Ветеринарна діяльність сільськогосподарського підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

В складних ринкових умовах, які склалися на сьогоднішній день в країні, бачимо, що сільське господарство є прибутковою, але й найбільш економічно нестійкою галуззю. Різні форми технології ведення тваринництва змушують по новому вирішувати питання ветеринарного обслуговування господарств і дозволяють широко використовувати досягнення науки і передового досвіду в забезпеченні стійкого ветеринарно-санітарного благополуччя стад і навколишнього середовища. Практична реалізація цих завдань під силу лише висококваліфікованим лікарям ветеринарної медицини.

Ветеринарні спеціалісти господарств разом з дирекцією та іншими працівниками покликані вирішувати одну загальну задачу - збільшення та покращення поголів'я та виробництва продуктів тваринництва з найменшими затратами праці. Їх безпосередньою задачею являється попередження захворювань і загибелі тварин шляхом організації та проведення ветеринарних лікувально-профілактичних заходів.

Діяльність ветеринарних спеціалістів господарства направлена на обслуговування його тваринницької галузі, де всі заходи проводяться на основі єдиного виробничо-господарського плану. Це значно полегшує їх роботу. Лікар ветеринарної медицини несе відповідальність за ветеринарно-санітарне благополуччя тваринництва, за охорону здоров'я тварин і за охорону населення від зоонозів.

У зв'язку з цим, однією з нагальних проблем на сьогодні є успішна боротьба з паразитарними захворюваннями сільськогосподарських тварин, такими як гельмінтози великої рогатої худоби.

Продовольчий ринок XXI ст. ви-магатиме все більшої кількості конкурентоспроможної еколо-гічно безпечної продукції. У вирішенні проблеми збільшення обсягів виробни-цтва саме таких товарів тваринного по-ходження паразитарні хвороби є однією з основних перешкод.

Домінуюче положення серед гельмінтозів жуйних займають стронгілятози шлунково-кишкового тракту, економічні збитки від яких складаються зі зниження продуктивності тварин внаслідок розвитку запальних процесів у різних відділах травного тракту: абомазити, дуоденіти при гемонхозі та остертагіозі; ентерити при більшості трихостронгілідозів; коліти з утворенням інвазійних гранульом при езофагостомозі та хабертіозі; дерматити, бронхопневмонії та ентерити при буностомозі. Нерідко на вигляд здорові тварини виявляються неповноцінними, їхня вгодованість - нижча за середню, продуктивність - вкрай низька, спостерігається затримка в розвитку молодняку, зниження відгодівельної здатності.

При правильному виконанні, ветеринарні заходи не заважають господарським, а органічно поєднуються з ними: господарство економічно зацікавлене в тому, щоб профілактичні та лікувальні заходи на фермах проводилися своєчасно та ефективно.

Важлива особливість ветеринарної служби в господарстві полягає в тому, що спеціаліст тут має можливість поєднати ветеринарно-санітарні заходи з виробничими процесами на фермах і тим самим підвищити ветеринарну культуру в господарстві.

Керівники господарств повинні виділяти для ветеринарної служби необхідні кошти, фінансувати за рахунок господарства профілактичні заходи, забезпечити всім необхідним для проведення лікувальної роботи, створити нормальні виробничі умови для лікаря і фельдшера. Приймаючи участь в розробці і обговоренні організаційно-господарського плану розвитку господарства, лікар може передбачити необхідні господарські заходи санітарно-зоогігієнічного значення, виділення капіталовкладень на будівництво ветеринарно-санітарних та ветеринарних об'єктів.

1. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА

Господарство ТОВ АФ «Красний Забойщик» розташоване за адресою с.Червоне Криворізького району Дніпропетровської області. Відстань до райцентру (м. Кривий Ріг): 55 км; до м. Дніпропетровськ - 150 км. Сполучення автомобільне.

Господарство знаходиться в степовій зоні Придніпровської висоти, в південній частині Дніпропетровської області, на північному заході міста Кривий Ріг.

Клімат помірно-континентальний з чітким чергуванням пір року. Формується під впливом континентальних трансформованих тропічних та арктичних повітряних мас.

Атмосферні опади випадають нерівномірно. Характеризується спекотним літом та теплою зимою. Середньорічна кількість опадів становить 516,5 мм. Найбільша кількість опадів спостерігається в літній період: у червні - 63 мм, у липні - 66 мм, у серпні - 47 мм. Найменша місячна кількість опадів, за багаторічними спостереженнями, у березні - 20 мм. Середньорічна кількість опадів з грозою - 25 мм, з туманами - 68 мм. Тривалість безхмарного періоду 160 - 170 днів.

Сталий сніговий покрив (пересічна висота 14 см) встановлюється у другій половині грудня, сходить наприкінці лютого або на початку березня.

Сумарна сонячна радіація за літній період складає 1750 мДж/м2; пряма - 1600 мДж/м2. Кількість годин сонячного сяйва становить 1920 год/рік.

Середня річна температура повітря становить +9,5°С. Найвища середньомісячна температура повітря спостерігається в липні і становить +20,5°С; найменша в січні, яка становить -6,6°С. Абсолютна максимальна температура повітря +35,5°С, абсолютна мінімальна -30°С. Тривалість безморозного періоду становить 187 днів.

Для даної території характерні північні й північно-західні вітри, що негативно впливає на зимостійкість озимих культур. Південні й південно-східні вітри в літній період часто приносять суховії, що теж знижує урожай. Середня швидкість вітру змінюється за сезонами: взимку й навесні - 4 м/с, восени - 3 м/с, влітку - 3,2 м/с.

Основною ґрунтоутворюючою породою є чорнозем із вмістом гумусу 5%.

Відповідно до агрокліматичного районування землі господарства відноситься до недостатньо зволоженої теплої зони. Агрокліматичні ресурси достатні для визрівання більшості сільськогосподарських культур помірних широт.

Розташування господарства виключає можливість потрапляння на його територію талих та паводкових вод, що особливо важливо для епізоотичного благополуччя.

Агрофірма в своєму користуванні має 4060,4 га, в т.ч. ріллі - 3914,4 га. Спеціалізується на вирощюванні великої рогатої худоби та свиней.

У складі рослинництва функціонують такі галузі як: вирощування технічних, кормових, зернових, овочевих та баштанних культур (озимої пшениці, озимого жита, ячменю, овсу, гороху, кукурудзи на зерно та силос, соняшнику, рапсу).

Структура поголів'я різних видів та статево-вікових груп тварин наведена в таблиці 1.

Таблиця 1

Структура поголів'я тварин в ТОВ АФ „Красний Забойщик”

на 2009 рік

№ з/п	Вид тварин	Тварин
1	Велика рогата худоба, у т.ч.: телята, до 6 місяців телята, від 6 до 18 місяців нетелі корови Всього:	165 340 120 365 990
2.	Свині, у т.ч.: Свиноматки супоросні Підсисні свиноматки Відлучені поросята Молодняк та дорослі тварини на відгодівлі Хряки Всього:	31 19 270 810 5 1135
3.	Коні	2
4.	Птиця	80

Тварини знаходяться в спеціально пристосованих приміщеннях. Для великої рогатої худоби використовують прив'язний тип утримання.

Оскільки не всі приміщення для утримання ВРХ знаходяться в ідеальному стані, тому не виключена можливість негативного впливу протягів на тварин (особливо на молодняк).

Свиноматок разом з поросятами до 45 денного віку утримують разом, а потім окремо ще 15 днів в маточниках. Дорощування проходе в спеціальних приміщеннях, а свині на відгодівлі знаходяться в ангарах.

Для птиці застосовують напільне утримання.

Для годівлі великої рогатої худоби та овець використовують в стійловий період року монокорм виготовлений на спеціальному міксері (він складається з соломи, силосу патоки, ячмінно-кукурудзяної дерті, макухи), сіно та барду. В пасовищний період застосовують випасання. Телят напувають молоком з індивідуальних напувалок. Свиням згодовують дерть та гранули трав'яного борошна з преміксами. Для птиці використовують комбікорм.

Роздача кормів для великої рогатої худоби відбувається механізовано, для свиней, овець, коней та курей - ця функція покладена на тваринників. Для забезпечення тварин водою в усіх приміщеннях і в достатній кількості є автоматичні напувалки.

Вартість основних фондів АФ «Красний Забойщик» складає 8 094 тис. грн.; вартість валової продукції - 10 187,1 тис. грн.; вартість товарної продукції складає 5 749,3 тис. грн.

В таблиці 2 відображені основні показники продуктивності по тваринництву.

Таблиця 2

№ з/п	Показники	Дані станом на 2009 рік
1	2	3
1.	Надій від однієї корови, кг/рік	3620
2.	Вихід приплоду	90
3.	Приріст живої маси телят, г/день	630
4.	Вихід приплоду свиноматки, поросят/голову в рік	21
5.	Приріст живої маси поросят, г/день	320

Проаналізувавши таблицю 2, можна зробити висновок, що показники продуктивності тварин в господарстві є досить високими.

Собівартість продукції:

-яловичина 991 грн/ц

-молоко - 148,7 грн/ц

-свинина - 1 127,11 грн/ц

Виробництво товарної продукції складає: молоко - 13 213 ц; м'ясо - 1 135ц.

Середньооблікова чисельність робочої сили: 100 чоловік.

Фонд оплати праці складає 1 694 тис. грн

МТП господарства, 63 шт, в т.ч.:

- тракторів 29 шт.

- комбайнів 9 шт.

- автомобілів 25 шт.

Територія тваринницького комплексу по периметру оточена суцільним залізобетонним парканом висотою 2 м. На в'їзді для транспорту є дезбар'єр, а на вході для обслуговуючого персоналу - дезкилимки пропитані, пропитані розчином дезінфектанту.

Вся територія комплексу поділена на санітарно-захисні зони: виробнича, адміністративно-господарська, ветеринарно-санітарна та кормова.

Штат спеціалістів ветеринарної медицини господарства складається з головного лікаря ветеринарної медицини та одного фельдшера.

В господарстві зустрічаються захворювання як заразної етіології так і внутрішні хвороби тварин. Заразні захворювання представлені інфекційними та інвазійними.

Господарство ТОВ АФ «Красний Забойщик» на протязі 5 останніх років (2005 - 2009) є неблагополучним по трихофітії великої рогатої худоби. Випадки цього захворювання реєструються серед худоби приватного сектору. Досить рідко реєструється бешиха свиней та актиномікоз великої рогатої худоби. Згідно журналу реєстрації хворих тварин за 2009 рік зафіксовано 3 випадки захворювання на бешиху свиней та два - на актиномікоз худоби.

Згідно графіка профілактичних ветеринарно-санітарних заходів в господарстві проводяться щеплення великої рогатої худоби та коней проти сибірки, діагностичні дослідження на туберкульоз, лейкоз, бруцельоз, лептоспіроз, а також планові дезінфекції, дезінсекції та дератизації. Завезених тварин піддають профілактичному карантинуванню протягом 30 днів.

Крім проведення протиепізоотичних заходів в господарстві здійснюється лікувальна робота. Вона досить ефективна і забезпечує терапевтичну ефективність 79 % та низький рівень летальності 3,2 % (дані за 2009 рік). Її ефективність значно нижча при лікуванні захворювань органів дихання (запальні процеси незаразної етіології) в телят у стійловий період. Це пояснюється тим, що під час всього курсу лікування телята залишаються в тому приміщенні, в якому їх утримували до захворювання. А зоогігієнічні показники в телятнику (особливо температура, відносна вологість та швидкість руху повітря) не відповідають загальноприйнятим нормам. Внаслідок цього знижується резистентність організму хворих телят, підвищується вартість лікування через подовження періоду надання терапевтичної допомоги.

Серед внутрішніх хвороб тварин найчастіше реєструються хвороби органів дихання запального характеру (риніт, бронхіт, пневмонія). Дані журналу реєстрації хворих тварин за 2009 рік свідчать про те, що в 90 % випадків ці захворювання зустрічаються у молодняку. Причиною є використовувана технологія утримання та протяги в приміщеннях, які викликають переохолодження. Також має місце післяродовий парез внаслідок погрішностей в годівлі (надмірна кількість кальцію в раціоні під час періоду сухостою). Мастити зустрічаються досить рідко.

Серед паразитарних захворювань великої рогатої худоби зареєстровано наявність змішаної стронгілятозної інвазії відгодівельного молодняку та корів. Причиною є випасання тварин на неблагополучних низинних заболочених ділянках пасовищ, на яких є всі умови для розвитку збудника цього захворювання. Сприяючими факторами при даній інвазії є:

1) використання одних і тих пасовищ для дорослої худоби та молодняку;

2) відсутність обладнаних місць водопою тварин в літніх таборах;

3) безконтрольне використання, відсутність зміни пасовищ.

Досліджуючи проби фекалій тварин різних вікових груп встановили, що найвищу екстенсивність (ЕІ) та інтенсивність (ІІ) інвазії має молодняк 6-12-місячного віку, нетелі та корови 2-2,5 років ( див. таблицю 3).

ветеринарний профілактика хвороба тварина

Таблиця 3

Показники екстенсивності та інтенсивності інвазії великої

рогатої худоби різних вікових груп при стронгілятозах травного тракту

Вікові групи ВРХ	Кількість тварин, яких досліджували	ЕІ, %	ІІ, яєць у полі зору мікроскопа
Молодняк віком від 6 до 12 міс.	10	20	0-4
Молодняк віком 12-18 міс.	50	52	4-12
Нетелі	20	50	3-8
Корови, 3-4 роки	10	40	2-4
Корови, 5-6 років	10	20	0-4

Так як лише по морфології яєць не можна диференціювати, то нами була проведена робота по культивуванню личинок нематод до інвазійної стадії. У виявлених личинок враховували наявність кишкових клітин, їх кількість, форму, розташування в один чи два ряди.

Таким чином, в результаті повного вивчення морфологічних особливостей збудників, нами було встановлено, що стронгілятозну інвазію у великої рогатої худоби викликали представники двох родів Haemonchus та Oesophagostomum.

Поширенню даної інвазії сприяло випасання сприйнятливих тварин на низинних пасовищах з вологим ґрунтом, що забезпечує тривале збереження життєздатності личинок паразитів.

Для оздоровлення стада було вжито ряд лікувально-профілактичних заходів. Серед багатьох відомих на сьогодні лікарських препаратів використовували антигельмінтик групи макроциклічних лактонів (авермектинів) івомек 1%. Фармакологічна дія даного препарату заклечається в блокуванні нервових імпульсів у нематод, що приводить до їх паралічу та загибелі. Івомек 1% застосовують підшкірно великій рогатій худобі у дозі 0,2 мл/10кг маси тіла одноразово.

Для досліду з визначення антигельмінтної дії препарату було сформовано дві групи: дослідна і контрольна по 15 тварин в кожній віком 12-18 місяців зі 100%-ю екстенсивністю інвазії. Під час експерименту обидві групи утримувалися за однакових умов ізольовано одна від одної. В уражених тварин спостерігали зниження приросту живої маси, яка становила 0, 360 кг.

Контроль ефективності антигельмінтика в оброблених тварин провели через 15 діб шляхом проведення гельмінтоовоскопії за методом Фюллеборна з послідуючим визначенням ЕІ та ІІ. При дозі івомеку 0,2 мл/кг екстенс- та інтенсефективність становила 100%. Тобто всі тварини повністю звільнилися від гельмінтів.

Таблиця 4

Ефективність івомеку 1% при шлунково-кишкових стронгілятозах великої рогатої худоби

Група тварин	Віко- ва група	Кількість тварин	Відібра- но проб	Зараження до дегельмінтиза- ції	Доза івомеку 1%, мл на 10кг м.т.	Зараження після дегельмінтизації	Ефективність препарату
				ЕІ, %	ІІ		ЕІ, %	ІІ	ІЕ	ЕЕ
Контр.	Молод- няк	15	15	100	2-8	__	100	4-12	__	__
Дослідна	Молод- няк	15	15	100	2-6	0,2	__	__	100	100

Дані таблиці 4 показують, що івомек 1% володіє високою нематоцидною активністю та є безпечним для сільськогосподарських тварин. При використанні даного препарату токсичних явищ та ускладнень не спостерігали.

З метою профілактики худобу випасали на сухих окультурених пасовищах зі зміною їх кожний тиждень, обладнали місця водопою. Використовували різні пасовища для молодняку та дорослих тварин.

В структурі інвазійних захворювань свиней основне місце посідає аскароз в асоціації з метастронгільозом. Причиною захворювань є використання вигульних майданчиків без штучного покриття (асфальтного чи бетонного) та відсутність обробок останніх речовинами, що проявляють дезінфекційну та дезінвазійну дію.

Отже, ТОВ АФ «Красний Забойщик» благополучне щодо більшості інфекційних захворювань, які проявляються, переважно, у вигляді спорадичних випадків. Основне місце в структурі хвороб посідають незаразні, котрі часто реєструються в молодняку. Основна причина їх виникнення - це невідповідність зоогігієнічних показників в приміщеннях до загальноприйнятих норм. Паразитарні захворювання досить поширені як серед поголів'я свиней, так і у великої рогатої худоби. Безконтрольне використання пасовищ, що містять заболочені ділянки, призводить до розвитку стронгілятозної інвазії великої рогатої худоби різних вікових груп.

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2.1 Наявність та стан ветеринарних об'єктів

Для полегшення роботи ветперсоналу та недопущення потрапляння і поширення збудників інфекційних та інвазійних хвороб в господарстві є наступні ветеринарні об'єкти:

1. Ветеринарно-санітарний пропускник - розміщується на лінії огородження господарства при в'їзді на його територію і являє собою приміщення через яке відбувається вхід на територію господарства. Забезпечує дезінфекцію взуття осіб, які входять на територію господарства чи виходять з нього. Він попереджає виникнення заразних захворювань в господарстві, а в разі їх виникнення - поширення по прилеглій території.

В склад пропускника входять прохідна, гардеробна, приміщення для прання, висушування і прасування одягу, камери для дезінфекції тари та спецодягу. Вхід обслуговуючого персоналу та відвідувачів на територію господарства дозволяється через ветеринарно-санітарний пункт після санітарної обробки під душем та зміни домашнього одягу та взуття на виробничий одяг та взуття.

Контроль за дотриманням правил роботи ветеринарно-санітарного пропускника покладено на одного із працівників ветеринарної медицини господарства.

2. В'їзний дезбар'єр господарства - являє собою бетоновану ванну довжиною по дзеркалу дезрозчину не менше 9 м, по дну - не менше 6, шириною - по ширині воріт, глибиною - не менше 0,2 м. Він знаходиться на головному в'їзді на територію господарства. Він призначений для дезінфекції коліс транспортних засобів. Пандуси мають нахил не більше 14?. З метою запобігання замерзання дезінфекційного розчину взимку в розчин додають певну кількість кухонної солі.

3. Карантинне приміщення використовується для прийому, ветеринарно-санітарної обробки, проведення діагностичних досліджень і профілактичних обробок тварин, яких завозять в господарство. В його склад входять приміщення для санітарної обробки тварин, їх зважування і для зберігання дезінфікуючих і миючих засобів, приміщення для утримання тварин, фуражна та інвентарна кімнати. Строк профілактичного карантину становить 30 днів. Корів і нетелей при карантинуванні утримують на прив'язі, дрібних тварин групами. Перегородки між секціями й станками мають бути суцільними.

4. Ізолятор призначений для лікування тварин, та утримання підозрілих у захворюванні чи зараженні хворих заразними хворобами, і розміщується на відстані 200 м до основних виробничих об'єктів господарства. Його розміщують (блокують) з приміщенням ветеринарного пункту. Він огороджений і має самостійний вхід, вихід і дезбар'єр.

5. Ветеринарно-профілактичний пункт призначений для ветеринарних обробок тварин (вакцинації, масових діагностичних досліджень, обезрожування, розчистки ратиць і проведення лікувальних процедур). В його склад входять амбулаторія і стаціонар. В амбулаторії розміщена кімната для спеціалістів, аптека, кімната для зберігання біопрепаратів (з холодильником) і деззасобів, приміщення для обробки тварин, загони-накопичувачі для тварин перед обробкою і після неї та секційна зала. В стаціонарі є приміщення для хворих тварин, інвентарю і фуражна кімнати. Він призначений для надання кваліфікованої лікувальної допомоги хворим незаразними хворобами тваринам і розрахований на 5 % поголів'я. При стаціонарі міститься манеж з фіксаційними станками для огляду кінцівок і розчистки копитець.

6. Забійний майданчик має приміщення для забою тварин і для холодильної шафи. Призначений для забою здорових тварин.

7. Дезковрики знаходяться на виході з тваринницьких приміщень і призначені для дезінфекції взуття осіб, які входять чи виходять з даного приміщення. Мають певне значення у запобіганні внутрішньогосподарської циркуляції збудників заразних захворювань.

8. Забійно-санітарний пункт (санітарна бойня) призначений для проведення вимушеного забою, розтину та утилізації трупів загиблих тварин. Санітарна бойня розміщена на території поряд із ветеринарно-профілактичним пунктом відповідно до діючого типового проекту. Забійне відділення має приміщення для забою - 15 м², і камеру для тимчасового зберігання туш (трупів) - 10 м². В утилізаційному відділенні є приміщення для розтинів - 15 м² та утилізації трупів - 20 м².

9. Споруди для обробки шкіряного покриву тварин. Вони включають ванни для купання, спеціальні майданчики, обладнані душовими різних конструкцій, пристроями для огляду тварин.

10. Ванна для купання тварин. Це споруда, яку використовують для купання свиней та великої рогатої худоби із лікувально-профілактичною та зоогігієнічною метою.

Всі приміщення та споруди ветеринарно-санітарного призначення господарства відповідають типовим нормам проектування та будівництва.

2.2 Забезпеченість спеціалістами ветеринарної медицини

Щоб визначити необхідну кількість ветеринарних працівників спочатку середньорічне фізичне поголів'я переведемо в умовні голови. Обов'язковим є врахування статево-вікових груп, до яких ветеринарне обслуговування різне Для цього будемо користуватися даними таблиці № 1 та використовувати коефіцієнти переведення поголів'я в умовні голови.

Переведення

Враховуючи, що одна доросла корова становить 1 умовну голову, то в сумі 365 корів дадуть 365 умовних голів (у.г.).

Телят до 6 міс віку фактично нараховується 165 голів, використовуючи коефіцієнт 1,9, отримуємо: 165 Ч 1,9 = 314 у.г.

Молодняк від 6 до 18 місяців: 340 Ч 0,6 = 204 у.г.

Разом (365+313,5+204), всі статево-вікові групи великої рогатої худоби дадуть 882,5 умовних голів.

Використовуючи коефіцієнти статево-вікових груп свиней, визначаємо умовне свинопоголів'я.

Свиноматки супоросні: 31 Ч 0,28 = 8,68 у.г.

Хряки: 5Ч0,28=1,4 у.г.

Підсисні свиноматки: 19 Ч 3,11 = 59,09 у.г.

Відлучені поросята: 270 Ч 0,07 = 18,9 у.г.

Молодняк та дорослі тварини на відгодівлі: 810 Ч 0,05 = 40,5 у.г.

Разом по всім статево-віковим групам свиней маємо: 8,68 + 1,4 + 59,09 + 18,9 + 40,5 = 128,6 умовних голів.

Враховуючи коефіцієнт для коней, отримуємо: 2 Ч 0,8 = 1,6 умовних голів.

Птиця: 80 Ч 0,011 = 0,88 умовних голів.

Разом по всім видам тварин в господарстві нараховується 1014 умовних голів.

Згідно нормативів (Лист-наказ Головного управління Держагропрому СРСР від 26 листопада 1987р.), у господарстві повинен бути головний лікар ве-теринарної медицини - один на господарство, яке має більше 800 умовних голів худоби, або старший лікар (на правах головного) - один на господарство що має менше 800 умовних голів худоби. Крім того на кожні 850 умовних голів худоби встановлюється штатна одиниця лікаря або фельдшера ветеринарної медицини.

Виходячи з наведених даних, можна розрахувати кількість спеціалістів ветеринарної медицини в господарстві ТОВ АФ «Красний Забойщик», поділивши все умовне поголів'я тварин на 850:

1014 : 850 = 1,19 штатні одиниці

(не враховуючи головного ветеринарного лікаря).

Тобто, штат служби ветеринарної медицини є наступним:

1) головний лікар ветеринарної медицини господарства;

2) лікар ветеринарної медицини.

2.3 Планування ветеринарної діяльності

Планування - одна з істотних функцій керування ветеринарною справою.

В залежності від періоду, на який розраховано виконання конкретних заходів, розрізняють перспективне, поточне та оперативне планування.

В перспективні плани включають найбільш важливі заходи, які розраховані на тривалий термін (5 - 15 років).

Поточні плани ветеринарних заходів розробляють на рік, а окремі їх види - з поділом по місяцям і по кварталах.

Річні плани ветеринарних заходів - це основні планові документи. Вони включають заходи профілактики і ліквідації інфекційних хвороб тварин, методи збереження ветеринарно-санітарного благополуччя господарства.

Оперативні плани ветеринарних заходів розраховані на найближчий період і служать для ліквідації епізоотичного вогнища.

Плани профілактичних і оздоровчих заходів в господарстві розробляє головний ветеринарний лікар на основі загальних настанов, отриманих від головного ветеринарного лікаря району, а також з врахуванням задач розвитку тваринництва. Розходи пов'язані з виконанням плану заходів, включаються в виробничо-господарський план господарства.

Строки проведення ветеринарних заходів повинні відповідати об'єктивним закономірностям прояву хвороб залежно від природно-економічної зони. Тому головний ветеринарний лікар господарства, який займається плануванням ветеринарної діяльності, добре знає краєву епізоотологію, враховує особливості даної місцевості і відповідно цьому вибирає найбільш оптимальні заходи і строки їх виконання.

Приступаючи до планування ветеринарних заходів на наступний календарний строк, важливо проаналізувати результати аналогічних заходів за минулий рік. При цьому важливо звернути увагу на ефективність засобів та способів здійснення тих чи інших заходів. Необхідно впроваджувати широке застосування засобів і методів, які забезпечують високий профілактичний, лікувальний та оздоровчий ефект. Потрібно систематично слідкувати за розвитком ветеринарної науки, науково-технічним прогресом в області ветеринарії. В кожному випадку планування ветеринарний заходів спеціаліст повинен враховувати економічну доцільність та результат, отриманий після проведення тих чи інших заходів. При плануванні протиепізоотичних заходів потрібно враховувати можливість використання найбільш економічного методу профілактики та ліквідації хвороби, який дозволить ліквідувати захворювання в короткий термін і з меншими затратами.

Планування у ветеринарії повинне враховувати облік і аналіз даних ветеринарної статистики.

З допомогою ветеринарної статистики спеціаліст, який планує заходи, аналізує рух захворювань тварин, встановлює закономірності їх захворюваності і смертності в господарстві за певний період, виявляє фактори, які впливають на вказані показники.

Статистичні дані про захворюваність та падіж тварин, ефективность проведених заходів дозволяють науково обґрунтовано планувати ті чи інші профілактичні та оздоровчі заходи

Перспективне планування:

1. План збільшення поголів'я тварин та підвищення рівня рентабельності тваринництва;

2. План підготовки та перепідготовки ветеринарних спеціалістів;

Поточне планування (річний ветеринарний план):

1. План профілактичних протиепізоотичних заходів;

2. План профілактики незаразних хвороб тварин;

3. План ветеринарно-санітарних заходів;

4. План підвищення кваліфікації ветеринарних спеціалістів.

Оперативне планування:

1. План роботи ветеринарних спеціалістів на пасовищний період.

2.4 Ветеринарна документація

Облік, як система реєстрації рівня захворюваності, летальності тварин різних видів при інфекційних, інвазійних, незаразних захворюваннях, результатів діяльності ветеринарної служби, її стану, є основною для об'єктивної оцінки ветеринарних заходів. Дані ветеринарного обліку є початковим матеріалом для прийняття рішення про термінові, поточні та перспективні задачі служби ветеринарної медицини, для розробки планів профілактичних та оздоровчих заходів, підвищення їх ефективності.

В господарстві ведуть таку ветеринарну документацію:

- Журнал для реєстрації хворих тварин (сільгоспоблік, форма № 1-вет). Він призначений для реєстрації хворих тварин, запису про встановлений діагноз, наданої їм допомоги і наслідок хвороби. При стаціонарному лікуванні особливо цінних, племінних або високопродуктивних тварин в додаток до даного журналу на кожну тварину ведуть картку історії хвороби з детальним описом перебігу хвороби, результатів послідуючих досліджень, лікування та закінчення хвороби;

- Журнал для запису протиепізоотичних заходів (сільгоспоблік, форма № 2-вет). Цей журнал веде головний ветеринарний лікар господарства. В журналі реєструють всі заходи, які застосовують проти заразних хвороб: діагностичні дослідження, профілактичні і вимушені щеплення, проти паразитарні обробки тварин і ветеринарно-санітарні роботи. Записи в журналах повинні відповідати даним актів.

- Журнал дезінфекції дезінсекції та дератизації (сільгоспоблік, форма № 10-вет).

- Журнал обліку наслідків огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса і м'ясопродуктів на бойні (забійному пункті) (сільгоспоблік, форма № 33 - вет)

Таблиця 5

В господарстві встановлені наступні форми ветеринарної звітності:

№ форми	Назва форми звітності	Періодичність
1	2	3
1-вет	Звіт про заразні хвороби тварин	Місячна
1	2	3
2-вет	Звіт про незаразні хвороби тварин	Квартальна
5-вет	Звіт про ветеринарно-санітарний нагляд на забійних пунктах господарств	Квартальна

При відправленні до державної лабораторії ветеринарної медицини різних субстратів для дослідження (серологічного, мікробіологічного, біохімічного, токсикологічного та ін.) складали відповідну супровідну. При цьому вказують кількість проб, кому вони належать, яке дослідження потрібно провести. Якщо матеріал відсилають для постановки або уточнення діагнозу, то вказують підозрюване захворювання.

При проведенні патологоанатомічного розтину його дані записували до протоколу розтину трупа. Для підтвердження факту розтину трупа складали відповідний акт. При проведенні різних діагностичних (туберкулінізація), лікувальних (застосування вакцини ЛТФ - 130 в подвійній дозі), профілактичних (вакцинація, дегельмінтизація) обробок, проведенні ветеринарно-санітарних заходів (дезінфекція, дезінсекція, дератизація), списанні медикаментів та інших матеріальних цінностей, при вибутті тварин (падіж, вимушений забій, вибракування) фіксували це у відповідному акті.

2.5 Фінансування ветеринарної діяльності

Дане господарство займаючись тваринництвом несе певні затрати на ветеринарні заходи, які виконують його ветеринарні спеціалісти.

Фінансування проводиться за рахунок державного бюджету та власними коштами господарства.

За рахунок державного бюджету фінансуються:

· заходи по боротьбі з інфекційними захворюваннями тварин;

· витрати на проведення діагностичних досліджень;

· витрати на профілактичну та лікувальну обробку тварин проти гельмінтозів та інших паразитарних захворювань.

Заходи по боротьбі з інфекційними та інвазійними хворобами тварин фінансуються з державного бюджету, але в той же час не виключена можливість виділення коштів із обласного та районного бюджетів.

За рахунок господарства проводять наступні заходи:

1) механічну очистку і дезінфекцію тваринницьких приміщень, а також території навколо них;

2) знищення мух, кліщів та мишоподібних гризунів в приміщеннях для утримання тварин і в підсобних спорудах;

3) боротьбу з гнусом і акарицидні обробки місцевості;

4) придбання антибіотиків і біогенних стимуляторів з наступним застосуванням їх тваринам для підвищення приростів, багатопліддя, кращого розвитку молодняку;

5) лікування всіх видів тварин;

6) будівництво ветеринарно-санітарних та лікувальних об'єктів (ізолятор, санпропускник);

7) планові профілактичні заходи.

Витрати на проведення цих заходів зараховують до виробничо-фінансового плану та відповідних звітів.

2.6 Організація ветеринарного постачання

До об'єктів ветеринарного постачання відносять:

- біологічні препарати (вакцини, сироватки, діагностикуми, стимулюючі засоби);

- медикаменти (лікувальні фармакологічні засоби, і тому числі гормони, ферменти, вітаміни, кислоти, луги, протимікробні та протипаразитарні засоби);

- дезінфікуючі засоби;

- перев'язочні засоби та реактиви;

- фізіотерапевтична апаратура;

- дезінфекційні прибори, апарати та установки;

- спеціальний і санітарний одяг та взуття;

- предмети і засоби ветеринарної пропаганди.

Забезпечення предметами і засобами ветеринарного призначення відбувається в відповідності з нормами і правилами затвердженими державним комітетом ветеринарної медицини.

Планування, порядок і умови ветеринарного постачання знаходяться в прямій залежності від планових ветеринарних заходів. Об'єм, своєчасність і якість виконаних ветеринарно-санітарних робіт, в свою чергу, залежать від своєчасного та в повному обсязі постачання необхідних ветеринарних товарів.

Визначення об'єму, часу завезення і номенклатури апаратів, інструментів, препаратів та інших ветеринарних товарів - обов'язок головного ветеринарного лікаря господарства. Він складає в строки, указані об'єднанням «Укрзооветпромпостач», річні заявки з поквартальним розподілом на всі види ветеринарного майна і пред'являє їх до місцевої організації «Укрзооветпромпостач».

В господарстві подають наступні види заявок:

Заявка на медикаменти, біопрепарати і деззасоби. В ній всі товари розподілені на 3 групи:

І. Хіміко-фармакологічні препарати (лікувальні засоби, антибіотики, антигельмінтні засоби, органотерапевтичні, гормональні і стимулюючі препарати, лікарські рослини, вітаміни, амінокислоти, ферменти);

ІІ. Деззасоби, акарицидні, інсектицидні і дератизаційні засоби;

ІІІ. Біопрепарати (вакцини, фаги, сироватки, діагностичні засоби).

Заявка на ветеринарні інструменти і обладнання включає:

- діагностичне обладнання (плесиметр, стетофонендоскоп);

- обладнання і прибори для фіксації тварин (зівники, повали, станки, щипці);

- інструменти і прибори для дачі ліків перорально, стравохідні та шлункові зонди, для щеплень (голки, шприци, безголкові ін'єктори, аерозольні генератори);

- для взяття крові, внутрішньовенного та інтратрахеального введення (голки для взяття крові, апарат Боброва);

- інструменти, прибори, обладнання хірургічного, акушерського та гінекологічного призначення, а також для лікування вимені, фізіотерапії);

- гумотехнічні вироби;

- перев'язувальні матеріали;

- санітарний одяг.

2.7 Економічна ефективність ветеринарних заходів

Визначення економічних збитків та економічної ефективності ветеринарних заходів по профілактиці та ліквідації різних хвороб тварин проводимо користуючись „Методикою визначення економічної ефективності ветеринарних заходів”, затвердженою Головним управлінням ветеринарії МСГ СРСР 4 травня 1982 р.

1. Розрахунок економічного збитку від зниження продуктивності тварин внаслідок їх захворювання (виходячи з даних табл.3, 4):

З₂ = Мз Ч (Вз-Вх) Ч Т Ч Ц, де:

Мз - кількість захворівших тварин, голів;

Вз, Вх - середньодобова кількість продукції, одержана від здорових та хворих тварин на одну голову, кг;

Т - тривалість періоду хвороби, дні (тривалість пасовищного періоду);

Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн.

З₂ = 15 Ч (0,63-0,36) Ч 180 Ч 12 = 8748 грн.

2. Економічний збиток, попереджений в господарстві внаслідок проведення лікувальних заходів:

Пз₂ = Мл Ч Кл Ч Ж Ч Ц - Ззаг, де:

Мл - кількість тварин, яких лікували, гол.;

Кл - коефіцієнт летальності;

Ж - середня жива маса однієї тварини, кг;

Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн.;

Ззаг - фактичні економічні збитки в господарстві.

Пз₂ = 15 Ч 0,24 Ч 270 Ч 12 - 8748 = 2916 грн.

3. Розрахуємо економічну ефективність ветеринарних заходів:

Ее = Пз - Вв, де:

Ее - економічна ефективність ветеринарних заходів, грн.;

Пз - попереджений економічний збиток, грн.;

Вв - витрати на ветеринарні заходи, грн.

Витрати на проведення ветеринарних заходів складалися прямих та непрямих витрат. Прямі складаються з вартості лікарського препарату івомек 1%, яка складала 61,75 грн за флакон 50 мл. Виходячи з дозування на одну тварину, потрібно всього 81 мл: 61,90 Ч 2 = 123,5 грн. Витрати на придбання шприців, спирту та вати: 25 грн. Непрямі витрати (оплата праці лікаря, транспортні витрати, витрати на ПММ та ін.): 30 грн.

Всього: 123,5 + 25 + 30 =178,5грн.

Ее = 2916 - 178,5 = 2737,5 грн.

4. Економічна ефективність від проведеної ветеринарної роботи на гривню витрат становить:

Ее грн = Ее : Вв

Ее = 2737,5 : 178,5 = 15,3 грн.

Отже, івомек 1% є дуже ефективним нематоцидним препаратом у боротьбі зі стронгілятозами шлунково кишкового тракту. Економічна ефективність при його застосуванні склала на 1 грн витрат 15 грн.

Висновки і пропозиції

Висновки:

1. ТОВ «АФ «Красний Забойщик» представляє собою рентабельне господарство, яке займається вирощуванням великої рогатої худоби з метою отримання молока та свинарством.

2. В господарстві використовують такий спосіб утримання великої рогатої худоби, який полегшує роздачу кормів, водопій, прибирання гною.

3. Документи ветеринарного обліку містять достовірну інформацію і записи в неї ведуться відповідно до загальноприйнятих норм.

4. Документи ветеринарної звітності подаються до відповідних державних органів в повному обсязі і вчасно та реально відображають стан тваринницької галузі господарства.

5. Вчасне проведення профілактичних ветеринарно-санітарних заходів та діагностичних досліджень дає змогу попередити виникнення та розповсюдження небезпечних інфекційних та інвазійних хвороб, спільних для тварин та людини.

6. Використання Івомеку 1%-го при лікуванні стронгілятозів шлунково-кишкового тракту великої рогатої худоби є доцільне та економічно вигідне.

7. Постачання в галузі ветеринарної медицини своєчасне і в повній мірі забезпечує ветеринарних працівників необхідними медикаментами, обладнанням та інструментами.

Пропозиції:

1. З метою профілактики стронгілятозів шлунково-кишкового тракту великої рогатої худоби тварин випасати на сухих окультурених пасовищах зі зміною їх кожний тиждень, обладнати в літніх таборах місця водопою.

2. Використовували різні пасовища для молодняку та дорослих тварин.

3. Спосіб утримання впроваджено із дефектами його окремих компонентів (наприклад наявність протягів), що викликає зниження продуктивності та виникнення захворювань, тому потрібно створити такі умови, при яких холодний спосіб утримання не буде викликати зниження продуктивності та виникнення респіраторних хвороб.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Архипов И.А. Эффективность противопаразитарных мероприятий // Ветеринария - 1999. - №3. - с. 26-27.

2. Березовський А.В. Препарати для ветеринарної медицини. - К. Урожай. - 1995. - 208с.

3. Євтушенко А.Ф., Радіонов М.Т. Організація та економіка ветеринарної справи. Підручник. - К.: Арістей, 2004. - 284 с.

4. Воскобойник В.Ф. Организация и экономика ветеринарного дела: Учебник для вузов. - М.: Гум. изд. центр «Владос», 1999. - 384 с.

5. Закон України „Про ветеринарну медицину”. - К., 2002.

6. Законодавство України про ветеринарну медицину/За ред. П.П.Достоєвського, В.І. Хоменка. - К.: Урожай, 1990. - 590 с.

7. Інструкція по ветеринарному обліку і ветеринарній звітності // Ветеринарне законодавство. - М.: Агропромвидавництво, 1981. - Т.3. - с.511.

8. Методичні вказівки по виконанню курсової роботи з дисципліни „Організація та економіка ветеринарної справи”/ Зажарський В.В., Проценко О.В. - Дніпропетровськ: ДДАУ, 2006.

9, Морфологія гельмінтів тварин: Атлас. Навчальний посібник / Галат В.Ф., Євстаф'єва В.О., Галат М.В.; За ред.. В.Ф. Галата. - Полтава: ВАТ «Видавництво «Полтава», 2009. - 100 с.

10. Никитин И.Н., Белоусов Ф.Ф.Организация и экономика ветеринарного дела. - М.: Агропромиздат, 1987. - 352с.: ил.

11. Организация и экономика ветеринарного дела. Практикум/И.П.Никитин, В.Ф.Воскобойник, Н.М.Василевский и др. Под ред. И.Н.Никитина. - М.: Колос, 1998. - 192 с.

12. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин: підручник - 2-ге вид. / В.Ф. Галат, А.В. Березовський, М.П. Прус, Н.М. Сорока. За ред. В.Ф. Галата. - К.: Урожай, 2009. - 368.: іл.

13. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин. Практикум / Галат В.Ф.,. - К.: Вища освіта, 2004. - 238 с.

14. Положення про службу ветеринарної медицини господарств різних форм власності.

Размещено на Allbest.ru