главнаяреклама на сайтезаработоксотрудничество База знаний Allbest
 
 
Сколько стоит заказать работу?   Искать с помощью Google и Яндекса
 





Статистичний аналіз урожайності кормових культур

Огляд літературних джерел. Характеристика об’єкта досліджень. Природні та економічні умови виробництва. Статистичний аналіз урожайності кормових культур. Аналіз рівня та факторів урожайності методом аналітичного групування.

Рубрика: Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид: курсовая работа
Язык: украинский
Дата добавления: 16.08.2007
Размер файла: 247,9 K

Полная информация о работе Полная информация о работе
Скачать работу можно здесь Скачать работу можно здесь

рекомендуем


Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.

Название работы:
E-mail (не обязательно):
Ваше имя или ник:
Файл:


Cтуденты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны

Подобные документы


1. Статистичний аналіз урожайності картоплі
Особливості вирощування овочевих культур. Прогнозування та аналіз факторів, які впливають на урожайність картоплі. Суть методу аналітичного групування, кореляційного та індексного аналізу, взаємозв’язок між результативною та факторними ознаками.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 11.02.2011

2. Статистичний аналіз і прогнозування урожайності цукрових буряків в господарствах Андрушівського району Житомирської області
Поняття про урожай та урожайність. Динаміка та прогнозування урожайності цукрових буряків. Оцінка досягнутого рівня урожайності цукрових буряків в господарствах Андрушівського району. Залежність урожайності цукрових буряків від факторів виробництва.
курсовая работа [198,4 K], добавлен 30.09.2010

3. Економіко-статистичний аналіз виробництва соняшника в господарствах Дергачівського району Харківської області
Аналіз посівних площ соняшнику. Динаміка урожайності соняшнику протягом 2000-2009 років. Аналіз валових зборів соняшника та факторів, які зумовлюють їх зміну. Шляхи підвищення урожайності та збільшення валових зборів даної сільськогосподарської культури.
курсовая работа [57,8 K], добавлен 24.03.2011

4. Статистичний аналіз виробництва соняшника в Зміївському районі Харківської області
Соняшник як основна олійна культура в Україні. Аналіз посівних площ соняшника у Зміївському районі Харківської області, динаміка урожайності цієї культури, валових зборів та факторів, що зумовлюють їх зміну. Шляхи підвищення урожайності соняшника.
курсовая работа [148,4 K], добавлен 08.05.2011

5. Урожайність та шляхи її підвищення у ДП "Урагросоюз" Ананьївського району Одеської області
Природно-економічна характеристика сільськогосподарського підприємства ДП "Агросоюз". Склад посівних площ. Показники динаміки урожайності зернових культур. Індексний аналіз валового збору, методи його прогнозування. Регресійний аналіз зміни урожайності.
курсовая работа [148,2 K], добавлен 05.09.2010

6. Шляхи покращення урожайності озимої пшениці в господарстві
Організаційно-економічна характеристика СТОВ "Більшовик". Динаміка і структура його посівних площ. Аналіз стійкості урожайності сільскогосподарських культур та впливу різних факторів на неї. Економічна ефективність вирощування і реалізації озимої пшениці.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 31.03.2011

7. Статистичний аналіз продуктивності та валового приросту молодняку великої рогатої худоби та тварин на відгодівлі
Аналіз рівня факторів продуктивності корів і валового виробництва молока методами аналітичного групування. Динаміка показників продуктивності молодняку методом укрупнення періодів, ковзної середньої, абсолютному приросту і способом найменших квадратів.
курсовая работа [633,5 K], добавлен 18.04.2011

8. Аналіз ефективності виробництва продукції рослинництва та шляхи її підвищення в ПСП "Немирівське"
Економічна сутність процесу виробництва продукції рослинництва. Організаційно-економічна характеристика досліджуваного підприємства. Аналіз посівних площ та урожайності сільськогосподарських культур. Засоби збільшення обсягів виробництва продукції.
курсовая работа [309,5 K], добавлен 17.02.2011

9. Організація і планування виробництва ячменю
Динаміка посівних площ та урожайності сільськогосподарських культур. Наявність поголів’я тварин та їх продуктивність. Виробничий напрямок та спеціалізація виробництва. Аналіз ефективності виробництва продукції рослинництва. Організація реалізації ячменю.
курсовая работа [140,6 K], добавлен 29.03.2014

10. Аналіз економічної ефективності виробництва гречки
Організаційно-економічна характеристика господарства. Аналіз динаміки і виконання плану валового виробництва гречки. Розрахунок продуктивності і собівартості гречки, її реалізації та рентабельності виробництва. Шляхи підвищення урожайності продукції.
курсовая работа [90,9 K], добавлен 24.01.2011


Другие документы, подобные Статистичний аналіз урожайності кормових культур


25

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра фінансів та кредиту

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

із статистики на тему:

Статистичний аналіз урожайності кормових культур

на прикладі підприємств Вінницького району

Виконавець: студент

обліково-фінансового факультету

заочного відділення

________________________________

Керівник: _____________________

Вінниця 2006

Зміст

Вступ

3

1. Огляд літературних джерел

4

2. Характеристика об'єкта досліджень

8

2.1. Природні та економічні умови виробництва

8

2.2. Оцінка фінансового стану

11

3. Статистичний аналіз урожайності кормових культур

12

3.1. Аналіз рівня та факторів урожайності методом

аналітичного групування

12

3.2. Кореляційний аналіз

20

3.3. Динаміка урожайності

23

3.4. Індексний аналіз

25

Висновки та пропозиції

27

Список використаної літератури

28

Додатки

29

Вступ

Кормові культури в загальному клині культур України займають близько 23 %. При досить невеликій питомій вазі в складі с.-г. угідь держави вони відіграють надзвичайно важливу роль, забезпечуючи близько 80 % всієї потреби кормів на годівлю худоби. З них отримують соковиті, грубі і частково концентровані корми.

За останнє десятиріччя в Україні намітився значний спад продуктивності тваринництва зумовлений, як одною з головних причин, відсутністю повноцінної і збалансованої за протеїном годівлі. Більш того в господарствах різко скоротилось виробництво різних видів кормів. Кормова база господарства, що включає в себе всі види кормових угідь з яких потенційно можна отримати ті чи інші види кормів перебуває в занепаді. В раціоні худоби відсутний необхідний запас концентрованих кормів, переважають кормові коренеплоди і побічний продукт зернового господарства - солома. Виробництво силосу, сінажу, трав'яного борошна скоротилось майже в 6 раз порівняно з 1997 роком [1, с. 4].

Виходячи з вказаних причин кормова база господарств потребує підвищення ефективності і навіть реорганізації кормової бази та ефективності використання кормів.

Мету курсової роботи слід визначити як вироблення у студента навиків аналізу ефективності використання кормів, статистичного аналізу ефективності функціонування кормової бази на прикладі конкретного господарства і розробки на основі такого аналізу практичних рекомендацій до її покращення.

1. Огляд літературних джерел

Урожай і урожайність - найважливіші результативні показники землеробства і сільськогосподарського виробництва в цілому. Рівень урожайності відображує вплив економічних і природних умов, а також якість організаційно-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і господарств [1, с. 24].

Під урожаєм (валовим збором) у статистиці розуміють загальний обсяг продукції, зібраної з усієї площі посіву окремих сільськогосподарських культур або їх груп. Урожайність -це середній обсяг продукції з одиниці посівної площі. Для культур, що вирощуються у відкритому ґрунті, урожайність визначають з розрахунку на 1ra, a y закритому ґрунті - на 1 м2 [2, с. 211].

Урожай є результатом складного процесу вирощування сільськогосподарських культур, в якому переплітаються економічний, біологічний та природний процеси відтворення. Для його характеристики використовують такі показники: видовий урожай, урожай на пні перед початком своєчасного збирання (біологічний) і фактичний урожай.

Видовий урожай -це очікувані розміри валового збору в певний період вегетації рослин. Визначають його спеціалісти агрономічного профілю на око залежно від стану, посівів: густоти сходів, ступеня розвитку рослин тощо. Видовий урожай можна встановити також методом кореляції із застосуванням показників стану рослин і ґрунту [2, с. 212-214].

Під урожаєм, на пні перед початком своєчасного збирання розуміють весь вирощений урожай без урахування втрат.

Фактичний (амбарний) урожай-це кількість фактично зібраної і оприбуткованої продукції окремих сільськогосподарських культур. Від урожаю на пні він різниться на величину втрат під час збирання і транспортування продукції.

Відповідно до показників урожаю розрізняють такі ( види урожайності) видову, на пні перед початком своєчасного збирання і фактичну.

Фактичну урожайність обчислюють з розрахунку на 1 га весняної продуктивної площі.

Для зернових і кормових культур важливе значення має показник урожайності, що характеризує чистий збір з розрахунку на 1 га весняної продуктивної площі. Його обчислюють, віднімаючи від фактичної урожайності (за масою після доробки) витрати насіння на 1 га весняної продуктивної площі. Чистий збір з 1 га дає змогу правильніше оцінити середню продуктивність озимих і ярих зернових культур, оскільки посіви озимих культур нерідко гинуть, у зимово-весняний період, що зумовлює втрату відповідної кількості насіння [2, с. 214; 3, с. 107].

У процесі аналізу даних про урожай і урожайність оцінюють рівень виконання планових завдань урожайності і валового збору, досліджують динаміку урожайності, а також визначають вплив природнокліматичних і економічних факторів на її рівень для виявлення резервів підвищення урожайності і збільшення виробництва продукції рослинництва.

Рівень виконання плану валового збору і урожайності визначають способом різниць і за допомогою індексів [2, с. 218; 4, с. 142].

Спосіб різниць використовують при аналізі виконання плану по окремих сільськогосподарських культурах, індекси - при аналізі виконання плану по групі однорідних культур (зернових, овочевих, баштанних, кормових тощо) [2, с. 218; 5, с. 23].

Спочатку розглянемо послідовність аналізу виконання плану урожайності і валового збору окремих культур. Щоб визначити виконання плану урожайності певної культури, обчислюють індивідуальний індекс урожайності

Виконання плану валового збору окремих культур визначають за допомогою індивідуального індексу валового збору [6, с. 105].

На валовий збір окремої культури впливають два фактори: посівна площа і урожайність. Щоб встановити вплив посівної площі на виконання плану валового збору, різницю між фактичною і плановою посівною площею множать на планову урожайність: (П1 - П00.

Для визначення впливу урожайності на виконання плану валового збору різницю між фактичною і плановою урожайністю множать на фактичну посівну площу (У1 - У0) х П1

Для поглиблення аналізу індекс структури посівних площ можна обчислити при фактичній урожайності, а індекс урожайності постійного складу - при плановій посівній площі.

Для оцінки динаміки, закономірностей і змін рівнів урожайності використовують способи укрупнення періодів, згладжування за допомогою ковзної середньої, аналітичне вирівнювання по прямій лінії або параболі другого порядку. При укрупненні періодів і розрахунку ковзних середніх періоди часу повинні бути якісно однорідними по факторах, що визначають загальну тенденцію, і досить довготривалими, щоб уникнути випадкових коливань урожайності під впливом метеорологічних умов. Щоб забезпечити вирівнювання метеорологічних умов, періоди для розрахунку середніх слід брати за 5-7 років залежно від кліматичної зони, оскільки їх коливання посилюються у напрямі із північного заходу на південний схід [2, с. 219].

При вивченні динаміки урожайності за тривалий період потрібно поділити його на відповідні періоди часу.

Для виявлення резервів зростання урожайності важливу роль відіграють аналіз і кількісна оцінка впливу певних факторів на її рівень. Фактори, що впливають на урожайність, можна поділити на природні і економічні (господарські). Природні фактори характеризуються якістю грунтів і показниками кліматичних (за тривалий період) та метеорологічних (звичайно за рік або період вегетації сільськогосподарських культур) умов. Показники метеорологічних умов доцільно аналізувати за окремими періодами і фазами розвитку рослин.

Економічні фактори є результатом розвитку продуктивних сил і характеризуються показниками інтенсивності землеробства. До них належать наявність, структура, якість і ступінь використання виробничих ресурсів (робочої сили, меліоративних споруд, тракторів і сільськогосподарських машин, палива, добрив, засобів захисту рослин від бур'янів, шкідників і хвороб тощо) [2, с. 220].

На урожайність сільськогосподарських культур впливає і також рівень агротехніки. Під агротехнікою розуміють встановлені агрономічною наукою і передовою практикою прийоми вирощування сільськогосподарських культур для одержання високих і сталих урожаїв [2, с. 220].

Для характеристики виконаних робіт і матеріальних витрат використовують показники: обсягу робіт на одиницю площі посіву (кількість міжрядних обробітків, кількість укосів тощо); обсягу вкладень (норми висіву насіння, дози добрив, норми витрати води для зрошення тощо); якості робіт (глибина оранки, наявність огріхів тощо); якості вкладень (якість добрив, схожість насіння тощо); способів виконання робіт і вкладень (основне внесення добрив, підживлення, внесення в рядки, роздільне збирання, пряме комбайнування тощо); строки виконання робіт.

Вплив агротехнічних заходів на рівень урожайності сільськогосподарських культур визначають, проводячи спеціальні досліди, а також обробляючи, аналізуючи і узагальнюючи масові виробничі дані колгоспів, держгоспів та інших підприємств. Для оцінки впливу агротехнічних заходів на урожайність використовують факторні та результативні групування, парну і множинну кореляцію, дисперсійний аналіз. Широко застосовують порівняння урожайності у колгоспах і держгоспах з відповідними даними передових господарств, сортодільниць і дослідних установ.

Способом групувань досліджують вплив таких факторів, як якість грунтів, строки виконання робіт, забезпеченість основними засобами, застосування добрив, форми господарювання і організації виробництва тощо.

2. Характеристика об'єкта досліджень

2.1. Природні та економічні умови виробництва

ТОВ СОП “Мир” Степанівської сільської Ради Вінницького району, Вінницької області знаходиться в селі Степанівка та хуторі Чернеги. Центральна садиба господарства знаходиться на віддалі 6 км від районного центру м. Вороновиці, 6 км від Вороновицької РТС, 5 км від залізничної станції та в 4 км від цукрового заводу.

Напрямок господарства - буряко-зерновий з розвиненим тваринництвом.

Територія господарства знаходиться в південно-західному (Вінницькому) агрогрунтовому районі центрального Лісостепу. Район характеризується м'яким кліматом, температура повітря, атмосферні опади розподіляються протягом вегетаційного періоду досить рівно, що створює сприятливі кліматичні умови для розвитку та визрівання с.-г. культур.

За багаторічними даними Вінницької метеорологічної станції та Вороновицького пункта спостереження кліматичні умови районна характеризуються величинами наведеними в таблиці 1.

З наведених даних видно, що найбільш низька температура буває в лютому місяці. У цьому місяці в деякі роки температура може знижуватись до -34 о С.

Зима нестабільна за середньодобовими температурами. Висока температура періодично буває на протязі усієї зими.

В окремі дні в січні та лютому місяцях температура підвищується до 10 о С, що супроводжується відлигами. Значні відлиги взимку особливо при наявності снігового покриву завдають великої шкоди озимим культурам.

Внаслідок розтавання снігу, а часто і випадання в цей час дощів, поверхневий шар ґрунту відтає, перезволожується, а тому при дальшому зниженні температури утворюється льодова кірка, яка пошкоджує посіви. Внаслідок цього, не вкриті снігом посіви, під час великих морозів в окремі роки вимерзають.Таблиця 1

Погодньокліматичні умови території ТОВ СОП “Мир” (с. Степанівка, Вінницького району)

№ п/п

Кліматичні елементи

Місяці

Середня річна

I

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

1

Середня температура повітря

-6,3

-4,6

-0,4

6,6

13,9

16,9

18,9

19,9

13,3

7,3

0,8

-3,3

6,8

2

Максимальна температура

повітря, о С

10

10

19

27

31

33

37

37

32

27

23

11

-

3

Мінімальна температура повітря, о С

-32

-34

-27

-14

-4

2

2

3

-4

-20

-22

-29

-

4

Сума опадів, мм

21

17

24

31

50

70

70

57

40

40

39

27

489

5

Кількість днів з опадами

13

11

12

10

13

12

12

10

9

10

11

13

136

6

Середня відносна вогкість повітря в 13 год, %

83

79

22

56

49

53

53

50

54

69

79

86

65

7

Висота сніжного покриву, см

15

21-24

5-18

3

7-9

Морозних днів на рік буває найбільше 170, найменше 115, в середньому 142 дня.

Кількість опадів характеризується середньою річною сумою 489 мм. Середня річна кількість днів з опадами 136.

В окремі роки кількість опадівзменшувалась до 347 мм (1903 р.) або збільшувалась до 706 мм (1917 р.). Найбільша кількість опадів випадає в літній період 193 мм.

Сніговий покрив здебільшо неглибокий і нестійкий. Середня висота його коливається в межах 7-9 см. Сніговий покрив зберігається в середньому 90-100 днів, а в останній декаді березня зникає.

Найбільш характерні для умов господарства південно-східні та північно-західні вітри.

Середня тривалість вегетаційного періоду становить 199 днів з 11.06 по 26 10.

В геоморфологічному відношенні територія колгоспу знаходиться в районі Придніпровського плато, яке на заході прилягає до Волино-Подільського плато, на сході доходить до Дніпра, а на півдні до границі Причорноморської низовини.

Загальний рельєф колгоспу широко хвилястий, ускладнений глибокою балкою, яка радіально розгалужується на велику кількість менших балок.

Підгрунтові води залягають на території господарства на глибині 15-20 м.

Природна рослинність на луках представлена злаковими асоціаціями та осоками. Поля забур'янені в основному осотом рожевим, мишієм, пирієм та ін.

Переважаючі ґрунтотворні породи на території господарства - леси.

Ґрунти господарства формувались на лесі під впливом степової рослинності, яка тут зміняла одна другу.

В силу процесів грунтотворення на території господарства поширені такі основні грунти: темно-сірі опідзолені, чорноземи опідзолені, чорноземи реградовані, наносні грунти, чорноземно-лучні та лучно-болотні.

2.2. Оцінка фінансового стану господарства

Результати основних коефіцієнтних оцінок фінансової стабільності підприємтсва на основі даних фінансового балансу підприємства наведені в таблиці 2.

Фінансовий стан підприємства оцінюється як незадовільний із рівнем рентабельності в цілому по господарству за 2005 ік 0,2 %. Відсутність власних оборотних кошт, низький коефіцієнт залучених фінансів, маневреності капіталу та платоспроможності (більшість коефіцієнтів від'ємні) свідчить про відсутність фінансової стабільності підприємтсва.

Таблиця 2

Фінансова стабільність та платоспроможність підприємства на 2005 р.

(ТОВ СОП “Мир”, с. Степанівка)

Показники

На 01.01.2005

На 31.12.2005

Відхилення, +/-

Коефіцієнт фінансової незалежності

0,84

0,76

-0,09

Коефіцієнт фінансової залежності

0,16

0,24

0,09

Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів

0,19

0,32

0,13

Наявність власних оборотних коштів, тис. Грн..

-105,00

-159,00

-54,00

Коефіцієнт маневреності власного капіталу

-0,03

-0,05

-0,02

Коефіцієнт грошової платоспроможності

0,06

0,05

-0,01

Коефіцієнт розрахункової платоспроможності

0,17

0,10

-0,08

Коефіцієнт ліквідної платоспроможності

0,82

0,83

0,01

3. Статистичний аналіз урожайності кормових культур

3.1. Аналіз рівня та факторів урожайності методом

аналітичного групування

При вивченні залежностей методом аналітичних групувань застосовуються результативні і факторні групування.

Результативним називається групування, в якому групувальною ознакою є який-небудь результативний показник.

Факторним називається групування, в якому групувальною ознакою є факторний показник, що впливає на зміну результативної ознаки. Якщо факторна ознака істотна, а кількість одиниць у групі достатньо велика, то інші умови в середньому по групі вирівнюватимуться і зміна результативного показника визначатиметься зміною факторної ознаки.

Як результативну ознаку для групувань виберемо урожайність кормових культур як факторні слідуючі ознаки: середню якість грунітв (бал), розмір витрат на 1 га (грн), питома вага кормових культур у площі посіву (%).

Ранжирований ряд для показника врожайність кормових культур має вигляд представлений в таблиці 3 та графічно у вигляді огіви Гальтона (рис. 1).

Визначимо кількість груп та величину інтервалу для проведення результативного групування.

Для визначення кількості груп використаємо таку формулу:

n =3,322lg N;

Кількість господарств по Вінницькому району, що використовуються в роботі - 24. Отже, кількість груп:

n = 5.

Довжину інтервалу визначаємо за формулою:

h = (X max - X min) / n = 51,6

Таблиця 3

Ранжирований ряд підприємств за врожайністю кормових культур

№ пор.

Шифри підприємств

Врожайність, ц/га

№ пор.

Шифри підприємств

Врожайність, ц/га

1

22

28,7

14

8

115,6

2

10

32,5

15

15

135,1

3

6

37,7

16

20

139,0

4

1

60,7

17

11

139,6

5

2

66,1

18

16

154,0

6

13

71,4

19

21

188,9

7

3

84,8

20

4

190,4

8

23

85,5

21

18

197,2

9

9

85,8

22

12

226,0

10

5

86,2

23

17

245,0

11

14

88,9

24

19

286,5

12

7

106,4

13

24

106,4

Відповідно до встановленої величини інтервалу складемо інтервальний ряд розподілу підприємств району за врожайністю кормових культур (таблиця 4, рис. 1).

Таблиця 4

Інтервальний ряд розподілу підприємств за врожайністю кормових культур

Номер групи

Межі груп за врожайністю кормових культур

Кількість підприємств в групі

I

28,7-80,2

6

II

80,3-131,9

8

III

132-183,5

4

IV

183,6-235,2

4

V

235,3-286,9

2

Виходячи з правила, що в групі повинно бути не менше 3 підприємств, укрупнимо 4 групу, об'єднавши 4 і 5 групи. В результаті отримаємо перегрупований ряд розподілу підприємств за урожайністю кормових культур (табл. 5).Таблиця 5

Перегрупований інтервальний ряд розподілу підприємств за врожайністю кормових культур

Номер групи

Межі груп за врожайністю кормових культур

Кількість підприємств в групі

I

28,7-80,2

6

II

80,3-131,9

8

III

132-183,5

4

IV

Більше 183,6

6

Після побудови інтервального ряду ряду розподілу зобразимо його графічно у вигляді гістограми, в якому на осі абсцис відкладемо розмір інтервалів за врожайністю кормових культур, а на ординаті - кількість підприємств у групі (рис. 2).

На основі отриманих даних побудуємо таблицю зведеного результативного групування (таблиця 6).

Таблиця 6

Зведені дані результативного групування підприємств Вінницького району по урожайності кормових культур, 2005 рік

Показники

Групи підприємств по виходу продукції рослинництва і тваринництва на 1га с/г угідь

Всього

І від 28,7 до 80,2

ІІ від 80,3 до 131,9

ІІІ від 132 до 183,5

IV більше 183,6

Шифри підприємств

22, 10, 6, 1, 2, 13

3, 23, 9, 5, 14, 7, 24, 8,

15, 20, 11, 16

21, 4, 18, 12, 17, 19

24

Посівна площа кормових культур, га

2149,0

2283,0

1680,0

2819,0

8931,0

Валовий збір, ц

112866,0

218207,0

236920,0

619534,0

1187527,0

Сума балів якості грунтів

268,0

384,0

247,0

270,0

1169,0

Всього витрат по кормових, грн

642,1

1141,6

590,0

864,2

3237,9

Всього посівів, га

5530,0

8535,0

2947,9

4266,3

21279,2

На основі зведених даних результативного групування знайдемо залежність урожайності зернових культур від впливу окремих факторів (таблиця 7).

За результатами результативного групування найкраще прослідковується залежність урожайності кормових культур з розміром затрат на 1 га посіву, тому для факторного групування виберемо саме цю ознаку.

Використовуючи попередні дані заповнимо таблицю факторного групування (табл.. 8).

Використовуючи зведені дані факторного групування, використовуючи середню арифметичну зважену величину визначимо залежність урожайності кормових культур від розміру витрат на 1 га в підприємствах Вінницького району за 2001 рік (табл. 9).

Таблиця 7

Залежність урожайності кормових культур від впливу окремих факторів

Показники

Групи підприємств по урожайності кормових культур, ц/га

В середньому

ІV в %

до І

І від 28,7 до 80,2

ІІ від 80,3 до 131,9

ІІІ від 132 до 183,5

IV більше 183,6

Кількість господарств

6

8

4

6

24

-

Урожайність кормових культур, ц/га

52,5

95,6

141,0

219,8

133,0

418,4

Середня якість грунтів, бал

44,7

48

61,8

45

48,7

100,7

Розмір затрат на 1 га, грн..

298,8

500,0

351,2

306,6

362,5

102,6

Питома вага кормових культур у площі посіву, %

38,9

26,7

57,0

66,1

42,0

170,0

Таблиця 8

Зведені дані факторного групування підприємств Вінницького району за розміром витрат на 1 га кормових культур, 2001 рік

Група підприємств за розміром витрат на 1 га зернових культур (факторна ознака), грн..

Шифр підприємства

Суми по вихідних даних для визначення середнього значення

Факторної ознаки

Результативної ознаки

Всього витрат, грн..

Площа посівів кормових, га

Валовий збір, ц

І від 28,7 до 80,2

22, 10, 6, 1, 2, 13

642,1

2149,0

112866,0

ІІ від 80,3 до 131,9

3, 23, 9, 5, 14, 7, 24, 8,

1141,6

2283,0

218207,0

ІІІ від 132 до 183,5

15, 20, 11, 16

590,0

1680,0

236920,0

ІV більше 183,6

21, 4, 18, 12, 17, 19

864,2

2819,0

619534,0

Всього по сукупності

24

3237,9

8931,0

567993,0

Таблиця 9

Залежність урожайності кормових культур від розміру витрат на 1 га в підприємствах Вінницького району за 2001 рік

Групи підприємств за розміром витрат на 1 га зернових культур (факторна ознака), грн..

Кількість підприємств

Середні рівні факторної та результативної ознаки

Розмір витрат

на 1 га, грн..

Урожайність зернових, ц/га

І від 28,7 до 80,2

6

298,79

52,52

ІІ від 80,3 до 131,9

8

500,04

95,58

ІІІ від 132 до 183,5

4

351,19

141,02

ІV більше 183,6

6

306,56

219,77

В середньому

24

362,55

63,60

ІV гр.. в % до І гр..

-

121,3

121,1

Отже, в цілому можна зробити висновок, що на врожайність кормових культур найбільш впливає рівень затрат на 1 га площі кормових культур. Слід також відмітити, що бальна оцінка грунтів також визначає в певній мірі урожайність кормових культур, судячи з результатів зведеного факторного групування.

3.2. Кореляційний аналіз

Кореляційний аналіз широко застосовується в статистиці для аналізу зв'язків між явищами. Застосування його є одним з обов'язкових елементів статистичного аналізу показників.

Більшість показників с.-г. виробництва вказується мають складні характери залежностей проте найбільш широкого використання набув парний метод кореляційного аналізу (лінійна залежність).

Виходячи з того, що в роботі аналізується урожайність зеленої маси кукурудзи на зелений корм і силос як однієї із головних складових зеленого конвеєра господарства та джерело зелених та грубих кормів в ході попередніх підрахунків після аналізу кореляційних полів залежностей було визначено повну кореляційну палетку даних. Ряд найбільш суттєвих залежностей з повним ходом підрахунків коефіцієнта кореляції та його похідних приводиться в додатку 2.

Основні кореляційні залежності отримані в ході обчислень приводяться в таблиці 8.

Таким чином, аналізуючи одержані кореляційні зв'язки можна стверджувати, що кукурудза на силос і з/к із середньою силою прямого зв'язку визначає продуктивність с.-г. тварин молочного стада та на відгодівлі. Підвищення урожайності на 16-31 % за коефіцієнтом детермінації зумовить підвищення виходу молока та приросту свинини з 1 га с.-г. угідь, підвищить забезпеченість господарства зеленими кормами та силосом при незмінній площі під багаторічними травами.

Це в кінцевому випадку сприятиме підвищенню рентабельності кормових культур в еквівалентному виразі на 1 ц к.о., сприятиме підвищенню рентабельності тваринництва та господарства в цілому. Крім того ріст урожайності прямо корелює з чисельністю поголів'я тварин худоби, тобто забезпечить розширене відтворення стада та обернено корелює з собівартість 1 ц к.о., тобто забезпечить зниження витрат по галузі кормовиробництва.

Такі висновки витікають з аналізу характеру встановлених залежностей.

Таблиця 8

Залежність урожайності зеленої маси кукурудзи на силос та зелений корм

від ряду показників

Корелююча ознака

Значення коефіцієнта кореляції

Надій молока всього, ц

0,510

Поголів'я молочного стада, гол

0,610

Середньорічне поголів'я ВРХ на відгодівлі, гол

0,500

Загальне виробництво кормів, ц к.о.

0,483

Витрати кормів на молоко, ц к.о.

0,608

Витрати кормів на приріст ВРХ, ц к.о.

0,462

Собівартість приросту свиней всього, тис грн..

0,497

Вироблено силосу, ц

0,834

Вироблено з/к, ц

0,751

Рентабельність приросту ВРХ, %

0,441

ВВП господарства всього, тис грн..

0,622

Одержано гною в господарстві, т

0,568

Затрати на корми всього, тис грн..

0,455

Рівень рентабельності тваринництва, %

0,397

Середньорічне поголів'я худоби, ум гол

0,604

Вироблено ВП тваринництва на 1 ум гол, тис грн..

0,432

Витрачено кормів на 100 га с.-г. угідь, ц к.о.

0,380

Вироблено молока на 100 га ріллі, ц

0,463

Вироблено приростів ВРХ на 100 га ріллі, ц

0,439

Мінімальне значення при Р<0,05 - 0,380, при Р<0,01 - 0,551

Використовуючи дані попередніх розрахунків проведемо визначення множинного коефіцієнта кореляції за показниками надій молока (ryx1=0,510), витрати кормів на молоко (r yx2=0,608), rx1x2 (додаток 3) = 0,913

При лінійному факторному зв'язку коефіцієнт множинної кореляції обчислюють за формулою:

,

де r -лінійні парні коефіцієнти кореляції, які відповідно дорівнюють:

Підставивши у формулу дістанемо, що R = 0,618 (при Р < 0,01).

Отриманий множинний коефіцієнт кореляції вказує на користь тісного взаємозв'язку між надоями молока, витратами кормів на молоко та урожайністю кукурудзи на силос і з/к, що знаходить своє відображення в раціонах годівлі.

3.3. Динаміка урожайності

Проведемо аналіз рядів динаміки урожайності кукурудзи на силос і з/к використовуючи дані по господарству ТОВ СОП “Мир” (с. Степанівка).

Всі проміжні розрахунки винесемо в додаток 4. В основній частині покажемо лише результуючу таблицю вирівняних різним способом рядів динаміки (таблиця 9).

Таблиця 9

Ряди динаміки вирівняні різними статистичними методами

Існуючий ряд динаміки (урожайність кукурудзи на силос і з/к, ц/га)

Вирівняний ряд динаміки

за середнім абсолютним приростом

по рівнянню прямої

по рівнянню параболи

за середнім коефіцієнтом зростання

253,0

276,6

158,3

201,1

275,3

61,1

268,1

156,6

167,3

266,0

127,5

259,7

154,8

142,6

257,0

201,4

251,2

153,0

127,1

248,3

196,3

242,8

151,3

120,7

239,9

82,4

234,3

149,5

123,5

231,8

65,0

225,9

147,7

135,5

223,9

165,8

217,4

146,0

156,7

216,3

209,0

209,0

144,2

187,0

209,0

Урожайність кукурудзи на силос і з/к є низькою (урожайність на рівні однорічних трав при потенційних урожаях сучасних гібридів 370-450 ц/га) та варіюючою в різні роки. Тому складений динамічний ряд є нестабільним Порівнюючи різні методи слід відмітити, що у відповідності до метода укрупнення періодів порівняно з 2000-2002 рр. урожайність за період 2003-2005 рр. скоротилась приблизно в 1,2 рази. Це вказує на те, що урожайність кукурудзи в умовах господарства має тенденцію до зниження.

В цілому урожайність, враховуючи потенційну для області можна вважати низькою і при збереженні особливостей її динаміки слід очікувати подальше зниження продуктивності культури, що виходячи з результатів кореляційного аналізу зумовить загальне зниження ефективності кормової бази господарства скорочення надоїв худоби та середньорічних приростів при відсутності достатньої кількості силосних культур в раціоні годування.

Після проведення різних видів групування важливо підтвердити результати, зокрема, факторного групування, що проводиться з метою виявлення факторів, що впливають на результативну ознаку.

Кореляційний аналіз є важливим елементом статистичного аналізу, що проводиться з метою встановлення тісноти зв'язку між ознаками.

Звичайно, що кореляційний аналіз статистичних показників повинен передбачати розрахунок повної палетки кореляційних залежностей. Проте ми зосередимось на визначенні однієї лише залежності вибравши як результативну ознаку урожайність цукрових буряків як факторну розмір затрат на 1 га посівів. Цукрові буряки відносяться до групи технічних культур. До цієї групи відносять і соняшник, проте вирощуванням соняшника в умовах Вінницького району займається небагато підприємств. Враховуючи це кореляційні та інші види аналізу зроблено на основі основної технічної культури в області - цукрових буряках.

Визначившись із показниками, що будуть братись для кореляційного аналізу побудуємо кореляційне поле (додаток 2).

Аналіз кореляційного поля дає змогу стверджувати, що залежність між ознаками є прямою, середньою за тіснотою зв'язку, істотною для даної кількості кореляційних пар (r=0,428).

Встановлену залежність можна пояснити тим, що отримання урожаю потребує відповідного рівня виробничих витрат на 1 га посівної площі культури. Будь-яке підвищення врожаю пов'язане з додатковими затратами кошт та людської праці, тому більші затрати (інтенсифікація технології вирощування культури) при їх ефективній реалізації забезпечують вищу її урожайність.

У випадку низьких його значень він демонструє загальну тенденцію - додаткові кошти не окупились приростом врожаю, тобто потрачені на заходи, що не сприяють реалізації продуктивного потенціалу культури.

3.4 Індексний аналіз

Індекс урожайності кормових культур розрахуємо дотримуючись загальної схеми:

Для розрахунку вказаних вище індексів складемо вихідну таблицю 10.

За отриманими результатами можна зробити висновок, що урожайність кормових культур за середнім індексом урожайності зросла в 1,36 рази порівняно з базовим періодом.

Зміни валового збору внаслідок зміни загальної площі посівів (Дn) становлять 8886.3 ц в сторону зменшення.

Зміни валового збору за рахунок зміни урожайності (Ду) -15511,2 ц.

Зміни валового збору внаслідок зміни структури посівів (Дd) 3822,4 ц.

Таблиця 10

Індексний аналіз урожайності та валових зборів окремих кормових культур (2004-2005 рр.)

Кормові культури

Посівна площа культури

Урожайність культур, ц/га

Добутки

Середній індекс урожайності

Індекс структури посівів

Зміни валового збору, ц

в абсолютному виразі

за рахунок зміни урожайності

за рахунок зміна структури посівів

n0

n1

у0

у1

у1n0

y1n1

y0n0

y0n1

Іу

Іd

Дn

Ду

Дd

Багаторічні трави на з/к

209

169

78,3

103

21527

17407

16364,7

13232,7

2,60

1,07

-16862

16927

3553,5

Однорічні трави на з/к

60

22

21,6

260

15600

5720

1296

475,2

Кукурудза на силос і з/к

274

49

64,9

209

57266

10241

17782,6

3180,1

Кормові коренеплоди

10

10

57,8

102,5

1025

1025

578

578

Всього

553

250

222,6

674,5

95418

34393

36021,3

17466

В середньому

-

-

55,65

168,625

23854,5

8598,25

9005,4

4366,5

Висновки і пропозиції

На основі статистичного аналізу вихідних даних по с.-г. підприємствах Вінницького району можна зробити слідуючі висновки:

Кормові культури мають важливе народногосподарське значення і в значній мірі визначають продуктивність тваринництва.

Результативне та факторне групування вказує на те, що господарства Вінницького району суттєво відрізняються по урожайності кормових культур. Межі варіювання урожайності знаходяться в межах від 28,7 до 286 ц/га. Це вказує на неоднорідність в реалізації продуктивного потенціалу кормових культур та часто про неефективне використання 1 га кормової площі. Свідченням цього є представлені в роботі вихідні дані за загальним виробництвом кормових одиниць та їх збалансованості кормовими культурами по видах.

Кореляційним аналізом встановлено, що урожайність кукурудзи на силос та зелений корм, що займають в структурі кормових культур головну роль впливають із середньою силою залежності з прямим характером на продуктивність тварин та загальне виробництво різних видів кормів. При цьому за факторним групуванням на урожайність кормових культур найбільший вплив здійснює рівень витрат на 1 га площі кормових культур та якість грунтів виражена в балах.

Аналіз рядів динаміки по урожайності кукурудзи на силос та зелений корм в господарстві “Мир” Вінницького району вказує на стабільне її зниження в останніх 10 років, що підтверджує раніше зроблені нами висновки.

Індексний аналіз площ, валових зборів та урожайності основних кормових культур в господарстві “Мир” за період 1998-1999 рр. свідчить про зростання урожайності кормових культур порівняно з базовим періодом при одночасному незначному зменшенні посівних площ окремих видів культур, що відображається на валових зборах кормових культур.

Список використаної літератури

Бутуцький О. А. Сільськогосподарська статистика з основами економічної статистики - К.: Вища школа, 1984.

Гаркавий В. К. Статистика. --К.: Вища школа, 1995. - 412 с.

Замосковний О. П. Статистика сельского хазяйства. - М.; Финансы и статистика, 1990.

Козаченко І. В. Статистика. -К.; Урожай, 1984.

Зинченко А. П. Практикум по общей теории статистики и сельськохозяйственной статистике. - М.: Финансы и статистика, 1988. - 328 с.

Вашків П. Г., Пастер П. І., Сторожук В. П., Є. І. Ткач Теорія статистики. - К.: Либідь, 2001 - 320 с.

Сергеев С. С. Сельскохозяйственная статистика с основами экономической статистики.-М.: Финансы и статистика, 1990.

Статистика. Методичні вказівки по виконанню курсового проекту для студентів обліково-фінансового факультету денної та заочної форми навчання. - Вінниця, ВДАУ, 2002 - 36 с.

Бухгалтерський звіт сільськогосподарського підприємства за 1996-2005 рр.

ДОДАТКИ

Продовження додатку 1

Шифри господарств, що використовувались в статистичній вибірці

1

ПОСП “Тарас Шевченко”

2

ПОСП “ім. Можайського”, с. Вороновиця

3

СТОВ “Авангард”, с. В. Крушлинці

4

СВК “Маяк”, с. Горбанівка

5

СТОВ “Зоря”, с. Гавришівка

6

СТОВ “ім. Мічуріна”, с. Жабелівка

7

СТОВ “Хлібороб”, с. Іванівка

8

ПСОП “Прогрес”, с. Ксаверівка

9

ПСП “Колос”, с. Комарів

10

ПСП “Дружба”, с. Лаврівка

11

СТОВ “Малі Крушлинці”

12

СТОВ “Нива”, с. Майдан

13

СТОВ “Мізяківські Хутори”

14

ТОВ СОП “Михайлівське”, с. Михайлівка

15

СТОВ “Поділля”, с. Оленівка

16

ТОВ СОП “Богатир”, с. Олександрівка

17

ТОВ СОП “Світанок”, с. Побережне

18

СТОВ “Дніпро”, с. Сокиринці

19

СТОВ “Україна”, с. Стадниця

20

ТОВ СОП “Мир”, с. Степанівка

21

ПСП “АФ Батьківщина”, с. Стрижавка

22

ПСП “Діна”, с. Хижинці

23

СТОВ “Агромолпродукт”, с. Широка Гребля

24

ПСОП “Прпомінь”, с. Якушенці


курсовая работаСтатистичний аналіз урожайності кормових культур скачать курсовая работа "Статистичний аналіз урожайності кормових культур" скачать
Сколько стоит?

Рекомендуем!

база знанийглобальная сеть рефератов