Главная База знаний "Allbest" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Характеристика природних та економічних умов Рокитнівського лісництва ДП "Рокитнівський лісгосп"

Характеристика природних та економічних умов Рокитнівського лісництва ДП "Рокитнівський лісгосп"

Коротка характеристика природних та економічних умов ведення лісового господарства. Типи лісорослинних умов і види лісу. Обґрунтування організаційно-технічних показників рубок догляду. Аналіз щорічної лісосіки. Розрахунок технологічної собівартості рубок.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 27.02.2014
Размер файла 174,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

лісовий господарство рубка собівартість

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ З ЛІСІВНИЦТВА

Характеристика природних та економічних умов Рокитнівського лісництва ДП «Рокитнівський лісгосп»

ВСТУП

Робота містить 64 сторінки основного тексту та 53 сторінки, 14 таблиць, 1 рисунок. Список використаних літературних джерел налічує 16 позицій.

Дана робота присвячена лісівництву. В ній представлена характеристика природних та економічних умов Рокитнівського лісництва ДП «Рокитнівський лісгосп». Також розглянуті та запроектовані рубки головного користування та рубки догляду за лісом. Ще в даній роботі розраховано та описано рентабельність рубок догляду. П'ятий розділ курсового проекту присвячений охороні праці на лісогосподарських роботах.

Курсовий проект з лісівництва є індивідуальною самостійною роботою розрахунково-технологічного характеру, яка передбачає підготовку студента до виконання бакалаврської роботи а також створює навички для подальшої професійної діяльності.

При виконанні курсового проекту використовуються діючі нормативи, викладені у Правилах рубок головного користування (2009), Правилах, пов'язаних з веденням лісового господарства та інших рубок (1996), Лісовому кодексі України.

РОЗДІЛ 1.КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА УМОВ ВЕДЕННЯ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА РОКИТНІВСЬКОГО ЛІСНИЦТВА ДП «РОКИТНІВСЬКИЙ ЛІСГОСП»

1.1 Місце знаходження та площа підприємства

ДП «Рокитнівський лісгосп» Рівненського ОУЛМГ розташований на північному сході Рівненської області на території Рокитнівського адміністративного району. Загальна площа держлісгоспу становить 56873 га. Контора знаходиться в смт. Рокитне. Адміністративно-організаційну структуру держлісгоспу показано в табл. 1.1

Таблиця 1.1.

Адміністративно-організаційна структура ДП «Рокитнівський лісгосп».

Назва лісництва

Місце знаходження контори

Площа, га

Вкриті лісовою рослинністю землі, га

Борівське

с. Борове

8580

7425

Карпилівське

с. Карпилівка

9348

8105

Масевицьке

с. Масевичі

6182

5508

Рокитнівське

с. Рокитно

9178

8052

Залавське

с. Залав'я

7030

6412

Глинівське

с. Глине

10209

8531

Березівське

с. Березово

6346

4945

РАЗОМ

56873

48980

З табл. 1.1. видно, що найбільше за площею лісництво - Глинівське - 10209 га, найменше - Масевицьке - 6182 га.

1.2 Характеристика фізико-географічних умов

За лісорослинним районуванням територія лісгоспу відноситься до зони мішаних лісів Волинського Полісся. За умовами атмосферної циркуляції район розташування лісгоспу відноситься до західної частини Атлантико-континентальної області Європейської частини, яка зумовлює помірно-континентальний клімат. Протягом року переважає рух Атлантичних повітряних мас, однак і часто проникає повітря Арктичного походження. В цілому клімат характеризується відносно високою вологістю повітря, незначним коливанням температур, помірно-теплим вологим літом, м'якою хмарною зимою і підвищеним загальним об'ємом опадів. Із основних кліматичних факторів, які визначають ріст і розвиток рослинного комплексу є: температура повітря і ґрунту, гідрологічний режим за порами року, швидкість, напрямок і повторність вітру, тривалість вегетаційного періоду, сума позитивних температур. До кліматичних факторів, які негативно впливають на ріст і розвиток деревної рослинності слід віднести: поява пізніх весняних і ранніх осінніх заморозків, засушливі роки з опадами до 350 мм. Значення основних кліматичних показників показано в табл.1.2.

Таблиця 1.2.

Кліматичні показники району розміщення ДП «Рокитнівський лісгосп».

Назва показника

Одиниця виміру

Значення

1. Температура повітря:

середня

град.

+6.9

абсолютно максимальна

град.

+38.0

абсолютно мінімальна

град.

-36.0

2. Кількість опадів

мм.

619

3. Тривалість вегетаційного періоду

дні

195-205

4. Пізні весняні заморозки

20.05

5. Ранні осінні заморозки

16.09

6. Середня дата замерзання рік

01.12

7. Середня дата початку паводка

15.03

8. Сніговий покрив:

товщина

см

30

дата появи

28.12

дата сходу в лісі

16.03

9. Глибина промерзання ґрунту

см

54

10. Напрямок переважаючих вітрів по сезонах (швидкість)

зима

румб (м (с)

ПнЗ (4.4)

весна

румб (м (с)

ПдС(5.5)

літо

румб (м (с)

ПнЗ (6.0)

осінь

румб (м (с)

ПдС(4.9)

11. Відносна вологість повітря

%

76

1.3 Геологія, рельєф, ґрунти

Територія району являє собою плоску, місцями хвилясту низовину з невеликим нахилом на північ. Низинний рельєф є причиною повільної течії річок, поганого природного дренажу і заболоченості ґрунтів. Під впливом зледеніння в багатьох місцях сформувався моренний рельєф, представлений численними крупнопіщаними горбами і пасмами. У формуванні сучасного рельєфу важливу роль відіграє вітер. Потужність відкладеного ним дрібнозернистого піску становить 5-8 м.

За даними ґрунтового картування найбільш поширеними на території держлісгоспу є дерново-слабопідзолисті піщані ґрунти; дерново-середньо підзолисті піщані, рідше супіщані; дерново-підзолисті супіщані глеєві в комплексі з дерново-глеєвими і болотними; торфово-болотні глеєві ґрунти. Різної ступені опідзолення і оглеєності, піщані і супіщані за механічним складом. Дерново-слабопідзолисті і середньопідзолисті ґрунти відповідають свіжим і вологим боровим і суборовим типам лісорослинних умов, рідше сухим де поширені соснові насадження. Рідше і на меншій площі поширені сірі лісові опідзолені супіски і суглинки, де крім соснових насаджень значне місце займають дубові насадження із домішкою граба (Борівське лісництво урочище “ Нетреба ”). Торф'яно-болотні глеєві ґрунти характеризуються наявністю торфу потужністю 44-50 см і більше. Під торфом залягає сірий і темно-сірий пісок. Ці ґрунти завжди перенасичені вологою і характерні для низинних і перехідних боліт, де зростають насадження сосни і берези V-Vа бонітету. Торф'яники потужністю понад 40 см займають площу 5,5 тис. га. За вологістю більша частина ґрунтів відноситься до категорії вологих і сирих ґрунтів (65 %).

1.4 Гідрологія і гідрологічні умови

Територія держлісгоспу розташована в басейні рік Ствиги, Льви, і Бобра. Ступінь дренування району гідрографічною сіткою недостатній. Рівень грунтових вод в низинних заболочених ділянках коливається в межах від 0,2 до 0,5 м, на підвищеннях від 5 до 25 м. Слабкий дренаж ґрунтів спостерігається в північній частині держлісгоспу. Перевага кількості опадів над випаровуванням, рівнинний характер рельєфу, низький рівень дренажу ґрунту приводить до процесів заболочення. Процес заболочення протікає, в основному, за низинним типом. Ерозійні процеси на території держлісгоспу та прилеглих територіях не спостерігаються.

1.5 Характеристика лісового фонду

1.5.1 Розподіл лісів по категоріях захисності

Експлуатаційні ліси ДП « Рокитнівський лісгосп » складають 79,7 %, або 41399 га, землі із особливим режимом користування - 20,3 %, або 10523,7 га. Вкриті лісовою рослинністю землі становлять 81,2 % загальної площі держлісгоспу (46141,9 га). Розподіл вкритих лісом земель за переважаючими породами є наступним:сосна - 79 %, береза - 14 %, вільхи - 5 %, дуб - 1 %, інші - 1 %.

1.5.2 Основні показники лісового фонду

Динаміку площі земель лісового фонду ДП «Рокитнівський лісгосп» показано в табл. 1.3.

З табл. 1.3. видно, що значно зменшилася загальна площа держлісгоспу, на 12636 га (18,2 %), а також площа вкритих лісовою рослинністю земель - 6979 га (12,5 %). Це в першу чергу пов'язано з відокремленням частки земель до Рівненського природного заповідника. Зросла частка невкритих лісовою рослинністю земель - 6,8 % (53 га). На даний час 161 га невкритих лісовою рослинністю земель потребують створення лісових культур і 17 га потребують сприяння природному поновленню.

Таблиця 1.3.

Динаміка площі земель лісового фонду ДП « Рокитнівський лісгосп ».

Показники

Станом на

2011

Лісові землі, разом

56850

1. вкриті лісом

44141

1.1.1.Лісових культур переведених у вкриті лісовою рослинністю

13357

1.1.2. Незімкнуті культури

1958

2.. Не вкриті лісом

1028

2.1. Забезпеченні природним поновленням

164

2.2. Потребують сприяння природному поновленню

197

2.3. Потребують створення лісових культур

666

2.4. Не проектуються під лісовідновлення (ремізи, біополяни)

1

Розподіл покритих лісом земель і запасів насаджень за групами віку ДП «Рокитнівський лісгосп» показано у табл. 1.4.

Таблиця 1.4.

Розподіл вкритих лісом земель за переважаючою породою ДП «Рокитнівський лісгосп».

Назва секції

Площа, га

% від вкритих лісом земель

Хвойна:

36730

79,6

Сосна

36636

Ялина

94

Хвойних молодняків до 20 років

5453

11,8

Твердолистяна:

806

1,7

Дуб високостовбурний

712

Дуб низькостовбурний

27

Твердолистяних молодняків до 20 років

65

0,1

М'яколистяна:

8606

18,7

М'яколистяних молодняків до 20 років

898

1,2

РАЗОМ

46142

100

З табл. 1.4. випливає, що найбільш поширеною породою на території ДП «Рокитнівський лісгосп» є сосна звичайна, яка займає 79,6 % вкритих лісом земель, з них 11,8 % припадає на молодняки I класу віку. Найменшу частку у розподілі за площею має твердолистяна секція -1,7 %, з яких 0,1 % молодняки I класу віку. Тобто близько 8 % площі дубовою секції це молодняки. А загалом молодняки складають 28,9 % лісових земель. Розподіл запасів насаджень ДП «Рокитнівський лісгосп» у межах господарських секцій показано в табл. 1.5.

Таблиця 1.5.

Розподіл запасів насаджень ДП «Рокитнівський лісгосп» у межах господарських секцій.

Назва секції

Запас, тис. м3

%

Хвойна

5825,16

81,4

Твердолистяна

145,21

2,0

М'яколистяна

1180,76

16,5

РАЗОМ

в.т.ч. стиглих і перестійних

7151,13

924,13

100

12,9

З табл. 1.5. видно, що близько 81 % запасу ДП «Рокитнівський лісгосп» припадає на хвойну господарську секцію, а експлуатаційний запас (запас стиглих і перестійних насаджень) становить 12,9 %.

1.5.3 Типи лісорослинних умов і типи лісу

Згідно лісорослинного районування територія розміщення лісів ДП «Рокитнівський лісгосп» належить до зони мішаних лісів північно-східної частини Волинського Полісся з перевагою соснових і березово-соснових- лісів.

Найбільш поширеними типами лісу на території держлісгоспу є вологий і сирий сосновий бір, які займають 34,4% покритих лісом земель, вологий і сирий сосновий субір - 30,6%, значні площі займають сира та мокра сувільшина - 9%, інші типи лісу зустрічаються рідше і представлені невеликими вкрапленнями у фон основних типів(сухий та свіжий сосновий бір та субір, свіжі та вологі соснові судіброви).

1.6 Шкідники та хвороби лісу

На території Рокитнівського району спостерігались спалахи масового розмноження хвоєгризучих шкідників лісу, і підкорного соснового клопа, а також останнім часом (1998-2000 рр.), виявлені осередки розмноження звичайного соснового пильщика (Diprion pini L.), який пошкоджує хвою дерев в основному в чистих соснових насадженнях. Із хвороб лісу в лісгоспі найбільше поширення має коренева губка (Fomitipsis annosa L.), яка масово уражає соснові культури на староорних землях. На цих ділянках запроектовані вибіркові і суцільні санітарні рубання. Осередки опенька осіннього (Armillarella mellea L.) виявлені в соснових і змішаних дубово-соснових насадженнях різного віку. На території лісгоспу і району в цілому негативним фактором є підвищений рівень радіоактивного забруднення. В цілому санітарний стан лісового фонду лісгоспу задовільний. На території держлісгоспу спостерігається негативний вплив викидів промисловості і зменшення стійкості насаджень, особливо в районі розміщення Рокитнівського скляного заводу. Часто на території лісгоспу проходять пожежі: лісові, пожежі на торфовищах та болотах. В цілому ж санітарний стан лісового фонду держлісгоспу задовільний, про що свідчить відсутність великих вогнищ шкідників і хвороб.

1.7 Економічна характеристика підприємства

Район розташування Рокитнівського лісгоспу характеризується досить розвинутою сіткою шляхів транспорту загального користування. Основними транспортними магістралями в районі розташування лісокомбінату є: шосейна дорога Київ - Ковель, Дубровиця - Переброди - Рокитне - Березно - т.. Мокошин. Крім перерахованих вище шляхів транспорту існує сітка грунтових доріг. Загальна протяжність шляхів транспорту на 1000 га. складає 17 км., в тому числі: автомобільних доріг - 17 км., із них з твердим покриттям - 1 км., ґрунтові - 16. Однак лісовозних доріг, а також лісогосподарських доріг I і II типу недостатньо. Всі ґрунтові дороги знаходяться в незадовільному стані, місцями зруйновані і потребують ремонту.

ДП «Рокитнівський лісгосп» із своїм лісопромисловим комплексом відіграє велику роль в економіці району, господарська діяльність якого спрямована на виконання цілого комплексу завдань, які стоять перед лісовим господарством, зокрема вирощування лісів, їх експлуатація, переробка деревини, будівництво доріг, їх ремонт, утримання меліоративної сітки, заготівля і переробка побічних продуктів лісу, тощо.

Загалом ДП «Рокитнівський лісгосп» за 2005 рік було заготовлено 74077 м3 ліквідної деревини (55,2 % від рубок головного користування), з них 20338 м3 було поставлено на експорт. Основні сортименти, що заготовлюються лісгоспом - пиловочник - 42 %, будліс - 18 %, фансировина - 10 %, техсировина - 20 %, дрова паливні 15 %, інші - 5 %. Найбільшими імпортерами є фірми: « Євро - Тімбер » (Словаччина) - 17779 м3, отримано коштів - 2860004,70грн. (592681,24 євро), « Голдкрест - Інтернешнл ЛЛК» (США) - 2510 м3, отримано коштів - 220134,89 грн. (26149,20 $), загалом на експорт поставлено продукції на суму 3111478,34 грн. Найбільшими внутрішніми споживачами є фірми: ВАТ «Коливань» та Клеванська ДОФ (м. Клевань).

Відведені вздовж залізничних і шосейних доріг захисні лісові смуги шириною 500 і 250 метрів, які оберігають залізничну колію і шляхові споруди від розмиву, сильних вітрів і снігових заметів. В меншій мірі, але все ж досить інтенсивно, ці насадження використовуються в рекреаційних цілях. Розміщений між сільськогосподарськими угіддями ліс має велике значення, він запобігає вітровій і водяній ерозії, сприяє накопиченню вологи в ґрунті, захищає сільськогосподарські культури від шкідливих кліматичних факторів. Основні лісівничо-економічні показники лісгоспу відображено у табл.1.6.

Таблиця 1.6

Об'єм і структура лісогосподарського виробництва ДП «Рокитнівський лісгосп»

Назва робіт, об'єктів, послуг

Сума витрат, тис. грн.

Процент виконання плану, %

Структура виробничих витрат, %

План

Фактично

1.Рубки, пов'язані із веденням лісового господарства, інші рубки

576,7

554,43

96,1

55,1

2.Допоміжні лісогосподарські роботи

12,7

46,6

366,9

4,6

3.Лісокультурні роботи в держлісфонді.

255,3

203,6

79,7

20,3

4. Охорона лісу від пожеж

191,0

102,9

53,9

10,2

5.Боротьба із шкідниками та хворобами лісу

2,2

0,4

18,2

-

6. Мисливство

2,2

0,3

13,6

-

7.Адміністративні витрати

98,6

98,6

100

9,8

Разом по лісовому господарству та мисливству

1139,7

1006,83

88,3

100

Таблиця 1.7

Основні лісівничо-економічні показники ДП « Рокитнівський лісгосп » за 2005 рік

Показник

Одиниці виміру

Величина показника

1. Загальна площа лісгоспу:

га

56873

в.т.ч. покритих лісом

га

48980

2. Садіння лісу

га

86

3. Сприяння природному поновленню

га

45

4. Догляд за лісовими культурами у переводі на однократний

га

420

5. Ліквідація захаращення

га

420

6. Об'єм рубань, разом:

м3

77077

в.т.ч. головне користування,

доглядові рубання та інші види лісогосподарських рубань

м3

м3

18153

55924

7. Витрати на лісове господарство

тис. грн

1006,83

8. Витрати на ведення лісового господарства 1 га. загальної площі

тис. грн

17,70

9. Чисельність працюючих

тис. грн

186

10. Виробіток на одного працюючого

тис. грн

5,413

11.Середньорічний дохід на одного працюючого

тис. грн

2,647

12. Мобілізація власних коштів

тис. грн

868,0

1.8 Лісові такси

Згідно з прейскурантом «Такси на деревину лісових порід, що відпускаються на пні і живицю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 44, та рішенням Рівненської обласної Ради від 20.09.97 року № 130, всі ліси лісгоспу відносяться до І лісотаксованого поясу.

1.9 Значення лісового господарства в агропромисловому комплексі і навколишньому природному середовищі

Ліси господарства відіграють велику природоохоронну і рекреаційну роль. Вони виконують полезахисні, протиерозійні, водоохоронні, водорегулюючі, санітарно-гігієнічні і естетичні функції. Ліси і лісові смуги сприяють підвищенню врожайності сільськогосподарських культур, а також є джерелом одержання деревини для задоволення потреб лісгоспу, інших користувачів і населення.

РОЗДІЛ 2. ПРОЕКТУВАННЯ РУБОК ГОЛОВНОГО КОРИСТУВАННЯ

2.1 Вибір та обґрунтування способів головних рубок

Проаналізувавши наявні в Рокитнівському лісництві стиглі насадження складаємо таблицю 2.1. «Таксаційно-лісівницька характеристика деревостанів лісосічного фонду на період з 2011 по 2021роки ». В цій таблиці зводимо всі дані про стиглі насадження головної породи і обираємо спосіб головної рубки. Спосіб головної рубки обирається залежно від категорії лісів, лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід, складу і структури деревостанів, наявності та стану підросту господарсько-цінних порід.

З даних таблиці 2.1 видно, що загальна площа лісосічного фонду в Рокитнівському лісництві Рокитнівського лісгоспу на 2011-2021 роки становить 402,6 га, а загальний запас стовбурної деревини - 127800 мі. Площа суцільних рубок головного користування становить 392,9 га, поступових - 9,7 га. Вибіркові і комбіновані рубки не проектуються, тому що насадження лісового фонду мають низьку повноту і лісорослинні умови несприятливі для поновлення цільових порід.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Таблиця 2.1

Таксаційно-лісівницька характеристика деревостанів лісосічного фонду на період з 2011по2021 роки

№ кварталу

№ виділу

Категорія лісу

Площа, га

Склад деревостану

Вік, років

Повнота

Запас стовбурової деревини

Тип лісу

Підлісок

Підріст

Проектований вид РГК

м3.га-1

м3 на ділянці

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

5

10

Лісгосп. част. лісів зелених зон

2,4

7Сз2Бп1Дз

100

0,4

215

520

В3 -ДС

-

-

Суцільна

5

11

Лісгосп. част. лісів зелених зон

5,2

8Бп2Сз

60

0,8

290

1510

С3 -гдС

-

-

Суцільна

5

13

Лісгосп. част. лісів зелених зон

12,0

7Сз3Дз+Бп

100

0,6

330

3960

С2 -гдС

-

-

Суцільна

5

21

Лісгосп. част. лісів зелених зон

1,5

10Влч+Сз+Бп

70

0,6

290

440

С4 -Влч

-

-

Суцільна

5

29

Лісгосп. част. лісів зелених зон

1,3

8Сз2Бп

95

0,5

300

390

С3 -гдС

-

-

Суцільна

5

33

Лісгосп. част. лісів зелених зон

1,0

7Бп1Сз1Дз1Влч

60

0,7

250

250

В3- дС

-

-

Суцільна

6

11

Експлуатаційні ліси

5,5

10Влч

60

0,7

320

1760

С4 -Влч

-

-

Суцільна

6

12

Експлуатаційні ліси

5,6

8Влч2Дз+Ос+Бп

70

0,7

170

950

С4 -Влч

-

-

Суцільна

6

15

Експлуатаційні ліси

3,3

3Ос2Бп2Влч1Дз1Гз1Сз

60

0,6

210

690

С3 -гдС

-

-

Суцільна

6

19

Експлуатаційні ліси

10,0

7Дз3Сз+Влч

110

0,5

250

2500

С3 -гдС

-

-

Суцільна

6

26

Експлуатаційні ліси

3,4

8Влч2Ос+Сз

70

0,6

290

990

С4 -Влч

-

-

Суцільна

6

29

Експлуатаційні ліси

2,0

10Дз+Сз

100

0,6

240

480

С2 -гдС

-

-

Суцільна

7

2

Лісгосп. част. лісів зелених зон

4,7

10Сз+Дз+Бп

95

0,6

380

1790

В2- дС

-

-

Суцільна

7

6

Лісгосп. част. лісів зелених зон

4,2

8Сз1Дз1Бп

95

0,5

280

1180

В3- дС

-

-

Суцільна

7

9

Лісгосп. част. лісів зелених зон

1,8

10Влч

60

0,7

340

610

С4- Влч

5Врк

5Кул 0,40

0,40

-

Суцільна

Продовження таблиці 2.1

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

7

12

Лісгосп. част. лісів зелених зон

24,0

8Сз2Дз

95

0,6

350

8400

В2- дС

Кул

Гдк

0,3

1тис.шт./га.5Сз5Дз

h-5 м

Суцільна

8

1

Лісгосп. част. лісів зелених зон

1,6

8Сз2Дз

110

0,5

290

460

В3- дС

10Лщз

0,30

-

Суцільна

8

3

Лісгосп. част. лісів зелених зон

4,5

9Сз1Дз

110

0,6

360

1620

В2 -дС

-

3тис.шт./га 1тис./га 8Сз2Дз h-5м

Суцільна

8

10

Лісгосп. част. лісів зелених зон

1,4

8Влч2Сз

85

0,5

250

350

С4 -Влч

8Кул2Врк

0,5

-

Суцільна

8

11

Лісгосп. част. лісів зелених зон

1,7

6Сз4Дз

100

0,5

290

490

С2 -гдС

Лщз, Кул

0,3

-

Суцільна

8

13

Лісгосп. част. лісів зелених зон

3,3

10Сз

120

0,3

185

610

В2 -дС

-

-

Суцільна

8

16

Лісгосп. част. лісів зелених зон

4,2

10Сз

120

0,4

230

970

В2 -дС

-

3тис.шт./га 10Сз ,h-4 м

Суцільна

8

17

Лісгосп. част. лісів зелених зон

4,7

8Сз2Дз

95

0,6

330

1550

В2 -дС

-

3тис.шт./га 10Сз ,h-4 м

Суцільна

8

20

Лісгосп. част. лісів зелених зон

1,4

10Сз

110

0,5

310

430

С3 -гдС

5Лщз 5Кул

0,30

-

Суцільна

8

21

Лісгосп. част. лісів зелених зон

1,8

8Влч2Дз

75

0,4

170

310

С4 -Влч

5Лщз 5Кул

0,30

-

Суцільна

8

24

Лісгосп. част. лісів зелених зон

1,4

9Сз1Дз

100

0,5

300

420

В2- дС

-

-

Суцільна

8

26

Лісгосп. част. лісів зелених зон

7,0

10Сз+Дз+Бп

110

0,6

370

2590

В2 -дС

-

-

Суцільна

8

27

Лісгосп. част. лісів зелених зон

4,3

10Сз+Дз+Бп

110

0,6

370

1590

В2 -дС

-

-

Суцільна

8

28

Лісгосп. част. лісів зелених зон

3,4

10Сз+Дз+Бп

110

0,6

370

1260

В2 -дС

-

-

Суцільна

8

29

Лісгосп. част. лісів зелених зон

3,3

10Сз+Дз+Бп

110

0,6

370

1220

В2 -дС

-

-

Суцільна

8

30

Лісгосп. част. лісів зелених зон

4,4

10Сз+Дз+Бп

110

0,6

370

1630

В2 -дС

-

-

Суцільна

8

31

Лісгосп. част. лісів зелених зон

3,3

10Сз+Дз+Бп

110

0,6

370

1220

В2 -дС

-

-

Суцільна

8

32

Лісгосп. част. лісів зелених зон

4,2

9Сз1Дз+Бп

110

0,6

360

1510

В2- дС

-

-

Суцільна

8

33

Лісгосп. част. лісів зелених зон

2,8

9Сз1Дз+Бп

110

0,6

360

1010

В2- дС

-

-

Суцільна

8

34

Лісгосп. част. лісів зелених зон

3,9

9Сз1Дз+Бп

110

0,6

360

1400

В2- дС

-

-

Суцільна

9

1

Лісгосп. част. лісів зелених зон

9,4

9Сз1Дз+Бп

100

0,6

390

3670

В2 -дС

-

5 тис. шт../га 10Сз

h-3 м

Суцільна

9

5

Лісгосп. част. лісів зелених зон

3,7

9Сз1Дз+Бп

100

0,6

390

1440

В2 -дС

5Лщз 5Кул 0,20

5 тис. шт../га 10Сз

h-3 м

Суцільна

9

10

Лісгосп. част. лісів зелених зон

15,0

7Сз2Дз1Бп

95

0,5

270

4050

С2-гдС

-

7Дз3тис../га h-4 м

3Сз1тис./га h-5м

Суцільна

9

13

Лісгосп. част. лісів зелених зон

1,7

7Бп2Дз1Сз+Влч

65

0,7

260

440

С3-гдС

10Лшз 0,20

-

Суцільна

Продовження таблиці 2.1

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

9

14

Лісгосп. част. лісів зелених зон

3,0

5Бп3Дз2Сз

95

0,7

310

930

С3 -гдС

10Лшз 0,20

-

Суцільна

9

18

Лісгосп. част. лісів зелених зон

0,4

9Влч1Дз+Ос

65

0,40

180

70

С4 -Влч

10Лшз 0,20

-

Суцільна

9

19

Лісгосп. част. лісів зелених зон

1,2

8Влч2Сз

75

0,5

250

300

С4- Влч

8Лщз 2Кул 0,20

Суцільна

9

20

Лісгосп. част. лісів зелених зон

1,0

10Сз+Дз+Бп

100

0,6

400

400

В2 -дС

-

3тис.шт./га 10Сз ,h-5 м

Суцільна

9

21

Лісгосп. част. лісів зелених зон

2,4

10Сз+Дз+Бп

100

0,6

400

960

В2 -дС

-

3тис.шт./га 10Сз ,h-5 м

Суцільна

9

22

Лісгосп. част. лісів зелених зон

3,1

10Сз+Дз+Бп

100

0,6

400

1240

В2 -дС

-

3тис.шт./га 10Сз ,h-5 м

Суцільна

9

23

Лісгосп. част. лісів зелених зон

4,5

10Сз+Дз+Бп

100

0,6

400

1800

В2 -дС

-

3тис.шт./га 10Сз ,h-5 м

Суцільна

9

24

Лісгосп. част. лісів зелених зон

4,8

10Сз+Дз+Бп

100

0,6

400

1920

В2 -дС

-

-

Суцільна

9

25

Лісгосп. част. лісів зелених зон

4,9

9Сз1Дз+Бп

100

0,6

350

1720

В2 -дС

-

3тис.шт./га 10Сз ,h-5 м

Суцільна

9

26

Лісгосп. част. лісів зелених зон

1,6

9Сз1Дз+Бп

100

0,6

390

620

В2 -дС

-

3тис.шт./га 10Сз ,h-5 м

Суцільна

9

27

Лісгосп. част. лісів зелених зон

1,5

9Сз1Дз+Бп

100

0,6

390

590

В2 -дС

-

3тис.шт./га 10Сз ,h-5 м

Суцільна

9

28

Лісгосп. част. лісів зелених зон

2,3

9Сз1Дз+Бп

100

0,6

390

900

В2 -дС

-

3тис.шт./га 10Сз ,h-5 м

Суцільна

9

29

Лісгосп. част. лісів зелених зон

2,9

9Сз1Дз+Бп

100

0,6

390

1130

В2- дС

-

3тис.шт./га 10Сз ,h-5 м

Суцільна

9

30

Лісгосп. част. лісів зелених зон

3,4

8Сз1Дз1Бп

100

0,6

380

1290

В2 -дС

-

3тис.шт./га 10Сз ,h-5 м

Суцільна

9

31

Лісгосп. част. лісів зелених зон

2,3

9Сз1Дз+Бп

100

0,6

390

980

В2- дС

5Лщз 5Кул 0,20

5тис.шт./га 10Сз ,h-5 м

Суцільна

10

1

Лісгосп. част. лісів зелених зон

4,7

10Сз+Дз

100

0,6

370

1740

В2 -дС

5Лщз 5Кул 0,20

5тис.шт./га 10Сз1Дз ,h-3 м

Суцільна зі збереженням підросту

10

7

Лісгосп. част. лісів зелених зон

3,4

8Сз1Дз1Бп

100

0,6

350

1190

В2- дС

5Лщз 5Кул 0,30

-

Суцільна

10

8

Лісгосп. част. лісів зелених зон

6,9

7Сз2Дз1Бп

95

0,6

340

2350

В3- дС

-

3тис.шт./га Сз 1тис.шт./га Дз

Суцільна

10

9

Лісгосп. част. лісів зелених зон

1,5

10Влч

65

0,7

290

440

С4 -Влч

-

-

Суцільна

10

10

Лісгосп. част. лісів зелених зон

2,1

10Влч+Сз+Дз

95

0,5

280

590

С4 -Влч

-

-

Суцільна

10

14

Лісгосп. част. лісів зелених зон

0,9

6Бп3Сз1Дз

90

0,6

260

230

С3-гдС

-

Суцільна

10

26

Лісгосп. част. лісів зелених зон

3,5

6Бп3Сз1Дз

100

0,6

310

1090

С3-гдС

-

Суцільна

10

27

Лісгосп. част. лісів зелених зон

1,7

5Бп4Сз1Дз

100

0,5

240

410

С2-гдС

-

Суцільна

10

28

Лісгосп. част. лісів зелених зон

2,0

10Сз

100

0,6

370

740

В2- дС

5Лщз 5Кул 0,30

3тис.шт./гаСз1тис.шт./га Дз h-4 м

Суцільна

10

29

Лісгосп. част. лісів зелених зон

2,7

8Сз1Дз1Бп

100

0,6

350

950

В2- дС

5Лщз 5Кул 0,30

-

Суцільна

10

30

Лісгосп. част. лісів зелених зон

2,2

8Сз1Дз1Бп

100

0,6

350

770

В2- дС

5Лщз 5Кул 0,30

-

Суцільна

10

31

Лісгосп. част. лісів зелених зон

6,0

8Сз2Дз+Бп

100

0,6

350

2100

В2- дС

5Лщз 5Кул 0,30

-

Суцільна

10

32

Лісгосп. част. лісів зелених зон

4,0

8Сз2Дз+Бп

100

0,6

350

1400

В2- дС

5Лщз 5Кул 0,30

-

Суцільна

10

33

Лісгосп. част. лісів зелених зон

4,5

8Сз1Дз1Бп

100

0,6

350

1580

В2- дС

5Лщз 5Кул 0,30

-

Суцільна

10

34

Лісгосп. част. лісів зелених зон

4,9

8Сз1Дз1Бп

100

0,6

350

1720

В2- дС

5Лщз 5Кул 0,30

-

Суцільна

10

35

Лісгосп. част. лісів зелених зон

3,7

8Сз1Дз1Бп

100

0,6

350

1300

В2- дС

5Лщз 5Кул 0,30

-

Суцільна

10

36

Лісгосп. част. лісів зелених зон

5,5

8Сз1Дз1Бп

100

0,6

350

1930

В2- дС

5Лщз 5Кул 0,30

-

Суцільна

лісів зелених зон

10

37

Лісгосп. част. лісів зелених зон

2,3

6Сз2Дз2Бп

100

0,5

230

530

С2-гдС

-

-

Суцільна

10

38

Лісгосп. част. лісів зелених зон

1,7

5Сз4Дз1Бп

100

0,5

250

430

С2-гдС

-

-

Суцільна

11

3

Лісгосп. част. лісів зелених зон

5,4

6Бп2Влч2Сз+Дз

65

0,7

290

1570

С3-гдС

-

-

Суцільна

11

8

Лісгосп. част. лісів зелених зон

0,7

10Влч+Бп

65

0,6

270

190

С4 -Влч

-

-

Суцільна

11

13

Лісгосп. част. лісів зелених зон

2,8

7Бп2Сз1Влч+Дз

70

0,6

230

640

С3-гдС

-

-

Суцільна

12

2

Захисні смуги вздовж доріг державного значення

1,0

7Сз3Бп

100

0,6

300

300

В2- дС

-

-

Суцільна

12

3

Захисні смуги вздовж доріг державного значення

9,7

7Сз3Бп+Дз

100

0,7

380

3690

В2- дС

-

-

2 прийомна поступова

12

5

Захисні смуги вздовж доріг державного значення

1,6

10Сз+Дз+Бп

100

0,6

350

560

В2- дС

-

-

Суцільна

12

7

Захисні смуги вздовж доріг державного значення

2,4

7Сз2Бп1Дз

100

0,6

330

790

В3- дС

-

-

Суцільна

12

9

Захисні смуги вздовж доріг державного значення

1,0

8Сз2Бп+Дз

100

0,6

340

340

В3- дС

-

-

Суцільна

12

11

Захисні смуги вздовж доріг державного значення

2,9

6Бп2Влч1Дз1Сз+Ос

65

0,6

240

700

С3-гдС

-

-

Суцільна

12

13

Захисні смуги вздовж доріг державного значення

2,1

7Сз2Бп1Дз

100

0,5

260

550

В3- дС

-

-

Суцільна

12

15

Захисні смуги вздовж доріг державного значення

2,5

6Бп2Влч1Дз1Сз

65

0,7

260

650

С3-гдС

-

-

Суцільна

12

23

Лісгосп. част. лісів зелених зон

8,2

5Бп2Влч2Дз1Сз+Ос

65

0,7

260

2130

С3-гдС

-

-

Суцільна

13

10

Лісгосп. част. лісів зелених зон

2,6

10Влч

70

0,6

290

750

С4 -Влч

-

-

Суцільна

13

12

Лісгосп. част. лісів зелених зон

3,9

8Сз1Дз1Бп

100

0,5

300

1170

С3-гдС

-

-

Суцільна

13

16

Лісгосп. част. лісів зелених зон

9,5

10Влч+Сз+Бп

70

0,6

310

2950

С4 -Влч

-

-

Суцільна

13

18

Лісгосп. част. лісів зелених зон

4,0

6Влч2Сз2Дз+Бп

80

0,5

260

1040

С4 -Влч

-

-

Суцільна

13

21

Лісгосп. част. лісів зелених зон

1,7

10Сз

110

0,5

300

510

В2- дС

-

-

Суцільна

13

30

Лісгосп. част. лісів зелених зон

8,5

9Сз1Бп+Дз

100

0,6

360

3060

В2- дС

-

-

Суцільна

13

33

Лісгосп. част. лісів зелених зон

0,6

8Сз2Дз+Влч+Бп

110

0,5

290

170

С3-гдС

-

-

Суцільна

13

40

Лісгосп. част. лісів зелених зон

3,2

8Сз1Дз1Бп

100

0,5

300

960

В2- дС

-

-

Суцільна

13

41

Лісгосп. част. лісів зелених зон

0,9

8Сз1Дз1Бп

100

0,5

300

270

В2- дС

-

-

Суцільна

13

43

Захисні смуги вздовж доріг державного значення

5,0

8Сз1Дз1Бп

100

0,6

350

1750

В2- дС

-

-

Суцільна

13

44

Захисні смуги вздовж доріг державного значення

24,0

8Сз1Дз1Бп

100

0,5

290

6960

В2- дС

-

-

Суцільна

14

9

Експлуатаційні ліси

0,8

6Бп2Дз2Влч

60

0,7

250

200

С3-гдС

-

-

Суцільна

14

11

Експлуатаційні ліси

2,8

6Сз2Дз2Бп

80

0,6

290

810

С3-гдС

-

-

Суцільна

14

19

Експлуатаційні ліси

2,7

6Сз3Дз1Бп

100

0,4

190

510

В3- дС

-

-

Суцільна

14

22

Експлуатаційні ліси

5,6

5Сз3Бп1Дз1Ос+Влч

90

0,5

220

1230

В3- дС

-

-

Суцільна

14

39

Експлуатаційні ліси

2,7

6Бп3Дз1Влч

55

0,8

240

650

С3-гдС

-

-

Суцільна

Всього:

402,6

128100

Размещено на http://www.allbest.ru

2.2 Проектування суцільних рубок

Суцільні рубки призначаються у разі, якщо основним способом лісовідновлення може бути тільки створення лісових культур або їх проведення може забезпечити умови для успішного природного лісовідновлення.

Площа лісосіки при застосуванні суцільних рубок не повинна перевищувати:

в експлуатаційних лісах: для хвойних - 3 гектари, інших деревостанів -5 гектарів;

у лісах інших категорій - 3 гектари.

На 2012 рік проектуємо суцільну рубку в розмірі 10% від загального запасу лісосічного фонду на 2012-2021 роки, тобто 12810м3±10%. За показниками, що впливають на вибір способу рубки головного користування було вибрано 21 ділянку які будуть відводитись у рубку на 2012 рік. Загальний запас цих ділянок складає 12470 м3. Ці ділянки займають площу 44,8 га. На обраних ділянках варто проводити суцільну рубку тому що в кварталах 5 (виділ 10 ), 6 (виділах 26, 29), 8 (виділах 1,11, 20, 24, 33,), 9 (виділах 18, 19, 24 ), 10 ( виділах 29, 37,38 ), 11 ( виділ 13 ),12 ( виділ 2 ), 14 ( виділ 19 ) низька повнота та складні умови для природного поновлення тому не доцільно проводити складні способи рубок. А в кварталі 5 (виділи 11 та 33), кварталі 6 (виділ 15), та кварталі 9 ( виділ 14) зростають похідні деревостани не цінних лісогосподарських порід.

Ці ділянки заносимо в таблицю 2.2 «Відомість РГК на 2012 рік». Також розробляємо технологічну схему лісосіки для однієї ділянки із даної відомості ( квартал 6 виділ 29 ).

Для суцільнолісосічних рубок важливо правильно встановити основні організаційно-технічні показники. До них належать ширина лісосіки, напрямок лісосіки, напрямок рубки, спосіб і термін примикання, а для цілих кварталів стиглого лісу величина лісосічного ряду або число зарубів у кварталі.

1.Ширина лісосіки. Лісівницьке значення ширини лісосіки багато в чому залежить від способу поновлення. Ширина лісосіки враховує здатність стін лісу засівати поруб з урахуванням інших джерел засівання. При цьому також мається на увазі вітрозахисна властивість стіни лісу, яка, звичайно, не перевищує десятиразову висоту насадження.

В даному випадку ширина лісосіки буде складати до 50 м, тобто спосіб рубки буде вузько лісосічний. Даний спосіб рубки проектується у хвойних та твердолистяних лісах, а так як у проектованому виділі переважає дуб, то вибираємо саме цей спосіб рубки.

2.Напрямок лісосіки. Під напрямком лісосіки розуміють напрямок довшої її сторони відносно сторін світу. Напрямком лісосіки впливає на засівання вирубки, стійкість стіни лісу до вітровалу, а на виражених формах рельєфу - на розвиток процесів ерозії ґрунту. Напрямок лісосіки створює різні умови освітлення вирубок, що впливає на хід поновлення лісу на них. Напрямок лісосіки в даному випадку співпадатиме з напрямком виділу, тобто буде простягатися з сходу на захід. Це означає, вирубка примикатиме до стіни незрубаного лісу таким чином, що буде захищена від сонця в полудень.

3.Термін примикання. Термін примикання тісно пов'язаний з шириною лісосіки, вони разом визначають швидкість і просування з рубкою в межах таксаційного кварталу і залежить від способу лісовідновлення на зрубах та особливостей, порід. В проектованому виділі термін примикання буде становить 3 роки, так як головною породою є дуб.

Відстань між лісосіками одного року в одному або суміжних кварталах повинна бути не менше ніж їх подвійна ширина.

4.Спосіб примикання. Спосіб примикання лісосік - це варіант розміщення наступної лісосіки по відношенню до попередньої. На проектованій лісосіці буде застосовуватись безпосередній спосіб примикання. Він використовується, коли основним способом лісовідновлення буде створення лісових культур.

Загальна площа зарубів на певний рік у межах одного кварталу не може перевищувати 10 гектарів.

5. Очищення місць рубок. Очищення лісосік проводять одночасно з лісосічними роботами, але не пізніше ніж через 30 днів після строку встановлення для огляду місць заготівлі деревини. На вибір способу очищення лісосіки впливають лісорослинні умови та вимоги лісовідновлення. На проектованій лісосіці буде проводиться вогневий спосіб очищення без збереження насінників. Порубкові залишки у купах найчастіше спалюють у процесі рубання, якщо воно проводиться восени, взимку і навесні (з 15 вересні до 15 травня). Влітку така очистка заборонена Правилами пожежної безпеки в лісах. Сезон рубки вибрали літній, так як нам не потрібно зберігати підріст. Але так як влітку не можна очищати лісосіки вогневим способом, то всі порубочні рештки збираються в купи на протязі 2 тижнів після закінчення суцільної рубки, а спалювати їх можна буде аж восени, а саме після 15 вересня.

Размещено на http://www.allbest.ru

1

Таблиця 2.2

Відомість РГК на 2012 рік

№ кварталу

№ виділу

Категорія лісу

Площа, га

Склад деревостану

Вік, років

Повнота

Запас стовбурової деревини

Тип лісу

Підлісок

Підріст

Проектований вид РГК

м3.га-1

м3 на ділянці

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

5

10

Лісгосп. част. лісів зелених зон

2,4/2,4

7Сз2Бп1Дз

100

0,4

215

520/520

В3 -ДС

-

-

Суцільна

5

11

Лісгосп. част. лісів зелених зон

5,2/3,0

8Бп2Сз

60

0,8

290

1510/870

С3 -гдС

-

-

Суцільна

5

33

Лісгосп. част. лісів зелених зон

1,0/1,0

7Бп1Сз1Дз1Влч

60

0,7

250

250/250

В3- дС

-

-

Суцільна

6

15

Експлуатаційні ліси

3,3/3,3

3Ос2Бп2Влч1Дз1Гз1Сз

60

0,6

210

690/690

С3 -гдС

-

-

Суцільна

6

26

Експлуатаційні ліси

3,4/3,4

8Влч2Ос+Сз

70

0,6

290

990/990

С4 -Влч

-

-

Суцільна

6

29

Експлуатаційні ліси

2,0/2,0

10Дз+Сз

100

0,6

240

480/480

С2 -гдС

-

-

Суцільна

8

1

Лісгосп. част. лісів зелених зон

1,6/1,6

8Сз2Дз

110

0,5

290

460/460

В3- дС

10Лщз

0,30

-

Суцільна

8

11

Лісгосп. част. лісів зелених зон

1,7/1,7

6Сз4Дз

100

0,5

290

490/490

С2 -гдС

Лщз, Кул

0,3

-

Суцільна

8

20

Лісгосп. част. лісів зелених зон

1,4/1,4

10Сз

110

0,5

310

430/430

С3 -гдС

5Лщз 5Кул

0,30

-

Суцільна

8

24

Лісгосп. част. лісів зелених зон

1,4/1,4

9Сз1Дз

100

0,5

300

420/420

В2- дС

-

-

Суцільна

8

33

Лісгосп. част. лісів зелених зон

2,8/2,8

9Сз1Дз+Бп

110

0,6

360

1010/1010

В2- дС

-

-

Суцільна

9

14

Лісгосп. част. лісів зелених зон

3,0/3,0

5Бп3Дз2Сз

95

0,7

310

930/930

С3 -гдС

10Лшз 0,20

-

Суцільна

9

18

Лісгосп. част. лісів зелених зон

0,4/0,4

9Влч1Дз+Ос

65

0,40

180

70/70

С4 -Влч

10Лшз 0,20

-

Суцільна

9

19

Лісгосп. част. лісів зелених зон

1,2/1,2

8Влч2Сз

75

0,5

250

300/300

С4- Влч

8Лщз 2Кул 0,20

Суцільна

9

24

Лісгосп. част. лісів зелених зон

4,8/3,0

10Сз+Дз+Бп

100

0,6

400

1920/1200

В2 -дС

-

-

Суцільна

10

29

Лісгосп. част. лісів зелених зон

2,7/2,7

8Сз1Дз1Бп

100

0,6

350

950/950

В2- дС

5Лщз 5Кул 0,30

-

Суцільна

10

37

Лісгосп. част. лісів зелених зон

2,3/2,3

6Сз2Дз2Бп

100

0,5

230

530/530

С2-гдС

-

-

Суцільна

10

38

Лісгосп. част. лісів зелених зон

1,7/1,7

5Сз4Дз1Бп

100

0,5

250

430/430

С2-гдС

-

-

Суцільна

11

13

Лісгосп. част. лісів зелених зон

2,8/2,8

7Бп2Сз1Влч+Дз

70

0,6

230

640/640

С3-гдС

-

-

Суцільна

12

2

Захисні смуги вздовж доріг державного значення

1,0/1,0

7Сз3Бп

100

0,6

300

300/300

В2- дС

-

-

Суцільна

14

19

Експлуатаційні ліси

2,7/2,7

6Сз3Дз1Бп

100

0,4

190

510/510

В3- дС

-

-

Суцільна

Всього

44,8

12470

2. ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА РОЗРОБКИ ЛІСОСІКИ

Умовні позначення

1

Межа лісосіки

11

Напрям схилу

2

Небезпечна 50 м. зона навколо лісосіки

12

Струмки, потоки

3

Межа пасік

13

Дороги, стежки

4

Номер пасік

14

Верхній склад

5

Напрям звалювання дерев

15

Місце зберігання механізмів

6

Напрям розробки пасік

16

Місце зберігання ПММ

7

Трелювання волока

17

Обігрівальне приміщення

8

Напрямок трелювання

18

Знаки огородження небезпечних зон

9

Траси канатних установок

19

Черговість розробки пасік

10

Земляний спуск

20

РОЗДІЛ 3. ПРОЕКТУВАННЯ РУБОК ДОГЛЯДУ ЗА ЛІСОМ

3.1 Загальні положення

Рубки догляду полягають у періодичній вирубці частини дерев насадження з метою створення для залишених кращих умов для росту і розвитку. Рубки догляду за лісом проводяться з моменту зімкнення насадження і закінчуються, як правило, за один клас віку до головної рубки.

Залежно від віку насаджень в Україні здійснюють такі види рубок догляду: освітлення, прочистка, прорідження і прохідні рубки. При освітленнях проводиться догляд за складом і регулюванням густоти деревостану, при прочистках - за складом і формою насадження, при проріджуваннях - за формою стовбура і крони, а при прохідних рубках - за приростом кращих дерев.

Проведення рубок догляду за лісом щорічно планується на площі з визначенням орієнтовної кількості деревини, яка вирубується окремо для кожного виду за матеріалами лісовпорядкування із врахуванням поточних змін.

3.2 Складання відомості рубок догляду

На основі таксаційних описів насаджень складаємо відомість рубок догляду на десятирічний період (таблиця. 3.1). В цю таблицю заносимо всі ділянки, які потребують того чи іншого догляду, а для освітлення і прочистки - також перспективні ділянки (другої черги). Чисті молодняки з повнотою 0,9 -1,0 і мішані ( домішка другорядних порід понад 20%) - 0,7-0,8, коли можливе заглушення головних порід у насадженні, варто відводити під освітлення і прочистки. Під проріджування деревостани з повнотою 0,71 і вище, а під прохідні рубки - 0,81 і вище.

До ділянок другої черги (перспективні) належать чисті молодняки з повнотою 0,7-0,8, і мішані - 0,7 і навіть 0,6, якщо повнота нерівномірна або питома вага другорядних порід велика і можливе заглушення головної породи.

Повнота деревостану після рубки визначається залежно від складу, віку вихідної повноти та продуктивності певного деревостану. Не бажано при рубках догляду в чистих насадженнях знижувати повноту нижче 0,8 при прочистках, а при проріджуванні і прохідних рубках - нижче 0,7.

Таблиця 3.1

Відомість рубок догляду за лісом на період з 2011 по 2021 рік

№ кварталу

№ виділу

Площа, га

Склад деревостану

Вік, років

Тип лісу

Бонітет

H, м

D, м

Повнота

Запас стовбурової деревини

Запас, що підлягає вирубці

До рубки

Після рубки

м3.га-1

м3 на ділянці

%

м3

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

Освітлення ІІ черги

6

27

1,6

8Сз2Бп

7

В3дС

1

2

4

0,7

0,6

10

20

14

2,8

6

28

1,5

10Сз+Бп

9

В2дС

1

4

6

0,7

0,6

20

30

14

4,2

10

25

2,6

8Сз2Бп

6

В2дС

1

2

2

0,8

0,6

10

30

25

7,5

14

12

4,5

8Сз2Бп

8

В3дС

1

3

6

0,7

0,6

20

90

14

12,6

Всього:

10,2

-

170

-

27,1

Прочищення І черги

6

25

5,9

6Сз4Бп

15

В3дС

1А

7

8

0,8

0,5

70

410

37,5

153,7

14

17

1,8

4Сз6Бп

11

С3гдС

1

4

6

0,8

0,5

30

50

37,5

18,7

14

40

0,2

3Сз4Бп3Влч

11

В2дС

1А

5

6

0,8

0,5

40

10

37,5

3,7

Всього:

7,9

-

470

-

176,1

Прочищення ІІ черги

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

5

19

6,7

7Бп3Влч+Сз

12

В3дС

1А

5

6

0,8

0,7

30

200

12,5

25

10

13

7,0

10Сз

13

С3гдС

1

6

6

0,8

0,65

60

420

12

50,4

14

6

2,6

8Сз2Бп

12

В3дС

1А

5

6

0,7

0,6

40

100

14,2

14,

Всього:

16,3

-

720

-

89,6

Прорідження

5

30

2,6

8Сз1Дз1Бп

36

С3гдС

1

14

16

0,8

0,7

190

490

12

58,8

6

7

0,7

10Сз+Дз

40

В3дС

1

16

20

0,8

0,7

250

180

12

21,6

6

24

5,7

7Сз3Бп

28

В3дС

1

11

14

0,9

0,7

160

910

22

200,2

7

3

0,5

10Сз+Бп

39

В2дС

1

16

20

0,8

0,7

250

130

12

15,6

7

5

2,9

6Сз3Бп1Влч

29

В3дС

1

12

14

0,8

0,65

140

410

18

73,8

7

11

1,3

6Сз2Бп2Влч

29

В3дС

1

13

14

0,8

0,65

160

210

18

37,8

8

19

3,8

10Сз

40

В2дС

1А

18

20

0,8

0,7

290

1100

12

132

9

16

3,0

9Сз1Дз

36

В2дС

1

14

16

0,8

0,7

20

600

12

72

10

17

0,5

8Сз2Бп

35

В2дС

1

14

16

0,8

0,7

200

100

12

12

10

19

0,9

10Сз+Дз

38

В2дС

1А

17

20

0,8

0,7

270

240

12

28,8

10

22

2,5

10Сз

37

В2дС

1А

17

18

0,8

0,7

270

680

12

81,6

10

23

1,4

4Дз4Влч1Бп1Гз

35

С3гдС

1

13

14

0,8

0,65

120

170

18

30,6

11

6

0,4

7Сз3Влч

39

В3дС

1

16

20

0,8

0,7

220

90

12

10,8

12

10

1,6

8Сз2Бп+Дз

31

В2дС

1

13

16

0,8

0,7

170

270

12

32,4

12

19

0,6

8Сз2Бп

31

В2дС

1

13

14

0,8

0,7

180

110

12

13,2

12

21

0,3

6Сз3Бп1Дз+Влч

35

В3дС

1

14

16

0,8

0,65

180

50

18

9

13

25

1,1

8Сз2Бп

35

В3дС

1

14

16

0,8

0,7

190

710

12

25,2

14

3

2,1

9Сз1Дз+Бп

31

В3дС

1

12

14

0,8

0,7

160

340

12

40,8

14

14

10,0

5Сз4Бп1Влч+Дз

27

С3гдС

1

10

12

0,8

0,65

110

1110

18

199,8

14

32

3,1

10Сз+Бп+Дз

36

В3дС

1

14

16

0,8

0,7

210

650

12

78

14

37

2,4

8Сз2Дз+Бп+Влч

40

С3гдС

1А

18

20

0,8

0,7

270

650

12

78

Всього:

47,4

8700

-

1252

Прохідна рубка

5

34

2,4

5Сз3Бп2Влч

55

С3гдС

1А

24

28

0,85

0,7

360

860

17

146,2

6

22

4,8

9Сз1Дз

48

В2дС

1А

20

20

0,85

0,8

360

1730

11

190,3

10

12

3,4

10Сз+Дз

70

С3гдС

1А

28

32

0,85

0,75

520

1770

11

194,7

12

16

1,5

6Сз3Бп1Дз

65

В3дС

1А

25

28

0,85

0,7

340

510

17

86,7

Всього:

12,1

-

4870

-

617,9

3.3 Обґрунтування організаційно-технічних показників рубок догляду

До основних показників ведення рубок догляду належать: час першого приходу з рубкою, інтенсивність рубки, повторюваність рубок догляду, способи і методи догляду, характер дерев, що підлягають вирубці.

Перший прихід з рубкою догляду у чистих молодняках потрібний через кілька років після їх змикання. Якщо змикання настає у віці 7-8 років, то приходять з рубкою з 9-10-річному віці, культури сосни з міжряддями 2,5-3,0 м, інколи вимагають першого приходу з рубкою віці у 12-13 років, якщо ж змикання настає рано (до 4-5 років), що часто спостерігається у мішаних молодняках, де головні породи заглушуються другорядними (дубово-грабові, дубово-осикові, хвойно-листяні та ін.), його проводять у 3-4 річному віці (за головною породою). Особливо чутливий до заглушення дуб, тому він потребує своєчасних освітлень.

В Рокитнівському лісництві переважають чисті і мішані молодняки сосни 1та 1А бонітету, тому в даних насадженнях перший прихід з рубкою необхідний у віці 9-10 років.

Інтенсивність рубки визначає міру впливу рубок догляду на деревостан. У лісівництві при проведенні рубок догляду виділяють такі інтенсивності зрідження деревостанів: слабка , коли вирубується до 15% запасу; помірна, з вибіркою 16-25% запасу; сильна, з вибіркою 26-35% запасу; дуже сильна, з вибіркою більше 35%. Інтенсивність зрідження деревостанів залежить від: типу лісу, бонітету, складу, віку та цілей лісовирощування.

Деревостанів, які потребують освітлення першої черги в лісництві нема. Для освітлення другої черги інтенсивність рубки буде слабка, тому що частка другорядних порід, які витісняють головну незначна. Також повнота насадження є не дуже високою лише 0,7 тому не варто використовувати більшу інтенсивність. Бонітет цих насаджень 1.

Інтенсивність для прочищення 1-ї черги буде дуже сильна, 2-ї - помірна, тому, що більшість насаджень мішані і необхідно забрати небажану породу. Тип лісу переважаючих насаджень С3гдС або В3дС які є найкращими для росту і розвитку сосни, переважаючий бонітет 1, а повнота 0,8. Саме тому варто застосовувати таку інтенсивність рубки.

Для прорідження необхідно застосувати слабку і помірну інтенсивність, тому що повнота насаджень 0,8, бонітет 1, насадження переважно є чистими. В даному віці не варто застосовувати сильнішу інтенсивність.

При прохідних рубках потрібно застосувати слабку або помірну інтенсивність, тому що дані деревостани мають повноту 0,85 і є чистими за складом. Якщо ж провести рубку з більшою інтенсивністю то повнота насаджень зменшиться більш ніж 0,7, що не дасть змоги запроектувати в майбутньому складний спосіб РГК. Лісорослинні умови в даному виділі сприяють природному поновленню.

Повторюваність - період між прийомами рубок догляду. Насамперед повторюваність залежить від стану насадження. Чим сильніша інтенсивність, тим рідше слід приходити з черговим прийомом рубки. Крім цього в насадженнях з високою продуктивністю (1, 1А, бонітети) при однакових ступенях зрідження потрібно з рубкою приходити частіше, оскільки з них швидше поновлюється запас порівняно з менш продуктивними насадженнями.

При освітленні період повторюваності буде становити 5 років. Цей показник саме такий, тому що насадження переважно 1 бонітету і його повнота 0,7-0,8, частіша повторюваність буде недоцільна.

В період прочищення період повторюваності також буде становити 5 років. Повторюваність саме така, тому що бонітет даного деревостану 1А, а його повнота 0,8, тому на мою думку частішої повторюваності насадження не потребує.

При прорідженні період між прийомами рубок догляду буде складати 8 років. Це число саме таке, тому що дані насадження переважно 1 бонітету, повнота їх 0,8 і їм необхідна більш частіша повторюваність рубок догляду за лісом.

Для прохідних рубок в даному лісництві період повторюваності буде становити 10років, так як насадження мають високий бонітет - 1А і насадження може швидше відновити запас, порівняно з менш продуктивними деревостанами.

Спосіб рубки для всіх рубок догляду буде селективний або його ще називають вибірковий. При цьому способі рубок догляду з насадження з кожним прийомом вибирають ті дерева, подальше збереження яких в деревостані признається недоцільним.

Метод рубок догляду - визначає принципи, якими керуються при відборі дерев для вирощування і для вирубування відповідно до їх біологічних і якісних ознак, залежно від їх просторового розміщення в деревостані.

При освітленні і прочищенні доцільним є верховий метод рубок догляду. Він передбачає переважне вирубування дерев з верхнього пологу, тих деревних порід, які заважають у рості головній породі.

Прорідження проводять комбінованим методом. Цей метод передбачає вирубування дерев з верхнього і нижнього пологу. Взагалі у нашій країні у всіх насадженнях найчастіше застосовується комбінований метод рубки догляду.

Прохідну рубку потрібно проводити вибираючи більшість дерев з нижньої частини пологу, тобто низовим методом. Та при цьому також треба вирубувати частку дерев з верхньої частини пологу ( дерева типу «вовк» ).

3.4 Розрахунок щорічної лісосіки за рубками догляду

Розрахункова лісосіка за рубками догляду - середньорічна норма призначення рубок догляду у господарській секції за площею і запасом. Базовим матеріалом для розрахунку її на найближче десятиріччя є відомість рубок догляду.

При лісовпорядкуванні щорічні лісосіки розраховують для кожної господарської секції в масштабі лісництва. З усіх видів рубок догляду розрахунок здійснюється двома способами: звичайним або спрощеним і уточненим, який запропонував П. М. Мегалінський (1966).

3.4.1 Спрощений спосіб розрахунку

Розрахунок лісосік за площею. Для цього загальну площу насаджень, для яких потрібний той чи інший вид рубки догляду, ділять на середній період повторюваності.

SОСВ =;

SПРЧ =

SПРЖ = .

SПРХ =

Розраховуємо щорічну лісосіку за масою (запасу деревини, що підлягав вирубці) для кожного виду рубок догляду:

VОСВ = ;

VПРЧ = ;

VПРЖ = ;

VПРХ=.

Розглянутий спосіб розрахунку щорічних лісосік призводить до грубих помилок. По-перше, не враховуються ділянки насаджень, які в даний момент (момент лісовпорядкування) не потребують рубок догляду, але через деякий час (протягом десятирічного ревізійного періоду) будуть мати потребу в ньому. Такі ділянки ми назвали перспективними, а лісовпорядники - ділянками другої та третьої черги. По-друге, спрощений спосіб розрахунку лісосік не враховує перехід насаджень з віком з одного виду рубок догляду в інший протягом періоду, який планується.

З метою усунення негативних наслідків спрощеного розрахунку щорічних лісосік П.М. Мегалінським був запропонований досконаліший спосіб, який ми називаємо уточненим.

3.4.2 Уточнений спосіб розрахунку

Розраховуємо лісосіки за площею окремих видів рубок догляду за лісом за П.М. Мегалінським:

gОСВ=;

gПРЧ =;

gПРЖ=;

gПРХ=.

Розраховуємо щорічну лісосіку за масою для кожного виду рубок догляду:

VОСВ = ;

VПРЧ = ;

VПРЖ = ;

VПРХ=.

3.5 Розміщення щорічної лісосіки на 1 рік

У мажах розрахункової щорічної лісосіки з кожного виду рубок догляду підбираються ділянки лісових насаджень - окремими таксаційними виділами або їх частини для проведення рубок догляду у найближчому році.

При відборі окремих ділянок для проведення рубок догляду дотримувались такої послідовності: у першу чергу призначали до рубок догляду мішані насадження, особливо, якщо склад деревних порід свідчить про можливе заглушення головної породи другорядними, а також більш повноті деревостани та деревостани з вищими класами бонітетів.

При виборі ділянок під рубки догляду є незначні відхилення в їх площі, порівняно з площею розрахункової лісосіки. Ці відхилення лежать в межах 10%.

При розміщенні щорічних лісосік рубок догляду бажана концентрація ділянок в одному або суміжних таксаційних кварталах, що дає можливість провести рубки догляду за єдиною технологічною схемою.

Призначені до рубок догляду ділянки лісу на найближчий рік заносимо у таблицю 3.2.

Крім породи, яка вибирається у таблиці 3.2 необхідно встановити середній об'єм дерев, що вирубуються. Спочатку визначаємо об'єм середнього дерева до рубки насадження за середньою висотою і середнім діаметром з використанням сортиментних таблиць й заносимо в таблицю 3.2 у графу 14.

Але середній об'єм дерев, які вирубуються, не завжди відповідає об'єму середнього дерева до рубки. Для приблизних розрахунків можна скористатись такими притримками:

- при переважній вибірці дерев з нижньої частини пологу у хвойних насадженнях середній об'єм дерева, що вирубується, дорівнює 0,7, у листяних - 0,8 від середнього об'єму до рубки;

- при переважній вибірці дерев з верхньої частини пологу середній об'єм дерев, що вирубуються, для всіх насаджень у 1,2 рази більший від об'єму середнього дерева до рубки;

- при однаковому поєднанні верхової і низової вибірки середній об'єм дерев, що вирубуються, дорівнює об'єму середнього дерева до рубки.

Для освітлення і прочистки середній об'єм дерева не обраховується.

Якщо під проріджування і прохідні рубки призначено більш ніж 5 ділянок, то для кожного з цих видів рубок доцільно вираховувати середні об'єми дерев, що вирубуються.

Таблиця 3.2

Відомість рубок догляду за лісом у 2012 році

№ кварталу

№ виділу

Площа, га

Склад деревостану

Вік, років

Тип лісу

H, м

Повнота

Запас стовбурової деревини

Запас, що підлягає вирубці

Табличний середній об'єм дерева м3

Порода, що вирубується

Бонітет

D, см

До рубки

Після рубки

м3.га-1

м3 на ділянці

%

м3

Середній об'єм дерева м3

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

Освітлення

6

27

1,6

8Сз2Бп

7

В3дС

1

2

4

0,7

0,6

10

20

14

2,8

-

Бп

-

6

28

1,5

10Сз+Бп

9

В2дС

1

4

6

0,7

0,6

20

30

14

4,2

Бп

-

10

25

2,6

8Сз2Бп

6

В2дС

1

2

2

0,8

0,6

10

30

25

7,5

Бп

-

14

12

4,5

8Сз2Бп

8

В3дС

1

3

6

0,7

0,6

20

90

14

12,6

Бп

-

Всього:

10,2

-

170

-

27,1

-

Прочищення

14

17

1,8/1,7

4Сз6Бп

11

С3гдС

1

4

6

0,8

0,5

30

50

37,5

19

-

Бп

-

Всього:

1,7

-

50

-

19

Прорідження

14

14

10,0/5,9

5Сз4Бп1Влч+Дз

27

С3гдС

1

10

12

0,8

0,65

110

1110/649

18

116,8

0,059

Бп

0,059

Всього:

5,9

649

-

116,8

Прохідна рубка

10

12

3,4/1,7

10Сз+Дз

70

С3гдС

1А

28

32

0,85

0,75

520

1770/885

11

97,4

0,98

Сз

0,784

Всього:

1,7

-

885

97,4

РОЗДІЛ 4. РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ РУБОК ДОГЛЯДУ

Рентабельність рубок догляду розраховується на основі зіставлення собівартості рубок догляду та можливих надходжень від реалізації лісопродукції.

4.1 Розрахунок технологічної собівартості рубок догляду за лісом

Для того щоб розрахувати собівартість рубок догляду використовується набір ділянок в обсязі щорічної лісосіки на найближчий рік (табл. 3.2). ліс рубка лісництво

Підраховуючи затрати на проведення рубок догляду за лісом, необхідно пам'ятати що вони закладаються із затрат на відведення ділянок під рубки та на їх проведення.

Для того, щоб розрахувати собівартість рубок догляду необхідно запам'ятати декілька понять і навчитися користуватися нормами виробітку.

Норма виробітку - це обсяг роботи, який необхідно виконати за одиницю часу (наприклад зміну).

Тарифна ставка - розмір оплати за одиницю відпрацьованого часу (годину, зміну).

Відрядна розцінка - розмір оплати за одиницю виконаної роботи.

Розраховуємо собівартість одного гектара для усіх видів рубок догляду і заносимо до таблиці 4.1.

Обраховані раніше запаси, які вибираються (табл. 3.2), розподіляємо для кожного виду рубок догляду за сортиментами. Цей розподіл здійснюється на основі певних даних окремо для хвойних і листяних порід. Для освітлення і прочистки об'єм сортиментів необхідно виразити також у складових метрах, так як норма виробітку на ці види рубок догляду наводяться в цих одиницях. Комплексні норми виробітку та розцінки на заготівлю сортиментів при проріджуванні та прохідних рубках визначаємо із врахуванням середнього об'єму дерева, та деревної маси, що вирубується з 1га. Далі з кожного виду рубок догляду визначаємо затрати на відведення лісосік під дані рубки. Для того, щоб це обрахувати потрібно скористатися такими притримками: середній тарифний фонд зарплати на відведення 1 га під освітлення і прочистки становить 25,00 грн., а під проріджування чи прохідні рубки - 40,00 грн.

Сума заробітної плати на відведення лісосік і на заготівлю деревини по кожному з видів рубок догляду дає тарифну зарплату, з неї ми вираховуємо додаткові витрати - додаткову зарплату, єдиний соціальний внесок, витрати на утримання лісогосподарського апарату тощо. Додаткова зарплата становить 45% від тарифної зарплати, вона витрачається на оплату відпусток. Накладні витрати включають загальновиробничі (утримання особистого і оплата найманого транспорту, витрати на охорону праці і техніку безпеки тощо) і витрати на утримання лісогосподарського апарату, включаючи працівників лісництва і державної лісової охорони. Розмір накладних витрат коливається віл 28% до 47%.

При механізованій заготівлі деревини на рубках догляду необхідно врахувати кількість машино-змін кущорізів та бензопил. Кількість машино-змін при освітленні та прочищенні дорівнює половині відпрацьованих людино-днів (в бригаді 2 робітника), при проріджуваннях та прохідних рубках - п'ятій частині відпрацьованих людино-днів (до складу бригади входить 5 робітників). Вартість машино-зміни при освітленні та прочистці становить 75 грн., при проріджуванні та прохідних рубках - 100грн.

Для того, щоб обрахувати технологічну собівартість 1 га догляду, потрібно загальну суму затрат з кожного виду рубок догляду поділити на площу проведення певної рубки догляду.

Таблиця 4.1

Розрахунок собівартості рубок догляду

Вид РД

Площа, га

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены