Агробіологічні та агротехнічні особливості оптимізації прийомів вирощування соняшнику, рицини, сафлору в умовах південної підзони степу України

ІНСТИТУТ ЗЕРНОВОГО ГОСПОДАРСТВА

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

АКСЬОНОВ ІГОР ВІКТОРОВИЧ

УДК 631.547:633.854.78:633.55:633.863.2

АГРОБІОЛОГІЧНІ ТА АГРОТЕХНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРИЙОМІВ ВИРОЩУВАННЯ СОНЯШНИКУ, РИЦИНИ, САФЛОРУ В УМОВАХ ПІВДЕННОЇ ПІДЗОНИ СТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.09 - рослинництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора сільськогосподарських наук

Дніпропетровськ, 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті олійних культур Української академії аграрних наук

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Ткаліч Ігор Дмитрович, Інститут зернового господарства УААН, завідувач лабораторії агротехніки олійних культур

доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Адамень Федір Федорович, Кримський інститут агропромислового виробництва УААН, головний науковий співробітник

доктор сільськогосподарських наук, професор Костромітін Віктор Михайлович, Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН, головний науковий співробітник лабораторії рослинництва і сортовивчення

Захист відбудеться “23“ травня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.353.01 в Інституті зернового господарства УААН за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 14.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту зернового господарства УААН за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 14.

Автореферат розісланий “7” квітня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор сільськогосподарських наук А.Г. Мусатов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Олійні культури є джерелом одержання цінних олій, продовольчого та технічного призначення, а також рослинного білка, що використовується для годівлі худоби, виготовлення продуктів харчування. Тому в останні роки на світовому ринку продовольства збільшився попит саме на жири рослинного походження.

Серед олійних культур особливе значення в харчовій промисловості займають соняшник та сафлор, а в технічній промисловості - рицина. Вирощування соняшнику та рицини тісно пов'язане з підвищенням виробництва олії, що необхідно здійснити за рахунок збільшення врожайності. Але у вирішенні цього питання є ряд проблем. Збільшення валових зборів товарного насіння соняшнику в Україні за період 1996-2005 рр. від 2,0 до 3,7 млн. тон відбулося за рахунок розширення посівних площ, а не врожайності.

Зростання цін в Україні на енергоносії, добрива, засоби хімізації обумовлює великі витрати на вирощування олійних культур. Має місце також високий рівень ручної праці при виробництві олійних просапних культур. При дефіциті енергоресурсів, застосування малоенерговитратних, ґрунтозахисних прийомів обробітку ґрунту в умовах недостатнього і нестійкого зволоження півдня України не завжди забезпечує повну реалізацію гібридами та сортами олійних культур свого генетичного потенціалу продуктивності. Зниження енерговитрат при застосуванні мінімалізації обробітку ґрунту не завжди окупається рівнем отриманої врожайності.

Це зумовлює необхідність удосконалення технологій вирощування та оптимізації агроприйомів, які були б пристосовані до агробіологічних особливостей росту та розвитку рослин, сприяли створенню функціонально збалансованих агроценозів і здатні створити умови для формування гібридами та сортами рівня врожайності, близького до їх генетичного потенціалу на фоні скорочення енерговитрат. При вирощуванні соняшнику, рицини важливе місце має вдосконалення системи основного обробітку ґрунту на основі його мінімалізації.

Набула актуальності також розробка прийомів сортової агротехніки вирощування посухостійкої культури сафлору стосовно посушливих умов південної підзони Степу України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Досліди за темою дисертаційної роботи виконано згідно з науково-тематичними програмами Інституту олійних культур УААН протягом 1993-2005 рр. ,,Олія” (номер державної реєстрації ІА 0102398 Р), “Технології олійних культур” (номер державної реєстрації 0196U014410), ,,Зернові і олійні культури” (номер державної реєстрації 019600014410).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - обґрунтувати та розробити технологію виробництва соняшнику, основні агротехнічні заходи вирощування рицини та сафлору в умовах південної підзони Степу України з урахуванням закономірностей росту, розвитку рослин, елементів ресурсозбереження та мінімалізації обробітку ґрунту, які здатні забезпечити досягнення агроценозами олійних культур рівня врожайності, близького до генетичного потенціалу гібридів та сортів.

Відповідно до мети в дисертаційній роботі було поставлено такі завдання:

- визначити агробіологічні особливості росту, розвитку, формування врожайності рослинами досліджуваних олійних культур;

- виявити вплив способів основного обробітку ґрунту на агрофізичні властивості орного шару та врожайність соняшнику;

- дослідити та встановити вплив основного обробітку ґрунту і способів сівби на забур'яненість посівів, ріст, розвиток та врожайність соняшнику при безгербіцидному вирощуванні;

- встановити забур'яненість і врожайність соняшнику залежно від мінімального обробітку ґрунту, строків і способів сівби;

- встановити вплив способів сівби та густоти стояння рослин на фотосинтетичну діяльність, продуктивність агроценозів гібридів та сортів соняшнику;

- виявити вплив схем сівби батьківських форм соняшнику під груповими ізоляторами, розробити заходи з підвищення їх врожайності;

- визначити фізичні властивості ґрунту, забур'яненість посівів і врожайність рицини залежно від основного обробітку ґрунту, способів сівби та прийомів догляду за посівами;

- встановити вплив строків сівби на ріст, розвиток, формування врожайності сортами рицини;

- дослідити вплив елементів сортової агротехніки сафлору на забур'яненість посівів, продуктивність і врожайність культури;

- розрахувати біоенергетичну та економічну ефективність агроприйомів вирощування соняшнику, рицини, сафлору в умовах півдня України.

Об'єкт дослідження: агроприйоми вирощування соняшнику, рицини, сафлору в умовах південної підзони Степу України.

Предмет дослідження: гібриди, сорти соняшнику, рицини, сафлору.

Методи дослідження: польовий - визначення фізичних властивостей ґрунту, фенологічні спостереження та біометрія рослин, визначення морфологічних ознак, продуктивності та врожайності гібридів і сортів; лабораторний - аналіз якості насіння, електрофорез запасних білків насіння соняшнику; порівняльно-розрахунковий - визначення біоенергетичної та економічної ефективності агроприйомів; статистичний - проведення дисперсійного, варіаційного, кореляційного аналізів.

Наукова новизна одержаних результатів. Теоретично обґрунтовані агробіологічні особливості росту, розвитку, підвищення врожайності агроценозами соняшнику, рицини, сафлору залежно від погодних умов та агроприйомів з вирощування олійних культур в умовах південної підзони Степу України.

На основі теоретичних розробок та положень розроблено та оптимізовано агроприйоми технологічного циклу, які забезпечують при мінімалізації вирощування соняшнику, рицини, сафлору досягнення гібридами та сортами олійних культур фактичного рівня врожайності, близького до генетичного потенціалу.

Показано шляхи підвищення конкурентоспроможності агроценозу соняшнику до бур'янів при його вирощуванні при мінімальному обробітку ґрунту за рахунок варіювання елементів сортової агротехніки.

Вперше доведена ефективність застосування сівби соняшнику зерновими сівалками СЗС-2,1 з шириною міжрядь 22,8 см, коли за один прохід агрегату виконуються: передпосівна культивація, загортання гербіциду в ґрунт, сівба соняшнику, прикочування ґрунту в рядках. Показано можливість застосування гербіциду раундап у комплексі агроприйомів з вирощування соняшнику.

Встановлено та обґрунтовано доцільність вирощування гібридів і сортів соняшнику в агроценозах з шириною міжрядь 15 см, як фактора мінімалізації та конструювання агроценозів, в залежності від густоти стояння рослин. Вперше доведено ефективність черезсмугового вирощування соняшнику в умовах південної підзони Степу України.

Встановлено та обґрунтовано взаємозв'язок між фотосинтетичною діяльністю рослин агроценозів соняшнику та їх врожайністю. Вперше як показник ефективного використання ґрунтової вологи рослинами соняшнику вводиться параметр витрат вологи рослинами на чисту продуктивність фотосинтезу - м³ на г/м² за добу.

Вперше встановлено оптимальні способи сівби батьківських ліній соняшнику під груповими ізоляторами. Показано доцільність застосування електрофорезу запасних білків насіння у визначенні генетичної однорідності вихідних ліній і гібридів соняшнику. Вперше встановлено рівень типовості трилінійних гібридів соняшнику.

Вперше розроблено агроприйоми безгербіцидного вирощування та доведено ефективність раннього строку сівби сортів рицини в богарних умовах південної підзони Степу України.

При застосуванні кореляційного аналізу вперше визначено взаємозв'язки між врожайністю сортів рицини та погодними умовами міжфазних періодів за різними строками сівби.

Вперше в Україні розроблено та запропоновано елементи сортової агротехніки вирощування сафлору.

Розроблено агротехнічні прийоми, які вирішують проблему поєднання високої енергетичної ефективності технологій вирощування соняшнику, рицини, сафлору з високою продуктивністю агроценозів рослин. Доведено роль агроприйомів як організуючих і функціональних факторів агроценозів досліджуваних олійних культур, спрямованих на підвищення врожайності гібридів і сортів, зниження енергетичної вартості продукції, досягнення енергетичної стабілізації. Математично доведено можливість зменшення площі ділянок при проведенні агротехнічних дослідів стосовно вирощування соняшнику та рицини.

Практичне значення одержаних результатів. На основі проведення досліджень розроблено, обґрунтовано та рекомендовано агротехнічні прийоми технологій вирощування соняшнику, рицини, сафлору, які в умовах нестійкого зволоження південної підзони Степу Україні забезпечують формування врожайності олійних культур, близької до рівня генетичного потенціалу гібридів і сортів на основі ресурсозбереження, зниження енерговитрат, мінімального обробітку ґрунту, без застосування гербіцидів. Рекомендовано виробництву сівбу соняшнику зерновими сівалками СЗС-2,1 із шириною міжрядь 22,8 см, а також вирощування гібридів і сортів соняшнику в агроценозах з шириною міжрядь 15 см в залежності від густоти стояння рослин.

На основі експериментальних даних рекомендовано використовувати електрофорез запасних білків (геліантинінів) насіння у визначенні типовості батьківських ліній і гібридності гібридів як надійний метод контролю за генетичною чистотою насіннєвого матеріалу соняшнику.

На основі одержаних експериментальних даних розроблено рекомендації виробництву з найбільш ефективного, ресурсозберігаючого вирощування олійних культур.

Наукові положення та розробки дисертаційної роботи відображено в книзі “Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України”. Експериментальні дані стосовно основного обробітку та передпосівної підготовки ґрунту знайшли відображення в підручнику “Насінництво й насіннєзнавство олійних культур”. Експериментальні дані лягли в основу написання проекту ДСТУ “Насіння соняшнику. Сортові та посівні якості”.

Отримані результати досліджень, які апробовано і впроваджено на площі понад 11 тис. га в господарствах Запорізької області: КСП ,,Колос” Мелітопольського району, КСП ім. Ворошилова Чернігівського району, КСП ,,Дружба” Запорізького району, КСП ім. Горького Гуляйпільського району, ДГ ,,Сонячне” Інституту олійних культур; у господарствах Дніпропетровської області: КСП ім. Аврори, КСП ,,Росія” Нікопольського району та інших, підтвердили одержані результати.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана особисто автором на базі польових дослідів лабораторії технології вирощування олійних просапних культур, лабораторії генетики та електрофорезу Інституту олійних культур УААН. Під науковим керівництвом автора і за його участю визначалися напрями та програми досліджень, розроблено та впроваджено рекомендації у виробництво. Автором особисто проаналізовано й узагальнено літературні джерела, розроблено схеми дослідів, проведено польові досліди, виконано аналіз й узагальнення експериментальних даних, проведено математичну обробку даних, підготовлено та написано дисертацію й автореферат. До дисертаціїї включено деякі спільні з науковими співробітниками дослідження з часткою авторства 15-90 %.

Апробація результатів дисертації. Матеріали та результати досліджень доповідалися та обговорювалися на засіданнях Вченої ради Інституту олійних культур УААН (1993-2005 рр.), координаційно-методичних радах з виконання державної програми ,,Олія” в Інституті олійних культур (Запоріжжя, 1993-1995 рр.), координаційно-методичних радах з виконання наукової програми ,,Технології олійних культур” в Інституті зернового господарства (Дніпропетровськ, 1996-1998 рр.), координаційно-методичних радах з виконання наукових програм “Зернові і олійні культури” та “Теоретичні основи селекції сільськогосподарських культур” в селекційно-генетичному інституті (Одеса, 2001-2005 рр.), міжнародному симпозіумі Єукарпія (Запоріжжя, 1996 р.), на міжнародній конференції, присвяченій 90-річчю від заснування Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва (Харків, 1999 р.), на міжнародній конференції “Сучасні питання створення та використання сортів і гібридів олійних культур” (Запоріжжя, 2002), на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи напряму розвитку олійних культур в Україні” (Запоріжжя, 2007 р.), на Першому міжнародному конгресі (Запоріжжя, 2004), на нараді робітників сільського господарства України (Київ, 1995 р.).

Результати досліджень пропагувалися на обласних та районних конференціях спеціалістів Запорізької області, в лекціях на курсах підвищення кваліфікації керівників та спеціалістів сільського господарства.

Публікації. За результатами досліджень з теми дисертації опубліковано 58 наукових праць, у тому числі 47 - фахові.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 446 сторінках машинописного тексту, складається з 14 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, включає 196 таблиці, 16 рисунків, 24 додатки. Список використаних літературних джерел включає 518 найменувань, у тому числі 80 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано необхідність і актуальність проведення досліджень, обсяг роботи, декларація особистого внеску автора.

У літературному огляді наводиться аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених із проблем застосування способів основного обробітку ґрунту як значного заходу, що впливає на властивості ґрунту та врожайність культур. Аналізується роль сортової агротехніки в досягненні агроценозом рослин своєї потенційної врожайності. Шляхом узагальнення аналізу даних літературних джерел обґрунтовано мету й завдання досліджень.

Умови та методика проведення досліджень. Експериментальні дослідження виконувалися в 1993-2005 рр. в Інституті олійних культур УААН, який за зональним розподілом належить до південної підзони Степу України.

Ґрунт дослідних ділянок-чорнозем звичайний середньоміцний на лісі малогумусний, вміст гумусу в орному шарі ґрунту 0-30 см - 3,0-3,5 %, азоту, що легко гідролізується - 3,1-5,2 мг, рухомого фосфору - 4,5-6,0 мг, обмінного калію - 40,1-46,7 мг на 100 г ґрунту. Реакція ґрунтового розчину нейтральна: рН - 6,5-7,0.

Кліматичні умови південного Степу України характеризуються посушливістю з великими ресурсами тепла в літній період. Середньобагаторічна кількість опадів на рік складає 420 мм, за період вегетації олійних культур - 215 мм, за роки проведення досліджень вона коливалася за роками від 100 мм (1999 р.) до 347 мм (2004 р.). Щодо критичного періоду водоспоживання рослин олійних культур найбільш сприятливі умови були в 1993 р. (265 мм). Погодні умови вегетації 1997 р. та 2004 р. за опадами були надмірно вологими. Середньобагаторічна температура повітря вегетаційного періоду олійних культур складає 18,8⁰ С. За роки проведення досліджень лише в 1993 р. вона була на рівні багаторічних даних (18,6⁰), в інші роки вона була вищою за багаторічну температуру повітря і знаходилась у межах 19,8-23,3⁰ С. За ці роки середньомісячна температура повітря була найвищою - 28,9⁰ С в липні 1999 р.

Польові та лабораторні дослідження проводилися згідно з прийнятими методиками Б.О. Доспєхова (1985), Г.Ф. Никитенка (1982), згідно методичних розробок Інституту зернового господарства УААН (1974,1985), Всеросійського науково-дослідного інституту олійних культур РАСГН (1986), Інституту олійних культур УААН (1993).

Експериментальна робота з вивчення впливу елементів технології вирощування олійних культур на фізичні властивості ґрунту, забур'яненість посівів, врожайність соняшнику, рицини здійснювалася шляхом застосування в схемах дослідів поліпшеного зябу з пошаровим обробітком ґрунту після збирання попередника - озимої пшениці. Способи основного обробітку ґрунту в цих дослідах - оранка на глибину на 25-27 см (знаряддя плуг ПН-4-35), безполицевий обробіток знаряддями ПРПВ-5-50, СібІМЕ на глибину 25-27 см, культиватором КПЕ-3,8 - на 16-18 см; мілкий обробіток бороною БДТ-7 - на 8-10 см. На цих агрофонах сівбу соняшнику і рицини виконували з шириною міжрядь 70 і 45 см. У досліді з вивчення безгербіцидного вирощування соняшнику сівбу виконували з шириною міжрядь 15 см по оранці та безполицевому обробітку ґрунту (знаряддя ПРПВ-5-50 см).

У досліді з вивчення впливу мінімального обробітку ґрунту на забур'яненість посівів та врожайність соняшнику при різних строках сівби застосовували поліпшений зяб, де способом основного обробітку ґрунту була оранка на 25-27 см. Мінімальний обробіток ґрунту складався з лущення поля після збирання озимої пшениці та проведення культивації культиватором КПЕ-3,8 на глибину 12-14 см за мірою відростання бур'янів (табл.1).

Таблиця 1

Схема досліду по встановленню ефективності вирощування соняшнику при мінімальному обробітку ґрунту

Обробіток ґрунту після збирання попередника	Спосіб, знаряддя, глибина основного обробітку ґрунту	Строк сівби	Внесення гербіцидів
Поліпшений зяб (контроль): Лущення стерні ЛДГ-10 на глибину 6-8 см. Культивація ґрунту КПЕ-3,8 на глибину 12-14 см. Дискування ґрунту БДТ-7 на глибину 8-10 см.	Оранка (контроль), ПН-4-35, глибина 25-27 см	Оптимальний (контроль)	Трефлан (5л/га) під передпосівну культивацію (контроль)
			Без гербіцидів
		Пізній	Трефлан (5л/га) під передпосівну культивацію
			Без гербіцидів
Мінімальний: Лущення стерні ЛДГ-10 на глибину 6-8 см.	Мілкий, культиватор КПЕ-3,8, глибина 12-14 см	Оптимальний (контроль)	Трефлан (5л/га) під передпосівну культивацію
			Без гербіцидів
		Пізній	Трефлан (5л/га) під передпосівну культивацію
			Без гербіцидів

В цьому досліді гібрид Запорізький 9 та сорт Прометей висівали по кожному агрофону вирощування..

В досліді щодо встановлення ефективності застосування різних комбінацій агроприйомів вирощування сорту Прометей мінімальний обробіток ґрунту з восени складався з проведення лущення на 6-8 см та двох мілких обробітків важкою бороною БДТ-7 на 8-10 см. Сівбу сорту виконували в оптимальний і пізній строки на гербіцидному і безгербіцидному фонах зерновою сівалкою СЗС-2,1 з шириною міжряддя 22,8 см, робочі органи якої були обладнані стрілчастими лапами.

У досліду, де застосовувалася сівба соняшнику сівалкою СЗС-2,1, загортання гербіциду харнес (2 л/га) у ґрунт, передпосівна культивація, сівба соняшнику виконувалися за один прохід агрегату сівалкою СЗС-2,1.

Встановлення рівня типовості ліній і рівня гібридності гібридів соняшнику виконували методами грунтконтролю і електрофорезу запасних білків насіння соняшнику (за методикою Ф.О. Попереля).

При встановленні впливу способів основного обробітку ґрунту (оранка, безполицевий, мілкий) та ширини міжряддя (70 і 45 см) на забур'яненість посівів та продуктивність рицини по кожному агрофону вирощування застосовували такі агроприйоми догляду за рослинами: 1) трефлан (5л/га) під передпосівну культивацію+один міжрядний обробіток; 2) без гербіцидів - два досходових і одне післясходове боронування+два міжрядних обробітки; 3) без гербіцидів - одне досходове і одне післясходове боронування+два міжрядних обробітки. Строк сівби сорту Кубанська 15 оптимальний.

Відповідно схем дослідів соняшник висівали в оптимальний строк -температура на глибині загортання насіння 6-8 см рівнялася +8 - +10⁰ С, пізній - температура на глибині загортання насіння рівнялася +12 - +14⁰ С; сорти рицини висівали в ранній строк - температура на глибині загортання насіння 6-8 см рівнялася +6 - +8⁰ С, оптимальний строк - температура на глибині загортання насіння рівнялася +10 - +12⁰ С, пізній строк - температура на глибині загортання насіння рівнялася +14 - +16⁰ С; сафлор висівали в ранній строк - одночасно з сівбою ранніх зернових культур, пізній строк - температура на глибині загортання насіння 6-8 см рівнялася +8 - +10⁰ С.

Польові досліди виконувалися за допомогою серійних машин і знарядь відповідно до схем дослідів. Сівбу соняшнику з шириною міжрядь 15 см виконували зерновою сівалкою СЗП-3,6. Сівбу з шириною міжрядь 45 см здійснювали переобладнаними сівалками СПЧ-6 на ширину захвату 4,05 м.

Площа облікової ділянки складала 56 м² при чотирьох повтореннях, розміщення варіантів систематичне. Предметом досліджень були районовані та перспективні гібриди та сорти олійних культур: соняшнику, рицини, сафлору.

Протягом проведення дослідів, на основі загальноприйнятих методик, визначали структурно-агрегатний склад, фізико-механічні властивості, біологічну активність орного шару ґрунту, водоспоживання гібридів та сортів, забур'яненість посівів, динаміку росту рослин, продуктивність фотосинтезу, економічну та біоенергетичну оцінку агроприйомів, що вивчали в дослідах. Хімічні аналізи зразків ґрунту, рослин, насіння виконували в лабораторіях агрохімії, біохімії та масових аналізів Інституту олійних культур УААН.

Облік урожаю здійснювали методом суцільного збирання на ділянках. Ділянки соняшнику вбирали комбайном ,,Сампо 500”, сафлору - комбайном ,,Сампо 130”, рицини - вручну (з подальшим обмолотом китиць у лабораторних умовах). Урожайність ділянки перераховували на 1 га при 9 % вологості насіння. Отримані дані підлягали математичному обробітку методом дисперсійного аналізу. Математичний аналіз експериментальних даних виконано завдяки використанню програм та графічних редакторів електронних таблиць Excel і текстового редактора Word MS Office 1998.

Агробіологічні особливості росту і розвитку олійних культур. Аналіз метеорологічних умов за роки проведення досліджень показує, що вони істотно впливають на розвиток, формування врожайності соняшнику та рицини.

Наприклад, висота рослин гібриду соняшнику Зустріч визначалася вологозабезпеченістю під час вегетації. У посушливі роки (1994, 1995, 1996 рр.) з ГТК вегетаційного періоду - 0,68-1,24 - вона зменшувалася до 164,7-157,1 см, у вологі (1997 р.) - збільшувалася до 189,1 см (табл. 2).

Таблиця 2

Параметри росту, розвитку рослин гібриду соняшнику Зустріч

1993 р.	1994 р.	1995 р.	1996 р.	1997 р.
Висота рослин у фазі цвітіння, см
172,1	164,7	160,0	157,1	189,1
Площа листкової поверхні у фазі цвітіння, тис. м2/га
22,4	20,1	20,4	20,5	24,4
Діаметр кошика, см
20,1	20,2	20,1	20,0	19,9

Площа листкової поверхні гібриду змінювалася за роками від 20,1 до 24,4 тис. м²/га. У посушливі роки вона знаходилася у межах 20,1-20,5 тис. м²/га. У найвологіший період вегетації (307 мм - 1997 р.) зростала до 24,4 тис. м²/га. У середній за вологозабезпеченістю рік (265 мм - 1993 р.) не перевищувала 22,4 тис. м²/га.

Вплив на формування врожайності гібриду Зустріч має ГТК вегетаційного періоду. Встановлена негативна кореляційна залежність (-0,42) між ГТК і врожайністю насіння. Між ГТК і вегетативною масою рослин гібриду існує пряма кореляційна залежність r=0,95.

У сприятливий для росту та розвитку рослин соняшнику вегетаційний період 1993 р. (ГТК 2,02) середньоранній гібрид Зустріч формував урожайність 3,06 т/га при співвідношенні між вагою вегетативних органів та насінням 2,4. У посушливі умови вегетаційних періодів 1994 та 1995 рр. (ГТК 0,60-0,82) гібрид був здатен формувати такий же самий рівень врожайності 3,04-3,08 т/га, за рахунок зниження інтенсивності формування вегетативної маси і тому зменшення співвідношення між нею та насінням - 1,9.

У 1997 р., коли опадів за вегетаційний період випало 307 мм (152,0 % від середньобагаторічних даних) гібрид Зустріч формував найменшу врожайність 2,88 т/га і максимальну вегетативну масу 8,06 т/га при максимальному співвідношенні між масами вегетативних органів та насіння 2,8.

Зміна врожайності сортів рицини за роками досліджень обумовлюється зміною площі листкової поверхні рослин та чистої продуктивності фотосинтезу.

Середньостиглий сорт рицини Хортицька 1 максимальні площу листкової поверхні 24,1 і 20,4 тис. м²/га та чисту продуктивність фотосинтезу 7,5 г/м² за добу мав при максимальній врожайності 1,34 і 1,31 т/га (табл. 3).

Таблиця 3

Параметри фотосинтетичної діяльності та врожайність сортів рицини

Параметри	Сорт	1993 р.	1994 р.	1995 р.	1996 р.
Площа листкової поверхні, тис.м2/га	Хортицька 1	24,1	24,0	20,2	18,9
	Хортицька 3	21,0	14,4	15,0	14,4
Чиста продуктивність фотосинтезу, г/м2 за добу	Хортицька 1	7,5	7,5	6,9	6,4
	Хортицька 3	6,8	6,0	6,1	5,8
Урожайність, т/га	Хортицька 1	1,34	1,31	1,22	1,12
	Хортицька 3	1,22	0,98	1,03	0,95

Опади на початку вегетації навіть у посушливий вегетаційний період (1994 р.) забезпечували в цього сорту високий рівень формування врожайності. Опади, що випадали в більш пізні фази розвитку рослин, практично не впливали на формування врожайності. Коефіцієнти кореляції між врожайністю та опадами періодів сходи - 2-3 пари листків рівнялися 0,91; 2-3 пари листків - створення центральної китиці - 0,26; створення центральної китиці - цвітіння - 0,40.

У ранньостиглого сорту Хортицька 3 максимальні показники: площа листкової поверхні рослин 21,0 тис. м² /га, чиста продуктивність фотосинтезу 6,8 г/м² за добу і врожайність 1,22 т/га спостерігалися тільки у 1993 р. Засушливі погодні умови вегетаційних періодів 1994-1996 рр. (кількість опадів 122-123 мм) обумовлювали зниження площі листкової поверхні, чистої продуктивності фотосинтезу і призводили до формування найменшої врожайності.

Цей сорт мав позитивну кореляційну залежність між врожайністю та кількістю опадів у більш пізні фази розвитку: створення центральної китиці -цвітіння (r = 0,69). Незначна кількість опадів у цей період (1994, 1995, 1996 рр.) - 0; 14,0; 0 мм - сприяла формуванню низького рівня врожайності - 0,98; 1,03; 0,95 т/га відповідно.

Таким чином, реакція гібридів та сортів олійних культур на погодні умови вегетаційних періодів індивідуальна та специфічна. На основі різного реагування рослинами соняшнику та рицини на погодні умови, здатності рослин перерозподіляти вегетативну та генеративну масу необхідно розробити агроприйоми, які дають змогу керувати ростом, розвитком рослин, підвищувати врожайність гібридів та сортів, повніше розкрити їх генетичний потенціал на основі ресурсозбереження та мінімалізації вирощування олійних культур.

Основний обробіток ґрунту як елемент технологічного процесу вирощування соняшнику. Способи основного обробітку ґрунту по-різному впливають на фізичні властивості орного шару та врожайність соняшнику. У наших дослідах оранка восени збільшувала вміст агрономічно-цінних агрегатів на 10,3-14,7 % у порівнянні з безполицевим та мілким обробітками ґрунту. Від часу проведення основного обробітку ґрунту до збирання соняшнику орний шар втрачав агрегатів агрономічно-цінної фракцій 17,8 % при оранці, 2,7 % при безполицевому обробітку ґрунту (знаряддя ПРПВ-5-50) та практично мав однакову їх кількість протягом цього періоду при обробітках знаряддями СібІМЕ, КПЕ-3,8.

Результати досліджень показали, що щільність та твердість ґрунту, між якими існує тісний кореляційний зв'язок (r=0,91), визначалися способами основного обробітку. Способи сівби та агроприйоми з догляду за посівами соняшнику не змінювали цих параметрів. У порівнянні з безполицевим та мілким обробітками ґрунту, оранка знижувала щільність орного шару перед посівом гібридів соняшнику Запорізький 9 та Зустріч на 0,06-0,08 г/см³ і у фазі цвітіння - на 0,05-0,11 г/см³ (табл. 4).

Таблиця 4

Водно-фізичні властивості ґрунту та врожайність гібридів соняшнику, середнє за 1993-1996 рр.

Обробіток ґрунту	Цвітіння соняшнику	Урожайність, т/га
	Щіль-ність орного шару, г/см3	Вміст продуктивної вологи у шарі ґрунту 0-150 см, мм	Ширина міжрядь 70 см	Ширина міжрядь 45 см
		Ширина міжрядь 70 см к	Ширина міжрядь 45 см
Гібрид Зустріч
Оранка на 25-27 см к	1,08	150	159	3,02	3,20
Безполицевий: ПРПВ-5-50 на 25 27 см	1,13	140	146	2,92	3,19
СібІМЕ на 25-27 см	1,13	139	147	2,91	3,19
КПЕ-3,8 на 16-18 см	1,16	135	144	2,84	3,19
Мілкий: БДТ-7 на 8-10 см	1,19	129	137	2,72	2,95
Гібрид Запорізький 9
Оранка на 25-27 см	1,08	167	172	2,80	2,99
Безполицевий: ПРПВ-5-50 на 25 27 см	1,13	152	157	2,78	3,00
СібІМЕ на 25-27 см	1,13	150	156	2,80	2,98
КПЕ-3,8 на 16-18 см	1,16	145	150	2,79	2,97
Мілкий: БДТ-7 на 8-10 см	1,19	139	146	2,77	2,99

НІР₀₉₅ т/га обробіток ґрунту 0,056-0,058

ширина міжрядь 0,026-0,029

Примітка. ^к - контроль.

Перед збиранням соняшнику оранка забезпечувала меншу твердість орного шару ґрунту на 1,0-2,6 кг/см², ніж інші способи основного обробітку. Зміна фізико-механічних властивостей ґрунту сприяла зміні водного режиму ґрунту.

Максимальне накопичення продуктивної вологи шаром ґрунту 0-150 см - 228 мм - перед сівбою соняшнику відмічалося по оранці і відповідно при найменший щільності орного шару.

При інших обробітках, за рахунок більшого ущільнення та гіршої водопроникливості (на 5,4-12,9 % меншої, ніж при оранці), накопичувалося вологи на 16-28 мм менше. У подальшому при оранці та ґрунтозахисних, менш енерговитратних обробітках, закономірності у втратах вологи за весь період вегетації соняшнику не встановлено. Але за період сівба-цвітіння соняшнику агроценоз рослин з шириною міжрядь 45 см, незалежно від способу основного обробітку ґрунту, витрачав на 3,0 % менше ґрунтової вологи, ніж посіви стандартної ширини міжрядь - 70 см.

Математичні розрахунки показують різну корелятивну залежність між вологозабезпеченістю гібридів соняшнику та їх врожайністю. Коефіцієнт кореляції між весняним вмістом ґрунтової вологи з сумою опадів за період вегетації у гібриду Зустріч становив r=0,80, а у гібриду Запорізький 9 r=0,60. Корелятивна залежність між врожайністю та весняним вмістом вологи в ґрунті без урахування опадів періоду вегетації у гібриду Зустріч була вищою r=0,64, ніж у гібриду Запорізький 9 r=0,50. Але коефіцієнт прямої кореляційної залежності між врожайністю обох гібридів та кількістю опадів вегетаційного періоду був досить високим: r=0,75-0,80.

Фізико-механічні властивості орного шару та вміст продуктивної вологи, що залежали від способів основного обробітку ґрунту, в комплексі з опадами вегетаційного періоду, визначали врожайність агроценозів соняшнику.

У середньому за роки досліджень (1993-1996 рр.) при безполицевому і мілкому обробітках ґрунту гібрид Зустріч на посівах з шириною міжрядь 70 см знижував врожайність відповідно на 0,10-0,18 т/га та 0,30 т/га (див. табл. 4).

Зниження врожайності спостерігалося в посушливі роки. У найбільш сприятливому за кількістю випадання опадів за вегетацію 1993 р., коли за вегетацію випало 265 мм опадів, урожайність середньоранньостиглого гібриду Зустріч при всіх обробітках ґрунту на посівах з шириною міжрядь 70 см рівнялася 3,04-3,10 т/га. В посушливі періоди вегетацій 1994-1995 рр. гібрид Зустріч був здатний при цій ширині міжрядь не знижувати врожайність тільки на оранці - 3,04-3,08 т/га. Погіршення погодних умов періоду вегетації 1996 р. знижувало рівень врожайності на оранці до 2,90 т/га, на протиерозійних обробітках до 2,77-2,44 т/га. Вирощування гібриду Зустріч з шириною міжрядь 45 см за рахунок меншого випаровування вологи ґрунтом (на 0,6-1,5%) і більшого рівня продуктивної вологи 144-146 мм у фазі цвітіння забезпечило формування середньої врожайності при безполицевому обробітку ґрунту - 3,19-3,20 т/га на рівні оранки, що досягало 79,8-80,0 % генетичного потенціалу гібриду. Зниження продуктивної вологи у фазі цвітіння до 137 мм на мілкому обробітку і при ширині міжрядь 45 см сприяло зменшенню середньої врожайності до 2,95 т/га при досягненні гібридом 73,8 % від потенційної врожайності.

Гібрид Зустріч при сівбі з шириною міжрядь 45 см при всіх обробітках ґрунту формував врожайність в середньому за роки досліджень на 0,18-0,35 т/га більшу, ніж посіви з шириною міжрядь 70 см.

Зменшення кількості випадання опадів за періоди вегетації 1994-1996 рр. не призводило до зниження врожайності агроценозом ранньостиглого гібриду Запорізький 9 з шириною міжрядь 70 см при безполицевому та мілкому обробітках ґрунту в порівнянні з оранкою.

Вміст продуктивної вологи в період цвітіння 139-167 мм забезпечував формування агроценозами гібриду Запорізький 9 з шириною міжрядь 70 см одного рівня врожайності 2,77-2,80 т/га (79,1-80,0 % від потенційної врожайності) як при оранці, так і при всіх інших обробітках ґрунту. Агроценози гібриду Запорізький 9 з міжряддями 45 см на всіх обробітках мали вміст продуктивної вологи ґрунту у фазі цвітіння соняшнику 146-172 мм і підвищували врожайність до рівня 2,97-3,00 т/га, що рівнялося 84,8-85,7 % генетичного потенціалу гібриду.

Вплив безгербіцидного вирощування на формування врожайності агроценозом соняшнику. Відмова від внесення гербіцидів під передпосівну культивацію на фоні пошарового обробітку ґрунту в системі поліпшеного зябу з проведенням до- та післясходового боронувань не призводила до збільшення забур'яненості посівів гібриду соняшнику Запорізький 9 при оранці та безполицевому обробітку ґрунту, що виконувався знаряддям ПРПВ-5-50: повітряно-суха маса бур'янів перед збиранням соняшнику складала 3,54-4,12 г/м² .

Сівба соняшнику з шириною міжрядь 15 см не призводила до збільшення забур'яненості посівів соняшнику як при оранці, так і при безполицевому обробітку ґрунту. Спостереження за ростом та розвитком рослин гібриду Запорізький 9 показують, що на однаковому фоні забур'яненості рослини при оранці мали більшу висоту на 3,9-5,1 см, ніж при безполицевому обробітку ґрунту (табл.5).

У фазі цвітіння висота рослин з шириною міжрядь 15 см при оранці була більшою на 4,1-4,3 см, а при безполицевому обробітку вона знаходилася на одному рівні з рослинами з шириною міжрядь 70 см. На посівах з міжряддями 15 см гібрид формував більшу площу листкової поверхні за обома способами основного обробітку ґрунту. У кінці цвітіння соняшнику різниця в площі листкової поверхні однієї рослини агроценозів з різною шириною міжрядь досягала при оранці 496 см², при безполицевому обробітку - 504 см².

Якщо у фазі 8-9 листків гібрид Запорізький 9 при оранці мав більшу площу листкової поверхні однієї рослини на 50-86 см², то у фазі цвітіння різниці в площі листкової поверхні рослин за способами основного обробітку ґрунту практично виявлено не було.

Вирощування соняшнику з міжряддями 15 см без застосування гербіцидів не призводило до зниження площі листкової поверхні рослин.

Таблиця 5

Вплив агроприйомів вирощування на розвиток і врожайність гібриду соняшнику Запорізький 9, середнє за 1995-1997 рр.

Внесення гербіцидів	Ширина міжрядь, см	Фаза цвітіння соняшнику	Урожай-ність, т/га
		Висота рослин, см	Площа листкової поверхні 1 рослини, см2	ЧПФ, г/м2 за добу
Оранка на 25-27 см (контроль)
Трефлан 5 л/га під передпосівну культивацію (контроль)	70 (конт-роль)	118,9	4052	9,2	2,77
	15	123,0	4848	10,5	3,01
Без гербіцидів	15	123,2	4550	10,4	3,06
Безполицевий обробіток ПРПВ-5-50 на 25-27 см
Трефлан 5 л/га під передпосівну культивацію (контроль)	70	115,0	4040	9,1	2,75
	15	118,0	4544	10,3	3,04
Без гербіцидів	15	118,1	4547	10,5	3,05

НІР₀₉₅ обробіток ґрунту 2,7-3,0 0,04-0,07

ширина міжрядь 3,2-3,4 0,08-0,09

гербіцидний фон 5,5-5,8 0,06-0,08

Рівень повітряно-сухої маси бур'янів 3,54-4,12 г/м² не сприяв зниженню висоти рослин та чистої продуктивності фотосинтезу (ЧПФ - 10,3-10,5 г/м² за добу) гібриду Запорізький 9. Розвиток рослин соняшнику та чиста продуктивність фотосинтезу визначалися розташуванням рослин в агроценозі залежно від способу сівби. Коефіцієнт кореляції між врожайністю насіння гібриду Запорізький 9 та площею листкової поверхні, продуктивністю фотосинтезу мав прямий позитивний характер і рівнявся 0,77 та 0,83 відповідно.

Застосування сівби з шириною міжрядь 15 см сприяло максимальному формуванню врожайності 3,01-3,08 т/га гібридом Запорізький 9. Посіви зі стандартною шириною міжрядь 70 см мали врожайність на 0,24-0,28 т/га меншу. У порівнянні з оранкою, безполицевий обробіток ґрунту не знижував урожайності гібриду при його вирощуванні з шириною міжрядь 70 і 15 см. У результаті комплексу взаємодії агроприйомів з пригнічення бур'янів та здатністю гібриду Запорізький 9 конкурувати з ценозом бур'янів, його вирощування з шириною міжрядь 15 см, при одночасному скороченні енерговитрат на основний обробіток ґрунту та на сівбу соняшнику, сприяє досягненню агроценозом культури рівня врожайності 86,0-87,4 % від генетичного потенціалу, що на 7,4-8,3 % більше досягнення рівня врожайності агроценозом з шириною міжрядь 70 см.

Забур'яненість посівів та врожайність соняшнику при мінімальному обробітку ґрунту. Дослідженнями встановлено, що при сівбі соняшнику в оптимальні строки перед проведенням передпосівної культивації при поліпшеному зябу (із способом основного обробітку оранкою на 25-27 см) нараховувало 206 шт./м² бур'янів, з переважною кількістю ранніх ярих - 99 %; при мінімальному обробітку - 57 шт./м² при одночасному зниженні кількості ярих ранніх бур'янів до 93 % та збільшенні зимуючих і коренепаросткових бур'янів до 3,5 % кожної із цих груп. Затягування строку сівби сприяло збільшенню появи сходів перед проведенням передпосівної культивації: 369 шт./м² при поліпшеному зябу, 412 шт./м² при мінімальному обробітку (лущення стерні на 6-8 см та обробіток ґрунту культиватором КПЕ-3,8 на 12-14 см). У ценозі бур'янів зменшувався процент ранніх ярих до 59,9-50,5 % за рахунок зростання у процентному відношенні пізніх ярих 39,3-45,9 % до загальної кількості бур'янів. Агроценози гібриду Запорізький 9 та сорту Прометей не були здатні підвищувати свою конкурентоспроможність по відношенню до бур'янів при мінімальному обробітку, коли сівбу проводили в оптимальні строки без внесення трефлану. Із застосуванням цих агроприйомів повітряно-суха маса бур'янів перед збиранням соняшнику була максимальною: 31,7 г/м² в посівах гібриду Запорізький 9, 32,2 г/м² в посівах сорту Прометей. Агроценози гібриду та сорту при поліпшеному зябу, не залежно від агроприйомів вирощування, при мінімальному обробітку при сівбі в пізній строк із внесенням трефлану мали найменшу забур'яненість: 6,5-7,1 г/м² повітряно-сухої маси бур'янів. Посіви соняшнику пізнього строку сівби при мінімальному обробітку без гербіцидів мали один рівень забур'яненості - 10,7-11,4 г/м² повітряно-сухої маси бур'янів, як і посіви соняшнику, що висівалися в оптимальний строк із внесенням трефлану. Забур'яненість посівів соняшнику в вегетаційний період визначалася системою основного обробітку ґрунту, що застосовувався в літньо-осінній період після збирання попередника. Варіювання строками сівби сприяє зміні забур'яненості посівів на безгербіцидному фоні при мінімальному обробітку, не впливаючи на зміну забур'яненості ґрунту при поліпшеному зябу.

Пізній строк сівби при обох системах основного обробітку ґрунту без застосування гербіцидів дозволяв отримувати один рівень врожайності як і при внесенні гербіцидів в оптимальний строк сівби при оранці. При цих агроприйомах вирощування врожайність гібриду Запорізький 9 складала 2,94-3,01 т/га, сорту Прометей 2,15-2,20 т/га. Забур'яненість агроценозу соняшнику при мінімальному обробітку ґрунту, коли в оптимальний строк сівби гербіцид не вносили, знижувала врожайність гібриду на 0,34 т/га, сорту - на 0,28 т/га. Застосування пізнього строку сівби сприяло зменшенню забур'яненості агроценозу соняшнику при мінімальному обробітку ґрунту та одночасно сприяло формуванню одного рівня врожайності як на гербіцидному, так і на безгербіцидному фонах.

Строки сівби впливали на ріст рослин соняшнику, зміну фотосинтетичної діяльності гібриду Запорізький 9 та сорту Прометей, але не впливали на зміну врожайності гібриду та сорту. Фактором, що обмежує рівень формування врожайності гібриду Запорізький 9 та сорту Прометей, є великий рівень забур'яненості агроценозу, який спостерігається при мінімальному обробітку ґрунту. Застосування безполицевого обробітку ґрунту (знаряддя ПРПВ-5-50) при вирощуванні скоростиглого гібриду Запорізький 14 призводило до збільшення повітряно-сухої маси бур'янів перед збиранням соняшнику на 12,8-34,76 г/м² у порівнянні з оранкою (табл. 6).

Таблиця 6

Забур'яненість посівів і продуктивність гібриду соняшнику Запорізький 14 при мінімалізації агроприйомів вирощування, середнє за 1999-2001 рр.

Основ-ний обробі-ток ґрунту	Внесення гербіцидів	Ширина міжрядь, см	ПСМ* бур'янів перед збиранням соняшнику, г/м2	Урожай-ність, т/га	Маса 1000 насінин, г	Олій-ність насіння, %
Оранка на 25-27 см (конт-роль)	Трефлан (контроль)	70 (конт-роль)	32,14	2,21	58,1	51,2
		22,8	43,28	2,28	59,0	52,2
	Раундап до сівби	70	24,32	2,14	58,2	51,0
		22,8	40,31	2,33	59,8	51,5
	Раундап після сівби	70	25,42	2,05	58,5	51,2
		22,8	37,24	2,21	59,5	51,7
Безполи-цевий: ПРПВ-5-50 на 25-27 см	Трефлан	70	52,11	2,08	55,2	50,7
		22,8	78,04	2,19	56,6	52,3
	Раундап до сівби	70	44,01	2,04	55,0	50,7
		22,8	56,13	2,16	56,7	50,4
	Раундап після сівби	70	37,12	1,92	55,8	50,2
		22,8	54,00	2,02	56,6	50,4

НІР₀₉₅ обробіток ґрунту 3,4-7,2 0,06-0,08 2,1-2,3

внесення гербіцидів 3,5-6,8 0,04-0,05 1,0-1,2

ширина міжрядь 3,9-6,5 0,04-0,05 1,9-2,2

Примітка. ПСМ^* - повітряно-суха маса.

При внесенні раундапу на вегетуючі бур'яни, більш ефективніша дія з пригнічення бур'янів спостерігалася при застосуванні гербіциду після сівби соняшнику до появи його сходів. Проведення міжрядних обробітків у посівах соняшнику з міжряддями 70 см сприяло зниженню повітряно-сухої маси бур'янів у 1,3-1,7 рази у порівнянні з посівами, що мали ширину міжрядь 22,8 см і де міжрядні обробітки не виконувалися.

На формування рівня врожайності гібридом соняшнику Запорізький 14 впливали: спосіб основного обробітку ґрунту і ширина міжрядь. Вирощування соняшнику з шириною міжрядь 70 см по безполицевому обробітку ґрунту призводило до зниження врожайності гібриду на 0,10-0,29 т/га. При вирощуванні з шириною міжрядь 22,8 см рівень зниження врожайності був меншим і складав 0,09-0,19 т/га. Вирощування соняшнику з шириною міжрядь 22,8 см, коли передпосівна культивація і сівба соняшнику виконувалися за один прохід агрегату, забезпечувало приріст врожайності на 0,07-0,19 т/га у порівнянні з шириною міжрядь 70 см.

Більш високий рівень забур'яненості посівів соняшнику з шириною міжрядь 22,8 см, де міжрядні обробітки не виконувалися, не впливав на формування рівня врожайності агроценозів зі звуженими міжряддями.

При вивченні можливостей ефективного вирощування соняшнику при мінімалізації застосування агроприйомів дослідами встановлена більш висока забур'яненість посівів сорту Прометей при мілкому обробітку ґрунту, який виконувався важкою дисковою бороною БДТ-7. Кількість бур'янів при мілкому обробітку ґрунту збільшувалася, у порівнянні з оранкою, на 90,2-194,1% перед проведенням першого міжрядного обробітку, на 70,8-151,7% у фазі цвітіння соняшнику. Кількість бур'янів у період від строку проведення першого міжрядного обробітку до збирання соняшнику в агроценозах з шириною міжрядь 70 см збільшувалася на 47,2-76,3%, в агроценозах з шириною міжрядь 22,8 см - на 64,7-142,2%. Перед збиранням сорту Прометей найменша повітряно-суха маса бур'янів - 29,7 г/м² була при оранці. Застосування мілкого обробітку ґрунту призводило до її збільшення на 25,9-47,1%. Порівняно із внесенням гербіцидів при мілкому обробітку ґрунту агрофон без внесення гербіцидів при пізньому строку сівби сприяв підвищенню повітряно-сухої маси бур'янів в агроценозах сорту з міжряддями 70 см на 4,0-4,1 г/м², в агроценозах з міжряддями 22,8 см - на 2,7-3,2 г/м². Збільшення маси бур'янів в агроценозах сорту Прометей з міжряддями 22,8 см було незначним і складало 2,2-3,5 г/м². При мілкому обробітку ґрунту, на фоні збільшення забур'яненості, відмічалося зниження висоти сорту у фазі цвітіння на 6,9-10,6 см з міжряддями 70 см і на 4,9-8,7 см з міжряддями 22,8 см (табл. 7).

Таблиця 7

Вплив агрофонів вирощування на розвиток і врожайність сорту соняшнику Прометей, середнє за 1999-2001 рр.

Обробіток ґрунту	Ширина міжрядь, см	Строк сівби	Внесення гербіцидів	Висота рослин, см	Площа листкової поверхні, тис. м2 /га	Урожайність, т/га
Оранка на 25-27 см (контроль)	70 (контроль)	Оптимальний	1*	153,5	20,1	2,05
Мілкий: БДТ-7 На 8-10 см	70	Оптимальний	1*	142,9	17,9	1,86
			2*	145,1	17,8	1,87
		Пізній	Без гербіцидів	146,6	18,9	1,89
	22,8	Оптимальний	1*	144,8	17,8	1,94
			2*	147,9	18,2	1,98
		Пізній	Без гербіцидів	148,6	18,5	1,97

НІР₀₉₅ 2,7-3,2 0,12-0,14

Примітки: 1^* - харнес під передпосівну культивацію. 2^* - харнес під передпосівну культивацію + раундап після сівби.

Вирощування сорту Прометей з шириною міжрядь 22,8 см при мілкому обробітку ґрунту, при збільшенні рівня забур'яненості і зменшенні площі листкової поверхні рослин соняшнику, не призводило до зниження рівня врожайності і забезпечувало практично однаковий її рівень - 1,94-1,98 т/га як і при оранці 2,05 т/га (НІР₀₉₅ т/га 0,12-0,14). Застосування сівби соняшнику в пізній строк, на безгербіцидному фоні, забезпечило формування сортом при мілкому обробітку ґрунту одного рівня врожайності як із внесенням гербіцидів: 1,86-1,89 т/га (ширина міжрядь 70 см), 1,94-1,98 т/га (ширина міжрядь 22,8 см).

Зміна структури агроценозу, за рахунок звуження ширини міжрядь до 22,8 см, на фоні виконання енергоощадних агроприйомів без застосування гербіцидів, дало можливість створити збалансований агроценоз сорту Прометей при мілкому обробітку ґрунту, в якому продуктивність рослин відповідає екологічній стабільності, що дозволяє агроценозам рослин досягати максимально можливого рівня врожайності в агротехнічних умовах при мінімалізації обробітку ґрунту.

Роль сортової агротехніки у формуванні посівами соняшнику продуктивності та врожайності. Проведеними дослідами було встановлено, що застосування окремих елементів сортової агротехніки (способи сівби, густота стояння рослин) дозволяє підвищувати рівень фотосинтезу, врожайності та продуктивності гібридів та сортів соняшнику.

Вирощування соняшнику з шириною міжрядь 15 см сприяло збільшенню чистою продуктивності фотосинтезу (ЧПФ) на 1,0-5,1 г/м² за добу в гібриду Запорізький 9, на 1,6-4,1 г/м² за добу при підвищенні щільності посівів у гібриду Харківський 58, на 0,9-3,6 г/м² за добу в сорту Лідер, на 0,8-1,6 г/м² за добу в сорту Прометей.

Підвищення густоти стояння рослин гібридів і сортів соняшнику обумовлювало зниження сухої маси рослин, маси насіння в кошику, маси 1000 насінин в агроценозах з шириною міжрядь 70 та 15 см. Незалежно від густоти стояння рослин, агроценози соняшнику з міжряддями 15 см мали більшу масу насіння кошика на 2,6-11,5 г (ранньостиглий гібрид Запорізький 9), на 5,8-11,6 г (середньостиглий сорт Лідер), на 4,0-11,9 г (скоростиглий сорт Прометей) (табл. 8).

Таблиця 8

Продуктивність та врожайність соняшнику в залежності від способів сівби та густоти стояння рослин, середнє за 1995-1997 рр.

Гібрид, сорт	Густота стояння рослин, тис./га	Ширина міжрядь 70 см ( контроль)	Ширина міжрядь 15 см
		Маса насіння кошика, г	Кількість насіння у кошику, шт.	Урожайність, т/га	Маса насіння кошика, г	Кількість насіння у кошику, шт.	Урожайність, т/га
Запо різький 9 (контроль)	45 (контроль)	69,0	1320	2,85	71,6	1434	2,92
	55	58,5	1240	3,02	61,4	1350	3,13
	65	42,3	950	2,59	53,8	1180	3,29
Харківський 58	45	68,0	1473	2,81	59,3	1292	2,45
	55	51,4	1141	2,62	62,4	1395	3,24
	65	38,2	1160	2,34	55,3	1367	3,44
Лідер	45	67,4	1210	2,75	73,2	1259	2,99
	55	49,2	909	2,51	60,8	1064	3,10
Прометей	45	51,2	1010	2,09	55,5	977	2,29
	55	42,0	864	2,14	53,9	1053	2,77
	65	35,7	790	2,23	39,7	806	2,50

НІР₀₉₅ гібрид, сорт 0,8-1,0 99-105 0,03-0,04

густота стояння 3,0-3,5 141-150 0,02-0,04

міжряддя 1,4-1,7 50-58 0,05-0,07

Різниця за масою насіння кошика в гібриду Запорізький 9 та сорту Лідер, в залежності від ширини міжрядь, зростала при максимальній щільності агроценозів. У сорту Прометей, навпаки, вона зменшувалася до 4,0 г при максимальній густоті стояння рослин 65 тис./га. У середньоранньостиглого гібриду Харківський 58 різниця залежно від ширини міжрядь, зростала на перевагу звужених міжрядь на 11,0-17,1 г тільки при загущенні посівів до 55 і 65 тис./га. Вирощування соняшнику з міжряддями 15 см призводило до перерозподілу процентного співвідношення маси насіння до маси всього кошика з одночасним збільшенням кількості насінин в одному кошику. У порівнянні з посівами при ширині міжрядь 70 см посіви з міжряддями в 15 см мали більшу питому масу насіння до маси кошика: у гібриду Запорізький 9 на 8,1-15,0 %, у гібриду Харківський 58 на 3,9-8,8 %, у сорту Лідер на 4,6-6,8 %, у сорту Прометей на 4,6-17,0 %.

При сівбі з міжряддями 15 см, як елемента мінімалізації вирощування соняшнику, з контрольною густотою стояння рослин у гібриду Запорізький 9 отримано такий рівень врожайності 2,85-2,92 т/га як і на широкорядних посівах. Підвищення густоти стояння рослин в агроценозах зі звуженою шириною міжрядь забезпечувало отримання гібридом максимальної врожайності 3,13-3,29 т/га.