 2)

К6 =1

К7 = 1 (табл. 3)

d = 1,558 т/м3 (табл. 3)

Q0 = 70 т

h - 0,05 (розлив вільно)

Розв'язання:

Qe2 = (1 - 0,18) Ч0,052Ч1,0Ч1,67Ч0,081Ч1Ч1Ч70/(0,05Ч1,558) = 5,183

Відповідь: Еквівалентна кількість хлору по вторинній хмарі буде дорівнювати 5,183 т.

2.3 Визначити глибину розповсюдження хмари забрудненого повітря

Відповідно до таблиці 8, визначимо глибину розповсюдження хмари забрудненого повітря:

Г = 27,1 (км).

Відповідь: глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря 27,1 км.

2.4 Визначення площі зони зараження

Визначити площу можливого зараження

Площу зони зараження Sзмхз для первинної (вторинної) хмари НХР визначають за формулою:

Sзмхз = 8,72Ч10 -3ЧГ2Чц, км2

де Sзмхз - площа зони можливого хімічного зараження, км2;

Г - глибина зони зараження, км;

ц - коефіцієнт, який умовно дорівнює кутовому розміру зони (табл. 7).

Згідно умов завдання:

Г = 27,1

ц = 45 (табл. 7)

Розв'язання:

Sзмхз = 8,72Ч10 -3Ч27,12Ч45 = 288,182

Відповідь: Площа можливого зараження 288,182 км2.

Визначити площу фактичного зараження після аварії.

Площу фактичного зараження після аварії визначаємо за формулою:

Sпзхз = КЧ Г2Ч N0,2, км2

де Sпзхз - площа прогнозованої зони хімічного забруднення;

К - коефіцієнт, який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (табл. 2);

Г - глибина зони забруднення, км;

N - час, який пройшов після початку аварії, год.

Ширина ПЗХЗ при інверсії визначається за формулою:

Ш = 0,3 Ч Г0,6, км

Згідно умов завдання:

К=0,081 (табл. 2)

Г= 27,1

N= 2

Розв'язання:

Sпзхз = 0,081 Ч27,12Ч 20,2 = 0,081Ч 734,41Ч 0,870 =51,754

Ш = 0,3Ч27,10,6 = 0,3Ч7,241 = 2,172.

Відповідь: площа фактичного зараження після аварії 51, 754 км2, ширина зони фактичного зараження 2, 172 км.

2.5 Визначити тривалість дії НХР.

Тривалість дії НХР визначається за формулою:

Т= h Ч d/К2ЧК4ЧК7,

де h - товщина шару розливу НХР (м);

d - питома вага НХР (т/м3) (табл. 3);

К2 - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей НХР (табл. 3);

К4 - коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (табл. 4);

К7 - коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря.

Згідно умов завдання:

h = 0,05 (табл. 14)

d = 1,558 т/м3 (табл. 3)

К2 = 0,052 (табл. 3)

К4 = 1, 67 (табл. 4)

К7 = 1 (табл. 3)

Розв'язання:

Т= 0,05Ч1,558/0,052Ч1,67Ч1 =0,078/0,087 = 0,896

Відповідь: тривалість дії НХР 0,896 год.

Задача 6. Визначити час підходу забрудненого повітря до об'єкта.

Час підходу хмари НХР до заданого об'єкта визначається за формулою:

t = X/V, год

де X - відстань від джерела забруднення до заданого об'єкта, км;

V - швидкість переносу переднього фронту забрудненого повітря в залежності від швидкості вітру, км/год. (табл. 6).

Згідно умов завдання:

X = 49 км,

V = 16 км/год. (табл. 6).

Розв'язання:

t =49/16 = 3,062 год.

Відповідь: час підходу забрудненого повітря до м. Суми 3,062 години.

Задача 7. Визначити можливі втрати населення, службовців і робітників від НХР в осередку ураження.

Орієнтовна структура втрат може розподілятися за такими даними:

- легкі - до 25%;

- середньої тяжкості - до 40%;

- зі смертельними наслідками - до 35%.

Розрахунок проводять за допомогою таблиці 15.

Згідно умов завдання:

чисельність робітників 1200 осіб;

забезпеченість ЗІЗ - без протигазів;

місце розташування робітників - прості укриття;

можливі втрати людей від НХР 50%.

Розв'язання:

Можливі втрати людей від НХР х в осередку ураження складуть:

х=1200Ч 50/100 = 600 осіб.

Кількість осіб, які отримають легкі отруєння у складуть:

у = 600Ч25/100 = 150 осіб.

Кількість осіб, які отримають отруєння середньої тяжкості z складуть:

z = 600Ч40/100 = 240 осіб.

Кількість осіб, які отримають легкі отруєння зі смертельними наслідками k складуть:

k =600Ч35/100 = 210 осіб.

Відповідь: Можливі втрати робітників в осередку ураження складуть 600 осіб, з них легкі отруєння отримають 150 осіб, отруєння середньої тяжкості отримають 240 осіб, отруєння зі смертельними наслідками отримають 210 осіб.

Список використаної літератури

1. Кузьміна М.А. Цивільний захист: Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів всіх факультетів освітньо-кваліфікаційних рівнів: «спеціаліст», магістр /М.А. Кузьміна, Н.В. Григорова, В.А. Єщенко - Запоріжжя: ДВНЗ «ЗНУ» МОНмолодьспорт України, 2012. - 37 с.

2. Гончарук В.Є. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях: Навчальний посібник/ С.І Качан, С.М. Орел, В.І. Пуцило. - Львів: «Львівська політехніка», 2004. - 134 с.

3. Методика прогнозування наслідків впливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті. - Київ, 2001. - 23 с.

4. Стеблюк М.І. Цивільна оборона /М.І. Стеблюк - К.: Знання, 2006. - 487 с.

5. Сусло С.Т. Цивільний захист: Навчальний посібник / С.Т. Сусло, В.М. Заплатинський, Г.М. Харамда. - К.: Арістей, 2007. - 368 с.

6. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навч. посібник /В.М. Шоботов - К.:Центр навч. літ-ри, 2004. -439 с.

7. Депутат О.П. Цивільна оборона / О.П. Депутат, І.К. Коваленко. - Львів: Афіша, 20023. - 336 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Характеристика обстановки в наслідок вибуху газоповітряної суміші на підприємстві. Повождення при аварії з викидом сильно діючих отруйних речовин. Радіоактивне зараження підприємства після аварії на атомній електростанції. Послідовність оцінки обстановки.

    контрольная работа [48,8 K], добавлен 07.01.2011

  • Захист від отруйних речовин, сильнодіючих отрут, радіоактивних речовин і бактеріологічних засобів. Засоби захисту органів дихання та шкіри. Медичні засоби індивідуального захисту. Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС, розрахункова робота.

    контрольная работа [610,3 K], добавлен 28.09.2009

  • Оцінка інженерного захисту працівників об’єкта на випадок НС. Аналіз хімічної обстановки і розрахунок можливих втрат населення у зоні зараження території сильно діючими ядучими речовинами. Прогнозування обстановки при вибухах повітряно-паливних речовин.

    контрольная работа [283,8 K], добавлен 06.11.2016

  • Методи оцінки здатності інженерних споруд забезпечити захист людей на випадок НС. Аналіз хімічної обстановки і розрахунок втрат населення у зоні зараження території сильнодіючими ядучими речовинами. Прогнозування обстановки при вибухах паливних речовин.

    контрольная работа [84,8 K], добавлен 06.11.2016

  • Дії по захисту робочих та населення внаслідок аварії на своєму або іншому хімічно небезпечному об'єкті. Розрахунки площі зараження, часу підходу зараженого повітря до об'єкту, часу вражаючої дії та можливих втрат людей в епіцентрі хімічного враження.

    курсовая работа [28,0 K], добавлен 30.10.2009

  • Оцінка інженерного захисту об’єкта на випадок надзвичайної ситуації. Аналіз хімічної обстановки і розрахунок витрат населення у зоні зараження території сильно діючими ядучими речовинами. Прогнозування обстановки при вибухах паливно-повітряних речовин.

    контрольная работа [85,5 K], добавлен 05.02.2015

  • Загальна характеристика хімічних речовин та та шляхи потрапляння їх в організм, гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі, воді та продуктах харчування. Оцінка радіаційної і хімічної обстановки, визначення дози опромінення робітників.

    курсовая работа [40,2 K], добавлен 25.10.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.