Формування економiчної ефективностi виробництва зерна в господарствi (ТОВ Великоглибочецьке)

Останнім часом науково обґрунтовано впровадження сівозмін з невеликою кількістю полів. Це забезпечує оптимальну концентрацію культур і підвищує ефективність використання техніки. Після вирішення питання про кількість полів починають розробляти схеми чергування культур у сівозміні. На основі принципів побудови сівозмін насамперед розміщують найбільш цінні, основні та вимогливі до попередників культури.

Запровадження сівозмін - перенесення розробленого проекту сівозміни на територію землекористування господарства. Встановлюються межі сівозміни і окремих її полів. Щодо конфігурації полів, то краще, щоб вони нагадували прямокутник, довша сторона якого розміщувалася д упоперек схилу або по горизонталях [14; 95].

У перший рік освоєння сівозміни, розміщуючи культури по полях, насамперед враховують культури, які на даний час вже посіяні (багаторічні трави і озимі). Цього ж року треба передбачити вирощування попередників для озимих та інших основних культур, що сприятиме швидкому освоєнню сівозміни. В перший рік переходу допускається деяке відхилення від запланованої структури посівів. Так, якщо в минулому році не висівали багаторічні трави, то замість них сіють однорічні, замість озимих - ярі зернові. На другий рік необхідно додержуватися запланованої структури посівних площ, згрупувати культури по полях і по можливості розмістити їх після передбачених попередників. Якщо в перший рік переходу відхилення від запроектованої сівозміни були незначні і культури згрупували по полях, то другий рік може бути роком освоєння сівозміни. В інших випадках сівозміни освоюють за три роки. ( див. табл. 23)

Таблиця 23 [2] Структура посівних площ в освоєній та запроектованій сівозмінах в ТОВ “Великоглибочецьке” в 2004 р.

Проект введення сівозмін обговорюється на нараді ТОВ “Великоглибочецьке”, на зборах уповноважених господарства і після внесення необхідних змін, направляють для затвердження у вищестоячі сільськогосподарські організації. Після затвердження проекту здійснюють внутрішньогосподарські заходи щодо землевпорядкування, визначають межі сівозмін, полів. Прийнята сівозміна оформляється відповідними документами. Виходячи із сучасного стану зернового виробництва у Товаристві з обмеженою відповідальністю “Великоглибочецьке” розроблено проект розвитку галузі на перспективу (табл. 24).

Таблиця 24 Проектні посівні площі зернових культур в ТОВ “Великоглибочецьке” на 2004 - 2010 рр. (га)

Як видно із таблиці посівні площі зернових культур планується довести до 428 га, зокрема площі озимої пшениці, як основної культури, яка дає найбільші урожаї, планується збільшити на 20-25 га, що становитиме 320-325 га, посівні площі гороху, як джерело білка для тваринництва планується збільшити на 9 га, що становитиме 19 га.

В Товаристві з обмеженою відповідальністю “Великоглибочецьке” також на перспективу планують збільшити посівні площі під зернобобові культури, оскільки, як вже зазначалося, саме ці культури є основним джерелом кормового білка.

4.2. Проектування врожайності зернових культур.

Урожайність зернових культур є одним з головних показників ефективності землеробства. Вона характеризується виходом продукції певної культури з одиниці площі посіву, залежить від багатьох факторів інтенсивного ведення землеробства і в першу чергу від наявності світла, тепла, повітря, води та поживних речовин. Велике значення мають також якість і строки обробітку грунту, меліорація, хімізація земель, система насінництва і сівозміни, впровадження у виробництво високоврожайних сортів і гібридів та досягнень науки і передового досвіду вирощування сільськогосподарських культур тощо.

Розглянемо методику планування урожайності, яка найбільш повно охоплює дію основних факторів на розмір майбутнього врожаю кожної культури, на основі енергетичної оцінки інтенсифікації АПК.

Найважливішу роль у досягненні максимального урожаю відіграє ефективне використання сонячної енергії (світла), оскільки 90-95 % біомаси становлять органічні речовини, які утворюються в процесі фотосинтезу. При цьому фотосинтетична активна радіація (ФАР) досягає близько 45-50 % загальної енергії, яка бере участь у процесі фотосинтезу. Середньорічне надходження ФАР характеризується і визначається за формулою.

Величину гранично можливого урожаю конкретної культури за використанням ФАР можна розрахувати за формулою:

У_{б =} , де

Уб - потенційний біологічний урожай сухої маси, ц/га;

ОФАР - надходження ФАР за вегетаційний період, М Дж/га;

КФАР - коефіцієнт використання ФАР, %;

д - калорійність 1 ц урожаю органічної речовини, яка дорівнює 4 х 10⁵ ККал. [20;230].

Підраховано, що кожний центнер сухої органічної речовини вбирає 400 тис. ККал енергії або це становить в перерахунку на мегаджоулі - 1676.

Планування виробництва зерна повинно здійснюватись у перспективних, поточних і оперативних планах господарства. Воно передбачає насамперед продаж зерна державі за видами на основі заключених контрактів, а також на внутрішньогосподарські потреби насінного і фуражного фондів з урахуванням страхових запасів, допомоги людям похилого віку і тимчасово непрацездатним; натуральні оплати робітникам, продаж на ринку тощо. Розрахунки валового виробництва виконують для кожного виду зерна окремо, а потім в цілому по галузі.

Маючи валове виробництво зерна з усіх його видів і розрахункову планову урожайність визначають розмір посівної площі по кожній зерновій культурі. Розрахункову планову урожайність визначають як середньоарифметичну фактичну урожайність по певній культурі за останні 5 р. з урахуванням досягнень с/г науки та передової виробничої практики.

Значне місце у валовому виробництві зерна та інших культур займають інтенсивні технології, які впроваджені в Україні. На площах зернових культур за інтенсивною технологією урожайність, як правило, на 5-6 ц/га вища ніж за звичайною технологією. Проте, за даними Міністерства економіки України увага до інтенсивних технологій знижується. Цей висновок можна зробити за таких даних. Якщо в 1991р. процент посівних площ зернових за інтенсивною технологією до всіх посівних площ становив 46 %, то в 1994р. - 41 %, а в 1996р. - 30 %. Відповідно знизився процент валового виробництва зерна - 53 %, 48 % і 36 %.

Отже, в організації виробництва зерна особливу увагу необхідно звертати на широке застосування інтенсивних технологій.

Спроектуємо врожайність зернових культур в ТОВ “Великоглибочецьке” на найближчі 5 років (таблиця 25)

Таблиця 25

Підвищення врожайності озимої пшениці можна досягти за рахунок посіву по таких попередниках як багаторічні трави і однорічні трави і гороху. Це дасть прибавку 4-5 ц/га;

- внесення мінеральних добрив в діючій речовині NPK під оранку, при посіві у рядки, підживлення в межах NPK 100-110 ц/га. Це дасть прибавку врожайності на 5,5-6,5 ц/га;

- впровадження нових високопродуктивних сортів. Прибавка 3-4 ц/га;

- збирання озимої пшениці в стислі агротехнічні строки в межах не більше 10-ти робочих днів. Це дасть господарську прибавку урожайності - на 4-5 ц/га.

Попередником ячменю повинні бути цукрові буряки, під які вносився гній і мінеральні добрива. Це забезпечить високу врожайність даної культури.

Таблиця 26. Проектна собівартість одного ц зернової продукції

в ТОВ “Великоглибочецьке”

1) за рахунок підвищення продуктивності праці;

2) економно витрачатися грошові кошти та раціонально використовуватися матеріально-технічні ресурси (добрива, насіння, паливо);

3) використовуватись прогресивні технології виробництва зернової продукції;

4) підвищуватися рівень організації, нормування та оплати праці на всі с/г роботи, і зокрема тих, що стосуються зернового виробництва.

Y -

Х1 - посівна площа

Х2 - кількість опадів

Х3 - грунти (% гумосу)

Х4 - кількість внесених мінеральних добрив

у = -37,7 - 0,031х1 + 0,028х2 + 0,159х3 + 1,212х4

збільшення кількості внесення мінеральних добрив на 1 і сталих х1 - посівні площі, х2 - кількості опадів, х3 - структурі грунтів - призводить до росту урожайності на 1,21 одиниці.

Коефіцієнт кореляційного зв'язку r між даними становить 1. Це є свідченням щільного (практично ідеального) зв'язку між вхідними даними.

4.4. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна. Заходи підвищення врожайності та здешевлення виробництва зерна.

Рис. 2 Структура виробництва насіння озимих зернових культур у 2002 році, %

В Україні насіння озимих зернових культур виробляють і реалізують щорічно. Обсяги виробництва у роки із сприятливими природно-кліматичними умовами можуть задовольнити внутрішні потреби країни у посівному матеріалі й дають можливість експортувати його.

Таблиця 1

Використання сортів озимої пшениці селекції Селекційно-генетичного інституту

З групи насіння озимих зернових культур Україною експортується пшениця та ячмінь. Експорт озимої м'якої пшениці за 2000-2003 роки зріс на 39,3 % (з 1922,2 т у 2000 році до 2678,4 т у 2003-му). Щодо твердої пшениці, то у 2000 році її не експортували, а у 2002 році обсяги виробництва дозволили реалізувати її за кордон 135,9 т. Хоч наведені показники можуть здатися незначними, країна у 2002 році одержала за рахунок цих операцій 547,1 тис. дол. Щодо ячменю, то обсяги його експорту теж мають тенденцію до зростання -- з 2,2 т у 2000 році до 27 т у 2002-му.

Стосовно імпорту насіння вказаних культур, то його обсяги по пшениці незначні, а по ячменю знижуються -- з 496,1 т (141,9 тис. дол.) у 2000 році до 221 т (97,8 тис. дол.) у 2002 році.

Отже, у 2002 році намітилися позитивні зрушення в експортно-імпортних операціях по насінню озимих зернових культур.

Графічно тенденція обсягів експорту та імпорту насіння озимої м'якої пшениці представлена на рисунку 3.

Рис.3 Динаміка обсягів експорту та імпорту насіння озимої пшениці

Отже, незмінним і визначальним фактором, який визначає рівень підвищення ефективності зернового сектора економіки є сорт. Саме сорт, що створюється, формується і використовується у сільськогосподарському виробництві дає змогу повною мірою реалізувати наявні біокліматичні можливості на вирощуванні зернових культур.

Аналіз свідчить про те, що наявний кількісний і якісний склад сортових ресурсів спроможний забезпечити підвищення врожайності основних зернових культур на 20-25 % та зменшити на 10-15 % недобір продукції рослинництва через дію екстремальних факторів середовища.

Вирішального значення при виборі сортів набуває оцінка їхньої резистентності проти найбільш поширених та небезпечних хвороб. За стійкістю проти борошнистої роси та септоріозу кандидат сільськогосподарських наук В.В.Вовкодав пропонує застосувати такі сорти пшениці: Миронівська 33, Порода, Струмок, Київська 7, Циганка.

Толерантність проти фузаріоду колоса проявили сорти - Фантазія, Одеська, Вікторія, Тра. Із сортів твердих пшениць проти твердої сажки - Харківська 32 та Корал Одеський. Найбільшою посухостійкістю характеризується в Лісостепу і, зокрема, в господарстві “Поділля”, такі сорти: Миронівська 27, Веселка, Поліська 90. Їх використання збільшило б збір зернових у посушливі роки.

В останні роки, коли почастішали посухи та значно погіршали умови перезимівлі зимою зернових, зросло значення ячменя як посухостійкої рослини. Виходячи з цього важливо застосувати саме такі сорти, які в цих умовах давали б максимальні врожаї. Сюди відносять нові сорти: Миронівській 86, Миронівський 82, Дружба, Галант.

Запровадження у господарстві нових сортів гороху дасть можливість одержати понад 30 % приросту урожаю з доведенням його до 38,4 ц/га. Так, наприклад, сорти Орендатор, Інтенсивний 92, Рената потребують внесення мінеральних добрив, а нові сорти Люменецький, Короткостебловий, Норд, Салара - відомі як такі, що не осипаються.

Оскільки Тернопільська область має всі можливості і умови для вирощування кукурудзи, то особливої уваги вимагає впровадження нових сортів саме цієї культури. За даними 1997-1999 рр. Потенціал урожайності гібридів у нашій зоні перебував на рівні 140-150 ц/га. Такі можливості мають сорти Хельга, Валентина, Славутич.

Характерною ознакою найновіших сортів і гібридів усіх зернових культур є висока потенційна продуктивність. Сьогодні можна розраховувати на їх реалізацію не більше як 30-40%. Ось чому в поточному році, мабуть, доцільніше буде ширше використовувати інтенсивні і напівінтенсивні сорти і гібриди, які більш стійкі до несприятливих факторів і за цих умов забезпечують вищу врожайність.

Заслуговують на увагу на сорти, які занесено до Реєстру вперше. Це сорти ярого ячменю Галатея, створений в Селекційногенетичному інституті (м. Одеса) і рекомендований для вирощування в Лісостепу та на Поліссі;

Терен (Вінницька державна сільськогосподарська дослідна станція).

Також сорти вівса - Деснянський (Київська селекційно-дослідна станція Інституту агроекології та біотехнології УНАН).

Впровадження нових районованих сортів є найбільш економічно вигідним і швидко доступним заходом, спрямованим на підвищення урожайності й нарощування валових зборів зерна.

Своєчасно проведені сортооновлення і сортозаміна забезпечують підвищення урожайності на 10-15 відсотків.

Сорт є також основою виробництва високоякісного зерна. Найкращим районованими сортами м'якої пшениці, які слід використовувати в ТОВ “Великоглибочецьке” є такі сорти: Миронівська 29, Миронівська 64, Мирлебен, Миронівська 28, Миронівська31 - за якістю зерна належать до сильних пшениць, вміст білка сягає 14-16 %, клейковини 28-32 %, якість клейковини 45-75 од ІДК. Миронівська 61, Альбатрос одеський, Донецька 48, Коле мак 3, Одеська 161, Поліська 90 - зерно за якістю належить до цінних пшениць, вміст білка 13 %, клейковини 25 %, якість клейковини 45-85 од ІДК.

Найкращими сортами твердої озимої пшениці є Парус, Алий Парус, Дельфін, Коран одеський - вміст білка в них сягає 13,0-16,9 %, сирої клейковини 29,1-44,6 %, якість клейковини 75,5 - 102,5 од ІДК.

Традиційний внутрішній ринок насіння окремих зернових культур в умовах сьогодення характеризується високим степенем зацікавленості аграріїв у насіннєвому посівному матеріалі. Так, за даними СГІ, відсоток господарів, які віддають перевагу і бажають користуватися якісним посівним матеріалом, за останні роки збільшується. Але на остаточне прийняття рішення щодо закупівлі насіння негативно впливає незадовільний фінансовий стан підприємств. Тому, виходячи із ситуації, що склалася, пропонується ширше використовувати довгострокове кредитування (на 3-5 років) аграріїв на закупівлю насіння. Це дасть можливість сільськогосподарським товаровиробникам купувати високоякісний посівний матеріал і розраховуватися за нього частинами, не хвилюючись про можливість залишитися без коштів для закупівлі пального, електроенергії та інше ( в сучасних умовах ця ситуація є досить типовою як для насіннєвих, так і для інших сільськогосподарських підприємств).

Крім того, нові сорти користуватимуться сталим попитом, розвиватиметься насінницька галузь, впроваджуватимуться досягнення НТП у виробництво. Таким чином, впровадження нових сортів, які за умов ринкових відносин виступають не лише як досягнення селекційної роботи, а й як кінцевий продукт, що визначає рівень виробництва рослинницької галузі, дасть змогу отримати високі врожаї зернових культур та підвищити економічну ефективність виробництва зерна.

Висновки і пропозиції

1. Стан організацій виробництва зернового господарства характеризується складом і розміром посівних площ, урожайністю і валовим збором продукції, економічною ефективністю виробництва. Позитивним в даному господарстві є те, що у зв'язку із скороченням посівних площ під с/г культури, під зернові культури посівні площі різко не скорочуються. Найбільшу питому вагу займає озима пшениця, оскільки вона дає високі врожаї і тим самим забезпечує високі валові збори зерна.

2. Собівартість виробництва зерна за останній час має тенденцію до підвищення. І якраз зниження собівартості є однією з основних проблем для працівників господарства.

3. Відсутність належної уваги до виробництва зерна, низька продуктивність праці в свою чергу впливають на рентабельність зернового господарства. Але незважаючи на ці перестороги Товариство вже ж таки отримало у 2004 р. прибутки від зернового господарства. Вони становили 125 тис. грн. Тобто зернове господарство тут рентабельне.

4. Незалежно від спеціалізацій господарства зерновиробництву повинна приділятися першочергова увага, оскільки виробництво є основою всіх інших галузей. За останні сім років спостерігається зниження родючості ґрунтів, на дві третини скоротився машинно-тракторний парк, а з тієї техніки, що залишилась майже 70 % її відпрацювало амортизаційні строки.

5. Спад виробництва с/г продукції супроводжується погіршенням фінансового стану господарства. Від реалізації продукції отримують майже самі збитки. Заборгованість по виплаті заробітної плати складала 200 тис.грн. В усіх цих негативних явищах є суб'єктивні і об'єктивні причини. А тому працівникам товариства перш за все потрібно:

1. Організовувати вирощування зернових культур з впровадженням інтенсивних технологій, які включають в себе застосування високопродуктивних сортів та гібридів, розміщення посівів по найкращих попередниках, належний обробіток ґрунту, раціональне використання добрив, захист полів від ерозій, а рослин - від бур'янів, шкідників і хвороб.

2. Використовувати наявні в господарстві можливості збільшення внесення органічних та мінеральних добрив під зернові культури. Це призведе до підвищення врожайності озимої пшениці до 50 ц/га, ярих зернових до 45 ц/га.

3. Добре насіння - основа високих урожаїв. Необхідно організувати широке застосування високоврожайних сортів, насамперед, озимої пшениці. Це такі як “Щедра”, “Полісся”, “Іллічівка”. Це призведе до підвищення врожайності зерна на 2-3 ц/га.

4. Важливим аспектом виробництва (будь-якого) є налагодження дисципліни праці, необхідно правильно організувати оплату праці, при цьому робити різні стимули для працівників, заохочувати їх.

5. Прийняти всі міри щодо покращення використання тракторів, автомашин та ґрунтообробної техніки, необхідно організувати виробництво так, щоб не було простоїв техніки, раціонально використовувати пальне.

Від держави потрібно:

2). Уряду України проводити фінансову підтримку господарств в проведенні весняно-польових і збиральних робіт. Вирішити питання по державному регулюванні ринку зерна, цукру. Зменшити податковий тиск на виробників в сільськогосподарської продукції. Також в даний час для господарства дуже важливо придбати один зернозбиральний комбайн Е - 525 Н або Дон - 1500. він замінить ті комбайни, які є і цим самим строки збирання зернової продукції скоротяться до 15 днів.