Тилове забезпечення оперативно-тактичного угруповання військ у оборонній операції

На фоні якісних і структурних змін, що відбуваються у Збройних Силах необхідно визначитись щодо окремих концептуальних положень в організації забезпечення по службах тилу: ПММ, продовольчій та речовій, ураховуючи модульний принцип забезпечення військ (сил). Для забезпечення життєдіяльності військ (сил) у найближчій перспективі, використовуючи кузови-контейнери та створені на їх основі окремі модулі та модульні комплекси, необхідно вже сьогодні відпрацьовувати мобільні засоби ТлЗ з'єднань та частин, які тривалий час виконують завдання у польових умовах поза пунктів постійної дислокації. В першу чергу до них належать модулі для підвозу, утримання та видачі ПММ, продовольства та речового майна, на основі яких створюються відповідні польові склади матеріальних засобів, польові пункти заправки пальним, перекачуючі станції, пункти харчування особового складу, засоби польового хлібопечення, засоби переробки продовольства та великої рогатої худоби, військові ремонтні майстерні, польові лазні і пральні тощо.

Зростання технічного оснащення військ, застосування складних зразків ОВТ, у тому числі ВТЗ, неминуче веде до збільшення номенклатури матеріальних засобів забезпечення, а також зростання обсягу різноманітної військової продукції.

Досвід бойових дій багатонаціональних збройних сил антиіракської коаліції в зоні Перської затоки у 1991 році, США і Англії у війні з Іраком у 2003 році та забезпечення миротворчих сил в Югославії і інших країнах на практиці показав, що є необхідність комплексного вирішення питань зберігання та транспортування матеріальних засобів у війська (сили) з складів, баз і центрів забезпечення безпосередньо в контейнерах (пакетах) з поширеним використанням високовиробничих вантажно-розвантажувальних засобів і контейнеровозів (автомобільних, залізничних, повітряних, морських) з тим, щоб створити надійно діючу контейнерно-транспортну систему на операційних напрямках для якісного і безперервного забезпечення військ (сил) у операціях. Найбільш надійному пристосуванню системи ТрЗ військ (сил) до змін обстановки сприяє її перебудова у відповідності до територіального принципу ТлЗ і формуванням структури військ (сил) та з'єднань частин та установ тилу на модульній основі.

Дослідження застосування з'єднань, частин і підрозділів МЗ в усіх ланках тилу , їх ОШС, можливості забезпечення військ (сил) матеріальними засобами дає змогу робити висновок, що з'єднання, частини і підрозділи МЗ ще не мають необхідного потенціалу для виконання завдань, які покладені на них.

З'єднання, частини і підрозділи мають недостатню мобільність, прохідність і укомплектованість необхідною технікою згідно з штатом та інші проблеми.

На основі аналізу стану ТрЗ військ (сил) в операціях і, користуючись створеним методичним апаратом з оцінки ефективності ТлЗ військ (сил) матеріальними засобами, що розроблені у першому і другому розділах роботи, пропонуються рекомендації щодо удосконалення ТрЗ військ (сил) в операціях з метою підвищення мобільності і прохідності автомобільного транспорту підвезення. Вважається за доцільне зупинитися на деяких з них.

Виконання завдання щодо підвезення матеріальних засобів штатною брМЗ (пМЗ) можна забезпечити кількома шляхами, а саме:

1. Збільшенням кількості штатних автотранспортних засобів або батальйонів.

2. Збільшенням вантажопідйомності транспортних засобів за рахунок прийняття на озброєння більш сучасної техніки.

3. За рахунок збільшення середніх швидкостей руху і кількості рейсів за операцію.

4. За рахунок збільшення КВВ і КТГ.

Перший шлях вважається недоцільним. Дається в знаки те, що він веде до збільшення штатної чисельності автотранспортних засобів, водіїв, довжини колон, ускладнення процесів вантажно-розвантажувальних робіт, збільшення витрат на утримання тощо.

Четвертий шлях може бути доречним частково, але за умови його постійного використання буде спостерігатися негативний вплив на технічні можливості автотранспортних засобів, які враховують певні технічні характеристики (визначену вантажопідйомність тощо).

Найбільш прийнятним шляхом є поєднання другого і третього шляхів, а саме: укомплектування окремих автомобільних батальйонів автотранспортними засобами більшої вантажопідйомності з підвищеною прохідністю і кращими швидкісними характеристиками.

Під час вибору раціональних автотранспортних засобів доцільно враховувати умови використання і попередній підбір транспортних засобів, узагальнення показників ефективності використання автомобілів за призначенням. Підбір автотранспортних засобів здійснюється за результатами аналізу умов використання і основних властивостей автотранспортних засобів, які характеризують здатність їх виконувати поставлені завдання щодо підвезення матеріальних засобів.

До умов використання автотранспортних засобів, що визначають їх застосування слід віднести: стан дорожньої мережі; наявність водних перешкод, залізничних переїздів; населених пунктів і інших обмежень руху на маршрутах; характер впливу противника; номенклатура і вид вантажів, які перевозяться; створення і організація модульних перевезень матеріальних засобів тощо.

З технічних властивостей автотранспортних засобів, які характеризують їх пристосованість щодо застосування в умовах, що задаються, необхідно, перш за все, враховувати наступні характеристики: відповідність вантажопідйомності і вантажомісткості вантажів; можливість прохідності машин умовам їх використання; маневреність, запас ходу по паливу, габаритних і вагових показників; технічної довговічності машин; можливостей модульного перевезення матеріальних засобів по видах забезпечення.

Після аналізу умов використання і характеристики різних типів і марок машин, як правило вибирається декілька варіантів, які можна використати в підрозділах, частинах і установах МЗ.

В залежності від використання автотранспорту в операції та ОШС з'єднань і частин, в яких він використовується, слід визначити, якими автомобілями укомплектовувати ту чи іншу ланку, враховуючи значні особливості по його використанню, а саме: утримання запасів матеріальних засобів на автотранспорті для військ (сил) ОК, видів ЗС і інших силових структур, що діють у його смузі, а в оперативно-тактичній ланці - для своїх з'єднань, частин, окремих підрозділів і установ та військ (сил), що діють в його інтересах; відстань його пробігу до військ (сил), що забезпечуються матеріальними засобами; необхідність одноразового підвезення запасів матеріальних засобів, які б задовольнили потребу військ (сил) в них, тобто підвищеної вантажопідйомності транспорту; умови переміщення по автомобільних дорогах, бездоріжжю, об`їздах, обходах; урахування часу на проведення вантажно-розвантажувальних робіт.

Розглядаючи характеристику вантажів, можна зробити висновок, що основну масу вантажів, стосовно до оборонної операції, складають боєприпаси і пально-мастильні матеріали, що в цілому складають 82% від загального обсягу підвезення та інші. Коефіцієнт використання вантажопідйомності машин під час перевезення цих вантажів задовільно великий і складає 0,8 - 0,85. Під час перевезення інших видів вантажів (продовольче, речове, медичне, ветеринарне майно тощо) КВВ значно нижчий, що потребує відповідного автотранспорту для їх перевезення (більшу вантажопідйомність, вантажомісткість тощо). Окремі види вантажів мають невелику вагу (речове, медичне майно тощо) але великий об'єм і КВВ при їх перевезенні значно знижується, що потребує більшої кількості автотранспорту для їх транспортування.

Крім того, не останню роль має і вплив противника. Дослідження показали, що в ході ОО військ (сил), бойової дії будуть вестись з використанням звичайної зброї, тобто на транспорт підвезення буде діяти авіація, артилерія, оперативно-тактичні ракети, міномети та ураження може бути від ударної хвилі при вибухах бомб, ураження снарядами, мінами, ракетами, стрілецькою зброєю і ракетами літаків, підпалення тощо. З урахуванням застосування противником ВТЗ ступінь ураження колон очікується дещо більша в порівнянні з існуючими нормативами.

Тому, під час вибору автотранспортних засобів перевагу необхідно віддати тим з них, які мають кращу стійкість до зношування, мають добру маневреність на пересічній місцевості, кращі захисні можливості для екіпажу тощо.

В існуючі штати оавтб(п) включені автомобілі-цистерни Урал-375Д вантажопідйомністю 4 т (з урахуванням об`ємної маси 0,81) і причепи-цистерни до них ПЦ-4,2 вантажопідйомністю 3,8 т. Сюди ж входять цистерни і автоцистерни на автомобілях МАЗ-500Д вантажністю 6,4 т з причепом-цистерною ПЦ-6,7 вантажністю 6 т.

Виходячи з цих даних, вантажопідйомність одного батальйону сухих вантажів (при КТГ=0,7 і КВВ=0,85) визначена в 1900 т, наливного батальйону в 1675 т. В брМЗ при чотирьох ( пМЗ трьох) батальйонах сухих вантажів загальна вантажопідйомність рівна приблизно 7600 т (6030 т) а всього вантажопідйомність брМЗ - 9500 т (пМЗ-8700 т).

З урахуванням вищевикладеного, проведено порівняльний аналіз автотранспортних засобів, що виробляються, і їх перспективних зразків та приведені характеристики вантажності автотранспортних засобів. Розрахунки вантажопідйомності оавтб і оавтб(п), виходячи з можливостей штатної техніки, показують, що в штатах передбачені бортові автомобілі КамАЗ-5320, вантажністю разом з причепом 16 т і КамАЗ-5410 вантажністю 14 т.

Проведений аналіз наявності і можливості автомобільної техніки яка виробляється в теперішній час промисловістю і перспективної, що буде вироблятись та може бути поставлена у війська (сили) в майбутньому, показує, що в перспективі можна суттєво збільшити вантажопідйомність і мобільність транспорту підвезення з'єднань, частин і підрозділів МЗ.

Аналіз показує, що закладені в штати батальйонів моделі автомобілів і причепів впродовж 13-15 років не оновлювались у військах, старіли, а ті, що приписані з національної економіки України на доукомплектування з'єднань, частин і підрозділів МЗ через військкомати, не відповідають штатній вантажопідйомності.

Так, замість автомобілів КамАЗ-5320 і КамАЗ-5410 навіть в Україні, наприкінці 90-х років виробляються більш продуктивні КрАЗи, в Росії КамАЗи, які мають вантажність 20 т і більше, добру маневреність, швидкість, прохідність. Але поряд з цим зросли навантаження на вісь автомобіля з 6 до 9 т та більше і декілька знизилась питома потужність. Приймаючи до уваги досвід застосування цих автомобілів в складних умовах Афганістану, можна визначитись щодо доцільності їх використання для перевезень в умовах України.

Застаріли також і моделі, які закладені в штати оавтб(п). Замість АЦ-5,5-375 і АЦ-5.5-4320 з ПЦ-4.7, а також АЦ-8-500А, (які зняті з виробництва) випускаються КрАЗи з причепами і один потяг може перевозити 20 т пального і АЦ-9-5335 з причепом-цистерною ПЦ-6.7 з можливістю перевезення близько 16 т пального. В зв`язку з цим, вже сьогодні є можливість збільшити штатну вантажність брМЗ (пМЗ) при тій же кількості техніки за рахунок комплектування сучасними машинами, що виробляються в Україні і країнах СНД. Аналіз результатів різних варіантів розрахунку вантажності батальйонів і брМЗ (пМЗ) при використанні різноманітних марок серійної техніки, призводять до висновку, що за рахунок заміни автомобільної техніки на більш досконалу, яка виробляється в теперішній час, вдасться збільшити вантажопідйомність бригади (полку) в середньому в 1,3-1,4 рази і досягти обсягу підвозу 13380 т (близько 11000 т).

В свою чергу, доцільним може вважатися й заміна не повнопривідного наливного транспорту на базі автомашин МАЗ, ЗіЛ-130 тощо на повнопривідні КрАЗи вітчизняного виробництва, що надасть можливість покращити маневреність, прохідність машин та їх технічну довговічність (живучість). Доречним є умова, за якої автомобільна техніка в частинах (підрозділах) підвозу повинна бути однакової прохідності у зв'язку з практично однаковими умовами їх використання в оперативно-тактичній ланці. Ця необхідність обумовлена ще й результатами аналізу стану якості доріг в ПЗОЗ, які свідчать, що 25% доріг відносяться до ІІІ, ІV і більш низьких категорій.

Виходячи з аналізу перспективної техніки для оавтб можна рекомендувати в якості основних штатних засобів повнопривідні КрАЗ-260 з причепом вантажністю 20 т або КамАЗ -6310 - 18 т.

Таким чином, в розрахунках на перспективу можна приймати техніку вантажністю 20 т. Позитивними якостями цих автомобілів є їх навантаження на вісь до 6 т, що дозволить використовувати їх на усіх видах доріг, навіть, в умовах бездоріжжя, а також великі показники прохідності і живучості.

Щодо вантажопідйомності, то заслуговують на увагу останні модифікації автомобілів сімейства КрАЗ, які виробляються на Кременчуцькому автомобільному заводі і можуть бути поставлені на укомплектування з`єднань і частин (а в окремих випадках і підрозділів) МЗ, не дивлячись на їх навантаження на вісь, яка складає до 10 т і значну довжину автопотягу. оборонний оперативний тиловий сухопутний

Навіть у випадку виникнення труднощів щодо забезпечення з'єднань і частин МЗ повнопривідними автомобілями УРАЛ АЗ, або КамАЗ можна передбачати введення в штати брМЗ тилу Центру не повнопривідних автомобілів підвищеної вантажності. Це можуть бути, перш за все, автомобілі КамАЗ-53222 і КамАЗ-54122 або такі ж модифікації КрАЗів з вантажопідйомністю автопотягу 25-26 т. Негативом цієї пропозиції є їх навантаження на вісь, яка складає 8-10 т, але присутній й позитивний момент, а саме - високі питомі потужності.

Орієнтовні результати розрахунків вантажопідйомності брМЗ (пМЗ) для різноманітних варіантів використання перспективних видів автотранспорту, що наведені в Додатку 6 свідчать про те, що при введенні в штати батальйонів брМЗ (пМЗ) повнопривідної великовантажної техніки для перевезень як сухих вантажів, так і пального в порівнянні з існуючими штатами, їх можливості щодо вантажопідйомності збільшаться в 2,0-2,8 разів без збільшення особового складу і техніки (навіть й їх зменшення).

Аналіз варіантів комплектування окремих автомобільних батальйонів високопрохідною технікою показує, що практичне впровадження цих варіантів надасть змогу провести реорганізацію брМЗ (пМЗ) усіх ланок тилу за ієрархією, переглянути їх ОШС з метою зменшення кількості транспортних засобів і особового складу та привести їх до необхідних норм утримання запасів матеріальних засобів в усіх ланках тилу. Але це, в свою чергу, має свої позитивні і негативні сторони.

Позитивною стороною є те, що збільшується вантажопідйомність брМЗ (пМЗ) в 2,8 разів, окремих батальйонів щодо підвезення суховантажів в 2 рази, а по наливу, навіть, в 3,5 разів.

В той же час, при виході з ладу цієї техніки внаслідок впливу противника або від несправностей, коефіцієнти використання техніки і вантажопідйомності різко зменшується, що негативно впливає на забезпечення військ (сил) у операції.

Висновки

Одним з головних заходів, які передбачені проектом Державної комплексної програми реформування та розвитку Збройних Сил України створення сучасної та високоефективної системи матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України, взагалі, та Сухопутних військ, зокрема.

Проведення в останні роки докорінних змін в поглядах на застосування Збройних Сил України, проведення функціонального розподілу бойового комплекту військ на Об'єднані сили швидкого реагування та Основні сили оборони потребує внесення адекватних змін в організацію матеріально-технічного забезпечення підготовки визначених комплектів з'єднань та військових частин відповідно до покладених завдань, термінів готовності та порядку застосування за можливими варіантами дій.

Удосконалення структур матеріально-технічного забезпечення відбувається невід'ємно від загальних процесів, що відбуваються у Збройних Силах України, пов'язаних з реформуванням та змінами в організації підготовки військ.

В той же час особливістю реформування системи забезпечення (особливо системи матеріально-технічного забезпечення) є те, що ці заходи необхідно проводити одночасно з постійним та безперервним виконанням завдань практичного матеріально-технічного забезпечення військ.

На сьогодні немає можливості зробити перерву в цьому процесі з метою проведення організаційних заходів безпосередньо в системі забезпечення, удосконалити її, а потім приступити до забезпечення військ.

Всі заходи удосконалення (в тому числі скорочення загальної чисельності) структур матеріально-технічного забезпечення відбуваються одночасно з практичним забезпеченням реформування військ, включаючи підготовку з'єднань та військових частин перспективного комплекту, а також підтримання життєдіяльності та організаційних заходів у з'єднаннях та військових частинах, які підлягають скороченню.

З причини динамічності процесу реформування системи МТЗ на сьогодні вкрай важливим є своєчасне визначення негативних моментів в організації функціонування всіх ланок матеріально-технічного забезпечення Сухопутних військ ЗС України з метою негайного усунення причин їх виникнення та врахування цього досвіду у наступних кроках розвитку.

Особливістю визначення помилок або невідповідностей в структурах МТЗ військ (сил) за варіантами застосування є те, що на сьогодні вкрай дефіцитним є практичний досвід виконання цих завдань, який в умовах повсякденної діяльності отримати не можливо.

У зв'язку з цим проведення наукових досліджень процесу практичного виконання складовими системи МТЗ СВ ЗС України завдань за призначенням під час проведення КШН, узагальнення досвіду останніх війн та збройних конфліктів є важливою складовою загального досвіду.

Виходячи з цього та враховуючи результати магістерської роботи, які викладені вище, можна вважати, що мета роботи, а саме визначення основних вимог до системи тилового забезпечення СВ ЗС України та практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності її функціонування в умовах проведення ОО ОУВ (с), досягнута.

Для досягнення мети дослідження вирішені наступні часткові завдання:

1. Проаналізовані фактори, які впливають на функціонування системи тилового забезпечення під час виконання завдань в оборонній операції оперативного угруповання військ (сил).

2. Проведена оцінка ефективності функціонування системи тилового забезпечення СВ ЗС України під час виконання завдань в оборонній операції оперативного угруповання військ (сил).

3. Розроблені рекомендації щодо підвищення ефективності функціонування системи тилового забезпечення СВ ЗС України під час виконання завдань в оборонній операції оперативного угруповання військ (сил).

Об'єктом дослідження виступала система ТлЗ СВ ЗС України. Предметом дослідження - ефективність функціонування цієї системи.

На основі обраних показників в роботі оцінено рівень здатності системи щодо матеріального та транспортного забезпечення військ (сил) (забезпечення матеріальними засобами та їх підвезення та розроблено рекомендації щодо підвищення її ефективності.

Список використаної літератури

1. Клаузевиц К. О войне (Пер. с нем. А. Рачинского). - М.: Логос, Наука. - 1994. - 350 с.

2. Військово-політичний, стратегічний, оперативний і тактичний зміст локальних воєн і збройних конфліктів. Навч. посібник. - К. Видання академії, 2001. - 228 с.

3. Радецький В.Г., Дузь-Крятченко О.П., Телелим В.М., Шуляк П.І. Основи стратегії національної безпеки та оборони державиУ підруч. / - К.У НУОУ, 2009. - 596 с.

4. Алтухов П.К. О дальнейшем совершенствовании методологии математического моделирования операций. - М.: Военная мысль, 1989. - С. 36 - 44.

5. Архипов В.М. О новых подходах в решении задач тылового обеспечения сил фронта при неполном развертывании тыла с началом агрессии // Военная мысль. - 1989. - № 2 (35). - С. 3 - 16.

6. Белоконов К.К. и др. Методика моделирования перегруппировок войск фронта (армии) в математической модели стратегической операции на континентальном ТВД // Военная радиоэлектроника. - 1987. - № 6 (447). - С. 87 - 92.

7. Конституція України. - К.У Просвіта, 1996.

8. Закон України “Про основи національної безпеки України” від 05.10.00р. №964-IV.

9. Закон України “Про оборону України” від 19.06.03р. №1932-XII.

10. Закон України “Про Збройні Сили України” від 05.10.00р. №2019-III.

11. Закон України “Про організацію оборонного планування” від 18.11.04р. №2198-IV.

12. Указ Президента України “Про рішення Ради національної безпеки та оборони України “Про Стратегічний оборонний бюлетень України на період до 2015 року” від 22.06.2004р. № 670.

13. Наказ Міністра оборони України “Про затвердження Положення про організацію середньострокового та короткострокового оборонного планування в Міністерстві оборони України” від 19.01.2010р. № 15.

14. Наказ Міністра оборони України “Про затвердження Порядку розроблення, розгляду та затвердження планів та інших документів з питань оборони” від 26.11.2005р. № 701.

15. Основи підготовки і ведення операцій Збройними Силами України. Частина II. Фронтові і армійські операції. - К.У 1995. - 423 c.

16. Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 06.07.2010 № 2433-VI.

17. Павленко А.М. Економічні чинники впливу на реформування збройних сил. http://old.niss.gov.ua/book/journal/migder1.htm

18. Кивлюк В.С. Погляди на формування та функціонування системи матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України // Наука і оборона. - 2006. - №2. - С. 22-27.

19. Романченко І.С., Шуєнкін В.О. Погляди на розвиток системи матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України // Наука і оборона. - 2007. - №4. - С. 22-27.

20. Гороховський Є. Тил Збройних Сил України: надійність в ім'я боєздатності // Військо України. - 2011. - №1. - С. 26-29.

21. Пальчук М.М., Лобко М.М. Досвід бойового застосування військ, зброї і військової техніки в локальних війнах і збройних конфліктах. - К.У Видання академії, 2001. 116 с.

22. Захаров А.Н. Операция “Лис пустыни”У Развитие стратегии и оперативного искусства // Военная мысль. - 1999. - № 5. - С.67-70.

23. Настанова з оперативної роботи органів військового управління Збройних Сил України. - К.У Головне оперативне управління, 2008. - 280 с. Таємно. Інв. № 42814 у НАОУ.

24. Вентцель Е.С. Исследование операций. - М.: Сов. Радио, 1972. - 551 с.

25. Основы исследования операций в военной технике / Чуев Ю.В., Мельников П.М., Петухов С.Н., Степанов Г.Ф., Шор Я.Б. - М.У Сов. радио, 1965. - 592 с.

26. Прикладные задачи теории вероятностей / Е.С. Вентцель, Л.А. Овчаров. - М.: Радио и свіязь, 1983. - 416 с.

27. Вентцель Е.С. Исследование операцій: задачи, принципи, методология. - М.: Наука, Главная ред. физ.-мат. лит., 1980. - 208 с.

28. Букан Дж., Кенігсберг Э. Научное управление запасами. - М.: Наука, Главная ред. физ.-мат. лит., 1967. - 424 с.

29. Застосування інформаційних технологій в роботі органів управління навч. посібник. - К. Видання академії, 2001. - 124 с.

30. Застосування електронно-обчислювальної техніки в штабах підручник / під заг. редакцією Р.М.Факадея. - К. Видання академії, 2000. - 296 с.

31. Судаков Ю., Евтушенко Н. Автоматизир. системы управления тылом сухопутных войск США // Зарубежное военное обозрение. - 2002. - №11.

32. Экклз Г. Роль тыла в войне. - М.: Воениздат, 209. - С. 258-259.

33. Настанова з матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України, частина І, Київ-2009, С. 19-27

34. Біла книга - 2010. Збройні Сили України. - К.: МОУ, 2011. - 79 с.

35. Козленко М.Д. Матвеев А.В. Выбор решений и многокритериальная оптимизация // Сб. науч. тр. - М.: ВНИИ стандартизации, 1978. - С. 87 - 100.

36. Циточко В.Н. КЗМ пространственно-временного моделирования боевых действий в крупномасштабных операциях // Военная радиоэлектроника. - 1972. - № 6. - С. 242.

37. Методи моделювання і математичні моделі бойових дій військ: Ч. 2. - Київ: 1995. - 192с

Размещено на Allbest.ru