Нематодози свиней та заходи боротьби в умовах СТОВ "Промінь" Бахмацького району Чернігівської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Реферат

Вступ

1. Огляд літератури

1.1 Визначення хвороби

1.2 Систематика, біологія і морфологія збудників

1.3 Епізоотологічні дані

1.4 Патогенез та імунітет

1.5 Симптоми захворювання

1.6 Патологоанатомічні зміни

1.7 Діагностика

1.8 Лікування

1.9 Профілактика

1.10 Висновок з огляду літератури

2. Власні дослідження

2.1 Матеріали та методи дослідження

2.2 Характеристика господарства

2.3 Результати власних досліджень

2.3.1 Розповсюдження нематодозів свиней

2.3.2 Сезонна та вікова динаміка нематодозів свиней

2.3.3 Визначення лікувальної ефективності антигельмінтних препаратів

2.4 Обговорення результатів власних досліджень

2.5 Розрахунок економічної ефективності

2.6 Використання комп'ютерних методик

3. Охорона праці

4. Екологічна експертиза

Висновки і пропозиції господарству

Список використаної літератури



Реферат

Дипломна робота з теми «Нематодози свиней та заходи боротьби в умовах СТОВ «Промінь» Бахмацького району Чернігівської області» викладена на 75 сторiнках комп'ютерного тексту. Вона iлюстрована 9 рисунками, мiстить 14 таблиць i додатки.

Об'єктом дослiджень були свині великої білої породи СТОВ «Промінь» Бахмацького району Чернігівської області, вiком від 2 місяців до 1,5 року.

При виконанні дипломної роботи використовували копроовоскопічний стандартизований метод Котельникова-Хренова. Було досліджено 144 проби фекалій від свиней різних вікових груп. Клінічно обстежено 331 голова свиней.

На основi лiтературних даних i результатiв власних дослiджень викладенi деякi аспекти епiзоотологiчної ситуацiї щодо аскарозу, трихурозу та езофагостомозу свиней на територiї України

Дослiдження показали, що гельмінтози у свиней протiкають переважно як змiшані iнвазiї.

На свинях випробували антигельмінтні препарати: тетрамізол-гранулят в дозі 1,5 г на 10 кг живої ваги, разом з кормом, одноразово та бровермектин в дозі 0,02 смі на 1 кг маси тiла, вводили внутрішньом'язово, одноразово.

Обидва препарати виявилися досить ефективними при лiкуваннi свиней за аскарозу, трихурозу, езофагостомозу та змiшаної iнвазiї. Застосування антигельмінтиків для лiкування тварин є виправданим, оскiльки економiчний ефект на одну гривню витрат у першому випадку при застосуванні тетрамізолу-гранулят склав 50,93 грн, а при застосуваннi броверметину -- 46,96 грн.



Вступ

У багатьох країнах світу свинарство набуло динамічного розвитку, як одна з провідних галузей у забезпеченні населення цінними харчовими продуктами. Світова практика свідчить, що створення м'ясного балансу неможливе без інтенсивного розвитку свинарства.

В забезпеченні населення нашої країни м'ясом, також спостерігається тенденція до стабільного його зростання.

Найперспективнішою в даному відношенні є свинарство, оскільки свині - найбільш скороспілі і багатоплідні.

Однак гельмінтози у стійких осередках паразитоносійства та схильність свиней до швидкого зараження завдають значних економічних збитків й знижують рентабельність галузі.

Повідомлення у вітчизняній та зарубіжній літературі свідчать про те, що найпоширенішими інвазійними хворобами є гельмінтози - аскароз, езофагостомоз, трихуроз; протозоози - еймеріоз, ізоспороз, балантидіоз. Причому здебільшого ці інвазії мають змішаний перебіг [1, 8, 14].

Останнім часом ситуація щодо інвазійних захворювань з різних причин має тенденцію до погіршення.

Гельмінтози свиней призводять до зниження продуктивності, зменшуються прирости маси тіла - на 18-30%, збільшуються витрати кормів - на 33,5%, а термін відгодівлі подовжується на 2-2,5 місяці, народження слаборозвиненого молодняку, загибелі значної кількості поросят інвазованих гельмінтами поросят, а також значних затрат на придбання антигельмінтиків [4,16,22,26]. Основні втрати у свинарстві пов'язані із загибеллю поросят до відлучення - 30-50% та в період дорощування - 10-15% [32].

Гельмінти належать до внутрішніх паразитів, які існують в напівзакритій системі, тобто, в організмі хазяїв, але разом з тим в умовах безпосереднього впливу імунної системи хазяїна і інших захисних механізмів. Гельмінти, як і інші паразити, не тільки здатні ухилятися від внутрішніх умов своїх хазяїв, але і володіють якостями, які дозволяють удосконалювати цей процес [10].

Найбільш поширеними гельмінтозами свиней є шлунково-кишкові нематодози, такі як аскароз, езофагостомоз і трихуроз свиней. Вони реєструються протягом всього року з невеликими сезонними коливаннями екстенсивності і інтенсивності інвазії [35].

Терапевтичне втручання в гельмінтозний процес за допомогою антигельмінтиків часто призводить до імунопатологічних зрушень, а також спричиняє ускладнення, зумовлені зниженням рівня імунобіологічного захисту. Імуносупресивна активність антигельмінтиків у свою чергу теж є причиною зниження резистентності до повторних заражень.

У зв'язку із згаданим вище, ведеться пошук удосконалення засобів і методів протигельмінтозних заходів. Боротьба із гельмінтозами тварин можлива лише при правильному виборі та застосуванні антигельмінтиків. Проте використання хіміотерапевтичних засобів, особливо при змішаних інвазіях, не завжди дає позитивні результати. До того ж вивільнення організму тварини від гельмінтів ще не свідчить про повне відновлення структури і нормальне функціонування уражених органів і тканин [15].

Тому зараз розробляються схеми етіотропно-патогенетичної терапії та профілактики, ефект від застосування яких ґрунтується не тільки на високій протипаразитарній дії, а спрямований на використання фізіологічних можливостей організму хворої тварини в боротьбі з хвороботворними агентами та відновлення порушення функції того чи іншого органа.

Мета і завдання роботи

Мета роботи - вивчити нематодози свиней в СТОВ «Промінь» Бахмацького району Чернігівської області.

Завданням було вивчити розповсюдження нематодозів свиней. Визначити сезонну та вікову динаміку аскарозу, трихурозу та езофагостомозу. Визначити лікувальну ефективність тетрамізолу-гранулят та бровермектину. Визначити економічну ефективність лікувальних заходів. Провести аналіз комплексу заходів по охороні праці та екологічну експертизу в СТОВ «Промінь» Бахмацького району Чернігівської області.

1. Огляд літератури

У свиней паразитує більше 70 видів гельмінтів.

Заражаються частіше молоді тварини, наприклад, вже з десятиденного віку в поросят реєструють стронгілоїдоз. В перший місяць життя відбувається зараження аскаридами. В віці двох місяців знаходять трихурисів, езофагостом і легеневих гельмінтів. Можлива також інвазованість двома, трьома видами гельмінтів і більшою кількістю у різноманітних варіаціях [32, 34, 41].

Відомо, що ступінь зараження тварин гельмінтами визначається за двома показниками: екстенсивністю і інтенсивністю. Екстенсивність інвазії - це кількість інвазованих тварин від загального поголів для певного виду або групи тварин. Її визначають прижиттєво і посмертно у відсотках. А інтенсивність інвазії - це наявність гельмінтів в однієї тварини.

У літературних джерелах наводяться дані, що (за результатами гельмінтологічних досліджень) свідчать про значне поширення деяких гельмінтозів свиней, зокрема таких як аскароз, трихуроз, езофагостомоз, які зустрічаються у вигляді окремих, але частіше змішаних інвазіях [19, 27, 32].

Максимальна зараженість аскаридами спостерігається в поросят 2-4 місячного віку - 53,62%. З віком екстенсивність зараження знижується: в свиноматок і хряків складає відповідно 15,65% і 13,22%. Наростання екстенсивності інвазії трихурисами спостерігають у поросят до 3-4 місячного віку і досягає 47,72%. У дорослих тварин вона знижується. З віком свиней збільшується їх зараженість езофагостомами. Так, зараженість поросят 2-х місячного віку складає 19,5%, а підсисних свиноматок - до 57,85% [26, 4, 2].

Наведені дані літератури показують зростання інвазованості свиней, такими зокрема нематодами, як аскариди, трихуриси, езофагостоми, їх асоціаціями [3].

Ряд вчених, визначаючи роль гельмінтів у патології тварин, відмічають, що на їх організм паразити чинять трофічний, механічний, токсикоалергічний вплив, їх дія також проявляється інокуляцією й активізацією патогенних та умовно - патогенних мікроорганізмів і відповідною реакцією організму [1, 9, 21].

Вплив нематод на організм свиней, особливо у молодому віці та на ранній стадії розвитку паразитів, характеризується проявом алергії. Це спричинює вторинні гіповітамінози, пригнічення процесів окислення та інші порушення в організмі тварин. Гельмінти впливають на функціональну активність імунної системи, викликаючи стан імунодефіциту, знижують природну реактивність інвазованого організму [21, 23].

Гельмінти можуть призвести до загибелі свого хазяїна. Внаслідок включення механізмів природного відбору, вони сприяють збереженню найбільш життєздатних особин, передачі їх генома по спадковості, а також набуванню популяцією нових корисних якостей в боротьбі за існування [8, 18, 34].

В свиней гельмінтози часто перебігають у вигляді прихованої форми, але і такий перебіг різко знижує продуктивність тварин.

Під впливом перенесених хвороб, поганих умов утримання, тривалого білкового голодування, недостатності вітамінів (особливо вітаміну А), мікроелементів і кальцію різко різко знижуються захисні сили організму. В таких випадках можливі часті суперінвазії, збільшується тривалість життя і зростає плодовитість гельмінтів, посилюється їх патогенна дія (летальні випадки) [17].

1.1 Визначення хвороби

Аскароз ( Ascarosis) - гельмінтозне захворювання переважно поросят дво- шестимісячного віку. Викликається гельмінтом Ascaris suum і характеризується виснаженням, прогресуючим схудненням, ознаками бронхопневмонії, проносом, нервовими розладами. Статевозрілі форми паразитують у кишечнику, а личинки, здійснюючи міграцію в організмі, уражають печінку та легені.

Трихуроз (Trichurosis) - хвороба, спричинювана нематодами Trichuris skrjabini, T. ovis, T. globulosa ( велика рогата худоба та вівці) T. longispiculus, T. tarandi, T. globulosa, T. ovis (північні олені), T. suis (свині) паразитують в товстому кишечнику (сліпій, частково ободовій кишці) T. vulpis, T. georgicus, T. serrata (собаки, коти ,вовки, лисиці, нутрії, песці). Характеризується розладами травлення, погіршенням апетиту та зниженням продуктивності, схудненням, анемією, кахексією.

Езофагостомоз (Oesophagostomosis) - хвороба, спричинювана нематодами O. dentatum, статевозрілі нематоди паразитують в товстому відділі кишечника свиней, та характеризується виснаженням, діареєю та анемією. А у жуйних реєструють Oesophagostomum venulosum, O. columbianum. O. radiatum і характеризується проносами, схудненням та загибеллю тварин [10, 4, 25].

1.2 Систематика, біологія і морфологія збудників

Тип Nemathelminthes

Клас Nematoda Rudolphi, 1808

Ряд Ascarididaea Skrjabin etSchulz, 1938

Підряд Asсaridata Skrjabin, 1915

Над родина Ascaridoidae Railliet et Henry, 1915

Родина Asсaridae Baird, 1853

Підродина Ascariтae Railliet et Henryб 1912

Рід Asсaris Linnaeus, 1758

Вид Ascaris Suum Goeze, 1782

Збудник аскарозу відомий з глибокої давнини, але тільки на початку ХХ століття почали накопичуватись відомості про його шкідливий вплив на організм хазяїна.

Аскароз (стара назва - аскаридоз) - гельмінтозне захворювання свиней переважно молодняку до 5-6 - місячного віку, збудником якого є свиняча аскарида (Asсaris suum) білувато-рожевого кольору, довжиною від 15 до35 см, що паразитує у тонкому кишечнику. Нерідко виявляють незвичайну локалізацію аскарид у шлунку та жовчних протоках печінки.[2, 10, 30]

Аскариди різностатеві організми з вираженим статевим диморфізмом: задній кінець самців вентрально закручений довжина самця 12-25 см, ширина 3-4 мм, самки більші за розмірами 20-45 см і 5-6 мм - ширина[27, 32, 43]. Тіло паразита веретеноподібної форми, зовні вкрите товстим шаром кутикули, посмугованої в поперечному і поздовжньому напрямах неглибокими бороздками, рожево-білого кольору, звужений до обох кінців. Систему травлення складають ротовий отвір, оточений трьома губами з чисельними рядами зубчиків, короткий циліндричний стравохід м'язової структури і кишечник, який у вигляді прямої трубки відходить від стравоходу до заднього кінця тіла. У самок кишечник закінчується анальним отвором, що розміщений з вентрального боку тіла, у самців анус і статевий отвір утворюють клоаку. Екскреторна система складається з двох симетрично розміщених каналів у бокових полях. У передній частині тіла з вентрального боку вони з'єднуються між собою в непарний канал, який відкривається над головною перетяжкою. Нервова система представлена навкологлотковим кільцем та нервовими стовбурами, що відходять від нього до переднього і заднього кінця тіла. Кровоносна і дихальна система у аскарид відсутня.

Чоловічі статеві органи непарні: складаються із сильно звивистого сім'яника та сім'япровода, який впадаючи в вентральну частину прямої кишки, утворює клоаку. Сім'япровід розділений на випуклий відділ - сім'яний міхур та м'язовий сім'явиносний канал. Органами копуляції є хітинові утворення - парні спікули однакових розмірів, 1,5-2 мм завдовжки, озброєні м'язовою піхвою. При копуляції спікули сприяють фіксації самця до самки.

Жіночі статеві органи парні, складаються з яєчників, яйцепроводів та матки. З вентрального боку в передній третині тіла відкривається зовнішній статевий орган - вульва. Вона переходить у вузьку, коротку м'язову вагіну, а потім у матку, яка розділена на дві гілки, направлені до хвостового кінця. Звужуючись ці гілки переходять у яйцепроводи і сліпо закінчуються яєчниками.

Дорослі самки в тонкому відділі кишечнику свиней відкладають яйця, які разом з фекаліями виділяються назовні. Яйця овальної форми, з товстою оболонкою, коричневого кольору, виділяються в зовнішнє середовище незрілими. При температурі 28-30 єС і наявності вологи вони розвиваються до інвазійної стадії протягом 10 днів, при температурі 18-24 єС - протягом 21 дня, і при 12-18 єС - за 40 днів [27, 32, 33, 43]. Яйця аскарид, закладені в вересні, жовтні і листопаді інвазійної стадії не досягають [43]. Яйця аскарид досить стійкі до умов довкілля і можуть зберігати життєздатність більше 2 років [17].

Зараження свиней аскаридозом відбувається при заковтуванні інвазійних яєць. Звільнившись в травному тракті свині, личинки аскарид проникають в кровоносні і лімфатичні судини і здійснюють гепато-пульмо-ентреральну міграцію. При цьому личинки проникають в стінки кишечника і по кишковим венам, воротній вені досягають печінки. Пройшовши печінку вони ідуть далі порожнистою веною в «праве серце», а звідти в легені. Виселившись з кровоносних судин в периферичні дихальні шляхи, личинки аскарид потрапляють в трахею, гортань, ротову порожнину. Після повторного заковтування, личинки оселяються в системі травлення і досягають там статевої зрілості. [17, 27, 32, 34, 43].

Для розвитку гельмінта з моменту зараження до статевозрілої стадії потрібно від півтора до трьох місяців [43]. Тривалість життя нематод в середньому 4-10 місяців [17]. Аскариди - геогельмінти, розвиваються без участі проміжних хазяїв

Тип Nemathelminthes

Клас Nematoda Rudolphi 1808

Підряд Trichocephalata Skrjabin et Schulz, 1928

Родина Trichocephalidae Baird, 1853

Рід Trichocephalus Schrank, 1788

Вид Trichocephalus suis Shrank, 1788

Збудник трихурозу нематода Trichuris suis (свинячий волосоголовець), світло-сірого кольору. Тіло їх поділяється на дві частини: передню - дуже тонку, довгу; і задню - товсту, коротку. Локалізується в основному в товстому відділі кишечника особливо в сліпій кишці. Самці мають довжину 23-51 мм, довжина переднього кінця 20-30 мм, заднього (товстого) 12-19 мм. Кутикула покреслена багаточисельними поперечними борозенками, які утворюють виступи-зубчики, що направлені своїм краєм до заду. Статеву систему складають звивисті канальні. Хвостовий кінець вентрально закручений, закінчується тупо зрізаною вершиною. Спікула одна, шаблеподібної форми, оточена круглою витягнутою спікулярною піхвою, яка вип'ячується із клоаки. Спікулярна піхва вкрита багато чисельними шипиками, що розміщені у шаховому порядку.

Довжина самки 39-53 мм. Перехід головного кінця в хвостовий різко виражений, оскільки ширина тіла зразу збільшується в декілька раз. Ротовий отвір веде в довгий стравохід, який оточений шаром одноядерних клітин, які утворюють вигляд ланцюжка. В передній частині тіла перебуває тільки стравохід, в задній - кишківник і статеві органи. На межі переходу тонкого відділу в товстий дещо позаду від стравоходу відкривається вульва, яка зовні має вигляд зігнутого дозаду циліндричного виступу. Стінки вульви та вагіни вкриті безладно розміщеними шипиками. Перед вульвою матка має вигляд прямої або незначно витягнутої трубки, яка містить яйця, розміщені в один ряд. Хвостовий кінець закінчується тупо [10, 30].

Яйця трихурисів мають форму витягнутого овалу, жовто-коричневого кольору бочечки з прозорими пробочками по полюсах. Поверхня яйця гладка, доволі товста. Оболонка яйця складна за будовою і складається з зовнішньої оболонки дуже тонкої і прозорої, двох середніх і внутрішньої [27, 32, 34].

Волосоголовці розвиваються без участі проміжного хазяїна. Свині виділяють неінвазійні яйця нематод разом з фекаліями в зовнішнє середовище. При сприятливих умовах (волога і тепло) через 25-28 днів в них формуються личинки і яйця стають інвазійними[32, 36, 43].

Зараження тварин відбувається з перших днів життя при потраплянні в їх організм інвазованих яєць цих гельмінтів з кормом або водою. Поросята заражаються при облизуванні оточуючих предметів, через соски матері, забруднені інвазійними яйцями [32, 37].

В кишечнику з яєць виходять личинки, які фіксуються в товстому відділі кишечника, де через 40-45 днів виростають в статевозрілих особин. В організмі свині трихуриси живуть 3-4 місяці[43].

Тип Nemathelminthes

Клас Nematoda Rudolphi, 1808

Підряд Strongylata Railliet et Henry, 1913

Родина Trichonematidae Witenber, 1925

Підродина Oesophagostomatinae Railliet, 1916

Рід Oesophagostomum Molin, 1861

Вид Oesophagostomum dentatum, (Rudolphi 1803), Molin, 1861, O.longisaudatum Goodey, 1925.

Гельмінт Oesophagostomum dentatum - дрібна нематода збудник езофагостомозу (вузликова хвороба) свиней. Статевозрілі езофагостоми завдовжки 7-14 мм паразитують у просвіті товстих кишок, а личинки - в товщі слизової товстого кишечника.

Головний кінець езофагостом оточений кутикулярним здуттям, відділеним від тіла вентральною боріздкою, яка утворює вентральний жолоб. На рівні вентрального жолоба відкривається екскреторний отвір. Ротова капсула циліндрична. Зовнішній край капсули оточений зовнішньою радіальною короною, яка складається з 10 пелюсток; останні виступають вперед у вигляді гострих шипів. Ротова капсула переходить в стравохід, який поступово розширюється [17, 27, 32].

Самець до 8,82 мм завдовжки з наявною на хвостовому кінці добре розвиненою трилопатевою статевою бурсою. Спікули дві, вони ріні поперечно покреслені. Проксимальний кінець їх потовщений, до дистального кінця вони поступово звужуються і закінчуються загостренням. Генітальний конус овальної форми, на кінці його з боків виступає пара добре помітних сосочків.

Самка 7,5-13,4 мм завдовжки. Хвостовий кінець сильно витягнутий, шилоподібної форми на відстані 0,255 мм від нього відкривається анальний отвір. Матка подвійна. Яйцеклад віялоподібної форми, хітинізований. Вульва відкривається спереду анусу.

Самки О.dentatum відкладають яйця в просвіт кишечника. З фекаліями яйця виходять назовні, виділяються вони в зовнішнє середовище на ранніх стадіях розвитку. Оптимальна температура для розвитку яєць 25-30 єС. При сприятливих умовах середовища через 10-24 год. в яйцях формуються личинки, які через 24-26 годин залишають скарлупу - личинки першої стадії [32].

Вільні личинки дуже рухливі, мають прозоре тіло, з довгим загостреним хвостовим кінцем. Через три дні після вилуплення личинки починають линяти, вже через 2 дні, тобто до початку п'ятого дня, закінчується перша линька, після чого личинки перетворюються в личинок ІІ-ї стадії. Які линяють вдруге і стають вже інвазійними личинками -ІІІ-ї стадії. Утворення інвазійних личинок в літній час відбувається протягом 4-8 днів після виходу з яєць. Наступний розвиток відбувається в організмі дифінітивного господаря - у випадку заковтування останнім інвазійних личинок. Езофагостоми мають пять стадій розвитку личинок, остання линька здійснюється на 14-15 добу, - відбувається перетворення в личинок 5-ї стадії [20, 34, 43].

Самки О.dentatum починають виділяти яйця через 42-45 днів після зараження ними свиней. Тривалість життя нематод в середньому - 8-10 місяців.

1.3 Епізоотологічні дані

В Україні аскароз свиней є однією з основних найбільш поширених інвазій сільськогосподарських тварин і реєструються у різних кліматогеографічних зонах та у різного типу свинарських господарствах. Наприклад, у спецгосподарствах, яких вирощувались свині, ураженість поросят 2-3 місячного віку аскарозом складала 28%, в той час як інвазованість дорослих свиней не перевищувала 8%. У багатьох господарствах практично всі поросята перехворюють на цю інвазію, а ураженість підсвинків складає 50-100%.

Аскароз свиней є небезпечним для неспецифічних хазяїв збудника, зокрема для телят. Спостереження показали, що при поїданні разом з кормом домішків свинячого гною (з інвазійними яйцями аскарид) телята-річняки хворіли з ознаками гострої респіраторної патології.

Аскароз свиней може мати і соціальне значення. Причиною виникнення захворювання дихальних шляхів у осіб, які мали контакт із свинями можуть бути аскариди [29, 33, 37].

Джерелом аскарозної інвазії є дорослі свині, які своєчасно не були піддані дегельмінтизації. Зараження свиней відбувається переважно у свинарниках та поблизу них (рідше на пасовищах) при заковтуванні інвазійних яєць аскарид разом з кормом та водою. Встановлена роль дощових черв'яків у розповсюдженні інвазії. Вони заковтують яйця аскарид, в їх кишечнику виходять личинки, які можуть довго зберігати життєздатність та інвазійність. Інвазійні яйця механічно розносяться на ногах і шкірі тварин, на кінцівках мух, разом з пилом вони забруднюють корми та воду. Крім дощових червів, резервуарними хазяями аскарид можуть бути мухи, личинки жуків та інші комахи. Погане регулярне очищення свинарників, несвоєчасне прибирання та знешкодження гною сприяють розповсюдженню аскарозної інвазії. Важливе значення у зараженні свиней має сезонність, що пов'язанне з умовами середовища, та наявністю вологи. Пік інвазованості припадає на квітень-червень (46,2%); у поросят 2,5-3 місячного віку - на січень-березень (82%), у підсвинків 4-5 місячного віку - 59,3%, 6-8 місячного - 18%, у 8-12 місячного - 12%. Неповноцінна годівля (гіповітаміноз А, В) сприяє масовому зараженню поросят, хвороба протікає важко, із великим відсотком відходу. Причиною високого ступеня ураження молодняка є часте поїдання ними землі внаслідок нестачі в організмі мінеральних речовин, а також відсутність імунітету [29].

На розвиток та виживання яєць аскарид значно впливає структура ґрунту. Яйця краще розвиваються і довше виживають у супіщаному ґрунті - понад 5 років, ніж в суглинковому - близько 3,5 років. Яйця аскарид є стійкими до умов зовнішнього середовища і можуть зберігати свою життєздатність до 2 років. За температури нижче 30° вони гинуть через добу. Висока стійкість яєць аскарид відмічена до дії хімічних речовин. Вони можуть розвиватися у 2% розчину формаліну, хоча і не досягають інвазійної стадії, зберігають життєздатність у 4-5% сухому лугові, різної концентрації розчинах сулеми. Згубно діють на яйця аскарид 3-5% гарячі (60°С) розчини лугів, негашене вапно в момент гасіння, 4-5% розчин фенолу за експозиції не менш 24 години, бровадез 20, 3% розчин феневаку, 4-5% розчин йоду однохлористого.

Джерелом інвазії езофагостомозу є хворі поросята, а також дорослі свині, які є паразитоносіями. У фекаліях поросят кількість яєць, як правило, незначна, тоді як у калі дорослих свиней їх нараховують сотні. Розвиток і розповсюдження езофагостомозу практично не залежить від сезону року, але прямо пропорційно віку тварини: екстенсивність інвазії серед поросят 2-4 місячного віку складає 7-21 %; підсвинків 4-6 місячного віку 15-44 %; 6-8 місячного віку 17-64 %; 8-12 місячного віку 14-82 %; свиней старше року 62-97%. Інтенсивність інвазії складає 9; 46; 101; 131; 221; і більше тисяч екземплярів відповідно. Найвища ураженість серед поросять 2-4 місячного віку відмічається у квітні-червні, серед інших вікових груп - січні-березні. Молодняк заражається езофагостомозом переважно у приміщеннях із ґрунтовою підлогою або дерев'яною з щілинами за антисанітарних умов утримання. Факторами передачі збудників є сирий ґрунт на пасовищах і вигульних майданчиках, брудні годівниці. Сприяє розповсюдженню інвазії дощова погода.

Яйця та неінвазійні личинки є нестійкими до висихання, проте добре зберігаються у вологому середовищі. У приміщеннях, на вигульних майданчиках і місцях дефекації свиней яйця і личинки першої стадії швидко гинуть внаслідок дії сечі, яка скопичується в цих місцях. У 5-20 % розчинах каустичної соди яйця руйнуються протягом доби; у 3-8 % емульсіях креоліну, 3-10 % розчинах формаліну, 3-8 % розчинах креоліну, 1-5 % розчинах карболової кислоти яйця езофагостом темніють і зморщуються.

Інвазійні личинки добре витримують висихання і дію низьких температур. Сухими на фільтрувальному папері вони виживають впродовж місяця, а перебуваючи у воді - до 2 років. Інвазійні личинки гинуть через 75 хвилин у ненасиченому розчині кухонної солі, через 15 хвилин - у 5 % розчині сулеми і через 20 хвилин - у 5 % розчині карболової кислоти.

За деякими повідомленнями личинки езофагостом свиней становлять небезпеку у зараженні людей, із наступним формуванням в кишечній стінці езофагостомних гранульом.

Трихуроз - інвазія переважно відлучених поросят і поросят на відгодівлі (2-8 місячного віку). За середньостатистичними даними, на Україні ураженість трихурозом 2-4 місячних поросят досягає 50 %, 4-6 місячних - 35 %, 6-8 місячних - 18 %, 8-10 місячних - 11%, 10-12 місячних - 7%, свиней старше року - 3%. В окремих неблагополучних господарствах екстенсивність трихурозної інвазії може досягати 80-100 % при інтенсивності до 3-5 тисяч екземплярів[37, 18]. Пік інвазованості припадає на липень, серпень, вересень. Зараження тварин в основному відбувається у теплих, вологих свинарниках, а також на території свинарника, вигульних майданчиках, на пасовищі. Інвазія розповсюджується механічно через предмети догляду, птахів, комах (мух, жуків), дощових червів і обслуговуючий персонал. Місцями скупчення яєць у приміщеннях є підлога, карнизи свинарників.

Заражаються поросята з перших днів після народження внаслідок облизування оточуючих їх предметів, а також через молочну залозу свиноматок, що забруднена інвазійними яйцями.

Яйця волосоголовців дуже стійкі до дії високих температур, інсоляції, гниття. Під прямими сонячними променями на території свинарника вони гинуть через 5-7 днів. При холодному способі зберігання гною яйця залишаються життєздатними протягом 7 місяців. При біотермічному знезараженні в літньо-осінній період вони гинуть через 1-2 дні. Яйця волосоголовців стійкі до дії хімічних речовин. У 5 % емульсії креоліну і 2 % розчині хлорного вапна, при звичайній дезінвазії підлоги свинарника, вони залишаються життєздатними і не втрачають інвазійної здатності [10].

1.4 Патогенез та імунітет

Личинки аскарид небезпечніші, ніж дорослі паразити. Патогенна дія в період міграції личинок складається з трьох чинників - механічного, алергічного, інокулярного. Після виходу личинок з яєць проникають в стінки кишок, травмують їхню слизову оболонку, і тим самим відкривають дорогу для вірусів та бактерій. Потрапляючи з течією крові в печінку, вони застряють в кровоносних капілярах і стають причиною крововиливів, а також некрозу та дегенерації печінкових часток. Рухаючись з легеневої капілярної сітки в альвеоли, личинки розривають судини, внаслідок чого легені мають плямистий вигляд.

Свині перехворілі аскарозом набувають імунітет.

Езофагостоми спричиняють механічну, токсичну та інокулярну дію в личинковій стадії. Вони травмують слизову оболонку товстих кишок, спричиняючи їх запалення, посилюється перистальтика кишок, порушують цілісність дрібних судин та нервів, відкриваючи ворота для секундарної інфекції. Імунітет при езофагостомозі напружений.

При трихурозі, патогенна дія паразитів проявляється насамперед механічним впливом, пошкоджуючи слизову оболонку кишок,травмують її, та живляться кров'ю. Вони порушують цілісність кровоносних судин, спричиняючи в кишках запалення. Тому часто в фекаліях виявляють сліди крові. Крім того нематоди виділяють токсини, які всмоктуються в кров та спричиняють загальну інтоксикацію організма. Імунітет при трихурозі напружений [10, 7].

1.5 Симптоми захворювання

Клінічні ознаки аскарозу можна умовно поділити на дві фази: легеневу - пов'язана з міграцією личинок і відповідає гострому пербігу хвороби., і кішкову - паразитування статевозрілої стадії.

На 6-7 добу з'являється кашель, хрипи, утруднене та прискорене дихання, блювання. У більшості тварин підвищується температура тіла, поросята відмовляються від корму, лежать, зариваються в підстилку. Можут бути нервові напади. На шкірі з'являються висипи, кропивниця, папули. Нерідко поросята гинуть.

У дорослих свиней аскароз клінічно не появляється. Вони можуть бути носіями збудника інвазії.

При езофагостомозі розрізняють два періоди хвороби: ларвальний - личинки проникають у слизову оболонку кишок і містяться у вузликах та імагінальний - статевозрілі гельмінти паразитують в кишках. У перший період у тварин спостерігається пронос, фекалії рідкі, з домішками слизу та крові. Тварини відмовляються від корму, швидко худнуть, залежуються, іноді витягують тазові кінцівки, стогнуть. Температура тіла підвищується на 0,5 - 1 С, розвивається анемія. У хворих свиней живіт підтягнутий, болючий при пальпації. В другому періоді та у дорослих тварин перебіг хвороби субклінічний, іноді з'яляється пронос.

При трихурозі у молодняку погіршується апетит, спостерігається пронос, фекалії рідкі, з прожилками крові та неприємним запахом. Підчас акту дефекації тварини болісно тужаться, задня частина тіла забруднена, сильне пригнічення, з'являється спрага. Вони стають малорухливими, залежуються, худнуть і часто гинуть внаслідок кахексії та інтоксикації. Іноді також відмічається підвищення температури, блідість слизових оболонок, періодичні судоми, прискорений пульс, важке дихання, тварини лежать зарившись в підстилку, щетина скуйовджена, черевна стінка болісна. Деякі тварини набувають пози сидячої собаки відразу після приймання корму, можуть бути манежні рухи [7, 17].

лікування антигельмінтний препарат тварина

1.6 Патологоанатомічні зміни

При аскарозі основні зміни виявляють у печінці та легенях, печінка повнокровна, її поверхня вкрита чисельними білуватими осередками діаметром 1-5 мм. У перші дні після зараження легені набувають плямистого вигляду, помітні крововиливи. Пізніше вони стають темно-червоними.

При кишковій формі відмічають катаральне запалення слизових оболонок тонких кишок, атрофію ворсинок, скупчення в кишках значної кількості гельмінтів.

При езофагостомозі трупи виснажені. Слизова оболонка товстих кишок геморагічно запалена, всіяна численними вузликами розміром 1-3 мм. Спостерігається гіперемія та набряк слизової оболонки кишок. Найбільше вузликів помітно вздовж прикріплення брижі. На розрізі у вузликах виявляють казеозну або гнійну масу з личинками паразитів. У просвіті кишок багато збудників.

На слизовій оболонці сліпої та ободової кишок спостерігається катаральне запалення та крапчасті крововиливи при трихурозі. Стінка ободової кишки потовщена, гіперемійована, складчаста, в ній помітні гельмінти. При розтині тупим скальпелем стінки кишок легко рвуться. На місці прикріплення волосоголовців у свиней виявляють виразки, осередки некрозу. Печінка збільшена, кров'яниста. Легені в стані набряку. Серце розширене, його м'язи в'ялі [10, 7, 17].

1.7 Діагностика

Морфофункціональні порушення за гельмінтозів проявляються при сильній інвазії певними клінічними органами. Однак при більшості гельмінтозів вони не є патогностичними, тобто характерними для даної хвороби, крім того, при багатьох гельмінтозах вони схожі, тому лікареві важко поставити точний діагноз хвороби. Але при деяких гельмінтозах клінічні ознаки проявляються досить яскраво, хворі тварини помітно вирізняються [3, 27].

Важливе значення при цьому має годівля і утримання тварин. В умовах повноцінної годівлі і доброго утримання тварин гельмінтози мають безсимптомний перебіг або субклінічний, оскільки організм інвазованих тварин володіє здатністю протистояти патогенному впливу паразитів [27, 33,43].

Зажиттєво діагноз ставлять на основі епізоотологічних даних, клінічних ознак та за допомогою гельмінтоовоскопії фекалій. Для цього використовують методи флотації (основані на спливанні яєць гельмінтів): Калантарян; Щербовича, Дарлінга та метод Котельнікова і Хренова з використанням аміачної селітри [30, 31]. У загиблих поросят нематодози діагностують шляхом розтину кишечника.

Крім згаданих методів діагностики, для діагностики аскарозу можна використовувати імунобіологічний метод [27, 32].

Алергічну реакцію при аскарозі свиней вивчали Бондар 1939, Єршов, Кракунов, Плахотня і Горобець 1953, Солзбі 1957 і інші [32]. За даними цих авторів методи імунобіологічної діагностики аскаридозу свиней володіють високою точністю і специфічністю, дозволяють виявити інвазію на ранній стадії.

Введення алергену можливе внутрішньошкірно - і на кон'юнктиву ока. При внутрішньошкірному введенні в товщу зовнішньої сторони вушної раковини вводять алерген у дозі 0,05-0,1 мл. Спостереження проводиться 15 хв. (кожні 3-5 хв.).У випадку позитивної реакції через 5-7 хв. після введення алергену навколо місця введення утворюється обідок темно-вишневого або рожевого кольору.

Точність алергічної внутрішньошкірної проби при використанні алергена Єршова дорівнює 90% при імагінальному і 85,5% при преімагональному аскаридозі; при використанні алергена Батоджанова - 86,6; 81,8% відповідно [32, 42].

1.8 Лікування

Для лікування свиней пропонується багато антигельмінтних хіміопрепаратів і різноманітні схеми їх застосування - проведення дегельмінтизації [2, 17].

У боротьбі з гельмінтозами тварин основну увагу приділяють дегельмінтизації. Терапія гельмінтозів і дегельмінтизація - поняття нерівнозначні. Терапія це сума втручань спрямованих на усунення причин хвороби і викликаних нею процесів, інколи другорядних явищ або ускладнень. Тому «терапія гельмінтозів» має включати роботу щодо підготовки тварин до цих заходів, щоб запобігти ускладненням та шкідливим наслідкам від антигельмінтних препаратів [18].

Для лікування свиней хворих аскарозом застосовують препарати групи бензімідазолів: альбендазол дають в дозі 7,5-10 мг/кг одноразово. Ефективність такого відомого препарату, як альбендазол вивчали вже неодноразово і в порівнянні з новими антигельмінтиками він дещо поступається за якістю дегельмінтизації (належить до ІІІ-го класу токсичності). Але все одно цей препарат залишається одним з найбільш вживаних і використовуваних на практиці, через порівняну дешевизну і розповсюдженість [43]. При не такому давньому дослідженні препаратів альбендазолу (2001 р.) на виробництві екстенсефективність альбендазолу гранул 10% при нематодозних захворюваннях свиней.

Препарат діє як на статевозрілі форми так і на личинок. Мебендазол призначають одноразово в дозі 20мг/кг; фенбендазол дають в дозі 15 мг/кг щодня впродовж 5 діб. Левамізол використовують у вигляді розчину для ін'єкцій в дозі 7,5 мг/кг одноразово.

Препарати макроциклічних лактонів у вигляді 1% розчинів вводять підшкірно 1мг на 33 кг маси тіла одноразово, або дають із кормом (бровемектин-гранулят). Препарати піперазину призначають після голодної дієти з кормом в дозах: поросятиам масою до 50 кг - 0,3г/кг, свиням масою понад 50 кг - 15г на тварину. Препарат дають двічі на день.

Для лікування езофагостомозу використовують антигельмінтики широкого спектру дії з групи бензімідазолу, макроциклічних лактонів, левамізолу[10, 38, 39].

Для лікування тварин від волосоголовців застосовують лікарські засоби групи макроциклічних лактонів, левамізолу. Одночасно з антигельмінтиками застосовують комплексно-мінеральні препарати та інші біологічно активні речовини, які значно підвищують ефективність при дегельмінтизації.

Крім хімічних препаратів можна використовувати у боротьбі з гельмінтозами свиней і лікарські рослини. Звіробій звичайний ефективний при нематодозах (езофагостомоз, аскароз,) настої (1:100) дають в середину з кормом після 12 год. голодної дієти в дозі 10 мл на кг. маси тіла щоденно протягом 3 днів. Додавання в корм свиней конюшини повзучої сприяє масовому виділенню з фекаліями круглих гельмінтів, таку ж дію зумовлює згодовування люцерни в період бутонізації, люпинового силосу, редьки посівної. Морква, як і її насіння знижує ураженість тварин аскаридами [8]. Рекомендується також: щавель кінський, полин звичайний, оман високий, материнка звичайна [2].

Хвойна мука дала позитивні результати при аскарозі свиней (Згодовували груповим методом з кормом 15-20 днів в зростаючих дозах від 3 до 10 г на 1 кг живої маси, три рази в день) [32].

Система загальної (неспецифічної) профілактики гельмінтозів основана на виключенні з епізоотичного процесу другої або третьої його ланок, тобто механізму передачі збудника від джерела до сприйнятливої тварини. На цьому принципі і базується відома біологічно обґрунтована система профілактики гельмінтозів сільськогосподарських тварин.

1.9 Профілактика

До основних профілактичних заходів при гельмінтозах свиней треба віднести регулярне видалення гною з приміщень та вигульних майданчиків, з наступним його знезараженням. Щільний гній знезаражують біотермічними методами, або змішуванням 1т гною з 20 кг суперфосфату. Крім цього, забезпечують свиней повноцінними раціонами, проводять періодичні дослідження, дезінвазію приміщень, вигулів і обладнання [18, 33].

Для профілактики аскарозів приміщення для тварин треба підтримувати в належному санітарному стані, регулярно прибирати фекалії, підлога має бути з твердим покриттям. Важливо впорядкувати водопій. Одним із важливих заходів є дезінвазія об'єктів навколишнього середовища. Для знищення яєць гельмінтів та їх личинок в приміщеннях використовують 5% гарячий розчин їдкого натру чи калію з розрахунку 0,5 л на 1 мІ при дворазовій обробці через 1 годину та експозиції не менш як 6 годин; 10% гарячий розчин ксилонафту при дворазовій обробці через 30 хвилин і експозицією 3 години [2].

Для профілактики езофагостомозу проводять планові діагностичні обстеження свиноматок і поросят з тримісячного віку. За наявності інвазії свиноматок дегельмінтизують за 30 діб до опоросу одноразово, хіміопрофілактику поросят проводять перед переводом у табори і постановкою на стійлове утримання. Ремонтний молодняк дегельмінтизують дворазово у п'яти і шести місячному віці. Приміщення своєчасно очищають, гній знезаражують.

Для профілактики трихурозу дегельмінтизацію проводять двічі (навесні та восени), та застосовують вищезазначені вимоги щодо умов утримання тварин.

1.10 Висновок з огляду літератури

Нематодози дуже поширені на території України та завдають значних економічних збитків господарствам різних форм власності, які займаються розведенням та вирощуванням свиней. Основними шлунково-кишковими нематодозами свиней є аскароз, трихуроз та езофагостомоз. Ряд вчених працювали над дослідженнями цих гельмінтів, їх розповсюдженням, сезонну та вікову динаміку та розробляли заходи лікування тварин хворих нематодозами.

Гельмінти спричинюють механічну, токсичну та інокуляторну дію на свого хазяїна. В основному це захворювання вражає молодняк свиней. Зараження відбувається при заковтування інвазійних яєць. Під час міграції личинки травмують слизову оболонку внутрішніх органів, тим самим відкриваючи дорогу для вірусів та бактерій. Головними причинами являється несвоєчасне видалення та знезараження гною, предметів догляду та негативні санітарно-гігієнічні умови утримання свиней.

Джерелом інвазії є хворі свині та гельмінтоносії.

Основними симптомами нематодозів свиней являється кашель, блювання, відмова від корму, важке дихання, щетина скуйовджена, спрага, підвищення температури, залежування, заривання в підстилку, іноді проявляється болючість в області живота.

При патологоанатомічному розтині трупів можна побачити гельмінтів в просвіті кишок. Трупи виснажені, спостерігається запалення слизових оболонок кишок.

Діагноз ставиться на основі епізоотологічних даних, клінічних ознак та за допомогою гельмінтоовоскопії фекалій. Для зажиттєвої діагностики аскарозу можна застосовувати імунобіологічний метод, точність якого становить близько 90%.

У боротьбі з гельмінтозами тварин головну увагу приділяють дегельмінтизації. Для лікування свиней хворих аскарозом використовують препарати групи бензімідазолів, левамізолу та препарати макроциклічних лактонів, які дають позитивні результати. Можна також використовувати лікарські рослини такі як: звіробій звичайний, морква та її насіння, люцерна, редька, люпин, материнка звичайна, щавель кінський, полин звичайний, оман високий та інші.

2. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Матерiали та методи дослiдження

Робота виконувалась з 2008 р. по 2009 рік, на базi СТОВ «Промінь» Бахмацького району Чернігівської області. Об'єктом дослiджень були свині великої білої породи, віком вiд 2-х мiсяцiв до 1,5 року.

Поросята розділені по виробничих та вікових групах утримувались в станках, а хряки та свиноматки утримувалися в індивідуальних станках.

Всі процеси догляду за тваринами здійснювались вручну, окрім гноєвидалення та напування.

Раціон свиней в цей час включав такі складові, як: свіжа пивна дробина, зерно кукурудзи, концентратні комбікорми, (поросятам відлученим віком 2-4 міс. додатково давали молочні відвійки).

Гельмінтоовоскопічні дослідження виконувались в Бахмацькій районній державній лабораторії ветеринарної медицини в паразитологічному відділі та в лабораторії паразитології та токсикології факультету ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету.

Використовувався стандартизований метод флотації (яйця гельмінтів спливають у розчині з високою питомою вагою) з насиченим розчином амонію нітрату за Котельниковим-Хреновим.

Матерiалом для дослiджень слугували свiжовiдiбранi проби фекалій (3 г). Розчин амонію нітрату готується з розрахунку: 1500 г. аміачної селітри на 1 л води, розчинення здійснюють у гарячій воді. Густина приготовленого розчину складає 1,32 кг/мі при температурі 18-20 єС, що дозволяє виявляти яйця збудників багатьох гельмінтозів тварин і в тому числі збудників аскарозу, трихурозу, езофагостомозу свиней.

Фекалії ретельно розмішував додаючи порціями воду в 50 мл склянці. Суміш фільтрував крізь сітку з комірками 0,5 х 0,5 мм в іншу склянку і відстоював 5 хвилин. Верхній шар рідини зливав, залишав осад з над осадовою рідиною в такій кількості, щоб він вміщувався в звичайну центрифугальну пробірку. Осад збовтував, переливав в центрифугальну пробірку і центрифугував 1-2 хвилини за 1000-1500об./хв. Надосадову рідину зливав а до осаду доливав розчин амонію нітрат (1500 г/л води), збовтував та центрифугував за такого ж режиму. Потім з поверхні суміші петлею знімав 3 краплі, переносив на предметне скло для мікроскопії та визначення інтенсивності інвазії.

При проведенні лабораторних досліджень за морфологічними ознаками яєць гельмінтів проводили диференційну діагностику. Яйця Ascaris suum овальної форми, коричневого кольору, 0,05 - 0,087 мм завдовжки та 0,05 мм завширшки. Яйця T. suis мають форму витягнутого овалу, жовто-коричневого кольору бочечки з прозорими пробочками по полюсах, 0,05 мм довжиною та 0,03мм завширшки. Яйця Oesophagostomum dentatum овальні, середнього розміру (0,07 х 0,04 мм), оболонка гладенька, всередині знаходяться 6-18 бластомерів сірого кольору.

Проби фекалій для копроовоскопічних досліджень відбирали від 16 поросят 2-4 місячного віку, 16 поросят 4-6 місячного віку та в 16 свиноматок, дворазово за такою схемою: перший раз для встановлення діагнозу, а другий раз через 14 днів після дегельмінтизації.

В ході роботи було проведено лікувальну дегельмінтизацію свиней. Для проведення досліджень було сформовано піддослідні групи: 2 групи по 8 поросят 2-4 місячного віку, 2 групи по 8 поросят - 4-6 місячного віку та 2 групи по 8 свиноматок. Для дегельмінтизації в 1 групі використовували тетрамізол-гранулят, а в 2- бровермектин.

Тетрамізол-гранулят задавали з розрахунку 1,5 г на 10 кг маси тiла. Отриману дозу збiльшили ще на 10% у зв'язку з тим, що антигельмiнтик задавали з кормом, одноразово.

Бровермектин вводили з розрахунку 0,02 смі на 1 кг маси тiла, внутрішньом'язово, однократно. Схема дегельмінтизації була спільною для усіх піддослідних тварин - однократна, препарати застосовували відповідно до настанов виробників. В перiод лiкування антигельмiнтиками вели спостереження за загальним станом тварин.

Визначали лікувальну ефективність бровермектину та тетрамізолу-гранулят при нематодозах свиней.

Основні критерії в процесі досліджень були такі:

Визначали: екстенсивнiсть iнвазiї ( ЕІ ) - відсоток уражених тварин паразитами, тварин одного виду від загальної кількості досліджених, що знаходяться в групі. Інтенсивність iнвазiї ( II ) - кiлькiсть паразитів в середньому на хвору тварину одного виду від загальної кількості уражених, що знаходяться в групі. Iнтенсефективнiсть ( ІЕ ) - ступінь зниження (у відсотках) інтенсивності зараження однієї особини, або групи тварин після дегельмінтизації. Екстенсефективнiсть ( ЕЕ ) - кількість тварин, цілком звільнених від одного, або декількох видів паразитів після дегельмінтизації у відсотках від уражених.

2.2 Характеристика господарства

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Промінь» (надалі СТОВ), на базі якого виконувалась дипломна робота, знаходиться у с. Красне, Бахмацького району, Чернігівської області по вулиці Пролетарській, 5. Відстань від села до м. Батурин складає 12 км, до м. Конотоп - 17 км, до м. Бахмач - 40 км, до обласного центру близько 140 км, що є позитивним фактором, тому як дозволяє зменшити витрати при реалізації продукції.

Одним із специфічних і незамінних факторів навколишнього середовища для сільськогосподарського виробництва є природні умови, які включають ґрунти, рельєф, клімат тощо. Їх характер багато в чому зумовлюють: набір і врожайність культур; специфічні властивості земель; особливості організації тваринництва; розмір і характер витрат на виробництво і т. ін.

Місцерозташування даного господарства - східний регіон Чернігівської області, що характеризується зоною Полісся. Як відомо дана природо-кліматична зона багата звичайними чорноземними ґрунтами та їх різновидами. Землі СТОВ «Промінь» мають рівний тип рельєфу, що є сприятливим фактором для сільськогосподарської діяльності підприємства.

Клімат Полісся - помірний, він характеризується досить теплим літом, достатнім рівнем вологи і холодною зимою з відлигами. Середньорічна температура повітря складає 5-7 °С. Основна частина опадів припадає на теплий період (квітень-жовтень), річна кількість опадів в середньому - 543 мм, в тому числі за вегетаційний період - 403 мм. Найтепліший місяць - липень (+20..+26), найхолодніший - січень (-6..-18). Зима, як правило, наступає у першій декаді грудня. У вигляді снігу випадає 30-32% річних опадів, які при бажаних умовах поглинання створюють запаси вологи у ґрунті і забезпечують високий урожай. Початком весни вважається дата переходу середньодобової температури через 0°С. У цей період ґрунт найбільш вологий. Перехід середньодобової температури через 15°С в сторону збільшення відповідає початку літнього періоду, для якого характерні опади у вигляді дощу та ливня. Найбільша кількість опадів випадає в літньо-осінній період - 200 мм/см. відносна вологість повітря складає в середньому 47-61%.

Осінь починається з переходом середньодобової температури через 15°С в бік зниження. Середня температура повітря даної пори року складає 5-12°С.

Отже, в цілому можна стверджувати, що господарство має досить сприятливе географічне, рельєфне та природно-кліматичне місце розташування для здійснення своєї господарської діяльності.

Директором господарства є Горбаченко Михайло Васильович.



Таблиця 1

Стан забезпечення господарства земельними ресурсами

Види угідь	2007р.	2008р.	2009р.	Відхилення (+; -)
	Площа, га	Питома вага, %	Площа, га	Питома вага, %	Площа, га	Питома вага, %
1	2	3	4	5	6	7	8
Всього с.-г. угідь, в т.ч.:	1993	100	1993	100	2002	100	+9
- рілля	1858	93,4	1858	93,2	1861	92,9	+3
- сінокоси	104	5,2	104	5,2	-	-	-104
- пасови ща	31	1,6	31	1,6	-	-	-31

Розрахунки таблиці показують, що у 2009 році в СТОВ «Промінь» у порівнянні з 2007 роком відбулося збільшення земельної площі на 9 га. Це відбулося за рахунок збільшення орендованої площі ріллі. У звітному році господарство «Промінь» не відводило площі під сінокоси (-104 га) та пасовища (-31 га).

В структурі земельного фонду основну питому вагу займає рілля 1861 га, або 92,9 %, що показує рівень розораності земель. Це свідчить про те, що більшість земельної площі на підприємстві відведена під посів сільськогосподарських культур.

Таблиця 2

Середньорічна чисельність працівників та ефективність використання робочої сили

Показники	2007р.	2008р.	2009р.	Відхилення 2009р. від 2007р. (+; -)	2009р. у % до 2007р.
1	2	3	4	5	6
1.Середньорічна чисельність працівників всього, чол.. в тому числі:	98	99	125	+27	127,6
в рослинництві	66	75	91	+25	137,9
в тваринництві	16	24	34	+18	212,5
2.Відпрацьовано 1 працівником за рік, днів в тому числі:	228	291	229	+1	100,4
3.Вироблено ВП на 1 середньорічного працівника тис.грн. в тому числі:	21,9	19,3	19,7	-2,5	88,6
в рослинництві	28,0	20,2	21,6	-6,4	77,1
в тваринництві	18,4	16,4	13,6	-4,8	73,9
4.Фонд оплати праці, тис.грн	443,4	708,1	898,8	+455,4	202,7
5.Середньорічна заробітна плата 1 робітника по господарству, тис.грн	4,5	7,2	7,2	+2,7	160,0

З розрахунків таблиці 2 можна стверджувати, що за період 2007-2009 років середньорічна чисельність працівників зросла на 27 чоловік, при чому, у рослинництві це збільшення є значно помітнішим, ніж у тваринництві (25 та 18 чоловік відповідно).

Таблиця 3

Склад та структура товарної продукції СТОВ «Промінь»

Види продукції	2007р.	2008р.	2009р.	В сер.за 2007-2009р.р.
	Виручка,тис.грн	Питома вага, %	Виручка, тис.грн	Питома вага,%	Виручка, тис.грн	Питома вага,%	Виручка,тис.грн	Питома вага,%
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Зернові та зернобобові	749,5	71,5	1077,0	66,8	1922,8	80,2	1249,7	74,4
Ріпак	-	-	50,2	3,1	58,1	2,4	36,1	1,9
Овочі відкритого ґрунту	12,9	1,2	27,3	1,7	5,9	0,2	15,4	0,9
Інша продукція рослинництва.	71,1	6,8	258,8	16,0	47,5	2,0	125,8	7,5
Всього по рослинництву	833,2	79,6	1413,3	87,6	2034,3	85,5	1426,9	84,9

Подобные документы

• Лікування, профілактика та заходи боротьби з дизентерією свиней в умовах приватного підприємства Маренич, с. Червонопартизанське, Петриківського району Дніпропетровської області

  Симптоми, клінічна картина та перебіг дизентерії у свиней. Аналіз ветеринарно-санітарних свиней протиепізоотичних заходів з ліквідації та зменшення випадків захворювання шляхом лікування і профілактики хвороби. Визначення їх економічної ефективності.
  
  курсовая работа [40,6 K], добавлен 27.05.2014
  

• Епізоотична ситуація та розробка лікувально-профілактичних заходів щодо аскарозу свиней в умовах фермерського господарства Vanggaarden i/s оурe (Данія)

  Оцінка епізоотичної ситуації щодо аскарозу свиней та розробка заходів боротьби з ним. Доцільність проведення дезінвазії приміщень перед постановкою у них поросних свиноматок. Порівняння ефективності дегельмінтизації свиней панакуром та піперазином.
  
  дипломная работа [3,1 M], добавлен 31.01.2014
  

• Порівняльна ефективність антигельмінтних препаратів при кишкових гельмінтозах свиней в фермерському господарстві "Зоря" Юр’ївського району Дніпропетровської області

  Епізоотична ситуація в господарстві щодо кишкових гельмінтозів у свиней. Оцінка ефективності антигельмінтної дії івермеквету 1%-го та аверсекту-2 при кишкових гельмінтозах свиней великої білої породи, які належать фермерському господарству "Зоря".
  
  дипломная работа [67,0 K], добавлен 31.01.2014
  

• Лікування фузаріотоксикозу свиней

  Симптоми мікотоксикозу. Характеристика мікотоксикозів свиней, які викликаються грибами видів Fusarium, Aspergillus, Penicillium. Загальні принципи діагностики, лікування і профілактики. Біохімічні зміни в сироватці крові свиней при фузаріотоксикозі.
  
  курсовая работа [72,8 K], добавлен 23.05.2016
  

• Лікувально-профілактичні заходи при гельмінтозах свиней

  Епізоотологія глистних інвазій свиней, їх вплив на організм господаря. Біологія деяких збудників гельмінтозів свиней, їх діагностування та лікування. Ефективність препарату інтермектин при асоціативних нематодозах свиней, мутагенний вплив на організм.
  
  дипломная работа [101,1 K], добавлен 25.10.2009
  

• Профілактика мікотоксикозів в умовах свинарських господарств Сумської області

  Сучасні поняття про мікотоксикози, види мікотоксинів. Методи визначення мікотоксинів у кормах. Профілактика та лікування свиней за виникнення мікотоксикозів. Моніторинг вітчизняного ринку протимікотиксокозних засобів. Встановлення параметрів токсичності.
  
  дипломная работа [1,5 M], добавлен 30.08.2015
  

• Технологія утримання молодняка свиней в умовах СТОВ "Чапаєва" Диканського району

  Біологічні особливості свиней. Швидкість росту і витрати кормів. Суть інтенсивної технології виробництва свинини. Вивчення технології утримання груп свиней в умовах господарства. Особливості годівлі холостих і супоросних свиноматок, вирощування поросят.
  
  дипломная работа [62,6 K], добавлен 25.10.2011
  

• Застосування наночасток для лікування тварин

  Наночастки та їхня характеристика, застосування колоїду наночасток Ag, Cu, Mg для лікування тварин, уражених гнійним артритом, лікування хвороб копитець заразної етіології, дезінвазії каналізаційних стоків, використання наночасток металів в ортопедії.
  
  курсовая работа [248,3 K], добавлен 13.05.2010
  

• Хвороби кролів, спричинювані найпростішими з неясним систематичним положенням. Нематодози

  Спірохетоз — захворювання дорослих кролів, що передається статевим шляхом.. Нематодози - гельмінтозні захворювання, що викликані збудниками паразитичних червей. Клінічна картина хвороб, епізоотологія, їх діагноз і лікування, заходи боротьби з ними.
  
  реферат [1,6 M], добавлен 28.07.2010
  

• Діагностика і лікування гельмінтозів у коней в умовах іподрому м. Харків

  Визначення хвороби, економічні збитки від неї, систематика й загальна характеристика збудників. Особливості протікання й клінічного прояву стронгілятозно-параскарозної інвазії коней. Оцінка лікувальної ефективності препаратів при кишкових гельмінтозах.
  
  магистерская работа [355,5 K], добавлен 13.05.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам