Управлінський облік витрат і доходів на підприємстві

Основні конкуренти:

ТОВ «Геркулес» м. Донецьк,

«Троянда» м. Луцьк,

«Ласунка» м. Дніпропетровськ,

«Сніговик» м. Дніпропетровськ,

«Луганськхолод»,

«Ласка» м. Кіровоград,

«Айс» м. Запоріжжя.

Аналіз ринку морозива показує, що найбільшими операторами ринку морозива у Донецькій області є:

ВАТ «Вінтер» - 30%;

«Троянда» - 25%;

ТОВ «Геркулес» - 35%;

«Ласка» - 10%.

Конкурентноздатність ВАТ «Вінтер» забезпечується високою якістю продукції, розширенням асортименту, низькими внутрівиробничими витратами і впровадженням енергозберігаючого обладнання, що забезпечує зниження собівартості виробляємої продукції й завоювання нових ринків збуту.

Підприємство є юридичною особою. Господарська діяльність ВАТ «Вінтер» здійснюється на основі повного господарського розрахунку і самофінансування, а при недостатності власних ресурсів - за рахунок залучених коштів, тому важливу роль має незалежність підприємства від зовнішніх джерел. Підприємство діє на принципах самоуправління, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок в національній валюті та валютний рахунок в банківських установах України, круглу печатку та штамп зі своїм повним найменуванням, знак для товарів, послуг, інші реквізити.

Підприємство володіє значною часткою власного капіталу, тобто має високу ступінь фінансової автономності, високу ступінь захищеності інтересів інвесторів та кредиторів.

На підприємстві відбувається поновлення виробничої бази за рахунок придбання нових та списання чи ліквідації морально та фізично зношених основних засобів. Також істотним фінансуванням підприємства є короткострокові кредити.

Підприємство має право самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до діючого законодавства.

Майно підприємства - це основні та оборотні кошти, а також інші цінності, які належать підприємству на правах власності і вартість яких відображена в самостійному балансі підприємства.

Керівництво поточною діяльностю підприємства здійснює одноосібно директор. Директор самостійно вирішує всі питання діяльності підприємства, крім тих, що належать до виняткової компетенції зборів засновників.

Прибуток є узагальнюючим показником фінансових результатів діяльності. Чистий прибуток, що залишається в розпорядженні ВАТ «Вінтер» після проведення обов'язкових платежів, розподіляється Радою засновників. Підприємство самостійно встановлює ціни і тарифи на свою продукцію, крім випадків, передбачених діючим законодавством.

Джерелом формування фінансових ресурсів є прибуток, амортизаційні відрахування, засоби, отримані від продажу цінних паперів, пайові та інші внески членів трудового колективу, підприємств, організацій, громадян, а також інші надходження.

До структурних пiдроздiлiв ВАТ «Вінтер» входять:

Основнi виробничi цеха:

фабрика морозива;

вафельний участок;

цех напiвфабрикатiв;

холодильник.

Допомiжнi пiдроздiли:

компрессорний цех;

енергомеханiчний участок;

ремонтно-механiчний участок;

котельна.

Невиробничого призначення:

на терiторiї ВАТ «Вiнтер» розташовано храм «Почаївської iкони Пресвятої Богородицi»

Директор, який є одним з двох засновників підприємства, керує підприємством згідно з рішенням співзасновника. Йому підпорядкований головний бухгалтер, який керує відділом бухгалтерії, який, у свою чергу веде облік виробництва, всіх розрахункових та інших операцій.

На підприємстві є також дослідницький відділ. Головний інженер-технолог, який підпорядкований безпосередньо директору, координує дії цього підрозділу.

Окремою ланкою організаційної структури ВАТ «Вінтер» виступає начальник постачання, який один забезпечує весь процес постачання на підприємстві.

Перекладацький, який підпорядкований безпосередньо директору, забезпечує пошук ринків збуту за кордоном.

Проте, найбільшу питому вагу в загальній кількості працівників підприємства займають працівники, які безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції.

2.2 Аналіз фінансового стану ВАТ «Вінтер» за 2007-2008 роки

Підприємство закінчило 2008 рік зі збитком. Для аналізу роботи підприємства є важливим питання - за рахунок яких видів діяльності (операційної, інвестиційної, фінансової чи надзвичайної) одержано цей збиток. Яка роль кожного з цих видів діяльності.

У 2008 році збиток підприємства порівняно з попереднім роком збільшився на 444.0 тис.грн. з 508.000 тис.грн. до 952.000 тис.грн., тобто на 87.4%. Це свідчить про неефективну роботу підприємства. За той же час відбулися такі зміни у фінансових результатах від різних видів діяльності підприємства (зі знаком «+» показано збільшення фінансового результату, зі знаком «-» його зменшення):

Таблиця 2.1

Зміни у фінансових результатах від різних видів діяльності за 2008 рік

Види діяльності	Знак зміни	Зміни у фінансових результатах
Операційна діяльність	-	715.000 тис.грн.
Фінансова діяльність	-	148.000 тис.грн.
Інші види	-	470.000 тис.грн.

З цього видно, що збільшення збитку відбулося за рахунок погіршення фінансових результатів від таких видів діяльності підприємства (табл. 2.2.)

Таблиця 2.2

Збільшення збитку від різних видів діяльності за 2008 рік

Види діяльності	Збільшення збитку
Операційна діяльність	53.64 %
Фінансова діяльність	11.10 %
Інші види	35.26 %

Фінансовий стан підприємства залежить, в основному, від операційної діяльності. Тому для аналізу роботи підприємства є важливим питання - які відбулися зміни у фінансовому результаті від операційної діяльності і за рахунок чого.

У 2008 році операційний збиток підприємства порівняно з попереднім роком збільшився на 715.0 тис.грн. з 813.000 тис.грн. до 1528.000 тис.грн., тобто на 87.9%. Це свідчить про неефективну роботу підприємства. За той же час відбулися такі зміни у фінансових результатах тих статей, від яких залежить операційний прибуток (у табл. 2.3 зі знаком «+» показано збільшення фінансового результата, зі знаком «-» його зменшення).

Таблиця 2.3

Зміни у фінансових результатах статей, від яких залежить операційний прибуток, за 2008 рік

Статті	Знак зміни	Зміни у фінансових результатах
1	2	3
Витрати на збут	+	1651.000 тис.грн.
Адміністративні витрати	+	356.000 тис.грн.
Податок на додану вартість	+	332.000 тис.грн.
Фінансовий результат від інших видів операційної діяльності	-	432.000 тис.грн.
Інші вирахування з доходу	+	106.000 тис.грн.
Собівартість реалізованої продукції	-	169.000 тис.грн.
Доход (виручка) від реалізації продукції	+	1993.000 тис.грн.

З цього видно, що збільшення операційного збитку відбулося за рахунок погіршення фінансових результатів таких статей (табл. 2.4.)

Таблиця 2.4

Збільшення збитку у фінансових результатах статей, від яких залежить операційний прибуток, за 2008 рік

Види діяльності	Збільшення збитку
Витрати на збут	57.39 %
Адміністративні витрати	12.37 %
Податок на додану вартість	11.54 %
Інші вирахування з доходу	3.68 %
Фінансовий результат від інших видів операційної діяльності	15.02 %

Таблиця 2.5

Аналіз фінансових показників ліквідності

Фінансові показники ліквідності	2007 рік	2008 рік	Норматив
1	2	3	4
Коефіцієнт покриття (ф1 ст. 260 / ф1 cт.620)	1,578	1,134	1
Коефіцієнт швидкої ліквідності (ф1 (ст.260 - ст.100 - ст.110 - ст.120 - ст.130 - ст.140)/ф1 cт.620.)	0,501	0,567	0,7
Коефіцієнт абсолютної ліквідності ф1(ст. 220 + ст.230 + ст.240)/ф1 cт.620.)	0,077	0,09	0,01

З аналізу табл. 2.5 показників ліквідності видно, що за 2008 рік тільки коефіцієнт швидкої ліквідності знаходиться за межами, визначеними нормативом. Це вказує на те, що платоспроможність підприємства може бути забезпечена тільки за рахунок швидкої реалізації запасів і, частково, за рахунок грошових коштів. Стан платоспроможності слід визнати достатньо напруженим. Але треба взяти до уваги, що за 2008 рік цей коефіцієнт збільшився.

У табл. 2.6 і 2.7 проаналізовані коефіцієнти, які характеризують фінансову стійкість підприємства та тип фінансової стійкості підприємства.

Таблиця 2.6

Аналіз фінансових коефіцієнтів, які характеризують фінансову стійкість підприємства

Назва коефіцієнта	2007 рік	2008 рік	Зміна	Норматив
Коефіцієнт фінансової автономії (ф1 ст. 380 / ф1 cт.640)	0,731	0,719	-0,012	0,5
Коефіцієнт фінансового ризику (ф1(cт.430 + ст.480 + ст.620 + ст.630)/ф1 ст.380)	0,368	0,39	0,022	0,5
Коефіцієнт маневреності власного капіталу (ф1(cт.380 - ст.080)/ф1 ст.380)	0,017	-0,016	-0,033	0,3
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами (ф1(cт.260 - ст.620)/ ф1 ст.620)	0,578	0,134	-0,444	0,1

Таблиця 2.7

Аналіз типу фінансової стійкості підприємства

Показник	2007 рік	2008 рік
Загальна величина запасів (ф1 сума строк 100-140)	7719	5304
Наявність власних оборотних засобів (Ф1 ст.380-ст.080)	487	-466
Величина функціонуючого капіталу (ф1 cт.380 - ст.080+ст.480)	3905	1098
Загальна величина джерел формування запасів (ф1 ст.380 - ст.080+ст.480+ст.500)	5605	2698
Ф1(ст.2-ст.1)	-7232	-5770
Ф2(ст.3-ст.1)	-3814	-4206
Ф3(ст.4-ст.1)	-2114	-2606

Виручка вiд реалiзацiї продукцiї ВАТ «Вiнтер» за 2008 р. склала бiля 53 млн.грн. По мiсяцям за 2006-2008 рр. реалiзацiя наведена у табл. 2.8.

Таблиця 2.8

Виручка вiд реалiзацiї продукцiї ВАТ «Вiнтер» за 2006-2008 рр.

Місяць	2006 рік	2007 рік	2008 рік
1	2	3	4
Січень	1445,0	1623,4	1506,3
Лютий	1327,9	1288,7	1651,4
Березень	2187,5	2202,8	3056,4
Квітень	3419,5	3385,8	3855,3
Травень	5926,6	8010,5	6999,8
Червень	7370,3	9832,2	8818,4
Липень	7496,9	8919,8	10198,5
Серпень	8068,3	7770,3	9310,7
Вересень	2572,3	3258,0	3058
Жовтень	1873,7	2048,3	1834,7
Листопад	1524,4	1460,3	1421,6
Грудень	1741,1	1588,7	1671,4
Iтого	44953,5	51388,8	53382,5

Підприємство для збiльшення обсягiв продажу у 2008 році проводило наступнi заходи:

передислокацiя морозильних ларей;

пошук нових клiєнтiв та укладання договорiв з ними;

випуск рекламної продукцiї (плакатiв, презенторов, листiвок, збiрника рецептiв);

контроль наповнення ларей;

участь у виставках та ярмарках;

ТУ на додатковий асортимент

При плануваннi годової iнфляцiї у розмiрi 7% за 2008 р., фактичний рiст цiн на продукцію ВАТ «Вінтер» склав за 12 мiсяцiв у порiвняннi з попереднiм роком:

Масло Крест'янське - 29%;

Молоко пастеризоване - 2%;

Молоко сгущене - 20%;

Молоко сухе знежирене - 23%;

Молоко сухе цiльне - 22%;

Какао порошок - 8%;

Яйце - 34%;

Мука 1с и в/с - 43% и 32%.

До 2008 року було виготовлено 6 нових видiв мороженого, у тому числi:

2 вида з наповнювачем Iзабелла - «Лаврскоє» плодово ягiдне в соковому покриттi 80г;

«Соборное» пломбiр в глазурi 80г;

2 вида рулетів: рулет-суфле «Шоколад-Банан» i рулет-суфле «Малина-Ванiль» в пластиковiй упаковцi 450г;

2 вида в новiй упаковцi: Ванiльне 100% морозиво, в тубi (450), «Шоколадное» 100% морозиво в тубi (400).

Теперiшнiй асортимент - 88 вида морозива дозволяє задовольнити потреби всього населення.

2.3 Проблеми, які впливають на діяльність підприємства

Iстотними проблемами, що впливають на дiяльнiсть ВАТ «Вінтер», є:

фiнансово-економiчнi проблеми. Серед них - пiдвищення цiн на енергоресурси, сировину i матерiали), а також дуже великi податки. Цi проблеми мають великий вплив на дiяльнiсть пiдприємства.

соцiальнi проблеми. Це низька платоспромiжнiсть споживачiв продукцiї, яка в першу чергу залежить вiд економiчних умов держави.

Основними проблемними питаннями побудови системи обліку і контролю процесу виробництва є:

облік процесу виробництва ускладнюється вибором бази розподілу непрямих матеріальних витрат, загальновиробничих витрат, визначенням і розподілом залишків використаних у виробництві сировини та матеріалів;

облік ускладнюється значним зростанням собівартості продукції через збільшення амортизаційних відрахувань і витрат з обслуговування виробничого обладнання.

На нашому підприємстві управління не децентралізоване. Це впливає на організацію бухгалтерського обліку витрат і формування собівартості готової продукції та не дає можливості своєчасно виявити відхилення фактичних витрат на одиницю продукції від нормативних.

Потрібно враховувати, що проблеми, існуючи на ВАТ «Вінтер» є спільними для підприємств молочної галузі.

Молочна промисловість в загальному обсязі виробництва продовольчих товарів в Україні має понад 25% і формує значний за обсягом ринок, що обумовлено важливістю даної продукції у споживанні. Значне місце в молочній промисловості займає виробництво морозива.

Криза української економіки, що торкнулася всіх галузей народного господарства, не оминула і молочну промисловість.

Починаючи з 2004 р., ринок морозива в Україні майже припинив зростання, щорічні темпи приросту становлять лише 5%, а це значно нижче від показників зростання на ринках інших харчових продуктів, таких, як пиво( 20% ) або кондитерські вироби ( 22% ).

Морозиво є сезонним продуктом. Спостерігається обвал продажу взимку у 5-10 разів порівняно з літом, адже рентабельність сягає 50-100%. Продаж холодних ласощів також гріє гуртовиків і роздрібних торгівців: ціна товару на шляху від підприємства до прилавку зростає щонайменше вдвічі. В особливо «гарячих» точках у спекотний день, приміром, у крупних містах або на курортах, пляжах, торгова націнка сягає й 300%.

Зараз виробники морозива починають активну боротьбу за прихильність роздрібних торгівців. Інколи парк морозильних вітрин у торгових точках зростає швидше, ніж споживання морозива.

Практика показує, правильна розкладка і наявність 20 асортиментних позицій у морозильній вітрині дасть змогу підвищити рівень продажу в сезон інколи вп'ятеро. Підприємству потрібно переходити з екстенсивного шляху завоювання і втримання своєї частки (насичення роздрібних точок власними морозильними вітринами) до інтенсивного, тобто витрачати кошти на ефективне їх функціонування. А це, своєю чергою, потребує комплексу заходів від банальної наявності асортименту в місцях продажу до позиціювання морозива як всесезонного продукту.

Нарощувати обсяг виробництва вітчизняні морозивники почали наприкінці 1990-х рр. Цьому сприяло загальне поліпшення економічного стану в Україні і, особливо, запровадження імпортного мита на морозиво в розмірі 1 євро за 1 кг.

З часом цінова конкуренція, яка спостерігалась на ринку морозива і була суттєвою проблемою для нашого підприємства, повільно відходить на другий план. Ціни та якість продукції ВАТ «Вінтер» та інших провідних виробників суттєво не відрізняються. Це стимулює підпрємство шукати нові методи просування продукції та боротися за підвищення культури споживання морозива, а також працювати над загальним підвищенням якості продукту.

У незалежній Україні тривалий час не існувало єдиних стандартів виробництва морозива. Внаслідок цього були відсутні чіткі нормативи щодо використання жирів рослинного походження, нових харчових добавок та компонентів. За різними оцінками, ринок неякісної продукції складав 20-30 %. Сьогодні на ринку налічується до 100 різних виробників, з них близько 10, у тому числі ВАТ «Вінтер» заповнюють своєю продукцією майже весь ринок.

Від упровадження єдиних обов'язкових стандартів наше підприємство тільки виграє. Воно не буде витрачати кошти на додаткову модернізацію. Це також надасть можливість розвивати експорт, особливо до країн Європи.

Вирішити проблему демпінгу та невисокої якості продукції можливо лише за умови посилення контролю виробництва морозива на національному рівні через впровадження обов'язкових стандартів якості.

Єдині стандарти сприятимуть структуризації ринку: зменшення кількості дрібних підприємств підвищить конкуренцію серед лідерів ринку. Більшість дрібних виробників не зможуть дозволити собі працювати з природними наповнювачами та з високоякісними добавками, якісно упаковувати продукт, організовувати рекламну підтримку та при цьому ще й підтримувати конкурентоспроможну низьку ціну.

ВАТ «Вінтер» до 70 % рекламних бюджетів витрачає на ATL-рекламу (каналами просування є радіо, телебачення, преса) та 30 % - на ВТL-акції (спеціальні заходи, акції, бонуси, подарунки, призи тощо). Компанія намагається випустити продукт, який буде єдиним та неповторним - морозиво з модними назвами в яскравій упаковці. Підприємство наголошує на технологічних нововведеннях: оптимізує асортимент, удосконалює рецептуру. Однак, технології можна копіювати або випускати щось близьке до продукту конкурента, який сподобався споживачеві.

Нашому підприємству не вистачає унікальної маркетингової активності, що, наприклад, може полягає у просуванні власного продукту на ринку морозива за допомогою упаковки. Як це зробила «Троянда». Вона активно почала розвивати ідею співпраці в просування продукції. Нещодавно спільно з фірмою «Ай Фрі» було запропоновано споживачам сандвіч з печивом у вигляді мобільного телефону. Упаковку продукту було використано як рекламну площу для просування рингтонів, картинок та заставок для мобільного телефону.

Суттєвих новацій від підприємства ніхто не очікує: варіації на базі традиційного морозива - йогуртове, сиркове, з наповнювачами (додають у процесі приготування маси) і добавками (додають до готової маси морозива) - стають основним способом виділитися на ринку.

Маркетингову стратегію потрібно удосконалювати, враховуючи головні тенденції, які спостерігаються при реалізації продукції: основний продаж забезпечує порційне морозиво так званого імпульсного попиту: у вафельних стаканчиках, брикетах або типу ескімо на паличці. Дедалі популярнішими стають великі упаковки (їх називають сімейними або зимовими) - відерця, лоточки, стакани вагою понад 90 г і пакети від 0,5 кг, а крім того - торти і рулети. Зростає популярність морозива на паличці. Відзначається тенденцію до перерозподілу ринку на користь дорогого морозива. Основним же каналом збуту в сезон усі оператори ринку одностайно називають вуличну торгівлю.

На ВАТ «Вінтер» змінилася й стратегія виведення на ринок нових марок. Якщо раніше підприємство ставило завдання «вкластися» в низьку собівартість і дотримати усередненого смаку, то сьогодні воно не боїться класти якісні натуральні інгредієнти, які коштують дорожче за синтетичні і сурогатні у 2-10 разів, і, звісно, виставляє відповідну ціну. У табл. 2.9 наведена структура виробництва морозива за ціною на підприємстві.

Таблиця 2.9

Структура виробництва морозива за ціною на ВАТ «Вінтер»

Ціновий сегмент	Ціна за упаковку 90 г	Частка виробництва
Дешеве	0,55-0,7 грн	50%
Середній	0,7-0,9 грн	30%
Дорогий	0,9-1,4 грн	12%
Дуже дороге	1,4-2,5 грн	6%
Елітний	від 2,5 грн	2%

Між підприємством і торговоми точками існують посередники-дистрибутори. У їх існуванні зацікавлені і підприємство, і роздрібний торгівець: дистрибутор бере на себе не тільки логістику, а й частку ризиків. А саме: підприємство відпускає великі обсяги товару за попереднім замовленням в одні руки й одразу отримує гроші, дрібний торгівець отримує відстрочку оплати влітку до п'яти, взимку до 14 днів, тоді як безпосередньо від підприємства такі пільги отримати неможливо. І головне, у дистрибутора, який від підприємства отримує генеральну знижку, він купує товар дешевше, ніж це можливо на підприємстві. Знижка від базової відпускної ціни для операторів коливається в межах 3-19% залежно від обсягу партії та історії ділових стосунків. Також у потужного дистрибутора завжди представлено повний асортимент продукції, бо завод насамперед обслуговує головних покупців. Влітку це набуває особливої актуальності, бо на непередбачуваних залишках грошей не заробити.

Серед основних проблем з роздрібною торгівлею можна назвати некоректне використання наданого обладнання і транспорту. Якщо у фірмовій морозильній вітрині 95% представленого товару - морозиво ТМ «Вінтер» - це велике досягнення, і першочерговим завданням стає створення спецпідрозділів з перевірки точок продажу. До речі, вони дають змогу виявити прогалини в роботі дистрибуторів, адже причиною появи «чужого» морозива у фірмових холодильниках часто буває відсутність певних позицій продукції на складі у дистрибутора. У цих умовах торгівлі нічого не залишається, як заповнювати фірмові морозильні скрині чиїм завгодно морозивом.

2.4 Методика проведення аудиту ВАТ «Вінтер»

Контроль фінансово-господарської діяльності ВАТ «Вінтер» поділяється на зовнішній та внутрішній.

Витрати підприємства є складовою частиною виробництва, тому їх контроль здійснюється одночасно із перевіркою всієї фінансово-господарської діяльності.

Зовнішній контроль діяльності досліджувального підприємства здійснюють такі установи:

1. Державна податкова адміністрація України - єдиний орган у структурі Державної влади, який здійснює фіскальний контроль за діяльністю платників податків. Основним завданням державної податкової інспекції є забезпечення Додержання законодавства про податки, повний облік усіх платників податків та інших обов'язкових платежів у бюджет, здійснення контролю і забезпечення правильності обчислення та сплати цих податків. Контроль здійснюється шляхом планових та поточних камеральних перевірок. При здійсненні планових перевірок контролюється правильність віднесення витрат підприємства до складу валових витрат для визначення в податковому обліку оподаткованого прибутку за період, що перевіряється. Також перевіряється наявність первинних документів, що підтверджують такі витрати та здійснюється перевірка показників податкової декларацій з даними бухгалтерського обліку. Камеральна перевірка проводиться за поточний податковий період при отриманні податковим органом квартальної (проміжкової) та річної звітності від платника податку, а саме Декларація про прибуток підприємства. В процесі камеральної перевірки контролюється відповідність даних додатків декларації до рядків самої декларації.

2. Органи статистики, на яких покладено повноваження контролю правильності ведення бухгалтерського обліку. В процесі перевірки контролюється стан організації бухгалтерського обліку витрат виробництва на витратних рахунках (згідно плану рахунків) та правильність кореспонденції витратних рахунків з іншими рахунками. Органи статистики здійснюють контроль аналогічно податковій інспекції шляхом організації планових та камеральних перевірок, використовуючи при цьому дані бухгалтерського обліку та дані бухгалтерської звітності (Звіт про фінансові результати).

3. Незалежні аудитори та аудиторські фірми, які з ініціативи власника підприємства виконують зовнішній фінансовий контроль, їх основною метою є захист інтересів замовника таких послуг. У додатку В наведений текст аудиторського висновку ВАТ «Вінтер» за 2008 рік.

Виходячи з цілей, яких необхідно досягнути контролеру при проведенні дослідження операцій з обліку витрат діяльності, формуються об'єкти контролю (див. рис. 2.1).

Методика проведення зовнішнього контролю витрат ВАТ «Вінтер» наведена нижче.



Рис. 2.1 Об'єкти контролю операцій з обліку витрат ВАТ «Вінтер»

Контроль операцій з обліку витрат на досліджувальному підприємстві необхідно розпочинати з інвентаризації об'єктів обліку (фактичний контроль). Це дає можливість виявити недостачі або лишки та правопорушення, якщо такі мають місце. Об'єктом інвентаризації при цьому виступає незавершене виробництво.

Незавершене виробництво має піддаватися найретельнішій перевірці не тільки на предмет фактичної наявності незавершених обробкою заготовок, деталей, вузлів, сумішей, маси, а й щодо визначення їх правильної оцінки (вартості).

Після вивчення фактичної наявності об'єктів обліку витрат діяльності контролер розпочинає документальну перевірку. Перед тим, як перейти до основного етапу контролю операцій з обліку витрат діяльності контролеру необхідно вивчати наказ про облікову політику щодо питань, які відносяться до обліку витрат.

Контроль операцій з обліку витрат діяльності рекомендується проводити наступним чином:

1. Перевірка дотримання умов визнання витрат підприємства. Умови визнання витрат згідно П (С) БО 16 було наведено вище.

2. Перевірка правильності формування собівартості продукції (робіт, послуг). При проведенні перевірки необхідно пам'ятати, що згідно П (С) БО 16 до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються тільки прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці та інші прямі витрати. Тобто, здійснюючи перевірку правильності формування собівартості продукції (робіт, послуг) необхідно, передусім, дослідити правильність включення витрат до собівартості.

Перевірка фактичної собівартості продукції є одним з важливих етапів ревізії. Ревізію потрібно починати з перевірки нормативної собівартості, перевірки звітів і калькулювання собівартості продукції за окремими видами виробів. Перевірка собівартості продукції здійснюється в розрізі калькуляційних статей затрат і визначення рівня собівартості окремих видів продукції. Особливу увагу звертають на можливі випадки коливання собівартості продукції за окремі періоди. Наприклад, якщо за певний період (місяць) підвищуються витрати і необґрунтовано збільшується собівартість продукції, то це може свідчити про наявність перевитрат сировини, матеріалів і напівфабрикатів та інших витрат. Також з'ясовують чи немає випадків необґрунтованого списання на собівартість продукції нестач і псування цінностей, витрат, які не мають відношення до виробничого процесу або перенесення їх з минулих періодів на місяць, що перевіряється, т.д.

Під час ревізії перевірці підлягають витрати за окремими калькуляційними статтями і підтвердження їх відповідними виправдовувальними первинними документами. Одночасно перевіряють можливі випадки різкого зниження витрат за окремими місцями, що може свідчити про завищення нормативів витрат або необґрунтованого перенесення витрат місяця, що перевіряється, на наступні періоди. Ревізія собівартості продукції допомагає встановити обґрунтованість списання витрат на її виробництво і реалізацію. Тому ревізор акцентує увагу на виявлення фактів списання і включення в собівартість продукції витрат і витрат, які не пов'язані з її виробництвом і реалізацією (витрати непромислових виробництв і господарств, витрати і витрати, які належать віднесенню за рахунок винних організацій і осіб, спеціальних коштів, резервів і витрат майбутніх періодів, прибутків і збитків). Особливо перевіряють витрати щодо безперспективних незакінчених робіт, а також робіт, які втратили актуальність, і приймають заходи щодо зупинення подальшого проведення затрат щодо них.

Ефективним методом перевірки правильності і документальної обґрунтованості списання витрат на виробництво за елементами і калькуляційними статтями є зустрічна перевірка і звірка даних первинних документів (лімітних карт, карт розкрою, вимог, забірних відомостей - з сировини і матеріалів) з даними аналітичного і синтетичного обліку (машинограмами, відомостями розподілу затрат сировини і матеріалів, заробітної плати, журналами 5 і 5-А, відомостями журнальної форми обліку, відомостями оцінки остаточного браку і розрахунку втрат від браку, даними оцінки залишків та недостач незавершеного виробництва) і звітними матеріалами (виробничими звітами цехів, періодичними звітами із собівартості). Одночасно перевіряється правильність оцінки матеріалів шляхом співставлення оцінки списаних матеріалів з обліковою їх оцінкою; правильність розрахованих відхилень від купівельних цін, оцінки незавершеного виробництва і обліку зворотних відходів. За рахунок цих факторів на окремих підприємствах має місце необґрунтоване регулювання собівартості продукції, що випускається.

3. Перевірка правильності накопичення та списання адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат. Вивчаючи операції з обліку адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат необхідно пам'ятати, що вичерпний перелік таких витрат наведено в п. п. 18, 19, 20 П (С) БО 16 «Витрати» . Тобто, контролер повинен перевірити правомірність віднесення витрат до адміністративних, витрат на збут, інших операційних витрат.

4. Перевірка правильності накопичення та списання фінансових витрат [26, с.163].

Щодо внутрішнього контролю, то багаторічна практика аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств та стану бухгалтерського обліку на них більш ніж переконливо свідчить про дуже низьку ефективність внутрішнього контролю, який функціонує на базі існуючого законодавства. На жаль, у чинному законодавстві ми знаходимо вимоги лише до внутрішнього фінансового контролю (постанова КМУ від 22.05.2002р. №685 «Про здійснення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади внутрішнього фінансового контролю»). Непрямо про необхідність організації дійового внутрішнього контролю сказано у Законі України від 16.07.99р. №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якого питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника [10, с.10].

Організація внутрішньогосподарського контролю відповідно до чинного законодавства покладена на керівника підприємства. На підставі затвердженого плану працівники, зайняті управлінням, здійснюють систематичний поточний контроль за діяльністю підрозділів підприємства. За результатами контрольних перевірок керівництво підприємства приймає рішення про усунення причин, що негативно впливають на діяльність підприємства.

Здійснення внутрішнього контролю на ВАТ «Вінтер» покладена на керівників та головного бухгалтера. Обов'язковим завданням для керівника підприємства є створення необхідних умов для правильного ведення бухгалтерського обліку. Тому ВАТ «Вінтер» щорічно виписує різноманітну бухгалтерську та методичну літературу; створюються умови для відвідування семінарів, конференцій. Щоквартально, начальники відділів звітують перед керівництвом про склад та розмір витрат поточного періоду та узгоджують прогнозний план витрат на наступний звітний період.

Починаючи з 2000р., щорічно, керівники розглядають зміни щодо наказу про облікову політику підприємства.

Обов'язковим завданням для головного бухгалтера є забезпечення дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, організації контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

Перш за все контролюється система документування та обліку, перевіряється законність та доцільність складених господарських операцій на основі первинних документів; достовірність відображення записів в облікових регістрах.

При здійсненні внутрішнього контролю за витратами підприємства головний бухгалтер ВАТ «Вінтер» застосовує:

нормативні перевірки, які являють собою вивчення вмісту відображеної в документі операції з точки зору її відповідності до чинних норм, правил та інструкцій;

арифметичну перевірку, яка полягає в контролі за правильністю підрахунків, зроблених при складанні конкретного бухгалтерського документа.

Раз в рік на ВАТ «Вінтер» проводиться інвентаризація матеріальних активів шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації та порівняння отриманих даних з даними бухгалтерського обліку.

Відповідальність за проведення інвентаризації згідно із законодавством покладається на керівника підприємства, до обов'язків якого входить: створення необхідних умов для її проведення у стислі терміни, визначення об'єктів, кількості і термінів проведення інвентаризації.

Вивчаючи бухгалтерську звітність ВАТ «Вінтер» можна зробити висновок, що суттєвих порушень законодавства щодо визначення витрат, правильності формування собівартості продукції, а також правильності віднесення витрат підприємства до адміністративних та витрат на збут не виявлено. Всі суми в бухгалтерській звітності підтверджені відповідними первинними документами.

Не досить досконалим, на думку автора даної магістерської роботи, є ведення внутрішнього контролю на підприємстві, що досліджувалось. Керівництву підприємства пропонується звернути на це увагу. Зокрема, пропонується проводити інвентаризацію декілька разів на рік. Таке впровадження стало б причиною для удосконалення обліку витрат і ретельного контролю за ними.

Висновки до розділу 2

У другому розділі даної магістерської роботи було зроблено організаційно-економічну характеристику ВАТ «Вінтер». Було виявлено, що досліджуване підприємство закінчило 2008 рік зі збитком, який порівняно з попереднім роком збільшився на 444.0 тис.грн., тобто на 87.4%. Це свідчить про неефективну роботу підприємства. Збільшення збитку відбулося переважно від операційної діяльності підприємства (53,64 %)

За 2008 рік тільки коефіцієнт швидкої ліквідності знаходився за межами, визначеними нормативом. Це вказує на те, що платоспроможність підприємства могла бути забезпечена тільки за рахунок швидкої реалізації запасів і, частково, за рахунок грошових коштів. Стан платоспроможності слід визнати достатньо напруженим. Але треба взяти до уваги, що за 2008 рік цей коефіцієнт збільшився.

При плануваннi годової iнфляцiї у розмiрi 7% за 2008 р., фактичний рiст цiн на продукцію ВАТ «Вінтер» склав за 12 мiсяцiв у порiвняннi з попереднiм роком приблизно на 20 %.

Також у другому розділі роботи було проаналізовано проблеми, з якими стикається підприємство та методику аудиту ВАТ «Вінтер». Було встановлено, що істотними проблемами, що впливають на дiяльнiсть ВАТ «Вінтер», є: фiнансово-економiчнi проблеми та соцiальнi проблеми, відсутність єдиних стандартів виробництва морозива, сезонність у реалізації продукції підприємства та недосконала маркетингова стратегія.

Контроль фінансово-господарської діяльності досліджуваного підприємства поділяється на зовнішній та внутрішній. Для виявлення недостачі або лишків та правопорушень, якщо такі мають місце, ВАТ «Вінтер» було запропоновано контроль операцій з обліку витрат розпочинати з інвентаризації об'єктів обліку (фактичний контроль). Об'єктом інвентаризації при цьому повинно виступати незавершене виробництво.

Вивчаючи бухгалтерську звітність ВАТ «Вінтер» можна зробити висновок, що суттєвих порушень законодавства щодо визначення витрат, правильності формування собівартості продукції, а також правильності віднесення витрат підприємства до адміністративних та витрат на збут не виявлено. Всі суми в бухгалтерській звітності підтверджені відповідними первинними документами.

3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ НА ВАТ «ВІНТЕР»

3.1 Аналіз витрат на ВАТ «Вінтер» за елементами витрат та статтями калькуляції за 2007-2008 роки

Економія витрат на виробництво одна з основних та вирішальних умов зростання грошових накопичень і прибутку. Джерелами зниження собівартості продукції є економія живої та матеріалізованої праці, що забезпечується раціональним та ощадливим використанням усіх видів ресурсів, дотриманням суворого режиму економії в усіх підрозділах підприємства, утворення проти затратного механізму господарювання.

Основними завданнями аналізу витрат є перевірка достовірності даних обліку і звітності про витрати підприємства, виявлення факторів, які впливають на їх формування. Оцінку динаміки загального обсягу витрат та їх структури можна зробити за результатами загального аналізу (табл. 3.1,3.2).

На рівень прибутку від надання (реалізації) послуг впливає такий чинник, як зміна показника собівартості продукції (робіт, послуг). Надпланове зниження собівартості реалізованої послуги дозволяє одержати додатковий прибуток, що дорівнює за розміром сумі зниження собівартості. Витрати на гривню реалізованої продукції (роботи, послуги) та на 1 грн. чистого доходу є основними показниками, які характеризують їх рівень і динаміку та ефективність використання трудових, матеріальних, грошових ресурсів.

Зниження витрат на гривню продукції характеризує успішність роботи підприємства з впровадження нової техніки, підвищення продуктивності праці і кваліфікаційного рівня працівників, раціонального використання ресурсів [33, с. 467-469].

Таблиця 3.1

Динаміка витрат ВАТ «Вінтер» за період 2007-2008 роки

№	Показники	Факт за	Відхилення 2008 року від
		2006 рік	2007 рік	2008 рік	2006 рік	2007 рік
1.	Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів), без ПДВ, тис. грн.	37425	42728	44283	6858,5	1555
2.	Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	23798	28164	27995	4196,7	-169
3.	Чистий прибуток, тис. грн.	1025,6	-508	-952	-1977,6	-444
4.	Витрати на 1 грн. реалізованої продукції, тис. грн.	0,635902	0,659146	0,632184	0,611898	-0,10868
5.	Витрати на 1 грн. чистого прибутку, тис. грн.	23,20427	-55,4409	-29,4065	-2,12212	0,380631

Витрати на 1 грн. реалізованої продукції визначається шляхом відношення собівартості реалізованих послуг до доходу (виручки) від реалізації цієї послуги, без ПДВ.

Витрати на 1 грн. чистого прибутку розраховується як співвідношення собівартості реалізованих послуг і чистого прибутку.

Аналізуючи дані табл. 3.1 видно, що зменшення собівартості реалізованої продукції в 2008 р. порівняно з 2007 р. на 169 тис. грн. привело до росту чистого збитку на 444 тис. грн. Наслідком цього є зменшення витрат на 1 грн. реалізованої продукції на 0,1 тис. грн. та незначного збільшення витрат на гривню чистого прибутку (0,38 тис. грн.).

Групування витрат на виробництво і реалізацію продукції за економічно однорідними елементами дає можливість визначити всі матеріальні, трудові і грошові витрати підприємства на виробництво продукції у звітному періоді. Таке групування є єдиним та обов'язковим для всіх підприємств незалежно від їх галузевої належності.

Для аналізу структури витрат по елементах та вивчення розвитку їх динаміки на ВАТ «Вінтер» за 2006-2008 роки доцільно користуватися аналітичною табл. 3.2.

З даних табл. 3.2 ми бачимо, що питома вага матеріальних витрат у 2008 році зменшилась порівняно із 2006 роком на 8 % та порівняно з 2007 роком на 5,3 %. Витрати на оплату праці пропорційно збільшилися відносно 2006 року на 6,5 % та 2007 року - 2,3 %. Відрахування на соціальні заходи та витрати на амортизацію збільшилися у 2008 році відносно 2006 року (на 2,7 % та 1,0 % відповідно), та збільшилися порівняно із 2007 роком (1,1 % та 0,9 % відповідно). Змін зазнали й інші операційні витрати у 2008 році вони зменшилися відносно 2006 року на 2,2 % та збільшилися у порівнянні із 2007 роком на 1,0 %.

Таблиця 3.2

Структура операційних витрат за елементами ВАТ «Вінтер»

за 2006 - 2008 роки, тис. грн.

№	Елемент витрат	2006	2007	2008	Питома вага витрат, %	Відхилення у 2008 році від
					2006	2007	2008	2006	2007
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1.	Матеріальні витрати	19037,9	23268	20146	52,9	50,3	44,9	-8,0	-5,3
2.	Витрати на оплату праці	9299,5	13900	14507	25,9	30,0	32,3	6,5	2,3
3.	Відрахування на соціальні заходи	3137,5	4797	5133	8,7	10,4	11,4	2,7	1,1
4.	Амортизація	2550,9	3333	3626	7,1	7,2	8,1	1,0	0,9
5.	Інші операційні витрати	1935,2	1004	1432	5,4	2,2	3,2	-2,2	1,0
6.	Разом витрат	35961	46302	44844	100	100	100	-	-

Отже, ми бачимо, що у 2006 році найбільшу вагу займали матеріальні витрати (52,9 %). На другому місці знаходяться витрати на оплату праці (25,9%), 8,7 % складають відрахування на соціальні заходи. Найменшу вагу в усіх трьох роках займають інші операційні витрати. У 2007 та 2008 роках ситуація не змінилася: найбільшу питому вагу у складі операційних витрат займають матеріальні витрати (50,3 % та 44,9 %), на другому місці стоять витрати на оплату праці (30,0 % та 32,3 %).

Динаміку операційних витрат ВАТ «Вінтер» за 2006-2008 роки зображено в табл. 3.3.

Таблиця 3.3

Динаміка операційних витрат за елементами фінансово-господарської діяльності ВАТ «Вінтер» за 2006 - 2008 роки.(тис. грн.)

Елементи	Факт за	Відхилення 2008 р. від
	2006	2007	2008	2006	2007
				В сумі	У %	В сумі	У %
1	2	3	4	5	6	7	8
Матеріальні затрати	19037,9	23268	20146	1108,1	5,8	-3122,0	-13,4
Витрати на оплату праці	9299,5	13900	14507	5207,5	56,0	607,0	4,4
Відрахування на соціальні заходи	3137,5	4797	5133	1995,5	63,6	336,0	7,0
Амортизація	2550,9	3333	3626	1075,1	42,1	293,0	8,8
Інші операційні витрати	1935,2	1004	1432	-503,2	-26,0	428,0	42,6
Разом:	35961	46302	44844	8883,0	24,7	-1458,0	-3,1
Собівартість реалізованих послуг	23798	28164	27995	4197,0	17,6	-169,0	-0,6

З даних табл. 3.3 бачимо, що в 2008 році спостерігається зменшення інших операційних витрат відносно 2006 року на 26 %. Всі інші елементи витрат зазнали збільшення. І зважаючи на те, що інші операційні витрати у 2006 році складали найменшу питому вагу, то це майже не вплинуло на суму операційних витрат у 2008 році, яка зросла на 8883 тис. грн. або на 24,7 %. Це призвело до росту собівартості продукції на 4197 тис. грн. або на 17,6%. Стосовно ж 2007 року спостерігається зменшення матеріальних затрат відносно 2008 року на 13,4 %. Всі інші елементи витрат зазнали збільшення. Проте за рахунок того, що саме матеріальні затрат у 2007 році складали найбільш питому вагу, то сума операційних витрат у 2008 році зменшилась на 1458 тис. грн. або на 3,1 %. Це призвело до зменшення собівартості продукції на 169 тис. грн. або на 0,6 %.

Проаналізувавши дані табл. 3.1 - 3.3 ми зробили наступний висновок: операційні витрати за елементами в процесі фінансово-господарської діяльності ВАТ «Вінтер» мають значний вплив на формування як собівартості наданих послуг, так і чистого прибутку.

Проте ми не можемо стверджувати, що зниження собівартості обов'язково призведе до збільшення чистого прибутку. Це ще залежить від величини доходу від реалізації продукції.

Для прийняття управлінських рішень щодо витрат підприємства результатів загального аналізу недостатньо. Отож, в період розбудови ринкової економіки досить актуальними є результати факторного аналізу.

Під факторним аналізом розуміють методику комплексного системного вивчення і вимірювання впливу факторів на величину результативних показників.

Один з прийомів проведення факторного аналізу є прийом елімінування.

Елімінування - означає усунення, виключення впливу усіх факторів на величину результативного показника, крім одного.

Мета аналізу витрат на виробництво за окремими статтями полягає у дослідженні впливу окремих статей витрат на собівартість та виявлення закономірностей динаміки собівартості [33, с 349].

Даний аналіз на ВАТ «Вінтер» не проводиться. Однак, враховуючи сучасні умови господарювання, вважаємо такий аналіз витрат доцільним.

Для цього пропонуємо приклад звітної калькуляції (табл. 3.4, 3.5), в якій наводяться показники, які дають змогу порівнювати фактичну і планову собівартість. Це дає можливість визначити, наскільки знизилась собівартість одиниці продукції порівняно з плановою як в цілому, так і по кожній статті витрат.

З наведеного прикладу калькуляції видно, що по всіх статтях витрати порівняно з минулим роком знизилися. Порівняно з планом за статтями «Сировина й матеріали»,»Напівфабрикати», «Купованні комплектуючі вироби», «Заробітна плата виробничих виробників», допущені перевитрати. В результаті на один торт «Венеція» отримано перевитрати в сумі 0,38 грн. (19,05-18,67), що в цілому складає 2,0% від його планової собівартості.

Таблиця 3.4

Запланований і фактичний випуск торту «Венеція»

Виріб	Випуск виробів, шт
	За планом	За фактом
	2008 р.	2007 р.	2008 р.	2007 р.
Торт «Венецiя»	33500	41000	34200	42100

Таблиця 3.5

Звітна калькуляція

Статті витрат	Собівартість, грн.
	За звітом за 2007 рік	За планом	Фактично за 2008 рік
Сировина і основні матеріали	1,41	1,38	1,4
Куповані комплектуючі вироби	12,9	12,32	12,52
Допоміжні матеріали	0,02	0,02	0,01
Всього: матеріальні витрати	14,33	13,72	13,93
Основна: додаткова зарплата	4,11	3,52	3,64
Відрахування до пенсійного фонду	1,32	1,13	1,16
Відрахування до фонду соцстраху	0,12	0,10	0,11
Відрахування до фонду зайнятості	0,08	0,07	0,07
Відрахування до фонду соцстраху від нещасних випадків	0,13	0,11	0,12
Загальновиробничі витрати	0,04	0,04	0,02
Всього виробнича собівартість	20,13	18,67	19,0,5

Для виготовлення замовлень, як правило, витрачається значна за сумою, масою і номенклатурою кількість матеріалів. На зворотній калькуляції дається докладне розшифрування витрат за статтями основних матеріалів, купованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів із зазначенням по їх головних групах кількості та вартості.

Отже, операційні витрати за елементами в процесі фінансово-господарської діяльності ВАТ «Вінтер» мають значний вплив на формування як собівартості наданих послуг, так і чистого прибутку.

З огляду на це ми вважаємо значним недоліком відсутність їх аналізу на досліджуваному підприємстві і пропонуємо керівництву його запровадження. Ми також пропонуємо на ВАТ «Вінтер» проводити аналіз статей витрат для визначення факторів, які впливають на їх зміну. Такий аналіз дозволив би керівництву підприємства приймати відповідні рішення для зменшення витрат базового підприємства.

Також, зважаючи на те, що методи обліку витрат на виробництво та методи калькулювання собівартості спрямовані на досягнення різних цілей, що і доводить їх відмінність і необхідність існування кожного із них на підприємстві для організації ефективної системи обліку витрат на виробництво.

Під методом обліку витрат будемо розуміти сукупність способів відображення, групування та систематизації інформації при витрати, які виникли у процесі досягнення поставлених цілей та забезпечують досягнення поставленої мети. Метод калькулювання, в свою чергу, є відображенням розподілу витрат підприємства за встановленими статтями калькуляції для визначення собівартості певних видів або груп продукції.

Не існує єдиних для підприємств різних галузей промисловості методів обліку витрат та методів калькулювання. Для їх визначення необхідно враховувати специфіку галузі та особливості виробничого процесу [21, с.41].

Для нашого підприємства ВАТ «Вінтер» найбільш доцільним є використання попередільного напівфабрикатного методу калькулювання та нормативного методу обліку витрат в поєднанні з попередільним методом калькулювання.

На нашу думку, напівфабрикатний варіант повинен використовуватися тоді, коли є об'єктивна необхідність в розрахунку собівартості тих напівфабрикатів, які передаються. Такою необхідністю є потреба у розрахунку собівартості напівфабрикатів при їх реалізації на сторону або, якщо із одних і тих же напівфабрикатів виготовляються вироби різних видів. Що і спостерігається на нашому підприємстві. Головним досягненням використання напівфабрикатного способу є те, що він дозволяє вести облік витрат на виробництво безпосередньо за місцями (переділами) їх виникнення, що дає змогу вести оперативний контроль за відхиленнями від норм.

3.2 Оптимізація та контроль витрат і доходів у підсистемі управлінського обліку на ВАТ «Вінтер»

Оптимізація та контроль витрат і доходів у підсистемі управлінського обліку на ВАТ «Вінтер» неможлива без глибокого технiко-економiчного аналізу, основним постачальником інформації для якого служить бухгалтерський і внутрішньогосподарський (управлінський) облiк. Вивчення особливостей галузі, технологiї та органiзацiї виробництва дозволяє правильно органiзувати облiк, орiєнтувати його на кiнцевi результати дiяльностi підприємств та потреби управлiння. Особливе мiсце в системі управління належить внутрішньогосподарському (управлiнському) облiку, органiзація якого залежить від галузевих особливостей підприємств, їх структурної та організаційної побудови, а також технологій, які використовуються у виробництві [39, с.220].

Дослідження системи управління підприємства ВАТ «Вінтер» нерозривно пов'язане з проблемою визначення ролі та місця внутрішньогосподарського (управлінського) обліку як основного постачальника інформації для прийняття рішень. Зв'язки, що поєднують внутрішньогосподарський (управлінський) облік з бухгалтерським (фінансовим) обліком, плануванням, контролем, а також (опосередковано) мотивацією і регулюванням, утворюють замкнутий контур із прямим і зворотним зв'язком (рис. 3.1).



Рис. 3.1. Місце внутрішньогосподарського (управлінського) обліку в системі управління підприємством

На рис. 3.1 бухгалтерський (фінансовий) і внутрішньогосподарський (управлінський) облік показані окремими блоками, які пов'язані між собою. Насправді ці види обліку мають як відмінні, так і спільні ознаки. Зокрема, можна виділити такі ознаки відмінності: мета; регламентація; основний об'єкт дослідження; спрямованість у часовому аспекті; зв'язок з іншими функціями управління; залежність від виду діяльності; принципи побудови обліку; методологія; основні користувачі інформації; склад і періодичність подання звітності; вимірники, які використовуються; вимоги до відкритості і точності інформації; контроль відповідності даних; групування витрат. Разом з тим, бухгалтерський (фінансовий) і внутрішньогосподарський (управлінський) облік мають й ознаки подібності, а саме: базуються на єдиній системі первинного обліку; мають схожу технологію автоматизованої обробки інформації; спрямовані на підтримку прийняття управлінських рішень; належать до одного професійного середовища.

На основі дослідження джерел наукової економічної літератури, критичного аналізу позицій різних наукових шкіл і окремих вчених виявлено, що внутрішньогосподарський (управлінський) облік відіграє важливу роль у системі управління і не може ототожнюватися з виробничим обліком чи контролінгом, як це часто спостерігається на практиці. На нашу думку, внутрішньогосподарський облік - це система підтримки прийняття управлінських рішень, яка органічно поєднує як власне облікові методи і прийоми, так і методи планування, аналізу і контролю; це система, яка дозволяє деталізувати і розширити інформаційну базу та часовий горизонт управління господарським суб'єктом. Розвиток двох складових частин внутрішньогосподарського обліку - систематичної і проблемної - дозволяє вирішувати низку важливих завдань управління підприємством, пов'язаних не тільки з поглибленим обліком витрат та результатів за центрами відповідальності, а також із політикою ціноутворення, планування і бюджетування діяльності підрозділів, забезпеченням оперативного аналізу і контролю на всіх рівнях управління.

Сучасний внутрішньогосподарський (управлінський) облік генерує необхідну інформацію про витрати підприємства не тільки для потреб поточного й оперативного, але й для потреб стратегічного управління. Однак для різних рівнів управління необхідна інформація про витрати в дещо іншому ракурсі, тобто витрати повинні класифікуватися по-різному. Оскільки для потреб управління реальне значення мають лише релевантні (істотні) витрати, які стосуються майбутнього і можуть змінюватися внаслідок прийняття управлінських рішень, необхідно визначити, які витрати є релевантними: 1) для підготовки рішень, що знаходять відображення у стратегічному плані на період від 1 до 5-10 років; 2) для підготовки рішень, пов'язаних з розробкою і контролем виконання поточних планів (бюджетів) на період до 1 року; 3) для оперативного обліку, контролю, аналізу та прийняття рішень у режимі реального часу.

На нашу думку, для прийняття рішень на різних рівнях управління потрібно використовувати окремі класифікації витрат. Зокрема, для прийняття поточних управлінських рішень (термін управлінського циклу - до 1 року) витрати можуть бути поділені на постійні та змінні. Постійні не залежать від обсягів випуску продукції, а змінні - залежать, хоча ця залежність досить рідко має строго функціональний характер. Тому доцільно досліджувати змінні витрати, попередньо групуючи їх на пропорційні, прогресивні, дегресивні, регресивні, ступінчаті (стрибкоподібні), реманентні та гнучкі. Для прийняття оперативних управлінських рішень, цикл реалізації яких становить від декількох годин до декількох днів, поділ витрат на постійні та змінні практичного значення не має взагалі.

Таким чином, на основі дослідження економічного змісту різних видів витрат та їх значення для прийняття рішень на стратегічному, поточному (тактичному) й оперативному рівнях управління нами було розроблено класифікацію витрат для різних рівнів управління підприємством ВАТ «Вінтер» (табл. 3.6).