Формування економiчної ефективностi виробництва зерна в господарствi (ТОВ Великоглибочецьке)

Фактори впливу на стан ефективності зернового господарства в Україні. Динаміка посівних площ основних сільськогосподарських культур по категоріях господарств. Рівень розвитку господарства та економічна оцінка виробництва зерна в ТОВ "Великоглибочецьке".

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 12.05.2009
Размер файла 162,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Останнім часом науково обґрунтовано впровадження сівозмін з невеликою кількістю полів. Це забезпечує оптимальну концентрацію культур і підвищує ефективність використання техніки. Після вирішення питання про кількість полів починають розробляти схеми чергування культур у сівозміні. На основі принципів побудови сівозмін насамперед розміщують найбільш цінні, основні та вимогливі до попередників культури.

Запровадження сівозмін - перенесення розробленого проекту сівозміни на територію землекористування господарства. Встановлюються межі сівозміни і окремих її полів. Щодо конфігурації полів, то краще, щоб вони нагадували прямокутник, довша сторона якого розміщувалася д упоперек схилу або по горизонталях [14; 95].

У перший рік освоєння сівозміни, розміщуючи культури по полях, насамперед враховують культури, які на даний час вже посіяні (багаторічні трави і озимі). Цього ж року треба передбачити вирощування попередників для озимих та інших основних культур, що сприятиме швидкому освоєнню сівозміни. В перший рік переходу допускається деяке відхилення від запланованої структури посівів. Так, якщо в минулому році не висівали багаторічні трави, то замість них сіють однорічні, замість озимих - ярі зернові. На другий рік необхідно додержуватися запланованої структури посівних площ, згрупувати культури по полях і по можливості розмістити їх після передбачених попередників. Якщо в перший рік переходу відхилення від запроектованої сівозміни були незначні і культури згрупували по полях, то другий рік може бути роком освоєння сівозміни. В інших випадках сівозміни освоюють за три роки. ( див. табл. 23)

Таблиця 23 [2] Структура посівних площ в освоєній та запроектованій сівозмінах в ТОВ “Великоглибочецьке” в 2004 р.

Культури

Освоєна сівозміна

Запроектована сівозміна

Схема сівозміни

Номер

поля

Культура

га

%

га

%

Зернові

414

59

400

56,9

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Конюшина на один укіс, викоовес.

Озима пшениця

Цукрові буряки, кормові буряки

Кукурудза на з/м і силос

Озима пшениця

Горох, гречка

Озима пшениця

Цукрові буряки

Ячмінь з підсівом конюшини, овес

озима пшениця

жито

гречка

ячмінь

горох

просо

овес

300

17

30

40

10

10

5

42,7

2,4

4,2

5,6

1,4

1,4

0,7

320

10

25

30

10

-

5

46,5

1,4

3,5

4,2

1,4

-

0,7

Технічні

100

14,2

110

15,6

цукрові буряки

100

14,2

110

15,6

Кормові

188

26,7

192

27,3

кукурудза на з/м

кукурудза на силос

кормові буряки

однорічні трави

багаторічні трави на один укіс

60

40

69

-

19

8,5

5,6

9,8

-

2,7

62

32

50

20

28

8,8

4,5

7,1

2,8

3,9

Проект введення сівозмін обговорюється на нараді ТОВ “Великоглибочецьке”, на зборах уповноважених господарства і після внесення необхідних змін, направляють для затвердження у вищестоячі сільськогосподарські організації. Після затвердження проекту здійснюють внутрішньогосподарські заходи щодо землевпорядкування, визначають межі сівозмін, полів. Прийнята сівозміна оформляється відповідними документами. Виходячи із сучасного стану зернового виробництва у Товаристві з обмеженою відповідальністю “Великоглибочецьке” розроблено проект розвитку галузі на перспективу (табл. 24).

Таблиця 24 Проектні посівні площі зернових культур в ТОВ “Великоглибочецьке” на 2004 - 2010 рр. (га)

Культури

2004р.

2005р.

2006р.

2007р.

2008р.

2009р.

2010р.

Озима пшениця

300

320

320

325

325

325

325

Жито

17

10

10

10

10

10

15

Гречка

30

10

10

10

10

10

20

Ячмінь

40

30

25

25

20

20

20

Горох

10

19

14

14

19

19

19

Овес

7

5

5

5

5

5

5

Боби

5

10

10

10

14

14

14

Вика

5

10

10

10

10

10

10

Всього зернових

414

414

414

414

420

420

420

Як видно із таблиці посівні площі зернових культур планується довести до 428 га, зокрема площі озимої пшениці, як основної культури, яка дає найбільші урожаї, планується збільшити на 20-25 га, що становитиме 320-325 га, посівні площі гороху, як джерело білка для тваринництва планується збільшити на 9 га, що становитиме 19 га.

В Товаристві з обмеженою відповідальністю “Великоглибочецьке” також на перспективу планують збільшити посівні площі під зернобобові культури, оскільки, як вже зазначалося, саме ці культури є основним джерелом кормового білка.

4.2. Проектування врожайності зернових культур.

Урожайність зернових культур є одним з головних показників ефективності землеробства. Вона характеризується виходом продукції певної культури з одиниці площі посіву, залежить від багатьох факторів інтенсивного ведення землеробства і в першу чергу від наявності світла, тепла, повітря, води та поживних речовин. Велике значення мають також якість і строки обробітку грунту, меліорація, хімізація земель, система насінництва і сівозміни, впровадження у виробництво високоврожайних сортів і гібридів та досягнень науки і передового досвіду вирощування сільськогосподарських культур тощо.

Розглянемо методику планування урожайності, яка найбільш повно охоплює дію основних факторів на розмір майбутнього врожаю кожної культури, на основі енергетичної оцінки інтенсифікації АПК.

Найважливішу роль у досягненні максимального урожаю відіграє ефективне використання сонячної енергії (світла), оскільки 90-95 % біомаси становлять органічні речовини, які утворюються в процесі фотосинтезу. При цьому фотосинтетична активна радіація (ФАР) досягає близько 45-50 % загальної енергії, яка бере участь у процесі фотосинтезу. Середньорічне надходження ФАР характеризується і визначається за формулою.

Величину гранично можливого урожаю конкретної культури за використанням ФАР можна розрахувати за формулою:

Уб = , де

Уб - потенційний біологічний урожай сухої маси, ц/га;

ОФАР - надходження ФАР за вегетаційний період, М Дж/га;

КФАР - коефіцієнт використання ФАР, %;

д - калорійність 1 ц урожаю органічної речовини, яка дорівнює 4 х 105 ККал. [20;230].

Підраховано, що кожний центнер сухої органічної речовини вбирає 400 тис. ККал енергії або це становить в перерахунку на мегаджоулі - 1676.

Планування виробництва зерна повинно здійснюватись у перспективних, поточних і оперативних планах господарства. Воно передбачає насамперед продаж зерна державі за видами на основі заключених контрактів, а також на внутрішньогосподарські потреби насінного і фуражного фондів з урахуванням страхових запасів, допомоги людям похилого віку і тимчасово непрацездатним; натуральні оплати робітникам, продаж на ринку тощо. Розрахунки валового виробництва виконують для кожного виду зерна окремо, а потім в цілому по галузі.

Маючи валове виробництво зерна з усіх його видів і розрахункову планову урожайність визначають розмір посівної площі по кожній зерновій культурі. Розрахункову планову урожайність визначають як середньоарифметичну фактичну урожайність по певній культурі за останні 5 р. з урахуванням досягнень с/г науки та передової виробничої практики.

Значне місце у валовому виробництві зерна та інших культур займають інтенсивні технології, які впроваджені в Україні. На площах зернових культур за інтенсивною технологією урожайність, як правило, на 5-6 ц/га вища ніж за звичайною технологією. Проте, за даними Міністерства економіки України увага до інтенсивних технологій знижується. Цей висновок можна зробити за таких даних. Якщо в 1991р. процент посівних площ зернових за інтенсивною технологією до всіх посівних площ становив 46 %, то в 1994р. - 41 %, а в 1996р. - 30 %. Відповідно знизився процент валового виробництва зерна - 53 %, 48 % і 36 %.

Отже, в організації виробництва зерна особливу увагу необхідно звертати на широке застосування інтенсивних технологій.

Спроектуємо врожайність зернових культур в ТОВ “Великоглибочецьке” на найближчі 5 років (таблиця 25)

Таблиця 25

Проектна врожайність зернових культур в ТОВ “Великоглибочецьке”

Культури

2004р.

2005р.

2006р.

2007р.

2008р.

2009р.

2010р.

Озима пшениця

32,7

35,9

38,2

40

40

40

40

Жито

22,3

23,2

24

25

25

25

25

Гречка

9,5

9,5

9,5

10

10

12

12,5

Ячмінь

31

31

31

31

31,9

32,6

32,8

Горох

24,5

25

25

26

26

26

26

Овес

24,2

24,2

24,2

24,2

25

25

25

Боби

13,8

13,8

13,9

13,9

14

14

14,5

Вика

38

38

38

39

39

39

39

Всього зернових

29,8

30,1

32,3

34,2

36

37,1

38,2

Із таблиці видно, що врожайність зернових планується збільшити в 2010 році на 8,7 ц/га, в тому числі озимої пшениці на 7,3 ц/га, жита на 2,7 ц/га; гречки на 3 ц/га; ячменю на 2 ц/га; гороху - на 2 ц/га.

Підвищення врожайності всіх зернових культур - це першочергове завдання адміністрації господарства. На 2004-2010 рр., зокрема до 2010 року врожайність озимої пшениці довести до 40 ц/га; ячменю - 30-35 ц/га; гречки 10-12 ц/га.

Підвищення врожайності озимої пшениці можна досягти за рахунок посіву по таких попередниках як багаторічні трави і однорічні трави і гороху. Це дасть прибавку 4-5 ц/га;

- внесення мінеральних добрив в діючій речовині NPK під оранку, при посіві у рядки, підживлення в межах NPK 100-110 ц/га. Це дасть прибавку врожайності на 5,5-6,5 ц/га;

- впровадження нових високопродуктивних сортів. Прибавка 3-4 ц/га;

- збирання озимої пшениці в стислі агротехнічні строки в межах не більше 10-ти робочих днів. Це дасть господарську прибавку урожайності - на 4-5 ц/га.

Попередником ячменю повинні бути цукрові буряки, під які вносився гній і мінеральні добрива. Це забезпечить високу врожайність даної культури.

4.3. Очікувана ефективність зернових культур при впровадженні проектних розробок у виробництві.

Після впровадження у виробництво проектних розробок у даному господарстві на майбутнє плануються перш за все збільшити посівні площі озимої пшениці, як основної культури, яка дає найбільші урожаї, до 25 га. Також за рахунок зменшення посівних площ таких культур як ячмінь, жито, овес, збільшити посівні площі гороху, як джерела білка для тваринництва.

Всі ці заходи приведуть до того що дане господарство від своєї діяльності буде отримувати більші прибутки і зернова галузь буде більш рентабельною.

Також більшого економічного ефекту господарство досягне від впровадження таких заходів як: впровадження комплексної механізації у виробництво; підвищення врожайності сільськогосподарських культур; поліпшення організації праці; закріплення окремих культур за конкретними працівниками; підвищення інтенсивності праці - за рахунок зменшення простоїв; зміцнення трудової дисципліни; науково обґрунтоване нормування праці; підвищення матеріальної зацікавленості працівників; підвищення їх кваліфікації.

Згідно цих заходів на перспективу буде така собівартість зернового виробництва.

Таблиця 26. Проектна собівартість одного ц зернової продукції

в ТОВ “Великоглибочецьке”

2004р.

2005р.

2006р.

2007р.

2008р.

2009р.

2010р.

Зернові всього

35

34,2

33,9

32,1

30,7

29,4

28,7

Собівартість продукції буде знижуватись за рахунок таких заходів:

1) за рахунок підвищення продуктивності праці;

2) економно витрачатися грошові кошти та раціонально використовуватися матеріально-технічні ресурси (добрива, насіння, паливо);

3) використовуватись прогресивні технології виробництва зернової продукції;

4) підвищуватися рівень організації, нормування та оплати праці на всі с/г роботи, і зокрема тих, що стосуються зернового виробництва.

Y -

Х1 - посівна площа

Х2 - кількість опадів

Х3 - грунти (% гумосу)

Х4 - кількість внесених мінеральних добрив

Рік

Y

Х1

Х2

Х3

Х4

1996

33,1

625

570

3,45

88

1997

32,3

600

540

3,4

86

1998

30,4

585

580

3,5

85

1999

30,1

545

550

3,2

83

2000

29,8

414

574

3,22

80

Урожайність можна обрахувати по такій формулі:

у = -37,7 - 0,031х1 + 0,028х2 + 0,159х3 + 1,212х4

збільшення кількості внесення мінеральних добрив на 1 і сталих х1 - посівні площі, х2 - кількості опадів, х3 - структурі грунтів - призводить до росту урожайності на 1,21 одиниці.

Коефіцієнт кореляційного зв'язку r між даними становить 1. Це є свідченням щільного (практично ідеального) зв'язку між вхідними даними.

4.4. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна. Заходи підвищення врожайності та здешевлення виробництва зерна.

Основою росту врожайності і стійкості зернового господарства є підвищення родючості ґрунтів, впровадження прогресивних систем обробітку ґрунту і внесення добрив, удосконалення структури посівів, освоєння сівозмін, впровадження прогресивних технологій вирощування зернових культур, поліпшення насінництва, високоефективне використання сільськогосподарської техніки, своєчасне проведення заходів захисту посівів від хвороб, шкідників та буряків.

Проаналізувавши теперішній стан виробництва зернових культур перш за все необхідно приділити більше уваги стабілізації зернового виробництва. Тут основним завданням має стати призупинення подальшого спаду обсягів виробництва зерна та здійснення сукупності організаційних, техніко-технологічних заходів по його подальшому прискореному розвитку. Лише призупинивши спад виробництва можна почати активну структурну перебудову зернового господарства, нарощування обсягів виробництва зерна на основі зміцнення і удосконалення його техніко-економічної бази та освоєння найсучасніших технологій вирощування сільськогосподарських культур.

Основним напрямом дальшого розвитку зернового господарства є інтенсифікація виробництва зерна на основі внесення оптимальної кількості органічних і мінеральних добрив з тим, щоб найповніше використати потенціальну продуктивність сорту, вологи і тепла; розширення посівів високопродуктивних сортів і гібридів, вирощування їх з урахуванням фізіологічних особливостей та дотриманням сортової агротехніки; ефективне поєднання агротехнічних, біологічних та хімічних методів; впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва, яка передбачає використання системи машин з метою збільшення виробництва дешевої продукції з кожного гектара землі.

Одним із напрямів підвищення економічної ефективності виробництва зерна є зниження собівартості продукції. Важливим фактором підвищення врожайності і зниження собівартості зернових є підвищення продуктивності праці на основі комплексної механізації, автоматизації виробництва. Необхідно також у господарстві забезпечити ефективніше використання машинно-тракторного парку, транспортних засобів, живої тяглової сили. Це дасть змогу скоротити потреби в них до раціонального рівня, зменшити витрати на амортизацію та ремонти і в результаті здешевіти виробництво продукції.

Значні резерви зниження собівартості криються в суворому режимі економії при використанні матеріально-грошових засобів у процесі виробництва зернової продукції. Практика переконує, що в підприємствах, де контролюється економне використання оборотних фондів, де не допускаються втрати врожаю при збиранні і транспортуванні, збереженні насіння, посадкового матеріалу, значно менше витрачається коштів на одиницю продукції.

Істотного підвищення врожайності і зниження собівартості продукції можна досягти завдяки вдосконаленню системи управління виробництвом і запровадженню наукової організації праці. Ці заходи забезпечують зменшення накладних витрат, а отже, зниження собівартості зерна. Важливу роль у такому зниженні відіграють і такі соціально-економічні фактори, як підвищення кваліфікації кадрів, матеріальна зацікавленість працівників у результатах своєї праці, широке використання моральних стимулів.

Великий вплив на прискорення темпів зростання продуктивності праці має впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу, ефективне використання техніки, удосконалення організації виробництва. Першочергового значення набуває розвиток таких напрямків інтенсифікації як механізація, хімізація, підвищення рівнів агротехніки, широке використання гібридних сортів.

Основними напрямками підвищення продуктивності праці врожайність в ТОВ “Великоглибочецьке” є комплексна механізація, автоматизація та електрифікація виробництва; впровадження нової, більш продуктивної техніки. Удосконалення системи машин дасть змогу не лише скоротити до мінімуму затрати ручної праці, але й підвищити врожайність зернових культур та за рахунок поліпшення якості робіт і виконання їх в оптимальні строки.

Щоб правильно організувати будь-який виробничий процес, потрібно правильно “розставити” людей і засоби виробництва, узгодити роботи на окремих його операціях. Для забезпечення цього необхідно дотримуватись таких основних принципів - пропорційності, узгодженості, рівномірності і потоковості.

Важливе значення для сільськогосподарського виробництва має підвищення інтенсивності праці, що дає змогу зекономити не тільки живу і уречевлену працю, але і час. В результаті збільшення обсягу продукції поліпшується використання засобів виробництва. Таким чином, тими ж знаряддями праці підвищується її продуктивність.

Великий вплив на зростання продуктивності праці має підвищення матеріальної зацікавленості. Оплата праці повинна базуватися на науково- обґрунтованих нормах праці і встановлюватися за кінцеві її результати.

Приведення в дію резервів зростання продуктивності праці дасть можливість повніше і швидше підвищувати економічну ефективність виробництва зерна.

4.5. Використання нових сортів і гібридів у рослинництві.

Продовольча безпека нашої країни ґрунтується на забезпеченні її необхідною кількістю найважливіших видів продукції і, в першу чергу, зерна. Обмеженість ресурсного потенціалу, зокрема земельних і трудових ресурсів, економічна й екологічна ситуація, що склалася на сучасному етапі в Україні, вимагають вирішення питання забезпечення постійно зростаючого попиту на зерно інтенсивним шляхом. Одним із таких шляхів є використання високоякісного насіння, використання нових сортів і гібридів, роль яких полягає у збільшенні врожаїв, можливості одержання якісного зерна з високими хлібопекарськими властивостями. Нині вітчизняне насінництво швидко розвивається. Виводяться нові сорти і гібриди, які здатні конкурувати із зарубіжними і користуються попитом як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Тому питання сучасного стану, перспектив розвитку ринку насіння зернових культур, можливостей збільшення обсягів виробництва високоякісного насіннєвого матеріалу є актуальними.

В Україні насінництво є широко розповсюдженим, перспективним напрямом розвитку АПК. Якість, обсяги одержуваного насіння, як і іншої сільськогосподарської продукції рослинного походження, залежать від природно-кліматичних умов, що склалися. Цей факт зумовлює регіональну зональність культур. Але враховуючи цю залежність, людина має можливість поліпшити очікувані результати щодо насінництва, застосовуючи новітні технології вирощування та зберігання, доведення насіння до вимог стандартів.

Насіння є особливим видом сільськогосподарської продукції. З одного боку воно є частиною зернового підкомплексу галузі рослинництва, а з іншого -- сортове насіння зернових культур є продуктом наукових розробок. Тобто насіння -- це продукт сільськогосподарського виробництва та результат наукових досліджень.

Ринок насіння зернових культур як система економічних відносин, які складаються між виробниками сортового насіння та його покупцями, складається з таких основних субринків (рис. 1).

Рис 1 Ринок насіння озимих культур та його субринки

Виробництвом насіння зернових культур у всіх областях нашої країни займаються спеціальні наукові установи (інститути, дослідні станції), дослідні господарства та інші. Найвищі врожаї одержують Одеська, Дніпропетровська, Харківська, Херсонська області.

В Одеській області найбільшим виробником елітного насіння є Селекційно-генетичний інститут -- Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення Української академії аграрних наук (далі СГІ).

СГІ разом із своїми дослідними господарствами виробляє та реалізує насіння зернових культур у кілька разів більше, ніж такі області, як Вінницька, Волинська, Закарпатська, Запорізька та інші.

Найбільшу питому вагу обсягу виробництва насіння має озима пшениця як у загальному обсязі, так і в обсязі еліти (рис 2.)

При виробництві насіння зернових культур в Україні використовують великий набір сортів, кожний з яких відрізняється ареалом розповсюдження, тобто найбільш оптимальною придатністю до певних природно-кліматичних умов.

Серед усієї кількості сортів озимої пшениці третина їх -- селекції Селекційно-генетичного інституту (табл.1), що підкреслює важливість останнього як наукового центру з селекції та насінництва зернових культур всеукраїнського значення.

Сортовий склад насіння озимого ячменю за дослідні роки в середньому становив 20 сортів, з них 6 сортів Селекційно-генетичного інституту, 5 -- Краснодарського НДІ ім. П.П.Лук'яненка (Росія), 3 -- Миронівського інституту пшениці. Зазначену культуру вирощують лише в деяких областях нашої країни і обсяги її реалізації значно менші порівняно з озимою пшеницею.

Кількість сортів озимого жита за 3 роки становила в середньому 19, з них 6 сортів Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва, 4 -- Інституту землеробства.

Рис. 2 Структура виробництва насіння озимих зернових культур у 2002 році, %

В Україні насіння озимих зернових культур виробляють і реалізують щорічно. Обсяги виробництва у роки із сприятливими природно-кліматичними умовами можуть задовольнити внутрішні потреби країни у посівному матеріалі й дають можливість експортувати його.

Таблиця 1

Використання сортів озимої пшениці селекції Селекційно-генетичного інституту

Показники

Роки

2002 до 2000

2000

2001

2002

%

+, -

Загальна кількість сортів, за якими одержано насіння в даному році, шт.

76

89

86

113,2

10

З них сортів СГІ, шт.

28

29

33

117,9

5

Частка сортів СГІ в загальному переліку, %

36,8

32,6

38,4

Х

1,5

Реалізовано насіння еліти - всього, ц

342087,4

368916,8

359465,5

105,1

17378,1

З них насіння сортів селекції СГІ, ц.

189933,9

227755,0

226725,5

119,4

36791,6

Частка реалізації насіння сортів СГІ , %

55,5

61,7

63,1

Х

7,6

З групи насіння озимих зернових культур Україною експортується пшениця та ячмінь. Експорт озимої м'якої пшениці за 2000-2003 роки зріс на 39,3 % (з 1922,2 т у 2000 році до 2678,4 т у 2003-му). Щодо твердої пшениці, то у 2000 році її не експортували, а у 2002 році обсяги виробництва дозволили реалізувати її за кордон 135,9 т. Хоч наведені показники можуть здатися незначними, країна у 2002 році одержала за рахунок цих операцій 547,1 тис. дол. Щодо ячменю, то обсяги його експорту теж мають тенденцію до зростання -- з 2,2 т у 2000 році до 27 т у 2002-му.

Стосовно імпорту насіння вказаних культур, то його обсяги по пшениці незначні, а по ячменю знижуються -- з 496,1 т (141,9 тис. дол.) у 2000 році до 221 т (97,8 тис. дол.) у 2002 році.

Отже, у 2002 році намітилися позитивні зрушення в експортно-імпортних операціях по насінню озимих зернових культур.

Графічно тенденція обсягів експорту та імпорту насіння озимої м'якої пшениці представлена на рисунку 3.

Рис.3 Динаміка обсягів експорту та імпорту насіння озимої пшениці

Отже, незмінним і визначальним фактором, який визначає рівень підвищення ефективності зернового сектора економіки є сорт. Саме сорт, що створюється, формується і використовується у сільськогосподарському виробництві дає змогу повною мірою реалізувати наявні біокліматичні можливості на вирощуванні зернових культур.

Аналіз свідчить про те, що наявний кількісний і якісний склад сортових ресурсів спроможний забезпечити підвищення врожайності основних зернових культур на 20-25 % та зменшити на 10-15 % недобір продукції рослинництва через дію екстремальних факторів середовища.

Вирішального значення при виборі сортів набуває оцінка їхньої резистентності проти найбільш поширених та небезпечних хвороб. За стійкістю проти борошнистої роси та септоріозу кандидат сільськогосподарських наук В.В.Вовкодав пропонує застосувати такі сорти пшениці: Миронівська 33, Порода, Струмок, Київська 7, Циганка.

Толерантність проти фузаріоду колоса проявили сорти - Фантазія, Одеська, Вікторія, Тра. Із сортів твердих пшениць проти твердої сажки - Харківська 32 та Корал Одеський. Найбільшою посухостійкістю характеризується в Лісостепу і, зокрема, в господарстві “Поділля”, такі сорти: Миронівська 27, Веселка, Поліська 90. Їх використання збільшило б збір зернових у посушливі роки.

В останні роки, коли почастішали посухи та значно погіршали умови перезимівлі зимою зернових, зросло значення ячменя як посухостійкої рослини. Виходячи з цього важливо застосувати саме такі сорти, які в цих умовах давали б максимальні врожаї. Сюди відносять нові сорти: Миронівській 86, Миронівський 82, Дружба, Галант.

Запровадження у господарстві нових сортів гороху дасть можливість одержати понад 30 % приросту урожаю з доведенням його до 38,4 ц/га. Так, наприклад, сорти Орендатор, Інтенсивний 92, Рената потребують внесення мінеральних добрив, а нові сорти Люменецький, Короткостебловий, Норд, Салара - відомі як такі, що не осипаються.

Оскільки Тернопільська область має всі можливості і умови для вирощування кукурудзи, то особливої уваги вимагає впровадження нових сортів саме цієї культури. За даними 1997-1999 рр. Потенціал урожайності гібридів у нашій зоні перебував на рівні 140-150 ц/га. Такі можливості мають сорти Хельга, Валентина, Славутич.

Характерною ознакою найновіших сортів і гібридів усіх зернових культур є висока потенційна продуктивність. Сьогодні можна розраховувати на їх реалізацію не більше як 30-40%. Ось чому в поточному році, мабуть, доцільніше буде ширше використовувати інтенсивні і напівінтенсивні сорти і гібриди, які більш стійкі до несприятливих факторів і за цих умов забезпечують вищу врожайність.

Заслуговують на увагу на сорти, які занесено до Реєстру вперше. Це сорти ярого ячменю Галатея, створений в Селекційногенетичному інституті (м. Одеса) і рекомендований для вирощування в Лісостепу та на Поліссі;

Терен (Вінницька державна сільськогосподарська дослідна станція).

Також сорти вівса - Деснянський (Київська селекційно-дослідна станція Інституту агроекології та біотехнології УНАН).

Впровадження нових районованих сортів є найбільш економічно вигідним і швидко доступним заходом, спрямованим на підвищення урожайності й нарощування валових зборів зерна.

Своєчасно проведені сортооновлення і сортозаміна забезпечують підвищення урожайності на 10-15 відсотків.

Сорт є також основою виробництва високоякісного зерна. Найкращим районованими сортами м'якої пшениці, які слід використовувати в ТОВ “Великоглибочецьке” є такі сорти: Миронівська 29, Миронівська 64, Мирлебен, Миронівська 28, Миронівська31 - за якістю зерна належать до сильних пшениць, вміст білка сягає 14-16 %, клейковини 28-32 %, якість клейковини 45-75 од ІДК. Миронівська 61, Альбатрос одеський, Донецька 48, Коле мак 3, Одеська 161, Поліська 90 - зерно за якістю належить до цінних пшениць, вміст білка 13 %, клейковини 25 %, якість клейковини 45-85 од ІДК.

Найкращими сортами твердої озимої пшениці є Парус, Алий Парус, Дельфін, Коран одеський - вміст білка в них сягає 13,0-16,9 %, сирої клейковини 29,1-44,6 %, якість клейковини 75,5 - 102,5 од ІДК.

Традиційний внутрішній ринок насіння окремих зернових культур в умовах сьогодення характеризується високим степенем зацікавленості аграріїв у насіннєвому посівному матеріалі. Так, за даними СГІ, відсоток господарів, які віддають перевагу і бажають користуватися якісним посівним матеріалом, за останні роки збільшується. Але на остаточне прийняття рішення щодо закупівлі насіння негативно впливає незадовільний фінансовий стан підприємств. Тому, виходячи із ситуації, що склалася, пропонується ширше використовувати довгострокове кредитування (на 3-5 років) аграріїв на закупівлю насіння. Це дасть можливість сільськогосподарським товаровиробникам купувати високоякісний посівний матеріал і розраховуватися за нього частинами, не хвилюючись про можливість залишитися без коштів для закупівлі пального, електроенергії та інше ( в сучасних умовах ця ситуація є досить типовою як для насіннєвих, так і для інших сільськогосподарських підприємств).

Крім того, нові сорти користуватимуться сталим попитом, розвиватиметься насінницька галузь, впроваджуватимуться досягнення НТП у виробництво. Таким чином, впровадження нових сортів, які за умов ринкових відносин виступають не лише як досягнення селекційної роботи, а й як кінцевий продукт, що визначає рівень виробництва рослинницької галузі, дасть змогу отримати високі врожаї зернових культур та підвищити економічну ефективність виробництва зерна.

Висновки і пропозиції

Аналіз організації виробництва зерна по інтенсивній технології дає можливість зробити висновки і внести пропозиції щодо організацій виробництва, управління в Товаристві з обмеженою відповідальністю “Великоглибочецьке” .

1. Стан організацій виробництва зернового господарства характеризується складом і розміром посівних площ, урожайністю і валовим збором продукції, економічною ефективністю виробництва. Позитивним в даному господарстві є те, що у зв'язку із скороченням посівних площ під с/г культури, під зернові культури посівні площі різко не скорочуються. Найбільшу питому вагу займає озима пшениця, оскільки вона дає високі врожаї і тим самим забезпечує високі валові збори зерна.

2. Собівартість виробництва зерна за останній час має тенденцію до підвищення. І якраз зниження собівартості є однією з основних проблем для працівників господарства.

3. Відсутність належної уваги до виробництва зерна, низька продуктивність праці в свою чергу впливають на рентабельність зернового господарства. Але незважаючи на ці перестороги Товариство вже ж таки отримало у 2004 р. прибутки від зернового господарства. Вони становили 125 тис. грн. Тобто зернове господарство тут рентабельне.

4. Незалежно від спеціалізацій господарства зерновиробництву повинна приділятися першочергова увага, оскільки виробництво є основою всіх інших галузей. За останні сім років спостерігається зниження родючості ґрунтів, на дві третини скоротився машинно-тракторний парк, а з тієї техніки, що залишилась майже 70 % її відпрацювало амортизаційні строки.

5. Спад виробництва с/г продукції супроводжується погіршенням фінансового стану господарства. Від реалізації продукції отримують майже самі збитки. Заборгованість по виплаті заробітної плати складала 200 тис.грн. В усіх цих негативних явищах є суб'єктивні і об'єктивні причини. А тому працівникам товариства перш за все потрібно:

1. Організовувати вирощування зернових культур з впровадженням інтенсивних технологій, які включають в себе застосування високопродуктивних сортів та гібридів, розміщення посівів по найкращих попередниках, належний обробіток ґрунту, раціональне використання добрив, захист полів від ерозій, а рослин - від бур'янів, шкідників і хвороб.

2. Використовувати наявні в господарстві можливості збільшення внесення органічних та мінеральних добрив під зернові культури. Це призведе до підвищення врожайності озимої пшениці до 50 ц/га, ярих зернових до 45 ц/га.

3. Добре насіння - основа високих урожаїв. Необхідно організувати широке застосування високоврожайних сортів, насамперед, озимої пшениці. Це такі як “Щедра”, “Полісся”, “Іллічівка”. Це призведе до підвищення врожайності зерна на 2-3 ц/га.

4. Важливим аспектом виробництва (будь-якого) є налагодження дисципліни праці, необхідно правильно організувати оплату праці, при цьому робити різні стимули для працівників, заохочувати їх.

5. Прийняти всі міри щодо покращення використання тракторів, автомашин та ґрунтообробної техніки, необхідно організувати виробництво так, щоб не було простоїв техніки, раціонально використовувати пальне.

Від держави потрібно:

1). Поновити такий економічний важель як державний контракт на стратегічно важливі продукти - зерно, цукор, продукцію тваринництва.

2). Уряду України проводити фінансову підтримку господарств в проведенні весняно-польових і збиральних робіт. Вирішити питання по державному регулюванні ринку зерна, цукру. Зменшити податковий тиск на виробників в сільськогосподарської продукції. Також в даний час для господарства дуже важливо придбати один зернозбиральний комбайн Е - 525 Н або Дон - 1500. він замінить ті комбайни, які є і цим самим строки збирання зернової продукції скоротяться до 15 днів.


Подобные документы

  • Теорія і практика світового виробництва зерна. Організаційно-економічна характеристика господарства. Склад і структура сільськогосподарських угідь. Структура товарної продукції господарства. Організація і економічна ефективність виробництва зерна.

    курсовая работа [43,2 K], добавлен 12.01.2010

  • Напрямки підвищення економічної ефективності зерновиробництва, показники та критерії її оцінювання. Виробничо-економічна характеристика господарства, динаміка і структура собівартості зерна, причини її зміни. Фактори виробництва зерна та врожайності.

    курсовая работа [94,1 K], добавлен 26.01.2011

  • Показники економічної ефективності виробництва сої і методика їх визначення. Напрями інтенсифікації розвитку сільськогосподарських підприємств. Впровадження комплексної механізації виробничих процесів. Динаміка розвитку та підвищення виробництва зерна.

    курсовая работа [88,4 K], добавлен 08.08.2015

  • Економічний стан виробництва зернового господарства: розміщення, спеціалізація і показники ефективності виробництва. Особливості вирощування зернових культур. Планування виробництва, організація зберігання та реалізації продукції зернового господарства.

    реферат [619,6 K], добавлен 20.05.2010

  • Народногосподарське значення, розвиток та розміщення виробництва соняшнику в Україні. Економічна ефективність виробництва соняшнику, її показники та методика визначення. Природно-економічні умови та спеціалізація господарства. Динаміка посівних площ.

    дипломная работа [203,9 K], добавлен 08.12.2008

  • Економічна ефективність виробництва і переробки зерна та необхідність її підвищення. Оцінка природо-кліматичних умов господарства та їх рівня використання. Удосконалення механізму економічних взаємовідносин та запровадження прогресивних технологій.

    дипломная работа [122,4 K], добавлен 12.05.2009

  • Виробництво зерна та зерновий ринок в Україні. Основи підвищення економічної ефективності виробництва зерна. Проектне обґрунтування урожайності зернових та визначення беззбиткового обсягу виробництва. Підвищення економічної ефективності виробництва.

    курсовая работа [84,4 K], добавлен 11.05.2009

  • Динаміка посівних площ та урожайності сільськогосподарських культур. Наявність поголів’я тварин та їх продуктивність. Виробничий напрямок та спеціалізація виробництва. Аналіз ефективності виробництва продукції рослинництва. Організація реалізації ячменю.

    курсовая работа [140,6 K], добавлен 29.03.2014

  • Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, головні показники ефективності. Рівень виробництва зернових культур на підприємстві, що вивчається. Розробка шляхів підвищення економічної ефективності виробництва зернових культур.

    курсовая работа [87,2 K], добавлен 14.12.2013

  • Економічна сутність процесу виробництва продукції рослинництва. Організаційно-економічна характеристика досліджуваного підприємства. Аналіз посівних площ та урожайності сільськогосподарських культур. Засоби збільшення обсягів виробництва продукції.

    курсовая работа [309,5 K], добавлен 17.02.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.