Організація і планування виробництва ячменю

Проаналізуємо основні показники економічної ефективності виробництва продукції рослинництва в господарстві (таблиця 3.2).

Таблиця 3.2
Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва в ТОВ "Агрофірма "Джерело", 2010 - 2012 рр.
Показники	Роки	Відхилення 2006 р. від 2004 р.
	2010	2011	2012	(+/-)	%
Виручка від реалізації, тис. грн.	5720	4724,1	5481,6	-238,4	95,8
Повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	3949,9	4252,3	4252,3	302,4	107,7
Прибуток, тис. грн.	1770,1	471,8	1229,3	-540,8	69,4
Затрати праці, тис. люд.-год.	263	219	184	-79,0	70,0
Валова продукція рослинництва, тис. грн.	7268,8	6349,5	5834,1	-1434,7	80,3
Рівень рентабельності, %	44,8	11,1	28,9	-15,9	Х
Трудомісткість виробництва, люд.-год./грн.	0,036	0,034	0,032	-0,005	87,2
Продуктивність праці, грн./люд.-год.	27,64	28,99	31,71	4,07	114,7

Аналіз даних таблиці 3.2 свідчить про зниження ефективності виробництва продукції рослинництва на підприємстві. Так, за досліджуваний період виручка від реалізації рослинницької продукції знизилась на 238,4 тис. грн. (4,2 %). Поряд з цим зросла повна собівартість реалізованої продукції на 302,4 тис. грн. (7,7 %), що викликало зниження суми прибутку на 540,8 тис. грн. (30,6 %). Рівень рентабельності виробництва продукції даної галузі за період 2004 - 2006 рр. знизився на 15,9 %. Поряд із зниженням затрат праці на виробництво продукції рослинництва на 79 тис. люд.-год. (30,0 %) знизилось також виробництво валової рослинницької продукції на 1434,7 тис. грн. (19,7 %). Трудомісткість виробництва знизилась у 2006 р. порівняно з 2004 р. на 0,005 люд.-год. (12,8 %), а продуктивність навпаки зросла на 4,07 грн. на 1 люд.-год. затрат праці.

3.2 Організація виробництва ячменю

Як відомо собівартість виробництва сільськогосподарських культур залежить від багатьох факторів. Найбільш впливовими із них є трудомісткість та матеріаломісткість продукції. Проведемо оцінку динаміки продуктивності праці (таблиця 3.3).

Таблиця 3.3

Динаміка витрат праці на виробництво ячменю ТОВ "Агрофірма "Джерело", 2010 - 2012 рр.

Продукція	2010 р.	2011 р.	2012 р.	2012 р. у % до 2010 р.	Відхилення 2012 р. до 2010 р. ( +; -)
	Валове в-во, ц	Затрати праці люд.-год.	Валове в-во, ц	Затрати праці люд.-год.	Валове в-во, ц	Затрати праці люд.-год.	Валове в-во, ц	Затрати праці люд.-год.	Валове в-во, ц	Затрати праці люд.-год.
Ячмінь	91	309	3260	2895	2307	1627	25,5	5,2	2216	-1268

Розрахунки з таблиці 3.3 показали, що виробництво ячменю зросло на 2216 ц (25,5 %), при цьому витрати праці знизились на 1268 л-год (5,2 %), що відбулось в наслідок зростання урожайності культури і призведе до зниження її трудомісткості з 6,7 л-год/ц до 3,9 л-год на ц.

Отже, зростання урожайності культури позитивно вплинуло на зниження трудомісткості виробництва, що повинно позитивно відобразитись на витратах на виробництво даної культури.

Оцінка впливу факторів на показники трудомісткості продукції наведена у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

Вплив факторів на показники трудомісткості продукції

ТОВ "Агрофірма "Джерело", 2010 - 2012 рр.

Види продук-ції	Витрати люд.-год. на 1 га	Урожайність ц/га,	Витрати люд.-год. на 1 ц	Відхилення ( + / - )
	2010 р.	2012 р.	2010 р.	2012 р.	2010 р.	2012 р.	умовно	Всього	В т.ч. за рахунок
									Урожайність, ц/га	Витрати на 1 га
Ячмінь	18,96	30,5	2,83	7,82	6,7	3,9	2,42	-2,8	-4,27	1,47

На основі даних поданої таблиці 3.4 нами було визначено, що рівень трудомісткості знизився при виробництві ячменю на 2,8 л-год, причина даного явища полягає в тому, що незважаючи на зростання витрат на 1 га на 11,5 л-год в наслідок чого трудомісткість потенційно зросла на 1,47 л-год, відбулось зростання урожайності на 5 ц/га, що призвело до коменесації негативного впливу зростання витрат на 1 га і спричинило зменшення трудомісткості даної продукції на 2,8 л-год/ц.

Отже, можемо зробити висновок що на зміну трудомісткості найбільший вплив мало зростання урожайності, що було пов'язано із зміною технології виробництва цієї продукції на менш трудомістку та застосуванням більш продуктивних машин при механізованих польових роботах.

Визначимо динаміку собівартості виробництва ячменю за даними у таблиці 3.5.

Таблиця 3.5

Динаміка собівартості виробництва ячменю ТОВ "Агрофірма "Джерело", 2010 - 2012 рр.

Види продукції	Отри-мано в 2012 р. ц	Продукція 2012 року по собівартості	2012 р. в % до 2010 р.
		2010 р.	2011 р.	2012 р.
		1ц, грн	Всього,.грн.	1ц, грн	Всього,.грн.	1ц, грн	Всього,. грн.
Ячмінь	2307	389,61	362337	286,89	266810	203,9	189600	52,33

Дані таблиці 3.5 свідчать про зниження собівартості 1 ц ячменю в звітному періоді порівняно із базисним на 47,7%, що призвело зо зниження загальних витрат на виробництво 930 ц на 172737 грн.

Таким чином, за рахунок зростання урожайності та відповідно і валового збору вдалося досягти значної економії витрат на виробництво ячменю.

Оцінка впливу факторів на собівартість виробництва ячменю наведена у таблиці 3.6.

Таблиця 3.6

Вплив факторів на собівартість виробництва ячменю ТОВ "Агрофірма "Джерело", 2010 - 2012 рр.

Види про-дукції	Витрати на 1 га, грн	Урожайність, ц/га	Собівартість 1 ц, грн	Загальне відхилення на 1ц	за рахунок зміни
	2010 р.	2012 р.	2010 р.	2012 р.	2010 р.	2012 р.	умовно		витрат	урожайності
Яч-мінь	1102,59	1594,27	2,83	7,82	389,61	203,87	141	-185,7	62,87	-248,61

Дані таблиці 3.6 свідчать про те, що по досліджуваній культурі собівартість знизилась на 185,7 грн. Це сталося за рахунок того, що грошово-матеріальні витрати на 1 га у 2012 р. порівняно з 2010 р. збільшилися, що призвело до негативного впливу на собівартості на 62,87 грн. при цьому збільшення урожайності призвело до зменшення собівартості на 248,6 грн.

Отже, розрахунки підтвердили, що зростання урожайності до науково обґрунтованого рівня призводить до скорочення собівартості одиниці продукції, незважаючи на те що витрати на 1 га поступово зростають, що можна пояснити дуже низьким базовим показником урожайності.

Як свідчать наукові дослідження вітчизняних вчених після досягнення певного рівня урожайності сільськогосподарських культур окупність витрат знижується і собівартість виробництва 1 ц знову починає зростати. Для ячменю таким критичним значенням урожайності є 12-15 ц/га, в залежності від агрокліматичних умов, а отже за наших умов урожайності даний напрямок оптимізації собівартості не є вичерпаним, а отже необхідно концентрувати зусилля на зростанні урожайності даної культури.

Одним із напрямків скорочення собівартості є оптимізація структури витрат, що призводить до економії матеріальних витрат виробництва (таблиця 3.7).

Таблиця 3.7

Показники витрат виробництва ячменю у ТОВ "Агрофірма "Джерело", 2010 - 2012 рр.

Статті витрат та елементи витрат, показники	2010 р.	2012 р.	Відхи-лення 2012р. від 2010 р., %
	Витрати, грн.	Питома вага, %	Витрати, грн.	Питома вага, %
	на 1 га	на 1 ц		на 1 га	на 1 ц
1	2	3	4	5	6	7	8
Оплата праці з відрахуваннями	242,24	85,60	21,97	529,30	67,69	33,20	11,23
Матеріальні витрати:	860,36	304,01	78,03	1065	136,19	66,80	-11,23
а) насіння і посадковий матеріал	159,22	56,26	14,44	140,46	17,96	8,81	-5,63
б) мінеральні добрива	110,70	39,12	10,04	232,76	29,77	14,60	4,56
в) нафтопродукти	217,54	76,87	19,73	271,03	34,66	17,00	-2,73
г) електроенергія	75,86	26,81	6,88	54,84	7,01	3,44	-3,44
є) запасні частини	91,41	32,30	8,29	114,79	14,68	7,20	-1,09
ж) роботи та послуги	26,79	9,47	2,43	67,76	8,66	4,25	1,82

З проведених розрахунків у таблиці 3.7 можна стверджувати, що затрати на 1 га та на 1 ц ячменю у 2012 р. порівняно з 2010 р. зросли по всім статтям затрат на 491,7 грн. або на 44 %.

Затрати по статтям оплата праці з відрахуваннями на соціальні заходи зросли на 11,23 %. Це сталося за рахунок збільшення виробництва продукції, збільшення продуктивності праці, внаслідок чого були зроблені різні доплати за продукцію вироблену понад планового завдання (преміальні). Але при цьому спостерігається негативне явище, таке як перевищення темпів росту оплати праці над темпами росту продуктивності праці.

Затрати по статті матеріальні витрати зменшилися на 11,23 %, це сталося за рахунок зменшення затрат на насіння на 5,6 %, електроенергію на 3,44 % та амортизацією, що пояснюється значним зносом основних фондів та зменшенням їх залишкової вартості. Причинами цього стало економія матеріалів за рахунок використання більш продуктивної техніки, а також за рахунок того що основні витрати були направлені на продуктивні статті, а саме зростання мотивації персоналу через оплату праці, а також зростання витрат на добрива з метою підвищення урожайності.

Таким чином, найвагомішою по питомій вазі статтею витрат є стаття матеріальні витрати, та оплата праці, частки яких відповідно становлять 66,8 % та 33,2 %.

3.3 Організація реалізації ячменю

Проведемо оцінку динаміки реалізації та рівня товарності ячменю за даними у таблиці 3.9.

Таблиця 3.8

Показники рівня товарності ячменю у ТОВ "Агрофірма "Джерело", 2010 - 2012 рр.

Види продукції	Вироблено, ц	Реалізовано, ц	Рівень товарності, %
	2011р	2012р	2011р	2012р	2012/ 2011,%
						2011р	2012р
Ячмінь	3260	2307	3200	2209	69,0	98,2	95,8

З даних таблиці 3.8 можна стверджувати, що виробництво ячменю у 2012 р. порівняно з 2011 р. збільшилось, причинами цього стало впровадження прогресивної технології виробництва покращення умов виробництва.

Збільшення виробництва ячменю на 69 % призвело до збільшення його реалізації на 15 %. В результаті випередження темпів росту виробництва над темпами росту реалізації рівень товарності у 2012 р. порівняно з 2011 р. зменшився на 7 %.

Проведемо оцінку факторів впливу на обсяги реалізації ячменю за даними у таблиці 3.9.

Таблиця 3.9

Фактори впливу на обсяги реалізації ячменю у ТОВ "Агрофірма "Джерело", 2010 - 2012 рр.

Вид продукції	Обсяг виробницт-ва, ц	Рівень товарнос-ті, %	Обсяг реалізації, ц	Відхилення
				в т. ч. за рах. зміни
	2011р	2012р	2011р	2012р	2011 р.	Умовний	2012 р.	Всього	Обсягів виробництва	Рівня товарності
Ячмінь	3260	2307	98,2	95,8	3200	1987	2209	991	953	97,2

З даних таблиці 3.9 зробимо висновок, що обсяг реалізації у 2012 р. порівняно з 2011 р. зменшився на 991 80 ц. Причиною цього стало зменшення обсягів виробництва, що призвело до зменшення обсягів реалізації. Зменшення рівня товарності на 97,2 % призвело до зменшення обсягів реалізації на 953 ц. Отже резервом збільшення обсягів реалізації є підвищення рівня товарності ячменю до рівня попереднього періоду що дасть можливість збільшити реалізацію.

Розглянемо фактори впливу на виручку від реалізації ячменю у таблиці 3.10.

Таблиця 3.10

Фактори впливу на виручку від реалізації ячменю у ТОВ "Агрофірма "Джерело", 2010 - 2012 рр.

Вид продук-ції	Обсяг реалізації , ц	Ціна 1 ц/грн	Виручка, грн	Відхилення
				в т. ч. за рах. зміни
	2011р	2012р	2011р	2012р	2011 р.	Умовний	2012 р.	Всього	Обсягів релізаці	Ціни
Ячмінь	3200	2209	243,9	180,0	129800	149318	110200	-19600	19518	-39118

Розрахунки у таблиці 3.10 показали, що в результаті зростання реалізації ячменю, виручка збільшилась на 19,5 тис грн., однак несприятливі ринкові умови, що вплинули на зниження ціни на 63,91 грн./ц спричинили недоотримання виручки в обсязі 39,1 тис грн., що в і спричинило зменшення обсягу виручки в базовому періоді у порівнянні із звітним на 19,6 тис грн.. Резервом зростання виручки в даному випадку є підвищення якості продукції, та пошук більш вигідних каналів реалізації продукції.

Фактори впливу на прибуток від реалізації ячменю наведені у таблиці 3.11.

Відхилення прибутку = -53200 + 58300 = 5100 грн.

Визначимо вплив обсягу реалізації на прибуток = Ум1- Баз= -67067+58300 = - 8767 грн

Визначимо вплив ціни на прибуток = Ум2-Ум1 = -106186+ 67067 = 39119 грн.

Таблиця 3.11

Фактори впливу на прибуток від реалізації ячменю у ТОВ "Агрофірма "Джерело", 2010 - 2012 рр.

Вид продук-ції	Обсяг реалізації , ц	Ціна 1 ц/грн	Собівар- тість 1ц/ грн	Прибуток, грн
	2011р	2012р	2011р	2012р	2011р	2012р	2011р	Умовний 1	Умовний 2	2012 р
Ячмінь	3200	2209	244	180,1	353,6	267	-58300	-67067	-106186	-53200

Визначимо вплив собівартості на прибуток = 52985 грн.

Отже основний вплив на динаміку прибутку підприємства має собівартість, а а основним джерелом росту прибутку є зростання ціни реалізації, за рахунок підвищення якості продукції.

Фактори впливу на рівень рентабельності виробництва ячменю наведені у таблиці 3.12.

Таблиця 3.12

Фактори впливу на рівень рентабельності виробництва ячменю

у ТОВ "Агрофірма "Джерело", 2010 - 2012 рр.

Вид продукції	Ціна реалізації 1 ц, грн.	Собівартість реалізації 1ц, грн.	Рівень рентабельності, %	Відхилення в т. ч. за рахунок зміни
	2011р	2012р	2011р	2012р	2011р	Ум	2 012р.	Всього	Ціни	Собівар- тості
Ячмінь	243,98	180,07	353,57	266,99	-31	-8,62	-32,6	-1,56	-23,9	22,38

З проведених розрахунків у таблиці 3.12 можна стверджувати, що рівень рентабельності у 2012 р. порівняно з 2011 р. зменшився. Це сталося внаслідок зменшення ціни реалізації 1 ц, що призвело до зменшення рентабельності на 23,9 п. в., Але зменшення собівартості 1 ц. призвело до зростання рівня рентабельності 22,38 п. в.

3.4 Економічна ефективність запропонованих заходів

Безумовно, досягнутий як у даному підприємстві так і в інших сільськогосподарських підприємствах рівень ефективності використання землі нині ще низький. У багатьох з них знижується родючість землі. Великі площі піддаються вітровій і водній ерозії, не зменшується площа засолених і кислих ґрунтів. Тому важливо в кожному підприємстві запровадити науково обґрунтовану систему землеробства, що відіграватиме вирішальну роль у підвищенні родючості ґрунтів.

Основною ознакою високої родючості й окультуреності ґрунту є вміст у ньому гумусу і перегною. Доведено, що підвищити вміст гумусу в ґрунті можна двома основними шляхами:

а) щорічним внесенням гною і торфогноєвих компостів;

б) розширенням посівів люцерни і конюшини за рахунок скорочення площі кормових культур, що у великих кількостях споживають (мінералізують) гумус.

У перспективі важливе місце в розв'язанні даної проблеми займатиме вермикультура. Так, у нашому регіоні в середньому на гектар сівозмінної площі потрібно щорічно вносити 10-12 т, гною, причому якість гною потрібно оцінювати не за вмістом доступних форм NРК, а за кількістю в ньому гумусу і перегною. Збільшення вмісту двох останніх компонентів в гної можна досягти, коли він вироблятиметься найбільш ефективним підстилковим способом за обмеження безпідстилкового способу, який зменшує вихід гною на 15 % і знижує його цінність на 20 %, і повним виключенням рідкого способу, коли гній прибирається гідрозмивом (такий гній не лише втрачає свою якість, а й завдає шкоди довкіллю).

Нагальною потребою підвищення економічної ефективності використання земельних угідь є розширення площ під люцерну, цінність якої полягає, що ці культури при оранці залишають у ґрунті гумус. Потребують змін і традиційні підходи до планування структури посівних площ зернових культур. Слід орієнтуватися не просто на вихід білка, а на вміст комплектного білка, збалансованого за 8 незамінними амінокислотами (лізином, треоніном, валіном, метіоніном, триптофаном та ін.), які тварини повинні одержувати в готовому вигляді.

У підвищенні економічної родючості ґрунту велика роль належить також прогресивним системам обробітку ґрунту, системам насінництва, полезахисним смугам. Значним резервом поліпшення використання земельних ресурсів є підвищення продуктивності природних кормових угідь, значні площі яких пасовищ використовуються малоефективно, хоча виробництво кормів на них є значно дешевшим, ніж на орних землях [7].

Особливо важливе значення для підвищення ефективності використання земельних ресурсів має меліорація (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Види меліорації земель

ТОВ "Агрофірма "Джерело" найбільшу увагу приділяє хімічній меліорації, яка сприяє підвищенню врожайності ячменю і забезпечує стабільність виробництва. Вона передбачає комплекс заходів, спрямованих на поліпшення фізичних та фізико-хімічних властивостей ґрунтів і здійснюється шляхом вапнування, гіпсування і фосфоритування.

Окрім того, меліорація дає змогу підприємствам запроваджувати нові галузі сільськогосподарського виробництва, що значно збільшує можливість вибору підприємством виробничих альтернатив, а також повного та ефективного використання наявних ресурсів і залучення нових, підвищення інтенсивності виробництва, в тому числі і збільшення поголів'я тварин і зрештою - одержання більших прибутків.

Разом з тим, впровадження меліорації ставить перед підприємствами і нові вимоги: потрібні додатковий власний або позичковий капітал, нові технології, додаткова робоча сила нової кваліфікації для експлуатації меліоративних систем і меліоративної техніки, нові навички щодо організації виробничих процесів. Серед меліоративних заходів провідне місце належить зрошенню земель, яке є досить ефективним методом підвищення економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції. Особливо актуальним даний вид заходів є для ТОВ "Агрофірма "Джерело", яке належить до зони нестійкого зволоження.

Оцінюючи ефективність зрошення, слід враховувати ту обставину, що вода (з економічного погляду) є важливим виробничим ресурсом, який має вартість, а використання його - раціональні межі. Це означає, що максимальна віддача від зрошення досягається лише за певних обсягів використання води, а її перевищення або зменшення призводить до зниження віддачі відповідно до закону граничного приросту результату. Тому важливо, щоб кожне підприємство, яке має зрошувані землі, було забезпечене необхідними приладами для вимірювання вологості ґрунту, що дасть змогу своєчасно поливати і тим самим мінімізувати обсяги витрачання води і максимізувати приріст результату. Це в свою чергу можливе за умови, коли підприємство будь-коли може одержати необхідну кількість води, що є необхідною умовою доцільності його впровадження.

Меліорація, особливо зрошення, вимагає значних витрат - капітальних і поточних вкладень, при розрахунку яких потрібно врахувати, що капітальні витрати виникатимуть у зв'язку зі спорудженням внутрішньогосподарської меліоративної мережі, придбанням необхідної техніки та обладнання, використанням власних джерел зрошувальної води, для чого слід ще придбати техніку та обладнання, необхідні для її видобутку і доставки на поля. Поточні витрати виникають у зв'язку з транспортуванням води до території підприємства, її доставкою на полив по внутрішньогосподарській зрошувальній мережі та в зв'язку з безпосереднім зрошенням полів [51].

З огляду на це, з'ясуємо доцільність спорудження власної зрошувальної системи у ТОВ "Агрофірма "Джерело". Для цього, по-перше, визначимо кількість необхідної для підприємства зрошувальної води (В) яка визначається за формулою:

, (3.1)

де -- загальний обсяг води, що фактично споживається на 1 га площі під і-ою культурою (вода, що випаровується культурними рослинами і землею, не вкритою ними, за весь виробничий цикл);

-- кількість атмосферних опадів за вегетаційний період у цій місцевості в розрахунку на 1 га;

Пі - площа посіву і-ої культури;

Кзс - коефіцієнт використання зрошувальної системи.

Коефіцієнт використання зрошувальної системи становить - 2,0.

Таким чином

Отже, для виробництва ячменю на площі 150 га необхідно забезпечити вологою в кількості 450 ц.

По-друге, якщо використовуються власні джерела зрошувальної води, слід ще придбати техніку та обладнання, необхідні для її видобутку і доставки на поля. Поточні витрати виникають у зв'язку з транспортуванням води до території підприємства, її доставкою на полив по внутрішньогосподарській зрошувальній мережі та в зв'язку з безпосереднім зрошенням полів.

Вартість меліоративної мережі по ринкових цінах становить близько 68,0 тис. грн. Основні транспортні засобами, що безпосередньо будуть проводити зрошування будуть взяті із власного наявного автотракторного парку. Для цього може бути використаний звичайний колісний трактор, потужністю 40 к.с. (Т-40).

Таким чином, загальна вартість додаткових вкладень на спорудження зрошувальної системи буде становити із врахуванням придбаного обладнання та оплати персоналу близько 100,0 тис. грн.

Термін окупності даного обладнання, при умові, що вартість сировини по нинішнім цінам закупівель 50 грн./1т становить:

Отже, за 1,5 роки, дане підприємство зможе в повній мірі погасити понесені ним затрати на спорудження системи зрошення.

Поряд із цим, слід відзначити іще один момент, який доводить доцільність спорудження системи зрошення. Повноцінне забезпечення водним режимом ячменю, дасть змогу отримати приріст врожаю:

(3.2)

де - приріст урожаю культури;

і - відповідно врожайність культури на меліорованих і богарних землях за інших однакових умов, ц/га.

За даними науково-дослідних станцій, при регулярному поливі посівів, урожайність зростає на 1,2-1,5 рази, тобто:

.

Кожні 90 ц отриманої сировини принесуть додатково майже 45 грн.

Слід зазначити, що інтенсифікація передбачає обов'язкове впровадження досягнень науково-технічного прогресу (НТП). У разі незмінної технології додаткове використання чинників виробництва, як вже зазначалось, врешті-решт дасть спадний ефект виробництва - зниження ефективності, як це й сталося в сільському господарстві України. На мою думку, враховуючи екологічний стан ґрунтів і потенціальні можливості підвищення їх родючості, застосування традиційної інтенсивної системи землеробства є нераціональним заходом, який не сприятиме підвищенню ефективності виробництва.

З огляду на це, пропонується підвищувати якість ґрунтів застосовуючи мінімальний їх обробіток, максимально наближаючи землеробство до природних умов. За такої системи землеробства отримаємо екологічно чисту продукцію. За даної системи економічний ефект досягається не за рахунок кількісного фактора, а завдяки різниці в ціні на продукцію, одержану традиційним способом і є продуктом альтернативного землеробства. Отже, біологічне землеробство дає змогу мати максимальний екологічний ефект, а також економічний, у разі ефективної роботи маркетингової служби.

Підвищення економічної ефективності використання землі, безумовно залежить від кількості внесених органічних та мінеральних добрив.

В останні роки в аграрних підприємствах, у тому числі і в досліджуваному підприємстві, різко скоротилися застосування добрив. Скорочення застосування останніх призвело до різкого зниження урожаїв польових культур. У зв'язку з цим було поставлено завдання знайти нетрадиційні удобрювальні засоби і розробити технологію їх застосування.

Таким чином було винайдено дві природні речовини - мінералізовані (пластові води) (МПВ) та водний розчин бішофіту. До складу МПВ входить велика кількість хімічних елементів у тому числі макро-та мікроелементи. Бішофіт - це водний розчин переважно хлористого магнію.

При застосуванні МПВ, як основного добрива вміст сирої клейковини в злакових культур зерна підвищується в середньому на 1,8 %, в порівнянні з контролем. Ефективне застосування МПВ і для позакореневого підживлення зерна як у фазі виходу в трубку, так і колосіння. Однак застосування МПВ у фазі виходу в трубку є доцільнішим. По-перше, в цю фазу знищуються зимуючі бур'яни (талбан польовий і грицики), по-друге, у цьому випадку норма 400л/га найбільш економнічно вигідна. Таким чином, МПВ можна застосовувати як для основного добрива так і позакореневого підживлення озимої пшениці.

Складне економічне становище сучасного сільського господарства і, особливо, відсутність необхідної кількості міндобрив, які надто дорого коштують, призводять до зниження родючості ґрунтів і погіршенню основного показника ефективного господарювання в рослинництві - урожайності. Тому на сьогодні постає питання, яким чином компенсувати те, чого не вистачає в ґрунті і як стабілізувати урожайність с/г культур.

Одним із можливих шляхів часткової компенсації азоту є використання бобових культур, які не тільки підвищують родючість ґрунту, а й поліпшують його структуру. Це в кінцевому результаті позитивно впливає на рівень урожайності, якість ячменю. Відомо, що бобові культури за вегетаційний період нагромаджують в ґрунті в середньому 100 кг/га біологічного азоту, що дає можливість значно зменшити дозу азотних добрив, а в багатьох випадках навіть повністю відмовитися від них. В нинішніх ситуаціях, коли не вистачає азотних мінеральних добрив, одним із основних шляхів поповнення ґрунту азотом є використання азотофіксуючих систем або створення міжвидових агрофітоценозів.

Таким чином, запроваджуючи обґрунтовані, перевірені на практиці нововведення, аграрні підприємства мають непогані шанси підвищити свою ефективність шляхом покращення управління земельними ресурсами.

Але крім всього цього, внесення мінеральних і органічних добрив залишається на сьогодні основним способом підвищення прибутковості рослинницької галузі. Органічні добрива слід вносити під попередник або під зяблеву оранку в дозі 30-40 т/га. Що стосується мінеральних добрив, то система удобрення зернових культур при інтенсивних методах вирощування передбачає внесення фосфору і калію під основний обробіток ґрунту до сівби і наступне підживлення рослин малими дозами азоту. Від кількості азоту який вносять під час весняно-літньої вегетації рослин, залежить кількість і якість урожаю. Найефективніше реагує на підживлення мінеральними добривами ячмінь. Обсяги збільшення виробництва продукції за рахунок внесення мінеральних добрив наведені у таблиці 3.13.

Таблиця 3.13

Резерви збільшення обсягів виробництва ячменю за рахунок

дотримання плану внесення мінеральних добрив у ТОВ "Агрофірма "Джерело" станом на 2013 р.

Культура	Площа на яку не вносилися добрива, га	Урожайність, ц/га	Питома вага чинни-ків в загаль-ній прибавці урожаю, %	Виро-бнича собі вартість ц, грн.	Резерви збільшення обсягів виробництва продукції
		на площу з добри-вами	на площі без добрив			з 1 га	з усієї площі
							у натуральному виразі	у вартісному виразі
Ячмінь	290	20,0	16,0	38,3	11,0	1,53	444	4884

Отже, згідно розрахунків наведених у таблиці 3.13, запланована норма добрив, забезпечить господарству отримати від виробництва продукції ячменю додатково 1086 ц зерна, або ж грошову надбавку у сумі 12,2 тис. грн.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

1. Об'єктом дослідження у куросвій роботі обрано ТОВ "Агрофірма "Джерело".

2. Аналіз господарської діяльності ТОВ "Агрофірма "Джерело" засвідчив, що у господарстві відбувається скорочення чисельності персоналу. Так, середньооблікова кількість працівників у 2012 р. становила лише 191 осіб, що менше в порівнянні з 2010 р. на 145 осіб (43,2 %). У тому числі кількість працівників в галузі рослинництва зменшилася на 36,1 %, в галузі тваринництва - 47,1 %.

3. У господарстві протягом 2010-2012 рр. погіршилось використання ресурсів. Так, рівень продуктивності праці зменшився на 8,1 тис. грн./осіб (24,8 %). Фондовіддача зменшилася на 0,03 тис.грн. (5,9 %), відповідно зменшується фондомісткість на 0,06 тис. грн. Фондоозброєність праці зменшується також і у звітному році склала 48,2 тис.грн./особу, що на 21,2 тис.грн. менше або ж на 30,5 % ніж у 2010 р.

4. Показники ефективності використання оборотних засобів ТОВ "Агрофірма "Джерело" демонструють як негативні, так і позитивні зміни. Так, оборотність оборотних засобів зростає на 3,7 %, а середня тривалість обертання оборотних засобів зменшується на 18 днів в порівнянні із 2010 роком, що є позитивним моментом у господарській діяльності даного підприємства.

5. За період 2010 - 2012 рр. загальна земельна площа зменшилася на 39,2 % і становить 2997 га. В той же час відбулися зміни у її структурі, а саме: зросли коефіцієнти залучення земель до сільськогосподарського обороту та розораності земель та зменшились площі сінокосу і пасовищ. Найбільшу питому вагу у структурі сільськогосподарських угідь підприємства займає рілля і у 2012 році вона становила 85,8 % (2997 га).

6. У ТОВ "Агрофірма "Джерело" протягом 2010-2012 рр. рентабельність зростає, зокрема рентабельність сукупного капіталу у звітному році склала 8,7 %, а рентабельність власного - 14,8 %.

7. Виробництво ячменю зросло на 2216 ц (25,5 %), при цьому витрати праці знизились на 1268 л-год (5,2 %), що відбулось в наслідок зростання урожайності культури і призведе до зниження її трудомісткості з 6,7 л-год/ц до 3,9 л-год на ц. Отже, зростання урожайності культури позитивно вплинуло на зниження трудомісткості виробництва, що повинно позитивно відобразитись на витратах на виробництво даної культури.

8. У результаті зростання реалізації ячменю, виручка збільшилась на 19,5 тис грн., однак несприятливі ринкові умови, що вплинули на зниження ціни на 63,91 грн./ц спричинили недоотримання виручки в обсязі 39,1 тис грн., що в і спричинило зменшення обсягу виручки в базовому періоді у порівнянні із звітним на 19,6 тис грн.. Резервом зростання виручки в даному випадку є підвищення якості продукції, та пошук більш вигідних каналів реалізації продукції.

9. Резервами збільшення обсягу виробництва ячменю є внесення органічних та мінеральних добрив. Запланована норма добрив, забезпечить господарству отримати від виробництва продукції ячменю додатково 1086 ц зерна, або ж грошову надбавку у сумі 12,2 тис. грн.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. - 2-ге видання, доповнене і перероблене. - К.: КНЕУ, 2002. - 624с.

Аркуша О.С. Економіка сільського господарства: Навчальний посібник для студ. ВНЗ з економічних, технологічних і технічних спеціальностей. - К.: НМЦ, 2001. - 95с.

Батіг А.І. Планування та організація діяльності аграрного підприємства: Посібник / За ред. А. Батіга. - К.: Аграрна освіта, 2003. - 425с.

Збірняк Л.Я., Полотенко М.Г. Організація і планування виробництва на сільськогосподарських підприємствах. - К.: Урожай, 1999. - 351с.

Зінченко О.І., В.Н. Самійленко, М.А. Білоножка. Рослинництво: Підручник / За ред. О. Зінченка. - К.: аграрна освіта, 2001. - 591с.

Економіка аграрного підприємства: Підручник для екон. і техн. спеціальностей ВНЗ / С.І. Михайлов, В.В. Ярова, Г.В. Заєць та ін.; За ред. С.І. Михайлова. - К.: Укр. Центр духов. Культури, 2004. - 396с.

Ковальчук М.І. Економічний аналіз у сільському господарстві: Навч.-метод. посібник для самостійного вивч. дисципліни. - К.: КНЕУ, 2002. - 282 с.

Лещенко Г.Г. аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. - К.: Вища школа, 1986. - 390с.

Мацибора В.І. Економіка сільського господарства: Підручник. - К.: Вища шк., 1994. - 415с.

Нелеп В.М. Планування на аграрному підприємстві: Підручник. - 2-ге вид., перероб. та доповнене. - К.: КНЕУ, 2004. - 495с.

Нелеп В.М. Планування на аграрному підприємстві: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. -- К.: КНЕУ, 2002. -- 280 с.

Савицький Ф.Е, А.А. Косынкин, Г.К. Русаков. Справочник по планированию сельского хозяйства, М.: Колос, 1988г., 735 с.

Семенюк Н.А., Петренко В.Г. Економічний аналіз: Навчально-методичний посібник з економічних спеціальностей для аграрних вищих навчальних закладів. К.: НМЦ, 2004. - 222с.

Савчук В.К. Аналіз господарської діяльності с/г підприємств. - К.: Урожай, 1995. - 328 с.

Управление агропромышленным комплексом / Под ред. И.Г. Ушачева. - М.: Агропромиздат, 1985. - 336 с.

Шваб А.У. Економіка підприємства. : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Каравела, 2004. - 568с.

Шевельова С.О. Аграрний менеджмент / Монографія. - Тернопіль: Карт-бланш, 1999. - 212 с.

ДОДАТОК А

Технологічна карта вирощування ячменю

Площа, га	100
Попередник	Озимі зернові
Природна зона	Лісостеп
Урожайність, ц/га:
- основної продукції	30
- побічної продукції	30

 

Норми внесення добрив:
Гною, т/га
Мінеральних добрив, кг д.р./га	30
- азотних	10
- фосфорних	10
- калійних	10

 

№ п/п	Технологічна операція	Одиниця виміру	Обсяг робіт,  фіз. одиниць	Склад агрегату	Обслуго-вуючий персонал
				енерго-машина	с.-г. машина	Механіза-тори	інші робітники
					марка	кіль-кість
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Основний обробіток грунту
1.	Лущення стерні на глибину 6-8 см	га	200	Т-150К	ЛДГ-15	1	1
2.	Оранка на зяб на глибину 20-22 см	га	100	Т-150	ПЛН-5-35	1	1
Передпосівний обробіток грунту та сівба
3.	Ранньовесняне боронування	га	100	Т-150	СГ-21 БЗСС-1,0	1 21	1
4.	Протруювання насіння (раксил 2% с.п 1,5 кг/т)	т	20		ПС-10	1		2
5.	Передпосівна куль- тивація (глиб.5-6см)	га	100	Т-150	С-11У КПСП-4,0	1 2	1
6.	Транспортування та завантаження сівалок насінням	т	20	ГАЗ-53А	УЗСА-40	1	1
7.	Навантаження мін. добрив(N10P10K10)	т	10	Т-25А	ПГ-0,3	1	1
8.	Доставка мін.добрив та завантаження сіва-лок	т	10	Т-16М		1	1
9.	Провішування ліній для 1го проходу агрегату та відбивка поворотних смуг	га	100		вручну			2
10.	Сівба звичайним рядковим способом (норма висіву 4,5 млн. шт./га (200 кг/га), глибина загортання 5-6 см. Внесення добрив N10P10K10	га	100	Т-150	СП-11 СЗ-5,4	1 2	1	2
11.	Коткування посівів	га	100	ЮМЗ-6Л	С-11У ЗККШ-6А	1 1+2	1

 

№ п/п	Кількість нормо-змін	Затрати праці на весь обсяг робіт, люд.-год.	Тарифна ставка за нормо-зміну	Зарплата за весь обсяг робіт, грн.	Витрати пального, кг
			механіза- торам	іншим робітникам	механіза- торам	іншим робітникам	разом	на одиницю роботи	на весь обсяг робіт
1	11	12	13	14	15	16	17	18	19
1.	3,02	21,15	20,35		61,48		61,48	4,70	940,00
2.	15,63	109,38	23,63		369,22		369,22	16,30	1630,00
130,53			430,70		430,70		2570,00
3.	1,01	7,05	20,35		20,49		20,49	1,20	120,00
4.	0,24	3,39		12,17		5,89	5,89
5.	3,95	27,67	20,35		80,43		80,43	4,60	460,00
6.
7.	2,60	18,20	20,35		52,91		52,91	0,60	6,00
8.	2,60	18,20	14,31		37,21		37,21	1,60	16,00
9.	0,50	7,00		12,17		12,17	12,17
10.	2,60	54,55	20,35	12,17	52,86	63,22	116,08	2,40	240,00
11.	2,93	20,53	13,13		38,50		38,50	1,80	180,00
156,59			282,40	81,28	363,68		1022,00
№ п/п	Технологічна операція	Одиниця виміру	Обсяг робіт,  фіз. одиниць	Склад агрегату	Обслуго-вуючий персонал
				енерго-машина	с.-г. машина	механіза-тори	інші робітники
					марка	кіль-кість
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Догляд за посівами
12.	Приготування розчину гербіцидів (2,4-Д 60% в.р., 1,4 л/га)	т	30,14	ЮМЗ-6Л	МПР-3200	1	1	1
13.	Транспортування розчину гербіцидів	т	30,14	ЮМЗ-6Л	ВР-3М	1	1
14.	Внесення гербіцидів	га	100	ЮМЗ-6Л	ОП-2000-2-01	1	1
Збирання врожаю
15.	Пряме комбайнування з подрібненням	га	100	Дон-1500			1	1
16.	Транспортування зерна від комбайна	т.км	1300	КАМАЗ-5510			1
17.	Очищення та сортування зерна	т	300		ЗАВ-20	1		3
18.	Сушіння зерна	т	300		вручну			4
19.	Транспортування зерна в склад	т	290	КАМАЗ-5510			1
20.	Транспортування подрібненої соломи	т	300	ЮМЗ-6Л	ПТС-40	1	1
21.	Скиртування подрібненої соломи	т	300	ЮМЗ-6Л	ПФ-0,5	1	1	4

 

 СОБІВАРТІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ЯЧМЕНЮ

 (урожайність - 30 ц/га)

Показник	На 100 га посіву	На 1 га посіву	На 1 т продукції	Струк-тура витрат, %
			В нату-ральних одиницях	В вартісних одиницях
Затрати праці, люд.-год.	1527,95	15,28	5,09	-	-
Заробітна плата (основна, додат- кова) з нарахуваннями, грн.	6786,75	67,87	-	22,62	6,53
Насіння, грн.	11200,00	112,00	66,67 кг	37,33	10,77
Мінеральні добрива, грн.	7990,00	79,90	33,33 кг	26,63	7,68
Засоби захисту рослин, грн.	10230,00	102,30	0,56 кг	34,10	9,84
ПММ, грн.	14859,73	148,60	19,81 кг	49,53	14,29
Амортизаційні відрахування, грн.	11796,00	117,96	-	39,32	11,34
Ремонт основних засобів, грн.	10934,00	109,34	-	36,45	10,52
Транспортні витрати, грн.	1770,00	17,70	-	5,90	1,70
Плата за оренду земельних ділянок, грн.	14300,00	143,00	-	47,67	13,75
Інші матеріальні витрати, грн.	6687,05	66,87	-	22,29	6,43
Страхові платежі, грн.	4237,88	42,38	-	14,13	4,08
Загальновиробничі витрати, грн.	3188,52	31,89	-	10,63	3,07
Виробничі витрати всього (виробнича собівартість)	103979,93	1039,80	-	346,60	100,00

Размещено на Allbest.ru