Управління машиновикористанням та машинообслуговуванням

6. Служба охорони праці, техніки безпеки і безпеки руху розробляє і впроваджує заходи по техніці безпеки, виробничій санітарії і протипожежної безпеки на роботах, які виконуються машинно-тракторним парком, а також у виробничих підрозділах МТС.

7. Комунально-побутова служба - це обслуговуюча служба МТС, яка займається проведенням ремонтно-будівельних та господарських робіт; відповідає за благоустрій та охорону території МТС.

8. У віданні юридично-кадрового відділу знаходяться всі правові та кадрові питання МТС; контроль за трудовою дисципліною, внутрішнім розпорядком; дотриманням законності і правопорядку у виробничих відносинах та соціальних зв'язках.

Рада МТС - це дорадчо-рекомендаційний орган. Членами її є представники господарств і організацій (акціонерів), котрі входять до складу машинно-технологічної станції, та представники держадміністрації і управління сільського господарства. Радою машинно-технологічної станції обговорюються найважливіші питання та приймаються рішення про зміну статуту, договорів підряду, пайові внески, розвиток матеріально-технічної бази, розширення виробничої діяльності, розподілу прибутку тощо.

Мобільними підрозділами МТС по виконанню сільськогосподарських робіт стали механізовані загони, їх обслуговуванням займаються всі виробничі дільниці та служби МТС. Механізовані загони доцільно створювати комплексними, цебто вони повинні мати машини для виконання декількох видів робіт, наприклад, для основного обробітку ґрунту, внесення добрив, хімічного захисту посівів, збирання зернових культур. В складі механізованого загону по обслуговуванню поліських і лісостепових господарств рекомендується мати 3…5 агрегатів, а для роботи в господарствах степової зони - 6…7 агрегатів. Подальше нарощування техніки в механізованому загоні недоцільне, через надмірне розосередження машин (в радіусі понад 10 км) ускладнюються оперативне керівництво та організація роботи.

Успішна діяльність машинно-технологічної станції неможлива без чіткого визначення функціонального положення (обов'язків, прав і відповідальності) кожного спеціаліста, їх підпорядкування та взаємодії. Схема виробничих зв'язків в структурі управління МТС приведена на рис.6.

лінійне підпорядкування;

функціональне підпорядкування;

дорадчі функції.

Рис. 6. Схема виробничих зв'язків в структурі управління машинно-технологічної станції

Керує машинно-технологічною станцією на принципах єдиноначальності директор МТС. Він відповідає за організаційно-виробничу і економічно-фінансову діяльність МТС; розпоряджається матеріально-технічними і трудовими ресурсами та фінансами згідно чинного законодавства, положення і статуту МТС. В поточній роботі директор спирається на дорадчі рекомендації Ради МТС і директорської наради. В безпосередньому (лінійному) підпорядкуванні директора машинно-технологічної станції знаходяться шість спеціалістів, які очолюють основні виробничі служби, та начальники механізованих загонів.

Начальник механізованого загону на основі єдиноначальності керує очолюваним колективом. Він є безпосереднім організатором виконання робіт, праці механізаторів і використання машинно-тракторних агрегатів; відповідає за виробничу діяльність механізованого загону, функціонально підпорядкований керівникам виробничих служб МТС.

На думку авторів машинно-технологічна станція, як відкрите акціонерно-пайове товариство КСП і районного об'єднання техсервісу, повинна функціонально підпорядковуватись управлінню сільського господарства. В плані виробничо-фінансової діяльності МТС є самостійною організацією, що працює на основі договорів підряду по обслуговуванню всіх типів сільськогосподарських товаровиробників.

Для успішної роботи машинно-технологічної станції і механізованих загонів слід виробничі завдання їх тісно ув'язати з виробничими планами обслуговуючих господарств. З цією метою розробляються організаційно-технологічні заходи по обслуговуванню сільськогосподарських товаровиробників машинно-технологічною станцією (табл. 9).

Керівники виробничих служб складають робочі проекти з агротехнічними вимогами на вирощування сільськогосподарських культур, програми розвитку МТС з річними виробничими завданнями, договори МТС з господарствами, виробничі плани виконання сільськогосподарських робіт і наряди на їх виконання механізованими загонами. Визначаються відповідальні особи по розробці заходів, органи їх затвердження, строки складання і дії заходів, а також відповідальні керівники та спеціалісти за їх реалізацією. Суть розробки виробничих планів і завдань механізованими загонами полягає в тому, щоб довести обсяги виконуваних робіт на кожний агрегат і до кожного механізатора, ретельно продумати маршрути переїздів та розосередження техніки на полях обслуговуючих господарств.

Робочими планами механізованих загонів МТС на періоди виконання сільськогосподарських робіт повинні бути передбачені:

- послідовність обробітку окремих дільниць та виконання окремих робіт;

- режими робочого дня механізаторів і тривалість календарних агростроків обслуговування господарств;

- план-маршрут переїздів агрегатів; потреба механізованих загонів в пальному для виконання заданих обсягів робіт та переїздів.

Таблиця 9. Розробка та реалізація організаційно-технологічних заходів по обслуговуванню сільськогосподарських товаровиробників машинно-технологічною станцією

1. Робочий проект вирощування сільськогосподарських культур

у сівозмінах обслуговуючих господарств

Строк дії	До перегляду сівозмін
Відповідальні керівники і спеціалісти по:
- складанню заходів;	Агрономи господарств.
- керуванню розробкою;	Головний агроном сільгоспуправління.
- участі в роботі заходів.	Агроном МТС
Строк розробки	При впровадженні сівозмін
Адміністративні і господарчі органи по:
- розгляду заходів;	Правління господарств. (Дирекція МТС).
- реєстрації;	Сільгоспуправління.
- затвердженню	Держадміністрація.
Строк розгляду	В п'ятиденний строк після розробки
Відповідальні керівники і спеціалісти по:
- виконанню заходів;	Агрономи господарств.
- контролю.	Головний агроном сільгоспуправління.
Строк вручення	По реєстрації районного управління сільського господарства
Матеріали для розробки заходів	Карта ґрунтів господарств. План землекористування господарств. Система чергування культур в сівозмінах. Матеріали агрохімічного обстеження земельних угідь господарств.

2. Система агротехнічних заходів по кожному полю сівозмін

(агроплан)

Строк дії	На кожний рік
Відповідальні керівники і спеціалісти по:
- складанню заходів;	Агрохіміки господарств.
- керуванню розробкою;	Агрономи господарств.
- участі в роботі заходів.	Бригадири механізованих бригад (начальники мехзагонів)господарств. Агроном МТС
Строк розробки	1…10 серпня
Адміністративні і господарчі органи по:
- розгляду заходів;	Правління господарств. Дирекція МТС.
- затвердженню;	Агровідділ сільгоспуправління.
Строк розгляду	15…20 серпня
Відповідальні керівники і спеціалісти по:
- виконанню заходів;	Бригадири механізованих бригад (начальники мехзагонів)господарств.
- контролю.	Агрономи господарств.
Строк вручення	25…30 серпня
Матеріали для розробки заходів	Робочий проект вирощування сільськогосподарських культур у сівозмінах. Виробничі завдання по урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин.

3. Перспективна програма

розвитку виробничої діяльності МТС

Строк дії	На 3…5 років
Відповідальні керівники і спеціалісти по:
- складанню заходів;	Спеціалісти МТС.
- керуванню розробкою;	Директор МТС.
- участі в роботі заходів.	Спеціалісти господарств і сільгоспуправління.
Строк розробки	1…30 листопада останнього року строку дії поточної програми
Адміністративні і господарчі органи по:
- розгляду заходів;	Дирекція МТС.
- затвердженню;	Держадміністрація.
- реєстрації	Сільгоспуправління.
Строк розгляду	5…10 грудня останнього року строку дії поточної програми
Відповідальні керівники і спеціалісти по:
- виконанню заходів;	Спеціалісти МТС.
- контролю.	Дирекція МТС.
Строк вручення	15…20 грудня останнього року строку дії поточної програми
Матеріали для розробки заходів	Перспективна програма розвитку виробничої діяльності МТС і господарств району.

4. Річне виробниче завдання МТС

Строк дії	На один рік
Відповідальні керівники і спеціалісти по:
- складанню заходів;	Агроном, інженер, спеціаліст по маркетингу МТС.
- керуванню розробкою;	Директор МТС.
- участі в роботі заходів.	Спеціалісти МТС.
Строк розробки	10…25 листопада
Адміністративні і господарчі органи по:
- розгляду заходів;	Дирекція МТС.
- затвердженню;	Сільгоспуправління.
- реєстрації
Строк розгляду	15…20 грудня
Відповідальні керівники і спеціалісти по:
- виконанню заходів;	Спеціалісти МТС.
- контролю.	Директор МТС.
Строк вручення	25…30 грудня
Матеріали для розробки заходів	Поточні матеріали виробничої діяльності МТС; річні завдання по виконанню робіт в господарствах

5. Договори МТС з господарствами

Строк дії	На один рік
Відповідальні керівники і спеціалісти по:
- складанню заходів;	Спеціаліст по маркетингу МТС.
- керуванню розробкою;	Керівники МТС і господарств.
- участі в роботі заходів.	Спеціалісти МТС і господарств.
Строк розробки	1…15 грудня
Адміністративні і господарчі органи по:
- розгляду заходів;	Дирекція МТС. Правління господарств.
- затвердженню;	Держадміністрація.
- реєстрації	Сільгоспуправління.
Строк розгляду	20…25 грудня
Відповідальні керівники і спеціалісти по:
- виконанню заходів;	Директор МТС. Керівники господарств.
- контролю.	Начальник сільгоспуправління.
Строк вручення	5…10 січня
Матеріали для розробки заходів	Річне виробниче завдання МТС. Робочий проект вирощування сільськогосподарських культур у сівозмінах господарств. Система агротехнічних заходів по кожному полю сівозмін. Розцінки на виконання робіт. Облік технічного стану машин.

6. Річні виробничі завдання механізованих загонів МТС

Строк дії	На один рік
Відповідальні керівники і спеціалісти по:
- складанню заходів;	Агроном і інженер МТС.
- керуванню розробкою;	Директор МТС.
- участі в роботі заходів.	Начальники мехзагонів МТС.
Строк розробки	5…15 грудня
Адміністративні і господарчі органи по:
- розгляду заходів;	Виробничі збори механізаторів загонів.
- затвердженню;	Дирекція МТС.
- реєстрації
Строк розгляду	20…25 грудня
Відповідальні керівники і спеціалісти по:
- виконанню заходів;	Начальники мехзагонів МТС.
- контролю.	Директор МТС.
Строк вручення	25…30 грудня
Матеріали для розробки заходів	Договори МТС з господарствами. Робочі проекти вирощування сільськогосподарських культур у сівозмінах господарств. Система агротехнічних заходів по кожному полю сівозміни. Річне виробниче завдання МТС.

7. Виробничі плани виконання механізованих робіт

Строк дії: осінньо-польовий період;	1 вересня…20 жовтня.
весняно-польовий період;	15 березня…15 травня.
догляд за посівами, збирання трав;	20 квітня…30 червня.
збирання зернових культур.	1 липня…5 серпня.
Відповідальні керівники і спеціалісти по:
- складанню заходів;	Агрономи МТС і господарств.
- керуванню розробкою;	Директор МТС. Керівники господарств.
- участі в роботі заходів.	Начальники мехзагонів МТС.
Строк розробки: осінньо-польовий період;	10…15 серпня.
весняно-польовий період;	1…10 лютого.
догляд за посівами, збирання трав;	15…20 березня.
збирання зернових культур.	25…30 травня.
Адміністративні і господарчі органи по:
- розгляду заходів;	Виробничі збори механізаторів загонів.
- затвердженню;	Правління господарств. Дирекція МТС.
- реєстрації
Строк розгляду: осінньо-польовий період;	20…25 серпня.
весняно-польовий період;	15…20 лютого.
догляд за посівами, збирання трав;	25…30 березня.
збирання зернових культур.	1…5 червня.



Відповідальні керівники і спеціалісти по:
- виконанню заходів;	Начальники мехзагонів МТС.
- контролю.	Агрономи МТС і господарств
Строк вручення: осінньо-польовий період;	25…30 серпня.
весняно-польовий період;	25…28 лютого.
догляд за посівами, збирання трав;	1…5 квітня.
збирання зернових культур.	10…15 червня.
Матеріали для розробки заходів	Річні виробничі завдання механізованим підрозділів МТС. Робочі проекти вирощування сільськогосподарських культур у сівозмінах господарств. Система агротехнічних заходів по кожному полю сівозміни. Договори МТС з господарствами.

8. Декадні і щоденні наряди

механізованим загонам МТС на виконання робіт

Строк дії	На декаду (10 днів). На кожний день.
Відповідальні керівники і спеціалісти по:
- складанню заходів;	Агрономи МТС і господарств.
- керуванню розробкою;	Директор МТС.
- участі в роботі заходів.	Начальники мехзагонів МТС
Строк розробки	5, 15, 25 числа місяця.
Адміністративні і господарчі органи по:
- розгляду заходів;	Дирекція МТС. Правління господарств.
- затвердженню;
- реєстрації
Строк розгляду	5, 15, 25 числа місяця.
Відповідальні керівники і спеціалісти по:
- виконанню заходів;	Начальники мехзагонів МТС.
- контролю.	Агрономи МТС і господарств.
Строк вручення	5, 15, 25 числа місяця.
Матеріали для розробки заходів	Договори МТС з господарствами. Виробничі плани виконання механізованих робіт МТС. Графік ремонту і технічного обслуговування машинно-тракторного парку МТС.

Визначення та набирання обсягів робіт по обслуговуванню господарств машинно-технологічною станцією повинно відбуватися на маркетингових засадах.

В літературі міститься багато визначень маркетингу, як методу торгівельно-обслуговуючої діяльності, проте слід відмітити головне, що характерне для нього - тісну ув'язку обсягів і структури машинообслуговування з попитом сільських товаровиробників, інакше кажучи пріоритет інтересів споживача в взаємовідносинах з роботодавцем.

В нашому випадку маркетинг передбачає управління процесом надання машинних послуг МТС різним типам виробникам сільськогосподарської продукції на основі ретельного вивчення та прогнозування їх попиту, платоспроможності і фінансових можливостей сплати за надані послуги.

Залежно від форми власності машинно-технологічні станції поділяються на дві групи.

До першої групи відносяться МТС та інші господарські структури спільного використання сільськогосподарської техніки, метою створення яких є одержання прибутку від наданих послуг за рахунок її ефективного використання. Вони функціонують на основі закону України про підприємництво.

До другої групи МТС належать формування, метою діяльності яких є підвищення ефективності використання технічних засобів в умовах їх дефіциту та зниження витрат на виробництво сільськогосподарської продукції. Вони створюються на кооперативних засадах, тобто машини для них є знаряддям праці, а не джерелом прибутку.

Незважаючи на різнотипність створюваних МТС, економічні взаємовідносини між ними та сільськими товаровиробниками ґрунтуються на принципах паритетності.

Для групи МТС, які надають послуги сільськогосподарським товаровиробникам на комерційних засадах, економічні взаємовідносини з споживачами послуг базуються на фінансових інтересах, відображених в розцінках і тарифах, в основі яких є забезпечення необхідних умов для розширеного відтворення у ринковому середовищі. Іншими словами, розцінки та тарифи на послуги формуються на основі ціни виробництва - собівартість та середня норма прибутку на авансований капітал.

Їх рівень не повинен викликати підвищення витрат на виробництво сільськогосподарської продукції та зниження рівня рентабельності у сільських товаровиробників. Це означає, що ціни на вироблену сільськогосподарську продукцію будуються на тих самих принципах, що і розцінки і тарифи в МТС.

Враховуючи те, що виробники сільськогосподарської продукції знаходяться у конкурентному середовищі, а машинно-технологічні станції та інші подібні підприємства, внаслідок дефіциту технічних засобів мають монополізоване становище, необхідне регулювання рівня розцінок і тарифів на послуги з боку відповідних державних органів.

Розрахунки між МТС і споживачами техніки провадяться в грошовій формі, а в окремих випадках - сільськогосподарською продукцією з обов'язковим дотриманням цінової еквівалентності.

Взаєморозрахунки між МТС чи іншими формуваннями другої групи, заснованих на кооперативних засадах (ММТК), і господарствами-засновниками, провадяться за розцінками, які дорівнюють собівартості робіт і послуг, що склалась у цьому формуванні, але не вищими від середньої собівартості її рівня по аналогічним видам робіт у господарствах-засновниках. В разі надання послуг ММТК стороннім споживачам взаєморозрахунки проводяться на тих принципах, що і в МТС першої групи.

Собівартість виконання робіт, а отже і тарифи на машинопослуги, які надаються МТС вираховуються за різними методиками і включають різні складові витрат. Це призводить до значних цінових коливань за виконання однакових робіт одними агрегатами.

Нами пропонується собівартість визначеної роботи МТС в рослинництві розраховувати по формулі:



де F - обсяг виконаної роботи чи одиниці роботи (га, т, ткм);

W - експлуатаційний виробіток МТА, га/год. наробітку (год., мото-год.);

З_з - всі види зарплати (основна, додаткова, нарахування на зарплату) грн./га;

З_тм - затрати на паливно-мастильні матеріали, грн./га;

З_п - затрати на переїзди МТА до замовника (в два кінці), грн./га;

З_тор - затрати на технічне обслуговування і ремонт МТА, грн./га;

З_нв - накладні витрати, грн./рік;

А - амортизаційні відрахування МТА, грн./год.;

Т_н - плановий річний наробіток МТА, мото-год./рік;

К - доля річного наробітку МТА, що припадає на виконану роботу.

Ціна за роботу МТС без ПДВ розраховується по формулі:

,

де П - прибуток, %.

Ціна роботи з ПДВ дорівнює:

,

де ПДВ - податок на добавлену вартість, %.

Приклад розрахунку оплати за оранку агрегатом МТЗ-82+ПЛН-3-35.

Приймаємо:

F = 60 га; W = 0,5 га/мото-год.; З_з = 4 грн./га; З_тм = 15,3 грн./га; З_п=0,77 грн./га; З_тор = 6,9 грн./га; К = 0,3; А = 5128 грн./рік; З_нв = 2600грн./рік; Т_н = 1500 мото-год./рік; П = 20% собівартості; ПДВ-20%.

Собівартість роботи складе:

або 57,04 грн/га.

Ціна роботи без ПДВ:

.

Ціна роботи з ПДВ:

.

Прибуток - головна мета підприємницької діяльності, основний узагальнюючий показник фінансових результатів господарської діяльності підприємств (в нашому прикладі МТС), не залежно від їх організаційно-правової форми.

Балансовий прибуток розраховується по формулі:

,

де -- вартість реалізованої продукції або послуг, грн.

Стосовно розглянутого прикладу балансовий прибуток від виконаної МТС роботи складає:

.

Нарощування обсягів механізованих робіт, не єдиний шлях перспективного розвитку МТС, враховуючи доцільний радіус зони їх обслуговування 25…30 км, що практично обмежується границями одного району.

Вже на даному етапі розвитку МТС можуть запропонувати ряд робіт, які знайдуть попит як у сільгосптоваровиробників, так і у населення:

- торгово-лізингові операції по схемі “завод - МТС - споживач”, що на 30…40% знижує націнки посередників;

- техсервісне обслуговування машин і обладнання в гарантійний та післягарантійний періоди;

- виготовлення будівельних матеріалів;

- створення дільниці по техобслуговуванню і ремонту легкових автомобілів;

- створення різних народних промислів;

- добування і переробка місцевих матеріалів тощо.

4. Оренда і прокат техніки

Інженерним менеджментом здійснюється процес управління орендою і прокатом технічних засобів, які є перспективними формами машинообслуговування сільгосптоваровиробників.

Оренда сільськогосподарської техніки - це засноване на договірній основі вартісне володіння і використання машинних агрегатів і технічних засобів, необхідних орендатору для самостійної виробничої (господарської) діяльності.

Оренда і прокат технічних засобів в сільському господарстві України мають свою історію.

В доколгоспний період (1921-1929 рр.) важливим заходом, що забезпечував безреманентному українському селянству обробіток землі, були машинно-тракторні пункти. На кінець 1927 року їх нараховувалось 5163 і діяли вони в кожній другій сільраді.

Починаючи з 1928 року в одноосібному сільському господарстві України почали проявлятися негативні тенденції в машинозабезпеченні та машиновикористанні (заборона продажу “дефіцитних” сільськогосподарських машин одноосібникам, надання довгострокових кредитів для придбання складних машин тільки колективним покупцям, скорочення термінів кредитування (до трьох років) для середняків, відсутність кредитування заможних селян і відпуск їм засобів механізації тільки за готівку і в останню чергу), що призвело в 1929 році до гірших показників забезпечення реманентом (сівалками, жниварками, молотарками, віялками) селян в порівнянні з 1917 роком.

Загострилось розшарування селянських господарств за наявністю технічного реманенту.

Бідняцькі господарства (за вартістю реманенту до 200 крб. на двір) складали 23,7% всіх дворів, але володіли лише 1,2% сільськогосподарського реманенту.

Куркульські (дрібнокапіталістичні) господарства складали 4% всіх аграрних господарств, але володіли 21,2% сільськогосподарського реманенту і здавали в оренду 45,3% всіх машин, що орендувалися селянами (табл. 10).

Вихід було знайдено через кооперативні форми використання сільськогосподарської техніки, шляхом створення машинно-тракторних товариств.

На початку 1929 року машинно-тракторні товариства об'єднували понад 2% індивідуальних селянських господарств (102,2 тис. дворів). І це були лише перші кроки кооперативних засад машинообслуговування вітчизняних виробників сільськогосподарської продукції на базі оренди і прокату технічних засобів.

Таблиця 10

Орендування технічного реманенту в селянських господарствах доколгоспного періоду (1927 р.) [ ]

Групи селянських господарств за вартістю реманенту	у % від групи:	Господарства, що орендували або здавали реманент, % від групи
	Господарства, що орендували реманент	Господарства, що здавали в оренду реманент	Сівалки	Жниварки	Молотарки
			Орендували	Здавали	Орендували	Здавали	Орендували	Здавали
Без реманенту	48,9	0,1	2,7	-	4,6	-	8,2	-
До 100 крб. на двір	71,9	1,2	4,5	-	7,3	-	16,5	-
Від 101 до 200 крб.	72,1	5,5	6,0	0,1	9,8	0,1	20,5	0,1
Від 201 до 400 крб.	64,5	15,1	6,2	0,3	7,6	0,5	27,6	0,3
Від 401 до 800 крб.	54,9	27,4	5,8	1,8	5,6	1,9	34,0	1,1
Від 801 до 1600 крб.	49,8	38,1	4,4	5,2	3,9	6,2	37,4	4,3
Понад 1600 крб. на двір	41,1	45,3	2,4	7,8	3,0	10,3	29,8	13,6

При спільному призначенні оренди і прокату техніки - машинозабезпеченні виконання механізованих робіт для виробництва сільськогосподарської продукції, їм властиві ряд відмінностей. Дані про відмінність оренди і прокату техніки наведені в таблиці 11.

На думку авторів, головна відміна між ними полягає в тому, що при оренді відбувається передача самих машин в тимчасове користування з правом їх подальшого викупу орендатором, а при прокаті здійснюється продаж машинопослуг, тобто робіт, які здійснюють машини, а вони самі підлягають обов'язковому поверненню орендарю (машинопрокатному пункту).

В оренду доцільно здавати: енергетичні засоби (трактори, автомобілі), машини та знаряддя для обробітку ґрунту, машини для внесення органічних і мінеральних добрив, кормозбиральну, бурякозбиральну, картоплезбиральну та овочевозбиральну техніку, обладнання для післязбирального обробітку врожаю, тракторні та автомобільні причепи, навантажувачі, транспортери, кормороздавачі, машини для приготування кормів, бульдозери, автокрани, скрепери.

В прокат, насамперед, надаються машини для виконання механізованих робіт, які обмежені одно або двотижневими строками виконання (закриття вологи, передпосівна підготовка ґрунту та посів ранніх зернових і зернобобових культур, внесення гербіцидів, отрутохімікатів, міжрядний обробіток посівів, збирання зернових культур, заготівля сіна).

Для прокату слід мати ремонтне і діагностичне обладнання, прилади та інструменти для технічного обслуговування, пересувні зварювальні агрегати, автокрани, автомобілі спеціального призначення тощо.

Таблиця 11

Характерні ознаки оренди і прокату техніки

§ Найменування договірних відносин --	Оренда	Прокат
§ Предмет договору --	Машини	Машинопослуги
§ Строки договору --	Тривалий (місяці, роки)	Короткостроковий (години, дні)
§ Експлуатація машини --	Орендатор (замовник)	Механізатор машинопрокатного пункту
§ Технічне обслуговування і ремонт машин --	Орендатор (замовник)	Ремонтники машинопрокатного пункту
§ Оплата машинопослуг --	Орендна плата	Ціна машинопослуг
§ Мобільність машин, що передаються на замовлення --	Мобільні і стаціонарні	Мобільні
§ Умови машиновикористання --	З правом викупу орендованих машин	Обов'язкове повернення машин (рентинг)

Передача технічних засобів в оренду і прокат оформляється договором і сертифікатом за приведеною нижче формою.

Сертифікат прокатної техніки - це спрощений вид договору і складається в двох екземплярах, з яких один видається замовнику, а другий залишається в машинопрокатному пункті.

Сертифікат

технічних засобів машинопрокатного пункту, що передаються замовнику .

(найменування замовника)

№	Найменування і марка технічних засобів	Дата	Плата за користування (грн.)
			годинна	місячна

Строк повернення:

_____________________________________________________________

Майнова відповідальність замовника перед машинопрокатним пунктом за несвоєчасне повернення технічних засобів згідно договору Умови (%) майнової відповідальності замовника можуть бути різними.:

відстрочка на 5 днів - 10%;

відстрочка на 10 днів - 50%;

відстрочка понад 10 днів - 100%;

при поверненні технічних засобів по закінченню 30-ти днів (місяця) від вказаного в сертифікаті строку замовник сплачує 3-х кратну вартість прокатних технічних засобів.

Передані замовнику ________________________________ технічні

(найменування замовника)

засоби ___________________________________________ знаходяться

(найменування засобів)

в технічно справному стані згідно комплектуючої відомості; документація зберігається в машинопрокатному пункті.

З майновою відповідальністю ознайомлений.

Технічні засоби прийняв ___________________________________

(підпис представника замовника)

Технічні засоби передав ___________________________________

(підпис представника машинопрокатного пункту)

М.П. М.П.

_______________(підпис) _______________(підпис)

Прокатні машинопункти повинні бути зорієнтовані на обслуговування сільгосптоваровиробників приватного сектора. Як приклад, по Білоцерківському району комплектування необхідними засобами механізації наведено в таблиці 12.

Таблиця 12

Машинозабезпеченість приватних сільгосптоваровиробників Білоцерківського району Київської області

Найменування і марки машин	Кількість машин, шт.
	Наявність у фермерських господарствах	Потреба для машинопрокатних пунктів
Трактори:
0,6…0,9…1,4тс (ХТЗ-2511; ХТЗ-5020; ПМЗ-6АКЛ; ПМЗ_8073)	17	39
Знаряддя для обробітку ґрунту:
борони дискові (БДН-1,3А; БДН-1,6)	3	10
плуги (ПРШ-2,25; ПН-1-35; ПЛ-3-35)	11	7
культиватори суцільного обробітку ґрунту (КП-1,1; ККП-2С; КПСН-4; КПС-4)	10	2
борони зубові (БЗТС-1,0; БЗСС-1,0 БПШ-8; ЗОР-0,7; ЗБП-0,6А	68	24
Передпосівні агрегати (КРК-2,7 АГ-2,1-1,5)	-	5
Котки (ЗКВГ-1,4; ЗККШ-6)	-	4
Машини для внесення добрив:
мінеральних (МВУ-0,5; МВД-0,5)	2	2
органічних (МТО-3; МТО-6; РОД-6)	-	20
Посівні і садильні машини:
сівалки: зернові (СЗ-3,6А; “Клен”)	6	8
кукурудзяні (СУПН-8А; СКП-6)	-	1
бурякові (ССТ-12В; СУ-12 “Орізон”)	1	3
овочеві (СОН-4,2; СМО-2,8)	-	1
розсадосаджалки (МРУ-3; РМ-З-ХР)	-	1
картоплесаджалки (КС-2; КС-4)	-	1
Машини по догляду за посівами:
культиватори міжрядного обробітку посівів (КРН-5,6; КРН-2,8; ОМ-26-01; КФ-5,4; УСМК_5,4; КРН-2,8МО)	2	6
обприскувачі (ОПШ-15-03; ОВ-630; МЗУ-320)	1	4
Збиральна техніка:
комбайни: зернозбиральні (СК-5 “Нива”; КЗП-2)	3	9
кукурудзозбиральні (ККП-2С)	-	1
кормозбиральні (“Рось-2”; КСК-2,6)	-	1
приставки (ППК-4; ПЗП-6-05)	-	2
жниварки (ЖВН-6Б; ЖБВ-4,2; ЖВП-4,9)	-	2
картоплекопачі (КР-1; КГ-1)	-	1
гичкозбиральні машини (БМ-6А; МГШ-6)	-	3
очисник головок коренів (ОГК-6А)	-	3
бурякозбиральні комплекси (КБ-2; КВБЦ-1,2 Борекс”)	1	2
(ПНБВ-1,6 “Борекс”)	-	3
косарки (КИР-1,2; КН-2,1; КНШ-1,8; КПО-2,1)	1	4
граблі (ГВ-3,4; ГВ.00.000; SР4-205)	-	2
прес-підбирачі (ППР-110; ППР-1,6М)	-	2
стогоклади (ПС-0,5/08)	-	2
Навантажувачі універсальні
(ПГ-0,2; ПЭ-0,8Б)	-	2
Причепи тракторні
(1ПТС-2; 2ПТС-4; 2КБ-95011)	4	52

У наведеному прикладі прокатна техніка розрахована на обслуговування 45…50 господарств фермерського типу з середньою площею ріллі 70,6 га. Господарства спеціалізуються на вирощуванні: зернових культур (73%); технічних: цукрові буряки, соя, соняшник, рапс (19%); кормів (7,8%); картоплі і овочів (0,2%).

Орієнтована вартість нової техніки прокатного пункту становить 3500 тис.грн.

Можливі різні варіанти організації оренди і прокату технічних засобів. Найбільш характерна схема включає три об'єкти машинообслуговування (сільськогосподарське підприємство, машинопрокатний пункт і техсервісний центр), які виступають як виокремленні самостійні одиниці.

Орендована чи прокатна техніка працює в сільськогосподарському підприємстві, колективи машинопрокатного пункту і техсервісного центру надають їм платні послуги за машинозабезпечення і ремонт машин (рис. 21. варіант І).



Рис. 6. Схеми оренди і прокату сільськогосподарської техніки, варіант І

Як перспективні форми машинообслуговування сільгосптоваровиробників можуть бути прогнозовані варіанти розвитку оренди і прокату (рис. 22. варіант II).

Доцільно, щоб прокатні пункти розміщувалися при машинних кооперативах, машинних товариствах зі спільного обробітку землі, машинно-технологічних станціях, техсервісних формуваннях і тим самим створювали б єдину інфраструктуру техніко-технологічного забезпечення сільгосптоваровиробників.



Рис. 7. Схема оренди і прокату сільськогосподарської техніки по машинообслугоуванню різних сільгосптоваровиробників.

Пункти прокату сільськогосподарської техніки потрібно створювати в селах і райцентрах, де для їх функціонування є найбільш сприятливі умови. При організації машинопунктів слід враховувати цілий ряд об'єктивних і суб'єктивних факторів:

§ можливості сільгосптоваровиробників;

§ банківську кредитну підтримку;

§ наявність матеріально-технічної бази;

§ кваліфікацію кадрів;

§ рівень організаційного, технічного та економічного управління;

§ розмір і спеціалізацію сільськогосподарського виробництва;

§ перспективи розвитку машинопослуг тощо.

Економічні відносини між сільгосптоваровиробниками та технічною інфраструктурою здійснюються через внутрішньогосподарські розрахункові ціни або тарифи за машинопослуги. Вони визначаються як сума витрат відповідних підрозділів у розрахунку на одиницю роботи або часу використання сільськогосподарської техніки.

Найбільш розповсюджений метод визначення розцінок за прокат техніки - це калькуляція планових або фактичних витрат на утримання машин прокатного пункту і планового рівня його рентабельності.

Рекомендується враховувати наступні витратні статті:

§ амортизаційні відрахування на техніку і матеріально-технічну базу;

§ основна і додаткова зарплата персоналу, премії;

§ паливно-мастильні матеріали;

§ накладні витрати;

§ нарахування по соцстраху;

§ витрати пов'язані з транспортування прокатної техніки.

Одним з головних чинників, що визначають економічну доцільність формування технічного парку господарств і міжгосподарських машиноструктур є межа ефективності річного (сезонного) завантаження засобів механізації (М_еф). Цей чинник особливо актуальний з точки зору придбання машини або її оренди чи прокату.

Розрахункова формула:

що означає відношення річних затрат по експлуатації та утриманні машини (З_р) до годинного тарифу її прокату (З_пр) і годинного рівня затрат на її експлуатацію в господарстві (З_ек).

Наприклад, господарству необхідний культиватор КДК-7 для суцільного обробітку ґрунту. Його вартість - 19200 грн.; річні затрати на експлуатацію та утримання КДК-7 становитимуть 4266,9 грн. Виходячи з нормативу річного завантаження культиваторів такого типу (330 год.), годинний рівень затрат - 12,93 грн. Розрахункова ціна за прокат цього агрегату дорівнює 45,00 грн/год. (18,00 грн./га).

Межа ефективності річного завантаження КДК-7 становить:

Якщо в господарстві забезпечена річна завантаженість даного культиватора не менше 133 год. (332,5 га), його доцільно придбати, в іншому випадку - взяти на прокат.

Критерій - межа ефективності річного (сезонного) завантаження машин може бути покладений в основу розподілу засобів механізації між аграрними підприємствами і машиноформуваннями по наданню техніко-технологічних послуг сільгосптоваровиробникам.

Використана література

1. Ансофф И. Стратегическое управление.-- М.: Экономика, 1989--С. 33-49.

2. Питере Т., Уотермен Р. В поисках эффективного управления. М.: Прогресс, 1996.-- С. 36--57.

3. Файоль А., Эмерсон Г., Тейлор Ф., Форд Г. Управление -- это наука и искусство.-- М;: Республика, 1992.

4. Кормановский Л. Основные направления научно-технической политики в сельскохозяйственном производстве // Техника в сельском хозяйстве., 1995.-№2.-С.9-12

5. Кормановский Л. Основные направления научно-технической политики в сельскохозяйственном производстве // Техника в сельском хозяйстве., 1995.-№2.-С.9-12.

6. Білоусько Я. Узагальнення та прогнозні оцінки форм машиновикористання у сільському господарстві. // Техніка АПК. -- 1998. -- №2. -- С. 8-9.

7. Киртбая Ю.К. Основы теории использования машин в сельском хозяйстве. -- К.; М.: Машгиз, 1957. -- 278с.

8. Киртбая Ю.К. Поліпшення використання МТП в колгоспах і радгоспах. // Поліпшення використання МТП в колгоспах і радгоспах. (Збірник статей) -- К., Вид-во Укр. акад. с.г. наук, 1960. -- С. 15-35.

9. Свирщевский Б.С. Эксплуатация машинно-тракторного парка. [Для ин-тов и фак. Механизации и электрификации с.х.] 3-е перераб. изд. -- М., Сельхозгиз, 1958. -- 660с.

10. Финн Э.А., Шкурба В.В., Комзакова Л.Н. Метод расчета оптимального МТП сельскохозяйственного предприятия на ЭВМ. // Там же -- С. 25-42.

11. Губко В.Р., Фінн Е.А., Комзакова Л.М. Питання методики і результати розрахунків машинно-тракторного парку на ЕОМ. // Застосування математичних методів у дослідженнях складних процесів сільськогосподарського виробництва. / Ред. кол.: В.С. Крамаров / -- К., Урожай, 1972. -- С. 10-17

12. Журавлев Г.Е., Лобань В.Г. Определение состава машинно-тракторного парка для сельскохозяйственных предприятий. // Определение состава МТП с использованием математического программирования. Материалы выездного пленума отд-ния механизации и электрификации сел. хоз-ва ВАСХНИЛ в 1964г. [Ред. коллегия: акад. Лучинский и др.] -- М., «Колос» 1966. -- С. 3-23.

13. Губко В.Р., Финн Э.А., Варшавский М.Л., Определение состава машинно-тракторного парка для хозяйств основных зон Украинской ССР. -- К.: УкрНИИНТИ, 1972. -- 44с.

14. Перехов О.П. Математична модель задачі на розрахунок оптимального плану машиновикористання // Застосування математичних методів у дослідженнях складних процесів сільськогосподарського виробництва. / Ред. кол.: В.С. Крамаров / -- К., Урожай, 1972. -- С. 3-7.