Управління машиновикористанням та машинообслуговуванням

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ

Управління машиновикористанням та машинообслуговуванням

ЗМІСТ

1. Внутрішньогосподарські машинні формування

2. Обслуговуючі машинні кооперативи та товариства зі спільного обробітку землі

3. Машинно-технологічні станції

4. Оренда і прокат техніки

Використана література

1. Внутрішньогосподарські машинні формування

Використання машинно-тракторного парку для виробництва сільськогосподарської продукції здійснюється через його організаційні форми.

Внутрішньогосподарські машинні формування найбільш наближені до сільгосптоваровиробників, де в конкретних умовах реалізуються агротехнологічні, технічні, економічні заходи, що направлені на застосування засобів механізації в аграрному виробництві.

Теорія інженерного менеджменту якраз і досліджує власні закономірності управління організаційними процесами створення і функціонування машинних структур постійного і тимчасового характеру. Для багатоукладного і реструктуризованого сільського господарства ці механізовані підрозділи не можуть бути єдиними.

В умовах реформування аграрного сектору, налагодження ринкових відносин між товаровиробниками, апробації форм різної власності виробничих і обслуговуючих спеціалізацій агропромислового комплексу механізм інженерного управління використанням технічних засобів поки-що недостатньо відпрацьований. Йде активний науково-виробничий пошук раціональних форм машиновикористання та машинообслуговування в різних типах господарств.

З позицій інженерного менеджменту авторами зроблена спроба класифікувати за рядом характерних ознак основні організаційні форми внутрішньогосподарського і міжгосподарського використання машинно-тракторного парку (табл. 1).

Перш ніж обґрунтувати перспективні організаційні машиноформування, необхідно провести аналіз переваг і недоліків попередніх, тим більше, що деякі з них є раціональними.

Після розформування машинно-тракторних станцій і передачі техніки господарствам (1958-1959 рр.) машинно-тракторний парк опинився у складі колгоспно-радгоспних польових бригад. Вони стали називатися тракторно-польовими. За такими бригадами постійно закріплювалась земля і техніка для обслуговування рослинництва і виробництва відповідної продукції.

Тракторно-польові бригади мають у своєму складі механізаторів і працівників кінно-ручних робіт. Пізніше у господарствах створилися тракторно-комплексні і тракторні бригади. За першими закріплені рослинництво і тваринництво, а другі мають лише техніку і механізаторів, які обслуговують всі внутрішньогосподарські виробничі напрямки.

Слід відмітити, що в сучасних умовах господарювання терміни: “тракторно-польова”, “тракторно-комплексна”, “тракторна” бригади є застарілими. Враховуючи, що в цих підрозділах крім тракторів знаходяться інші енергетичні та робочі машини, то більш доцільно називати їх механізовані бригади.

Звичайно запропонована класифікація містить відомі умовності. На практиці характерні ознаки механізованих підрозділів не завжди співпадають. Класифікаційний аналіз проведено на базі кращих за виробничими досягненнями механізованих бригад, загонів і ланок.

Чисельний склад механізованих бригад відчутно коливається. Наприклад, в лісостепових господарствах Київської області середня бригада налічувала 39 механізаторів, але є бригади, де знаходилось від 20 до 50 і більше чоловік.

Якщо розміри механізованих бригад, головним чином, залежать від розмірів сільгосппідприємств, то параметри механізованих загонів визначаються площами обслуговуючих сівозмін, а механізованих ланок - площами вирощуваних ними сільськогосподарських культур.

Оптимальний склад механізованого загону в зерносіючій степовій зоні 14…16 чоловік для обслуговування польових сівозмін площею 1900…2200 га. Механізовані ланки по вирощуванню одної-двох, здебільшого, просапних і технічних культур формуються з 2…4 механізаторів, а комплексні - з 6…8 механізаторів. Навантаження посівів на одного механізатора в ланці - 50…70 га.

Важливішу роль у вдосконаленні спільних форм використання техніки відіграє поглиблена спеціалізація внутрішньобригадної організації праці за технологічним регламентом вирощування продукції рослинництва (внесення добрив, підготовки ґрунту, сівба, догляд за рослинами, збирання врожаю і т.д.)

.Таблиця 1.

Класифікація основних організаційних форм колективного використання машинно-тракторного парку

Характерні ознаки

Механізовані бригади:

Механізовані загони:

Механізовані ланки:

Механізовані формування:

Трак-торно-польові

Тракторно-комплексні

Трак-торні

Спеціа-лізовані

Комплексні

Міжгосподарські

Монокультурні

Технологічні

Комплексні

Орендні

Підрядні

Основи створення механізованих структур

Передача техніки МТС господарствам

На базі механізованих бригад

В складі механізованих бригад і загонів

Оренда і прид- бання техніки

Обслуговуючі галузі сільськогосподарського виробництва

Рослинництво

Рослинництво, тваринництво

Всі галузі господарства

Спеціалізовані роботи

Польові і кормові сівозміни

Окремі польові роботи

Одна-дві с./г. культури

Взаємозв'язані технологічні операції

Декілька с./г. культур

Рослинництво

Окремі механізовані роботи

Закріплення землі

Постійне

Відсутнє

Період ротації сівозмін

Відсутнє

Сезонне

Відсутнє

На протязі років

Відсутнє

Підпорядкування

Загальногосподарське

Відділкове, цехове

Районне

Бригадне

Самостійне

Самостійність у виконанні технологічних процесів

Обов'язкова

Відсутня

Немов-лива

Обов'яз-кова

Відсутня

Обов'язкова

Неможлива

Часткова

Можлива

Відсутня

Період функціонування механізованих структур

Постійний

Сезонний

Постійний

Тимчасовий

Сезонний

Тимчасовий

Постійний

Сезонний

Тимчасовий

Способи закріплення техніки за механізаторами

Індивідуальний

Груповий

Колективний

Індивідуальний

Методи виконання механізованих робіт і використання МТА

Потоково-комплексний

Безперервного виробництва

Мілкогрупове використання техніки

Потоково-цикловий

Організація технічного обслуговування машин

Внутрішньогосподарська

Спеціалізована

Бригадна

Автономна

Принципи формування виробничих завдань і відносин

Норми виконання робіт. Індивідуально-облікова система

Завдання по обсягах робіт. Колективний підряд

Завдання по виробництву продукції. Госпрозрахунок

Маркетинг. Договори

Виникає необхідність створення в складі постійних механізованих бригад тимчасових технологічних ланок. Ланкова організація праці дозволяє більш раціонально використовувати технологічні групи машин в механізованій бригаді при виконанні комплексу робіт, особливо, в напружені періоди.

Схема трансформування механізованих бригад в технологічні ланки по виконанню весняно-польових і літніх збиральних робіт приведена на рис.1 і 2.

Згідно технологій і обсягів робіт у кожній ланці концентруються необхідні машинно-тракторні агрегати, якими виконуються послідовно технологічні операції в розрізі сільськогосподарських культур. Механізатори і техніка ланок потребують відповідно побутового і технічного обслуговування. Ці функції, а також контроль за своєчасним і якісним виконанням механізованих робіт та економним витрачанням палива здійснюються тимчасовими робочими групами, які також входять до складу весняно-посівного та літнього збирально-транспортного комплексів.

Аналізуючи вітчизняний досвід сільськогосподарського машинобудування за 20…90-ті роки, можна прогнозувати основні принципи розвитку виробничих форм і відносин при застосуванні машинно-тракторного парку.

По-перше, це колективна основна використання технічних засобів.

По-друге, це створення мобільних або маневрених механізованих підрозділів (загонів, колон, комплексів) по машинообслуговуванню сільськогосподарських товаровиробників. Прототипами сучасних мобільних механізованих підрозділів були відомчі і міжгосподарські механізовані загони для виконання окремих видів робіт в найбільш напружені періоди сільськогосподарського року.

По-третє, оптимальні розміри і склад мобільних підрозділів визначаються через об'єми і види виконуваних робіт. Досвід госпрозрахункових механізованих формувань у рослинництві, працюючих на кінцевий результат методом колективного підряду, а пізніше і оренди свідчить про посилення впливу економічних важелів на оптимізацію виробничих форм машиновикористання.

В четверте, виробничі завдання і відносини мобільних механізованих підрозділів ґрунтуються на маркетингу і договірних засадах. Це стверджується зарубіжним досвідом і вітчизняною практикою роботи підрядних формувань у рослинництві.

В п'яте, колективи мобільних механізованих підрозділів складаються з механізаторів нової формації, які працюють на трьох-чотирьох типах енергомашин, володіють двома-трьома суміжними професіями, досконало знають агротехніку і технологію виробництва продукції рослинництва. Це є обов'язковою умовою будь-якого механізаторського колективу в нових умовах господарювання.



Рис. 1. Схема трансформування механізованої бригади весняно-посівного комплексу

Рис. 2. Схема трансформування механізованої бригади літнього збирально-транспортного комплексу

Сучасна технічна політика в сільськогосподарському виробництві пов'язана з реструктуризацією аграрного сектора.

Стосовно підрозділів машинообслуговування аграрних товаровиробників, то вони формуються в умовах приватизації землі, багатоукладності господарювання, становлення ринкових відносин, спаду ресурсного забезпечення, поновлення технологій, створення технічного ринку засобів механізації тощо. Пріоритетними зараз повинні стати такі технічні формування, як машинно-технологічні станції, фермерські кооперативи по наданню машинопослуг, рентингові товариства, бази і пункти прокату машин. Їх діяльність доцільно здійснювати на кооперативних засадах і принципах самофінансування. Не виключена кредитна підтримка держави в комплектуванні таких підрозділів новою високопродуктивною технікою вітчизняного та зарубіжного виробництва. Для матеріально-технічної бази заново створених формувань по машинообслуговуванню та машиновикористанню потрібно максимально використовувати виробничий потенціал колишніх підприємств РТП, агротехпостачу та сільгоспхімії.

Виходячи з сучасних типів сільськогосподарських товаровиробників, а це, насамперед: невеликі селянські (фермерські) господарства, засновані на приватній власності; середні за розмірами землекористування господарства (ПОП, СТОВ, СВК, АСТ); великі сільськогосподарські формування (акціонерні товариства, агропромислові фірми та об'єднання), засновані на колективних засадах господарювання і для них повинні бути створені прийнятні форми машиновикористання та машинообслуговування.

Для дрібнотоварних фермерських господарств необхідні трактори 0,4…0,6…0,9…1,4 тс, із відповідним шлейфом робочих машин. Для кожного фермера обов'язковим є наявність: трактора, ґрунтообробного агрегату, косарки, навантажувача, причепа. Іншу сільськогосподарську техніку доцільно сконцентрувати на прокатних пунктах МТС, в фермерських машинокооперативах, машинотовариствах, при сільських Радах.

Середнім господарствам (1000…2000га) потрібно мати машини основних технологічних призначень (трактори, ґрунтообробні знаряддя, посівні та збиральні комплекси, вантажно-транспортні засоби). Високопродуктивну і спеціальну техніку доцільно об'єднувати в МТС, мобільні механізовані загони, інженерно-технічні центри тощо.

У великих за розмірами господарствах (від 5000 га) склад машинно-тракторного парку повинен бути власним і зосереджуватися у внутрішньогосподарських механізованих підрозділах.

У ближній перспективі поновлення машинно-тракторного парку повинно відповідати більш чіткій виробничій спеціалізації реформованих і заново створених сільськогосподарських підприємств. Необхідно, щоб потреба в технологічних комплексах машин базувалась на стабільності виробничого напрямку вирощування сільськогосподарських культур в найсприятливіших зонах України.

2. Обслуговуючі машинні кооперативи та товариства зі спільного обробітку землі

В системі інженерного управління центральною ланкою є машиновикористання та машинообслуговування в аграрному виробництві. Насамперед, це стосується умов, коли кількість засобів механізації на селі скоротилися в 2,5…3 рази, рівень зносу машин досяг 80…90%, коефіцієнт їх технічної готовності знизився до 0,6…0,65.

Головна функція інженерного менеджменту полягає в створенні та ефективному функціонуванні принципово нових, на кооперативних засадах, організаційних форм використання сільськогосподарської техніки; оптимізації їх розмірів по кількості машин і чисельності механізаторів з тим, щоб повні обсяги механізованих робіт по виробництву аграрної продукції виконувались в сприятливі агростроки з мінімальними матеріальними та трудовими ресурсами.

Кооперування як процес об'єднання коштів, матеріально-технічних і трудових ресурсів і як форма співпраці на договірній та взаємовигідній основі, створює реальну можливість сільгосптоваровиробникам в сучасних умовах ефективно застосовувати високопродуктивну техніку та новітні технології.

Нові аграрні структури, які сформувалися на базі колгоспно-радгоспної системи поки-що терплять дефіцит матеріально-фінансових засобів, що спонукає їх шукати поряд з традиційними формами використання техніки більш ефективні.

В пригоді стає зарубіжний досвід форм застосування техніки (гуртки по обміну машинами, машинокооперативи, машинні ринги, товариства тощо), в основі яких лежить скорочення затрат на механізацію. Основні переваги спільного використання технічних засобів - зниження витрат і скорочення потреби в машинах.

До основних мотивів створення вітчизняних кооперативних формувань зі спільного використання техніки слід також віднести:

- високу вартість машин, які одноосібно важко купити і обслуговувати;

- досить малі об'єми механізованих робіт в фермерських агроструктурах і недоцільність мати в невеликих господарствах машинні комплекси, які використовуються протягом короткого періоду;

- надання сільгоспвиробникам засобів механізації в оренду та прокат;

- використання членами машиноформувань технічних засобів на рівних умовах;

- одержання прибутку на вкладені паї від надання клієнтам машинопослуг.

Найбільш прийнятними формами кооперування господарств у машиновикористанні можуть бути:

- неформальні об'єднання сільгосптоваровиробників зі спільного використання машин (механізаторські гуртки);

- машинні кооперативи;

- машинні товариства зі спільного використання техніки, що об'єдналися землею;

- міжгосподарські машинно-технологічні станції (ММТС);

- машинопрокатні пункти.

Характерні ознаки даних форм машинокооперування наведені в табл. 2.

Найбільш простою формою кооперування сільгосптоваровиробників у машиновикористанні є механізаторські гуртки, що діють на принципах сусідської взаємодопомоги.

Здебільшого їх учасники (до 5-ти чоловік) - дрібні та середні фермери і власники особистих підсобних господарств. Між учасниками механізаторського гуртка повинна існувати спільна угода і неформальні виробничі відносини. Тут не має юридичних зобов'язань, пайових внесків і управлінських витрат. Кожний учасник гуртка залишається власником своїх засобів механізації і обмінюється ними.

Наприклад, у одного фермера знаходиться косарка КОН-2,2, інший має прес-підбирач ППР-110. У фермерів по 35 га багаторічних трав на сіно. Найбільш сприятливий агрострок скошування трав на сіно становить три дні. Щоб вкластися в даний час, кожний фермер повинен використати агрегат ХТЗ_5020+КОН-2,2, протягом 1,5 дня в дві зміни:

.

Виходячи з цього, угодою слід передбачити, що фермери працюють один в одного одну зміну (8 год.), щоб забезпечити двозмінне використання агрегату для скошування трав. Послуга за використання косарки КОН-2,2 компенсується використанням прес-підбирача ППР-110 на підбиранні валків і пресуванні сіна. Ця робота повинна бути виконана протягом наступних трьох днів. Машинний агрегат ХТЗ-5020+ППР-110 кожним фермером використовується 1,5 дні в дві зміни:

.

Доцільно, щоб обмін технічними засобами був рівноцінним по вартості та призначенню машинних агрегатів. Так, можна обмінятися плугами, культиваторами і дисковими боронами, різними сівалками; машинами для внесення мінеральних добрив і гербіцидів; зернозбиральними і силосозбиральними комбайнами тощо.

Таблиця 2.

Класифікація основних ознак кооперативних форм машинообслуговування вітчизняних сільгосптоваровиробників

Організаційно-правові основи
Механізаторські гуртки по обміну засобами механізації	Об'єднання сільгосптоваровиробників зі спільного використання техніки шляхом її обміну по простій угоді
Машинно-технологічні (механізаторські) кооперативи	Організація сільгосптоваровиробників для надання механізованих послуг своїм членам, яка функціонує на безприбутковій основі
Машинні товариства зі спільного обробітку землі	Господарська машиноструктура сільгосптоваровиробників, об'єднаних землею і виробничим майном для ефективного використання техніки
Міжгосподарські машинно-технологічні станції	Комерційне машиновикористання для техніко-технологічного забезпечення сільгосптоваровиробників з метою отримання прибутку
Установчі документи
Механізаторські гуртки по обміну засобами механізації	Угоди між учасниками обміну технікою
Машинно-технологічні (механізаторські) кооперативи	Рішення загальних зборів - членів сільгосптоваровиробників і Статут кооперативу
Машинні товариства зі спільного обробітку землі	Установчий договір і Положення про машинне товариство
Міжгосподарські машинно-технологічні станції	Установчий договір про створення ММТС і Статут ММТС
Статутний капітал
Механізаторські гуртки по обміну засобами механізації	--
Машинно-технологічні (механізаторські) кооперативи	Пайові внески членів сільгосптоваровиробників кооперативу
Машинні товариства зі спільного обробітку землі	Земельні та майнові паї інвесторів товариства
Міжгосподарські машинно-технологічні станції	Вклади засновників ММТС
Органи управління
Механізаторські гуртки по обміну засобами механізації	Збори учасників, при потребі координатор механізаторського гуртка
Машинно-технологічні (механізаторські) кооперативи	Загальні збори. Правління. Голова, при потребі виконавчий директор механізаторського кооперативу
Машинні товариства зі спільного обробітку землі	Збори учасників. Правління і керуючий машинним товариством
Міжгосподарські машинно-технологічні станції	Збори засновників. Директор і Рада ММТС
Принципи управління
Механізаторські гуртки по обміну засобами механізації	Кожний учасник - один голос
Машинно-технологічні (механізаторські) кооперативи	Один член - один голос
Машинні товариства зі спільного обробітку землі	Визначається Положенням
Міжгосподарські машинно-технологічні станції	Визначається Статутом
Виробничі відносини з клієнтами
Механізаторські гуртки по обміну засобами механізації	Обмін послугами
Машинно-технологічні (механізаторські) кооперативи	Некомерційні відносини з членами - сільгосптоваровиробниками
Машинні товариства зі спільного обробітку землі	Надання машинопослуг по собівартості інвесторам; комерційні відносини з іншими клієнтами
Міжгосподарські машинно-технологічні станції	Комерційні відносини з клієнтами
Розподіл прибутку
Механізаторські гуртки по обміну засобами механізації	--
Машинно-технологічні (механізаторські) кооперативи	Дохід розподіляється пропорційно участі членів сільгосптоваровиробників в економічній діяльності кооперативу
Машинні товариства зі спільного обробітку землі	Прибуток розподіляється у формі дивідендів на внесений у товариство капітал
Міжгосподарські машинно-технологічні станції	Прибуток розподіляється на вклад засновників МТС

Такий двосторонній обмін механізаторськими послугами є першим етапом спільного використання техніки способом кооперації на шляху до створення машинних кооперативів та машинних товариств.

Новою формою зі спільного використання технічних засобів є машинні або механізаторські кооперативи. Вони створюються на добровільних засадах невеликими, компактними в географічному відношенні, групами (до 10 чол.) сільгосптоваровиробників виключно для власного машинообслуговування.

Для не членів кооперативів машинопослуги визначаються як додаткова діяльність, що обмежується 20%-м товарообігом відповідно до Закону України “Про сільськогосподарську кооперацію”. Кожен член машинного кооперативу повинен внести пайовий внесок у кооперативний пайовий фонд пропорційно до отримуваних машинопослуг. Пайові внески можуть бути у вигляді техніки, обладнання, робочих приміщень, коштів. Сільгосптоваровиробники - члени кооперативу є його клієнтами та власниками. Кожен член машинного кооперативу визначає для себе обсяг та вид машинопослуг і зобов'язання по їх виконанню. Сумарний обсяг робіт по кожному агрегату повинен відповідати його потужності з тим, щоб забезпечити повне завантаження машин.

Наприклад, кооператив має одну кукурудзяну сівалку СУПН-8, для максимального завантаження якої протягом семи днів роботи (98 год.) при тривалості робочого дня 14 год. і продуктивності посівного агрегату МТЗ_80/82+СУПН-8 = 3,01 га/год., посівна площа під кукурудзою членів машинного кооперативу повинна бути 295…300 га.

Якщо кооператив має два зернозбиральних комбайни “Дон-1500”, то при проведенні жнив протягом 14-ти днів (224 год.) з тривалістю робочого дня 16 год. і продуктивністю комбайна 1,08 га/год (урожайність зернових 40 ц/га) загальна площа зернових культур сільгосптоваровиробників машинного кооперативу буде складати 480…485 га.

Орієнтовні розміри машинних кооперативів у залежності від спеціалізації виконання механізованих робіт і максимального завантаження агрегатів приведені в таблицях 3, 4, 5.

Таблиця 3

Орієнтовні розміри (за наявністю техніки) машинних кооперативів по вирощуванню зернових культур (Степова зона)

Структура посівних площ	Структура машинно-тракторного парку
Сільськогосподарські культури	(га)	Найменування	марки машин	Кількість (шт.)
Озима пшениця	140	Трактори:	ХТЗ-17021	1
			ПМЗ-6АКЛ	2
		Борона дискова	БДН-3,2	1
		Плуги:	ПЛН-5-35	1
			ПЛН-3-35	2
Ячмінь ярий	140	Борони зубові:	БЗТС-1,0	1(21)
			БПШ-8	2(8)
			БСО-4А	1
Горох	140	Машина для внесення мінеральних добрив	МВУ-0,5А	1
		Комбінований агрегат	АРВ-8,1-0,2	1
		Сівалки:
		зернова	СЗ-3,6А	1
		кукурудзяна	СУПН-8А	1
Гречка	70	Культиватор-розпушувач	КРН-5,6	1
		Обприскувач	ОП-2000-2-М	1
		Зернозбиральні комбайни:	КЗС-9-1 “Славутич”	1
			СК-5 “Нива”	1
		Жниварка	ЖБН-3,6	1
Кукурудза на зерно	140	Приставки:
		для збирання круп'яних культур	ПКК-5	1
		для збирання кукурудзи на зерно	ПЗКС-6	1
		Косарка	КРС-2	1
		Граблі	ГП-Ф-6	1
Багаторічні трави на сіно	70	Прес-підбирач	ППР-110	1
		Навантажувач фронтальний	ПС-0,5/0,8Б	1
		Причепи:	ПСС-30	1
			ММЗ-771Б	1
			2ПТС-453	4

Таблиця 4

Орієнтовні розміри (за наявністю техніки) машинних кооперативів по вирощуванню зернових і технічних культур (Лісостепова зона)

Структура посівних площ	Структура машинно-тракторного парку
Сільськогосподарські культури	(га)	Найменування	марки машин	Кількість (шт.)
Озима пшениця	98	Трактори:	ХТЗ-17021	1
			ПМЗ-6АКЛ	2
		Борона дискова	БДВ-6,5	1
		Плуги:	ПЛН-5-35	1
		Борони зубові:	БЗСС-1,0	1(21)
			ЗОР-0,7	1
Горох	49	Машина для внесення добрив: мінеральних	МВУ-0,5А	1
		органічних	МТО-12	1
		Комбінований агрегат	АК-4	1
Гречка	49	Сівалки: зернова	СЗ-3,6А	1
		комбінована	СУ-12 “Орізон”	2
Кукурудза на зерно	25	Культиватори-розпушувачі:	УСМК-5,4	1
			КРН-5,6	1
		Обприскувач	ОП-2000-2М	1
		Зернозбиральний комбайн	“Дон-1500”	1
		Жниварка	ЖБН-3,6	1
		Приставки:
		для збирання круп'яних культур	ПКК-10	1
		для збирання кукурудзи на зерно	КМД-6	1
		Навантажувач фронтальний	ПС-0,5/0,8Б	1
Цукрові буряки	200	Гичкозбиральна машина	БМ-6Б	1
		Очисник головок коренеплодів	ОГД-6А	1
		Копач-валкоутворювач	КВЦБ-1,2 “Борекс”	1
		Підбирач-навантажувач коренів	ПНБВ-1,6 “Борекс”	1
		Причепи:	СПС-4	1
			2ПТС-453	2

Таблиця 5

Орієнтовні розміри (за наявністю техніки) механізаторських кооперативів по вирощуванню картоплі (Поліська зона)

Структура посівних площ	Структура машинно-тракторного парку
Сільськогосподарські культури	(га)	Найменування	Марки машин	Кількість (шт.)
		Трактори:	ХТЗ-5020	1
			ПМЗ-6АКЛ	1
Озиме жито	144	Борона дискова	БДН-1,3	1
Люпин на зерно	72	Плуги:	ПЛН-3-35	1
			ПЛН-2-30	1
Картопля	144	Борони зубові:	БПШ-8	2(8)
			ЗБП-0,6А	1
		Машини для внесення добрив: - мінеральних;	МВУ-0,5А	1
		- органічних	МТО-3	1
		Комбінований агрегат	АГ-1,8-15	1
		Сівалки: зернова	СЗ-3,6А	1
		Картоплесаджалка	КС-4	1
		Культиватор-окучник	КРН-4,2	1
		Обприскувач	ОПШ-15-03	1
		Гичкозбиральна машина	ТВ-6	1
		Картоплекопачі:	КСТ-1,4А-2	1
			КД-2	1
		Навантажувач фронтальний	ПС-0,5/0,8Б	1
		Причіп	1ПТС-2Н	1
		Зернозбиральний комбайн	КЗП-2	1
		Жниварка	ЖБН-3,6	1

Машинні кооперативи працюють на принципах демократичного управління: один член - один голос. Рішення приймаються загальними зборами за згодою всіх членів кооперативу.

Поточне управління машинним кооперативом здійснює Правління, яке обирають Загальні збори. В свою чергу Правління обирає голову кооперативу з числа його членів. В іншому випадку Правління машинного кооперативу може призначати (не з числа членів) виконавчого директора, який здійснює оперативне керівництво під контролем Правління.

Облік і документацію веде бухгалтер, що здебільшого працює за сумісництвом.

Експлуатацією кооперативної техніки та її ремонтом займаються відповідно водії-механізатори і механізатори-ремонтники, які можуть бути найманим персоналом. Якщо в машинному кооперативі немає найманих працівників, догляд за технікою здійснюють самі члени. По кожній машині персонально закріплюється відповідальний за її працездатний стан.

Для виконання механізованих робіт між обслуговуючим машинним кооперативом та сільськогосподарським підприємством (іншим замовником) укладається договір, який є предметом співробітництва сторін з метою збільшення виробництва аграрної продукції. (Форма 1)

На основі приведених вище постійних і змінних витрат розраховуються планові (орієнтовні) кооперативні ціни за машинопослуги. В кінці року зіставляється різниця між орієнтовними і реальними витратами для визначення економічного результату.

Результат річної роботи машинного кооперативу не є прибутком, а є його доходом і підлягає розподілу серед членів-сільгосптоваровиробників у вигляді кооперативних виплат пропорційно їх участі в економічній діяльності кооперативу.

Машинні кооперативи не орієнтовані на одержання прибутків, тому вони є безприбутковими структурами механізаторської кооперації.

Розміри виплат на паї регулюються Законом.

В касі машинного кооперативу залишаються лише амортизаційні відрахування, що необхідні для поновлення технічних засобів.

Машинний кооператив є обслуговуючим і не являється формою колективного господарства. Він не займається сільськогосподарським виробництвом (на відміну від виробничого кооперативу).

Сільгосптоваровиробники - члени машинного кооперативу - мають власні господарства (землю, господарське майно), від якого вони отримують прибуток, а машинопослуги кооперативу направлені на збільшення цього прибутку від ведення власних господарств.

Однією з пріоритетних форм кооперування у машиновикористанні для заново створених агроформувань (СВК, ПОП, СТОВ, АСТ) на базі реструктуризованих КСП є машинні товариства зі спільного обробітку землі.

Кооперативні машинні товариства потрібно утворювати на добровільних засадах як власниками земельних паїв і виробничого майна шляхом об'єднання їх в одному агроформуванні, так і в процесі організації КСП, шляхом передачі землі та майнових паїв колишніх господарств нинішнім сільгосптоваровиробникам, які виявили бажання стати членами машинних товариств зі спільного обробітку землі.

Форма 1

ДОГОВІР

на виконання сільськогосподарських робіт обслуговуючим машинним кооперативом

“ ______” ___________200____р.

“Замовник”: сільськогосподарське підприємство с. (смт) ____________

__________________ району ____________________________________ області в особі голови _________________________________________, що діє на підставі Статуту з одного боку, і “Виконавець”: обслуговуючий машинний кооператив __________________________________________ в особі директора ____________________________________________, що діє на підставі Статуту з іншого боку, уклали даний договір про наступне:

1. Предмет договору

Предметом договору є співробітництво сторін по збільшенню виробництва сільськогосподарської продукції шляхом впровадження прогресивних технологій і ефективного використання техніки.

Виконавець бере на себе зобов'язання виконати силами його машин, механізмів та із залученням інших матеріально-технічних ресурсів роботи по вирощуванню та збиранню сільськогосподарських культур на землях Замовника на площі _____________ гектарів.

Обсяги і вартість виконання робіт в розрізі культур є невід'ємною частиною цього договору.

2. Права і обов'язки Замовника

Замовник зобов'язується надати Виконавцю земельні ділянки для виконання робіт по вирощуванню сільськогосподарських культур.

Перед початком робіт представники Замовника і Виконавця перевіряють площі на придатність їх до обробітку.

Провести своєчасну оплату виконаних робіт. За надані послуги Замовник проводить оплату грошами відповідно до домовленості сторін на рівні діючих цін на ці послуги на момент проведення розрахунків.

Загальна сума виконаних робіт складає __________ грн. Вартість робіт в розрізі їх видів та культур є невід'ємною частиною договору.

За домовленістю сторін Замовник попередньо оплачує Виконавцю _______% вартості договірних робіт коштами.

Інформувати населення, юридичних осіб та інших суб'єктів господарювання, які розміщені в суміжній із Замовником території, про проведення робіт з хімічними засобами захисту рослин, разом з Виконавцем позначає оброблені площі табличками.

Зобов'язується прийняти від Виконавця виконані роботи в тижневий термін після закінчення робіт. Приймання виконаних робіт оформляється Актом приймання робіт, який підписується представниками обох сторін і скріплюється печаткою.

Надавати Виконавцю на його прохання за відповідну плату складські приміщення, ангари, гаражі та інші приміщення для зберігання техніки, матеріалів, одержаної продукції.

3. Права і обов'язки Виконавця

Виконувати роботи з дотриманням агротехнічних вимог і зоотехнічних правил по якості і строках.

Розробляти спільно з Замовником та запроваджувати у виробництво досягнення науки і передового досвіду.

Вести окремо у своєму балансі облік витрат на виробництво згідно предмету договору та надавати господарству необхідні дані бухгалтерського обліку.

Забезпечувати за свій рахунок паливо-мастильними матеріалами трактори, автомобілі, самохідні комбайни. У випадку, коли ці ресурси забезпечує Замовник - робити взаєморозрахунки.

4. Відповідальність сторін

У випадку невиконання обов'язків по цьому договору кожна із сторін вправі розірвати договір попередньо попередивши про це іншу сторону не пізніше, ніж за 10 днів.

В разі невиконання чи порушення термінів проведення робіт з вини Виконавця внаслідок чого це призведе до недобору урожаю, останній сплачує Замовнику штраф у розмірі _______% від вартості продукції.

За необґрунтовану відмову від приймання виконаних Виконавцем робіт, а також за порушення термінів розрахунків Замовник сплачує Виконавцю штраф у розмірі _____% від суми, що підлягає оплаті за кожний день прострочки платежу.

В разі виникнення суперечок між сторонами в процесі виконання цього договору сторони приймають міри до врегулювання спірних питань шляхом переговорів. При недосягненні згоди спір передається на розгляд до арбітражного суду.

Договір складений у двох примірниках, кожен із якого має однакову юридичну силу.

5. Юридичні адреси сторін

До договору додається акт приймання-здачі виконаних робіт та проведення розрахунків представлений формою 2.

Форма 2



Машинообслуговування сільгосптоваровиробників здійснюється за детально розробленим комплексним план-графіком виконання польових робіт форма якого представлена у вигляді таблиці 6.

Для складання плану члени машинного кооперативу попередньо (за декілька тижнів) надають Правлінню необхідну інформацію про обсяги робіт та особливості їх виконання. Підвищена увага робочим план-графіком приділяється черговості виконання замовлень, маршрутному руху агрегатів, стану полів (посівів), потреби в пальному, добривах, насінні, пестицидах.

Таблиця 6.

Робочий план-графік виконання механізованих робіт обслуговуючим машинним кооперативом

Склад агрегату	П.І.Б. механізатора	Місце роботи (господарство, бригада, присадибна ділянка)	Сільськогосподарська культура	Вид роботи	Обсяг роботи, га; т; тКм	Норма змінного виробітку агрегату, га; т; тКм	Строки виконання робіт	Витрата палива, кг
							початок	кінець	на одиницю роботи	всього

Машинний кооператив надає машинопослуги своїм членам-клієнтам по собівартості використання кожної одиниці техніки.

Собівартість складають:

- оренда виробничої бази;

- електроенергія;

- загальновиробничі витрати;

- амортизація;

- ремонт і технічне обслуговування машин;

- виплата кредитів за придбання техніки;

- заробітна плата механізаторам;

- пальне.

Схема послідовності дій по створенню машинно-технологічних (механізаторських) кооперативів приведена на рис. 3.

Машинні товариства можуть бути внутрішньогосподарськими структурами і міжгосподарськими формуваннями. Діяльність машинних товариств спрямована на забезпечення своїх членів необхідною сільськогосподарською технікою, яка реалізується через прокат машин або виконання механізованих робіт.



Рис.3. Схема послідовності дій по створенню машинно-технологічних (механізаторських) кооперативів.

Порядок створення машинних товариств зі спільного обробітку землі передбачає такі основні етапи:

- виявлення лідера і ініціативної групи інвесторів, прийняття ними рішення щодо створення машинного товариства;

- з'ясування можливостей, обсягів та умов функціонування товариства;

- укладання установчого договору та опрацювання Положення про машинне товариство;

- прийняття Положення загальними зборами інвесторів і вибори органів управління;

- державна реєстрація машинного товариства.

Вищим органом управління кооперативним машинним товариством зі спільного обробітку землі є загальні збори його членів, на яких обирається правління і керуючий товариством.

Правління машинним товариством доцільно створювати, коли чисельність його членів сягає понад 15-ти чоловік. Оперативне керівництво здійснює керуючий, який безпосередньо підпорядкований правлінню.

Якщо кількість членів машинного товариства перевищує 50 осіб, тоді створюється спостережна рада з 3-5 чоловік і ревізійна комісія, а при чисельності до 15-ти чоловік обирається тільки ревізор.

Склад машинно-тракторного парку кооперативного товариства зі спільного обробітку землі залежить від ряду факторів: обсягів робіт, продуктивності агрегатів, розосередженості господарств, стану доріг, розмірів полів, строків виконання робіт, урожайності культур тощо. Найбільш вагомі з них - це обсяги машинопослуг і граничні строки їх надання.

Рекомендована структура повного машинного товариства включає механізовані ланки і спеціалізовані загони по виконанню робіт, прокат машин та службу технічного забезпечення працездатності агрегатів.

Як приклад, обґрунтування парку машин на кооперативній основі використання приведемо стосовно Білоцерківського району Київської області (таблиця 7). Тут в аграрному секторі економіки організувалось 43 колективних сільгосппідприємства з наступним розподілом за формами власності і землекористування:

- 23 сільгосптовариства з обмеженою відповідальністю (СТОВ);

- по 6 сільськогосподарських виробничих кооперативів (СВК) і державних сільгосппідприємств (ДСП);

- 5 приватно-орендних підприємств (ПОП);

- 3 акціонерні сільськогосподарські товариства (АСТ).

В структурі посівів:

- 52,8% займає зерновий клин;

- 33,0% кормові угіддя;

- 12,2% припадає на технічні культури;

- 2,0% знаходиться під овочами та картоплею.

Таблиця 7

Показники наявності і потреби додаткових засобів механізації для машинообслуговування колективних сільгосптоваровиробників Білоцерківського району Київської області*

Найменування і марка машини	Зони машинообслуговування:
	Білоцерківська	Узинська	Озерянська
	Наявність машини, шт.*)	Потреба в додаткових машинах	Наявність машини, шт.*)	Потреба в додаткових машинах	Наявність машини, шт.*)	Потреба в додаткових машинах
		шт.	%		шт.	%		шт.	%
Трактори - всього	285	192	40,3	205	186	47,6	163	138	45,8
З них загального призначення 30 Кн: (ХТЗ-17021; Т-150К-09; ХТЗ-120/121; Т-150-05-09)	41	102	71,3	40	80	66,7	28	60	68,2
Універсально-просапні 6-9-14 Кн (ХТЗ-3510; ХТЗ_5020; ПМЗ_8071; МТЗ_80/82)	203	67	24,8	134	87	39,4	110	61	35,7
Трактори, на яких змонтовані машини	41	23	35,9	31	19	38,0	25	17	40,5
Ґрунтообробні машини: плуги 3-4-5 корпусні (типу ПЛН-3-35; ПЛН-4-35; ПЛН_5-35)	97	32	24,8	81	17	17,3	58	36	38,3
Борони дискові БДН-3,2; БДВ_3; типу “Деметра”	23	29	55,8	18	21	53,8	9	22	71,0
Культиватори для суцільного обробітку ґрунту (типу КСГ-4; КОР-5; КШП_8-01)	80	14	14,9	71	8	10,1	31	28	47,5
Комбіновані агрегати (типу АГ; АК; АРВ)	20	32	61,5	20	24	54,5	9	24	72,7
Машини для внесення добрив: мінеральних (типу МВУ, МВД)	31	27	46,6	28	21	42,9	12	24	66,7
Органічних (типу МТО, ПРТ)	37	12	24,5	27	16	37,2	15	10	40,0
Сівалки: зернові (типу СЗ-3,6А)	68	24	26,1	54	18	25,0	43	16	27,1
Кукурудзяні (типу СУПН)	14	41	74,5	15	30	66,7	11	17	60,7
Буряківничі (типу ССТ)	25	30	54,5	20	20	50,0	12	23	65,7
Машини по догляду за посівами: культиватори-рослинопідживлювачі:
Кукурудзяні (типу КРН; УКР)	19	40	67,8	31	17	35,4	11	19	63,3
Буряківничі (типу УСМК; КОЗР)	35	37	51,4	59	-	-	21	25	54,3
Обприскувачі (ОП; ОПШ)	20	30	60,0	17	25	59,9	16	16	50,0
Збиральна техніка: комбайни зернозбиральні - всього --	52	67	56,3	55	47	46,1	36	40	52,6
в т.ч. продуктивністю 6…7 кг/с (СК-5 “Нива”)	20	15	42,9	22	6	21,4	14	8	36,4
Продуктивністю 9 кг/с
(“Дон-1500”, “Славутич”)	-	52	100	-	41	100	-	32	100
інші	32	-	-	33	-	-	22	-	-
Комбайни кукурудзозбиральні всього -	8	3	27,3	6	3	33,3	3	-	-
в т.ч. самохідні (КСКУ-6АС)	-	2	100	1	-	-	1	-	-
причіпні (типу ККП)	8	1	11,1	5	3	37,5	2	-	-
Кукурудзозбиральні приставки (ППК-4; КМД-6; ПЗКС-6)	1	-	-	2	-	-	2	-	-
Коренезбиральні машини (РКМ-6; КС-6Б-02; КВЦБ-1,2 “Борекс”; ПНБВ-1,6 “Борекс”	15	19	55,9	7	17	70,8	11	11	50
МКК-6	2	4	66,7	2	2	50	-	4	100
Комбайни кормо-силосозбиральні всього --	26	58	69	23	52	69,3	17	39	69,9
в т.ч. самохідні (“Марал-125”; КЗК-150)	7	14	66,7	6	13	68,4	5	9	64,3
Причіпні (КПИ-Ф-30; “Рось-2”; КСС_2,6)	19	44	69,8	17	39	69,6	12	30	71,4

Практично в кожному з приведених вище типів агроформувань вирощуються однакові сільськогосподарські культури, проте з різними обсягами виробництва. Найбільшими за площею ріллі 2180,5 га є ПОП, а найменшими - 1500 га СВК.

Виходячи з рекомендованого радіуса (20…22 км) машинообслуговування, Білоцерківський район розбито на три зони:

Білоцерківську -- 19 господарств;

Узинську -- 13 господарств;

Озерянську -- 11 господарств.

Основу машинних товариств зі спільного обробітку землі складає техніка, яка залучається (орендується) сільгосптоваровиробниками для виконання механізованих робіт.

В районі орендована техніка використовується практично на всіх основних видах механізованих робіт (обробітку ґрунту, внесенні добрив, сівбі зернових і технічних культур, догляді за посівами, збиранні зернових, технічних і кормових культур). Питома вага цих робіт становить від 20% до 60%.

Потреба в додаткових технічних засобах визначається діленням обсягів робіт, що виконуватимуться залученими машинами на їх годинну продуктивність і строк виконання робіт в годинах.

При розрахунках рекомендується враховувати стан (коефіцієнт) технічної готовності машин в агроперіодах проведення механізованих робіт і тривалість використання в них робочого часу. Формула розрахунків така:

,

де

- кількість залучених технічних засобів і-го типу, що виконують -у роботу;

- обсяги виконання механізованої роботи залученими машинами, га, т, ткм;

і - відповідно коефіцієнти технічної готовності машин і використання робочого часу в агроперіоді виконання роботи;

- тривалість агротехнічного строку виконання механізованої роботи, год.;

- продуктивність і-ї машини на виконанні -ої роботи за годину.

Коефіцієнти технічної готовності машин уточнюються в інженерно-технічній службі районного управління сільського господарства, а оптимальні агротехнічні строки виконання робіт - в агрономічній службі даного управління; продуктивність агрегатів береться з норм виробітку або за фактичними даними.

3. Машинно-технологічні станції

Один із перспективних напрямів інженерно-технічного забезпечення в агропромисловому комплексі полягає в створенні машинно-технологічних станцій (МТС).

В країні організація МТС почалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 1998 року.

Основна мета МТС полягає в забезпеченні виконання на взаємовигідних умовах комплексу робіт по виробництву сільськогосподарської продукції з застосуванням прогресивних технологій спільно з аграрними товаровиробниками і отримання від такої діяльності максимальної ефективності.

Для досягнення цієї мети МТС повинні вирішувати наступні завдання:

- в виробничій діяльності - забезпечити аграрне виробництво по всьому технологічному циклу вирощування та збирання рослинницької продукції з високими кінцевими результатами при прийнятних витратах технічних засобів, матеріалів, праці і високої мотивації кадрового потенціалу;

- в нормативно-технологічному, консультативному і кадровому процесах - забезпечення виконавців необхідною нормативно-технічною документацією, проведення консультацій по застосуванню перспективних технологій і машин, рішення низки оптимізаційних проблем (вибір виробничого направлення МТС, визначення складу машинно-тракторного парку, навчання і підвищення кваліфікації кадрів, впровадження диспетчеризації тощо), використання інформаційних технологій, в т.ч. комп'ютеризації процесів.

Приведені вище завдання входять в сферу інженерного менеджменту і становлять основу управління МТС.

Як одна з пріоритетних форм кооперування техніки машинно-технологічні станції розподіляються на: державні, кооперативні (акціонерні) та приватні структури машиновикористання.

В Україні існує декілька різних форм кооперування у використанні техніки, кожна з яких має свої переваги і недоліки (табл.8).

Узагальнення досвіду окремих міжгосподарських машиноформувань свідчить, що вони повніше акумулюють переваги інших організаційних форм експлуатації техніки і мають менше недоліків у забезпеченні ефективного її використання. Міжгосподарські машиноформування, які створені шляхом кооперування самих господарств, мають ефективність для сільгосптоваровиробників на 15…25% вищу, в порівнянні з іншими кооперативними формами. Відсутність вітчизняного досвіду і наукового обґрунтування нормативних документів поки-що є основними недоліками в їх організації і роботи.

Таблиця 8

Умови (переваги, недоліки) експлуатації техніки в різних типах сільгосппідприємствах і машиноформуваннях

Найбільш поширені сільгосппідприємства і машиноформування	Переваги	Недоліки
§ Реструктуризовані КСП (СВК, ПОП, СТОВ, АСТ)	р Є певна виробнича база; техніка; кадри; обсяги робіт; досвід експлуатації машин	р Відсутні кошти на оновлення технічного потенціалу і зацікавленості механізаторів
§ Фермерські та інші приватні господарства	р Є зацікавленість в режимі економії затрат і в кінцевих результатах виробництва сільгосппродукції	р Відсутня виробнича база; немає необхідної техніки і достатній обсягів робіт
§ Машинно-технологічні станції (МТС): державні, колективні, приватні	р Є техніка; виробнича база; кадри; достатні обсяги робіт	р Великі переїзди; висока вартість послуг; недостатній вплив на кінцевий результат виробництва сільгосппродукції
§ Збирально-транспортні загони всіх форм власності	р Є достатні обсяги робіт; сучасна високопродуктивна техніка, висококваліфіковані механізаторські кадри	р Велика сезонність робіт; висока вартість послуг; немає зацікавленості і можливості впливати на кінцевий результат; збирають те, що виросло
§ Міжгосподарські механізовані формування акціонерні товариства, інженерно-технічні центри, машинні кооперативи	р Є усі переваги вказаних вище підприємств і формувань	р Немає достатнього вітчизняного досвіду міжгосподарського кооперування у машиновикористанні та машинообслуговуванні

Послідовність реалізації інженерного менеджменту при створенні МТС приведено на рис.4.

1	Організація ініціативної групи по створенню МТС	16	Забезпечення максимального прибутку сільгосп-товаровиробників і МТС
2	Вивчення поточних і перспективних потреб сільгосптоваровиробників	15	Техніко-економічний аналіз і корегування номенклатури та обсягів робіт МТС
3	Визначення основного контингенту замовників машинопослуг. Визначення пайовиків - засновників МТС	14	Виконання робіт замовникам по договорам і заявкам
4	Вибір місцезнаходження матеріально-технічної бази МТС. Обґрунтування структури і обсягів робіт та чисельності працівників МТС	13	Заключення договорів на виконання підрядних робіт
5	Вибір організаційно-правової форми МТС. Вибір типової моделі МТС	12	Придбання, в т.ч. по лізингу, необхідних технічних засобів
6	Проведення зборів засновників МТС і затвердження установчого договору	11	Проведення заходів по державній підтримці МТС
7	Підготовка та прийняття уставу МТС. Реєстрація установчих документів	10	Складання бізнес-плану МТС. Розрахунок необхідного складу МТП, ремонтно-обслуговуючої бази та прокатних цін за машинопослуги
8	Прийняття нерухомості, майна, коштів у вигляді внесків в уставний фонд МТС	9	Комплектування кадрового складу працівників МТС

Рис.4. Схема послідовності дій при створенні МТС.

Дії приведені в позиціях із першої по восьму відносяться до передумов створення МТС, а у позиціях із дев'ятої по шістнадцяту, реалізація цих передумов.

В умовах недостатнього забезпечення сільгосптоваровиробників технікою заслуговує на увагу кооперування МТС і господарств у вирощуванні та збиранні урожаю сільськогосподарських культур спільними зусиллями.

При цьому основні енергомісткі операції доцільно виконувати силами МТС, а усі допоміжні - силами господарства. Чистий прибуток від реалізації вирощеної продукції розподіляється між господарством і МТС пропорційно затратам на її виробництво.

Створення МТС відбувається на таких засадах:

- державні - за рахунок певної частини основних засобів і обігових коштів відповідних державних підприємств і організацій;

- колективні - за рахунок дольових вкладів засновників;

- приватні - за рахунок власних коштів засновника.

МТС, що створюються на пайових засадах, за рішенням господарств-засновників можуть працювати на безприбутковій основі. Ефективність створення таких МТС позитивно відбивається на результатах господарської діяльності засновників. Цей принцип формування та функціонування МТС найбільш придатний для збиткових господарств.

Необхідною умовою створення МТС в конкретних виробничих умовах є розробка детального бізнес-плану з глибоким техніко-економічним обґрунтуванням.

Одним з найвідповідальніших завдань при складанні бізнес-плану є техніко-економічне обґрунтування проекту МТС.

Зокрема кількісний склад машинно-тракторного парку МТС визначається, виходячи з обсягів механізованих і тракторно-транспортних сільськогосподарських робіт, які необхідно виконати власними силами в рекомендовані агротехнічні строки та з урахуванням техніки, що надаватиметься виробникам сільськогосподарської продукції в оренду і напрокат.

Потужність ремонтно-обслуговуючої бази МТС визначається обсягами ремонтно-обслуговуючих робіт, виходячи з кількості та інтенсивності використання власної техніки, а також очікуваних обсягів ремонтно-обслуговуючих робіт для виробників сільськогосподарської продукції зони обслуговування.

В бізнес-плані мають бути наведені розрахунки, що підтверджують фінансову окупність проекту та забезпеченість його заставою. Предметом застави може бути будь-яке майно МТС, що має достатню ринкову вартість і надійну ліквідність.

Договорами з замовниками машинопослуг обумовлюються: предмет договору, обсяг робіт, умови їх виконання, порядок взаєморозрахунків, ціни на сільськогосподарську продукцію, права, обов'язки та гарантії сторін, штрафні санкції, форс-мажорні обставини.

Стосовно державного протекціонізму у формуванні МТС, то сільськогосподарська техніка вітчизняних машинобудівних підприємств, яка надається аграріям по лізингу, в першу чергу, направляється в МТС. Їм надається пріоритет у придбанні техніки, закупленої за рахунок державних і зарубіжних кредитів та дозволяється використовувати амортизаційні нарахування для оплати боргу за придбані в кредит машини.

Відповідно меті створення МТС і перспективи їх розвитку, класична модель організаційно-виробничої структури МТС представлена на рис. 5.



Рис. 5. Організаційно-виробнича структура машинно-технологічної станції

Вона включає виробничі служби та підрозділи, що забезпечують ефективну функціональну діяльність машиноформування.

1. Інженерно-технічна служба (ІТС) є провідною, до неї відносяться всі виробничі підрозділи МТС:

а) ремонтна майстерня;

б) машинний двір;

в) пункт технічного обслуговування МТП;

г) пункт прокату техніки;

д) автопарк;

е) енергетична дільниця;

ж) матеріально-технічний склад;

з) нафтобаза.

ІТС організує і відповідає за високопродуктивне використання машинно-тракторних агрегатів на обслуговуванні господарств; впровадження нової техніки та технології; забезпечує підтримання машин у справному стані.

2. Агрономічна служба розробляє і контролює агротехнологічні заходи проведення сільськогосподарських робіт по виконанню договірних положень МТС і обслуговуючих господарств; разом з агрономічною службою обслуговуючих господарств відповідає за технологію вирощування та збирання сільськогосподарських культур.

3. Планово-фінансова служба здійснює розробку бізнес-планів; веде бухгалтерський облік, звітність і фінансові операції по виробничо-господарській діяльності МТС та взаєморозрахунки з обслуговуючими господарствами.

4. Служба маркетингу, постачання і реалізації займається організацією договірних відносин по машинообслуговуванню сільгосптоваровиробників. Контролює надходження і реалізацію сільськогосподарської продукції за надані послуги; вся робота по забезпеченню, зберіганню і реалізації матеріально-технічних фондів МТС зосереджена в цій службі.

5. Диспетчерсько-аналітична служба забезпечує оперативний зв'язок МТС з обслуговуючими господарствами і власними механізованими загонами; контролює організацію проведення робіт, виробничих служб і підрозділів МТС по машинообслуговуванню замовників. Відповідає за своєчасне одержання, диспетчерський аналіз та передачу інформації керівникам і спеціалістам МТС.