№ пит.

Питання

Відповідь

1.

Фактори необхідні для росту рослин:

Необхідність в меліорації виникає коли:

Слово “меліорація”

означає...

Меліорація - це ...

Сільськогосподарська меліорація - це ...

Види сільськогосподарських меліорацій та їх характеристика:

тепло,

світло,

повітря,

волога,

поживні речовини.

Всі фактори взаємопов'язані і незамінні..

Відсутність, нестача або надлишок одного з них пригнічує ріст рослин

в природних умовах рослини не забезпечені всіма необхідними для росту умовами.

“поліпшення” (в перекладі з латинської)

науково обгрунтована система організаційно-господарських і технічних заходів, спрямованих на забезпечення та збереження природно-ресурсного потенціалу місцевості істотне поліпшення природних умов.

система заходів, спрямованих на покращення несприятливих для землеробства природних умов, з метою ефективного використання землі.

1) агротехнічна - прийоми обробітку грунту, спрямовані на зміну фізичних властивостей грунту та покращення мікрорельєфу (щілювання, глибока оранка, плоскорізний обробіток, снігозатримання, залуження крутих схилів та інше.).

2) фітомеліорація - вирощування деяких рослин з метою покращення водного, повітряного і сольового режиму грунту та накопичення в ньому поживних речовин;

3) Хімічна - внесення добрив, гіпсу, вапна та інших речовин для змінювання фізичних і хімічних властивостей грунту. Всі зазначені види меліорації прості, доступні, порівняно дешеві, дають ефект в рік застосування, але в деяких умовах малоефективні.

4) лісотехнічна - створення полезахисних лісосмуг, прияружних та інших насаджень для боротьби з водною та вітровою ерозією грунту.

Вплив на навколишнє середовище багатогранний, але “починає працювати” через 10-11 років, малоефективна при великій крутизні схилів.

5) гідротехнічна - регулювання водного режиму грунтів шляхом зрошення або осушення, будівництво споруд для боротьби з водною ерозією грунтів.

Складні, дорогі але ефективні.

6) культуртехнічні - заходи по поліпшенню властивостей грунту та його поверхні для приведення в стан, придатний для сільськогосподарського використання.

Необхідні при осушенні боліт і покращенні природних кормових угідь.

Культуртехнічні заходи: видалення каміння, пеньків, купин та інш.

2.

Значення меліорації:

Ефективність меліорації:

Особливості гідромеліорації

Зменшує залежність с.-г. виробництва від погодних та інших природних умов;

Дозволяє отримувати гарантовані високі урожаї с.-г. культур;

Осушення лісів збільшує приріст деревини, покращує санітарно-гігієнічні умови місцевості.

- відчутна тільки при комплексному використанні меліоративних заходів;

- продуктивність земель при зрошенні підвищується у 2 ... 3 рази, а при осушенні - у 2 рази;

- створюються умови доля стабільного землеробства;

- при зрошенні зменшується негативний вплив посух.

- висока будівельна вартість;

- окупність через декілька років;

- необхідність високої культури землеробства на меліорованих землях.

3.

Фізико-географічні зони України та їх характеристика

1) Полісся. (західні і північні області)

Зона пере зволоження. Річна сума опадів перевищує сумарне випаровування. Грунти дерново-підзолисті, реакція ґрунтового розчину - кисла.

Значна частина земельних угідь постійно чи періодично перезволожена або затоплена.

Потрібноно осушення, вапнування кислих грунтів, внесення підвищених доз органічних добрив.

2) Лісостеп (центральні області). Природні умови різноманітні: на заході кількість опадів - 600 мм на сході майже половина років посушлива. Грунти - сірі опідзолені та чорноземи звичайні. Сірі грунти мають підвищену кислотність.

Меліоративні заходи: на заході - осушення вапнування кислих грунтів, органічні добрива в центральній і середній частині - зрошення

3)Степ (майже половина території країни).

Клімат теплий, кількість опадів - 300 - 475 мм. Посушливі періоди тривають до 30 - 60 днів. Грунти - чорноземи звичайні та південні, південно-каштанові грунти. Частина грунтів засолена.

Меліоративні заходи: зрошення, розсолення грунтів.

Майже на всій території України спостерігається водна і вітрова ерозії грунтів, тобто потрібні протиерозійні заходи.

4) Карпати

5) Кримські гори.

4.

Меліоративні системи України.

Сучасний стан меліорованих земель:

Перспективи розвитку меліорації згідно із Законом України “Про меліорацію земель”.

В кінці ХХ століття площа зрошуваних земель 2,6 млн. га. Зрошувальні системи: Каховська, Краснознам'янська, Північно-Рогатинська, Північно-Кримська, Первомайська, в Одеській обл. - Дністровська, Татарбунарська.

Площі осушуваних земель 3,2 млн. га.

Осушувально-зволожуючі системи: Верхньо-Прип'ятська, Берегівська, Латорицька, Кортеліська та інші.

- припинено будівництво та реконструкція існуючих систем;

- скорочуються площі поливних земель, порушується їх режим зрошення;

- низький рівень агротехніки.

- припинено роботи з хімічної меліорації;

- більшість осушених земель потребує докорінної реконструкції.

- майже половина земель, осушуваних закритим дренажем використовується як малопродуктивні кормові угіддя.

Розробка та реалізація державної програми

- хімічної меліорації грунтів;

- виробництва дощувальних машин;

- реконструкція існуючих зрошувальних і осушувальних систем;

- оптимальне використання меліорованих земель;

- захист земель від затоплення і підтоплення;

- гармонійне поєднання меліорації і екологічної безпеки навколишнього середовища.

5.

Характеристика земельних та водних ресурсів України

Природо перетворюючі функції великих меліоративних систем:

- розораність території 56% (найвища у світі);

- розораність с.-г. угідь - 81%

- залісненість - 14% (дуже низька)

- еродовано ріллі - 30%

- водні ресурси обмежені і нерівномірно розподілені на території країни.

Змінюються ґрунтоутворюючі процеси, мікроклімат, водний режим грунту, флора і фауна на меліорованих і прилеглих територіях.

Великі меліоративні системи визивають деформацію, а інколи - і руйнування довкілля.

Наприклад, осушення великих боліт - це руйнування багатої екосистеми.

При переосушенні лісових земель - гинуть дерева.

При нераціональному зрошенні - змінюється водний режим підгрунтових вод, змінюється їх рівень залягання і хімічний склад.

Будівництво водосховищ змінює водний режим річки, спричиняє затоплення і підтоплення земель.

Природоохоронні заходи при проектуванні, будівництві і експлуатації меліоративних систем

- розрахунок змін водного режиму меліорованих і прилеглих земель;

- створення заповідних територій і охоронних зон;

- раціональне використання води

- збереження родючого грунту при будівництві;

- попередження надходження в ріки дренажних вод з надлишковим вмістом хімічних речовин;

- недопущення переосушення боліт.

№ лист

Питання

Відповідь

1.

Кругообіг води - це

Види кругообігу води:

процес циркуляції води на земній кулі під впливом сонячної енергії та сили тяжіння.

- великий

- місцевий (материковий)

- малий (над океаном)

Процес кругообігу води в природі характеризується рівнянням водного балансу

Е_о + Е_с = О_о + О_с,

де Е_о, Е_с - випаровування з поверхні океану і суші

О_о, О_с - опади на поверхні океану і суші.

2

.

Водний баланс кореневмісного шару грунту - це ...

Схема водного балансу грунту

Рівняння водного балансу кореневмісного шару грунту:

- співвідношення надходження і витрати води в грунті.

? W = (О + П_п + П_г + К) - ( Е + S + В_г)

де ?W - зміна запасів вологи в грунті

О - опади;

П_п - надходження поверхневих

вод зі схилів;

П_г - надходження підгрунтових

вод;

К - конденсація водяної пари в грунті;

Е - сумарне випаровування

S - поверхневий стік

В_г - відтік ґрунтових вод

3.

Стік води - це ...

Показники, які характеризують поверхневий стік:

Водозбір - це ...

Забезпеченість стоку - це ...

Розрахункова забезпечен-

ність поверхневого стоку при проектуванні ставків.

Розрахунковий стік року при проектуванні зрошувальних систем.

рух води по поверхні землі а також а також у товщі грунтів і гірських порід у процесі її кругообігу.

1) коефіцієнт стоку - відношення величини стоку до кількості опадів;

2) модуль стоку - кількість води, яка стікає з одиниці площі водозбору за одиницю часу.

3) об'єм стоку - об'єм води, що стікає з водозбору за певний період часу.

4) шар стоку - товщина шару, який утворюється, якщо об'єм води, що стікає за певний період рівномірно розподілити по водозбору.

територія, з якої поверхневі води стікають у водоток або водойму.

- кількість років із 100 , коли стік буде саме таким, або більшим.

Середній багаторічний стік має забезпеченість 50%

- 10%, тобто 90 років із ста. Гребля буде затримувати весь поверхневий стік.

- 75 ... 80%

4.

Природні води:

Господарське значення поверхневих вод:

Види підземних вод, їх характеристика та практичне використання:

- поверхневі (моря, океани, ріки, озера, болота),

- підгрунтові (підземні)

- водопостачання

- зрошення

- судноплавство

- риборозведення та інше.

1) Грунтові води, що знаходяться у підвішеному стані в порах верхнього шару грунту. Використовуються рослинами.

Режим залежить від опадів і кон-

дененсації водяної пари;

2) Верховодка - залягає неглибоко на невеликих прошарках водоупорів, режимзалежитиь від опадів, практичного значення для зрошення не має, бо запаси невеликі;

3) Підгрунтові - утворюються на першому водоупорі; живляться атмосферними опадами; режим більш сталий, запаси більші ніж у верховодки, глибина залягання 5 ...20 м і більше. Можуть використовуватися для місцевого водопостачання;

4) Міжпластові безнапірні - знаходяться між двома водоупорами на глибині 20 ...50м і більше. Режим більш сталий. Вода чиста, часто солона. Водопостачання, зрошення.

5) Міжпластові напірні (артезіанські) - залягають між двома водоупорами, які мають форму чаші. Вода чиста, холодна, часто мінералізована. Режим сталий, запаси великі, глибина 200 м і більше. Водопостачання і зрошення.

6) Джерельні води - це підгрунтові води, які виклинюються на поверхню. Практичного значення не мають.

5.

Основні фізичні властивості грунту:

Основні водні властивості грунту:

1) Об'ємна маса - маса 1 см³ сухого грунту у природному стані. Залежить від механічного складу грунту, його структури;

2) пористість - сумарний об'єм пор, виражений в % від об'єму грунту.

1) вологоємність - здатність грунту вбирати і утримувати воду;

2) Повна вологоємність - найбільша кількість води, яку може вмістити грунт при заповненні всіх пор водою;

3) найменша вологоємність (НВ) - кількість води, яку грунт утримує в підвішеному стані.

Вологоємність виражається у % від пористості або від маси сухого грунту.

При зрошенні необхідно підтримувати вологість грунту на рівні найменшої вологоємності(НВ) і мінімально допустимої вологості (0,7 НВ)

4)Водопіднімальна здатність - властивість грунту спричиняти капілярне піднімання води. Висота капілярного піднімання коливається від 0,7 м (пісок) до 3 ... 5 м (суглинок)

5) Водопроникність - здатність грунту пропускати через себе воду. Залежить від механічного складу.

6.

Водний режим грунту - це

Значення водного режиму грунту у розвитку рослин

Типи водного режиму в умовах природного зволоження грунту:

зміна в часі запасів води в грунті

- вплив на повітряний, тепловий, поживний і сольовий режими грунту.

- мерзлотний (на території України не зустрічається)

- промивний (характерний для гірських районів Карпат і більшої частини Полісся), грунт щорічно промочується на всю глибину;

- періодично промивний - частина Полісся, західна і північна частина Лісостепу, де середня багаторічна норма опадів близька до випаровування вологи грунтом;

- непромивний ( Лісостеп , північ Степу, де випаровування води грунтом щорічно більше ніж випадає опадів);

- десуктивно-випітний - центр і південь Степу, де річна сума опадів значно менша випаровувальній здатності грунту, у зволоженні грунту можуть приймати участь підземні води, які залягають відносно неглибоко;

- випітний - характерний для степової зони там, де верхня капілярна кайма досягає поверхні грунту; відбувається засолення грунту.

№ лист.

Питання

Відповідь

1.

Методи регулювання водного режиму грунтів при їх недостатньому природному зволоженні

Призначення агротехнічних заходів та їх види:

Лісотехнічні заходи, призначення і види:

Гідротехнічні заходи, призначення і види:

1) Агротехнічні

Прості, доступні, дешеві, дають ефект в перший рік виконання, але не здатні радикально змінити водний режим грунту;

2) Лісотехнічні

Доступні, виявляють багатогранний вплив на навколишнє середовище, але “починають працювати” через 10-11 років, нездатні радикально змінити водний режим грунту

3) Гідротехнічні (зрошення)

Дорогі, складні, але створюють оптимальний водний режим грунту.

1) для збільшення вологоємності грунту: внесення органічних добрив, глибоке розпушування.

2) Зменшення випаровування води грунтом: вирівнювання поверхні, мульчування.

3) Зменшення випаровування води рослинами: знищення бур'янів, вирощування сортів з низьким водоспоживанням.

4) Зменшення поверхневого стоку: обробіток впоперек схилу, щілювання, кротування, снігозатримання.

зменшують швидкість вітру (отже зменшують випаровування), затримують сніг і поверхневий стік.

Полезахисні і водорегулюючі лісосмуги.

у разі недостатності агротехнічних і лісомеліоративних заходів для ліквідації дефіциту зволоження грунту, будують зрошувальні системи

2.

Зрошення - це ...

Обводнення - це ...

Види зрошення

- за призначенням

- за характером

Методи зрошення залежно від принципу розподілу води:

штучне зволоження грунту для отримання високих стабільних урожаїв с.-г. культур

комплекс гідротехнічних споруд і заходів, призначених для забезпечення водою безводних і маловодних районів.

- зволожуюче;

- удобрювальне;

- утеплювальне;

- промивне

- регулярне (вода подається систематично на протязі вегетаційного періоду)

- нерегулярне (разове) полив поверхневими водами весною - лиманне зрошення.

1) поверхневе

2) дощування

3) аерозольне

4) краплинне

5) внутрігрунтове

6) субірігація - штучний підйом і підтримання рівня підгрунтових вод.

3.

Зрошення впливає на...

При зволоженні грунту до стану найменшої вологоємкості

При надмірному зволоженні:

- водно-фізичні властивості грунту

- біологічні процеси в грунті

- мікроклімат

- створюється оптимальний для рослин водно-повітряний режим грунту.

- активізуються мікробіологічні процеси в грунті.

- прискорюється мінералізація органічних речовин

- поживні речовини розчиняються і стають доступними для рослин.

- знижується температура повітря

- збільшується урожай с.- г. культур, підвищується його якість.

Руйнується структура грунту, грунт запливає, ущільнюється, погіршується повітряний режим грунту, поживні речовини вимиваються в нижні горизонти, підгрунтові води піднімаються і можуть визвати засолення грунту.

4.

Зрошувальна система - це..

Види зрошувальних систем

- за конструкцією:

- за способом подачі води:

Елементи зрошувальної системи

Переваги і недоліки відкритих самопливних зрошувальних систем:

Переваги і недоліки закритих зрошувальних систем:

Комплекс споруд для забору води із джерела і розподілу її по полях.

- відкриті

- закриті

- комбіновані;

- самопливні

- з механічною подачею води;

1) джерело (ріка, озеро, ставок, підземні води)

2) водозабір (самопливний або насос)

3) магістральний канал (подає воду від джерела до зрошуваного масиву (МК).

4) розподільчі канали (подають воду до полів)

5) регулююча мережа тимчасові зрошувачі (поливні тр/пр), вивідні і поливні смуги, дощувальні машини (переводять воду у стан ґрунтової вологи)

6) скидна мережа(відводить зайву воду при спорожненні каналів при аваріях і зливах)

7) дороги

8) лісосмуги

9) гідротехнічні споруди (водовипуски, перепади, швидко токи, трубчасті переїзди, дюкери, акведоки).

- прості і дешеві але мають низький коефіцієнт земельного використання (К_зв)

- МК має довгу холосту частину

- великі втрати води на випаровування і фільтрацію з каналів.

- мають велику будівельну вартість

- матеріалоємні, але високий К_зв

- малі втрати води на фільтрацію і випаровування

- низька експлуатаційна вартість.

№ п/п

Питання

Відповіді

1.

Види поливів за призначенням:

1) Передпосівні, післяпосівні (невеликими поливними нормами для покращення сходів с.-г. культур;

2) Посадкові і післяпосадкові (невеликими поливними нормами для приживлення розсади);

3) Провокаційні (для дружного пророс- та бур'янів, потім їх знищують шляхом обробітку грунту);

4) Промивні (для видалення з грунту шкідливих солей)

5) Вологозарядкові (восени після збирання врожаю, полив великими поливними нормами для зволоження на глибину 1-2 м для створення запасів вологи, дають можливість відстрочувати основні поливи).

6) Удобрювальні (для внесення поживних речовин в грунт)

7) Основні вегетаційні (для відновлення запасів вологи в кореневмісному шарі грунту);

8) Протизаморозкові (для запобігання весняних і осінніх заморозків в садах і виноградниках);

9) Освіжні (тільки при дощуванні в самі жаркі години для зниження температури повітря і рослин).

2.

Поливна норма -

Зрошувальна норма -

кількість води, що подається на 1 га поля за один полив

M = 100 • h • (г - в ) м³/га

де h - активний шар грунту

б - об'ємна маса грунту т/м³

г - вологість грунту, яка відповідає його найменшій вологоємності; % від маси сухого грунтув = 0,7 ... 0,8 в_нв - мінімальна допустима вологість грунту.

кількість води, яка подається на 1 га поля за вегетаційний період (м³/га)

М_n = E - 10 ? з ? H - ( W_n - W ) - W _г

де Е - сумарне водоспоживання с.-г. культур, мм;

з - коефіцієнт використання опадів;

Н - кількість опадів за вегетаційний період, мм

W_n, W_{k -} запаси вологи в грунті на очат - ку і в кінці вегетаційного періоду м³/га

W_г - капілярне підпитування активного шару грунту підгрунтовими водами, м³/га.

3.

Режим зрошення с.-г. культур -

Кількість поливів

Способи визначення строків поливів:

Сутність методу С.М. Алнатьєва

сукупність зрошувальних і поливних норм, кількості та строків поливів.

n =

1) за вологістю грунту (складно, ведуться спостереження за вологістю грунту, полив призначається, коли вона наближається до в_мін = 0,7 в_нк;)

2) за критичними фазами розвитку рослин (пшениця: вихід в трубку, налив зерна); простий, дешевий, але не враховується вологість грунту;

3) за фізіологічними ознаками рослин (концентрація клітинного соку, ширина відкриття продихів - показники, які характеризують вологозабезпеченість рослин, дорогий, складний спосіб, але точний;

4) за зовнішніми ознаками рослин (рослини в'януть, жовтіють, засихають; простий дешевий спосіб, але поливи завжди запізнюються, втрачається частина урожаю.

5)біокліматичний метод (метод Алнатьєва ).

1) розрахунок сумарного водоспоживання с.-г. культури по декадах вегетації.

2) Розрахунок дефіциту вологи в грунті за кожну декаду

Д = Е - Н

3) побудова кривої суми дефіцитів по декадах.

4) встановлення строків поливів графічно за допомогою кривої суми дефіцитів.

4.

Призначення графіка поливів.

Поливна витрата -

Побудова рафіку поливів:

Недоліки неукомплектованого графіка поливів

Мета укомплектування графіку:

Правила укомплектування графіків поливів:

- наочне зображення поливного режиму

- визначення поливної витрати, за якою розраховують канали і споруди;

- для організації поливів при експлуатації системи.

кількість води, яку треба подати на поле за одиницю часу (л/сек.)

Q =

де Q - поливна витрата, с/сек.;

m - поливна норма, м³/га

F - площа поля, га;

Т - тривалість поливу, діб

1) по горизонталі відкладають строки поливів, по вертикалі - поливні витрати кожен полив зображається прямокутником у якого ширина = Т, а висота = Q

2) якщо поливи двох і більше культур співпадають в часі, то їх надбудовують один над одним.

1) перерви роботі системи

2) значні коливання у величині поливних витрат. Розміри каналів і споруд слід розраховувати на найбільшу поливну витрату. Під час перерв канали пересихають.

- зрізати піки

- заповнити провали на графіку.

1) змінюють тривалість поливу;

2) переносять строки поливу (до з-х діб)

3) поливи двох культур не повинні співпадати

3) об'єм води, який треба подати на поле за полив не повинен змінюватись

№ питан.

Питання

Відповідь

1.

Спосіб поливу - це ...

Способи поливу:

Види поверхневого способу поливу

Характеристика поливу по борознах

Характеристика поливу напуском по смугах

система технічних заходів, які забезпечують рівномірний розподіл води по полю.

1) Поверхневий,

2) Дощування,

3) Внутрігрунтовий,

4) Краплинний.

- по борознах,

- по смугах,

- затопленням (по чеках і

лиманне зрошення).

- поливають просапні, овочі, плодові, виноград;

- глибина борозен 12 ...25 см.

- довжина борозен 100 ... 400 м

- відстань між борознами 0,45 ...1 м;

- тупі (затоплювані) на важких грунтах з невеликими уклонами поверхні поля;

- проточні (наскрізні) на легких і середніх грунтах;

- уклон борозен максимальний 0,08

- зернові культури, трави, а також при вологозарядкових поливах;

- ширина смуг до 25 м (кратна ширина захвату сівалки);

- довжина смуг 80 ... 300 м

- уклон до 0,008

- валики висотою 15 ... 20 см нарізають одночасно з сівбою

- воду в смуги і борозни подають сифонами, трубками, з поливних трубопроводів або прокопами.

Характеристика поливу затопленням:

Переваги (+) і недоліки(-) поверхневого поливу:

- вирощування рису, промивні і вологозарядкові поливи, на мало уклонних (і < 0,001) і без уклонних ділянках;

- простий, дешевий, високопродуктивний

- масив ділять валиками висотою 0,5 м на чеки 0,5 ... 25 га, вали прохідні

- глибина затоплення до 15 см, тривалість затоплення залежить від виду культури.

+ простий

+ дешевий

- грунти запливають;

- неможливо точно регулювати поливну норму.

2.

Дощування - це ...

Умови застосування:

Переваги;

Недоліки:

Характеристика дощувальних машин і агрегатів:

Агрегат ДДА-100МА

Машина “Фрегат”

Машина ДДН-100

подача води на поле у вигляді штучного дощу.

- складний рельєф,

- легкі водопроникні грунти

Полив всіх культур, садів, виноградників пасовищ.

- високий рівень механізації

- точне регулювання поливної норми

- можливість використання при складному рельєфі

- забір води з каналів у виямці;

- не потрібно нарізати мілку зрошувальну мережу;

- менше ущільнюється грунт;

- можна із водою вносити добрива;

- покращується мікроклімат

- висока будівельна вартість, енергоємність і матеріалоємність

- нерівномірність зволоження при вітрі;

- великі втрати на випаровування.

- поливає всі культури крім садів і виноградників

- являє собою двоконсольну ферму довжиною 110 м, навішану на трактор;

- забирає воду з відкритих каналів (між каналами 120 м)

- поливає в русі;

- потребує ретельного вирівнювання доріг;

- ширина захвату 120 м;

- за сезон поливає 140 га;

- полив всіх культур, луків, пасовищ;

- багатопорна, автоматизована

колової дії;

- забирає воду з гідрантів закритої мережі;

- довжина тр/пр залежить від кількості опор і модифікації машини (до 571 м)

- використовується на 1-й або 2-х позиціях;

- за сезон обслуговує 160 га;

- поливає всі культури, сади і виноградники;

- дощувач начіплюється на трактор;

- воду забирає з каналів або тр/пр; відстань між каналами 120 м;

відстань між стоянками до 150 м;

- поливає по колу або сектору;

- працює позиційно;

Переваги: компактна, маневрена, поливає сади і виноградники.

Недоліки: велика інтенсивність дощу, нерівномірність поливу при вітрі.

3.

Умови використання підгрунтового (внутрігрунтового) зрошення:

За надходженням води в грунт системи бувають:

Переваги:

Недоліки:

- грунти з хорошою капілярністю;

- водоупор залягає неглибоко;

- в районах з дефіцитом води для зрошення

- напірні

- безнапірні

- вакуумні

В грунт вода надходить через отвори в трубах-зволожувачах або через стики.

- високий коефіцієнт земельного використання;

- не руйнується структура грунту;

- не утворюється кірка, отже зменшується кількість обробок грунту;

- економиться вода;

- полив автоматизований;

- нема перешкод для с.-г. машин.

- висока собівартість і матеріалоємність

- втрати води на фільтрацію;

- неможливо використовувати на легких (піщаних) грунтах

- слабе зволоження верхнього шару грунту, що ускладнює проростання насіння.

4.

Сутність краплинного поливу:

Умови застосування:

Елементи системи крапельного зрошення:

Переваги крапельного способу поливу:

Недоліки крапельного способу поливу:

Вода через мікроводовипуски подається безпосередньо в кореневмісну зону рослин.

- овочі, виноградники, пальметні сади;

- на масивах з великою крутістю схилів;

- при дефіциті водних ресурсів.

- джерело;

- насос;

- фільтр;

- вузол внесення добрив;

- магістральний тр/пр;

- поливні трубки;

- пульт управління.

- автоматизований;

- малі витрати на фільтрацію;

- з водою вносять добрива;

- можливість застосовувати на крутих схилах;

- економна витрата води.

- висока собівартість;

- необхідність глибокого очищення води.

№ пит.

Питання

Відповідь

1.

Елементи відкритої зрошувальної системи

Призначення провідної (постійної) мережі:

Вимоги до провідних каналів при проектуванні їх на плані:

Конструкція каналів:

1) поперечний переріз

2) за умовами прокладання на місцевості з урахуванням рельєфу:

- водозбір

- провідна зрошувальна мережа:

1) магістральний канал;

2) розподільчі канали

- регулююча зрошувальна мережа:

1) тимчасові зрошувачі;

2) вивідні і поливні борозни,

3) смуги, чеки, лимани,

4) переносні тр/пр

5) дощувальні машини.

транспортування води від джерела до ділянки, що зрошується.

- старші канали командують над молодшими;

- постійні канали проходять по межах полів (бажано по вододілу)

- загальна протяжність каналів повинна бути мінімальною;

- уклон каналів в межах 0,0003 до 0,007 (щоб не було розмиву, замулювання і заростання)

- трапецієвидний

- параболічний;

- прямокутний;

- напівкруглий;

- трикутний.

- канали у виямці

- канали в насипу

- в напіввиямці - напівнасипу

Розміри поперечних перерізів каналів розраховують залежно від максимальної витрати води, яка береться за графіком поливів, з урахуванням витрат на фільтрацію

2.

Регулююча (тимчасова ) зрошувальна мережа

призначення:

Елементи тимчасової мережі при поверхневому способі поливу:

Схеми розміщення тимчасових зрошувачів залежно від уклону поверхні поля

Механізація поверхневого поливу

розподіляє воду і переводить її у стан ґрунтової вологи.

- тимчасові зрошувачі (поливні тр/пр)

- вивідні і поливні борозни;

- поливні смуги;

1) повздовжня (напрям тимчасових зрошувачів співпадає з напрямом поливу і ? 0,004

1-розподільчий канал

2-тимчасові зрошувачі

3-вівідні борозни

4-поливні борозни

2) поперечна (тимчасові зрошувачі перпендикулярні до напряму поливу) і > 0,004

пересувний поливний агрегатППА-165У забирає воду з каналу або лотоків і закачує її в поливний гнучкий тр/пр довжиною 500 м.

3.

Гідротехнічні споруди на відкритих каналах

1) для розподілу і обліку води:

2) сполучні споруди для безпечного транспортування води на ділянках з великим уклоном

3) провідні споруди для подолання перешкод

- водовипуски

- водоміри

- підпірні споруди

- швидко токи

- перепади

- дюкери

- акведуки

- мости

- трубчасті переїзди

4.

Негативні наслідки від фільтрації води з каналів:

Заходи по зменшенню фільтрації води з каналів:

- зниження ККД системи

- засолення та заболочення земель.

- ущільнення дна і укосів каналів (простий, дешевий, строк служби до 5 років)

- кольматація (вмивання в дно і укоси глини, простий, дешевий, недовговічний до 5 років)

- бетонне облицювання (змншує фільтрацію у 5 ... 20 разів, строк служби до 25 років)

- асфальтове покриття (товщина 10...15 см, строк служби до 15 років)

- плівковий екран із засипкою зверху грунту або укладання бетонних плит. Строк служби до 5 років

5.

Призначення лотокових каналів

Форма поперечного перерізу:

Глибина лотоків

Довжина бетонних блоків

Переваги (порівняно з каналами):

- зменшення втрат води на фільтрацію;

- замість бетонування невеликих каналів;

- для забезпечення командування каналів в несприятливих топографічних умовах

- на косогорах, які можуть сповзати.

- параболічна;

- прямокутна;

- на півциркульна;

- трапецієвидна.

0,30 ... 1,2 м

3 ... 9 м

Лотоки укладають на грунт або на опорні плити. Стики між блоками ущільнюють гумовими прокладками, канатами та іншими способами.

При якісній герметизації швів ККД = 0,97, швидкість течії - 0,5... 5 м/ск

- виключені втрати на фільтрацію;

- вище КЗВ

- менші експлуатаційні затрати;

- ускладнюється переміщення с.-г. машин;

- не усуваються втрати води на скидання.

№ пит.

Питання

Відповіді

1.

Види джерел для зрошення та їх характеристика

Вимоги до джерел

Вимоги до якості води:

Зрошувальна здатність джерела

1) ріки в природному та зарегульованому стані (вода прісна, тепла, в деяких річках містить насоси, режим несталий) ;

2) озера, водосховища ( вода тепла, прісна)

3) підземні води (чисті, холодні часто мінералізовані);

4) води поверхневого стоку;

5) стічні каналізаційні води населених пунктів, ферм, промислових підприємств.

- вода повинна бути придатною для зрошення;

- запаси води повинні бути достатніми для потреб зрошення;

- джерело повинно бути поблизу зрошуваного масиву.

- температура 18 ... 20⁰С;

- мінералізація < 1г/л;

- невеликий вміст насосів діаметром > 0,1 мм.

- площа, яку можна полити з джерела

Зрошувальна здатність ріки визначається за формулою:

де F_зрош. - площа, яку можна полити з

джерела.

W_75-80% - об'єм витрати води 75-80% імовірності перевищення;

М_сер.зв. - середньозважена зрошуваль-

на норма

де М₁, М₂, М_n - зрошувальні норми брутто окремих культур сівозмін;

б₁ ; б₂ ; б_n - частка кожної культури в сівозміні.

2.

Способи забору води з джерела:

Види насосних станцій для забору води з поверхневих джерел

Лиманне зрошення - це

Умови застосування

Переваги (+) і недоліки (-) лиманного зрошення.

Класифікація лиманів та їх характеристика:

1) за характером заповнення

2) За конструкцією:

3) За глибиною наповнення

Зрошуваний масив

1 - самопливний без гребельний;

2 - самопливний гребельний

3 - механічний

Схема самопливного без гребельного водозабору

1 - шлюз - регулятор;

2 - магістральний канал;

3 - підпірний шлюз;

4 - випускний шлюз;

5 - скидне русло

Схема самопливного гребельного водозабору

6 - гребля;

7 - дамба

8 - промивний шлюз

9 - карман

- стаціонарні;

- сухопутні пересувні

- плавучі.

періодичне зрошення способом затоплення водами поверхневого стоку.

- в регіонах, де відсутні інші джерела води для зрошення;

- рельєф спокійний з уклоном 0,001 ... 0,005;

- наявність достатнього поверхневого стоку.

+ простий

+ дешевий спосіб зрошення;

+ затримується поверхневий стік, тобто попереджається змив грунту

- одноразовість поливу;

- нестабільність площі поливу по роках;

- неоднорідність зволоження.

1) безпосереднього заповнення (заповнюється поверхневими талими водами).

2) Заплавні (розміщенні в заплавах річок і заповнюються повеневими водами

3) Лимани, що заповнюються з водосховищ.

1) одноярусні

2) багатоярусні

- мілкі (04 ... 08 м )

- глибокі (0,4 ... 2 м

4.

Вибір місця під ставок

Характерні об'єми і рівні ставка:

Склад гідротехнічних споруд ставка та їх призначення:

- наявність балки коритоподібної форми із стійкими берегами.

- уклон дна і ? 0,005;

- грунти важкі;

- вище по схилу не повинно бути діючих ярів і населених пунктів;

- достатня площа водозбору.

- мертвий об'єм (для накопичення намулу і зимівлі риби);

- корисний об'єм (використовується для зрошення);

- робочий об'єм = корисний об'єм + об'єм води на випаровування + об'єм води на фільтрацію)

- повний об'єм (мертвий об'єм + робочий об'єм

РМО - рівень метрового об'єму,

НПР - нормальний підпертий рівень відповідає повному об'єму ставка

ФПР - форсований підпертий рівень допускається при пропусканні максимальної витрати води.

1 - гребля ( для створення водойми шляхом затримання поверхневого стоку;

2 - водозлив (для автоматичного скидання води вище НПР)

3 - водоспуск (для випуску води з будь-якого рівня.

4 - водозабір для зрошення

5.

Стічні води - це

Види стічних вод та їх склад:

Землеробськи поля зрошення (ЗПЗ)

Види ЗПЗ:

Умови використання стічних вод:

забрудненні господарсько-побутовими та промисловими відходами води, які виводять за межі населених пунктів і заводів через каналізацію

1) господарсько-побутові (органічні речовини, жири, миючі засоби, механічні домішки, бактерії)

2) промислові (механічні домішки, кислоти, мінеральні масла);

3) тваринницькі стоки (органічні речовини, механічні домішки, рештки кормів, бактерії яйця гельмінтів);

4) зливові (механічні домішки, мінеральні масла) формується на вулицях великих міст де є зливова каналізація.

зрошувальні системи, які використовують для зрошення стічні води.

- прийом стічних вод і зрошення цілий рік (на легких грунтах)

- прийом стічних вод цілий рік, зрошення - в теплий період:

- прийом і зрошення тільки в теплий період року.

- вирощування овочів (крім помідор, моркви, огірків, динь, кавунів), кормових зернових культур.

- поливи закінчуються за 20 днів до збирання урожаю.

- постійна зрошувальна мережа повинна бути закритою.

перед поливом стічні води очищають (пропускаючи через решітки, пісколовки і відстійники)

№ пит.

Питання

Відповідь

1.

Види засолення грунтів та причини його виникнення:

Послідовність вторинного засолення грунтів при великих втратах води з каналів і надмірних поливах:

Заходи щодо попередження вторинного засолення зрошуваних земель:

1) первинне (під впливом природних гідрогеологічних процесів.

Підземні води розчиняють гірські породи, збагачуються солями. В арідний (посушливій) зоні відбувається висхідний рух підземних вод, тому що випаровування вологи більше атмосферного зволоження. Вода випаровується - солі залишаються в грунті);

2) вторинне (піднімання рівня мінералізованих підземних вод внаслідок фільтрації в них поливної води). Виникає тоді, коли підземні води залягають не глибоко (з см), відсутній стік підгрунтових вод, великі втрати води з постійних каналів , надмірні поливи.

1) засолення вздовж постійних каналів,

2) плямисте засолення на полях;

3) суцільне засолення грунту на всій зрошувальній ділянці

1) будівельні: облицювання каналів, заміна відкритих каналів лотоками і трубопроводами;

заміна поверхневого зрошення дощуванням;

проектування скидної мережі для відведення надлишкових поверхневих вод;

2) експлуатаційні: своєчасний ремонт каналів, вирівнювання поверхні поля, точне дотримання режиму зрошення;

3) агротехнічні і лісотехнічні заходи: багаторічні трави, органічні добрива, руйнування плужної підошви; розпушування грунту після поливу; лісосмуги вздовж постійних каналів.

2.

Послідовність промивки засолених зрошуваних земель:

- глибока оранка;

- вирівнювання поля,

- влаштування чеків;

- подача води в чеки для зволоження грунту до НВ для розчинення солей, - повторна подача води (через 2 ...3 дні) - відведення води по скидній мережі або по дренажній;

- і так декілька разів. Промивка триває 2 ... 3 роки

3.

Призначення скидної мережі на зрошуваних землях

Розміщення скидної мережі

Призначення дренажу на зрошуваних землях.

Види дренажу:

Контроль режиму ґрунтових вод на зрошуваних землях

- відведення з поля надлишкових вод при спорожненні каналів, при аваріях, при зливах.

Скидні канали влаштовують по улоговинах або суміщають з кюветами доріг по межах полів.

Для відведення підгрунтових вод, якщо вони мінералізовані і залягають на глибині менше критичної і не мають природного відтоку.

- горизонтальний,

- вертикальний,

- комбінований.

Здійснюється за допомогою спостережних свердловин, розміщених рівномірно по всій території (одна свердловина на 100 ... 200 га)

№ пит.

Питання

Відповідь

1.

Осушення - це ...

Осушення необхідне...

Задачі осушення с.- г. угідь:

Об'єкти осушення в Україні

Найбільші осушувальні системи України:

- видалення надлишку води з поверхні землі та з грунту.

- при будівництві населених пунктів, заводів, аеродромів, доріг;

- при добуванні корисних копалин;

- при добуванні торфу;

- на с.-г. угіддях і лісових масивах.

- ліквідація причин пере зволоження грунту;

- підтримання оптимального водно-повітряного режиму грунту;

в Поліссі і Лісостеповій зонах (Львівська, Волинська, рівненська, Житомирська, Київська, Сумська, Івано-Франківська, Хмельницька, Чернігівська, Чернівецька та ін. обл.)

Берегівська, Верхньоприп'ятська,

Замисловецька, Ірпінська, Латорицька, Остерська, Трубізька, Турська

2.

Перезволожені землі поділяються:

1) в залежності від тривалості пере зволоження

2) постійно перезволожені землі поділяються на

3) залежно від розміщення і стадії розвитку болота поділяються на

1) тимчасово перезволожені (щороку в окремі періоди перезволожений кореневмісний шар грунту, решту часу грунт нормально зволожений)

2) постійно перезволожені (не використовуються в сільському господарстві.)

1) болота (шар торфу> 30 см)

2) заболочені землі (шар торфу <30 см)

3) мінеральні перезволожені землі (торф відсутній);

1) низинні (утворюються в пониззях, при заростанні водойм, шар торфу до 10 м, торф багатий на поживні речовини, шари торфу інколи чергуються з мінеральними прошарками; після осушення використовуються як с.- г. угіддя)

2) верхові (на плато в замкнутих пониззях, торф бідний на поживні речовини, тому що ступінь розкладання рослинних решток низька, реакція кисла, після осушення малопридатні для с.- г. угідь)

3) перехідні (в основному лісові болота, проміжне положення між низовими і верховими болотами);

3.

В залежності від причин перезволоження земель розрізняють такі типи водного живлення (ТВЖ) грунту:

На перезволоження грунтів також впливають

1) атмосферний (АТВЖ) (причина пере зволоження - атмосферні опади

2) підгрунтовий - (ПТВЖ) (причина - близьке залягання підгрунтових вод

3) підгрунтово-напірний (причина - вихід напірних підгрунтових вод через тріщини у верхньому водоупорі; болото знаходиться в глибокій котловині, осушення складне) (ПНТВЖ)

4) схиловий (делювіальний) причина - надходження поверхневих вод зі схилів. (СТВЖ)

5) намивний (алювіальний) причина - розлив річок (НТВЖ).

клімат, рельєф, геологічна будова.

4.

Вимоги с.- г. культур до водного режиму грунту:

Норма осушення -

Режим осушення - це

Показники режиму осушення:

Критична глибина залягання підгрунтових вод - це

Допустима тривалість затоплення під час вегетації с.- г. культур:

Вміст вологи в грунті впливає на вміст повітря в ньому.

Вимоги с.- г. культур до водно-повітряного режиму грунту залежать:

- від виду культури;

- фази її розвитку;

- механічного складу грунту.

Зернові - повітря 30%; вологість - 70% від пористості; глибина залягання підгрунтових вод - 0,8 м

Вимоги с.- г. культур до водного режиму перезволожених земель виражають нормою осушення.

глибина залягання підгрунтових вод, при якій в кореневмісному шарі створюється оптимальний водно-повітряний режим.

найбільш сприятливий для с.- г. культур і с.- г. техніки водний режим грунту.

- оптимальна вологість грунту;

- норма осушення

- критична глибина залягання підгрунтових вод;

- допустима тривалість затоплення

глибина, на якій підгрунтові води не впливають на водний режим кореневмісного шару грунту.

залежить від механічного складу грунту:

супісок - 300 см,

важкий суглинок - 550 см

багаторічні трави - 10 діб;

кукурудза - 0,8 доби;

зернові - 0,5 доби.

5.

Способи регулювання водного режиму:

1) агромеліоративні: вузько загінна оранка, поглиблення орного шару, кротування та інше.

Призначення: прискорення поверхневого стоку, збільшення випаровування води грунтом, підвищення акумулятивної здатності грунту, прискорення внутрішнього стоку.

Застосовуються як самостійні так і в поєднанні з гідромеліоративними засобами. Дешеві, прості, доступні.

2) гідромеліоративні: осушувальні і осушувально-зволожуючі системи

№ пит.

Питання

Відповідь

1.

Метод осушення - це ...

Спосіб осушення - це

Методи осушення залежно від типу водного живлення перезволожених грунтів.

Способи осушення залежать від:

Способи осушення:

принцип впливу на фактори пере зволоження грунту

інженерний прийом, який відповідає даному методу осушення.

1) прискорення поверхневого стоку (АТВЖ )

2) зниження рівня підгрунтових вод (ПТВЖ і ПНТВЖ)

3) перехват поверхневого стоку (СТВЖ)

4) захист від затоплення (НТВЖ)

- типу водного живлення (ТВЖ)

- метода осушення;

- майбутнього використання осушених земель.

- відкриті канали;

- закритий дренаж (горизонтальний, вертикальний, комбінований);

- нагірні канали;

- ловчі канали;

- захисні дамби;

- регулювання стоку річки;

- агромеліоративні заходи

2.

Види осушувальних систем:

- за конструкцією:

- за способом відведення води:

- за характером впливу на водний режим грунту

Елементи осушувальних систем:

1) відкриті;

2) закриті;

3) комбіновані;

1) самопливні;

2) з механічним відведенням води.

1) осушувальні (односторонньої дії)

2) осушувально-зволожуючі (двосторонньої дії).

1) водоприймач (річка, озеро, море, балка)

2) регулююча мережа (відкриті осушувачі і збирачі, закриті дрени)

3) провідна мережа (закриті і відкриті колектори, магістральний канал)

4) огороджуюча (захисна) мережа ловчі і нагірні канали, дамби

5) споруди на відкритій і закритій мережі;

6) дороги;

7) насосна станція в системах з механічним відведенням води)

3.

Регулююча мережа

- призначення:

- конструкція:

- принцип дії:

- за розміщенням на місцевості:

Характеристика відкритої регулюючої мережі:

- умови застосування:

Схеми розташування регулюючої мережі:

Переваги (+) і недоліки (-) відкритої регулюючої мережі:

Характеристика закритої мережі

- за матеріалами дрени бувають:

- глибина закладання:

-

- відстань між дренами залежить

Розміщення дренажу в плані:

Переваги (+) і недоліки ( - ) закритого дренажу

збирання надлишкових поверхневих і ґрунтових вод, регулювання водно-повітряного режиму кореневмісного шару грунту.

- відкрита (канали)

- закрита (дрени)

- дренажна мережа для зниження рівня підгрунтових вод;

- збиральна для збирання надлишкових поверхневих вод;

- систематична (на всій території)

- вибіркова (для осушення окремих знижень)

- осушення лісу, кормових угідь, боліт для добування торфу;

- для попереднього осушення боліт з наступним будуванням дренажу;

Відкриті збирачі і осушувачі нарізають через 50 ... 100 (150 м) довжиною 300 ... 500 м

1) поперечна

2) поздовжня

1 - магістральний канал

2 - колектори

3 - регулююча мережа

+ проста, дешева при будівництві.

- ускладнює роботу с.- г. машин

- під канали відчужується до 20% землі

- потрібно багато споруд

- на пасовищах канали треба огороджувати;

- висока експлуатаційна вартість

Частина недоліків усувається якщо канали замінити улоговинами.

- гончарні;

- пластмасові;

- з місцевих матеріалів (камінь, дерево, хмиз)

- нематеріальний дренаж (кротовий і щільовий)

1,0 ... 1,2 м

від механічного складу ґрунту

від уклону

і коливається 10 ... 35 (45) м

1) поперечна схема і_n > 0,005

1 - дрени

2 - колектор

2) повздовжня схема і_n < 0,005

+ не створюються перешкоди для роботи с.- г. машин,

+ менше експлуатаційні затрати ніж при відкритій системі;

- матеріалоємність.

4.

Провідна мережа

- призначення:

- склад:

- конструкції:

Проектування в плані

Переріз каналів:

Уклон дна

Швидкість течії

Спряження каналів у вертикальній площині

Відведення води з регулюючої мережі у водоприймач

- колектори молодші і старші;

- магістральний канал.

- відкрита;

- закрита;

- магістральний канал прокладають по найнижчих відмітках осушувальної площі;

- колектори проектують також по пониженнях місцевості;

- канали прямолінійні з мінімумом поворотів;

- спряження каналів під кутами 90⁰ ... 50⁰

- трапецієвидний

- параболічний.

- і = 0,0002 до 0,001.

- 0,2 м/сек. До 1,4 м/сек. Залежно від механічного складу грунту

1 - старший канал;

2 - молодший канал;

Дно старшого каналу нижче дна молодшого на 0,3 м, рівень води в старшому на 0,10 ... 0,15 м нижче. Дно дрен вище дна колектора, в який впадають дрени, на 0,3 ... 0,5 м.

5.

Споруди на відкритих каналах:

Споруди на закритій мережі

- шлюзи-регулятори;

- швидко токи;

- перепади;

- трубчасті переїзди;

- мости.

- устя дрен;

- з'єднувальні колодязі;

- перепадні колодязі;

- поглинаючі колодязі та інше.

6.

Огороджуючи (захисна ) мережа

- призначення

Нагірні канали

Ловильні канали

Захист осушувальної території від надходження зовні:

- поверхневих вод (нагірні канали);

- підгрунтових вод (ловильні канали або ловильні дрени);

- поверхневих вод при розливах річок (захисні дамби)

проектують в нижній частині схилу суцільними або переривчастими.

Поперечний переріз трапецієвидний, глибина до 1,5 м.

- необхідні у випадку надходження вод по похилому вдоупору;

- глибина залежить від глибини залягання водоупора (до 3 м);

- поперечний переріз - параблічний, бо канал глибокий;

Замість глибоких каналів проектують ловильні дрени.

7.

Способи зволоження осушувальних земель:

Сутність шлюзування:

Умови застосування:

Схема шлюзування

Переваги (+) та недоліки (-)

Шлюзування:

Поливна вода може подаватися зовні

Зволоження дощуванням.

- умови застосування:

1) підгрунтовий (шлюзування);

2) дощування;

на спаді весняної повені закривають шлюзи на колекторах

1 - рівень води до шлюзування;

2 - рівень води після закриття шлюзів

Вода з каналів просочується в грунт.

грунт легкий;

рельєф рівнинний;

земельні угіддя - луки.

1 - відкриті осушувачі;

2 - колектори;

3 - шлюзи-регулятори

+ простий,

+ не утворюється кірка, + дешевий;

- неможливість оперативного впливу на водний режим.

1 - відкритий осушувач

2 - колектор;

3 - водопідвідний канал

- напрям руху води при осушенні

напрям руху води при зрошенні

- вирощування овочів, садів