Сутність фінансового бухгалтерського обліку

Зміст

Вступ

1. Сутність фінансового бухгалтерського обліку

2. Призначення бухгалтерського фінансового обліку

3. Поділ системи бухгалтерського фінансового обліку

4. Принципи бухгалтерського фінансового обліку

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Впровадження ринкових відносин, різниця форм власності, перетворення економічних відносин, впровадження національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, які не мають протиріч із Міжнародними стандартам бухгалтерського обліку, вимагають внесення змін до системи бухгалтерського обліку з метою отримання інформації користувачами для ухвалення економічно обґрунтованих рішень і попередженню ризиків у фінансовій діяльності підприємства. Методично бухгалтерський облік в Україні ділиться на фінансовий і управлінський.

Бухгалтерський облік є сполучною ланкою між суб'єктами, які здійснюють управління господарською діяльністю підприємств, і особами, що приймають рішення про інвестування коштів, регулюють бюджетні відносини тощо. Тому бухгалтерський облік потрібно розглядати, як з точки зору бухгалтера, так і з позиції користувачів його інформації. Формуючи показники звітності, бухгалтер повинен знати, які відомості та у яких розрізах необхідні та корисні для управління і, відповідно, передбачати їх відображення у звітності.

1. Сутність фінансового бухгалтерського обліку

У сучасних умовах господарювання великого значення набуває сукупність заходів, спрямованих на забезпечення та покращення управління господарською діяльністю. Невід'ємною складовою господарської діяльності суспільства протягом тривалого історичного розвитку є бухгалтерський облік, раціональна організація якого виступає передумовою ефективного управління власністю і господарською діяльністю підприємства. Для прийняття управлінських рішень щодо господарської діяльності підприємства важливе значення відіграє формування сукупності показників - інформаційної бази, - які характеризують господарську діяльність. Удосконалення та різноманіття господарської діяльності сприяли розвитку бухгалтерського обліку, розширенню його функцій і завдань.

Бухгалтерський облік як складова системи управління є впорядкованою системою збору, класифікації, накопичення, реєстрації й узагальнення інформації у грошовому вимірнику про майно, капітал і зобов'язання підприємства та їх рух шляхом суцільного, безперервного й документального відображення всіх господарських операцій. Відображаючи факти господарського життя в межах окремого суб'єкта господарювання, бухгалтерський облік забезпечує їх ідентифікацію та пізнання, вартісне вираження різних економічних категорій (майно, капітал, виручка, прибуток та ін.) через збір, реєстрацію та узагальнення інформації у грошовому вимірнику про майно, капітал і зобов'язання підприємства.

Бухгалтерський облік є складною системою - сукупністю елементів, пов'язаних між собою та об'єднаних в єдине ціле. Виступаючи ланкою зв'язку між господарською діяльністю та особами, які приймають рішення, бухгалтерський облік: по-перше, вимірює господарську діяльність шляхом реєстрації даних про неї для подальшого використання; по-друге, обробляє дані та інтерпретує їх таким чином, щоб вони набули практичної корисності; по-третє, передає у вигляді звітів інформацію тим, хто використовує її для прийняття управлінських рішень. Отже, дані про господарську діяльність є входом до системи бухгалтерського обліку, а інформація для осіб, що приймають рішення, - виходом з неї.

Оскільки записи в бухгалтерському обліку здійснюються на підставі документів, система бухгалтерського обліку є документальною. Носіями інформаційних даних про господарські операції є первинні документи, які в подальшому використовуються для групування даних на рахунках бухгалтерського обліку, відображення в облікових регістрах і складання бухгалтерської звітності.

Сферою бухгалтерського обліку є середовище, сукупність умов (користувачів), в яких ведеться бухгалтерський облік. Такими умовами є:

- принципи (політика) обліку;

- ведення облікових регістрів, які охоплюють записи фактів господарського життя у хронологічному, синтетичному та аналітичному порядку;

- періодичне встановлення дійсного стану активів і зобов'язань шляхом проведення інвентаризації;

- оцінка складових активів і пасивів, визначення фінансового результату;

- складання бухгалтерської звітності;

- нагромадження та упорядкування бухгалтерської звітності, а також іншої документації, передбаченої законодавством;

- надання для аудиторської перевірки та оприлюднення фінансової звітності (у випадках, передбачених законодавством).

2. Призначення бухгалтерського фінансового обліку

Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства користувачам для прийняття рішень. Однак, як абстрактне явище, бухгалтерський облік не має і не може мати мету, так само як і конкретні інститути (школи, лікарні, підприємства тощо), а має своє призначення та завдання, які підлягають вирішенню людьми.

Призначення бухгалтерського обліку полягає у впорядкуванні вхідних даних про факти господарського життя і формуванні облікової інформації відповідно до потреб управління. Таке призначення визначається інформаційними потребами користувачів облікової інформації. Бухгалтерський облік надає найбільшу частику економічної інформації для управлінців, фінансистів, економістів, юристів, власників, інвесторів, банкірів, тобто учасникам ділових відносин.

Призначення бухгалтерського обліку реалізується через виконання ним триєдиного завдання (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Завдання бухгалтерського обліку

Усі завдання бухгалтерського обліку виконуються одночасно, оскільки вони взаємопов'язані та обумовлені вимогами управління господарською діяльністю.

Перше завдання є похідним від інтересів власника та передбачає забезпечення за допомогою бухгалтерського обліку збереження майна, яке йому належить. Чим більшою є відстань між власником та управлінцями, тим більше власник зацікавлений у створенні системи інструментів, які забезпечать реєстрацію фактів господарського життя і здійснення взаємного контролю виконавців. Таким чином, виконання даного завдання передбачає:

а) облік майна підприємства, його збереження;

б) облік прав і відповідальності виконавців.

Друге завдання покликане об'єднати інтереси власників і управлінців підприємства. Інформація, яку надає бухгалтерський облік, потрібна, насамперед, для прийняття дієвих управлінських рішень щодо розпорядження майном, капіталом і зобов'язаннями суб'єкта господарювання.

Третє завдання передбачає обчислення фінансових результатів для встановлення рівня ефективності діяльності та прийняття рішень щодо напрямів подальшого розвитку підприємства.

Виконання розглянутих завдань зумовлює важливу роль бухгалтерського обліку в системах інформації та управління підприємством. Досить часто до завдань бухгалтерського обліку відносять ще й ряд інших. Однак вони, як правило, є похідними від зазначених і деталізують їх. Так, віднедавна четверте завдання бухгалтерського обліку висунув американський вчений Е.С. Хендріксен: бухгалтерський облік повинен забезпечувати перерозподіл ресурсів у галузях економічної діяльності. Зміст даного завдання реалізується в умовах панування в державі розвиненого ринку цінних паперів. Бухгалтер, складаючи звітність, квантифікує (обчислює) результати господарської діяльності, рівень яких впливає на вартість акцій підприємства та подальші напрями вкладання інвестицій.

Бухгалтерський облік в Україні в певній мірі задовольняє власника в частині виконання перших двох завдань: збереження майна та надання інформації для прийняття управлінських рішень. Однак головним і невирішеним завданням на сьогодні залишається об'єктивність розподілу прибутку підприємства, створеного працею працівників. За часів соціалізму проголошувалося, що облік має суспільне значення, що він використовується в інтересах усіх членів суспільства, слугує загальнонародним цілям, має всенародний характер і використовується для залучення трудових мас до управління підприємством. Якщо в умовах соціалізму прибуток розподілявся державою заздалегідь - у виробничо-фінансовому плані, то на сьогодні такий план відсутній. У такій ситуації досить складно оцінити значення бухгалтерського обліку таких підприємств для суспільства. Якщо за часів СРСР існувала можливість зведення облікової інформації за 15 теперішніми пострадянськими державами, то на сьогодні це неможливо навіть для однієї країни або галузі. І потрібно це власнику підприємства для того, щоб ніхто не знав, скільки насправді заробляє підприємство, скільки воно платить працівникам і суспільству, скільки залишається прибутку у власника.

Механізм розподілу прибутку частково контролює держава через систему податкового обліку, однак суму прибутку, який залишається після оподаткування власнику, не контролює ніхто. Забезпечення за допомогою бухгалтерського обліку здійснення контролю за прибутком власника розкриває соціальне значення бухгалтерського обліку, яке полягає у захисті інтересів кожного члена суспільства. Це питання є досить актуальним для України, коли незначна кількість власників контролює все національне багатство держави. За таких умов організація бухгалтерського обліку повинна забезпечити прозорість інформації щодо співвідношення розподілу доходів між роботодавцем і працівниками, адже власники підприємств повинні дбати про народ і державу, що має відображати відповідна облікова інформація.

Похідними від завдань бухгалтерського обліку є його функції: контрольна, інформаційна та аналітична (рис. 1.2), виконуючи які бухгалтерський облік водночас виступає найважливішою функцією управління, забезпечуючи керівництво різних рівнів інформацією про діяльність суб'єкта господарювання, та безпосередньо впливає на ефективність прийняття управлінських рішень.

Рис. 1.2. Функції бухгалтерського обліку

Оскільки результатом функціонування системи бухгалтерського обліку є інформація, призначена для прийняття управлінських рішень, до системи бухгалтерського обліку висуваються наступні вимоги:

формування джерел інформації та забезпечення їх зберігання;

надання інформації в необхідних обсягах у встановлені строки;

забезпечення інформаційної комунікації між особами, які приймають рішення.

Виконуючи свої завдання, бухгалтерський облік є сполучною ланкою між суб'єктами, які здійснюють управління господарською діяльністю підприємств, і особами, що приймають рішення про інвестування коштів, регулюють бюджетні відносини тощо. Тому бухгалтерський облік потрібно розглядати, як з точки зору бухгалтера, так і з позиції користувачів його інформації. Формуючи показники звітності, бухгалтер повинен знати, які відомості та у яких розрізах необхідні та корисні для управління і, відповідно, передбачати їх відображення у звітності.

Користувачами облікової інформації є юридичні та фізичні особи, зацікавлені в інформації про фінансовий стан і результати діяльності підприємства. Інформація повинна надаватися відповідним користувачам у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Види користувачів облікової інформації за відношенням до підприємства наведено на рис. 1.3.

Рис. 1.3. Користувачі облікової інформації за відношенням до підприємства

Інформаційні потреби розглянутих користувачів визначають завдання та функції бухгалтерського обліку, а отже, вимагають його відповідної організації. Водночас інтереси розглянутих користувачів можуть бути різноманітними та суперечити один одному(табл. 1.1).

Таблиця 1.1. Інтереси учасників господарського процесу.

Учасника господарського процесу	Характеристика інтересів учасників господарського процесу
Власник підприємства	Ефективне управління власністю для отримання більшого прибутку
Бухгалтери	Якісне виконання роботи, отримання від цього задоволення і матеріальної винагороди
Власники-акціонери	Отримання найвищих дивідендів або підвищення курсу акцій
Кредитори	Отримання гарантій платоспроможності підприємства, якому надано кредит
Дебітори	Уникнення повернення боргів
Податкові органи	Досягнення максимальної прибутковості кожного підприємства, що забезпечить поповнення бюджету
Працівники	Отримання вищої заробітної плати та премій, можливості професійного зростання
Аудитори	Отримання прибутку від здійснення аудиторської діяльності
Працівники статистичних органів	Перевірка своєчасності складання та подання звітності підприємствами

Основними користувачами облікової інформації є власник і управлінці, які мають найбільший доступ до неї. Бухгалтер або бухгалтерська служба, в свою чергу, виступають одночасно і користувачем, і суб'єктом ведення бухгалтерського обліку.

Слід зауважити, що на великих і середніх підприємствах власник може виступати як в ролі акціонера, так і в ролі засновника. Реальне управління власністю забезпечують менеджери, які в більшості випадків є найманими особами. Відокремленість на підприємствах функцій володіння та управління можуть викликати ситуацію, коли менеджери дотримуються власної лінії поведінки, яка передбачає максимальне збільшення власного добробуту за мінімального ризику. В одному з підручників з управлінського обліку зазначається: "Мета фірми - примножити капітал її власників, мета людини збільшити цінність свого матеріального й духовного добробуту"[1, стор. 12].

Тому, навіть якщо власники ставлять за мету досягнення максимального прибутку, вони не завжди можуть примусити управлінців (менеджерів) підприємства діяти лише в їх інтересах. У такому випадку саме бухгалтерський облік може забезпечити захист інтересів власника.

3. Поділ системи бухгалтерського фінансового обліку

З метою забезпечення інформаційних запитів різних користувачів бухгалтерський облік, як єдина цілісна система, може складатися з підсистем фінансового, управлінського та податкового обліку. Необхідність поділу єдиної системи обліку на підсистеми зумовлена зростаючим конфліктом економічних інтересів власників, менеджерів, найманих працівників, державних органів. Так, надання інформації для зовнішніх користувачів відбувається через підсистему фінансового обліку; конфіденційної інформації для внутрішніх користувачів - управлінського обліку.

Залежно від категорії користувачів та їх потреб в інформації про діяльність підприємства, відомості, які формуються на виході системи бухгалтерського обліку, набувають відповідного характеру та відрізняються за змістом, формою і порядком подання (рис. 1.4).

Рис. 1.4. Інтерпретація інформації в системі бухгалтерського обліку залежно від потреб користувачів

Поділ бухгалтерського обліку на види (підсистеми) або виділення самостійних облікових систем є однією із сучасних проблем теорії бухгалтерського обліку. Виходячи з наявності різних інтересів користувачів облікової інформації, сьогодні на практиці підприємства змушені організовувати для забезпечення відповідних інформаційних потреб три окремі підсистеми обліку: для оподаткування, управління, акціонерів або інвесторів.

За радянської доби існував єдиний господарський облік, який поділявся на три види: статистичний, бухгалтерський і оперативний. Згодом в межах бухгалтерського почали виділяти фінансовий та управлінський, а в межах управлінського - оперативний і стратегічний. В ринкових умовах говорити про єдиний господарський облік на рівні держави важко, адже господарський облік виконує "соціальне замовлення" панівного класу. Про класовість господарського обліку зазначав ще в 1977 р. професор П.П. Німчинов. Вчений писав: "У кожній суспільній формації панівний клас використовує облік, його технічні засоби і методи для закріплення і зміцнення свого політичного й економічного становища. Тому господарський облік є класовим" [8, стор. 7].

Бухгалтерський фінансовий облік. Ведення фінансового обліку в Україні є обов'язковим для всіх підприємств. Фінансовий облік фіксує інформацію про господарську діяльність, зокрема, про фінансові результати підприємства, стан дебіторської та кредиторської заборгованості, розміри фінансових інвестицій, стан джерел фінансування тощо. Бухгалтерський фінансовий облік призначений для складання фінансової звітності та орієнтований, в першу чергу, на зовнішніх користувачів. Користувачами інформації фінансового обліку є передусім зовнішні користувачі, тобто податкові органи, біржі, банки, інші фінансові інститути, постачальники та покупці, потенційні інвестори тощо та внутрішні - управлінський персонал, керівники підрозділів, працівники.

На практиці фінансовий облік є процесом узагальнення інформаційних даних та їх надання у формі фінансової звітності зовнішнім користувачам. Тобто фінансовий облік не є окремою системою із самостійним процесом документування та реєстрації. Він використовує інформацію з бухгалтерських рахунків, узагальнюючи її, а тому більш правильним буде говорити про фінансову звітність, а не облік. Фінансова звітність подається або на біржу, або комісії з цінних паперів, які є посередниками при наданні акціонерам, інвесторам зведених даних. Зазначені органи повинні аналізувати звітність і формувати зведені показники, як за окремими підприємствами та галузями, так і за регіонами. Формування показників, призначених для потенційних інвесторів, які зацікавлені в умовах вкладення капіталу, - це макрорівень, а не бухгалтерський облік конкретного підприємства.

Фінансова звітність складається відповідно до вимог законодавства та інших нормативних документів, підлягає оприлюдненню і не становить комерційної таємниці підприємства.

Бухгалтерський управлінський облік. Бухгалтерський управлінський облік спрямований, передусім, на визначення та вивчення факторів, обставин та умов, що впливають на господарську діяльність підприємства. Він трактується як процес виявлення, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інформації, яка використовується управлінською ланкою для планування, оцінки та контролю всередині підприємства та для забезпечення раціонального використання ресурсів.

Призначення управлінського обліку - надати інформацію для прийняття ефективних управлінських рішень щодо використання ресурсів підприємства. Тут доцільно згадати вислів проф. Я.В. Соколова: "Будь-яке рішення приймається на основі інформації, яка складає плоть і кров управлінського обліку"[10, стор. 12-13].

Управлінська звітність є внутрішньою: регламентується на рівні підприємства, призначена для забезпечення інформацією внутрішніх користувачів - менеджерів - для прийняття ефективних управлінських рішень. Така звітність не регулюється загальноприйнятими принципами, її форми встановлюються підприємством самостійно для забезпечення власних потреб в інформації усіх рівнів управління. Тут збирається інформація про діяльність підприємства, яка може бути його комерційною таємницею.

Поділ системи бухгалтерського обліку на управлінський і фінансовий є умовним і зумовлений необхідністю балансувати між вимогами оприлюднення бухгалтерської звітності, з одного боку, та збереження комерційної таємниці, з іншого. Такий поділ властивий для підприємств з капіталістичним способом виробництва. Саме "відкритість" чи "закритість" обліку визначає цей поділ. Управлінський облік забезпечує такі функції управління, як планування, облік, аналіз та контроль, а фінансовий облік виступає засобом залучення в бізнес додаткових джерел шляхом "створення привабливої картини" фінансового стану підприємства.

Поділ єдиної системи бухгалтерського обліку на фінансовий та управлінський - безпідставний, адже фактичний набір облікових функцій, процедур і операцій цієї системи не відрізняється від ті х, які складають предметну основу фінансового та управлінського видів обліку.

Аналогічної думки дотримується й відомий російський вчений М.Ю. Мєдвєдєв. Він відмічає: "На сьогодні продовжується активний процес диференціації обліку на окремі дисципліни. ...мається на увазі тенденція поділу обліку на фінансовий і управлінський. ...на нашу думку, дана класифікація є мало виправданою у зв'язку з господарською необхідністю, в багатьох своїх проявах нав'язується штучно, тому констатувати кінцевий поділ обліку на фінансовий і управлінський ще передчасно"[7, стор. 8]

Бухгалтерський податковий облік. До підсистем бухгалтерського обліку відносять і податковий облік (податкові розрахунки), який призначений для відображення господарських операцій, пов'язаних з розрахунками підприємства з бюджетом.

Для вітчизняної практики оподаткування діяльності суб'єктів господарювання характерна різноманітність видів і ставок податків, складність обчислення багатьох оподатковуваних позицій. У результаті цього значно зріс обсяг облікової роботи бухгалтерських служб щодо розрахунків податків і платежів. Це й призвело до виникнення терміну "податковий облік". Але новизна взаємовідносин суб'єктів господарювання з державою, що визначається розвитком різних форм податкових зобов'язань, не змінила самої сутності бухгалтерського обліку, де формується вихідна інформація про стан цих зобов'язань. Системою бухгалтерського обліку акумулюється та обробляється інформація про нарахування та сплату податків до бюджетів різних рівнів, позабюджетних фондів, місцевих податків і зборів, яка надається до податкових органів. Але не у всіх випадках.

Найточніший облік існує там, де найвибагливіший користувач. В Україні такий користувач уособлений податковою службою. Бухгалтер знає про відповідальність та можливі наслідки допущених помилок, а тому й приділяє особливу увагу веденню податкового обліку. Податковий облік "вийшов" за межі системи бухгалтерського обліку (в частині податку на прибуток), "не вписується" в неї, а тому й отримав самостійну назву. З прийняттям законів про ПДВ та оподаткування прибутку підприємств триває дискусія про місце податкового обліку: чи він знаходиться в системі бухгалтерського обліку, чи поза нею. Щодалі розбіжності в об'єктах податкового та бухгалтерського обліку зростають. Податковий облік обрав такі методи обчислення бази для оподаткування, які не завжди мають економічне обґрунтування, внаслідок чого непридатні для обчислення національного багатства.

Сьогодні маємо ситуацію, за якої бухгалтерський облік будується за патримоніальною диграфічною системою, а податковий - за камеральною. Однак залишається невирішеним питання, чи потрібен податковий облік взагалі? Чи слід зобов'язувати кожного бухгалтера вести його, ускладнюючи таким чином його роботу? Адже практично це призвело до того, що на підприємстві бухгалтерський облік, крім податкових розрахунків, належним чином не ведеться. Як зазначає проф. Я.В. Соколов, "Неодноразово робилися спроби синтезувати ці дві облікові системи, однак, одна справа констатувати необхідність синтезу й зовсім інша - втілити в життя. Тут можна відмітити дві серйозні спроби - видатного швейцарського автора Фрідріха Гюглі та великого російського бухгалтера Олександра Павловича Рудановського. При всіх дуже цікавих знахідках обидві спроби не досягли вражаючих результатів і не виявилися вдалими" [2, стор. 15].

Перефразувавши відому цитату Паскаля, підкреслимо, що всі види бухгалтерського обліку грають одним і тим же "м'ячем", але по-різному (і не завжди найкращим чином) [2, стор. 15].

Завдання інтеграції видів обліку підлягає негайному вирішенню, адже лише єдина система бухгалтерського обліку, яка поєднує в собі фінансовий, управлінський і податковий обліки, дозволяє в своїх межах організовувати оперативний облік, слугує базою для визначення макроекономічних показників (узагальнюються державними органами статистики або головною компанією). Лише єдина система бухгалтерського обліку - гарант довіри суспільства до облікової інформації. Така система повинна знайти теоретичне й методологічне обґрунтування, суттєвим доробком у чому є праці наших попередників, які будували соціалістичний облік - найточніший, найбільш своєчасний, достовірний інструмент управління економікою держави. Але й основним користувачем такого обліку була держава - власник і розпорядник майна суспільства. Наявні напрацювання з урахуванням вимог сьогодення можна застосувати до нового, недержавного власника.

Житомирська бухгалтерська наукова школа відстоює позицію, що такий поділ системи бухгалтерського обліку є умовним, оскі. ьки фінансовий, управлінський і податковий обліки в переважній більшості іипадків ведуться на підприємствах єдиним структурним підрозділом - бухгалтерською службою - та базуються на одних і тих же первинних документах. Лише в поєднанні вони формують повну й детальну інформацію про стан і результати діяльності підприємства, надають відомості, які можуть бути належним обґрунтуванням для вибору управлінського рішення. Тому важлива частина економічної інформації формується в єдиній системі бухгалтерського обліку.

Оскільки інвесторам, громадськості та іншим користувачам надаються узагальнені відомості про фінансовий стан і результати діяльності підприємства, відповідно, й облік назвали "фінансовим".

Керівництво та інші внутрішні користувачі потребують, як правило, детальної інформації (наприклад, даних про заборгованість у розрізі конкретних контрагентів, про матеріальні цінності - за найменуваннями або видами). її можна отримати за допомогою показників аналітичного бухгалтерського обліку. Водночас відомості саме аналітичного обліку (узагальнені в спеціально розроблених аналітичних регістрах - Книзі обліку придбаних товарів (робіт, послуг), Книзі обліку валових витрат) є основою податкового обліку.

Бухгалтерський облік є єдиною інформаційною системою, яка використовується для управління. Призначенням єдиної системи бухгалтерського обліку є забезпечення інформацією процесу управління для ефективного використання ресурсів і збереження власності. Бухгалтерський облік має бути безперервним процесом і організованим на єдиній основі. На підставі показників, які формуються в системі бухгалтерського обліку, повинні визначатися показники звітності для різних користувачів. У такому випадку забезпечуватиметься економія праці у ході реєстрації інформації та її підготовки для різних запитів.

Неправильно та недоцільно штучно розподіляти інформаційні потоки єдиного бухгалтерського обліку, спрямованого на забезпечення процесу управління шляхом надання відповідної інформації, на збереження власності через суцільну та своєчасну реєстрацію всіх господарських операцій, які впливають на стан майна і джерел його формування, на визначення фінансових показників, що цікавлять реальних і потенційних інвесторів та кредиторів.

Для будь-якого із суб'єктів господарювання необхідним є налагодження ефективного формування бухгалтерської інформації за усіма розрізами аналітики (деталізації) відповідно до конкретних запитів користувачів.

Як окремий вид іноді виділяють креативний (творчий) облік. Але це не вид, а підхід до обліку, який в світовій практиці розглядається як:

1) будь-який підхід до ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, який не відповідає загальноприйнятій практиці або встановленим стандартам і принципам;

2) процес складання звітності підприємства для найбільш вигідного відображення його діяльності перед акціонерами, інвесторами та іншими зацікавленими особами.

Поняття "креативного обліку" виникло ще в XIX ст. і спочатку означало вимушену бухгалтерську "творчість" у питаннях, які зовсім не урегульовані; та вже пізніше стало поширюватися на випадки використання бухгалтерського обліку в корисливих цілях. Безумовна однозначність у формуванні уявлення про майновий та фінансовий стан підприємства можлива лише за умови однозначної регламентованості всіх можливих господарських операцій, оцінки та способів відображення їх в бухгалтерському обліку. Оскільки така ситуація неможлива, завжди залишається свобода дій бухгалтера в тлумаченні сутності господарської операції, визнання, оцінки та відображення в обліку.

Елемент креативності присутній в обліку протягом усього часу його існування, однак його значимість, цільова спрямованість і наслідки мали інший характер. Протягом останнього десятиріччя креативний облік розглядається виключно в контексті дотримання бухгалтером професійної етики. Креативний облік доцільно розглядати з двох позицій: з одного боку, позитивна сторона включає формування та застосування облікової політики в межах чинного законодавства; з іншого, креативний облік набуває негативного значення з моменту використання його з метою навмисного викривлення інформації про результати діяльності та фінансовий стан підприємства шляхом вуалювання та фальсифікації звітності. Саме тому креативний облік є справжнім випробуванням для бухгалтерської професії. Дана проблема є міжнародною, причому для англо-американської облікової моделі характерним є питання формування облікової політики, в той час як маніпуляції господарськими операціями властиві континентальній моделі обліку.

Екологічний облік. Останнім часом велика увага приділяється проблемі глобального екологічного забруднення. Ряд підприємств своїм процесом виробництва створюють загрозу екологічній безпеці людства. Як наслідок - хвороби людей, непридатність великих площ для їх експлуатації. В деяких країнах до звітності підприємств висувається вимога включення екологічної складової (у складі показників Приміток до фінансової звітності або окремою формою). Екологічна політика суб'єктів господарювання сьогодні виходить на перший план і передбачає проведення підприємствами діяльності, пов'язаної з охороною навколишнього середовища. Для здійснення такої діяльності підприємство несе витрати та не отримує доходів, тобто фінансування відбувається за рахунок власних джерел. Не кожне підприємство добровільно йде на такі витрати, що зумовило появу так званого екологічного обліку, спроби створити нові форми звітності, які б давали можливість спеціалістам визначати ціни та витрати на екологічні ресурси "неформальними" цінами (такі, як чисте повітря, передбачуваний клімат, цілющі моря та непошкоджений озоновий шар). Практична реалізація таких спроб дозволить бухгалтерам визначати ціни та витрати н і ряд екологічних послуг, які, як правило, не оцінюються. Наприклад, якщо будь-який суб'єкт господарювання купує лісові насадження, то вартість такого лісу включатиме витрати на охорону його флори й фауни. Ці ж витрати потім будуть включатися до ціни готової продукції промисловості.

Екологічний облік можна визначити як систему виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання, передачі інформації про взаємодію підприємства й навколишнього (природного) середовища. Об'єктами екологічного обліку є майно підприємств природоохоронного призначення, екологічні зобов'язання, нематеріальні активи та господарські операції, які здійснюють підприємства в процесі своєї діяльності.

Завданнями екологічного обліку є:

- формування повної та достовірної інформації про діяльність підприємства в галузі природокористування й охорони навколишнього середовища;

- забезпечення необхідною інформацією внутрішніх і зовнішніх користувачів (керівництва підприємства, системи екологічного менеджменту, акціонерів, інвесторів тощо);

- запобігання негативному впливу підприємства на навколишнє середовище та навколишнього середовища на господарську діяльність підприємства.

3 бухгалтерським обліком пов'язано три групи суб'єктів: організації, ведення і нормативного регулювання бухгалтерського обліку.

Суб'єктами організації бухгалтерського обліку є власник підприємства або уповноважений ним орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до установчих та інших розпорядчих документів, а також головний бухгалтер (або особа, на яку покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку) підприємства.

Суб'єкти ведення бухгалтерського обліку - бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером або особа, на яку покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

Суб'єкти нормативного регулювання бухгалтерського обліку - органи державної влади, які шляхом прийняття відповідних нормативних документів повністю або частково регулюють організацію та ведення бухгалтерського обліку. В Україні такими суб'єктами є Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, Державний комітет статистики України, Державна податкова адміністрація України, Національний банк України та інші державні органи.

Дорадчим органом при Міністерстві фінансів України є Методологічна рада з бухгалтерського обліку, до компетенції якої згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" належать:

- організація розробки та розгляду проектів національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

- удосконалення організаційних форм і методів бухгалтерського обліку в Україні;

- методологічне забезпечення впровадження сучасної технології збору та обробки обліково-економічної інформації;

- розробка рекомендацій щодо удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів.

4. Принципи бухгалтерського фінансового обліку

Бухгалтерський облік включає сукупність певних принципів, категорій і закономірностей; їх виявлення та зрозуміле формулювання характеризує перехід бухгалтерського обліку від емпіричного рівня дослідження до теоретичних узагальнень, тобто до пізнання сутності бухгалтерського обліку А.В. Рабошук.

Принципи бухгалтерського обліку не тільки складають теоретичну основу, вони виступають практичними вказівками бухгалтеру до дій. Від їх застосування залежить формування найважливіших показників діяльності суб'єкта господарювання, вони є основою для отримання достовірної фінансової інформації. Важливість принципів бухгалтерського обліку обумовлюється визначальним характером для практики облікового відображення фактів господарського життя.

Принципи бухгалтерського обліку лежать в основі розробки конкретних правил ведення обліку, закріплених в стандартах, інструкціях, положеннях, що регламентують облік на законодавчому рівні. На основі принципів на кожному підприємстві розробляються стратегічні положення та визначаються правила ведення бухгалтерського обліку руху майна, зобов'язань та інших господарських операцій, непередбачених в нормативних документах.

В Україні на законодавчому рівні визначено принципи ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (табл. 1.2).

Таблиця 1.2. Законодавчо визначені принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні

Принцип	Сутність принципу
Автономності	Кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства
Безперервності	Оцінка активів і зобов'язань підприємства здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі
Єдиного грошового вимірника	Вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці
Історичної (фактичної) собівартості	Пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання
Нарахування та відповідності доходів та витрат	Для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи та витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності у момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів
Обачності	Застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства
Періодичності	Можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності
Повного висвітлення	Фінансова звітність повинна містити усю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій і подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі
Послідовності	Постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку й повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності
Превалювання сутності над формою	Операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми

Взаємозв'язок принципів забезпечує вирішення будь-якого завдання бухгалтерського обліку. Дослідження вітчизняного досвіду організації та ведення бухгалтерського обліку, а також досягнень у даній сфері зарубіжних країн показує, що принципи бухгалтерського обліку постійно трансформуються відповідно до тенденцій розвитку економічних систем. У країнах, де відсутнє нормативне регулювання бухгалтерського" обліку, принципи є окремими положеннями, і визначаються бухгалтерами методологічною основою обліку. Тому, очевидно, що ці погляди залежать від конкретних умов і, зокрема, в значній мірі визначаються цілями та інтересами користувачів. Іншими словами, склад і трактування принципів визначаються завданнями бухгалтерського обліку і характером середовища, в якому вони функціонують.

Разом з тим, необхідно звернутися до тих фундаментальних основ, без яких ведення бухгалтерського обліку є неможливим. Принципами (фундаментальними основами) ведення бухгалтерського обліку є документування, інвентаризація, оцінка, подвійність відображення на рахунках бухгалтерського обліку, які традиційно відносять і до елементів методу бухгалтерського обліку.

Принцип документування. Бухгалтерський облік ґрунтується на суворому документуванні господарських операцій, що є його характерною рисою. Принцип документування може бути виражений сентенцією - "немає документа, немає бухгалтерського запису", що означає: в системі бухгалтерського обліку відображаються лише ті факти господарського життя, які підтверджені документально.

Наприклад, принцип документування забезпечує достовірність і точність даних бухгалтерського обліку, сприяє збереженню майна власника та недопущення недобросовісних дій. Недотримання цього принципу руйнує інформаційну структуру підприємства.

Принцип інвентаризації. Облікові записи повинні підтверджуватися фактичними даними, для чого систематично проводиться інвентаризація. Важливість принципу інвентаризації полягає у забезпеченні повноти і достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, а також контролю за збереженням матеріальних цінностей і грошових коштів. В окремих випадках інвентаризація виступає єдиним способом визначення та оцінки наслідків стихійного лиха, незавершеного виробництва, готової продукції у сільськогосподарських підприємствах, коли отримати дані для облікового відображення з документів неможливо.

Принцип оцінки. Відображення в бухгалтерському обліку і звітності релевантної і надійної інформації про господарську діяльність підприємства, яка необхідна і достатня для прийняття рішень, вимагає оцінки вкладених в підприємство засобів.

Принцип оцінки полягає в обов'язковому вираженні об'єктів бухгалтерського обліку в грошовому вимірнику. Даний принцип можна визначити як систему облікових дій, що дозволяють визначити потенційну цінність підприємства на основі інформаційного відображення відносин, які склалися на підприємстві у процесі формування активів і пасивів.

Виділення принципу оцінки означає, що у бухгалтерському обліку немає місця довільним оцінкам. Взаємодія принципу оцінки з іншими принципами бухгалтерського обліку впливає на вибір підприємством способів ведення бухгалтерського обліку. Порядок, способи й техніка оцінки повинні передбачатися в Положенні (наказі) про облікову політику в межах законодавства.

Принцип подвійності відображення на рахунках бухгалтерського обліку дає відповідь на одне з найважливіших питань ведення бухгалтерського обліку: яким чином потрібно вести бухгалтерський облік, тобто моделювати процес відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку. Без цього не може існувати система бухгалтерського обліку.

Наприклад, на практиці виконання принципу подвійності забезпечується прийомом відображення фактів господарського життя по дебету одного (або) декількох та кредиту одного (або декількох) рахунка в однаковій сумі.

Важливість даного принципу обумовлена необхідністю достовірного відображення економіко-правового стану об'єкта обліку та змін стану самостійної субстанції на основі теорії подвійності як сукупності майнових об'єктів (активів) та сукупності правовласників (пасивів) у вартісному виразі. Цей принцип дає змогу за даними бухгалтерського обліку визначати індивідуальну вартість будь-якого об'єкта (активу), відображати персональне право власності будь-якого учасника (засновника, кредитора) та їхню вартісну тотожність: з одного боку, наявність майна, з іншого - права власника на нього.

Принципи ведення бухгалтерського обліку обґрунтовуються тільки на науковому рівні, вони є більш сталими порівняно з принципами організації облікового процесу, на які можуть вплинути зміни у правовій базі.

Облік є бухгалтерським лише тоді, коли він є справедливим, відображає порядність у відносинах між людьми. Ці фундаментальні засади визначають моральність обліку. Формуючи національну систему бухгалтерського обліку, держава повинна взяти на озброєння таку важливу категорію, як моральність бухгалтера, що передбачає формування та застосування професійного судження бухгалтера щодо відображення в обліку тих чи інших господарських операцій з дотриманням моральних принципів. Про аморальність бухгалтера, що визначає його правовий статус, говорити можна тоді, коли порушено кримінальну справу, або коли посадова особа звинувачується у вчиненні злочину шляхом фальсифікації облікових даних. Отже, моральність обліку - це цілком актуальна, реальна категорія, яка, наче лакмусовий папірець, перевіряє нову українську систему обліку на її об'єктивність і справедливість.

Наприклад, свобода бухгалтера у прийнятті рішень на основі сформованого професійного судження може призвести до викривлення фінансової звітності, що негативно позначається на забезпеченні користувачів достовірною інформацією. Застосування професійного судження повністю усунути неможливо, не зважаючи на можливі негативні наслідки прийнятих на його основі рішень, оскільки чинним законодавством не закріплено чіткого регулювання облікового відображення фактів господарського життя. Моральні принципи порушуються внаслідок діяльності або бездіяльності облікових працівників на усіх етапах облікового процесу: на етапі документування - викривлення фактів господарського життя за певним замовленням, внаслідок необізнаності, низької кваліфікації бухгалтерів, зловживання ними службовим становищем тощо; на етапі реєстрації - шляхом фальсифікації бухгалтерських проводок, неправильного рознесення даних в облікові регістри; на етапі узагальнення - шляхом фальсифікації звітності за замовленням власника (керівника) або з ініціативи бухгалтера.

Можливі зловживання професійним судженням бухгалтера можна стримати шляхом розробки правил, які сприятимуть зменшенню необхідності застосування професійного судження, та контролю дотримання принципу послідовності застосування обраної облікової політики.

Висновок

В умовах переходу економіки України до ринкових відносин все більше зростає необхідність активного використання бухгалтерського обліку і контролю в управлінні виробничим процесом. У цей період, що характеризується пошуком оптимальних економічних рішень, виникає необхідність удосконалювати організаційні, історичні і законодавчі нормативи бухгалтерського обліку.

Розрахункові і облікові операції на підприємстві складна і цікава ділянка роботи бухгалтерії, але вона дуже важлива і має потребу в мобілізації зусиль бухгалтерії (як розумових так і фізичних), як менеджера - перш за все в ринкових умовах. Істотним є те, що розрахункові і облікові операції, - їх суть і форми постійно змінюються і удосконалюються. Отже, спостереження за такими даними дає змогу бухгалтерові проявити себе як творця, ініціативного працівника, адже вибираючи форму розрахунку їм самим обирається шлях подальшого розвитку підприємства, дотримуючись норм законодавства - забезпечується відносна стабільність і безпека діяльності підприємства, щодо різних штрафів, змісту за невчасне виконання зобов'язань.

Потрібно додати, що саме область відносин вимагає від бухгалтера знань юридичних, оскільки вірне укладення договорів з передбаченням всіх ситуацій веде до надійності в отриманні нових вигод. Враховуючи відмічене, переконуєшся в необхідності наявності у фахівця-бухгалтера знань фінансових, юридичних, уважності і обережності, обачності причому на будь-якій ділянці бухгалтерського обліку на підприємстві. На практиці бухгалтерський облік втратив найголовнішу свою межу - оперативність, яка дає можливість щонайшвидше керівному персоналу оперативно реагувати на будь-які зміни в господарсько-фінансовому житті підприємства. По суті бухгалтерський облік на даному підприємстві виконує функції контрольну і звітно-статистичну.

Назріває невідкладна потреба як підвищенні якості бухгалтерського обліку щодо ухвалення господарських рішень так і підвищенні рівня освіти і кваліфікації працівників адміністрації, збуту і тому подібне.

Список використаної літератури

1. Апчёрч А. Управленческий учет: принципі и практика: Пер. с англ. / Под ред. Я.В. Соколова, И.А. Смирнова. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 952 с.

2. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник для спеціальності «облік і аудит» вищих навчальних закладів. - 7 видання, перероб. та доп. - Житомир: ЖІТІ: ПП «Рута», 2006. - 832 с.

3. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерский фінансовий облік Житомир: ПП "Рута", 2000. -608с.

4. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. -К.:А.С.К.,2000-784с.

5. Грабова Н.М., Кривоносов Ю.Г. Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках. - К.: А.С.К., 2001. - 416 с.

6. Завгородний В.Б. Бухгалтерський учет с использованием национальних стандар-тов. - К.: А.С.К., 2001 - 848 c.

7. Медведев М.Ю. Бухгалтерский учет для просвещенных. - М.: ИД ФБК-ПРЕСС, 2004. - 320с.

8. Німчинов П.П. Загальна теорія бухгалтерського обліку. - Київ: вища школа, 1977. - 240 с.

9. П(С)БУ 7 «Основные средства», П(С)БУ 8 «Нематериальные активы», П(С)БУ 9 «Запасы», П(С)БУ 10»Дебиторская задолженность», П(С)БУ 11 «Обязатель-ства», П(С)БУ 15 «Доходы», П(С)БУ 16 «Расходы». //Все о бухгалтерском уче-те за 2001 г.- №37.

10. Соколов Я.В. Предисловие редактора: в кн. «Апчёрч А. Управленческий учет: принципі и практика: Пер. с англ. / Под ред. Я.В. Соколова, И.А. Смирнова. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 952 с.»

11. Сопко В.В. Бухгалтерський облік. - К.: КНЕУ, 2000. - 578 с. Ткаченко Н.М.

Залишки на рахунках на 1 грудня звітного року

№ рахунку	Назва рахунку	Сума, грн
104	Машини і устаткування	138112
131	Знос основних засобів	19840
127	Нематеріальні активи	12000
201	Сировина і матеріали	124960
202	Купувальні напівфабрикати і комплектуючі вироби	87920
22	МШП	320
23	Виробництво	105264
26	Готова продукція	49600
301	Каса в національній валюті	176
311	Поточні рахунки в національній валюті	100400
39	Витрати майбутніх періодів	384
40	Статутний капітал	480000
43	Резервний капітал	8400
441	Нерозподілений прибуток	11920
631	Розрахунки з вітчизняними постачальниками	9952
641-2	Розрахунки з ПДВ	4000
641-3	Розрахунки по податку з доходів фізичних осіб	8864
651	Розрахунки по пенсійному забезпеченню	16640
653	Розрахунки по страхуванню	1600
661	Розрахунки по заробітній платі	57920

Нематеріальні активи введені в експлуатацію в листопаді на суму 12000 грн. Термін корисного використання 5 років.

Таблиця 1. Журнал реєстрації господарських операцій за грудень місяць звітного року

№ оп.	Первинний документ	Зміст операції	Сума, грн.	Регістри обліку	Кореспонденція рахунків	Валові
				№ жур-налу	№ відомості	дебет	кредит	доходи (грн.)	витрати (грн.)
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1.	Платіжне доручення	Перераховано з поточного рахунку АТ «Арсенал» за раніше отримані матеріали, в т.ч. ПДВ	9952	1	3,3	631	311
2.	Прибутковий ордер	Оприбутковані на склад що вчинили від ТОВ «Деталь» буд комплектуючі вироби	140000	3		202	631		140000
3,	Податкова накладна	Відбитий ПДВ по отриманих комплектуючих виробах (суму визначити)	28000	3	3,6	641-2	631
4.	Лимитно-за-борная карта	Відпущено у виробництво: а)материалы б) комплектуючі вироби	85720 54320	5 5		23 23	201 202
5.	Счет-факгура, накладна	Отримано від ЗАТ «Вимпел» деревообробне устаткування	19200	3	4,1	152	631
6.	Податкова накладна	Відбитий ПДВ по устаткуванню (суму визначити)	3200	3	3,6	641-2	631
7.	Рахунок-фактура	Відбиті витрати по транспортуванню устаткування, виконані АТП	800	1	3,3	685	311		800
8.	Податкова накладна	Відбитий ПДВ по транспортних витратах (суму визначити)	160	3	3,6	641-2	685
9.	Платіжне доручення	Перераховано з поточного рахунку: а) ЗАТ «Вимпел» за устаткування б) АТП за транспортні послуги	23040 960	1	3,3	631 685	311 311		23040 960
10.	Акт прийому-передачі ОЗ	Встановлено і введено в експлуатацію устаткування (суму визначити)	15360	4		104	152
11.	Кредитовий договір	За рахунок короткострокового кредиту банку погашена заборгованість перед ТОВ «Стройдеталь»
	платіжне доручення	за отримані комплектуючі (без зарахування кредиту на поточний рахунок)	168000	1		631	601
12	Чек, прибутковий касовий ордер	Отримано в касу з поточного рахунку: А) на хоз потреби Б) на витрати на відрядження	9600 2400	1 1	1,1 1,1	301 301	311 311
13	Витратний касовий ордер	Видано з каси завгоспові Смірнової В.І. під звіт на хоз потреби	9600	1	3,2	372	301
14	Витратний касовий ордер	Виданий з каси заст. директора Гончарову А.В. під звіт аванс на витрати на відрядження	2400	1	3,2	372	301
15	Авансовий звіт, прибутковий ордер, податкова накладна	Представлений, проведений і прийнятий авансовий звіт завгоспа Смірнової В.І., згідно якого придбані: А) МБП терміном використання більш одного року Б) МБП терміном використання до одного року В) відбитий ПДВ (суму визначити)	6400 1280 1280	3 3 3		22 22 641-2	372 372 372		6400 1280
16	Прибутковий касовий ордер	Повернений в касу Смірнової В.І. залишок невикористаної підзвітної суми	640	1	3,2	301	372
17	Прибутковий касовий ордер накладна на відпуск ТМЦ	Вчинила в касу виручка від реалізації за готівковий розрахунок готової продукції, в т.ч. ПДВ	9600			301	701	8000
18	Податкова накладна	Нарахований ПДВ від реалізації готової продукції	1600			701	641-2
19	Розрахунок бухгалтера	Визначена собівартість реалізованої готової продукції	6080			901	26
20	Витратний касовий ордер	Здано з каси в банк на поточний рахунок: А) залишок невикористаної підзвітної суми (суму визначити) Б) виручка від реалізації за готівковий розрахунок

Подобные документы

• Основи бухгалтерського обліку

  Сутність, функції, мета та особливості бухгалтерського обліку. Предмет та об'єкти бухгалтерського обліку. Принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Метод бухгалтерського обліку. Синтетичний та аналітичний облік, облікові регістри.
  
  книга [63,2 K], добавлен 09.10.2008
  

• Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

  Трансформація національної системи бухгалтерського обліку. Прискорення процесу приведення у відповідність до вимог ринкової економіки та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Основні принципи бухгалтерського обліку і фінансової звітності.
  
  презентация [889,6 K], добавлен 22.04.2015
  

• Система та процес бухгалтерського обліку

  Сутність поняття "система". Основні вимоги до системи бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік як підсистема інформаційної системи. Принципи фінансової звітності: обачність, послідовність, безперервність. Стадії процесу бухгалтерського обліку.
  
  контрольная работа [13,9 K], добавлен 04.09.2010
  

• Бухгалтерський облік

  Сутність бухгалтерського обліку, його принципи та об’єкти. Метод бухгалтерського обліку. Система бухгалтерського обліку. Облік грошових коштів. Облік інвестицій. Облік необоротних активів. Облік запасів. Облік готової продукції, товарів та реалізації.
  
  курс лекций [92,0 K], добавлен 15.11.2008
  

• Організація бухгалтерського обліку та оформлення фінансової звітності у бюджетних установах

  Зміст та етапи розвитку бухгалтерського обліку, його форми та принципи, особливості організації в бюджетних установах. Облікова політика підприємств. Сучасні підходи до складання фінансової звітності. Основи регулювання та контролю бухгалтерського обліку.
  
  курсовая работа [415,8 K], добавлен 04.08.2011
  

• Облік у закордонних країнах

  Сутність і значення міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Особливості створення національних систем бухгалтерського обліку. Статус міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, їхня мета й переваги. Класифікація моделей бухгалтерського обліку.
  
  лекция [90,7 K], добавлен 02.01.2009
  

• Міжнародні стандарти фінансової звітності та бухгалтерського обліку, їх призначення, склад та загальна інтерпретація

  Оцінка системи національних загальновизнаних стандартів бухгалтерського обліку та звітності. Розробка і вдосконалення міжнародних стандартів обліку. Розкриття фінансово-господарських операцій для складання фінансових звітів компаній у всьому світі.
  
  реферат [30,7 K], добавлен 28.03.2016
  

• Регулювання бухгалтерського обліку

  Системи, моделі і стратегії регулювання бухгалтерського обліку і звітності. Концепції фінансової звітності та якісні характеристики інформації бухгалтерського обліку. Принципи грошового вимірника та безперервності. Рішення декількох задач з даної теми.
  
  контрольная работа [27,9 K], добавлен 15.12.2010
  

• Принципи бухгалтерського обліку

  Обґрунтування складу принципів бухгалтерського обліку і встановлення взаємозв’язку між ними. Особливості принципів бухгалтерського обліку в Україні та зарубіжних країнах. Десять принципів фінансової звітності, які вважаються найбільш вдало розробленими.
  
  реферат [1,6 M], добавлен 24.03.2015
  

• Міжнародні та національні стандарти бухгалтерського обліку

  Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, їх суть і призначення. Перелік національних стандартів бухгалтерського обліку і звітності, їх характерні особливості та аналіз змісту. Порівняльна характеристика П(С)БО і МСБО, їх спільні та відмінні риси.
  
  реферат [41,1 K], добавлен 18.01.2013
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам