Лінія по переробці насіння соняшника в дослідному господарстві "Тахтаулове"
Розробка проекту створення лінії по переробці насіння соняшника в господарстві. Вибір та обґрунтування методу виробництва, схеми технологічного процесу та обладнання. Характеристика компонентів, що отримуються в процесі переробки насіння соняшника.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.01.2015 |
| Размер файла | 378,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Відвіваючий пристрій являє собою вентилятор якого приводиться в дію від клиноременної передачі, що з'єднує його з двигуном. Повітропроводи пристрою мають поворотні заслінки, якими регулюється ступінь розрідження в зоні підсосу.
Також на лінії застосовуються два транспортери, які дозволяють зменшити затрати людської праці на виконання технологічних операцій. Перший транспортер розміщується між бункером і насіннєрушкою, другий - між насіннєрушкою і 4-х вальцевим станком.
Так як від обох транспортерів вимагається однакова продуктивність, рівна 160 кг/год, то можна вибрати одну марку для обох ділянок по каталогу спеціалізованих транспортерів ми вибираємо транспортер ХЦ-48, з продуктивністю близько 500 кг/год, що дозволить повністю забезпечити потреби насіннєрушки.
Кількість транспортерів для підтримки технологічної лінії визначається за формулою 2.1:
шт.
Приймаємо на обох ділянках два транспортери.
В таблиці 2.5 приведено технічну характеристику даних транспортерів.
Таблиця 2.5 - Технічна характеристика транспортера ХЦ-48
|
Найменування параметрів |
Норма |
|
|
1. Тип транспортера |
Стаціонарний |
|
|
2. Продуктивність, кг/год |
500 |
|
|
3. Двигун: тип; потужність, кВт; частота обертання, об/хв. |
ТУ 16-525 0,75 750 |
|
|
4. Максимальний кут встановлення транспортера, град. |
60 |
|
|
5. Діаметр штока, мм |
66 |
|
|
6. Ємність бункера, кг |
2000 |
|
|
7. Габаритні розміри (без бункера0): ширина, мм; висота, мм; довжина, мм |
250 540 5400 |
|
|
8. Маса (без бункера), кг |
115 |
Транспортер складається з двох труб, з`єднаних між собою хомутами шнеків, які зварюються між собою при монтажі з метою регулювання довжини транспортера.
Нижня труба з`єднується з бункером за допомогою перехідника.
До верхньої труби кріпиться розвантажуючи воронка. Обертання шнека здійснюється від електродвигуна через ременну передачу. Натяг ременя здійснюється переміщенням двигуна з плитою.
Транспортер спирається на рухому опору, що дозволяє змінювати кут його нахилу.
Допоміжне обладнання розраховується аналогічним шляхом. В даній записці ці розрахунки опускаються.
Результати розрахунків основного технологічного обладнання наведені в таблиці 2.6.
Таблиця 2.6 - Основне технологічне обладнання лінії з виготовлення рослинного масла.
|
Марка обладнання |
Найменування обладнання |
Кількість, шт. |
|
|
ХЦ-5 |
Насінерушка |
1 |
|
|
ХЦ-21 |
Станок 4-х вальцевий |
1 |
|
|
ХЦ-13 |
Жаровня |
3 |
|
|
ХЦ-25 |
Прес-витискач |
1 |
|
|
ХЦ-48 |
Транспортер |
2 |
Отже, з таблиці 2.6 ми можемо сказати, що повністю підібрали основне технологічне обладнання лінії з виготовлення соняшникової олії.
3. Конструкторська частина
3.1 Призначення фільтрів
Як було сказано раніше, в цьому дипломному проекті розроблюється фільтр. Конструктивна схема фільтра представлена в графічній частині дипломного проекту. Даний розроблений фільтр має перевагу. Перша перевага - це вихід більш якісної рослинної олії.
Фільтр призначений для фільтрації соняшникової олії після його виробництва та представляє собою циліндричний резервуар з конічним днищем, у якому по патрубку подається соняшникова олія.
Всередині циліндра розташовані 35 металічних патрони (стакани) хрестоподібного перетину з перфорованою поверхнею, яка обтягнута тканиною (бельтингом). Патрони у верхній частині з'єднання з колектором, який потрібний для збирання відфільтрованої олії. Колектор, а також і внутрішні порожнини патронів з'єднані з ресивером. Кожний патрон з'єднується з кришкою фільтра. Внаслідок чого, при необхідності, кожній патрон може бути витягнений з фільтра для огляду та заміни фільтруючої тканини. На кришці фільтра розташовані патрубки запобіжного клапану, для відводу шлаку в екстрактор, для підводу пара на випадок пропарки фільтру перед розбиранням. Люк призначений для очищення, а оглядове скло для спостереженням за станом олії всередині фільтру.
На лінії, яка поєднує фільтр з ресивером, розташований оглядовий ліхтар для спостереження за ступенем очищення олії та пробний краник. Чиста олія відводиться по трубі колектора. Ресивер має запобіжний клапан, патрубок для манометра, для зливу олії при його опорожнені та патрубок для подавання в ресивер чистої олії. Для розрихлення осаду, перед спуском в екстрактор, є мішалка.
При роботі мутна олія, яка входять в корпус через патрубок, фільтрується через патрони, та проходячи через колектор, виходить через ліхтар в лінію чистої олії.
Через деякий час, в залежності від ступеня очищення, подача олії припиняється та проводиться промивання фільтруючої тканини зворотнім потоком олії. Для цього, закриваючи вхідний та вихідний кран, із ресивера в колектор по трубі подають під тиском чисту олію, яка змиває шар осаду з тканини. Шлаки, які збираються у конусі, по патрубку відводяться в екстрактор. Після промивання, фільтр знову встановлюють в робоче положення. Фільтруюча поверхня кожного патрона 0,6м2. Фільтр працює під тиском до 2,0бар (1,96•105н/м2) який створюється насосом.
Для виготовлення фільтру, використовується як серійно виготовлені деталі (болти, гайки, підшипники, кільця), так і деталі, які можна легко виготовити на спеціалізованих підприємствах. Робочі креслення деталей представлені в графічній частині проекту.
3.1.1 Характеристика компонентів, що отримуються в процесі переробки насіння соняшника
Подібно будь-яким зерном, що містять олію, маслинне насінням, насіння соняшника складається з оболонки (лузги) і схованого під оболонкою ядра, що є найбільш коштовною частиною насіння. Вміст лузги в чистому зернові складає в середньому 38-42%, інший відсоток приходиться на частку ядра.
Середній вміст олії в очищених від сміття зернах нормальної вологості коливається від 28 до 35%, тобто в 100кг. Зерна отримується 28-35кг олії. Основна кількість олії соняшникового насіння знаходиться в ядрі, маслинність якого коливається від 50 до 56% (у середньому). На долю лузги приходиться досить незначна кількість олії, тому що масличность чистої лузги (ботанічна маслинність) коливається від 0,5 до 1%. Якщо з однієї тонни насіння отримується 300кг олії (при 30% -ній маслинності), то на долю лузги приходиться близько З кг, інша ж кількість олії є в ядрі.
Рослинна тканина, що складає оболонку соняшника насіння (лузги), складається з маси пористих кліток пронизаних паровими канальцями. Така конструкція лузги дає здатність поглинати велику кількість рідини.
Дослідження поглинальної здатності лузги при просочуванні її олією показали, що вона поглинає від 20 до 40% олії по вазі. Поглинальною здатністю є так само і те, що вологість її завжди, значно вище, ніж вологість ядра (у 1,5-2 рази).
3.1.2 Вимоги до фільтрів
Від машин для обрушення насіння соняшника вимагається:
а) відділення лузги від насіння без ушкодження ядра;
б) достатня продуктивність, відсутність громіздкості;
в) економія енергії при роботі.
3.2 Розрахунок фільтру для очищення олії
1. Продуктивність фільтрпреса визначається рівнянням
(3.1)
де k - коефіцієнт фільтрації для фільтрації (0,00015);
F - поверхня фільтрації (35м2);
с - тиск фільтрації, 6000кг/м3;
м - абсолютна в'язкість олії при температурі фільтрації (0,00212кг•сек/м2);
t - час фільтрації (8 годин);
м3
а у вагових одиницях
(3.2)
де г - питома вага олії при температурі фільтрації 0,904 кг/м3.
кг
2. Визначення кута нахилу стінки нижнього бункеру
(3.3)
де Н - висота стінки, мм;
L - довжина, мм.
3.3 Динамічний розрахунок валу
Визначаємо силу, яка діє на вал Q (Н) за формулою:
(3.4)
де S0 - сила початкового натягу першого пасу, Н;
a10 - кут обхвату одного ременя.
(3.5)
де N - потужність на валу, кВт;
V - швидкість обертання валу, м/с;
Cv - коефіцієнт, який враховує вплив кута обхвату;
Ср - коефіцієнт режиму роботи;
z - число режимів;
g - вага одного погонного метра пасу.
Підставив у формулу необхідні величини, знайдемо силу, яка діє на вал у вертикальній площині
(Н)
(Н)
Визначаємо реакцію опор у вертикальній площині. Для цього будуємо розрахункову схему валу у вертикальній площині
МА = - RB - 2a + Q- (2a + b) +mga + М = О, (3.6)
MB= - RA - 2a + Q-b-mga + M = Q (3.7)
де МА - момент відносно опори А, Нм;
МВ - момент відносно опори В, Нм;
Епюри моментів діючих на вал
RA - реакція опори "А", Н;
RB - реакція опори "В", Н;
Q - сила діюча на вал, Н;
mg - вага валу, кг;
М - крутний момент. Н-м.
Перетворюємо формулу, отримуємо:
, (3.8)
Н
, (3.9)
Н
Будуємо епюру моментів у вертикальній площині (рис.3.1), скористувавшись формулою:
Mz = F · z, (3.10)
де MZ - момент відносно заданої точки, Нм;
F - сила утворююча момент, Н;
z - плече дії сили, м.
Ділянка l (0<z<0,15)
Mz= - RA · z, (3.11)
(Н•м)
Ділянка 2 (0,15<z<0,3)
Mz = - RA-z (3.12)
МZ|0.15= - 119,31 Н·м;
Mz|0,30 = - 795,37 · 0,3 - 14,6 · 9,81 · (0,3 - 0,15) = - 260,09 Н·м,
Ділянка 3 (0,3<z<0,49)
Mz = - RA - z - mg (2 - 0,15) - RB (z - 0,3)
MZ|0.30 = - 260,09 Hм;
MZ|0.49 = 215 Нм.
Визначаємо реакцію опор у горизонтальній площині. Для цього на рис.3.1 будуємо розрахункову схему валу у горизонтальній площині:
MA= - RB·2·a + F·a = 0, (3.13)
MB = RA·2·a-F·a = 0, (3.14)
де MA - момент відносно опори "А", Н-м;
МВ - момент відносно опори "В", Н-м;
RA - реакція опори "А", Н;
RB - реакція опори "В", Н;
F - сила, діюча на вал, Н.
Перетворюючи формулу, отримуємо
;
(Н)
Будуємо епюру моментів у горизонтальній площині використовуючи формулу:
Mz = F · z, (3.15)
де Mz - момент відносно заданої точки, Нм;
F - сила утворююча момент, Н;
z - плече дії сили, м.
Ділянка 1 (0<z<0,15);
MZ = RA · z - F (z - 0,15)
Mz|0= 0
Mz|0. l5 = 164 - 0,15 = 24,6 Н·м
Ділянка 2 (0,15<z<0,3);
MZ = RA· z - F (z - 0,l5);
MZ|0.15 = 24,6 H·м
MZ|0.30 = 0
Будуємо епюру сумарних моментів. Для цього використовуємо формулу:
, (3.16)
де
МУи - сумарний момент, Н·м;
Muy - момент, діючий у вертикальній площині, Н·м;
МuХ - момент, діючий у горизонтальній площині, Н·м.
Ділянка 1 (0<z<0,15);
МУ u|0 = 0 (3.17)
МУ u|0.15 = 121.82 Н·м;
Ділянка 2 (0,15<г<0,3);
МУ u|0,15 = 121,82 Н·м;
МУ u|0,49 = 260,09 Н·м
Ділянка 3 (0,3<z<0,49);
МУ u|0,3= 260,09 Н·м;
МУ u|0,49 = 215 Н·м;
Будуємо епюру крутного моменту. Для цього використаємо формулу:
(3.18)
де Т - крутний момент шківа, Нм;
Ршк - потужність, яка передається шківом,
щ - частота обертання валу, об/хв.
(Н•м)
Будуємо епюру приведеного моменту. Для цього використаємо формулу:
, (3.19)
де
Мпр - приведений момент, Н·м;
М?и - сумарний момент, Н·м;
Т - крутний момент, Н·м.
Ділянка 1 (0<z<0,15);
Мпр/0 = 0
Мпр/0,15 = 181,94 Н·м
Ділянка 2 (0,15<z<0,3);
Мпр/0,15 = 181,94 Н·м;
Мпр/0,3 = 293,1 Н·м.
Ділянка 3 (0,3<z<0,49);
Мпр/0,3=293,1 Н·м
Мпр/0,3= 253,94 Н·м.
Діаметри валу у різних перерізах d (mm) визначається за формулою:
, (3.20)
де d - діаметр валу, мм;
Мпр - приведений момент у даному січенні, Н-м;
[у-1] - допустиме навантаження матеріалу, мПа;
[у-1] = 40 мПа для сталі 45.
мм
Приймаємо діаметр валу рівний 35мм.
мм
Приймаємо діаметр валу рівний 45мм.
3.4 Якість роботи фільтра
Про якість роботи фільтру можна судити по складу у відфільтрованій олії сухих речовин.
В олії завжди має місце деяка кількість сухих речовин - важкої фракції.
Основна умова для забезпечення якістної роботи фільтра залежить у в своєчасному та точному регулюванні всіх робочих органів, задіяних в усіх процесах роботи.
3.5 Правила догляду за фільтром
За час експлуатації фільтра, робочі деталі поступово перестають бути надійними в роботі і тому з часом може раптово виникнути серйозна аварія.
Щоб не допустити цього, час від часу, фільтр зупиняють та проводять технічний огляд його стану, усуваючи знайдені дефекти. Звичайно один раз на місяць. Технічний огляд проводять не всім деталям фільтру, а тільки тім, які найбільш піддаються зносу, або ті від яких залежить робота всього фільтру.
4. Охорона праці
4.1 Значення охорони праці в сільському господарстві
Охорона праці - це система законодавчих, соціально-економічних, технічних, санітарно-гігієнічних і організаційних заходів спрямованих на забезпечення безпеки, зберігання здоров'я і працездатності людини в процесі роботи.
Основними принципами галузі охорони праці є пріоритет життя і здоров'я працівників відносно результатів господарської діяльності.
Створення безпечних умов праці працівників с. г. виробництва завжди було і залишається питанням першочергового значення.
Основа політики України в галузі охорони праці відображена в Законі України "Про охорону праці" зі змінами та доповненнями у 2003 році.
Основними принципами названо: пріоритет життя і здоров'я працівників відповідно до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування збитків, у тому числі і моральних, особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань; встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності і видів їх діяльності; навчання населення, професійна підготовка і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці; участь держави у фінансуванні заходів з охорони праці; використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і безпеки праці.
4.2 Аналіз стану охорони праці та виробничого травматизму в господарстві
Організація робіт у господарстві виконується згідно "Положення про систему управління охороною праці на підприємствах та організаціях АПК".
Управління охороною праці на підприємстві покладена на директора підприємства у відділеннях, цехах, бригадах, в майстерні, на фермах - на управляючих відділенням, завідуючими гаражами, майстернями, фермами корівниками ділянок. Координація діяльності структурних підрозділів, а також контроль за роботою по створенню безпечних і здорових умов праці покладена на інженера по охороні праці. Організаційну методичну роботу по управлінню охороною праці, підготовку управлінських рішень і контроль за їх організацією здійснюють служби охорони праці, підпорядкована керівнику підприємства.
Основна увага приділяється навчанню працюючих. Навчання по охороні праці проводиться згідно наказу Держнагляду України від 15.02.2005 р. № 15 "Положення про порядок навчання і перевірки знань з питань охорони праці", з послідуючою атестацією, яку проведе комісія господарства.
Проаналізувавши стан охорони праці в господарстві, потрібно виділити ряд позитивних сторін: у господарстві За стан охорони праці відповідають не тільки головні спеціалісти, а також керівники виробничих дільниць; на кожній виробничій дільниці призначені відповідальні особи з охорони праці, у кожного відповідального за охорону праці є журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці, регулярно проводиться навчання робітників та службовців по правилам та вимогам безпеки праці, виробничої санітарії, працівникам господарства видається спеціальний одяг згідно з діючими нормами. У господарстві є кабінет і на кожній виробничій дільниці - куточки з охорони праці, обладнані наглядною агітацією і на робочих місцях є інструкції по охороні праці.
Важливим заходом є забезпечення постійної технічної справності МТП під'ємно-транспортних машин, електроустановок, захисних засобів та огородження.
Для сільськогосподарського виробництва характерними шкідливостями є: пил, шум, вібрація.
У господарстві не повністю виконуються накази по створенню здорових і безпечних умов праці.
Однією з основних вимог виробничої санітарії є захист організму людини від виробничих шкідливостей, профзахворювань та отруєнь.
На території господарства побудовано будинок механізатора, у якому є кімната відпочинку. Майстерня пункту технічного обслуговування (ПТО) обладнана душем, умивальниками і роздягальнями.
На робочих місцях, де є різке коливання температур, сирість, запиленість, загазованість, а також при роботі з отрутохімікатами та іншими шкідливими речовинами, видається спецодяг та індивідуальні засоби захисту.
При експлуатації та обслуговуванні МТП також є ряд порушень вимог безпеки та охорони праці, на дільницях господарства недостатня кількість санітарно - побутових приміщень. Нерозроблені плани безпечних маршрутів руху техніки і небезпечних робіт. Основною причиною виробничого травматизму при використанні переробної установки є невиконання правил безпеки. Травмуючими елементами під час виконання переробних робіт найчастіше стають деталі машин, що обертаються та рухаються і не обладнанні захисними щитками та кожухами, несправні інструменти та пристрої, підйомно-транспортні засоби та електричний струм.
Аналіз травматизму за останні роки приведено в таблиці.
Визначаємо оцінюючі показники травматизму
а) Показник частоти травматизму:
(4.1)
де Т - кількість постраждалих за даний період;
Р - середньо статистична кількість працюючих;
звідси
б) Показник тяжкості травматизму:
(4.2)
де Д - звітна кількість днів, втрачених внаслідок непрацездатності через нещасні випадки;
в) Показник непрацездатності:
(4.3)
отже,
Показники стану виробничого травматизму та захворювань в ТОВ "Чиста криниця" наведемо у таблиці 4.1
Таблиця 4.1 Показники стану виробничого травматизму та захворювань в ТОВ "Чиста криниця" Машівського району Полтавської області.
|
Показники |
Роки |
|||
|
2005 рік |
2006 рік |
2007 рік |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
Середньорічне число працюючих, чол. |
122 |
134 |
131 |
|
|
Число нещасних випадків: |
2 |
1 |
1 |
|
|
- з тимчасовою втратою працездатності з стійкою втратою працездатності з смертельним наслідком |
2 |
1 |
1 |
|
|
Число захворювань |
18 |
23 |
21 |
|
|
Втрати працезд. по травмат., дн |
35 |
17 |
18 |
|
|
Втрати працезд. по захвор., дн |
160 |
205 |
187 |
|
|
Показник частоти нещасних випадків |
16,3 |
7,46 |
7,63 |
|
|
Показник тяжкості нещасних випадків |
17,5 |
17 |
18 |
|
|
Показник втрат робочого часу |
285,3 |
126,82 |
137,4 |
Стан охорони праці і вимог безпеки в господарстві багато в чому залежить від використання працівниками правил і норм безпеки праці, а також правил пожежної безпеки, виробничої санітарії та гігієни праці. Тому у господарстві регулярно проводять заходи по охороні праці, як загальногосподарські так і бригадні.
У відповідності з діючим законодавством у господарстві проводяться інструктажі:
1. Вступний;
2. Первинний на робочому місці;
3. Повторний інструктаж;
4. Позаплановий інструктаж;
5. Цільовий інструктаж;
Вступний інструктаж проводиться у день прийняття на роботу працівника, а також в цей день проводиться і первинний інструктаж.
Вступний інструктаж проводиться в кабінеті з охорони праці, або в приміщенні розробленому для цього, обладнаному посібниками проводить інструктаж інженер служби з охорони праці.
Керівник підприємства не повинен підписувати наказ про прийняття на роботу людину доки поступаючий не пройде вступного інструктажу.
Існує типова програма вступного інструктажу. При його проведенні розглядаються загальні питання з охорони праці, законодавства в з охорони праці, режими праці і відпочинку тощо.
Первинний інструктаж проводиться безпосередньо на робочому місці, керівником робіт.
Повторний інструктаж проводиться один раз в квартал для робіт з підвищеною небезпекою через кожні 6 місяців для решти робіт щоб поновити знання з охорони праці.
Позаплановий інструктаж проводиться при введенні в дію новою обладнання, при замінах законодавства по охороні праці: при модернізації устаткування приладів з охорони праці; після випадків травмування: при перервах у роботі 60 днів, а для робіт підвищеної небезпеки - 30 днів.
Цільовий вид інструктажу проводиться при виконанні робіт, що не входять в коло прямих обов'язків працівника, при виконані роби підвищеної небезпеки на які потрібен наряді допуск.
Результати проведення Інструктажів оформляються в журналі реєстрації Інструктажів по охороні праці Форма №2 Оп. Основна причина виникнення нещасних випадків - невиконання вимог безпеки і низька кваліфікація працівників. В роботу по профілактиці травматизму одне з важливих місць належить пропаганді знань з охорони праці і виробничої санітарії, організації занять з охорони праці.
При вивченні умов праці робітників підприємства виявилося, що основними причинами виникнення травматизму є незнання працівниками прийомів безпечної праці на робочих місцях та під час транспортування і регулювання техніки або нехтування працівниками правил безпеки праці заради швидкого або кількісно більшого виконання поставлених перед ними завдань, тобто виготовлення, обробка переміщення тих чи інших виробів. Також причиною є те, що проведення та оформлення інструктажів з охорони праці проводиться у більшості випадків формально.
Навчання інженерно-технічних робітників для головних спеціалістів проводиться 1 раз на три роки, для інших - 1 раз на рік. Навчання проводять спеціальні заклади які мають дозвіл на проведення такого навчання.
За станом охорони праці в господарстві повинен здійснюватись постійний і систематичний контроль. Передбачається впровадження трьохступеневого контролю. При цьому керівники виробничих дільниць проводять контроль протягом 30-40 хвилин. Один раз на тиждень контроль проводять головні спеціалісти. Фінансування заходів з охорони праці повинно відбуватися в процентному співвідношенні - 0,5% від суми реалізованої продукції.
До недоліків по охороні праці на підприємстві можна також віднести відсутність річного плану заходів з охорони праці, відсутність захисних кожухів на обертальних пристроях, відсутність стартерних пускових систем на тракторах.
Повторний інструктаж проводять формально, або зовсім не проводиться:
При уведенні в дію нових або перероблених стандартів з охорони праці;
При зміні технологічного процесу, зміні або модернізації обладнання інструментів, матеріалів, тощо;
При порушенні вимог безпеки, які призвели, або можуть призвести до травм, вибуху, пожежі, аварії;
При вимогах органів нагляду.
В інших випадках позаплановий інструктаж в господарстві не проводиться.
Найгірше у господарстві проводиться цільовий інструктаж із працюючими які виконують разові роботи, не пов'язані з прямими обов'язками за спеціальністю (навантаження, вивантаження, прибирання території, тощо), під час ліквідації наслідків аварії, стихійного лиха і катастроф; при виконанні робіт, на які видається наряд - допуск, дозвіл чи інші документи. При проведенні екскурсій по підприємству, масових заходів з учнями (екскурсії, спортивні змагання, походи) цільовий інструктаж майже не проводиться, а якщо і проводиться, то двома - трьома реченнями.
Навчання інженерно-технічних робітників для головних спеціалістів проводиться 1 раз на три роки, для інших - 1 раз на рік. Навчання проводять спеціальні заклади які мають дозвіл на проведення такого навчання.
Фінансування заходів з охорони праці повинно відбуватися в процентному співвідношенні - 0,5% від суми реалізованої продукції.
4.3 Розрахунок потреби спецодягу, спецвзуття, та засобів захисту
В умовах виробництва, коли незважаючи на удосконалення обладнання і технічних процесів, неможливо повністю уникнути шкідливої дії різних факторів на працюючих, необхідно застосувати засоби індивідуального захисту, при посіві кукурудзи на силос потрібні такі засоби захисту.
Таблиця 4.2 Потреби в засобах захисту при переробці насіння соняшника
|
Професія |
Кількість чоловік |
Назва індивідуальних засобів захисту |
Марка або ГОСТ |
Термін носіння, міс. |
Потрібна кількість На рік |
|
|
Механізатори |
16 |
Комбінезон БП Рукавиці |
ГОСТ-12.40.100-60 ГОСТ - 12.40.10-85 |
12 6 |
16 32 |
|
|
Допоміжні робітники |
2 |
Комбінезон БП Рукавиці |
ГОСТ - 12.4.100-60 ГОСТ-12.40.10-85 |
12 6 |
2 4 |
|
|
Робітники для роботи з отруто-хімікатами |
2 |
Комбінезон БП 3 кислотозахисною пропиткою Фартух прогумоний з нагрудником Шолом БП Чоботи гумові |
ГОСТ - 12.4.100-60 ГОСТ - 12.40.084-76 ГОСТ-12.4.100-60 ГОСТ - 12.4.022-75 |
12 6 12 24 |
2 4 2 2 |
|
|
Рукавиці гумові Нарукавники |
ГОСТ-12.4.010-75 ГОСТ-12.4.010-75 |
4 чергові |
6 2 |
4.4 Вимоги безпеки праці при переробці насіння соняшника
На підставі стану охорони праці і її безпеки в господарстві запропоновано такий проект заходів покращення умов безпеки при переробці насіння соняшника:
Контролювати виконання наказів про створення здорових і безпечних умов праці у господарстві.
Своєчасна видача засобів індивідуального захисту.
Постійний контроль за своєчасним проведенням інструктажів та правильне ведення документації з безпеки праці. Виділення коштів на покращення навчальної бази з охорони праці; придбати сучасні кіно-та діафільми, плакати та інше.
При проведенні інструктажу на робочому місці допускати до самостійної роботи працівників тільки після проведення перевірки знань та навиків. Повторний інструктаж проводити через 6 місяців після первинного інструктажу незалежно від кваліфікації, та стажу роботи, за програмою інструктажу на робочому місці з записом в журналі. Позаплановий інструктаж у господарстві проводити також тоді, якщо перерва у роботі з підвищеною небезпекою становила 30 календарних днів, для решти - 60 днів. Цільовий інструктаж проводити згідно положень про охорону праці з визначенням відповідних за проведення інструктажу та керівництво роботами.
До керування тракторами і комбайнами на польових механізованих роботах допускати лише осіб, що пройшли спеціальний курс навчання і мають посвідчення тракториста-машиніста та категорію С, яким виповнилося 18 років.
Роботи з хімічними консервантами, пестицидами, аміаком можуть виконувати особи яким уже виповнилося 18 років, і які пройшли медичний огляд і здали залік по вимогам безпеки.
Не допускати до керування та обслуговування механізаторів, які знаходяться в стані навіть легкого алкогольного сп'яніння.
Використовувати на технологічних операціях сільськогосподарські машини, що пройшли обкатку і технічний огляд (готовність і обладнання до експлуатації оформляти актом).
Заборонити експлуатацію машин без передбачених конструкцій захисних огороджень, також таких, які мають незадовільний стан або зовсім не мають підніжок, сходинок, опорних дощок з запобіжним бортиком перил, машин, які не мають нормативне - технічної документації.
Перед початком польових робіт проводити розширені інструктажі з вимог безпеки, як з основними, так із допоміжними робітниками.
Звернути особливу увагу на обов'язкову наявність сигналізації у агрегатів, у склад яких входять машини, обладнані робочим місцем; узгоджувати дії при русі і роботі агрегатів; усунути несправності та інше.
Після інструктажу зробити відповідні записи у журнал інструктажу. Забезпечити робітників, які працюють з отрутохімікатами, спецодягом та індивідуальними засобами захисту.
4.5 Проект заходів по охороні праці і дотримання вимог системи безпеки
При складанні плану заходів в основу покладені законодавчі документи з охорони праці в Україні.
З урахуванням цих документів передбачається покращити умови праці за рахунок впровадження комплексу заходів по охороні праці.
Таблиця 4.3 - План додаткових заходів з охорони праці
|
Заходи і місце впровадження |
Дата впровадження |
Посада виконавця |
|
|
1. Проведення курсового навчання спеціалістів, керівників дільниць, робітників |
04.01 2008 |
Інженер з охорони праці |
|
|
2. Обладнати дільниці з охорони праці на підприємстві в цілому, а також в гаражі і окремо по цехах |
15.01.15.03 2008 |
Інженер з охорони праці |
|
|
3. Провести ремонт огорож і запобіжних пристроїв механізмів |
21.01.16.02 2008 |
Майстри цехів |
|
|
Заходи запобігання травматизму |
|||
|
1. Розробити план-схему безпечного пересування техніки по підприємству |
1.30.04 2008 |
Інженер з охорони праці |
|
|
2. Обладнати дільниці захисними огорожами, справним інструментом, засобами пожежегасіння |
04.01.05.05 2008 |
Керівники дільниць |
|
|
Заходи по попередженню захворюваності на виробництві |
|||
|
1. Обладнати витяжну вентиляцію на дільницях і цехах підприємства |
3.21.02 2008 |
Майстри цехів, керівники дільниць |
|
|
2. Обладнати санітарний вузол на підприємстві (окремо по підрозділах) і в гаражі |
3.21.02 2008 |
Майстри цехів, керівники під-розділів, зав. гаражем |
|
|
3. Забезпечити працівників засобами індивідуального захисту |
02.01.2008 |
Керівники діль-ниць, майстри цехів |
|
|
4. Вимагати дотримання правил без-пеки при роботі з легкозаймистими і вибухонебезпечними матеріалами |
На протязі усього терміну роботи підприємства |
Керівники дільниць, завідуючі виробництвом |
|
|
5. Провести утеплення дверей і вікон в цілому на підприємстві і окремо по цехах |
10.10.15.10 2008 |
Керівники дільниць, завідуючий гаражем |
5. Економічна ефективність конструкторської розробки
Для обґрунтування доцільності впровадження в виробництво переобладнаної cушарки для просушування насіння сояшнику визначаємо витрати на виготовлення, річну економію по зниженню собівартості продукції при його впровадженні у виробництво, термін повернення капіталовкладень, річний економічний ефект, які складають основні техніко-економічні показники.
Витрати на виготовлення пристосування розраховуємо за формулою:
В = Вк + Во. д. + Вз. д + Вск. к. + Вз. в., (6.1)
де Вк - вартість виготовлення корпусних деталей, рам і каркасів, грн.;
Во. д. - витрати на виготовлення оригінальних деталей, грн.;
Вз. д. - ціна деталей які купуються, грн.;
Вск. к. - заробітна плата виробничих працівників, задіяних при складанні конструкції;
Вз. в. - загальновиробничні (цехові) накладні витрати на виготовлення конструкції, грн.
Корпусних деталей в нашій конструкції немає.
Оригінальними деталями в нашій конструкції є втулка шнеку, кришка і болт спеціальний.
Витрати на виготовлення оригінальних деталей визначаємо за виразом:
Во. д. = Ввр. н. +Вм, (6.2)
де Ввр. н. - заробітна плата виробничих робітників, заданих на виготовленні оригінальних деталей з урахуванням допоміжної заробітної плати і нарахуваннями по соціальному страхуванні, грн;
Вм - вартість матеріалів заготівок, для виготовлення оригінальних деталей, грн.
Основна заробітна плата визначається за формулою:
Ввр. н = t1. Bг. Kt, (6.4)
де t1 - середня трудомісткість на виготовлення окремих оригінальних деталей, t1 = 10 год.;
Вг. - годинна ставка робітників, яка вираховується по середньому розряду, Вг. =13,5 грн\год.;
Kt - коефіцієнт, враховуючий доплати до основної заробітної плати, Kt =1,03.
Тоді
Ввр. н = 10.13,5.1,03 = 139 грн.
Допоміжну заробітну плату визначаємо за формулою:
Вд.1 = (5-12). Ввр. н /100, (6.5)
Вд.1 = 10.139/100 =13,9 грн.
Нарахування в фонд соціального страхування, в фонд безробіття і в пенсійний фонд визначаємо із виразу
Всоц. = к (Вд.1+ Ввр. н) / 100, (6.6)
де
к - сумарний коефіцієнт нарахування на соціальне страхування, в пенсійний фонд і фонд безробіття.
Всоц. = 37 (13,9 + 139) / 100 = 56,6 грн.
Тоді заробітна плата виробничих робітників, задіяних на виготовленні оригінальних деталей буде
Ввр. н = Ввр1 + Вд.1 + Всоц., (6.7)
Ввр. н = 139 + 13,9 + 56,6 = 209,5 грн.
Вартість матеріалу заготівок, використаного для виготовлення оригінальних деталей буде дорівнювати
Вм1 = В1. Q3, (6.8)
де В1 - вартість одного кілограму заготовок, грн;
Q3 - маса заготівок, Q3 = 10,8кг.
Вм1 = 10,5.12 = 126грн.
Витрати на виготовлення оригінальних деталей становить
Во. д. = 209,5+ 126 = 335,5грн.
Закупівельними деталями для нашого пристосування є статор і ротор, які потрібно заказувати на ВАТ "Полтавський автоагрегатний завод" Вз. д = 980 грн.
Основну заробітну плату виробничих робітників, задіяних на складанні конструкції можна розрахувати за формулою:
Вск= Тск. Вг. Kt, (6.9)
де Тск - нормативна трудомісткість на складання конструкції, год., яку знаходимо з виразу
Тск= Kс. У tск, (6.10)
де Кс - коефіцієнт, який враховує співвідношення між повним і оперативним часом складання, Кс=1,08;
tск - трудомісткість складання окремих елементів пристрою, год.
Тск = 1,08.3=3,24 год.
Вг - годинна ставка робітників, яка вираховується по середньому розряду, Вг=13,5 грн/год.;
Кt - коефіцієнт, враховуючий доплати до основної заробітної плати, Кt=1,03.
Тоді
Вск= 3,24.13,5.1,03 = 45 грн.
Додаткову заробітну плату обчислюємо за формулою 6.5
Вд. ск = 10.45/100 = 4,5 грн.
Нарахування на соціальне страхування, в фонд безробіття і пенсійний фонд визначаємо з виразу 6.6
Всоц. ск=37. (4,5+45) / 100 = 2,1 грн.
Тоді формула для розрахунку заробітної плати виробничих робітників, задіяних на складанні конструкції з врахуванням допоміжної заробітної плати і нарахувань по соціальному страхуванні прийме такий вигляд:
Вск. к. = Вд. ск + Вск + Всоц. ск (6.11)
Вск. к. = 4,5 + 45 + 2,1 = 51,6 грн.
Загально виробничі (цехові) накладні витрати на виготовлення пристрою визначаємо за формулою:
Вз. в. = Ввр. Rз. в / 100, (6.12)
де Ввр - основна заробітна плата виробничих робітників, задіяних на виготовленні пристрою, грн;
Rз. в - процент загально виробничих витрат, Rз. в=10,5%.
Визначаємо основну заробітну плату виробничих робітників, задіяних на виготовленні пристрою
Ввр= Ввр. н + Вск (6.13)
Ввр= 209,5 + 45 = 254,5 грн.
Тоді загально виробничі (цехові) накладні витрати на виготовлення пристрою будуть
Вз. в. = 254,5.10,05 /100 = 26,7 грн.
Тепер підраховуємо витрати на виготовлення пристрою
В = 335,5 + 980 + 51,6 + 26,7 = 1393,8 грн.
Річну економію від зниження собівартості при впровадженні спроектованої пристрою розраховуємо за формулою:
Ер=ДС. n, (6.14)
де ДС - коефіцієнт враховує підвищення виходу олії на 3% з 1 тони, відповідно з кожної тони переробленого насіння збільшується вихід олії на 3,6 л, враховуючи ціну олії ДС = 28,8 грн.
nо - кількість переробленого насіння за рік, т.
Подобные документы
Ботанічна характеристика та види соняшника. Визначення панцирності соняшника. Біологічні особливості: місце в сівозмінні, добрива, сорти і гібриди. Передпосівний обробіток насіння, ґрунту, внесення гербіцидів, сівба. Догляд за посівами, збирання врожаю.
доклад [18,4 K], добавлен 27.07.2009Наукові основи організації виробництва соняшника. Організація та стан виробництва соняшника на підприємстві СТОВ "Петровський". Динаміка посівних площ, урожайності і валових зборів. Раціоналізація технології виробництва й основних виробничих процесів.
курсовая работа [81,6 K], добавлен 07.05.2012Народно-господарче значення соняшника. Адаптивний потенціал – основа технології селекції ліній і гібридів. Розрахунок коефіцієнта кореляції. Результати екологічного сортовипробування гібридів, сортів насіння, материнських та батьківських ліній соняшнику.
курсовая работа [73,1 K], добавлен 17.11.2014Значення сорту та якості насіння в сільськогосподарському виробництві. Районовані сорти сої та їх господарсько-біологічна характеристика. Причини погіршення сортового насіння та способи його попередження. Технологія вирощування репродукційного насіння.
курсовая работа [681,9 K], добавлен 15.11.2011Народногосподарське значення виробництва соняшника. Тенденції розвитку ринку соняшника в Україні. Економічна ефективність виробництва соняшнику, її показники, методика визначення. Умови і рівень розвитку сільськогосподарського виробництва в господарстві.
дипломная работа [176,5 K], добавлен 15.12.2013Головні методи захисту рослин. Вплив протруювання насіння на врожайність. Огляд конструкцій машин для навантаження та протруювання насіння. Методи знезаражування насіння сільськогосподарських культур. Охорона праці при роботі з комбінованою машиною.
дипломная работа [4,4 M], добавлен 26.04.2014Технологічний процес післязбиральної обробки і передпосівної підготовки насіння. Затарювання та складування, протруювання, очищення і сортування. Боротьба з хворобами, шкідниками та бур’янами. Відпуск готової продукції. Документування сортового насіння.
реферат [30,9 K], добавлен 16.06.2014Народногосподарське значення соняшнику. Перспективи розвитку соняшнику, його вплив на економіку підприємства. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва насіння соняшнику в господарстві "Кодимський" Первомайського району Миколаївської області.
курсовая работа [55,2 K], добавлен 11.02.2012Загальна характеристика олійних культур України (соняшник, льон-кудряш, гірчиця, озимий ріпак, рицина, арахіс, рижій). Ринок насіння соняшнику. Скорочення витрат насіння соняшнику в процесі збирання. Післязбиральна обробка та зберігання насіння.
контрольная работа [27,7 K], добавлен 07.10.2010Соняшник як основна олійна культура в Україні. Аналіз посівних площ соняшника у Зміївському районі Харківської області, динаміка урожайності цієї культури, валових зборів та факторів, що зумовлюють їх зміну. Шляхи підвищення урожайності соняшника.
курсовая работа [148,4 K], добавлен 08.05.2011
