Діяльність Інституту захисту рослин НААН з оцінки якості сільськогосподарських культур

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний Університет Харчовий Технологій

Кафедра біохімії та екологічного контролю

Звіт з навчальної практики

Виконала: студентка БТЕК-ІІІ-5

КролівецьОлена Валеріївна

Керівник: доц. Степанець Л.Ф.

Київ 2015



Зміст

Вступ

1. Історія інституту

2. Структура

3. Відділи та лабараторії

4. Експерементальна база

5. Лабараторія хроматографії

6. ПАТ «Оболонь»

7. Бортницька станція аерації

8. Фізико-хімічна і біологічна лабораторії

Список використаної літератури



Вступ

Сільське господарство України за останні роки досягло стабільної по- зитивної динаміки і стало однією з провідних галузей економіки. Вироб- ництво рослинницької продукції інколи значно перевищує рівень 1990 р. Але ж понад третини вирощуваних врожаїв сільськогосподарських культур недобирається внаслідок негативної діяльності шкідників, збудників хвороб рослин та бур'янів. Незважаючи на величезні досягнення науки із захисту рослин, є ще багато проблем, які потребують свого негайного вирішення. Інститут захисту рослин Національної академії аграрних наук України -- це головна установа Науково-методичного центру, що займається комплексними науковими розробками з проблем захисту сільгоспкультур від шкідливих організмів та фітосанітарної безпеки. Його досягнення широко використовуються в селекції рослин на стійкість проти шкідників та хвороб, при виробництві екологічно чистої продукції, при випробуванні та реєстрації нових пестицидів, здійсненні карантинних заходів. За більш ніж 80-річний період існування Інституту були сформовані наукові школи.



1. Історія Інституту

В 1946 році в системі Академії наук Української СРСР на базі 3-х лабораторій Інституту зоології був організований Інститут ентомології і фітопатології, змістом програми робіт якого складало вдосконалення методів захисту рослин та розробка заходів боротьби з найбільш небезпечними шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур. У 1956 р. ця установа була реорганізована в Український науково-дослідний інститут захисту рослин, підвідомчий Міністерству сільського господарства УРСР, який набув статусу Республіканського науково-методичного центру із захисту рослин. З січня 1971 р. Інститут став складовою Південного відділення ВАСГНІЛ, в 1992 р. отримав назву Інститут захисту рослин Української академії аграрних наук, а в 2010 р. - Інститут захисту рослин Національної академії аграрних наук України (ІЗР НААН). Нині ІЗР НААН є головною установою Науково-методичного центру в Україні з проблеми захисту рослин та фітосанітарної безпеки, координує діяльність 30 установ НААН.

З 2011 р. директором є почесний академік НААН, кандидат сільськогосподарських наук О.І.Борзих

2. Структура

До структури Інституту захисту рослин НААН входить 14 наукових підрозділів, а також відділ фінансів та бухгалтерського обліку, експлуатаційно-господарський відділ.

Щорічно Інститут видає міжвідомчий тематичний науковий збірник "Захист і карантин рослин", щомісячно - часопис "Карантин і захист рослин", два рази на рік - Український ентомологічний журнал.

Щорічно Інститут проводить курси підвищення кваліфікації працівників агропромислового виробництва, науково-практичні конференції державного та міжнародного рівнів. Свої досягнення постійно демонструє на всеукраїнських та міжнародних спеціалізованих виставках.

сільськогосподарський рослина шкідник захист

3. Відділи та лабораторії

Відділ наукових досліджень з питань інтелектуальної власності та маркетингу інновацій.

Основні напрями наукових досліджень:

Ш організація і методичне керівництво пропагандою та впровадженням у виробництво розробок, досягнень і рекомендацій Інституту;

Ш підготовка та проведення міжнародних симпозіумів, регіональних та державних конференцій, семінарів із захисту рослин;

Ш проведення курсів підвищення кваліфікації для фахівців із захисту рослин;

Ш створення банку даних завершених наукових розробок;

Ш забезпечення реклами і стимулювання збуту наукової продукції (інновацій), інших товарів;

Ш підготовка експозицій для міжнародних та державних виставок;

Відділ карантину рослин

Основні напрями наукових досліджень:

Ш дослідження особливостей розвитку та розробка моделей можливого розповсюдження і шкідливості карантинних організмів;

Ш аналіз фітосанітарного ризику шкідливих організмів, удосконалення схем аналізу фітосанітарного ризику, оптимізація національного переліку регульованих шкідливих організмів;

Ш розробка та удосконалення методів виявлення та діагностики карантинних організмів;

Ш апробація сучасних методів фітосанітарної експертизи;

Ш розробка заходів з локалізації та ліквідації вогнищ карантинних організмів;

Ш розробка та запровадження карантинних фітосанітарних нормативів, стандартів та методичних рекомендацій.

Лабораторія прогнозів

Основні напрями планових досліджень:

Ш формування комп'ютерних баз статистичних даних щодо поширення та чисельності головних шкідників в Україні;

Ш вдосконалення систем моніторингу шкідників сільськогосподарських культур: саранових, лучного метелика, озимої совки, кукурудзяного метелика, звичайного бурякового довгоносика, капустянки звичайної, лускокрилих шкідників саду;

Ш вдосконалення методів прогнозування поширення та шкодочинності основних шкідників сільськогосподарських культур;

Лабораторія ентомології та стійкості сільськогосподарських культур проти шкідників

Основні напрями наукових досліджень:

Ш вивчення екологічних закономірностей динаміки чисельності, розвитку та шкідливості основних фітофагів у посівах сільськогосподарських культур;

Ш теоретичне обґрунтування використання механізмів стійкості сільськогосподарських рослин до шкідників для створення комплексно стійких сортів;

Ш розробка теоретичних і методичних основ створення комплексно стійких сортів озимої пшениці, конюшини і картоплі проти основних шкідників;

Ш удосконалення методик польової оцінки рівня стійкості селекційного матеріалу і сортів озимої пшениці, конюшини і картоплі до основних шкідників;

Ш удосконалення хімічного захисту польових культур від шкідників на основі біоценологічного принципу;

Ш багатоцільова оптимізація систем інтегрованого захисту рослин, які є органічними складовими екологічно орієнтованого землеробства за різних форм господарювання;

Ш теоретичне обґрунтування формування і зонального розподілу видового складу шкідливих кліщів, комах та особливостей їх біології в різних типах плодових насаджень в різних ґрунтово-кліматичних зонах;

Ш теоретичне обґрунтування формування акаро- і ентомокомплексу за умов різної інтенсивності застосування пестицидів в системах захисту і визначення домінантних видів;

Ш розробка систем захисту плодових насаджень від шкідників.

Лабораторія екологічної генетики рослин та біотехнології

Основні напрями наукових досліджень:

Ш дослідження пов'язаності маркерних локусів з ознаками продуктивності як інтегрального показника адаптивності генотипів та взаємодії генів стійкості, асоційованих з маркерними локусами;

Ш аналіз колекційного та селекційного матеріалу пшениці за допомогою молекулярно-генетичних маркерів;

Ш iдентифікація сортів та ліній пшениці з чужинними транслокаціями за допомогою молекулярно-генетичних маркерів;

Ш дослідження популяцій диких видів злаків як потенційного джерела генів стійкості та інших цінних генів для збагачення генофонду культурної пшениці;

Ш вивчення генетичних основ взаємодії у системі “рослина пшениці - збудник захворювання” для обгрунтування програм, спрямованих на створення стійких сортів та гібридів пшениці;

Ш пошук джерел стійкості пшениці з ознакою комплексної стійкості до ряду збудників захворювань;

Ш визначення типу ознаки стійкості, особливостей її успадкування та зчепленості з іншими цінними ознаками;

Ш моніторинг расового складу популяції збудника бурої іржі; створення банку ефективних генів стійкості пшениці;

Лабораторія гематології

Основні напрями досліджень:

Ш вивчення фітогельмінтозів зернових культур, картоплі, цукрових буряків, ріпаку, овочевих та квітково-декоративних культур закритого ґрунту;

Ш пошук легкодоступних, мало енергоємних та ефективних методів виявлення фітопаразитичних нематод, встановлення їх видового складу та вивчення шкодочинності;

Ш розробка системи прогнозування розвитку нематодозів;

Ш розробка екологічно безпечних заходів захисту основних польових, овочевих культур та квітково-декоративних рослин від нематодозів.

Лабораторія мікробіологічного методу захисту рослин

Основні напрями наукових досліджень:

Ш виявлення в біо- і агроценозах корисних мікроорганізмів, які стримують чисельність шкідливих членистоногих і розвиток збудників захворювань сільськогосподарських культур;

Ш виявлення, селекція і відбір місцевих високовірулентних штамів ентомопатогенних грибів, бактерій і грибів-антагоністів для створення біопрепаратів;

Ш розробка технологій виробництва і застосування мікробіологічних препаратів в інтегрованих системах захисту сільськогосподарських культур.

Лабораторія аналітичної хімії пестицидів

Основні напрямки досліджень:

Ш розробка методів визначення нових пестицидів, продуктів їх розпаду та перетворення у рослинах, ґрунті й воді;

Ш вивчення динаміки детоксикації пестицидів в агроценозах та механізмів їх дії на метаболізм в рослинах;

Ш визначення ризику застосування пестицидів та розробка комп'ютерних моделей екологічно безпечного захисту рослин від шкідливих організмів в різних грунтово-кліматичних зонах України.

Лабораторія токсикології пестицидів

Основні напрямки наукових досліджень:

Ш теоретичне обгрунтування формування і удосконалення асортименту інсектицидів з метою підвищення їх ефективності, екологічної безпеки, а також запобігання формування резистентних популяцій у основних шкідників сільськогосподарських культур;

Ш обгрунтування наукових принципів раціонального застосування пестицидів в інтегрованих системах захисту рослин;

Ш моніторинг чутливості природних популяцій основних шкідників картоплі і зернових культур до інсектицидів, вивчення інсектоакарицидної резистентності шкідливих і корисних видів членистоногих;

Ш вивчення біологічної та фізіологічної дії та післядії інсектицидів нового асортименту на шкідливі види комах при сумісному і послідовному застосуванні токсикантів.

Лабораторія імунітету сільськогосподарських рослин до збудників хвороб.

Основні напрями наукових досліджень:

Ш теоретичні та методичні основи імунітету рослин;

Ш вивчення генетичних і фізіологічних факторів імунітету для обґрунтування принципів і методів селекції на стійкість;

Ш вивчення структури вірулентності популяцій збудників бурої іржі, борошнистої роси, септоріозу, церкоспорельозу озимої пшениці, фомопсису, білої та сірої гнилі соняшнику, пероноспорозу огірків;

Ш ідентифікація генів вірулентності збудників хвороб рослин;

Ш ідентифікація генів стійкості рослин;

Ш теоретична розробка створення сортів сільськогосподарських культур з груповою стійкістю до шкідливих організмів з використанням методів клітинної біології

Лабораторія фітопатології

Основні напрями наукових досліджень:

Ш вивчення особливостей біології збудників найбільш шкодочинних хвороб зернових культур, таких як септоріоз, фузаріоз колоса, кореневі гнилі, борошниста роса, бура листкова іржа, піренофороз, аскохітоз, плямистості листя ярого ячменю, сажкові хвороби та ін.;

Ш моніторинг поширення та розвитку хвороб;

Ш виявлення особливостей формування епіфітотій найбільш шкодочинних хвороб основних сільськогосподарських культур;

Ш формування та вдосконалення асортименту протруйників та фунгіцидів;

Ш теоретичне обгрунтування раціонального застосування фунгіцидів в інтегрованих системах захисту рослин;

Ш вдосконалення систем інтегрованого захисту сільськогосподарських культур від хвороб.

Сектор науково-інформаційного забезпечення

Сектор був створений у 2005 році на базі бібліотеки, яка існує в Інституті протягом всієї його історії і має статус наукової. Основний напрям роботи є формування довідково-інформаційного фонду бібліотеки, наукова обробка літератури, бібліотечно-інформаційне забезпечення наукових досліджень, пропагування аграрної політики держави, висвітлення досягнень науки й техніки та передового досліду в агропромисловому виробництві. Загальний фонд бібліотеки - понад 99 тис. примірників, з яких 33 тис. книг, 66 тис. назв періодичних видань.



4. Експерементальна база

Наукова розробка відділу карантину рослин:

Ш Прискорена діагностика збудника бактеріального опіку плодових

Ш Відбір зразків від уражених дерев груші в 3 етапи: ранньовесняний період (розпускання бруньок і цвітіння), літній (період інтенсивного росту дерев), осінній (період посиленого сокоруху).

Наукова розробка лабораторії прогнозів:

Ш Ефективний захист городніх культур від капустянки

Є можливість зберегти на присадибних та дачних ділянках до 35% урожаю картоплі, до 25% - моркви, до 40% - огірків і капусти, утримати в чистоті довкілля та отримати екологічно чисту продукцію.

Наукові розробки лабораторії ентомології:

Ш Система захисту посівів гороху від горохової попелиці

Зниження щільності популяції горохової попелиці:

Ш на ранніх посівах гороху - в 2-8 разів порівняно з посівами оптимальних та пізніх строків;

Ш за норми висіву 1,5 млн. зерен/га - майже в 2 рази порівняно із нормами 0,5-1,0 млн. зерен/га.Частка збереженого зерна гороху за норми висіву 1,5 млн. зерен/га - 4-6 ц/га порівняно з нижчими нормами (0,5-1,0 млн. зерен/га).

Ш Методика оцінки сортів картоплі на стійкість до колорадського жука

Ш Оцінку сортів картоплі на стійкість до колорадського жука з визначенням факторів стійкості проводять у польових та лабораторних умовах.

Ш Інтегрована система контролю чисельності хлібних жуків

Наукова розробка лабораторії екологічної генетики рослин та біотехнології:

Ш Нові джерела стійкості пшениці до дії місцевих популяцій збудників бурої іржі та септоріозу в зоні Північного Лісостепу

Ш Виявлено джерела резистентності з показниками високої стабільної і стабільної стійкості до дії збудників хвороб:

а) бурої іржі - 81 серед озимої і 16 - ярої пшениці;

б) септоріозу - 25 серед озимої і 20 - серед ярої пшениці.

Їх використання в селекційних програмах із виведення стійких сортів пшениці на 50% сприятиме скороченню терміну виведення нового сорту і зменшенню обсягів використання хімічних засобів захисту.

Наукові розробки лабораторії нематології:

Ш Застосування пожнивних посівів капустяних культур для зниження чисельності бурякової нематоди в ґрунті

Ш Підготовка поля під посів цукрових буряків полягає в проведенні після збирання попередника (озима пшениця) «провокаційного» посіву капустяних культур (редька олійна, гірчиця біла, озимий ріпак) та заорюванні зеленої маси в ґрунт через 39 днів після появи сходів.

Ш При цьому спостерігається зниження чисельності бурякової нематоди в ґрунті на 55-90%, тоді як за традиційної підготовки ґрунту - 11-12%. Урожайність насіння цукрових буряків у наступному році в першому випадку підвищується майже на 75 кг/га, коренеплодів - на 10,5 т/га порівняно із другим.

Наукові розробки лабораторії застосування ентомофагів:

Ш Вдосконалення прийомів використання ентомофагів в системі захисту огірків та томатів у теплицях

Ш Найбільш ефективним заходом захисту огірків та томатів у малогабаритних теплицях від павутинних кліщів є насичення споруди хижим кліщем фітосейулюсом. За одночасної появи на рослинах попелиць, білокрилки, трипсів доцільним є випуск хижого клопа макролофуса. Ефективність цих заходів - 95-97%.

Ш Екологічно безпечні технології захисту плодових культур від лускокрилих шкідників

Ш Екологічно безпечні технології захисту плодового саду від лускокрилих шкідників ґрунтуються на застосуванні гормональних, мікробіологічних препаратів та перспективних видів місцевих популяцій трихограми. Забезпечують біологічну ефективність проти комплексу шкідників (плодожерки, листовійки, совки) на рівні 85-92%. Затрати на застосування трихограми зменшуються в 2-3 рази.

Наукові розробки лабораторії мікробіологічного захисту рослин:

Ш Удосконалена система захисту білоголової капусти від шкідливих організмів з максимальним використанням екологічно безпечних засобів

Ш Удосконалена технологія захисту білоголової капусти в зоні Лісостепу полягає в застосуванні біологічних засобів під час вегетації:обробки посадок сумішшю Триходерміну з Ризопланом проти хвороб, Актофітом - проти блішок та попелиці;.

Ш Зниження рівня розвитку хвороб капусти на 65-70%, чисельності шкідників - на 75-80%. Урожайність - близько 480-500 ц/га за рахунок прибавки 45-85 ц/га. Чистий дохід - 200-250 грн./га. Рентабельність - 140-180%. Екологічно чиста продукція овочівництва.

Наукові розробки лабораторії аналітичної хімії пестицидів:

Ш Екологічно безпечна технологія застосування пестицидів при вирощуванні рису

Ш Екологічно безпечна технологія застосування пестицидів при вирощуванні рису на півдні України базується на формуванні сучасного асортименту хімічних засобів захисту рослин, розробки регламентів їх застосування на рівні здатності території до самоочищення.

Ш Така технологія забезпечує високий рівень ефективності проти шкідливих організмів у посівах рису. Так, ефективність дії гербіцидів проти вологолюбивих та болотних бур'янів може складати 86-93%, фунгіцидів проти пірикуляріозу - 90-91%. При цьому збережений урожай складав 12-42 ц/га, додатковий чистий доход (у середньому) - 1348 грн./га, рентабельність - 325%.

Наукові розробки лабораторії гербології:

Ш Система захисту томатів від хвороб на різних за стійкістю сортах

Ш В період вегетації томатів для захисту їх від ураження хворобами на сприйнятливих до збудників сортах треба зазвичай проводять 3-4 обробки рослин фунгіцидами, тоді як на відносно стійких сортах можна обмежитись лише двома.

5. Лабораторія хроматографії

Хроматографія - метод розділення, аналізу і дослідження сумішей речовин, що ґрунтується на різному розподілі речовин в динамічних умовах між рухомою і нерухомою фазами (на різній сорбції складових частин яким-небудь адсорбентом).

Хроматографію розрізняють

1.За середовищем, в якому відбувається розділення:

Ш Газова хроматографія (використовується наприклад для визначення якості харчового спирту)

Ш Рідинна хроматографія (використовується для аналізу та виділення органічних сполук)

Ш Хроматографія над критичними рідинами/газами (рідкісний вид, проміжний між першими двома. Найчастіше використовують як елюєнт вуглекислий газ під високим тиском та підвищених температурах)

2. За механізмом розділення

Ш молекулярна,

Ш йонообмінна,

Ш осадова,

Ш розподільча;

Ш За технікою проведення розділення

Ш тонкошарова хроматографія широко застосовується в органічній хімії для поточного аналізу сумішей. Нерухомою фазою служить силікагель нанесений на пластинку (найчастіше товсту алюмінієву фольгу). Як рухому фазу застосовують органічні розчинник.

Ш колонкова хроматографія один з основних спосіб очистки органічних речовин в сучасній синтетичній практиці. Силікагелем набивають скляну колонку завтовшки 5-50мм. Зверху наносять малу кількість концентрованого р-ну суміші, а потім починають елюювання аналізуючи час від часу розчин, що виходить через малий отвір знизу колонки.

Ш HPLC (ВЕРХ, ВисокоЕфективна Рідинна Хроматографія) використовує прикладання зовнішнього тиску для прискорення проходження рідини через колонку. Це дозволяє застосовувати наповнювач з часточками меншого розміру й прискорює розділення. Як нерухому фазу застосовують ліпофільно-модифікований силікагель тоді як рухомою фазою слугують суміші води та органічного розчинника)

В даній лабораторії для оцінки якості сировини та продукції використовують такі техніки:

1. Тонкошарова хроматографія-широко застосовується в органічній хімії для поточного аналізу сумішей (сумарний час експерименту 2-10хв). Нерухомою фазою служить силікагель нанесений на пластинку (найчастіше товсту алюмінієву фольгу). Як рухому фазу застосовують органічні розчинники. Набір гептан-етилацетат-метанол дозволяє визначити більшість сполук. Часто також застосовують етер та хлороформ.

2. Колонкова хроматографія-один з основних спосіб очистки органічних речовин в сучасній синтетичній практиці. Силікагелем набивають скляну колонку завтовшки 5-50мм. Зверху наносять малу кількість концентрованого р-ну суміші, а потім починають елюювання аналізуючи час від часу розчин, що виходить через малий отвір знизу колонки.

Даними техніками визначають в харчових продуктах і сировині: метали, пестициди, альдегіди, кетони, хлорорганічні речовини, ефіри, спирти.

6. ПАТ «Оболонь»

«Оболонь» корпорація виробництва пива, безалкогольних та слабоалкогольних напоїв, мінеральної води. Окрім цього, компанія має дозволи на гуртову та роздрібну торгівлю напоями, діяльність транспортних агентств. До складу компанії входять головний завод у Києві з віддаленими виробництвами в Олександрії та Чемерівцях, два дочірні підприємства -- «Пивоварня Зіберта» та «Красилівське».

Історія компанії веде свій початок із 1974 року, коли розпочалося будівництво Київського пивзаводу № 3. Місцем для будівництва нового заводу було обрано київський район Оболонь. Цей вибір визначався наявністю великих запасів м?якої та чистої води. Станом на 2010 рік головне підприємство використовує воду принаймні з 13 артезіанських свердловин. Вода з глибин юрськогогоризонту (290 м) вважається високоякісною основою для варіння пива. В якості експертів були запрошені чеські фахівці. Саме вони й визначили місце будівництва нового пивоварного заводу.

Системи управління, які діють у корпорації «Оболонь»:

· Система управління якістю (ISO 9001:2008) - система взаємопов'язаних, орієнтованих на задоволення споживачів процесів, які постійно поліпшуються завдяки лідерству керівництва і залучення персоналу, діючих на підставі фактів, а також взаємовигідних стосунків з постачальниками.

· Система управління безпечністю харчових продуктів (ISO 22 000:2005) - попереджувальна система для забезпечення безпечності харчових продуктів (постійний аналіз небезпечних чинників та перевірка критичних контрольних точок на всіх етапах виробництва).

Ш Система екологічного керування (ISO 14 001:2004) - розробка та запровадження екологічної політики компанії, керування її екологічними аспектами.

Ш Система управління безпекою та гігієною праці (OHSAS 18 001:2007) - дає можливість організації управляти ризиками в області безпеки і гігієни праці і покращувати свої показники в цій області.

«Оболонь» впроваджує інноваційні та енергозберігаючі технології, покращує виробництва, зводить до мінімуму шкідливі викиди та та впроваджує повторне використання та переробку ресурсів.

В останні роки реалізовано значні інвестиційні проекти, спрямовані на зменшення впливу на довкілля - переробка пластикових пляшок, переробка сирої пивної дробини, зменшення шкдливих викидів в атмосферу та забезпечення ощадливого використання природних ресурсів.

Корпорація «Оболонь» постійно вдосконалює виробничі процеси. В кожному цеху обладнання найдосконаліше та модернізоване. Всім виробничим просом управляють оператори і майже не використовується фізична праця людини. На сьогодні це є найбільша пивоварня в Європі, яка забезпечує своєю продукцію 45 країн світу.

Екологічний напрямок:

Водні ресурси

Ш повторне та зворотне водокористування для максимальної економії водних ресурсів.

Ш реконструкція очисних споруд ливневої каналізації із заміною насосного обладнання та встановленням автоматизованої системи роботи очисних споруд. Середні витрати води ЗАТ «Оболонь» на виготовлення 1 літра продукції становлять близько 3 літрів. В середньому у галузі в світі витрачається 5 літрів води на 1 літр готової продукції.

Атмосфера

Ш заміна обладнання та очисних систем на елеваторі на нові системи

Ш власна котельня

Ш спеціальні установки, які уловлюють викиди вуглекислого газу після бродіння пива

Енергоресурси

Ш Сусловарильні апарати обладнані установками, які уловлюють тепло, що утворюється під час закипання сусла. Отримане тепло направ- ляється на підтримку температури, необхідної для процесу кипіння сусла. Це мінімізує вплив на довкілля і дозволяє зменшити теплоспоживання

Ш Вплив на навколишнє середовище

Ш При збільшенні виробництва корпорація зменшує вплив на довкілля. Зокрема, протягом останніх років зменшено викиди в атмосферу на 42% і утворення відходів на 48%. Одночасно «Оболонь» реалізує, переробляє і повторно використовує понад 89% (на 3% більше ніж у 2008) відходів власного виробництва, тим самим демонструючи відповідальне ставлення до проблем екології в Україні.

Екологія виробничих процесів

Показник викидів забруднюючих речовин в атмосферу утримується на низькому рівні - всього 4,3 т на 10 млн. дал продукції. Динаміка питомих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, кг/100 тис.

Екологія виробничих процесів

Ш За останні 5 років питоме утворення відходів зменшено на 31%. Динаміка питомого утворення відходів, тонн/тис.

Ш Інноваційні екологічні проекти

Ш Переробка пивної дробини Компанія «Оболонь» першою в Україні розпочала переробку пивної дробини. Це інноваційна технологія, що дозволяє перетворювати відходи виробництва на екологічно чистий продукт, який використовується сільськими господарствами в якості поживного корму для худоби. Установка з виробництва сухих гранул працює на головному заводі підприємства з квітня 2008 року. Пивна дробина - це осад, що утворюється після фільтрації пивного сусла в процесі варки пива, і в сирому вигляді має вологість близько 80 %. З допомогою нової установки її віджимають до вологості 67%, а вже потім сушать. З метою підвищення вмісту повноцінного протеїну та вітамінів групи В на сушку подаються також пивні дріжджі. Установка здатна переробляти до 700 тонн сирої дробини на добу без шкідливого впливу на довкілля.

Переробка ПЕТ пляшки

Ш За рік корпорація «Оболонь» переробляє 23 млн. пластикових пляшок У 2002 році в Олександрії (Кіровоградська обл.) запущено лінію з переробки ПЕТф пляшок потужністю 500 кг на годину. За рік на цьому підприємстві піддається вторинній переробці на сировину понад 800 тонн ПЕТ тари. У 2008 році установку вдосконалено за допомогою промислової лінії випуску бандажної стрічки потужністю 125 кг на годину. Це надсучасна німецька лінія з переробки ПЕТ, яка є першим виробництвом бандажної стрічки в Україні.

Ш Розвиток екологічної свідомості «Оболонь» за останній рік активізувала роботу з виховання екологічної свідомості персоналу і населення загалом.

7. Бортницька станція аерації

Бортницька станція аерації -- комплекс інженерних споруд, обладнання та комунікацій, призначений для повної біологічної очистки стічних вод Києва та обробки затриманих забруднень. На станції проходять очистку всі побутові стічні води, а також стоки промислових підприємств після попередньої їх очистки на самих підприємствах. Станція складається з трьох блоків очистки стічних вод, трьох цехів обробки опадів і допоміжних цехів.

Проектна потужність станції -- 1,8 млн м³ стічних вод на добу, а проектна потужність кожного з трьох блоків -- 600 тис. м³ на добу. Середньодобовий обсяг стічних вод -- 1131928 м³.

Споруди станції забезпечують очистку стічних вод до нормативних показників, за яких дозволений їхній скид у р.Дніпро. Контроль якості очищення стічних вод і обробки опадів проводиться хіміко-бактеріологічної станцією. Контроль якості очищеної стічної води ведеться по 16 показникам, які затверджені Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Києві.

Головні проблеми:

Біля "Бортничів" затримується майже 10 тон сміття та 3 тисячі тон сирого осаду щодоби.

Цей осад потрібно спалювать. Проте спочатку його потрібно обезводити до вологості 75%, тоді досушити до 50%, і вже потім переробляти на заводі.

Але у Києві така ланка переробки відходів відсутня. Осад та надлишковий активний мул, якого утворюється понад 9 тисяч тон щодоби, відправляють на мулові поля, площа яких сягає 272 га. При чому заповнені вони втричі більше допустимої норми. На полях сьогодні лежить 9 млн. кубів осаду та мулу.

Цех із обезводнення та завод для спалювання осаду є виходом із ситуації,але для їх будівництва потрібно 137 млн. євро.

Ще 420 млн. євро знадобиться на перебудову та переоснащення станції, щоб якість очищеної води відповідала 16 показникам, що сьогодні передбачені нормативами. Станція ж, І блок якої збудували ще в 1965 році (ІІ - у 1975, ІІІ - у 1985 роках), розрахована на очистку за трьома показниками.

Шлях столичних нечистот

Брудота, яку зливають в столиці, після подорожі підземним містом, потрапляє до насосних станцій трьох блоків БСА, які піднімають нечистоти на грабельне відділення. На решітках Бортничів затримується сміття, яке відвозять на сміттєспалювальний завод. Проте чимало непотребу безперешкодно простує далі, адже в старих решітках, які працюють понад 40 років, утворились діри.

Якщо "крок" у решітці повинен становити 16 мм., то сьогодні часто трапляються тридцяти міліметрові шпарини.Більше сміття заримують 5 нових решіток, які встановили три роки тому.

Наступний етап очистки (після збирання великих шматків сміття) відбувається на пісколовках. Там затримується 60% піску, розміром від 0,25 мм.

Оскільки пісок (який вичищають двічі на добу) містить близько 10-12% органіки, його ніде не використовують, а відправляють на піскові майданчики. Відтак там щороку збирається близько 20 тис. тон піску з пульпою.

В Європі ж довжина пісколовок вдвічі більша та становить 40-45 м, тому там затримується 97-98% піску. До того ж його промивають, доводячи концентрацію органіки до 2-3% та використовують у будівництві, найчастіше доріг.

Отже, стоки проходять гвинтовими рухами через пісколовки та потрапляють через канал до первинних відстійників (круглої ємності, діаметром 40 метрів та глибиною 4 м) - заключної ланки механічного етапу очистки.

Газ із брудоти

За 2-2,5 години, доки вода від центру відстійника сягне збірного лотка, випадає 40% осаду, який в подальшому відкачують на метантенки. Тут в результаті бродіння утворюється біогаз, що містить до 70% метану. Його використовують на місцевій котельні для обігріву.

Проте чотири із восьми метантенків Бортницької станції аерації побудовані 1965 році і вже не придатні до реставрації.

Шлях же освітленої після первинних відстійників води пролягає до аеротенків. Тут за допомогою активного мулу (колонія мікроорганізмів) відбувається біологічна очистка стічних вод.

З аеротенків суміш подається на вторинні відстійники, де за 2-2,5 години активний мул осідає та переправляється до мулових колодязів. Надлишок мікроорганізмів, який утворився внаслідок активного розмноження, після обробки в аеробних стабілізаторах відправляють на мулові поля - найбільш проблемну ланку при очистці стічних вод.

Завод для спалювання та цех із обезводнення не побудований. Більше того, немає ще навіть їх проекту.

Очищена вода із вторинного відстійника по каналу, довжиною майже 9 км, тече у Дніпро. Однак чистою її можна назвати умовно.

Оскільки Дніпро відносять до водоймища культурно-побутового призначення, то й показники не такі жорсткі, як для рибогосподарського. Звичайно, до тих показників, які вимагають при виході зі станції, БСА не очищує.

8. Фізико-хімічна і біологічна лабораторія

Фізико-хімічна і біологічна лабораторії оцінки якості сировини та продукції входить до складу Центру оцінювання якості сировини та готової продукції.

Мікробіологічна лабораторія досліджує продукти та сировину на вміст мікроорганізмів. Вона має дозвіл на роботу з особливо-небезпечними культурами.

Сама лабораторія поділяється на дві зони, а саме чисту і заразну. У чистій зоні зберігають, миють прилади, посуд, обладнання. У заразній зоні зразок реєструється. Потім в боксах роблять посіви даного зразка. Далі бокси надходять у робочу кімнату з термостатами, де шкідливих і проводять їх дослідження. Всі матеріали для посіву передаються через вікно в автоклав.

В фізико-хімічній лабораторії продукти та сировину досліджують на вміст важких металів і фізико-хімічних показників.

Лабораторія забезпечена сучасними іонометрами, рН-метрами, які необхідні для визначення вмісту нітратів. Також обладнана аналізаторами для виміру важких металів, а також муфельною піччю.

В загалом лабораторії обладнані сучасним обладнанням, де проводяться дослідження продукції для більшості продуктів харчової промисловості.



Список використаної літератури

1.Журнал «Карантин і захист рослин» є науково-виробничим фаховим виданням Інституту

2.Науковий збірник «Захист і карантин рослин»

3.http://www.ipp.gov.ua/-Офіційний сайт

4.http://www.slideshare.net/ObolonUkraine/ss-3826233-ПАТ «Оболонь»

5.http://vodokanal.kiev.ua/ua-БСА

6.Стаття журналу «Українська правда»: Бортницька станція аерації: клоака столиці чи проблема країни?

7.Аналітична хімія. О.В. Набиванець

8.http://uk.wikipedia.org/wiki-Лабораторія хроматографії

Размещено на Allbest.ru