Методика обліку надходження і вибуття основних засобів

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра бухгалтерського обліку

Курсова робота

на тему

«Методика обліку надходження і вибуття основних засобів»

Київ 2014



ВСТУП

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку вітчизняної економіки пов'язаний з кардинальними змінами в структурі та формах власності, а також - в організації та управлінні виробництвом. Це зумовлює необхідність вдосконалення системи облікової інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.

Реформування системи бухгалтерського обліку в Україні є складовою частиною заходів, орієнтованих на впровадження економічних відносин ринкового спрямування. Трансформація обліку здійснюється в рамках реалізації стратегічного курсу нашої держави на інтеграцію до світового економічного простору, що передбачає адаптацію законодавства України до європейського рівня.

Діяльність кожного підприємства передбачає наявність засобів виробництва і відповідних матеріальних умов. Вони є одним з найважливіших елементів продуктивних сил, визначають їх рівень.

Головною передумовою здійснення будь-якого виробничого процесу є наявність відповідних засобів праці. Вони становлять близько 70%, активів підприємств. Їх склад і структура визначають вид діяльності та виробничу потужність підприємства.

Отже, роль і значення засобів праці у виробничому процесі та значна їх частка в загальній вартості активів і визначають основний зміст категорії "основні засоби".

Дослідження теоретичних положень та діючої практики організації обліку наявності та використання основних засобів в умовах трансформації бухгалтерського обліку до міжнародних стандартів дозволили визначити коло проблем, що гальмують процес управління виробництвом та знижують ефективність використання основних засобів. До таких проблем належать різні підходи до визначення сутності основних засобів та методики їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку, відсутність сталої визначеності складу основних засобів. Поряд з розкриттям сутності та методики обліку наявності та використання основних засобів особливої актуальності набувають дослідження проблеми нарахування амортизації, розвитку та вдосконалення в цілому системи амортизації, уточнення її ролі у відтворювальному процесі.

Теоретична й практична значимість обліку основних засобів, недостатній рівень їх дослідження стосовно сучасних потреб управління та дискусійність багатьох теоретичних положень обумовили вибір теми і визначили цільову спрямованість даного дослідження.

Теоретичну основу дослідження питань склали Податковий кодекс України, закони України, постанови, наукові праці зарубіжних та вітчизняних вчених, таких як: Алексєєва А. В., Білуха М.Т., Грабова Н.Н., Добровський В.Н., Крамаровський Л.М., Криницький Р.І., Нападовська Л. В., Лушкин В. А., Пономарьов В. Д., Ялдин І.В., Ачкасов А. Е., Носова С. С., Сопко В. В., Шеремет А. Д., Сайфулін Р. С., Шаповалова А. П. та інших.

Мета дослідження. Метою дослідження є розробка науково обгрунтованих рекомендацій та пропозицій щодо вдосконалення методики обліку надходження та вибуття основних засобів. Досягнення вказаної мети передбачає послідовне вирішення таких завдань:

- визначити економічну сутність основних засобів;

- провести економіко-правовий аналіз та огляд нормативної бази і спеціальної літератури;

- надати організаційно-економічну характеристику базовому підприємству;

- розглянути організацію обліку основних засобів

- проаналізувати первинний облік надходження та вибуття основних засобів

- вивчити аналітичний і синтетичний облік надходження та вибуття основних засобів;

- вивчити організацію обліку основних засобів в інформаційних бухгалтерських системах.

Об'єктом дослідження є облік надходження та вибуття основних засобів.

Предметом дослідження є теорія і практика бухгалтерського обліку надходження та вибуття основних засобів.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є системний підхід до розкриття економічної сутності основних засобів та процесу їх відтворення. До основних загальнонаукових методів дослідження, що використані автором, слід віднести діалектичний метод пізнання, логічний та структурно-функціональний методи. При дослідженні використовувались методи наукової абстракції, індукції та дедукції, аналізу і синтезу, порівняння, вибіркового обстеження та групування, а також інші прийоми економіко-статистичного дослідження.

Інформаційною базою роботи стали теоретичні та методичні розробки вітчизняних і зарубіжних вчених, законодавчі і нормативні документи, що регулюють діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, дані фінансової і статистичної звітності базового підприємства ПП «Тех-інмарк сервіс».



1. СУТНІСТЬ, ВИЗНАННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

Основні засоби підприємства повинні забезпечити належні матеріальні умови для здійснення господарської діяльності підприємства, зберігання необхідного обсягу виробничих запасів, проведення транспортних, розвантажувально-навантажувальних, фасувальних та інших підготовчих операцій, пов'язаних з отриманням та реалізацією продукції, наданням послуг, праці та відпочинку робітникам підприємства, підвищенням продуктивності їхньої праці та ефективності господарювання всього підприємства. Рішенню цих завдань сприяє цілеспрямована робота з формування обсягу та складу основних засобів, створення режиму та умов їх експлуатації, підтримки у робочому стані та вибору політики амортизації.

З економічної точки зору під терміном «основні засоби» розуміють матеріальні засоби, що використовуються у діяльності підприємства впродовж періоду, який перевищує 365 календарних днів від дати їх вводу до експлуатації і вартість яких поступово зменшується у зв'язку із їх фізичним або моральним зносом [30].

Характерними особливостями основних засобів є:

- використання в натуральному вигляді впродовж тривалого часу (не менше року);

- схильність до зносу, який виявляється у поступовій втраті можливої подальшої експлуатації у зв'язку зі старінням, закінченням резерву потужності (матеріальний знос) або втратою доцільності подальшої експлуатації у зв'язку з виникненням основних засобів, що мають якісніші характеристики (моральний знос);

- специфічний характер кругообігу та відшкодування вартості - через механізм поступової амортизації з віднесенням амортизаційних відрахувань на поточні витрати підприємства, і відповідно, вартість товарів (робіт, послуг).

Основні засоби підприємства відіграють значну роль в фінансово-господарській діяльності, забезпечують ефективність безперебійної роботи будь-якого підприємства. Проте питання залучення основних засобів носить як позитивний, так і негативний характер, адже потребує значних фінансових вкладень - обмеженість обсягів залучення, тобто залежить від фінансових можливостей та ефективної діяльності за попередній період; висока вартість залучення у порівнянні з іншими альтернативними; стримує зростання рентабельності власних коштів [47]. Враховуючи вище сказане приходимо до висновку, що задля ефективного використання основних засобів, для досягнення основної мети діяльності будь-якого підприємства необхідно більш зважено підійти до процесу управління щодо раціональності та повноти їх використання у фінансово-господарській діяльності.

Згідно з п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО) 7 «Основні засоби» основні засоби підприємства - це матеріальні активи які підприємство утримує з метою використання їх у виробничому процесі або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних та соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за один рік) [10]. Об'єкт основних засобів являє собою закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно.

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів [39].

Основні засоби за своїм складом та функціональним призначенням неоднорідні. В залежності від характеру участі основних засобів у операційній діяльності підприємства вони поділяються на основні засоби, які застосовуються в операційній діяльності та основні засоби, які не застосовуються в операційній діяльності.

Основні засоби, які застосовуються в операційній діяльності, зношуються поступово та переносять свою вартість частками, за мірою зносу. До основних засобів, які застосовуються в операційній діяльності відносяться: будівлі, споруди, силове обладнання, робочі машини, обладнання, вимірювальні та регулюючі прилади, лабораторне обладнання, обчислювальна техніка, інші машини та обладнання, транспортні засоби, інструмент, інвентар, господарчий інвентар, інші основні засоби.

Основні засоби, які не застосовуються в операційній діяльності безпосередньо не беруть участі в процесі виробництва. В процесі їх експлуатації вони зношуються поступово та втрачають свою вартість за мірою зносу. До основних засобів, які не застосовуються в операційній діяльності відносяться: споруди житлово-комунального призначення, культурно-побутового призначення, транспортні засоби, обладнання, інструменти та інші основні засоби для обслуговування житлових, комунальних та культурно-побутових потреб населення.

Як було вже відмічено раніше основні засоби відображаються в бухгалтерському обліку за первинною вартістю, яка складається із витрат на їх зведення чи придбання, включаючи витрати по їх доставці та встановленню.

Врахована на балансі вартість основних засобів визначається терміном балансова вартість. Балансова вартість може змінюватися тільки у випадках добудування, дообладнання, реконструкції, часткової ліквідації об'єктів чи в інших випадках, встановлених органами законодавчої та виконавчої влади держави.

Усі основні засоби, крім землі піддані фізичному та моральному зносу, тобто під впливом фізичних сил, технічних та економічних факторів вони поступово втрачають свої якості та приходять до непотребу. Поступове перенесення вартості діючих основних засобів на готовий продукт та накопичення грошового фонду для заміни зношених об'єктів називається амортизацією [36].

Відповідно до Податкового кодексу амортизація - це поступове віднесення витрат на придбання, виготовлення або поліпшення основних засобів, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених статтею 144 цього Кодексу.

В П(С)БО 7 “Основні засоби” амортизацію визначено як систематичний розподіл вартості об'єкту основних засобів, що підлягає амортизації, протягом строку його корисного використання.

Витрати, що підлягають і не підлягають амортизації в податковому обліку наведені на рис. 1.1.

амортизації підлягають витрати на:	придбання основних засобів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення
	самостійне виготовлення основних засобів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів
	проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів
	капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі
Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат на:	придбання і відгодівлю продуктивної худоби
	вирощування багаторічних плодоносних насаджень
	придбання основних засобів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних засобів, призначених для подальшого продажу іншим особам
	утримання основних засобів, що знаходяться на консервації

Рис. 1.1. Витрати, що підлягають і не підлягають амортизації в податковому обліку

Шляхом збільшення норм амортизаційних відрахувань можна посилити внутрішній інвестиційний потенціал та покращити фінансове становище підприємств. А внаслідок їх зменшення будуть збільшенні надходження до державного бюджету. Таким чином, нарахування амортизації в податкових цілях регулює відносини підприємств з бюджетом у відповідності з державною політикою економічного розвитку.

Підприємства самостійно обирають один із шести методів нарахування амортизації, визначаючи строки корисного використання об'єктів основних засобів і порядок формування їх вартості, яка передбачена податковим законодавством. Амортизація є вторинним явищем після зносу основних засобів і систематичним розподілом вартості необоротних матеріальних активів, що амортизуються, протягом строку їх корисного використання.

Основні засоби за своїм функціональним призначенням неоднорідні, тому для їх обліку використовують різні ознаки класифікації (рис. 1.2).

Основні засоби, які обслуговують операційну діяльність, характеризують групу довгострокових активів підприємства, які безпосередньо використовуються в його діяльності. До основних засобів, які обслуговують інвестиційну діяльність, належить група довгострокових активів підприємства, яка сформована в процесі здійснення ним реального та фінансового інвестування.

Основні засоби, які задовольняють соціальні потреби персоналу, являють собою групу об'єктів соціально-побутового призначення, які сформовані для обслуговування робітників підприємства і знаходяться в його володінні (спортивні споруди, оздоровчі комплекси, дошкільні дитячі установи).

Власні основні засоби характеризують групу довгострокових активів підприємства, які йому належать на правах власності і володіння.

До орендованих основних засобів належить група активів, які використовуються підприємством у відповідності з договором оренди. Більша частина основних засобів належить до промислової галузі. Вона безпосередньо пов'язана з операційною діяльністю.

Відповідно до п. 145.1 Податкового кодексу України з метою нарахування амортизації основні засоби поділяються на групи:

група 1 - земельні ділянки

група 2 - капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом

група 3 - будівлі, споруди, передавальні пристрої

група 4 - машини та обладнання



Размещено на http://www.allbest.ru

група 5 - транспортні засоби

група 6 - інструменти, прилади, інвентар (меблі)

група 7 - тварини

група 8 - багаторічні насадження

група 9 - інші основні засоби

група 10 - бібліотечні фонди

група 11 - малоцінні необоротні матеріальні активи

група 12 - тимчасові (нетитульні) споруди

група 13 - природні ресурси

група 14 - інвентарна тара

група 15 - предмети прокату

група 16 - довгострокові біологічні активи

При обліку основних засобів відповідно до п. 5 П(С)БО 7 «Основні засоби» вони об'єднуються в групи об'єктів, однакових за технічними характеристиками, призначенням і способом використання (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Групування основних засобів згідно П(С)БО 7 «Основні засоби»

Придбані (створені) основні засоби зараховують на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.

Склад витрат, з яких складається первісна вартість об'єкта основних засобів наведена в табл. 1.1.

Виплати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

Первісна вартість об'єктів основних засобів, зобов'язання за які визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об'єкта основних засобів, вона - справедлива вартість, погоджена засновниками підприємства (табл. 1.2).

Таблиця 1.1

Витрати, що формують первісну вартість об'єкта основних засобів

Витрати
суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків)	реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;	суми ввізного мита;	суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);	витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;	інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні до використання із запланованою метою.

Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкту в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат [28].



Таблиця 1.2

Характеристика складових первісної вартості залежно від шляху надходження на підприємство

Об'єкт основних засобів та шлях їх надходження	Первісна вартість
Декілька об'єктів основні засоби, закуплених за одну суму	визначається розподілом загальної суми пропорційно до справедливої вартості окремого об'єкта основних засобів
Безоплатно отримані основні засоби	дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання
Основні засоби, що внесені до статутного капіталу підприємства	погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість
Об'єкт, переведений до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції	дорівнює її собівартості, яка визначається згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку Запаси та Витрати
Основні засоби, отримані в обмін на подібний об'єкт	дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів
Основні засоби, отримані в обмін на неподібний об'єкт	дорівнює справедливій вартості переданого об'єкту основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

основний засіб актив витрата

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкту. Первісна вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.

На відміну від бухгалтерського в податковому обліку використовується термін основні засоби та результати операцій з ними, впливають на формування валового доходу чи валових витрат. Податковий облік основних засобів регламентується Податковим кодексом України. Згідно цього закону під основними засобами слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.Підприємство переоцінює об'єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість значно (більш як на 10 %) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу (рис. 1.4) [32].

Рис. 1.4. Порядок переоцінки вартості основних засобів

У разі переоцінки на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт. Переоцінена первісна вартість та сума зносу об'єкту основних засобів, визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об'єкту основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість. Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу основних засобів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку. Сума дооцінки залишкової вартості основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки - до складу витрат, крім випадків, що наведені в пункті 20 П(С)БО 7.

Перевищення суми попередніх уцінок над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості об'єкту основних засобів при черговій дооцінці вартості цього об'єкту основних засобів включаються до складу доходів звітного періоду з відображенням різниці між сумою чергової дооцінки залишкової вартості об'єктів основних засобів і вказаним перевищенням у складі іншого додаткового капіталу. Перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості об'єкта основних засобів спрямовуються на зменшення іншого додаткового капіталу із включенням різниці між сумою чергової уцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів і вказаним перевищенням до витрат звітного періоду.

При вибутті об'єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкту основних засобів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

2. ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ НОРМАТИВНИХ АКТІВ ТА ОГЛЯД СПЕЦІАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ З ТЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Сучасний етап розвитку нашої держави характеризується тим, що Україна намагається побудувати власну, самостійну і перш за все ефективно діючу економічну систему. На макрорівні це передбачає існування держави як суб`єкта світової економіки, налагодження ділових стосунків з іншими країнами, підвищення рівня економічного і соціального розвитку, добробуту населення. Держава ставить перед собою завдання, вирішення яких потребує насамперед повноцінного і раціонального функціонування господарюючих суб`єктів - підприємств, які виступають складовими частинами єдиного господарського механізму країни. А це в свою чергу потребує постійного вдосконалення управління господарськими процесами в усіх сферах господарювання, і особливо це стосується виробництва.

Нормативно-правове забезпечення є важливим аспектом для збереження стабільності розвитку системи бухгалтерського обліку і створення належних умов для послідовного та раціонального здійснення нею притаманних бухгалтерському обліку функцій у конкретному економіко-правовому середовищі.

Нормативно-правові акти повинні забезпечити відповідність національної системи бухгалтерського обліку загальновизнаним підходам до ведення бухгалтерського обліку, створити модель взаємодії систем обліку та оподаткування, переглянути допустимі способи оцінки майна та зобов'язань, створити умови для поглиблення аналітичності облікової інформації та забезпечення доступності (публічності) фінансової звітності.

Реформування нормативно-правової бази здійснюється за напрямами:

розробка першочергових та вдосконалення діючих положень (стандартів) бухгалтерського обліку та аудиту, що гармоніювали б з основними принципами і вимогами міжнародних стандартів;

перегляду первинних облікових документів, регістрів бухгалтерського обліку та інших носіїв обліково-економічної інформації, що належать до уніфікованої системи бухгалтерської облікової та звітної документації.

На цей час облік основних засобів, ефективності та інтенсивності їх використання в підприємствах регулюють нормативні документи, які можна умовно поділити на три групи:

Законодавчі та нормативні документи, що регулюють в цілому підприємницьку діяльність підприємств.

Законодавчі та нормативні документи, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку підприємствах.

Законодавчі та нормативні документи, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку операцій з основними засобами, ефективності та інтенсивності їх використання в підприємствах.

Серед чинних офіційних документів, які використовуються для ведення обліку надходження і вибуття основних засобів є:

Конституція (Основний закон) України [1] - проголошує права та обов'язки органів управління, суб'єктів підприємницької діяльності і громадян в Україні, використовується для забезпечення діяльності підприємств;

Господарський кодекс [2] - встановлює правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності;

Податковий кодекс України [3] - визначає норми амортизації основних засобів;

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” [4] - визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, використовується при дослідженні організації бухгалтерського обліку та правильності складання фінансової звітності базового підприємства;

Закон України “Про власність” [5] - регулює відносини власності на території України.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності” [6] - даним положенням визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс” [7] - визначається зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати” [8] - визначається зміст і форма Звіту про фінансові результати та загальні вимоги до розкриття його статей.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби” [10] - положення визначає методичні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 „Дебіторська заборгованість” [12] - визначено методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та розкриття її у фінансовій звітності.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 28 «Зменшення корисності активів» [14] - положення визначає зміст і порядок формування в обліку інформації щодо корисності основних засобів.

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій [16] - Перелік рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності.

Інструкція «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій» [17] - наводиться, коротка характеристика та призначення синтетичних рахунків і субрахунків, а також типова схема реєстрації та групування інформації про господарські операції.

Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків [18] - визначає порядок проведення інвентаризації основних засобів та визначення її результатів.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку [15] - положеннявизначаєосновнівимоги та правила щодо документального забезпеченнязаписів у бухгалтерськомуобліку.

Методичнірекомендації з бухгалтерськогооблікуосновнихзасобів [22] - встановлюютьтиповукореспонденціюрахунків з облікуосновнихзасобів.

ДержавнийкласифікаторУкраїни «Класифікаціяосновнихфондів» [21] - надаєперелікосновнихзасобів та їхкласифікацію за групами.

Наказ «Про затвердження типових форм первинного обліку» [23] - затверджено і введено в дію типові форми первинної облікової документації з обліку наявності на підприємстві і руху основних засобів.

Зробивши аналіз нормативної бази з питань бухгалтерського обліку основних засобів можна відзначити, що на сьогодні ці аспекти широко освітлені.

Недоліком законодавчої бази є те, що вони не мають постійного характеру, так як до них вносяться багаточисленні зміни і доповнення, що вимагає від фахівців з бухгалтерського обліку додаткового часу і зусиль для майже щоденного ретельного оперативного аналізу нормативної бази.

Одним з нормативних актів першої групи є Господарський Кодекс України, який визначає основні напрямки та джерела формування майна підприємства за рахунок розміщення капіталу. Так, майно підприємства відповідно до становлять основні засоби та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Як бачимо дане визначення не відображає повної сутності необоротних активів, так як у визначені присутні лише основні засоби підприємства.

Окрім того, законодавчо закріплено основні права підприємства на майно, переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів та іншого майна.

Таким чином, представлені вище нормативні документи регулюють розміщення капіталу в активи (майно) підприємства, що дає змогу юридично правильно здійснювати підприємницьку діяльність.

Серед нормативних актів другої групи виділимо зокрема Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, у якому визначаються основні моменти щодо можливості підприємством самостійно визначати облікову політику, обирати форму бухгалтерського обліку, розробляти систему управлінського обліку, звітності і аудиту господарських операцій, затверджувати правила документообороту і технології обробки облікової інформації.

Серед нормативних актів третьої групи виділяють інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку передбачає для обліку основних засобів використовувати групу синтетичних рахунків 1 класу, які за своєю сутністю є узагальнюючими. На практиці виникає необхідність їх розширення для більшої аналітичності та виходячи з інформаційних потреб. Окрім рахунків Інструкція передбачає їх кореспонденцію.

Бухгалтерський облік основних засобів будується на основі П(С)БО 7 “Основні засоби”. Оцінка основних засобів проводиться за вище зазначеними П(С)БО.

Зміни до П(С)БО 7 «Основні засоби» внесли деякі поправки до визначення об'єкту основних засобів - це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями та приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством. Нове формулювання точніше, ніж попереднє. Тепер можна чітко сказати, що для співвласників кожна частина основних засобів буде окремим об'єктом зі своєю вартістю, пропорційною до контрольованої частки.

Істотні поправки внесено до визначення первинної вартості об'єкта основних засобів при його купівлі: до сум, витрачених на установлення, монтаж і налагодження, додані витрати підприємства на транспортування.

В процесі господарської діяльності залишкова вартість об'єкта основних засобів може суттєво відрізнятися від його справедливої вартості на дату балансу. В такому випадку підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів. Зміни до П(С)БО 7 «Основні засоби» надають право самостійного вирішення підприємством, яка сума такого відхилення для нього істотна.

П(С)БО 7 “Основні засоби” передбачає наступні методи амортизації: прямолінійний, зменшення залишкової вартості, подвійного зменшення залишку, кумулятивний метод, виробничий метод. Проте більшість підприємств на практиці використовують податковий метод нарахування амортизації, так як цього вимагає податкове законодавство. Саме тому, запропоновані П(С)БО-7 методи амортизації на практиці рідко застосовуються.

Негативним, на нашу думку, у теперішньому стані законодавчих актів України, що регулюють фінансово-господарський механізм, є велика їх численність. Більшість з них є затвердженими органами влади змінами і доповненнями до законів і підзаконних актів, що є незручним для користувача, бо щоб одержати повний зміст оновленого нормативного документу потрібно співставити декілька його змінених варіантів.

Таким чином, важливим аспектом нормативного забезпечення є збереження стабільності розвитку системи бухгалтерського обліку і створення належних умов для послідовного та раціонального здійснення нею притаманних бухгалтерському обліку функцій у конкретному економіко-правовому середовищі. Питання обліку, аналізу та аудиту основних засобів досить суттєво висвітлені у нормативній літературі, але воно розглядається у більшості випадків лише з точки зору бухгалтерського та податкового обліку придбання, використання та ліквідації основних засобів підприємства. А щодо питання аудиту використання основних засобів підприємства, то кожне підприємство вирішує ці питання самостійно.

Розглянемо теоретичні аспекти та проблемні питання, представлені в літературних джерелах.

При написанні курсової роботи була використана спеціальна економічна література, в тому числі підручники, посібники, періодичні видання:

В посібнику за редакцією Орлової В. К. «Фінансовий облік» [45] висвітлюються основні теоретичні та практичні аспекти бухгалтерського обліку основних засобів;

Лишиленко О. В. в підручнику «Бухгалтерський облік» [39] - розкрив питання теоретичних основ обліку основних засобів, враховуючи вимоги чинного законодавства, а також Положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

За редакцією Хом'яка Р.Л. був виданий посібник «Бухгалтерський облік в Україні» [28], де викладені базові знання і практичні навички бухгалтерського обліку структур з різними формами власності на основі використання останніх нормативних документів, чинних в Україні. Окремо розглядається питання обліку основних засобів з представленням типових кореспонденцій рахунків;

В підручнику «Бухгалтерський фінансовий облік» за редакцією Бутинця Ф.Ф. [26] чітко висвітлені поняття основних засобів, їх оцінка, правильність документування та відображення господарських операцій з обліку надходження і вибуття основних засобів;

В статті Прокопенко В. «Купівля основних засобів: акцент на формуванні первісної вартості» [57] - сконцентрована увага на правилах формування первісної вартості основних засобів і їх купівлі за національну валюту;

Ільяшенко С. в статті «Безкоштовне передання основних засобів: облік і документальне оформлення» [52] - ділиться думками щодо розробки концептуального підходу до такого відображення, коли предмет безкоштовного передання - основні засоби;

Корнійчук Г. в статті «Основні засоби: бухгалтерська і податкова сутність» [55] - узагальнив бухгалтерський досвід і практику застосування Податкового кодексу України, з досконалою практичністю організував обліковий екскурс в життя основних засобів на підприємстві;

Стаття Маліної І. П. «Облік основних засобів: особливості та практичне застосування» [53] - подано практичні приклади обліку і нарахування амортизації необоротних активів за чинними методами;

Шандова Н. В., стаття «Використання основних засобів для прийняття управлінських рішень» [60] - розглянуто принципи прийняття рішень щодо організації фінансово-господарської діяльності в залежності від стану наявних основних засобів на підприємствах.

Як бачимо питання основних засобів досить суттєво висвітлено у періодичних виданнях, але дане питання розглядається у більшості випадків лише з точки зору бухгалтерського та податкового обліку придбання, використання та ліквідації основних засобів підприємства. А щодо питання аналізу і аудиту використання основних засобів підприємства, то кожне виробниче та невиробниче підприємство вирішує самостійно згідно вибраної облікової політики.

Необхідно зазначити, що даної теоретичної бази було достатньо для опрацювання та застосування для написання курсової роботи. Конкретизація загальнотеоретичних навичок повинна робитися з урахуванням змін в економіці, організаційних формах господарювання, відповідно змінам законодавства з порядку обліку та здійснення обліку і аудиту фінансово-господарської діяльності підприємств. Отже, дослідивши літературу що стосується обліку основних засобів можна зробити висновки: по-перше, недосконалість нормативно-правового забезпечення, що стосується навіть визначень, по-друге, велика кількість нормативно-правових документів, особливо при здійсненні особливих операцій з основними засобами, таких як бартер, реалізація тощо.



3. КОРОТКА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА БАЗОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

ПП «Тех-інмарк сервіс» створено відповідно з Господарським кодексом і Установчим договором від 10 березня 1996 р.

ПП «Тех-інмарк сервіс» є приватним підприємством, що займається будівельними роботами, роботами з реконструкцій будівель та споруд, усіма видами гідроізоляційних робіт.

Діяльність Підприємства здійснюється відповідно з чинним законодавством України, Установчим договором і цим Статутом.

Підприємство є юридичною особою, має повну господарську самостійність, печатку, штемпель, розрахунковий рахунок у банку. Підприємство має право від свого імені укладати договори і контракти з вітчизняними та закордонними підприємствами та фірмами; набувати майнових прав і нести обов'язок, бути позивачем та відповідачем в суді, арбітражному і третейському суді.

Підприємство відповідає за свої зобов'язання своїм майном. Підприємство не відповідає за зобов'язання держави, а держава не відповідає по зобов'язаннях Підприємства.

Підприємство створюється з метою отримання прибутку шляхом виконання: оздоблювальних робіт; гідроізоляційних робіт; малярних робіт; гіпсокартонних робіт; влаштування підвісних стель; влаштування полів; столярних робіт.

Підприємство є власником : майна переданого йому учасниками у власність; продукції, виробленої Підприємством в результаті наукової і господарської діяльності ; одержаних прибутків, а також іншого майна, набутого на підставах не заборонених законом .

Чистий прибуток Підприємства використовується для : створення резервного капіталу в розмірі 25 % від статутного капіталу; створення фонду виробничого і соціального розвитку ; виплат робітникам підприємства, зайнятим виробничою і господарською діяльністю.

Фонд виробничого і соціального розвитку використовується для розвитку матеріально-технічної бази Підприємства і вирішення питань соціального характеру для учасників і робітників Підприємства.

Напрямки використання фонду встановлюються кошторисом, який затверджується зборами учасників. Резервний фонд створюється за 3 роки і використовується на покриття збитків виникаючих в результаті господарської діяльності Підприємства. Підприємство створює амортизаційний фонд за рахунок відрахувань на повне відновлення основних фондів по встановленим нормативам . Фонд використовується для капітальних вкладень.

Розподіл чистого прибутку, одержаного Підприємством, проводиться по підсумкам його роботи за рік після затвердження фінансового звіту за рік.

Підприємство у встановленому порядку веде облік своєї господарської діяльності, складає і подає бухгалтерську і статистичну звітність.

Обов'язком Підприємства є своєчасні виплати усіх внесків і податків згідно чинного законодавства України .

Виконавчим органом Підприємства є директор. Директор обирається засновником строком на 5 років . Директор вирішує усі питання діяльності Підприємства за винятком тих, що входять до виключної компетенції зборів учасників .Збори учасників можуть винести рішення про передачу частини належних їм повноважень до компетенції директора .

Директор підзвітний зборам учасників і організує виконання їх рішень .

Директор діє від імені Підприємства в межах встановлених законодавством та установчими документами. Він мас право без довіреності виконувати дії від імені Підприємства.

Директор не може бути одночасно головою зборів учасників .

Ліквідація Підприємства проводиться призначеною ним ліквідаційною комісією, а в разі банкрутства чи припинення діяльності за рішенням суду - ліквідаційною комісією , що призначається цими органами .

ПП «Тех-інмарк сервіс» здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, веде статистичну звітність у встановленому порядку. Несе відповідальність за їх достовірність, та подає органам згідно з установленими формами та строками.

Бухгалтерія є самостійною економічною службою Підприємства (рис. 3.2). Очолює бухгалтерську службу головний бухгалтер, який звітує перед головою правління Підприємства.

Рис. 3.2. Схема структури бухгалтерії ПП «Тех-інмарк сервіс»

Головний бухгалтер Підприємства визначає посадові функції, встановлює обов'язки та права завідуючих відділами та працівників бухгалтерської служби.

Динаміка ресурсів ПП «Тех-інмарк сервіс» за 2010-2012 роки наведена в табл. 3.1 і на рис. 3.3.



Таблиця 3.1

Динаміка ресурсів ПП «Тех-інмарк сервіс» за 2010- 2012 рр.

№ з/п	Показники	2010	2011	2012	Відхилення 2012р.(+,-)
					Від 2010р.	Від 2011р.
					абс.	відн. (%)	абс.	відн. (%)
1	Основні засоби, тис.грн.	1430,3	681,1	757,7	-672,6	-47,03	76,6	11,25
2	Нематеріальні активи, тис.грн.	9,1	22,2	23,6	14,5	159,34	1,4	6,31
3	Середня вартість активів, тис.грн.	6875,4	3437,7	3271,9	-3603,5	-52,41	-165,8	-4,82
4	Середня вартість власного капіталу, тис.грн.	2265,7	1078,9	1043	-1222,7	-53,97	-35,9	-3,33
5	Середньооблікова чисельність працівників, осіб	84	76	78	-6	-7,14	2	2,63
6	Фондовіддача, тис. грн.	2,30	1,73	3,95	1,65	71,58	2,22	128,7
7	Продуктивність праці	80,68	37,68	89,14	8,46	10,49	51,46	136,5
8	Оборотність оборотних активів, кіл-ть оборотів	1,2	2,8	3,3	2,10	175,00	0,50	17,86

Рис. 3.3 Динаміка ресурсів ПП «Тех-інмарк сервіс» за 2010-2012 рр.

З наведених вище даних видно, що за останні 2 роки ресурсний потенціал підприємства значно зменшився. Так, основні засоби в 2012 році порівняно з 2010 роком зменшились на 672,6 тис. грн. (47,0%), середня сума активів в 2012 році склала 3271,9 тис. грн., що на 3604 тис. грн. (52,4%) менше ніж в 2010 р.

Сума власного капіталу також постійно зменшується - в 2011 році порівняно з 2010 роком вона знизилась на 1223 тис. грн. (54,0%), а порівняно з 2011 роком - на 35,9 тис. грн. (3,3%). В той же час нематеріальні активи постійно збільшуються протягом досліджуваного періоду: в 2012 році вони склали 23,6 тис. грн., що на 14,5 тис. грн. (158%) більше за 2010 рік і на 1,4 тис. грн. (6,3%) більше за 2011 рік.

Динаміка показників фінансових результатів діяльності ПП «Тех-інмарк сервіс» за 2010 - 2012 рр. наведена в табл. 3.2 і рис. 3.4.

Таблиця 3.2

Динаміка показників фінансових результатів діяльності

ПП «Тех-інмарк сервіс» за 2010 - 2012 рр.

№ з/п	Показники	2010	2011	2012	Відхилення 2012р.(+,-)
					Від 2010р.	Від 2011р.
					абс.	відн. (%)	абс.	відн. (%)
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Дохід від реалізації, тис.грн.	3291,7	1175,6	2992	-299,7	-9,10	1816,4	154,5
2	Чистий дохід від реалізації, тис.грн.	2743,1	979,7	2495,9	-247,2	-9,01	1516,2	154,7
3	Собівартість реалізованої продукції, тис.грн.	1148,1	546,7	1680,9	532,8	46,41	1134,2	207,4
4	Валовий прибуток, тис.грн.	1595	433	815	-780	-48,90	382	88,22
5	Інші операційні доходи, тис.грн.	74,6	58	96,3	21,7	29,09	38,3	66,03
6	Інші операційні витрати, тис.грн.	116,8	96,5	316,4	199,6	170,8	219,9	227,8
7	Інші доходи, тис.грн.	88,5	70,4	32,6	-55,9	-63,16	-37,8	-53,69
8	Інші витрати, тис.грн.	133,3	110,2	228,9	95,6	71,72	118,7	107,7
9	Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, тис.грн.	667	106,1	-162,1	-829,1	-124,3	-268,2	-252,7
10	Чистий прибуток, тис.грн.	466,9	74,8	-162,1	-629	-134,7	-236,9	-316,7

З табл. 3.2 видно, що з кожним роком показники фінансово-господарської діяльності ПП «Тех-інмарк сервіс» змінюються під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів, причому, як в позитивному, так і в негативному напрямках.

Проаналізувавши зміну показників, можна побачити, що дохід (виручка) від реалізації продукції у 2012 році зменшилася у порівнянні з 2010 роком на 299,7 тис.грн. або 9,1%, але збільшилася в порівнянні з 2011 роком на 1816,4 тис.грн. або 154,5%. Теж саме сталося і з валовим прибутком, який зменшився у порівнянні з 2010 роком на 780,0 тис.грн. або 48,9%, але збільшився на 382,0 тис.грн. або 88,2% у порівнянні з 2011 роком.

Рис. 3.4. Динаміка показників фінансових результатів діяльності

ПП «Тех-інмарк сервіс» за 2010 - 2012 рр.

Але разом з цим значно зменшується обсяг чистого прибутку, а в 2012 році підприємство замість отримання прибутків несе значні збитки, що є наслідком зменшення доходів та збільшення витрат діяльності. Про це свідчать такі дані: чистий прибуток у 2012р. зменшився у порівнянні з 2010р. на 629 тис.грн. (134,7%), у порівнянні з 2011р. на 236,9тис.грн. (319,7%). Разом з тим, рівень валового прибутку у 2012 році зменшився у порівнянні з 2010 та 2011рр. на 43,9% та 26,1% відповідно; а рівень витрат операційної діяльності у 2012р. збільшився у порівнянні з 2010р на 0,7% та зменшився на відміну від 2011р. на 14,8%, тобто темп зменшення валового прибутку випереджає темп зменшення витрат, що є негативним для діяльності підприємства.

Всі наведені вище показники свідчать про не досить ефективну фінансово-господарську діяльність підприємства. На наш погляд, це сталось внаслідок зменшення в досліджуваний період ресурсного потенціалу підприємства: зменшуються всі види активів (окрім нематеріальних активів), кількість робітників підприємства.

4. ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ НАДХОДЖЕННЯ І ВИБУТТЯ

ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

Основа будь - якої системи бухгалтерського обліку - це первинні документи які складаються в момент здійснення господарської операції і становлять систему документальної реєстрації даних про стан і рух майна підприємства. Первинні документи забезпечують інформацію фінансовий, управлінський та податковий облік.

Відповідно до Закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні всі записи у реєстрах бухгалтерського обліку повинні підтверджуватись первинними обліковими документами. Отже, всі операції з руху основних засобів, їх наявність відображається в обліку на підставі первинних документів.

Первинний документ - документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені в момент здійснення кожної господарської операції під час здійснення господарської операції, а , якщо це неможливо , безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкованості обробки інформації на підставі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Для документування руху основних засобів на підприємстві ПП «Тех-інмарк сервіс» використовуються уніфіковані форми первинних документів (табл. 4.1).

Введення в експлуатацію та оприбуткування придбаних основних засобів здійснюється комісією, яка призначається розпорядженням керівника ПП «Тех-інмарк сервіс», до складу якої входять матеріально-відповідальні особи, які отримують основні засоби, фахівець з технічного стану об'єкту (головний інженер) та представник бухгалтерії.

Придбання і введення в дію об'єкту комісія оформляє Актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів по формі ОЗ-1 [19].

Таблиця 4.1

Характеристика документального забезпечення обліку операцій з основними засобами

Назва типової форми	Призначення типової форми первинного обліку основних засобів
ОЗ-1 Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів	Складається на кожний об'єкт окремо; а на декілька - лише коли об'єкти однотипні, мають однакову вартість і прийняті одночасно на відповідальність однією і тією ж особою
ОЗ-3 Акт на списання основних засобів	Після ліквідації основних засобів і складання актів на списання основних засобів перший примірник передається до бухгалтерії, де на його підставі робиться запис до інвентарного списку основних засобів
ОЗ-6 Інвентарна картка обліку основних засобів	Робляться записи на підставі актів приймання передачі основних засобів та акту на списання основних засобів, у випадках: для обліку окремих об'єктів основних засобів, для групового обліку однотипних об'єктів основних засобів, які надійшли в експлуатацію в одному календарному місяці і мають одне і теж господарське призначення, технічну характеристику і вартість. Як правило, заповнюється в одному примірнику та знаходиться у бухгалтерії
ОЗ-7 Опис інвентарних карток по обліку основних засобів	Застосовується для реєстрації інвентарних карток. Складається в одному примірнику в бухгалтерії
ОЗ-9 Інвентарний список основних засобів	Застосовується в місцях експлуатації основних засобів для обліку кожного об'єкта за матеріально відповідальними особами. Дані, що містяться в цій формі, мають бути тотожними із записами в інвентарних картках обліку основних засобів
ОЗ-14 Розрахунок амортизації основних засобів	Використовується при нарахуванні зносу основних засобів

На кожний об'єкт складається окремий акт приймання-передачі не менш, ніж у двох примірниках. Акт є єдиним первинним документом, в якому вказується склад комісії, докладна характеристика об'єкта, джерело придбання, рік споруди, рік випуску заводом, дата введення в експлуатацію, стисла технічна документація. Вказується також хто прийняв необхідні відомості для нарахування зносу. У випадку, коли підприємство купує основні засоби, які вже були в експлуатації, в акті приймання-передачі вказують суму зносу. В 2008 році ПП «Тех-інмарк сервіс» придбало копіювальний апарат XEROX WorkCentre С118, що вже був в експлуатації, сума зносу на момент купівлі склала 347,85 грн. Акт затверджується керівником підприємства і передається в бухгалтерію.

Одиницею обліку основних засобів є окремий інвентарний об'єкт - закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього, або конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій. Інвентарним об'єктом визнається відокремлений комплекс конструктивно поєднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування і приладдя, загальне керування, єдиний фундамент, у результаті чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно.

В бухгалтерії ПП «Тех-інмарк сервіс» на кожен об'єкт основних засобів відкривається інвентарна картка обліку основних засобів (ф. ОЗ-6) на підставі акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. ОЗ-1), технічної та іншої документації. Аналітичний облік основних засобів в ПП «Тех-інмарк сервіс» та їх зносу ведеться за кожним об'єктом окремо.

В інвентарній картці записуються тільки основні якісні та кількісні характеристики основного засобу (назва підприємства, місце знаходження, рахунок, субрахунок, код аналітичного обліку, первісна вартість, норма амортизаційних відрахувань, рік випуску, сума зносу, дата введення в експлуатацію, номер у техпаспорті тощо). Всі зміни, що відбуваються з об'єктами основних засобів, обов'язково реєструються в інвентарній картці.

Для реєстрації Інвентарних карток використовують опис інвентарних карток обліку основних засобів (ф. ОЗ-7), записи в якому ведуться в розрізі класифікаційних груп (видів) основних засобів.